Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради

16 лютого 2021 г. 12:00

Не встиг дійти кінця перший етап децентралізації, як на Київщині почали ламатися списи навколо освітянської реформи і передачі майна громадам. Останній гучний скандал розгорівся у Студениківській ОТГ. Місцеві депутати стверджують, буцімто голова ветувала рішення ради щодо реорганізації школи, яка опинилася під загрозою закриття. У яких випадках очільник громади може скористатися правом вето та яке майбутнє чекає на маленькі школи в столичному регіоні, – дізнавалася KV.

4 лютого відбулася шоста сесія ради Студениківської тергромади. У порядку денному – голосування за проєкт рішення щодо реорганізації місцевої школи – в Сосновій. Ступінь закладу пропонувалося понизити та приєднати його до Студениківської опорної школи.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Голосування депутати провалили. Зрештою, громаду неабияк розбурхала інформація про те, що голова громади Марія Лях наклала вето на дане рішення і новий розгляд відбудеться на наступному засіданні.

Як вдалося дізнатися KV , у селі Соснова відбулися вже вкотре громадські обговорення, де жителі виступили категорично проти пониження статусу Соснівської школи. Нині ж у цій школі навчається найменша кількість дітей з усіх закладів громади. Тож на сесії ради наголосили: якщо реорганізація не відбудеться, то це призведе не лише до закриття школи, а й втрати Студениківською статусу опорного закладу. А отже – й освітньої субвенції у розмірі 5 млн гривень.

Бурхливе обговорення відбулося і в соцмережах. Головне питання – чи правомірні дії голови громади у цій складній та неординарній ситуації.

Як зауважила депутат громади та голова комісії з питань освіти, культури, спорту, регламенту та етики Тетяна Турченкова, неординарність ситуації саме в тому, що якби рішення було прийняте, то голова громади могла б накласти вето. Проте – рішення не прийняте. Не розуміє громада, що в результаті буде із опорними школами в сільських громадах у рамках освітньої реформи і чи потрібна ця реорганізація загалом.

""Деякі школи одержуватимуть статус ліцеїв, обласні ради будуть виступати їх засновниками і балансоутримувачами. Та чи є гарантії одержати такий статус і школі в Студениках? Згідно закону, статус опорних мають школи, де навчається щонайменше 200 учнів, така школа має мати у своєму складі філію, або, як мінімум, до неї мають підвозити учнів із трьох сіл", – розповіла Турченкова.

За словами депутатки, ідея влади у тому, щоб Соснівську школу все ж зробити філією, аби школа у Студениках не втратила статус опорної. Проте населення категорично проти, аби їхня школа втратила статус юрособи.

"Можливо, простіше зробити підвіз учнів до Студеників і рік зачекати, зрозуміти як розвиватиметься реформа надалі. Адже є ж причина, чому батьки не хочуть віддавати дітей на навчання до Студеників. Із села Переяславського 11 старшокласників їздять до сусідньої Березанської міської громади, яка забезпечила їм підвіз. У Семенівці повноцінна 11-річка і в 10-11 класах навчається понад 5 учнів, у Пристромах також вистачає учнів, як і в Сосновій. За законом же, якщо менше п’яти учнів, класи об'єднують. Питання реорганізації розглядатимуть знову і, на жаль, сьогодні більшість депутатів підтримують будь-яке рішення голови. А отже, можуть виникнути і порушення законодавства, і ще більший скандал. Наступного року постане аналогічне питання вже по решті шкіл громади. Так, базову освіту діти зможуть одержати в Студениках, та наскільки ця освіта буде якісною? Необхідно зробити аналіз всіх навчальних закладів. Ми запросимо експертів з області, які б роз’яснили чи дійсно є підстави для пониження статусу школи", – резюмувала вона.

Позиція громади

За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, питання реорганізації Соснівської школи депутатами та комісією з питань освіти було вивчено не до кінця. І через це не вистачило одного голосу для підтвердження даного рішення. Голоси ж депутатів розділилися так: "за" проголосувало 10 депутатів, "проти" – чотири та шість "утрималися".

"У цій школі І-ІІІ ступенів – дитячий садок навчається 46 діток і 32 дітей – із Ташанської громади. Ташанська громада планує забрати своїх дітей. І наша громада, щоб опорна школа продовжувала існувати повноцінно, зберегла державне фінансування та зміцнила матеріальне забезпечення, планує з 1 вересня пониження ступеня і утворення філії Соснівської школи при опорному закладі. І це, на мою думку, єдиний вихід, аби зберегти загалом школу і дитсадок у селі Соснова. Депутати приймали рішення спираючись на громадські слухання. Проте на будь-яких таких громадських слуханнях ми не отримаємо позитиву, а лише спротив. Адже населення вірить: немає школи – немає села. Жителі виступають односторонньо і не хочуть чути про якість освіти. Тому і було мною винесено питання на повторне голосування, аби довивчити його до наступної чергової сесії. Сьогодні – це проблема всієї української освіти. Треба навпаки зміцнювати опорні заклади в сільській місцевості з метою, щоб дати можливість сільським учням одержати повну середню освіту", – говорить очільниця громади.

Ексдепутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік написав у Facebook, що школа у Сосновій не єдина, яка стане філією у колишньому Переяслав-Хмельницькому районі у рамках освітньої реформи. Тут школи з найменшою кількістю учнів також планують зробити філіями вже з 1 вересня. Найбільш чисельна, Циблівська, стане опорним закладом.

Думка експерта

Аби розібратися, в яких випадках все ж таки очільники громад можуть накладати вето, яка ця процедура і як депутати можуть його подолати, KV звернулася за роз’ясненнями до фахівців.

Правозахисник, депутат КОР Олександр Колодій (ВО “Батьківщина”):

Згідно із законом, право вето у голови виникає у разі підтримання депутатами рішення більшістю. І лише тоді рада має право на наступній сесії розглянути це питання повторно, подолавши це вето, а якщо ні, – тоді це рішення вважається просто неприйнятим. А якщо рішення не прийнято, то не існує і об’єкта на що це вето можна накласти. Фактично, це був проєкт, який депутати не підтримали. Тому дана ситуація – це абсурд. Можливо, хтось путається в законодавчій термінології чи надає некоректну інформацію. Єдине, що може бути, то це винесення питання на наступну сесію з голоса або на повторний розгляд. Що, ймовірно, і мало місце бути.

Адвокат, керівник юридичного відділу Київської обласної організації політичної партії "За майбутнє" Любов Гребелюк:

Закон дозволяє зупиняти лише прийняті рішення. З моменту, коли таке рішення приймається сільською, селищною та міською радами, голова може зупинити його упродовж п’ятиденного строку. Потім можливий повторний розгляд відповідного рішення, але вже із обґрунтованими зауваженнями голови. Рада може врахувати їх і прийняти більшістю вже нове рішення. Якщо ж рада не хоче приймати зауваження, то вона має подолати це так зване "вето". Для цього рада повинна набрати дві третіх голосів від загального складу. Обмежень, стосовно яких саме рішень очільник ради може зупиняти чи обмежувати дію рішення, немає. Якщо, на думку голови рішення не відповідає вимогам закону, чи, можливо, порушені процедурні питання, то він дійсно може зупинити його дію. Тобто зупиняється прийняте рішення, коли воно стає нормативно-правовим документом або актом індивідуальної дії. Якщо ж рада лише планує приймати і воно не виноситься в сесійну залу, його не ставлять на голосування, то це інша процедура. Існує загальна норма в законі щодо процедури накладання "вето" і кожна рада може для себе індивідуально, не відхиляючись від закону, визначити її в Регламенті.