среда, 19 января 2022 г.

ТОП-5 подій на Київщині у 2021 році

ТОП-5 подій на Київщині у 2021 році

Рік, що минає, для Київщини був багатим на політичні зашквари, будівельні скандали та коронавірусні тривоги. У Київоблраді ділили коаліцію, у конфуз втрапляли нардепи-мажоритарники, Київську обхідну дорогу охрестили найдорожчою в світі, а столиця вимагала від області шмат землі, через який в колегіальному органі Київщини депутати кричали “зрада” і “ганьба”. Про це та трошки більше – у підсумковому рейтинзі подій від KV

1. Переформотування Київоблради

Головною політичною подією 2021 року стала коаліціада в Київській обласній раді (КОР), та переобрання її голови. 

27 квітня Наталія Гунько зі “Слуги народу” стала третьою жінкою на чолі ради столичного регіону.  Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно, утворивши фактично нову коаліцію. 

Натомість, члени колишньої більшості з “ОПЗЖ”, “Батьківщини” та частини фракції “слуг” на чолі із екс-головою облради Олександром Скляровим спробували в суді довести незаконність зміни влади в колегіальному органі Київщини. Але ситуація перетворилась на юридичний анекдот: 24 травня 2021 року пресслужба ОАСКу заявила, що Скляров позивається щодо незаконності свого звільнення, а вже 4 червня той самий ОАСК скасовує рішення про обрання Склярова на посаду голови облради. Пізніше це рішення ОАСКу підтвердить і апеляційний суд.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Епопея навколо керівництва КОР почалася одразу після місцевих виборів 2020 року. Тоді, сформована в облраді у листопаді 2020 року, коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Після цього політичні опоненти увійшли в клінч, який розсмоктався лише навесні 2021-го, після переобрання голови КОР.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

2. Зашквари нардепів 

Окрім обласної ради, яскравих барв у сірий будень регіону додали нардепи-мажоритарники Київщини.

Найгшучнішою політичною подією, пов’язаною із мажоритарниками став так званий “кейс Олександра Дубінського”, – обранця від 94-го округу Київщини (Обухівщина, Васильківщина).

У березні 2021 тодішній голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко підписав розпорядження, яким було вирішено виключити Дубінського зі складу партії за порушення статуту та непокору керівним органам партії.

Цьому передувало те, що на початку січня Олександр Дубінський та ще шестеро українців і чотири медіакомпанії потрапили під економічні санкції США – через "пов'язану з Росією мережу дезінформації", що мала на меті вплинути на вибори президента Сполучених Штатів. Сам Дубінський це заперечив і назвав "корупційною аферою". Пізніше мережа YouTube заблокувала відеоканал Олександра Дубінського Dubinsky.pro.

Після цього, “слуги” позбавили нардепа посади голови Київського обласного осередку партії і призначили на його місце Андрія Мотовиловця

А потім почалось: у себе в Telegram Олександр Дубінський почав атакувати Банкову і Володимира Зеленського, називати членів президентської партії “шахраями”, а самому гарантові давати 24 години для відповіді на питання: "Ви дійсно дали добро для шахрайської зачистки Київської обласної організації партії "Слуга народу" від тих, за кого голосували виборці на місцевих виборах?".

Потім були сварки в Instagram із заступником керівника Офісу президента Юрієм Костюком, ультиматуми, публічні викриття та інший рейвах, який пасує до політичного образу політика-вигнанця.

На початку грудня потрапила у скандал і нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (96-го округ: Буча, Бородянка, Славутич, Вишгородщина). Обраниця звинуватила платформу відкритих даних YouControl у поширенні персональних даних громадян України.

Приводом для “наїзду” Василевської-Смаглюк стала історія річної давності, правдива, чи вигадана. Якщо скоротити її до суті, то вийде так: одній гарній людині, що працює аудитором, спалили машину, а дані про цю людину знайшли в системі YouControl – тому YouControl поганий.

До речі, Василевську-Смаглюк підтримала Держаудитслужба у своєму Facebook. Аудитори стверджують, що їхні співробітники діють відповідно до закону, але приховати їх адреси проживання та іншу персональну інформацію таки варто.

Срачик навколо цієї історії розгорівся чималий. Критики депутатки заявили, що YouControl – це система-агрегатор, яка використовує дані з відкритих реєстрів та відповідно до вимог українського законодавства. Вона значно полегшує життя, якщо треба знайти інформацію про окрему особу чи компанію, а тому є системою хорошою і корисною. Натомість в атаці на неї з боку Василевської-Смаглюк вони угледіли страшенну зраду. Захисники YouControl певні, що все відбулося для того, аби підняти питання про необхідність приховати з реєстрів частину інформації про власність чиновників та посадовців. 

Вже під Новий рік в медійний зашквар втрапив "слуга" Микола Галушко (обраний до ВРУ по 97 округу – Бровари, Баришівка). В мережу злили відео, на якому рік тому з лайкою й образами нардеп накинувся на поліцейських, які зупинили машину з його водієм за грубе порушення правил дорожнього руху.

Галушко багато разів назвав поліцейських "дебілами" та запитав: "Ти хворий на голову? Це автомобіль народного депутата, як ти можеш його оглядати?".


Партія влади публічно вибачилася за вчинок соратника і пообіцяла його покарати, але звернула увагу, що відео – річної давності. Але Галушко ситуацію попсував. Коментуючи “відос”, він ще раз назвав поліцейських дебілами і вдихнув у цю дивовижну історію нове життя.

Але не тільки слуги “запалювали” у цьому політичному сезоні.

8 квітня 2021 року перед початком сесії Київської обласної ради сталася сутичка між народним депутатом Костянтином Бондарєвим (ВО "Батьківщина") та депутатом облради, екс-мером Василькова Володимиром Сабадашем ("За Майбутнє"). Заспокоїти Бондарєва спробував депутат Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), однак перший був налаштований побити Сабадаша та пообіцяв зробити це пізніше. Після цього Бондарєв перейшов на депутата Романа Титикало (“Європейська солідарність”).

Відео поведінки парламентаря у стінах обласної ради набрало тисячі переглядів на ютуб-каналі видання КиевVласть.



3. КОД

Проте регіон жив не лише політикою. ТОП-темою року, безперечно, є нова обхідна дорога (КОД). Як розповідала KV, будівництво великого півкільця протяжністю близько 150 км навколо столиці обіцяли розпочати в 2021-му. Створення КОД мало б допомогти розв’язати низку транспортних проблем Києва – розвантажити місто від транзитного транспорту, створити комфортні умови проїзду тощо. Поєднати між собою найбільші міста області, а саме: Ірпінь, Васильків, Обухів, Ворзель, Бориспіль та Бровари. 

У серпні 2021 року “Укравтодор” повідомив, що у рамках програми "Велике будівництво" розробили проєктну документацію на чотири ділянки дороги (всього їх має бути шість). Перший же готовий проєкт на будівництво ділянки від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп, очікували одержати на початку вересня.

Як розповіли KV у КОДА, вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп (Варшавка-Житомирка). Планують побудувати загалом тут ділянку в 18 кілометрів, яка включатиме дороги, низку мостів, розв'язок. Вартість лише цих робіт складе 5 млрд гривень – 300 мільйонів гривень за кілометр. Експерти зауважували, що така ціна дорожча, ніж, наприклад, собівартість кілометра дороги у США, Китаї чи Німеччині. А за даними "Центру транспортних стратегій", це одна з найвищих собівартостей дорожнього кілометра у світі. Дорожніх об’єктів такого масштабу в Україні ще не будували, тож його окреслили найдорожчим об’єктом будівництва в історії країни.

Також цей проєкт передбачає вивільнення тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. У КОДА запевнили, що вже підписали розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги. Стверджують, що немає виникнути проблем і з приватними ділянками, оскільки держава одержала конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією. Будівництво КОД також передбачили і в Схемі планування території Київської області.

Та однією з найбільших проблем такого масштабного будівництва все ж залишається саме фінансування. Орієнтовна вартість всіх робіт складає близько 85 млрд гривень (більше 3 млрд доларів). 

Американська компанія Bechtel Overseas Corporation, з якою "Укравтодор" підписав меморандум про співпрацю, була готова взятися за виконання таких робіт і знайти кредитора.  На шляху стояла лише система Prozorro, яка, нібито, не дозволяла укладати договір подібного масштабу. 

Тож Президент України підписує законопроєкт № 5309, який, запевняють, має створити можливості для реалізації проєкту за міжнародними правилами. Загалом цей Закон про виключення закупівель для КОД з-під дії закону “Про публічні закупівлі” та відповідно виведення цих торгів із системи Prozorro, спричинив в країні багато критики. 

Будівництво ж КОД надалі відбуватиметься за відкритою міжнародною процедурою. Для цього уряд затвердив і відповідний проєкт ухвали. Кабмін визначив цей проект як "експериментальний" і планує під нього ще низку нововведень.

Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД

4. Схема планування та скандальні межі

А поки дорогу лише планують будувати, на Київщині вирішили взятись до ухвалення глобального плану – розробили документ, який на багато років уперед унормовує розвиток регіону. Все б нічого, але і тут трапився скандал. 

9 вересня Київська обласна рада ухвалила важливий документ планування розвитку Київщини – Схему планування території Київської області. Однак, документ відразу ж оскандалився. Причиною стало те, що у Схемі території Біличанського лісу були віднесені Київщині, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів”, у Києві забили на сполох

23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці. 

Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу.

Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс.

До цього, 7 жовтня, у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради.

Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить. 

Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалили. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”.

Оскільки обласна рада зміни провалила, столиця пішла до суду з вимогою скасувати встановлення меж Коцюбинського, що затвердила Бучанська райрада. У грудні Окружний адміністративний суд задовольнив вимоги Київради, призупинивши рішення райради. Зокрема, суд заборонив будь-кому вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське до розгляду справи по суті. 

В переддень цього Коцюбинське попросило втрутитись у ситуацію Офіс Президента, який доручив Кабміну розібратись. Він, у свою чергу, передав доручення міській адміністрації та профільним міністерствам. І поки на вищому рівні обмінюються дорученнями, селищна рада готує апеляцію на рішення суду. 

5. Коронавірус на Київщині 

Але незважаючи на яскравий політичний та економічний порядок денний, регіон жив під знаком пандемії. 

У 2021 році Київщина продовжувала переживати кризу, яку нанесла їй пандемія Covid-2019 ще у 2020 році і вчилася жити в складних епідумовах та суворих обмеженнях.

Зимовий карантин з початку 2021 року був більш пом’якшений, чим вже весняний посилений загальнонаціональний локдаун. У цей же час влада намагалася частково компенсувати втрати, спричинені карантинними обмеженнями. У січні набрав чинності і закон про штрафи для перевізників та власників магазинів за пасажирів та покупців без масок.

На Київщині з січня продовжили удосконалювати матеріально-технічне забезпечення 27 госпітальних баз. Не зупинилися у 2021 році і на будівництві медаблуторій. Локдаун же змушував продовжувати освітній процес дистанційно, працювали у звичному режимі лише дитсадки. Початок же року для регіону ознаменувався саме підготовкою до вакцинальної кампанії від COVID-19. А саме: були створені 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі та 940 пунктів для проведення вакцинації цільової групи населення. Працювали на цей час й 103 пункти безкоштовного тестування на коронавірус. Через деякий час стартували й тренування для медиків з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca, які тривали до березня.

Перша партія вакцини (понад 16 тисяч доз) проти коронавірусу надійшла до Київщини 24 лютого, перші дози одержали медики з Броварів. Була сформована відповідна дорожня карта вакцинації. Та загалом, через певні міфи та побоювання, долучатися до вакцинування на той період не поспішали. Та поступо кількість щеплених в регіоні все ж почала зростати. Всі охочі щепитися мали можливість стати в онлайн-чергу з допомогою цифрового додатку "Дія".

Читайте: В Белогородке на Киевщине открылся Центр Дія

Навесні епідситуація досить загострилася, тож в області під ковід було відкрито додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, нарощувалася й кількість ліжок із киснем. Через погіршення ситуації – неодноразово переносилися і засідання Київської облради. У березні стартувала на той час вже друга хвиля вакцинації: запрацювали 25, а згодом вже 34 стаціонарних пунктів щеплень на базі закладів охорони здоров'я. Область встановлювала антирекорди по кількості хворих. Згодом через епідемію випускникам шкіл дозволили не здавати й держатестацію. 

Улітку в Україні, як і на Київщині, карантинні обмеження зрештою були пом’якшені. Випадки нових захворювань продовжували фіксувати, але в значно меншій кількості. Стартувала й масова вакцинація – для цього додатково розгорнули 11 центрів щеплень та більше 100 пунктів (восени вже 205). 

Читайте: Всім і кожному: на Київщині стартувала масова вакцинація

Також Кабмін висунув вимогу і, щоб розпочати новий навчальний рік в закладах освіти, повинно було вакцинуватися 80% працівників та освітян. Та вчителі категорично відмовлялися щеплюватися, тож припинити роботу могли більше половини закладів освіти Київщини. Загалом же Київщині вдається і досі утримувати лідируючі позиції щодо проведення вакцинальної кампанії. 

Восени ситуація із збільшенням захворюваності на ковід знову почала зростати. Україною стрімко ширився новий  штам коронавірусу "Дельта". Зростала кількість пунктів щеплення, працювала 51 мобільна бригада. А Covid-сертифікати стало можливим згенерувати у застосунку "Дія". З жовтня вже заборонили і міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах без наявності Covid-сертифікатів. Обласна влада ж продовжувала нарощувати темпи щеплення, і до пунктів та центрів підключили ще й 20 точок у поштових відділеннях "Укрпошти". Так, у листопаді повний курс вакцинації одержали всього 54% жителів Київщини. У цей же час у Києві відбувалися неодноразові мітинги антивакцинаторів.

Читайте: У КОДА нагадали, кому і як вакцинуватися проти Covid-19

У грудні ж стартував пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат. Програма діятиме рік, кошти ж можливо витратити впродовж чотирьох місяців. У цей же період були посилені і правила адаптивного карантину для "жовтої" зони.

Читайте: “Ковідна тисяча”: у КОДА роз'яснили, як підключитися до послуги “єПідтримка”

За рік Київщина перебувала у "червоній" зоні двічі. Вперше – навесні, у березні, і оговталася від нього лише в травні, І в ці періоди діяли жорсткі обмеження, вводилися спецпропуски, відбувалися рейди щодо дотримання карантинних обмежень. А порушників самоізоляції навіть, планували штрафувати. Вдруге ситуація повторилася вже наприкінці жовтня. Тож з листопада додатково розпочали відсторонювати невакцинованих працівників центральних органів влади та освіти без збереження заробітної плати. Київщина ж на цей час впевнено рухалася до показника в 1 мільйон щеплень від Covid-19. 

Читайте: Зелена перепустка: Covid-сертифікат вимагатимуть відтепер і в “жовтій” зоні

За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, за весь період епідемії в Київській області (станом на 13 грудня) зареєстровано 180 081 підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, у тому числі серед дітей – 10835, що склало 6% від загальної кількості підтверджених випадків COVID-19. Одужало – 159979 осіб. За період епідемії в області всього померло 4429 хворих з підтвердженим діагнозом, у тому числі 2 дітей. Летальність склала 2,5%. За весь час пандемії на Київщині проведено 237 311 тестувань. 


КиевVласть

Вікторія Білоус, Інна Міхно

Теги: новости киевской области, новости киевщины, коронавирус, новини київщини, новини київської області, карантин, киевская область, COVID-19, власть киевщина, вакцинация, кос, киевский областной совет, код, код

среда, 19 января 2022 г.
12:01
Захворювання на коронавірус виявили в 491 жителя Київщини
11:41
Оборонное ведомство и Госгеокадастр совместно наведут порядок с землями Минобороны
11:30
В Фастове на Киевщине разоблачили деятельность группы драгдилеров
11:23
Через 2 недели в Киеве состоится Big Trade-Marketing Show-2022: “Without Limits” - must-visit
11:03
Родители столичных школьников до 1 марта должны оформить электронную карточку ученика, чтобы ребенок мог бесплатно пользоваться транспортом
10:41
На столичных Караваевых дачах при пожаре в бытовке погибла женщина
10:22
За сутки в Украине вакцинированы 85 177 человек
10:04
Курс валют в Киеве: 19 января 2022 года
09:46
В Госспецсвязи сообщили новые факты о недавней кибератаке на правительственные сайты
09:26
Столичные власти хотят обустроить на Воздухофлотском проспекте велосипедные дорожки и тактильные полосы
09:04
На Киевщине пьяный водитель с ребенком в автомобиле влетел в отбойник
07:15
Сегодня, 19 января, ярмарки пройдут в трех районах Киева (адреса)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 19 января 2022 года
вторник, 18 января 2022 г.
21:07
Депутат Трубицын отчитался о результатах борьбы с незаконной торговлей и о том, как обстоят дела с благоустройством Киева
20:45
Планові відключення електроенергії в Київській області 19 січня 2022 року (повний список населених пунктів)
20:24
В столичном ботсаду имени Гришко зацвели первые азалии и камелии (фото)
Календарь событий
Аудиторы КГГА поймали руководство “Городского магазина” на многомиллионных финансовых нарушениях
18 января 2022 г. 15:00
Аудиторы КГГА поймали руководство “Городского магазина” на многомиллионных финансовых нарушениях
Аудиторы Киевской горгосадминистрации (КГГА) продолжают фиксировать финансовые нарушения в деятельности КП “Городской магазин”. Недавно стало известно, что в течение полутора лет, с начала 2020 года по середину 2021 года, предприятие допустило нарушений и недочетов на общую сумму 6,3 млн гривен, что привело к потере 1,7 млн грн. “Ревизоры” выяснили, что предприятие недополучало денежные средства из-за непроведения аукционов на право размещения сезонных палаток, плохо контролировало размещение предпринимателями объектов уличной торговли и аттракционов, переплатило за покупку автомобиля Toyota и т.д. Также, аудиторы установили, что теперь уже экс-директор “Городского магазина” Андрей Андрущенко (на данный момент находится в статусе обвиняемого по делу о “распилах” в этом КП, на коллаже справа) незаконно получал различные доплаты. Все эти данные уже переданы правоохранительным органам.