Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)

16 червня 2020 г. 09:00

Рішення уряду про розділення Київщини на шість укрупнених районів спричинило у регіоні справжній рейвах. Мітинги, злісні розбірки у соціальних мережах. Хтось топить за Бучу, хтось за Васильків. Між тим є і конструктив. Помірковані критики реформи запевняють: укрупнення районів відбувається без підкріплення законодавчою базою і громадського обговорення.

Як стало відомо KV, 12 червня на позачерговому засіданні Уряд розглянув і підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Останнє слово тепер за нардепами.

Станом на сьогодні Київську область планують поділити на шість районів (округів). Статус адмінцентрів – надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві. Інші пропозиції громад столичного регіону, які не встигли розглянути до засідання уряду, обговорюватимуться вже на парламентських комітетах.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Відео: засідання Кабміну від 12.06.2020 року

Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини

Втрату повноважень та позбавлення статусу райони Київщини сприйняли переважно без радощів. Перша й найбільша дискусія розгорнулася навколо адміністративного центру майбутнього Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад уже не перший місяць обстоюють власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді. Громади надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну.

Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін із вимогою визнати Ірпінь адмінцентром

Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району.

Не полишає спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.

Читайте: Фастов будет отстаивать звание админцентра под Киевской ОГА

А мер Броварів Ігор Сапожко звернувся до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя.

Читайте: Разумкова просят не стирать с карты Киевщины Броварской район

Точка зору

KV опитала голів районних рад Київщини, яких позбавляють статусу району, щодо доречності нового адмінподілу області саме на шість округів та їхнього бачення плюсів та недоліків реформи.

Результати опитування показали, що більша частина незадоволена запропонованим урядом територіальним поділом. Не додає оптимізму лідерам громад і те, що перший етап реформи децентралізації так і не завершився, необхідні зміни до Конституції не внесені. На думку голів, негатив є і в тому, що укрупнення районів відбувається без широкого громадського обговорення.

Найбільше протиріч виникло саме через статуси адмінцентрів. Райони жаліються на їхню територіальну віддаленість та занепокоєні через можливу недоступність публічних послуг та навіть погіршення фінансового стану ОТГ.

Київщина – проти

Голова Іванківської райради Валерій Потієнко (обраний від БПП):

До Вишгорода іванківчанам доїхати зручніше, а з Бучею, Бородянкою, Ірпенем ми навіть не маємо прямого сполучення. І якщо на думку КОДА центром може бути й Бородянка, то чому Іванків не може бути окремим районом? Іванківщина – найбільша в Україні за площею. Бюджетним кодексом передбачено, що податки організацій від Чорнобиля сплачуються до нашого районного бюджету. Якщо сформують Ірпінський чи Бучанський райони, то кошти надходитимуть туди. Іванківська ж громада нічого не отримує, а на виборах ми будемо створювати завідомо неспроможну ОТГ. Та й як громада надалі має утримувати школи, лікарні? І як жителям крайнього Поліського села доїхати до Бучі за 120 км? Тож ми готуємо листи до Кабміну, Офісу Президента, КОДА, збираємо сесію й будемо претендувати, як і решта, на визначення Іванкова адмінцентром.

Голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський (обраний від ПП “Укроп”):

Новий проєкт районування областей, затверджений Кабміном, необхідно доопрацювати. Відповідно до документу, Києво-Святошинський район розділений між трьома районами Київської області – Обухівським, Фастівським та Бучанським. Переконаний, що найбільший район в Україні не можна “розривати”, він має увійти до нового району в діючих межах. Окрім того, депутати Києво-Святошинської районної ради направили до Парламенту, Кабінету Міністрів України та КОДА звернення щодо збереження назви “Києво-Святошинський район”. На жаль, наразі в районі немає жодного населеного пункту, який би відповідав вимогам методики Кабміну щодо визначення майбутніх районних центрів субрегіонального рівня. Проте так історично склалося, що упродовж тривалого часу як Буча, так й Ірпінський регіон, а раніше ще й Іванківський та Вишгородський, були складовою частиною Києво-Святошинського району. Тому, я вважаю, доцільним зберегти історичну назву району – “Києво-Святошинський”, а визначити майбутній центр відповідно до методики, розробленої Кабінетом Міністрів.

Читайте: Дмитро Гусятинський: Рішенням у протистоянні між Бучею та Ірпенем може с тати збереження історичної назви – Києво-Святошинський район

Голова Кагарлицької райради Іван Сємцов (обраний від БПП):

З поділом області на шість районів погоджуюсь, але не підтримую визначення району з адмінцентром в Обухові. Нашої думки при розподілі не запитували, а поставили перед фактом. Достатньо взяти мапу, щоби зрозуміти, де розташований Обухів, а де решта населених пунктів. Богуславському району, щоб доїхати до Обухова, треба подолати 170 км. Район же створюється не для олігархів і не для тих, хто вирішив, що Обухів має стати центром, а для населення. Центр має бути рівнодуступним для всіх територій, які увійдуть у цей район. І найбільше під його визначення підпадає саме Кагарлик. У крайньому випадку, має бути хоча би Миронівка. У Кагарлику же є необхідна інфраструктура і просторе адмінприміщення, якого немає ані в Обухові, ані в Миронівці.

Голова Миронівської райради Валентина Усик (обрана від БПП):

У 2014 році розглядався Миронівський адмінтерокруг, куди включили Богуславський, Рокитнянський, Кагарлицький район. Ці райони наразі також незадоволені новим розподілом та включенням до Обухова. Миронівка, як центр, має економічний потенціал, вигідне географічне розташування й має стратегічні об’єкти. Обґрунтована пропозиція щодо визначення округом Миронівського району надавалася до Кабміну. Плануємо писати аналогічний спільний лист із сусідніми районами. І це, якщо врешті проведуть адміністративно-територіальну реформу, яка має пройти референдум, а не через нав’язану Кабміном думку. Особисто негативно сприймаю ситуацію із новим адмінтерподілом. Сьогодні так і не внесли зміни до Конституції, незавершена територіальна реформа, а вже планують укрупнення. За п’ять місяців вирішили провести вибори, не маючи для цього навіть відповідної бази.

Голова Згурівської райради Степан Кузьмич (обраний від “Свободи”):

Нашу територіальну зону рекомендовано включити до районного центру Переяслава. Але всі розуміють, що Переяслав територіально незручний, особливо для найбільш віддаленої Згурівки. Питання у швидкому сполученні, а потреба доїхати до райцентру однозначно буде. Решта необхідних умов, інфраструктура та приміщення, є однаково як і в Яготині, Баришівці, так і в Переяславі. А сполучення Згурівки з Переяславом взагалі катастрофічне. Якщо тільки не створюються умови, щоби туди й потреби не було доїжджати. Усе робиться для жителів, тож спершу треба було поставити питання, як буде зручно їм. Згурівський район до обговорень щодо адмінподілу навіть не долучили. І цю претензію райрада планує висловити письмово. У цій ситуації Яготин є найбільш рівновіддаленим для всіх територій і має зручне сполучення.

Голова Баришівської райради Володимир Гуменюк (обраний від БПП):

Як можна переходити до наступного кроку реформування, коли процес формування спроможних громад ще не завершений ані в конституційному, ані в економічному та адміністративному ракурсі. Тож розуміємо, що це комусь політично вигідно. Другий етап реформи є новим і невизначеним. У мешканців немає чіткого розуміння меж цього центру: чи будуть доступними публічні послуги саме в Переяславі, чи перерозподілятимуть туди податки. Адже Баришівський район не має прямого транспортного сполучення із Переяславом. На старті децентралізації витрачалися колосальні ресурси на популяризацію реформи і створення ОТГ, залучення місцевого самоврядування до цих процесів, громадських обговорень. А коли зайшла мова про укрупнення районів, то виявляється, що сільради потрібні були лише для успішного першого кроку. Сьогодні позиція місцевої громадськості уряду нецікава: ні загальних обговорень, ані роз’яснень, чому саме Переяслав і як погоджувати робочі моменти районам надалі між собою. І це викликає невдоволення з боку депутатів районної ради. Впевнений, що будуть клопотання і скарги до вищих ешелонів влади щодо таких рішень, прийнятих за дві дні.

Голова Бориспільської райради Владислав Байчас (обраний від БПП):

Я не задоволений проєктом, який затвердив Кабмін. Має бути два окремих райони – Бориспільський і Броварський. Наш район потрібно було об’єднати з Переяслав-Хмельницьким, а Броварський із Баришівським і сусідніми, у них там спільна дорога. У нас із Броварами немає транспортного сполучення. Так само Яготину незручно їхати в Переяслав-Хмельницький район. І перспективним планом ми не задоволені. Звертались щодо цього до міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. Я не розумію, як із такого сильного району, як наш, можна було зробити дві неспроможні громади. Писали й до Президента, і в область, ніхто нас не чує.

Голова Броварської райради Сергій Гришко (обраний від "Нашого Краю"):

Те, що відбувається із районуванням областей, не можна назвати державницьким підходом. Уся методика формування округів порушена. Ми сесією звертались до Президента, Кабміну, Верховну Раду, профільного міністра Чернишова. Жодної відповіді. Попросили нашого нардепа по округу, щоб він особисто потрапив в Офіс Президента й ситуація якось вирішувалась. Зараз із нас просто знущаються. Я вважаю, що Броварський район має бути об’єднаний із Бориспільським, але з назвою – Броварський і префектура має бути розміщена в Броварах. У нас будується окружна дорога, є міжнародний напрямок на Білорусь та Росію, є розвинута опорна лікарня, головний почтомат, податкова інспекція й ще багато переваг перед Борисполем.

Читайте: Обухів, Фастів чи Васильків: у Київській ОДА тривають обговорення нового районування області

Голова Васильківської райради Наталія Баласинович (обрана від БПП):

До 25 травня був проєкт, ініційований КОДА, де було п’ять районів, у тому числі Васильківський. Туди входив Фастівський, Обухівський, частина Києво-Святошинського. Якимось дивним чином без проведення консультацій та обговорень з’явився Фастівський район. Я вважаю, штучно й на виконання чиєїсь політичної забаганки Васильківщину приєднали до Фастівщини. Це викликало велике обурення мешканців. Була проведена позачергова сесія Васильківської райради з єдиним питанням – про звернення до Президента щодо збереження Васильківського району. Сільські та селищні ради приймали аналогічні рішення. 14 червня відбулося велике віче у Василькові, де громади висловилися категорично проти створення Фастівського району за рахунок наших громад. По всім соціальним, економічним і логістичним показникам значно слабший, ніж Васильків. Також ми знову звернулись до Президента, Кабміна, Президента, профільного міністра, щоби без нас не приймали таке антиконституційне рішення. Наші мешканці налаштовані дуже рішуче й готові йти ходою до Києва, до Кабміну, влаштовувати протести. А я не збираюсь йти проти своєї громади.

Читайте: Депутаты Василькова потребовали от властей Украины оставить городу статус райцентра Киевщины

Депутат Яготинської районної ради Ярослав Губерський (обраний від ПП “Укроп”):

Для того, щоби Яготин визнали центром району, у нас усе передбачено: є школи, дитсадки, поліція, пожежна, інфраструктура тощо. Але влада в цьому питанні проявила бездіяльність, хоча важелі впливу в райради були. Знаю, що голова міськради Наталія Дзюба намагалася це питання обстояти, але це лише на словах. Краще тепер точно не буде. Крім того, з невідомої причини затягують і вибори голів до ОТГ.

Про відсутність дієвої реакції з боку районної та міської влади Яготина щодо ситуації з включенням району до Переяслава, заявляв на своїй сторінці в Facebook і директор Яготинського історичного музею Іван Шула.

Київщина – не дуже проти

Проте є й ті території, які більш-менш підтримують позицію уряду. На місцях сподіваються, що коли районні ради втратять свої повноваження, то таке поняття, як “район”, взагалі втратить свою значимість.

Голова Поліської райради Андрій Слепченко (обраний від БПП):

Поліський район має увійти до Бучанського району. А чи погоджуємося ми з новим районуванням чи ні – це вже інше питання. Прийнято на державному рівні – отже, згодні. Думаю, на місцях аналогічна ситуація. Нашої думки не запитували, тож залишається лише погодитися з цим.

Голова Рокитнянської райради Олександр Конопчук (обраний від "Батьківщини"):

Наш район підпадає під юрисдикцію Білої Церкви, це було визначено ще від початку. Я розумію, що є райони, які мають свої певні інтереси. Ми – не претендуємо. У будь-якому випадку районування і яке б держава не прийняла рішення, ми – частина Білоцерківського району.

Голова Таращанської райради Людмила Урожай (обрана від БПП):

Якщо всі послуги мешканці району й надалі одержуватимуть у Таращі, то немає різниці, де цей центр розташований. Якщо зникнуть такі утворення, як районні ради, і громада буде безпосередньо пов’язана з бюджетом, то поняття “район” втратить свою актуальність. Перш, ніж говорити "за" чи "проти", хотілося б побачити документи. Я не знаю, які зміни будуть у законодавстві і чи задовольнить Верховна Рада інтереси всіх громадян. Хоча жвавого обговорення у районі й немає.

Голова Володарської райради Володимир Кузьменко (обраний від Аграрної партії України):

Для Володарського району не було іншого варіанту, окрім Білоцерківського району. З центром маємо транспортне сполучення. Тому питань немає. Є велика проблема щодо перспективного плану – у складі Володарської громади не передбачили село Тедіївка. Його віднесли до не перспективної Маловільшанської громади. Ми зібрали 500 підписів мешканців і будемо звертатись до уряду.

Голова Богуславської райради Володимир Замирайло (обраний від РП Олега Ляшка):

Я думаю, що думку громад нашого району врахували. Медвинській ОТГ, наприклад, було би незручно добиратись до Богуслава. А зараз громади району поділили на два райони. Чи буде так краще – час покаже.

Решта голів - голова Макарівської райради Олександр Гулак (обраний від БПП), голова Ставищенської райради Віктор Малаш (обраний від БПП) та голова Тетіївської райради Наталя Жубер (обрана від БПП), що не увійшли до опитування, не відповідали на дзвінки.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине