Активісти громадської організації “Стоп Свавіллю” вийшли під Київську міськдержадміністрацію (КМДА) з вимогою зупинити корупцію мера Віталія Кличка та його двох заступників – Петра Пантелеєва та Миколи Поворозника.  Про це KV стало відомо з повідомлення ГО “Стоп Свавіллю” на сторінці у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Сьогодні під стінами КМДА ми провели акцію протесту, щоб зупинити корупційне свавілля мера Віталія Кличка та його заступників Петра Пантелеєва та Миколи Поворозника. Нагадаємо, 31 січня 2022 року Пантелеєву повідомили про підозру за фактом ухилення від проведення відновлювальних заходів на території заводу “Радикал”. Кличко та Пантелеєв багато років заплющували очі на проблему заводу “Радикал” та на спалах онкозахворювань у людей, що живуть поруч. Зараз концентрація шкідливих речовин у повітрі біля заводу “Радикал” перевищує норму у 145 разів. У грунті ж норма перевищена у 35 разів”, – зазначили активісти. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, зауважили вони, 25 січня 2022 року першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Миколі Поровознику вручено підозру у справі позбавлення земельної ділянки апарату РНБО. “Крадуть і на інфраструктурі. На продовження "зеленої" гілки з 2018 року вже було витрачено 4 млрд гривень. Мер обіцяв відкрити дві нові станції до кінця 2021 року. Але ж що було зроблено за цей час? Восени 2021 року закритим способом, тобто за допомогою прохідницького щита, зрештою було завершено прокладання 1250 метрів правого туннелю метро на Виноградар. Але це тільки в один бік, а другий тоннель ще й не починали. На ділянках на поверхні роботи взагалі не ведуться – тож жодної станції досі немає”, – повідомили у громадській організації. У ГО “Стоп свавіллю” відмітили, що “все через те, що гроші з цього проєкту перекидаються на фірму “Еко Буд Трейд” приятеля мера Кличка Дениса Комарницького ‒ тільки минулого року так перевели понад мільярд гривень”. “І це ‒ тільки верхівка айсберга. Тож ми вимагаємо від мера Віталія Кличка очистити міську владу від корупціонерів, звільнивши їх, припинити розпил коштів киян з крадіями бюджету на кшталт Дениса Комарницького та зрештою почати розв’язувати проблеми міста, яких останнім часом накопичилося безліч. А якщо мер не може впоратися з тотальним розкраданням грошей киян – він має піти з посади,” – резюмували у “Стоп Свавіллю”. Читайте: “Стоп Свавіллю” під КМДА вимагала від депутатів розглянути питання корупції Кличка та його замів Фото: Facebook “Стоп сваввіллю” КиевVласть

На Київщині продовжуються роботи з посилення територіальної оборони. Задіяна вона буде у особливий період у разі військових дій з боку агресора. В семи районах вже організовано батальйони тероборони, триває робота із визначення пунктів дислокації бригад та їхнього облаштування. Для покращення матеріальної та технічної баз сил тероборони у 2022 році влада збільшить фінансування відповідної обласної програми. Як передає кореспондент KV, про це сьогодні, 1 лютого, заявив голова Київської ОДА Василь Володін в рамках звіту щодо виконання обласної програми територіальної оборони в Київській області на 2021-2023 роки.Разом зі звітом у адмінбудинку на Лесі Українки, 1 також відбулося Публічне обговорення проєкту рішення Київської обласної ради "Про обласний бюджет Київської області на 2022 рік" та основних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2022 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Однак чимало уваги отримав цього разу саме проєкт змін до програми "Організація територіальної оборони в Київській області на 2021-2023 роки".  Так, згідно із змінами, обласну програму пропонують доповнити новим напрямом. А саме: організацією та підвідомчими заходами щодо координації спільних дій із суб’єктами територіальної оборони щодо виконання завдань територіальної оборони в особливий період. Фінансування буде здійснюватися у 2022 році за рахунок коштів обласного бюджету у сумі 5,7 млн гривень. Голова КОР Наталія Гунько, зокрема, зауважила, що зміни до Програми надійшли до облради 31 січня майже о шостій вечора. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Володін у своєму виступі проінформував про основні заходи з територіальної оборони, які впроваджуються в регіоні, зупинившись на кількох ключових блоках, які були присвячені законодавчим змінам, формуванню територіальної оборони та виконанню обласної програми тероборони."Безпека населення залишається одним із найбільш важливих завдань сьогодення. Зараз маємо бути готовими до будь-якого розгортання військових дій, щоб у разі загострення ситуації не просто дати ворогу гідну відсіч, а вберегти мирних жителів та територіальну цілісність країни. І вкрай важливим це є для Київщини як прикордонної і пристоличної області", – розпочав Василь Володін свій виступ. По-перше, він акцентував увагу присутніх у сесійній залі на ключових законодавчих моментах, які регулюють формування територіальної оборони. Так, з 1 січня цього року вступив в дію закон України "Про основи національного спротиву" та зміни до Закону України "Про чисельність Збройних Сил України". "Це – знакова подія, яка дозволяє максимально швидко підвищувати обороноздатність держави. По-перше, ухвалені конституційною більшістю закони передбачають створення в Україні основи національного спротиву, що стане потужним сигналом усьому світу, що наша країна буде оборонятись і ніколи більше не допустить подій 2014 року. По-друге, цей закон є один із фундаментальних запобіжників, а також механізмом реалізації концепції всеохоплюючої оборони нашої держави", – говорить він. Він зауважив, що згідно із законом України "Про основи національного спротиву", сили територіальної оборони – це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація підготовки та виконання завдань територіальної оборони.  Згідно із ст. 4 Закону, провідна роль в організації та виконання завдань тероборони належить силам тероборони ЗСУ. До них же належать командування сил тероборони ЗСУ, регіональні органи військового управління сил тероборони ЗСУ, бригади сил та батальйони зі складу бригад сил тероборони ЗСУ. Також згідно з розділом 4 цього Закону, який визначає повноваження в сфері національного спротиву, всі ключові повноваження, зокрема, згідно із ст. 15 Закону стосуються органів військового управління ЗСУ, а саме: Генерального штабу ЗСУ, командування сил тероборони, регіонального органу військового управління сил тероборони ЗСУ, командування сил спеціальних операцій ЗСУ та інші органи військового управління ЗСУ. "Згідно зі статтею 13 визначені повноваження обласних, міських і районних державних адміністрацій. Зокрема, це – участь в організації та проведенні заходів національного спротиву, участь у створенні штабу територіальної оборони, спрямування його діяльності та забезпечення його функціонування, участь у створенні системи управління територіально оборони в зоні територіальної оборони підготовці та підготовці громадян України до національного спротиву, участь у здійсненні заходів контролю за створенням, зберіганням та обслуговуванням запасів матеріально-технічних сировинних ресурсів, передбачених для виконання завдань національного спротиву, участь у навчаннях, тренуваннях, оперативних польових поїздках з територіальної оборони та підготовці громадян України до національного спротиву", – роз’яснив Володін. За його словами, функція організації та формування територіальної оборони покладається на сили територіальної оборони ЗСУ, а облдержадміністрації та райдержадміністрації надають їм цивільну підтримку. Керівником зони тероборони області, відповідно до Закону, є голова облдержадміністрації, а керівником штабу – командир бригади сил тероборони, командир військової частини А 7042, полковник Олександр Коваль.  Володін розповів, що наразі в кожному із семи районів області організовано батальйони тероборони і загальна чисельність підрозділів тероборони на мирний час складає 404 особи. Це – військовослужбовці ЗСУ. Також визначені всі пункти тимчасової або постійної дислокації бригади та батальйонів тероборони, проводиться їхнє облаштування. І додав, що для більш ефективної і результативної роботи, минулого тижня під його головуванням було проведено службову нараду за участі командувача сил тероборони Збройних Сил України Юрія Галушкіна. Він, зокрема, відзначив Київську облдержадміністрацію, як лідера в Україні з організації тероборони. На нараді також були присутні командири частин тероборони, представники правоохоронних органів, голови РДА. "Наразі в області триває робота із розгортання мережі пунктів постійної дислокації, забезпечення бригад відповідними приміщеннями для зберігання зброї та іншого необхідно матеріально-технічного забезпечення, а також забезпеченість системи управління, в тому числі систем оповіщення та зв'язку. Паралельно триває робота щодо укомплектування батальйонів. Йдеться як про укомплектування управління бригади та батальйонів, так і контрактування резервістів", – каже голова КОДА. Щодо виконання обласної програми з тероборони, то тут Володін підкреслив, що  область у 2021 році одна з перших прийняла програму організації тероборони на 2021-2023 роки, яка була затверджена рішення Київської облради 10 червня у 2021 році. "Виконання заходів програми передбачає підготовку до вирішення та розв'язання в умовах особливого періоду завдань територіальної оборони. А саме – охорони та захисту ділянки державного українсько-білоруського кордону у межах Київської області, забезпечення надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного оперативного розгортання військ сил Збройних Сил України та  інших військових формувань", – каже він. Крім того, сюди входить охорона та оборона важливих об'єктів і комунікацій життєдіяльності, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора, антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями та мародерами. А ще – посилення охорони громадського порядку та безпеки громадян, створення сприятливих умов для належної підготовки у мирний час  особового складу підрозділів тероборони до виконання завдань за призначенням шляхом проведення навчань та тренувань з практичного відпрацювання навичок бойової підготовки. Він зауважив, що виконання програми дозволить посилити роботу зі створення та функціонування тероборони на Київщині. Так, у 2021 році було проведено командно-штабні навчання з підрозділами тероборони із залученням майже 2 тис. резервістів, закуплено спецприладдя та зміцнено матеріально-технічну базу. На все витратили 362 тис. гривень.  Програмою же на 2022 рік було ж передбачено фінансування в розмірі 1,6 млн гривень. Проте із врахуванням воєнно-політичної обстановки, існуючих загроз та уточнений запит, розрахунки, які на минулому тижні голова КОДА одержав від командира бригади, до програми були підготовлені відповідні зміни. Згідно з ними пропонується збільшити фінансування програми у 2022 році на 5 мільйонів 590 тисяч гривень.  Ці кошти планують спрямувати на матеріально-технічне забезпечення підрозділів тероборони області. А саме – приведення пунктів постійної дислокації до стану готовності для використання за призначенням, облаштування спеціальних приміщень, приміщень для зберігання зброї та набоїв, режиму таємних караульних, облаштування пункту управління бригади.  "Пропоную Київській обласній раді підтримати проєкт змін до програми організації територіальної оборони Київської області на 2021-2023 роки. Також прошу Київську обласну раду погодити тимчасову оренду до шести місяців приміщення обласної комунальної власності у Бучанському районі. Відповідні звернення до обласної ради направлено. Я вважаю, що ми, шановні колеги, маємо зараз консолідувати наші зусилля, щоб Київська область була готова захистити своїх жителів і в разі загрози дати відсіч агресору", – резюмував він.  Варто додати, що під час обговорення проєкту змін, у депутатів виникла низка питань щодо звіту голови КОДА про реалізацію Програми тероборони.  Зокрема, обговорили рівень виконання програми тероборони. За даними Володіна, він сягає лише 37% і це пов’язано з тим, що упродовж осені, після того як був прийнятий закон щодо національного спротиву, тривала робота військових з відбору та погодження приміщень, що можуть стати придатними для розміщення пунктів постійної дислокації.  "Оскільки ми постійно перебуваємо у діалозі зі Збройними Силами України, розглядалася низка цих приміщень. Ці кошти, відповідно, були зекономлені, і ми їх зможемо витрати у цьому році на облаштування місць дислокації. Проте ми зробили важливу роботу, знайшли ті приміщення, які дадуть змогу особовому складу, військовослужбовцям ЗСУ, виконувати свої функції та повноваження у повному обсязі", – підкреслив губернатор. Стосовно такого напряму діяльності за Програмою, як виготовлення поліграфічної продукції для популяризації участі громадян у теробороні, як роз’яснив голова КОДА, ці заходи є серед запитів та побажань, що надійшли від військових.  Пов’язані вони із популяризацію тероборони, є і суспільний запит. Нині багато мешканців області цікавляться, куди можна звертатися, за якими контактами щодо питань тероборони. Тому ці кошти передбачають використати для розміщення рекламної продукції в населених пунктах. Це можуть бути борди, сітілайти, на яких буде розміщено номер телефону, адреса. Вони матимуть патріотичне спрямування і закликатимуть мешканців до підписання контракту як резервістів і залучення до лав тероборони.  Також голова КОДА зупинився і на цивільних заходах, адже саме вони включають питання залучення органів місцевого самоврядування до організації оборони.  Зокрема, йшлося про організацію цивільної оборони та системи заходів щодо захисту населення, матеріальних цінностей. Розповів голова КОДА, яка проводитиметься робота у разі початку військових дій у закладах освіти та медицини. "Сили територіальної оборони – це не є цивільні сили. Вони, і на цьому наголошує і командувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, – і є Збройні Сили України. І тут має бути встановлена чітка межа. Об’єднання сил військових і цивільних дійсно має місце бути, і цим пронизаний і сам Закон. Тому власне і голова облдержадміністрації є керівником зони тероборони", – підкреслив він.  За словами Володіна, він ініціював перед обласною радою відповідну програму підтримки тероборони в області. І це, власне, перше, що було виконано.  Також він висловив сподівання, що цьогоріч втілити програму можна буде вже на 100%, для чого важливо одержати чіткі розрахунки потреб місцевої тероборони для надання необхідних пропозицій щодо змін до Програми.  Нагадаємо, що у червні депутати Київоблради планують виділити понад 4 млн гривень упродовж 2021-2023 років на теоретичний і практичний вишкіл резервістів. Кошти потрібні на перевезення бійців тероборони та організацію харчування під час навчань, забезпечення навчально-матеріальними засобами та популяризацію тероборони.  Читайте: Хочеш миру – готуйся: на Київщині перевірили стан бомбосховищ Фото: колаж KV КиевVласть

Усі будинки в трьох житлових комплексах, що залишились у спадок від збанкрутілого банку “Аркада”, будуть добудовані відповідно до підписаного у квітні минулого року представниками 12-ти зацікавлених сторін Меморандуму. Так, у вересні 2021 року було відновлено будівництво ЖК “Еврика” та ЖК “Патріотика”, а у грудні – ЖК “H2O” (стара назва – ЖК “Патріотика на озерах”). Будівельні роботи ведуться за власні кошти компанії Stolitsa Group. Про це KV стало відомо із повідомлення Stolitsa Group. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У девелопера наголошують: усі будинки в трьох ЖК обов'язково будуть завершені відповідно до затверджених графіків добудови, інвестори зможуть отримати довгоочікувані квадратні метри, а соціальну проблему столиці щодо недобудов буде вирішено в порядку виконання Меморандуму. Наразі документ, урочисто підписаний у квітні 2021 року за участі представників 12-ти сторін, виконується в повному обсязі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, 21 грудня 2021 року Верховним Судом було ухвалено рішення щодо пролонгації терміну оренди ділянки площею 91 га на території житлового масиву “Осокорки-Центральні” до 2035 року, а днем пізніше судді ВС ухвалили аналогічне рішення щодо сусідньої ділянки площею 21 га. Ці рішення є остаточними та оскарженню не підлягають. Найближчим часом очікуються такі ж рішення ще за трьома земельними ділянками загальною площею 64 Га. Відтак наразі девелопер має законне право на забудову 112 га зі 176 га території, де відповідно до умов Меморандуму має відбуватись будівництво нового ЖК “Н2О”. Нагадаємо, Меморандум щодо вирішення соціального питання добудови та передачі квартир інвесторам ЖК “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах” (нова назва – ЖК “H2O”) був підписаний 7 квітня 2021 року за сприяння вищого керівництва України. Цьому передувала низка масштабних акцій протесту довірителів збанкрутілого банку “Аркада” у столиці. Підписантами документу стали представники 12-ти сторін, зокрема: МВС, Мінрегіон, СБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Київська Міська Державна Адміністрація, ТОВ “STOLITSA GROUP”, ГО “Об’єднання інвесторів ЖК “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах” та інші. Модератором вирішення соціальної проблеми на базі Центру захисту киян стала Влада Молчанова. Як показав проведений у рамках Меморандуму аудит об’єктів “Аркади”, було виявлено нестачу коштів на добудову у сумі 3 млрд 517 млн грн. Меморандумом передбачений відповідний, гарантований державою механізм покриття дефіциту й добудови житлових комплексів: компанії Stolitsa Group надається право безперешкодної забудови 5 земельних ділянок житлового масиву “Осокорки-Центральні” загальною площею 176 га. Відповідно кошти від реалізації 10% площ нового ЖК мають бути передані на добудову об’єктів “Аркади”. Крім того, неподалік від території забудови нового житлового комплексу у Дарницькому районі планують створити найбільший у столиці, сучасний Національний парк збереження флори та фауни “Осокорки” (загальна площа – понад 300 га). Відповідне компромісне рішення для збереження природного середовища вже підтримано представниками влади Києва, науковою спільнотою, екологічними організаціями та місцевою громадою. Повідомляється, що в ході створення Національного парку автори проєкту спиратимуться на найкращу світову практику та досвід харківського “Екопарку Фельдман” в місті Харків, про що вже підписано попередню домовленість. Фото: Stolitsa GroupКиевVласть

У місті Буча Київської області тривають обговорення проєкту змін до генерального плану. Ще на етапі презентації у громади до влади виникло безліч питань. Зокрема, мешканці обурені кількістю хаотичних забудов, відсутністю плану зонування, центру реабілітації для дітей-інвалідів та іншим. І поки тривають обговорення, а влада обіцяє врахувати претензії громади, депутати від округу готують звернення до правоохоронних органів, аби вони проконтролювали законність затвердження таких змін. Проєкт генплану Як стало відомо KV, у листопаді та грудні в місті Буча проводились громадські слухання щодо внесення змін до генерального плану.  Так, за даними газети “Бучанські вісті”, головний архітектор міста Вадим Наумов, розповів, що проєктом змін у кожному житловому кварталі запланована відповідна територія для шкіл та дитячих садочків з розрахунку запроєктованої кількості чисельності населення. Також планується будівництво чотирьох спортивних комплексів: на вулиці Парковій, що матиме два стадіони – тренувальний та для змагань; на ділянці 100 га у кварталі вул. Нове шосе – кладовище – Форест Ленд; на території 191 га біля вулиць Депутатська та Гмирі та на ділянці 161 га у районі Ястремщини. “Внесеними змінами до генплану ми розширюємо всі вулиці до міських, це найменше – 15 м в червоних лініях з проїжджою частиною, велодоріжками, тротуарами, зеленими зонами для прокладання комунікацій, що збільшить і покращить рух транспорту”, – розповідає Вадим Наумов. Також проєктуються кругові розв’язки: на перехресті вулиць Вокзальної та Інститутської; кільце на вулиці Леха Качинського (уже збудоване), на перехресті Ястремська-Інститутська, перехресті Вокзальна-Жовтнева. Також проєктується продовження автомобільної дороги Т1001, яка зараз з'єднує Житомирську трасу з Ковельською від перехрестя Ворзель – Нове шосе через територію сіл Мироцьке, Блиставиця із виведенням її на Велику кільцеву дорогу, що фактично стане об'їздною дорогою навколо столиці. Відповідно до внесення змін до генерального плану проєктується естакада – переїзд через залізницю у розрізі вулиці Яснополянської з виїздом на вулиці Тарасівська-Вокзальна. Також – пішохідні переходи на вокзалі, які вже спроєктовані і пройшли всі погодження. Ще один перехід – на залізничній станції Склозаводська. І об’їзний шлях через Яблонську під мостом через річку Буча з виїздом на вулицю Івана Франка, Старояблонську та можливістю виїзду на трасу М07: Київ-Ковель-Ягодин. У грудні в проєктувальників змін до генплану ще виникла ідея об'єднати пішу вулицю Героїв Майдану, що веде від вокзалу, з мікрорайонами по інший бік так званої Варшавської траси.  “Запроєктовано продовжити пішохідну вулицю Героїв Майдану до вулиці Островського та через ТЦ “Буча пасаж” зробити вихід на залізничну станцію”, – каже Наумов.  Ще одна пропозиція – перенести стадіон "Ювілейний", щоб зробити там новий центр Бучі.  “Місто Буча стало головною садибою Бучанської громади. Відповідно до нормативів, кожен центр має мати центральну площу. Проєктним інститутом запропоновано зробити таку площу у центрі міста поряд із переходом, який з'єднує дві частини Бучі. Стадіон “Ювілейний”, який слугує ядром спортивних змагань у футболі нашої громади, був побудований більше 10 років тому і не відповідає стандартам проведення чемпіонатів навіть першої ліги. Тому проєктувальником запропоновано перенести його в іншу частину міста, де буде більша територія навіть для паркування. Таку ділянку пропонують біля Бучанського міського парку”, – завершив він. Громада проти 10 січня народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк провела зустріч з громадою і владою Бучі щодо проєкту генерального плану.  Як розповіла Ольга Василевська-Смаглюк KV, у громади є багато зауважень щодо пропонованих змін до генплану міста. “З того, що турбує місцевих жителів, перш за все – відсутність плану зонування територій, який має розроблятись і затверджуватись разом з генпланом або після нього. Також були питання щодо порушення процедури обрання членів погоджувальної комісії під час громадських слухань. У змінах до генплану – хаотична забудова, в тому числі на територіях, які не передбачені під приватну забудову. Мам дітей з інвалідністю дуже турбувала відсутність центру реабілітації і відсутність планів щодо його створення. Крім цього не всі питання, які були винесені на комісію зі спірних питань, були враховані. Скарг було багато. Наскільки я розумію, вже є експертний звіт, у висновках якого було рекомендовано замовнику розробити проєкт внесення змін в план зонування територій Бучі. І поки більшість змін, пропонованих громадою, були передбачені. Я планую подавати звернення до міської ради та правоохоронних органів із проханням всебічно вивчити ситуацію на наявність якихось порушень під час ухвалення генплану. І у разі будь-яких зловживань з боку влади, вони зреагували”, – каже вона.  За словами місцевого активіста Віктора Бархоленка, декілька місяців тривають обговорення змін до генерального плану.  “Генеральний план – це узаконення всіх корупційних схем, які заплановані владою, та споживання ресурсів громади виключно під будівельний бізнес, який також контролюється владою, яка на цьому збагачується. Усі обговорення – це просто балачки, які не матимуть результату. Просто формальність. Генплан затвердять у такому вигляді, який потрібен владі. Депутати у раді “прикормлені”, у кожного власний інтерес. Тому навіть немає сенсу вносити якісь пропозиції щодо змін”, – зазначив він.  Останні громадські слухання відбулись 14 грудня. Там розповідали про заплановані зміни, що описані в матеріалі вище.  На засіданні погоджувальної комісії щодо врегулювання спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських слухань щодо проєкту містобудівної документації – “Внесення змін до Генерального плану міста Буча Київської області” 29 грудня були обговорені пропоновані громадою зміни до генплану. “Я думаю, що дійсно всі зауваження і рішення, які ми прийняли, сприятимуть тому, що у нас буде якісний, збалансований, обґрунтований генеральний план населеного пункту. Попереду ще багато-багато процедур. Опрацювання тих і письмова відповідь на кожну пропозицію, яка надійшла. Ми маємо їх надати обов'язково. Передача інституту. Інститут опрацює, відобразить всі ці рішення, які ми прийняли. Передасть на експертизу. Ми це, звичайно, також опублікуємо і оприлюднимо. Пройде містобудівна експертиза по генеральному плану. Пройде містобудівна рада. І тільки тоді ми зможемо розглядати питання: затверджувати чи не затверджувати відповідний генеральний план населеного пункту”, – зазначив голова комісії Тарас Шаправський. Позиція влади  Однак, за словами головного архітектора Вадима Науменка, в генплан внесено всі сквери та зелені зони, передані КП “Бучазеленбуд” за останні роки, збережено як зелену зону пойми річок Рокач і Буча, запроєктовано збільшення територій міського парку. Також Бучанською міською радою виграно судовий процес щодо скасування договору оренди земельної ділянки на території так званої “Кампи”. Тепер ця територія передана КП “Бучазеленбуд”, на ній залишили з попереднього детального плану озеро і дитячий заклад. “85% змін генерального плану по територіях – це перенесення 64-х детальних планів території, виконаних і затверджених за період реалізації детплану (більше 5 років) та звернення власників приватних територій, які вбачають використовувати свою територію за іншим функціоналом, або привести у відповідність”, – розповідає начальник відділу архітектури та містобудування Бучанської міської ради Вадим Наумов. За його словами, проєктні рішення генплану не порушують права жителів Бучі щодо приватних територій та надають проектні рішення щодо покращення умов проживання та проведення дозвілля. Він зазначив, що оновлений генеральний план стане першим містобудівним документом державної програми діджиталізації, ведення геоінформаційної системи та містобудівного кадастру для публічного висвітлення ведення містобудівної діяльності в місті. Як розповів у коментарі KV голова Бучанської громади Анатолій Федорук, протягом жовтня, листопада і грудня мешканці Бучі, землевласники, землекористувачі брали активну участь в обговоренні змін до генплану.  “На громадські слухання прийшло 168 осіб, зокрема, 135 мешканців міста, що свідчить про високий інтерес та зацікавленість, за що я вдячний бучанцям. Загалом надійшло 127 зауважень і пропозицій, кожне з яких розглянула на засіданні погоджувальна комісія, сформована в тому числі і з представників громадськості. Багато з них були враховані, деякі враховані частково, але звісно, є й відхилені питання. Все це я розцінюю як цілком робочий процес, яким він і має бути при внесенні змін до головного містобудівного документа. Хочу наголосити: і слухання, і робота погоджувальної комісії були публічними, апарат ради забезпечив онлайн-трансляцію цих засідань якраз для того, щоб кожен мешканець нашого міста, що має зацікавленість, міг відстежувати процес обговорення та долучатися, висловити свою думку. Документ пройшов всі передбачені законом процедури. Тепер фінальне рішення за депутатами Бучанської міської ради. Проект рішення про внесення змін до генерального плану міста Буча буде винесено на розгляд на найближчу сесію, яку ми плануємо в цей четвер,  27 січня”, – зазначив він. Нагадаємо, як раніше писала KV, депутати Бучанської міської ради на сесії 25 листопада 2021 року затвердили Правила оформлення офіційної та промо-продукції та брендбук Бучанської міської територіальної громади. Гасло “Разом зробимо більше” Бучанської громади наголошує на символізмі розвитку, закладеному в графічну частину основного логотипу, та акцентує увагу на об'єднаності громади, спільної справи та мети. Незважаючи на загальний зв'язок із геральдикою, важливо не плутати логотипи з гербами населених пунктів. Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян КиевVласть

Баришівська селищна рада 11 січня оприлюднила ДПТ для нового тепличного господарства у Бзові. Загальна площа запланованого господарства складає близько двох гектарів і передбачає робочі місця для 48 людей. Про це KV стало відомо з публікації на офіційному сайті Баришівської селищної ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Розробником проекту виступило ТОВ “Міра Центр”. За першочерговим планом інвестор мав наміри отримати територію площею у 2.7252 га, але згідно з рішенням Баришівської селищної ради було виділено територію лише у розмірі 2.0068 га.  На момент розробки ДПТ частина запланованої території вже перебуває у приватній власності. “Земельні ділянки, що передбачаються для будівництва та обслуговування тепличного господарства, на час розроблення ДПТ забудовані теплицями та складськими будівлями та перебувають у приватній власності громадянина Кірик Олега Богдановича та громадянки Кірик Надії Іванівни”, – йдеться в документі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Площа території, яка має бути виділена під побудову теплиць, складає 5260 м2. На території планується збудувати адміністративний корпус, побутовий корпус для працівників, гуртожиток для працівників, виробничо-складський корпус, склад сільгоспродукції, безпосередньо теплиці під плівкою, автомобільні стоянки для легкового та вантажного транспорту та споруди інженерного забезпечення. Нагадаємо, Калинівський тепличний комбінат знаходиться на межі закриття. Причиною є занадто високі ціни на газ для опалення тепличного господарства. Втрата господарства може мати критичні наслідки для бюджету Калинівської громади.  Читайте: Калиновский тепличный комбинат на грани закрытия из-за цены на газ Фото: drinks.ua КиевVласть

В Україні в дію вступив "ресурсний" закон про збалансованість бюджетних надходжень. Новий податковий кодекс має цілком змінити систему оподаткування. Більшість громад сподіваються на додаткові ресурси у місцевих бюджетах. Інші – навпаки налаштовані скептично і не розраховують на збільшення податків та акцизу. Треті взагалі вважають закон недопрацьованим та несприятливим для розвитку громад.  Як стало відомо KV, 20 грудня Президент України підписав ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Відповідний законопроєкт № 5600 Верховна Рада ухвалила за скороченою процедурою та значною низкою правок ще 30 листопада.  Цей законопроєкт, відомий в народі ще як  "антиолігархічний" та "антиахметівський", викликав багато суперечок серед громадськості. Експерти висловлювали занепокоєння та загрози щодо майбутнього існування сільського господарства та сфери нерухомості.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Новели Як інформують на сайті Офіса Президента, закон, навпаки, спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів та запобігання бюджетним втратам через ухилення від оподаткування. Зокрема, законопроєкт № 5600 вніс низку змін до Податкового кодексу України. На сайті "Децентралізація" виокремили основні зміни. Так, зміниться підхід до оподаткування ПДВ і акцизного податку тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, пива. А також рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза з 11-12% до 62%. Також документ передбачає підвищення окремих ставок екологічного податку. Мають зрости надходження до місцевих бюджетів і від сплати акцизного податку, що сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтепер Державна податкова служба щомісячно публікуватиме інформацію щодо фізичних осіб, які мають податковий борг, а також інформацію щодо сплати акцизного податку з реалізації пального. Тобто вестиметься Реєстр платників податків-боржників. "Органи місцевого самоврядування, за запитом, зможуть одержувати звітність у розрізі всіх платників податків на їхній території, а не тільки юридичних осіб, як було до цього. Це ж стосується й інформації про фізичних осіб-боржників. Маючи такі дані, громади зможуть краще планувати свої фінанси та ефективно адмініструвати місцеві податки і збори. Це дуже важливо для громад", – роз’яснив нові норми закону заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Контролюючі органи одержали ж право звертатись до суду у разі несплати платником податків податкового боргу у сумі більше 1 мільйона гривень протягом 240 днів. Отже, місцеві бюджети зможуть покращити виконання планових показників. Водночас, платникам податків надано право під час проведення перевірок застосовувати фото- чи відео-фіксацію цього процесу.  Серед змін – запровадження обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за кордон до повного погашення податкового боргу. Нові норми скасовують мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім  сільськогосподарських угідь. Запевняють, це сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів у розмірі 2,2 млрд гривень щорічно. Запрацює нова система оподаткування для сільгоспвиробників. Впроваджується сплата "мінімального податкового зобов’язання" (мінімально 1,4 тис. гривень із одного гектара) як податку з потенційно можливого мінімального доходу з земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Та є виняток, зокрема, для ділянок членів дачних та садівничих кооперативів, сільгоспугідь громадян у межах населених пунктів, земель на окупованій території або на лінії розмежування на період проведення ООС.  Що стосується оподаткування продукції, вирощеної на земельній ділянці, то податок на доходи фізосіб (18%) сплачуватиметься, якщо прибуток від продажу перевищуватиме 12 мінімальних зарплат (приблизно 78 тис. гривень). Законопроєкт запроваджує і 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Це стосуватиметься і продажу земельних ділянок, що повинно удосконалити систему оподаткування на ринку землі. Наразі дохід від продажу одного об'єкта (за винятком землі) на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%.  Розширюються і джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано плату за землю (державний земельний кадастр, дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості) тощо. Точка зору  KV поцікавилась у керівників громад очікуваннями від внесених змін до Податкового кодексу та чи розраховують на місцях на обіцяний додатковий ресурс від збільшення сплати податків та акцизу.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук: Якщо до адміністративно-територіальної реформи місто Фастів як місто обласного значення мав коефіцієнт податкоспроможності 1,15, то після реформи за рахунок приєднання дотаційних сіл наш коефіцієнт став 0,93, тобто ми опинилися майже на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цього року стоїть питання про збільшення податкоспроможності. Ми проводимо інвентаризацію земельних ділянок, працюємо з платниками податків, особливо по сільським територіям, які доєдналися. Дуже багато роботи з сумлінністю платників податків. Ми сподіваємось, що цей так званий “ресурсний закон”, дозволить покращити ситуацію саме в сільській місцевості, щоб забезпечити ресурсами сільські території і щоб ми змогли зберегти соціальну сферу на селі. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Цей суперечливий закон обговорювали всі. Зрозуміло – вороття назад немає, і заблокувати закон вже неможливо. Чи можуть бути внесені зміни до закону – чому ні? Але ми розуміємо, що перші пів року зрушень у цьому напрямку не буде і закон вже почав працювати. Тому ми не очікуємо, а вже бачимо, як він вдарить по громадах. Про це говорили від початку. Головна складова – питання нормативно-грошової оцінки землі. Раніше нарахування здійснювалися на місцях, відтепер громади будуть змушені працювати за розробленим шаблоном. Наповнення бюджету залежить від одного із основних податків, земельного, і він може болісно вдарити по місцевому самоврядуванню. Тому зараз громади працюють разом із Асоціацією міст України над тим, щоб звернутися до Кабміну, ВРУ і Президента щодо внесення змін до цього закону. Для цього відпрацьовуються пункти і конкретні статті, з якими громади категорично незгодні, а з якими, частково. Наполягатимемо на цьому тому, що законопроєкт 5600 був відпрацьований поверхнево і розглянутий за скороченою процедурою, лише з тим, щоб якнайшвидше його прийняти. З цим законом на місцях цілком не згодні. Він викликає у громадськості багато суперечностей.  Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Якщо цей закон взяти в цілому, то громади мають виграти від цього. Можливо, не все ще на часі, звісно. Але це все ж таки ресурс для того, щоб наповнити саме місцеві бюджети. Кожен однобічно сприймає якісь зміни особливо щодо податків. Якщо суб’єкт відкрито розвиває свій бізнес, відкрито платить всі податки – то і заперечень не виникає. Але ж є частина, які користуються прогалинами у податкову законодавстві, у свою чергу, на належному рівні не працює і податкова щодо виконання податкових вимог. Підприємці, таким чином, саботують сплату податків. Громада перемогла в апеляційному суді проти фірми "Прогрес", що зареєстрована в селі Переяславське у питанні із виплат щодо пайової участі. Ціна питання – майже 2 млн гривень. Для громади це великі кошти, тож ми були змушені звернутися до суду. Тож виникає питання: з яким наміром до громад заходять інвестори? Вони не готові відкрито працювати на громаду. Тому, вважаю, що прийнятий законопроєкт 5600 буде корисний громадам. Держава перекладає значну відповідальність на місцеві бюджети. А як громади мають їх наповнювати і де брати кошти на виконання цих повноважень? Якщо розглядати сільську громаду, то вони не мають вагомої інфраструктури та можливостей, кошти надходять лише від землі. Сільська громада має розвиватися і для цього має саме земельний ресурс. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Фото: колаж KVКиевVласть

Будівництво Київської обхідної дороги стартує в 2022 році. У планах побудувати першу ділянку у 18 км – це низка доріг, мостів та розв'язок на території Київщини. Служба автомобільних доріг Київської області вже проєктує ділянки. Оголошено і тендер на будівництво трас Київ-Ковель і Київ-Чоп. Про це в інтерв’ю KV розповів голова Київської ОДА Василь Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу", – розповів Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, – Василь Володін За словами губернатора, ця дорога має величезне значення для області, адже тут будуть побудовані інфраструктурні об'єкти: заклади громадського харчування, готелі. Відповідно, це – робочі місця та податки, які будуть йти на розвиток громад. І додав, що цей проєкт вирішить й екологічне питання, яке також важливе для столиці. Адже, у переважній більшості, вантажний транспорт буде користуватися обхідною дорогою. "Службою автомобільних доріг Київської області проектується низка ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це – 18 кілометрів дороги, низка мостів, розв'язок", – говорить він. І зауважив, що вже підписані розпорядження, що стосуються земельних ділянок Макарівської та Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги.  Не має виникнути проблем, впеневний Володін, і з приватними ділянками, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Державне агентство автомобільних доріг повідомило, що з подачі міністерства інфраструктури Кабінет Міністрів Дениса Шмигаля збирається залучити підрядника для будівництва Київської обхідної дороги (КОД) на відкритих міжнародних торгах. Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД Фото: KV  КиевVласть

Депутат Бориспільської міськради Дмитро Сулима відкидає звинувачення у крадіжці лісу та частини Дніпра у Вороньківській громаді. На думку Сулими, це проплачена кампанія проти нього. Про це KV стало відомо з повідомлення на сторінці депутата Бориспільської міськради Дмитра Сулими.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Щодо поширення неправдивої інформації про мене, якісь кримінальні справи, намиви піску та повернення річки Дніпро у зворотному напрямку…це все маячня, а точніше добре проплачена та повністю викривлена історія”, – написав Дмитро Сулима. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами депутата, “все перевернуто з ніг на голову”. “Вже кілька років йдуть суди щодо повернення вкрадених у Вороньківської громади” земель за підробленим рішенням Донецького суду. Мною були направлені звернення до правоохоронних органів, які порушили кілька кримінальних справ і звернулись до суду з тим, щоб повернути громаді вкрадені ділянки. Це навіть не ділянки, а частина річки Дніпро із заплавами. Спочатку пропонували домовитись, потім погрожували…нарешті зрозуміли, що нічого не вийде і вирішили сказати, що то все зробив я”, – стверджує Дмитро Сулима. Таку тактику депутат Бориспільсокої міськради назвав смішною та безперспективною. За його словами вже накладено арешт на ці ділянки, – а це 68 гектарів, – і вони, у будь-якому випадку, будуть повернуті громаді. Фото: фейсбук Дмитра Сулими КиевVласть

Рік, що минає, для Київщини був багатим на політичні зашквари, будівельні скандали та коронавірусні тривоги. У Київоблраді ділили коаліцію, у конфуз втрапляли нардепи-мажоритарники, Київську обхідну дорогу охрестили найдорожчою в світі, а столиця вимагала від області шмат землі, через який в колегіальному органі Київщини депутати кричали “зрада” і “ганьба”. Про це та трошки більше – у підсумковому рейтинзі подій від KV. 1. Переформотування Київоблради Головною політичною подією 2021 року стала коаліціада в Київській обласній раді (КОР), та переобрання її голови.  27 квітня Наталія Гунько зі “Слуги народу” стала третьою жінкою на чолі ради столичного регіону.  Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно, утворивши фактично нову коаліцію.  Натомість, члени колишньої більшості з “ОПЗЖ”, “Батьківщини” та частини фракції “слуг” на чолі із екс-головою облради Олександром Скляровим спробували в суді довести незаконність зміни влади в колегіальному органі Київщини. Але ситуація перетворилась на юридичний анекдот: 24 травня 2021 року пресслужба ОАСКу заявила, що Скляров позивається щодо незаконності свого звільнення, а вже 4 червня той самий ОАСК скасовує рішення про обрання Склярова на посаду голови облради. Пізніше це рішення ОАСКу підтвердить і апеляційний суд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епопея навколо керівництва КОР почалася одразу після місцевих виборів 2020 року. Тоді, сформована в облраді у листопаді 2020 року, коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Після цього політичні опоненти увійшли в клінч, який розсмоктався лише навесні 2021-го, після переобрання голови КОР. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 2. Зашквари нардепів  Окрім обласної ради, яскравих барв у сірий будень регіону додали нардепи-мажоритарники Київщини. Найгшучнішою політичною подією, пов’язаною із мажоритарниками став так званий “кейс Олександра Дубінського”, – обранця від 94-го округу Київщини (Обухівщина, Васильківщина). У березні 2021 тодішній голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко підписав розпорядження, яким було вирішено виключити Дубінського зі складу партії за порушення статуту та непокору керівним органам партії. Цьому передувало те, що на початку січня Олександр Дубінський та ще шестеро українців і чотири медіакомпанії потрапили під економічні санкції США – через "пов'язану з Росією мережу дезінформації", що мала на меті вплинути на вибори президента Сполучених Штатів. Сам Дубінський це заперечив і назвав "корупційною аферою". Пізніше мережа YouTube заблокувала відеоканал Олександра Дубінського Dubinsky.pro. Після цього, “слуги” позбавили нардепа посади голови Київського обласного осередку партії і призначили на його місце Андрія Мотовиловця.  А потім почалось: у себе в Telegram Олександр Дубінський почав атакувати Банкову і Володимира Зеленського, називати членів президентської партії “шахраями”, а самому гарантові давати 24 години для відповіді на питання: "Ви дійсно дали добро для шахрайської зачистки Київської обласної організації партії "Слуга народу" від тих, за кого голосували виборці на місцевих виборах?". Потім були сварки в Instagram із заступником керівника Офісу президента Юрієм Костюком, ультиматуми, публічні викриття та інший рейвах, який пасує до політичного образу політика-вигнанця. На початку грудня потрапила у скандал і нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (96-го округ: Буча, Бородянка, Славутич, Вишгородщина). Обраниця звинуватила платформу відкритих даних YouControl у поширенні персональних даних громадян України. Приводом для “наїзду” Василевської-Смаглюк стала історія річної давності, правдива, чи вигадана. Якщо скоротити її до суті, то вийде так: одній гарній людині, що працює аудитором, спалили машину, а дані про цю людину знайшли в системі YouControl – тому YouControl поганий. До речі, Василевську-Смаглюк підтримала Держаудитслужба у своєму Facebook. Аудитори стверджують, що їхні співробітники діють відповідно до закону, але приховати їх адреси проживання та іншу персональну інформацію таки варто. Срачик навколо цієї історії розгорівся чималий. Критики депутатки заявили, що YouControl – це система-агрегатор, яка використовує дані з відкритих реєстрів та відповідно до вимог українського законодавства. Вона значно полегшує життя, якщо треба знайти інформацію про окрему особу чи компанію, а тому є системою хорошою і корисною. Натомість в атаці на неї з боку Василевської-Смаглюк вони угледіли страшенну зраду. Захисники YouControl певні, що все відбулося для того, аби підняти питання про необхідність приховати з реєстрів частину інформації про власність чиновників та посадовців.  Вже під Новий рік в медійний зашквар втрапив "слуга" Микола Галушко (обраний до ВРУ по 97 округу – Бровари, Баришівка). В мережу злили відео, на якому рік тому з лайкою й образами нардеп накинувся на поліцейських, які зупинили машину з його водієм за грубе порушення правил дорожнього руху. Галушко багато разів назвав поліцейських "дебілами" та запитав: "Ти хворий на голову? Це автомобіль народного депутата, як ти можеш його оглядати?". Партія влади публічно вибачилася за вчинок соратника і пообіцяла його покарати, але звернула увагу, що відео – річної давності. Але Галушко ситуацію попсував. Коментуючи “відос”, він ще раз назвав поліцейських дебілами і вдихнув у цю дивовижну історію нове життя. Але не тільки слуги “запалювали” у цьому політичному сезоні. 8 квітня 2021 року перед початком сесії Київської обласної ради сталася сутичка між народним депутатом Костянтином Бондарєвим (ВО "Батьківщина") та депутатом облради, екс-мером Василькова Володимиром Сабадашем ("За Майбутнє"). Заспокоїти Бондарєва спробував депутат Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), однак перший був налаштований побити Сабадаша та пообіцяв зробити це пізніше. Після цього Бондарєв перейшов на депутата Романа Титикало (“Європейська солідарність”). Відео поведінки парламентаря у стінах обласної ради набрало тисячі переглядів на ютуб-каналі видання КиевVласть. 3. КОД Проте регіон жив не лише політикою. ТОП-темою року, безперечно, є нова обхідна дорога (КОД). Як розповідала KV, будівництво великого півкільця протяжністю близько 150 км навколо столиці обіцяли розпочати в 2021-му. Створення КОД мало б допомогти розв’язати низку транспортних проблем Києва – розвантажити місто від транзитного транспорту, створити комфортні умови проїзду тощо. Поєднати між собою найбільші міста області, а саме: Ірпінь, Васильків, Обухів, Ворзель, Бориспіль та Бровари.  У серпні 2021 року “Укравтодор” повідомив, що у рамках програми "Велике будівництво" розробили проєктну документацію на чотири ділянки дороги (всього їх має бути шість). Перший же готовий проєкт на будівництво ділянки від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп, очікували одержати на початку вересня. Як розповіли KV у КОДА, вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп (Варшавка-Житомирка). Планують побудувати загалом тут ділянку в 18 кілометрів, яка включатиме дороги, низку мостів, розв'язок. Вартість лише цих робіт складе 5 млрд гривень – 300 мільйонів гривень за кілометр. Експерти зауважували, що така ціна дорожча, ніж, наприклад, собівартість кілометра дороги у США, Китаї чи Німеччині. А за даними "Центру транспортних стратегій", це одна з найвищих собівартостей дорожнього кілометра у світі. Дорожніх об’єктів такого масштабу в Україні ще не будували, тож його окреслили найдорожчим об’єктом будівництва в історії країни. Також цей проєкт передбачає вивільнення тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. У КОДА запевнили, що вже підписали розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги. Стверджують, що немає виникнути проблем і з приватними ділянками, оскільки держава одержала конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією. Будівництво КОД також передбачили і в Схемі планування території Київської області. Та однією з найбільших проблем такого масштабного будівництва все ж залишається саме фінансування. Орієнтовна вартість всіх робіт складає близько 85 млрд гривень (більше 3 млрд доларів).  Американська компанія Bechtel Overseas Corporation, з якою "Укравтодор" підписав меморандум про співпрацю, була готова взятися за виконання таких робіт і знайти кредитора.  На шляху стояла лише система Prozorro, яка, нібито, не дозволяла укладати договір подібного масштабу.  Тож Президент України підписує законопроєкт № 5309, який, запевняють, має створити можливості для реалізації проєкту за міжнародними правилами. Загалом цей Закон про виключення закупівель для КОД з-під дії закону “Про публічні закупівлі” та відповідно виведення цих торгів із системи Prozorro, спричинив в країні багато критики.  Будівництво ж КОД надалі відбуватиметься за відкритою міжнародною процедурою. Для цього уряд затвердив і відповідний проєкт ухвали. Кабмін визначив цей проект як "експериментальний" і планує під нього ще низку нововведень. Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД 4. Схема планування та скандальні межі А поки дорогу лише планують будувати, на Київщині вирішили взятись до ухвалення глобального плану – розробили документ, який на багато років уперед унормовує розвиток регіону. Все б нічого, але і тут трапився скандал.  9 вересня Київська обласна рада ухвалила важливий документ планування розвитку Київщини – Схему планування території Київської області. Однак, документ відразу ж оскандалився. Причиною стало те, що у Схемі території Біличанського лісу були віднесені Київщині, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів”, у Києві забили на сполох.  23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці.  Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу. Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс. До цього, 7 жовтня, у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради. Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить.  Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалили. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”. Оскільки обласна рада зміни провалила, столиця пішла до суду з вимогою скасувати встановлення меж Коцюбинського, що затвердила Бучанська райрада. У грудні Окружний адміністративний суд задовольнив вимоги Київради, призупинивши рішення райради. Зокрема, суд заборонив будь-кому вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське до розгляду справи по суті.  В переддень цього Коцюбинське попросило втрутитись у ситуацію Офіс Президента, який доручив Кабміну розібратись. Він, у свою чергу, передав доручення міській адміністрації та профільним міністерствам. І поки на вищому рівні обмінюються дорученнями, селищна рада готує апеляцію на рішення суду.  5. Коронавірус на Київщині  Але незважаючи на яскравий політичний та економічний порядок денний, регіон жив під знаком пандемії.  У 2021 році Київщина продовжувала переживати кризу, яку нанесла їй пандемія Covid-2019 ще у 2020 році і вчилася жити в складних епідумовах та суворих обмеженнях. Зимовий карантин з початку 2021 року був більш пом’якшений, чим вже весняний посилений загальнонаціональний локдаун. У цей же час влада намагалася частково компенсувати втрати, спричинені карантинними обмеженнями. У січні набрав чинності і закон про штрафи для перевізників та власників магазинів за пасажирів та покупців без масок. На Київщині з січня продовжили удосконалювати матеріально-технічне забезпечення 27 госпітальних баз. Не зупинилися у 2021 році і на будівництві медаблуторій. Локдаун же змушував продовжувати освітній процес дистанційно, працювали у звичному режимі лише дитсадки. Початок же року для регіону ознаменувався саме підготовкою до вакцинальної кампанії від COVID-19. А саме: були створені 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі та 940 пунктів для проведення вакцинації цільової групи населення. Працювали на цей час й 103 пункти безкоштовного тестування на коронавірус. Через деякий час стартували й тренування для медиків з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca, які тривали до березня. Перша партія вакцини (понад 16 тисяч доз) проти коронавірусу надійшла до Київщини 24 лютого, перші дози одержали медики з Броварів. Була сформована відповідна дорожня карта вакцинації. Та загалом, через певні міфи та побоювання, долучатися до вакцинування на той період не поспішали. Та поступо кількість щеплених в регіоні все ж почала зростати. Всі охочі щепитися мали можливість стати в онлайн-чергу з допомогою цифрового додатку "Дія". Читайте: В Белогородке на Киевщине открылся Центр Дія Навесні епідситуація досить загострилася, тож в області під ковід було відкрито додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, нарощувалася й кількість ліжок із киснем. Через погіршення ситуації – неодноразово переносилися і засідання Київської облради. У березні стартувала на той час вже друга хвиля вакцинації: запрацювали 25, а згодом вже 34 стаціонарних пунктів щеплень на базі закладів охорони здоров'я. Область встановлювала антирекорди по кількості хворих. Згодом через епідемію випускникам шкіл дозволили не здавати й держатестацію.  Улітку в Україні, як і на Київщині, карантинні обмеження зрештою були пом’якшені. Випадки нових захворювань продовжували фіксувати, але в значно меншій кількості. Стартувала й масова вакцинація – для цього додатково розгорнули 11 центрів щеплень та більше 100 пунктів (восени вже 205).  Читайте: Всім і кожному: на Київщині стартувала масова вакцинація Також Кабмін висунув вимогу і, щоб розпочати новий навчальний рік в закладах освіти, повинно було вакцинуватися 80% працівників та освітян. Та вчителі категорично відмовлялися щеплюватися, тож припинити роботу могли більше половини закладів освіти Київщини. Загалом же Київщині вдається і досі утримувати лідируючі позиції щодо проведення вакцинальної кампанії.  Восени ситуація із збільшенням захворюваності на ковід знову почала зростати. Україною стрімко ширився новий  штам коронавірусу "Дельта". Зростала кількість пунктів щеплення, працювала 51 мобільна бригада. А Covid-сертифікати стало можливим згенерувати у застосунку "Дія". З жовтня вже заборонили і міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах без наявності Covid-сертифікатів. Обласна влада ж продовжувала нарощувати темпи щеплення, і до пунктів та центрів підключили ще й 20 точок у поштових відділеннях "Укрпошти". Так, у листопаді повний курс вакцинації одержали всього 54% жителів Київщини. У цей же час у Києві відбувалися неодноразові мітинги антивакцинаторів.Читайте: У КОДА нагадали, кому і як вакцинуватися проти Covid-19 У грудні ж стартував пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат. Програма діятиме рік, кошти ж можливо витратити впродовж чотирьох місяців. У цей же період були посилені і правила адаптивного карантину для "жовтої" зони. Читайте: “Ковідна тисяча”: у КОДА роз'яснили, як підключитися до послуги “єПідтримка” За рік Київщина перебувала у "червоній" зоні двічі. Вперше – навесні, у березні, і оговталася від нього лише в травні, І в ці періоди діяли жорсткі обмеження, вводилися спецпропуски, відбувалися рейди щодо дотримання карантинних обмежень. А порушників самоізоляції навіть, планували штрафувати. Вдруге ситуація повторилася вже наприкінці жовтня. Тож з листопада додатково розпочали відсторонювати невакцинованих працівників центральних органів влади та освіти без збереження заробітної плати. Київщина ж на цей час впевнено рухалася до показника в 1 мільйон щеплень від Covid-19. Читайте: Зелена перепустка: Covid-сертифікат вимагатимуть відтепер і в “жовтій” зоні За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, за весь період епідемії в Київській області (станом на 13 грудня) зареєстровано 180 081 підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, у тому числі серед дітей – 10835, що склало 6% від загальної кількості підтверджених випадків COVID-19. Одужало – 159979 осіб. За період епідемії в області всього померло 4429 хворих з підтвердженим діагнозом, у тому числі 2 дітей. Летальність склала 2,5%. За весь час пандемії на Київщині проведено 237 311 тестувань.  КиевVласть

Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV. У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій. Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті  була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ліквідація районів Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.  Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах. В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зміни до Конституції Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.  Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.  Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.  Київська агломерація Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.  Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.  Спроможність Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.  Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.  На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.  ПДФО Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат. Старости Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.  Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.  Законодавчі новели Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали  в Славутицькій, Фастівській громадах.  Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету. Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів. На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів. Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади. Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови. Земельна децентралізація У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro. Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.  Стратегія розвитку Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади. Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.  Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.  Цифрова трансформація Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.  Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ. Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу. Статус Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.  Експерт року До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.  До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ. У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини. KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської  Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними. “Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук. Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію  поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення. За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та  утримати позитивні тенденції розвитку.  “З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.  Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету. “На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук. Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз  відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Фото: колаж KVКиевVласть