О цифровой реальности в исполнении Петра Оленича
Мова піде про віртуальну цифрову реальність та як цифровізація породжує нові корупційні схеми завдяки безпринципності, профнепридатності, тупості та продажності більшості депутатів Київради.
У четвер Київрада аврально погодила призначення заступником Кличка одного із нахабніших корупціонерів у Київській міськдержадміністрації (КМДА) – директора департаменту земресурсів Петра Оленича.
Кличко власноруч обґрунтував не просто необхідність, а невідкладність цього призначення, такими чудовими аргументами, як "забезпечення розвитку у питаннях цифрової трансформації" і "продовження позитивних тенденцій у сфері земельних відносин, зокрема і у частині цифровізації".
Що саме криється за цим набором слів, я продемонструю на прикладі протягнутого так саме вчора з четвертого разу мінімальною необхідною кількістю голосів рішення про зміну орендаря ділянки біля станції метро Лісова в інтересах Вагіфа Алієва.
Чим саме обґрунтовано прийняття рішення? Переходом права власності на будівлю, що розміщується на ділянці. І в пояснювальній записці у графі "Наявність будівель і споруд на ділянці" прямо написано, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав ТОВ "ЖенСан" з 2018 року володіє будівлею 2669 кв.м. І це твердження – істина, бо в Держреєстрі дійсно записано, що на ділянці є така будівля, що знаходиться в приватній власності.
Щоправда, на аерофотозйомці 2019 року, що демонстрували депутатам в залі при розгляді проекту, чітко видно, що будівлі там немає – є лише залишки стін.
Якщо подивитися історичні зйомки на Google Earth, будівля там була раніше. Фото, що Департамент земресурсів підсунув депутатам із залишками будівлі, відповідають квітню 2019, а вже у серпні 2019 року там не залишалося нічого і наразі котлован.
Ось це і називається цифрова трансформація і цифровізація у виконанні Петра Оленича: об'єктивна реальність підміняється записами в електронних реєстрах.
Читайте: КГГА одобрила реконструкцию станции метро “Лесная” ради ТРЦ Lesnaya Mall
Наведений приклад, це не якесь виключення – це типова корупційна схема в Києві для незаконної передачі комунальної землі під забудову, посилаючись на фізично неіснуючі, але внесені у Держреєстр прав будівлі. Завдяки використанню державних реєстрів, інформація в яких вважається апріорі достовірною, подібні оборудки поставлені на потік.
Що мало бути записано в пояснювальній записці, якщо поле називається "Наявність будівель і споруд на ділянці"? Зрозуміло, що дані обстеження ділянки, адже мова йде про наявність будівлі: "будівлі і споруди відсутні, на ділянці розпочато самовільне будівництво за відсутності дозвільних документів".
Але яка різниця, чи існує фізично у реальному світі будівля площею майже 2700 кв.м., якщо існує цифровий світ і можна послатися на Держреєстр, взяти хабар, безпечно задовільнивши впливового замовника корупційної послуги?
Зверніть увагу на дати звернень ТОВ "ЖенСан" та ТОВ "ЮІС" у Київраду про зміну орендаря – 13 грудня 2019 року. Мова йде про звичайне шахрайство, адже вони звернулися про заміну орендаря у зв'язку із переходом власності на будівлю тоді, коли будівля була знесена. ТОВ "ЖенСан" в процесі підготовки до будівництва ТРЦ на цій та суміжній ділянці в 4 га будівлю зніс, але не звернувся в Держреєстр про видалення права власності у зв'язку із знищенням майна, бо у нього була необхідність юридична володіти тим, чого немає.
Якщо хтось захоче заперечити, що право оренди перейшло автоматично ще при продажі будівлі у 2018 році і зараз не має значення, що будівлі не існує, то самі ТОВ "ЖенСан" і ТОВ "ЮІС" так не вважають, бо між ними у лютому 2019 року було укладено договір суборенди цієї ділянки.
Тож що відбулося по факту?
1) ТОВ "ЖенСан" отримав в оренду земельну ділянку комунальної власності без конкурсу всупереч вимогам статті 134 Земельного кодексу, адже на ділянці відсутні будівлі, які йому належать на праві приватної власності.
2) ТОВ "ЖенСан" отримав під забудову ділянку комунальної власності за відсутності ДПТ чи Зонінгу (порушення вимог ст. 24 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності") і всупереч положення чинного Генплану Києва.
І обійти ці вимоги законодавства стало можливим завдяки тій самій цифровій трансформації, якою має займатися Петро Оленич на посаді заступника голови КМДА.
Як не важко здогадатися, це шахрайство з незаконною зміною орендаря підписував і подавав саме Петро Оленич, як директор Департаменту земресурсів, який на думку Кличка йде на підвищення для "продовження позитивних тенденцій у сфері земельних відносин".
До речі, я розумію, що читати Регламент Київради, а тим паче вимагати його виконання, це значно перевищує рівень новообраних депутатів Київради, але нагадаю, що відповідно до частини 12 ст. 37 Регламенту, розгляд проектів рішень Київради з питань містобудування, землекористування та землевідведення супроводжується демонстрацією на екрані місця розташування відповідної земельної ділянки (кадастровий план) та фотофіксацією її фактичного стану.
Ця норма прописана в Регламенті саме для того, щоб шахраї-посадовці КМДА не дурили депутатів вигадками про реальний стан речей. Але депутатам цього скликання це непотрібно. Наприклад, у випадку “ЖенСана” вони і так могли побачити, що на ділянці не будівля, а якісь залишки від неї.
