Дослідження юних журналістів гуртків “Краєзнавча журналістика” та “Репортери ІТА “ЮН-ПРЕС” під керівництвом викладача Наталії Іванівни Плохотнюк про вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
Організатори проєкту “Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва” дякують вихованцям ІТА “ЮН-ПРЕС” за зібрані та надіслані біографії жертв Бабиного Яру, зокрема Раїси Майстренко, та її мами Цилі Ковкіної
Після їхнього розгляду істориками-консультантами проекту були відібрали біографії особистостей, що мають усі потрібні документи та будуть реалізовані у першому етапі.
Зараз черга за отриманням усіх дозволів та документів на встановлення каменів за відповідними локаціями від КМДА. Зараз іде підготовка до фінальної частини проекту – встановлення каменів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Раїса Вадимівна МАЙСТРЕНКО (дівоче прізвище – Лимарєва)
З пекла Бабиного Яру її, трирічну дівчинку, винесла бабуся.
Народилася в місті Києві 12 вересня 1938 року. Батько, кадровий офіцер Лимарєв Вадим Петрович — українець, мама, Лимарєва Циля Миронівна (Меєрівна) — єврейка.
- Для мене Бабин Яр почався ще до війни, – згадує Раїса Вадимівна, – Батьки моєї матері не дозволяли їй виходити заміж за мого батька з двох причин: його неєврейське походження і наявність сина від першого шлюбу. Його перша дружина померла від туберкульозу, коли сину було всього 9 місяців. Через місяць мої батьки одружилися. Жили ми з мамою і братиком Валентином (від першого шлюбу батька), а також з бабусею та дідусем по батьківській лінії у комуналці на розі Саксаганського та тодішньої Комінтерну. Батько в той час навчався в Полтавському військовому училищі. Дідусь, Петро Лимарєв, був знаним пічником – його навіть запрошували ремонтувати кахельну піч до Маріїнського палацу. Бабуся, Тетяна Іванівна, запросто перепливала Дніпро. Потім тато пішов на війну. Мій дідусь, Лимарєв Петро Олександрович, народився в Ковелі. З дев'яти років він працював пічником. Це був мудрий чоловік з двома класами церковно-приходської школи. У нього був невеликий зошит, куди він записував замовлення на багато місяців вперед. До війни і після його не раз обирали народним засідателем в Залізничному районі Києва. Бабуся, Лимарева Тетяна Іванівна – друга дружина мого діда. Як і дід, бабуся теж не мала освіти, але це не заважало їй бути інтелігентним, розумним, тактовним людиною, з незвичайно чуйним і добрим серцем.
Про родину моєї мами я знаю мало. Наші сім'ї не спілкувалися. Знаю тільки, що сім'я була дуже велика і релігійна. Дід, Ковкін Меєр, приїхав зі своїми домочадцями до Києва з єврейського містечка. Жили вони всі на Батиєвій горі. Працював він візником, мав коней і підводи. Мама спілкувалася зі своєю сім'єю, але до нас вони не ходили. І тільки 29 вересня 1941 року, коли мені ледь виповнилося 3 роки, в той фатальний, Судний для євреїв день, до нашого дому на вулиці Саксаганського, 131 під'їхала підвода з численною маминої ріднею на чолі з дідом Меєром. Як виявилося, забрати дочку з онукою.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Коли в Києві з'явилися німецькі листівки з наказом про збір євреїв в районі Лук'янівського кладовища, люди сприйняли це як наказ про евакуацію євреїв з міста. Це було логічно, оскільки там проходила залізнична гілка. Дідусь Петро умовив маму не ходити на місце збору, пообіцявши заховати нас. Але приїзд діда Меєра змінив ситуацію. Він повірив, що в листівках йдеться про переїзд євреїв, і переконав маму їхати з усіма. Погодившись з його доводами, мама швидко зібрала речі, документи, фото, цінності, покидали все на підводу, посадила на неї мене з братом. Але в останній момент дідусь Петя забрав брата, сказавши, що привезе його, коли мама влаштується і вишле адресу. А бабуся Таня пішла нас проводжати. За словами бабусі, нас було там 18 – 20 людей, і ніхто не підозрював, чим усе це закінчиться. Наша дорога смерті пролягла по вулиці Саксаганського до єврейського базару (нині пл. Перемоги), потім по Брест-Литовському шосе, по вул. Керосинній до району Лук'янівського кладовища. Люди йшли, їхали на підводах, везли коляски з дітьми, несли хворих і людей похилого віку на ковдрах, носилках. Здавалося, все єврейське горе виплеснулося на вулиці міста. Ця скорботна колона рухалася дуже повільно, часто зупинялася. На черговій зупинці біля стадіону “Старт”, я чітко пам'ятаю себе, сидячи під стіною серед банок з варенням. Я була маленька, і банки здавалися величезними, з широкими шийками, перев'язаними білими ганчірочками. Потім підвода й мама кудись зникли. Раптом почався якийсь шум, люди закричали, забігали. Я теж побігла і побачила колону стареньких в білому. Я так і називала їх надалі “білими дідусями”. Вони були в нижній білизні, побиті і закривавлені. Якась жінка обіймала одного з них і плакала. Її відірвали від нього, кричали, обурювалися. Бабуся закричала: “Люди добрі, може бути, вони бачаться востаннє!” Вона схопила мене на руки і далі ми йшли мовчки. Я обвила її шию рученятами, і навіть мамі не вдалося забрати мене. Люди йшли пригнічені і мовчали. Ближче до старого єврейського кладовища, десь на вулиці Керосинній, я стала помічати поліцаїв. А біля самого кладовища (зараз там починається офіцерське кладовище) побачила великі протитанкові їжаки й оцеплення. Почула перші постріли. Так ми підійшли до того місця, де почали розлучати родини. Тут люди кричали, кидалися в різні боки. Все відбувалося швидко, з людьми не церемонилися: били палицями або прикладами. Жінок і дітей забирали в одну сторону, чоловіків і хлопчиків – в іншу. Здалеку чути було кулеметні черги. Колони людей оточили німці і поліцаї. Уже на Мельникова, дійшовши до оточення, Тетяна Іванівна, нарешті, зрозуміла, що треба рятуватися, почала хреститися і кричати: “Я росіянка!”. У бабусі був з собою паспорт. Вона показувала його і кричала: “Я руська”. Бабуся була темноволоса і схожою на єврейку. До неї підбіг поліцай і крикнув: “Тут усі – жиди”. Він збив її прикладом на землю, цілячись при цьому в мою голову. Але бабуся встигла підставити плече і впала. Підійшов німець запитав: “Юде?” Поліцай відповів: “Каже, руська”. Німець схопив бабусю за воріт, підняв на ноги і жбурнув. Весь цей час я висіла у бабусі на шиї, і тільки дивом приклад не потрапив мені в голову, а розбив бабусі плече. Збожеволівши від болю і страху, не перестаючи хреститися і кричати “Я руська!”, бабуся побігла в натовп. Люди розступалися перед нею, утворюючи коридор, і, пройшовши оточення, вона помчала до цвинтаря. Від нас не відставала дівчинка років дванадцяти. Почалася стрілянина, але нас не переслідували. Ми довго бігли, поки в знемозі не впали і зачаїлися в кущах серед могил. Дівчинка була з нами. Бабуся обняла нас, тихенько гладила і безперестанку голосила: “Тихіше, тихіше!”. Так ми просиділи до темряви, а потім почали шукати дорогу додому. Бабуся цей район погано знала, і ми довго блукали в темряві то віддаляючись, то наближаючись до місця трагедії. Дівчинка, яка з нами йшла, сказала, що знає, де живуть її родичі і пішла. Лише на світанку ми повернулися додому. Сяк-так добравшись додому, Тетяна Іванівна кілька годин не могла заспокоїти дитину, котра ридала.
– Напевно відчуває, що маму вбили, – сказала тоді бабуся.
Бабуся розповідала, що три доби не могла зайти зі мною в будинок. Потрапляючи в приміщення, я починала кричати, і їй довелося весь цей час провести зі мною на руках у дворі. Доля нас пощадила, мене врятувала моя бабуся, мачуха мого батька, а всі двадцять чоловік: мама, дідусь Меєр, мамині сестри, їхні діти залишилися навіки в Бабиному Яру. Вічна їм пам'ять.
Під час війни діти рано дорослішають. У моїй голові чітко відклалося, що євреєм бути небезпечно. І ще – нестерпне відчуття голоду і холоду. Коли розбомбили хлібзавод, тісто розтеклося по землі. Люди збирали це тісто, а бабі Фросі, бабусиній сестрі, яка випадково там опинилася, не було в що його взяти! Не довго думаючи, вона зняла з себе трико і принесла додому це кисле тісто навпіл із землею. Що за смачний хліб вийшов! Здавалося, в житті не їла нічого смачнішого.
Після подій у Бабиному Яру ми продовжували жити в своїй квартирі на вулиці Саксаганського. Ми займали дві кімнатки, дві інші – дідусева сестра баба Ксенія, її дочка з зятем і трьома дітьми. У наших двох кімнатках, крім нас, жили ще баба Фрося з душевнохворим дідом Якимом. Він залишився живий тому, що в день, коли в Кирилівській лікарні вбили таких хворих, він прийшов додому помитися. Ще з нами жив дев'ятирічний бабусин племінник Люсик і його сестра Галина.
