У Верховній Раді визнали недосконалим законопроєкт про утворення міських агломерацій. На початку березня в столичному регіоні продовжили його обговорення, намагаючись уявити, якою буде взаємодія в агломерації міст. Для Київщини ця тема не нова і досить скандальна. Вже не одне місто-супутник столиці відмовилося від вступу в агломерацію, побоюючись поглинання та масових забудов. Яким сьогодні бачать об’єднання зі столицею на Київщині, та чого очікують від законопроєкту громади – у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 3 березня на засіданні комітету з питань організації держвлади депутати ВРУ прийняли рішення повернути на доопрацювання проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (реєстр. № 2637 від 19.12.2019 року, повторний розгляд). "За" проголосувало 18 депутатів із необхідних 14 голосів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відповідний законопроєкт розглядався радою ще рік тому і за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталія Безгіна, за цей час “профільний комітет змушений був визнати певну недосконалість проєкту”.
Так, під час чергового обговорення з представниками де-факто існуючої агломерації вони дійшли висновку: така інституція потрібна, як і її законодавче забезпечення, і не лише Києву та її супутникам, а й решті країни в цілому. Втім – законопроєкт потребує доопрацювання.
"Той законопроєкт, щоб був зареєстрований і рекомендований для голосування за основу в першому читанні, на превеликий жаль, не відповідає очікуванням керівників та мешканців громад, не вирішує той обсяг проблем, який би мав вирішувати [...] Пропоную повернутися до повторного розгляду висновку комітету від 15 січня 2020 року і після цього рекомендувати Верховній Раді, спираючись на регламент, за підсумками розгляду в першому читанні, відправити його на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Щоб ми мали змогу разом з профільними асоціаціями, представниками громад напрацювати більш якісний законопроєкт", – говорить Безгін.
Дану пропозицію також підтримав і член комітету ВРУ, голова політичної партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко, наголосивши, що після проведення чергового етапу адмінтерреформи та децентралізації постало питання і про агломерацію, та минулорічний закон не відповідає сьогоднішнім запитам.
Відео: розгляд комітетом проєкту Закону № 2637 щодо утворення агломерації
Круглий стіл
Цьому рішенню передувало проведення 26 лютого у Бучі круглого столу "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону" за підтримки Ради Європи. На заході намагалися розібратися: що з буде із агломерацією на законодавчому рівні і чи потрібна вона зрештою по завершенню реформи децентралізації, чи, можливо, варто зупинитися на муніципальному співробітництві.
Обговорення вирішили розпочати саме із пристоличного регіону, адже тут вже діє відповідна Київська асоціація. До заходу долучилися представники від 30 громад Київщини разом з якими і обговорили законодавче підґрунтя для впровадження агломерації, її функціонування та перспективи розвитку.
Відео: круглий стіл "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону"
Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після засідання опублікувала допис на своїй сторінці в Facebook, зауваживши, що "створення міської агломерації на території Київщини призведе до консолідації сил, та покращення соціально-економічних відносин між громадами".
Позиція Київщини
Як раніше писала KV, на попередніх етапах обговорення, громади Київщини скептично ставилися до утворення агломерації. Тоді ж експерти наголошували, що основною проблемою запуску агломерації є відсутність необхідного закону про міські агломерації.
Так, на думку голови Бучанської міської громади Анатолія Федорука, після завершення реформи територіального устрою, подальша співпраця неможлива без напрацювання нової законодавчої бази.
"[...] Нам потрібен новий, якісний закон про агломерацію. Це не має бути якась чергова модель співпраці субрегіонального рівня, а повноцінна узгоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування громад пристоличного регіону й Києва. Закон також дозволить уникнути зайвої політизації процесу співпраці між муніципалітетами і столицею. Окрім того, діюча законодавча база не дає можливості Київській обласній державній адміністрації входити в міжмуніципальне співробітництво, і це теж треба виправляти. Саме тому не Київ, а ми як міські голови Київщини зініціювали створення асоціації "Київська агломерація", аби вивчити наявні проблеми, узагальнити практичний досвід і вийти до уряду та Верховної Ради України з якісним продуктом – законопроєктом, що дійсно задовольнить усі сторони процесу", – написав очільник громади на своїй сторінці в Facebook.
Тож KV вирішила поцікавитись в учасників заходу, чи змінилася загалом точка зору Київщини щодо утворення агломерації після озвучених позицій за круглим столом.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Агломерація однозначно потрібна. Уже історично склалося, що населені пункти навколо Києва однаково тяжіють певними питаннями до столиці. І, звісно, є ряд питань, які потребують спільного вирішення. Однак, і я про це зауважив під час круглого столу, людям необхідне одне, щоб вони відчували покращення якості свого життя. Щоб реалізовувалися конкретні проєкти, які спрямовані на те, щоб і мешканцям Києва і мешканцям навколишніх населених пунктів жилося комфортно. Від цієї співпраці мають виграти усі. Нині триває пошук таких проєктів. Ми піднімали питання транспортного сполучення, зокрема, приміських електропотягів. Київ на в’їздах-виїздах закоркований і бажано транспортні потоки оптимізувати, збільшивши поїздки до Києва залізничним транспортом.
У першу чергу стоїть питання фінансування і пошуки цих джерел. Звучала пропозиція, щоб на державному рівні частина ПДФО, яка надходить до держбюджету, спрямовувалась суто на проєкти в рамках агломерації. Громади готові до співпраці. Якщо не буде фінансових ресурсів, які б закони не приймались, громадяни не відчуватимуть ефекту від такої співпраці. Профільний комітет ВРУ розуміє важливість цих процесів, тим паче що вони підтримуються радою Європи в Україні. Законопроєкт недоопрацьований і тут не стоїть питання захисних механізмів, а саме конкретних механізмів співпраці.
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:
Перший проєкт закону приймався лише на принципі адміністрування і суспільство не погоджувалося віддавати таким чином свої території. Минулий законопроєкт стимулював створення асоціації агломерації Києва, до якої увійшли 15 навколишніх суб’єктів. У 2013 році був прийнятий закон про співробітництво тергромад і було запропоновано, щоб новий проєкт про агломерацію був заснований саме на принципі співробітництва. Це – основа цієї угоди. Перемовини мають відбуватися на рівних. Обговорення за круглим столом проходило навколо необхідних законодавчих змін, які б стосувалися не лише Києва, а й усіх навколишніх територій. Чи в агломерацію увійдуть міста із 100 тис. населенням чи понад 200 тис. На мою думку, можно розпочати і з двухсот, а далі вносити відповідні зміни. Під час обговорення пролунала низка пропозицій, які необхідно ще обговорити. Наголошували на важливості співпраці, адже у більшості територій ще навіть межі незатверджені. Ключовим у цьому питанні є завершення будівництва кільцевої дороги. У своєму виступі я наголошував на важливості фінансового ресурсу. Адже від’їзжаєш 30 км від Києва – і це сором, а це пристоличний регіон. Депутати звертали увагу на хаотичну забудову, відсутність доступної соціальної інфраструктури, транспортного сполучення. І всі ці проблеми мають вирішуватися у рамках агломерації – об’єднання зусиль та ресурсів. Тут, можливо, необхідно передбачити грошові преференції. У першу чергу, необхідно визначити й адмінцентр столичного регіону, і, на мою думку, це – Київ. Якщо це будуть, як лунали пропозиції, Бровари, Ірпінь, Біла Церква, Бориспіль, Буча, – це означатиме новий процес перерозподілу області, логістики і втрати статусу регіону. Уже в середині березня планується проведення чергового круглого столу на Київщині, аби розпочати обговорення пропозицій і передати їх якнайшвидше до комітету ВРУ для врахування у законопроєкті.
До витоків
Уперше про Київську агломерацію ("Великий Києв") заговорили ще в 1994 році, про що нагадав в 2013 році на своїй сторінці в Facebook ексмер Києва, екскерівник КМДА Леонід Косаківський.
Набагато пізніше, 21 грудня 2017 року, Київрада прийняла рішення щодо створення місцевої асоціації "Київська агломерація", проєкт якого розробили на той час депутати від фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський і Олег Макаров. Цим рішенням КМДА було доручено організувати і провести консультації з міськими, сільськими, селищними головами та секретарями місцевих рад прилеглих до Києва населених пунктів щодо питання створення асоціації, яка мала об'єднати сили для вирішення проблем столиці та пристоличного регіону. Контроль за виконанням рішення поклали на мера Києва Віталія Кличко.Читайте: Киев и Киевская область активно занялись взаимопоглощением
Увійти до складу агломерації пропонували Києву, 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), восьми селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам області. Та реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради.
Після цього, в 2017 році, чиновники і депутати Києва і Київщини кілька разів збиралися за круглим столом. Але реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради. Джерело KV в КМДА тоді у 2018 році повідомляло, що напередодні президентської кампанії у великих гравців в області розгіралися амбіції – і було вирішено не підтримувати ініціативу по створенню Київської агломерації до закінчення виборів президента.
Читайте: Непоглотимые: 4 села и город Вишневое отказались войти в Киевскую агломерацию
І вже у 2018 році Київоблрада офіційно заявила, що не бачить необхідності в створенні агломерації. Категорично відмовлялися увійти до складу асоціації і п'ять населених пунктів Київщини. Це: села Підгірці, Погреби, Вишеньки, Калинівка (Броварський район) та місто Вишневе. Основними причинами відмови населені пункти називали відсутність необхідної законодавчої бази, реформу децентралізації, страх поглинання столицею та і взагалі не бачили у цьому потреби.
Читайте: Мутный союз. Территории Киевщины усомнились в необходимости сотрудничать со столицей
Наприкінці 2018 року стало відомо, що через брак грошей і законодавчої невизначеності проєкт по створенню Київської агломерації КМДА вирішила перенести на 2019 рік.
3 грудня 2018 року відбулося перше засідання нової робочої групи з питань створення Київської агломерації під керівництвом тоді першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Згідно представленого звіту, на той час обговорити агломерацію погоджувалися лише Бровари, Васильків, Ворзель, Бориспіль, Обухів, а також Нові Петрівці та Ходосівка. І ті сумнівалися, що приймуть позитивне рішення. Загалом регіон вимагав більше часу для вивчення питання. Сам мер столиці вже планував розглянути Паризьку модель агломерації "Великий Київ". Хоча і сама ініціатива створення "Київської агломерації" підтримувалася далеко не всіма фракціями столичної міськради.
Читайте: Киев отложил операцию “Агломерация” на 2019 год
Весною 2019 року київська влада затвердила план перспективного розвитку столиці на найближчі роки, яким також передбачався розвиток Київської агломерації. Уже влітку у столиці заговрили про те, що для створення повноцінної Київської агломерації слід на законодавчому рівні вирішити питання подвійного статусу столиці і розглянути її межі в Київської області.
Читайте: Европейцы подтвердили сложность создания Киевской агломерации
У жовтні Віталій Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" та затвердили її статут. Нагадаємо, що робота над її створенням тягнулася два роки.
Прийняти ж відповідний закон Верховна Рада планувала у 2020 році. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади 15 січня 2020 року було рекомендовано прийняти проєкт закону №2637 в першому читанні за основу. Тоді ж говорили, що агломерації зможуть створювати суміжні населені пункти і громади, в яких проживає понад 200 тис. осіб, щоб вирішувати спільні завдання з водопостачання, утилізації сміття, організації кладовищ та ін. Керувати агломерацією мала відповідна рада і голова. При цьому, вплив Кабміну на створення агломерацій обіцяли настільки ж вагомим, як і на створення об'єднаних громад.
Читайте: Вновь агломерация: не менее 200 тысяч граждан и под контролем Кабмина
І якщо у 2020 році закон про агломерації з рештою прийнятий так і не був, то питання розширення меж Києва, столична влада не полишала.
Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли
Хоча, якщо повернутися до славнозвісної Паризької моделі агломерації, на яку вирішила опиратися столична влада, то місто юридично не розширювало своїх кордонів, але генплани забудов передбачали спільне використання приміської зони.
Нагадаємо, у 2019 році Київ мав намір збільшити свої межі майже на 3 тис. га за рахунок Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість столиця готова була віддати області всього 55 га.
Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева
Наприкінці січня цього року проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий.
Читайте: Таємничий острів: Київ знову намагається розширити кордони за рахунок земель Вишгороду
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Фото: колаж KVКиевVласть
Не той дурний, хто в фофани (*) грає, а той, кому бути доведеться
Приказка
От вже постало питання й по Києву, який все більше деградує, відданий на (напів)кримінальний та лихварський аутсорсинг: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю. У Кличка брак кадрів, а головне відсутня система підбору кадрів – треба “нова кров” й нове мислення. Не змінюєш ситуацію сам, міняють ситуацію тобі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Великий будівельник та мультиплікатор країни Кирил Тимошенко (той, що заступник керівника Офісу президента Андрія Єрмака) у вчорашньому ефірі “Свободи слова” на ICTV заявив стосовно київської міської влади (читайте – Віталія Кличка) та мостів, що ця влада (тобто Кличко) тільки обіцяє, просить гроші – й нічого не робить.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
То ж тепер Кирило Тимошенко обіцяє особисто зайнятися мостами й транспортно-мостовими розв’язками у Києві, а більш конкретно – Дарницьким та Подільсько-Воскресенським шляхопроводами. Як то кажуть припли – догрався Віталік зі своїми чудо-менеджерами, що Києвом займатиметься президент.
Київ – солоденький в усіх сенсах для Офісу президента (Кирила Тимошенка і його начальника) й самого Володимира Зеленського. І такими кроками “Великого будівництва” в Києві (читайте – прихвату Києва) Офіс президента вбиває багато зайців.
Думаю, що вибивання Кличка з сідла священної корови не обмежиться великим будівництвом мостів та транспортно-мостових розв’язок. Вибивання Кличка можливе за однієї умови: якщо все продовжиться, як і почалося, за раніше описаним мною сценарієм під назвою “Комуналізація”, яка вирішує питання повернення киянам “Київводоканалу” та “Київхлібу” та розбудови метро за кілька років, а не десятиліть. Вдаватися в деталі не буду, бо тут все просто для мене й чомусь складно для усвідомлення іншими.
Що це все означає, в тому числі, для Віталія Кличка.
Кличко – можливий кандидат в президенти. Забрати у нього ініціативу в Києві – значить зменшити й навіть позбавити шансів, бажання, настрою, можливостей щодо реалізації президентських амбіцій. Звісно, Віталій – не олігарх, в 90-ті підприємства критичної інфраструктури не приватизував. Але він веселий та красивий спортсмен, “не зайка і не заїка”. І, якщо він почне комуналізацію першим (розпочинаючи з землі), то матиме гарні стартові позиції. Тому Офіс президента хоче утримувати ці позиції в контрольованих межах, а ресурси для цього у Банкової є.“УДАР” може піти на вибори до Верховної Ради. Базовим регіоном для партії має стати Київ. Через це знов таки тут необхідна історія успіху – в інтересах громади, інтересах народу – для чого потрібна саме комуналізація. І це друга причина, через яку Офіс президента, як мінімум, буде намагатись тримати Кличка під контролем та самостійно набиратимуть бали на неспроможності Кличка.
Тут питання до самого Кличка: а що буде, якщо мер не втримає Київ – священну корову? Чи зможе він після цього навіть мріяти про президентство чи переможний похід “УДАРу” до Ради?
Чи є у Віталіка шанси втриматись у сідлі? Так, є. Треба дослухатись порад як і раніше, налагодити роботу з кадрами з новим мисленням. Одним екс-губернатором Каліфорнії Арнольдом Шварценеггером чи колишнім мером Нью-Йорку Рудольфом Джуліані на цей раз не обійтись – я дам нові й грунтовніші.
Звісно, хоча може бути й так, що: “Або шах помре, або ішак здохне”. Але ж завжди треба пам'ятати, Віталік, що ти боксуєш так, як тобі дозволяє суперник.
Читайте:
Свободу Києву! Нова комунальна стратегія
Нова комунальна стратегія Києва
Де взяти гроші Кличку і Гройсману
Парковка Кличка: повна комуналізація Києва в інтересах столичної громади та кожного киянина
* Фофан:
а) карткова гра, в якій програвшого так і називали “фофан”;
б) архаїчний синонім слова “простак”;
в) в кримінальному жаргоні – жертва злочину, що легко піддається на виверт злочинця.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
КиевVласть
Наприкінці січня проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий. Це – заповідна зона, де є постійні мешканці, магазини, бари та навіть церква.
Як стало відомо KV, 29 січня відбулись громадські слухання щодо врахування інтересів про зміну меж міста Вишгород, з урахуванням проєкту землеустрою щодо встановлення (змін) меж міста Києва.
Причиною проведення громадських слухань стало звернення Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з приводу змін (розширення) меж міста Києва до Вишгородської міської ради. Зокрема, столиця планує розширитись за рахунок зменшення площі міста Вишгорода на 1 076,5190 га. З них земель державного комунального об'єднання “Київзеленбуд” – 69,7 га, земель садівницького товариства “Лісова поляна” – 10,9 га, земель шляхово-експлуатаційного управління 622 – 6,5 га, земель Вишгородської міської ради 894,3584 га (у тому числі острів Великий), земель запасу Вишгородської міської ради 95,0606 га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”Після створення територіальної громади Вишгородської міської ради до якої входять Вишгород, села Хотянівка, Осещина та землі навколо сіл, зміна (зменшення) площі міста Вишгорода вплине на зміну (зменшення) площі громади в цілому.
Присутні на слуханнях жителі надали свої пропозиції з цього питання.
“Загалом, і жителі громади, і керівництво міської ради мають чітке розуміння, що за рахунок земель Вишгородської громади збільшувати територію столиці – несправедливо”, – повідомили на сторінці міськради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також повідомляється, що свої пропозиції та зауваження жителі громади можуть надсилати до 16 лютого 2021 року за адресою: 07301, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, Вишгородська міська рада та скановані копії письмових пропозицій на електронну адресу [email protected].
Таємничий острів і кордони Києва
Як розповів у коментарі KV голова Вишгородської громади Олексій Момот, це не перша спроба столиці розширитись, проєкт про зміну меж міста Київрада затвердила ще у грудні 2019 року.
“Останній лист із пропозицією ми отримали ще на початку року, але не могли провести громадські слухання через карантин, про що повідомили Київраду. Слухання відбулись 29 січня. Київ хоче забрати більше 1000 га, а нам віддати лише 40 га. Зокрема, столиця хоче приєднати острів Великий та більшість території – ліс. Те, що нам пропонують, вже знаходиться у користуванні і не буде корисним для розвитку громади. Тому на громадських слуханнях було прийнято рішення, що ми не погоджуємося на таке розширення. Продовжуємо приймати пропозицій та зауваження від громадян. Є колективні звернення від громадських організацій, які також категорично проти. Після завершення збору усіх пропозицій ми надамо відповідь Києву щодо відмови”, – каже він.
За його словами, Вишгород готовий до діалогу з Києвом, але вони чекають від столиці економічно вигідні для них пропозиції.
“Ми згодні на спільні проєкти. Надавали їм купу пропозицій. Досить багато територій знаходяться на території Вишгорода, але перебувають у користуванні Києво-Святошинського лісопаркового господарства, де можна було б реалізовувати великі проєкти. Це відкриття нового кладовища, оскільки ресурсів існуючого вистачить лише на пару років. Це проєкт щодо встановлення сучасного сміттєпереробного заводу повного циклу. І багато іншого. Фактично місто територію острова не використовує. Це заповідна зона, але насправді там знаходиться самовільна забудова. Ще за радянських часів там було садове товариство, їм давали альтернативні землі на Троєщині, але вони не виїхали і потроху розширюються, продовжують будувати дерев'яні дачні будиночки. Минулим головою РДА була створена міжвідомча комісія, там проводяться перевірки, цією історією зацікавилась поліція та прокуратура, але не знаю, чим це закінчиться”, – додав він.
Справді, на території острова стоять будинки. І чималі. Є тут свої магазини і церква. На відео, що його відзняли вишгородці, видно, що йдеться не про поодинокі випадки самовільного будівництва.
Співзасновник та керівник громадської організації “Рідне місто” Владислав Дулапчій розповів KV, що острів, найбільша територія, на яку претендує столиця, за документами має бути заповідною зоною. Однак вже багато років тут мешкають люди. Вишгородці побоюються, що на його території зрештою буде зовсім не парк, як обіцяють. А просто чергова забудова – на територію нібито вже накинув оком хтось зі столичних забудовників.
“Громадські слухання відбулись виключно за участі АТОвців, яких запросив міський голова, роздав трохи земельки і сказав, що потрібно написати листа про відмову Києву. І казав, що звернувся ще до якихось двох громадських організацій, які також підтвердять, що місто проти. Найбільша територія – це острів Великий, наче заповідна зона. Ми зняли відео, поїхали туда, політали “дронами” над ним. Там більше 200 будинків, церква, магазини, бари. Абсолютно жилий острів, жодного заповіднику там немає. Дозволів ніяких на це немає. На острові заборонено будь-яке будівництво. Розпорядником землі на ньому є міська рада, яка вже багато років закриває очі на те, що відбувається. Не тільки Момот останні 5-7 років, а і його попередник Решетняк. Закривають очі, бо отримують звідти “налічку”, – каже він.
Також Дулапчій додав, що як звичайний мешканець міста, звісно, він проти такого проєкту розширення Києва.
“Нам пропонують 40 га, а хочуть забрати більше тисячі. Не дуже зрозуміла математика. Обговорювати це питання варто. Якщо острів залишиться у межах Вишгорода, то бюджету міста на нього не вистачить. До того ж міська влада досить боязлива для вирішення проблеми існуючої там забудови. А коштів для створення парку Вишгороду просто не вистачить. Тому однозначно потрібно сідати за стіл переговорів з Києвом, якось об'єднуватись. І якщо у Києва дійсно мета зробити там заповідник, парк розваг, зону відпочинку, то це буде цікаво. Але мені здається, що і у столиці на нього інші плани. Є певні відомості, що забудовники вже поклали око на ту територію. Там забудований не весь острів, забудовано приблизно третину”, – зазначив він.
Історія проєкту
Як писала KV, 2 січня 2020 року Київська обласна рада (КОС) відмовила Київській міськдержадміністрації (КМДА) в погодженні проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва. Як розповів KV Роман Титикало, без погодження усіх населених пунктів, за рахунок яких Київ планує розширитись, затвердити проєкт Київрада не зможе. А громади, в свою чергу, мають повне право надавати відмову.
Нагадаємо, 12 грудня 2019 року на засіданні Київради було прийнято рішення №445 / 8018 "Про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва".
Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли
Рішення приймали в "режимі невідкладності". Відомо, що вказаний проєкт землеустрою був розроблений за бюджетні гроші КП "Київський інститут земельних відносин". З самим проєктом землеустрою, схоже, нікому з депутатів ознайомитися не дали. Як повідомив депутатам столичної міськради перед голосуванням з цього питання директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич, передбачається збільшення території Києва на 2771 тис. га за рахунок земель Київської області, і в результаті площа Києва зросте до 85,3 тис. га.
Згідно з документом, до Києва хочуть приєднати:
1102,2021 га Гнідинської сільської ради Бориспільського району;
0,3814 га Козинської селищної ради Обухівського району;
6,1060 га Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району;
6,8957 га Лісниківської сільської ради Обухівського району;
0,0901 га Хотівської сільської ради Обухівського району;
0,3591 га Чабанівської селищної ради Фастівського району;
1,4552 га Вишневої міської ради Бучанського району;
6,8934 га Софіївсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району;
1,2525 га Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району;
1,9174 га Білогородської сільради Бучанського району;
0,4815 га за межами населених пунктів колишнього Києво-Святошинського району;
1,4433 га Ірпінської міської ради;
565,1448 га Погребської сільської ради Обухівського району;
1076,5190 га Вишгородської міської ради;
Одночасно проєктом землеустрою передбачається передати з земель Київради до складу земель Київської області 55,4103 га, в тому числі у відання:
Козинської селищної ради Обухівського району – 4,1952 га;
Підгірцівської сільської ради Обухівського району – 0,1475 га;
Хотівської сільської ради Обухівського району – 0,0269 га;
Чабанівської селищної ради Фастівського району – 0,0214 га;
Гатненської сільської ради Фастівського району – 0,0890 га;
Вишневої міської ради Бучанського району – 0,0159 га;
Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району – 2,2772 га;
Білогородської сільради Бучанського району – 0,8263 га;
Горенської сільської ради Бучанського району – 0,9420 га;
Зазимської сільської ради Броварського району – 0,9144 га;
Пухівської сільської ради Броварського району – 0,9074 га;
Калинівської селищної ради Броварського району – 3,3686 га;
Вишгородської міської ради – 41,6785 га.
Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева
Фото: колаж KVКиевVласть
До кінця опалювального сезону вартість послуг тепло- та водопостачання у багатоквартирні будинки на Київщині залишиться незмінною. Це стало можливим завдяки Меморандуму, який підписали уряд, міста і НКРЕКП учора ввечері. Угода передбачає компенсацію певних витрат теплопостачальникам, що дозволить уникнути зростання тарифів для населення.
Як передає кореспондент KV, 9 лютого відбувся брифінг голови Київської ОДА Василя Володіна за участі мера Обухова Олександра Левченка та мера Бучі Анатолія Федорука.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, за ініціативи президента Володимира Зеленського напередодні відбулося підписання Меморандуму щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води. Його між собою уклали чотири сторони: Кабінет міністрів в особі міністра розвитку громад Олексія Чернишова, першого заступника міністра енергетики Юрія Вітренка, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), НАК "Нафтогаз України" та мери українських міст. Підписантом від міст Київської області став Анатолій Федорук. Документ підписано у присутності Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка.
Читайте: Кабмін, НКРЕКП, “Нафтогаз” та мери міст підписали меморандум щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води українцям
Суть Меморандуму, як пояснив Володін, у тому, що до кінця цього опалювального сезону люди отримуватимуть опалення безперебійно, вартість послуг тепло- та водопостачання у багатоквартирні будинки упродовж опалювального сезону 2020-2021 років не зміниться.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Це означає, що наші громадяни узимку матимуть якісні комунальні послуги без зайвого навантаження на сімейні бюджети. Що ж до теплопостачальних підприємств, вони гарантовано отримуватимуть газ для виробництва тепла та постачання його у домівки жителів регіону. Для них будуть передбачені відстрокування оплати за газ та компенсація різниці цін природного газу – ринкової та врахованої у тарифах на тепло. При цьому уряд гарантує, що компенсація не перекладатиметься на місцеві бюджети. Зі свого боку "Нафтогаз" до 1 вересня 2021 року має розробити та запровадити довгострокові цінові пропозиції для забезпечення сталої ціни на газ для теплопостачальних підприємств. Це дозволить уникнути цінових коливань в опалювальному сезоні 2021-2022”, – зазначив Володін.
Як каже голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук, у першому варіанті угоди не передбачалося компенсації з боку держави теплопостачальним організаціям та місцевим бюджетам. Мери міст наполягали на повторному перегляді угоди.
“Ми досягли того, аби така компенсація здійснювалася державою – якщо така необхідність виникне. Максимально допустиму ціну газу наразі зафіксовано, вона ляже в основу роботи теплопостачальних організацій та інших суб'єктів господарювання, і це не вплине на ціну тепло- та водозабезпечення. На період опалювального сезону це, на мою думку, є якісним управлінським рішенням – особливо на фоні стрибку ринкових цін цього року та обурення суспільства, що слідувало. Ми фіксуємо, що до жовтня цього року ми маємо напрацювати пул питань, який дасть можливість розв'язати питання, що стоять перед муніципалітетами – теплопостачання, водозабезпечення тощо. Підписання цієї угоди є результатом взаємодії всіх міст – від маленьких до столиці. Під час робочих панелей, що відбувалися, піднімалося не лише питання теплопостачання, але й інші питання. Це кращий здобуток взаємодії місцевого самоврядування та місцевої влади. Як сказав Прем’єр-міністр Шмигаль, це компромісне рішення компромісної угоди. НКРЕКП також є сторонами та підписантами. Тож це компроміс між муніципалітетами, Кабміном та ОП” – розповів Федорук у коментарі KV.
Голова Обухівської ОТГ Олександр Левченко також зазначив, що завдяки цій угоді жителі його громади, як і усіх інших, матимуть зафіксований тариф. Це дасть змогу завершити опалювальний сезон без “сюрпризів” і планувати подальші дії без збитків для місцевих бюджетів.
“До кінця опалювального сезону ми гарантовано отримаємо газ. Сьогодні платежі за комунальні послуги хоч не набагато, але знизилися. Завдяки цій угоді ціна Гкал газу, ціни на водопостачання до залишаться на поточному рівні. Далі буде відпрацьований механізм компенсації державою ціни на газ теплопостачальним підприємствам. Це те, заради чого ми зібралися і працюємо. Ми успішно завершуємо опалювальний сезон 2020-2021. Наші теплопостачальні підприємства у повному обсязі отримають газ, не буде підвищення тарифів і відшкодування не ляже на плечі місцевої влади”, – каже Левченко.
Нагадаємо, що у 2019 році по Київщині з новою силою прокотилася хвиля збільшення вартості теплової енергії. Суми за використане тепло в платіжках пересічних громадян у цілій низці міст виросли до 20%. На питання чому тарифи знову ростуть, постачальники тепла нарікають на збільшення вартості газу, електроенергії і підвищення "мінімалки". Відстояти старі ціни на тепло вдалося лише окремим населеним пунктам.
Читайте: Віталій Кличко: Ми домовилися з урядом і парламентом, що тарифи на опалення та гарячу воду до кінця опалювального сезону підвищуватись не будуть
Як повідомлялося раніше, понад 30% населення Київщини забезпечені пільгами та субсидіями. Відповідно майже 136 тисяч домогосподарств отримують субсидії на опалювальний період 2020-2021 року, а ще більше 201 тисячі – пільги на сплату житлово-комунальних послуг. Йдеться відповідно про 19% і 11,2% від загальної кількості жителів регіону.
Читайте: Понад 30% жителів Київщини отримують пільги та субсидії на оплату опалення і комунальних послуг
Фото: KVКиевVласть
На повторних виборах голови Бориспільської територіальної громади 17 січня 2021 року за крісло очільника будуть змагатись 18 кандидатів. Серед них – висуванець від партії “УДАР”, екс-депутат Бориспільської районної ради Володимир Кондратенко. В інтерв'ю КиевVласти він розповів про свою мотивацію, програму, основні проблеми місцевої інфраструктури та те, як він їх збирається вирішити.
KV: Вас було висунуто кандидатом на голову Бориспільської територіальної громади від партії “УДАР Віталія Кличка”. Чому Ви погодились брати участь у цих виборах, чому не брали участь в попередніх?
Володимир Кондратенко: Моя мета – змінити життя людей на сучасне, комфортне, а політика - інструмент для її реалізації̈.
Мені добре відоме життя Бориспільської̈ громади і її мешканців. Протягом останніх 10 років я допомагаю людям як меценат та волонтер. Крім того, з 2006 по 2015 рік я був депутатом районної ради, тому добре знаю проблеми громади. Мені не байдуже, в якому місті, селі та в якому оточенні будуть зростати мої діти, де і з ким вони будуть навчатись і працювати. Тому, коли партія висунула мою кандидатуру на цю посаду, я, розуміючи всю відповідальність, погодився.
KV: Виборча компанія набирає обертів, деякі політичні сили об’єдналися на підтримку певного кандидата й створили меморандум. Ви готові до боротьби?
Володимир Кондатенко: Якщо кандидат впевнений в своїх силах, працював попередні роки чесно та відкрито, вважаю – йому не потрібні меморандуми. Я не належу до жодного олігархічного клану. В разі мого обрання, не буду мати ніяких зовнішніх відпрацювань, впливів та зобов’язань ні перед ким, окрім моїх виборців. Я впевнений в своїх силах, маю великий досвід і бажання зробити життя громади успішним і щасливим, а місто і села комфортними та безпечними для життя. Виконати все що я обіцяю – справа честі!
Все своє свідоме життя я відкрито дивлюсь в очі труднощам та своїм опонентам, борюся з суперниками та працюю з конкурентами. Без певної сили, наполегливості та сумлінної праці не були б можливі мої перемоги у великому спорті та досягнення в бізнесі. Я йду впевненим кроком по цьому складному, і разом з тим, прекрасному життю. Так виховав мене мій батько. Я можу відповісти на будь яке питання. Моя совість чиста.
KV: Розкажіть про себе більш детально.
Володимир Кондратенко: Я народився в простій багатодітній і дуже дружній родині, основа якої – родинні цінності. Любов, повага та відповідальність, успадковані від батьків, є головними і в моїй власній сімїі.
Після закінчення середньої школи, я отримав дві вищі освіти. В 2004 році вступив до Київського славістичного університету та отримав спеціальність “Міжнародні відносини”, в 2013-му закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, за спеціальністю “Державне управління”.
В 2004 році я започаткував свій власний бізнес – ТОВ “УМК”, яке здійснює інвестиційно-житлобудівну діяльність. Ми понад п’ятнадцять років будуємо якісне та зручне житло, розуміючи що люди потребують комфорту та затишку.
В 2006 році мене було обрано депутатом Бориспільської̈ районної̈ ради. До 2015 року я чесно відстоював інтереси жителів Бориспільського району, їх законні права та май̆но.
Багато років свого життя я присвятив спорту, під час чергових зборів я і познайомився з відомим тоді боксером Віталієм Кличко. Виявилось, що у нас багато спільного. Тому з 2010 року, з самого початку створення “УДАРу”, я є членом цієї партії.
В 2015 році в моєму житті сталася трагічна подія: пішов з життя мій батько, а через рік пішов і старший брат. Після чого четверо неповнолітніх дітей залишилися без батька і я мав про них піклуватися. На мене лягла не тільки колосальна моральна, але й матеріальна відповідальність за всю нашу велику родину. Тому, закінчивши свої депутатські повноваження, я з головою поринув у родинні справи. Для мене почався складний етап життя. Але цей етап загартував мене ще більше.
Мою чудову дружину звати Ірина, незабаром ми відсвяткуємо срібне весілля. У нас четверо фантастичних дітей. Для мене моя сім’я – це простір гармонії, любові та підтримки. Це мій всесвіт.
KV: Які найважливіші пункти Вашої програми розвитку Бориспільської ОТГ?
Володимир Кондратенко: Новостворена Бориспільська ОТГ має стати комфортним середовищем для життя, роботи, розвитку та відпочинку. Місцем, де люди можуть проводити час із задоволенням – зустрічатися, обмінюватися та реалізовувати ідеї, приємно відпочивати. Чим вища якість, тим більше можливостей з’являється для розвитку, самовираження та дозвілля.
Для початку потрібно зробити детальний аудит фінансово-господарської діяльності, інвентаризацію земель і комунальної̈ власності. Перевірити ефективність використання коштів та комунального майна громади. Налаштувати служби, підпорядковані мерії, на прозорість роботи і співпрацю з мешканцями, громадами.
Звісно, однією з найбільших проблем Бориспільської ОТГ є електроенергія, водопостачання, утилізація сміття.
Під дорогами, проїздами і тротуарами лежить величезна павутина інженерних мереж, більшість з них не знали ремонту десятки років, а якщо і мали, то вибірково і в аварійному режимі. Труби ледве дихають. Тому необхідно запровадити комплексний підхід в роботі з модернізації інфраструктури. Генеральний план розвитку території єдиної громади повинен відображати нагальні потреби в реконструкції інженерних мереж.
В першу чергу потрібно і налаштувати безперебійне електропостачання шляхом встановлення додаткових розвантажувальних підстанцій для зменшення надмірного навантаження існуючих мереж і привести електронапругу до прийнятного рівня.
Ще у нас відсутня система поверхневого водовідведення. Щойно починається дощ, стоять величезні калюжі, які не дають спокійно ні проїхати, ні пройти. Останні роки, все частіше бувають часті сильні зливи або снігопади, з якими не може впоратися жодна поверхнева система водовідведення.
В європейських містах знаходять новітні підходи до вирішення даного питання. Мета – затримати дощову воду, максимально використовуючи інструменти ландшафтного дизайну. Наприклад, зелені зони з невеличкими водоймами, які максимально вбирають надлишки води. Більше зелених насаджень та менше твердих покриттів, які не пропускають воду.
Кожне літо деякі райони Борисполя перетворюються у пекельні зони. Найбільше від цього страждають люди похилого віку: і вдома не можна всидіти, і на вулицю не вийти. Запровадження європейської практики – відкриті фонтани та невеличкі водойми – створять не тільки необхідний мікроклімат, а ще й нові місця для відпочинку та спілкування.
Якість життя міста чи села визначається наскільки безпечно і комфортно почуваються його мешканці. Це комплекс факторів. Достатній рівень сучасного енергоефективного вуличного освітлення, дорожня розмітка, зручна, як для пішоходів, так і водіїв, належна якість роботи патрульної поліції та злагоджена робота комунального транспорту. Це мінімум.
Щодо зручностей. Спробуйте пройти з дитячою коляскою тротуарами, де припарковані автомобілі, або східцями без пандусів. Якщо ви фізично сильний чоловік – зможете перенести цей візок. Але зазвичай з малечею гуляють мами або бабусі. Як бути їм? Про людей з особливими потребами я взагалі мовчу. У них вибір невеликий: або взагалі не виходити з дому, або постійно розраховувати на те, що їм хтось допоможе. Для більшості з них це дуже некомфортна і принизлива ситуація.
Такі поняття, як доступність та безбар’єрний простір стали нормою для всіх європейських міст. Там скрізь пандуси, “світлофори, що розмовляють”, для незрячих людей. Велосипедні доріжки, щоб і пішоходи, і велосипедисти, і водії почувалися безпечно і не заважають одне одному.
Все це давно придумано, нам просто потрібно впровадити європейський досвід, враховуючи місцеву специфіку.
KV: На все це треба буде знайти величезну купу грошей… І це ж ще не все?
Володимир Кондратенко: Звісно, це потребує значних фінансових вливань. В результаті децентралізації в місцевих бюджетах стало залишатись більше коштів, ніж раніше, але бюджет громади все одно обмежений. Тому головне, щоб Бюджет став прозорим та доступним для громади – ті, хто сплачують податки мають розуміти, куди витрачаються їх кошти, бачити, що двічі не сплачують за одне і теж з року в рік.
Крім того, потрібно залучати інвестиції. Як і у випадку з питною водою, необхідно залучати міжнародних інвесторів, впроваджувати принципи державного партнерства. Бориспільщина повинна бути відкритою для інвесторів. Ніяких “відкатів” місцевим чиновникам! Бо для серйозних і, особливо, зарубіжних бізнесменів, це не припустимо.
Головне – це воля та підтримка громади. Ресурси і можливості знайдуться.
Також, у зв'язку з короновірусом та карантинними обмеженнями, дуже важливо зберегти малий бізнес. Особливу увагу та підтримку потрібно приділити у створенні соціально орієнтованого бізнесу, що надає послуги мешканцям громади. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу дасть можливість нам самим створювати робочі місця, зменшити відтік працездатного населення та збільшити надходження в бюджет.
Найближчим часом також потрібно підтримати створення малих фермерських госпордарств, допомогти їм отримати довгострокові кредити під малі відсотки. Для реалізації екопродукції побудувати фермерські магазини та замінити стихійні ринки на сучасно-обладнані торгові місця для кожного. Налагодити постачання продукції фермерів в заклади освіти та охорони здоров'я.
Вважаю вкрай необхідним забезпечити нашу громаду вчителями математики, хімії, фізики; спеціалістами в галузі інженерії, коммунального господарства. Як мер, буду ініціювати затвердження стипендії та гарантованої оплати навчання 10-тьом кращим випускникам громади щорічно, з умовою, після отримання диплому, повернутися працювати в громаду.
Окремий виклик - медичне забезпечення. Пункти первинної медичної допомоги повинні бути укомплектовані необхідними ліками, засобами первинної діагностики. Забезпечення якісним інтернет зв’язком цих пунктів дає можливість термінового отримання більш фахової консультації у профільних лікарів, інформацію про пацієнта та краще підготуватися до прийому.
На даний момент не створено належних умов і для самореалізації та розвитку молоді Бориспільської громади. Я планую активно залучати молодь до громадського життя. Їх енергія та ідеї потрібні нашій громаді. Сучасний молодіжний простор, Арт-платформи – досить багатофункціональна структура, яка поєднує в собі культурологічну, освітню та розважальну функції. Це частина креативної індустрії, яка приносить не тільки нові надходження в бюджет громади, а й дає молоді розвиватися, реалізовувати свої проєкти. Крім того, наповнює міста і села молодою енергією та робить їх привабливішими.
Також я за розвиток сучасних технологій, щоб люди отримували послуги у єдиному прозорому офісі. Це стосується буквально всіх населених пунктів нашої громади. В сучасному світі кожен мешканець нашої громади повинен отримувати всі необхідні інформаційні сервісні послуги не виходячи з дому, замість марного сидіння в чергах. А зробити це можливо через комп’ютер, планшет або смартфон.
Максимальна прозорість, відповідальність за корупцію та бездіяльність, тісна взаємодія з громадою, ретельне планування і сталий розвиток. Принципи, якими повинна керуватися влада і принципи, якими керуюсь я.
Фото: Володимир Кондратенко
КиевVласть
2020 – рік хвороб та політики. Цього року Київщина ховала близьких та обирала владу. А ще було багато страхів, розчарувань та надії. Власне, слово “надія” і стало головним системоутворюючим словом року, що минає. В переддень новорічних свят “КиевВласть” пропонує згадати 5 основних подій 2020-го, закарбувати їх у пам’яті та перегорнути сторінку.
Коронавірус та “Велике будівництво”
Головною подією року як на Київщині, так і в усій країні та світі, стала пандемія коронавірусу.
Загалом з початку епідемії станом на 28 грудня у Київській області зафіксували 57 614 випадків захворювання на коронавірус, в тому числі у 3347 дітей та 3939 медичних працівників. Із числа інфікованих уже одужали 31 802 жителів, серед яких 1 894 дитини. При цьому померли від ускладнень, спричинених коронавірусом, 934 хворих. За період епідемії із загальної кількості лабораторно підтверджених випадків COVID-19 госпіталізовано та перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні 4481 хворий, на амбулаторному лікуванні (під медичним спостереженням) в умовах самоізоляції – 53133 особи.
Загальна завантаженість стаціонарів для хворих на ковід в області сягає більше 40%. За весь час пандемії ПЛР-тестування пройшли більше 14 тисяч. Обстеження пацієнта методом ПЛР проводить один державний заклад – Київський обласний лабораторний центр – та три комунальні: Київська обласна клінічна лікарня, Білоцерківська міська лікарня №3 та Броварська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. Їхня загальна добова потужність – понад 3000 тестів.
Цього року коронавірус забрав життя кількох відомих персон на Київщині. Так, 29 березня від ускладнень, викликаних хворобою COVID-19 помер член Ради директорів Конфедерації будівельників України, колишній заступник голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олег Міщенко.
Згодом стало відомо, що 28 жовтня від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою, помер чинний міський голова Борисполя Київської області Анатолій Федорчук – причому пізніше ЦВК оголосила його переможцем виборів на мера Броварів.
А 26 листопада пішов з життя директор комунального підприємства Київської обласної ради "Київський обласний онкологічний диспансер" Олег Ременник.
Читайте: Коронавірус на Київщині: до кінця року в обласні лікарні надійде більше 600 кисневих концентраторів
Цікаво, що ще у березні-квітні утворився скандал навколо закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ): 24 березня, через 4 дні після ухвалення урядом спрощеної процедури закупівлі обладнання та препаратів для боротьби з ковідом, Департамент охорони здоров’я Київщини оголосив чотири тендери на закупівлю, серед таких – 46 апаратів штучної вентиляції легенів (33,02 млн гривень), в якому перемогло ТОВ “Компанія Елдімед”, засноване у 2018 році. Але фірма не змогла їх поставити через те, що не отримала відповідного сертифікату від КНР.
На фоні боротьби з пандемією в області повним ходом йшло “Велике будівництво”. На Київщині, зокрема, запланували побудувати 20 об’єктів: 9 шкіл, 6 садочків та 5 об'єктів спортивної інфраструктури. Їхня загальна вартість — 314,5 млн грн. 1 березня цього року розпочалися будівельні роботи в рамках програми, а станом на 24 грудня Департамент регіонального розвитку відзвітував, що, як і планувалося, до кінця року до експлуатації буде введено усі заплановані об’єкти. Серед них – знані в області “довгобуди”, як то: школа №1 у Вишневому, Васильківська ЗОШ №6, Бориспільська гімназія.
Читайте: Валерий Кравчук: “Мы хотим войти в 2021 год с готовыми проектами и законченными стройками”
Що ж до доріг, у 2020 році було заплановано фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства Київської області. Загальний обсяг фінансування проектів – 726 875,676 тис. гривень коштів держбюджету у вигляді субвенції Дорожнього фонду. Всього у 2020 році на дороги Київської області з Дорожнього фонду виділили 1,2 млрд гривень. На ці гроші було заплановано відремонтувати 160 км доріг. 80% коштів з Дорожнього фонду витратять на капітальний та середній ремонт, 20% – на утримання доріг. При цьому ямковий ремонт буде виконуватися тільки в рамках утримання доріг.
Ліквідація та формування районів
Як і минулого року, цьогоріч багато списів було зламано навколо формування нових районів Київщини за новою адміністративно-територіальною реформою. У червні Уряд підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Згідно нього, Київську область планували поділити на шість районів. Статус адмінцентрів хотіли надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві.
Перша й найбільша дискусія тоді розгорнулася навколо адміністративного центру Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад не один місяць обстоювали власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді – надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну.
Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і тодішній мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району. Не полишав спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.
Мер Броварів Ігор Сапожко звертався до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Тим часом Переяславська міськрада відкрито конкурувала із Борисполем за звання адмінцентру.
Проблематичним було затвердження нових районів і у Верховній Раді. Розглянути і підтримати проєкт постанови планували 15 липня, однак, проти виступили фракції партій “Європейська солідарність” і “Батьківщина”. Та за пропозицією фракції партії “Слуга народу” проєкт був взагалі знятий з розгляду.
Врешті, з другої спроби, 17 липня, депутати Верховної Ради підтримали проєкт постанови, що передбачав створення у Київській області семи районів. Замість існуючих 25 районів, було затверджено Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський. Не вдалось відстояти звання центру містам Василькову, Переяславу та Ірпеню.
Тоді ж в "Опозиційній платформі – За життя" заявили, що оскаржуватимуть укрупнення районів у суді. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що ця реформа викличе хаос на місцях і сильно вдарить по пенсіонерах.
Оновлення влади
У результаті місцевих виборів 25 жовтня, на Київщини з'явилося чимало нових політичних сил. Зокрема, в місцевих радах тепер є представники президентської партії “Слуга народу”, партії “За майбутнє” (зареєстрована 18 липня 2008 року як “Україна майбутнього” та перейменована у травні 2020 року), партії “Голос” (створена у минулому році за ініціативи фронтмена гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука). Отримали також депутатські мандати партія Ігоря Смешко “Сила і честь”, “Народний рух Миколи Томенка “Рідна країна”, партія мера Києва Віталія Кличко “УДАР”.
Ще серед партій, яких не було в радах минулого скликання, – партія “Пропозиція” (мала назву “Нова європейська Україна”, була зареєстрована в грудні 2014 року у Києві), партія “Єдина громада” (мала назву “Патріотичний рух”, її очолює колишній секретар Ірпінської міськради, екс-заступник голови Київської ОДА Юрій Денисенко), “Партія ветеранів Афганістану” (створена у 1992 році під назвою “Українська партія справедливості” за сприянням Української спілки ветеранів Афганістану), “Українська православна асамблея” (створена у 2015 році).
Також пройшли депутати від партії “Воля” (зареєстрована у 2014 році, у 2017 була об'єднана із “Рухом нових сил”, що належить Михеїлу Саакашвілі).
У місцевих радах Білоцерківщини тепер представляють інтереси громад і депутати від партії “Біла Церква разом” (зареєстрована Міністерством юстиції України 14 січня 2008 року як “Права Воля України”, була перейменована у 2018 році, за даними ЗМІ, фінансується екс-нардепом Василем Хмельницьким). Лідер партії – нардеп Микола Бабенко, який йшов першим номером до міської ради.
На Тетіївщині з'явилися представники політичної партії “Країна” (заснована 21 травня 1993 року під назвою “Партія відродження села”). У Березанській громаді найбільше мандатів отримала партія “Березанська громада”, яка була зареєстрована у серпні цього року (про її створення повідомив міський голова Березані Володимир Тимченко).
У громаді Славутича тепер є представники партії “Рідний дім” (зареєстрована 2015 року під назвою "Капіталістична партія України", про створення оголосив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко). Фастівська громада тепер має депутатів від “Партії національного егоїзму” (за даними KV, цей політичний проєкт пов’язаний із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”), під прапорами якої на вибори йшов міський голова Михайло Нетяжук.
Деякі політсили вже мали представництво у радах Київщини, але на цих виборах змагались вже під новою назвою – “Блок Петра Порошенка” став “Європейською солідарністю”, а “Опозиційний блок” розколовся навпіл, і друга половина стала “Опозиційною платформою – За життя”.
Із 24 міських громад нових керівників отримали 9. Решта виборців переобрали чинних міських голів. У двох містах – Броварах та Борисполі, призначено перевибори.
Так, у Сквирі новою головою громади була обрана Валентина Левіцька (самовисування), у Таращі – Михайло Кривошеєв (“Наш край”), у Тетієві – Богдан Балагура (самовисування), у Переяславі – Вячеслав Сауко (“Слуга народу”), в Ірпені – Олександр Маркушин (“Нові обличчя”), у Василькові – Наталія Баласинович (самовисування), у Ржищеві – Крістіна Чорненька (“Європейська солідарність”), у Богуславі – Віталій Хоменко (“Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”), в Українці – Олександр Туренко (“Європейська солідарність”).
Дехто із голів змінив політичну партію: голова Білоцерківської громади Геннадій Дикий був обраний від партії “За майбутнє” (у 2015 році балотувався від партії “Самопоміч”), голова Вишгородської громади Олексій Момот – від “За майбутнє” (у 2015 балотувався від партії “Воля”), голова Кагарлицької громади Олександр Панюта – від “Нашого краю” (у 2015 – від БПП), голова Обухівської громади Олександр Левченко – від “Слуги народу” (у 2015 – від “Нашого краю”), голова Боярської громади Олександр Зарубін – від “За майбутнє” (у 2015 – від “Нових облич”), голова Фастівської громади Михайло Нетяжук – від “Партії Національного егоїзму” (у 2015 – від “Нових облич”).
Приєднались до політпартій і ті, хто у 2015 році переміг шляхом самовисування: голова Яготинської громади Наталія Дзюба, голова Вишневої громади Ілля Діков, голова Бучанської громади Анатолій Федорук, голова Славутицької громади Юрій Фомічев цьогоріч йшли від “Слуги народу”, голова Березанської громади Володимир Тимченко переміг під прапорами партії “Березанська громада”.
Децентралізація
У 2020 році Уряд взяв курс на завершення реформи децентралізації. Ці процеси мали прискорити внесення змін до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад", які у результаті запустили механізм примусової децентралізації. Об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і відбуватися тільки за конфігураціями Перспективного плану. Ці зміни передбачали також виключення із обговорення змін до перспективних планів обласних рад – всіма процесами повністю керували обласні адміністрації. Обговорення цих змін стало ТОП-подією першої половини року. Тривали диспути щодо кількісного складу громад пристоличного регіону, який коливався від 69 до 72 ОТГ. Нагадаємо, що у попередній редакції Перспективний план передбачав лише 29 громад.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Потенційні громади взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, відстоюючи право на власні конфігурації добровільного об’єднання. Це – Острівська, Шкарівська, Борівська, Березівська, Гоголівська, Княжицька, Мирненська тощо. Продовжилися у 2020 році і супротиви проти об’єднання навколо міст обласного значенням. Затягнулися судові процеси у справі об’єднання Забір’я із Бояркою, протестували проти Ржищівської ОТГ і села Миронівського і Кагарлицького районів.
