Райони більше не будуть фінансувати заклади соціальної інфраструктури відповідно до змін до законодавства, прийнятих Верховною Радою. Відтак, всі школи, театри, лікарні перейдуть на фінансування громадами. У розпал пандемії лікарні на Київщині постануть перед новою загрозою. Фастівська міська громада вже б’є на сполох: необхідні кошти на дофінансування фастівського Центру ПМСД та Фастівської ЦРЛ. Тягар для бюджету великий – гроші необхідні для закупівель, комуналки, зарплат. Як стало відомо KV  з повідомлення пресслужби Фастівської міської громади у Фейсбуці, 10 грудня відбулося третє позачергове засідання сесії міськради, на якій затвердили вхід міськради до складу засновників Фастівської центральної райлікарні (*) та районного Центру первинної медико-санітарної допомоги (**).  Пов’язано таке рішення з тим, що “дані медичні заклади вже з нового року, відповідно до чинного законодавства, будуть фінансуватися з міського бюджету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Це питання піднімалося напередодні дня засідання, 7 грудня, під час зустрічі голови Фастівської громади Михайла Нетяжука із головою Фастівської райради Віктором Веремейчиком та головою Фастівської РДА Юрієм Волковим.  Як було зазначено, “надважливо, щоб цей крок було зроблено до моменту прийняття рішення про бюджет Фастівської громади на наступний рік. Адже відсутність даного рішення, відповідно до норм чинного законодавства, може спричинити зрив фінансування даних медичних закладів, оскільки фінансуватися вони мають лише з коштів місцевих бюджетів”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Очікується проведення сесії Фастівської районної ради, оскільки, вказано у повідомленні, рада має вийти із співзасновників даних медзакладів. Зазначимо, що у листопаді ц.р. на підпис президенту України було направлено проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій” №3651-д. Законопроект дає можливість працювати новообраним органам місцевого самоврядування громад і районів. Він врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. У другому читанні та в цілому Верховна Рада прийняла законопроект №3651-д 17 листопада 2020 року. Раніше прес-центр ініціативи “Децентралізація” повідомляв, що цей законопроект треба було прийняти до того, як після місцевих виборів набудуть повноважень нові органи місцевого самоврядування. Для функціонування місцевої влади в новому адміністративно-територіальному устрої цей законопроект має створити умови, які гарантують стабільність правових та інших відносин, забезпечують безперервність реалізації завдань і повноважень як державної влади на місцях, так і місцевого самоврядування. “Ситуація наступна: змінами до Бюджетного кодексу не передбачена можливість фінансування з районних бюджетів сфери медицини. Це питання проблемне по всій державі: усі лікарні у сфері управління районних структур (рад та адміністрацій) повинні отримувати фінансування з інших рівнів бюджету – або обласного, або з територіальних громад. Аби сфера охорони здоров’я не опинилася у стані колапсу, міська рада прийняла рішення щодо звернення до райради і висловила готовність прийняти ці заклади собі у сферу управління. Хоча ми бачимо, що це стане серйозним навантаженням на місцеві бюджети. Коли НСЗУ затверджувала тарифи, за якими вона оплачує надання медичних послуг, офіційно заявлялося про лише 60% від вартості. З державного бюджету йде недофінансування закладів охорони здоров’я, з місцевих бюджетів потрібно знаходити шляхи закупівлі не лише матеріалів, ліків, оплати компослуг, але й додатково утримувати заклади”, – каже голова  Фастівської громади Михайло Нетяжук.  “У районного керівництва є розуміння проблеми і шляхів її вирішення. Питання за депутатами нового скликання Фастівської райради, які мають прийняти відповідне рішення. А що стосується фінансування – краще та логічніше, аби заклади, якими переважно користуються жителі міста, співфінансувалися за рахунок міської громади. Зміни до Бюджету та Закон №1009 диктують передачу закладів на громади. РДА не буде управляти даними структурами. Район фінансував ці заклади сам, місто підключилося лише в останній рік, коли почалася реформа децентралізації. Для початку: у центральній райлікарні із усіх, хто там обслуговується, 70% – жителі міста. А дофінансування з боку району складало майже 5 млн гривень (4,37 млн). Тепер в районі бюджету як раніше не буде, він буде формуватися з акцизних зборів та надання в оренду майна. А стосовно лікарні – вона обслуговуватиме усю громаду, тому місцеві громади будуть її співфінансувати, тим більше, що кошти на зарплати медикам відшкодовуватиме НСЗУ. Ризики є, але це – найкращий варіант. Але ще треба попрацювати, щоб не було перекосу. Якість обслуговування не впаде через перекладання фінансування на місцеві бюджети, я вважаю – може, навіть навпаки покращиться”, – каже Юрій Волков. “Я б із превеликою радістю лишив ці заклади на фінансуванні району, адже це серйозне навантаження. Однак оскільки є ці зміни до БК, район не має законодавчих підстав здійснювати фінансування. Тому не тільки по Фастівській, але й по іншим громадам потрібно приймати відповідне рішення. Ми б віддали на фінансування району будь-яку сферу, яку вони готові узяти. Ми подивимося, чи буде район готовий собі брати якісь заклади, але у новому адмінустрої райони не мають власних доходів, за ними не закріплені податки, які б заходили у райбюджет. Не все передається на громади. Ми прогнозуємо надзвичайно важкий фінансовий рік. Ми, не чекаючи нового закону, вже увійшли у склад засновників 18 закладів освіти і одного закладу культури. Стосовно соціальних послуг – беремо соцпрацівників закладів освіти у штат без змін, ці заклади переходять у сферу управління міської ради”, – підкреслив Нетяжук. Нагадаємо, як писала KV, у вересні цього року громадський активіст Антон Гура проінспектував центральну районну лікарню та дійшов висновку, що вона не готова до другої хвилі коронавірусу. Тим самим перелякав фастівського мера, який вже разом із представниками райради та РДА публічно заявили, що у лікарні все добре. При цьому міський голова зазначає, що активність Гури пов'язана із місцевими виборами, а сам він не має жодного стосунку до ЦРЛ, оскільки вона знаходиться на балансі району.  Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії Згідно з даними аналітичної системи YouControl, комунальне некомерційне підприємство Фастівської районної ради “Фастівська центральна районна лікарня” (КНП ФРР “Фастівська ЦРЛ”) заснована 10.12.1996 року за адресою Фастівський район, селище міського типу Борова, вул. Глібова, 3; статутний капітал – 10 тис. гривень.  Комунальне некомерційне підприємство Фастівської районної ради “Фастівський центр первинної медико-санітарної допомоги” (КНП ФРР “Фастівський ЦПМСД”) засноване 26.10.2012 року за адресою Фастів, вул. Льва Толстого, 28, із статутним капіталом у 10 тис. гривень.  * – КНП ФРР Фастівська ЦРЛ, код ЄДРПОУ: 01994238 ** – КНП ФРР Фастівський центр ПМСД, код ЄДРПОУ: 38036489 Фото: Фастів.News КиевVласть

Заместитель главы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Вячеслав Непоп  поручил Департаменту защиты культурного наследия КГГА в срочном порядке подготовить бюджетный запрос на выполнение работ по проектной документации, определяющей границы и режимы использования охранных зон памятников и исторических ареалов Киева. Данный документ должен быть утвержден Министерством культуры и информполитики и является важной частью Историко-архитектурного опорного плана (ИАОП) в составе нового проекта Генплана Киева.  Об этом KV стало известно из текста отдельного поручения замглавы КГГА Вячеслава Непопа Департаменту охраны культурного наследия КГГА. Сроком выполнения этого поручения указана дата его выдачи – 7 декабря 2020 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Прошу подготовить и подать бюджетный запрос на 2021 год в Департамент финансов относительно выполнения работ по научно-проектной документации “Границы и режимы использования зон охраны памятников и исторических ареалов Киева””, – говорится в документе.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Эксперт по анализу конфликтных застроек Георгий Могильный сообщил KV, что утверждение “Границ и режимы использования зон охраны памятников и исторических ареалов Киева” приказом Министерства культуры и информполитики необходимо для дальнейшего согласования этим министерством ИАОП. Эксперт напомнил, что ИАОП является неотъемлемой частью Генплана, потому без согласования этого документа с Минкультом невозможно дальнейшее проведение общественных слушаний по нему и утверждение Киевсоветом проекта нового Генплана столицы. “О перспективах быстрого принятия нового Генплана Киева: можете выдохнуть… Это значит, что фиктивный Историко-архитектурный опорный план Киева, который с весны пылится в Минкультуры, накрылся медным тазом. А ИАОП – это исходные данные для Генплана: нет ИАОП – нет проекта Генплана”, – написал Георгий Могильный на своей странице в Facebook. Эксперт сообщил KV, что проект корректировки ИАОП КГГА направила министерству еще 21 февраля 2020 года, а в мае 2020 года он был представлен на сайте Минкульта  для ознакомления общественности. Замечания и предложения принимались до 17 июня. В сообщении министерства значилось, что проект, мол, соответствует действующей нормативно-правовой базе и учитывает актуальные данные, полученные во время натурных обследований и специальных исследований.  Тем не менее, в Минкульте согласовывать ИАОП не спешили. Свидетельством этого является письмо от 6 июля 2020 года мэра Киева Виталия Кличко премьер-министру Денису Шмыгалю с просьбой ускорить процесс согласования. Георгий Могильный уверяет, что наиболее вероятной причиной отказа в согласовании (информация о котором отсутствует в открытом доступе), стало то, что проект имел явные признаки фиктивности. По мнению эксперта, из самого очевидного – в ИАОП не была отображена так называемая дисгармоничная застройка – высотки, которые уже нарушают памятнико-охранное законодательство и не вписываются в историческую среду.  “Если Генплан “нарисован” под застройщиков, то потом “подгоняют” под него ИАОП. В этот раз был разработан фиктивный ИАОП, в котором границы исторических ареалов сохранены, но в их пределах не установлено вообще никаких ограничений, в том числе по высотности”, – добавил Могильный.  По его мнению, отказ в согласовании ИАОП профильным министерством стал неожиданным для КГГА. Вероятно, этим можно пояснить срочность поручения о бюджетном запросе замглавы КГГА Вячеслава Непопа, который таким образом пытается спасти ситуацию с получением необходимого согласования Минкульта.  Эксперт предположил, что причиной для проволочек на пути утверждения проекта нового Генплана может стать и открытая новой редакцией закона “О регулировании градостроительной деятельности” возможность до 1 января 2025 года менять функциональное назначение земли на основе Детальных планов территории (ДПТ). Это будет касается тех населенных пунктов, в которых отсутствует действующий Генплан, соответствующий нормам этого же закона. Закон вступает в силу в июле 2021 года. Могильный выразил опасение, что если проект нового Генплана до этого времени не утвердят, ранее принятые в столице по “коррупционным схемам” ДПТ будут фактически легализованы. А это сыграет на руку недобросовестным застройщикам.  Напомним, что общественные слушания по проекту нового Генплана Киева были запланированы на конец ноября 2020 года. До этого, в марте 2020 года, КО “Киевгенлан” уже сообщала о завершении разработки проекта нового Генплана Киева. Тогда объявили, что общественные слушания планируют провести после окончания действия карантинных ограничений.  KV писала, что, похоже, такие слушания нужны лишь “для галочки” – чтобы утвердить документ, который не выдерживает никакой критики. По словам экспертов, в проекте Генплана от КО “Киевгенплан” содержится множество устаревшей, противоречивой и не соответствующей требованиям законодательства информации, а цель его принятия – не допустить в столице снижения темпов коммерческого строительства на фоне полного упадка инфраструктуры.  Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян Как сообщала KV, в конце декабря 2019 года чиновникам из КГГА и Минкульта не удалось с первого раза согласовать новый проект Историко-архитектурного опорного плана Киева. Причиной этому стало возмущение общественности: в документе обнаружили массовое сокращение исторических ареалов Киева и пропажу многочисленных памятников архитектуры. В итоге было решено до 15 января обнародовать в Интернете графические материалы проекта ИАОП, а замечания к документу принимать до 15 марта 2020 года. Впрочем, как видим, данным планам не суждено было сбыться несмотря на то, что 16 декабря 2019 года мэр столицы Виталий Кличко объявил о готовности проекта Генерального плана Киева до 2025 года и о планах начать общественные слушания в начале 2020 года.  Читайте: Согласование нового историко-архитектурного опорного плана Киева перенесли на весну В начале 2019 года директору Департамента градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) Александру Свистунову поручили в месячный срок разработать проект решения “О дополнительных организационно-правовых мерах относительно разработки нового Генерального плана Киева”. Неизвестно, что было сделано в этой связи, но тогда Свистунов уверял, что был принят ряд новых государственных строительных норм, законодательство изменилось, а исходные данные на проектирование Генплана уже устарели. Читайте: Утверждение нового Генплана Киева переносится на неопределенный срок Первоначально решение о разработке нового Генплана столицы до 2025 года Киевсовет принял еще в 2008 году в каденцию мэра Леонида Черновецкого. Уже тогда экспертам было очевидно, что новый Генплан руководство Киева хочет утвердить только для того, чтобы скрыть массовые нарушения действующего Генплана Киева, утвержденного в 2002 году, и попутно легализовать таким образом незаконные землеотводы минувших лет. Читайте: Общественность сорвала рассмотрение Генплана Киева 2025 Фото: из открытых источников КиевVласть

3 грудня 2020 року Асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів провела III щорічну премію “Найкращий GR-фахівець 2020 року”.  Організатор – Асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів – визначила 12 найперспективніших проєктів у сфері розвитку бізнесового та громадського секторів.  Переможці премії -  впливові юристи, підприємці, громадські діячі,кожен з яких зробив великий внесок в розвиток лобізму. Очільницею III щорічної премії “Найкращий GR-фахівець 2020 року” стала Катерина Одарченко – політичний консультант, засновниця та генеральний директор SIC Group, політтехнолог, лідер політичної партії “Національна платформа”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Переможці номінацій:  1. GR-амбасадор 2020 (найактивніший діяч з інституціалізації GR-професії) Переможець – Олександра Павленко, засновниця Pavlenko Legal Group. 2. Найкращий проєкт G2G Переможці – Сердюченко Олексій та Чудак Віталій,  представники акціонерного товариства “Укргазвидобування”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 3. Найкращий адвокаційний кейс Переможці – Вікторія Кіосе та Уляна Пчолкіна – розробка першого електромобілю для людей з обмеженими можливостями. На цьому прикладі ми бачимо, як лобізм на практиці може допомогти тисячам людей з обмеженими можливостями заново відчути красу світу. 4. Найкращий регіональний GR-проект Переможець – Лірон Едері, раввин, лідер єврейської общини у Кривому Розі. 5. Найкращий міжнародний кейс Переможець – Зоряна Ківак, ТВО Голови Правління IBOX Bank. ТВО Голови Правління IBOX Bank є представницею нового типу українських банків, які стануть провідними в майбутньому.Акціонерне товариство “АЙБОКС БАНК” першим на ринку нашої держави відкрив рахунки для міжнародної криптовалютної біржі “Bіnаnсе”. Ще однією особливістю IBOX Bank у фінансовому секторі є створення однойменного мобільного банкінгу. Цікаво, що IBOX Bank разом із Fintech Band  у 2017 році підготували абсолютно нову кредитну карту і мобільний додаток. Такий сміливий та водночас далекоглядний крок відкрив в Україні новий тип лобіювання криптовалют.  6. Найкращий юридичний кейс Переможець -  Ірина Войнарска,  президент всеукраїнської громадської організації “Правозахисна ліга”. Як  президенту всеукраїнської громадської організації “Правозахисна ліга”, переможниці вдалося встановити засади для якісної юридичної просвіти українських школярів. Окремо затверджена програма, узгоджена з Міністерством освіти України та міжнародними партнерськими фондами, має всі шанси стати обов`язковою для шкільної на законодавчому рівні. В основі запропонованого курсу – серія навчальних уроків, що проводяться провідними українськими юристами за новими європейськими технологіями навчання. Мета проекту – поширення правової обізнаності, розуміння закону серед школярів.  7. GR-прорив 2020 Переможець – Євгеній Дихне, президент авіакомпанії “Міжнародні Авіалінії України ”. МАУ виступила двигуном поетапного відновлення пасажирських перевезень після виходу з весняного локдауну за допомогою лобіювання ПЛР-тестування в аеропортах пасажирів, які прибули з “червоної зони” або відбувають з України.  8. Найкраща профільна асоціація Переможець – Юлія Висоцька, директор із зовнішніх зв’язків “Ліги оборонних підприємств України”. 9. Найкращий проект у сфері GR Переможець – Тетяна Рамус, яка через проєкт  White Ribbon Ukraine чи не вперше привернула увагу до проблеми сімейного насильства. 10. Найкращий консультант у сфері GR Переможець – Георгій Логвінський, заслужений юрист України, адвокат року 2017-2020, Почесний член Парламентської Асамблеї Ради Європи. Георгій Логвінський вперше домігся безпрецедентного рішення Європейського Суду з прав людини, який встановив неприпустимість порушень під час досудового розслідування що стосується діяльності адвокатів. Дане рішення безпрецедентне за своїм значенням і лягає в основу боротьби за гарантування і дотримання прав адвокатів, адвокатської таємниці, захисту від незаконних дій правоохоронних органів. 11. GR комунікація Переможець – Сергій Смєлий, член правління GR асоціації, представник осередку “СтопКор” в Кривому Розі, начальник управління Дніпропетровської області Антикорупційного комітету при Верховній раді України. У рамках сесії “Технології моделювання майбутнього” з метою отримання аналітичної інформації про взаємодію основних політичних факторів України була розроблена політична гра для молоді, де кожен може відчути себе політичною фігурою та приймає важливі стратегічні рішення.  12. Найкраще регуляторне рішення Переможець – Юлія Решітько, керівниця сектору комунікацій офісу ефективного регулювання BRDO. Завдяки консолідованим зусиллям Офісу ефективного регулювання BRDO, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства розвитку громад та територій та проекту USAID / UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” в Україні запрацювала державна електронна система в сфері будівництва, яка включає в себе реєстр будівельної діяльності, публічний портал та електронний кабінет користувача.Компанія  націлена на покращення умов ведення бізнесу та  інвестиційної привабливості України, стимулювання розвитку підприємництва та налагодження публічного діалогу між бізнесом та владою. КиевVласть

