четвер, 25 липня 2024 г.

Досье: Кличко Віталій Володимирович

Досье: Кличко Віталій Володимирович

Мер міста Києва з 25 травня 2014 року (третя каденція). Голова Київської міської державної адміністрації (КМДА). Депутат Верховної Ради (2012-2014 рр, №1 за списком партії “УДАР”, голова фракції). Герой України. Заслужений майстер спорту України. Багаторазовий чемпіон світу та чемпіон Олімпійських ігор 2006 року з боксу. Кандидат наук. Вважається одним з головних джерел масштабної корупції у Києві.

Місце народження, освіта

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року у селищі Біловодське Московського району Киргизької СРСР.

1995 року закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут ім. Григорія Сковороди за спеціальністю "викладач фізичного виховання".

У 2000 році захистив кандидатську дисертацію в галузі фізичного виховання та спорту на тему “Методика визначення здібностей боксерів у системі багатоетапного спортивного відбору”.

У січні 2011 року закінчив Національну академію державного управління. Здобув ступінь магістра за спеціальністю “Управління суспільним розвитком”.

Родина

Батько – Володимир Родіонович (24 квітня 1947 – 13 липня 2011 року, Київ) – офіцер авіації, нащадок старовинного козацького роду з Київщини. Колишній військовий аташе посольства України в Німеччині та НАТО (м. Ремаген), генерал-майор. У званні полковника авіації взяв участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Прадід та інші родичі по лінії батька постраждали під час репресій проти сільського населення України у 1920-1930 роках, частина родини загинула під час Голодомору. Прадід і його сім'я по лінії бабусі, які мали єврейське коріння, розстріляли німці під час Голокосту в 1940-х роках.

Мати – Надія Ульянівна, уроджена Булино (нар. 30 липня 1949 р.) – вчителька початкових класів.

Сім'я Кличків часто змінювала місце проживання у різних куточках Радянського Союзу. У 1980-1985 роках Віталій Кличко мешкав у містечку Мімонь (тоді Чехословаччина, зараз місто в окрузі Чеська Липа в Ліберецькому регіоні Чехії), де служив його батько. 1985 року родина переїхала до України.

Молодший брат – Володимир, багаторазовий чемпіон світу, чемпіон XXVI Олімпійських ігор 1996 року з боксу. Бізнес-партнер Віталія Кличко. Викладає в університеті Санкт-Галлена у Швейцарії та в Гарварді. Був одружений з голлівудською актрисою Хейден Паннетьєрі, з якою розлучався двічі. Має доньку Каю-Євдокію, яка мешкає з бабусею в Україні та була названа на її честь. Володимир Кличко сам виховує доньку. 3 жовтня 2018 року на 56-й Конгрес WBC у Києві Володимир Кличко прийшов із норвезькою боксеркою Сесілією Брекхус.

Володимир Кличко є бенефіціаром ТОВ “Фортуна плюс” (ЄДРПОУ 31169719), зареєстрованого у Києві по вул. Б. Хмельницького б. 30/10 літ. “А”, профіль – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання фінансових послуг. Станом на жовтень 2023 року він має 67% у товаристві. Ще 33% має Лідія Палатна, яка працює у товаристві головним бухгалтером. За даними аналітичної системи YouControl раніше одним з бенефіціарів компанії був і Віталій Кличко.

З липня 2019 року ДБР розслідувало обставини продажу будівлі у Києві по вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. “Б”, Б' компанії Володимира Кличка “Віт-плюс”– братів підозрювали у незаконному заволодінні комунальним майном для використання у власних цілях та з метою збагачення. 

До цього, з 2013 року, вказана будівля перебувала в оренді у ТОВ “Альтернатива”, яке зобов'язане було облаштувати там бібліотеку та музей. Натомість, як встановили міські депутати, будівля використовувалася під кухню (оренда в такому разі мала коштувати набагато дорожче) сусіднім готелем “11 Mirrors”, що належить Володимиру Кличку.

Одним з співзасновників ТОВ “Альтернатива” був депутат Верховної Ради (ВР) VIII скликання (фракція “БПП”, №55 за списком партії) та IX скликання (фракція “ЄС”, №20 за списком партії) Сергій Алєксєєв. Алексєєв є добрим другом братів Кличків, був Почесним президентом “Офіційного фан-клубу братів Кличків”.

23 січня 2021 року Печерський районний суд відмовив ДБР у задоволенні клопотання про продовження терміну розслідування і справа нічим не закінчилась.

З 13 липня 2022 року теруправлінням ДБР у Києві під наглядом Генпрокурора Андрія Костіна розслідується кримінальна справа щодо незаконної забудови рекреаційних земель на острові Муромець закладами готельно-ресторанного бізнесу, а також незаконного видобутку піску під виглядом спорудження спортивного парку компанією-інвестором X-Park (ТОВ “Інноваційний спортивний парк”) засновником якої є радник мера Києва Віталія Кличка та заступник гендиректора ПрАТ “АК “Київводоканал” Олег Лисюк, а зовсім нещодавно був рідний брат мера Києва – Володимир Кличко.

Діти Віталія Кличка:

  • Син – Єгор-Деніел (Єгор Кличко) нар. 16 травня 2000 року у США, названий Егором на честь дівочої фамілії матері. 

19 липня 2020 року, у день народження Віталія Кличка, Єгор, який навчався у США, в якості подарунка батьку заявив про намір балотуватися на виборах мера Києва, чого, втім, не сталося.

У вересні 2021 року в одному з інтерв'ю до свого 50-річчя Віталій Кличко заявив, що бажає, щоб Єгор пройшов службу в українській армії, проте той й досі вивчає бізнес-менеджмент в одному з університетів Великої Британії. Має зріст 2.02 м, займається баскетболом.

  • Донька – Єлизавета-Вікторія (Ліза Кличко) нар. 24 листопада 2002 року у США, названа Вікторією на честь перемоги, отриманої батьком на рингу в день її народження. Вивчає психологію в одному з престижних університетів Амстердаму. Має зріст 2.04 метри, займається плаванням.

  • Син – Максим-Олександр Кличко, нар. 1 квітня 2005 року. у США, названий на честь легендарного німецького боксера важкої ваги Макса Шмелінга. Навчається в престижній лондонській школі. Має зріст 2.16 м, займається баскетболом, як і старший брат.

Колишня дружина – Наталія Валеріївна Єгорова, народилася 26 лютого 1974 року. Вийшла заміж за Віталія Кличка у квітні 1996 року. У минулому спортсменка, займалася гімнастикою та синхронним плаванням. Живе у двоповерховому особняку у престижному передмісті Гамбурга, фотомодель, співачка. Наприкінці 2021 року на сторінці у Instagram повідомила про повернення на велику сцену як сольна співачка. 3 вересня 2021 року Віталій Кличко дав інтерв'ю програмі "Зірковий шлях", в якій розповів, що бачиться з дружиною кілька разів на рік, однак забув про 25-річну річницю весілля. Він спростував чутки про розлучення, втім, в дуже ухильній формі.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

15 серпня 2022 року в інтерв’ю “Бабелю” Віталій Кличко повідомив про своє розлучення. 17 серпня інформацію про розірвання шлюбу підтвердила і Наталія Єгорова, яка розповіла, що колишне подружжя зберегло дружні, повні поваги  один до одного стосунки.

Кар'єра у спорті

Боксом Віталій Кличко почав займатися у 14 років. У свій час захопився кікбоксингом – на аматорському рингу провів 210 боїв (185 виграв, з них 80 – нокаутом). У професійному боксі з 1996 року – на професійному рингу провів 43 поєдинки: 41 перемога (38 нокаутом), 2 поразки.

Віталій Кличко – шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу, триразовий чемпіон України з боксу, срібний призер чемпіонату світу серед любителів, неодноразовий чемпіон Європи серед професіоналів, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO та WBA, чемпіон світу у суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і WBC. Чотириразовий чемпіон України з боксу серед аматорів. Член Міжнародної зали боксерської слави.

За 30-річну спортивну кар'єру досяг висот світового рівня. У 1999 році внесений до Книги рекордів Гіннеса як перший чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом, для чого йому знадобилася найменша кількість раундів. Удостоєний звання заслуженого майстра спорту України.

У червні 2009 року став лауреатом престижної премії Світової академії спорту "Лауреус" у номінації "Повернення року" за бій із Семюелем Пітером 2008 року.

У листопаді 2005 року заявив про завершення спортивної кар'єри, а у 2007 році – про її поновлення. Кар'єру Віталія Кличка у великому спорті було остаточно завершено у грудні 2013 року.

У 2013 році став володарем почесної нагороди WBC за внесок у розвиток боксу. "Вічний чемпіон світу в суперважкій вазі" за версією WBC.

Починаючи з грудня 1999 року перед поєдинками Віталія Кличка у Німеччині гімн України неодноразово виконувала українська співачка та скрипалька Асія Ахат (Інесса Данилова (у шлюбі – Баленко), дружина депутата Київради IV-IX скликань Ігоря Баленко.

Громадська діяльність

З липня 1998 по травень 2011 року – засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту "Спорт-XXI століття" (ЄДРПОУ 21685918). Діяльність фонду припинена.

З червня 2005 по листопад 2022 року був віце-президентом Національного олімпійського комітету України.

У серпні 2014 року Віталій Кличко разом з Ігорем Ніконовим заснували Благодійну організацію “БФ “Майбутній Київ” (ЄДРПОУ 39365432).

З 23 січня 2016 року – голова Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України” (ЄДРПОУ 20069689).

В грудні 2109 року Віталій Кличко очолив Місцеву асоціацію органів місцевого самоврядування “Київська агломерація” (ЄДРПОУ 43391002). Другим підписантом організації є незмінній з 1998 року очільник Бучанської тергромади Анатолій Федорук, який також є головою правління Київського регіонального відділення “Асоціації міст України” (ЄДРПОУ 21704308).

У серпні 2003 року Віталій Кличко разом з братом Володимиром заснував БО “БФ “Фонд Кличко” (ЄДРПОУ 26410014), який очолювали Анна Старостенко, Юрій Іонанов і Аліна Носенко. Нині фондом керує Ангеліна Осадча.

Захоплення

Віталій Кличко захоплюється дайвінгом, серфінгом, волейболом, баскетболом, легкою атлетикою та шахами. Окремо варто відзначити велоспорт. Саме в період каденції Кличка київська влада стала приділяти увагу створенню міських веломаршрутів, втім, не без курйозів. Нагадаємо також, що 7 липня 2020 року конкурент Кличка на виборах мера – депутат ВР ІХ скликання Олександр Дубинський  (до 2 лютого 2021 року – фракція партії “СН”, потім – позафракційний, округ №94 у Київській обл. – Обухів та Васильків) зробив заяву, що будівництво велосипедних доріжок у Києві, про які так любить говорити мер столиці Віталій Кличко – лише фікція для "розпилу" бюджетних коштів.

Початок політичної кар'єри

2004 року, під час Помаранчевої революції, брати Клички відкрито підтримали Віктора Ющенка.

З 5 грудня 2005 по 9 грудня 2006 року Віталій Кличко – позаштатний радник Президента Віктора Ющенка.

З 13 жовтня 2006 року по 7 листопада 2008 року – радник президента Ющенка.

2006 року Віталій Кличко балотувався у ВР V скликання під №1 за списком блоку “ПОРА-ПРП” у депутати Київради та на посаду мера Києва. На виборах міського голови Києва посів друге місце, здобувши 341 тис. 249 голосів виборців, або 23,7% від усіх, хто проголосував. На парламентських виборах блок "Пора – ПРП" не подолав 3% бар'єр, отримавши 1,47%.

З 2006 до 2008 року – депутат Київської міської ради V скликання (2006-2008 рр.).

На початку 2008 року, одразу після оголошення Верховною Радою дострокових виборів столичної влади, Кличко заявив про намір балотуватися на посаду мера.

На позачергових виборах до Київради 2008 року "Блок Віталія Кличка", до якого увійшли Народний рух України, партія "Європейська столиця" та партія "Українська соціал-демократія", набрала 10,61% або 122 тис. 243 голоси виборців.

За результатами виборів Леонід Черновецький залишився мером столиці і “Блок Віталія Кличка” опинився у жорсткій конфронтації з його командою. Через деякий час із “Блоку Віталія Кличка” у Київраді вийшли: Лев Парцхаладзе,  Павло Демінський (пізніше призначений радником Віталія Кличка разом з Парцхаладзе), Дмитро Андрієвський, Андрій Миргородський та Іван Плачков. Усі вони, крім Плачкова, в подальшому співпрацювали з мером Кличко у великих бізнес-проєктах.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

24 квітня 2010 року політична партія “Нова Країна” (у 2005-2009 роках – “Європейська столиця”) була офіційно перейменована на партію “УДАР” (Український Демократичний Альянс за Реформи, ЄДРПОУ 33547558), яку очолив Віталій Кличко. На міжнародному рівні “УДАР” став партнером Християнсько-демократичного союзу Німеччини (ХДС).

5 жовтня 2010 року була офіційно зареєстрована Київська міська місцева організація політичної партії “УДАР Віталія Кличка” (ЄДРПОУ 37317130), яку спочатку він сам і очолив. Наразі керівником є заступник Київського міського голови, колишній очільник апарату КМДА, секретар Київради IX скликання Володимир Бондаренко.

У лютому 2011 року фракцію “Блок Віталія Кличка” у Київраді VI скликання було перейменовано на фракцію "УДАР Віталія Кличка".

2012 року Кличко повів на парламентські вибори свою партію “УДАР”, яка за результатами голосування посіла третє місце, набравши 13,96% голосів виборців. Загалом у ВР VII скликання УДАР отримав 42 мандати. Лідер партії Віталій Кличко увійшов до складу комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

З 12 грудня 2012 року по 5 червня 2014 року Кличко – депутат ВР VII скликання (2012-2014 рр.). Керував фракцією “УДАР” у ВР, обраний під №1 за списком партії. Був членом Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Входив до складу груп міжпарламентських зв'язків з ФРН і Киргизією.

Зліт на крісло Київського міського голови і президентські амбіції

24 жовтня 2013 року з трибуни ВР VII скликання Віталій Кличко заявив, що має намір балотуватися у Президенти. Також він пояснив, що має посвідку на проживання у Німеччині, але це не завадить йому обиратися. Цей коментар був викликаний тим, що ВР прийняла доповнення до Податкового кодексу, згідно якого особа, що має посвідку на проживання на території іноземної держави, рахується як така, що не проживає в Україні.

Як розповів депутат ВР VII скликання Віктор Чумак (член фракції “УДАР”, обраний по київському ТВО №214, голова комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією), зазначена поправка була внесена нардепом Ігорем Бриченко (фракція “Батьківщина”, ТВО №130 у Миколаївській області) на прохання голови комітету ВР  з питань податкової та митної політики Віктора Хомутинніка (співголова ДГ “Економічний розвиток”, №23 за списком “Партії Регіонів”), для того щоб завадити Кличку стати кандидатом у Президенти.

30 грудня 2013 року Кличко подав заявку до “Укрпатенту” про реєстрацію на себе торгової марки “Євромайдан”.

25 січня 2014 року тодішній Президент Янукович запропонував Віталію Кличку обійняти посаду віце-прем'єра з гуманітарних питань. Від цієї пропозиції Кличко відмовився, аргументувавши відмову небажанням Януковича йти на поступки учасникам Революції Гідності.

21 лютого 2014 року Віталій Кличко з боку опозиції підписав з тодішнім Президентом Януковичем угоду про врегулювання кризи і, серед інших учасників зустрічі, потиснув йому руку, що було дуже негативно сприйнято активістами, які зібралися на Майдані.

Навесні 2014 року було оприлюднено інформацію про те, що у Відні відбулася зустріч Петра Порошенка, Віталія Кличка, Віталія Ковальчука (очолював виборчий штаб Віталія Кличка), олігарха Дмитра Фірташа та екс-глави АП Сергія Льовочкіна.

Пізніше, у 2015 році, під час судового процесу у Земельному суді Відня з приводу екстрадиції до США, Фірташ, який тоді перебував на підписці про невиїзд, підтвердив цю інформацію та заявив, що його команда у своєму проекті підтримки Віталія Кличка "отримала, що хотіла": Кличко став мером Києва, а Петро Порошенко – п'ятим Президентом України. Виступаючи на цьому ж суді у Відні, Льовочкін інформацію підтвердив.

Цікаво, що Віталій Кличко не зміг пригадати до або після зустрічі у Відні, де він підписав конфіденційну угоду з Порошенком про партнерство у пропорції 50 на 50. Нагадаємо, у 2015 році Дмитро Фірташ заявив, що ще з 2012 року шукав кандидатуру на місце тодішнього Президента Віктора Януковича, покладаючи великі надії на Кличка. Крім того, за його словами, він підтримував партію УДАР із 2012 року, так само, як колись підтримував Януковича, зокрема й своїм медіа-ресурсом.

Через сім років в одному з інтерв'ю виданню “Цензор” Кличко заявив, що вважає “віденські домовленості” помилкою і з тих часів не спілкується з Фірташем.

25 травня 2014 року на дострокових президентських виборах Віталій Кличко підтримав кандидатуру Петра Порошенка. Того ж дня відбувалися позачергові вибори київського міського голови та депутатів Київради, за результатами яких Кличко став мером столиці, отримавши 56,7% голосів киян. Партія "УДАР" отримала більшість у Київраді.

5 червня 2014 року Віталій Кличко склав присягу мера Києва. Вже 9 липня новообраний градоначальник презентував “Програму першочергових кроків міського голови Києва”, реалізувати яку він мав намір у найближчі півтора роки.

Програма Віталія Клмчка  складалася з 5 напрямків:

  • боротьба з корупцією;

  • оптимальне та прозоре використання бюджету;

  • залучення інвестицій;

  • підвищення комфорту та безпеки життя у місті;

  • публічність у прийнятті рішень та підтримання постійного діалогу з городянами. 

Першим кроком Віталія Кличка на посаді київського градоначальника було оголошення війни нелегальним малим архітектурним формам (МАФам) – кіоскам, які не сплачували податки до бюджету столиці. Але ця боротьба перетворилась на цілу корупційну індустрію, яку у співучасті з Кличком впровадив його тодішній радник, а пізніше директор Департаменту міського благоустрою, депутат ВР VIII скликання (2014-2020 рр, фракція “БПП”) і депутат Київради ІХ скликання Дмитро Білоцерковець.

Конкурент Кличка на виборах мера Микола Томенко пізніше заявив: “У свої “перемоги” Віталій Кличко записав ще й одвічну боротьбу з МАФами, адже, на його думку, ситуація у Києві змінилась на краще. Проте кількаденний рейд по районах показав, що ніякої перемоги немає, а мер тільки імітує боротьбу з тимчасовими спорудами. Більшість МАФів і надалі стоять, а на місці тих, які прибирають на об'єктиві телекамер, вже наступного дня виростають нові”,

Як показав час, така ж доля чекала і інші напрямки програми мера столиці, результати реалізації яких виявились прямо протилежними задекларованим намірам.

25 червня 2014 року указом Президента Петра Порошенка №556/2014 Кличка було призначено головою Київської міської державної адміністрації.

4 серпня 2015 року “УДАР” та “Блок Петра Порошенка” домовилися спільно йти на місцеві вибори, які мали відбутися 25 жовтня 2015 року. На виборах мера Києва блоком партій було підтримано Кандидатуру Кличка.

28 серпня 2015 року Віталій Кличко вступив до партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність“. За відповідний проект рішення одноголосно проголосували 60 із 68 делегатів другого етапу XII позачергового з'їзду партії "БПП "Солідарність", який проходив спільно з партією "УДАР". Крім того, делегати проголосували за вступ до партії БПП 18 представників “УДАРу”. На пропозицію Юрія Луценка делегати з'їзду проголосували за припинення його повноважень, як голови партії та центральної ради партії, і обрали на ці посади Віталія Кличка. 

Одразу після цього київські пенсіонери почали отримувати “листи щастя” на коштовному папері за підписом мера Кличка. Повторюючи передвиборчу практику свого скандального попередника Черновецького, київський градоначальник нагадував про відкриття магазинів соціального хліба (що на практиці вилилось у схему монополізації роздрібної торгівлі хлібобулочними виробами і організації нової сітки МАФів) і обіцяв незмінність розмірів квартплати (яка невпинно почала підвищуватись саме з 2015 року) та матеріальну допомогу до Дня незалежності.

23 вересня 2015 року Київська міська територіальна виборча комісія зареєструвала чинного мера Києва і голову КМДА Віталія Кличка кандидатом у мери Києва на місцевих виборах.

У першому турі він посів перше місце, набравши 40,57% голосів виборців (353 тис. 312 осіб), також був обраний депутатом Київради за №1 за списком "БПП – Солідарність". 

16 листопада у другому турі Кличка було переобрано міським головою, який отримав 64,1% голосів виборців (392 тис. 614 осіб), перемігши свого конкурента – Борислава Березу.

26 травня 2016 року на засіданні Київради Віталій Кличко заявив: "Хочу повідомити, що оскільки за законом не можна поєднувати посаду голови адміністрації та голови або члена політичної партії, я написав заяву про складання повноважень голови “Солідарності”.

У березні-квітні 2017 року у Києві представники Об'єднання “Сила громад” спільно з активістами та підприємцями провели акцію зі збору підписів за відставку міського голови. В результаті було зібрано майже 118 тисяч підписів, що становить понад 10% від загальної кількості виборців Києва. Але міський голова навіть не прокоментував цю акцію, а місцева ТВК повністю проігнорувала рішення громадян. У процесі збору підписів представники Об'єднання “Сила Громад” неодноразово заявляли про спроби запровадження тотальної цензури у ЗМІ та побудови Кличка тоталітарної системи управління у місті Києві.

у вересні 2017 року депутати Київради порушили питання про те, чи залишив Віталій Кличко президентську партію “Солідарність”, оскільки мав це зробити, ставши мером Києва та головою КМДА. Столичний градоначальник стверджував, що офіційно не має відношення до партії влади, тоді як на офіційному сайті партії "Солідарність" його було вказано як голову партії та члена її Центральної ради. Сам Кличко пояснити міським депутатам цей казус не зміг (чи не схотів).

Наприкінці жовтня 2018 року голова Всеукраїнського об'єднання власників землі Роман Головін написав, що мер Кличко вже набрид киянам, які останнім часом все частіше думають про  проблеми, які їм створив чи продовжує створювати градоначальник. Головін припустив, якщо Юлія Тимошенко буде обрана президентом, вона на призначатиме Кличка головою КМДА, чим ще більше підніме свій рейтинг у Києві. “Справа в тому, що Київ втратив п'ять років розвитку. Кличко не проявив себе як менеджер та організатор. Він нічого не зробив, щоб вивести Київ із-під кланового управління. Він не прибрав "сірі" постаті, які розкрадають столицю”, – писав Головін.

Натомість соцопитування проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) восени 2018 року серед мешканців столиці показало, що на виборах мера Києва більшість вподобала проголосувати за діючого міського голову Віталія Кличка, і майже така сама більшість вважала, що Київ рухається у правильному напрямку. Однак на можливих виборах до Київради за партію мера Кличка голосувати ніхто не планував, вважаючи за краще побачити в раді нові, молоді особи під прапорами партії музиканта Вакарчука (“Голос”).

31 травня 2019 року у “Мистецькому арсеналі” відбувся з'їзд ребрендованої партії “Європейська Солідарність” , на якому лідером партії було обрано Петра Порошенка, який замінив на цій посаді Віталія Кличка.

22 червня 2020 року в ході онлайн-брифінгу Кличко повідомив про рішення втретє балотуватись в якості мера Києва. Раніше, 5 червня, він повідомив про висунення на очільника столиці  від УДАРу, відмовившись від пропозиції “Європейської Солідарності” експрезидента Петра Порошенка стати її кандидатом на посаду мера та очолити список партії на виборах до Київради. Приєднуватись до новоствореної “партії мерів” Кличко не мав наміру, але про співпрацю на виборах вів переговори з різними політсилами. 

15 липня 2020 року голова “Асоціації міст України” Віталій Кличко на акції протесту під стінами ВР закликав народних депутатів не ухвалювати законопроект №3485, який мав змінити порядок проведення місцевих виборів. “Ми зібралися на мирну акцію, щоб спільними зусиллями не допустити внесення антидемократичних і, можна сказати, диктаторських змін... Ми виступаємо проти тотальної партизації місцевих рад та проти запровадження “імперативного” мандату. Адже місцевий депутат має бути слугою суспільства, а не тієї чи іншої партії”, – сказав київський градоначальник.

24 липня 2020 року політолог Вадим Карасьов спрогнозував можливу передвиборчу атаку на Віталія Кличка у найгірших традиціях Януковича та Порошенка. Він нагадав виступ депутата ВР ІХ скликання Олександра Дубинського на праймеріз, коли той описав “медіа кілерство” Кличка на “1+1” та запропонував розпочати війну компроматів за допомогою правоохоронців.

Також канал “Dubinsky Pro” опублікував відео з праймеріз кандидатів у мери Києва від "Слуги народу". На ньому під час свого виступу, у присутності Президента Володимира Зеленського, тодішнього спікера ВР Дмитра Разумкова, голови ОП Андрія Єрмака та прем'єра Дениса Шмигаля, нардеп Олександр Дубинський заявив, що він обговорював із Зеленським використання силового ресурсу на київських виборах проти Кличка.

