Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план

11 березня 2020 г. 09:00

Найгучніша реформа децентралізації вийшла на фінішну пряму і має завершитися виборами вже у жовтні. Київська облдержадміністрація подала на затвердження Кабміну оновлений Перспективний план формування спроможних ОТГ, куди увійшло 69 громад. Ще близько 20 потенційних громад лишилися поза проєктом. В області наголошують: час добровільного об'єднання завершився. Проте, десятки громад вказують на своє конституційне право і не бажають примусово приєднуватися до небажаних ОТГ. І доки одні села залишаються на роздоріжжі, інші планують йти наступом на обласне керівництво.

Як стало відомо KV, 20 березня Кабмін має затвердити подані проєкти змін щодо Перспективних планів формування спроможних територіальних громад всіх областей України.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Як розповів KV керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко, більша частина областей вже подали свої проєкти до Кабміну. Варіант нового Перспективного плану Київської області був переданий до Уряду ще на початку лютого.

“За попередньою домовленістю 20 березня Кабмін має розпочати затверджувати Перспективні плани для того, щоб вийти на проєкт закону про адмінтерустрій України. У Мінрозвитку була створена експертна група, яка розглядала відповідні проєкти, були проведені перевірки. По Київській області були зауваження, але я не думаю, що в плані передбачатимуться якісь зміни. Проте вважаю, що Київська область одна із перших отримає розпорядження про затвердження Перспективного плану. На сьогоднішній день у плані передбачається 69 об’єднаних тергромад: 24 міських, 24 сільських і 21 селищна ОТГ. Весь процес йде до завершення реформи децентралізації запланованими виборами восени”, – говорить Удовиченко.

За його словами, зараз важливо зберегти добровільність реформи, адже диспути серед громад тривають. Тому він додав, що після затвердження Перспективного плану, у сільрад буде можливість звернутися до Кабміну щодо внесення змін у план з урахуванням регламенту.

“В обласній адміністрації та раді демократично ставляться до цього процесу. Була ініціатива, наприклад, від Білогородки та Гореничів, ми її розглянули і передбачили цей формат в проєкті змін. Якщо не влаштовує, будь ласка, приймайте рішення і ми підемо назустріч, якщо це об'єднання відповідає Методиці формування спроможних тергромад. Я підтримую Березівську громаду, яка мала хороший старт, але через політику на сільському рівні, через Копилів, цей процес було спотворено. Поки що це одна громада, тому що ми не можемо піти проти волі жителів. Після першого етапу настане другий, більш прагматичний, і кожний буде шукати свій формат розвитку громад”, – запевнив він.

На схилі добровільності

Як раніше писала KV, Уряд запустив механізм примусової децентралізації, тому з грудня 2019 року об’єднання громад може відбуватися лише за Перспективним планом. Для тих, хто отримав позитивний висновок або надав документи до ЦВК – 2019 рік був останньою можливістю скористатися шансом об’єднатися добровільно.

Окрім Березівської громади, очікує на вирішальний вердикт більша частина потенційних громад чи сільрад, які можуть бути об'єднані примусово за новими змінами до Перспективного плану. Це – Острівська, Борівська, Гоголівська, Княжицька та інші.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад

Наприклад, як повідомляла KV, впродовж п’яти років сільради Білоцерківського району відстоювали в КОДА створення Шкарівської громади. Громада має необхідний пакет документів і бюджет, але їй постійно надавали відмови. У результаті – громаду так і не узгодили.

“Не дають добро на об’єднання. Нас мають намір приєднати до Білої Церкви. Та у 2015 році 80% мешканців проголосували “проти” Білої Церкви”, – розповів голова Шкарівської сільради Анатолій Бондар.

Та ще більше громад в області, які не закінчили або навіть не розпочинали об’єднавчі процеси. Взагалі виключили через затягування процесу із проєкту змін нового плану і деякі ОТГ, які були передбачені Перспективним планом ще у 2015 році.

Таких історій на Київщині нараховується близько 20. Каменем спотикання для потенційних громад ставало питання центру ОТГ, як наприклад, у Путрівській, Комарівській, Германівській, Рожнівській громадах. А також через відмову сільрад об'єднуватися добровільно, небажання втрачати повноваження (Пірнівська, Озернянська, Згурівська громади) чи приєднуватися до міст обласного значення (Гайшинська, Ківшоватська громади).

А дехто тільки дійшов згоди й ініціював процеси створення власних громад.

“Ми наразі розпочинаємо процес об’єднання, отримали згоду вже від декількох сільрад і одну відмову, очікуємо рішення ще від однієї сільради. Тож ще невідомо, чи затвердять нашу громаду. Це не від нас залежить”, – розповіла KV секретар Крушинської сільради Вікторія Понамаренко.

Голос народу

KV поцікавилась у керівників сільрад, потенційні ОТГ яких не були озвучені в оновленому варіанті Перспективного плану Київщини, як сприйняли мешканці те, що їхні громади опинилися поза проєктом.

Голова Озернянської сільради Білоцерківського району (Озернянська ОТГ) Юрій Дробович:

Протягом 2017-2019 років ми зверталися до адміністрації, змінювалися очільники ОДА і жодного разу відповіді стосовно задоволення чи відмови у клопотанні про включення до перспективного плану тергромади з центром в селі Озерне до нас не надходило. За чотири роки я чув стільки варіантів розподілу району на ОТГ, тому не можу сказати, що останній має якесь підґрунтя. Для мене взагалі загадка, у якому вигляді проєкт Перспективного плану поданий до розгляду в Мінрозвиток територій, адже до цього часу його досі так і не оприлюднено на офіційному сайті КОДА. Звертався з цим питанням в адміністрацію, але і на цей запит відповідей не надають. Найближчим часом плануємо обговорювати цю ситуацію громадою і звертатися до Мінрозвитку за роз’ясненнями. Комісія в Міністерстві обговорювала план з представниками громад та народними депутатами. Але чомусь жодного представника від нашої громади та народного депутата Валерія Колюха (політична партія “Слуга народу”) від 92 виборчого округу туди не запрошували. Складається враження, що Перспективний план – це якийсь стратегічний документ з грифом “Особливо таємно”.

Голова Рожнівської сільради Броварського району (Рожнівська ОТГ) Володимир Кабиш:

Рожнівська громада була затверджена Кабміном у Перспективному плані ще у 2015 році. Але об’єднання не відбулося – в районі утворилися Калинівська і Зазимська ОТГ. Рухів у напрямі створення громади немає. Якщо ми об'єднаємо решту сіл Придесення – Літки, Літочки і Пухівку, – то громада не буде спроможною. Оскільки президент наголошував, що неспроможних громад не має бути, то чекаємо вже політичної волі керівництва. Якщо порівняти наш бюджет і Пухівки, то ми маємо достатньо фінансів, а Літки і Літочки – трохи відстають. Рожни за бюджетом зможуть забезпечити громаду, економічно ми твердо стоїмо на ногах, маємо 12 млн гривень надходжень на 1 200 населення. І якби не вносили зміни, ми могли би створити потужну громаду і з рештою сіл. Проте нова Методика не дозволяє нам об’єднатися. Одні кажуть, що все – добровільність завершилась і необхідно об’єднуватися з тими, з ким вкажуть. Наразі не знаємо, куди нам приєднатися – нас нікуди не запрошують. І куди приєднають за оновленим перспективним планом – не озвучують. Ми на роздоріжжі.

Голова Вовчківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, член робочої групи Гайшинської ОТГ Тетяна Постолюк:

У Перспективному плані немає Гайшинської громади. Ми пройшли всю процедуру, добивалися зустрічі із губернатором. Але було озвучено, що увійдемо до Переяславської ОТГ. Тож мешканці просили і нас запевняли, що цей план більше кроїти не будуть. Адже чим більше представників від села в громаді, тим більше матимемо голосів в раді. Ми боїмося, щоб місто не поглинуло село. Хочемо рівноправ'я у розвитку і фінансуванні. Мусили погодитися. Але тепер стало відомо, що частина сіл має шанс приєднатися до Студеників. Чому хтось може об’єднатися поза планом, а ми не можемо скористатися конституційним правом? Дуже прикро, адже ми багато працювали над створенням громади, вже дуже багато незадоволених.

Голова Мотовилівської сільради Фастівського району (Мотовилівська ОТГ) Наталія Сперкач:

Ми подавали документи на отримання позитивного висновку створення Мотовилівської ОТГ з центром в Боровій. Так, ми розуміємо, що у нас є проблема, ми не є спроможною громадою в тому плані, що базова дотація перевищує наші доходи. В Томашівці, Кожанці є промислові об’єкти, у нас, дійсно, немає такої промисловості. У Боровій є меблева фабрика, але нині вона зареєстрована у Житомирі. На мою думку, потрібно проводити роботу зі своїми підприємцями, хто справді зможе наповнювати бюджет. До громади входять дві залізничні станції, куди також можливо залучити інвесторів. Тобто геть руки ми ще не опустили. Ми зверталися до обласної адміністрації і знову намагаємося: доводимо, пишемо аргументи. Плануємо просити підтримки в народних депутатів. Ми з’ясували, якщо навіть затвердять Перспективний план у такому форматі, то можемо згодом звернутися до Кабміну з пропозицією внесення змін.

Голова Карапишівської сільради Миронівський район (Карапишівська ОТГ) Сергій Руденко:

Сільрада практично вже три роки як надає пропозиції сусіднім селам, але вони не поспішають об’єднуватися. У селі Олександрівка відбулися громадські слухання і очікуємо наразі на їхнє рішення. Поки що ситуація з об'єднанням непрогнозована. Річ у тім, що за одними даними ми є у Перспективному плані, за іншими – ні. Нас то включають у проєкт змін, то виключають. Все залежить від того, як буде рухатися далі процес об’єднання. Після об’єднання Миронівка отримала 75% районного бюджету. І нині за рахунок села Карапиші і його підприємств утримується фактично весь район. Ми наразі більше втрачаємо, ніж маємо. Та не збираємося зупинятися. Сподіваємося, що добровільність все ж таки не відмінять і нікого насильно об’єднувати в громади не будуть.

Голова Мирненської сільської ради Бориспільського району (Мирненська ОТГ) Оксана Коваленко:

Планується внесення змін до Перспективного плану і в нас не запитували згоди, чи хочемо ми об’єднуватися з Вороньківською громадою. Розпорядженням Кабміну ще у 2015 році до Мирненської громади мали увійти три суміжні Любарецька, Сошниківська і Старівська сільради. Наприкінці 2016 року ми зверталися з пропозиціями, але отримали негативні відповіді: сільради самодостатні і як такої потреби у об’єднанні не бачили. Наразі одна сільрада погоджуються об'єднатися, але з центром у Старому. Наші мешканці одноголосно не підтримали таку пропозицію. Ми направляли звернення до КОДА з тим, щоб залишили у проєкті громаду з центром у Мирному, але наразі у нас немає рішень зі згодою від суміжних рад. Любарецька сільрада вирішила приєднатися до Борисполя, а Сошники нам взагалі ніякої відповіді не надіслали.

Голова Ківшоватської сільради Таращанського району (Ківшоватська ОТГ) Анатолій Сергієнко:

Раніше у Перспективному плані передбачалося створення двох громад – на базі Ківшоватої і Таращі. Але наразі оголосили, що наша громада не передбачається у проєкті змін. Напевно, є зацікавлені в тому, щоб села об’єднувалися навколо Таращі. Робилися розрахунки: громада мала би 7 тис. населення, тільки наша сільрада отримує 7,5 млн гривень ПДФО, а загалом бюджет громади складав би 45 млн. Всі ці дані подавалися до Мінрозвитку територій. І відповідь була позитивною – Ківшовата у складі семи сільрад є спроможною. Та на всіх рівнях, ми зверталися і в обласну раду, нам наголошують, що передбачається об’єднання лише з райцентром. За нас вже все вирішили, тож про який добровільний вибір можна говорити? Таращанський район – депресивний і всі мешканці проти, щоб був “один район – одна громада”. Ми маємо рішення сесій від всіх сільрад, тож хочемо зустрітися ще з новим губернатором. Будемо шукати підтримки.