У нашому дворі було два великих будинки, де залишалося багато сусідів, які знали про нашу трагедію і національність моєї мами. Але ніхто не видав. Навпаки. Коли відбувалися облави, хтось із сусідів або двірник попереджали нас, і ми з дідусем бігли в підвал або на горище. Особливо мені запам'ятався підвал. Ми з дідом ховалися серед куп битої цегли і скла. Зазвичай облава в підвал не заходила, вони з порога давали пару черг з автомата або кидали гранату. Чітко пам'ятаю німецькі черевики і дуло автомата, що стріляє в темряву.
Часто ми з бабусею ходили в Дарницю і на Сирець шукати батька серед військовополонених. Несли хліба, цибулину, картоплю. Батька не знаходили, але вдавалося передавати голодним людям за колючим дротом наше убоге частування.
Дорослі, кожен по-своєму, брали участь у нашому виживанні. Баба Фрося шила людям одяг, дідусь клав печі, бабуся ходила в сусідні села міняти речі на продукти. З решти клаптиків баба Фрося шила нам з братом строкату одежину. Коли дорослі йшли, нас з братом закривали в одній кімнаті, а діда Якима – в іншій. Іноді нам доводилося сидіти під замком цілодобово.
Не завжди бабусині пригоди закінчувалися благополучно: на околиці Києва німці й поліцаї забирали те невелике, що вдавалося обміняти. І свято було в будинку, коли з принесеною борошна пеклися прісні коржі на сковороді без жиру. Щоб вони не пристали до сковорідки, їх проколювали виделкою. Потім їх ламали, кришили трохи часнику, заливали окропом. Це був справжній бенкет для наших порожніх шлунків.
Про облави нас попереджував двірник, він був підпільником. В нашій двохкімнатній квартирі ютилися три “істоти”, яким треба було ховатися від фашистів. Я, полукровка, мій психічнохворий дід Яким, і… руда голубка, що жила в клітці. Німці боялися голубиної пошти, тому забороняли тримати вдома птахів, винищували їх. Так ми втрьох і ховалися в підвалі під час облав. Німці в підвал не заходили. Якщо чули якийсь шум, зразу гранату кидали чи з автомата палили. Більше за все я боялась, щоб дідусь Яким не закричав.
Часто разом з братом Рая вибиралась на київські вулиці. Діти війни гралися на розвалинах, ховаючись від поліцаїв і “фашистів у чорному”. Іноді німецькі солдати пригощали малюків маковими цукерками. Для них це була одна з небагатьох окупаційних радостей.
В одну з таких прогулянок Рая бачила зв’язаних колючою проволокою полонених матросів Дніпровської флотилії, яких гнали палками в бік Бабиного Яру. Вона запам’ятала, що матроси, котрі й шли в центрі колони, дотягувались руками до мощеної булижниками дороги, виривали пальцями з землі важкі камені й кидали їх у німців…
- За півроку до звільнення Києва наш район відійшов в заборонену зону. Вночі ми пішли на Солом'янку до бабусиних племінниць, порушуючи комендантську годину. За це ми підлягали розстрілу. Перед очима у мене на все життя залишилася ця скорботна процесія. Ніч, дуже темно. Попереду баба Фрося тягне діда Якима. Їй допомагає братик. Ми дуже боялися, щоб дід Яким не закричав. Дідусь везе візок з пожитками, бабуся підштовхує його ззаду, а я чіпляюся за бабусин поділ. Бабусині племінниці Потапови, Анна, Олімпіада, Тамара і маленький син тітки Липи Валерій, жили в двох крихітних кімнатках, які були для них і кухнею, і їдальнею, і спальнею, і ванною. Вони взяли нас до себе. Спали ми всі на підлозі, а день проводили поза домом. У трьох одноповерхових старих будиночках тіснилося з десяток сімей з численною дітворою. У дворі стояло кілька сарайчиків і один на всіх туалет, що примикає задньою стінкою до невеликої гірки. Ось в цю щілину я й забиралася, коли відбувалися облави, або випадково заходили німці й поліцаї. Я дуже боялася великих, чорних павуків в цій щілини, але один страх перемагав інший.
Напередодні приходу наших військ німці виганяли всіх жителів з Києва. Вони хотіли залишити за собою мертве місто. У той день ми сиділи в коридорі на валізах, чекаючи своєї долі і вирішуючи: “Йти чи не йти?” Відчинилися двері, і в коридор зайшли німці. Високий офіцер щось обурено кричав. Перекладач стукав кулаком по столу, теж голосно говорив: “Ось так, в одні двері вийдете, в інші зайдете, але з Києва не йдіть. Завтра тут будуть наші ”. Офіцер поплескав його по плечу: “Гут, гут”.
В ту ж ніч ми повернулися додому на вул. Саксаганського. Тут вже зібралося багато сусідів. Двірник Петро Іванович закрив ворота на величезний висячий замок. Дорослі були радісно збуджені й одночасно налякані. Вони зібралися в одній кімнаті, а нас, дітей, посадили на ліжко в коридорі. Але нам не сиділося. Ми стрибали на пружинній сітці, верещали, раділи. Ніхто не помічав вибухів і стрілянини за воротами. У ворота безперервно стукали, але двірник заборонив підходити до них. Лише на світанку настала тиша. Хтось крикнув: “Наші!” Ми кинулися на вулицю. Біля воріт в напівпідвалі були навалені трупи напівроздягнених німців. Перед будинком зупинився радянський танк. Танкіст, що стояв у люку, був без шолома. Він витирав піт з обличчя і питав, як проїхати на Сталінку. Люди обліпили танк, мацали його руками, тяглися до танкіста. Бабуся стояла і плакала. Вона тримала мене на руках, загорнувши в хустку. Танкіст простягнув до нас руки, і бабуся подала мене йому. Він дбайливо мене взяв і, притиснувши до колючої щоки, поцілував. Так закінчилася для нас окупація. Але не закінчилося моє голодне і холодне дитинство. Дідусь постійно хворів. Це відбивалося на бюджеті, тому що дідусь був єдиним нашим годувальником.
Батько до 1945 року значився зниклим без вести. Він був поранений в груди в 1942 році на підступах до Сталінграда і весь цей час лікувався десь в госпіталях Росії. Не знаючи, що мама загинула, він одружився з медсестрою, яка його доглядала. Дізнавшись, що мами немає в живих, батько привіз нову дружину до Києва, де вона народила дівчинку. Вони з нами не жили. У них було троє своїх дітей, а я з братом виховувалася у бабусі і дідуся.
Моє дитинство, з іграшками, хорошою одягом та їжею, закінчилося з приходом війни. Інше моє життя було у вічній нужді. Коли бабуся повела мене в перший клас, нас відправили назад, оскільки я виглядала чотирирічною дитиною. Відморожені під час війни руки були вічно червоні і викликали огиду у моїх більш забезпечених ровесниць. Я була завжди голодною. Навіть виходячи заміж, я мала лише шкільну форму і плаття з випускного балу, яке мені пошила баба Фрося.
- Бабуся Таня після війни похрестила мене і суворо заборонила говорити про те, що я наполовину єврейка, й про те, що я бачила біля Бабиного Яру: "Нікому не кажи, що твоя мама єврейка!", - каже Раїса Вадимівна. – Я ж була світленька, русява, і очки світлі. Навіть і не скажеш, що "юде". Боялись тільки, аби ніхто не доніс. Відкрилась я лише своєму чоловіку Валентину, коли дізналась, що він маленьким хлопчиком дивився з вікна своєї кімнати, як євреїв вели на розстріл. Разом з ним я не раз ходила вулицями, де пролягла київська “дорога смерті”. І кожного разу в моїй свідомості спливали страшні картини того часу. Лише в 1991 році я наважилась внести ім’я своєї мами, Цилі Меєровни, в Книгу пам’яті жертв Бабиного Яру, після чого моя бабуся стала Праведницею світу. Завдяки їй і дідусю я зосталась жива.
Мабуть, я язичниця, вірю в добро, в порятунок і … в щасливий білет. Коли мій Валентин зробив мені пропозицію, ми сиділи на трамвайній зупинці. Я тоді сказала: “Ось прийде зараз трамвай, випаде нам щасливий білет – і обов’язково одружимося”. Знаєте, а цифри на трамвайному талончику дійсно співпали… Вірте, у кожного є свій щасливий білет.
...Після 10 класів Раїса вирішила стати фрезерувальницею – мама Циля теж колись мала схоже заняття, виточують гирьки у якийсь артілі. Та й заробіток потрібен був. Але про улюблені танці Раїса не забула – записалася до самодіяльного ансамблю БК “Більшовик” під керівництвом балетмейстера Леоніда Калініна. Того самого, котрий керував і танцювальною групою легендарного хору Верьовки. А класичного танцю Раїсу Вадимівну вчила сама прима-балерина Зінаїда Лур'є.
Там Раїса зустріла і свого майбутнього чоловіка. Потім подружжя Майстренків поставлять власні сольні номери, з величезним успіхом об`їдуть з ними весь колишній Радянський Союз і проведуть разом на професійній сцені 22 роки.
Ще 5 років тому хореограф Раїса Майстренко в свої 79 успішно керувала впродовж 33 років народним дитячим ансамблем танцю "Оболонь" в Центрі дитячої та юнацької творчості Оболонського району столиці. Серед розмаїття хореографічних номерів знаковим є танець "Бабин Яр. Дитинство" (інша назва – “Менора”), поставлений Раїсою Майстренко до трагедії 75-річної давнини.
— Номер про Бабин Яр я давно поставила, — розповідає Раїса Майстренко. — А надихнула менора — єврейський семисвічник. Всіх свої х вихованців вожу в Бабин Яр і розповідаю, що там відбувалося. Я все життя про це розповідаю. Мабуть, Бог залишив мене в живих, щоб я розповідала людям про Бабин Яр. Щоб це ніколи не повторилося.
– Діти у нас теж вийшли “з привітом”, – жартує Раїса Вадимівна. – Старший син Олексій працював каскадером на кіностудії Довженка, поки спину не травмував, зараз купили машину, таксує. Дочка Олена – майстер спорту з кінного спорту. Внучка Софія танцює в ансамблі, мріє стати журналістом.
На фото: Тетяна та Петро Лимарєви – дідусь і бабуся Раїси Майстренко
На фото: Циля Ковкіна – мама Раїси Майстренко, яка загинула в Бабиному ЯруРаїса Майстренко. Фото: Народний художній колектив Ансамбль танцю "Оболонь" / Facebook
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть
У 2020 році на дезінфікуючі засоби для обробки рук, шкіри та поверхонь в закладах загальної середньої освіти в рамках субвенції на “Нову українську школу” місту Київ виділили 38,6 мільйони гривень, а Київській області – 29,1 мільйона гривень.
Про це KV стало відомо з повідомлення StateWatch із посиланням на відповіді Київської міської державної адміністрації та Київської обласної державної адміністрації.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, у Києві департаменту освіти і науки КМДА було виділено 77,4 тис гривень.
Районним у місті Києві державним адміністраціям розподілили такі суми:
- Дарницька районна державна адміністрація – 6 млн гривень.
- Деснянська районна державна адміністрація – 4,8 млн гривень.
- Дніпровська районна державна адміністрація – 4,8 млн гривень.
- Святошинська районна державна адміністрація – 4,6 млн гривень.
- Оболонська районна державна адміністрація – 4 млн гривень.
- Солом’янська районна державна адміністрація – 3,7 млн гривень.
- Голосіївська районна державна адміністрація – 3 млн гривень.
- Шевченківська районна державна адміністрація – 3 млн гривень.
- Подільська районна державна адміністрація – 2,7 млн гривень.
- Печерська районна державна адміністрація – 1,9 млн гривень.
29,1 мільйона гривень, виділені на Київську область, розподілили наступним чином:
- м. Біла Церква – 2,6 млн гривень.
- м. Бровари – 2 млн гривень.
- м. Ірпінь – 1,8 млн гривень.
- м. Бориспіль – 1,2 млн гривень.
- м. Фастів – 777 тис гривень.
- м. Васильків – 674 тис гривень.
- м. Переяслав – 470 тис гривень.
- м. Славутич – 277 тис гривень.
Найбільше коштів з районів отримали Києво-Святошинський (3,9 млн гривень), Вишгородський (1,3 млн гривень), Бориспільський (981 тис. гривень) та Васильківський (911 тис. гривень). Найменше ж коштів отримали Баришівський (35,7 тис. гривень), Богуславський (71,7 тис. гривень), Поліський (80,2 тис. гривень) та Тетіївський (133,1 тис. гривень) райони.
Кошти на закупівлю антисептичних засобів для шкіл також розподілили окремим територіальним громадам київської області. Зокрема, найбільші суми отримали Бучанська ОТГ (965 тис. гривень), Обухівська ОТГ (720 тис. гривень) та Баришівська ОТГ (420 тис. гривень), тоді як найменші – Медвинська ОТГ (34,6 тис. гривень), Студениківська ОТГ (49 тис. гривень) та Дівичківська ОТГ (57 тис. гривень).Фото: УНИАНКиевVласть
У Києві в сфері житлового господарства загострилася нова проблема, пов`язана з ліфтами: у висотних домах, що облаштовані підйомниками, повинна працювати диспетчерська система аварійного виклику, адже ліфтові кабіни облаштовані спеціальними кнопками, проте в переважній більшості багатоповерхівок, які зводилися ще у 1970-1990 рр, аварійні кнопки не працюють, а від містян, які часом застрягають у ліфтах, находить чимало скарг. Проте навіть після заміни ліфтів на нові робота аварійних кнопок здебільшого залишається заблокованою.
Як з`ясували журналісти, цей кнопковий колапс стався через дві головні причини – технічну і корупційну.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зупинимося детально на кожній з проблем.
Як у столиці працює аварійна система у ліфтах
Виявилося, що нинішня система диспетчерської ліфтової служби у Києві ще досі залишається дротовою. У той час, коли Ілон Маск виводить у космос десятки супутників, а США фактично розпочали колонізацію Марса, у Києві від кнопки в кабіні ліфта досі тягнуться дроти (і це у кращому випадку), по яких і має передаватися сигнал до працівників об’єднаної диспетчерської служби “Городок” у разі, якщо ліфт раптово перестає працювати, а всередині заблокованими опиняються люди. Вже після сигналу диспетчер мав би почути людину, яка застрягла в ліфті, та надати оперативно їй допомогу. Наприклад, запустити ліфт дистанційно або викликати на підмогу спеціальні/екстрені служби.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Але по факту за 30-50 років експлуатації ліфтів система диспетчеризації на сьогодні фактично втрачена. “Червоні” кнопки не працюють навіть після ремонтів чи заміни елеваторів. Через те, що дроти вже давно фізично пошкоджені (наприклад, через закінчення строку експлуатації чи втручання людей або навіть щурів).
Відтак аварійні кнопки у багатьох будинках перестали працювати, сигнал диспетчерам фізично вже не надходить. Тому у разі зупинки ліфту, аби вибратися зсередини, треба покладатися виключно на себе чи сусідів.
Примітно, що робота диспетчерської служби входить у тариф на обслуговування будинку.
Тобто мешканці багатоповерхівок фактично платять за повітря – віддають гроші за послугу, якою не можуть скористатися.
Поки ж у Києві думають, як вирішити цю, здавалося б дрібну але важливу проблему і знайти їй сучасне рішення, у світі диспетчерські системи вже давно працюють з використанням нових технологій. Зокрема, через бездротові системи.
Як корупція зриває реформу диспетчерської служби
Сучасна Україна була б не Україною, якби навіть у таку незначну сферу, як диспетчерська служба не просочилася корупція. Зокрема, з міського бюджету планувалося виділення близько 60 млн грн на оновлення аварійної системи.
У квітні 2018 р. після тендеру КП “ГІОЦ” і ТОВ “Українські бізнес комунікації” (бенефіціари – Борисов О.В., Миримська В.О. та Бондар Р.М.) навіть уклали договір на створення комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю і забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. Згідно з цією угодою, передбачалася поставка комп’ютерного обладнання, ліцензій та спеціального програмного забезпечення на загальну суму 58,81 млн грн. Але, за попередніми оцінками, частину цих коштів – 22 млн гривень – спритні “реформатори” привласнили собі.
Це зокрема виявилося у результаті розслідування, яке розпочала СБУ після того, як стало зрозумілим: гроші платників податків на оновлення диспетчерської виділили, а аварійні кнопки у ліфтах так ніхто й не замінює.
За даними правоохоронців, злочинці застосували схему з привласнення бюджетних коштів, використовуючи з десяток підставних фірм.
Зокрема, мова йде про ТОВ “ДЕЛЬ-ПАК СІСТЕМС Україна” (бенефіціари - Некрасов В.О. та Щорба Л.О.), ТОВ “СЕА ОДС” (бенефіціари – Чебаков О.В. та Бойко А.І.), ТОВ “БАРС УКРАЇНА” (бенефіціари – Щорба Л.О. та Камрікова О.О.).
Примітно, що розслідування проводилося за двома провадженнями – №42018110000000355 (від 08.10.2018 щодо розкрадання бюджетних коштів та створення фіктивних підприємств) і №32015100030000034 від 19.06.2015. У ході слідства було встановлено злочинний зв’язок усіх компаній.
Слідчі також з`ясували, що ТОВ “Українські бізнес комунікації” як головний підрядник реалізував лише два з п’яти етапів створення комплексу. Згодом перевірка встановила просто цікаві речі. При цьому правоохоронці виявили, що ТОВ “Українські бізнес комунікації” з 1 січня 2017 р. надало своє програмне забезпечення та обладнання диспетчеризації в оренду (повністю або частково) трьом згаданим вище підприємствам: ТОВ “СЕА ОДС”, ТОВ “Барс Україна” і ТОВ “Дельта-пак сістемс Україна”. Ці три фірми тільки на папері “надавали” послуги з операційно-диспетчерському обслуговуванню об’єднаних диспетчерських систем будинків комунальної власності в різних районах Києва.
На думку слідчих, цей факт засвідчив про імітацію або часткову імітацію процесу розробки модулів до зазначеного ПЗ, а значить сума закупівлі була штучно збільшена орієнтовно на 21,9 млн грн. Крім того, як вважають правоохоронці, йдеться про намір виконавця поставити вже вживане обладнання диспетчеризації.
Також СБУ з’ясувала, що “СЕА ОДС”, “Барс Україна” і “Дельта пак сістемс Україна” пов’язані між собою фірми, адже вони подавали фінансову звітність з однієї IP-адреси, надавали “послуги” з диспетчерського обслуговування, використовуючи спільних операторів, і були конкурентами у проведених тендерах без залучення третіх компаній у всіх десяти районних комунальних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду Києва.
Крім того, дані “прокладки” планували працювати й далі, “оновлюючи” диспетчерську систему старим обладнанням та імітуючи бурну роботу. Та аварійні кнопки у ліфтах так ніхто міняти не збирався, тому система досі не запрацювала по-новому.
У той же час, за оцінками слідчих, махінатори нарахували за свої “послуги” 150 млн грн. Ситуація просто дійшла до якогось дивного абсурду. І якби не втручання КМДА і силовиків, невідомо скільки б сотень мільйонів ці ділки ще “висмоктали” б з міського бюджету за казна-що.
Але, як це зазвичай буває в нашій країні, розслідування та судові процеси з юридичними війнами можуть тривати роками, покарання винних може зависнути у повітрі, але проблема з кнопками у ліфтах так досі нікуди не дівається. Очевидно, сама по собі вона не вирішиться. До того ж, містяни продовжують сплачувати за непрацюючі аварійні кнопки у своїх комунальних платіжках.
Що робити?
Наразі ж поки невідомо, як можливо реанімувати систему, яка морально і матеріально безповоротно відстала від сучасності. Погодьтеся, виглядає диким прокладати нові кабелі в той час, коли Ілон Маск запустив на орбіту супутник, щоб “розсіювати” безкоштовний інтернет над Африкою. Більше того, для такого архаїчного проекту зараз навіть важко знайти спеціалістів – всі вони вже люди пенсійного віку, а нових спеціалістів у цій сфері на ринку не з’являється.
Тому головна ціль – запровадити нові сучасні види диспетчеризації без дротів, але з працюючою кнопкою виклику.
І тому все більше мешканців Києва цікавить, чи планує столична адміністрація все ж таки придивитися до проблеми і знайти їй сучасне рішення. Адже у світі диспетчерські системи вже давно працюють з використанням нових технологій. Зокрема, через бездротові системи.
Фото: з відкритих джерелКиевVласть
В кінці 2020 р. вулиці Героїв Севатополя (частина), Стражеска, Білецького, зазнали чималих змін: велосмуги, острівці безпеки, нова дорожня розмітка. Думки людей, як завжди, розділилися.
Але ми ж не експерти, лише учасники дорожнього руху. Нам покращують умови, і ми можемо не розуміти технічну частину?
Подала інформаційні запити, чому саме такі рішення, яка статистика по ДТП та трафіку, експерні висновки. Відповідь одностайна, все погоджено у встановленому порядку з Департаментом транспортної інфраструктури КМДА та Управлінням патрульної поліції м.Києва, схеми згідно ДБН, веломаршрути за концепцією розвитку велосипедної інфраструктури міста, порядок обліку ДТП, щільність трафіку відсутні, принаймі в КК "Київавтодор" (думаю їм й самим цікаво було б почитати), ну а експерних висновнів ніхто так і не надав, чи не має взагалі, чи забули. Тому ще запитаємо в Управлінні патрульної поліції, може вони в курсі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А от відповідь від Центра організації дорожнього руху здивувала, вони взагалі нічого не розробляли та не погоджували, це все ті, що перечислені зверху. Хоча за їх статутом організація руху та безпека – то їх прямі обов'язки.
Ну, а про вивчення громадської думки, проведення громадських консультацій чи обговерень, то це взагалі не передбачено Законом. Хоча концепцію велоінфраструктири розробляли згідно запиту громадскості і консультацій. І це запам’ятаємо для подальшого діалогу.
А от всі, хто чекав острівця безпеки біля ЦДЮТ (активного руху дітей) – НЕ БУДЕ! Лише передбачено притротуарні острівці безпеки, які вже встановлені.
Ще по факту після зими ми маємо майже стерту нову розмітку, проявилась стара замальована розмітка, а та, яку зняли механічним способом, перетворился на суцільні ями. Їздимо навпомацки, а пішоходи так і ходять по розбитих тротуарах радянських часів, зате з "европейским комфортом" через дорогу переходять. До речі, був випадок, що великогабаритний транпорт застряг, деякі стопчики вже зламані, чи снігоприбиральною технікою, чи водій під снігом не побачив. Про вело нічого не скажу, бо не катаюсь. Шановні велосепедисти, напишіть свої враження! Як вам те, що маємо на сьогодні? Чи велосмуги влаштовують за якістю та безпекою? Місця для паркування авто нібито є, але як вони розрахуваували їх кількість – загадка, беручи до уваги, шо поруч великий медичний заклад, і туди приїздить багато людей щодня.
Поки враження таке, що разом зі снігом вся реконструкція розтанула. Більш-менш Білецького збереглась, бо капільний ремонт був.
А тепер про плани на 2021 рік:
Притротуарні острівці безпеки:
- вул.Стражеска – 4 од.
- вул.Героїв Севастополя (від Гузара до пр.Відрадного)-3од.
- вул.Каблукова – 3 од.
Влаштування острівців безпеки:
- вул. Героїв Севастополя (від Гузара до бул.Гавела) -3 од. Де? Там 6 ППЗШ лежать, а головне навіщо?
- Пр-т Відрадний, 6 (в районі вул. Піддубного) – 2 од. На мою думку добре, там є ще 3 місця де б треба встановити замість Героїв Севастополя.
- І десь 1000 од. паркувальних стовпчиків.
Підняті переходи на Чоколівці планують лише, повний перелік по району нижче.
А ось щодо відновлення дорожньої розмітки, то поки не буде фінансування, тендеру, обрано Виконавця і відповідних погодних умов, ШЕУ роботи проводити не буде.
Ще в запиті було питання по поточним/капітальним ремонтам тротуарів та проїзджої частини, влаштування велосмуг... але, мабуть не дочитали і відповідь не надали. Мені не важко, знову подала запит. Чекаємо на відповідь від КП ШЕУ Солом'янського району.
Громада, як вам плани на майбутнє? Які враження від вже зробленого? Коментуйте, бо хоч для цих робіт їм громадська думка не потрібна (як виявилось), але це все одно наш простір і нам тут жити.
П.с. Звернення щодо безпеки руху по бул. Гавела ще в роботі, чекаю на відповідь. Бо то окрема історія.
Далі буде...
Маріанна Хмельницька, очільниця ГО "Відрадний.Інфо"КиевVласть
Мова піде про віртуальну цифрову реальність та як цифровізація породжує нові корупційні схеми завдяки безпринципності, профнепридатності, тупості та продажності більшості депутатів Київради.
У четвер Київрада аврально погодила призначення заступником Кличка одного із нахабніших корупціонерів у Київській міськдержадміністрації (КМДА) – директора департаменту земресурсів Петра Оленича.
Кличко власноруч обґрунтував не просто необхідність, а невідкладність цього призначення, такими чудовими аргументами, як "забезпечення розвитку у питаннях цифрової трансформації" і "продовження позитивних тенденцій у сфері земельних відносин, зокрема і у частині цифровізації".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що саме криється за цим набором слів, я продемонструю на прикладі протягнутого так саме вчора з четвертого разу мінімальною необхідною кількістю голосів рішення про зміну орендаря ділянки біля станції метро Лісова в інтересах Вагіфа Алієва.
Чим саме обґрунтовано прийняття рішення? Переходом права власності на будівлю, що розміщується на ділянці. І в пояснювальній записці у графі "Наявність будівель і споруд на ділянці" прямо написано, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав ТОВ "ЖенСан" з 2018 року володіє будівлею 2669 кв.м. І це твердження – істина, бо в Держреєстрі дійсно записано, що на ділянці є така будівля, що знаходиться в приватній власності.
Щоправда, на аерофотозйомці 2019 року, що демонстрували депутатам в залі при розгляді проекту, чітко видно, що будівлі там немає – є лише залишки стін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Якщо подивитися історичні зйомки на Google Earth, будівля там була раніше. Фото, що Департамент земресурсів підсунув депутатам із залишками будівлі, відповідають квітню 2019, а вже у серпні 2019 року там не залишалося нічого і наразі котлован.
Ось це і називається цифрова трансформація і цифровізація у виконанні Петра Оленича: об'єктивна реальність підміняється записами в електронних реєстрах.
Читайте: КГГА одобрила реконструкцию станции метро “Лесная” ради ТРЦ Lesnaya Mall
Наведений приклад, це не якесь виключення – це типова корупційна схема в Києві для незаконної передачі комунальної землі під забудову, посилаючись на фізично неіснуючі, але внесені у Держреєстр прав будівлі. Завдяки використанню державних реєстрів, інформація в яких вважається апріорі достовірною, подібні оборудки поставлені на потік.
Що мало бути записано в пояснювальній записці, якщо поле називається "Наявність будівель і споруд на ділянці"? Зрозуміло, що дані обстеження ділянки, адже мова йде про наявність будівлі: "будівлі і споруди відсутні, на ділянці розпочато самовільне будівництво за відсутності дозвільних документів".
Але яка різниця, чи існує фізично у реальному світі будівля площею майже 2700 кв.м., якщо існує цифровий світ і можна послатися на Держреєстр, взяти хабар, безпечно задовільнивши впливового замовника корупційної послуги?
Зверніть увагу на дати звернень ТОВ "ЖенСан" та ТОВ "ЮІС" у Київраду про зміну орендаря – 13 грудня 2019 року. Мова йде про звичайне шахрайство, адже вони звернулися про заміну орендаря у зв'язку із переходом власності на будівлю тоді, коли будівля була знесена. ТОВ "ЖенСан" в процесі підготовки до будівництва ТРЦ на цій та суміжній ділянці в 4 га будівлю зніс, але не звернувся в Держреєстр про видалення права власності у зв'язку із знищенням майна, бо у нього була необхідність юридична володіти тим, чого немає.
Якщо хтось захоче заперечити, що право оренди перейшло автоматично ще при продажі будівлі у 2018 році і зараз не має значення, що будівлі не існує, то самі ТОВ "ЖенСан" і ТОВ "ЮІС" так не вважають, бо між ними у лютому 2019 року було укладено договір суборенди цієї ділянки.
Тож що відбулося по факту?
1) ТОВ "ЖенСан" отримав в оренду земельну ділянку комунальної власності без конкурсу всупереч вимогам статті 134 Земельного кодексу, адже на ділянці відсутні будівлі, які йому належать на праві приватної власності.
2) ТОВ "ЖенСан" отримав під забудову ділянку комунальної власності за відсутності ДПТ чи Зонінгу (порушення вимог ст. 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності") і всупереч положення чинного Генплану Києва.
І обійти ці вимоги законодавства стало можливим завдяки тій самій цифровій трансформації, якою має займатися Петро Оленич на посаді заступника голови КМДА.
Як не важко здогадатися, це шахрайство з незаконною зміною орендаря підписував і подавав саме Петро Оленич, як директор Департаменту земресурсів, який на думку Кличка йде на підвищення для "продовження позитивних тенденцій у сфері земельних відносин".
До речі, я розумію, що читати Регламент Київради, а тим паче вимагати його виконання, це значно перевищує рівень новообраних депутатів Київради, але нагадаю, що відповідно до частини 12 ст. 37 Регламенту, розгляд проектів рішень Київради з питань містобудування, землекористування та землевідведення супроводжується демонстрацією на екрані місця розташування відповідної земельної ділянки (кадастровий план) та фотофіксацією її фактичного стану.
Ця норма прописана в Регламенті саме для того, щоб шахраї-посадовці КМДА не дурили депутатів вигадками про реальний стан речей. Але депутатам цього скликання це непотрібно. Наприклад, у випадку “ЖенСана” вони і так могли побачити, що на ділянці не будівля, а якісь залишки від неї.
ДжерелоКиевVласть
Регіональне відділення Фонду держмайна оприлюднило плани з приватизації на 2021 рік. Це, зокрема, продаж єдиних майнових комплексів трьох державних підприємств: “Енергомаш”, “Державний резервний насіннєвий фонд” та “Центр-Сервіс”. Загальний план з приватизації цього року – понад 50 об’єктів у столиці, активи сукупною вартістю 350 млн гривень.
4 березня у регіональному відділенні Фонду державного майна України по місту Києву (РВ ФДМУ) відбувся прес-сніданок на тему "Мала приватизація – вигідні інвестиції".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як передає кореспондент KV, спікерами заходу стали в.о. начальника регіонального відділення ФДМУ Яна Матієва, заступник начальника Катерина Баришева та проєктний менеджер ДП "Прозорро.Продажі" Владислав Уривський.
Інвестиційне меню
Під малу приватизацію по місту Києву готують 62 об’єкти у майже всіх районах (найбільше активів – у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах столиці).
Це 33 єдиних майнових комплекси, 18 об’єктів окремого майна та 5 об’єктів незавершеного будівництва, а також 5 пакетів акцій державних акціонерних товариств та 1 об’єкт соціально-культурного призначення.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У 2021 році у планах РВ ФДМУ – провести, зокрема, приватизацію 3 великих єдиних майнових комплексІВ (ЄМК).
Це, зокрема, ЄМК ДП “Центр-Сервіс” (стартова ціна: 14,5 млн гривень) – онлайн-аукціон із зниженням стартової ціни відбудеться вже 18 березня. До складу єдиного майнового комплексу, що знаходиться в урядовому кварталі на вул. Інститутська, 16, входять 3 нежитлові приміщення на цокольному поверсі загальною площею 769,5 кв. м; обладнання для салону краси та пошивних майстерень – 26 од., касові апарати, комп’ютери, меблі – 23 од., кондиціонери, вивіска – 3 од. “Історична будівля в самому центрі Києва, прямісінько в Урядовому кварталі, є справжнім скарбом для будь-якого інвестора”, – зазначається у відео-огляді лоту.
Фасад будівлі. Фото: privatization.gov.ua
Офісні приміщення. Фото: privatization.gov.ua
Приміщення пошивної майстерні. Фото: privatization.gov.ua
Підприємство обслуговувало урядовий квартал, шило одяг та уніформу для представництв з обслуговування іноземних делегацій. На презентації цього об’єкту в.о. начальника РВ ФДМУ зазначила, що це готові офісні приміщення – вже із ремонтом, устаткуванням та навіть реквізитом з квест-кімнати, що там знаходилася.
До приватизації також готується ЄМК ДП “Державний резервний насіннєвий фонд”, вартість активів якого становить 118,4 млн гривень. До його складу входить 2 адмінбудівлі, сільгосптехніка, меблі, тощо. Підприємство забезпечувало аграріїв зерном. Майно ДП знаходиться на території усієї України, наявні робоча с/г техніка, актуальні договори на постачання зерна фермерам із терміном до кінця березня цього року.
Фасад. Фото: privatization.gov.ua
Техніка. Фото: privatization.gov.ua
Наразі також відбувається інвентаризація та проводиться реєстрація нерухомого майна ЄМК держпідприємства “Електронмаш”. Об’єкт планується виставити на аукціон у ІІ кварталі 2021 року.
Повний перелік майна, що підлягає приватизації у 2021 році, включає всього 62 об’єкти, з них 52 готується до приватизації.
Сірим виділені “неліквідні” об’єкти, що не можуть наразі бути приватизовані. Фото: KV
Читайте: В Киеве с молотка продают недостроенное девятиэтажное здание Киевского завода экспериментальных конструкций (фото)
Окрім перерахованих ЄМК, серед низки презентованих на заході столичних лотів, запланованих до приватизації, були представлені:
Лот №1. Легкова автівка марки Infiniti, модель FX35, 2003 рік випуску. Стартова ціна: 227 773,58 гривень. Дата проведення онлайн-аукціону з приватизації – 10 березня 2021 року.
Лот №2. Об'єкт незавершеного будівництва – лабораторно-експериментальний корпус за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8. Стартова ціна: 9 318,600 тис.гривень. Дата проведення аукціону із зниженням стартової ціни – 11 березня.
Лот №3. Легкова автівка марки Skoda, модель Octavia, 2002 року випуску. Стартова ціна об’єкта: 9 000 гривень. Дата проведення онлайн-аукціону – 17 березня.
Лот №5. Об'єкт незавершеного будівництва – спецгараж на 50 автомобілів за адресою: м.Київ, вул. Охтирська, 5-17. Стартова ціна: 1 405 870,00 гривень. Дата проведення аукціону: 22 березня 2021 року.
“Ми склали мапу об'єктів, і вийшло, що у нас найбільше всього активів у Голосіївському та Печерському районах. Ми маємо забезпечити 350 млн гривень надходжень до бюджету.Вже є понад 200 млн гривень, сподіваємося виконати план до кінця року. Ми також можемо запевнити, що не кидаємо майно напризволяще, а продовжуємо до певного моменту відслідковувати, що відбувається з кожним об'єктом, і контролюємо дотримання вимог купівлі продажу. Інвестори беруть безпосередню участь”, – підкреслила Яна Матієва.
Регіональне відділення звітує про три успішні аукціони у І кварталі з приватизації будівель, які розташовані поруч зі станцією метро Либідська у Києві, та об’єкта незавершеного будівництва по вулиці Волинська, 66-а, на загальну суму понад 200 млн гривень.
Читайте: 218 млн гривен: в Киеве приватизировали три здания рядом с “Тарелкой” на Лыбедской
За словами Яни Матієвої, на сьогодні у власності держави знаходиться понад 3700 об'єктів: це здебільшого підприємства, якими керують директори, та які мають штат 1-15 осіб, і усі отримують зарплату з держбюджету. Для порівняння, у США у державній власності – всього 3 об'єкти, у Польщі – 250. Більше 30 відсотків з них не ліквідні або не можуть бути наразі приватизованими у зв'язку з певними обставинами, наприклад, з тим, що майно перебуває на окупованих територіях України.
Участь в аукціоні
Провідний експерт та проєктний менеджер ДП “Прозоро.Продажі” Владислав Уривський акцентує: ознайомитися з усіма об'єктами держави, що пропонуються для продажу, стало можливо на сайті privatization.gov.ua в розділі “Мала приватизація”, а також на сайті ProZorro.Продажі або на сайті будь-якого з понад 40 майданчиків, що підключені до системи ProZorro.Продажі”.
“Комплекс цих ресурсів – це як “онлайн супермаркет” державного майна, що значно покращує зручність пошуку бажаних об’єктів для купівлі. І таким чином держава створює достатню конкуренцію комерційному майну та комерційним пошуковим сервісам”, – запевнив Уривський.
Аби стати власником державного майна, каже Уривський, потрібно обрати об’єкт, зареєструватися на аукціон і подати заяву на участь, взяти участь в онлайн-аукціоні і перемогти, пройти кваліфікацію та укласти договір купівлі-продажу (підписати договір, оплатити вартість активу).
“Прозорі правила гри – це те, про що українці мріяли вже довгий час, і саме онлайн аукціони стали інструментом прозорої процедури продажу державного майна. “Всі бачать все” – це принцип аукціонів в ProZorro.Продажі. На онлайн аукціонах кожний бачить всі ставки, які пропонуються учасниками. А після проведення аукціону інформація про всіх учасників розкривається”, – зазначив Владислав Уривський.
Заступниця начальника Катерина Баришева зазначила, що, незважаючи на коронавірус, у 2020 році процеси приватизації тривали й не зупинялися.
“Цього року Фонд поставив за мету амбітний показник — залучити до держбюджету 12 млрд гривень, з них 3,7 млрд гривень від приватизації. Регіональні відділення не стоять осторонь – планка дійсно висока”, – каже Баришева.
Як писала KV, 27 лютого 2020 року Київрада підтримала проєкт рішення "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації" (№08 / 231-356 / ПР від 10 лютого 2020 року). Спочатку до приватизаційного переліку увійшли 90 комунальних об'єктів, загальна балансова вартість яких становить близько 43 млн гривень. За інформацією директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя, 50% таких об'єктів знаходяться в підвальних і цокольних поверхах нежитлових і житлових будинків. При цьому він визнав, що на момент підготовки проєкту рішення 42 об'єкти перебували в орендному користуванні. Але вони, за словами чиновника, мали бути продані через електронний аукціон в системі Prozorro.
Читайте: Авральный дерибан: Киевсовет утвердил список объектов на приватизацию в 2020 году
Фото: KV
КиевVласть
У Верховній Раді визнали недосконалим законопроєкт про утворення міських агломерацій. На початку березня в столичному регіоні продовжили його обговорення, намагаючись уявити, якою буде взаємодія в агломерації міст. Для Київщини ця тема не нова і досить скандальна. Вже не одне місто-супутник столиці відмовилося від вступу в агломерацію, побоюючись поглинання та масових забудов. Яким сьогодні бачать об’єднання зі столицею на Київщині, та чого очікують від законопроєкту громади – у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 3 березня на засіданні комітету з питань організації держвлади депутати ВРУ прийняли рішення повернути на доопрацювання проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (реєстр. № 2637 від 19.12.2019 року, повторний розгляд). "За" проголосувало 18 депутатів із необхідних 14 голосів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відповідний законопроєкт розглядався радою ще рік тому і за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталія Безгіна, за цей час “профільний комітет змушений був визнати певну недосконалість проєкту”.
Так, під час чергового обговорення з представниками де-факто існуючої агломерації вони дійшли висновку: така інституція потрібна, як і її законодавче забезпечення, і не лише Києву та її супутникам, а й решті країни в цілому. Втім – законопроєкт потребує доопрацювання.
"Той законопроєкт, щоб був зареєстрований і рекомендований для голосування за основу в першому читанні, на превеликий жаль, не відповідає очікуванням керівників та мешканців громад, не вирішує той обсяг проблем, який би мав вирішувати [...] Пропоную повернутися до повторного розгляду висновку комітету від 15 січня 2020 року і після цього рекомендувати Верховній Раді, спираючись на регламент, за підсумками розгляду в першому читанні, відправити його на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Щоб ми мали змогу разом з профільними асоціаціями, представниками громад напрацювати більш якісний законопроєкт", – говорить Безгін.
Дану пропозицію також підтримав і член комітету ВРУ, голова політичної партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко, наголосивши, що після проведення чергового етапу адмінтерреформи та децентралізації постало питання і про агломерацію, та минулорічний закон не відповідає сьогоднішнім запитам.
Відео: розгляд комітетом проєкту Закону № 2637 щодо утворення агломерації
Круглий стіл
Цьому рішенню передувало проведення 26 лютого у Бучі круглого столу "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону" за підтримки Ради Європи. На заході намагалися розібратися: що з буде із агломерацією на законодавчому рівні і чи потрібна вона зрештою по завершенню реформи децентралізації, чи, можливо, варто зупинитися на муніципальному співробітництві.
Обговорення вирішили розпочати саме із пристоличного регіону, адже тут вже діє відповідна Київська асоціація. До заходу долучилися представники від 30 громад Київщини разом з якими і обговорили законодавче підґрунтя для впровадження агломерації, її функціонування та перспективи розвитку.
Відео: круглий стіл "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону"
Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після засідання опублікувала допис на своїй сторінці в Facebook, зауваживши, що "створення міської агломерації на території Київщини призведе до консолідації сил, та покращення соціально-економічних відносин між громадами".
Позиція Київщини
Як раніше писала KV, на попередніх етапах обговорення, громади Київщини скептично ставилися до утворення агломерації. Тоді ж експерти наголошували, що основною проблемою запуску агломерації є відсутність необхідного закону про міські агломерації.
Так, на думку голови Бучанської міської громади Анатолія Федорука, після завершення реформи територіального устрою, подальша співпраця неможлива без напрацювання нової законодавчої бази.
"[...] Нам потрібен новий, якісний закон про агломерацію. Це не має бути якась чергова модель співпраці субрегіонального рівня, а повноцінна узгоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування громад пристоличного регіону й Києва. Закон також дозволить уникнути зайвої політизації процесу співпраці між муніципалітетами і столицею. Окрім того, діюча законодавча база не дає можливості Київській обласній державній адміністрації входити в міжмуніципальне співробітництво, і це теж треба виправляти. Саме тому не Київ, а ми як міські голови Київщини зініціювали створення асоціації "Київська агломерація", аби вивчити наявні проблеми, узагальнити практичний досвід і вийти до уряду та Верховної Ради України з якісним продуктом – законопроєктом, що дійсно задовольнить усі сторони процесу", – написав очільник громади на своїй сторінці в Facebook.
Тож KV вирішила поцікавитись в учасників заходу, чи змінилася загалом точка зору Київщини щодо утворення агломерації після озвучених позицій за круглим столом.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Агломерація однозначно потрібна. Уже історично склалося, що населені пункти навколо Києва однаково тяжіють певними питаннями до столиці. І, звісно, є ряд питань, які потребують спільного вирішення. Однак, і я про це зауважив під час круглого столу, людям необхідне одне, щоб вони відчували покращення якості свого життя. Щоб реалізовувалися конкретні проєкти, які спрямовані на те, щоб і мешканцям Києва і мешканцям навколишніх населених пунктів жилося комфортно. Від цієї співпраці мають виграти усі. Нині триває пошук таких проєктів. Ми піднімали питання транспортного сполучення, зокрема, приміських електропотягів. Київ на в’їздах-виїздах закоркований і бажано транспортні потоки оптимізувати, збільшивши поїздки до Києва залізничним транспортом.
У першу чергу стоїть питання фінансування і пошуки цих джерел. Звучала пропозиція, щоб на державному рівні частина ПДФО, яка надходить до держбюджету, спрямовувалась суто на проєкти в рамках агломерації. Громади готові до співпраці. Якщо не буде фінансових ресурсів, які б закони не приймались, громадяни не відчуватимуть ефекту від такої співпраці. Профільний комітет ВРУ розуміє важливість цих процесів, тим паче що вони підтримуються радою Європи в Україні. Законопроєкт недоопрацьований і тут не стоїть питання захисних механізмів, а саме конкретних механізмів співпраці.
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:
Перший проєкт закону приймався лише на принципі адміністрування і суспільство не погоджувалося віддавати таким чином свої території. Минулий законопроєкт стимулював створення асоціації агломерації Києва, до якої увійшли 15 навколишніх суб’єктів. У 2013 році був прийнятий закон про співробітництво тергромад і було запропоновано, щоб новий проєкт про агломерацію був заснований саме на принципі співробітництва. Це – основа цієї угоди. Перемовини мають відбуватися на рівних. Обговорення за круглим столом проходило навколо необхідних законодавчих змін, які б стосувалися не лише Києва, а й усіх навколишніх територій. Чи в агломерацію увійдуть міста із 100 тис. населенням чи понад 200 тис. На мою думку, можно розпочати і з двухсот, а далі вносити відповідні зміни. Під час обговорення пролунала низка пропозицій, які необхідно ще обговорити. Наголошували на важливості співпраці, адже у більшості територій ще навіть межі незатверджені. Ключовим у цьому питанні є завершення будівництва кільцевої дороги. У своєму виступі я наголошував на важливості фінансового ресурсу. Адже від’їзжаєш 30 км від Києва – і це сором, а це пристоличний регіон. Депутати звертали увагу на хаотичну забудову, відсутність доступної соціальної інфраструктури, транспортного сполучення. І всі ці проблеми мають вирішуватися у рамках агломерації – об’єднання зусиль та ресурсів. Тут, можливо, необхідно передбачити грошові преференції. У першу чергу, необхідно визначити й адмінцентр столичного регіону, і, на мою думку, це – Київ. Якщо це будуть, як лунали пропозиції, Бровари, Ірпінь, Біла Церква, Бориспіль, Буча, – це означатиме новий процес перерозподілу області, логістики і втрати статусу регіону. Уже в середині березня планується проведення чергового круглого столу на Київщині, аби розпочати обговорення пропозицій і передати їх якнайшвидше до комітету ВРУ для врахування у законопроєкті.
До витоків
Уперше про Київську агломерацію ("Великий Києв") заговорили ще в 1994 році, про що нагадав в 2013 році на своїй сторінці в Facebook ексмер Києва, екскерівник КМДА Леонід Косаківський.
Набагато пізніше, 21 грудня 2017 року, Київрада прийняла рішення щодо створення місцевої асоціації "Київська агломерація", проєкт якого розробили на той час депутати від фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський і Олег Макаров. Цим рішенням КМДА було доручено організувати і провести консультації з міськими, сільськими, селищними головами та секретарями місцевих рад прилеглих до Києва населених пунктів щодо питання створення асоціації, яка мала об'єднати сили для вирішення проблем столиці та пристоличного регіону. Контроль за виконанням рішення поклали на мера Києва Віталія Кличко.Читайте: Киев и Киевская область активно занялись взаимопоглощением
Увійти до складу агломерації пропонували Києву, 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), восьми селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам області. Та реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради.
Після цього, в 2017 році, чиновники і депутати Києва і Київщини кілька разів збиралися за круглим столом. Але реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради. Джерело KV в КМДА тоді у 2018 році повідомляло, що напередодні президентської кампанії у великих гравців в області розгіралися амбіції – і було вирішено не підтримувати ініціативу по створенню Київської агломерації до закінчення виборів президента.
Читайте: Непоглотимые: 4 села и город Вишневое отказались войти в Киевскую агломерацию
І вже у 2018 році Київоблрада офіційно заявила, що не бачить необхідності в створенні агломерації. Категорично відмовлялися увійти до складу асоціації і п'ять населених пунктів Київщини. Це: села Підгірці, Погреби, Вишеньки, Калинівка (Броварський район) та місто Вишневе. Основними причинами відмови населені пункти називали відсутність необхідної законодавчої бази, реформу децентралізації, страх поглинання столицею та і взагалі не бачили у цьому потреби.
Читайте: Мутный союз. Территории Киевщины усомнились в необходимости сотрудничать со столицей
Наприкінці 2018 року стало відомо, що через брак грошей і законодавчої невизначеності проєкт по створенню Київської агломерації КМДА вирішила перенести на 2019 рік.
3 грудня 2018 року відбулося перше засідання нової робочої групи з питань створення Київської агломерації під керівництвом тоді першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Згідно представленого звіту, на той час обговорити агломерацію погоджувалися лише Бровари, Васильків, Ворзель, Бориспіль, Обухів, а також Нові Петрівці та Ходосівка. І ті сумнівалися, що приймуть позитивне рішення. Загалом регіон вимагав більше часу для вивчення питання. Сам мер столиці вже планував розглянути Паризьку модель агломерації "Великий Київ". Хоча і сама ініціатива створення "Київської агломерації" підтримувалася далеко не всіма фракціями столичної міськради.
Читайте: Киев отложил операцию “Агломерация” на 2019 год
Весною 2019 року київська влада затвердила план перспективного розвитку столиці на найближчі роки, яким також передбачався розвиток Київської агломерації. Уже влітку у столиці заговрили про те, що для створення повноцінної Київської агломерації слід на законодавчому рівні вирішити питання подвійного статусу столиці і розглянути її межі в Київської області.
Читайте: Европейцы подтвердили сложность создания Киевской агломерации
У жовтні Віталій Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" та затвердили її статут. Нагадаємо, що робота над її створенням тягнулася два роки.
Прийняти ж відповідний закон Верховна Рада планувала у 2020 році. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади 15 січня 2020 року було рекомендовано прийняти проєкт закону №2637 в першому читанні за основу. Тоді ж говорили, що агломерації зможуть створювати суміжні населені пункти і громади, в яких проживає понад 200 тис. осіб, щоб вирішувати спільні завдання з водопостачання, утилізації сміття, організації кладовищ та ін. Керувати агломерацією мала відповідна рада і голова. При цьому, вплив Кабміну на створення агломерацій обіцяли настільки ж вагомим, як і на створення об'єднаних громад.
Читайте: Вновь агломерация: не менее 200 тысяч граждан и под контролем Кабмина
І якщо у 2020 році закон про агломерації з рештою прийнятий так і не був, то питання розширення меж Києва, столична влада не полишала.
Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли
Хоча, якщо повернутися до славнозвісної Паризької моделі агломерації, на яку вирішила опиратися столична влада, то місто юридично не розширювало своїх кордонів, але генплани забудов передбачали спільне використання приміської зони.
Нагадаємо, у 2019 році Київ мав намір збільшити свої межі майже на 3 тис. га за рахунок Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість столиця готова була віддати області всього 55 га.
Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева
Наприкінці січня цього року проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий.
Читайте: Таємничий острів: Київ знову намагається розширити кордони за рахунок земель Вишгороду
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Фото: колаж KVКиевVласть
В честь Международного женского дня в столице Украины будут проводиться развлекательные мероприятия, концерты, фестивали, выставки и вечеринки. Издание КиевVласть поздравляет всех женщин с праздником весны и рассказывает, где в Киеве провести этот теплый день. Расписание может меняться в связи с карантинными ограничениями.
Марш женщин
Событие будет посвящено гендерному равенству. Это первый шаг к изменению общественной системы. Феминизм – это борьба за право женщины восприниматься прежде всего человеком, с такими же правами и обязанностями, с такой же ответственностью, как и у мужчин. Главная цель марша – объединение ради общей цели: усилить голос женщин и их видимость в современном обществе.
Место: Михайловская площадь
Время: 8 марта с 13:00
Вход: свободный
Источник: facebook.comПодписывайтесь на новости “КиевVласть”
Большое женское ралли
Большое Женское Ралли – традиционное соревнование, которое ежегодно проходит в центре столицы 8 марта. В соревнованиях могут принимать участие исключительно женские экипажи (пилот и штурман), а движение участников проходит по специальному маршруту и только в рамках Правил Дорожного движения Украины. Каждый год организаторы гонки дополняют Большое Женское Ралли интересной схемой слалома на специальных участках.
Место: возле КМДА
Время: 8 марта с 10:00
Вход: свободный
Источник: facebook.com
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ladies Run
Ladies Run – забег на 4 км для очаровательных девушек, а также детский забег для маленьких принцесс. Каждую участницу на финише ждет очень особая награда – серебряное дизайнерская украшение, созданное по специальному заказу.
Место: Мариинский парк
Время: 8 марта с 10:30
Вход: свободный
Источник: athletic-events.com
Маркет украшений
На маркете 50 украинских брендов представят: лаконичные серебряные серьги и кольца, брошки и колье с натуральными камнями, браслеты в разных стилях: от минимализма до романтики, украшения из дерева, пластика и даже живых растений.
Место: Всі.Свої
Время: 6-8 марта (Десятинная, 12)
Вход: свободный
Источник: facebook.comFairmont Classic — Kyiv Mozart Orchestra
Этот концерт музыканты Kyiv Mozart Orchestra составили из произведений, написанных разными композиторами в разные времена и в разных странах. Объединяющим для них стало то безграничное ощущение счастья, которое художники попытались уловить и запечатлеть в звуках.
Место: Fairmont Grand Hotel Kyiv (ул. Набережно-Крещатицкая, 1)
Время: 7 марта с 20:00
Вход: от 800 грн.
Источник: marcoconcert.com
Концерт Love Jazz
В этот вечер прозвучат джазовые мелодии о любви, которые все мы любим и которые сделают этот вечер незабываемым. Вокалистка Ольга Лукачева, Дмитрий (Бобин) Александров на саксофоне, Родион Иванов на клавишах и другие украинские музыканты будут играть в этот вечер джазовые баллады легенд джаза на сцене киевского концерт-холла Bel Etage.
Место: Bel Etage (ул. Шота Руставели, 16)
Время: 7 марта с 18:00
Вход: от 250 грн.
Источник: svitloconcert.com
Kyiv Symphony Orchestra — Just a Spring Concert
Специально для этого вечера Kyiv Symphony Orchestra отобрал ту музыку, которую любит больше всего. И не случайно сюда попали абсолютные хиты. Ибо концерт создан для того, чтобы кайфовать и внутренне подпевать. Антон Ерецкий – дирижер, выпускник Донецкой музыкальной академии, долгое время работал в составе оркестра Национальной филармонии Украины и первая скрипка струнного квартета.
Место: Hilton Kyiv (ул. Тараса Шевченко, 30)
Время: 8 марта с 16:00
Вход: от 700 грн.
Источник: marcoconcert.comAll Star Jazz — Jazz in Kyiv Band feat Laura Marti
Украинский джаз и джазовая сцена – что-то особенное, потому что создают их особые люди. И один из флагманов этого творения – Алексей Коган совсем скоро выступит на сцене Premier Palace Hotel вместе с квинтетом Jazz in Kyiv Band и звездной вокалисткой Лаурой Марти.
Место: Premier Palace Hotel (бульвар Тараса Шевченко, 5-7/29)
Время: 8 марта с 17:00
Вход: от 700 грн.
Источник: marcoconcert.com
Фестиваль гигантских китайских фонарей
Посетители смогут увидеть более 30 локаций с уникальным освещением и инсталляциями на тему китайских традиций. В рамках фестиваля гостям покажут Терракотовую армию императора Цинь Шихуанди, Великую китайскую стену, долину цветов, дерево желаний с волшебными пандами, сычуаньскую оперу, персонажей древних китайских сказок и легенд.
Место: “Певческое поле” (ул. Лаврская, 31)
Время: 12 февраля – 28 марта с 17:00
Вход: от 120 грн.
Источник: facebook.com
Международный женский день
Княжество Киевская Русь подготовило не только развлекательную программу, но и подарок, 8 марта для женщин действует скидка на вход, а девушкам до 18 лет вход бесплатный. В Княжестве Киевская Русь будут вспоминать мудрых, красивых и сильных духом женщин древности и поздравят женщин современных. Наиболее торжественным моментом празднования станет посвящение представительниц прекрасного пола самого разного возраста в княгини. Княжеский титул смогут получить все желающие, пройдя интересный ритуал.
Место: Михайловская площадь
Время: 8 марта с 13:00
Вход: свободный
Источник: parkkyivrus.com
Концерт KADNAY
В этот вечер состоится презентация эксклюзивной, акустической программы группы KADNAY – специально к Международному женскому дню. На концерте прозвучат любимые и известные песни артистов в новой аранжировке, в совершенно другой обработке и с новым прочтением. KADNAY всегда умело удивляют публику своими уникальными шоу и новая концертная программа не будет исключением, ведь музыканты постоянно работают на студии, досконально продумывая каждую деталь нового шоу.
Место: Caribbean Club Concert Hall (ул. Симона Петлюры, 4)
Время: 8 марта с 19:00
Вход: от 690 грн.
Источник: facebook.com
Концерт Бумбокс
Альбом состоит из двух частей, в котором впервые за 15 лет существования группы Бумбокс будет больше 11 песен. Три из них хорошо тебе знакомы и стали суперхитами: “Безодня", “Твій на 100%" и “Тримай мене" . “Таємний код: Рубікон". Релиз альбома в сентябре, тур начинается 19 сентября концертом в Ровно и обещает стать самым масштабным в истории Бумбокс.
Место: Stereo Plaza (пр. Валерия Лобановского, 119)
Время: 5 марта с 20:00
Вход: от 550 грн.
Источник: karabas.com
Фото: 1zoom.net
Пишите нам на почту: [email protected]КиевVласть
Сьогодні з Михайлом Погребиським і кількома киянами подали заяви про вступ третіми особами у справу № 910/9190/20, яку в Господарському суді розглядає легендарна суддя Джарти (Вікторія Джарти – дочка покойного "регіонала" Василія Джарти, дружина депутата VII скликання від “Партії регіонів” Валерія Омельченко – KV).
Це справа за позовом Київської міськдержадміністрації (КМДА) до Національної академії наук України (яка останні років 20 займається не наукою, а виключно дерибаном державних земель і майна), про скасування незаконної реєстрації цієї землі за Академією та корупційної її передачі за договором сервітуту під забудову. При чому було протиправно змінено цільове призначення цієї землі.
Читайте: СБУ поймала сотрудников Национальной академии наук на земельных махинациях на 300 млн гривен (фото)
Ми обгрунтували свій вступ тим, що в результаті укладення таких корупційних угод (без будь-яких конкурсів) за завідомо невигідними для держави умовами, державне майно (в тому числі земля) розкрадається із величезними збитками для держави.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А хто є власником державного майна і землі? Зеленський? Шмигаль? Ні – їх власником є народ України. А що таке народ України – це якась абстракція? Ні – це ми, конкретні громадяни України. Тобто всі ми є співвласники цього майна (землі), а в результаті цих угод мою власність хтось у мене (як співвласника) роздає на невигідних для мене умовах. Звідки цілком логічно – що наші права, як співвласників цього майна порушені, а відтак є всі підстави нашого вступу у цю справу.
Крім того, незаконна забудова – без будівництва шкіл, дитсадків і медзакладів, погіршить доступ до об’єктів соціально-культурного призначення.
Читайте: Академики в законе: суд арестовал земельные участки НАНУ возле Феофании, отданные под застройку
Суддя Джарти відмовила нам у вступі у цю справу, мотивуючи це тим, що нас це не стосується – бо наші будь-які майнові права не порушені.
Слід зазначити, що певні майнові права були навіть у кріпаків (рабів по суті), а вільна людина тим-то і відрізняється від кріпака, що у неї є і інші права, окрім майнових.
Проте на переконання судді Джарти (і більшості українських суддів) – нищі класи феодального українського суспільства (прості людішки) можуть мати виключно базові майнові права і все.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На переконання наших феодалів (ну а суддів слід віднести до класу феодалів) – навіть, якщо завтра буде якась судова справа щодо того, щоб вирубати всі парки і сквери у Києві, чи засипати Дніпро або знести Софію Київську, то, якщо я не маю у власності клаптя землі на березі Дніпра чи на території Софії Київської, то така справа мене жодним чином не стосується і немає підстав для судового оспорювання мною вирубки всіх скверів Києва, засипання Дніпра чи знесення Софії Київської.
І що саме страшно – наші феодали-судді (як і феодали прокурори, депутати і інші представники класу феодалів) – так думають абсолютно щиро – це їх щирі справжні ідейні переконання як феодалів, що дивляться на нас як на нищих другосортних істот.
Олександр Дядюк, голова правління ГО “Кияни об’єднуємось”
Джерело
Невдовзі у новому міському застосунку “Київ Цифровий” з’явиться можливість голосувати за проекти Громадського бюджету столиці.
Про це, як стало відомо KV, заявили представники КМДА та КП ГІОЦ на сьогоднішній прес-конференції, присвяченій першим підсумкам роботи нового місько застосунку “Київ Цифровий” та планам його розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На прес-конференції представники київської влади відзначили, що планують і надалі впроваджувати елементи електронної демократії у столиці.
“Віталій Кличко та його команда взяли курс на цифровізацію всіх сервісів міста. Саме цифровий підхід робить правила та закон однаковим для всіх. Наприклад, введення публічного електронного земельного кадастру позбавило місто від впливу будівельної мафії. Оцифровка даних нищить корупцію, робить її неможливою” – відзначив на заході Петро Оленич, голова Науково-технічної ради Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.
Він також анонсував, що місто працює над системою, яка допоможе боротися із заторами та корками на столичних автошляхах. Місто розроблятиме її у партнерстві із однією з європейських корпорацій, які спеціалізуються у питаннях розробки рішень для транспорту.
Що стосується застосунку “Київ Цифровий”, то на прес-конференції відзначили, що кияни активно та охоче користуються міськими електронними сервісами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За перший місяць роботи мобільного застосунку “Київ Цифровий” завантажили більш ніж 200 000 користувачів та зареєстровано 17 000 автівок.
Розробники планують незабаром запровадити у “Київ Цифровий” можливість сплати штрафів за неправильне паркування, а також інтерактивну мапу наявних місць для паркування, що значно спростить життя водіям у столиці.
Додатково.
“Київ Цифровий” – це застосунок, що працює за принципом “місто в телефоні”. Він став доступним для киян в 2021 р., та об’єднує низку міських сервісів, кількість яких постійно збільшується. Наразі застосунок використовують більш ніж 200 000 киян. У планах КМДА зробити застосунок основним інструментом комунікації міста з громадянами.
Фото: KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 07:20:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 07:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 07:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.6374
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 07:20:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4390, 10
0.0039
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('104867', '104641', '104131', '103875', '103755', '103644', '103587', '103417', '102862', '102764')
0.6127
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 07:20:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)