16 липня 2020 року на праймеріз фракції “СН” у ВР IX скликання перемогла депутат ВР ІХ скликання Ірина Верещук, яка стала офіційним кандидатом на виборах мера Києва від цієї політичної сили. Її кандидатура консолідувала політичних експертів на думці, що команда "СН" "зливає" вибори на користь чинного мера.

Враховуючи, що на передвиборних шоу Верещук не так критикувала, як рекламувала свого суперника,  депутат ВР ІХ скликання Гео Лерос (№23 за списком партії “СН”, до 1 вересня 2020 року – член однойменної фракції, наразі – позафракційний), висловив думку, що після виборів Кличко та Верещук працюватимуть у парі.

З наближенням до місцевих виборів, Олександр Дубинський, який не відмовився від участі у виборах київського мера, незважаючи на поразку у праймеріз "СН", активізував свою присутність у ЗМІ і в соцмережах, наголошуючи на корупційній складовій у діяльності Віталія Кличка, тим більше, що той давав для цього цілком достатньо підстав.

Пізніше інтенсивність критики київського градоначальника з боку Дубинського помітно знизилася. За версією блогера та журналіста Михайла Шнайдера про це Кличко домовився із співвласником групи "Приват" Геннадієм Боголюбовим. “Ціна домовленості – незаконне будівництво у буферній зоні Софії Київської, власником якої фактично і став Боголюбов, записавши її на свого зятя Станіслава Шейхетова”, – написав Михайло Шнайдер.

У міру наближення до дня виборів, окрім Олександра Дубинського, найактивнішими критиками Кличка у публічному просторі стали: Ірина Верещук, офіційний кандидат від “СН”, яка звинувачувала мера у безхарактерності стосовно “наглядаючих” та корупціонерів; суспільний діяч і власник мережі клінік “Євролаб” Андрій Пальчевський, який у різних рейтингах стійко вважався другим претендентом на мерське крісло і піддавав мера нищівній критиці за недостатню активність у боротьбі з COVID-19; голова політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, депутат ВР п'яти скликань – Микола Томенко, який зробив акцент на використанні адмінресурсу, безгосподарності та ігноруванні головою КМДА нагальних проблем міста; а також блогер і журналіст Михайло Шнайдер, який висвітлював численні корупційні скандали міської влади. 

Втім, тему корупції невпинно порушували всі претенденти та блогери, які особливо докладно описували анатомію відносин Віталія Кличка з т.зв. "новими “наглядаючими” по Києву" в особі Дениса Комарницького та Миколи Тищенка.

25 серпня 2020 року на сторінці у соцмережі Facebook блогер и журналіст Олександр Зубченко висловив думку, що в канун виборів мер Кличко розпочав підкуп виборців. “І було розпочато якусь міську програму “Турбота”. Просто Кличко під кінець терміну своїх повноважень несподівано перейнявся турботою про соціально незахищені верстви... На ці цілі Кличко поки що хоче витратити 92 мільйони гривень. Звичайно, не своїх, а з міського бюджету. На одну електоральну "душу", за попередніми підрахунками технологів (у Віталія туго з математикою), доведеться по 300-500 гривень. Як одноразова допомога”, – констатував Олександр Зубченко. 

Соцопитування, проведене влітку 2020 року соціологічною групою "Рейтинг", показало, що на жовтневих місцевих виборах у чинного мера Києва Віталія Кличка були найбільші шанси бути обраним столичним градоначальником утретє. Партії “Слуга народу” та “Європейська Солідарність” мали практично рівні шанси пройти до Київради, лише трохи позаду залишивши партію Кличка “УДАР”.

7 вересня 2020 року журналісти Kyiv Live розповіли, що партія Кличка "УДАР". під керівництвом Дениса Комарницького та Алли Шлапак хочуть "перекроїти" столицю до місцевих виборів під себе, створюючи в столиці 13 виборчих округів замість 10, незважаючи на існуючі правила ЦВК (майже так воно зрештою і сталося).

Опитування, проведене Соціологічною групою “Рейтинг” у Києві 31 серпня – 1 вересня показало, що 60% киян задоволені роботою мера Віталія Кличка та 59% вважають, що ситуація у місті за час його перебування на цій посаді покращилася. Втім, із сьомого всеукраїнського муніципального опитування, проведеного "Рейтингом" від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту, стало відомо, що мешканці столиці оцінюють якість життя у Києві (за п'ятибальною шкалою) на трієчку, хоча все одно люблять місто та вважають його красивим. На думку киян у столиці погані дороги, багато сміття, брудні вода та повітря, високий шумовий фон, погана медицина і така собі середня освіта. Так містяни оцінювали результати 7,5 років керівництва мера Києва Віталія Кличка.

17 вересня на сторінці у соцмережі Facebook журналіст Денис Бігус написав: “А таки Кличко найгеніальніший політик в країні. Це не комплімент. Просто констатація. Зайти на "фірташівських договірняках". Стати мером. Віддати забудову, комуналку і все з баблом – на тупе пошматування різного калібру чортів (Столар). Розійтись з політичним партнером (Порошенком). Міцно тримати симпатії його електорату. І не тільки його. Задружитись з новою владою (Єрмаком). Віддати забудову і комуналку новим чортам (Комарницький). Уникнути пресингу. Зберегти симпатії електорату Порошенка настільки, що ЄС вимушена зняти свого кандидата в мери. І імітує любов до Кличка. Публічно з цього пореготати, потицькати ЄС носом в неминучість. Підкреслити, що сам по собі такий крутий. І все це відбувається якось типу само собою, доки аудиторія гигикає з чергової обмовки. Невимушено… Хіба це не захоплює?” – написав Денис Бігус.

Взагалі, ораторські здібності мера столиці заслуговують на окрему увагу – багато його висловів стали крилатими. Сам Кличко з гумором ставиться до колекціонування цитат і навіть запропонував створити їх книгу. За три місяці до виборів на засіданні Київради мер народив уже географічний "ляп" – на його думку, найближчий від Києва міст через Дніпро знаходиться у Кам'янці – Подільському.

16 жовтня 2020 року з блогу Олександра Зубченка у соцмережі Facebook стало відомо, що київський градоначальник Віталій Кличко в обмін на фінансування виборів намагається провести до Київради ІХ скликання депутатів VIII скликання, співробітників ТОВ “Епіцентр-К”, корумпованих братів Гончарових (зведених), відомих відкритим лобіюванням інтересів власниці “Епіцентру”, екссекретарки Київради Галини Гереги. За результатами виборів Володимир Гончаров, заступник генерального директора “Епіцентру” (№35 за списком “УДАРУ”) та Олександр Гончаров, юрист-консультант “Епіцентру”, (№40 за списком “УДАРУ”) були обрані по ТВО №2 у Дарницькому районі.

20 жовтня 2020 року політичний експерт та блогер Володимир Цибулько  з посиланням на ймовірне відео з фактами підкупу виборців кандидатом в депутати від партії мера Михайлом Терентьєвим, опубліковане нардепом Гео Леросом, висловив переконання, що депутати в Київраду від “УДАРу”вже не в перший раз розгортають “сітки Кличко” до виборів.

А 22 жовтня конкурент Кличка на виборах Микола Томенко теж на сторінці у соцмережі Facebook заявив про впевненість у тому, що команда мера Києва Віталія Кличко розгортає схему підкупу виборців. Більш того, за його словами, на авансі в 300 гривень “за правильний голос” попався один з УДАРівців. Томенко запевняв, що списки самої партії переповнені схемщиками, які добре знаються на підкупах і що схеми підкупу – єдиний для Кличка шанс бути обраним.

6 листопада 2020 року, на брифінгу, голова Київської територіальної виборчої комісії Валентина Королькова офіційно оголосила про перемогу Віталія Кличка на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року. За даними Київської ТВК, він набрав 51,03% голосів виборців (незважаючи на рекордно низьку явку, другий тур голосування, таким чином, не знадобився), що склало 365 тис. 361 чоловік.

Із значним відривом від Кличка друге місце на виборах київського мера посів кандидат від ОПЗЖ, ексголова КМДА Олександр Попов (9,61%) та третє – кандидат від партії “Голос”, актор та телеведучий Сергій Притула (7,95%).

Після перемоги на третіх виборах мера Києва поспіль, Віталій Кличко взяв тижневу відпустку, залишивши за себе заступника Петра Пантелєєва, який виконував обов'язки першого заступника голови КМДА. Як повідомляло видання “Країна.UA”, Кличко відпочивав на яхті неподалік Хургади (Єгипет) і займався кайтбордингом.

За результатами минулих виборів партія УДАР (30 мандатів), тепер уже в конкуренції з “Європейською Солідарністю” (31 мандат), була змушена активно шукати партнерів для формування більшості в Київраді IX скликання, оскільки і Віталій Кличко, і Петро Порошенко не приховували своїх президентських амбіцій.

Розпорядженням від 1 грудня 2020 року №781 Віталій Кличко оголосив про свій вступ на посаду Київського міського голови за результатами виборів (ухвала Київської ТВК від 6 листопада 2020 року №637).

8 грудня 2020 року Київрада нового, IX скликання, сформувала 16 постійних комісій – на 3 більше, ніж у попередньому скликанні. Вочевидь, нові комісії вигадували на ходу, щоб спробувати задовольнити найбільше депутатів з різних фракцій. Але це не допомогло уникнути скандалу. Депутати від “Європейської Солідарності” та “Єдності” масово обурювалися і відмовлялися входити до комісій, на членство в яких не подавали заявок, оскільки не знаються на відповідних питаннях, але є професіоналами в інших сферах. Було навіть озвучено, що Київський міський голова Віталій Кличко у цьому процесі не бере участі, а лише виконує вказівки “наглядаючих”.

17 січня 2022 року політичний оглядач та аналітик Олексій Біловол у блозі на сайті "Кореспондент" написав: “Міський голова відчайдушно намагається всидіти на кількох стільцях одразу. З одного боку, без підтримки “Євросолідарності” він не матиме більшості в Київраді для ефективного дерибану бюджету та землі. З іншого боку, Віталій Володимирович плекає надію поборотися на наступних виборах за пост Президента України. І в цьому контексті публічні прояви разом із Петром Олексійовичем зменшують його шанси виступити “головним опозиціонером”, на що він все ще розраховує”.

Таким чином блогер прокоментував заяву Кличко про повторне зараження Covid, оскільки вважає що той зробив її виключно задля того, щоб уникнути необхідності зустрічати свого соратника Петра Порошенка в аеропорту “Київ”, куди той прилетів із Варшави. Втім це зовсім не завадило “хворому” київському градоначальнику 21 січня влаштувати обід для активістів в елітному ресторані “Авалон”, розташованому у центрі столиці.

26 січня 2022 року колишній радник мера Києва з правових питань Олексій Шевчук, на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що столичний очільник звільнив його від обов’язків свого радника, щоб доручити сектор робіт, пов'язаний із майбутньою президентською кампанією Віталія Кличка.

Регалії

Указом Президента Леоніда Кучми від 23 вересня 1999 року №1210/99 за значний особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури і спорту в Україні, високий професіоналізм чемпіон світу з боксу Віталій Кличко був нагороджений відзнакою Президента України – орденом "За заслуги" II ступеня .

Указом Президента Леоніда Кучми від 26 квітня 2004 року №4810/2004 за здобуття  чемпіонського  титулу  в  суперважкій  категорії найпрестижнішої  версії професійного боксу Всесвітньої боксерської конфедерації (WBC),  виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного спортивного авторитету України, боксер-професіонал Віталій Кличко був нагороджений орденом "За мужність"  I  ступеня.

Постановою Кабміну (Віктора Януковича) №658 від 22 травня 2004 року за вагомий особистий внесок у розвиток спорту, олімпійського руху в Україні та підвищення міжнародного авторитету держави Віталія Кличка було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів.

Указом Президента Леоніда Кучми від 31 грудня 2004 року №1602/2004 за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку спорту, виняткові спортивні здобутки, підвищення міжнародного престижу вітчизняного боксу, чемпіон у надважкій вазі найпрестижнішої версії професійного боксу Всесвітньої боксерської конфедерації (WBC) Кличко був удостоєний звання Героя України.

Указом Президента Віктора Ющенка від 21 листопада 2006 року №990/2006 за мужність, самовідданість та волю до перемоги, виявлені у поєдинку за чемпіонський титул у суперважкій категорії престижної версії професійного боксу Міжнародної боксерської федерації (IBF), підвищення міжнародного спортивного авторитету України, Кличко був нагороджений орденом “За мужність” І ступеня.

Указом Президента Ющенка від 16 жовтня 2008 року №937/2008 за видатні досягнення у спорті, здобуття чемпіонського титулу в суперважкій вазі професійного боксу, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення авторитету України у світі, Герой України, чемпіон Всесвітньої боксерської конфедерації (WBC) Віталій Кличко був нагороджений орденом “За заслуги” І ступеня.

У червні 2009 року Віталій Кличко став  лауреатом престижної премії Світової академії спорту “Лауреус” у номінації “Повернення року” за бій із Семюелем Пітером у 2008 році 

У 2010 році у Києві Віталію Кличку було вручено Кавалерський хрест ордену "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина" за волонтерську роботу з молоддю.

У 2013 році удостоєний Президентського ордену "Сяйво" (Грузія).

У 2103 році став володарем почесної нагороди WBC за внесок у розвиток боксу.

31 липня 2014 року від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова отримав нагородну зброю – револьвер “Alfa 3541”.

12 вересня 2014 року у Потсдамі (Німеччина) удостоєний Премії “M100 Media Award” за внесок у розвиток та зміцнення українського демократичного руху, а також за зусилля щодо мирного вирішення конфліктних ситуацій та недопущення силового протистояння.

23 квітня 2015 року в історичній ратуші Кельна (Німеччина) обер-бургомістром Кельна Юргеном Ротерсом (Jürgen Roters) за суттєвий внесок у процес демократизації України та реалізацію реформ політичної та соціальної систем країни Віталію Кличку було вручено премію імені Конрада Аденауера за 2015 рік.

22 травня 2015 року в Кілі (Німеччина) за невпинну самовіддачу у боротьбі за вільну і демократичну Україну та за зміцнення зв'язків із Євросоюзом Віталій Кличко був удостоєний Премії імені Хермана Елерса.

У березні 2018 року трійку найкращих мерів України за версією журналу “Кореспондент” склали міський голова Києва Віталій Кличко, міський голова Вінниці Сергій Моргунов та міський голова Дніпра Борис Філатов.

Ухвалою столичної міської ради Варшави від 6 вересня 2022 року №LXV/2126/2022 був обраний почесним громадянином столиці Варшави.

Очолювані дорадчі органи

Відповідно до розпорядження КМДА від 29 липня 2015 року №518 (в редакції розпорядження від 29 березня 2016 року №236) очолює Експертну раду з питань надання адміністративних послуг при Київському міському голові.

Відповідно до розпорядження КМДА від 24 грудня 2015 року №944 (із змінами, внесеними розпорядженням від 31 січня 2018 року №42) очолює Експертну раду з питань розробки та впровадження концепції “Київ Смарт Сіті”.

Відповідно до розпорядження КМДА від 1 серпня 2005 року №1408 (зміни від 7 червня 2011 року №920) очолює Київську міську раду церков і релігійних організацій при КМДА.

Відповідно до розпорядження Київського міського голови від 15 липня 2016 року №719 (зміни від 10 листопада 2016 року №1065) очолює Раду реформ Києва.

Відповідно до розпорядження КМДА від 3 травня 2017 року (в редакції розпорядження від 20 вересня 2023 року №730) за посадою є головою Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

Відповідно до указу Президента Володимира Зеленського від 4 березня 2021 року №89/2021 за посадою входить до складу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

Відповідно до розпорядження КМДА від 31 березня 2021 року №748 очолив комісію з питань проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства для реалізації проєкту “Впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі у місті Києві”.

Відповідно до розпорядження КМДА від 9 квітня 2021 року №841 за посадою очолює Координаційну раду з питань розвитку малого та середнього бізнесу при КМДА.

Відповідно до розпорядження КМДА від 18 лютого 2021 року №319 за посадою очолював Раду розвитку громади на території міста Києва при КМДА. Рада була ліквідована розпорядженням КМДА від 21 січня 2022 року №165.

Відповідно до розпорядження КМДА від 24 лютого 2022 року №447 керує Радою оборони міста Києва.

7 березня 2023 року Роман Головін, посилаючись на норми Конституції України, законів “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про столицю України – місто-герой Київ”,  обгрунтовано довів, що призначення керівників комунальних підприємств відбувається з порушенням закону та логіки існування місцевого самоврядування. Він зазначив, що відповідно до п. 30 ст. 26 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключною компетенцією київської міської ради (як і будь-якої ради)  є прийняття рішень “про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади”. Тобто, Віталій Кличко не має права ані створювати КП, ані вносити зміни до їх статутів. Проте він регулярно видає відповідні розпорядження і його дії підпадають під диспозицію ст. 356 Кримінального кодексу “Самоправство”.

Відповідно до останньої редакції Тимчасового розподілу обов'язків між керівництвом КМДА від 20 березня 2023 року Віталій Кличко:

- очолює виконавчий орган Київради (КМДА), здійснює керівництво його діяльністю, відповідає за виконання покладених на КМДА повноважень;

- забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах: внутрішнього фінансового контролю та аудиту; антикорупційної політики; реалізації державної політики щодо державної таємниці; транспорту.

Кличко безпосередньо керує Науково-економічною радою при КМДА та очолює Колегію КМДА.

Направляє, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:

  • Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА;

  • Департаменту транспортної інфраструктури КМДА;

  • Управління з питань запобігання та протидії корупції апарату КМДА;

  • сектора режимно-секретної роботи апарату КМДА.

Координує діяльність: ДП “Проектний інститут “Укрметротунельпроект”; державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"; ПрАТ "Метробуд", АТ "Київметробуд"; підприємств, установ та організацій річкового, автомобільного та вантажного транспорту незалежно від форм власності; підприємств, установ та організацій зв'язку, кабельного телебачення та поштового зв'язку незалежно від форм власності.

Крім того, столичний градоначальник контролює діяльність районних у Києві державних адміністрацій (РДА).

Також він взаємодіє з Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Національним агентством з питань запобігання корупції, Службою безпеки України тощо.

Київському міському голові безпосередньо підпорядковуються:

  • патронатна служба Київського міського голови (сектор) апарату КМДА;

  • Управління аналітичного забезпечення Київського міського голови апарату КМДА.

Нагадаємо, розпорядженням від 26 травня 2020 року №753, після звільнення з посади одіозного директора Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрия Назарова, курування роботи департаменту Кличко поклав на себе особисто. Тільки 2 квітня 2021 року розпорядженням №770 ці повноваження голова КМДА передав щойно призначеному заступнику з питань здійснення самоврядних повноважень Петру Оленичу.

Протистояння з адміністрацією Президента Зеленського

Найширший суспільний резонанс викликало протистояння тодішнього глави Адміністрації шостого Президента Володимира Зеленського (пізніше перейменованої в Офіс Президента (ОП) – Андрія Богдана та мера Києва Віталія Кличка.

Все почалося з чуток, що тодішній кандидат у депутати ВР ІХ скликання Олександр Ткаченко є ймовірним кандидатом на посаду голови КМДА. Згодом його називали також ймовірним претендентом на посаду мера Києва. 7 жовтня 2019 року Ткаченко подав декларацію у НАЗК як претендент на посаду голови КМДА.

Активна фаза протистояння розпочалася 24 липня 2019 року – зі звернення Богдана до уряду Володимира Гройсмана із нагадуванням про необхідність внесення подання на звільнення голови КМДА Віталія Кличка. Мотивація – голова держадміністрації згідно із законом має скласти свої обов'язки перед новообраним Президентом.

26 липня прем'єр Володимир Гройсман в ефірі головного редактора радіо “Новий час” Валерія Калниша запевнив, що питання щодо Кличка буде винесено на найближче засідання уряду для розгляду.

Того ж дня, 26 липня, на прес-конференції Віталій Кличко заявив, що Андрій Богдан намагався незаконно нав'язати йому “наглядаючих” – тоді ще гендиректора телеканалу “1+1” Олександра Ткаченка, який належав олігарху Ігорю Коломойському та скандального забудовника, раніше звільненого з КМДА – Андрія Вавриша.

12 липня 2019 року Кличко зустрівся із Президентом Зеленським, де обговорив чутки про свою відставку. Зеленський підтвердив наміри розділити повноваження мера столиці та голови КМДА, проте Кличко у різкій формі з цим не погодився і, по суті, вступив із Президентом у відкриту конфронтацію.

Напередодні свого дня народження (19 липня) мер Києва взяв відпустку та полетів у США на зустріч із Рудольфом Джуліані – екс-мером Нью-Йорка, адвокатом президента США Дональда Трампа. Через це Кличко, перебуваючи у відпустці, не голосував на виборах до ВР IX скликання, що проходили 21 липня. Пізніше Рудольф Джуліані під час зустрічі із тодішнім помічником президента Андрієм Єрмаком наполегливо просив залишити Віталія Кличка на посаді голови КМДА.

30 липня 2019 року під час під час брифінгу в ОП Андрій Богдан перейшов у відкриту атаку на Віталія Кличка. "Він втратив контроль над ситуацією в місті протягом останніх п'яти років, і мер Києва, Віталій Кличко, підтвердив, що справді це його слова, він не контролює Київську раду, є два-три “наглядаючі”, які мають певні групи депутатів, і якщо він не знаходитиме з ними компроміси, він не матиме більшості в Київраді, а, відповідно, він не зможе бути ефективним мером", – заявив Андрій Богдан, додавши, що подання від Кабміну на звільнення Кличка ще немає.

Тоді ж Богдан заявив, що йому пропонували хабар у розмірі 20 млн доларів – від третіх осіб, але на користь мера Києва, щоб Кличку дали спокій. Після цього мер столиці в публікації на своїй сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що звернувся з цього приводу до НАБУ. 5 серпня у НАБУ офіційно інформували про початок розслідування за цією заявою.

31 липня 2019 року Кличко на сторінці у соцмережі Facebook виклав селфі-відео, в якому звернувся до Президента Володимира Зеленського, заявивши, що Андрій Богдан поширює “плітки” та маніпуляції, що, на думку київського мера, ставить Зеленського у незручне становище – не лише всередині країни, а й на міжнародній арені. 14 серпня уряд Володимира Гройсмана відмовився розглядати питання про звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА.

Прохання Андрія Богдана 4 вересня виконав уже новий Кабмін Олексія Гончарука, котрий погодив та відправив в ОП подання на звільнення Кличка. Президент Зеленський після цього зробив тривалу паузу і рішення не ухвалив.

12 вересня 2019 року, не дочекавшись кворуму для проведення засідання Київради, Кличко оголосив про те, що ініціюватиме переговори з керівниками фракцій про її розпуск . “Кворуму, на жаль, немає. Чому? Тому, що працюють із багатьма депутатами, це не таємниця, тому що підривають та дестабілізують роботу столичної влади. Мені не цікаві всі ці “договорняки”, які існують, та маніпуляції”, – повідомив мер Києва.

Пізніше Віталій Кличко подав кілька позовів до Окружного адміністративного суду проти Кабміну, особисто прем'єра Олексія Гончарука та керівника ОП Андрія Богдана. Причина позовів – подання Богдана в уряд на звільнення Кличка з посади голови КМДА та узгодження цього подання Кабміном.

23 жовтня 2019 року з інформації сайту "Конфлікти та закони" стало відомо, що депутат ВР IX скликання (фракція “ОПЗЖ”), одіозний екс-керівник Адміністрації Президента Януковича Сергій Льовочкін збирає під своє крило скривджених новою владою мерів. Першими, з ким було досягнуто домовленості стали Віталій Кличко у Києві та Борис Філатов у Дніпрі. Обидва вже мали відкриті справи в НАБУ і знаходились у відкритій контрі як з людьми Зеленського, так і з людьми Коломойського.

11 лютого 2020 року кияни вийшли на мітинг під будівлю Офісу Президента з вимогою звільнити Віталія Кличка з посади голови КМДА через корупційні скандали, в яких він фігурував в останні місяці. У цей же день, Указом Президента Володимира Зеленського №46/2020 Андрій Богдан був звільнений з посади керівника Офісу президента і на його посаді указом №48/2020 був призначений Андрій Єрмак.

Таким чином, станом на початок 2020 року, радник Президента Зеленського, колишній “мафовик” Андрій Єрмак, разом з ексголовою фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді Денисом Комарницьким та нардепами від “Слуги народу” Андрієм Холодовим і Миколою Тищенком склали успішну конкуренцію тодішньому голові ОП Андрію Богдану та Олександру Ткаченку у боротьбі за крісло київського градоначальника.

Як писав на своїй сторінці у Facebook політичний консультант та політтехнолог Володимир Макаровський: “… вони (Єрмак та Холодов, – KВ) гарантували Віталію Кличку … недоторканність (до місцевих виборів восени 2020 року) від Андрія Богдана, який очолює ОП, найбільш зацікавленого у “поваленні” нинішнього київського голови”. Після цього, вважає політолог, Єрмак та Холодов почали заробляти “з корупційних схем” – через Дениса Комарницького та Миколу Тищенка.

