Сім профільних міністерств презентували результати виконання Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності за третій квартал 2021 року. Йдеться про флагманські проєкти, що стосуються забезпечення фізичної доступності громадських будівель, розвитку інфраструктурної безбар’єрності, доступу до інтернету в українських селах, розбудови інклюзивного освітнього середовища тощо. Стратегія була розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Міністерства розвитку громад та територій України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми живемо у світі, де є всі умови та можливості, аби забезпечити рівний та повноцінний доступ кожної людини до будь-якого простору, інформації, виду діяльності, медичних та адміністративних послуг. І це має стати нашою реальністю. У Мінрегіоні наразі триває робота щодо вдосконалення державних будівельних норм, аби будівлі зводились з урахуванням норм інклюзивності. Також за нашої ініціативи у регіонах було проведено моніторинг відповідності наявних громадських будівель вимогам безбар’єрності. За проміжними результатами від ОДА, безбар’єрними визначено лише близько 10% будівель, частково безбар’єрними — тільки 33%. Цю ситуацію потрібно змінювати докорінно. У пріоритеті регіонального розвитку — створити умови для 100% безбар’єрного середовища в Україні”, — зазначив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, який головував на засіданні Ради безбар’єрності.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зокрема, у Мінрегіоні триває робота над реалізацією флагманського проєкту, який покликаний:
запровадити нові та гармонізувати європейські стандарти у сфері доступності об’єктів фізичного оточення;
забезпечити контроль за дотриманням державних будівельних норм і стандартів щодо фізичної доступності громадських будівель;
посилити відповідальність за порушення таких вимог;
провести моніторинг безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг.
Також на засіданні було затверджено Комунікаційну стратегію до Плану заходів. Основою для розробки документу став контент-аналіз медіа щодо висвітлення теми безбар’єрності у січні-червні 2021 року, кількісне дослідження знання та розуміння громадянами терміну “безбар’єрність”, а також експертні інтерв’ю зі стейкхолдерами та комунікаційними командами міністерств.
Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що рівні права та можливості для кожного громадянина — фундамент для створення безбар’єрного простору в Україні.
Довідково:
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента від 3 грудня 2020 року “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні”.
Розроблення проєкту Плану заходів з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки координував Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
Експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО “Безбар’єрність”, надавав аналітичну та технічну підтримку залученим ЦОВВ під час розробки Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності.
Читайте: З суботи Київщина в “червоній” зоні: які заборони вступають у силу
Фото: пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України
КиевVласть
Богуславська та Яготинська громади віднесені до основних історичних центрів на Київщині. Розкрити цей потенціал громадам дозволять затверджені депутатами Київської облради проєкти щодо розвитку на цих територіях двох регіональних ландшафтних парків. Крім збереження унікальної фауни, громади одержать можливість додаткового розвитку. Парки можуть стати основною туристичною принадою, а отже, суттєво покращити фінансовий стан громад.
Як стало відомо KV, на останній черговій сесії 9 вересня депутати Київської обласної ради затвердили рішення про створення восьми нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 257 га. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
З-поміж цього були затверджені проєкти організації територій двох регіональних ландшафтних парків "Богуславль" та "Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського" для охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів цих об’єктів.
Читайте: Екологічна рівновага: дві сотні гектарів Київщини стали природно-заповідним фондом
Як розповів у коментарі KV депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало (“Європейська Солідарність”), ці проєкти є своєрідним планом впорядкування цих об'єктів природно заповідного фонду.
"Попереднім рішенням створюється сам об’єкт природно-заповідного фонду, а потім депутати, відповідно, мають затвердити програму, в якій буде визначено, що дозволено здійснювати на цій території, а що забороняється, з переліком відомостей про довкілля, порядок використання тощо. Адміністрування території та фінансове її утримання – це обов’язок власника парку. І загалом громади у цьому зацікавлені. Як приклад, наведу створений минулого року об’єкт природно-заповідного фонду у Петропавлівській Борщагівці. Зараз розробляється документація щодо впорядкування цієї території. Фактично цією документацією врегульовується, де буде рекреаційна зона, де жителі зможуть здійснювати прогулянки, а де будуть території під охороною. І громада разом із депутатами активно долучається до процесу розробки цієї документації, тому що потім фактично вони і експлуативатимуть цей об’єкт в інтересах громади", – говорить Титикало.
Дійсно, відповідно до додатків рішень, ці проєкти є основним документом з планування та комплексного розвитку території терміном на п'ять років. Також із урахуванням положень Проєкту, буде розроблятися документація із землеустрою парків, генеральних планів міст Яготин та Богуслав, створюватися комплекси відпочинку на території та у прилеглих зонах.
Щодо адміністрування цих об’єктів, то на час розроблення Проєкту система управління парком "Богуславль" була представлена Богуславською громадою без створення дирекції. В Яготинському же парку спеціальна адміністрація не була створена і в перспективі повинна функціонувати як окрема юридична особа.
Богуславська громада
Згідно із Проєктом організації території, регіональний ландшафтний парк "Богуславль" розташований у Богуславі і простягається вздовж річки Рось, має площу 7,5 гектарів, з яких 4 гектари займає геологічна пам'ятка природи "Відслонення богуславських гранітів". Цим мінералам – близько 2 мільярдів років. Парк був створений на базі цієї пам’ятки рішенням Київської облради ще у грудні 2008 року.
Решту території, а це 3,4 гектари, займає територія, "порізана" річками. Парк пристосований до відпочинку. В парковій частині облаштована інфраструктура, встановлено пам'ятник Марусі-Богуславці – одному із символів та візиток Богуслава. Територія багата цінним рослинним і тваринним світом. Сама ж територія парку розділена на дві частини центральною вулицею міста ім. Франка. Тут збереглися популяції реліктового виду – шоломниці високої та малопоширеного в регіоні виду – воронця колосистого.
Парк розташований на землях міста, що включаються до складу Парку без вилучення у землекористувача. Парк перебуває у державній власності, що віднесено до сфери управління Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА.Як розповів у коментарі KV провідний спеціаліст відділу агропромислового розвитку, екології та використання земель сільськогосподарського призначення Богуславської міської громади Петро Пидюра, саме він свого часу був ініціатором створення у Богуславі регіонального ландшафтного парку "Богуславль".
"Парк був створений на базі такої геологічної пам’ятки природи як "Відслонення богуславських гранітів". Цей об’єкт було оголошено природно-заповідним ще приблизно десять років тому. Цей парк займає всього на всього площу в 7,5 га. Активна ж робота над цим об’єктом триває впродовж останнього року", – розповів він.
І додав, що враховуючи, що на території Богуславської ТГ надзвичайно низький відсоток природно-заповідних територій, який складає майже 0,01% від загальної території, у громаді вже взялися за створення нового об'єкту природно-заповідного фонду.
"Це дуже кропітка робота і потребує консолідації як місцевих депутатів, так і виконавчої влади. І ми зійшлися на тому, що туристичною окрасою, і навіть, духовним центром громади є річка Рось, яка пронизує всю територію на відстані 42 км. Була проведена відповідна робота із керівництвом Київського науково-екологічного центру, з виїздом на місце й обстеженням ділянки, після чого ми і вийшли з пропозицію про створення регіонального ландшафтного заказника "Росичі" загальною площею 1800 га", – зауважив він.
За його словами, найважчим у цьому питанні було переконати проголосувати за створення такого об'єкту саме місцевих депутатів. Та депутатський корпус майже на 100% підтримав цю пропозицією. Надали згоду і землекористувачі в особі лісгоспу. Була проведена вся необхідна документальна робота: зібрано наукове обґрунтування доцільності створення заказника, картографічні матеріали.
"Наразі всі ці документи ми передаємо до департаменту екології КОДА з тим, щоб вони їх розглянули і передали на затвердження до Київської обласної ради. Сподіваємося, що громаду підтримають і такий об'єкт буде створений. І вже тоді будемо думати і над питанням утримання об’єкта. Адже досвід показує, що там, де такий об’єкт створено без адміністрації, використання парку здійснюється надалі неефективно. Плануємо, щоб цей об’єкт був у складі місцевого підпорядкування, але з відповідним адмініструванням", – додав він.
Крім іншого, громада озвучила пропозицію про створення об'єктів місцевого значення. Мова йде про вікові дуби та їхнє збереження. Нині відбувається масова вирубка дерев, і якщо їм не надати відповідного охоронного статусу, впевнений головний еколог громади, ці дуби будуть знищені.