Чого прагнуть інвестори? Будь-який нормальний інвестор має на меті перш за все отримати дивіденди або дохід. Крім того важливим є аспект безпеки – тобто певні гарантії повернення коштів. Звісно, якщо ми зараз не говоримо про венчурних інвесторів, які ладні йти на більш серйозні ризики.  Інвестування доволі поширена практика, особливо у європейських країнах чи країнах США. Там, в умовах економічної стабільності та безпеки громадяни можуть дозволити собі вкладати кошти. Таким чином реалізується так званий акт довіри громадянин-держава.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   На жаль, ця модель ламається, варто опинитись їй на теренах України. Тут держава не лише не підтримує інвесторів. Тут держава їх знищує та навмисне відбирає вкладені кошти. Це моя власна думка і я, як громадянин незалежної країни маю на неї повне право, яке гарантує мені конституція. “Звідки така зневіра?”, – запитає читач мого блогу. І я розповім історію, почувши яку, зрозумів для себе, що якби і мав можливість, то ніколи б не інвестував в Україні. Всі чули про скандал навколо банку “Аркада” та кинутих інвесторів. Сьогоднішня розповідь теж буде пов'язана з цією фінустановою, а також державними установами – регулятором (Національний банк України) та ФГВФО (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб).  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Як мені стало відомо, після гучних справ “Аркади” банк зайнявся пошуком останньої надії – тобто інвестора, який міг би надати кошти в кредит задля відновлення об’єктів будівництва. За інсайдерськими джерелами, НБУ дав чітку вказівку банкам – не надавати позику “Аркаді”. Після тривалих пошуків таки знайшовся інвестор – дехто Олег Нелін, який на вигідних для себе та банку умовах погодився позичити гроші. Він надав банку 10 млн дол (260 млн грн) під 18% річних. Щоб мати якісь гарантії, був заключений іпотечний договір. Тобто, в разі неповернення коштів “Аркада” зобовязувався віддати у власність інвестора комплекс офісних приміщень за адресою Ольгинська 3А, місто Київ. Звичайна собі угода. В “Аркаді” зі свого боку розраховували повертати тіло боргу з коштів, які мала виплатити столична влада за рішенням суду. Проте, грошей так і не побачили.  Це стало однією з причин затягування виплати кредиту. Через 6 місяців після отримання кредиту, комунікація між президентом “Аркади” Костянтином Паливодою та інвестором Олегом Неліним втрачалась. Останній почав переживати за свої кошти. Крім того, сума за рахунок відсотків та штрафів збільшилась до 370 мільйонів. Інвестор ініціював переоцінку майна та прийняв рішення стягнути предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, на що мав повне законне право.  І все здавалось би нормально, якби не одне але. У ФГВФО схоже, що вирішили, що власником має бути хтось інший, але ніяк не Нелін. У фонді звернулись до суду з вимогою визнати договір банку та Неліна – недійсним. Без жодних зрозумілих на те причин. У позовній заяві безліч дивних моментів. Наприклад, що банк нібито “безоплатно” віддав приміщення. Відколи це 10 мільйонів доларів асоціюються зі словом “безоплатно”? Можливо звісно, суми хабарів у представників фонду та НБУ настільки великі та суттєві, що для них 10 мільйонів доларів – не гроші?  Тепер чомусь Нелін має доводити в судах своє право на своє ж законне майно. Варто додати, що позичені кошти були повністю законно зароблені, з них були сплачені податки до держбюджету.  Про цю угоду знали й у регулятора. Ба-більше! Вони ще й контролювали використання цих коштів.  Дуже схоже, що в Україні право на інвестиції мають лише державні структури, які лобіюють інтереси певних зацікавлених осіб. Прізвища їхні мені невідомі, проте інтерес видається очевидним – віджати майно інвестора та продати кому потрібно за безцінь. Саме таким чином в Україні реалізуються схеми. Саме таким чином Україна залишається бідною та нерозвинутою країною, а в неї не хочуть вкладати. Саме таким чином народ жебракує, оскільки право та закон в Україні фактично  не працюють. Ігор Бондарчук, голова правління ГО “Стоп корупції”, правозахисник КиевVласть

Европейская комиссия за демократию через право (“Венецианская” комиссия) обнародовала выводы относительно последствий конституционного кризиса в Украине, вызванного отменой Конституционным судом Украины (КСУ) электронных деклараций для топ-чиновников и депутатов. В Комиссии считают, что парламент и правительство должны уважать КСУ, но в то же время и суд должен более четко аргументировать свои решения. Об этом KV стало известно из публикации на сайте Комиссии. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Парламент и исполнительная власть должны уважать роль Конституционного суда как стража Конституции и должны выполнять его решения. В свою очередь, Конституционный суд, как и любое другое государственное учреждение и суд, с одной стороны, заслуживает институционального уважения, но, с другой стороны, должен уважать свои собственные процедуры и ради конституционной стабильности и правовой определенности должен принимать решения, которые в целом соответствуют собственной судебной практике”, – говорится в выводах Венецианской комиссии относительно конституционной ситуации в Украине. А Венецианской комиссии Джанни Букиккио (на фото) в своем Twitter высказался так: "Решение Конституционного суда Украины "достойно сожаления"; система финансовых деклараций для государственных служащих, включая судей, должна быть сохранена”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Венецианская комиссия – совещательный орган Совета Европы по вопросам конституционного права, который дает заключения о соответствии проектов законодательных актов европейским стандартам и ценностям. Официальное название – Европейская комиссия за демократию через право.  Там считают, что решение КСУ относительно отмены электронных деклараций таким, что "не имеет четкой аргументации, не имеет твердой основы в международном праве и, возможно, было запятнано серьезной процедурной ошибкой – нерешенным вопросом о конфликте интересов некоторых судей", что “достойно сожаления не только из-за немедленных негативных последствий этого решения для борьбы с коррупцией в Украине, но также потому, что такие решения подрывают общественное доверие к конституционному правосудию в целом". Одновременно Комиссия заявила, что "конституционная роль Конституционного суда должна уважаться, и Верховная Рада должна выполнить решение, истолковав его в свете конституционной основы страны и применимых международных стандартов, сохраняя общественные интересы, такие, как борьба с коррупцией, в том числе в судебной системе". В частности, предлагается восстановить уголовную ответственность за подачу заведомо ложной декларации или за ее непредставление. При этом закон может более подробно указать санкции, соответствующие степени уголовной ответственности, с сохранением, например, наказания в виде тюремного заключения для случаев выше определенного порога и для преступников, действующих с умыслом. Относительно полномочий Национального агентства по предупреждению коррупции (НАПК)  проверять декларации, то, по мнению Венецианской комиссии, все полномочия в отношении государственных должностных лиц, кроме судей, могут быть восстановлены, поскольку на них не влияют доводы решения КСУ. Читайте: Рада приняла “компромиссный” закон о восстановлении электронного декларирования Напомним, 25 ноября с.г. президент Владимир Зеленский обратился к Венецианской комиссии с просьбой провести оценку ситуации, вызванной решением Конституционного Суда Украины (КСУ) об отмене электронного декларирования и уголовной ответственности за заведомо неправдивые сведения в декларациях.  9 декабря пресс-служба президента сообщила, что он обратился с просьбой к парламенту не рассматривать законопроект, который был инициирован Зеленским для перезагрузки Конституционного Суда, “до того момента, как получим выводы Венецианской комиссии относительно ситуации, которая сложилась после уничтожения судьями Конституционного Суда Украины системы контроля за электронным декларированием в нашем государстве, и относительно самого этого решения”. Ранее, 4 декабря в Верховной Раде (ВР) был принят за основу и в целом законопроект парламентской рабочей группы (“компромиссный”) о восстановлении ответственности за декларирование лицами, облеченными полномочиями государственной власти, заведомо недостоверной информации за неправдивые декларации. Нарушителей за решетку сажать не будут, но ограничить свободу смогут, и штрафы установили немалые. История с КСУ началась 27 октября, когда КСУ обнародовал решение, которым признал неконституционными полномочия Национального агентства по противодействию коррупции (НАПК) по контролю и проверке деклараций, открытому круглосуточному доступу к реестру деклараций, проведению мониторинга образа жизни, а также ряд положений закона "О предотвращении коррупции".  Отменить это решение и прекратить полномочия судей КСУ президент Зеленский хочет через ВР, но голосов за внесенный им в Раду законопроект, по имеющимся данным, у “Слуги народа” не хватает. Об этом свидетельствует и список “слуг народа”, демонстративно подписавшихся под “альтернативым” законопроектом №4304 от 2 ноября 2020 года “О возобновлении действия отдельных положений Закона Украины "О предотвращении коррупции" и Уголовного кодекса Украины”, инициированного главой ВР Дмитрием Разумковым и 123 депутатами Рады из разных фракций, в т.ч. “Слуги народа”. В этом законопроекте предлагается вернуть действие спорных норм, касающихся уголовной ответственности за лживые декларации и полномочий НАПК, но не затрагивается вопрос полномочий судей КСУ. Читайте: Зеленский намекнул, что разгонит Раду, если та не распустит КСУ Фото: “РБК-Украина”КиевVласть

В понедельник, 14 декабря, столица почтит подвиг участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Ежегодно день чествования участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС отмечают 14 декабря, в день окончания строительства саркофага над разрушенным четвертым энергоблоком электростанции. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Отмечается, что 14 декабря в столице запланировано возложение цветов к памятному знаку “Воинам Чернобыля” и мемориальному кургану “Героям Чернобыля” на территории Мемориального комплекса жертвам Чернобыльской катастрофы в Киеве. Мероприятия пройдут с учетом карантинных ограничений. В общеобразовательных учебных заведениях в декабре проведут в онлайн-формате встречи с участниками ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Кроме того, мероприятия ко Дню чествования участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС пройдут во всех районах столицы. Напомним, Верховная Рада (ВР) приняла конституционным большинством закон, который отменяет административный сбор при государственной регистрации общественных объединений лиц с инвалидностью и лиц, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. Читайте: Столичные власти в 2019 году обеспечили квартирами лишь 0,6% чернобыльцев, стоящих в очереди Фото: Вечерний Киев КиевVласть