Позафракційний депутат ВР VIII скликання Юрій Левченко (2014-2019 рр., округ №223 у Шевченківському районі Києва) назвав Комарницького та Тищенка новими “наглядаючими” по Києву.

11 березня 2020 року в інтерв'ю виданню "theБабель" Віталій Кличко спростував інформацію, що він нібито ставить на ключові посади людей Андрія Єрмака, оскільки нібито зобов'язаний голові ОП тим, що зберіг за собою посаду міського градоначальника. Враховуючи етапи кар'єри заступника Кличка Олексія Кулеби,  т.в.о. директора КП “Київблагоустрій” Миколи Бойка, заступника директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю КМДА Юрія Тація та п'ятьох керівників райдержадміністрацій столиці це твердження, м'яко кажучи, здається нещирим.

9 травня 2020 року колега Ткаченка по фракції “СН” та його колишній підлеглий Олександр Дубинський заявив, що має намір балотуватися у мери Києва, якщо пройде внутрішньопартійний праймеріз

18 травня 2020 року в ефірі каналу ICTV на програмі "Факти тижня" Віталій Кличко повідомив, що веде переговори з десятками мерів інших міст щодо створення в Україні нової політичної сили, покликаної захищати інтереси місцевого самоврядування. Його слова підтвердив мер Дніпра Борис Філатов, який також розповів, що ціль цього політичного проекту – 30% голосів виборців на виборах до місцевих органів влади.

19 червня 2020 року мери Дніпра, Миколаєва, Чернівців, Житомира, Кропивницького та Каховки оголосили про створення партії "Пропозиція". Автори партії запросили приєднатися до них представників місцевого самоврядування, а також досвідчених представників різних сфер діяльності, в основному щодо держбудівництва. Віталій Кличко свою участь у цьому проекті відкинув.

З першої декади травня та до вересня 2021 року правоохоронці (СБУ, Нацполіція та ДФС) провели більше сотні обшуків у КМДА та підпорядкованих їй комунальних підприємствах, а також у їхніх комерційних контрагентів. За результатами обшуків прокуратура оголосила про підозру у корупції 23 чиновникам з оточення Кличка – 11 керівникам комунальних підприємств КМДА, 2 главам РДА та 10 директорам підрядних організацій. Трохи пізніше в інтерв'ю порталу "Цензор" Віталій Кличко заявив, що куратором масових обшуків у підрозділах КМДА та на КП столиці є заступник керівника ОП Олег Татаров, якого "координують зверху", мабуть – керівник ОП Андрій Єрмак і, можливо, сам Президент Володимир Зеленський.

Кличко був обурений – він і його однодумці назвали те, що відбувається політичним тиском на мера особисто і на міську владу, у тому числі нібито через плани створення у Києві виконкомів місцевих рад, що вивело б управління містом з-під прямого підпорядкування Банковій. 

За діями правоохоронців Кличко став відчувати і іміджевий тиск. 20 травня 2021 року Володимир Зеленський на прес-конференції, присвяченій дворічному терміну свого перебування на посаді президента, заявив, що не вважає Віталія Кличка потенційним конкурентом на майбутніх президентських виборах та вважає обґрунтованими обшуки на комунальних підприємствах столиці.

Незважаючи на свої спроби зустрітися з Президентом Зеленським, Кличко не був запрошений на Конгрес місцевих та регіональних влад, який відбувся 3 червня 2021 року у Хмельницькій області.

8 червня 2021 року в авторській статті на сайті КВ під характерною назвою “Дзвін монет вагоміший за образи! Або чому Кличко переможе Зеленського” економіст Дмитро Марунич на прикладі корупційних пригод радника голови Дарницької РДА Миколи Руденко дає чітку відповідь на запитання: чому ніхто не вірить Зеленському і не боїться його? “Після призначення губернаторами явних порохоботів, які ображають Зеленського на виборах, після того, як Прокопіви (Володимир Прокопів, заст. голови КМДА, який має особисті відносини з часів КВК-шного життя Президента, – КВ) та Колі (Руденко, – КВ), у Києві продовжують освоювати бюджети, у місті не буде ні поваги, ні страху перед владою Зеленського… У нашій пострадянській країні все ще сильна тюремна логіка. А у тюремній логіці одне з найважливіших правил – якщо ти пропустив і стерпів образу, то твій авторитет падає із надзвуковою швидкістю. Прокопиви та Колі в очах київської еліти вбивають авторитет усієї влади. А якщо у Зеленського в Києві немає поваги чи хоча б страху, то перемогти неможливо. І навіть 7% кохання у місті можуть швидко розтанути, як свого часу у Юлії Тимошенко – з 40% до 5% зараз. Коли король втрачає столицю, він зазвичай втрачає корону. А потім дуже часто після корони він втрачає голову.”, – написав Марунич.

29 червня 2021 року в інтерв'ю "ТСН" Володимир Зеленський сказав, що в Києві ніхто добре не займається інфраструктурою і порекомендував столичному градоначальнику Віталію Кличку звертати більше уваги на проблеми столиці та своє оточення, а не займатися президентською кампанією на фальстарті: “Мені здається, що він забув, що він мер і вирішив розпочати президентську кампанію", – заявив Президент.

За інформацією журналіста та блогера Михайла Шнайдера, експрезидент Петро Порошенко та мер столиці Віталій Кличко об'єдналися, щоб відбиватися від звинувачень у корупції та співпраці з лідером проросійської партії ОПЗЖ Віктором Медведчуком. “У Києві досі діє масштабна схема, яка працює по "лініях" Кличка-Порошенка-Кононенко-Березенко-Засенко та Кличко-Комарницкий-Терентьєв. Після масштабних обшуків у столичних КП та департаментах КМДА система опинилася під загрозою”, – пише Шнайдер. Його думку підтримав і Кирило Сазонов: “Багато хто здивується, але, всупереч створюваній видимості сварки, мер Кличка та експрезидент Порошенко продовжують успішно “співпрацювати” на корупційній ниві. Саме їхні схеми стоять за усією столичною корупцією, продовжуючи спустошувати бюджет”,

Політичні експерти зробили однозначний висновок, що під Віталієм Кличком в черговий раз сильно захиталося крісло і розписали можливі варіанти його усунення. Джерела КВ в ОП розповіли, що прискорити розв'язання проблеми Віталія Кличка було остаточно вирішено у понеділок 19 липня. Цього дня столичний градоначальник пішов у відпустку з нагоди свого 50-річчя, а Київ затопило липневою зливою.

Офісом Президента Зеленського на посаду голови КМДА розглядалися та активно співбесідувались одразу кілька претендентів. Ідею змістити Кличка з губернаторського посту, залишивши за ним лише мерство, Банкова реанімувала навесні цього року під гаслом "що не вдалося Богданові – зробить Єрмак". На той момент у шорт-листі претендентів на посаду голови КМДА фігурували:

  • заступник голови фракції "Слуга народу" у ВР Олена Шуляк (15 листопада 2021 року очолила партію “СН”);

  • депутат Київради від "Слуги народу" Владислав Трубіцин (з 13 липня 2023 року розшукується НАБУ за обвинуваченнями у корупції);

  • консультант проекта “Велике будівництво” Юрий Голик;

  • тодішній перший заступник голови КМДА Олексій Кулеба (нині – заступник керівника ОП).

Трохи пізніше до цього списку приєдналася депутат Київради IX скликання від партії “СН”, секретар постійної комісії з питань екологічної політики, дружина міністра закордонних справ – Євгенія Кулеба.

20 серпня 2021 року голову КМДА Віталія Кличка запросили на засідання РНБО нібито лише за 2,5 години до його початку. Мер Києва заявив, що не зможе бути присутнім на засіданні, оскільки виїхав зі столиці у робочу поїздку до Чернігова. Директор аналітичного центру “Діалог” Андрій Миселюк повідомив, що на засіданні РНБО мали розглядати найбільш скандальні корупційні кейси Києва, відмивання мільярдів гривень та тотальну корупцію у столиці. На його думку, через цю інформацію Кличко злякався і не прийшов на засідання РНБО, “придумавши” відрядження до Чернігова, який знаходиться лише за 100 км від Києва.

Експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика", письменник Костянтин Матвієнко тоді прогнозував, що результатом засідання РНБО може стати рекомендація уряду направити Президентові подання про усунення Віталія Кличка з посади голови КМДА, проте на брифінгу за результатами засідання Секретар РНБО Олексій Данилов заявив тільки те, що його відомство не має повноважень для звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА.

Незважаючи на те, що проведення перформансу на Алеї Героїв Небесної сотні та концерту італійського оперного співака Андреа Бочеллі у Маріїнському парку тривалий час готувалося за участю заступників міського голови Віталія Кличка, напередодні урочистостей до Дня незалежності 2021 року від самого мера та його оточення почали звучати звинувачення на адресу офіційних організаторів події. На думку політичного експерта Михайла Шнайдера, викладену на його сторінці в соцмережі Facebook, оточення Кличка почало заважати проведенню у Києві урочистостей до Дня незалежності з помсти за обшуки та інші приниження з боку пропрезидентських сил.

22 серпня 2021 року Віталія Кличко не допустили на офіційну зустріч з тодішнім канцлером Німеччини Ангелою Меркель у міжнародному аеропорту "Бориспіль". За його словами, згідно з протоколом він мав бути присутнім на зустрічі як мер столиці. Насправді протокол порушено не було і присутності мера ніхто не потребував, проте Кличко спробував витягти з інциденту максимум користі.

За даними блогера та політичного експерта Кирила Сазонова, напередодні офіційного візиту Зеленського до США Кличко зробив повторну спробу (як він уже це робив у 2019 році) умовити Держдеп переконати Президента України не звільняти його з посади голови КМДА. Втім, через тотальну корупцію Кличко почав втрачати підтримку Заходу, про що йому недвозначно дала зрозуміти Ангела Меркель під час її останнього візиту до Києва в якості канцлерки.

27 серпня 2020 року Кирило Сазонов на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що мер Києва Віталій Кличко щиро впевнений, що зможе перемогти на дострокових президентських виборах нинішнього главу держави Володимира Зеленського. Саме тому він вирішив відродити партію “УДАР” та вести її на вибори окремо. 1 вересня 2020 року позицію Сазонова поділив політичний експерт Віктор Таран, який був переконаний, що Кличко мріє переграти Володимира Зеленського на президентських виборах, а ідею про те, що Кличко це може зробити, підігріває оточення столичного очільника.

26 липня 2021 року з ініціативи тодішнього депутата Київради ІХ скликання від "СН" Владислава Трубіцина був проведений круглий стіл "Управління Києвом: як знайти баланс між господарською діяльністю КМДА та політикою". На ньому пролунала думка, що поєднання в одній особі функцій місцевого самоврядування та виконавчої влади Києва гальмує розвиток столиці та створює проблеми для мешканців міста. Щоб змінити ситуацію, присутні експерти запропонували розділити посади міського голови та голови КМДА і провести системне перезавантаження виконавчої влади. 

7 жовтня 2021 року, на початку засідання Київради ІХ скликання Кличко звернувся з публічним закликом до ДБР не ганьбити себе як неупереджений правоохоронний орган гучними заявами, які містять припущення та “попередні оцінки”. “Ми сьогодні забезпечуємо життєдіяльність міста, працюючи в умовах, коли тиск на міську владу триває. Численні обшуки продовжуються, дестабілізується робота комунальних підприємств. Лунають гучні заяви та маніпуляції. Останнім виступом на публіку здивувало ДБР”, – наголосив мер. Однак, як писав Олексій Беловол на сайті korrespondent.net. з приводу затримання на хабарі відповідального чиновника Департаменту з питань ДАБК КМДА Дмитра Голівця: ““Корумповані соратники мера Києва Віталія Кличка потрапляють "під приціл" правоохоронців дедалі частіше”. 

Також однією з причин обшуків Кличко назвав те, що у що у 2019 році влада Києва припинила право постійного користування апаратом РНБО ділянкою на вул. Щусєва біля станції метро "Сирець". Як наслідок, у січні 2022 року підозру з цього приводу отримав перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

18 жовтня 2021 року  у соцмережі Facebook  столичний голова Віталій Кличко повідомив, що ініціює розгляд Київрадою питання створення райрад у столиці. Він зазначив, що райради потрібні киянам, щоб вони могли особисто знати свого депутата, дозволять киянам розуміти, на що та як витрачаються бюджет у їхньому районі, а також впливати на це. Кличко повідомив, що за даними різних опитувань громадської думки, близько 70% киян хочуть повернути районні ради. На це Олексій Біловол у той же день написав: “Мер Києва Віталій Кличко запросто готовий змінювати свою позицію, що добре видно на прикладі його ставлення до існування в столиці райрад. Свого часу Кличко, будучи депутатом Київради, підтримав скасування райрад у столиці, ініційовану режимом Януковича у 2010 році. При тому, що тоді його фракція була у жорсткій опозиції до влади. Мало того, у 2014 році новообраний міський голова столиці не зрікся цього голосування, і докладно пояснив, чому він тоді допоміг владі “випиляти” базове місцеве самоврядування Києва.”

Нагадаємо, 9 вересня 2010 року Київрада підтримала ліквідацію райрад у столиці. У 2014 році новообраний мер Києва Віталій Кличко пообіцяв відновити їхню роботу. Після ухвалення Київрадою у 2015 році рішення “Про управління районами у Києві” ЦВК призначила вибори до столичних райрад на 27 березня 2016 року. Але цим виборам не судилося відбутися: їхнє проведення примудрилася заблокувати через суд маловідома громадська організація “Наждак”. 26 травня 2016 року Київрада ухвалила рішення про повторне звернення до ЦВК, щоб там призначили нову дату виборів. Але в справу втрутився Київський міський голова Віталій Кличко та припинив цей процес. Після такого рішення багато столичних депутатів викривали мера Києва в особистій незацікавленості у поновленні роботи районних рад. Мовляв, мер просто боїться втратити контроль на місцях. Нагадаємо також, що проект рішення "Про збільшення впливу громадськості на процес ухвалення рішень у районах столиці" був готовий до винесення на засідання міськради ще у серпні 2018 року. Але з того часу народні обранці так чи інакше стикалися з опором тодішнього секретаря Київради Володимира Прокопіва.

19 жовтня 2021 року Віталій Кулик у блозі на сайті censor.net. повідомив, що Кличко, відчувши активізацію “слуг” у ВР навколо зловісного проекту закону про столицю,  хоче ввести у Києві локдаун (у зв'язку з пандемією Сovid-19, щоб його не зняли з посади голови КМДА. Сам Кличко в інтерв'ю “Цензору”, коментуючи проект закону про столицю, заявив, що боротиметься, щоб зберегти місцеве самоврядування для Києва та всієї України. Він повідомив, що проект закону суперечить Конституції, у зв'язку з чим звернувся до генерального секретаря  Конгресу місцевих та регіональних властей Ради Європи Андреаса Кіфера, Георга Мільбрандта, спецпредставника Німеччини з місцевого самоврядування і до Венеціанської комісії.

24 листопада 2021 року політичний експерт Андрій Міселюк на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що нещодавні гучні інформаційні кампанії, спрямовані проти КМДА, виявились фейками, організованими самим Кличком. “А ціль у цих вкидах – виробити у киян та українців загалом так званий “колективний когнітивний імунітет” – коли інформація певного роду через її надлишок та навмисність вже перестає сприйматись аудиторією. Ця, так би мовити, “інформаційна вакцинація” мінімізує для Кличка резонансність реальних кейсів щодо корупції у столиці, дозволивши йому в перспективі перегравати Банкову”, – наголосив Миселюк. 

Наприкінці січня 2022 року міський голова Києва Віталій Кличко спрямував до Київради чотири проекти рішень, спрямованих на відродження у столиці діяльності районних рад та модернізацію системи виконавчої влади у місті. Зазначеними проектами рішень передбачалось ліквідувати у столиці районні державні адміністрації (РДА), терміново відтворити 10 районних рад та провести вибори до них 30 жовтня 2022 року. Крім того, градоначальник пропонував Київраді створити у КМДА 10 "районних департаментів", які вважатимуться виконкомами столичних райрад (чисельність працівників КМДА при цьому мала збільшитися з 2650 до 6601 особи). Віталій Кличко явно намагався сказати тверде "ні" державній владі в особі "Слуг народу", які у своєму проекті нового закону про столицю запланували впровадити у Києві зовсім іншу модель управління.

Але реалізації цих революційних планів завадило повномасштабне військове вторгнення російської федерації.

Повномасштабна війна росії проти України

2 лютого 2022 року Володимир Кличко записався до лав територіальної оборони Києва. 8 лютого брати Клички презентували проморолик на підтримку територіальної оборони України.

6 лютого 2023 року Володимир Кличко та волонтери "Української команди" передали шоломи пілотам 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського, а 21 квітня – привезли бійцям 204-го батальйону ТРО Києва розвідувальні безпілотники та броньовик українського виробництва.

6 травня 2022 року в інтерв’ю KВначальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Микола Жирнов пояснив, що під час воєнного стану вся повнота влади належить військовим адміністраціям. Відповідно, у нього як голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА Віталій Кличко, а по оборонному сектору – генерал-лейтенант Сергій Корнійчук”. 24 жовтня 2022 року КМВА очолив Сергій Попко, що для загалу стало цілковитою несподіванкою.

26 червня 2022 року, після того, як у будинок на столичній Лук’янівці вдруге  влучила ворожа ракета, експерт з аналізу конфліктних забудов Георгій Могильний написав: “Корупція вбиває! Вже вдруге ракета б'є по одному і тому самому житловому комплексу на Лук'янівці. Кожне влучання – жертви. Людей вбила росія. Але загинули ці люди внаслідок корупції під керівництвом Віталія Кличка і бажання заробити на порушенні законодавства львівським девелопером "Ріел" Ростислава Мельника. Там, куди прилетіли ракети, взагалі не мало бути цього житлового будинку – ані за містобудівною документацією, ані за цільовим призначенням землі”.

17 серпня 2022 року “КП в Україні” написала, що мер Києва Віталій Кличко міг покривати рейдерське захоплення Федерації боксу України (ФБУ), яке збіглося по часу з вторгненням росії і не вщухало на протязі 2023 року. Федерацію очолив давній соратник Кличка Кирило Шевченко, який змістив з цієї посади депутата ВР VII скликання Володимира Продивуса (2012-2014 рр., №56 за списком “Партії регіонів”, фракція ПР). У ЗМІ вважають Продивуса кримінальним авторитетом, причетним до діяльності “бурштинової мафії”, він є очільником бізнес-групи “Прем'єр-фінанс” і головою наглядової ради найбільшої в Україні мостобудівної компанії “Мостобуд”.

Про самого Кирила Шевченка ЗМІ писали, що Кличко зробив його “наглядаючим” від мерії за незаконною торгівлею в столиці, зокрема у підземних переходах. Його також вважають близьким до одіозного Дениса Комарницького. В матеріалі “КП” сказано, що влітку 2020 року Шевченко запросив в Україну під виглядом дитячих тренерів двох силовиків з оточення голови Чечні Рамзана Кадирова, яких згодом депортували. Він також відкрито товаришує та підтримує уродженця росії Халіда Мусаєва, якого Нацполіція розшукує за посягання на територіальну цілісність України та створення злочинної організації. Шевченко також залучає в ФБУ відверто проросійські кадри. Відтак київський осередок очолив Олександр Негода, який був кандидатом у депутати міської ради Вишгороду від партії “УДАР”. “Негода, який зараз чомусь носить військову форму, є співзасновником проросійської ГО “Браття”, яка тягла в Україну російські наративи, маршувала Києвом 9 травня і носила квіти до пам'ятника Ватутіну. 2018 року цією агентурною кремлівською мережею цікавилася СБУ”, – пише видання.

10 жовтня 2022 року на брифінгу на перехресті вул. Володимирської та бульвару Тараса Шевченко, куди вранці влучили російські ракети, мер Києва Віталій Кличко заявив, що проблеми з електропостачанням в Києві вже не має бути, воно оперативно відновлюється. Проблем з опаленням в столиці також не буде.

Але так не сталося – з листопада Київ почав жити у стані суцільного блекауту – дала себе чути відсутність продуманої та завчасної підготовки комунальної сфери міста до аварійної відсутності електрики, опалення, каналізації тощо. Ніяких відповідальних рекомендацій щодо дій в умовах надзвичайного стану за мінусової температури кияни від міської влади не отримали. Мимоволі згадувалась пророча обмовка мера Віталія Кличка, сказана ще в серпні 2014 року: “Просив би всіх киян з особливою складовою звернутись до проблеми теплозбереження і підготовці до землі”.

Вже з початку 2023 року, після триумфального вивільнення більшої частини української території від російських загарбників, київські (і не тільки) “хитровани” отримали друге дихання.

13  січня 2023 року начальник ГУР МО Кирило Буданов звернувся до мера Києва Віталія Кличка з проханням розірвати договір оренди з компанією підсанкційного громадянина рф Павла Фукса трьох земельних ділянок на Рибальському острові. Там компанія “Буд Девелопмент” на замовлення Фукса будує комплекс хмарочосів ЖК “Oasis”. Нагадаємо, що Фукс є тримачем 2 мильярдів боргів Київського метрополітену, які свого часу були штучно створені за кримінальною схемою “Іванющенко-Медведєва”. Оскільки брати Володимир і Віталій Клички мають давні дружні стосунки з Павлом Фуксом, не виключено, що не випадково КП “Київський метрополітен” програв усі суди опальному олігарху. 

2 травня 2023 року КП “АТП КМДА” (рішенням від 14 липня 2022 року КП “АТП КМДА” підпорядковане міськраді та перейменовується в КП “АТП Київради”) вирішило на відкритих торгах закупити 17 автомобілів на суму 20,02 млн гривень. Під оприлюднені підприємством технічні вимоги підходив автомобіль Toyota Camry. 18 травня на пленарному засідання Київради депутати з закликали міського голову Віталія Кличка не допустити витрати бюджетних коштів на придбання автомобілів для потреб чиновників. Депутатка Ксенія Семенова (фракція “СН”) звернула увагу мера на те, що таке використання коштів міської скарбниці в умовах війни є неприпустимим. 7 червня столичний очільник дав структурним підрозділам КМДА відповідне доручення сказувати закупку.

14 червня 2023 року в столиці стартували роботи з реконструкції (власне, повної заміни) аварійного шляхопроводу на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка. Підрядником для цих робіт КК “Київавтодор” без конкурсу обрала ТОВ “Ростдорстрой”, відоме в Києві як підрядник “недешевої” реконструкції в 2020-2021 роках Пейзажної алеї. Ця фірма входить до однойменної групи, яку пов'язують з мером Одеси Геннадієм Трухановим. Наразі між сторонами укладено договір на 920 млн гривень, проте загальна вартість реконструкції оцінена в 1,27 млрд, тому партнерам ще буде куди розгулятися. До слова, тижнем раніше ще одній компанії з групи “Ростдорстроя” – ПП “Київшляхбуд” від “Київавтодору” дістався коштовний підряд вартістю 274 млн гривень, за які він має з другої спроби відремонтувати частину прилеглої вулиці Олександра Довженка. 

Нагадаємо, до липня 2020 року комунальна корпорація "Київавтодор" з 2016 року уклала 705 договорів на ремонт та будівництво доріг у Києві на суму 10,66 млрд гривень. З цієї суми 3,3 млрд. гривень або 30,95% дісталося ПП “Київшляхбуд”. 30 вересня 2023 року сталася скандальна НП – на вулиці Олександра Довженка у ході ремонтних робіт впали кілька прольотів Дегтярівського шляхопроводу. У справі обвалу конструкцій Дегтярівського мосту правоохоронці провели обшуки в Департаменті КМДА, КК “Київавтодор” та у підрядників. Поліція одночасно прийшла за 8 адресами. 30 жовтня балкове перекриття шляхопроводу було відновлено.

В ніч на 10 серпня 2023 року забудовник зніс 200-річну історичну садибу на Подолі. Як повідомила депутатка Київради Ксенія Семенова, дозволу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА на знесення не було, а профільний департамент анулював картку порушення благоустрою. Активіст Дмитро Перов (нині – перший заступник голови ДОКС Марини Соловйової) розповів, що будинок на Ярославській 13,Б – це садиба, що є зразком першої забудови Подолу після великої пожежі 1811 року і датується орієнтовно першою половиною ХІХ ст. 

Громадські активісти, що боролися за збереження даного об'єкту, викликали Нацполіцію на місце події, і в результаті правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України – самоправство. Тоді ж в публічній площині почало обговорюватися питання стосовно того, що ключову роль у цій скандальній історії може відігравати особа із оточення мера Києва Віталія Кличка – відомий адвокат Сергій Боярчуков, який планує побудувати на цьому місці клубний будинок. Саме Боярчуков був кінцевим бенефіціаром у ТОВ “Альтернатива”, яка фігурувало в гучному скандалі щодо нецільового використання і сумнівної приватизації оточенням братів Кличків комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34 літ. Б, Б' в Києві.

Численні обурення мешканців столиці викликала череда оновлень бруківки, що коштували міському бюджету сотні мільйонів гривень. Так, з липня 2022 року перекладали ділянки бруківки на вул. Шовковичній, а у квітні 2023 року у Києві завершили ремонт покриття з гранітної бруківки на вулиці Михайла Грушевського в Печерському районі, яку перекладали з жовтня 2022 року від Петрівської алеї до вулиці Садової. Особливе збурення киян викликали роботи з капітального ремонту бруківки на вул. Богдана Хмельницького, яку в соціальних мережах прозвали “золотою”.

31 серпня 2023 року столична міськрада вп'яте внесла зміни до бюджету Києва на 2023 рік, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки в частині фінансування на поточний рік. Переважна більшість коригувань стосуються “оборонних” видатків.

Водночас не стає менше питань з використання коштів громади міста на не зовсім зрозумілі витрати у час війни. Як інформувала , зокрема КП “Інформатика” не на жарт наростило темпи освоєння бюджетних коштів на “розвиток комплексу управління та контролю мереж зовнішнього освітлення столиці” (300 млн гривень). Столичні платники податків такі “життєво необхідні” покупки в умовах війни вважають, м'яко кажучи, необгрунтованими та сповістили про це Держаудитслужбу.

Тільки протягом вересня 2023 року розпорядники бюджетних коштів Києва замовили товарів, робіт та послуг на 1,87 млрд гривень. Здебільшого місто жило своїми поточними проблемами та потребами, однак дух війни був присутній в закупівлях тилової столиці: облаштування укриттів в житлових будинках та постачання модульних котелень. Водночас зустрічаються і цікаві покупки: на значні суми замовлено скандальний капремонт в Київському госпіталі ветеранів війни, придбані саджанці для озеленення Оболоні майже на 6 млн гривень і девять новеньких авто для муніципальної охорони за 7 млн гривень, запланований проєкт відновлення Паркового мосту за 4 млн гривень.

На протязі вересня-жовтня 2023 року під стінами КМДА прокотилася серія мітингів з вимогами до місцевої влади припинити витрати не першочергової потреби і згадати, що країна веде виснажливу війну.

16 вересня 2023 року під стінами КМДА зібралися мітингувальники з вимогами закласти в бюджет на наступний рік більше коштів на потреби військових. Згодом до будівлі адміністрації підтягнулися поліцейські, відбулося перше затримання. Зранку активісти вишикувалися рядами під стінами адміністрації з українськими прапорами та плакатами і вимагали направити кошти на потреби армії, а не на “найновішу бруківку й найкращі клумби”. "Наша Україна, наші податки – на нашу Армію", – озвучила лозунг мітингувальників активістка.

У наступну суботу, 23 вересня, до вимог закласти в бюджет кошти на потреби армії, а не на "бруківку і клумби",  додалися питання про пандуси до сховищ, госпіталі, укриття в школах і дитсадках. 30 вересня мітингувальники біля КМДА вимагали зупинити фінансування непотрібних під час війни витрат та спрямувати бюджетні кошти на підтримку ЗСУ. А на четвертому мітингу, 7 жовтня, містяни вимагали  публічного обговорення бюджету столиці на 2024 рік. Зранку суботи, 21 жовтня, під стінами КМДА на черговому мітингу активісти вимагали, щоб в бюджеті столиці на 2024 рік запланували виділення 20% на допомогу ЗСУ. Дещо раніше на сайті Київради була розміщена петиція №12505, в якій кияни вимагали від бюджетної комісії Київради та КМДА планування бюджету столиці на 2024 рік, виходячи з пріоритетів воєнного часу, а не забаганок і проектів, що не є питаннями виживання.

Як стало відомо з оголошення електронної системи ProZorro, столична епопея “бруківка замість допомоги армії” продовжується та набирає масштабніших обертів. 9 жовтня 2023 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” (ДБШТС) майже за 136 млн гривень замовило продовження будівництва під'їзної дороги до аеропорту “Київ”, який зупинив роботу в перший день повномасштабного вторгнення росії.

26 жовтня 2023 року з повідомлення в телеграм-каналі мера Києва Віталія Кличка стало відомо, що він ініціював проведення позачергового засідання Київської міської ради, щоб виділити 1,2 млрд гривень додаткових коштів захисникам вітчизни, що стало для громадськості певною несподіванкою.

Рекреаційна зона на Оболоні (парк Наталка та Оболонський острів)

27 червня 2015 року депутати Київради VII скликання проголосували за повернення у комунальну власність земельної ділянки в Оболонському районі яку раніше роздали “кумам” підлеглі Леоніда Черновецького. АТ "Трест Київміськбуд-1" було відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу в урочищі "Наталка". За останні десять років його територія не була ані доглянута, ані впорядкована. Увесь час територією парку опікувались лише волонтери. Вже 29 червня КП "Плесо" винесло на суспільне обговорення проект реконструкції оболонського парку "Наталка".

14 квітня 2016 року тодішній депутат Київради VIII скликання Костянтин Богатов (2015-2020 рр., член фракції “Об'єднання “Самопоміч”, пізніше – позафракційний, член депутатської групи “Київська команда”) на сторінці в соцмережі Facebook написав, що в цей день під час пленарного засідання Київради мали розглянути питання щодо затвердження ДТП для початку будівництва доріг на Оболоні (у який після громадського обговорення внесли зміни), під виглядом чого планується проведення забудови затоки Вовкувата та набережної Оболоні біля парку Наталка.

30 травня 2016 року “КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району” за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ “Будгарант плюс” на капітальний ремонт парку “Оболонь” вартістю 2 млн 917 тис. 899 гривень. Засновниками підрядника були львів'янин Роман Гринкевич та киянин Богдан Школьний, котрий свого часу був помічником чотирьох нардепів від “Партії Регіонів” на платній основі і уповноваженою особою виборчого блоку "За Єдину Україну!" в одномандатному виборчому окрузі №212 на парламентських виборах 31 березня 2002 року. Ця перша черга оновленого парку була відкрита 13 червня 2016 року.

3 травня 2017 року мер Києва Віталій Кличко пообіцяв відкрити після реконструкції другу чергу парку "Наталка" до Дня Києва і запевнив, що це буде найкращий парк міста. Другу чергу дійсно відкрили 27 травня на площі у сім гектарів, при цьому тодішній заступник голови КМДА Олександр Спасибко повідомив, що у ПСЕР Києва на 2017 рік на парк було передбачено 18 млн 287,2 тис. гривень.

4 вересня 2017 року із повідомлення ГО "Парк Наталка" на сторінці у Facebook стало відомо, що стартували роботи із завершення реконструкції парку "Наталка". Зазначається, що територія всього парку включає 12 га (територія від Московського мосту до шлагбауму) +7 га (територія від шлагбауму майже до гольф-центру) + ще 2 га, які тільки приєднали (вздовж паркану гольф-центру).

26 вересня 2017 року, практично вперше, активісти-архітектори ГО “Парк Наталка” підняли питання стосовно кесону, “пам’ятнику” сталінського будівництва Київського укріпрайону, відомому під назвою “Титул №10”, з якого міг вийти унікальний арт-об'єкт. Жахливий стан кесона ставив крапку на подальшому розвитку зеленої зони урочища "Наталка", до благоустрою якого доклали стільки сил місцеві жителі. Активісти з'ясували, що за часів Черновецького ця історична споруда якимось-чином опинилася у власності ПП “Єбєл”, власники якого ухилялись від контактів з громадою. Запити до Оболонської РДА та СБУ щодо законності і підстав для приватизації кесону з частиною території залишились практично без відповіді.

6 лютого 2018 року стало відомо, що КО “Київзеленбуд” наприкінці 2017 року року витратило 21 млн гривень на продовження реконструкції парку в урочищі “Наталка”. Освоїти цю суму за 4,5 дні дозволили ТОВ “Сівін Транс”, посадових осіб якого Нацполіція вже підозрювала у розкраданні бюджетних коштів у змові з керівництвом КО “Київзеленбуд”. Загальні витрати на цей парк вже досягли 130 млн. бюджетних гривень. З цього приводу депутат Київради VIII скликання, голова постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції Олег Бондарчук (фракція “Cвобода”) в етері програми “Громадська приймальня” на телеканалі “Київ ТВ”, яка вийшла 7 лютого 2018 року, прямо заявив, що під час реконструкції парку “Наталка” було використано корупційну схему, учасники якої вже навіть не скриваються. З приводу кількох публікацій політолога Костянтина Піонтковського щодо корупційних оборудок “Київзеленбуду” ГСУ ГУ Нацполіції у Києві відкрило кримінальне провадження (втім Піонтковський вважав, що ціль кримінальної справи – саме “сховати кінці у воду”).

13 липня 2018 року із повідомлення на сайті мера Києва Віталія Кличка стало відомо, що міський очільник відкрив після капітального ремонту другу чергу парку "Наталка" (яку він вже відкривав 27 травня 2017 року). При цьому заступниця голови комісії Київради VIII скликання з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Людмила Костенко (2015-2020 рр., фракція “Солідарність”) поскаржилася голові КМДА Віталію Кличку та в.о. гендиректора КО “Київзеленбуд” Наталії Білоусовій на те, що у “зразковому” парку “Наталка” немає жодного працюючого туалета, тому відвідувачі парку, кількість яких зростає з приходом літа, вимушені задовольняти свої природні потреби будь-де.

22 лютого 2019 року голова комісії Київради VIII скликання з питань екологічної політики Костянтин Яловий (2015-2022 рр., фракція “Єдність”) повідомив керівництву КМДА про те, що на Оболонській набережній у парку “Наталка” біля “Київського гольф-центру” без дотримання норм законодавства розпочато будівництво ТОВ “КСГ”, що належить власнику гольф-центру, депутату ВР IV скликання Сергію Кіроянцю (2002-2006 рр., №11 за списком “Соцпартії”, у грудні 2012 року з фракції “Соцпартії” перейшов до фракції “БЮТ”).

12 серпня 2019 року стало відомо, що КО “Київзеленбуд” уклало сьомий договір з ТОВ “Сівін Транс” на продовження реконструкції парку в урочищі “Наталка”. Цього разу компанія, яка разом із КО “Київзеленбуд” фігурує у кримінальних провадженнях, мала отримати майже 38 млн гривень. На той час загальна вартість реконструкції парку вже перевищила 171 млн гривень, з яких 146 млн гривень отримав саме ТОВ “Сівін Транс”. 15 серпня 2019 року зі звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА стало відомо, що "Київзеленбуд" під час реконструкції парку в урочищі "Наталка" переплачує підрядникам до 50% від кошторису. На підставі цього звіту, Шевченківське управління Нацполіції почало розслідування кримінальної справи, проте керівництво КО “Київзеленбуд” намагалося через суд завадити слідчим провести виїмку відповідних документів.

22 липня 2020 року стало відомо, що КО "Київзеленбуд" заплатить майже 700 тис. гривень ТОВ “Глобал Про” за розробку робочого проекту продовження реконструкції парку в урочищі "Наталка". Таким чином, до грудня 2020 року мав бути запроектований останній 11 пусковий комплекс реконструкції цього парку. 

23 ноября 2020 года на 55,8 млн гривень збільшився кошторис реконструкції столичного парку в урочищі "Наталка", який тепер становить 174,7 млн гривень. 24 березня 2021 року з матеріалу порталу Dozorro стало відомо, що на оновленні зон відпочинку та реконструкції парків столиці у 2016-2021 роках Київ втратив понад 49 млн гривень бюджетних коштів. Доречі, 8 квітня 2021 року депутат Київради VIII скликання Владислав Михайленко (2015-2020 рр., фракція “Солідарність”) в інтерв'ю КВ розповів, що Оболонь могла стати зеленішою за більш грамотного використання бюджетних коштів. “Згодом ситуація почала змінюватися. У мерії зміцнилася ідея, що вигідніше не створювати у кожному дворі сквер, адже тема не “піарна”. Найвигідніше облаштовувати парки. На парк "Наталка" сьогодні витрачено близько 300 млн. гривень. За роки роботи Кличка можна було за ці гроші облаштувати сквер у кожному дворі Оболонського району”, – сказав депутат.

У вересні 2022 року тодішній депутат Київради ІХ скликання Владислав Трубіцин (фракція “СН”) підняв питання про те, що у кесоні, розташованому у парку “Наталка” почалося облаштування ресторану без МУО, дозволів на будівництво та без відповідного оформлення земельної ділянки. Він також зауважив, що рекреаційна зона у парку “Наталка” не передбачає створення комерційних об’єктів. Споруду було опечатано як речовий доказ у кримінальному провадженні, відкритої за заявою Трубіцина. Як повідомив депутат, реконструкцією кесона займалася ТОВ “Гранада-82” Ігоря Тинного, власника ресторанів “Прага” та Montecchi Capuleti, а також нічного клубу Caribbean Club.

9 лютого 2023 року рішенням Київради №5982/6023 ТОВ “Гювексхаус” передали в оренду на 10 років земельну ділянку комунальної власності, що на Оболонській набережній, 18, площею майже 1,3 га. Землю передали для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Йдеться саме про ділянку, на якій розташований історичний кесон, який вже набув сандального шлейфу. 6 червня 2023 року підрядник ТОВ “Гюверхаус”  презентував проєкт ревіталізації кесону “Сталінського метро” на Оболоні.

17 лютого 2023 року у Київраді оприлюднили безпрецедентну офіційну заяву щодо оренди земельної ділянки на Оболоні з п'ятьма обгрунтованими розділами щодо маніпуляцій відносно:

  • зміни цільового призначення земельної ділянки;

  • відсутності технічної документації із землеустрою;

  • належності вказаної земельної ділянки до території парку “Наталка”;

  • орендної плати за земельну ділянку;

  • наявності об’єктів нерухомого майна на земельній ділянці.

У заяві підведений підсумок: рішення Київради від 9 листопада 2023 року №5982/6023 було прийняте без порушення вимог земельного законодавства, відтак, будь-які твердження про порушення норм законодавства під час ухвалення його міськрадою не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є або відвертими маніпуляціями, або ж демонстрацією незнання нормативно-правової бази в частині порушених питань.

15 грудня 2022 року Київська міська прокуратура в судовому порядку домоглася скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на гідроспоруду площею майже 3 тис. 500 кв. м та вартістю понад 142 млн гривень, яка розташована вздовж річки Дніпро у Оболонському районі Києва. Пізніше, 8 березня 2023 року Подільською окружною прокуратурою Києва було скеровано до суду справу щодо заволодіння правами на гідротехнічні споруди. Двох адвокатів звинувачують у шахрайському заволодінні спорудами та земельними ділянками у столичному парку “Наталка”, на півострові “Собаче гирло”, на острові “Оболонський” та інших водних об’єктах. Правоохоронці стверджували, що ринкова вартість ділянок становить понад 400 млн гривень. 27 квітня 2023 року Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом столичної прокуратури, яка “встановила, що товариство без правовстановлюючих документів використовує земельні ділянки загальною площею близько 5 га на вул. Прирічній для розташування самочинно збудованого нерухомого майна”, – йдеться в повідомленні пресслужби.

Усе це дуже нагадувало енергійні керовані та цілеспрямовані зусилля, спрямовані на “розчищення” від випадкових власників усі землі та споруди, які планується використати під час облаштування масштабної рекреаційної зони на Оболонській набережній.

14 лютого 2023 року голова Комітету ВР ІХ скликання з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція “СН”) звернулася до НАБУ та НАЗК щодо обставин ухвалення Київрадою рішення про передачу в оренду ТОВ “Гювексхаус” майже півтора гектари біля парку “Наталка” за заниженою ціною. У своєму дописі на сторінці у Facebook депутатка наголосила, що профільний комітет також звернув увагу на те, що мер Києва Віталій Кличко особисто агітував депутатів Київради за ухвалення такого рішення, наголошуючи, що власник ТОВ “Гювексхаус” Ігор Тинний, яка отримала право на оренду цієї ділянки – його знайомий.

20 лютого 2023 року активістка ГО “Парк Наталка” Богдана Бесчастна зареєструвала петицію (яка тільки за три дні одразу набрала більше половини необхідної кількості голосів), у якій закликала:

  •  зберегти парк “Наталка” як парк відпочинку – без генделів, проїзду автомобілів і парковки посеред парку:

  • всебічно перевірити на дотримання законності рішення Київради від 09.02.2023 № 5982/6023;

  • переглянути нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0023 у бік її збільшення до реальних ринкових показників;

  • скасувати рішення Київради від 10.06.2021 №1457/1498 “Про організаційно-правові заходи, пов’язані з ефективним використанням та збереженням автомобільних доріг Оболонського району міста Києва”, чим зняти всі питання до проїзду машин через територію парку;

  • провести громадські обговорення (інші форми спілкування з територіальною громадою міста Києва) щодо майбутнього розвитку і функціонування парку відпочинку “Наталка” з урахуванням наявності суміжних з ним об’єктів приватної власності.

На петицію, яка набрала 6051 підпис, Кличко відповів відвертою підпискою, і наче нічого не було, 29 березня у своєму Telegram-каналі повідомив: ”Сподіваюся, нашим планам нічого не завадить, і вже цього року ми презентуємо киянам та гостям столиці ще одну перлину зеленого і гарного Києва. Ми розвиваємо велику рекреаційну зону, в якій – і парк Наталка, і набережна, і острів Оболонський, куди вестиме новий міст”, – написав Віталій Кличко. Мер Києва повідомив, що складовою комфортного відпочинку буде паркінг, що планують звести недалеко від парку.

23 березня 2023 року Київрада заклала в бюджеті міста на поточний рік витрати на “будівництво підземно-наземного паркінгу (подвійного призначення для укриття населення) з об'єктами громадського призначення для обслуговування населення та забезпечення роботи автомобільного транспорту на вул. Прирічній”. На реалізацію цього проєкту було передбачено 120 млн гривень. Також роботи було внесено до проєкту Програми економічного та соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки. Згідно з цим документом, зазначене будівництво має бути завершене до кінця поточного року. Ці витрати керівництво міста пояснювало необхідністю забезпечити паркомісцями відвідувачів нової рекреаційної зони, до якої увійдуть парк “Наталка”, Оболонська набережна та острів Оболонський. 

Нагадаємо, з вересня 2020 року, в умовах цілковитої таємності (вартість проекту та співвідношення коштів бюджету та інвестора не розголошуються) триває будівництво мосту, який має з'єднати вказаний острів з “материковою” частиною Києва. Будуватиме об'єкт ТОВ “Мостобуд” ексрегіонала та одного з будівельників Подільсько-Воскресенського мосту Володимира Продивуса , проектант – фірма відомого архітектора Андрія Миргородського, а фінансує ці роботи інвестор (нібито Метрополія Великого Парижу), який пов'язаний із головним спонсором столичної “Батьківщини”, забудовницею Владиславою Молчановою. 

Саме Молчанова та Миргородський стояли за скандальним будівництвом пішохідно-велосипедного мосту між парками “Хрещатий” та “Володимирська гірка”, з приводу надмірної дорожнечі та небезпеки якого звучало чимало звинувачень та закидів на адресу мера Києва Віталія Кличка. Невдовзі МЗС Тайваню заявило про готовність виділити 2,5 млн доларів на добудову пішохідного мосту з Оболонської набережної. Підписантом Меморандуму про наміри з боку Києва стала Марія Боченкова, голова Благодійного фонду “Майбутній Київ”, засновниками якого були Віталій Кличко і Ігор Ніконов. Щоправда, в травні їхні імена чомусь зникли зі списку бенефіціарів фонду.

20 квітня 2023 року в ході пленарного засідання Київрада  дала дозвіл на розробку проєкту землеустрою для облаштування рекреаційної зеленої зони на столичній вулиці Прирічній, а також виділила земельну ділянку для будівництва там паркінгу. На сайті КМР повідомляється, що ділянка площею 16,4406 гектарів стане частиною нової сучасної рекреаційної зони, до якої також входитимуть парк “Наталка”, набережна та острів Оболонський. Нагадаємо, з 2016 року облаштування парку “Наталка” вважається масштабною корупційною оборудкою міської влади з довгим кримінальним шлейфом.

24 квітня 2023 року на сайті Київради було зареєстроване звернення  громадського активіста Гліба Антоненко. Місцяни почали збирати підписи за петицію “Щодо створення парку “Прирічна” без будівництва паркінгу та інших забудов”. Місцеві мешканці, серед іншого, побоювались, що заради будівництва буде знищено понад сотню дерев, а сам паркінг може бути затоплено через близькість до Дніпра. На їх думку, на Оболоні є й інші локації для таких об'єктів, а на цій території треба облаштувати парк “Прирічна”, до складу якого включити “сусідні” 16,6 га зеленої зони.

16 травня 2023 року, наче на знущання, повідомленням пресслужби КМДА спільнота була поставлена до відома, що столична влада планує найближчим часом продовжити будівництво паркінгів у Києві. Як зазначається, більшість з них мають бути підземними і стати об’єктами подвійного призначення -  слугуватиме укриттям під час повітряних тривог. Як пояснили у пресслужбі, подібні паркінги столична влада планує будувати в усіх районах міста, оскільки в них є гостра потреба. Окремо було повідомлено, що найближчим часом трирівневий паркінг на 720 автівок планується звести на вулиці Прирічній, біля майбутньої великої рекреаційної зони. Відомо, що загальна площа паркінгу трохи перевищуватиме 10 тисяч кв. м. Для цього будівництва КП “Житлоінвестбуд-УКБ” вже надали земельну ділянку на вулиці Прирічній площею 1,6919 га.

2 червня 2023 року від імені Віталія Кличка надійшла відповідь на електронну петицію №12015,  яка обурила учасників ініціативної групи "Парк Прирічна", що були її авторами. В дописі групи сказано, що насправді столичний мер “не тільки й далі планує будувати абсурдний паркінг у зеленій зоні парку "Прирічна", продовжуючи ігнорувати думку більшої частини оболонців, а й доручив розробити програму будівництва паркінгів по всьому місту Києву".

В якості підсоложденої пілюлі місцеві мешканці отримали повідомлення на Офіційному порталі Києва про те, що згідно якогось рішення Київради від 13 липня 2023 року (на офіційному сайті не ідентифікується) КМДА розробить і затвердить пільгові умови надання послуги з користування майданчиком для паркування автівок на вул. Прирічній для мешканців прилеглих багатоквартирних будинків у нічний час.

18 липня 2023 року у Департаменті економіки та інвестицій КМДА повідомили, що на вул. Полярній в Оболонському районі столиці коштом інвестора облаштують спортивно-рекреаційну зону. Відповідно до розпорядження від 12 липня 2023 року №605 інвестора обиратимуть шляхом проведення інвестиційного конкурсу.

Всередині серпня 2023 року побудова пішохідного мостового переходу між Оболонською набережною та островом Оболонським викликала жваве обговорення користувачів мережі Facebook. Увагу привернув дизайн мосту, який будують за кошти іноземних благодійників. “От цікаво, якщо велопішохідний міст в народі називається – скляний міст Кличка, то як в народі буде називатися міст на Оболоні?”, – запостила на Facebook Bogdana Beschastnaya. Відповіді не забарилися, серед варіантів: "Кличковий глист", "Верблюжий міст", "Веселі гірки", "Оболонські гірки", "Міст-глист".

Зв'язки, схеми, скандали

Юність братів Кличків однозначно пов'язують з нині покійним Віктором Рибалком (він же “Рибка”), кримінальним авторитетом та лідером однойменного ОЗУ 90-х років. Банда "Рибки" займалася вбивствами, рекетом, крадіжками та розбоями. Володіла кількома фірмами, ресторанами, кафе, спортклубом "Локомотив" та мала великий вплив на міські цвинтарі.

Відзначивши спортивні таланти обох братів, Рибалко домовився із бізнесменом Ігорем Бакаєм про співпрацю 50 на 50 в організації становлення молодих спортсменів. У свою чергу, брати зобов'язалися виплачувати спонсорам по 50 відсотків від усіх своїх заробітків до кінця кар'єри.

Суперник Кличка на виборах мера Києва Олександр Пабат прямо заявляв, що брати займалися рекетом: “У 90-х тільки заїжджа до Києва людина не знала, що Клички розпочинали кар'єру “торпедами” (бійцями, – KВ) у “Рибки” – кримінального авторитету Віталія Рибалка. Заробляли, так би мовити, стартовий капітал і набували бойового досвіду. Про це є маса інформації в інтернеті, де викладено не лише фото, а й відео Кличків та “Рибки”.

Такі фото та відео з “Рибкою” справді є у багатьох. Документальних підтверджень того, що брати займалися рекетом, немає. Перший тренер братів Володимир Золотарьов стверджує, що нічого подібного не було, хоч брати і подумували над цим. Втім, кияни, які в 90-ті працювали мінялами валюти на Республіканському стадіоні, згадують, що Віталій Кличко був серед ьтх, хто збирав з них "кримінальну данину".

Серед бізнес-партнерів Віталія Кличка газета “Коментарі” називає керівника “Чорноморської інвестиційної компанії”, а також інвестиційної компанії з американським корінням “BLASIG”, депутата Київради VI скликання Павла Демінського (добровольно склав повноваження у 2010 році). Разом із Демінським Кличко був співзасновником: ТОВ “Кватро М”, ТОВ “Терра Нова”, ТОВ “МБ Україна” та ТОВ “Екологія”.

Одразу після обрання мером Києва 6 червня 2014 року Віталій Кличко призначив своїми радниками: давнього друга та бізнес-партнера, найбільшого забудовника, президента групи компаній “К.А.Н. Девелопмент” Ігоря Ніконова (згодом – першого заступника голови КМДА); депутата ВР III та IV скликань, бізнесмена-мільйонера Павла Рябікіна (згодом заступник голови КМДА, міністра стратегпрому та посла України в Китаї) та Павла Демінського.

За чутками, 3 липня 2015 року американський політконсультант Віталія Кличка Пол Манафорт радив йому звільнити Ігоря Ніконова та Павла Рябікіна, яких вважали “людьми Фірташа”, через те, що їхні дії нібито підривали репутацію Кличка. Доречі, до кінця року вони звільнили посади.

Варто зазначити, що шкільним другом Віталія Кличка є Юрій Іонанов. 2005 року він розповідав, як із нинішнім мером Києва у дитинстві любили варити кисіль. За даними аналітичної системи Youcontrol, з серпня 2003 до вересня 2005 року Юрій Іонанов значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”

З червня 2004 року до травня 2009 року Юрій Іонанов керував ТОВ "Північна інвестиційна група". Потім директором цього підприємства стала Валентина Шурубура, яка також є фінансовим директором БО “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. Засновником ТОВ "Північна інвестиційна група" зазначено фірму з князівства Ліхтенштейн "Клівла Фемілі Офіс АГ", а кінцевим бенефіціаром – брата столичного мера Володимир Кличко.

Усього Юрій Іонанов був керівником близько чотирьох десятків компаній. Однією з таких компаній є ТОВ "Мрія-Інвест", яка "засвітилася" у скандалі з договором пайової участі у будівництві ТРК у районі озера Вирлиця на Дарниці, під час якого прокуратура Києва через суд домоглася стягнення на користь бюджету Києва 98,1 млн гривень. З вересня 2022 року столична прокуратура намагається у Північномі апеляційному господарському суді добитися розірвання укладеного з ТОВ “Мрія-Інвест” договору оренди ділянки площею 19,72 га.

Серед засновників ТОВ "Мрія-Інвест" значилося ТОВ "XXI століття", що належить ексдепутату Київради, ексзаступнику голови КОДА, ексзаступнику Мінрегіонбуду  – Леву Парцхаладзе та двом його братам. Розпорядженням від 10 грудня 2020 року №798 Віталій Кличко призначив Лева Парцхаладзе своїм радником з питань координації проекту Kyiv Smart City на громадських засадах.

Як відомо, проект “Kyiv Smart City” (нагадаємо, Експертну раду з питань розробки та впровадження концепції “Київ Смарт Сіті” очолює мер Кличко особисто) – це сумнівним способом отримана, але вже розкручена та розмальована у модні “картинки” інтерфейсів вісь, на яку можна нескінченно нанизувати нові та нові IT впровадження. В межах проєкту систематично закуповується “ліве” напівкустарне ПО, яке видається за супер розробки світових IT-лідерів, і відповідно оплачується. У поєднанні з масштабними закупівлями обладнання, з проекту зробили ідеальну "відмивалку" коштів міського бюджету, не обмежену ані в часі, ані в обсягах.

Неабиякою прихильністю київського градоначальника користуються його бізнес-партнери Валерій Іщенко (екс-депутат Київради VI скликання від БПП, депутат ВР VI та VIII скликань) та депутат Київради VIII та ІХ скликання Андрій Странніков (глава фракції “Солідарність”, голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку).

8 жовтня 2009 року Київрада прийняла рішення про передачу земельних ділянок ТОВ "Скай-буд ЛТД", пов'язаному з Іщенком депутатом ВР VIII скликання Ігорем Котвіцьким (2014-2019 рр., №48 за списком “Народного фронту”, член однойменної фракції), для будівництва приміщень офісно-торгово-розважального призначення та закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів біля станції метро "Осокорки". Згодом, незважаючи на порушення договору та гострі конфлікти з місцевими жителями, “Скай-буд” виграла суди та позбавила мешканців Осокорків одного з нечисленних скверів.

13 жовтня 2009 року у Київраді VI скликання сталася бійка за участю Віталія Кличка. Фракція “Блоку Віталія Кличка”, блокуючи трибуну, вимагала у Шевченківському районному суді Києва визнати неправомірним проведення сесії ради 13 та 14 жовтня. На допомогу фракції блоку Черновецького прийшли депутати ВР VI скликання від “Партії Регіонів”: чемпіони з боротьби Ельбрус Тедеєв та з баскетболу Олександр Волков. Це не злякало чемпіона світу з боксу – Кличко погрожував політичним опонентам застосуванням сили.

19 квітня 2013 року опозиційні фракції намагалися відправити у відставку прем'єр-міністра Миколу Азарова. Лідер фракції “УДАР” Віталій Кличко у цей час був у Німеччині, у місті Варштайн на врученні 5 автомобілів марки “Mercedes-Benz”, які броварня “Варштайнер” розігрувала серед любителів пива. Пізніше Віталій Кличко заявив журналістам, що його не було в цей день на засіданні ВР “за сімейними обставинами”.

Влітку 2013 року у Дніпропетровську (зараз Дніпро) в елітному клубі відпочинку Senator Beach Club працівник клубу Андрій Нечепуренко під час нічної прогулянки на катері нібито у стані алкогольного сп'яніння впав за борт і потрапив під гвинти. Не виключалася версія, що Нечепуренко опинився за бортом внаслідок конфлікту з соратником Кличка по партії УДАР Артуром Палатним та Русланом Олексенком, котрого журналісти називали керуючим фінансами Кличка. Згодом Кличко став фігурантом цієї кримінальної справи, провадження за якою здійснювала тодішня старша прокурорка Генпрокуратури Наталія Поклонська. Також справа була взята на особливий контроль ГСУ МВС України. Сама Поклонська вважала, що в справі було сфальсифіковано судово-медичну експертизу і причину смерті не було встановлено через безліч пошкоджень поховань трупа. Одяг потерпілого та речові докази по справі було знищено.

17 лютого 2014 року з'явилися чутки, що Кличко потрапив у ДТП з тяжкими наслідками. Нібито за кермом був сам київський мер, який був засмучений і розлютований більш ніж прохолодний прийомом на мітингу у Черкасах, зривом зустрічі з партактивом “УДАРу” (приміщення “замінували” і вимкнули світло) та відсутністю цікавості до прес-конференції з боку журналістів.

У 2014 році новина про те, що Кличко вирішив ліквідувати КП “Володимирський ринок”, КП “Житній ринок”, КП “Бессарабський ринок” та передати їх майнові комплекси у концесію збурила містян. Злі язики відразу припустили, що робиться це з метою передачі комплексів до рук близьких столичному градоначальнику людей.

Резонансу набуло і рішення мера Києва від 7 червня 2014 року, яким він віддав селищу Коцюбинське понад 3,5 тисячі гектарів площі Києва, що спричинило звинувачення з боку столичних активістів у тому, що він “здав” Біличанський ліс.

25 листопада 2016 року Окружним адмінсудом Києва було визнано недійсним рішення Київради №212/212. Потерпіла внаслідок цього фізособа в судовому порядку (справа дійшла до Верховного суду) в лютому 2019 року домоглася рішення про відміну рішення Київради. Проте судове рішення міськрадою виконано не було, у зв'язку з чим на її очільника Віталія Кличка був накладений штраф, який до серпня 2020 року виріс до 242 тис. гривень і сплати якого меру вдається уникати до цього часу.

17 січня 2015 року у Києві за адресою Волгоградська, 25, люди вийшли на акцію протесту проти будівництва 14-ти поверхового житлового будинку, яке готувалось просто у них у дворі. На мітинг прибув Кличко із “свитою”, які всіма способами намагалися відстояти право ТОВ “Вагра” здійснити незаконне будівництво. Обурені люди підняли галас, після чого чоловік прессекретарки мера Оксани Зінов'євої експресаташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава почав погрожувати присутнім, публічно пообіцяв переламати ноги експерту з питань держуправління у сфері містобудування, ексзаступнику головного архітектора Києва Віктору Глебі.

На початку 2015 року Віталій Кличко став просувати тему необхідності очищення столичної води та навіть пообіцяв, що незабаром воду можна буде пити прямо з-під крана. Портал “Наші Гроші” з цього приводу висловлював припущення про те, що столичний мер насправді просуває німецький бренд Redo Water Systems у зв'язку з участю компанії у спірному тендері, оголошеному Київводоканалом. “Компанія Redo може стати ексклюзивним постачальником обладнання для очищення води для насосних станцій на суму 29 млн гривень” – вказували на порталі. Втім, якість київської води і до цього часу залишає бажати кращого.

У квітні 2015 року у столиці розгорівся скандал із депутатами Київради, які заявили, що їх виганяють із комісій, які займаються питаннями оформлення документів на розміщення та продовження роботи МАФів і тепер це актуальне питання залишилося лише прерогативою чиновників.

У 2015 році фірма “Елікон Лтд”, пов'язана з Валерієм Іщенком та мером Чернігова Владиславом Атрошенком (ще два роки до того активним членом “Партії Регіонів”), виграла інвестиційний конкурс на будівництво підземного паркінгу та транспортної інфраструктури над станцією метро "Героїв Дніпра". Примітно, що під час підготовчих робіт мер стверджував, що ніякого будівництва ТРЦ не буде – мовляв, метрополітен проводить ремонтні роботи. Раніше, У 2014 році пов'язане з Валерієм Іщенком та Андрієм Странніковим ТОВ “Тельбін ІВА” "засвітилося" у скандальній забудові зеленої зони на Березняках. Парк вдалося відстояти лише на умовах обміну на рівноцінну ділянку. 

19 вересня 2016 року противники будівництва на Героїв Дніпра протестували на мітингу проти свавілля влади та навіть спалили опудало Віталія Кличка. Незважаючи на численні скандали, підробку протоколу громадських слухань та низку судів, ТРК над станцією метро вдалося добудувати. Пізніше стало відомо,  що забудовники збільшили заплановану площу скандального ТЦ "Оазис" більш ніж у 4 рази. За інформацією Держаудитслужби, столичний бюджет недоотримав 29,4 млн гривень, однак суд з витребування цієї суми Департамент економіки та інвестицій КМДА, як водиться, "Єлікону" програв.

Розпорядженням Київського міського голови Віталія Кличка від 1 лютого 2016 року №70 колишнього скандального керівника Південно-Західної залізниці Олексій Кривопишина призначено радником Київського міського голови відділу аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатної служби) апарату КМДА.

Вже у 2017 році комунальне підприємство “Київпастранс” та Олексій Кривопішин уклали договір на виключне використання патенту на використання міської електрички, за яким до 2022-го року Кривопішин отримував 251 тисячу гривень на рік. Попри те, що патент фактично є недійсним, Київпастранс навіть не спробував не платити раднику мера, проігнорувавши можливість оскаржити патент в Укрпатенті, або в суді.

26 липня 2018 року ГСУ Нацполіції було відкрито кримінальне провадження стосовно першого заступника директора КП “Інженерний центр” Андрія Тарнавського, підлеглого Михайла Терентьєва, відомого своїми зв'язками з Віталієм Кличком. Тарнавського звинувачували у суттєвому завищенні цін на матеріали під час реконструкції сходів в урочищі Кожум'яки та благоустрою території біля Андріївського узвозу. 

26 февраля 2018 года з сюжету програми “Гроші” стало відомо, що за 30 км від Києва у Вишгородському районі, поряд з “Межигір'ям” експрезидента-втікача Януковича, будинком експрем'єра Арсенія Яценюка та бізнесмена Олександра Ярославського, у мальовничій місцевості біля Київського моря знаходиться садиба Віталія Кличка.

Огороджена ділянка займає площу майже 10 га мальовничого лісу і, на порушення водного та земельного кодексів, займає кілька соток прибережної зони. Сам Кличко стверджував, що орендував садибу вже у її нинішньому вигляді, проте сліди власника ділянки ведуть до його колишнього заступника Павла Рябікіна.

4 квітня 2018 року в ході засідання комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції її голова Олег Бондарчук (фракція ВО "Свобода") повідомив, що Віталій Кличко ігнорує 90% звернень комісії. За 2017 рік та за перший квартал 2018 року від імені цієї комісії на ім'я київського градоначальника було направлено 34 звернення щодо проявів корупції, а відповіді було отримано лише на 5 з них.

Станом на 16 жовтня 2018 року Кличко мав 34-х радників які працювали на суспільних засадах, серед яких було чимало відомих прізвищ. Чотирнадцять із них київський очільник звільнив розпорядженням від 24 січня 2022 року №19.

21 червня 2020 року в одному із житлових будинків на столичних Позняках прогримів вибух. Будинок був сильно пошкоджений, частини стін та конструкцій будівлі, а також міжповерхові перекриття 4, 5, 6 та 7 поверхів обрушилися та відновленню не підлягали. Загинуло 5 людей, було евакуйовано мешканців сусідніх під'їздів. Наступного дня політичний експерт Яніна Соколовська у повідомленні на своїй Facebook-сторінці заявила, що директор Департаменту ЖКГ КМДА Дмитро Науменко, профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв і сам мер столиці Віталій Кличко винні у вибуху і мають понести відповідальність за цю трагедію. Це дало привід депутату ВР VIII скликання Юрію Левченку у черговий раз підняти питання про те, хто реально здійснює контроль над “Київгазом”, контрольний пакет якого належить територіальній громаді міста, але який від початку каденції Віталія Кличка очолювався зятем головного опозиціонера Юрія Бойка – Горовим, а після нього з 2019 року – представником клану Льовочкіних, чоловіком Юлії ЛьовочкіноїАндрієм Вінграновським.

22 липня 2020 року комісія Київради з питань транспорту, зв'язку та реклами розкрила факт нахабного шулерства, до якого вочевидь причетні голова фракції “Солідарність” у Київраді, голова бюджетної комісії Андрій Странніков, заступник голови бюджетної комісії від тієї ж політичної сили Олесь Маляревич та депутат від “Солідарності”, заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський. Зазначені персонажі примудрилися у зовсім сторонньому проекті постанови підсунути депутатам пункт про те, що лізинговий договір із закупівлі КП “Київпастранс” білоруських автобусів МАЗ ні з ким погоджувати не потрібно. Багатьом тих, хто голосував, знадобилося кілька днів, щоб зрозуміти, що сталося. 

29 липня 2020 року на засіданні Київради скандал отримав продовження, низка депутатів вимагала ветувати шахрайське рішення та передати матеріали до правоохоронних органів. Проте тодішній секретар Київради Володимир Прокопів, як досвідчений бюрократ, “запустив питання по великому колу”, тобто, через підготовку проекту відповідного рішення Київради у транспортній комісії, за що цього ж дня отримав від мера вагому премію. Транспортна комісія Київради створила робочу групу, щоб вивчити це питання та передати матеріали свого розслідування правоохоронним органам. У Київраді кажуть, що подібних афер на Хрещатику, 36, не провертали з часів Леоніда Черновецького, і навіть представники від “Солідарності” впевнені, що в цьому випадку хочуть тупо вкрасти гроші.

Нагадаємо, 12 березня 2020 року Київрада підтримала проект рішення "Про надання згоди КП "Київпастранс" на придбання автобусів на умовах фінансового лізингу" (№08/231-579/пр від 4 березня 2020 року). У травні 2020 року між КП “Київпастранс” та ТОВ АК “Укравтоторг” (її пов'язують з “регіоналом” Святашем, який через кримінальне провадження втік у рф і під час російсько-української війни розглядався владними колами росії як потенційний “гауляйтер” Слобожанщини) з метою уникнення тендерних процедур, завищення вартості автобусів та привласнення бюджетних коштів було укладено договір лізингу на поставку 200 автобусів марки МАЗ на загальну суму понад 50 млн євро. Експерти зазначали, що ціну було в цілому завищено на 250 млн гривень. Пізніше, за інформацією політичного експерта та блогера Володимира Цибулька, який вважав, що до оборудки з білоруськими автобусами приклали руку “наглядаючий” Денис Комарницький та тодішній заступник Кличка з транспортних питань Олександр Густєлєв, НАБУ зобов'язали відкрити кримінальну справу проти Кличка за крадіжку 10 млн євро.

23 липня 2020 року, на думку депутата Київради VIII скликання Святослава Кутняка (позафракційний, раніше був у фракції ВО “Свобода”), Віталій Кличко особисто дав завдання окремим депутатам не пускати до сесійної зали Кутняка та Прохора Антоненка. На думку ексдепутатів Київради від ВО “Свобода”, це пов'язано з тим, що на сесію було винесено відверто корупційні питання, і Кличко боявся розголосу. На відео добре видно, що він не лише не зупинив сесію, а й не зробив нікому зауваження.

23 липня 2020 року Київрада погодила призначення ексчлена фракції “Солідарність” у Київраді VIII скликання Олександра Харченка на посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. Раніше ЗМІ повідомляли, що він є людиною скандального забудовника Максима Микитася, що перебував під слідством через розкрадання коштів корпорації "Укрбуд".  Раніше посаду профільного заступника голови КМДА обіймав Володимир Слончак, який був звільнений розпорядженням мера від 27 квітня 2020 року №249 “за власним бажанням” – відразу після того, як напав на поліцейського. Існує версія, що Слончака просто тривіально “підставили”. Самого Харченка розпорядженням від 9 березня 2022 року №149 Віталій Кличко звільнив із, як-то кажуть, “вовчим формулюванням” за відсутність на роботі без поважних причин протягом чотирьох днів з 28 лютого 2022 року.

Нагадаємо, у 2017 році програма “Схеми” зафільмувала спільний переліт Віталія Кличка з київськими забудовниками з Італії чартерним рейсом, оплаченим Микитасем. Тоді мер заявив, що ніякої особливої дружби з ним не водить, а обіймав його біля літака за обіцянку профінансувати спорудження пам’ятника Іллі Муромцю. Однак за рік тендер на ремонт Шулявського шляхопроводу дивним чином виграє фірма, пов’язана, за розслідуванням тих же “Схем”, з Максимом Микитасем. Виграє, як стверджували журналісти, у непрозорому аукціоні. Цікаво, що фірма-забудовник отримала від КМДА 100% передплату на будівництво. До речі, роботи не завершені й досі, а вартість проекту зросла вчетверо.

26 липня 2020 року Віталій Кличко потрапив до чергового казусу – з повідомлення мера Києва на його сторінці у соцмережі Facebook стало відомо, що під час вечірньої прогулянки центральною частиною столиці він натрапив на двох молодих людей, які розписували графіті стіну одного з будинків на вулиці Стрілецькій. Під час “спілкування” з мером один із “художників” втік, другого столичний градоначальник передав поліції. Наступного дня з'ясувалося, що Кличко спіймав молодих людей, близьких до “Муніципальної варти” – формування, створеного за київської мерії та що складається з волонтерів Майдану та ветеранів АТО/ООС. Виявилося, що вони не просто так розмальовували стіни, а систематично зафарбовували рекламу наркотиків, бо комунальники не справляються із цим завданням. За інформацією блогера Михайла Шнайдера, щоб вивести Кличка з дурного становища, політтехнолог Пол Манафорт, який відбував тоді покарання в США (котрий вочевидь консультував Кличко у зв'язку з майбутніми виборами), порадив йому якийсь час ходити з милицею, у зв'язку з травмою ахілового сухожилля, нібито отриманою під час упіймання "зловмисників".

30 липня 2020 року депутат Київради VIII скликання (2015-2020 рр., фракція “Солідарність”) Андрій Андрєєв на своїй сторінці у соцмережі Facebook поінформував, що на минулому засіданні Київради депутати не проголосували за запропоновані Віталієм Кличком "сумнівні" бюджетні правки, які стосувалися здійснення місцевих запозичень, змін до бюджету та програми соціально-економічного розвитку міста. Мало того, пропозиції мера навіть не були включені до порядку денного. Як вважає Андрєєв, у такий спосіб місцеві депутати продемонстрували недовіру до Київського градоначальника.

30 липня 2020 року Віталій Кличко з другої спроби зміг переконати Київраду продовжити прострочений договір щодо будівництва багатофункціонального об'єкту на місці недобудованого Льодового стадіону на проспекті Академіка Глушкова, 6 з ТОВ "Укрсоцбудінвест" з орбіти відомого забудовника-мільйонера Вагіфа Алієва, хоча ще 15 червня його ж ТОВ "Центр комерційних площ" програло суд Департаменту економіки та інвестицій КМДА, вимагаючи розірвання договору пайової участі на будівництво ТРЦ Ocean Mall, оскільки заборгувало міській скарбниці 129,7 млн ​​гривень пайових внесків.

У серпні 2020 року з блогу нардепа Олександра Дубинського на YouTube стало відомо, що мер столиці Віталій Кличко пролобіював ухвалення Київрадою рішення про передачу на безоплатній основі 10 га землі забудовнику Вагіфу Алієву під будівництво 450 тис. кв. м торговельно-розважального центру.

Взагалі, нинішній “король квадратних метрів” Вагіф Алієв був першим партнером у будівельному бізнесі найдавнішого друга Кличка (та вже колишнього його заступника у КМДА) Ігоря Ніконова, якого злі язики називають  “сірим кардиналом” столичного мера. Колись назву їхньої першої компанії KAN розшифровували як Кличко-Алієв-Ніконов і приписували братам Кличко частку власності, зокрема, в одному з перших великих об’єктів KAN – РЦ “Арена”. Сам Алієв ці чутки заперечує і стверджує, що брати Кличко тільки інформаційно підтримували проект, даруючи йому свої спортивні реліквії. Нині Алієв є найбільшим власником торговельних площ столиці, контролюючи, за різними підрахунками, в них від 10 до 20 відсотків.

До речі, одним із найскандальніших проектів Алієва стало будівництво торговельно-офісного центру біля станції метро “Театральна”, яке він розпочав у 2002 році разом бізнесменом Вадимом Столаром. Будівництво у безпосередній близькості до метро викликало справжній протестний бум, аж до акцій із закидування “яйцями”. Майже 10 років судової тяганини закінчились, нарешті, оригінальним рішенням забудовників: недобудовану будівлю Алієв і Столар подарували місту під музей історії Києва.

Непростий шлях депутата ВР VI скликання (2010-2012 рр., №212 за списком “Партії Регіонів”, член однойменної фракції) та ІХ скликання (№11 за списком “ОПЗЖ”, фракція “ОПЗЖ”) Вадима Столара у будівельному бізнесі теж супроводжувався неоднозначними подіями. Ім’я власника бізнес-центру “Парус” (64 номер у списку Forbes) пов’язують із найбільшою будівельною аферою початку 2000-х “Еліта-Центр”, де було обкрадено півтори тисячі бажаючих придбати житло в новобудові, та скандальною забудовою на Микільській Слободці біля метро “Лівобережна”. Та найгучнішої слави він зазнав з 2015 року, коли його називали “наглядаючим” за будівельною сферою у Києві. Розслідування програми “Схеми” Радіо Свобода доводило: Столар, не маючи жодної посади ані в мерії, ані в Київраді, є вирішальною постаттю в столичній владі. 

Щоправда, Віталій Кличко, заперечив, що Столар є його правою рукою, після чого в інтернеті з’явилось відео, де столичний очільник піднімає тост за свого старого друга. Зрештою, тодішній прем’єр Олексій Гончарук навіть ініціював подання на звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА, зазначивши: “Я б звільнив не Кличка, а пана Столара. Але в нього немає офіційної посади”. На початку 2023 року СБУ заявила про відмивання коштів на користь Віктора Медведчука і провела обшуки у будівельних компаніях, пов’язаних зі Столаром. Сам же Столар полишив девелоперство, став рантьє, а до початку повномасштабного вторгнення залишив Україну, доєднавшись до “Батальйону Монако”. 

14 вересня 2020 року, блогер і журналіст Михайло Шнайдер, посилаючись на передвиборчого конкурента Кличка Ірину Верещук, повідомив, що Кличко є фігурантом 28 кримінальних справ. При цьому він детально обґрунтував, чому цю інформацію не можна вважати передвиборчим фейком Верещук.

У вересні 2020 року У Києві компанія Kiwi у співпраці з КМДА, запустила прокат самокатів. Однак раніше мер столиці Віталій Кличко заявив, що рух такого виду транспорту не врегульований законодавством. Це дало підстави блогеру Сергію Наумовичу у соцмережі Facebook звинуватити мера у потуранні недобросовісній конкуренції, при тому що ані він, ані КМДА не зробили нічого, аби врегулювати сервіси прокату самокатів у Києві.

4 вересня 2020 року депутати Київради не підтримали ініціативи Кличка щодо змін до бюджету столиці, оскільки ані мер, ані його посіпаки: директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік чи директор Департаменту економіки Наталія Мельник не змогли озвучити обсяги та напрями дофінансування. На думку блогера Кирила Сазонова це стало виразним проявом недовіри депутатського корпусу до голови Київради.

У вересні 2020 року користувачі соцмережі Facebook, обурені станом дорожнього покриття у столиці, запустили у мережі флешмоб з хештегом #ЯмаКличко. За повідомленнями учасників флешмобу, деякі пошкодження шляхів зберігаються роками, а деякі відремонтовані неякісно та бездумно, і невдовзі знов потребують ремонту. Дещо пізніше “Голос.UA” написав, що мер Києва Віталій Кличко упродовж своєї каденції, систематично розкрадає бюджет столиці, "дерибанячи" його з "наглядаючими", забудовниками і криміналітетом. Усього за 6 років, за підрахунками видання, ними було освоєно 220 млрд гривень, і київський очільник має серед своїх численних провалів: гнилі труби, розбиті шляхи та “розпил” бюджету. До колапсу доведене лифтове господарство столиці і тисячі киян щоденно наражаються на небезпеку для життя. Як зазначив Олексій Біловол, за 7,5 років Кличко не збудував обіцяний сміттєпереробний завод, але вже третю каденцію продовжує піаритися на цій темі.

9 вересня 2020 року нардеп Олександр Дубінський на своєму Telegram-каналі заявив, що мер Києва Віталій Кличко, замість обіцяних відкритих земельних аукціонів застосовує певні схеми розпродажу київської землі за копійки і розповів подробиці. “Замість них (аукціонів – KВ) банда Кличка використовує іншу схему: ділянку площею майже півгектара на проспекті Ватутіна 2 віддають за копійчану орендну плату прямо сьогодні, на земельній комісії. Основа – старий сарай площею 36 квадратних метрів, який і здається в оренду разом із землею. Найсмішніше, ділянка вже продається в інтернеті за 700 тисяч доларів. А після рішення депутатів ціна злетить до мільйона”, – упевнений Олександр Дубінський.

1 жовтня 2020 року Михайло Шнайдер на сторінці у соцмережі Facebook написав “Кличко роками розставляв своїх друзів та товаришів на найбільш “грошові” місця у нашому місті. Скрізь, де можна було "розпиляти бабло", стоять люди, пов'язані з нинішнім мером, і багато киян до цього вже давно звикли”. В якості приклада блогер зазначив, що мер віддав Шевченківський район столиці на відкуп раніше викритому в корупції голові Шевченківської РДА Олегу Гарязі, який знову балотуватиметься до міськради.

Зауважимо, що коли Кабмін вирішив погодити звільнення глав трьох районів Києва: Дарницької РДА Ярослава Лагути, Дніпровської РДА Ігоря Щербака та Шевченківської РДА Олега Гаряги, 27 січня 2022 року столичний голова Віталій Кличко підняв галас про те, що чиновники Кабміну приєдналися до кампанії щодо придушення місцевого самоврядування в Україні. Наступного ж дня очолювана Кличком “Асоціація міст України” від імені правління звернулась до Президента Зеленського і Генпрокурора “за захистом конституційних прав місцевого самоврядування та мешканців громад від неправомірних дій правоохоронних органів”.

Втім усіх трьох “потерпілих” розпорядженнями від 8 лютого 2022 року №77 (Олег Гаряга) №78 (Ярослав Лагута) та №79 (Ігор Щербак) Кличко швиденько оформив радниками мера на суспільних засадах.

14 квітня 2020 року Віктор Таран на сторінці у соцмережі Facebook аргументовано повідомив, що мер Києва Віталій Кличко та підконтрольні йому структури, співпрацюють з компаніями, які є фігурантами кримінальних проваджень. 1 вересня 2021 року ДФС вручила підозру спільнику мера столиці Віталія Кличка, негласному “наглядаючому” за “Київпастрансом”, заступнику керівника "Київпастрансу" Павлу Кирилюку за розтрату 13 млн гривень.

Незважаючи на всю серйозність, з якою мер Києва говорить про незаконні забудови та боротьбу з ними, депутати Київради у своїх запитах на ім'я Кличка наполягають: після відходу градоначальника з будмайданчиків, забудовники спокійно продовжують свою роботу. Подібне звернення написав, наприклад, депутат Київради VIII скликання Володимир Гончаров (фракція “Солідарність”), наполягаючи на перевірці вжитих заходів щодо зупинення забудови на вул. Здолбунівська, 11а.

Згідно з дослідженням Клубу нерухомості та Конфедерації будівельників України, 66% столичних забудовників зіткнулися з корупційними схемами під час мерства Віталія Кличка. На думку Кирила Сазонова, саме Кличко вивів Київ на перше місце у цьому антирейтингу. У вересні 2020 року. На прикладі зведення ЖК "Linden Luxury Residences" на вул. Лютеранській 14-В блогер Михайло Шнайдер показово довів, що мер Києва Віталій Кличко спотворює архітектурний вигляд столиці незаконними будівлями. Причому проблема полягає ще й у тому, що ці забудови можуть призвести до низки руйнівних наслідків.

10 липня 2020 року Олександр Зубченко на своїй сторінці у соцмережі Facebook написав: “Мер Кличко знищує історичний Київ і, зокрема, національну пам'ятку – Будинок Сікорського заради забудови центру висотками. За його словами, у Будинку Сікорського можна було б облаштувати музей авіаконструктора, проте, як вважає блогер – Віталій Кличко у цьому не зацікавлений. Ще у 2019 році журналіст КВ Костянтин Гродзинський назвав будинок знаменитого на весь світ авіаконструктора Сікорського на вул. Ярославів Вал 15-Б 18-ма роками ганьби. У проблеми цієї історичної пам'ятки Сікорського, ім'ям якого названий київський аеропорт, крапку не поставлено й до цього часу (станом на листопад 2023 року).

2 вересня 2020 року експерт у галузі містобудування Віктор Глеба у блозі на порталі korrespondent.net написав, що столичний міський голова Віталій Кличко задля задоволення інтересів забудовників ладен поступитися інтересами київських дітлахів і дозволяє забудовувати місто житловими комплексами (ЖК) без шкіл та дитячих садків. Більш того, руками своїх друзів із "будівельної мафії" Кличко будує житлові комплекси (ЖК) на місці вже існуючих дитсадків – для цього їх закривають, роблять аварійними, затоплюють підвали, причому бенефіціаром цієї програми нібито є сам градоначальник. Дещо пізніше депутат Київради ІХ скликання Юрій Сулига (фракція “Єдність”) попросив голову КМДА Віталія Кличка пояснити, чому не розпочато будівництво обіцяного ще шість років тому дошкільного навчального закладу на земельній ділянці поблизу торгового центру “Ашан Rive Gauche” на вул. Здолбунівській, 17, у мікрорайоні "Позняки 4-А" у Дарницькому районі.

Коли ж 23 вересня 2020 року обурені містяни у якості флешмобу почали встановлювати під стінами КМДА імпровізований “Відділ продажу незаконних забудов”, поліція зірвала захід за прямою вказівкою київського очільника. “Як на мене – це комунікаційна помилка… І, як завжди, на сотні звернень щодо демонтажу відділів продажу, в яких будівельні-аферисти ошукують громадян, жодної реакції. Питання до Кличка. Чому Революція Гідності завершилась, а методи Януковича/Партії Регіонів “приборкання” людей лишилися?”, – резюмував Віктор Таран.

Напередодні мерських виборів 2020 року таки розпочалося будівництво гігантського флагштоку, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, що обурено-іронічно прокоментував депутат Київради VIII скликання Андрій Андрєєв. Депутат написав, що може бути лише одне моральне пояснення появи такого інфраструктурного об'єкта в період пандемії: "...ми вішатимемо всіх недбайливих чинуш на цьому флагштоку, а першим буде той, хто запропонував закатати 144 млн на вулицю Пушкінську". Одночасно він розкритикував мера Києва Віталія Кличка за те, що він “закопав” 144 млн гривень у реконструкцію лише однієї вулиці Пушкінської (нині – Євгена Чикаленка) довжиною 975 метрів, на якій проживає лише 800 мешканців. Замість цього, як вважав депутат, слід було відремонтувати міжквартальні проїзди у Солом'янському районі.

Нагадаємо, ідею спорудження на території Національного музею історії України у Другій світовій війні гігантського флагштока Державного прапора України Кличко періодично проштовхував з листопада 2017 року. Він спроектований з висотою 75 метрів на ділянці 155 кв. м. Таке задоволення мало обійтися столичним платникам податків аж у 47 мільйонів гривень.

10-11 квітня 2021 року представники компанії “Приват” під прикриттям юристів та охороною агресивних “тітушок” знесли двоповерховий будинок “Уткіна” ХІХ століття на вулиці Симона Петлюри 29, що неподалік від Центрального залізничного вокзалу. Як повідомила депутатка Київради” від “СН” Ксенія Семенова, 22 липня 2021 року міський голова Віталій Кличко свідомо не вніс до порядку денного засідання Київради питання про розірвання договору оренди з власником будинку Уткіна, попередньо вже погоджений президією міськради, до складу якої, доречі, входить і сам її голова Кличко.

18 червня 2021 року Кирило Сазонов у соцмережі Facebook заявив, що міський голова Києва Віталій Кличко під виглядом комунального підприємства "Муніципальна варта" завів собі приватну армію з гранатометами. Про це стало відомо завдяки тому, що у цей день СБУ прийшло з обшуками до вірних бійців Віталія Кличка із цього КП, під час якого правоохоронці знайшли у них величезний арсенал усілякої зброї, від класичних ножів до пістолетів та навіть гранатометів. При цьому до особистих якостей контингента “Муніципальної варти” виникає багато запитань.

5 вересня 2021 року мер Києва Віталій Кличко взяв участь в агітаційному заході на підтримку Арміна Лашета, кандидата в канцлери Німеччини від блоку Ангели Меркель ХДС/ХСС. Як уточнює DW, Кличко був в Ганновері гостем молодіжної організації правлячого консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), яка в цей день приймала Арміна Лашета. Видання відмічає, що участь іноземних політиків у виборчих заходах – рідкість у Німеччині, тим більше українських. Кличко довго жив в Гамбурзі, у нього добрі зв'язки з ХДС, і він не раз бував на з'їздах партії канцлерки Ангели Меркель.

У червні 2021 року представники малого бізнесу Києва об'єдналися на базі "Київського міського комітету порятунку бізнесу", щоб зберегти свою справу та дати відсіч меру Віталію Кличку. Підприємці збунтувалися внаслідок чергової спроби мера, разом зі своїм сумнозвісним радником (депутатом Київради IX скликання, депутатом ВР VIII скликання, ексдиректором Департаменту міського благоустрою КМДА ) Дмитром Білоцерковцем “Зачистити легальний малий бізнес під себе, залишивши у столиці лише незаконні МАФи. А на місце знищених легальних підприємств встановити власні тимчасові споруди, гроші з яких будуть йти просто у їхні кишені”, – йшлося у заяві комітету. У ньому також зазначалось, що це планується зробити, ухваливши два відповідні рішення Київради щодо правил подальшого функціонування тимчасових споруд. 

Комітет закликав депутатів Київради не підтримувати злочинну ініціативу Кличко і звернувся до Президента країни. Нагадаємо, ще у 2020 році справа щодо декларування недостовірних відомостей "стратегічного соратника" Кличка вже була на розгляді Вищого антикорупційного суду, а кілька кримінальних проваджень за фактами тиску на київських підприємців, захоплення їхнього майна та розкрадання коштів столичного бюджету на демонтажі тимчасових споруд (ВС, кіоски, МАФи) ще розслідувалась правоохоронцями

8 червня 2021 року політичний експерт та блогер Тетяна Лупова на сторінці в соцмережі Фейсбук поставила питання про те, що начальник КП “Київський метрополітен” Віктор Брагінський і голова КП “Київпастранс” Дмитро Левченко під “пильним оком” мера Києва Віталія Кличка та його заступників, на переконання  Тетяни Лупової, обкрадають жителів столиці на транспортних схемах, зокрема при впровадженні електронного квитка. Для цього міський очільник планував підвищити тариф на проїзд у громадському транспорті Києва з 2022 року більш ніж удвічі, а в подальшому – навіть втричі.

З цього приводу колишній радник київського мера Києва Максим Бахматов поширював в соцмережах і на комунікаційних платформах сатиричний відеосюжет у Telegram-каналі "Чорний квартал", де у якості Віталія Кличка зображений Адольф Гітлер, який у бункері проводить нараду зі своїм штабом з питання підвищення цін на проїзд у громадському транспорті у 2,5 рази: “Мій фюрер, проїзд має коштувати 20 гривень”...

23 липня 2021 року сесію Київради було зірвано внаслідок спроб Віталія Кличка взяти під контроль дві ключові комісії – бюджетну та земельну. Першим пунктом порядку денного київський очільник під туманним формулюванням “перерозподілу депутатів між комісіями” спробував завести по двох “своїх” вірних людей до складу зазначених комісій, але стикнувся з рішучим спротивом депутатського корпусу. 

13 вересня 2021 розпорядженням №1951 київського міського голови Віталія Кличка Генпрокуратуру було позбавлено права користування земельною ділянкою в Лабораторному провулку площею 0,6474 га у Печерському районі столиці. Офіс генпрокурора попросили повернути до Департаменту земельних ресурсів КМДА документи на право власності, зареєстровані у 2005 році.

22 листопада 2021 року в інтерв'ю порталу “Цензор” мер Клічко, в тому числі, повідомив, що по-приятельські спілкується з забудовником і медіа-магнатом, CEO української інвестиційної компанії “Dragon Capital” Томашем Фіалою. Нагадаємо, Томаша Фіалу вважають спонсором партії "Голос", хоча сам він це заперечує, незважаючи на те, що його дружина та деякі співробітники підтримують цю партію. Фіала є забудовником скандального ЖК "Obolon Plaza", розташованого впритул до станції метро "Оболонь". Також Фіала може бути причетним до спроб відродити незаконне будівництво ЖК "Aston Park" на вул. Солом'янській, 17-А.

24 лютого 2023 року на поверхню спливла ще одна скандальна історія. Як з'ясувалося, ще у 2004 році КОДА передала майже 30 га землі на території лісу у тому ж районі в довгострокову оренду трьом приватним підприємствам із орбіти міського голови Києва Віталія Кличка – “Принт”, “Гросс” і “Беріг”, дозволивши зводити там багатоповерхові будинки. 

Система Youcontrol відносить ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” до групи “DEOL Partners”, до якої неформально входять майже п'ять десятків компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу. Головними активами даної групи є мережа апарт-готелів “Senator Hotels and Apartments”, дизайн-готель “11 Mirrors” та готельний хаб “Globe Runner” (усі вони розташовані в Києві). “DEOL Partners” традиційно пов'язують з братом мера Києва Віталія Кличка – Володимиром. Він не займає у компаніях цієї групи жодних посад, але, зокрема, Кличка-молодшого ЗМІ охрестили "ідейним натхненником" концепту готелю “11 Mirrors”.

Також українські медіа із посиланням на місцевих мешканців називали “базою Кличка-молодшого” комплекс відпочинку “Secret Resort Club” (раніше мала назву “Senator Beach and Sport Resort”) в Бориспільському районі, управителем якої є “DEOL Partners”. Зазначимо, під час пандемії коронавірусу в 2020 році “DEOL Partners” у партнерстві з Володимиром Кличком “виступали з ініціативою розселення лікарів та медпрацівників у своїх готелях”.

13 липня 2023 року на засіданні Київради депутатський корпус підтримав проєкт рішення “Про утворення Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА” (№ 08/231-879/ПР від 11.07.2023 року). Заступник міського голови, секретар Київради Володимир Бондаренко, ставлячи проєкт на голосування, дав зрозуміти, що це не більш ніж примхи законодавства та постанов Кабміна.

І дійсно, в питанні подолання корупції мешканцям столиці якогось прориву очікувати не варто. Положення про департамент не містить нічого революційного, а головне – антикорупційний департамент не буде незалежним органом. Його керівника назначить та буде контролювати і звільняти мєр (він же – голова КМДА) Віталій Кличко. Тобто, та сама людина, яка і відповідає в Києві майже за всі корупційні оборудки. В цьому контексті співзасновниця ГО "ГР "Почайна" Аннабелла Моріна розповіла дуже сумну історію про долю справжніх викривачів корупції в КМДА та попередила: ”І коли вам хтось скаже, що Віталій Кличко обклався активістами і дійсно збирається за їх допомоги щось змінити в місті, шліть його далі. Бо Віталій Кличко допускає в систему лише ту громадськість, яка цілує його в боксерську рукавичку, підконтрольна та не розбирається в ситуації”. 

19 жовтня 2023 року у КМДА провели конкурс, щоб обрати голову Департамента запобігання і протидії корупції. За його результатами головою було обрано Олега Тимошенка, про якого із ЗМІ відомо, що він – колишній перший заступник начальника Дарницької поліції і був членом Антикорупційної ради при Дарницькій РДА. Втім, кандидатуру обранця ще має затвердити Київський міський голова. Нагадаємо, що у травні 2021 року, на ремарку про те, що Віталій Кличко назвав підвищену активність правоохоронців у Києві спланованою політичною кампанією проти нього, депутат ВР ІХ скликання Юлія Гришина (фракція “СН”, №133 за списком партії) в інтерв'ю “РБК-Украина” відмітила, що замість того, щоб допомогти правоохоронцям у боротьбі з корупцією у столиц,і мер Віталій Кличко займається “окозамилюванням”.

Метро на Виноградар

11 липня 2019 року із повідомлення на сайті мера Києва Віталія Кличка стало відомо, що роботи з будівництва метро на Виноградарі тривають за графіком. Дві нові станції – "Мостицьку" та "Проспект Правди" планували відкрити у 2021 році. Загальна кошторисна вартість будівництва двох станцій становила понад 6 млрд гривень. Довжина ділянки метро для двох нових станцій була спроектована довжиною у 3,7 км.

19 лютого 2020 року комісія Київради VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами за ініціативою тодішнього голови комісії з питань регламенту та депутатської етики Вадима Сторожука (фракція “Солідарність”) розглянула інформацію про виконання першої черги робіт із будівництва ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар у Подільському районі Києва. 

Як з'ясувала комісія, слідом за фактичним крахом планів забезпечення мешканців Троєщини послугами метрополітену, під загрозою зриву, незважаючи на передоплату ПАТ “Київметробуд” у розмірі 95% вартості робіт (5,9 млрд гривень), виявилося і будівництво метро на Виноградар – ПАТ "Київметробуд" стрясають "корпоративні конфлікти", суд заарештував банківські рахунки компанії в рамках кримінального провадження, а самі роботи виконуались з великим відставанням від графіка. Крім того, залишалось невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію “Проспект Правди” – заважали СТО, кіоски та гаражі. Все це як мінімум загрожувало тим, що метро на Виноградарі  у анонсовані раніше мером терміни не з'явиться.

Нагадаємо, КП “Київський метрополітен” уклав договір із ПАТ “Київметробуд” на будівництво першої черги метро на Виноградар на ділянці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар 20 листопада 2018 року. А за півроку до цього в компанії відбулася зміна акціонерів, яку в Київраді назвали рейдерською атакою: частка українських бізнесменів перейшла до офшорних компаній і підприємство став повністю контролювати російський бізнесмен Сергій Кіяшко. І хоча у КП “Київський метрополітен” було достатньо часу, щоб розібратися у ситуації, керівництво метрополітену погодилося підписати ризикований договір майже на 6 млрд гривень.

13 серпня 2020 року Микола Томенко висловив переконання, що найбільші оборудки столичного міського голови Віталія Кличка пов’язані з метро, адже він за 6 років не відкрив жодної станції, проте на 400% збільшив ціну проїзду, а над станціями метро ведеться масштабне будівництво. Він припустив, що Кличкові та його команді просто невигідно розбудовувати метрополітен. “Очевидно, що столичній владі на чолі з Кличком не вигідно будувати метро, значно більше вони заробляють, коли роздають земельні ділянки над станціями забудовникам!... Для порівняння візьмемо країни близького зарубіжжя, бо в Європі вже давно вирішили транспортні проблеми. Так от, за ці ж 6 років у Мінську відкрились 14 станцій, а в Москві – 41”, – написав Микола Томенко.

16 грудня 2020 року Кабмін ухвалив проект постанови, згідно з якою пропонувалось збільшити термін будівництва з 24 до 34 місяців, що дозволить здійснювати попередню оплату (виплату авансу) у розмірі до 95% вартості зазначених робіт з будівництва Сирецько-Печерській лінії (яка вже була виплачена). Відповідно до порядку денного, доповідачем по проєкту постанови КМУ №4.19 виступив київський міський голова Віталій Кличко. Лобіювання постанови Кабміну вивчала СБУ в рамках кримінального провадження, але довести це слідство до кінця правоохоронці не змогли або не захотіли.

Коли правоохоронцям стало відомо, що ПАО “Київметробуд” частину отриманої передоплати поклав на депозитні рахунки а отримані відсотки перерахував на “деякі фірми”, прокуратура Печерського району розпочала кримінальне провадження. Відповідно, Київською міською прокуратурою було подано позов до господарського суду Києва про стягнення з підрядника грошових коштів на суму 139,1 млн грн, які їм отримано за рахунок нарахування відсотків на бюджетні кошти, а також 44,4 млн грн відсотків за безпідставне користування бюджетними коштами, на користь держави в особі Київської міської ради та КП “Київський метрополітен”

7 червня 2021 року громадський активіст Віталій Кулик у блозі на порталі censor.net. написав: “Виявляється, Кличко бреше про терміни будівництва метро на Виноградар! Чому? А тому, що громадськості не представили план план будівництва і фінплан за підписом голови "Метрополітену" Віктора Брагінського. Так! Я, як киянин, як громадський активіст, вимагаю від КМДА показати цей план, щоб кияни розуміли – куди і як йдуть 4 млрд гривень, виділені на цей проект. Нещодавно Кличко хизувався тим, що вже закритим способом, тобто за допомогою прохідницького щита, прокладено близько 900 з 1300 метрів тунелю на Виноградар. Однак мер столиці навмисне упускає один дуже важливий момент. Як виявилося, 900 м тунелю проклали тільки в один бік”, – написав Кулик. Він стверджував, що продовження “Зеленої гілки” не готове навіть наполовину, а заяви мера про активне будівництво – не більше ніж піар.

23 листопада 2021 року комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку погодила розпорядження КМДА від 9 листопада 2021 року №2313  "Про перерозподіл видатків, передбачених Департаменту транспортної інфраструктури КМДА на 2021 рік". Таким чином, столична влада вирішила цього року додатково направити 1 млрд гривень на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу та 213,5 млн гривень на будівництво Великої окружної дороги, які контролюються “наглядаючим” Денисом Комарницьким. Ці кошти було знято зокрема з будівництва ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену у розмірі 494,8 млн гривень.

17 січня 2022 року у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА відбулася нарада щодо будівництва Сирецько-Печерської лінії метрополітену з електродепо у Подільському районі на житловий масив Виноградар. Як випливає з протоколу №11 наради, АТ “Київметробуд” не представило на нараду деталізований графік завершення робіт з будівництва ділянки метро на житловий масив Виноградар (I черга) із введенням його в експлуатацію до 22 грудня 2022 року а також перелік субпідрядних організацій із зазначенням видів виконуваних робіт та місцем їх виконання.

20 січня 2022 року у Київраді не вистачило голосів для створення ВКК щодо перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар. За відповідний проект рішення (№08/231-3728/ПР від 12 жовтня 2021 року) проголосували лише 34 депутати із 61 необхідних. Більшість депутатів не влаштувало те, що до складу ВКК пропонувалося включити непропорційно багато представників фракції “СН”. У відповідь на це "лобіст" створення ВКК – лідер цієї фракції Андрій Вітренко звинуватив колег у потуранні затягуванню будівництва метро.

Як стало відомо з оголошення електронної системи ProZorro, 29 грудня 2022 року КП “Київський метрополітен” уклало з одеським ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” договір на коригування проєкту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену (І черга). Ціна договору склала 69,43 млн гривень.

За ці кошти, як придумали у замовника, в проєкті пропишуть можливість залучення інвестицій, можливість запуску кожної з трьох черг будівництва окремо, необхідність вкладення коштів в знесення деяких об'єктів.  Коригування проєкту триватиме до кінця 2023 року. Тобто, швидкого завершення будівництва метро на Виноградар киянам чекати не варто

Міст “Кличко”

27 лютого 2017 року столичний мер Віталій Кличко підписав розпорядження №218 про будівництво між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" мостового пішохідно-велосипедного переходу, що не викликало особливого захоплення активістів, оскільки він повністю спотворив би унікальне історичне середовище та схили Дніпра. Замовником робіт було визначено КП "Інженерний центр", очолюване близьким приятелем мера Михайлом Терентьєвим.

Восени 2017 року КП "Інженерний центр" провело тендер на розробку проекту мостового переходу, який виграло ТОВ "Проектні системи Лтд" Андрія Миргородського, яке отримало 12,64 млн гривень на проект мосту та авторський нагляд за його будівництвом.

Як раніше повідомила прес-служба Департаменту містобудування та архітектури КМДА, 26 травня 2013 року завершився міжнародний архітектурний закритий бліц-конкурс на найкращий проект інженерно-архітектурного рішення мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками “Хрещатий” та “Володимирська горка” у Подільському та Шевченківському районах Києва. Перше місце не присудили жодному з проектів, а два другі місця отримали два проекти (Швейцарія) та (Іспанія).

Вже після початку будівництва переходу, співзасновник компанії “Leuppi & Schafroth Architekten” (Цюрих, Швейцария) Стефані Шафрот (Stephanie M. Schafroth заявила, що базова концепція і конструктивні рішення моста взяті з їх проекту, який отримав друге місце на конкурсі 2013 року “задурно”, оскільки плату за проєктування отримало ТОВ "Проектні системи Лтд".

Це стало першим гучним скандалом у низці непорозумінь, що супроводжували будівництво, яке отримало неофіційну назву “мосту Кличко”  і супроводжують його експлуатацію до цього часу. Про якість підготовки до спорудження мосту свідчить те, як у квітні 2019 року в КМДА з'ясували, що не можуть продовжити його зведення, доки не вирішать питання з земельними ділянками, які Київрада ще 27 грудня 2007 року рішенням №1531/4364 передала ТОВ "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука" в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального культурного центру "Музей художника Івана Марчука". 

7 грудня 2018 року, КП “Інженерний центр” уклало договір із ТОВ “Спецавто-Буд” на будівництво мостового переходу від парку, яке оцінювалось в 255,5 млн. гривень. Цій же фірмі КП "Спецжитлофонд" віддало підряд на завершення реконструкції парку "Володимирська гірка". Вартість цієї угоди склала 160 млн. гривень. Примітно, що ТОВ “Спецавто-Буд” мало зв'язки із головою столичного штабу партії "ВО "Батьківщина" Владиславою Молчановою та керівником забороненої проросійської партії “Наші”, депутатом ВР VII і VIII скликань Євгеном Мураєвим, що втік з України до Відня після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Будівництво мосту було розпочато 11 грудня 2018 року. Столична влада неодноразово запевняла, що міст відкриють вже наприкінці весни 2019 року – до Дня Києва, у зв'язку з чим на ньому велись цілодобові роботи.

У лютому 2019 року, Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та Міністерство культури рекомендували київській владі призупинити будівництво мосту від Володимирської гірки до Арки дружби народів, тому що воно велося у межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини Софії Київської. Роботи були продовжені, оскільки мер знайшов простий вихід – заявив, що ніяких звернень і попереджень не отримував, а його заступник Олександр Спасибко обгрунтував відсутність будь-яких порушень, втім, із вже звичними пересмикуваннями.

8 травня 2019 року ДБР з'ясувало, що замовник з підрядником підробили документацію щодо вартості розробки проекту, заволодівши таким чином коштами місцевого бюджету, і завдали державі матеріальних збитків у особливо великих розмірах. У зв'язку з цим була порушена кримінальна справа за ознаками ч.5 ст. 191 КК України.

25 травня 2019 року київський очільник особисто із помпою відкрив новий міст. Вже наступного дня, ввечері,  Віталій Кличко написав у своєму Facebook: “Сьогодні кілька годин тому раптово тріснуло скло на двох фрагментах скляної підлоги. Просто так, враховуючи його товщину та характеристики, статися цього не могло. Основна версія, що розглядається – акт вандалізму. Ймовірно, що механічне пошкодження могло статися знизу скла (моста). Розглядається версія про те, що стріляли”. До цього часу ніяких винуватців пошкодження мосту правоохоронці чомусь не знайшли.

27 травня 2019 року, тобто через два дні після помпезного відкриття “мосту Кличка” столичний градоначальник підписав розпорядження КМДА №944 про “перезатвердження” коригування проєкту будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу. 

Оскільки кошторисна вартість будівництва згідно розпорядження від 20 листопада 2018 року №2100 становила 287,356 млн гривень, то враховуючи протокол погодження ціни на вже побудований міст між КП “Інженерний центр” та ТОВ “Спецавто-Буд”, новий кошторис подорожчав на 206,4 млн грн и став вартувати киянам 493,7 млн гривень, тобто майже вдвічі.

8 червня 2019 року стало відомо, що Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) ще 31 травня відмовилася видавати сертифікат готовності на пішохідно-велосипедний перехід між парками “Хрещатий” та “Володимирська гірка”, бо КП “Інженерний центр”, яке є замовником будівництва, "не надано виконавчу документацію для розгляду".

У цей же день на сайті електронних петицій Президента з'явилося звернення з вимогою звільнити Віталія Кличка з посади голови КМДА та призначити проведення незалежної експертизи відкритого пішохідно-велосипедного переходу. За словами автора петиції, Кличко відкрив не введений в експлуатацію міст, чим наразив на небезпеку пішоходів.

30 червня 2019 року тодішній директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (КМДА) Юрій Назаров на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що на пішохідно-велосипедному переході між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" встановили ще чотири камери відеоспостереження з функцією розпізнавання облич. Звісно, їх вартість у загальний кошторис не увійшла.

2 липня 2019 року на телеканалі "112 Україна" вийшло інтерв'ю з міським головою Києва Віталієм Кличком. З 22 хвилин міркувань градоначальника особливо цікавим був маленький фрагмент щодо того, що будівництво пішохідно-велосипедного мостового переходу між парками “Хрещатий” та “Володимирська гірка” нібито не подорожчало. Пізніше цей шматок з телеінтерв'ю був розшифрований, "причепурений" і розшерений просторами інтернету у вигляді окремої новини. У ній Кличко заявляє, що подорожчав нібито не сам міст, а лише збільшились витрати на благоустрій прилеглих до мосту територій, що після уважного аналізу виявилось звичайною маніпуляцією.

11 липня з'ясувалось, що на "мосту Кличка" з'явилася нова тріщина розміром з палець на крайній опорі поручнів огорожі мосту з боку Володимирської гірки, що теж потребуватиме додаткових асигнувань.

26 липня 2019 року, після публікацій ряду матеріалів каналу “1+1” про “мост Кличка” мер заявив у кількох ЗМІ, що він і його брат Володимир подали на канал “1+1” до суду. “Проти мене розгорнуто широку кампанію з дискредитації. Це – і інформація про якісь надумані провадження проти мене. Які, до речі, ініціюють соратники Януковича. А також жодного дня не минає, щоб один із найрейтинговіших каналів не згадав недобрим словом київського мера”, – написав Кличко у своєму сайті.

Мости смерті

9 вересня 2020 року Кирило Сазонов на сторінці у соцмережі Facebook написав: “Багатостраждальний міст Патона у Києві із завидною регулярністю продовжує відчувати терпіння та вимотувати нерви киянам, які живуть на лівому березі…Зрозуміло, у мера відмовка стандартна: грошей немає. І справді – звідки ж візьмуться гроші на ремонт аварійного мосту, який, за словами фахівців-мостовиків, тримається лише на домкратах і перебуває у критичному стані, якщо всі кошти пішли на Подільсько-Воскресенський мостовий перехід”. Він заявив, що киянам довгий час розповідали "байки", що міст Патона потребує лише невеликого косметичного ремонту. Але міст ввели в експлуатацію ще 1953 року, а 2019 року Інститут сталевих конструкцій визначив стан моста Патона як критичний. У листопаді 2021 року із блогу Тетяни Лупової на сайті “Цензор” стало відомо, що Київський міський голова Віталій Кличко, планує віддати фірмі, пов'язаній із Денисом Комарницьким ще 1,2 млрд гривень, забравши їх із будівництва метро на Виноградар та ремонту мосту Патона (мінус 20 млн гривень).

16 жовтня 2020 року у повідомленні в соцмережі Facebook Михайло Шнайдер написав: “Друзі, напевно, ні для кого не секрет, що мости – це хвора тема для більшості киян. Вся річ у тому, що за останні шість років жодного обіцяного мосту мер Києва Віталій Кличко так і не збудував, а старі – не відремонтував. Хоча жителі Троєщини з надією чекали на Подільсько-Воскресенський міст. У принципі так само, як і метро, так само як і лікарню… Натомість на тих самих мостах за час свого мерства, Кличко разом із соратниками, зважаючи на все, встигли непогано "заробити"... “Не знаю, як вам, а мені справді прикро, що за наші з вами гроші за 6 років у плані ремонту та будівництва найважливіших інфраструктурних об'єктів – мостів – не було зроблено практично нічого. Причому, Кличко постійно начебто кудись виділяє бюджетні кошти, але через роки стає зрозуміло, що потрапляють вони, схоже, лише у його глибокі кишені та кишені його найближчих друзів і товаришів”.

Також він нагадав: “Ну а про обвал Шулявського мосту у 2017 році через те, що його довго не ремонтували, напевно пам'ятають усі. Кличко його спершу "латав", як і інші мости, але відбулося диво – у 2019 році нарешті розпочали повноцінні ремонтні роботи. Проте на даний момент замість сучасної розв'язки, Кияни фактично отримали оновлений старий міст, причому побудувати повну "конюшину", як було заплановано, досі не вдалося. Зате на цьому непогано заробив друг мера Микитась, який перебуває під слідством, чия компанія проводила реконструкцію. Вартість котрої в процесі зросла втричі – з 600 млн. до 1,7 млрд. Тут явно було і чим і з ким поділитися”, – переконаний Михайло Шнайдер.

Він також нагадав, що ”Постійні ремонти ведуться і на Південному Мосту. Ну як ремонти… його латають, він занепадає, а кияни стоять у пробках більшу частину року. Ну а міст Патона зовсім розвалюється на очах. Латки тут уже не допоможуть, а на ремонт пам'ятника архітектури у міському бюджеті за шість років коштів так і не знайшлося”.

У квітні 2021 року Михайло Шнайдер назвав київські мости “мостами смерті” і, на прикладі чергового обрушення моста Метро, відмітив: “мер Віталій Кличко та його профільний заступник Олександр Густєлєв з подачі “наглядаючого” Дениса Комарницького, продовжують вдавати, що проблеми не існує, замовчуючи її. Незважаючи на постійні нагадування з боку самих мостів…

Ось, скажімо, днями після чергового дощу обвалилася частина мосту Метро, про що повідомили у ЗМІ. Міський голова традиційно відмовчав. Натомість у цьому зв'язку показовою є реакція “Київавтодору”, який на своєму Фейсбуці почав виправдовуватися, розповідаючи, що все чудово, з мостом повний порядок, обсипалися лише облицювальні плити підпірної стінки. "Жодної загрози для людей немає" – запевнили в комунальній корпорації. Тобто, на думку комунальників, падаючі брили граніту, які дивом нікого не зачепили – це нормально та абсолютно безпечно?” – написав Шнайдер.

Водночас на фотографіях, розміщених у ЗМІ, за словами Шнайдера, чітко видно, що справа не тільки в плитах, що відвалилися зі стінки: “Бетонна конструкція бруківки викришилася до арматури і навіть сильніша в місцях її стику з прольотом. І це журналісти сфотографували лише кілька квадратних метрів мосту. А в якому стані він у цілому?”

4 червня 2021 року Віталій Кулик висловив думку, що мер Києва Віталій Кличко разом зі своїм заступником Олександром Густєлєвим, навмисно затягують ремонт Шулявського мосту для того, щоб “списати” на ньому більше бюджетних коштів”. 4 серпня того ж року блогер Володимир Цибулько відмітив, що мер столиці Віталій Кличко та його подільники вже 4 роки розпилюють гроші на Шулявському мості. Він підкреслив, що кінця цьому “розпилу” не видно, оскільки є плани “освоювання” ділянки, яку займає 5-й цех заводу “Більшовик”, розташований впритул до мосту.

17 грудня 2020 року на Шулявському мосту, який незадовго до того відкрили після тривалої та коштовної реконструкції, посеред дня впали три опори освітлення, які пошкодили автомобілі, що рухались мостом і тільки чудом обійшлося без жертв.

21 липня 2021 року розпорядженням КМДА №1630 було вирішено "Перезатвердити проект "Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах Києва". В оновленому проекті загальна вартість реконструкції зросла з 1,05 млрд. гривень майже до 2 млрд. гривень. В мерії пояснили, що  вартість реконструкції Шулявського мостового переходу суттєво зросла через плани реконструкції прилеглих вулиць і вулиць, якими здійснюється об'їзд, а також комплексний благоустрій території. Нагадаємо, витрати на реконструкцію 2020 року транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Києві, відомої як Шулявський шляхопровід, становили 1,04 млрд гривень.

Кличко-Комарницький

2 липня 2020 року активісти ГО "Стоп сваволі" взяли участь у засіданні комісії КМДА щодо перевірки інформації про резонансні об'єкти будівництва з метою припинення корупції у Департаменті містобудування та архітектури. Вони були переконані, що директор департаменту Олександр Свистунов, його перший заступник Олександр Яструбенко та заступник Юрій Тацій роками очолюють корупцію в цьому органі, тому зажадали від Кличка звільнити цих чиновників з посад і звернутися до правоохоронців для розслідування їхнього зв'язку з “наглядаючим” Денисом Комарницьким. 20 квітня 2021 року активісти з ВО “Свобода” вийшли на протест під стіни КМДА з вимогою, щоб мер Києва Віталій Кличко припинив “дерибан” Денисом Комарницьким столичної землі, а також звільнив корумпованих чиновників Петра Оленича, Олександра Свистунова та Юрія Тація. 24 червня 2021 року, під стіни КМДА  вийшли активісти "Національного Корпусу" з протестною акцією "Ні корупції у київській владі!". Учасники акції стверджували, що мер Віталій Кличко разом зі своїми заступниками Олександром Густєлєвим, Миколою Поворозником, а також бізнес-партнером Денисом Комарницьким систематично грабують міський бюджет.

Пізніше цю проблему на засіданні Київради VIII скликання підняв депутат від ВО "Свобода" Володимир Назаренко, обурений регулярним ігноруванням представниками Департаменту містобудування та архітектури розглядів профільних питань на засіданнях Київради. Цього ж дня народний депутат ВР IX скликання Гео Лерос у публікації на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що “... факти корупції у КМДА розслідує у рамках кримінального провадження СБУ. У тому числі, епізоди, коли “наглядаючий”  Комарницький  у звичній бандитській манері керує державними службовцями КМДА”.

6 липня 2020 року депутат Гео Лерос на сторінці в соцмережі Facebook повідомив, що передав НАБУ та проекту журналістських розслідувань Bihus.Info відомості, що свідчать про організацію корупційних схем у столиці, головним фігурантом у яких є Денис Комарницький. Передана інформація, за словами нардепа, могла перебувати на комп'ютері з офісу Комарницького, де у жовтні минулого року силовики проводили обшуки. Основний масив переданих Леросом даних ліг в основу великого розслідування Bihus.Info.

З цієї інформації випливає, що Денис Комарницький курує у Києві будівельну, енергетичну та земельну галузі, а також архітектуру та медицину. За інформацією Гео Лероса на протязі п'яти років дев'ять компаній зі сфери впливу Дениса Комарницького через тендери здобули із київського бюджету близько 11,2 млрд гривень.

Через рік журналісти поцікавились долею “плівок Гео Лероса” – результат роботи правоохоронців виявився нульовим. Натомість з'явилося ще одне розслідування Bihus.Info. і знову по зв'язці Кличка-Комарницького та компанії "Еко Буд Трейд", ціна якій – мільярди.

10 липня 2020 року на сайті dubinsky.pro. з'явились матеріали розслідування “Як Микитась, Кличко та Комарницький поділили Київ”, у якому було змальовано три основні напрями виведення грошей на структури Комарницького через КП “ДБШТС”:

  • будівництво Подільського мостового переходу;

  • будівництво Великої Кільцевої дороги на ділянці від вул. Рокоссовського до вул. Богатирській в Оболонському районі Києва;

  • будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки у Печерському районі Києва, а також каналізації по вулиці Урлівській (від вул. Здолбунівської до вул. Ахматової).

У матеріалах розслідування згадується, що до зазначених проектів раніше мав відношення експрезидент корпорації “Укрбуд” Максим Микитась, який потім відійшов від справ, оскільки перебував під слідством у Лук'янівському ІТТ. Пізніше народний депутат Олександр Дубинський розповів про деякі деталі схеми розкрадання Кличком та Комарницьким мільярдів на Окружній дорозі, які реально затягують закінчення будівництва та введення її в експлуатацію.

16 липня 2020 року з матеріалу "112 Україна" стало відомо, що договір оренди 17 гектарів землі, раніше укладений з ВАТ "Мостобуд" (Продивуса), Київрада припинила вже півтора роки тому, однак, за даними активістів, через бездіяльність мера Віталія Кличка нелегальний майданчик з видобутку піску взяли під контроль Денис Комарницький і нардеп Микола Тищенко. Пісок на мільйони гривень спливає до них повз київський бюджет, проте Віталій Кличко вперто не помічає явний кримінал, ігноруючи звернення активістів та депутатів Київради. Станом на 23 листопада 2020 року залишалося констатувати, що ані поліції, ані прокуратурі вже як два роки не вдається повернути Київській громаді 16,79 га землі на вул. Промисловій.

30 липня 2020 року активісти ГО “Стоп сваволі” вийшли на мітинг під будівлю КМДА з вимогою припинити корупційні схеми Комарницького, народного депутата Миколи Тищенка і "наглядаючого" його свояка Германа Блінова. У зв'язках із цими людьми та покритті їхніх схем активісти звинуватили мера Києва Віталія Кличка та попросили його надати пояснення.

Цього ж дня під час засідання Київради депутат Олександр Пабат прямо звинуватив Віталія Кличка у передачі мільярдів гривень із бюджету “прокладкам” Дениса Комарницького. У відповідь міський голова не зміг сказати нічого конкретного і ніяк не прокоментував багато свідчень журналістів та народних депутатів.

12 серпня 2020 року з матеріалу “Голос.ua” стало відомо, що напередодні місцевих виборів мер Києва Віталій Кличко доручив Комарницькому і своєму колишньому заступнику, “наглядаючому”, а потім головному аудитору країни Геннадію Плісу, вибивати гроші з підрядників на транспортній інфраструктурі. Пізніше, у вересні “Голос” конкретизував, що за дорученням Комарницького та Пліса підконтрольні компанії, що є підрядниками робіт на всіх дорожніх та транспортних об'єктах, на які з бюджету виділяються сотні мільйонів доларів у рік, лобіював тодішній заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури – начальник управління координації та розвитку дорожнього господарства та інфраструктури Андрій Романенко, про якого у ЗМІ вже тоді вийшло кілька матеріалів-розслідувань. У КМДА схему з викачування "чорного готівки" з підрядників курував тодішній заступник мера Олександр Густєлєв за допомогою тодішнього голови Департаменту транспортної інфраструктури Валентина Осипова (нині є радником мера Кличка).

13 серпня 2020 року Гео Лерос, з посиланням на Офіс генпрокурора, на своїй сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що корупційну змову мера Києва Віталія Кличка,”наглядаючого” Дениса Комарницького та його партнера – народного депутата Миколи Тищенка розслідують у НАБУ, Нацполіції та СБУ.

28 серпня 2020 року у дописі на сторінці у соцмережі Facebook Ростислав Балабан написав: “В історії банку “Аркада” практично поставлено жирну точку. Нацбанк визнав установу неплатоспроможною і запровадив туди тимчасову адміністрацію. А Фонд гарантування вкладів фізосіб оголосив відкритий конкурс на виведення Аркади з ринку. Але мало хто зрозумів, що падіння “Аркади” було зовсім не випадковим і не збігом несприятливих обставин. Це була прицільна атака – довів до колапсу фінустанову ніхто інший, як мер Києва Віталій Кличко. І щоб збанкрутувати “Аркаду”, у нього були свої причини”, – написав Балабан. За його словами, вся справа – у конкуренції, яку “Аркада” становила проектам “друга” Кличка – Дениса Комарницького,“наглядаючого” по Києву. 

На початку вересня його повністю підтримав Михайло Шнайдер, нагадавши, що 13 тисяч інвесторів “Аркади” залишились і без житла і без грошей, тому, що Кличко, на догоду Комарницькому, "під незрозумілим приводом" відмовився віддавати "Аркаді" заборгованість у розмірі 1,4 млрд гривень за облаштовані раніше інженерні мережі та інші об'єкти. Зрештою забудовник не зміг вчасно розплатитися за кредитами. В той же час Комарницький, використовуючи свій вплив на силові структури, організував  обрання максимально жорсткого запобіжного заходу власнику і президенту “Аркади” Костянтину Паливоді.

4 вересня 2020 року у матеріалі Golos.ua. був обмальований механізм взаємодії Комарницького, Тищенка (“Колі Оболонського”) і Кличка: ”Комарницький має безліч фіктивних фірм-прокладок, які самі нічого не виробляють, не будують, не надають послуги населенню, а створені з єдиною метою – “дерибанити” бабло зі столичного бюджету, тобто з податків киян, а також для подальшого відкату ПДВ. Всю основну роботу…  виконують реальні фірми-підрядники, точніше субпідрядники. А гроші з бюджету міста виділяються на покриття "видатків" саме фіктивній фірмі Комарницького "Еко-Буд-Трейд", який при цьому примудряється "кинути" не лише простих киян, а й своїх субпідрядників. Вимиті таким чином із бюджету столиці гроші діляться потім між мером Кличком та його “дружбаном” Комарницьким”, – стверджує Golos.ua.

Видання нагадує, що раніше Дениса Комарницького з Миколою Тищенком було помічено за передачею грошей до Офісу Президента. Таким чином, за даними Golos.ua, Денис Комарницький підсадив Віталія Кличка, як наркомана, на великі гроші, які вони разом напилюють з бюджету Києва. “А також “наглядаючий” знайшов для цих схем “дах” у самому ОП, щоб ті вдавали, що не бачать фінансових афер Кличка співтовариші. І тепер, зусиллями Комарницького, Кличко – на гачку одночасно і фінансової залежності від “наглядаючого”, і допомоги від ОП. Наскільки ефективна ця допомога всі могли переконатися днями, коли нардеп Гео Лерос, який активно критикує і викриває Кличка і Комарницького, був на вимогу з ОП викинутий з президентської фракції “Слуга народу”. Після такої демонстрації дієвості даху Кличко вже нікуди від Тищенка з Комарницьким не подінеться”, – констатують у матеріалі Golos.ua.

9 вересня 2020 року Віктор Таран на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що мер Києва Віталій Кличко разом зі “наглядаючим” Денисом Комарницьким,  під виглядом "реконструкції згорілої будівлі" покривають незаконне будівництво на Поштовій площі 3-В, яке спотворює її архітектурний ансамбль. “Кажуть, що замовник цієї незаконної споруди – людина, яка нібито близька до Кличка і Комарницького … Спеціалісти стверджують, що рентабельність такого проекту становитиме 200%, але тільки за умови "співпраці" з міською владою”, – наголосив Віктор Таран. Раніше ЗМІ писали, що, імовірно, до будівництва ресторану причетні нардеп кількох скликань Нестор Шуфрич і ексглава Держпідприємництва бізнесмен Михайло Бродський.

11 вересня 2020 року  експерт з містобудування Віктора Глеба у соцмережі Facebook заявив: “Ще декілька років тому мер Києва Віталій Кличко та КМДА звітували про демонтаж 350 незаконних газових  заправок в столиці. Але, насправді, мер просто “демонтував” конкурентів та розмістив АЗС своїх політичних друзів. Він кришує незаконні заправки разом з новим "наглядаючим" по Києву Денисом Комарницьким.

29 вересня 2020 року нардеп Гео Лерос на своєму Youtube-каналі заявив, що мер Києва Віталій Кличко, перед виборами організовує зустрічі із так званим “наглядаючим” Денисом Комарницьким та збирається провести у Київраду пов'язаних з ним людей. Зустрічі походять де завгодно: у ресторанах, лазнях чи в будівлі КМДА. Наприклад, з публікації інтернет-видання From-Ua стало відомо, що співбесіду з Комарницьким пройшов кандидат до Київради від партії “УДАР” Богдан Чорній, заступник гендиректора “КП “Київська інвестиційна агенція”, “права рука” звільненого заступника голови КМДА Олександра Спасибка.

29 вересня 2020 року нардеп Гео Лерос на відео у своєму Youtube-каналі розповів, що компанія ТОВ “МЖК Оболонь”, яка належить екс-очільнику Оболонської РДА часів Януковича Василю Антонову, разом з Владою Молчановою намагається забудувати сквер у центрі Києва. Цьому товариству продовжили оренду Чкаловського скверу, щоб вони таки звели на цьому місці житловий комплекс. У Київраді питання просував депутат VI, VIII та ІХ скликань Денис Москаль (співголова фракції ВО “Батьківщина”, ТВО №11 у Святошинському районі), який в раді представляє інтереси Влади Молчанової – забудовника “Столиця Груп”. Нардеп також згадав і про неформальні зв’язки Віталія Кличка, Влади Молчанової та “наглядаючого” Дениса Комарницького. Нагадаємо, відомий спонсор столичної “Батьківщини” Владислава Молчанова мала відношення до зведення “мосту Кличка”, та відома як представник інвестора будівництва мосту на острів Оболонський.

5 жовтня 2020 року народний депутат Гео Лерос оприлюднив записи розмови “наглядаючого” Дениса Комарницького, на яких він ймовірно спілкується з нардепом Миколою Тищенком. Лерос розповів, що "герої" його плівок обговорюють, у тому числі, будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, зокрема аферу з вантами, гроші за які не дійшли по постачальника. І це при тому, що Кличко виділив на оборудки Комарницького 13 млрд гривень, з яких 6 мільярдів були визначені для Подільського мосту.