"Цим дубам надано статус меморіальних і за кожним закріплена назва. Це, наприклад, Дуб козацький ім. Богдана Хмельницького. Є історичні факти та свідчення місцевих старожилів, що саме під цим дубом зупинявся гетьман. Є на території Свято-Миколаївський чоловічий монастир, до якого 180 років назад з Греції, гори Афон, були завезені саджанці сосни, які збереглися до цього часу. Ми також хочемо надати їм охоронного статусу", – говорить Пидюра.
Також він наголосив, що згодом такі об’єкти стають основною туристичною принадою і збільшують кількість відвідувачів до громади та популяризують її. Та найголовніше – це охорона унікальної природної території.
"Богуславщина славиться своїми природними краєвидами. І для того, щоб вирішувати екологічні проблеми, звичайно, необхідно фінансове забезпечення. І коли з наповненням бюджету ситуація є напруженою, то найкращим, на мою думку, способом охорони природи є саме створення відповідних заповідних фондів. Такий статус посилює контроль за цим об’єктом. І сьогодні є розуміння громадськості щодо важливості здійснення таких заходів. Звичайно необхідно здійснювати і просвітницьку роботу зі збереження таких об'єктів", – впевнений еколог.
І додав, що цей заказник має всі шанси стати регіональним екологічним коридором, який проходитиме через всю Богуславську громаду.
"Навколо цього екологічного коридору, до якого входитиме річка Рось з прибережними смугами, будуть включені унікальні ландшафтні і історичні місця. В планах об’єднати в один великий комплекс такі об’єкти, як: орнітологічний заказник "Саварка", в якому знаходиться найбільше поселення сірих чапель на Київщині, стрімчак "Мар’їна гора", "Відслонення богуславських гранітів", регіональний ландшафтний парк "Богуславль", лісове урочище "Свята гора" площею 230 га, Морозівську скелю, городище "Городок", – резюмував він. Читайте: Сохранились. На Киевщине появились новые объекты природно-заповедного фонда
Яготинська громада
Згідно із Проєктом, Регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського" розташований на площі 131,56 га на землях комунальної власності Яготинської міськради (66,37 га) та лісових площах, що закріплені за державним підприємством "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" (65,2 га) без вилучення у землекористувачів та землевласників. Територія парку входить в межі міста Яготин. Також зауважено, що на проєктованій території знаходяться унікальні ландшафти з цінними видами флори і фауни. Особливо ж цінним є "Круглий острів", що є унікальним півостровом із раритетною рослинністю центрального лісостепу, що збереглась на пагорбі в межах реліктової долини річки Супій. Парк створено з метою охорони і збереження унікальних ландшафтних з цінними видами флори і фауни.Як же розповів у коментарі KV перший заступник голови Яготинської міської громади Олександр Кудрявський, ідея створення ландшафтного парку виникла саме за ініціативи громадськості.
"Свого часу міська рада підтримала громадську ініціативу щодо створення об’єкту природно заповідного фонду, пов’язаного з історичною спадщиною Яготинщини, для того, щоб об’єднати історичне минуле міста, де колись проживав гетьман Кирило Розумовський і природні можливості та потенціал нашого краю. А саме: найбільше штучне озеро Супій на Лівому березі і власне сам парк, який був закладений у часи гетьманства Кирила Розумовського. На той час проєкт ще не мав назви", – розповів Олександр Кудрявський.
За його словами, громада адресувала до обласної ради звернення з приводу створення такого об’єкту. Сама процедура розпочалася ще у 2018 році з присвоєння, відповідно до законодавства, території статусу природно-заповідного фонду. Обласна рада підтримала створення регіонально ландшафтного парку (Рішення Київської облради від 20.07.2018 № 475-22-VII – прим. KV) і власне тоді і розпочалися роботи з організації території парку. Безпосередньо цим питанням займався департамент екології Київської ОДА.
"Вони замовляли картографічні матеріали і визначили подальше використання цього об'єкту. У минулому році проведено низку робіт з формування окремої рекреаційної локації для відпочинку мешканців та гостей громади. Було облаштовано декілька альпійських гірок, алей, лавки для відпочинку, освітлення за рахунок коштів обласного бюджету. І за рахунок місцевого бюджету – тротуарні доріжки. Одним із необхідних елементів функціонування таких об'єктів є саме наявність Проєкту організації території. Це – містобудівна та землевпорядна документація, яка визначає способи використання такого об’єкту. Тому що природозахисним фондом визначаються локації, де можна займатися виключно рекреацією, тобто можуть бути розміщені тимчасові заклади для надання послуг населенню, як наприклад, з харчування тощо. Є визначені території, які взагалі не можуть використовуватися в господарському вжитку. Це території, де відновлюються заповідні види флори та фауни", – додав заступник.
І наголосив, що основне завдання об'єктів природно-заповідного фонду – зберегти унікальні види рослин і тварин, які є на цій території.
"У громаді, на території "Круглого острову", що повністю входить до складу парку, під час біологічного вивчення знайдено рідкісні та унікальні види рослин. Через це на цій місцевості діє повна заборона на будь-яку діяльність. Загалом цей Проєкт є комплексним. На сайті в рішенні відсутні додатки картографічних матеріалів, але вони йдуть у складі проєктної документації. І сама там визначаються, які локації і в який спосіб їх можна використовувати. У нас також поки що немає погоджених оригіналів. Та у процесі підготовки разом з департаментом екології ми працювали над визначенням таких локацій детально із урахуванням місцевих особливостей. І надалі разом із департаментом будемо працювати над питанням адміністрації парку. А саме: хто буде фінансувати утримання адміністрації, чи буде це обласний бюджет, чого саме власне громада і хотіла би. На сьогодні створити ще одну додаткову установу за формою комунальної власності для місцевого бюджету є дещо проблематичним. На рівні ж області це питання врегулювати набагато простіше", – упевнений заступник голови ТГ.
Загалом, як говорить Олександр Кудрявський, громада прагне цим проєктом досягти дві основні мети. По-перше, зберегти біологічне різноманіття, недоторканість територій, де не здійснювалася людська діяльність, для відновлення різних видів рослин, фауни, гніздування рідкісних птахів. По-друге, поєднати це із туристичним напрямом.
"Саме в рекреаційній частині парку можна організовувати цікаві фестивалі, пов’язані із історичним минулим міста. І звичайно, що саме розташування парку над озером Супій і парк притягували б до громади потоки туристів. І це би додавало якусь родзинку Яготину, який, як відомо, включено до переліку історичних населених пунктів України. І звичайно, як наслідок, приток туристів позитивно б впливав на місцевий бюджет. Щодо "притягування" туристів є різні ідеї, включно із технологічними новаціями. Та поки що, до визначення утримувача адміністрації, притримуємо ці думки на стадії проєктування. Але дуже важливим є саме збереження природного простору для майбутніх нащадків. Можливо, були б спроби розділити цю територію на приватні земельні ділянки. А так ця земля назавжди залишиться як об'єкт природно заповідного фонду регіонального значення", – резюмував він.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Фото: колаж KVКиевVласть
Роботу групи, яка координуватиме регіони у боротьбі з пандемією COVID-19, буде поновлено. Її учасники виїжджатимуть з метою моніторингу ситуації на місцях щодо реагування на поточні проблеми та виклики, пов’язані з пандемією. До складу групи увійдуть фахівці Мінрегіону, МВС, МОЗ та Держпродспоживслужби. Таке рішення ухвалили під час засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Про це KV стало відомо з повідомлення Міністерства розвитку громад та територій України з посиланням на очільника Олексія Чернишова.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Нагальні питання, які маємо сьогодні, — посилення заходів епідемічної безпеки в регіонах, перехід деяких областей на “червоний” рівень епіднебезпеки, нарощування темпів вакцинації та відновлення роботи групи, яка буде моніторити ситуацію на місцях щодо оперативного розв’язання проблемних питань стосовно COVID-19”, – зазначив Олексій Чернишов.
Зазначається, що комісія ТЕБ та НС також ухвалила рішення щодо впровадження “червоного” рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території Рівненської та Миколаївської областей, що почне діяти з 00 години 00 хвилин 26 жовтня 2021 року. Також ухвалено застосувати на території Рівненської та Миколаївської областей обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для “червоного” рівня епідемічної небезпеки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, відсьогодні “червоний” рівень епідемічної небезпеки почав діяти на території Сумської області. Таке рішення було прийнято Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 20 жовтня. Міністр Олексій Чернишов закликав громади прискорити темпи вакцинації, щоб здолати чергові виклики пандемії. Детальніше з обмеженнями, які діють для “червоного” рівня епідемічної небезпеки, можна ознайомитися за посиланням.
ДОВІДКОВО: Робоча група стосовно перевірки стану виконання облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування завдань, визначених законами України, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем’єр-міністра України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 була створена на виконання доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 16 квітня 2020 року № 16334/0/1-20.
Читайте: Олексій Чернишов: 11 електронних послуг у сфері будівництва можна отримати на порталі Дія
Фото: відкриті джерела
КиевVласть
За минуле сторіччя в Києві двічі ліквідовувалися районні ради.
Перший раз – 1922 року. Тоді були ліквідовані райради та райвиконкоми, що були обрані у 1921 році.
Причини такого рішення пояснювалися, зокрема, наступним. Утримувати 90 працівників 6 райвиконкомів в умовах голоду 1921-1922 рр. стало непосильним тягарем для міського бюджету.
Далі упродовж 12 років (1922-1934рр.) у Києві не існувало ні райрад, ні райвиконкомів, хоча районний поділ зберігався, змінювались тільки кількість районів і назви деяких з них, залишалася лише міськрада.
Районні ради після відновлення в 1934 році зберігалися потім весь час (за винятком нацистської окупації) до 2010 року, коли їх ліквідував “колективний Янукович” в особі 95 депутатів Київради, що проголосували за таке рішення.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чи потрібні зараз районні ради, дискутується питання?
Європейська практика дає на нього відповідь. “Створення районних в місті рад, які обирають прямим голосуванням, у столицях (але часто також і в інших великих містах) є дуже актуальною європейською практикою. Це може наблизити урядування до громадян, зміцнити демократію та, можливо, матиме позитивний управлінський вплив – тобто робитиме місцеве самоврядування більш гнучким, доступнішим, чуйнішим та більш підзвітним”, – наголосили у висновку на проєкт Закону про столицю, що розглядається в парламенті, експерти Ради Європи минулого року.
У Києві найнижчим адміністративним рівнем згідно з нашим Основним Законом є район.
Якщо ми демократична країна, то демократія передбачає виборну владу й на рівні районів. Їх мешканці мають обирати свої представників – депутатів, щоб через них здійснювати владу на цьому рівні, а вони вже повинні формувати виконавчий комітет і інші виконавчі структури району, а не так, як зараз – коли тут владарюють призначенці згори, парашутисти, які ні перед ким і ні за що не відповідають.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Найжорсткіше ж централізована влада, що побудована у нас в місті від 2010 року після ліквідації райрад, виявилася неефективною, відірваною від людей, які зі своїми щоденними проблемами до неї не могли достукатися й опинилися з ними сам на сам.
Інша справа, що про функції й повноваження райрад, порядок обрання можна й потрібно вести мову.
І тут цілком справедливі знову таки застереження уже згаданих мною європейських експертів: “Однак, ці райони не повинні означати новий автономний рівень місцевого самоврядування, що ще більше розділятиме Київ та ускладнюватиме координацію з питань загального планування, містобудування та розвитку. Слід знайти баланс між компетенцією влади міста та його районів, а також повинен існувати механізм вирішення суперечок та забезпечення належної координації з основних міських питань”.
Щоб маятник від надмірної централізації влади на Хрещатику, 36 не хитнувся до “балканізації”, про загрозу якої в проєкті Закону про столицю, який зараз проходить процедуру другого читання, коли надмірний ухил тепер робиться в бік районів, що може порушити баланс і керованість Києвом, я писав у своєму пості 2 роки тому.
Про витрати на ці ради, оту мантру, яку у 2010 році просували, аби виправити їх ліквідацію.
Відповідно до закону про статус депутата місцевої ради депутат виконує свої обов’язки на громадських засадах. Згідно зі статтею 32 названого закону, на час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків. У разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовуються середній заробіток та інші витрати, пов'язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Усе. І то воно не скрізь робиться.
А от витрати на міських депутатів було б варто дійсно скоротити, бо вони трохи перебирають на себе рідних. Та й депутатські фонди у мільйон на рік для “гречкосійства” є ні чим іншим як політично корупцією, підкупом та задобрюванням депутатів з боку КМДА за наш рахунок. Це було започатковано Омельченком. І треба цю лавочку прикривати. А всі гроші в бюджет. Там вони потрібніші.
Після отих розмов 11 років тому про ефемерні витрати на районних депутатів варто подивитися, як невпинно зростає чисельність районних адміністрацій. Якщо в 1996 році при мені в них працювало 2967 осіб, то зараз вже 3951, тобто на майже 1 тис. більше. Хоча районів 25 років тому було на 4 більше, а багато функцій райадміністрацій просто відпало за цей час у зв’язку з переведенням міського господарства на ринкові рейки.
Ось тут треба стурбуватися усім з приводу необхідності витрат на таку армію чиновників. А на папір для рішень сесій райрад, іншу канцелярщину, якось уже гроші знайдуться. На фоні усіх нинішніх витрат на Київраду та міську і районні адміністрації вони виглядатимуть просто смішними.
Тож усі ці надумані “лякалки” нічим не обґрунтовані.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.КиевVласть
Будівлю колишнього кафе “Прип’ять” у місті Прип’ять Зони відчуження готують до реконструкції, щоб у майбутньому використовувати як туристичний об'єкт. Проєкт цієї реконструкції до 15 грудня 2021 повинно розробити ТОВ “Діоро”, передбачивши в ньому, насамперед, відновлення унікального вітражу.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 12 жовтня 2021 року ДП "Центр організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (*) уклало з ТОВ "Діоро" (**) договір на розробку проєктно-кошторисної документації з реконструкції будівлі колишнього кафе “Прип’ять” у місті Прип'ять Вишгородського району Київщини. Ціна договору – 1,21 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До 15 грудня 2021 року "Діоро" повинно розробити робочу та проєктну документацію реконструкції одноповерхової будівлі кафе “Припять” площею 462 м.кв. В ній необхідно передбачити підсилення несучих конструкцій опор та стін, внутрішні ремонтні роботи, ремонт зовнішніх сходів та ганків з улаштуванням пандусів, відновлення вітражу, ремонт та скління віконних рам, встановлення дверей, благоустрій прилеглої території, встановлення дощової каналізації та системи блискавкозахисту.
В завданні на проєктування відмічається, що реконструкція будівлі кафе “Прип’ять” проводитиметься задля збереження цієї історичної будівлі від руйнування і використання її як об'єкт огляду для туристичних груп. Також в документі вказано, що реконструкція зумовлена розвитком інфраструктури Зони відчуження та зростанням кількості відвідувачів.
Читайте: Чернобыльскую зону отчуждения могут внести в список ЮНЕСКО
Нагадаємо, у вересні 2021 року вказане держпіжприємтсво замовило у ПП "Сервісінвест" розробку проєктно-кошторисної документації для реконструкції будівлі колишнього СТО в місті Чорнобиль по вул. Нова, 1-А під розподільчий вузол для туристичних груп. У проєкті підряднику потрібно передбачити організацію місця під інфо-центр, центральну залу, зону прийому та очікування відвідувачів, музейний простір, офісні приміщення тощо.
Читайте: У Чорнобилі СТО планують реконструювати під розподільчий вузол для туристичних груп
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Діоро" зареєстровано в 1995 році у місті Славутич. Засновник – Володимир Павленко (директор) і Олег Панасюк.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За результатами участі в державних закупівлях ТОВ "Діоро" уклало 123 договори на 136,05 млн гривен. Найбільший замовник – Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження (дані Clarity Project).
ТОВ “Діоро” і ДП "Центр організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" раніше, до укладання описаного вище договору, вже співпрацювали. Між ними було укладено 5 договорів на 10,63 млн гривень. Так, в поточному році ДП замовляло “Діоро” розробку проекту реконструкції будівлі КПП “Чорнобиль-2” для створення “Експозиції Дуга” та будівництво пяти громадських вбиралень на территорії Зоні відчуження.
Читайте: У зоні відчуження за 3 млн гривень побудують основи для монтажу п'яти громадських вбиралень
ДП "Центр організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" засноване в 2013 році. Директор – Володимир Кухарев. Підприємство підпорядковане Державному агентству України з управління зоною відчуження, яким тимчасово керує Євген Крамаренко.
Кафе “Прип'ять” – одне зі знакових місць в Прип’яті, так як тут в 1977 році будівельники відзначали пуск першого енергоблоку станції. В цьому кафе зазвичай проводили час в очікуванні швидкохідних пасажирських катерів “Ракети” або “Метеора”. На сьогодні в середині кафе частково зберігся вітраж із зображенням дівчат, квітів, сонця та планет, а у його дворі досі стоять похилені корпуси радянських автоматів з продажу газованої води.
* ДП "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" (код ЄДРПОУ: 38770852)
** ТОВ “Діоро” (код ЄДРПОУ: 22960999)
Фото: chernobyladventurеКиевVласть
Амбітність на фоні пролонгації злиденності є головними характеристиками урядового проєкту державного бюджету на 2022 рік та наступні 2023-2024 рр (законопроєкт №6000), який 15 вересня зареєстровано у Верховній Раді (ВР). Тепер слово за парламентом. Та чи буде монобільшість коригувати плани ними ж призначеного Кабміну Дениса Шмигаля?
Відповідно до закону “Про Регламент ВР”, нардепи і парламентські комітети мали до 1 жовтня сформувати свої пропозиції та направити їх до профільного бюджетного комітету для узагальнення та висновків. Не пізніше 20 жовтня ВР має розглянути проєкт держбюджету у першому читанні і прийняти його до 1 грудня поточного року.
Аналіз рішень комітетів ВР свідчить про дві головні речі:
Практично всі пропозиції від опозиційних депутатів “не враховані або відхилені”.
Пропозиції депутатів від “Слуг народу” зводяться до “політичних деталей”, тому комітети, де домінує монобільшість, одностайно голосують за підтримку урядового проєкту держбюджету-2022.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільш характерним є рішення комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (очолює Галина Третьякова, яку депутати вимагають відсторонити від пленарних засідань та головування в комітеті, – KV), в якому одночасно визнається антиконституційність урядового проєкту держбюджету в частині величин базових соціальних стандартів і в той же час – не пропонуються конкретні правки щодо розмірів прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Так соціальним комітетом констатовано: “Запропонований до затвердження у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу та для основних соціальних i демографічних гpyп населення, як i в попередні роки, є значно нижчим від фактичного прожиткового мінімуму, тобто реальної вартісної величини наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів i послуг, що забезпечують нормальне функціонування організму людини, збереження її здоров’я, задовольняють основні соціальні i культурні потреби особистості”.
Тобто на сьогодні розмір прожиткового мінімуму, запропонований Урядом у проєкті Держбюджету на 2022 рік, менший від фактичного прожиткового мінімуму у 2-2,5 рази.
РІШЕННЯ КОМІТЕТУ ВР З ПИТАНЬ СОЦПОЛІТИКИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ВЕТЕРАНІВ №89 ВІД 24.09.2021 ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2022
Враховуючи показник індексу споживчих цін за січень-вересень цього року (7,5%) та величину його очікуваного показника за підсумками 2021 року 8,9% (за розрахунками Мінекономіки, грудень до грудня попереднього року), на початок 2022 року слід очікувати ще більшого розриву між розмірами затвердженого та фактичного прожиткового мінімуму.
Слід акцентувати, що, в порушення ст. 4 закону “Про прожитковий мінімум” не здійснено встановлення прожиткового мінімуму після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.
Відповідно, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на одну особу, а також для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, поданий на затвердження ВР у розмірах, які не розраховані на підставі об’єктивних показників вартості наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг і є такими, що не відповідають вимогам закону ‹Про прожитковий мінімум” (про що є численні рішення судів).
Характерно, що Кабінетом міністрів не виконано вимогу п. 2-1 першої частини ст. 38 Бюджетного кодексу, відповідно до якої разом з проєктом закону про держбюджет має подаватися, зокрема, обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних i демографічних груп населення.
Висновок: державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії є основою визначення розмірів основних державних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, державної соціальної допомоги), тому вся соціальна частина проєкту Державного бюджету України на 2022 рік, як і в попередні роки, сформована на основі протиправного та нечинного розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, запропоновані Кабінетом міністрів розміри прожиткового мінімуму на 2022 рік нівелюють конституційні засади функціонування України як соціальної держави, у якій кожна людина має право на достатній життєвий рівень для себе i своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48 Конституції).
Для “порятунку” Кабміну Шмигаля у його антиконституційних діях та ж сама Галина Третьякова внесла до парламенту надзвичайно токсичний і відверто антисоціальний законопроєкт №3515 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення”.
Беручи до уваги регламентні строки підготовки закону про держбюджет, монобільшість явно форсує просування цього законопроєкту – після його нещодавнього прийняття в першому читанні в специфічному турборежимі відбувається його підготовка до другого читання. Але на заваді цьому стала рекордна кількість постатейних пропозицій від народних депутатів — понад 3500.
Тому діяльність комітетської робочої групи відбувається у вже традиційно дивний спосіб — замість детального опрацювання офіційних пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи безкінечно обговорюються думки авторки законопроєкту Галини Третьякової. Таке стало можливим через те, що пані Третьякова “проштовхнула” себе у співголови робочої групи, попри явний конфлікт інтересів.
Поряд з цим моновлада, принаймні поки, ігнорує аргументи опозиційних депутатів щодо колосальних ресурсів, які повинні були б використанні як для забезпечення конституційних гарантій так і на розвиток легальної економіки.
Зокрема, про це йдеться у пропозиціях Юлії Тимошенко та Михайла Цимбалюка – у 2022 році втрати бюджетів і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування через тіньову економіку понад 700 млрд гривень.
Тому ці народні депутати вимагали повернути проєкт закону про держбюджет на доопрацювання Кабміну – для суттєвого перегляду дохідної частини проєкту та кардинального підвищення видаткової частини на збільшення соціальних гарантій та гарантій в оплаті праці. Але соціальний комітет Третьякової “не вважає це доцільним”.
ПОВНИЙ ТЕКСТ ПРОПОЗИЦІЇ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО ТА МИХАЙЛА ЦИМБАЛЮКА
Рівно так само соціальним комітетом, вірніше монобільшістю “Слуг” в ньому залишені без уваги детальні й обґрунтовані пропозиції нардепа Наталії Королевської. Вона зокрема пропонувала забезпечити дотримання Україною норм Міжнародної організації праці та директив Євросоюзу щодо розмірів мінімальної заробітної плати та базового тарифу Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетних галузей. Вона запропонувала:
встановити з 1 січня 2022 року мінімальну зарплату в розмірі 6900 гривень, а з 1 жовтня 2022 року – в розмірі 7700 гривень;
задля подолання “зрівнялівки” встановити розмір тарифу працівника першого розряду не менше за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (в цінах серпня цього року це 5622 гривень, але урядовці запропонували з 1 січня 2022 року 2893 гривень, а з 1 жовтня 2022 року – 2982 гривень).
ПОВНИЙ ТЕКСТ ПРОПОЗИЦІЇ НАТАЛІЇ КОРОЛЕВСЬКОЇ
Схоже, що монобільшість в парламенті проголосує в законі про держбюджет-2022 рік за продовження “великого будівництва”, “великої реставрації” й “великих індустріальних парків” та віддасть на це левову частину “вільних державних коштів”. Разом з цим монодепутати проголосують за продовження політики “дешевої рабсили” – заради “заманювання” ілюзорних інвесторів.
Тож ми матимемо в країні найбідніших працівників в Європі, які просто вимушені будуть тікати в пошуках заробітку у ближні і дальні країни.
Ми матимемо неплатоспроможних не тільки пенсіонерів і безробітних, а й переважну частину працюючого населення, яке буде стояти з простягнутою рукою до держави в очікуванні житлових й інших субсидій. А головне — так і не відбуватиметься відновлення платоспроможному попиту на вітчизняні товари й послуги, що спонукатиме подальше згортання вітчизняного виробництва, скорочення робочих місць й зростання безробіття.
Як це вплине на протестні настрої суспільства? Як це вплине на тінізацію економіки й криміналізацію? Як це вплине на національну безпеку?
На ці нериторичні питання влада відповіді не дає.
Читайте: Прожитковий мінімум — стандарт чи діагноз?
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносинКиевVласть
Минуло 100 днів від запровадження відкритого ринку землі. Влада столичного регіону відзвітувала про реалізацію земельної реформи на Київщині. Зокрема йшлося про основні можливості ринку землі для аграріїв і тергромад пристоличного регіону, укладення договорів купівлі-продажу, оренди та досягнуті успіхи після зняття мораторію.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу начальника управління агропромислового розвитку Костянтина Довгаля.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема він повідомив, що брифінг стосуватиметься 100 днів дії основного закону про впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, що був впроваджений у рамках земельної реформи.
"Відновлення права власності на землю було принциповою позицією Президента України Володимира Зеленського, яку він озвучив ще під час передвиборчої діяльності і яку виконав. Саме завдяки його політичній волі, позиції та сприяння в Україні відбулася земельна реформа. Мораторій в Україні 20 років стримував розвиток нашої країни і з 1 липня, після відкриття ринку землі, країна вступила в новий етап земельних відносин. І сьогодні українські землевласники можуть вільно розпоряджатися своєю землею", – розповін Костянтин Довгаль.
Довгаль стверджує, що скасування мораторію – це не лише переваги для землевласника та фермера, а й для кожного українця в цілому. Адже, на його думку, нині мова йде про зростання економіки усієї держави та підвищення якості продукції.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Успішні кейси
Також він розповів, що за перші 100 днів ринку землі в області було зареєстровано 2,3 тис. правочинів, що становить майже 10% від усіх по Україні загальною площею понад 3 тис. га.
"Агросектор регіону посідає важливе місце – нам є чим пишатися. Це, насамперед, потужні підприємства, які формують дохідну частину не лише області, а й України у вигляді податків та зборів. Це – група компаній "Нива Переяславщини", "Асканія", "ТАС", Family Garden тощо. Завдяки реформі збільшуються доходи аграріїв, зростає світовий попит на агропродукцію. Сім мільйонів власників паїв в Україні стають багатшими, бо вартість землі щодня зростає", – говорить він.
І додав, що середня вартість землі сільськогосподарського призначення в області сягає 204 тис. гривень за гектар. Також унаслідок реформи стають успішнішими і громади.
"У результаті землі сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів стають власністю громад, які одержали можливість спрямовувати кошти від землекористування на свій розвиток і добробут. А це гроші на будівництво місцевих доріг, лікарень, садочків, шкіл тощо", – зауважив Довгаль.
Назвав начальник управління АПК і успішні приклади на Київщині. Це – Студениківська та Сквирська громади.
Діджиталізація аграрного сектору
Наголосив Довгаль і на тому, що ринок землі та агропромисловий комплекс, звичайно, потребують модернізації та діджиталізації аграрного сектору. В області діють сучасні підприємства, в яких застосовуються роботизовані системи управління, а елеваторні комплекси облаштовані новітньою комп'ютерною технікою.
А щоб вести бізнес в Україні було набагато легше, говорить керівник управління, майже всі реєстри та бази даних знаходяться у вільному доступі. І одним із ключових у форматі діджиталізації, звичайно, є дія платформи геопросторових даних. А саме – єдиного веб-порталу відкритих даних.
"Це – важливий портал, де можна побачити власника кожного квадратного метру землі в Україні просто на екрані свого смартфону. В Електронній кадастровій карті України зазначені усі земельні ділянки, зокрема, і ті, що є вільними для створення власного агробізнесу", – говорить він.
І зауважив, що до запуску ринку землі було удосконалено усі державні реєстри. А це дозволило значно посилити захист даних та майнових прав.
"Оскільки зараз усі документи можна перевірити та захистити онлайн, у рейдерів немає жодного шансу. Завдяки цьому зменшується кількість правопорушень та посилюється безпека в громаді. До того ж в області діють дорадчі органи, що допомагають агробізнесу. Це, насамперед, офіс протидії рейдерству та рада з вирішення проблемних питань в агропромисловому комплексі. Наголошую на тому, що Київщина одна із найперших областей, що впровадила пілотний проєкт “Державний аграрний реєстр”, що дає змогу одержати державну підтримку в електронному вигляді, а також взаємодіяти з органами державної влади”, – розповів Костянтин Довгаль.
Окрім цього, з метою приваблення нових інвестицій в агросектор, в Київську область залучено проєкт міжнародної технічної допомоги, завдяки якому створено "Атлас сільських територій Київщини". Це дає змогу потенційним інвесторам оцінити перспективи роботи агросектору, аналізувати доступ регіону до транспортних коридорів тощо.
“Ми й надалі цифровізуємо державу та робимо адміністративні послуги зручними, непомітними, людяними. Всі ЦНАПи Київщини використовують “Дія. QR". Тепер, щоб одержати державні послуги у ЦНАПах Київської області, необов’язково “ксерити” копії документів чи заповнювати бланки. Достатньо мати застосунок “Дія”, відсканувати QR-код, поставити підпис та надіслати документи на необхідну поштову адресу.
Отже, ми бачимо, що за короткий термін вже є багато перемог: ми маємо заможні українські села, держава сьогодні розвиває цілу низку програм державної підтримки для розвитку агропромислового комплексу, зокрема, агропромислового мікропідприємництва”, – наголосив Костянтин Довгаль.
Так, нещодавно було ухвалено законопроєкт “Про державну допомогу фермерам у віці до 35 років”. Відтепер їм надаватиметься окрема грошова допомога коштом держбюджету. За словами Довгаля, це має сприяти уповільненню відтоку молоді у великі міста. На цей рік у державному бюджеті для сільськогосподарських виробників передбачено 4,5 млрд гривень. Ці кошти спрямують на розвиток садівництва, тваринництва, картоплярства, сільськогосподарського виробництва. Як приклад, цього року на часткову компенсацію передбачено 1 млрд гривень коштів сільськогосподарським виробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва.
Також він повідомив, що навесні 2021 року уряд спростив механізм надання фінансової підтримки фермерським господарствам, позбавивши фермерів цілої низки непотрібних бюрократичних тяганин. На 170% збільшено розмір субсидій новоутвореним фермерським господарствам. Крім того, держава підтримує аграріїв доступними кредитами за програмою "5-7-9". Більш ніж 10 банків сьогодні видають під держгарантії кредити малим фермерам на придбання землі сільськогосподарського призначення. За минулий рік в область державою спрямовано понад чверть мільярдів гривень державної підтримки агросектору.
“У поточному році ми також залучили кошти обласного бюджету. Хочу наголосити на тому, що кошти обласного бюджету залучені в агросектор вперше за останні 10 років. У сукупності всі ці напрями роботи покращують економіку України, у тому числі підвищують благополуччя людей, які працюють із землею. Ми з командою й надалі будемо впроваджувати зміни, що націлені виключно на розвиток”, – резюмував Довгаль.
Нагадаємо, як писала KV, 1 липня 2021 року набув чинності закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Він дав старт купівлі-продажу землі, хоча до 2024 року продаж буде обмежений – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. Потім і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. А комерційні банки зможуть – через застави – володіти якими завгодно площами українських чорноземів (два роки з подальшим продажем землі на торгах).
У той же час багато експертів сигналізували: базовий закон і суміжні з ним закони відкривають можливість через законодавчі лазівки і корупційні схеми розпродати землю іноземцям та великим агрохолдингам мало не наступного дня після набрання законом сили. Також критики стверджували, що власників ділянок, що перебувають в оренді у холдингів, "земельна реформа" Зеленського просто закріпачує, не даючи можливості, навіть, винести питання про ринок землі на всеукраїнський референдум.
Також у липні народні депутати Верховної Ради Олексій Устенко та Олександр Качура (обидва – фракція "Слуга народу") ініціювали законопроєкт, яким пропонували скоротити з 10 тис. га до 500 га максимальну площу земельних ділянок, дозволену для придбання громадянам України та юридичним особам.
Читайте: С начала работы в Украине рынка земли больше всего сделок было зарегистрировано в Киевской области
Фото: коллаж KVКиевVласть
В Трускавці президент Володимир Зеленський задав запитання: “Чому уповільнена земельна реформа?”. Це питання буде риторичним, поки земельна реформа не стане реформою в суспільно-позитивному розумінні, а не в інтересах кучки осіб.
Що ж таке земельна реформа? Чи є документ, який би висвітлював її сутність, мету, завдання, методологію, функції, інструменти? Ні, немає жодного документу! Немає жодної наукової роботи, яка б висвітлював мету земельної реформи, її завдання, методологію, функції, інструменти та планові заходи. Немає жодного нормативного документу, який би визначав державну політику та затверджував державну програму з реалізації земельної реформи.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Замість цього державні горе діячі представляють земельну реформу певними сумнівними здобутками, в яких є якнайшвидше продати землю, і немає того, як збільшити в рази прибуток від землі. Де в цій земельній реформі люди?
Президента жорстко підставили. Тому й не дивно, що у нього з’явилось запитання про те, чому уповільнена земельна реформа. Насправді, реформа не уповільнена, її просто немає, як і здобутків від неї. Та й не буде.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Земельна реформа за своєю метою повинна забезпечувати зростання доходів існуючих власників землі, покращення їх суспільно-економічного стану та членів їх родин, відновлення та розвиток сільського господарства та економіки країни в цілому. А поки що 6 мільйонів власників землі та члени їх родин не відчули та й не можуть відчути позитивного впливу від такого реформування.
Звісно, коли ми говоримо про зростання доходів, то не маємо на увазі продаж землі – мається на увазі вагоме збільшення щорічного доходу власника землі від свого права володіти та користуватися землею.
Головними політико-економічними та суспільно-економічними проблемами земельних відносин є концентрація землі в “одних руках” – вона породжує й народжуватиме негативні процеси в країні.
Зараз форма земельних відносин в Україні представлена на 90% орендними відносинами. Ця ситуація відповідає орендній концентрації землі. Орендні відносини не задовольняють власників землі з точки зору розміру орендної плати, як доходу від землі, строком оренди та умовами договорів користування землею, що нав’язані орендарями та діючим законодавством.
Крім того, орендна концентрація землі вже призвела до знищення тваринництва та переробки на селі, а разом з цим не стало й роботи.
При орендних відносинах ті ж самі понад 6 мільйонів власників землі мають хоч і несправедливий, але прибуток в якості орендної плати за землю. Прибуток від землі також отримують орендарі землі, але він в кілька разів більший, ніж весь дохід від землі понад 6 мільйонів власників. В цій ситуації можна говорити про усуспільнення прибутку, хоч і несправедливе, але є.
Існуюче законодавство, в тому числі зі змінами, які відбулися нещодавно, сприятливе для концентрації землі, як з точки зору орендної концентрації, так і з точки зору концентрації землі за рахунок її скуповування. При цьому, найвірогіднішим покупцем землі є її орендар.
Без дозволу орендаря (ст. 131, ч. 3 Земельного кодексу) власник землі не може продати землю (закон №1423-IX, колишній законопроект №2194). Та й сама земля в оренді не приваблива для її купівлі іншим покупцем, ніж орендар – з причини низького доходу від неї у вигляді низької орендної плати.
З урахуванням низької оренди, орендарю вигідніше користуватися землею, як об’єктом оренди, ніж викуповувати її. Не говорячи вже про те, щоб купувати її за кредитні кошти. Тому процес викупу землі буде повільним, бо орендарям нема куди поспішати – їм головне на своїх умовах завчасно примусити власників землі переукласти договори оренди ще на довгі роки, що в них вдається, адже в країні існують всі законні та незаконні умови для цього.
Практично весь викуп землі контролюють орендарі, тому не буде ніякого позитиву від викупу землі орендарями – ні для власників землі, ні для економіки країни, ні для суспільства.
Зміни, які анонсували в земельних відносинах і подають як земельну реформу, будуть погіршувати ситуацію кожного українця особисто та країни в цілому. Земля, як була сконцентрована (орендна концентрація), так і буде залишатися сконцентрованою – відбуватиметься перетікання від орендної концентрації землі до концентрації через скуповування землі.
При таких змінах однієї концентрації на іншу кількість власників землі буде поступово зменшуватись, а разом з цим буде знижуватися рівень усуспільнення результатів від користування землею та рівень зацікавленості й залученності українців до економіки країни. Це аж ніяк не буде сприяти відновленню та розвитку економіки країни, її суспільно-економічному та суспільно-політичному стану.
Результатом існуючого реформування буде концентрація землі, що не має нічого спільного з зростанням доходів існуючих власників землі, покращення їх суспільно-економічного стану та членів їх родин, та не дасть ніякого позитивного суспільно-економічного ефекту, а навпаки – все погіршить.
При розвитку та поглибленні концентрації землі обмежена кількість осіб буде мати від землі практично весь прибуток, який, за класикою економіки, як сконцентрований прибуток, має низьку реалізацію щодо розвитку економіки та покращення загально суспільного добробуту в країні та народжуватиме кризовий поділ суспільства на класи.
Концентрація діє проти мільйонів в інтересах купки осіб, що постійно зменшується. Концентрація – негативне суспільно-економічне явище, що є причиною негативних суспільно-політичних процесів і буде вимагати суспільної потреби в усуспільнені землі, яке буде досягатися націоналізацією або через націоналізацію.
Усуспільнення землі й взагалі процеси усуспільнення – це вже неодноразові історичні факти з суспільно-економічними подіями, в тому числі, революціями.
Для уникнення та виходу з негативних ситуацій в країні, необхідно негайно припиняти процес скуповування землі та відходити від орендних відносини в користуванні землею.
Разом з цим необхідно забезпечити комплексні зміни, які будуть спрямовані на впровадження, розвиток та стабільне функціонування форм самостійного господарювання власників землі, як єдиного господарювання, що забезпечує усуспільнення прибутку від землі, а з ним й всі швидкі позитивні зміни в країні, які б хотів відчувати президент.
Країні необхідний не ринок землі, а ринкові механізми в земельних відносинах, які, на жаль, зараз відсутні.
Самостійне господарювання на землі відповідає всім вимогам соціальної держави та має максимальний рівень усуспільнення, що є ознакою розвиненості економіки країни, зокрема, для прикладу, Германії, Данії, Швеції, Голландії та сусідньої Польщі.
Для прискореного відходу від орендних відносин та для реалізації таких комплексних змін, необхідно надати власникам землі права припиняти договори користування землею за власним волевиявленням та здійснювати державну політику з організації, забезпечення та розвитку форм самостійного господарювання.
Також необхідно унеможливити будь-яку концентрацію землі через її купівлю, яка може бути прискорена разом з наданням права власникам землі припиняти договір оренди за власним волевиявленням.
Для реалізації запропонованих механізмів для набуття земельною реформою дієвості та ефективності, необхідно провести законодавчі зміни та на підставі цих змін реалізовувати державну політику із здійснення земельної реформи за оновленою програмою.
Первинна концепція суті та основних законодавчих змін щодо прискореного переходу до самостійного господарювання вже закладена в проекті закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”.
Єдиним правильним напрямком земельної реформи має стати перехід до самостійного господарювання, збільшення доходів від землі у її власників та формування перспективи для відновлення та розвитку тваринництва та переробки.
Беззаперечно правильною формою організації самостійного господарювання є товариства власників землі (ТВЗ).
Описані процеси, запропоновані зміни та механізми, крім наукової розробки, вже мають й практичну реалізацію.
Всі у ТВЗ!
Читайте: Ганебна оренда землі чи Всеукраїнське Товариство Власників Землі
Роман Головін, експерт з державного управління
КиевVласть
30 вересня у Мистецькому Арсеналі розпочався масштабний освітній фестиваль для дітей та підлітків “NEOсвітній Арсенал”. Програма заходу складається з подорожі локаціями, згрупованими за темами: Людина, Суспільство, Всесвіт. Видання КиевVласть поспілкувалося з організаторами фестивалю та розповідає читачам, які події заходу варті уваги.
“Понад півсотні учасників зі всієї України, серед яких місцеві та національні музеї, театри, організації-популяризатори науки та розвитку креативності, видавництва, виробники настільних ігор, об’єднала тема “Різні разом” — про різноманіття та співіснування різностей, про інклюзію в найширшому розумінні. Перед розробкою програми NEOсвітнього Арсеналу його учасники пройшли тренінг із взаємодії з людьми з інвалідністю від експертів у сфері інклюзії”, – зазначила одна з координаторок фестивалю Тетяна Пушнова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відкриття фестивалю відвідала перша леді України Олена Зеленська, яка поспілкувалась з учасникам заходу і взяла участь в інтерактивній програмі.
Гостей зустрічав також майстер свого діла – Ханох Півен. Цей ізраїльський художник, працює в сфері мультимедіа та відомий своїми карикатурами на відомих людей. В Арсеналі він навчає дітей з інвалідністю робити картини з так званого непотребу, тканини тощо.
Одна з найпопулярніших локацій для підлітків – “Верховний суд” зі своєю освітньою програмою, де кожен бажаючий може спробувати стати суддею.
Мистецькі інсталяції та інтерактивні програми представляють, зокрема, Пархомівський художній музей, Музей Історії Туалету, Музей у темряві “Третя після опівночі”, Одеський художній музей, Музей Революції Гідності, Верховний Суд України, Заповідник Тустань, Національний музей Голодомору, Arch4kids, Лисичанський краєзнавчий музей, STEM-школа INVENTOR та багато ще дуже багато інших.
Із цікавинок фесту є екскурсії від музея в темряві “Третя після опівночі”, на якій гості на власному досвіді можуть зрозуміти як живуть люди з вадами зору. Для дітей з аутизмом розроблена спеціальна кімната тиші, де тепло й темно, щоб вони могли відпочити від надмірного шуму. Проект “Detibezseti” створює у кімнаті там інсталяцію разом із дітьми та проводять інтерактивні майстер класи.
В програмі Лекторію заплановані зустрічі з експертами, телезірками, письменниками, відомими блогерами та спортсменами. У перший день до простору завітав Олександр Педан. Він поділився з підлітками історіями успіху та секретами відновлення після болючих життєвих травм, ідеями з виховання та екологічних стосунків у родині, розвитку критичного мислення та іншими темами і лайфхаками, такими необхідними для комфортного співіснування і взаємодії різних людей.
Фестиваль триватиме до 3 жовтня за адресою Лаврська, 10-12.
Фото: Мистецький Арсенал КиевVласть
На Фастівщині у Глевахівській громаді вже понад три місяці не вщухає скандал навколо благоустрою центрального парку. Зчинилася сварка через зрубані зелені насадження під будівництво бігових доріжок. За останні місцева влада готова викласти понад 6 млн гривень. Громадськість проти таких витрат і просить владу зайнятися важливішими соціальними проєктами. Тим часом тривають обговорення щодо реконструкції самого парку. У результаті активісти та влада розділилися на два протиборчі табори.
Як стало відомо KV, з початку літа у Глевахівській громаді не вщухає невдоволення жителів та дискусії довколо реконструкції та забудови центрального парку. Парк розташований по вулиці Вокзальна в так званому районі "Масив" і є єдиним "зеленим острівцем" на території громади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Місцева влада взялася за відновлення місцевого парку: збудувала на його території скейт-парк, у процесі – будівництво нового спортивного стадіону з біговими доріжками та оголосила тривалі громадські обговорення щодо нового проєкту – концептуального плану Центрального парку з розвиненою інфраструктурою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Золоті" доріжки
Приводом же для скандалу стала ситуація з вирубкою зелених насаджень довкола нового стадіону зі штучним покриттям з подальшим будівництвом бігових доріжок і огорожі біля нього. За словами мешканців, їхня вирубка відбувалася незаконно та без відповідних на те дозволів. В одній із місцевих груп місцева жителька Наталія Шабатіна зауважила, що не відбувалися і громадські слухання з приводу вирубки 50-річних лип.
Здивувало проведення робіт і окремих депутатів. Так, депутатка Наталья Ібрагімова наголошувала, що рада надавала дозвіл лише на розробку проєкту під бігові доріжки.
На колективне ж звернення населення місцева влада відповідала, що у 2020 році планувалося затвердити проєкт стадіону вже із біговими доріжками, але у громади тоді забракло коштів. Тож вже цьогоріч план відкоригували і здійснили вирубку 38 дерев під доріжки, спираючись на акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за 2020 рік.
Місцеві жителі же продовжували закликати через інформаціні листівки громаду згуртоватися і відстояти подальше збереження парку:
"Це наш дім! Це наш парк! Збережемо його разом! Місцева влада розглядає лише один проєкт реконструкції парку, за яким майже повністю будуть знищенні дерева, а на їхньому місці – тротуари та майданчики. Скверу не буде! Більше 60 млн гривень кошторис!", – йдеться у листівці.
Також на платформі електронної демократії у липні була зареєстрована петиція з вимогою на повну заборону знищення здорових дерев в сквері по вул. Вокзальна, проведення інвентаризації наявних насаджень та здійснювати надалі реконструкцію парку з максимальним збереженням існуючої екосистеми. 15 вересня петиція набрала необхідну кількість підписів – понад 100 голосів.
"[...] Глевахівська селищна рада продовжує забудову парку! Всупереч думці і бажанням мешканців масиву, що підписались під двома колективними зверненнями проти вирубки в парку дерев, що налічували в кожному по 200 підписів мешканців. Глевахівська селищна рада планує будівництво бігових доріжок із синтетичного матеріалу навколо майже добудованого стадіону із штучним покриттям, яке, до речі, досі смердить [...]", – зауважує Наталія Шабатіна у дописі в Facebook, ставлячи під сумніви і сетифікати щодо якості покриття стадіону.
Крім того, громадськість побоювалась, що знищення багаторічного паркового масиву може повторитися з початком будівництва доріжок.
"На доріжки планують завтра виділити кошти. Що це значить? А це значить, що знову вирубають дерева! Хтось дуже хоче ці доріжки пропихнути, і "відмити" ще більше 6 млн гривень. 12 мільйонів гривень, що "відмили" на стадіоні, виявилось замало. Хочуть ще. Так ось, Глевахівська селищна рада, не дочекавшись рішення депутатів щодо виділення коштів на ці доріжки, на сесії, що запланована на 9 вересня, на 17:00 годину, поспішили викласти тендер на ProZoro. Увага! Тендер вже оголошено, але дозволу і коштів депутати не давали. Як так можна?", – обурюється жителька.
Так, за даними системи ProZorro, проєкт будівництва бігових доріжок для селищного стадіону громаді обійшовся в 45 тис. гривень. А сам же тендер на будівництво доріжок в трохи більше 6 млн гривень був завершений 20 вересня і перемогу в аукціоні здобув приватний підприємець Василь Сміх.
В соцмережах обуренню населенню не було меж. Бентежив їх і вже проведений тендер і вказана в ньому сума вартості будівництва доріжок. А також, що на суд громадськості не представили і саму візуалізацію цих доріжок.
"Вони продовжують проводити тендери, де обирають пропозиції з найбільшою вартістю! Продовжують проштовхувати проєкти, в яких закладено їх інтерес з самого початку! Мають сміливість оголошувати тендери на те, що навіть не прийняли на сесії селищної ради!!! Бігові доріжки за вартістю капітального ремонту трасси Київ-Одеса, вони готові збудувати за будь-яких обставин! Звичайно, на ці гроші напевно вже є плани? Вже все давно поділено?", – написав Дмитро Бондаренко.
Викликали активісти і телебачення, у сюжеті якого було висвітлена недовіра до діяльність голови через начебто дороговартісне будівництво ресторану. Зауважено у відео, що провину за зрубані дерева взяв на себе керівник КП "Добробут" Максим Качула. Останній же під час чергової сесії, за словами активіста Миколи Шабатіна, зізнався, що "випадково зрізав ці дерева, а деревину роздав малозабезпеченим верствам населення".
І як вдалося дізнатися KV, керівник КП "Добробут" вже поніс дисциплінарну відповідальність за зрізані дерева. Його зобов’язали за власні кошти висадити 30 дерев на суму 46,8 тис. гривень та сплатити адміністративний штраф. Виписали керівнику і відповідну догану.
22 вересня активіст Микола Шабатін виклав сюжет у місцеву групу, у якому наголосив, що влада недотрималася обіцяного слова і знову піднімає питання будівництво доріжок. І цього разу жителі розраховують на підтримку місцевих депутатів. Адже тепер місцева влада просто нав’язує громаді черговий проєкт з його реконструкції.
Не розуміли мешканці і важливість реконструкції парку і нагольності будівництва бігових доріжок, наголошували, що на території є куди більш важливіші проблеми для вирішення.
Звичайно, є і мешканці, які підтримали оновлення та благоустрій території.
На часі – реконструкція
Так, 22 вересня відбулися вже треті громадські слухання з розгляду концептуального плану Центрального парку в громаді (попередні – 21 липня та 26 серпня). І згідно із рішенням виконкому від 29 травня, ця процедура має завершится вже 30 вересня. Далі всі пропозиції мають надати на розгляд виконкому з подальшим розглядом на сесії, щоб одержати дозвіл на розробку вже робочого проєкту благоустрою парку.
Запропонований розробником TOB "Лесспроект" до розгляду проєктний план території передбачає організацію в парку озера зі сценою та водоспадом, будівництво дитячого майданчику, вуличного для воркауту та баскетбольного на одне кільце. А також – зону для пікніку з мангалами, алею з лавами, лижеролерну трасу, майданчик для вигулу собак. І звісно, що парковку та вуличні туалети. Варто додати, що ескізний проєкт було розроблено за кошти інвестора і охоплює близько 50% парку.
На знімках: ескізи майбутньої оновленої паркової зони
І враховуючи попередню ситуацію, на перших слуханнях мешканців бентежили питання: скільки планується знести дерев, адже в ескізі була зазначена досить мала кількість дерев і чи планують висадджувати натомість ще додаткові зелені насадження. Адже це єдина зелена зона, яку громада хоче зберегти, а не знищувати. Керівники проєкту запевняли, що це поки що умовні позначення, і для того і проводяться слухання, щоб всі зауваження були враховані та скориговані.
На відео: перші громадські слухання
На відео: треті громадські слухання
Позиція громади
Місцева ж влада надавала офіційні роз’яснення щодо вирубки дерев, зауважуючи, що усе відбулося в межах чинного законодавства, яким визначені вимоги, при виконанні яких постає необхідність у видаленні зелених насаджень, та під контролем селищної ради. Натомість у парковій зоні будуть висаджені нові дерева. На найближчій сесії будуть виділені додаткові кошти на їх закупівлю. Доводила влада правомірність дій і у відповіді на місцеву петицію.
Крім того, у коментарі KV заступник селищного голови з питань комунального господарства, благоустрою та інфраструктури Вікторія Жукова розповіла, що будівництво стадіону з біговими доріжками та концептуальний план парку – це абсолютно різні проєкти та історії.
"Щодо концептуального парку, наголошую, що це поки що ескізні матеріали і, навіть, не робочий проєкт. Проєктант надав свої пропозиції, як саме він бачить реконструкцію парку. І наразі проводяться громадські обговорення, щоб врахувати думку мешканців, влади і самого архітектора. Наразі громада потребує ще одних обговорень. Тому що до загальної концепції поки що так і не дійшли. Із ескізів вже виключено багато запропонованих локацій. Це – спортивні, дитячі, баскетбольні майданчики. Поки що залишається тільки доріжки, і то вони видозмінені, деякі об'єкти переміщені. 29 вересня на засіданні виконкому має бути прийнято рішення продовжити ці обговорення. Дуже важко проводити громадські слухання, адже, зазвичай, на них приходить до 20 активних мешканців. Але це не висловлення загальної думки багатотисячної громади. Тож важко зрозуміти і сформувати цілісну думку одразу", – розповіла Вікторія Жукова.
За словами заступниці, у парку постійно проводяться роботи із його благоустрою, півтора року назад встановили скейт-парк, будуються та реконструюються бігові доріжки. Але сьогодні парк потребує не просто реконструкції, а приведення до відповідності.
"Взагалі вже довго тривають розмови щодо реконструкції парку. Тому що це єдине місце для відпочинку. І звичайно, що це є ініціативою селищної ради. Так як це ескіз, кошторисної частини ми ще не маємо. Започаткована президентська ініціатива, що у кожній громаді має бути новий парк. Тож ми подавали пропозицію від громади на Офіс Президента приблизно на 10 млн гривень. Але це без реконструкції водойми. Звичайно, що для початку робіт потрібні значні кошти. І, по-друге, наразі у громаді є більш важливіші соціальні об’єкти: будується початкова школа у старій частині Глевахи, дитячий садок в селі Мархалівка. Тож наразі ми вислуховуємо населення, збираємо пропозиції і тоді вже почнемо розробляти проєкт. До цього часу сподіваємося, що запрацює програма Президента і громаді не доведеться витрачати кошти з місцевого бюджету", – додала вона.
За її словами, петиція щодо збереження зелених насаджень стосувалася же питання вже побудованого стадіону і вирубки дерев під будівництво саме бігових доріжок.
"Затвердження проєктно-кошторисної документації і відділення під бігові доріжки коштів було знято з питання порядку денного сесії 9 вересня. Тож тема із біговими доріжками закрита: ніхто фінасувати і впроваджувати їх поки що не буде. Є розвиток генерального плану території, який існує з 2017 року. І коли вводяться нові проекти, є потреба в вирубці дерев. Не завжди можна щось зробити і нічого не загубити. Вирубка дерев – це був вимушений крок, до того щоб зробити такий об'єкт. У Глевасі немає належного стадіону для занять спортом. Але коли є потреба, є кошти і нічого не робити – то це найгірше. Дійсно, є активісти, які проти. Тому головою особисто було прийнято рішення призупинити це будівництво", – резюмувала вона.
Думка
Депутат Глевахівської селищної громади Володимир Медушівський:
Наскільки мені відомо, ці обговорення ініційовані безпосередньо селищною радою. Ми, як депутати, наразі не приймали жодних рішень щодо початку таких обговорень. Тому що ще немає дозволу ради на розробку такого проєкту. Ми намагаємося слідкувати і контролювати ці процеси якомога жорсткіше. Тому що питання зелених насаджень нас дуже сильно турбує і громаду також. Самовільно деякі насадження вже були зрізані. Про це в поліцію, безпосередньо у день зрізання, повідомив громадський активіст Шабатін. Відкрита кримінальна справа. Якщо вирубка буде продовжуватися і надалі, то будемо повідомляти у відповідні органи. Є проєкт на стадіон, проєкт на його освітлення і є бажання у місцевої влади запустити проєкт бігових доріжок. Проте, дивлячись на те, які суми планують витратити на ці бігові доріжки, а це понад 6 млн гривень, то ми не впевнені, що підтримаємо таке рішення і не розуміємо навіщо витрачати такі кошти. Тому що у селищі недобудований дитсадок. Тож реконструкція взагалі не на часі. І наскільки пам’ятаю, ці об'єкти в програму соціально-економічного розвитку громади не включені.
Депутат Глевахівської селищної громади Любов Максимова:
Думки різняться: є як прихильники збереження зелених насаджень і проти робіт, так і така ж кількість населення, яка потребує парк. І, якщо деревам 50 років, це не значить, що їх потрібно зберігати до аварійного стану. До мене, як депутата, особисто зверталася громада, зауважуючи на непогоду, і що необхідно кронувати дерева і проводити їх до відповідності. Я вважаю, що такій громаді соромно не мати власного сучасного стадіону. Діти, які займаються спортом, мають нагороди, вимушені орендувати майданчики для тренувань по іншим селам. Крім того, громада будує за власний кошт, це рішення прийнято ще депутатами попереднього скликання. Тому що має досвід обласного співфінансування, де якість не витримує жодної критики. Такий стадіон є в старій частині села. Активісти бунтують щодо очистки води, але станція знезалізнення побудована за співфінансування з обласного бюджету і вона також не працює належним чином. І винних вже не знайти. Стосовно бігових доріжок тривають обговорення, їх ще не будують. Критику влада чує, йде на контакт. Є у нас група активістів, в їх числі член виконкому, які розгойдуючи ситуацію, таким чином висловлюють своє особисте незадоволення голові. Але і батьки мають право, щоб їхні діти займалися спортом. Сьогодні це проблема, а в школі навчається 1400 дітей.
Стосовно ціни, то це відкриті дані, можна промоніторити вартість робіт. Щодо зрізаних дерев, то КП "Добробут" за власний кошт вже придбав п'ятирічні липи для висадження в парку. І це все відомо нашим активістам. Але невдоволені є при будь-якій владі. Тривають слухання і по реконструкції парку й обіцяють врахувати всі побажання. Активісти, які підняли бунт за парк, заявляють про величезний кошторис. Але ж на стадії обговорень, про яку суму може йти мова? Населення просто заплутують. Щодо обвинувачень, що голова будує таким чином власний ресторан. Так, триває будівництво, але цей об’єкт належить його дорослій доньці, яка має власний бізнес, купила цю ділянку і будує там вже 10 років.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у лютому рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, були збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджувало, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тоді поліція та прокуратура розпочали розслідування.
Читайте: Житло чи ринок: громада Бородянки мітингує проти скандального будівництва у центрі селища
Фото: коллаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 21:43:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 21:43:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 21:43:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.7230
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"відновлення"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 21:43:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"відновлення"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2070, 10
0.0024
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('112615', '112521', '112442', '112333', '112322', '112058', '112040', '112002', '111594', '111509')
0.3765
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-26 21:43:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"відновлення"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)