Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність

9 листопада 2021 г. 09:00

Громади Київщини можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів. Аби цього не допустити, місцеві асоціації взялися оббивати пороги владних кабінетів та вимагати відкликання законопроєкту № 6062. На місцевому ж рівні тим часом заговорили про чергову спробу поховати фінансову децентралізацію та інфраструктурні проєкти громад.

Як стало відомо KV , 20 жовтня Верховна Рада України за підсумками обговорення відклала розгляд законопроєкту № 6062 "Про внесення змін до бюджетного кодексу України", поданий Кабінетом Міністрів України разом з проєктом бюджету на 2022 рік.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Законопроєкт після зауважень і пропозицій щодо усунення неточностей і суперечностей, наданих комітетом ВРУ з питань бюджету, може бути винесений на розгляд вже на найближчі пленарні засідання ВРУ.

Нагадаємо, документ був зареєстрований нещодавно, 15 вересня, але його вже встигли охрестити "вбивцею децентралізації". Експерти в один голос заявляють, що він позбавить місцеві бюджети низки статей доходів, без яких громади недоотримають значні кошти.

Як раніше повідомляла KV , Асоціація міст України виступила з критикою урядового законопроєкту, який дозволить Міністерству фінансів та місцевим держадміністраціям зупиняти виконання бюджетів територіальних громад, а також з 2023 року ліквідувати бюджети розвитку. Не підтримала цілу низку запропонованих змін до Бюджетного кодексу України і Всеукраїнська Асоціація тергромад.

Читайте: “Общины Киевщины могут остаться без бюджета развития”, – Ассоциация городов Украины

Законодавчі новели

Асоціація міст України проаналізувала зміни до Бюджетного кодексу України, запропоновані законопроєктом, і спрямувала до парламентського Комітету низку зауважень.

Так, в АМУ запевняють, що ліквідація бюджету розвитку місцевих бюджетів із 2023 року (перенесення джерел доходів бюджету розвитку до загального фонду місцевих бюджетів) призведе до ліквідації "цільових" доходів, і в перспективі може спричинити скорочення видатків місцевих бюджетів. Такі зміни можуть призвести до додаткового навантаження на місцеві бюджети в частині фінансування делегованих повноважень (у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту тощо). Крім того, громади не зможуть зберігати кошти на депозитних рахунках, а отже і належно планувати розвиток.

Також зміни пропонують вилучати залишки коштів за освітньою субвенцією до державного бюджету. Ці ж кошти на місцях були мотивацією до оптимізації шкіл.

"У місцевих бюджетах Київщини такі залишки на початок бюджетного року становили 314 млн гривень, та це не означає, що їх не зуміли використати. Їх економили, аби вистачило, щоб за них придбати шкільний автобус, облаштувати класи фізики, хімії, провести реконструкцію закладів освіти та облаштувати їх протипожежними засобами. Забрати цю можливість у органів місцевого самоврядування означає позбавлення не лише фінансового ресурсу, а й в принципі фінансового інструменту з оптимізації мережі закладів освіти", – говорить консультант з бюджетних питань Асоціації міст України у Київській області Тетяна Ревенко.

Серед вагомих проблем називають і розширення контрольних функцій Мінфіну та державних адміністрацій. Зокрема в частині зупинення рішення про бюджет до закінчення судового розгляду і доведення порушення вимог до його складання і провини місцевого самоврядування. На думку АМУ, це є прямим втручанням держави у самостійність місцевого самоврядування, що заблокує роботу виконавчих органів. А отже, жителі громад можуть не одержати гарантовані послуги.

Щодо середньострокових позик, то зміни передбачають закріплення "ручного" порядку погашення заборгованості, що є неприйнятним для місцевого самоврядування. В Асоціації запевняють, що заборгованість місцевих бюджетів виникла у 2009-2014 роках через неправильне планування державними органами видатків з делегованих повноважень. Тож місцеве самоврядування було змушене "для виправлення прорахунків Мінфіну запозичувати кошти для забезпечення бюджетної сфери – освіти, охорони здоров’я, соціального захисту".

Місцеві бюджети ризикують втратити і від нововведень 70% надходжень від викупу земельних ділянок комунальної власності. Кошти перейдуть до спецфонду держбюджету (із спрямуванням на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем за рішенням КМУ). Можуть ускладнитися і процедури проведення внутрішнього аудиту. Також законопроєкт вилучає із джерел доходів бюджетів громад частину розміру плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей тощо.

Так, 29 жовтня відбулася зустріч представників Асоціації міст України з Міністерством фінансів України, на якій обговорили запропоновані зауваження АМУ. І представники Мінфіна погодилися із їхньою значною частиною. Відкритим ще залишається питання щодо залишків освітньої субвенції та сертифікації внутрішнього аудиту.

В АМУ ж висловлюють сподівання, що у процесі доопрацювання законопроєкту до другого читання таки врахують всі їхні пропозиції.

На місцях

Доки законопроєкт на паузі і тривають консультації з народними депутатами, громади також активізувалися і заявили про готовність виборювати свою фінансову незалежність. На місцях впевнені, що законопроєкт схвалювати у такій редакції просто не можна, адже він паралізує розвиток громад.

"Важко зрозуміти авторів цього законопроєкту. Якби вони були практиками, то зрозуміли, що гальмують і консервують розвиток громад. Якщо територіальні громади не будуть мати виокремленого бюджету розвитку, поруч із загальним кошиком, то практично всі проєкти зупиняться. Ще можливо зрозуміти Мінфін з позиції контролю фінансових органів місцевого самоврядування. Та, навіть, для проходження питань, пов'язаних із фінансуванням капвидатків, враховуючи певну політизацію на базовому рівні представницьких органів, це також паралізує роботу громади. Через це позиція органів місцевого самоврядування, Асоціації міст – що тергромади повинні мати окремий бюджет розвитку. Крім того, доречно було б його підсилити певними податками, наприклад, єдиним податком, закріпивши певний відсоток, повернутися до так званої сплати пайової участі в тих громадах, де ведеться будівництво. А не навпаки ліквідувати, як пропонують це автори законопроєкту. Законопроєкт схвалювати у такій редакції просто не можна – це згубно для громад", – прокоментував голова Бучанської міської громади Анатолій Федорук.

За словами очільника Бучанської громади, у громад буде постійний привід для хвилювання, допоки не буде ухвалена остаточна редакція Бюджетного кодексу чи закону про бюджет, або окремого закону, що врегулює це питання.

"Дана норма законопроєкту фактично відкидає місцеве самоврядування в 90-ті роки, коли лише зароджувалися взаємостосунки центральної місцевої влади і закріплювалися за місцевою владою доходи. Наразі це складний період, адже ситуація дійсно хвилююча. Громади і так взяли на себе величезний об'єм навантаження у плані соціальних гарантій за проходження опалювального сезону, проти коронавірусні заходи, у яких місцеві бюджети приймають безпосередню участь та інші видатки, які мали би бути гарантовано закріплені та профінансовані з державного бюджету. І якщо прибрати бюджет розвитку, то зупиниться будь-який розвиток громад", – впевнений він.

Так, у коментарі KV голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник розповів, що Асоціація міст України та Всеукраїнська асоціація тергромад запропонували місцевим радам затвердити рішення щодо недопустимості прийняття законопроєкту № 6062 в такій редакції.

"З допомогою цього законопроєкту у громад хочуть забрати бюджет розвитку і ще дуже-дуже багато непрупистимих позицій, у тому числі і акцизний податок. Тобто туди увійшли основні складові, які формують бюджети громад. Такі дії послаблять наші місцеві бюджети. Тому громади мають напрацювати і прийняти рішення, направити їх до Верховної Ради, Кабміну та Президента з тим, щоб не допустити цей законопроєкт до голосування, а доопрацювати і побачити ті моменти, які загрожують місцевим бюджетам. Цей законопроєкт повністю суперечить ЗУ "Про місцеве самоврядування". Тож зараз громади готують такі проєкти рішень. Наша громада планує прийняти таке рішення на наступній черговій сесії, можливо, вже 28 листопада. Будемо обов’язково звертатися в усі інстанції. Думаю, це буде дієвий інструмент вирішення ситуації разом із листами від асоціацій. Вважаю, що інші асоціації також мають підлючитися, як і решта громад. Адже це наші бюджети. Не ходити же громадам з простягнутою рукою і не випрошувати субвенції, яка нам і так не дуже легко дається. Потрібно, щоб був власний бюджет розвитку, так само як і залишився акциз на нафтопродукти", – говорить Перевозник.

Так, наприклад, на черговому засіданні 12 сесії Макарівської селищної ради, що відбулося 28 жовтня, депутати вже підготували подібне звернення до народних депутатів України з проханням не підтримувати законопроєкт № 6062.

Як повідомила KV голова Ржищівської громади Крістіна Чорненька, аналогічне звернення їхні депутати підтримали 5 листопада.

"Це рішення ми вже прийняли на останній сесії, його ініціювали депутати фракції "Європейська Солідарність". І вже плануємо направляти його до Кабміну, Президента та ВРУ. Виникають питання до бюджету розвитку, щодо пункту, де 70% надходжень від викупу земель комунальної власності йтимуть до держбюджету, повернення залишків освітньої субвенції. Але ж на місцеве самоврядування і так дуже багато перекладено. Наприклад, медична сфера. Через умови, в які поставила нас держава у зв’язку з медреформою, наша громада більше 7 млн гривень була вимушена заплатити, щоб наші медзаклади продовжували функціонувати. Це і так велике навантаження на місцеві бюджети. А ті кошти, які в нас, навіть, залишаються, громада хоче витратити на свої потреби. І якщо й їх ще забрати, то це не дуже коректна позиція стосовно органів місцевого самоврядування", – зауважила очільниця.

Звернення, щоб відстояли позиції громад у цій ситуації, подала до місцевих асоціацій і Студениківська громада. Адже на думку голови Студениківської сільської громади Марії Лях, подібні законопроєкти не є позитивним кроком на шляху децентралізації, а навпаки посилюють централізацію влади на місцях.

"Центральна влада максимально перекладає все на громади: соціальний захист населення, утримання певних категорій тощо. Не можна перекласти обов’язки держави на громади і ще й забирати кошти. Створити такі умови, що громади з рештою не зможуть розвиватися. Ми повертаємося знову до того, що вже громади будуть змушені випрошувати кошти на своє утримання у центральної влади. Це вже просто залежність центральної влади маніпулювати самоврядуванням першого рівня. Це – крок назад. Чому б зрештою не почути владі проблеми на місцях і не приймати рішення, виходячи із позицій громад, асоціацій, які на практиці розуміють всі плюси та мінуси. Такі непередбачені державою кроки, напевно, можуть говорити, що стратегія розвитку держави не вироблена у центральної влади. І сподіваюся, що цей період є просто перехідним. Якби було менше партій, впевнена, що держава пришвидшила свій курс. Утворили непотрібні районні адміністрації, які тепер зможуть ще й впливати і на рішення щодо місцевого бюджету. Цьогоріч маємо понад 13 млн гривень реверсної дотації, кошти йдуть, а страждає громада, яка розраховувала на ці кошти реалізувати проєкти. Крім всього цього, громади позбавили субвенції на розвиток інфраструктури. Тепер же давайте заберемо ще й залишки освітньої субвенції", – говорить вона.

За словами Лях, освітня субвенція є порятунком для громад. Так, цьогоріч за рахунок залишків освітньої субвенції, громада змогла купити шкільний автобус для підвезення майже 70 дітей із села Семенівка.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине