Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст

10 березня 2021 г. 09:00

У Верховній Раді визнали недосконалим законопроєкт про утворення міських агломерацій. На початку березня в столичному регіоні продовжили його обговорення, намагаючись уявити, якою буде взаємодія в агломерації міст. Для Київщини ця тема не нова і досить скандальна. Вже не одне місто-супутник столиці відмовилося від вступу в агломерацію, побоюючись поглинання та масових забудов. Яким сьогодні бачать об’єднання зі столицею на Київщині, та чого очікують від законопроєкту громади – у матеріалі KV.

Як стало відомо KV , 3 березня на засіданні комітету з питань організації держвлади депутати ВРУ прийняли рішення повернути на доопрацювання проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (реєстр. № 2637 від 19.12.2019 року, повторний розгляд). "За" проголосувало 18 депутатів із необхідних 14 голосів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Відповідний законопроєкт розглядався радою ще рік тому і за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталія Безгіна, за цей час “профільний комітет змушений був визнати певну недосконалість проєкту”.

Так, під час чергового обговорення з представниками де-факто існуючої агломерації вони дійшли висновку: така інституція потрібна, як і її законодавче забезпечення, і не лише Києву та її супутникам, а й решті країни в цілому. Втім – законопроєкт потребує доопрацювання.

"Той законопроєкт, щоб був зареєстрований і рекомендований для голосування за основу в першому читанні, на превеликий жаль, не відповідає очікуванням керівників та мешканців громад, не вирішує той обсяг проблем, який би мав вирішувати [...] Пропоную повернутися до повторного розгляду висновку комітету від 15 січня 2020 року і після цього рекомендувати Верховній Раді, спираючись на регламент, за підсумками розгляду в першому читанні, відправити його на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Щоб ми мали змогу разом з профільними асоціаціями, представниками громад напрацювати більш якісний законопроєкт", – говорить Безгін.

Дану пропозицію також підтримав і член комітету ВРУ, голова політичної партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко, наголосивши, що після проведення чергового етапу адмінтерреформи та децентралізації постало питання і про агломерацію, та минулорічний закон не відповідає сьогоднішнім запитам.

Відео: розгляд комітетом проєкту Закону № 2637 щодо утворення агломерації

Круглий стіл

Цьому рішенню передувало проведення 26 лютого у Бучі круглого столу "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону" за підтримки Ради Європи. На заході намагалися розібратися: що з буде із агломерацією на законодавчому рівні і чи потрібна вона зрештою по завершенню реформи децентралізації, чи, можливо, варто зупинитися на муніципальному співробітництві.

Обговорення вирішили розпочати саме із пристоличного регіону, адже тут вже діє відповідна Київська асоціація. До заходу долучилися представники від 30 громад Київщини разом з якими і обговорили законодавче підґрунтя для впровадження агломерації, її функціонування та перспективи розвитку.

Відео: круглий стіл "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону"

Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після засідання опублікувала допис на своїй сторінці в Facebook, зауваживши, що "створення міської агломерації на території Київщини призведе до консолідації сил, та покращення соціально-економічних відносин між громадами".

Позиція Київщини

Як раніше писала KV, на попередніх етапах обговорення, громади Київщини скептично ставилися до утворення агломерації. Тоді ж експерти наголошували, що основною проблемою запуску агломерації є відсутність необхідного закону про міські агломерації.

Так, на думку голови Бучанської міської громади Анатолія Федорука, після завершення реформи територіального устрою, подальша співпраця неможлива без напрацювання нової законодавчої бази.

"[...] Нам потрібен новий, якісний закон про агломерацію. Це не має бути якась чергова модель співпраці субрегіонального рівня, а повноцінна узгоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування громад пристоличного регіону й Києва. Закон також дозволить уникнути зайвої політизації процесу співпраці між муніципалітетами і столицею. Окрім того, діюча законодавча база не дає можливості Київській обласній державній адміністрації входити в міжмуніципальне співробітництво, і це теж треба виправляти. Саме тому не Київ, а ми як міські голови Київщини зініціювали створення асоціації "Київська агломерація", аби вивчити наявні проблеми, узагальнити практичний досвід і вийти до уряду та Верховної Ради України з якісним продуктом – законопроєктом, що дійсно задовольнить усі сторони процесу", – написав очільник громади на своїй сторінці в Facebook.

Тож KV вирішила поцікавитись в учасників заходу, чи змінилася загалом точка зору Київщини щодо утворення агломерації після озвучених позицій за круглим столом.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

Агломерація однозначно потрібна. Уже історично склалося, що населені пункти навколо Києва однаково тяжіють певними питаннями до столиці. І, звісно, є ряд питань, які потребують спільного вирішення. Однак, і я про це зауважив під час круглого столу, людям необхідне одне, щоб вони відчували покращення якості свого життя. Щоб реалізовувалися конкретні проєкти, які спрямовані на те, щоб і мешканцям Києва і мешканцям навколишніх населених пунктів жилося комфортно. Від цієї співпраці мають виграти усі. Нині триває пошук таких проєктів. Ми піднімали питання транспортного сполучення, зокрема, приміських електропотягів. Київ на в’їздах-виїздах закоркований і бажано транспортні потоки оптимізувати, збільшивши поїздки до Києва залізничним транспортом.

У першу чергу стоїть питання фінансування і пошуки цих джерел. Звучала пропозиція, щоб на державному рівні частина ПДФО, яка надходить до держбюджету, спрямовувалась суто на проєкти в рамках агломерації. Громади готові до співпраці. Якщо не буде фінансових ресурсів, які б закони не приймались, громадяни не відчуватимуть ефекту від такої співпраці. Профільний комітет ВРУ розуміє важливість цих процесів, тим паче що вони підтримуються радою Європи в Україні. Законопроєкт недоопрацьований і тут не стоїть питання захисних механізмів, а саме конкретних механізмів співпраці.

Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:

Перший проєкт закону приймався лише на принципі адміністрування і суспільство не погоджувалося віддавати таким чином свої території. Минулий законопроєкт стимулював створення асоціації агломерації Києва, до якої увійшли 15 навколишніх суб’єктів. У 2013 році був прийнятий закон про співробітництво тергромад і було запропоновано, щоб новий проєкт про агломерацію був заснований саме на принципі співробітництва. Це – основа цієї угоди. Перемовини мають відбуватися на рівних. Обговорення за круглим столом проходило навколо необхідних законодавчих змін, які б стосувалися не лише Києва, а й усіх навколишніх територій. Чи в агломерацію увійдуть міста із 100 тис. населенням чи понад 200 тис. На мою думку, можно розпочати і з двухсот, а далі вносити відповідні зміни. Під час обговорення пролунала низка пропозицій, які необхідно ще обговорити. Наголошували на важливості співпраці, адже у більшості територій ще навіть межі незатверджені. Ключовим у цьому питанні є завершення будівництва кільцевої дороги. У своєму виступі я наголошував на важливості фінансового ресурсу. Адже від’їзжаєш 30 км від Києва – і це сором, а це пристоличний регіон. Депутати звертали увагу на хаотичну забудову, відсутність доступної соціальної інфраструктури, транспортного сполучення. І всі ці проблеми мають вирішуватися у рамках агломерації – об’єднання зусиль та ресурсів. Тут, можливо, необхідно передбачити грошові преференції. У першу чергу, необхідно визначити й адмінцентр столичного регіону, і, на мою думку, це – Київ. Якщо це будуть, як лунали пропозиції, Бровари, Ірпінь, Біла Церква, Бориспіль, Буча, – це означатиме новий процес перерозподілу області, логістики і втрати статусу регіону. Уже в середині березня планується проведення чергового круглого столу на Київщині, аби розпочати обговорення пропозицій і передати їх якнайшвидше до комітету ВРУ для врахування у законопроєкті.

До витоків

Уперше про Київську агломерацію ("Великий Києв") заговорили ще в 1994 році, про що нагадав в 2013 році на своїй сторінці в Facebook ексмер Києва, екскерівник КМДА Леонід Косаківський.

Набагато пізніше, 21 грудня 2017 року, Київрада прийняла рішення щодо створення місцевої асоціації "Київська агломерація", проєкт якого розробили на той час депутати від фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський і Олег Макаров. Цим рішенням КМДА було доручено організувати і провести консультації з міськими, сільськими, селищними головами та секретарями місцевих рад прилеглих до Києва населених пунктів щодо питання створення асоціації, яка мала об'єднати сили для вирішення проблем столиці та пристоличного регіону. Контроль за виконанням рішення поклали на мера Києва Віталія Кличко.

Читайте: Киев и Киевская область активно занялись взаимопоглощением

Увійти до складу агломерації пропонували Києву, 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), восьми селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам області. Та реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради.

Після цього, в 2017 році, чиновники і депутати Києва і Київщини кілька разів збиралися за круглим столом. Але реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради. Джерело KV в КМДА тоді у 2018 році повідомляло, що напередодні президентської кампанії у великих гравців в області розгіралися амбіції – і було вирішено не підтримувати ініціативу по створенню Київської агломерації до закінчення виборів президента.

Читайте: Непоглотимые: 4 села и город Вишневое отказались войти в Киевскую агломерацию

І вже у 2018 році Київоблрада офіційно заявила, що не бачить необхідності в створенні агломерації. Категорично відмовлялися увійти до складу асоціації і п'ять населених пунктів Київщини. Це: села Підгірці, Погреби, Вишеньки, Калинівка (Броварський район) та місто Вишневе. Основними причинами відмови населені пункти називали відсутність необхідної законодавчої бази, реформу децентралізації, страх поглинання столицею та і взагалі не бачили у цьому потреби.

Читайте: Мутный союз. Территории Киевщины усомнились в необходимости сотрудничать со столицей

Наприкінці 2018 року стало відомо, що через брак грошей і законодавчої невизначеності проєкт по створенню Київської агломерації КМДА вирішила перенести на 2019 рік.

3 грудня 2018 року відбулося перше засідання нової робочої групи з питань створення Київської агломерації під керівництвом тоді першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Згідно представленого звіту, на той час обговорити агломерацію погоджувалися лише Бровари, Васильків, Ворзель, Бориспіль, Обухів, а також Нові Петрівці та Ходосівка. І ті сумнівалися, що приймуть позитивне рішення. Загалом регіон вимагав більше часу для вивчення питання. Сам мер столиці вже планував розглянути Паризьку модель агломерації "Великий Київ". Хоча і сама ініціатива створення "Київської агломерації" підтримувалася далеко не всіма фракціями столичної міськради.

Читайте: Киев отложил операцию “Агломерация” на 2019 год

Весною 2019 року київська влада затвердила план перспективного розвитку столиці на найближчі роки, яким також передбачався розвиток Київської агломерації. Уже влітку у столиці заговрили про те, що для створення повноцінної Київської агломерації слід на законодавчому рівні вирішити питання подвійного статусу столиці і розглянути її межі в Київської області.

Читайте: Европейцы подтвердили сложность создания Киевской агломерации

У жовтні Віталій Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" та затвердили її статут. Нагадаємо, що робота над її створенням тягнулася два роки.

Прийняти ж відповідний закон Верховна Рада планувала у 2020 році. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади 15 січня 2020 року було рекомендовано прийняти проєкт закону №2637 в першому читанні за основу. Тоді ж говорили, що агломерації зможуть створювати суміжні населені пункти і громади, в яких проживає понад 200 тис. осіб, щоб вирішувати спільні завдання з водопостачання, утилізації сміття, організації кладовищ та ін. Керувати агломерацією мала відповідна рада і голова. При цьому, вплив Кабміну на створення агломерацій обіцяли настільки ж вагомим, як і на створення об'єднаних громад.

Читайте: Вновь агломерация: не менее 200 тысяч граждан и под контролем Кабмина

І якщо у 2020 році закон про агломерації з рештою прийнятий так і не був, то питання розширення меж Києва, столична влада не полишала.

Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли

Хоча, якщо повернутися до славнозвісної Паризької моделі агломерації, на яку вирішила опиратися столична влада, то місто юридично не розширювало своїх кордонів, але генплани забудов передбачали спільне використання приміської зони.

Нагадаємо, у 2019 році Київ мав намір збільшити свої межі майже на 3 тис. га за рахунок Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість столиця готова була віддати області всього 55 га.

Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева

Наприкінці січня цього року проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий.

Читайте: Таємничий острів: Київ знову намагається розширити кордони за рахунок земель Вишгороду

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием