Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги

15 грудня 2020 г. 09:00

Однією із обіцянок децентралізації було покращення адмінпослуг, які люди мали б отримувати в себе в громадах, на місцях. Для цього в створених ОТГ мали б відкритися цілі адмінцентри. Однак, на сьогодні громади постали перед питанням: за який кошт бенкет? Грошей на утримання центрів на Київщині катастрофічно не вистачає, багато чого робиться, як колись. Про особливості і підводні камені створення ЦНАПів – KV розпитала голів ОТГ.

Як стало відомо KV, 16 листопада на сайті Верховної Ради зареєстрували законопроєкт № 4380 "Про адміністративний збір".

Якщо раніше Центр надання адмінпослуг мали запрацювати лише у великих громадах та містах, то цей законопроєкт передбачає створення мережі ЦНАП у кожній громаді. Законопроєкт в цілому має впорядкувати також відносини у сфері плати за надання адміністративних послуг, забезпечити прозорість цих відносин, а також забезпечити якісне надання цих послуг за рахунок обгрунтованих розмірів адмінзбору.

Обговорення проблеми

Так, сьогодні плата за надання адміністративних послуг є недостатньо компенсаційною для держави та місцевого самоврядування, а платежі для громадян – непрозорими. Ці проблеми, запевняють, виникли через те, що більшість послуг є безоплатними необґрунтовано, а деякі послуги взагалі з копійчаними розмірами.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Непрозорі "мірила" (прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата) та платежі з кількох складових (паспортна сфера) призводять до сумнівних платежів.

Так, третього грудня в онлайн-режимі відбулося обговорення законопроєкту та фінансової спроможністі громад надавати ці адміністративні послуги за участі представників програми "U-LEAD з Європою", депутатів ВРУ, Асоціації ОТГ та Асоціацій міст України.

На думку експертів, впровадження ЦНАПів – це надзвичайно важливо, адже саме в них жителі зможуть одержувати якісні та доступні послуги. Проте під питанням сьогоднішні фінансові можливості громад відкрити такі центри, як і те, чи буде в наступному році державна підтримка. Адже у проєкті бюджету на 2021 рік передбачається досить незначна сума. Тож проблему варто вирішувати систематично, щоб громади могли не лише створити ЦНАП, а й утримувати його за кошти, які одержуватимуть саме за адміністративний збір.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Також спікери засідання наголосили, що відсутність економічних обґрунтувань вартості тих чи інших послуг, сприяло корупції, адже державні КП мали можливість регулювати збори, а місцеве самоврядування одержувало у той час лише копійки. Наголосили, що надання послуг є обов’язком держави і держава не може робити на цьому бізнес. Мешканці мають одержувати прозорі та за адекватними цінами послуги. А ЦНАПи нарешті мають стати самоокупними.

На що очікувати

Законопроєкт же пропонує запровадити єдині критерії щодо того, які саме послуги мають надаватися платно, а які безоплатно. Конкретні розміри адміністративного збору у єдиному Законі – за "базові" адміністративні послуги (загалом близько 170 найпопулярніших адмінпослуг). А ще – прозорі та співмірні платежі. Для цього має запрацювати порядок визначення конкретних розмірів адміністративного збору.

Допускається, що за інші адмінпослуги розміри збору можуть визначатися в інших законах, а також за рішенням ВРУ – актами КМУ. Але платність завжди встановлюється виключно цим законом і лише в гривнях. Компенсаційний підхід при визначенні розміру адмінзбору буде з обмеженням не вище "собівартості".

Пропонується і єдиний збір за будь-яку адмінпослугу, без права стягувати додаткові платежі. Довідки же будуть безоплатні, для мотивації їх скасування. Пріоритет, звичайно, за електронними послугами, збір на 25% нижчий від паперових. Переглядати же конкретні розміри адмінзбору планують кожні три роки.

Точка зору

KV вибірково поспілкувалася із керівниками ОТГ, аби зрозуміти, яка ситуація із наданням адмінпослуг саме на Київщині. А саме: чи достатньо зараз в громадах фінансування, щоб відкрити ЦНАП з усіма умовами, що потребують громади, аби налагодити надання якісних послуг мешканцям на місцях. А також чи самоокупні ці послуги в цілому.

Голова Миронівської міської тергромади Віталій Савенко:

У громаді ЦНАП не створений. Ми мали можливість потрапити до другої та третьої черги фінансування від U-LEAD. Та однією із умов відкриття Центру є його доступність та розміщення на першому поверсі, щоб послугами мали можливість скористатися і люди з особливими потребами. Такого приміщення ми не мали, на першому поверсі у нас розміщений соцзахист, а РДА для виділення приміщення на контакт з нами не пішла. Та ми сподіваємося, що нам передадуть приміщення Миронівської райради, адже тепер працюватиме лише Обухівська, і ми відкриємо ЦНАП. Але це вже буде за кошти місцевої громади. Та ми ще поміркуємо, чи дійсно він нам настільки потрібен. У міськраді є необхідні служби для надання всіх послуг, можливо, необхідно буде лише трохи їх розширити. Служби виконують свої функції, черг немає. Головне – аби був доступ до послуг і вони були ефективні. Так, великим містам ЦНАПи, можливо, і потрібні, наша же громада – невелика. При райраді було створено КП, де працювало два державних реєстратори. КП виявилось збитковим і його закрили. При виконкомі громади уже два роки працює один реєстратор, він у нас ліцензований. У місяць він приносить до 100 тис. гривень прибутку. Звичайно, служба реєстрації за місцем проживання неокупна, послуга коштує копійки, але вона має надаватися. Я думаю, що адміністративні довідки мешканцям мають надаватися безоплатно і надалі. Так, встановленні тарифи на певні послуги, наприклад, як оформлення правовласності, реєстрація малого бізнесу, але вони доступні. Ціни на послуги встановлені на державному рівні.

Голова Баришівської селищної тергромади

У громаді вже понад рік функціонує власний ЦНАП. Відкрили його виключно за власні кошти. Він, звичайно, не в повноцінному форматі, як нині модно відкривати Центри з просторими залами. Маємо приміщення, де працюють два адміністратори, які і надають максимум всі необхідні послуги. На початку реформи до державної програми щодо будівництва Центру наша громада не потрапила. Варто додати, що ця система одержання адмінпослуг і досі залишається незвичною для сільського мешканця. Необхідно, щоб були запроваджені роз'яснення, як вірно оформлювати жителям документи та заяви. Сьогодні ЦНАП утримується виключно на додатковій фінансовій підтримці з боку громади – він не самоокупний. Заробітна плата, утримання приміщення, оргтехніки, оплата комунальних послуг не покриваються за кошти, одержані від адміністративного збору.

Голова Студениківської сільської тергромади Марія Лях:

Відкриття ЦНАПу на території громади вже на стадії завершення: залишилося встановити лише оргтехніку, майбутні працівники завершують навчання. Його запуск планувався ще в березні. Проєкт реалізується за рахунок співфінансування проєкту U-LEAD. Ми й так надавали ці послуги, але хочемо надавати їх якісно та розширити. Думаю, що разом з депутатами затвердимо ці послуги на рівні доступності для сільського населення. Наскільки Центр буде самоокупний зараз важко сказати, але не виключаю, що його утримання ляже виключно на плечі громади. Сьогодні лише за те, щоб приїхали зі служби виміряли присадибну ділянку, селянину необхідно віддати 1,5 тис. гривень, а ще 5 тис. гривень за те, щоб виготовили сам документ. Такі ціни – знущання над сільським жителем. Тому регуляція всіх цих послуг через ЦНАП відбуватиметься вже офіційно, а не через приватні фірми, які встановлюють власну цінову політику. Більшість послуг ще продовжують надавати й адміністрації.

Голова Зазимської сільської тергромади Віталій Крупенко:

Ми планували відкрити ЦНАП, зробити там і паспортний стіл та наразі економічна складова нашої громади дуже слабка. У зв’язку з тим, що у громад забрали податок на акциз, ми опинилися практично на межі виживання. Тож говорити про якийсь розвиток складно. Скоріше за все перші місяці наступного року продемонструють великий фінансовий колапс, у зв'язку із закриттям підприємств, які не сплачуватимуть ПДФО. Плануємо брати участь у грантах для відкриття ЦНАпу, але сьогодні його складніше одержати, аніж на старті реформи. Найнеобхідніші послуги мешканці можуть сьогодні одержати при громаді, вважаю, що вони надаються на належному рівні. Звичайно, хотілося би надавати більшу кількість послуг. На 100% Центр себе утримувати не зможе, у будь-якому випадку на 30-40% з місцевого бюджету його доведеться дофінансовувати.

Голова Глевахівської селищної тергромади Володимир Петренко:

У нас вже заплановане відкриття ЦНАПу. Центр побудували з нуля за власні кошти, вже підключені інтернет та відеонагляд. U-LEAD має допомогти з його наповненням, на що зараз і чекаємо. Керівник та працівники до Центру будуть відбиратися на конкурсній основі. Частину співробітників переведемо з громади, тому що маємо в штаті по дві одиниці (реєстратор, землевпорядник), частину – із об’єднаних сільрад. Раніше ж мешканцям доводилося їздити до Василькова. Тепер всі послуги надаватимуться на місці, плюс – це відновлені робочі місця. Важко нині спрогнозувати чи буде ЦНАП самоокупним, які будуть надходити проплати, бо більшість довідок видаються безкоштовно, певні категорії населення обслуговуються також безоплатно. Сьогодні не зрозуміло як громада житиме після нового року: який буде дохід, звідки надходитимуть субвенції. Тож звичайно, якщо приймуть законопроєкт і він врегулює цінові послуги – це лише на краще.

Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб.

Миронівська ТГ була створена 23 грудня 2018 року в складі Миронівської міськради і Центральненської і Яхнівської сільрад. У грудні минулого року до громади приєдналися Владиславска сільрада, а також дві сільради Богуславського району – Іванівська і Михайлівська. Після місцевих виборів 2020 до громади приєдналися Вікторівська, Ємчиська, Зеленьківська, Карапишівська, Козинська, Коритищенська, Кип’ячківська, Маслівська, Македонська, Олександрівська, Полівська, Потіцька, Пустовітська, Росавська, Тулинська, Шандрівська, Юхнівська сільради.

Загалом тепер громада складається з 23 рад у складі 39 сіл з населенням в 32 474 осіб. Площа громади – 798,3 кв. км.

Глевахівська ОТГ новоствореного Фастівського району була створена 30 червня 2019 року у складі Глевахівської селищної та Мархалівської сільради із адмінцентром у селищі Глеваха. У жовтні до ОТГ доєдналися ще Крушинська, Путрівська сільради Васильківського району. Загалом до громади увійде 12 сіл та одне селище, займатиме ОТГ площу в 96.7 кв. км із населенням у 12879 тис. осіб.

Зазимська ОТГ, вже оновленого Броварського району, створена 22 грудня 2019 року у складі Зазимської та Погребської громад. Після місцевих виборів до них приєдналися Літківська, Літочківська, Пухівська, Рожнівська сільради. Площа громади – 54,895 кв. км з чисельністю населення в 4924 осіб.

До Броварського району увійшла і Баришівська громада Баришівського району. Вона була створена 23 грудня 2018 року у складі Баришівської, Бзівської, Веселинівської, Волошинівської, Гостролуцької, Дернівської, Коржівської, Корніївської, Лукашівської, Лук’янівської, Масківецької, Морозівської, Паришківської, Перемозької, Подільської, Рудницької, Сезенківської, Селичівської, Селищанської громад.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине