Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад

28 січня 2020 г. 09:00

Київська область очолила рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни за темпами децентралізації у 2019 році. Результати моніторингу Мінрозвитку показали зростання регіону з 22 позиції на якихось дві сходинки. Експерти також назвали головне гальмо реформи – пристоличну зону. Громади тут заможні та багаточисельні, тож бої за владу і булаву набагато запекліші.

Як стало відомо KV, 11 січня Мінрозвитку громад та територій України оприлюднило дані Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування станом на 10 січня 2020 року.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

На сайті Мінрозвитку відмічається, що в Україні створено 1029 об’єднаних тергромад з населенням 11,7 мільйонів осіб. Перспективними планами формування громад покрито 90,3% території країни. Моніторинг також дає змогу простежити динаміку змін в громадах у сфері соціальної та молодіжної політики, освіти і медицини, у розбудові інституту старост та інших секторальних реформах.

Мовою статистики

Упродовж року лідери та п’ятірка аутсайдерів зі створення спроможних тергромад у переліку регіонів за минулий рік майже не змінювалися. За даними моніторингу, за 2019 рік Київщині вдалося піднятися з 22 місця лише на дві позиції і, таким чином, очолити рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни на 20 сходинці.

Цьогоріч при складанні загального рейтингу враховувалися сім основних параметрів формування об'єднаних територіальних громад замість шести. Більшість з них була видозмінена.

При розрахунку рейтингу за параметрами кількість населення та площа спроможних громад, кількість громад, що не об'єдналися та не приєдналися, враховувалися також дані тих міст обласного значення (МОЗ), у яких ще не відбулося приєднання.

Так, за кількістю населення в утворених ОТГ київський регіон посів 18 позицію. Населення області складає 1767,9 тис. осіб і із них встигло об'єднатися всього 1067,5 тис. осіб, що наразі становить 60,4%. За цим параметром Київська область знаходилася у грудні 2018 року на 19 місці.

Оцінювали процес децентралізації і за площею покриття областей громадами. За цим параметром Київщина займає 22 місце, зрушивши всього на одну позицію у порівнянні з минулим роком. Всього за 2015-2018 роки цей відсоток склав 22,6 із 28 131 кв. км загальної площі області.

Кількість тергромад, що не об'єдналися за 2015-2019 роки, досягла 484 або 73,4%. За цим параметром пристоличний регіон у загальному рейтингу досяг 20 відмітки.

Цього року в Мінрозвитку вирішили врахувати і кількість районів, не охоплених об'єднанням або приєднанням. Так, в області із 25 поза об'єднанням досі вісім районів, що становить 32%. Але серед інших регіонів, киівському вдалося зайняти 15 сходинку у рейтингу.

Також врахували кількість ОТГ з чисельністю менше 5 тис. осіб. Два роки поспіль Київщина за цим показником займає 4 місце. Таких громад в 2018 році на території області налічувалося три (17,6%), в 2019-му – шість (18,2%).

Київська область налічує 12 міст обласного значення і за створеними ОТГ з адмінцентрами у містах обласного значення регіон також зайняв 4 позицію. Всього за 2015-2019 роки в області було створено чотири таких ОТГ (33,3%).

Також під час оцінювання враховувався перспективний план, затверджений урядом – тут Київщина отримала 16 місце. У 2018 році області вдалося вийти за цим показником на 14 місце. У перспективному плані, затвердженому ще у 2015 році, кількість громад мала скласти 29 ОТГ і станом на 2019 рік в області залишаються неохопленими 278 (42,2%) сільських та селищних громад.

За результатами державної фінансової підтримки на місцевий та регіональний розвиток територій за програмами: Державний фонд регіонального розвитку, субвенція ОТГ, субвенція на сільську медицину, а також субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, Київщині було перераховано з держбюджету у 2019 року 604,3 млрд гривень. За січень-листопад 2018 року сума підтримки складала 301,6 млн гривень.

Думки експертів

KV поцікавилася у регіональних експертів, через які можливі об’єктивні причини ускладнюються процеси створення тергромад і чи можливо прискорити процес реформування в столичному регіоні.

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Микола Спірідонов:

На Київщині зі створенням ОТГ не все успішно, в цьому напрямку область сьогодні пасе задніх. Причина парадоксальна. В області найбільш багаті села і селища, і тому їм важче об'єднатися: їм є що ділити і що втрачати. До того ж завжди був сильний конфлікт між головою обласної державної адміністрації і депутатами облради. І тому наразі саме така ситуація. Процес децентралізації потроху відходить від добровільного до примусового об'єднання. Дуже часто сільські голови не розуміють плюсів, які отримають, об'єднавшись. В цьому плані їм досі не вистачає інформації. Київська область – територія, найбільш близька до Києва. Декілька років тому взагалі активно говорили про Київську агломерацію, що Києв, на чолі з очільником Кличко просто поглине область. Але регіони не хотіли об'єднуватися з Києвом, а хотіли залишатися "князьками" на своїх місцях. Це трохи дивна ситуація, бо якщо порівняти з іншими країнами-сусідами, то столиця, як правило, досить легко поглинає ближні території. В Києві сталося по-іншому.

Соціолог, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко:

На ці процеси впливає велика кількість грошей, бо коли є кошти набагато важче об'єднатися і головне – немає заради чого. А в київському регіоні території спроможні. Друге питання – земельне. Є сільський голова, який керує практично одноосібно, і таких сільрад багато під Києвом. Голова виділяє землі під багатоповерхівки, змінює їхнє цільове призначення... Навіщо йому ці об’єднання? Об’єднання відбувається тоді, коли територіям важко вижити, вони хочуть розширити свої межі та можливості. Там децентралізація йде без проблем. В регіоні з’явиться потреба в об’єднанні, коли жителі величезної кількості нових багатоповерхівок зіткнуться з браком дитсадків, шкіл і медзакладів. Їм доведеться тиснути на місцеву владу, щоб та організувала відповідну інфраструктуру, бо до цього їм були потрібні лише дороги. Місцева влада не зможе цим забезпечувати і лише тоді вони захочуть приєднатися до Києва. І вже тоді Київ буде висувати свої умови. А доки є економічно сильна молодь, селам немає сенсу об’єднуватися. На цих територіях будуються підприємства, які сплачують величезні податки, населення отримує зарплату в Києві і витрачає її у місцевому магазині, тим самим наповнюючи місцевий бюджет.

Керівниця Київського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою” Олена Іванченко:

Київська область розташована лише на 20-й сходинці, але хочу нагадати, що на початку року це була 22 позиція з 24. Тож в напрямку реформ ми рухаємося повільними, але досить впевненими кроками. Пріоритет області не кількість, а якість. І про це говорить кількість ОТГ з чисельністю населення менше 5 тисяч та з адмінцентрами в містах обласного значення (МОЗ). Крім того, 10 ОТГ очікують на призначення перших виборів. А ОТГ вважається утвореною з дня набрання чинності рішень усіх рад і, таким чином, область має вже 34 ОТГ. У 2019 році ОДА надала 16 позитивних висновків про добровільне об’єднання та 5 - про приєднання до МОЗ та діючих ОТГ. До ОДА документи на отримання висновку подавали ще 6 можливих ОТГ. На жаль, після отримання позитивного висновку три потенційні ОТГ так і не прийняли остаточних рішень (Калинівська Васильківського району, Макарівська та Борщагівська). Не кожен готовий віддати свою булаву. Для громад приміської зони Києва є свої особливості. Громади мають високі показники чисельності населення, фінансовий ресурс і перспективу розвитку. Для них складно домовитись, де буде адмінцентр, мають місце конфлікти щодо різного бачення розвитку населених пунктів у частині житлової забудови. Це стало підґрунтям конфлікту між Чабанами та Гатненською ОТГ. Сільські громади турбуються за своє майбутнє в міських громадах. Не поспішають об’єднуватися у Володарському, Ставищенському районах. І не треба забувати про “мертвий” період в Київській області, коли просто не надавались позитивні висновки.

У кожної створеної ОТГ спостерігаються різні позитивні зміни, є громади, які рухаються швидшими темпами в індивідуальному розвитку. Серед кращих практик – Тетіївська, Студениківська, Пісківська, Ржищівська, Медвинська ОТГ.

Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко:

Підкреслю, що Київська область займає перше місце серед громад щодо приєднання до міст обласного значення. І ці процеси продовжуються. Думаю, цей рейтинг має статистичний характер. Реформа надскладна і складність відчувається зараз ще навколо змін до Конституції України. А без цих змін, без ліквідації районних адміністрацій і появи нового інституту нагляду, завершити реформу неможливо. Крім того, є складні процеси в міжбюджетних відносинах. Важливо зазначити, що це – Київщина, де громади заможніші за інші, із різними центрами впливу, починаючи від депутатів ВРУ, Кабміну, громадських організацій, політичних партій, окремих земельних "латифундистів". Вони вважають, що громади мають бути створеними під них. В першому варіанті перспективного плану було затверджено всього 29 громад, а подавалось 65. І зараз ми знову вийшли на 65-68, і навіть 72 ОТГ. Варіанти із надскладними проблемами. Сьогодні відповідає за проєкт змін Київська ОДА. Облрада продовжує консультації і є дуже багато точок зору, багато звернень щодо врахування форматів об'єднання. Кожен бачить себе в центрі, але дуже мало керманичів і громадських діячів, які шукають компроміс з інтересами держави з урахуванням спроможності ОТГ. Адже чим більша громада, тим вона спроможніша. Але в "українському болоті влади" неможливо розраховувати на їхню ефективність.