8 жовтня 2020 року Гео Лерос оприлюднив другу частину записів "прослуховування", які, за його словами, були надані співробітниками СБУ, котрих він не назвав. У записах розмов “наглядаючого” Дениса Комарницького із невідомим співрозмовником, що були зроблені на Оболоні у лазні його друга та партнера у день обшуків на фірмах Комарницького, він розповідає, як раніше підтримав Віталія Кличка, коли він піддавався атакам з боку адміністрації Президента. Нагадаємо, до цього Кличко старанно заперечував свої зв'язки з Комарницьким.

20 жовтня 2020 року за інформацією політолога та блогера Дмитра Джангірова стало відомо, що військовий ліцей імені Богуна збираються "відселити" зі столичного Печерська на "висілки". Він переконаний, що зробити це хочуть на догоду забудовникам, причому нинішній мер Києва Віталій Кличко не проти і навіть разом із Денисом Комарницьким та нардепом Миколою Тищенком будують плани щодо цього.

Навесні 2021 року блогери та політичні експерти неодноразово писали про те, як Віталій Кличко, разом зі своїм заступником Густєлєвим, за відкати, на догоду корупційним інтересам, пов'язаним із Комарницьким, організували закупівлю польських трамваїв “Pesa”. Для завищення закупівельної ціни та обходу Київради вказівку про закупівлю трамваїв дали КП “Київпастранс”, доречі за рахунок коштів, виділених на зарплату працівникам КП та на технічні потреби підприємства. При цьому "компаньйони" відверто проігнорували рекомендації Президента Зеленського, який висловився за вітчизняного виробника. Нагадаємо, тендери на закупівлю 40 трамваїв були прописані під конкретного постачальника – Pojazdy Szynowe PESA Bydgoszcz SA (Pesa). Від закупівлі цих трамваїв у попередні роки відмовилося ГУП "Мосгортранс" (росія), пославшись на неприйнятно високі в умовах економічної кризи ціни. За інформацією з російського транспортного форуму, вагони 71-414, які планував купити “Київпастранс”, вироблялися в Єкатеринбурзі на Уральському заводі транспортного машинобудування (“Уралтрансмаш”). Тобто трамваї 71-414 – російського виробництва. Хоча, звичайно, цей факт Pesa намагалася приховати – для України ці вагони мають назву 71-414К. Начинка і суть та сама, але за назвою та за документами вагони вже зовсім інші.

23 квітня 2021 року  ВО “Свобода” на сторінці в соцмережі Facebook закликала скасувати рішення, яким депутати підтримали проєкт від 05.02.2020 року №08/231-298/ПР “Про передачу ТОВ “Наука Комфорт” в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового комплексу з об’єктами соціального та громадського призначення (вул. Академіка Вернадського, 32)”. За даними ЗМІ, фірма-забудовник напряму пов‘язана з наближеним до мера Віталія Кличка “наглядаючим” Денисом Комарницьким. Як зазначається у повідомленні ,  6 га землі, частину якої у 3,1 га планували забудувати, є “зеленою зоною”, на якій розташовані споруди спорткомплексу “Наука Спорт” з тенісними кортами, спортзалом, басейном, реабілітаційним центром та футбольним полем.

31 липня 2021 року у своєму блозі Олексій Біловол висловив думку, що Кличко навмисне затягує ухвалення Генерального плану столиці, щоб “протягнути” проекти одіозного бізнесмена Дениса Комарницького. За його словами, у квітні 2021 року дійшло до того, що ОАСК відкрив провадження у справі про розробку проекту нового Генплану Києва. Трохи пізніше Біловол на сайті korrespondent.net. проаналізував один з телесюжетів і зробив висновок: “Комарницький нахабно і відкрито їздить у КМДА до Кличка для того, щоб домовлятися про “дерибан” бюджету столиці. І, чесно кажучи, такого нахабства не було за жодного мера Києва. Кличко тут абсолютний чемпіон із корупції”.

Подільсько-Воскресенський мостовий перехід

Розробка проекту Подільського мостового переходу розпочалася далекого 1987 року. Будівництво мосту стартувало 1993 року, але невдовзі було призупинено  через брак грошей. Відновили будівництво у грудні 2003 року. Тоді підрядником виступало ПАТ "Мостобуд" і в жовтні 2010 року в експлуатацію було здано першу чергу цього об'єкту. 16 серпня 2016 года кошторисна вартість проєкту була затверджена у розмірі 11,2 млрд гривень. У 2014 році будівельні роботи було зупинено – у тому числі через фінансові проблеми підрядника.

У квітні 2017 року КМДА в обхід “Prozzoro” виділила на добудову Подільсько-Воскресенського мостового переходу 6,1 млрд. бюджетних гривень. "З волі випадку" КП "ДБШТС" замість ПАТ "Мостобуд" обрала генпідрядником будівництва мосту ТОВ "Еко-Буд-Трейд", як пізніше з'ясувалося, контрольовану Денисом Комарницьким. З тих пір будівництво Подільського мосту супроводжує черга гучних скандалів та розслідувань.

22 липня 2020 року блогер Михайло Чаплига на сторінці у соцмережі Facebook повідомив, що поліція обґрунтовано підозрює мера Києва Віталія Кличко, “наглядаючого за столицею” Дениса Комарницького та народного депутата від “СН” Миколи Тищенка у крадіжці 80 млн гривень на добудові Подільського мосту шляхом завищення обсягів і вартості робіт через фірму “Еко-Буд-Трейд”, яка ще у 2017 році без конкурсного відбору отримала контракт на добудову Подільського-Воскресенського мостового переходу через Дніпро. 

12 серпня 2020 року представник ТОВ "Інжинірингова мостова компанія" адвокат Віталій Опанасенко подав на ім'я директора Територіального управління ДБР у Києві Дениса Кермана заяву про скоєння кримінального злочину через тиск, який здійснюється на компанію мером Києва Віталієм Кличком за допомогою правоохоронних органів.

ТОВ "ІМК" зажадала притягнути до відповідальності мера, тодішнього голову Нацполіції в Києві Андрія Крищенка (згодом став заступником Кличка в КМДА) та керівництво ТОВ "Еко-Буд-Трейд", з яким компанія працює як субпідрядник на будівництві Подільського мостового переходу. 

За версією "ІМК", Кличко за допомогою Крищенка на користь Комарницького вирішили силовим шляхом змусити ТОВ "ІМК" безкоштовно віддати ванти, придбані для будівництва Подільського мостового переходу, оскільки гроші, виділені мером для "Еко-Буд-Трейд", до “ІМК” взагалі не дійшли. 

20 серпня 2020 року стало відомо, що Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення АМКУ відкрила справу за ознаками змови на торгах з будівництва Подільського мосту у Києві на загальну суму близько 100 млн. гривень. Доречі цієї весни в АМКУ вже було відкрито справу за ознаками антиконкурентної змови під час проведення тендерних процедур під час будівництва цього мосту на загальну суму понад 4 млрд гривень.

28 серпня 2020 року Олександр Зубченко звернув увагу на змістовне розслідування журналіста Євгена Плинського про “скручування” сотень мільйонів гривень ПДВ мером Кличком та Денисом Комарницьким. Зубченко відмітив, що розслідування Плинського пройшло майже непомітно для можновладців, перш за все для правоохоронних органів.

3 вересня 2020 року, на черговому засіданні Київради VIII скликання, депутат Вадим Васильчук (фракція “Голос”, був у фракції “Самопоміч”) заявив головуючому Віталію Кличку, що не отримав жодної відповіді на свої численні звернення з приводу будівництва Подільського мостового переходу про те – чи є у міської влади документація та відповідний проект для будівництва саме скоригованих лівобережних підходів. Більш того, на останній презентації, де був присутній заступник голови КМДА Олександр Густєлєв оголосили, що міст знову буде йти через озеро Радунка, всупереч попереднім запевненням мера, що міст піде на вул. Бальзака та Алішера Навої. У жовтні 2021 року з питанням щодо озера Радунка,яке дуже непокоїть місцевих мешканців, до Кличка звернулась депутат Київради VIII скликання Олена Овраменко (фракція “Удар”).

10 вересня 2020 року депутати Київради VIII скликання проголосували за внесення змін до бюджету міста на 2020 рік, згідно з якими планується виділити 400 млн гривень як аванс на добудову Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Під час обговорення двоє депутатів спробували перешкодити виділенню цієї суми, проте головуючий на засіданні Київради Віталій Кличко навіть не виніс їхньої пропозиції на голосування. Журналісти вважають, що для реалізації цього рішення було прийняте достатньо завуальоване розпорядження КМДА від 15 вересня 2020 року №1428.

15 вересня 2020 року з матеріалу "Апострофа" стало відомо, що намагаючись попіаритися перед виборами, мер Києва Віталій Кличко продовжує виділяти сотні мільйонів бюджетних гривень на Подільсько-Воскресенський міст. При цьому навіть якщо міст встигнуть відкрити до виборів, то він вестиме в нікуди. "Спочатку все було досить красиво. Нам обіцяли, що будівництво мосту ніяк не торкнеться дачних ділянок. Зрозуміло, що багатьом це подобалося, оскільки їздити на дачу з мостом було б набагато простіше. Вже потім з'ясувалося, що в КМДА планують робити з'їзди на Центральну Садову вулицю. Тобто машини їздитимуть вдень і вночі. А ще хочуть розширити дорогу, що призведе до знесення частини будинків", – розповів у коментарі один із місцевих домовласників, які протестують проти будівництва. При цьому, наголошує видання, процес відчуження ділянок може тривати роками. Раніше, 19 червня для проїзду важкої будівельної техніки на одній з вулиць Русанівських садів проти протестувальників влада вимушена була застосувати сили поліції.

6 жовтня 2020 року Віталій Кличко підсвітив Подільсько-Воскресенський міст та на сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив про завершальний етап зведення арочного мосту, а також про те, що роботи тривають на всіх майданчиках будівництва. Натомість один з лідерів ВО “Свобода”, кандидат у мери Києва на виборах 2020 року Андрій Іллєнко 11 жовтня надав відео-заяву з місця будівництва, на якому побачив один самоскид і один бульдозер. Депутат ВР VII  та VIII скликань назвав заяви Кличка порожнім передвиборчим піаром та порожнім трьопом, хоча б тому, що “Вони навіть не почали будувати розвя’зки, а без них нічого не буде. Тому що шість смуг транспорту будуть просто впиратися в дорогу на Русанівських садах, яка 5 метрів завширшки. А тут до побудови розв’язки ще й кінь не валявся.” – підсумував Андрій Іллєнко.

10 листопада 2020 року Печерський районний суд Києва продовжив термін досудового розслідування кримінального провадження №12019000000000425 до 14 листопада 2021 року (справа №757/48996/20-к). ГСУ Нацполіції продовжує з'ясовувати, скільки бюджетних грошей, ким і як саме було вкрадено під час будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу. За даними слідства, у 2017 році дорогий підряд передали ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на дуже сумнівних підставах, після чого ця компанія перекинула всі свої зобов'язання на численних субпідрядників. Протягом 2019-2020 років на це будівництво зі столичного бюджету було витрачено 4,1 млрд гривень, і частину цієї суми, ймовірно, було вкрадено. Точний розмір збитків поки невідомий, але лише на закупівлі металоконструкцій, за інформацією правоохоронців, могли привласнити близько 20,3 млн гривень. 

8 червня 2021 року з інтерв'ю київського мера Віталія Кличка "Радіо Свобода" стало відомо, що здати Подільсько-Воскресенський міст вчасно перешкодив коронавірус – іноземні фахівці не змогли через коронавірусні обмеження вчасно приїхати. Окремо Кличко повідомив, що метро на Троєщину неможливо побудувати без Подільсько-Воскресенського мостового переходу, який ще не добудовано, оскільки: “Питання будівництва метро – це, я думаю, 4-5 років. Це – непростий напрямок”, – сказав Кличко.

Нагадаємо, що перед виборами на посаду мера Києва, у травні 2014 року, Віталій Кличко обіцяв через 5 років побудувати метро на Троєщину. У 2018 році він пообіцяв розпочати будівництво. У 2019 році Кличко заявив, що метро на Троєщину вдасться добудувати лише за 3-5 років. Те саме Кличко говорив і в 2017 році, коли він підписав з китайською компанією “China Pacific Construction Group” угоду про будівництво четвертої гілки метро з Жулян до Троєщини.

17 червня 2021 року з повідомлення Михайла Шнайдера на його сторінці у соцмережі Facebook стало відомо, що за 10 днів червня міський голова столиці Віталій Кличко "злив" 280 млн гривень фірмі "Еко-буд-Трейд", на якій ДФС в той період проводила обшуки за підозрами в ухиленнями від сплати податків.

30 червня 2021 року, як повідомила Тетяна Лупова, КМДА через КП "ДБДТС" провела тендер на науково-технічний супровід будівництва метрополітену через Подільсько-Воскресенський міст. У ньому перемогла компанія Дениса Комарницького ТОВ "Форма". За її словами, до кінця 2023 року "прокладка" Комарницького має надати дослідження, аналіз та моніторинг надійності та довговічності будівельних конструкцій будівництва ділянки лінії метро від греблі Русанівських садів до майбутньої станції метро "Райдужна" під час будівництва Подільського мостового переходу. 

17 вересня 2021 року в блозі на порталі censor.net. Богдана Бабич написала,  що  через КП “ДБДТС” “... мер Кличко виділив ще 100 млн гривень “Еко-Буд-Трейд” Комарницького. Таке відчуття, що Кличко вже розуміє, що його дні в кріслі голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) закінчуються. Адже він почав реалізовувати зовсім вже відверті, не приховані, корупційні схеми”. 

21 вересня 2021 року з блогу Олексія Біловола на сайті “Кореспондент” стало відомо, що на Подільському мосту, окрім Дениса Комарницького, з подачі мера столиці Віталія Кличка, заробляє директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін та його "родина". Біловол розповів, як журналісти "Бігус.інфо" з'ясували, що Рувін перебуває у чудових стосунках з мером Віталієм Кличком та його заступниками. Наприклад, Петро Пантелєєв та Вячеслав  Непоп особисто приїжджали привітати Рувіна з днем народження. “Така людина, як Рувін, дуже важлива особа для КМДА. Нескладно здогадатися, що мати ручного судексперта дуже зручно, особливо за масштабних обшуків.Тому, коли постало питання про звільнення Рувіна з посади – голова адміністрації Віталій Кличко схвалення не дав зі зрозумілих причин”, – написав політичний експерт. Також Біловол зазначив, що, за інформацією журналістів, фірма кума Рувіна Сироватського "Сучасна транспортна інфраструктура" (“СТІ”) з 2019 року наживалася на мосту, а асфальт для будівництва до цього часу закупають у фірми, пов'язаної з жінкою Рувіна.

13 жовтня 2021 року КМДА видала розпорядження №2152, яким кошторисна вартість будівництва Подільського мосту в інтересах Комарницького була збільшена майже вдвічі – до 19,91 млрд гривень. Олексій Біловол звернув увагу, що по-перше, документ підписав заступник Кличка Микола Поворозник, а по-друге, це було зроблено напередодні довгих вихідних, щоб його максимально проігнорували ЗМІ та громадськість. Біловол зауважив, що карт-бланш на збільшення кошторису Подільського мосту на 9 млрд. гривень надав експертний звіт працівників ДП “Укрдержбудекспертиза” від 30 вересня 2021 року за підписом його директора Тетяни Вітвіцької.

27 жовтня 2021 року заступник голови КМДА Олександр Густєлєв подав на ім'я Кличка доповідну записку, в якій звинуватив генпідрядника будівництва Подільського мосту "Еко Буд Трейд" у "критичних порушеннях" умов договору, та підкреслив, що саме це стало причиною того, що об'єкти не здані в затверджений термін. Заступник мера запропонував достроково розірвати договір із “Еко Буд Трейдом”. Приводом для звернення Густєлєва до Кличка стала службова записка від в. о. директора замовника будівництва КП “ДБДТС” Дмитра Котлубея. Це коштувало Густєлєву посади – 1 листопада його було звільнено. З цього приводу політолог Віталій Кулик у блозі на сайті censor.net написав: “Виходить цікава штука: Кличко з Комарницьким пилять на мості мільярди, а винен Густєлєв, який “в темі, але не в долі”. Звичайно, йому це не сподобалося, і він спробував виправдатися… Такі “одкровення” від Густєлєва поставили під загрозу корупційний розпил, і Кличко звільнив свого колишнього подільника раніше анонсованого строку… Потрібно ж на когось повісити “довгобуд” та “освоєні” кошти…”.

11 жовтня 2022 року Київська міська рада під час пленарного засідання прийняла рішення про збільшення обсягів фінансування робіт з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу та виділення із міського бюджету 183 мільйонів гривень на його добудову. 19 жовтня у повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури було сказано: ”... З початку війни внаслідок ракетних ударів ворога по інфраструктурі столиці було знищено або пошкоджено значну частину житлових і громадських будівель, об'єктів інфраструктури, які на даний час не відновлені та їх відновлення потребує значного часу і коштів. Прийняття рішення про виділення 183 млн грн додаткового фінансування на добудову мостового переходу, будівництво якого триває майже 30 років, суперечить здоровому глузду та не сприяє раціональному використанню коштів міського бюджету”.

Доходи, майно

Спочатку Віталій Кличко відмовився оприлюднити свої доходи за 2011 рік, але потім все ж таки це зробив. За 2011 рік він заробив 4 млн 726 тис. доларів США (на території США), а на території України офіційного доходу не мав. 

У 2012 році, перед виборами до ВР, Віталій Кличко зазначив у своїй декларації, що він і  члени його родини не отримують доходів в Україні. На батьківщині у Кличка не було ані землі, ані будинків, ані дач – лише квартира у Києві площею 225 кв. м, якою він володів з 2005 року. На рахунках Кличка в Україні було розміщено близько 10 млн доларів.

2012 року Віталій Кличко заробив сумарні доходи всередині країни у розмірі 11 тис. 204 гривні, які він перерахував до дитячого будинку “Ромашка”. За межами України, у Німеччині, за 2012 рік Кличко заробив 5 млн. доларів.

Водночас громадська організація “Антикорупційна рада України” звернулась до Кличка, нагадавши, що він не задекларував доходи та майно членів своєї сім'ї, як це вимагається законодавством.

Основний бізнес братів Кличків зосереджений у ФРН та США. До сфери інтересів входить KMG (Klitschko Management Group), яка зареєстрована в Гамбурзі. Кожному з них належить до третини акцій. Ще одна третина – у колишнього журналіста, 54-річного Бернда Бенте. Останній комерційний успіх – продовження контракту з приватним німецьким телеканалом RTL на п'ять титульних боїв.

Серйозні прибутки братам Кличкам приносила участь у рекламних проектах. З 2008 року вони є особами найбільшої в Європі мережі фітнес-клубів McFit (по €1 млн на брата). Кличко рекламували також вітамінні препарати (Eunova), телекомунікаційні системи (Telecom), автомобілі (Mercedes) та пиво (Warsteiner).

Також вважається, що братам належить бізнес із виробництва слабоалкогольних напоїв Carlsberg Ukraine. За неперевіреною інформацією, братам Кличкам також належить компанія “Алкотрейд”. Їм належить готель "11 дзеркал" на вул. Б. Хмельницького у Києві, який було відкрито у 2012 році. Готель розташований за 100 метрів від будинку, де живе сам Віталій Кличко.

Брати Клички відзначилися і в шоу-бізнесі – разом з голівудською зіркою Сільвестром Сталлоне вони стали співпродюсерами мюзиклу “Роккі” (його світова прем'єра відбулася у Гамбурзі), створеного за першою серією кіноепопеї про боксера-професіонала Роккі Бальбоа.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

Судячи з декларації за 2015 рік, зарплату Кличко не отримував – весь його річний дохід становив 1 тис. 872 грн (відсотки від вкладів, подарунки та виграші) та 100 тис. євро, отриманих із джерел за межами України. У його власності, як і раніше, значился київська квартира 225 кв. м та причіп-платформа 2013 р. в.

Колишня дружина Кличка, Наталія з 2013 року володіла земельною ділянкою 2500 кв. м та житловим будинком 786 кв. м, а також автомобілями Land Rover 2013 р. в. та Toyota 2014 р. в.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

Згідно з даними декларації, розміщеної на сайті міськадміністрації, на банківських рахунках київського градоначальника (переважно закордонних) лежать 247 млн ​​175 грн, але в “е-декларації” цих грошей немає. Натомість вказані суми, позичені третім особам – 8 млн 515 тис. 20 євро та 741 тис. 514 доларів. На рахунках в українських банках Кличко розмістив 6 тис. грн, 19 тис. доларів та 1 тис. євро. Крім того, в електронній декларації площа квартири, що йому належить, збільшилася з 225 кв. м до 251,8 кв. м.

Електронна декларація Кличка за 2015 рік поповнилася колекцією цінних годинників та ювелірних виробів. Список транспортних засобів поповнився мотоциклом та колекцією з 7 велосипедів.

Декларація Віталія Кличка про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік.

2016 року Віталія Кличка спіймали на тому, що він не декларує свою нерухомість у Гамбурзі та Лос-Анджелесі.

Декларація Віталія Кличка про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2017 рік.

Читайте: Доходи Віталія Кличка у 2017 році зросли майже втричі

Декларація Віталія Кличка про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2018 рік.

Читайте: Доходи Кличка у 2018 році зменшились у 13 разів

Декларація Віталія Кличка про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2019 рік.

Читайте: Більшість торішніх доходів Кличка склали виплати від німецької Deutsche Bank

Декларація Віталія Кличка про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2020 рік.

На місцевих виборах 2020 року Віталій Кличко потрапив у 65% кандидатів у депутати Київради (1436 із 2197), які не подали до Київської ТВК жодної інформації про свої виборчі рахунки, чим порушили пряму норму Виборчого кодексу.

Читайте: 2020 року Кличко витратив у 5 разів більше, ніж отримав зарплати

Згідно з даними апарату столичної адміністрації, голова КМДА Віталій Кличко протягом 17 місяців з початку повномасштабного вторгнення росії отримав за свою працю на цій посаді “чистими” 1,01 млн гривень. Протягом цього періоду йому не виписували ніяких премій та надбавок. Майже всі його виплати складала “гола ставка”, яка в середньому становить 65 тис. гривень на місяць.

Останнє оновлення: 6.11.2023 року.

Фото: колаж KВ

КиївВлада

Теги: удар, київрада, Віталій Кличко, володимир зеленський, алла шлапак, вячеслав непоп, валентин осипов, анна старостенко, анкета, Київ, київський метрополітен, артур палатний, петро оленич, олексій кулеба, київзеленбуд, максим микитась, Олесь Маляревич, олег гаряга, микола поворозник, мер, володимир бондаренко, лев парцхаладзе, новини, гео лерос, анатолій федорук, ярослав лагута, банк аркада, ірина верещук, нестор шуфрич, вадим столар, андрій єрмак, володимир прокопів, денис комарницький, владислава молчанова, дмитро білоцерковець, біографія, герой україни, андрій крищенко, володимир кличко, микола тищенко, ігор ніконов, ростдорстрой, михайло терентьєв, сергій льовочкін, олександр густєлєв, асоціація міст україни, київметробуд, петро порошенко, дмитро фірташ, кирило шевченко, микола бойко, владислав атрошенко, михайло бродський, валентин мондрієвський, озеро радунка, ангела меркель, андрій холодов, юрій назаров, епіцентр, Вагіф Алієв, олександр харченко, юрій тацій, геннадій труханов, Сергій Боярчуков, павло фукс, олег лисюк, Олександр Спасибко, юрій іонанов, валентина королькова, сергій алєксєєв, олександр дубинський, віктор ющенко, андрій странніков, Ігор Баленко, олег тимошенко, голова кмда, олексій шевчук, будгарант плюс, володимир слончак, олександр рувін, павло кирилюк, роман гринкевич, іван плачков, олександр гончаров, київшляхбуд, андрій богдан, федерація боксу україни, ігор тинний, руслан олексенко, володимир продивус, наталія єгорова, тов альтернатива, інноваційний спортивний парк, еко буд трейд, гювексхаус, сергій кияшко, дмитро андрієвський, чемпіон світу, київська агломерація, рудольф джуліані, валерій іщенко, андрій миргородський, тов вагра, андрій миргородський, володимир гончаров, бачо корчилава, мрія інвест, дмитро котлубей, тов скай буд лтд, хдсхсс, ігор котвицький, віталій ковальчук, андрій нечепуренко, фортуна плюс, солідарнісь, оксана зіновєва, лідія палатна, геннадій боголюбов, елікон лтд, віт плюс, петро пантрелєєв, олексій кривопишин, володимир прпокопів, ігор щербак, богдан школьний, хдсхсс, єгор деніел кличко, єбєл, армін лашет, єлизавета вікторія кличко, сівін транс, томаш фіала, максим олександр кличко, тов ксг, асія ахат, сергій кіроянц, тов спецавто буд, бф майбутній київ, валентина шурубура, марія боченкова, герсан блынов, аліна носенко, віктор рибалко рибка, геннадый плыс, ангеліна осадча, володимир золотарьов, андрый романенко, павло демінський

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій