Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв

31 серпня 2021 г. 09:00

До 2027 року в Україні замість звичайних середніх шкіл запрацюють початкові школи, гімназії та ліцеї. Уряд вже надав громадам право засновувати власні ліцеї. На часі – реорганізація освітньої мережі. Однак закриття шкіл на Київщині відбувається не без спротиву. Через новий закон, за яким пониження ступеня закладу неможливе без громадського обговорення, інших підводних каменів, що стосуються функціонування старшої школи. Яким чином новели закону про створення мережі ліцеїв може вплинути на освіту в громадах – дізнавалася KV.

Як стало відомо KV , 6 серпня Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти" № 1658-ІХ (законопроєкт №4621-1).

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Зокрема уряд скасував обмеження, що ліцеї можуть бути створені лише у містах з понад 50-тисячним населенням. Тепер засновником ліцею може бути будь-яка громада, а опорний заклад надавати не лише початкову та базову середню освіту, а й профільну.

Так, місцеве самоврядування має до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням нових вимог законодавства.

Та з аналізу Закону експертом з освітньої політики Програми "U-LEAD з Європою" Сергія Дятленко, опублікованого на сайті "Децентралізація", випливає, що закон оновив не лише правила функціонування профільної школи, а й може вплинути на вирішення і ряду інших питань.

"В метушні перед початком навчального року багато хто відніс ознайомлення з новинками на пізніший термін – і прогадав, бо окремі норми змушують діяти вже. Тепер законом "Про повну загальну середню освіту" (абзац 2 частини 2 ст. 32) передбачено, що будь-якій зміні шкільної мережі в сільській місцевості має передувати громадське обговорення тривалістю не менше ніж 1 рік!", – зауважує експерт.

Під змінами мається на увазі реорганізація шкіл, їхня оптимізація, ліквідація та, навіть, пониження ступенів. До цього обговорення вимагали лише реорганізація та ліквідація, але строки не визначалися. Тож засновники, які планували зміни в освітній мережі, мають зробити це терміново до початку навчального року.

"Ця норма фактично блокує внесення змін в мережу влітку 2022 року, принаймні значно ускладнює її і здорожчує для органів місцевого самоврядування, бо максимально, що вони зможуть встигнути зробити, то це оприлюднити проєкт рішення в другій половині серпня, а ще ж після майбутнього рішення потрібно буде за 2 місяці попередити працівників про можливе звільнення, та й графік сесій не завжди сприятливий", – додає Дятленко.

Варто додати, як раніше повідомляла KV , що більшість населення не сприймає освітню реформу і на обговореннях виступає проти рішення місцевої влади щодо закриття шкіл.

Так, у лютому у Студениківській громаді розгорівся скандал щодо реорганізації Соснівської школи. Голоси депутатів розділилися, а жителі виступали категорично проти пониження статусу навчального закладу. У результаті – голова була змушена перенести розгляд цього питання на наступну сесію з метою вивчити проблему ще більш детально.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради

Аналогічна ситуація виникла і в Фастівському районі, де Калинівська громада вирішила оптимізувати освітню мережу. Місцева влада одноосібно, без згоди на те громади і без проведення обговорень, вирішила скоротити 10-11 класи у восьми школах.

Проводила обговорення щодо оптимізації мережі закладів освіти і Димерська селищна громада. А саме – щодо ліквідації філії Опорного загальноосвітнього навчального закладу Катюжанської загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, ліквідації Любимівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів.

Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання

Мережа ліцеїв

По-друге, жодних змін не зазнала норма Закону "Про освіту", яка відводила п’ять років на переоформлення установчих документів та "перейменування" шкіл. Отже, вже з 28 вересня 2022 року в громадах не може бути жодних закладів зі ступенями, НВК чи НВО. Лише – початкові школи, гімназії і ліцеї.

У вересні 2027 року відбудеться повноцінний запуск трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі ліцеїв. Тож закон передбачає введення і вимог щодо діяльності комунального ліцею. Серед них – функціонування ліцею, як окремої юрособи, відокремленої від початкової школи та гімназії. Як окрема юрособа діятимуть гімназії, а також початкові школи або як структурні підрозділи гімназій. Однак за рішенням засновника ліцей зможе надавати базову освіту та, як виняток, початкову. А дошкільні структурні підрозділи початкових шкіл чи гімназій розміщуватимуться в окремій будівлі або відокремленому приміщенні.

У ліцеях мають функціонувати не менше двох класів за трьома профілями протягом 10-12 років навчання учнів (після першого читання законопроєкт передбачав не менше 4-х класів). Наповнюваність класу – не менше 25 учнів.

Читайте: Профілізація: на Київщині ліцензували діяльність ще 20 профліцеїв

Крім того, засновники ліцеїв мають забезпечити безпечне, інклюзивне та цифрове освітнє середовище з належною матеріально-технічною базою та доступом до Інтернету, забезпечити не лише харчування та підвезення учнів і педагогів, а й надати проживання у пансіонах у разі, якщо час доїзду до ліцею буде більшим за визначену норму.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів

На місцях

На Київщині більшість громад лише планували проведення оптимізації, і тепер тільки через рік зможуть зробити це, завершивши громадські слухання. Тож KV поцікавилася у громад, чи встигли вони розпочати процеси реорганізації чи будуть змушені й надалі фінансувати утримання неефективних шкіл ще упродовж одного навчального року. І чи розпочали формувати трирівневу освітню мережу і яким чином новий закон щодо ліцеїв може вплинути на якість надання освіти у громадах.

Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:

За цими нормативами сільська учнівська молодь залишиться поза великими можливостями здобути профільну освіту. В нашій громаді проживає 7,5 тис. населення, до цього за нормативами необхідно було би набрати чотири паралелі по 24 учні для 10-12 класів. Це – нереально для невеликих сільських громад і вони переважають чисельність великих ТГ. Навіть, узявши місто Переяслав, назбирати таку кількість учнів неможливо. Окремим питанням стоїть підвіз дітей, що створює несприятливі умови для ліцеїстів. Сподіваємося, що уряд прислухається і на базі опорних закладів у громадах створять два профілі, і принаймні по 15 учнів у класах. Випускники нашого опорного закладу, не гірші за випускників мегаполісів, демонструють високий рівень знань і набирають до 200 балів. З наступного року маємо впровадити трирівневу освіту. Наш опорний заклад має чудову матеріальну-технічну базу, вчительський потенціал, тож ми маємо всі можливості для створення ліцею. І було би чудово та практично, якби діяв єдиний освітній округ (початкова школа, гімназія, ліцей) на базі саме цього закладу. Не варто рівнятися на міста, необхідно не загубити у цій реформі сільського учня.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

Освіта – це делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, тож варто було, щоб питання мережі вирішувалось саме на державному рівні. У селах дуже болісно сприймають питання оптимізацій, пониження статусу школи. Хоча на освітянській конференції говорили про значну успішність саме у класах з більшою кількістю дітей. Тож рішення, у якому форматі має функціонувати заклад, має прийматися, як мінімум, на обласному рівні. Тому що від громадського обговорення, особисто, не очікую конструктиву. Крім того, обов'язково потрібно аналізувати демографічні тенденції, адже кількість дітей дошкільного віку суттєво зменшується. Найбільше це стосується територій Київщини, розташованих у 50 км і більше від Києва. Звісно, що громади продовжать утримувати школи, доки триватимуть обговорення. Єдиний оптимальний час для оптимізації – літо. І всі, хто цього не зробив зараз, у будь-якому випадку чекатимуть рік, адже не правильно розривати навчальний процес.

Щодо ліцеїв. До прикладу взяти колишній районний центр: технічної можливості відокремити приміщення навряд чи буде. Організувати ліцей можна, але не окремо від початкової школи. Також учням буде незручно приїжджати в центр громади і повертатися додому за 20 км. Під питанням і можливість залишатися у гуртожитку. Я боюсь, щоб такими рішеннями не створили дуже неприємну тенденцію, коли діти після завершення середньої школи почнуть виїжджати за кордон і навчатися у польських ліцеях. У громаді же вже створена одна гімназія. Деякі школи також визначилися, що будуть саме гімназіями. Позиція Департаменту освіти КОДА – створити три ліцеї: у селищі Борова, два – у Фастові. Цей проєкт ще опрацьовується. У площині технічного забезпечення, наявності фахівців – проблем бути не має.

Начальник відділу освіти Кагарлицької міської громади Надія Омельченко:

До вересня 24-го року маємо сформувати мережу і ми вже почали над цим працювати. Громада може створити ліцей на базі опорного закладу – Кагарлицької школи №3. Зараз в ній навчається 820 учнів, проєктна потужність – 1200 учнів. Торік отримали від держави нове обладнання для харчоблоку вартістю 1,3 млн гривень, за місцеві кошти зроблено капітальний ремонт їдальні, харчоблоку, цьогоріч – закупили нові меблі. У закладі працюють молоді викладачі за концепцією Нової української школи. Лише до цієї школи уже підвозиться 205 учнів із сіл. Загалом маємо 9 шкільних автобусів, за держпрограмою маємо одержати ще один. Цьогоріч у громаді за законом ліквідували один заклад, На слуханнях батьки підтримали це рішення, адже у Горохуватській школі не було набору до 1-го класу, відсутня необхідна кількість дітей у 6 та 7 класах. Учні були розподілені між обраними місцевими закладами, організовано підвіз. Оптимізація дозволила скоротити витрати, адже вартість утримання одного учня доходила до понад 50 тисяч гривень. Після завершення фінансового року розпочнуться обговорення щодо створення гімназії. Цьогоріч у громаді було створено ще один опорний заклад на базі Кагарлицького НВК.