неділя, 28 квітня 2024 г.
Навіщо пити таблетки, якщо нічого не болить

Навіщо пити таблетки, якщо нічого не болить

Ганна Солощенко

лікар-кардіолог вищої категорії

Дуже часто лікарі асоціюються у нас з нещадними “призначателями хімії”, яка труїть. Люди не йдуть до лікарів, тому що бояться, що ті знайдуть у них якісь болячки та почнуть лікувати.

Результат виходить дуже сумний – хвороби виявляються вже на тому етапі, на якому сучасна медицина лікувати їх, як правило, не вміє. Що ще раз підтверджує міф про безпорадність лікарів. Виходить замкнуте коло.

Сьогодні хочу спробувати розімкнути це порочне коло та спробувати розібратися, що до чого. Зруйнувати міф та відійти від побитих доріг, якими ми прийшли до того, що маємо.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Міф перший. Таблетки – це завжди лікування.

Це не так. Є таблетки для лікування. Їх призначить вам лікар на певний час. Здоров’я ваше покращиться, і курс лікування закінчиться. Наприклад, курс антибіотиків при ангіні або противиразкова терапія, щоб залікувати виразку шлунка.

Але є таблетки для профілактики. Більшість хвороб не виникають швидко і не виліковуються за короткий проміжок часу. До них відносяться цукровий діабет, гіпертонія, атеросклероз і багато інших.

Якщо почати змінювати курс задовго до катастрофи, то можна обійтися просто корекцією способу життя, харчування та ін. Але якщо часу залишилося небагато, потрібні таблетки для профілактики. Щоранку і щовечора ми чистимо зуби, щоб попередити карієс. Але ніхто не звинувачує виробників зубної пасти у тому, що вони “садять” людей на чистку, щоб заробляти на них.

Навіть про виробників сигарет я це чую не так часто, як про фармакологічні компанії. Ви можете чистити зуби і не втратити їх. Ви можете пити таблетки і уникнути інфаркту або інсульту. Все це профілактика. Іноді вона має вигляд просто здорового способу життя. Але іноді вимагає прийому медикаментів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Міф другий. Таблетки – це завжди хімія, вона завдає шкоди організму та викликає інші хвороби (одне лікуємо, інше калічимо).

У XXI столітті технології досягли великих висот. Вже продаються квитки на Марс та існує штучний інтелект, який бере на себе всі великі та складні завдання.

Хімія – це скоріше засіб для чищення унітазу, але ніяк не те, що продається в сучасних аптеках.

Міф третій. Таблетки викликають звикання (лікарі садять нас на таблетки і без них ми вже не можемо).

Це не так. Так, у минулому були такі медикаменти. Наприклад, клофелін для зниження тиску або нітрогліцерин для зняття нападу стенокардії. Але більшість таблеток просто допомагають підтримувати в нормі ті показники, відхилення яких підвищує ризик захворіти.

Міф четвертий. Лікар завжди призначає лікування.

У більшості з нас лікарі асоціюються з хворобами. Але такий погляд застарів. Лікарі, які тільки лікують, а пацієнти, які звертаються за допомогою тільки коли дуже припекло – давно вийшли з моди. XXI століття принесло з собою нові вимоги. Лікар повинен асоціюватися зі здоровим способом життя, з виявленням ризику, з рекомендаціями щодо профілактики, а не з хворобами та лікарнями.

Міф п’ятий. Звертатися до лікаря потрібно тільки тоді, коли щось болить і зовсім припекло.

Така позиція може сподобається тільки страусові, який теж звик ховати голову у пісок, щоб не бачити небезпеку. Краще дізнатися про схильність до хвороби на тому етапі, коли вона ще не настала. І зробити все можливе, щоб не допустити, ніж отримати погану звістку вже тоді, коли вона панує у вашому тілі, і ви можете тільки зменшити симптоми, але ніяк не прогнати її повністю.

Це стосується хвороб нашого століття, від яких помирає або отримує інвалідність більшість людей – атеросклероз, гіпертонія, діабет. Але за допомогою профілактики, яка включає в себе здоровий спосіб життя й іноді медикаментозну підтримку, ми можемо знизити ризик захворіти у десятки разів. Чому б не дати собі шанс прожити здорове та довге життя?

Читайте:

Чому важливо чітко розуміти мету вакцинації

Боли в области сердца. Стенокардия или нет

Низкое давление. Причины гипотонии

Что должен успеть врач за одну консультацию

Что может привести к гипертоническому кризу

Как избежать “качелей” давления. Часть 2

Как избежать “качелей” давления. Часть 1

Попередження та вчасне виявлення ускладнень під час COVID-19

Поговоримо про температуру під час COVID-19

Аспирин – друг или враг?

Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории

Джерело публікації: https://fakty.com.ua/

КиевVласть

Теги: здоровье, лечение, профилактика, Анна Солощенко, таблетки

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.