Депутатка Київоблради (фракція "За Майбутнє") Тетяна Самойленко вважає, що на місцевих виборах вистрілюють партії, які орієнтуються саме на місцеву політику. Примітно, що чинний мер Ігор Сапожко разом із Віталієм Кличком відбирали в Броварах голоси як у влади (“Слуга народу”), так і в опозиційних політсил (“Голос” і “ЄС”). Про це у своїй колонці на KV пише депутат КОР Тетяна Самойленко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “17 січня у Броварах відбулися повторні вибори міського голови і депутатів міськради, які охарактеризувались повним провалом “Слуг народу”, “Євросолідарності” і “Голосу”, але подальшим зростанням підтримки партії “За майбутнє", – зазначає Тетяна Самойленко. Вона нагадала, що вибори, що проводилися 25 жовтня, суд визнав недійсними і зобов'язав провести нові через дуже значні порушення. Ці повторні вибори цікаві, перш за все, тим, що є змога порівняти, як змінилися цифри політичної підтримки за неповні три місяці.  “У нас уже є показники паралельного підрахунку голосів політсилами (надані нам партією “За майбутнє"), тому можемо порівняти результати двох волевиявлень у місті – 25 жовтня минулого року і 17 січня цього року. Варто уточнити, що обидва показники слід використовувати досить умовно, адже пам’ятаємо, що суд заявив про неможливість встановити результати виборів 25 жовтня, а значить і достовірність цифр щодо голосування під сумнівом. Тобто, ми не можемо стверджувати чогось під присягою, однак певні тенденції читаються дуже легко й чітко”, – пише Тетяна Самойленко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вона зазначає, що у чинного мера Ігоря Сапожка на цих виборах все було чудово. Він у першому турі перемагає з результатом приблизно у 53%. На виборах депутатів міськради партія “Команда Ігоря Сапожка “Єдність” наростила понад 10% рейтингу – від 21,30% у жовтні до 31,63% у січні. Не останню роль у цьому зіграла підтримка місцевого осередку партії “УДАР” та дуже висока ймовірність використання адмінресурсу. Цим же синергетичним ефектом можна пояснити і зростання “УДАРу” на 3,46% (5,36% у січні проти 1,90% у жовтні). Адмінресурс, який працював на чинного мера, схоже, трохи зачепив і партійний бренд. Дуже ймовірно, що це й було предметом домовленостей. “Якщо ж подивитися, у кого ці голоси були забрані, то можна здивуватися, адже Сапожко з Кличком відбирали їх як у влади (“Слуга народу”), так і в опозиційних політсил (“Голос” і “ЄС”). І якщо “Голос” втратив лише 2,44% (5,36% у січні проти 7,80% у жовтні), то “Слуги” і “Євросолідарність” у січні просто провалилися. За “Слуг народу” проголосувало на 4,49% менше виборців (7,91% у січні проти 12,40% у жовтні), а команда Порошенка втратила взагалі майже 6% голосів – 9,73% у січні проти 15,70% у жовтні”, – пише депутатка.  За її даними, єдиною загальнонаціональною силою, яка показала хороше зростання, є партія “За майбутнє". Політсила набрала 9,3% підтримки, у той час як ще восени було 8%. Досягти цього вдалося незважаючи на дуже жорстку інформаційну кампанію, яка велася проти партії у місті протягом усього виборчого періоду. У цьому контексті Тетяна Самойленко згадує, що “За майбутнє" сама є порушником спокою на минулих місцевих виборах. Партія, створена лише наприкінці травня минулого року, за кілька місяців наростила власний рейтинг з нуля до 8%, здобула 11% усіх мандатів, посіла друге місце по країні за кількістю обраних голів громад, завела фракцію у Київську обласну раду і, за зведеними показниками, посіла загальне четверте місце на минулих місцевих виборах. Таким чином, рейтинг партії на Київщині лише зростає, незважаючи на усі інформаційні кампанії. “Без сумніву, серйозно сплутала карти броварським гравцям поява у бюлетенях партії, якої у жовтні там не було – “Рідний дім”. Список партії очолила чинна депутатка Броварської міської ради Вікторія Коваленко, яка ще у жовтні балотувалася від “Перемоги Пальчевського”. Довелося швиденько перевзуватися і виписувати партію, яка до цього була “партією громад Чернігівщини”. І знаєте що? 9,08% підтримки! З чим пов'язаний цей успіх, сказати важко. Знову ж таки, можна припустити, що він базується на двох ключових моментах: фінансовій спроможності “а ля Пальчевський” та адміністративній спроможності “а ля Сапожко”, – пише у колонці депутатка. Вона підсумовує, що цифринеофіційні та неостаточні, але показують тенденції, з яких можна зробити і висновок. На місцевих виборах в Україні втрачають популярність загальнонаціональні проєкти, і результати “Слуг народу”, “Голосу” і “ЄС”, а також їхня динаміка у Броварах, це яскраво ілюструють. Натомість, вистрілюють партії, які орієнтуються саме на місцеву політику, не обтяжують себе гучними ідеологіями, але демонструють знання справ на місцях. Наприклад, та ж “За майбутнє" позиціонує себе як партія, що має серйозну регіональну підтримку саме завдяки активній роботі у регіонах і акценту на таку роботу. Схоже, що в умовах продовження і поглиблення децентралізації така стратегія дає хороші результати. Читайте: Поліція не розслідує жодної справи про порушення виборчого законодавства представниками партії “За Майбутнє” в Броварах Фото: “Слово і діло”КиевVласть

17 січня у Броварах відбулися повторні вибори міського голови і депутатів міськради, які охарактеризувались повним провалом “Слуг народу”, “Євросолідарності” і “Голосу”, але подальшим зростанням підтримки партії “За майбутнє". Нагадаю, вибори, що проводилися 25 жовтня, суд визнав недійсними і зобов'язав провести нові через дуже значні порушення. Ці повторні вибори цікаві для нас, перш за все, тим, що ми маємо змогу порівняти, як змінилися цифри політичної підтримки за неповні три місяці. Життя не стояло на місті, політичні конфігурації змінювалися, проводилася агітація і відбувалися резонансні події. Словом, життя у місті кипіло і це неминуче мусило відобразитися на показниках підтримки політсил на виборах. У нас уже є показники паралельного підрахунку голосів політсилами (надані нам партією “За майбутнє"), тому можемо порівняти результати двох волевиявлень у місті – 25 жовтня минулого року і 17 січня цього року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Варто уточнити, що обидва показники слід використовувати досить умовно, адже пам’ятаємо, що суд заявив про неможливість встановити результати виборів 25 жовтня, а значить і достовірність цифр щодо голосування під сумнівом. Тобто, ми не можемо стверджувати чогось під присягою, однак певні тенденції читаються дуже легко й чітко. Однозначно ясно, що у чинного мера Ігоря Сапожка на цих виборах все було чудово. За нашими даними, він у першому турі перемагає з результатом приблизно у 53%. На виборах депутатів міськради партія “Команда Ігоря Сапожка “Єдність” наростила понад 10% рейтингу – від 21,30% у жовтні до 31,63% у січні. Не останню роль у цьому зіграла підтримка місцевого осередку партії “УДАР” та дуже висока ймовірність використання адмінресурсу. Цим же синергетичним ефектом можна пояснити і зростання “УДАРу” на 3,46% (5,36% у січні проти 1,90% у жовтні). Адмінресурс, який працював на чинного мера, схоже, трохи зачепив і партійний бренд. Дуже ймовірно, що це й було предметом домовленостей. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Якщо ж подивитися, у кого ці голоси були забрані, то можна здивуватися, адже Сапожко з Кличком відбирали їх як у влади (“Слуга народу”), так і в опозиційних політсил (“Голос” і “ЄС”). І якщо “Голос” втратив лише 2,44% (5,36% у січні проти 7,80% у жовтні), то “Слуги” і “Євросолідарність” у січні просто провалилися. За “Слуг народу” проголосувало на 4,49% менше виборців (7,91% у січні проти 12,40% у жовтні), а команда Порошенка втратила взагалі майже 6% голосів – 9,73% у січні проти 15,70% у жовтні. Єдиною загальнонаціональною силою, яка показала хороше зростання, є партія “За майбутнє". Політсила набрала 9,3% підтримки, у той час як ще восени було 8%. Досягти цього вдалося незважаючи на дуже жорстку інформаційну кампанію, яка велася проти партії у місті протягом усього виборчого періоду. У цьому контексті варто згадати, що “За майбутнє" сама є порушником спокою на минулих місцевих виборах. Партія, створена лише наприкінці травня минулого року, за кілька місяців наростила власний рейтинг з нуля до 8%, здобула 11% усіх мандатів, посіла друге місце по країні за кількістю обраних голів громад, завела фракцію у Київську обласну раду і, за зведеними показниками, посіла загальне четверте місце на минулих місцевих виборах. Як бачимо, рейтинг партії на Київщині лише зростає, незважаючи на усі інформаційні кампанії. Без сумніву, серйозно сплутала карти броварським гравцям поява у бюлетенях партії, якої у жовтні там не було – “Рідний дім”. Список партії очолила чинна депутатка Броварської міської ради Вікторія Коваленко, яка ще у жовтні балотувалася від “Перемоги Пальчевського”. Довелося швиденько перевзуватися і виписувати партію, яка до цього була “партією громад Чернігівщини”. І знаєте що? 9,08% підтримки! З чим пов'язаний цей успіх, сказати важко. Знову ж таки, можна припустити, що він базується на двох ключових моментах: фінансовій спроможності “а ля Пальчевський” та адміністративній спроможності “а ля Сапожко”. Цифри, наголошую, неофіційні та неостаточні, але показують тенденції, з яких можна зробити і висновок. На місцевих виборах в Україні втрачають популярність загальнонаціональні проєкти, і результати “Слуг народу”, “Голосу” і “ЄС”, а також їхня динаміка у Броварах, це яскраво ілюструють. Натомість, вистрілюють партії, які орієнтуються саме на місцеву політику, не обтяжують себе гучними ідеологіями, але демонструють знання справ на місцях. Наприклад, та ж “За майбутнє" позиціонує себе як партія, що має серйозну регіональну підтримку саме завдяки активній роботі у регіонах і акценту на таку роботу. Схоже, що в умовах продовження і поглиблення децентралізації така стратегія дає хороші результати. Тетяна Самойленко, депутатка Київоблради (фракція "За Майбутнє") КиевVласть

13 січня 2021 року секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас ініціював проведення наради з головами фракцій та представниками політичних партій “Наш край”, “Слуга Народу”, ВО “Батьківщина”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Голос” та “Європейська Солідарність”. Головна тема – звернення до Президента України Володимира Зеленського щодо зниження тарифів на газ та електроенергію для населення. Про це KV повідомили в Бориспільській міській раді. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Підвищені тарифи — непосильні для пересічного українця і ми, представники місцевої влади, були обрані людьми, щоб відстоювати їхні права та інтереси. Тому було прийнято рішення написати офіційне звернення до Президента України Володимира Зеленського від імені та в інтересах мешканців Бориспільської громади з проханням взяти під особистий контроль термінове розв’язання питання щодо зниження тарифів на газ та повернення пільгового тарифу на електроенергію на перші 100 кВт год”, — зазначив Владислав Байчас. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ініціативу Владислава Байчаса підтримали голови та представники фракцій політичних партій, представлених у Бориспільській міській раді: Володимир Шалімов (“Наш край”), В`ячеслав Деркач (“Слуга Народу”), Володимир Борисенко (“Європейська Солідарність”), Володимир Сидоренко (ВО “Батьківщина”), Євгеній Грона (“Опозиційна платформа – За життя”), Віталій Горкун (“Голос”). Володимир Шалімов, “Наш край”: “Моя думка як лідера фракції “Наш край”: як можна було так односторонньо підвищувати тарифи, знаючи, що для більшості вони зависокі? Як уряд міг це дозволити, заздалегідь знаючи,що більшість населення їх не витягне? Ні газ, ні електроенергію, бо у них просто немає на це коштів. Тому ми вважаємо, що це звернення актуальне і ми будемо захищати наших виборців, наших людей. Треба буде їхати до Кабміну — поїдемо!”. В`ячеслав Деркач, заступник голови фракції “Слуга Народу”: “Це дуже важливе і болюче питання не тільки для Бориспільської громади, а й для всієї України. Тому ми підтримуємо ініціативу Владислава Байчаса щодо звернення до Президента України з проханням переглянути тарифи і зробити їх доступними та прийнятними для кожного мешканця”. Володимир Сидоренко, ВО “Батьківщина”: “Ми завжди підтримували і боролися за добробут мешканців нашої громади. Ми всі йшли на вибори і обіцяли людям, що будемо відстоювати їх права та інтереси. Тому безсумнівнопідтримуємо цю ініціативу, адже у важкі часи епідемії та економічного спаду в країні потрібно йти людям назустріч”. Євгеній Грона, “Опозиційна платформа — За життя”: “Наша фракція завжди підтримувала і буде підтримувати всі ініціативи, які сприятимуть покращенню життя мешканців громади. Адже на виборах вони висловили нам свою довіру і ми не можемо їх підвести”. Володимир Борисенко, “Європейська Солідарність”: “Це звернення є архіважливим. А маємо на сьогоднішній день те, що маємо”. Віталій Горкун, “Голос”: “Звернення важливе, як і ситуація, що складається вцілому в Україні. Ми вже бачимо, що вже в інших містах спалахують протести. Єдине, чи виправить це зараз ситуацію, адже стане додатковим навантаженням на місцевий бюджет?”. Фото: надане прес-службою Бориспільської міської ради КиевVласть

Лідер Бориспільської міської партії “Наш Край”, соратник Анатолія Федорчука, відомий політик з 15-річним досвідом, який не на словах знає, як підняти економіку міста та працювати на благо громади, голова правління будівельної компанії “Агробудмеханізація”, заслужений будівельник України Володимир Шалімов розповів про розбудову та розвиток Бориспільської громади та про те, яким, на його думку, повинен бути очільник міста, якого громада обиратиме 17 січня.— Володимире Іллічу, як ви оцінюєте інфраструктуру Бориспільської громади, міста та сіл? Що потрібно зробити для добробуту Бориспільської громади? — Необхідно максимально залучити інвестиції в місто. На периферії, на пустирях та околицях повинні бути побудовані заводи. Одним із основних напрямків роботи покійного Анатолія Соловйовича Федорчука було залучення інвестицій у місто. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  — Що заважає розвиватися нашому місту та селам ОТГ? — Для того, щоб регіон був привабливими для інвесторів, потрібно забезпечити стабільне безперебійне електропостачання. Але наразі його немає. Оскільки енергетична компанія ПрАТ “Київобленерго” — приватна структура ДТЕК, ми не маємо на них жодного впливу. І коли приходить інвестор і розуміє, скільки коштів доведеться сплачувати за електропостачання, він приймає рішення, що йому це не вигідно. Це створює проблему з інвестиціями у Борисполі та селах. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться — Що першочергово потрібно Бориспільській громаді? — Є потреба в сортувальному заводі та двох об’їзних дорогах. Це багатомільярдні об’єкти, кошти на які не закладено в бюджет ОТГ, проте є шанс їх втілити в життя, взявши в області субвенції. Хто буде відстоювати це право — питання відкрите. — Що порадите депутатам для злагодженої роботи? — Потрібно відкинути особисті політичні вподобання, припинити розколи та війни і робити те, що обіцяли людям на виборах. Працювати заради громади, а не догоджати власним амбіціям. Серед депутатів не повинно бути розподілу на партії. Є лише одна партія — це Бориспіль. — Чого більше за все ви не любите як в політиці, так і в житті? — Критиканів та популістів, які нічого не роблять. Адже мій основний принцип — потрібно чесно працювати там, де ти знаходишся. Колишній голова Анатолій Соловйович Федорчук завжди радів, коли у місті будувалося щось нове. А більшість критиканів нічого не створюють. Вони не зацікавлені щось робити для міста. Впевнений, за таких людей виборці не будуть голосувати, оскільки бачать їхній популізм та марні слова без конкретних справ. Вони лише знищують критикою створене іншими. Звісно, потрібен конструктив, але по справі та для вирішення проблем. Анатолій Федорчук виграв вибори на голову Бориспільської ОТГ від нашої політсили “Наш Край”. Ми з Анатолієм Соловйовичем 15 років пліч-о-пліч пропрацювали на благо міста. Рішення про участь у виборах було для нього дуже важким, але він безапеляційно переміг. Шкода, що через коронавірус пішов з життя. — Яким має бути очільник Бориспільської громади? — Патріотом громади, який працює на благо громади. Це основне. — Як вважаєте, хто може стати гідною заміною Анатолію Федорчуку? — Вся наша фракція проголосувала за Владислава Байчаса на посаду секретаря міськради, тому саме його бачимо на посаді голови Бориспільської ОТГ. — У яких питаннях та ставленні до роботи схожі Анатолій Федорчук та Владислав Байчас? — Владислав Байчас працював головою районної ради та був однодумцем Анатолія Соловйовича. Вони були у дуже гарних професійних стосунках. Працювали в тандемі у співпраці міста та району та під час ремонту Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. Вони завжди були патріотами свого краю, які прагнуть працювати для людей. Це їхня спільна риса. Вони обидва вболівали за покращення життя мешканців міста та району. — Що хочете сказати бориспільцям, які голосували за Анатолія Федорчука? Та що можете побажати всім виборцям, які прийдуть 17 січня обирати нового очільника Бориспільської громади? — Дивіться на людину, яка щось зробила та може зробити для громади. Якщо ви будете голосувати за кандидата, який до цього лише кричав, бігав, галасував, ображав та принижував інших — це проблема. Адже, на мою думку, така людина не зможе бути обличчям нашого міста, не зможе бути ефективним міським головою. Адже голова ОТГ по суті своєї роботи повинен бути управлінцем та господарником, а не займатися власним піаром та популізмом. Судити людину потрібно за її справами — так говорить християнська мудрість. Тому обирайте людину за справами – от і все. Фото: надане пресслужбою партії

2020 – рік хвороб та політики. Цього року Київщина ховала близьких та обирала владу. А ще було багато страхів, розчарувань та надії. Власне, слово “надія” і стало головним системоутворюючим словом року, що минає. В переддень новорічних свят “КиевВласть” пропонує згадати 5 основних подій 2020-го, закарбувати їх у пам’яті та перегорнути сторінку.  Коронавірус та “Велике будівництво” Головною подією року як на Київщині, так і в усій країні та світі, стала пандемія коронавірусу.  Загалом з початку епідемії станом на 28 грудня у Київській області зафіксували 57 614 випадків захворювання на коронавірус, в тому числі у 3347 дітей та 3939 медичних працівників. Із числа інфікованих уже одужали 31 802 жителів, серед яких 1 894 дитини. При цьому померли від ускладнень, спричинених коронавірусом, 934 хворих. За період епідемії із загальної кількості лабораторно підтверджених випадків COVID-19 госпіталізовано та перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні 4481 хворий, на амбулаторному лікуванні (під медичним спостереженням) в умовах самоізоляції – 53133 особи. Загальна завантаженість стаціонарів для хворих на ковід в області сягає більше 40%. За весь час пандемії ПЛР-тестування пройшли більше 14 тисяч. Обстеження пацієнта методом ПЛР проводить один державний заклад – Київський обласний лабораторний центр – та три комунальні: Київська обласна клінічна лікарня, Білоцерківська міська лікарня №3 та Броварська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Їхня загальна добова потужність – понад 3000 тестів.  Цього року коронавірус забрав життя кількох відомих персон на Київщині. Так, 29 березня від ускладнень, викликаних хворобою COVID-19 помер член Ради директорів Конфедерації будівельників України, колишній заступник голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олег Міщенко.  Згодом стало відомо, що 28 жовтня від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою, помер чинний міський голова Борисполя Київської області Анатолій Федорчук – причому пізніше ЦВК оголосила його переможцем виборів на мера Броварів.  А 26 листопада пішов з життя директор комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" Олег Ременник.  Читайте: Коронавірус на Київщині: до кінця року в обласні лікарні надійде більше 600 кисневих концентраторів  Цікаво, що ще у березні-квітні утворився скандал навколо закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ): 24 березня, через 4 дні після ухвалення урядом спрощеної процедури закупівлі обладнання та препаратів для боротьби з ковідом, Департамент охорони здоров’я Київщини оголосив чотири тендери на закупівлю, серед таких – 46 апаратів штучної вентиляції легенів (33,02 млн гривень), в якому перемогло ТОВ “Компанія Елдімед”, засноване у 2018 році. Але фірма не змогла їх поставити через те, що не отримала відповідного сертифікату від КНР.  На фоні боротьби з пандемією в області повним ходом йшло “Велике будівництво”. На Київщині, зокрема, запланували побудувати 20 об’єктів: 9 шкіл, 6 садочків та 5 об'єктів спортивної інфраструктури. Їхня загальна вартість — 314,5 млн грн. 1 березня цього року розпочалися будівельні роботи в рамках програми, а станом на 24 грудня Департамент регіонального розвитку відзвітував, що, як і планувалося, до кінця року до експлуатації буде введено усі заплановані об’єкти. Серед них – знані в області “довгобуди”, як то: школа №1 у Вишневому,  Васильківська ЗОШ №6, Бориспільська гімназія. Читайте: Валерий Кравчук: “Мы хотим войти в 2021 год с готовыми проектами и законченными стройками”  Що ж до доріг, у 2020 році було заплановано фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства Київської області. Загальний обсяг фінансування проектів – 726 875,676 тис. гривень коштів держбюджету у вигляді субвенції Дорожнього фонду. Всього у 2020 році на дороги Київської області з Дорожнього фонду виділили 1,2 млрд гривень. На ці гроші було заплановано відремонтувати 160 км доріг. 80% коштів з Дорожнього фонду витратять на капітальний та середній ремонт, 20% – на утримання доріг. При цьому ямковий ремонт буде виконуватися тільки в рамках утримання доріг. Ліквідація та формування районів Як і минулого року, цьогоріч багато списів було зламано навколо формування нових районів Київщини за новою адміністративно-територіальною реформою. У червні Уряд підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Згідно нього, Київську область планували поділити на шість районів. Статус адмінцентрів хотіли надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві.  Перша й найбільша дискусія тоді розгорнулася навколо адміністративного центру Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад не один місяць обстоювали власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді – надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну. Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і тодішній мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району. Не полишав спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.  Мер Броварів Ігор Сапожко звертався до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Тим часом Переяславська міськрада відкрито конкурувала із Борисполем за звання адмінцентру. Проблематичним було затвердження нових районів і у Верховній Раді. Розглянути і підтримати проєкт постанови планували 15 липня, однак, проти виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. Та за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду.  Врешті, з другої спроби, 17 липня, депутати Верховної Ради підтримали проєкт постанови, що передбачав створення у Київській області семи районів. Замість існуючих 25 районів, було затверджено Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню.  Тоді ж в "Опозиційній платформі – За життя" заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах. Оновлення влади У результаті місцевих виборів 25 жовтня, на Київщини з'явилося чимало нових політичних сил. Зокрема, в місцевих радах тепер є представники президентської партії “Слуга народу”, партії “За майбутнє” (зареєстрована 18 липня 2008 року як “Україна майбутнього” та перейменована у травні 2020 року), партії “Голос” (створена у минулому році за ініціативи фронтмена гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука). Отримали також депутатські мандати партія Ігоря Смешко “Сила і честь”, “Народний рух Миколи Томенка “Рідна країна”, партія мера Києва Віталія Кличко “УДАР”.  Ще серед партій, яких не було в радах минулого скликання, – партія “Пропозиція” (мала назву “Нова європейська Україна”, була зареєстрована в грудні 2014 року у Києві), партія “Єдина громада” (мала назву “Патріотичний рух”, її очолює колишній секретар Ірпінської міськради, екс-заступник голови Київської ОДА Юрій Денисенко), “Партія ветеранів Афганістану” (створена у 1992 році під назвою “Українська партія справедливості” за сприянням Української спілки ветеранів Афганістану), “Українська православна асамблея” (створена у 2015 році).  Також пройшли депутати від партії “Воля” (зареєстрована у 2014 році, у 2017 була об'єднана із “Рухом нових сил”, що належить Михеїлу Саакашвілі). У місцевих радах Білоцерківщини тепер представляють інтереси громад і депутати від партії “Біла Церква разом” (зареєстрована Міністерством юстиції України 14 січня 2008 року як “Права Воля України”, була перейменована у 2018 році, за даними ЗМІ, фінансується екс-нардепом Василем Хмельницьким). Лідер партії – нардеп Микола Бабенко, який йшов першим номером до міської ради.  На Тетіївщині з'явилися представники політичної партії “Країна” (заснована 21 травня 1993 року під назвою “Партія відродження села”). У Березанській громаді найбільше мандатів отримала партія “Березанська громада”, яка була зареєстрована у серпні цього року (про її створення повідомив міський голова Березані Володимир Тимченко).  У громаді Славутича тепер є представники партії “Рідний дім” (зареєстрована 2015 року під назвою "Капіталістична партія України", про створення оголосив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко). Фастівська громада тепер має депутатів від “Партії національного егоїзму” (за даними KV, цей політичний проєкт пов’язаний із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”), під прапорами якої на вибори йшов міський голова Михайло Нетяжук. Деякі політсили вже мали представництво у радах Київщини, але на цих виборах змагались вже під новою назвою – “Блок Петра Порошенка” став “Європейською солідарністю”, а “Опозиційний блок” розколовся навпіл, і друга половина стала “Опозиційною платформою – За життя”.  Із 24 міських громад нових керівників отримали 9. Решта виборців переобрали чинних міських голів. У двох містах – Броварах та Борисполі, призначено перевибори.  Так, у Сквирі новою головою громади була обрана Валентина Левіцька (самовисування), у Таращі – Михайло Кривошеєв (“Наш край”), у Тетієві – Богдан Балагура (самовисування), у Переяславі – Вячеслав Сауко (“Слуга народу”), в Ірпені – Олександр Маркушин (“Нові обличчя”), у Василькові – Наталія Баласинович (самовисування), у Ржищеві – Крістіна Чорненька (“Європейська солідарність”), у Богуславі – Віталій Хоменко (“Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”), в Українці – Олександр Туренко (“Європейська солідарність”). Дехто із голів змінив політичну партію: голова Білоцерківської громади Геннадій Дикий був обраний від партії “За майбутнє” (у 2015 році балотувався від партії “Самопоміч”), голова Вишгородської громади Олексій Момот – від “За майбутнє” (у 2015 балотувався від партії “Воля”), голова Кагарлицької громади Олександр Панюта – від “Нашого краю” (у 2015 – від БПП), голова Обухівської громади Олександр Левченко – від “Слуги народу” (у 2015 – від “Нашого краю”), голова Боярської громади Олександр Зарубін – від “За майбутнє” (у 2015 – від “Нових облич”), голова Фастівської громади Михайло Нетяжук – від “Партії Національного егоїзму” (у 2015 – від “Нових облич”). Приєднались до політпартій і ті, хто у 2015 році переміг шляхом самовисування: голова Яготинської громади Наталія Дзюба, голова Вишневої громади Ілля Діков, голова Бучанської громади Анатолій Федорук, голова Славутицької громади Юрій Фомічев цьогоріч йшли від “Слуги народу”, голова Березанської громади Володимир Тимченко переміг під прапорами партії “Березанська громада”. Децентралізація У 2020 році Уряд взяв курс на завершення реформи децентралізації. Ці процеси мали прискорити внесення змін до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад", які у результаті запустили механізм примусової децентралізації. Об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і відбуватися тільки за конфігураціями Перспективного плану. Ці зміни передбачали також виключення із обговорення змін до перспективних планів обласних рад – всіма процесами повністю керували обласні адміністрації. Обговорення цих змін стало ТОП-подією першої половини року. Тривали диспути щодо кількісного складу громад пристоличного регіону, який коливався від 69 до 72 ОТГ.  Нагадаємо, що у попередній редакції Перспективний план передбачав лише 29 громад. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Потенційні громади взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, відстоюючи право на власні конфігурації добровільного об’єднання. Це – Острівська, Шкарівська, Борівська, Березівська, Гоголівська, Княжицька, Мирненська тощо. Продовжилися у 2020 році і супротиви проти об’єднання навколо міст обласного значенням. Затягнулися судові процеси у справі об’єднання Забір’я із Бояркою, протестували проти Ржищівської ОТГ і села Миронівського і Кагарлицького районів.  Та у результаті понад 20 потенційних тергромад одержали негативний вердикт і не були внесені до оновленого Плану. Після затвердження плану Кабмін змінив конфігурації ще п’яти громад, розташованих у Києво-Святошинському районі, де виникло найбільше протиріч і дискусій щодо розподілу. Зміни стосувалися Ірпінської, Вишневої, Білогородської, Дмитрівської, Немішаївської громад. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план На місцевих виборах 25 жовтня, які відбулися на новій адміністративно-територіальній основі, на Київщині до існуючих 24 було додано ще 45 громад. Загалом на Київщині утворено 69 тергромад: 24 сільських, 24 – селищних та 21 – міська.  Переформатування Київоблради У цьому році закінчилася каденція 7 скликання Київської обласної ради. Фінальна сесія могла і не відбутися – через карантинні умови та страх перед коронавірусом. Але усе пройшло спокійно.  На місцевих виборах 25 жовтня близько півмільйона жителів пристоличного регіону обрали собі нових (а подекуди навпаки давно знайомих) представників в обласній раді. Поки соціологи малювали, що у результаті виборів пройде 4 політичні сили, до ради за результатами голосування зайшли місцеві представники таких партій, як: “Європейська солідарність” (25 мандатів); “За майбутнє” (14 мандатів); “ВО “Батьківщина” (14 мандатів); “Слуга народу” (22 мандати); “Опозиційна платформа – За життя” (9 мандатів).  Не дочекавшись навіть першої сесії і ще не встигнувши отримати депутатські посвідчення, обранці одразу вирішили домовлятися, хто з ким дружить. Результатом таких домовленостей став розкол на більшість від “слуги”, “ОПЗЖ” та “батьківщинівців” – та опозицію (“ЄС” та “За майбутнє”).  Перша сесія КОР почалася 20 листопада і тривала до 24 грудня з перервами. За 4 засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.  Головою колегіального органу обрали "слугу" Олександра Склярова, його першим заступником стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з "Батьківщини", а посаду заступника дали представнику "ОПЗЖ" Валерію Ксьонзенко. Представники фракцій "Європейська солідарність" і "За майбутнє" участі в голосуванні по керівників облради не брали через скандал навколо процедури. Читайте: Москаленко vs Скляров: Київоблрада не змогла обрати голову  На наступних засіданнях коаліціонери пакетом приймали обласні цільові програми, без обговорення ухвалили бюджет області на 2021 рік і, що не менш важливо, затвердили новий регламент ради. Усі ці питання викликали в опозиції низку питань – і депутати з “ЄС” та “ЗМ” заявила про бажання судитися із облрадою. Читайте: Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік  Депутатів нового скликання вже помітили за кнопкодавством, спробами махінацій, “договорняками” та бійками і штовханиною – і все це менш ніж за один місяць роботи. Тим часом попередники хитають головами і кажуть: за їх каденції такого не було (звісна річ, було, але це інша історія).  Фото: коллаж KVКиевVласть

29 депутатів фракції “Європейської солідарності” в Київській міській раді утримались при голосуванні за бюджет столиці на 2021 рік, ще два депутати з цієї фракції були відсутні. Про це KV стало відомо з результатів поіменного голосування депутатів Київради під час прийняття бюджету столиці на 2021 рік, яке відбулось 24 грудня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Нагадаємо, в головному фінансовому документі Києва на наступний рік  передбачено виділення найбільшої кількості коштів на освіту, транспорт, дорожнє господарство, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство та соціальний захист. Зокрема, з січня наступного року лікарі отримають надбавку до зарплати в розмірі 5 тис. гривень, середній медичний персонал – 4 тис. гривень, молодший медичний персонал – 2 тис. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Загалом на охорону здоров’я  у київському бюджеті на 2021 рік закладено майже 6,2 млрд гривень, на соціальний захист – 5,1 млрд гривень, на освіту виділені 24,7 млрд гривень – 43%, на культуру та мистецтво – близько 1,6 млрд гривень, на фізичну культуру і спорт – майже 1,3 млрд гривень. На транспорт та дорожнє господарство в кошторисі Києва-2021 заплановані 8,7 млрд гривень (15% бюджету міста), на ЖКГ – майже 3,8 млрд гривень, на будівництво – 235,2 млн гривень, на обслуговування місцевого боргу – 415,5 млн гривень. Доходи бюджету Києва заплановані в сумі майже 60,5 млрд гривень Видатки – близько 57,8 млрд гривень. Відзначимо, що за бюджет Києва на 2021 рік також не проголосувала фракція "Єдність Олександра Омельченка". Фото: скрін з Youtube Київської міської радиКиевVласть

Напередодні різдвяно-новорічних свят Київська область отримала головний фінансовий документ на наступні 12 місяців. Більшість облради від партій Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”, а опозиція натомість заявляє про “зраду” і збирається до суду. Зокрема фракції “Європейська Солідарність” і “За майбутнє” обурились через те, що бюджет прийняли без обговорення в сесійній залі. Не сподобалося їм і втричі зменшене фінансування охорони здоров'я вкупі із обділеною грошима культурою та збільшення видатків на утримання силовиків. Між тим, поки одна частина зали вважає себе королями, а інша тираноборцями, дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень. Як передає кореспондент KV, 24 грудня згідно з розпорядженням голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Інші питання – зокрема, “Про бюджет Київської області на 2021 рік” – вносили до порядку денного з голосу.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нагадаємо, офіційно сесія почалася 20 листопада і тривала досі з перервами; за 4 попередні засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.  Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР  Початок На засіданні зареєструвалося 45 з 84 депутатів. Відсутні 39 – переважну більшість складали депутати фракції “ЗА майбутнє”. Голова облради Скляров оголосив, що заяв стосовно поважних причин своєї відсутності не надали жоден з цих 39 депутатів.  Окрім опозиціонерів не було і однієї “слуги”. Як виявилося, упродовж засідання була відсутня членкиня фракції “Слуга народа” Наталія Гунько, проте представники “Європейської солідарності” неодноразово робили Склярову зауваження про те, що її картка дивним чином голосує. Голова ради цю інформацію проігнорував і лише один раз згодився вивести на табло поіменні результати голосування.  Фото: пресслужба Київської обласної ради Бюджет області Найбільший галас був навколо прийняття бюджету Київської області на 2021 рік.  Проте попри галас, депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн. Видатки обласного бюджету завтерджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень. Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів. Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155  гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень. У проєкті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень. За проєкт рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.  Для порівняння, доходи та видатки бюджету Київщини-2020 складали відповідно 5 млрд 166 млн 667 тис. 753 гривень та 5 млрд 169 млн 682 тис. 208 гривень. Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину  Опозиція незадоволена Під час засідання, коли підійшла черга голосувати за проєкт бюджету, депутати з “Європейської солідарності” збунтувалися: лунали заяви, що в обговоренні документу на комісіях вони не мали змоги брати участь, бо не були попереджені, або засідання комісій призначалися на дуже ранню годину – причому кілька засідань різних комісій одразу. Викликало в них обурення і те, що проєкт бюджету, кажуть депутати від “ЄС”, роздавали вже під час засідання, а не заздалегідь, а у коментуванні проєкту на сесії їм або відмовляли, або не брали коментарі до уваги. "З голосу" було внесено 40 питань, в тому числі і головний фінансовий документ області на 2021 рік. Проект бюджету було роздано депутатам прямо на сесії. Швиденько в турборежимі, без обговорення, діюча влада пакетно проголосувала усі питання, яких ніхто не бачив. Ясно, що навіть за кілька годин такий об'єм документів неможливо опрацювати.  Такий важливий документ протягнули наосліп, у ручному режимі. Звісно реальну картину ми побачимо уже після Нового року, коли цей бюджет оприлюднять. Окремо хочу зупинитися на питанні, з яким хотів виступити, а саме "чому зменшено фінансування комплексної програми розвитку культури Київської області на 2021 рік із 3,1 млн гривень на 1,04 млн. Яку сучасну та демократичну державу можна збудувати з таким ставленням до культури? Зменшено навіть таку мізерну суму. Однак збільшено фінансування на правоохоронні служби”, – написав у себе на фейсбук-сторінці депутат від “ЄС” Тарас Костін. Фото: сторінка Тараса Костіна у фейсбуці. Фото: сторінка депутата Ярослава Москаленка (фракція КОР “За майбутнє”) у фейсбуці “На цих відео чудово видно, як союз “Слуг народу” + ОПЗЖ + “Батьківщини” намагається протягнути написаний на коліні бюджет Київської області. На першому відео голова бюджетної комісії Денис Січевий пропонує голосувати за зміни, яких ніхто з депутатів в очі не бачив. А на другому відео голова регламентної комісії Віктор Світовенко навіть не приховує, що проєкту бюджету він сам не бачив, тим паче якихось змін до нього. Але голосувати треба, вважає він. Чинна антинародна коаліція в складі “Слуг народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” діє всупереч закону. Причому, як бачимо, вони це усвідомлюють і розуміють, та вчергове обіцяють, що це востаннє. В останній раз порушують законодавство, бо ж треба бюджет прийняти. Вони не лише не ознайомили з проєктом бюджету депутатів нашої фракції, а й самі цього бюджету не бачили. Але зараз підуть і слухняно проголосують. Тому що вони це роблять системно і це стиль їхньої роботи. А нас хочуть запевнити, що це кожен раз останній раз”, – зазначав напередодні сесії у своєму дописі на фейсбуці депутат від фракції “За майбутнє” Ярослав Москаленко. Бюджет ніби дійсно намагалися прийняти без будь-якого обговорення, а у залі з боку депутатів “Євросолідарності” лунала мова про те, що їх не попереджали взагалі або принаймні завчасно про проведення засідань бюджетної комісії. Депутати з міжфракційного об’єднання “Київщина” (“Слуга народу”, “ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”)) ці звинувачення відкидають і заявляють, що запрошували усіх електронною поштою, а проєкт пройшов погодження усіх профільних постійних комісій.  “Незаконним чином був прийнятий бюджет Київської області, – каже депутат від фракції “Європейська солідарність” Роман Титикало. – Проєкт не був опублікований і переданий депутатам завчасно, розданий він був депутатам безпосередньо на засіданні ради. Крім того, були процедурні порушення: депутатам не надавали слова та можливості обговорити проєкт бюджету та інші питання порядку денного, задати питання доповідачам; всі програми були проголосовані пакетом. Є підозра, що керівники фракцій мали певні домовленості, хто що отримає, і дали вказівку депутатам голосувати як є. Прийняття бюджету подібним чином є прямим порушенням закону; фракція “Європейська солідарність” готова оскаржувати це рішення КОР у суді. Це буде вже третій позов від нашої фракції”, – заявляє Титикало. Депутатка від “Європейської солідарності” Тетяна Семенова вказує, що проєктів бюджету було принаймні чотири, і остання редакція, за яку голосували на сесії, викликає низку питань – великий ризик того, що заклади охорони здоров’я, культури та освіти залишаться без необхідної долі фінансування.  “Втричі зменшені видатки на охорону здоров’я і мені боляче чути, що депутати вважають фінансування галузі в області достатнім, посилаючись на контракти закладів ОЗ із НСЗУ. Аби НСЗУ мала підстави підписати контракт із медичним закладом, в останнього має бути обладнання, яке зобов’язаний купити власник – тобто, Київська обласна рада. У нас центральні райлікарні фінансуватимуться з бюджетів громад, але з 69 ОТГ 21 є дотаційною, і КОДА мала б вивчити питання дофінансування районних закладів ОЗ через міжбюджетні трансферти з бюджету області, аби стимулювати медиків не лишати посади і продовжувати надавати меддопомогу.  Крім того, у бюджеті зменшені планові видатки на фінансування освіти та культури – наприклад, в останній редакції, до якої я мала доступ, у цих галузей забрали 6 млн гривень. Зник додаток 6, у якому зазначалися плани видатків на галузь капітального будівництва – за проєкт бюджету без цього додатку не мали права голосувати.  Проєктів бюджету було чотири. У першому, на розгляд якого частина депутатів з нашої фракції ледве зуміла потрапити, передбачалося 53,4% темп приросту і 870 млн нерозподілених коштів, а додатку 6 не було. Ми опротестовували такий варіант. У другому варіанті вже розподілили 300 млн гривень, лишалося 570 млн. У третьому – розподілено 750 млн, лишалося 106 нерозподілені. В останньому 6 млн забрали з культури, ще певну частину з іншої статті – не знаю точно, скільки та з якої – і кинули на програму “Київщина спортивна”. Вперше бюджет на наступний рік не обговорювався з усіма депутатами і не був включений до порядку денного. Ми утрималися від голосування, бо не бачили, за що голосуємо”, – додає Тетяна Семенова. Аргументи більшості “[Проєкт бюджету-2021] – це доволі об’ємний і важливий документ. Всі колеги мали можливість його обговорити, усі його бачили. Тому була узгоджена позиція не обговорювати його, а приймати так, оскільки кожна людина в залі чітко усвідомлює, за що вона голосує. Я отримала проєкт бюджету та програм, як і всі, два тижні тому і тому ми мали можливість розібратися і обговорити. У нашій фракції абсолютна демократія, усі мали можливість висунути свої пропозиції в межах можливостей бюджету. У нас склалася злагоджена колегіальна позиція щодо підтримки цього бюджету.  Стосовно зауважень про зменшення фінансування медицини – можливо, не всі колеги усвідомили суть медичної реформи: усі наші комунальні заклади охорони здоров’я стали неприбутковими комерційними підприємствами і змінено систему фінансування. Раніше вони отримували субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць, зараз вони перейшли на фінансування з НСЗУ. Держава відшкодовує закладам витрати на медичні послуги, прописані у їх контрактах з національною службою. Законом передбачено, що 20% від суми відшкодування може йти на розвиток закладу, преміювання медичних працівників, поліпшення матеріально-технічної бази, і ми побачили непогану динаміку і те, що значна частина закладів має цей ресурс. Реформа потребує доопрацювання: певні заклади не входять до пакетів НСЗУ (психоневрологічні, протитуберкульозні диспансери, центри крові), і тому отримають фінансування видатків по захищених статтях з обласного бюджету відповідно до індикативів міністерства охорони здоров’я”, – каже депутатка від “ВО “Батьківщина” Ганна Старикова. Заступник голови облради, представник фракції “ОПЗЖ” Валерій Ксьонзенко парирує та заявляє, що бюджет – з голосу або ні – конче необхідно було прийняти зараз, аби заклади охорони здоров’я та освіти не залишилися без фінансування, а їх працівники – без зарплати. У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами. “Уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні. Депутати з інших фракцій (“ЄС” та “За майбутнє”) – навіть не отримали свої мандати, в них і досі лише тимчасові посвідчення, термін дії яких спливає через 3 дні після отримання. Питання бюджету не вносилося до порядку денного через те, що це не друга сесія, а перша. Закон зобов’язує нас прийняти спочатку регламент, не пізніше другої сесії, і ми повинні були спочатку прийняти його. Але виникає питання [своєчасного] прийняття бюджету, і моє право як депутата вносити питання з голосу. Я не контролював присутність депутатів з “За майбутнє” та “ЄС” на обговоренні проєктів бюджету та обласних програм, але їх запрошували. Приходити чи ні – це їх право, але апарат точно сповіщав їх про засідання комісій.  Бюджет цього року менший у порівнянні – 4,9 млрд проти 5,6. Йде скорочення за рахунок державних субвенцій, які, якщо раніше проходили через обласну раду, зараз йдуть напряму – це стосується бюджетів громад, фінансування закладів медицини та освіти, тощо, в умовах реформи децентралізації. Так, субвенція на медицину скоротилася – було 300 млн, стало 170 млн. Нам не дали цю субвенцію. Саме цей залишок і пішов на програму підтримки галузі охорони здоров’я. Не вистачило часу та розуміння, яким саме лікарням регіону потребується підтримка. Ми заклали у бюджеті ще 53 млн, аби ми мали змогу у подальшому прийняти правильне рішення стосовно їх фінансування. За 3 місяці ми розберемося та розподілимо. У нас лишилося близько 100 млн нерозподілених коштів на освіту – теж треба розуміти. Область не так і багато може заробити – хоча у цьому році ми показали зріст, заклали ріст у 2,9 млрд гривень: за рахунок заробітних плат, адже основне джерело доходів бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Бюджет розвитку у нас залишається у розмірі 570 млн, який ми розподіляли саме на школи, дороги, лікарні, тощо. Освіта та охорона здоров’я – першочергові зміни, які будуть вноситися найближчим часом. Бюджету не вистачає, в області він майже у 10 разів менший за бюджет Києва, потрібно визначатися з пріоритетними напрямками”, – заявив заступник голови Київоблради Валерій Ксьонзенко (фракція “ОПЗЖ”).  Що ще ухвалили Окрім голосування за бюджет, депутати ухвалили нові програми соціально-економічного розвитку. Серед них – цільові програми “Турбота”; соціальної підтримки учасників АТО/ООС та їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, а також  Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності; будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури; комплексної програми розвитку культури; програми розвитку туризму. Також було затверджено комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2021 – 2023 роки. Олександр Скляров після ухвалення программ. Фото: пресслужба Київської обласної ради Депутати внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки і затвердили Програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2021 рік.  На завершення роботи першої сесії депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР “Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр “Родина” на комунальну установу КОР “Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям”. Відповідні зміни було внесено й до положення про цю установу. Зважаючи на тривалу роботу в постійних комісіях з опрацювання питань, винесених на пленарне засідання сесії, більшість із них депутати ухвалили “пакетним голосуванням”. Нагадаємо, як писала KV, депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування. Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР Колаж KV КиевVласть

17 січня відбудуться повторні вибори голови Бориспільської територіальної громади. За крісло очільника тут готові позмагатись 18 кандидатів. Більшість з них – самовисуванці. Інші – представники партій “Пропозиція”, ВО “Свобода”, “УДАР”, “Європейська солідарність”. А задля підтримки одного кандидата, об'єдналися чотири політпартії – “Слуга народу”, ВО “Батьківщина”, “Опозиційна платформа – За життя” та “Наш край”.  Як раніше писала KV, 28 жовтня помер чинний міський голова Борисполя Київської області Анатолій Федорчук. Він помер від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Анатолій Федорчук балотувався в мери Борисполя на місцевих виборах у 2020 році. За даними партії "Наш край", від якої він балотувався, Федорчук переміг, набравши 33% голосів. У зв'язку з цим були призначені перевибори голови Бориспільської громади. Як повідомили KV у Бориспільській міській територіальній виборчій комісії, на голову Бориспільської громади було зареєстровано 18 кандидатів: Андрій Хілько, Олександр Денисов, Віктор Молодий, Вікторія Шевц, Ярослав Шевченко, Олег Верес, Володимир Кондратенко, Владислав Байчас, Анна Скороход, Ірина Ніколаєва, Ігор Пєтровскіс, Ярослав Годунок, Віктор Ціздин, Богдан Тищенко, Дмитро Іванов, Володимир Борисенко, Олег Волошин, Володимир Галаган.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Політики і депутати Голова Бориспільської райради 7-го скликання Владислав Михайлович Байчас народився 28 червня 1970 року в селі Проців Бориспільського району, наразі живе у Борисполі. Балотується як самовисуванець, але 18 грудня чотири політичні сили – “Слуга народу”, ВО “Батьківщина”, “Опозиційна платформа – За життя” та “Наш край”, заявили про його підтримку, задля чого підписали меморандум “Про об’єднання політичних сил для підтримки єдиного кандидата на виборах Бориспільського міського голови 17 січня 2021 року”. На виборах 25 жовтня балотувався на голову громади від партії “Слуга народу”. Обраний депутатом Бориспільської міської громади.  З 1992 року Владислав Байчас, за його ж словами, почав займатися бізнесом. У 1995 році в його власності було кілька бензовозів, потім з'явилися автозаправні станції. З 1995 по 2000 рік Байчас очолював ТОВ "Найс" (компанія-постачальник бензину). З 2000 по 2010 рік – голова правління ВАТ "Евронефтепродукт" (нафтова база в Борисполі). Також Владислав Байчас займався бізнесом у сфері нерухомості. У період з 2007 по 2010 рік Владислав Байчас був помічником-консультантом народного депутата Верховної Ради України VI скликання Сергія Міщенка (фракція "Блок Юлії Тимошенко") – на громадських засадах. У 2010 році – обраний депутатом Бориспільської районної ради від "Партії регіонів", яку пізніше і очолив. Балотувався Байчас як представник свого рідного села Проців. З 2010 по 2014 рік – голова Бориспільської районної ради. Голова Бориспільської районної організації “Партії регіонів”. Після подій на Майдані, в кінці лютого 2014 року, Владислав Байчас подав у відставку. У 2015 році, на місцевих виборах, балотувався і був обраний від партії "Блок Петра Порошенко" (БПП) в Бориспільську районну раду VII скликання. У 2010 році прізвище Байчас облетіло більшість столичних ЗМІ. У Києві відбулося скандальне ДТП за участю 18-річного представника "золотої молоді", студента юридичного факультету КНУ ім. Шевченко, Дмитра Байчаса, за даними преси – сина Владислава Байчаса. Грубо порушивши правила дорожнього руху, він "влетів" на своєму Porsche Cayenne Turbo в автомобіль Subaru, який від зіткнення загорівся. Жінка-водій Subaru залишилася жива, але була сильно травмована. Судячи з відсутності продовження історії, інцидент "зам'яли". Варто відзначити, що станом на 2016 рік син голови Бориспільської районної ради – Байчас Дмитро Владиславович, працював прокурором столичної прокуратури №10 (Шевченківський район). У минулому році задекларував два будинки відпочинку, житловий будинок на 248,60 кв.м, 7 земельних ділянок на 63 375 кв.м, невідомі об'єкти на 4 767 та 9 541 кв.м в оренді та суборенді, два недобуваних будинки на 864 та 147,20 кв.м у Бориспільському районі. Ще має нежитлову будівлю та земельну ділянку на 2 053 кв.м в АР Крим, офіс у Києві в спільній власності. Дружина Наталія має квартиру на 51,60 кв.м у Борисполі, машиномісце у Києві, дві земельні ділянки на 54 кв.м у Бориспільському районі.  Владислав Байчас має три коштовні годинники – JeanRichard, Girard-perregaux та BREITLING 1884, мисливську зброю BROWNING та Heym 26B lux. Дружина має годинник Rolex. Він має декілька автомобілів: ВАЗ 2121, Peugeot 405GL, Toyota FJ Cruiser, в оренді – Toyota Land Cruiser, Audi Q8. Водні засоби: Bombardier RXT 215hp, Київ-1455-К SUPER-GUIDE V-14, UA 0232-KV, також має три причепи до легкового автомобіля. Дружина має два авто – Audi Q7 та Volkswagen Tiguan. Наталія Байчас має корпоративні права у ТОВ “Ніна-Плюс”, ТОВ “Найс”, ТОВ “Найс-Тауер”. Його дохід склав 389 868 гривень, ще 4 млн 83 тис. 303 гривні отримав з продажу майна. Дружина заробила 54 347 гривень і 840 тис. гривень отримала з продажу майна. Байчас має заощадження у розмірі 3 млн 563 тис. 42 гривні, 112 411 доларів США, 18 694 євро. На рахунках дружини та готівкою налічується 7 млн 934 тис. 76 гривень, 17 700 доларів США, 5 562 євро.  Також балотується на посаду голови громади секретар Бориспільської міськради 7-го скликання Ярослав Миколайович Годунок. Він народився 2 липня 1977 року в селі Любахи Володимирецького району Рівненської області, проживає у Борисполі. На виборах 25 жовтня балотувався від “Радикальної партії Олега Ляшка”, нині на вибори йде самовисуванцем. Він є депутатом Бориспільської міської ради V та VI скликань. Був членом Радикальної партії Ляшка, після цього був у партії ВО “Батьківщина”. У 2017 році став секретарем міської ради.  Ярослав Годунок відома фігура в Борисполі. У 2019 році він побився із переселенцем Ігорем Пєтровскісом (який, до речі, також балотується на голову Бориспільської ОТГ) в приміщенні Бориспільської міськради.  10 липня минулого року в Борисполі президент Володимир Зеленський вигнав Годунка з наради. Під час словесної перепалки Зеленський назвав Годунка розбійником і велів вийти з зали. 25 лютого Годунок в футболці з написом "Вийди звідси, розбійник" та плакатом "Чекаю вибачень від президента" попросив главу держави розслідувати розкрадання коштів попередньої райгосадміністрації, на що Зеленський відповів, що йому слід звертатися в правоохоронні органи. 4 червня 2020 року працівники Бориспільської міської ради вийшли на мітинг протесту під гаслом "Геть розбійника", з вимогою до міського голови скликати позачергову сесію міськради і до депутатів звільнити з посади секретаря міськради Ярослава Годунка. В декларації за минулий рік вказав, що має земельну ділянку на 1000 кв.м та АЗС у Борисполі. У спільній власності із дружиною Надією має квартиру на 61,4 кв.м у Києві. Ще на дружину записані дві ділянки по 1 000 кв.м кожна у Яготині та Борисполі, дві квартири на 57 та 56,70 кв.м у Києві, ще одна квартира на 79,6 кв.м у Борисполі, недобудований будинок на 60 кв.м у Яготині. На Ярослава Годунка записаний вантажний автомобіль МАЗ 5433, на дружину – легковий автомобіль Volkswagen Polo, автокран та автобус. Він має корпоративні права у СП “Дабл-Ч”, ТК СВ “Транс”, товаристві “Нафтогаз-Енергоресурси”, дружина – у товариствах “Козачок-Бориспіль”, “Парк Транс Буд”, “Бориспільавтотранс”, “Ікар-С”. Його дохід склав 665 312 гривень, дружини – 163 340 гривень. Ярослав Годунок має заощадження у розмірі 861 490 гривень, 40 459 доларів США, дружина – 1 млн 187 тис. 293 гривень, 96 575 доларів США, 7 583 євро. Ще Годунок має кредит у розмірі 50 тис. гривень. Наступний кандидат на голову громади – депутат Бориспільської міськради 7-го скликання від ВО “Свобода” Олег Олександрович Верес. Народився 27 червня 1970 року у місті Бориспіль, де і проживає. Має вищу освіту. Є членом ВО “Свобода”, від якого балотується наразі та балотувався 25 жовтня.  У 2015 році невдало балотувався в Київську обласну раду від ВО “Свобода”. Працює старшим інженером-енергетиком у Київській міській філії ПАТ "Укртелеком". У минулому році задекларував квартиру на 52 кв.м у Борисполі. Має два автомобілі – Ford Escort та Opel Astra і причіп. Його дохід склав 140 559 гривень. Має заощадження у розмірі 185 523 гривень, ще 11 тис. доларів США позичив третім особам. Ігор Евалдсович Пєтровскіс народився 12 січня 1975 року у місті Санкт-Петербург Російської Федерації. Проживає у Борисполі. Йде на ці вибори самовисуванцем, як і 25 жовтня. За даними ЦВК, тимчасово безробітний.  Працював директором ТОВ “ДВК”, дистриб’ютором пивної компанії Carlsberg Ukraine, HoReCa, комерційним директором КЗН “Росинка”. Влітку 2019 року у холі міської ради Борисполя сталася бійка між секретарем Бориспільської міської ради Ярославом Годунком та Ігорем Пєтровскісом. Годунок звинувачував Пєтровскіса у сеператизмі, а той Годунка у хабарництві. Згодом Президент Володимир Зеленський призначив Пєтровскіса головою Кремінської РДА Луганської області. Наразі він там не працює. Раніше також займав керівні посади в органах влади Луганщини.  Остання декларація, яку він подавав, за 2018 рік. Там вказано, що він має житловий будинок на 264,4 кв.м у Луганській області, квартиру на 68 кв.м у Луганську. Також задекларував квартиру на 86 кв.м у Борисполі, яка належить третій особі. Має легковий автомобіль Daewoo Lanos, вантажний ЗІЛ, два автобуси та 4 мікроавтобуси. На дружину Олександру записаний автомобіль ZAZ Таврія, два вантажних ЗІЛ, один – КАМАЗ та причіп. Тоді його дохід становив 118 268 гривень, дружини – 135 630 гривень. Також вона мала заощадження у розмірі 100 тис. гривень, а Ігор Пєтровскіс позичав третім особам 20 тис. доларів США.  Депутат Верховної Ради 9-го скликання Анна Костянтинівна Скороход народилась 14 січня 1990 року у місті Вишгород. Проживає у Борисполі. У 2019 році була обрана депутатом від партії “Слуга народу” за виборчим округом №93 (Київська область), як безпартійна. 15 листопада була виключена з фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. За день до того поскаржилась на політичні переслідування з боку влади через затримання ГПУ її цивільного чоловіка Олексія Алякіна (громадянин РФ). Як повідомив тоді журналістам заступник голови фракції Олександр Корнієнко: "Її виключили за порушення домовленостей щодо спільної позиції з тих питань, по яких фракція виробила спільну позицію". Це стало першим в ВР IX скликання випадком виключення з фракції. З липня 2020 року – член депутатської групи "За Майбутнє". У минулому році задекларувала квартиру на 98,6 кв.м, 4 земельні ділянки на 84 265 кв.м у Бориспільському районі, квартиру на 73,7 кв.м у Вишгороді в спільній власності, право користування на квартиру площею 46 кв.м у Борисполі та недобудовану квартиру площею 118,7 кв.м у Вишгороді. На чоловіка Олексія записано дві земельні ділянки на кв.м у Бориспільському районі, ще одна ділянка на 776 кв.м та житловий будинок на 128,2 кв.м у Васильківському районі. Має коштовні ювелірні вироби – набір (підвіс, сережки, каблучка) та окремо сережки. Їздить вона на автомобілі Jeep Compas. Має корпоративні права у ТОВ “БК Прогрес-41”, які передала в управління, чоловік – у ТОВ “БК Прогрес БУД” та ТОВ “БК Прогрес”. Її дохід склав 308 345 гривень, чоловіка – 686 332 гривень. Має заощадження у розмірі 20 006 доларів США, 10 євро та 162 гривень. Чоловік має 150 048 доларів США, 200 гривень, 3 євро. Вікторія Олександрівна Шевц народилася 28 вересня 1980 року, має вищу освіту та проживає у Борисполі. Балотується шляхом самовисування. Обрана депутатом Бориспільської міської громади.  Голова молодіжної громадської організації “Труба”. У 2015 році балотувалась до Київської обласної ради 7-го скликання від партії “Сила людей”. Працювала директором креативної агенції "Прінт-студія" та агенції з організації заходів "Творча кузня".  У минулому році задекларувала квартиру на 63,4 кв.м в Борисполі, що знаходиться у спільній власності. Має заощадження у розмірі 15 тис. доларів США та 230 тис. гривень.  Наступний кандидат на голову громади – Володимир Костянтинович Борисенко. Народився 16 липня 1987 року в місті Бориспіль, де й проживає. Є членом партії “Європейська Солідарність”, за підтримки якої йде на вибори. Від неї ж брав участь у виборах 25 жовтня. Обраний депутатом Бориспільської міської громади.  Володимир Борисенко працює комерційним директором ТОВ “БФ Груп”. Невдало балотувався до Верховної Ради 8-го скликання від партії “Народний фронт” та брав участь у минулорічних виборах народних депутатів як самовисуванець.  Працював помічником нардепа 8 скликання Андрія Іванчука (“Народний фронт”) на громадських засадах. У декларації за 2019 рік вказав, що має квартиру на 81,6 кв.м у Борисполі та дві земельні ділянки на 1 500 кв.м у Бориспільському районі. На дружину Тетяну записний житловий будинок на 104,1 кв.м та земельну ділянку на 1000 кв.м у Броварах, житловий будинок на 57,7 кв.м та дві ділянки на 3 850 кв.м Броварському районі. Володимир Борисенко має автомобілі Lexus LX570, ГАЗ 21, АЗЛК 407, ЗАЗ 965АБ, дружина – Volkswagen New Beetle та Ford Mustang. Має корпоративні права у приватному підприємстві “Боріко”. Його дохід склав 336 096 гривень, дружини – 373 тис. гривень. Він має заощадження у розмірі 2 млн 500 тис. гривень, 100 тис. доларів США, 85 тис. євро, дружина має 50 тис. доларів США.  Володимир Вікторович Кондратенко народився 21 квітня 1978 року у Києві. Балотується від партії "УДАР".  Освіта вища. В 2004 році закінчив Київський славістичний університет (спеціальність – міжнародні відносини), у  2010-2013 роках навчався у Національній академії державного управління при Президентові України (спеціальність – державне управління). Директор фермерського господарства “Простоквашино-2012”, співзасновник ТОВ “Горизонталь-2006”, ТОВ “Відродження-2006”. Депутат Бориспільської районної ради 5-го та 6-го скликання (“УДАР”). Голова Бориспільської районної організації громадянської партії “Пора” та громадської організації “Садівниче товариство “Дімекс”. Голова Бориспільської районної організації політичної партії “УДАР”. У 1995-1996 роках працював менеджером зовнішньої економічної діяльності СП "Дімекс". У 1996-1998 – заступник директора СП "Дімекс". У 1998-2004 роках був приватним підприємцем (надання послуг населенню, торгівля). У 2004-2009 – генеральний директор ТОВ "УМК" (робота в сфері будівельно-інвестиційної діяльності). За даними сайту “Антикор”, Володимир Кондратенко є професійним автогонщиком. Повідомлялось, що головне управління розвідки Міністерства оборони України недоотримало 15% квартир для своїх співробітників в житловому комплексі, який зводила в Києві за адресою Трутенка, 3 будівельна компанія “УМК”, засновником та директором якої був Володимир Кондратенко. Разом із екс-прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком він працював в Асоціації допомоги постраждалим інвесторам.  Самовисуванець Олег Миколайович Волошин народився 5 серпня 1980 року у місті  Кагарлик, де і проживає. Тимчасово не працює. У 2003 році закінчив Богуславський навчально-консультаційний центр Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Музика”, здобув кваліфікацію вчителя музики. З листопада 2002 року по вересень 2012 року працював на посаді керівника гуртка у Кагарлицькому районному центрі дитячої та юнацької творчості. З вересня 2012 року по вересень 2017 року – педагог-організатор Кагарлицького районного центру дитячої та юнацької творчості. У вересні 2017 року був призначений заступником голови Кагарлицької районної ради 7-го скликання. У 2019 році балотувався до Верховної Ради від “Радикальної партії Олега Ляшка”. Від цієї ж партії був кандидатом на голову Кагарлицької громади цьогоріч. У минулому році задекларував два автомобілі – ВАЗ 21063 та ЗАЗ-DAEWOO T13110. Його дохід склав 184 411 гривень, дружина Юлія заробила 143 543 гривень.  Адвокати Самовисуванець Олександр Анатолійович Денисов народився 26 січня 1979 року у місті Прип’ять, проживає у Борисполі. На виборах 25 жовтня також був самовисуванцем. Веде індивідуальну адвокатську діяльність, є членом Ради адвокатів Київської області. Є директором ТОВ “Денмарк Інвест”. Раніше працював начальником юридичного відділу виконавчого комітету Бориспільської міськради. У 2014 році балотувався до Верховної Ради від партії “Народний фронт”.  Дмитро Федорович Іванов народився 4 червня 1966 року у місті Сочі. Проживає у Києві. Балотується шляхом самовисування. Працює юристом Шевченківської районної спілки ветеранів Афганістану. Член Ради адвокатів міста Києві. Директор ТОВ “Адвокатська компанія “Шевченко і партнери”, співзасновник ТОВ “Захист-Гранд”.  Самовисуванець Ярослав Анатолійович Шевченко народився 22 червня 1991 року у місті Черкаси, проживає у Києві. Адвокат.  Бізнесмен Підприємець Віктор Леонідович Молодий народився 18 квітня 1982 року у селі Лисогірка Жмеринського району Вінницької області, проживає у Борисполі. Балотується від політичної партії “Пропозиція”, як і 25 жовтня.  Молодий – бізнесмен, який займається переважно виробництвом, зокрема пошиттям одягу та взуття. Його підприємства працюють у Броварах, Боярці та інших населених пунктах Київщини. Був співзасновником ТОВ “Форрест-Лайн” (лісівництво та лісозаготівля).  У 2014 році балотувався до Верховної Ради самовисуванцем.  Інші Андрій Анатолійович Хілько народився 9 листопада 1984 року в місті Києві, де і проживає. Балотується шляхом самовисування. Директор благодійного фонду “Хілько”. За інформацією на сторінці в Facebook фонду Хілько, дана організація боролася за поліпшення парку "Юність" на столичній Борщагівці. У лютому цього року цей БФ звертався до Департаменту комунальної власності КМДА "з вимогою пояснити непрозорість процедури пошуку орендаря". За даними видання "Вісті", Андрій Хилько подавав до суду позов з вимогою анулювати реєстрацію Володимира Зеленського кандидатом на пост президента. Відзначається, що Хилько є міноритарним акціонером цілого ряду банків. Ця ж інформація міститься і на його особистому сайті. Зокрема він володіє акціями "Кредобанку", "Юникредитбанку", "Райффайзенбанку – Аваль" та інших. У 2019 році балотувався до Верховної Ради, як самовисуванець. Віктор Григорович Ціздин народився 17 травня 1988 року у селі Труханів. Проживає у Борисполі. Балотується, як самовисуванець. Тимчасово не працює. Чоловік Тетяни Григорівни Ціздин, яка працювала головним спеціалістом розрахункового відділу Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради. Звільнилась у березні, а в квітні подавала декларацію кандидата на цю ж посаду. Самовисуванець Богдан Васильович Тищенко народився 5 червня 1978 року у місті Бориспіль, де й проживає. Має вищу освіту, пенсіонер. На вибори 25 жовтня також йшов самовисуванцем.  Володимир Леонідович Галаган народився 12 листопада 1970 року у селі Слобода Обухівського району, де і проживає. Балотується шляхом самовисування. Тимчасово не працює.  Самовисуванка Ірина Василівна Ніколаєва народилась 6 вересня 1965 року у селі Гоголів, проживає у Борисполі. Тимчасово не працює. До липня 2020 року була приватним підприємцем (консультування з питань комерційної діяльності й керування). Читайте: Повторные выборы мэра и горсовета Броваров состоятся 17 января 2021 года КиевVласть

Школи і медики Вишгородщини ризикують опинитися у безгрошів’ї. Депутати Вишгородської громади б’ють на сполох: райрада мусить якнайшвидше передати заклади освіти, медицини та культури на баланс громади, адже згідно з новим законом, з 1 січня саме ОТО мусять самі фінансувати ці заклади. У райраді запевняють, що хотіли б вирішити питання у строк, оптимальний для бюджетного процесу. Однак на заваді встали інвентаризація, систематизація та інші проблеми.  Про це KV стало відомо із допису голови Вишгородської міської об’єднаної громади Олексія Момота. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За його словами, 16 грудня на позачерговій 2-й сесії Вишгородської районної ради VIІI скликання мали передати низку комунальних закладів освіти, культури та медицини на баланс міста Вишгород, як того вимагає Закон №1009-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій", що набув чинності 6 грудня.  У порядок денний додатково були внесені питання про безоплатну передачу юридичних осіб та майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району у комунальну власність територіальних громад Вишгородської міської ради, Пірнівської сільської ради, Петрівської сільської ради та Димерської селищної ради. “Ці питання викликали досить жваве обговорення в залі, але під час голосування були погоджені депутатами”, – зазначається у прес-релізі на сайті районної ради.  Перелік цих об’єктів був затверджений рішенням Вишгородської міської ради від 10 грудня "Про звернення з клопотанням до Вишгородської районної ради щодо передачі закладів, підприємств, установ до власності Вишгородської міської ради…” – всього 24 комунальні заклади. Назва закладу  Код ЄДРПОУ Вишгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 13729211  НВК "Вишгородська районна гімназія "Інтелект" – ЗОШ І ступеня" 20579479  Комунальний заклад Вишгородської районної ради "Вишгородський міжшкільний навчально- виробничий комбінат" 19414299  Вишгородська спеціалізована школа "Сузір'я" Вишгородської районної ради 13737082  Вишгородський районний Центр художньої творчості дітей, юнацтва та молоді "Дивосвіт"  25979284  Вишгородська комплексна дитячо – юнацька спортивна школа  37496518  КП "Навчально – спортивна база" (НСП)  22202661  Вишгородська центральна районна аптека   № 23  1977760  Вишгородська районна спеціальна загальноосвітня школа "Надія"  24220924  Комунальний заклад "Інклюзивно-ресурсний центр" Вишгородської районної ради  42059088  Вишгородська дитяча музична школа  228500  Вишгородський районний будинок культури "Енергетик"  5531400  Комунальний заклад "Вишгородська районна дитячо-юнацька спортивна школа з водних видів спорту"  22202661  Вишгородська центральна районна бібліотека  36833124  КНП "Вишгородська центральна районна лікарня"  Вишгородської районної ради 1994391  КНП Вишгородська стоматологічна поліклініка 33678038  Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської районної ради  38423901  КП “Вишгородське бюро технічної інвентаризації”  19422749  ВРКП "Комунальник"  32537622  Хотянівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів  20602907  Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" ВРР  38423901  Хотянівська бібліотека    Хотянівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини  38423901  Осещинський фельдшерський пункт    *Додаток 1 до рішення Вишгородської міської ради № 2/9 від 10 грудня 2020 року  До дня проведення сесії, утім, депутатам міськради не вдалося ознайомитися із повним переліком, який виносили на засідання районної ради, каже голова міськради Олексій Момот. За його словами, на засіданні районної ради також було порушено регламент роботи – як з'ясувалося, депутати районної ради навіть в момент сесії не мали на руках перелік об'єктів, які передаються. Заступник голови районної ради Олександр Дзюба з трибуни повідомив про те, що перелік буде просто зачитано в момент прийняття рішення. “Ми побачили, що з усього переліку який надали, передають тільки школи: причому туди забули вписати школу “Надія”, де навчаються наші особливі дітки. Я на всьому цьому акцентував увагу – пояснив депутатам районної ради про те, що сьогодні [був] останній день, коли міська рада має подати до казначейства мережу підприємств: які саме переходять, скільки налічується у них співробітників, скільки це буде коштувати, фінансування і таке інше. Пояснив, що з 1 січня вже згідно закону та бюджетного кодексу України депутати райради не зможуть фінансувати ані освіту, ані медицину, ані культуру. У нас є ризик залишити більше сотні людей без заробітної плати. Це величезний ризик”, – каже Момот. Голова громади каже, що його підтримала частина депутатів районної ради, які вносили також пропозиції передати згідно рішення Вишгородської міської ради, звучали також альтернативні пропозиції, щоб міська рада встигла перестрахуватися – підготуватися, розпланувати бюджет, встигнути подати дані до Казначейства, прийняти хоча б юридичні особи.  “На жаль, більшість, яка сформувалася в районній раді, це не підтримала – аргументуючи тим, що вони зберуться, можливо на наступному тижні і передаватимуть ці об’єкти. Я запропонував голові районної ради не пізніше понеділка зібрати круглий стіл із керівництвом Вишгородської та сусідніх ОТГ, керівниками комунальних закладів, які підпадають під цей ризик, і щоб ми це вирішили. 25 грудня – останній день, коли ми маємо затвердити бюджет. Ми матимемо зробити це за один день”, – додає Момот. Голова районної ради Андрій Анісімов каже: процес передачі майна продовжується, районні депутати розуміють необхідність та ургентність, але спочатку вони мають вирішити бюрократичні проблеми, через які передати все одразу не вийде. “Вишгородською районною радою 16.12.2020 прийняті рішення про безоплатну передачу юридичних осіб та майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району у комунальну власність територіальних громад Вишгородської міської ради, Димерської селищної ради, Петрівської сільської ради, Пірнівської сільської ради. Здебільшого передано заклади освіти. Також прийняті рішення про початок реорганізації Іванківської і Поліської районних рад шляхом приєднання до Вишгородської районної ради та створені відповідні комісії з реорганізації. Треба зазначити, що для передачі частини майна необхідно пройти відповідні процедури. Наприклад, для передачі музичних шкіл, бібліотек, Вишгородській районній раді необхідно увійти до складу засновників цих закладів, про що було прийнято відповідні рішення. Після проведення реєстрації буде прийнято рішення про передачу цих установ до ОТГ. На жаль, цю роботу не було проведено завчасно и тому новий склад районної ради потребує часу на цю роботу, та працює в режимі 24/7 для вчасного завершення цих процесів та з урахуванням вимог чинного законодавства”. Депутат Київської обласної ради Олександр Колодій (фракція “ВО “Батьківщина”), що був присутній на засіданні райради, розповів – з переліку вище затвердили до передачі лише Вишгородську ЗОШ І-ІІІ ст. №1, навчально-виховний комплекс "Вишгородська районна гімназія "Інтелект" – ЗОШ І ступеня" та Вишгородську спеціалізовану школу "Сузір'я". Інші заклади будуть затверджувати на наступній сесії, яка буде проводитися на початку наступного тижня – наразі готують пакети документів та допроводять інвентаризацію. “Лишилося питання по Вишгородській центральній райлікарні, центру ПСМД, ФАПам, закладам культури. Окремим блоком із міськрадою зараз вирішується спірне питання стосовно комунальних підприємств. Я спілкувався із головою Фонду комунального майна Вишгородської райради, документи готуються. Є складнощі: наприклад, у райлікарні дві філії – одна у місті, одна в смт Димер, і передати потрібно частину майна відповідно і місту, і смт. Що стосується ФАПів, такі є в кожному селі, їх потрібно систематизувати і передати відповідним громадам, на території яких вони знаходяться. Спірні момент є, звісно, але вони не стосуються саме комунальних закладів, а лише компідприємств”, – зазначає Колодій і додає, що пропозицію Момота зібрати круглий стіл підтримано – голови ОТГ та керівники комунальних установ мають зібратися 18 грудня.  Нагадаємо, як писала KV, райони більше не будуть фінансувати заклади соціальної інфраструктури відповідно до змін до законодавства, прийнятих Верховною Радою. Відтак, всі школи, театри, лікарні перейдуть на фінансування громадами. Нещодавно про передачу фастівського Центру ПМСД та Фастівської ЦРЛ на баланс міста звітувала Фастівська міська громада, але вона вже б’є на сполох: необхідні кошти на їх дофінансування. Читайте: Фастівська громада візьме на себе фінансування двох закладів охорони здоров'я Фото: Життя міста Вишгород – bloggerКиевVласть

Партія “Слуги народу” стрімко втрачає рейтинг. Б’ючись у конвульсіях, її представники  всіляко намагаються втриматись у владі на місцях. І це дуже добре стало видно під час роботи Київської обласної ради. Приміром, як відбувалося обрання голови Київської обласної ради. Перша спроба голосування пройшла більш-менш пристойно: з одним бюлетенем, в якому зазначались прізвища двох кандидатів, голосування таємне... За претендента Ярослава Москаленка, представника партії “За Майбутнє” було віддано 42 голоси – це на один голос менше від необхідної кількості. Другий претендент, від “Слуги народу” Олександр Скляров отримав 38 голосів. Проведення повторного голосування, згідно з регламентом, звісно не влаштовувало слуг. Тому депутати від “Батьківщини”, “Слуги народу” та ОПЖЗ об’єдналися у провладну коаліцію та зробили, що могли у той момент: зірвали засідання, залишивши сесійну залу. Розуміючи, що законним способом їхній кандидат не набирає необхідної кількості голосів,  вони провели своє “таємне” засідання Тимчасової президії Київської обласної ради VIII скликання, на яке не запросили колег – представників від “За Майбутнє” та ЄС. Користуючись нагодою, вони запропонували протиправно змінити форми бюлетеня та склад лічильної комісії.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На 27 листопада було призначено повторне обрання голови. “Голосування” було абсурдне: у бюлетені було лише одне прізвище кандидата (здогадайтеся якого). Кабінку для голосування перенесли в одне приміщення, а скринька для бюлетенів стояла на трибуні для виступу, тобто на самому видному місці під прицілом камер та партійних босів, серед яких був диригент – народний депутат Олександр Дубінський, він пильнував, аби жоден з коаліції не зробив крок вліво чи право. Годі й казати про принизливу поведінку, коли кожен депутат демонстрував своє “таємне волевиявлення” на камеру, а потім складав бюлетень до скриньки. Ігноруючи закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, в якому все прописано про порядок проведення першої сесії, обрання голови та заступника (заступників), скликання чергової і позачергової сесії та регламент, слуги разом з колегами з “Батьківщини” та ОПЗЖ анонсували стиль та принцип своєї подальшої роботи. Отже, видавши депутатам бюлетені з прізвищем Олександра  Склярова, другий кандидат на посаду голови  Ярослав Москаленко фактично був позбавлений  права брати участь у голосуванні та бути обраним. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Трактування про таємне голосування слуги змінили під себе. Згідно з законом, це вид голосування, при якому учасники голосують анонімно. Важливим критерієм таємного голосування є виключення контролю за волевиявленням виборця. Таємне голосування є (правильніше сказати було) одним з основних конституційних принципів виборчої системи та гарантією вільного волевиявлення. А тут результат волевиявлення кожного депутата був відомий перед тим, як бюлетень кидався до скрині. Не кажучи вже про контроль з боку керівників фракцій, колег депутатів, сторонніх осіб та відеокамер всіх охочих. Наразі Ярослав Москаленко подав позовну заяву до суду та в січні очікується перше засідання. Зважаючи на зухвалість провладної партії, це буде нелегка боротьба. Зрозуміло, що у цій справі буде не просто. Оскільки на суд чиниться шалений тиск, проте порушення, які допустила Київська обласна рада при обранні голови є просто очевидними. А поки провладна коаліція продовжує рухатися у бік порушення закону. Відповідно закону “Про місцеве самоврядування”, рішення ради приймається більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом. Також там визначено, що голова обласної ради може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. А питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. І от цікаво. Провладна коаліція від ОПЖЗ, “Слуг народу” та “Батьківщини” розуміє, що протиправно обраний голова обласної ради, може втратити своє м’яке крісло. Зараз опублікований проєкт регламенту, де пропонується аби звільнення голови приймалося двома третинами голосів від загального складу ради. А така норма регламенту не відповідає закону “Про місцеве самоврядування в Україні” і у випадку прийняття може легко бути скасованою судом. P.S. Між іншим, такий самий кейс “Слуги народу” застосували у Хмельницькій області – там провладна фракція намагається оскаржити обрання представника “За Майбутнє” Віолетти Лабазюк. Цікаво, що Хмельницький суд зупинив рішення (забезпечив рішення суду) Хмельницької облради про обрання її головою, хоча забезпечення в таких справа є навіть не поодиноким випадком, а радше прецедентом в Україні. Тим самим суд вже означив своє майбутнє рішення.  Любов Гребелюк, адвокат, керівник юридичного відділу Київської обласної організації політичної партії "За майбутнє" КиевVласть