Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади

18 серпня 2020 г. 09:00

Одна з найперспективніших у Білоцерківському районі Фурсівська ОТГ реєструє катастрофічний брак коштів. Через карантин та кризу COVID-19 без розвитку можуть залишитися освітянська, медична сфери, напрями екології та будівництва доріг. Про те, як виконується тут економічний план розбудови громади, як вирішуються земельні питання і які прогнози на розвиток ОТГ читайте у матеріалі KV.

Як стало відомо KV, 29 жовтня 2017 року відбулися перші вибори до Фурсівської ОТГ, яка була утворена шляхом об’єднання з Трушківською, Матюшівською сільрадами Білоцерківського та Пищіківською сільрадою Сквирського районів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Над Стратегією розвитку громади на 2019-2027 років Фурсівська ОТГ розпочала роботу ще в 2018 році, і, як розповів KV голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко, була вже на стадії завершення. Але ситуація із коронавірусом та майбутні осінні вибори кардинально відбилися на всіх процесах. Адже до громади за Перспективним планом доєднають ще дві території: Яблунівську сільраду Білоцерківського та Великополовецьку – Сквирського районів.

“Планів багато. Проте ситуація із коронавірусом не дає працювати на повну потужність, навіть на 50%. Київська область потрапила до “жовтої” зони, а отже, і всі обмежувальні заходи знову будуть проведені. Бюджет не виконується, тому що прибутки малого та середнього бізнесу впали і вони не можуть сплачувати податки у повному обсязі. Ми щомісяця втрачаємо 10-25% надходжень до бюджету. А попереду підготовка до формування бюджету на наступний рік. Все це вибиває з колії. Районні ради запевняють, що треба продовжити їхню роботу, бо громади не витримають покладеної на них ноші. В певній мірі вони мають рацію. Фурси, будучи окремою сільрадою, мали Стратегію й успішно розвивалися. Нині громада працює вже три роки і восени складатиметься вже із 10 сіл. І села за своїми можливостями різко відрізняються від базової громади, яка наповнює 65% бюджету ОТГ. І весь цей час населені пункти взагалі не розвивалися, а наявні підприємства не піклувалися про їхній розвиток. І громаді буде важко задовольнити всі потреби населення одразу”, – розповів Фурсенко.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

За його словами, невідомо, за якими умовами будуть відбуватися і вибори. Дуже багато питань і до самої їхньої організації. Тож їх буде важко організувати належним чином і домогтися позитивного результату.

“Від виборів залежатиме дуже багато. Сьогодні всі нарешті зрозуміли, що управління починається не з Верховної Ради, а з базових об’єднаних громад. І як відбудуться тут вибори, так і буде надалі розвиватися громада. У тому, що депутати будуть обиратися на партійній основі, на жаль, нічого хорошого в цьому для громади я не бачу”, – вважає він.

Дорожня карта ОТГ

Загалом до громади наразі входить два села, Пищики та Безугляки Сквирського району, та чотири села із Білоцерківського - Чмирівка, Трушки, Матюші, а також Фурси - адміністративний центр ОТГ.

Всього в раді ОТГ працює 26 депутатів. Більшість з них є, до речі, самовисуванцями. Та є і представники від Радикальної партії Олега Ляшка, "Аграрної партії", “Свободи” та "Батьківщини".

За кількістю населення у громаді перше місце, станом на 2018 рік, посідає село Фурси – 3039 осіб, останнє – село Чмирівка – 280 осіб. Загальна ж чисельність Фурсівської ОТГ становить 8714 осіб. Із них частка трудового віку – всього 52,9%. Загалом на території громади є 4631 домогосподарство, 11 садово-городніх товариств площею 74,7 га.

Фурсівська громада розвивається на загальній площі в 16 270 га. З них – близько 4400 га (25%) – землі лісового (2417 га) та водного (750 га) фондів. І однією із слабких сторін громади є брак вільних земельних ділянок та приміщень для залучення додаткових інвестицій чи створення нових виробництв. Лише більше 2 тис. ділянок виділено учасникам бойових дій, які проживають за межами громади. Ситуацію не змінила і передача земель Міністерства оборони у комунальну власність. Оскільки ці ділянки вже в довгостроковій оренді. Та громада має потенційний загальний земельний банк в 593 га.

Громада має свій відділ освіти, який опікується чотирма садочками та чотирма школами. В ОТГ більше 700 дітей. Культурно-освітню роботу в ОТГ здійснюють три з шести клубних установ та шість бібліотек. У мережі закладів охорони здоров’я функціонує дві амбулаторії та чотири ФАПи. Діє відділ Центру надання адмінпослуг.

Великі плани

Незважаючи на те, що Стратегія розвитку громади на 2018-2027 роки ще не затверджена, громада працювала за Планом економічного розвитку, що розроблявся паралельно зі Стратегією та Планом соціально-економічного розвитку громади на 2018-2021 роки.

“З допомогою Стратегії розвитку громади ми планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та створити спортивний комплекс для дозвілля дітей. Та сьогодні найбільша проблема громади – це різкий брак коштів у бюджеті. А без коштів жодного питання – не вирішити. Особливо, якщо це освітянська чи медична сфери, дороги. Ще одна загроза – екологічні питання, особливо брак питної води. Можливо, до початку осені ще якісь кошти надійдуть від користувачів сільськогосподарських угідь. Взагалі вони мають надходити завчасно, щоб можна було підготувати навчальні заклади до нового навчального року. Та й медицині бракує коштів через незавершене реформування.