Депутаты   Киевского областного совета фракций “За Майбутнє” и ЕС оказались принимать депутатские удостоверения за подписью председателя КОС Склярова. Причиной стало поданное ранее исковое заявление в суд с требованием признать Склярова нелегитимным. Ранее глава фракции “За Майбутне” в Киевском областном совете Ярослав Москаленко указал на то, что избрание председателя произошло с грубыми нарушениями. Об этом KV стало известно из заявления на странице областной партийной организации “За Майбутнє” в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Из заявления следует, что избранные в Киевоблсовет от этой политсилы депутаты отказываются принимать от новоизбранного главы совета Александра Склярова (фракция “Слуга народа”) депутатские удостоверения. Аналогичное решение приняла и фракция “Европейской солидарности”. Причиной тому, заявляют во фракции – нелегитимность выборов председателя областного совета, которые проходили с нарушениями законодательства и регламента коллегиального органа. Представители “За Майбутнє”, как и обещалось ранее, подали в суд. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “В связи с тем, что было подано исковое заявление о признании противоправными выборов председателя областного совета, мы отказываемся получить депутатские удостоверения, подписанные нелегитимным Александром Скляровым. В исковом заявлении говорится, что при избрании председателя совета состоялось два уголовных нарушения регламента и законодательства Украины. Во-первых, нарушен принцип тайного голосования, предусмотренный регламентом и ч. 1 статьи 55 Закона “О местном самоуправлении в Украине”. Во-вторых, было грубо нарушено положение регламента (п.12., статья 25) о бюллетене, в котором четко указано, что в него включаются все выдвинутые кандидатуры. А нашего кандидата в избирательный бюллетень не включили. Поэтому в исковом заявлении мы требуем признать противоправным и отменить решение Киевского областного совета об избрании ее председателя и назначить повторную процедуру избрания. Такое же решение об отказе получения удостоверений приняла и фракция партии “Европейская Солидарность””, – говорится в заявлении. Напомним, первый зампред Киевской ОГА Александр Скляров был избран в Киевоблсовет по списку местной парторганизации “Слуга народа”. На заседании сессии, которое растянулось на период с 20 по 30 ноября, со второй попытки он был избран главой облсовета. Его оппонентом был Ярослав Москаленко, который заявлял о многочисленных нарушениях в ходе сессии. Он снял свою кандидатуру после того, как было объявлено о разделении бюллетеней для голосования за главу совета, а коалиция “Евросолидарности” и “За Майбутне” отказалась поддерживать Склярова. Депутатов от этой коалиции также не вписали ни в одну из созданных постоянных комиссий совета. Читайте: Веселий трійничок: члени двох з п’яти фракцій не потрапили до жодної комісії Київоблради Фото: страница Ярослава Москаленко в Facebook КиевVласть

Доработанный ко второму чтению в Верховной Раде (ВР) проект закона о государственном бюджете на 2021 год, по сравнению с первым чтением, не стал более социально направленным. Он по-прежнему ориентирован на власть. Некоторые расходы на органы власти остались прежними (но увеличенными по сравнению с 2020 годом, как, например, траты на Офис президента). Финансирование судов не изменилось. Но в правительстве Дениса Шмыгаля (на фото) урезали образование, Пенсионный фонд, Госфонд регионального развития. Рекордно увеличено содержание Офиса генерального прокурора, зато деньги сняли с Нацгвардии и Нацполиции. А финансирование государственных инвестиционных проектов в доработанном проекте бюджета на следующий год вообще свели к нулю. Что же касается того, откуда брать деньги в доходную часть общегосударственной казны, – предложено больше занимать извне, попутно расширяя базу налогообложения (например, за счет лицензий на азартные игры).  Об этом KV стало известно из карточки законопроекта №4000 “О государственном бюджете Украины на 2021 год”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ко второму чтению Кабмин Дениса Шмыгаля, рассмотрев депутатские предложения и исходя из соображений Минфина, пересмотрел ключевые показатели проекта государственного бюджета на 2021 год.  “В соответствии со статьей 158 Закона Украины "О Регламенте Верховной Рады Украины" и с учетом пункта 2 постановления Верховной Рады Украины от 5 ноября 2020 № 980-IX "О выводах и предложениях к проекту Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 2021 год" подаем проект Закона Украины "О Государственном бюджете Украины на 2021 год", подготовленный ко второму чтению”, – говорится в представлении Кабмина от 26 ноября с.г. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Как информировала KV, с учетом предоставления и возвращения кредитов в бюджет его доходы составят 1 трлн 100 млрд 668 млн 363,2 тыс. гривен (плюс 20 млрд 938 млн 527,3 тыс. гривен к первому чтению), а расходы – 1 трлн 347 млрд 303 млн 863,2 тыс. гривен (минус 2 млрд 779 млн 972,7 тыс. гривен от первого чтения). Предельный объем дефицита госбюджета составит 246 млрд 635 млн 500 тыс. гривен (на 23 млрд 718 млн 500 тыс. гривен меньше, чем планировалось изначально). Налоговые поступления Как и в первом чтении, наибольшая ресурсная база доходов бюджета – это налоги и рента – 937 млрд 527 млн 216,5 тыс. гривен. Львиная доля тут – внутренние налоги на товары и услуги (615 млрд 395 млн гривен). В том числе: Акцизный налог на подакцизные товары (спирт, ликеро-водочная продукция, пиво и вино, сигареты, топливо, электроэнергия и т.д.) – 84 млрд 609 млн гривен (столько же планировалось собрать и согласно первому чтению); Акцизный налог на ввезенные на таможенную территорию Украины подакцизные товары и продукцию (в т.ч. транспортные средства) – 62 млрд 286 млн гривен (сумма также не изменилась); налог на добавленную стоимость (НДС) с произведенных в Украине товаров, работ и услуг с учетом бюджетного возмещения – 136 млрд гривен (изначально планировалось несколько меньше – 130 млрд 500 млн гривен); НДС с ввезенных на таможенную территорию страны товаров – 332 млрд 500 млн гривен (сумма та же, что и в проекте к первому чтению). В общий фонд, как ожидается, поступит 245 млрд 316 млн 75,8 тыс. гривен (в первом чтении – 244 млрд 759 млн 590,5 тыс. гривен) налогов на доходы, на прибыль и увеличение рыночной стоимости, в т.ч.: налог на доходы физических лиц (НДФЛ) – 137 580 075,8 тыс. гривен (и это – меньше, чем закладывалось сначала – 138 млрд 859 млн 590,5 тыс. гривен); налог на прибыль предприятий – 107 млрд 736 млн гривен (в отличие от НДФЛ, здесь наоборот – сумма выросла со 105 млрд 900 млн гривен по первому чтению). Рента за использование природных ресурсов должна составить 40 млрд 584 млн 757,7 тыс. гривен (в первом чтении меньше – 40 млрд 140 млн 757,7 тыс. гривен). В основном речь идет о плате за пользование недрами общегосударственного значения – 34 млрд 204 млн 928,4 тыс. гривен (было – 33 млрд 760 млн 928,4 тыс. гривен). Налоги на международную торговлю и внешние операции правительство прогнозирует в сумме 32 млрд 534 млн гривен (в первом чтении – 30 млрд 134 млн гривен), в т.ч.: ввозная пошлина – 32 млрд 185 млн гривен (в первом чтении – 29 млрд 785 млн гривен); вывозная пошлина – 349 млн гривен (в первом чтении – столько же). Неналоговые поступления Неналоговые поступления должны составить 141 млрд 79 млн 487,9 тыс. гривен (в первом чтении – 129 млрд 44 млн 303,9 тыс. гривен). В структуре этих поступлений содержатся доходы от собственной и предпринимательской деятельности 70 млрд 213 млн 157,5 тыс. гривен  (в первом чтении – 65 млрд 972 млн 725,1 тыс. гривен): часть чистой прибыли государственных или коммунальных унитарных предприятий и их объединений, которая изымается в соответствующий бюджет, и дивиденды, начисленные на акции (доли) хозяйственных обществ, в уставных капиталах которых есть государственная или коммунальная составляющая – 28 млрд 811 млн 832,4 тыс. гривен (в первом чтении – 24 млрд 571 млн 400 тыс. гривен); средства, которые перечисляются в госбюджет Национальным банком Украины (НБУ) – 33 млрд гривен (как и в первом чтении; отметим, что народные депутаты предлагали довести эту сумму до 45 млрд гривен, но Минфин, по согласованию с НБУ, отверг это предложение); плата за размещение временно свободных средств госбюджета – 124 млн 377 тыс. гривен (как и в первом чтении); иные поступления – 8 млрд 276 млн 948,1 тыс. гривен (как и в первом чтении). Собственные поступления бюджетных учреждений в проекте бюджета заложены в сумме 38 млрд 540 млн 721,7 тыс. гривен (в основном это поступления от платы за услуги, которые предоставляют бюджетные учреждения в соответствии с законодательством). По сравнению с первым чтением сумма не изменилась. К неналоговым статьям доходов относятся также административные сборы и платежи, а также доходы от некоммерческой хозяйственной деятельности – 16 млрд 954 млн 788,2 тыс. гривен (это в полтора раза больше, чем закладывалось в первом чтении – 9 млрд 511 млн 368,2 тыс. гривен).  