суббота, 17 апреля 2021 г.

ТОП-5 подій на Київщині у 2020 році

ТОП-5 подій на Київщині у 2020 році

2020 – рік хвороб та політики. Цього року Київщина ховала близьких та обирала владу. А ще було багато страхів, розчарувань та надії. Власне, слово “надія” і стало головним системоутворюючим словом року, що минає. В переддень новорічних свят “КиевВласть” пропонує згадати 5 основних подій 2020-го, закарбувати їх у пам’яті та перегорнути сторінку. 

Коронавірус та “Велике будівництво”

Головною подією року як на Київщині, так і в усій країні та світі, стала пандемія коронавірусу. 

Загалом з початку епідемії станом на 28 грудня у Київській області зафіксували 57 614 випадків захворювання на коронавірус, в тому числі у 3347 дітей та 3939 медичних працівників. Із числа інфікованих уже одужали 31 802 жителів, серед яких 1 894 дитини. При цьому померли від ускладнень, спричинених коронавірусом, 934 хворих. За період епідемії із загальної кількості лабораторно підтверджених випадків COVID-19 госпіталізовано та перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні 4481 хворий, на амбулаторному лікуванні (під медичним спостереженням) в умовах самоізоляції – 53133 особи.

Загальна завантаженість стаціонарів для хворих на ковід в області сягає більше 40%. За весь час пандемії ПЛР-тестування пройшли більше 14 тисяч. Обстеження пацієнта методом ПЛР проводить один державний заклад – Київський обласний лабораторний центр – та три комунальні: Київська обласна клінічна лікарня, Білоцерківська міська лікарня №3 та Броварська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Їхня загальна добова потужність – понад 3000 тестів. 

Цього року коронавірус забрав життя кількох відомих персон на Київщині. Так, 29 березня від ускладнень, викликаних хворобою COVID-19 помер член Ради директорів Конфедерації будівельників України, колишній заступник голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олег Міщенко. 

Згодом стало відомо, що 28 жовтня від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою, помер чинний міський голова Борисполя Київської області Анатолій Федорчук – причому пізніше ЦВК оголосила його переможцем виборів на мера Броварів. 

А 26 листопада пішов з життя директор комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" Олег Ременник. 

Читайте: Коронавірус на Київщині: до кінця року в обласні лікарні надійде більше 600 кисневих концентраторів 

Цікаво, що ще у березні-квітні утворився скандал навколо закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ): 24 березня, через 4 дні після ухвалення урядом спрощеної процедури закупівлі обладнання та препаратів для боротьби з ковідом, Департамент охорони здоров’я Київщини оголосив чотири тендери на закупівлю, серед таких – 46 апаратів штучної вентиляції легенів (33,02 млн гривень), в якому перемогло ТОВ “Компанія Елдімед”, засноване у 2018 році. Але фірма не змогла їх поставити через те, що не отримала відповідного сертифікату від КНР. 

На фоні боротьби з пандемією в області повним ходом йшло “Велике будівництво”. На Київщині, зокрема, запланували побудувати 20 об’єктів: 9 шкіл, 6 садочків та 5 об'єктів спортивної інфраструктури. Їхня загальна вартість — 314,5 млн грн. 1 березня цього року розпочалися будівельні роботи в рамках програми, а станом на 24 грудня Департамент регіонального розвитку відзвітував, що, як і планувалося, до кінця року до експлуатації буде введено усі заплановані об’єкти. Серед них – знані в області “довгобуди”, як то: школа №1 у ВишневомуВасильківська ЗОШ №6, Бориспільська гімназія.

Читайте: Валерий Кравчук: “Мы хотим войти в 2021 год с готовыми проектами и законченными стройками” 

Що ж до доріг, у 2020 році було заплановано фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства Київської області. Загальний обсяг фінансування проектів – 726 875,676 тис. гривень коштів держбюджету у вигляді субвенції Дорожнього фонду. Всього у 2020 році на дороги Київської області з Дорожнього фонду виділили 1,2 млрд гривень. На ці гроші було заплановано відремонтувати 160 км доріг. 80% коштів з Дорожнього фонду витратять на капітальний та середній ремонт, 20% – на утримання доріг. При цьому ямковий ремонт буде виконуватися тільки в рамках утримання доріг.

Ліквідація та формування районів

Як і минулого року, цьогоріч багато списів було зламано навколо формування нових районів Київщини за новою адміністративно-територіальною реформою. У червні Уряд підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Згідно нього, Київську область планували поділити на шість районів. Статус адмінцентрів хотіли надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві. 

Перша й найбільша дискусія тоді розгорнулася навколо адміністративного центру Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад не один місяць обстоювали власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді – надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну.

Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і тодішній мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району. Не полишав спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва. 

Мер Броварів Ігор Сапожко звертався до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Тим часом Переяславська міськрада відкрито конкурувала із Борисполем за звання адмінцентру.

Проблематичним було затвердження нових районів і у Верховній Раді. Розглянути і підтримати проєкт постанови планували 15 липня, однак, проти виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. Та за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду. 

Врешті, з другої спроби, 17 липня, депутати Верховної Ради підтримали проєкт постанови, що передбачав створення у Київській області семи районів. Замість існуючих 25 районів, було затверджено Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню. 

Тоді ж в "Опозиційній платформі – За життя" заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах.

Оновлення влади

У результаті місцевих виборів 25 жовтня, на Київщини з'явилося чимало нових політичних сил. Зокрема, в місцевих радах тепер є представники президентської партії “Слуга народу”, партії “За майбутнє” (зареєстрована 18 липня 2008 року як “Україна майбутнього” та перейменована у травні 2020 року), партії “Голос” (створена у минулому році за ініціативи фронтмена гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука). Отримали також депутатські мандати партія Ігоря Смешко “Сила і честь”, “Народний рух Миколи Томенка “Рідна країна”, партія мера Києва Віталія Кличко “УДАР”. 

Ще серед партій, яких не було в радах минулого скликання, – партія “Пропозиція” (мала назву “Нова європейська Україна”, була зареєстрована в грудні 2014 року у Києві), партія “Єдина громада” (мала назву “Патріотичний рух”, її очолює колишній секретар Ірпінської міськради, екс-заступник голови Київської ОДА Юрій Денисенко), “Партія ветеранів Афганістану” (створена у 1992 році під назвою “Українська партія справедливості” за сприянням Української спілки ветеранів Афганістану), “Українська православна асамблея” (створена у 2015 році). 

Також пройшли депутати від партії “Воля” (зареєстрована у 2014 році, у 2017 була об'єднана із “Рухом нових сил”, що належить Михеїлу Саакашвілі).

У місцевих радах Білоцерківщини тепер представляють інтереси громад і депутати від партії “Біла Церква разом” (зареєстрована Міністерством юстиції України 14 січня 2008 року як “Права Воля України”, була перейменована у 2018 році, за даними ЗМІ, фінансується екс-нардепом Василем Хмельницьким). Лідер партії – нардеп Микола Бабенко, який йшов першим номером до міської ради. 

На Тетіївщині з'явилися представники політичної партії “Країна” (заснована 21 травня 1993 року під назвою “Партія відродження села”). У Березанській громаді найбільше мандатів отримала партія “Березанська громада”, яка була зареєстрована у серпні цього року (про її створення повідомив міський голова Березані Володимир Тимченко). 

У громаді Славутича тепер є представники партії “Рідний дім” (зареєстрована 2015 року під назвою "Капіталістична партія України", про створення оголосив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко). Фастівська громада тепер має депутатів від “Партії національного егоїзму” (за даними KV, цей політичний проєкт пов’язаний із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”), під прапорами якої на вибори йшов міський голова Михайло Нетяжук.

Деякі політсили вже мали представництво у радах Київщини, але на цих виборах змагались вже під новою назвою – “Блок Петра Порошенка” став “Європейською солідарністю”, а “Опозиційний блок” розколовся навпіл, і друга половина стала “Опозиційною платформою – За життя”. 

Із 24 міських громад нових керівників отримали 9. Решта виборців переобрали чинних міських голів. У двох містах – Броварах та Борисполі, призначено перевибори. 

Так, у Сквирі новою головою громади була обрана Валентина Левіцька (самовисування), у Таращі – Михайло Кривошеєв (“Наш край”), у Тетієві – Богдан Балагура (самовисування), у Переяславі – Вячеслав Сауко (“Слуга народу”), в Ірпені – Олександр Маркушин (“Нові обличчя”), у Василькові – Наталія Баласинович (самовисування), у Ржищеві – Крістіна Чорненька (“Європейська солідарність”), у Богуславі – Віталій Хоменко (“Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”), в Українці – Олександр Туренко (“Європейська солідарність”).

Дехто із голів змінив політичну партію: голова Білоцерківської громади Геннадій Дикий був обраний від партії “За майбутнє” (у 2015 році балотувався від партії “Самопоміч”), голова Вишгородської громади Олексій Момот – від “За майбутнє” (у 2015 балотувався від партії “Воля”), голова Кагарлицької громади Олександр Панюта – від “Нашого краю” (у 2015 – від БПП), голова Обухівської громади Олександр Левченко – від “Слуги народу” (у 2015 – від “Нашого краю”), голова Боярської громади Олександр Зарубін – від “За майбутнє” (у 2015 – від “Нових облич”), голова Фастівської громади Михайло Нетяжук – від “Партії Національного егоїзму” (у 2015 – від “Нових облич”).

Приєднались до політпартій і ті, хто у 2015 році переміг шляхом самовисування: голова Яготинської громади Наталія Дзюба, голова Вишневої громади Ілля Діков, голова Бучанської громади Анатолій Федорук, голова Славутицької громади Юрій Фомічев цьогоріч йшли від “Слуги народу”, голова Березанської громади Володимир Тимченко переміг під прапорами партії “Березанська громада”.

Децентралізація

У 2020 році Уряд взяв курс на завершення реформи децентралізації. Ці процеси мали прискорити внесення змін до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад", які у результаті запустили механізм примусової децентралізації. Об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і відбуватися тільки за конфігураціями Перспективного плану. Ці зміни передбачали також виключення із обговорення змін до перспективних планів обласних рад – всіма процесами повністю керували обласні адміністрації. Обговорення цих змін стало ТОП-подією першої половини року. Тривали диспути щодо кількісного складу громад пристоличного регіону, який коливався від 69 до 72 ОТГ.  Нагадаємо, що у попередній редакції Перспективний план передбачав лише 29 громад.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад

Потенційні громади взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, відстоюючи право на власні конфігурації добровільного об’єднання. Це – Острівська, Шкарівська, Борівська, Березівська, Гоголівська, Княжицька, Мирненська тощо. Продовжилися у 2020 році і супротиви проти об’єднання навколо міст обласного значенням. Затягнулися судові процеси у справі об’єднання Забір’я із Бояркою, протестували проти Ржищівської ОТГ і села Миронівського і Кагарлицького районів. 

Та у результаті понад 20 потенційних тергромад одержали негативний вердикт і не були внесені до оновленого Плану. Після затвердження плану Кабмін змінив конфігурації ще п’яти громад, розташованих у Києво-Святошинському районі, де виникло найбільше протиріч і дискусій щодо розподілу. Зміни стосувалися Ірпінської, Вишневої, Білогородської, Дмитрівської, Немішаївської громад.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план

На місцевих виборах 25 жовтня, які відбулися на новій адміністративно-територіальній основі, на Київщині до існуючих 24 було додано ще 45 громад. Загалом на Київщині утворено 69 тергромад: 24 сільських, 24 – селищних та 21 – міська. 

Переформатування Київоблради

У цьому році закінчилася каденція 7 скликання Київської обласної ради. Фінальна сесія могла і не відбутися – через карантинні умови та страх перед коронавірусом. Але усе пройшло спокійно

На місцевих виборах 25 жовтня близько півмільйона жителів пристоличного регіону обрали собі нових (а подекуди навпаки давно знайомих) представників в обласній раді. Поки соціологи малювали, що у результаті виборів пройде 4 політичні сили, до ради за результатами голосування зайшли місцеві представники таких партій, як:

  • “Європейська солідарність” (25 мандатів);

  • “За майбутнє” (14 мандатів);

  • “ВО “Батьківщина” (14 мандатів);

  • “Слуга народу” (22 мандати);

  • “Опозиційна платформа – За життя” (9 мандатів). 

Не дочекавшись навіть першої сесії і ще не встигнувши отримати депутатські посвідчення, обранці одразу вирішили домовлятися, хто з ким дружить. Результатом таких домовленостей став розкол на більшість від “слуги”, “ОПЗЖ” та “батьківщинівців” – та опозицію (“ЄС” та “За майбутнє”). 

Перша сесія КОР почалася 20 листопада і тривала до 24 грудня з перервами. За 4 засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради. 

Головою колегіального органу обрали "слугу" Олександра Склярова, його першим заступником стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з "Батьківщини", а посаду заступника дали представнику "ОПЗЖ" Валерію Ксьонзенко. Представники фракцій "Європейська солідарність" і "За майбутнє" участі в голосуванні по керівників облради не брали через скандал навколо процедури.

Читайте: Москаленко vs Скляров: Київоблрада не змогла обрати голову 

На наступних засіданнях коаліціонери пакетом приймали обласні цільові програми, без обговорення ухвалили бюджет області на 2021 рік і, що не менш важливо, затвердили новий регламент ради. Усі ці питання викликали в опозиції низку питань – і депутати з “ЄС” та “ЗМ” заявила про бажання судитися із облрадою.

Читайте: Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік 

Депутатів нового скликання вже помітили за кнопкодавством, спробами махінацій, “договорняками” та бійками і штовханиною – і все це менш ніж за один місяць роботи. Тим часом попередники хитають головами і кажуть: за їх каденції такого не було (звісна річ, було, але це інша історія). 

Фото: коллаж KV

КиевVласть

Влад Григор’єв, Інна Міхно, Вікторія Білоус

Теги: новости киевской области, новости киевщины, коронавирус, карантин, карантин, киевская область, новини київщини, новини київської області, борисполь, власть киевщина, ирпень, бровары, батькивщина, децентрализация, слуга народа, буча, буча, коронавірус, вышгород, местные выборы 2020, василий володин, киево-святошинский район, ярослав москаленко, ярослав москаленко, киевский областной совет, За майбутнє, киевская ога, опзж, за майбутне, децентралізація, отг, отг, отг, отг, влада київщина, києво-святошинський район, оппозиционная платформа за жизнь, слуга народу, александр скляров, бориспіль, Київська область, ірпінь, бровари, вишгород, батьківщина, олександр скляров, київський обласна рада, місцеві вибори 2020 року, київська ога, апарати ШВЛ, василий Володін, ОТЗЖ, опозиційна платформа за життя, аппараты швл

суббота, 17 апреля 2021 г.
10:01
Хроники коронавируса в Украине: обновляется
17:05
СБУ поймала еще одного киевского полицейского при получении взятки (фото)
16:04
За сутки в столице умерло более полусотни больных коронавирусом
15:05
В Калитянській ОТГ реалізовуватимуть унікальний проєкт зі створення соціального шкільного підприємства
14:07
Пробное ВНО для киевских школьников перенесено на середину мая
13:19
Минулої доби серед жителів Київщини зафіксовано 965 нових носіїв коронавіруса
12:24
Из-за прорыва трубы на столичной улице Кирилловской ограничено движение
11:43
Умер писатель и бывший народный депутат Украины Владимир Яворивский
11:02
Почти 15 тысяч носителей коронавируса выявили в Украине за прошедшие сутки
10:10
Жители Святошинского района Киева жалуются на нехватку площадок для собак
09:09
От коронавируса умер глава Подольского района Киева Виктор Смирнов
07:15
Планові відключення електроенергії в Київській області 17 квітня 2021 року (повний список населених пунктів)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 17 апреля 2021 года
пятница, 16 апреля 2021 г.
20:44
В Киев вернулась синяя рука
20:23
Киевские власти призывают религиозные общины обеспечить видеотрансляции вместо массовых богослужений
20:04
В ​​Печерском районе столицы высадили Аллею свободы слова (фото)
Календарь событий
Парад броварских жен: Наталья Гунько может сменить Александра Склярова на посту спикера Киевоблсовета
16 апреля 2021 г. 19:55
Парад броварских жен: Наталья Гунько может сменить Александра Склярова на посту спикера Киевоблсовета
Две фракции Киевского областного совета сделали очередной шаг к реформе коллегиального органа. В числе конечных целей: смена руководства совета, правки регламента и пересмотр персонального состава комиссий. Неизменным останется разве что присутствие жен видных броварских политиков в президиуме коллегиального органа. Правда, и в их рядах произойдет ротация. Так, ожидается, что супруга мэра Броваров Марина Сапожко из “Батькивщины” лишится своего поста первой вице-председательницы облсовета. В то же время, жена парламентария от “слуг” и броварского бизнесмена Анатолия Гунько Наталия будет пересажена из кресла в сессионном зале в кресло спикера совета Киевщины. Голоса за нее готовы дать как коллеги по областной “Слуге народа”, так и представители других фракций, которые помимо консолидации нового большинства сейчас активно заняты приближением даты заседания.