В Стратегії із глобальних проєктів планували будівництво індустріального парку для створення стабільної бази оподаткування. Через пандемію для інвесторів сьогодні в Україну закриті кордони. Від КОДА надійшло розпорядження щодо затвердження планів заходів з реалізації в Київській області Стратегії комунікації у сфері Європейської інтеграції. Цей план передбачає розвиток економіки, спорту, культури, мистецтва, будівництва. Але виконати цю Стратегію в таких умовах буде дуже важко. Сьогодні вся земля сконцентрована в руках олігархів. Що неминуче вплине на скорочення кількості населення у сільській місцевості. Роботи на землі не залишилося і молодь шукає заробітку в містах”, – запевнив голова громади Микола Фурсенко.

Також в проєкті Стратегії передбачалось впровадження патрульної поліції, Центру безпеки та розвиток пожежної безпеки, дорожньої інфраструктури. Крім того, перехід на електронний документообіг та будівництво амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії тощо.

Та є у громади і досягнення та ряд проєктів, реалізація яких триватиме ще до 2021 року.

Розташування та наявність рекреаційних зон дозволило громаді виділити базовий напрямок, на який можна зробити ставку економічного розвитку. А саме – туристичного бізнесу на основі сімейного відпочинку, водного та велоспорту. На що у 2019 році спрямовували 30 тис. гривень із місцевого бюджету. 100 тис. гривень виділялось на проєкт забудови готельно-офісного комплексу в Трушках, а на створення спеціалізованого центру веслярських видів спорту – більше 400 тис. гривень, кемпінгової зони – 250 тис. гривень, альпінізму – 12 тис. гривень тощо.

Сприяла громада і розвитку малого бізнесу. Побудовано і введено в експлуатації переробний цех і тепер річний оборот кооперативу із 25 домогосподарств зріс на 5 млн гривень. На заснування обслуговуючого кооперативу було витрачено більше 12 млн гривень, де 11 млн гривень – лише донорські кошти. За рахунок місцевого бюджету і донорських коштів створено ЦНАП – витрачено 5,6 млн гривень, Агенцію розвитку ОТГ – 594 тис. гривень тощо.

Загалом у 2019 році громада спрямовувала 19,5 млн гривень на посилення місцевої економіки.

У Плані ж економічного розвитку передбачені і програми розвитку місцевого самоврядування для вирішення першочергових завдань по всім старостинським округам. А саме: ремонт доріг та вуличного освітлення, будівництво сміттєсортувального комплексу та дитячих майданчиків, закупівля сміттєбаків, створення пожежного депо, капітальні ремонти об'єктів інфраструктури тощо.

Економічна складова

Видатки на реалізацію Плану частково покривалися за рахунок місцевого бюджету, капітальних вкладень зацікавлених представників бізнесу та програм Державного Бюджету, донорської підтримки.

Крім того, промислово-виробничий комплекс ОТГ представлений 183 підприємствами. Основний профіль адмінцентру Фурсів – виробництво промислових товарів, надання послуг та оптово-роздрібна торгівля нехарчовими товарами. Решта сіл – виробництво сільськогосподарської продукції. Вони ж і є основним джерелом наповнення бюджету – до 70% всіх податкових надходжень. Найбільші 10 платників податків дають 29,6% надходжень. Це – ТОВ “Арда Метал”, ТОВ “АФ “Матюші”, ПСП “АФ “Світанок”, ТОВ АФ “Нива”, ДП “Сквирський завод по виробництву МКБ “Ветсанутильзавод”, ТОВ “Білоцерків МАЗ” та інші.

Поряд з сільським господарством в селі Трушки діють вісім підприємств, розміщених навколо водосховища на річці Роставиця. Вони надають туристичні послуги. Унікальним підприємством громади є Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс.

Та у 2018 році середньомісячна заробітна плата по громаді серед працівників тваринництва складала всього 6-8 тис. гривень, решта сфер – до 4 тис. гривень.

Загалом у 2018 році бюджет громади сягав понад 50 млн гривень.

Точка зору

KV також поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми мають села, що увійшли до Фурсівської ОТГ. І що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі.

Голова Білоцерківської райради Володимира Шевченко:

Фурсівська громада існує вже три роки. Бюджет вона має непоганий, це – одна із спроможних ОТГ. Будь-які інвестиційні надходження для громади – це добре. Адже значна частина бюджету йде на утримання освітньої та медичної галузей. Якщо взяти село Трушки, то там не було вуличного освітлення. З дорогами, думаю, ще проблематично. Адже їхній ремонт сьогодні потребує значних бюджетовкладень. Але вважаю, що у порівнянні з ними, є громади, які мають набагато більше проблем. Фурсівській ОТГ може дістатися старий аеродром, що знаходиться на території житлового масиву Гайок. Але наразі тривають суди і цю територію може відсудити Біла Церква. І, якщо там знову відкриють аеродром, то територія одержить значний поштовх для розвитку та джерело прибутків. Та думаю, що цьогорічні місцеві вибори можуть дуже відбитися на стратегії розвитку громади. Якщо прийдуть компетентні управлінці, то це, звичайно, буде лише позитив для громади. Все залежить від того, хто прийде до влади.

Голова Сквирського райради Василь Гриша:

До Фурсівської ОТГ вже входять села Пищики та Безугляки Сквирського району. Восени приєднається ще одна сільрада – Великополовецька. Проблеми, як і в кожному населеному пункті. Та села газифіковані, кошти на їхнє утримання район виділяв, тож в принципі глобальних проблем, на тих територіях і немає. Окрім територіальної віддаленості від Сквири. Тож громаді можна попрацювати над покращенням транспортного сполучення. У районі це були досить великі села і в загальну казну від них район одержував значні прибутки. Тож для Фурсівської ОТГ – це значне надбання. На території Великополовецького є підприємства, поруч із Пищиками – завод. Безумовно на розвиток можуть вплинути і вибори: яка врешті прийде команда, хто буде керувати ОТГ.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине