Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через “ресурсний” закон та нове оподаткування

11 січня 2022 г. 09:00

В Україні в дію вступив "ресурсний" закон про збалансованість бюджетних надходжень. Новий податковий кодекс має цілком змінити систему оподаткування. Більшість громад сподіваються на додаткові ресурси у місцевих бюджетах. Інші – навпаки налаштовані скептично і не розраховують на збільшення податків та акцизу. Треті взагалі вважають закон недопрацьованим та несприятливим для розвитку громад.

Як стало відомо KV , 20 грудня Президент України підписав ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Відповідний законопроєкт № 5600 Верховна Рада ухвалила за скороченою процедурою та значною низкою правок ще 30 листопада.

Цей законопроєкт, відомий в народі ще як "антиолігархічний" та "антиахметівський", викликав багато суперечок серед громадськості. Експерти висловлювали занепокоєння та загрози щодо майбутнього існування сільського господарства та сфери нерухомості.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Новели

Як інформують на сайті Офіса Президента, закон, навпаки, спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів та запобігання бюджетним втратам через ухилення від оподаткування. Зокрема, законопроєкт № 5600 вніс низку змін до Податкового кодексу України.

На сайті "Децентралізація" виокремили основні зміни. Так, зміниться підхід до оподаткування ПДВ і акцизного податку тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, пива. А також рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза з 11-12% до 62%. Також документ передбачає підвищення окремих ставок екологічного податку. Мають зрости надходження до місцевих бюджетів і від сплати акцизного податку, що сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Відтепер Державна податкова служба щомісячно публікуватиме інформацію щодо фізичних осіб, які мають податковий борг, а також інформацію щодо сплати акцизного податку з реалізації пального. Тобто вестиметься Реєстр платників податків-боржників.

"Органи місцевого самоврядування, за запитом, зможуть одержувати звітність у розрізі всіх платників податків на їхній території, а не тільки юридичних осіб, як було до цього. Це ж стосується й інформації про фізичних осіб-боржників. Маючи такі дані, громади зможуть краще планувати свої фінанси та ефективно адмініструвати місцеві податки і збори. Це дуже важливо для громад", – роз’яснив нові норми закону заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Контролюючі органи одержали ж право звертатись до суду у разі несплати платником податків податкового боргу у сумі більше 1 мільйона гривень протягом 240 днів. Отже, місцеві бюджети зможуть покращити виконання планових показників. Водночас, платникам податків надано право під час проведення перевірок застосовувати фото- чи відео-фіксацію цього процесу.

Серед змін – запровадження обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за кордон до повного погашення податкового боргу.

Нові норми скасовують мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь. Запевняють, це сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів у розмірі 2,2 млрд гривень щорічно.

Запрацює нова система оподаткування для сільгоспвиробників. Впроваджується сплата "мінімального податкового зобов’язання" (мінімально 1,4 тис. гривень із одного гектара) як податку з потенційно можливого мінімального доходу з земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Та є виняток, зокрема, для ділянок членів дачних та садівничих кооперативів, сільгоспугідь громадян у межах населених пунктів, земель на окупованій території або на лінії розмежування на період проведення ООС. Що стосується оподаткування продукції, вирощеної на земельній ділянці, то податок на доходи фізосіб (18%) сплачуватиметься, якщо прибуток від продажу перевищуватиме 12 мінімальних зарплат (приблизно 78 тис. гривень).

Законопроєкт запроваджує і 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Це стосуватиметься і продажу земельних ділянок, що повинно удосконалити систему оподаткування на ринку землі. Наразі дохід від продажу одного об'єкта (за винятком землі) на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%.

Розширюються і джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано плату за землю (державний земельний кадастр, дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості) тощо.

Точка зору

KV поцікавилась у керівників громад очікуваннями від внесених змін до Податкового кодексу та чи розраховують на місцях на обіцяний додатковий ресурс від збільшення сплати податків та акцизу.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

Якщо до адміністративно-територіальної реформи місто Фастів як місто обласного значення мав коефіцієнт податкоспроможності 1,15, то після реформи за рахунок приєднання дотаційних сіл наш коефіцієнт став 0,93, тобто ми опинилися майже на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цього року стоїть питання про збільшення податкоспроможності. Ми проводимо інвентаризацію земельних ділянок, працюємо з платниками податків, особливо по сільським територіям, які доєдналися. Дуже багато роботи з сумлінністю платників податків. Ми сподіваємось, що цей так званий “ресурсний закон”, дозволить покращити ситуацію саме в сільській місцевості, щоб забезпечити ресурсами сільські території і щоб ми змогли зберегти соціальну сферу на селі.

Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:

Цей суперечливий закон обговорювали всі. Зрозуміло – вороття назад немає, і заблокувати закон вже неможливо. Чи можуть бути внесені зміни до закону – чому ні? Але ми розуміємо, що перші пів року зрушень у цьому напрямку не буде і закон вже почав працювати. Тому ми не очікуємо, а вже бачимо, як він вдарить по громадах. Про це говорили від початку. Головна складова – питання нормативно-грошової оцінки землі. Раніше нарахування здійснювалися на місцях, відтепер громади будуть змушені працювати за розробленим шаблоном. Наповнення бюджету залежить від одного із основних податків, земельного, і він може болісно вдарити по місцевому самоврядуванню. Тому зараз громади працюють разом із Асоціацією міст України над тим, щоб звернутися до Кабміну, ВРУ і Президента щодо внесення змін до цього закону. Для цього відпрацьовуються пункти і конкретні статті, з якими громади категорично незгодні, а з якими, частково. Наполягатимемо на цьому тому, що законопроєкт 5600 був відпрацьований поверхнево і розглянутий за скороченою процедурою, лише з тим, щоб якнайшвидше його прийняти. З цим законом на місцях цілком не згодні. Він викликає у громадськості багато суперечностей.

Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:

Якщо цей закон взяти в цілому, то громади мають виграти від цього. Можливо, не все ще на часі, звісно. Але це все ж таки ресурс для того, щоб наповнити саме місцеві бюджети. Кожен однобічно сприймає якісь зміни особливо щодо податків. Якщо суб’єкт відкрито розвиває свій бізнес, відкрито платить всі податки – то і заперечень не виникає. Але ж є частина, які користуються прогалинами у податкову законодавстві, у свою чергу, на належному рівні не працює і податкова щодо виконання податкових вимог. Підприємці, таким чином, саботують сплату податків. Громада перемогла в апеляційному суді проти фірми "Прогрес", що зареєстрована в селі Переяславське у питанні із виплат щодо пайової участі. Ціна питання – майже 2 млн гривень. Для громади це великі кошти, тож ми були змушені звернутися до суду. Тож виникає питання: з яким наміром до громад заходять інвестори? Вони не готові відкрито працювати на громаду. Тому, вважаю, що прийнятий законопроєкт 5600 буде корисний громадам. Держава перекладає значну відповідальність на місцеві бюджети. А як громади мають їх наповнювати і де брати кошти на виконання цих повноважень? Якщо розглядати сільську громаду, то вони не мають вагомої інфраструктури та можливостей, кошти надходять лише від землі. Сільська громада має розвиватися і для цього має саме земельний ресурс.