Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері

1 лютого 2022 г. 09:00

Із завершенням реформи децентралізації громади постали перед різноманіттям проблем. На Київщині Пірнівська сільська громада залишилася без змоги створити свою первинну ланку медицини. У нагоді стали сусіди – Вишгородська громада. Як були досягнуті позитивні зрушення у роботі – читайте у матеріалі KV.

Як стало відомо KV , 25 січня у Вишгороді відбулося громадське обговорення пропозиції Пірнівської сільської громади щодо ініціювання співробітництва із Вишгородською міською громадою.

Мова йшла про утримання первинної медичної ланки та медичне забезпечення. А саме – про питання медичного обслуговування населення, підвищення якості надання медичних послуг у форматі спільного між двома громадами фінансування Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Друга спроба

Як вдалося дізнатися KV із відеотрансляції ГО "Чистий шлях", це вже друга спроба зібрати населення Вишгородської громади щодо обговорення питань співпраці з Пірнівської громадою. 15 січня мали відбутися перші обговорення, але місцевій раді так і не вдалося зібрати кворум через низьку явку місцевого населення.

Перший заступник голови Пірнівської громади Микола Артеменко звернувся до мешканців Вишгородської громади з проханням поставитися із розумінням до проблемної ситуації, що склалася, і взяти активну участь вже у наступних обговореннях. Крім обопільної користі від такої співпраці, адже громада Вишгорода одержить кошти до місцевого бюджета на утримання первинки, він наголосив на терміновості вирішення проблеми. Адже вся процедура досить тривала і в цьому питанні не можна зволікати.

"Сьогодні громада не має свого структурного підрозділу, який би займався медициною і ми надаємо субвенцію Вишгородській тергромаді для того, щоб у нас функціонувала первинна ланка [...] Ми подали свою пропозицію, яка була затверджена на сесії. Є ціла процедура, яка триває упродовж 195 днів. Вона включає два громадських обговорення. Перше - щодо надання дозволу на співпрацю. Після цього має бути створена робоча група, яка напрацює текст самого договору і ще одне громадське обговорення щодо його затвердження", – розповів він.

За його словами, не дивлячись на бюрократичний момент, мешканці Пірнівської громади продовжують одержувати медичні послуги, адже Вишгородська громада з розумінням поставилися до ситуації. Відбулася децентралізація, громади об’єдналися і наразі виникає дуже багато юридичних колізій на законодавчому рівні щодо використання певного майна, тож і виникла необхідіність в організації сусідської співпраці.

"На жаль, на сьогодні бюджет Пірнівської громади не дозволяє ні утримувати Пірнівську лікарню, ні відновити. Крім того, щоб відновити та одержати знову статус лікарні, є певні вимоги щодо кількості населення і критерії, під які громада не підходить згідно визначених норм чинного законодавства. На території близько 7,5 тис. населення зареєстровано офіційно, хоча по факту мешкає в декілька разів більше. Лише в Ровжах знаходиться близько 8 тис. ділянок садових товариств, і більшість населення там проживає постійно", – додав він.

Уже на повторному зібрані, яке таки вдалося провести, перше слово вже взяла директорка КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" ВМР Оксана Морозова. Вона розповіла, що нині Центр охоплює своїми послугами лише території Вишгородської та Пірнівської громади. Раніше ж це був весь Вишгородський район і до нього входило 22 амбулаторії та 44 ФАПи.

"На території Пірнівської громади у нас знаходиться Лебедівська, Нижчедубечанська, Жукинська та Пірнівська амбулаторії, фонд здоров'я Вища Дубечня, ФАПи в Боденьки, Сувид та Воропаїв. У зв'язку з реформою, екстрена допомога виїжджає лише на певні випадки, на решту – невідкладна. І дислокація останньої від Центру залишилася лише у Вишгороді та Пірнове. Пірнівська обслуговує повністю усю їхню громаду. Вона працює цілодобово. Думаю, для мешканців це дуже зручно. Проблема в тому, що в договорі НЗСУ невідкладна медична допомога не визначена. І тому вона існувала винятково за рахунок місцевих бюджетів району. Увесь минулий рік Пірнівська та Вишгородська громади утримували її за свій місцевий бюджет. Крім того, фельдшерські пункти утворюються, якщо населення не менше 700 осіб, а амбулаторії там, де не менше 1,5 тис. населення. Їх утримував Вишгородський район, а Пірнівський завжди дофінансовував. І на даний момент, якщо ми закриємо ті фельдшерські пункти та скоротимо амбулаторії, де населення менше, ніж 1,5 тисячі, то у нас нічого не залишиться. Прийнято новий закон і тепер Пірнівська громада не може виділяти фінансування, якщо не буде укладено угоду про співпрацю між громадами", – розповіла про важливість співпраці лікарка.

Щодо фінансування, яке має спрямувати громада Пірнове, у разі заключення такого договору, то за словами начальника фінансового управління Пірнівської громади Тетяни Ємець, 23 грудня 2021 року на сесії сільради було прийнято рішення № 839 "Про затвердження програми підтримки Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради на 2022-2024 роки". І цією Програмою передбачено, що громада у 2022 році передбачає передати 5,2 млн гривень коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів.

"Програма передбачає фінансування заробітної плати у розмірі 3 млн 775 тис. гривень, кошти на забезпечення медикаментами, перев’язувальними матеріалами, виробами медичного призначення у розмірі 353 тис. гривень, оплата комунальних послуг – 641,900. Поточне утримання підрозділу (придбання та інші поточні видатки) – 370 тис. гривень і оплата комунальних послуг – 160 тис. гривень. Згідно до програми, залучено 25 лікарів і їхня середня заробітна плата передбачає 11 тис. 615 гривень. Однозначно ще буде заключена додаткова угода, тому що 5 млн 200 тис. гривень, які ми зараз плануємо, повністю не покривають видатки, які потрібні для фінансування медичних закладів. Адже, згідно наказу Президента України, медичні лікарі мають одержувати у середньому 20 тис. гривень зарплати, а середній медперсонал – 13 тис. гривень", – каже вона.

У результаті присутні на обговоренні таки погодилися, що ситуація відповідає інтересам їхньої громади і надала згоду на підготовку проєкту рішення щодо співробітництва громад та делегувати своїх представників до відповідної комісії.

На місцях

У коментарі KV голова Вишгородської міської громади Олексій Момот розповів, що обговорення пройшли успішно і шо це необхідна процедура для того, щоб Пірнівська громада, яка не має своєї первинної медицини, мала можливість і надалі користуватися медичними послугами у Вишгородській громаді.

"Для того, щоб вони мали змогу надати співфінансування, має бути укладений, згідно із законодавством, договір про співробітництво. Вони ініціювали співробітництво і далі, за процедурою, наша громада має затвердити рішення про укладання такого договору. Крім медичних, громада користується і нашим інклюзивним центром. Там є цілий перелік послуг, якими вони користуються через те, що не мають такої інфраструктури. Звичайно, що поки не має цих договорів, ми не призупиняли надавати ці послуги. Але на постійній безоплатній основі ми не маємо права їх надавати. Таке співробітництво планується на постійній основі. Суми, яку вони планують співфінансувати, має бути достатньо, вона вираховується за відповідною формулою щодо кількості населення, сімейних лікарів тощо", – розповів голова громади.

У коментарі заступник голови Пірнівської сільської громади Галина Березинець зауважила, що Вишгородська районна лікарня до реформи опікувалася всіми територіями Вишгородського району. Після ж об’єднання у громади, повноваження щодо утримання такого спільного майна передали на місця. Тож утримання медичної сфери лягло виключно на бюджети громад і районна рада не може фінансувати утримання таких об’єктів.

"Нині так складається ситуація, якби ми забрали до себе всіх сімейних лікарів, то вони мали би перезареєструватися, знову одержати ліцензії та заключити договори із пацієнтами. І це був би не дуже комфортний період для місцевих мешканців. Не вистачає у громади і відповідних спеціалістів. Тому ми попрохали Вишгородську громаду заключити з ними договір про співпрацю, щоб їхні спеціалісти нам також надвали деяку допомогу: наше фінансування – їхні спеціалісти. І ми завдячуємо Вишгородській громаді, що вони пішли нам назустріч і підтримали. Адже питання здоров’я актуальне для всіх і мешканці мають одержувати якісні медпослуги. Тому вирішили попрацювати у співпраці до того часу, коли громада буде готова самотужки забезпечити себе спеціалістами та фінансувати їхнє утримання. На території збережені робочі місця і всі ФАПи, амбулаторії, працює невідкладна допомога. Ми розуміємо, що це виключно відповідальність нашої громади, але не можна ламати старе, не пропонуючи натомість щось нове. Ми маємо бути готові відкрити свій комунальний заклад, щоб там були нові спеціалісти, фаховий керівник, а мешканці не відучили на собі погіршення", – розповіла вона.

Вона зауважила, що наразі громада лише на першій стадії укладання договору про співробітництво. Громада поки що одержала лише підтримку Вишгородської громади, а далі ще відбуватимуться розрахунки, необхідно затвердити тарифи. Все відбуватиметься чітко за процедурою, яка прописана у новому законі про співробітництво громад.