Самые крупные из них: судебный сбор и поступления залогов в доход государства – 3 млрд 364 млн 315 тыс. гривен (столько же – в первом чтении); плата за предоставление административных услуг – 9 млрд 718 млн 609,5 тыс. гривен (вчетверо больше, чем в первом чтении – 2 млрд 275 млн 189,5 тыс. гривен); поступления от арендной платы за пользование целостным имущественным комплексом и другой государственной собственностью – 1 млрд 650 млн гривен (столько же – в первом чтении); исполнительный сбор – 840 млн 62,8 тыс. гривен (столько же – в первом чтении); средства от осуществления консульских действий – 810 млн 612,3 тыс. гривен (столько же – в первом чтении); единый сбор в пунктах пропуска через государственную границу – 271 млн гривен (столько же – в первом чтении); портовый сбор – 202 млн 188,6 тыс. гривен (столько же – в первом чтении). Другие неналоговые поступления – 15 млрд 19 млн 488,9 тыс. гривен. Доходы от операций с капиталом в следующем году оцениваются, как и в первом чтении, в 923 млн 330,9 тыс. гривен. В рамках этих операций самые большие доходы ожидаются от: реализации государственных запасов (864 млн 827 тыс. гривен); продажи основного капитала (51 млн 720,9 тыс. гривен). Не претерпели ко второму чтению изменений и цифры заложенных в бюджет официальных трансфертов – 1 млрд 966 млн 331,3 тыс. гривен. Это деньги, которые поступят в общегосударственную казну от Европейского Союза, правительств иностранных государств, международных организаций и донорских учреждений.  РАСХОДЫ ГОСБЮДЖЕТА Верховная Рада, президент, Кабинет министров Аппарату Верховной Рады (ВР) в 2021 году Кабинет министров сначала предлагал выделить 2 млрд 288 млн 635,8 тыс. гривен, что больше уровня финансирования 2020 года (2 млрд 44 млн 774,8 тыс. гривен). Ко второму чтению сумму увеличили еще больше, почти на четверть миллиарда; таким образом Рада получит 2 млрд 535 млн 662,2 тыс. гривен. Государственное управление делами (ГУД), к сфере которого относится множество структур и объектов, наоборот, получит меньше, чем предлагалось к первому чтению (на 130 млн) – 3 млрд 79 млн 943,4 тыс. гривен, но это все равно значительно больше, чем в 2020 году (сейчас – 2 млрд 416 млн 317,3 тыс. гривен).  При этом, часть расходов ГУД – это траты на содержание президента Владимира Зеленского и его Офиса. По сравнению с первым чтением эта строка расходов не изменилась – 1 млрд 269 млн 78,2 тыс. гривен (в 2020 г. на ОП выделено 912 млн 358,7 тыс. гривен; имеем 40-процентный рост расходов на ОП). Почти столько же, сколько аппарат ВР, заложено на будущий год расходов на Хозяйственно-финансовый департамент Кабинета министров – 2 млрд 532 млн 266,3 тыс. гривен (в первом чтении было на 79 млн 292,1 тыс. гривен меньше; в 2020 г. департаменту полагалось более – 2 млрд 731 млн 435,3 тыс. гривен). Из этих расходов 888 млн 721,8 тысяч полагается Секретариату КМ (между первым и вторым чтением цифры не претерпели изменений, а в 2020 г. было заложено 797 млн 225,8 тыс. гривен). Отметим, что если центральные органы власти в основном получат больше денег на свое содержание и осуществление полномочий, то регионам достанется меньше – так, в составе расходов на Министерство развития общин и территорий урезается (на 4,7 млрд) Государственный фонд регионального развития. Суды Государственная судебная администрация в 2021 г. может рассчитывать на 15 млрд 653 млн 162,4 тыс. гривен.В текущем году расходы составляют 15 млрд 699 млн 795,1 тыс. гривен. Между первым и вторым чтением законопроекта о госбюджете на 2021 год цифры здесь не изменились. На Верховный Суд полагается выделить 2 млрд 356 млн 807,4 тыс. гривен (2020 г. – 2 млрд 273 млн 63,4 тыс. гривен); Конституционный Суд – 318 млн 353,1 тыс. гривен (2020 г. – 314 млн 445,5 тыс. гривен); Высший антикоррупционный суд – 509 млн 980 тыс. гривен (2020 г. – 291 млн 413,5 тыс. гривен). Оборона и разведка Министерству обороны (МО) Кабмин сначала предлагал выделить в 2021 году 117 млрд 504 млн 702 тыс. гривен. Это немного меньше, чем в текущем году (11 млрд 631 млн 998,1 тыс. гривен). Но затем планы пересмотрели и расходы решили увеличить на 121 млн 741,4 тыс. гривен – ко второму чтению в бюджет заложено уже 117 млрд 626 млн 443,4 тыс. гривен. Обеспечение Вооруженных сил по сравнению и с текущим годом, и с первым чтением увеличивается: с нынешних 89 млрд 72 млн 536,8 тыс. гривен – до 89 млрд 426 млн 537,6 тыс. гривен (что на 89 млн 629,8 тыс. гривен больше, чем первоначальная смета). Затраты на вооружение (закупка нового, модернизация имеющегося) – финансирование  увеличивается, хотя и незначительно (с 22 млрд 735 млн 321 тыс. гривен в 2020 году до 22 млрд 742 млн 438,5 тыс. гривен в 2021-м). Между чтениями сумма не изменилась. К тому же, по линии Минэкономики государство выделит 2 млрд 530 млн гривен на реформирование оборонно-промышленного комплекса (сумма по сравнению с текущим годом не изменилась). Главному управлению разведки МО предлагается выделить 4 млрд 9 млн 193,2 тыс. гривен (2020 год – 3 млрд 573 млн 805,5 тыс. гривен). Это на 17 млн больше, чем в первоначальном варианте проекта госбюджета. Служба внешней разведки в 2021 году может рассчитывать на серьезное увеличение расходов: с нынешних 2 млрд 367 млн 30,8 тыс. гривен – до 4 млрд 10 млн 993,4 тыс. гривен (т.е. рост – более чем в полтора раза; между первым и вторым чтением разницы нет). Правоохранители, прокуроры, силовики Силовики и правоохранители в будущем году получат из бюджета больше, чем в текущем.  Обеспечение Службы безопасности Украины (СБУ) в 2021 году возрастет до 14 млрд 959 млн 625,1 тыс. гривен (в 2020 году – 12 млрд 181 млн 879,5  тыс. гривен). Расходы между чтениями не изменились.  Возрастет финансирование Офиса Генерального прокурора (ОГП), причем не только по сравнению с текущими расходами на ОГП, но и с первоначальными планами Минфина на счет этого ведомства. В 2020 году на него было заложено 7 млрд 565 млн 712,2 тыс. гривен. На 2021 год сначала хотели заложить 9 млрд 505 млн 142,9 тыс гривен, но затем решили, что этого мало – и ко второму чтению увеличили сумму на более чем два миллиарда – 11 млрд 539 млн 559,2 тыс. гривен. Специализированная антикоррупционная прокуратура (САП), напротив, в следующем году получит меньше денег, чем в текущем – 135 млн 289,4 тыс. гривен (сейчас годовое обеспечение – 146 млн 235 тыс. гривен). Так планировалось в первом чтении, так осталось и ко второму.  Подобно ОГП, значительно (почти на миллиард) возрастет финансирование Государственного бюро расследований (ГБР). На 2021 год запланировано израсходовать на Бюро 2 млрд 484 млн 78 тыс. гривен – против нынешних 1 млрд 416 млн 535,9 тыс. гривен. Так планировалось в первом чтении, так осталось и ко второму.  В более чем полтора раза возрастает по сравнению с 2020 годом финансирование Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК). Сначала Агентству было предложено выделить из госказны 1 млрд 106 млн 867,6 тыс. гривен (бюджет с.г. предусматривает 685 млн 315,4 тыс. гривен). Ко второму чтению расходы увеличили еще больше – они составят 1 млрд 145 млн 140,9 тыс. гривен.  Траты на содержание Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ) с 924 млн 138,1 тыс. гривен в 2020 году увеличиваются до 1 млрд 65 млн 797,6 тыс. гривен в 2021 году (сумму, заложенную в первом чтении, не пересматривали). Растет, как и прежде, растет финансирование Министерства внутренних дел (МВД). На следующий год правительство хочет выделить на нужды министерства 98 млрд 303 млн 740,4 тыс. гривен (против 93 млрд 392 млн 454,7 тыс. с.г.). Между первым и вторым чтениями общие расходы увеличились "всего" на 20 млн гривен, но их внутренняя структура серьезно изменилась: на аппарат МВД выделено на 800 млн гривен больше, нежели закладывалось в первом чтении). В том числе, возрастут расходы на Нацгвардию (13 млрд 708 млн 533,9 тыс гривен против 13 млрд 309 млн 587,5 тыс. гривен) и Нацполицию (35 млрд 497 млн 137,5 тыс. гривен против 33 млрд 636 млн 441,8 тыс. гривен). В обоих случаях ко второму чтению расходы урезали, особенно траты на Нацполицию (уменьшились, по сравнению с первым чтением на 361 млн гривен). Медицина, образование, социалка Ожидаемо наибольшие расходы 2021 года правительство предусмотрело в социальной сфере, а также в медицине и образовании. Как уже отмечала KV, рассказывая об изначальных бюджетных планах Кабмина, смета Минсоцполитики практически равна бюджетам Минобразования и Минздрава вместе взятых. Но ко второму чтению "социалка" была серьезно урезана. Всего на Минсоц изначально планировалось выделить 320 млрд 221 млн 410,7 тыс. гривен (в 2020 г. – 313 млрд 708 млн 302,6 тыс. гривен). Но расходы сократили на почти 8 млрд гривен – сниженные, они должны составить 312 млрд 382 млн 988,3 тыс. гривен.  "Минисеквестр" здесь коснулся прежде всего Пенсионного фонда в составе расходов на министерство. В 2020 году расходы на ПФ составили 202 млрд 280 млн 399,5 тыс. гривен. На следующий год сначала правительство хотело выделить 203 млрд 819 млн 411,1 тыс. гривен, но передумало – ко второму чтению сумма уменьшилась на 8,5 млрд и составила 195 млрд 319 млн 411,1 тыс. гривен.  Министерство здравоохранения, напротив, между чтениями законопроекта о бюджете, прибавило в финансовом весе (не говоря уже о текущих показателях). В 2020 году МОЗ "стоил" государственной казне 132 млрд 590 млн гривен. В 2021 году сначала хотели профинансировать 158 млрд 741 млн 2,6 тыс. гривен, затем расходы увеличили на рекордные почти 4 млрд гривен – сумму довели до 162 млрд 687 млн 587,3 тыс. гривен. Из этих денег 123 млрд 832 млн 169,4 тыс. гривен будут направлены в Национальную службу здоровья (НСЗ), и почти полностью эта сумма, как и в текущем году, уйдет на программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения.  Зеркальная ситуация – с Министерством образования и науки (МОН). Здесь, наоборот, на более чем 4 млрд расходы урезали в сравнении с первым чтением. Они составят 154 млрд 565 млн 114,4 тыс. гривен (в 2020 году – 128 млрд 623 млн 143,7 тыс. гривен).  Этот объем расходов содержит образовательную субвенцию местным бюджетам. Ее, по сравнению с первым чтением, уменьшили на почти 3 млрд гривен. Она составит в итоге 99 млрд 647 млн 368,2 тыс. гривен (в 2020 г. субвенция составила 79 млрд 98 млн 895,3 тыс. гривен). В свете урезания статей расходов на Пенсионный фонд, образовательной субвенции, Госфонда регионального развития и одновременного увеличения трат на президентский офис и прокуратуру в парламентской оппозиции неоднократно заявляли, что в таком виде за проект госбюджета-2021 голосовать нельзя. В то же время, в Раде заявляют, что даже членов “монобольшинства” стимулируют, чтобы они голосовали за бюджет во втором чтении. Представитель группы “За майбутне” Игорь Палица, например, в эфире программы “Право на владу” на “1+1” заявил буквально следующее (см. его речь по таймкодакм 00:59:37): “Я терпел, держал себя в руках, но больше уже не могу. Почему в провластной фракции “Слуга народа” при голосованиях за бюджет депутатам выдают по 20 тысяч долларов каждому? И это факт. Вы можете спросить, я могу привести депутатов, которые получили деньги за голосования. Откуда 4,5 миллиона долларов в провластной фракции заплатить своим депутатам за голосование за бюджет? Про это знает не только Палица, об этом говорит вся Верховная Рада”. При этом, Игорю Палице в студии было указано, что его слова в прямом эфире СМИ звучат как официальное заявление. Но сам он говорил, что обращаться с официальным заявлением в компетентные органы не намерен. Подробнее с основными направлениями расходов госбюджета-2021 можно ознакомиться в таблице: Статья расходов Расходы в 2020 году (с учетом изменений), тыс. гривен Расходы в 2021 году (I чт.), тыс. гривен Расходы в 2021 году (II чт.), тыс. гривен Разница между первым и вторым чтением Аппарат ВР 2 044 774,8 2 288 635,8 2 535 662,2 +247 026,4 Государственное управление делами (ГУД) 2 416 317,3 3 209 952,8 3 079 943,4 -130 009,4 Обеспечение деятельности Офиса президента (расходы в составе общих расходов ГУД) 912 358,7 1 269 087,2 1 269 087,2 0 Предоставление медицинских услуг медучреждениями, находящимися в сфере управления ГУД (расходы в составе общих расходов ГУД) 805 624,7 1 002 771,7 978 023,5 -24 748,2 Хозяйственно-финансовый департамент Секретариата Кабинета министров (общие расходы) 2 731 435,3 2 920 299,1 2 532 266,3 79 292,1 Секретариат Кабмина – обеспечение деятельности правительства (расходы в составе общих расходов)  797 225,8 888 721,8 888 721,8 0 Комиссия по регулированию азартных игр и лотерей - 56 074,9 115 947,2 59 872,3 Государственная судебная администрация 15 699 795,1 15 653 162,4 15 653 162,4 0 Верховный Суд 2 273 063,4 2 356 807,4 2 356 807,4 0 Конституционный Суд 314 445,5 318 353,1 318 353,1 0 Высший антикоррупционный суд 291 413,5 509 980,0 509 980,0 0 Офис Генерального прокурора (ОГП) 7 565 712,2 9 505 142,9 11 539 559,2 2 034 416,3 Обеспечение функций Специализированной антикоррупционной прокуратуры (в составе общих расходов на ОГП) 146 235,0 135 289,4 135 289,4 0 Министерство внутренних дел (МВД) 93 392 454,7 98 283 740,4 98 303 740,4 20 000,0 Аппарат МВД (в составе общих расходов на МВД) 14 000 544,2 14 151 051,2 14 948 401,2 797 350,0 Администрация Государственной пограничной службы (в составе общих расходов на МВД) 13 001 415,5 14 347 788,9 14 225 588,9 -122 200,0 Национальная гвардия (в составе общих расходов на МВД) 13 309 587,5 13 791 633,9 13 708 533,9 -83 100,0 Государственная миграционная служба (в составе общих расходов на МВД) 3 990 487,7 3 606 822,8 3 582 422,8 -24 400,0 Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (в составе общих расходов на МВД) 15 453 978,0 16 527 406,1 16 341 656,1 -185 750,0 Национальная полиция (в составе общих расходов на МВД) 33 636 441,8 35 859 037,5 35 497 137,5 -361 900,0 Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства 17 232 143,8 16 428 808,2 16 084 756,1 -344 052,1 Аппарат Минэкономики (в составе общих расходов на министерство) 8 614 621,8 5 387 053,3 5 840 470,4 453 417,1 Финансовая поддержка сельхозпроизводителей (в составе общих расходов на министерство) 4 000 000,0 4 000 000,0 4 500 000,0 500 000,0 Государственная служба геодезии, картографии и кадастра (в составе общих расходов на министерство) 1 699 420,1 1 721 137,0 1 521 137,0 -200 000,0 Государственное агентство резерва (в составе общих расходов на министерство; в т.ч. – пополнение материальных ценностей госрезерва) 860 909,2 1 172 746,5 1 168 679,5 -4 067,0 Государственная служба безопасности продовольственных продуктов и защиты потребителей (в составе общих расходов на министерство) 5 389 890,9 6 299 278,2 6 837 335,2 538 057,0 Разработка и реализация государственных инвестиционных проектов (общегосударственные расходы и кредитование в составе расходов на министерство) - 1 129 307,2 0 -1 129 307,2 Министерство иностранных дел (МИД) 4 542 607,7 4 891 657,6 5 389 812,7 498 155,1 Функционирование зарубежных дипломатических учреждений (в составе общих расходов на МИД) 3 463 064,2 3 740 591,8 4 240 591,8 500 000,0 Министерство по делам ветеранов 988 161,6 989 586,3 988 968,3 -618,0 Министерство обороны (МО) 117 631 998,1 117 504 702,0 117 626 443,4 121 741,4 Обеспечение Вооруженных Сил (в составе общих расходов на МО) 89 072 536,8 89 336 907,8 89 426 537,6 89 629,8 Развитие, закупка, модернизация и ремонт вооружения, военной техники, средств и оборудования (в составе общих расходов на МО) 22 735 321,0 22 742 438,5 22 742 438,5 0 Министерство образования и науки (МОН) 128 623 143,7 158 661 888,8 154 565 114,4 -4 096 774,4 Научная и научно-техническая деятельность высших учебных заведений и научных учреждений (в составе общих расходов на МОН) 1 160 337,1 1 195 814,6 1 200 078,6 4 264,0 Подготовка кадров вузами и обеспечение деятельности их баз практики (в составе общих расходов на МОН) 28 114 454,0 34 830 871,0 33 861 999,4 -861 357,0 Подготовка кадров учреждениями профессионального образования (в составе общих расходов на МОН) 4 910 134,2 5 762 920,1 5 547 496,0 -215 424,1 Образовательная субвенция из государственного бюджета местным бюджетам (в составе общих расходов на МОН) 79 098 895,3 102 506 951,4 99 647 368,2 -2 859 583,2 Министерство здравоохранения (Минздрав – МОЗ) 132 590 000,1 158 741 002,6 162 687 587,3 3 946 584,7 Подготовка и повышение квалификации кадров в сфере здравоохранения, подготовка научных и научно-педагогических кадров (в составе общих расходов на МОЗ) 6 109 214,2 7 133 874,1 7 063 632,9 -70 241,2 Обеспечение медицинских мероприятий отдельных государственных программ и комплексных мероприятий программного характера (в составе общих расходов на МОЗ) 8 071 917,5 9 529 587,4 10 303 779,6 774 192,2 Национальная служба здоровья (НСЗ), в составе общих расходов на МОЗ 89 101 621,1 123 648 914,6 123 832 169,4 183 254,8 Реализация программы государственных гарантий медицинского обслуживания населения (в рамках финансирования НСЗ) 88 881 692,7 123 438 210,1 123 494 210,1 56 000,0 Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на поддержку отдельных учреждений и мероприятий в системе здравоохранения (в составе общих расходов на МОЗ) 1 523 428,1 2 942 887,3 2 942 887,3 0 Министерство энергетики 7 935 278,5 6 345 123,1 6 695 123,1 350 000,0 Мероприятия по ликвидации неперспективных угледобывающих предприятий (в составе общих  расходов на Минэнерго) 659 705,1 1 032 458,2 1 032 458,2 0 Реструктуризация угольной отрасли (в составе общих расходов на Минэнерго) 3 562 746,1 3 124 993,0 3 124 993,0 0 Министерство социальной политики  313 708 302,6 320 221 410,7 312 382 988,3 −7 838 422,4 Пенсионный фонд (в составе общих расходов на Минсоцполитики) 202 280 399,5 203 819 411,1 195 319 411,1 -8 500 000,0 Министерство по вопросам стратегических отраслей промышленности - 2 716 606,0 2 758 906,0 42 300,0 Министерство защиты окружающей среды и экологии 9 752 060,3 10 873 646,7 11 364 839,8 491 193,1 Министерство развития общин и территорий 10 570 986,3 13 385 057,9 8 634 852,7 -4 750 205,2 Создание градостроительного кадастра на государственном уровне (в составе общих расходов на Минрегион) - 70 000,0 70 000,0 0 Государственная сервисная служба градостроительства (в составе общих расходов на Минрегион) - 73 008,0 73 008,0 0 Государственная инспекция градостроительства (в составе общих расходов на Минрегион) - 135 487,8 135 487,8 0 Государственный фонд регионального развития (в составе общих расходов на Минрегион) 4 900 000,0 9 360 000,0 4 500 000,0 -4 860 000,0 Министерство инфраструктуры 4 593 408,0 6 486 298,0 8 891 298,0 2 405 000,0 Государственное агентство автомобильных дорог 71 920 541,4 76 134 499,1 76 382 477,7 247 978,6 Развитие сети и содержание автомобильных дорог общего пользования государственного значения (в составе общих расходов на Госагентство) 38 010 800,8 36 589 034,2 36 589 034,2 0 Развитие автомагистралей и реформа дорожного сектора (в составе общих расходов на Госагентство) 4 440 000,0 4 409 730,2 4 409 730,2 0 Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на строительство, реконструкцию, ремонт и содержания автомобильных дорог общего пользования местного значения, улиц и дорог коммунальной собственности в населенных пунктах (в составе общих расходов на Госагентство) 22 172 967,2 21 343 603,2 21 343 603,2 0 Министерство молодежи и спорта  2 694 484,9 7 342 391,2 7 769 663,3 427 272,1 Министерство финансов 260 477 701,2 226 097 819,0 227 422 191,0 1 324 372,0 Мероприятия по реорганизации Государственной фискальной службы (в составе общих расходов на Минфин) 927 751,9 1 524 338,6 1 324 338,6 -200 000,0 Государственная таможенная служба (в составе общих расходов на Минфин) 3 679 021,8 5 157 772,0 4 657 772,0 -500 000,0 Государственная налоговая служба (в составе общих расходов на Минфин) 8 220 337,7 11 069 744,8 11 069 744,8 0 Обслуживание государственного долга (в составе общих расходов на Минфин) 141 336 510,9 160 474 643,7 158 681 289,1 -1 793 354,6 Министерство юстиции 13 918 830,4 15 468 354,7 15 452 715,6 -15 639,1 Исполнение наказаний учреждениями и органами Государственной уголовно-исполнительной службы (в составе общих расходов на Минюст) 6 828 930,7 7 184 581,8 7 137 565,5 -47 016,3 Министерство культуры и информационной политики 8 260 907,5 11 678 289,1 12 524 251,1 845 962,0 Государственный комитет телевидения и радиовещания (в составе общих расходов на Минкульт) 1 613 303,8 2 350 340,5 2 349 907,8 -432,7 Финансовая поддержка Национальной общественной телерадиокомпании Украины (НОТУ), в рамках финансирования Гостелерадио 1 549 099,3 2 274 158,0 2 274 158,0 0 Министерство по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий 1 292 582,2 1 607 219,5 1 630 577,5 23 358,0 Главное управление разведки МО 3 573 805,5 3 992 193,2 4 009 193,2 17 000,0 Антимонопольный комитет 221 935,6 310 422,3 310 422,3 0 Национальное антикоррупционное бюро 924 138,1 1 065 797,6 1 065 797,6 0 Национальное агентство по противодействию коррупции 685 315,4 1 106 867,6 1 145 140,9 38 273,3 Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг 487 522,5 713 583,1 713 583,1 0 Государственное бюро расследований 1 416 535,9 2 484 078,0 2 484 078,0 0 Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания 85 144,5 92 729,7 131 150,5 38 420,8 Совет национальной безопасности и обороны 211 751,2 250 988,7 250 988,7 0 Служба безопасности Украины 12 181 879,5 14 959 625,1 14 959 625,1 0 Национальная академия наук 5 096 759,2 6 238 745,8 6 223 165,8 -15 580,0 Управление государственной охраны 1 583 547,6 1 654 811,0 1 654 811,0 0 Фонд государственного имущества 476 697,4 607 850,1 744 707,0 136 856,9 Служба внешней разведки  2 367 030,8 4 010 993,4 4 010 993,4 0 Центральная избирательная комиссия 3 023 933,6 356 411,0 356 411,0 0 Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на проведение выборов депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов (в составе общих расходов на ЦИК) 2 252 117,8 50 000,0 50 000,0 0 Киевская областная государственная администрация (осуществление исполнительной власти в Киевской области) 414 805,5 323 259,0 324 591,6 1 332,6 Читайте: Доходы и расходы Украины в 2021 году – проект госбюджетаФото: правительственный портал Фото: правительственный порталКиевVласть

Багато років Броварський район потерпає від жахливого стану каналізаційних мереж і очисних споруд, безладу в сфері вивезення та утилізації сміття, а також від незаконного видобутку піску. Ці проблеми є застарілими та вимагають невідкладного вирішення. Це можливо лише за умови злагодженої роботи всіх гілок влади заради інтересів громади Броварів і Броварського району. Про це в інтерв`ю KV розповів голова Броварської районної державної адміністрації (РДА) Георгій Біркадзе.  KV: Спливають 100 днів, як ви очолюєте Броварську РДА. На яку проблему Ви звернули увагу в першу чергу? Георгій Біркадзе: Під час першої великої наради, на яку зібрались голови громад, мене найбільше здивувало те, що всі звітували про свої досягнення. Але ніхто з присутніх не сказав про проблеми, які існують в їхніх громадах. Тож я вирішив ознайомитись з реальною ситуацією в районі – шляхом особистих візитів до населених пунктів та безпосереднього спілкування з людьми. І це рішення було правильним. Під час моїх поїздок районом, я ознайомлювався з проблематикою у громадах, розділяв її за складністю та брався за вирішення цих проблем, чим продовжую займатися і наразі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім того, з першої наради я зробив висновок, що не потрібно збирати всіх керівників громад, об’єднуючи їх в єдину зустріч, адже у кожної громади свої особливі проблеми і свої особливі шляхи розвитку. Тому зараз ми проводимо наради з кожним головою територіальної громади (ТГ) окремо, щоб детально обговорити складнощі з якими вони зіштовхнулись та підключитись до їхнього вирішення.  KV: Яким чином Ви можете допомагати громадам на районному рівні? Георгій Біркадзе: В умовах процесу децентралізації, передусім, це координація громад та комунікаційний процес із обласними організаціями і підприємствами, якому я можу сприяти. Наприклад, до мене часто надходять звернення від мешканців Броварського району щодо перебоїв з електропостачанням. Наразі, я домовився з керівництвом ДТЕК Київські регіональні мережі про спільні заходи, які будуть прийматись для оперативного реагування на аварійні ситуації та вирішення інших організаційних питань, що стосуються розвитку інфраструктури електричних мереж району. На звернення мешканців, за моїм сприянням, компанією ДТЕК в кількох населених пунктах були встановлені розвантажувальні підстанції для підвищення рівня напруги. У Літках, Скибині, Требухові встановили нові опори. Розвантажувальні підстанції ще заплановано розмістити у 18 населених пунктах району, що значно зменшить кількість аварійних відключень у районі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Які найбільш складні комплекси проблем в районі? Георгій Біркадзе: Проблема, яка існує в усіх – дефіцит дитячих садочків та шкіл, якими в районі майже не займались. Наступний комплекс – постачання електроенергії та робота водоканалів (каналізації) – в цих питаннях я є досвідченим спеціалістом. Тому впевнений, що зможу багато чого зробити. Є масштабні питання. Наприклад, в с.Богданівка "Аркада" побудувала ціле котеджне містечко, підключивши їх до інженерних мереж, однак не передала котеджному містечку на баланс і намагається припинити водопостачання та водовідведення, кинувши людей напризволяще, без жодних підстав нормативно-правового характеру. Наразі, спільно з керівником громади ми вирішуємо цю проблему. Незабаром, мешканці цього містечка побачать результат моїх дій. Надважливо, щоб голови всіх новостворених громад включились, і кожен сам по собі, і разом внесли свої пропозиції до розроблення генеральних планів своїх громад, бо у них нові території, нові кордони, нові завдання. KV: Щодо проблеми сміття, яка набуває масштабів національного стихійного лиха. Щоб зрушити з мертвої точки це питання, його варто розділити на три підзавдання: стан існуючих полігонів,  відсутність адекватної нормативної  правової бази під створення нових полігонів та сміттєпереробних заводів та групи осіб, які чудово відчувають себе в поточній ситуації та мають з неї зиск. Ви вже провели декілька нарад з питань вивезення сміття та його утилізації. Який алгоритм Ви бачите? Георгій Біркадзе: Наразі найбільший полігон в районі "Десна-2" – перевантажений та перебуває в жахливому стані, під'їзна дорога і то вщент розбита. Активісти постійно скаржаться з вимогою закрити полігон. Натомість, ми запропонували Десна-2 розширити свій полігон, або побудувати поруч новий, чому ми можемо посприяти.  Однак, ми не обмежуємося лише однією компанією, закликаючи інших активних гравців сфери поводження з відходів долучатися до будівництва полігонів в районі. І добре, що існують такі бажаючі, які мають намір покращити екологічну ситуацію на Броварщині. З мого боку буде повна підтримка кожному, хто виявить бажання працювати задля розвитку нашого району. Наприклад, один із голів ТГ привозив до мене представників компанії, яка хоче будувати новий полігон. Я підписав розпорядження на розробку проєкту. Підприємці дуже здивувались. KV: Чому саме вони здивувались? Георгій Біркадзе: Тому що все вирішилось швидко і ніхто від них нічого не вимагав. Я сказав прямо: “Тут, в РДА, доки я працюю, не буде ніякої корупції та хабарів, забудьте про це”. Тому найближчим часом, сподіваюсь, ми оголосимо про створення нового полігону для вивезення сміття. Наразі ми перебуваємо на етапі розроблення проєкту, після чого влада громади має провести всі процедури, включаючи громадські слухання. Вже після того ми оголосимо про початок робіт. Моя позиція полягає в тому, що ми повинні підтримувати всіх, хто може зробити щось корисне в сфері вивезення сміття та сміттєпереробки. Район став великим і не може один оператор впоратися із створенням полігонів, яких має бути, щонайменше, три. Хай буде конкуренція, що призведе до розумного зниження вартості утилізації сміття. KV: А нормативно-правова база? Звісно, голова РДА не є суб`єктом законодавчої ініціативи. Втім, Ви можете по виконавчій вертикалі передавати на уряд та Офіс президента свої пропозиції. Георгій Біркадзе: Сподіваюсь, законопроект №2207-1-д найближчим часом, буде прийнятий. Перед другим читанням до нього внесли чимало правок. Думаю, цей закон дасть можливість наблизитись до європейських стандартів. KV: Ви згадували ще про одну загальну проблему – водоканали. Їхній стан, якість їхніх послуг жахливі майже усюди. Георгій Біркадзе: Так, щодо очисних споруд в місті Бровари, які знаходяться у жахливому стані, ситуація поки керована, проте може закінчитися екологічної катастрофою не тільки для міста, а й для сусідніх громад. Справа в тому, що все, що збирається каналізацією по всіх Броварах, скидається на очисні споруди, які знаходяться за межами міста в селі Красилівка. За роки безконтрольної забудови Броварів щоденні скиди каналізації в 2-3 рази перевищили проєктну потужність цих очисних споруд. Місцеві жителі Красилівки вже б’ють на сполох про розлив нечистот на сільськогосподарські угіддя, які знаходяться біля цих споруд. Тому ця проблема, як і проблема вивезення сміття з міста, стосується не тільки місцевої влади Броварів, а й громад усього району, саме тому я підключився до їх вирішення.  Проте мою активність в цьому питанні діючий мер Ігор Сапожко сприймає "в штики", бо не хоче чути правду, не хоче впроваджувати прозорі відносини з іншими громадами.  Я іноді відчуваю деяке зверхнє відношення з боку влади міста до проблем району, до яких дії цієї самої влади й призвели! Відчуваю небажання йти на діалог! Проте масштаб і значимість цих проблем вимагає від нас дій ще на вчора. І я дуже сподіваюсь, що наші відносини з мером Броварів налагодяться і ми зможемо спільними зусиллями впоратись і з проблемою очисних, і з проблемою вивезення сміття. Читайте: Глава Броварской РГА Георгий Биркадзе создал рабочую группу по наведению порядка с вывозом и утилизацией мусора в Броварах KV: Так в чому полягає Ваша пропозиція щодо очисних споруд в Броварах? Георгій Біркадзе: Щоб зробити повну реконструкцію мереж Броварського водоканалу та очисних споруд, треба приблизно 40-50 млн доларів. У міста таких грошей сьогодні немає і воно навряд чи їх знайде самостійно, оскільки існує дуже велике боргове навантаження на місцевий бюджет. Мова йде про борги за газ (приблизно 100 млн гривень) та електроенергію (приблизно 70 млн гривень). Мій алгоритм дій такий: ми сприяємо владі Броварів у пошуках потенційних європейських або світових інвесторів, допомагаємо у проведенні переговорів, потім міськвиконком організовує тендер на найкращий проєкт з управління підприємством, за результатами якого переможець, на підставі концесії (державно-приватного партнерства, – KV), зробить повну реконструкцію мереж і очисних споруд. Істотною умовою такого тендеру повинен бути пункт, що протягом 5-10 років інвестор не буде підвищувати тариф. Це реальне вирішення проблеми. Читайте: Глава Броварской РГА Биркадзе создал рабочую группу по аудиту КП “Броварытепловодэнергия” Якби Ігор Васильович (Сапожко, – KV) спілкувався зі мною, ми б це зробили. KV: Третя величезна проблема для Київщини та Броварського району – нелегальний видобуток піску. Знаємо, що Ви вже провели не одну нараду, казали, що будете звертатись до поліції та прокуратури. Георгій Біркадзе: Зараз ми живемо в режимі пандемії COVID-19. Я і мої заступники вже перехворіли, однак багато працівників поліції та прокуратури наразі знаходяться на лікарняному. На жаль, поки неможливо зібрати усі зацікавлені сторони, бо тут важливо прийняти спільне рішення, щоб потім не було непорозумінь та інтриг.  Я хочу запропонувати всім, хто працює в сфері видобутку піску простий план: контроль з боку Державної служби геології та надр України за кількістю видобутого піску та цивілізоване перевезення піску, щоб не перенавантажували вантажівки, бо це знищує дороги. Ми встановлюємо ваги та контролюємо друге питання, а перше питання має контролювати державний орган. І третє – хай пісок видобувають не дві-три компанії, а хоч і десятки інших. На мою думку, здорова конкуренція – це нормально. KV: Ми всі пам`ятаємо справу "брильянтових прокурорів", коли проти прокурора ГПУ, який зайнявся нелегальним видобутком піску на Київщині, було вчинено дивні дії, якщо не сказати провокації. Бо видобуток піску – дуже криміналізований бізнес. Чи відчули ви на собі тиск після того як почали займатися цим питанням? Георгій Біркадзе: Так, тиск чиниться з першого дня мого перебування на посаді, адже ще під час мого призначення, одним із пріоритетних напрямків моєї діяльності було озвучено саме боротьбу із напівзаконним видобутком піску. Але це питання правоохоронних органів, і я би не хотів виносити його у публічну площину до завершення їх роботи.  Читайте: Глава Броварской РГА Георгий Биркадзе заявил о слежке и готовящейся против него информкампании (фото) А від себе додам, що перш за все нам потрібно піти на зустріч прозорому і чесному бізнесу і внормувати закони, щоб цей бізнес не опинився перед вибором працювати за законом чи  через бюрократію та корупцію йти в тінь. Схема для цього проста: давайте сплачувати в бюджет і влада буде допомагати не тільки на рівні Броварської РДА, а й усієї області. KV: Після підписання Президентом законопроєкту 3651-д, що дозволяє об’єднання районів, розпочнеться реорганізація районних держадміністрацій – у відповідності до нового територіально-адміністративного устрою.  В якому стані діалог з сусідніми районами, які увійшли до складу Броварського району? Георгій Біркадзе: Я, мабуть, був першим з керівників РДА, хто одразу після призначення зустрівся із усіма головами існуючих районів. Ми спілкуємось, розуміємо один одного і впевнений, що все буде добре. Зараз я знайомлюсь із новими головами громад. Ми чуємо один одного – а це важливо. KV: Втім, коли завершиться процес реорганізації Броварської РДА, президент має підписати нове розпорядження про призначення (чи перепризначення) її голови. Ви залишитесь керівником Броварського району? Георгій Біркадзе: Пропозиції щодо кандидатури на посаду голови РДА вносить голова обласної державної адміністрації. Однак, рішення, щодо мого перепризначення буде приймати президент Володимир Зеленський – за результатами моєї роботи на посаді. І повірте, мені є про що вже зараз звітувати. Для мене одним з пріоритетних напрямків лишається робота з інвесторами та залучення інвестицій в район. Наразі ми готуємо проєкт, який дасть можливість людям працювати – близько 5 тис. робочих місць. А зараз, в умовах епідеміологічної ситуації усієї країни, повірте, мати робоче місце в районі, не виїжджаючи в Київ, – це надважливо. KV: Наскільки регулярно відбуваються наради за участю президента або керівника його офісу Андрія Єрмака? Георгій Біркадзе: За чинним законодавством ми працюємо під керівництвом обласної державної адміністрації і прямого контакту з Президентом, або з офісом Президента ми не ведемо. Всі наради проводить голова Київської облдержадмінстрації Василь Володін – дуже сильний фахівець, з яким ми завжди на зв`язку. Зараз, як ви розумієте, головна тема – боротьба з пандемією COVID-19. KV: До речі, крім жорсткого дефіциту кисневих установок та кисню, а також нехватки лікарів, які ще проблеми в системі охорони здоров`я в районі виявила пандемія? Георгій Біркадзе: Питаннями медицини керує [директор КНП “Броварська БКЛ”] Валентин Багнюк, з яким у нас є взаєморозуміння. До речі, кисню у нас вистачає. Щовівторка ми проводимо наради, а також, за необхідності, зустрічі з нагальних питань. Зараз ситуація з пандемією більш-менш контрольована – до 40 хворих на добу. Наразі боротьба з пандемією – питання номер один. Тому, після свого призначення, я в першу чергу, проінспектував лікарні.  KV: В Броварах не відбулись місцеві вибори і голосування тепер буде 17 січня. Як це – бути призначеним головою РДА, коли вже йде виборча кампанія, яка ще й виявляється зірваною? Георгій Біркадзе: Якщо ви маєте на увазі якісь вказівки зверху, то їх не було, ані з боку Офісу Президента, ані з боку облдержадмінстрації. Нашим завданням було організувати безпечні вибори в умовах  пандемії, і ми з цим завданням впоралися.  Звичайно під час цих виборів мені доводилось комунікувати із кандидатами. І це нормально. Я повторював їм одне й те ж саме: як переможете, то не забувайте, що ви працюєте на людей, а не навпаки. Я готовий спілкуватись із усіма депутатами та кандидатами, які працюють на благо громад. KV: З новообраною районною радою які відносини? Георгій Біркадзе: Головою райради переобрано Сергія Гришка. Це правда, що спочатку в нас було деяке непорозуміння, але зараз у нас нормальні робочі відносини. Він знає, що я не буду терпіти корупцію і схеми. Переконаний, що, за умови виконання цих підходів, у нас буде дуже плідна співпраця. KV: Іншого виходу й немає, бо РДА, фактично, і є виконком районної ради. Георгій Біркадзе: Так. Але після прийняття, у зв’язку із децентралізацією, нового закону про місцеві державні адміністрації функція виконкому із РДА знімається і з’являються функції із координації та контролю громад. І всілякі корупційні питання і “схематози” ми будемо попереджати ще на етапі виникнення ідей здійснити такі неправомірні дії. І я переконаний, що Сергій Миколайович буде цілком підтримувати мене в цьому.  KV: З депутатами новообраної Київської обласної ради від Броварського району стосунки налагоджені? Георгій Біркадзе: Завдяки керівнику обласної організації "Слуги народу", народному депутату Олександру Дубінському, ця партія показала на Київщині найкращий результат у порівнянні з іншими областями України. Вітаю Олександра Склярова з обранням головою облради. Сподіваюсь, що депутати дійдуть порозуміння та згоди – колегіальний орган буде працювати злагоджено. Щодо нових депутатів від Броварщини в облраді – я ще не з усіма особисто знайомий. Але з мого боку буде повне порозуміння та співпраця з будь-яким депутатом, який працює заради блага громади. KV: І про Ваш бізнес. Що з ним зараз? Георгій Біркадзе: У володінні моєї родини залишився мій перший бізнес – у сфері підключення до інженерних мереж електропостачання, з якої розпочався шлях мого становлення, як бізнесмена і експерта з питань ЖКГ, а також виробничий цех з металообробки. Решту бізнесу було розділено моїми партнерами.  Мені імпонує співпраця з компанією ДТЕК Київські регіональні електромережі, тому я вирішив залишити бізнес саме в цій сфері. За останні роки моєї співпраці з ДТЕК, вони зарекомендували себе, як надійний партнер, наближений до європейських стандартів. Крім того, ДТЕК робить усе можливе для запобігання корупції та зниженню її рівня, шляхом проведення чесних тендерів та ведення прозорої діяльності компанії в цілому.  Хочу зазначити, що жодних бізнес-інтересів в районі в мене немає й не буде, і це мають розуміти всі. Тому що моя мета – зробити Броварський район найкращим в Київській області. Читайте: Глава Броварского района договорился с главой Госэкоинспекции о борьбе со стихийными свалками и изношенными очистными сооружениями Фото: надано пресслужбоюКиевVласть

За период январь – ноябрь 2020 года налогоплательщики Киевской области направили в местные бюджеты 1,3 млрд гривен земельного налога. Это на 2% или 20,2 млн гривен больше суммы, поступившей за соответствующий период прошлого года. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ Государственной налоговой службы в Киевской области. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В этом году предприниматели столичного региона уплатили 1,1 млрд гривен земельного налога, увеличив сумму отчислений на 2% или 5,1 млн гривен. В свою очередь, физические лица перечислили в местную казну 221,6 млн гривен с динамикой прироста к соответствующему периоду прошлого года 7% и дополнительной уплаченной суммой 15,1 млн гривен. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наибольшие суммы обеспечили субъекты хозяйствования, которые ведут деятельность на территории Бориспольского района, – 229,4 млн гривен, Белоцерковского и Киево-Святошинского 207,2 и 188,5 млн гривен соответственно. Как сообщала KV, 7 декабря президент Украины Владимир Зеленский подписал закон, который переносит на 1 января 2022 года обязательное применение регистраторов расчетных операций (РРО), в том числе программного, для физлиц-предпринимателей, которые являются плательщиками единого налога. Этот закон был принят Верховной Радой 1 декабря 2020 года.  Читайте: Зеленский подписал закон об отсрочке обязательного применения РРО для ФЛП Напомним, за 11 месяцев текущего года прирост в доходной части бюджетов территориальных общин Киевской области вырос на 9%, что в денежном эквиваленте составляет 1,2 миллиарда гривен дополнительных средств. Всего с начала года от налогоплательщиков Киевщины в местные бюджеты поступило 14,5 млрд гривен. Читайте: Налогоплательщики Киевщины с начала года уплатили в местные бюджеты 14,5 млрд гривен Фото: pixabay КиевVласть