Та у результаті понад 20 потенційних тергромад одержали негативний вердикт і не були внесені до оновленого Плану. Після затвердження плану Кабмін змінив конфігурації ще п’яти громад, розташованих у Києво-Святошинському районі, де виникло найбільше протиріч і дискусій щодо розподілу. Зміни стосувалися Ірпінської, Вишневої, Білогородської, Дмитрівської, Немішаївської громад.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
На місцевих виборах 25 жовтня, які відбулися на новій адміністративно-територіальній основі, на Київщині до існуючих 24 було додано ще 45 громад. Загалом на Київщині утворено 69 тергромад: 24 сільських, 24 – селищних та 21 – міська.
Переформатування Київоблради
У цьому році закінчилася каденція 7 скликання Київської обласної ради. Фінальна сесія могла і не відбутися – через карантинні умови та страх перед коронавірусом. Але усе пройшло спокійно.
На місцевих виборах 25 жовтня близько півмільйона жителів пристоличного регіону обрали собі нових (а подекуди навпаки давно знайомих) представників в обласній раді. Поки соціологи малювали, що у результаті виборів пройде 4 політичні сили, до ради за результатами голосування зайшли місцеві представники таких партій, як:
“Європейська солідарність” (25 мандатів);
“За майбутнє” (14 мандатів);
“ВО “Батьківщина” (14 мандатів);
“Слуга народу” (22 мандати);
“Опозиційна платформа – За життя” (9 мандатів).
Не дочекавшись навіть першої сесії і ще не встигнувши отримати депутатські посвідчення, обранці одразу вирішили домовлятися, хто з ким дружить. Результатом таких домовленостей став розкол на більшість від “слуги”, “ОПЗЖ” та “батьківщинівців” – та опозицію (“ЄС” та “За майбутнє”).
Перша сесія КОР почалася 20 листопада і тривала до 24 грудня з перервами. За 4 засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.
Головою колегіального органу обрали "слугу" Олександра Склярова, його першим заступником стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з "Батьківщини", а посаду заступника дали представнику "ОПЗЖ" Валерію Ксьонзенко. Представники фракцій "Європейська солідарність" і "За майбутнє" участі в голосуванні по керівників облради не брали через скандал навколо процедури.
Читайте: Москаленко vs Скляров: Київоблрада не змогла обрати голову
На наступних засіданнях коаліціонери пакетом приймали обласні цільові програми, без обговорення ухвалили бюджет області на 2021 рік і, що не менш важливо, затвердили новий регламент ради. Усі ці питання викликали в опозиції низку питань – і депутати з “ЄС” та “ЗМ” заявила про бажання судитися із облрадою.
Читайте: Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік
Депутатів нового скликання вже помітили за кнопкодавством, спробами махінацій, “договорняками” та бійками і штовханиною – і все це менш ніж за один місяць роботи. Тим часом попередники хитають головами і кажуть: за їх каденції такого не було (звісна річ, було, але це інша історія).
Фото: коллаж KVКиевVласть
У ЗМІ та на просторах соцмереж вже з’явились дані паралельних підрахунків із попередніми цифрами і відсотками щодо результатів місцевих виборів-2020. У багатьох містах на Київщині перемогли чинні мери. Проте є винятки. До прикладу, не втримав посаду багаторічний мер Тетієва Руслан Майструк та голова Сквири Валерій Скочко, а очільник Переяслава Тарас Костін за крок від поразки.
Як стало відомо KV, за даними ЦВК, явка на місцевих виборах-2020 в Київській області склала 36,6%. У виборах взяли участь понад 542 тис. жителів Київщини.
Білоцерківщина
За попередньою інформацією "Біла Церква "За майбутнє" в Facebook, чинний мер Білої Церкви Геннадій Дикий одержав підтримку більше половини виборців міста. За нього віддали голоси 58,26% виборців. Дикому – 51 рік. У 2010 році обраний депутатом міської ради фракції "Фронт Змін", у 2015 року обраний міським головою як висуванець партії "Самопоміч".
Читайте: Мэром Белой Церкви остается Геннадий Дикий, – результаты параллельного подсчета
За даними KV, у місті Тетіїв впевнено лідирує 26-річний самовисуванець від "Селянської партії України" Богдан Балагура. За попередніми підрахунками він вже має 3571 голосів. На другій сходинці поки що безпартійний лікар-стоматолог Денис Оніщук – має 2999 голосів. Третю сходинку посідає чинний мер міста Руслан Майструк. Йому містяни віддали лише 1732 голоси. Остаточні дані ще має визначити місцева ТВК.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020
На своїй сторінці у Facebook заявила про перемогу у виборчих перегонах за крісло голови Сквирської міської ради голова Шамраївської сільської ради Валентина Левіцька. Вона – 1963 року народження, йшла на вибори як безпартійна. У 2015 році також була обрана головою сільради як самовисуванка.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Сквирської ОТГ
Бучанщина
Станом на 27 жовтня, попередньо Бучанську міську раду може очолити 48-річний чинний голова Бучі Анатолій Федорук. Йому вдалося набрати від виборців 8866 голосів або 54,88%. Свою кандидатуру він висунув від партії “Слуга народу”. Загалом же Федорук є головою ради Бучі, починаючи ще з 1998 року (до 2007 року – смт. Буча). Востаннє отримав владу у 2015 як самовисуванець, що тяжів до БПП.
Наразі значно відстає від нього адвокат Катерина Українцева (“Європейська Солідарність”), у неї – 2398 голосів або 14,84%. На третьому місці – депутат Бучанської міськради від партії "Єдина громада" Олександр Таможній – 1319 або 8,16%.
Читайте: Хочуть до влади: список кандидатів на посаду голови Бучанської ОТГ на виборах 2020 року
Ірпінь
За попередніми даними, на виборах мера Ірпеня переміг Олександр Маркушин, кандидат від партії екс-мера міста Володимира Карплюка.Він набрав 46,21%, значно випередивши кандидата від “Європейської солідарності” Ярослава Куца та кандидатку від “Голосу”, №1 списку цієї партії на вибораї до міської ради Михайлину Скори-Шкарівську.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Ірпінської ОТГ на місцевих виборах 2020
Фастівщина
За попередніми даними, у Фастові лідирує чинний мер Михайло Нетяжук – за нього проголосували приблизно 5 тис. чоловік. Його найближчі конкуренти – Лариса Скрипак та Жанна Швидка – набрали відповідно приблизно 2 тисячі голосів.
Сам Нетяжук повідомив KV, що очікує офіційних результатів і не робитиме передчасних заяв, але частково підтвердив свою перемогу.
Нетяжук йшов під прапорами “Партії національного егоїзму”, – за даними КВ, цей політичний проєкт пов’язаний із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”).
За попередніми даними підрахунку голосів, в місті Славутич на місцевих виборах найбільше голосів одержав 44-річний чинний мер Юрій Фомічов ("Слуга народу") – 28,2%. Це його друга каденція, на попередніх виборах він пройшов до влади як самовисуванець. Трохи менше голосів віддали містяни за секретаря міськради Володимира Борисова ("Опозиційна платформа – за життя") – 27,9%.
Читайте: Славутичский горсовет опубликовал данные предварительного подсчета голосов на местных выборах 2020
Ще тривають підрахунки результатів виборів до Боярської міської ОТГ. Та як написав 37-річний чинний мер Боярки Олександр Зарубін на офіційній сторінці у Facebook, наразі він має переконливу різницю в результатах із найближчим опонентом. Тож, ймовірно, очолить громаду саме він з допомогою політичної партії "ЗА Майбутнє". У 2015 році до влади він прийшов за підтримки партії "Нові обличчя".
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ
Вишгородщина
У місті Вишгород наразі за попередніми підрахунками лідирує 40-річний чинний мер Вишгорода Олексій Момот, який балотувався від політичної партії "За Майбутнє". За нього виборці віддали 4408 голосів. У 2015 році до міськради він пройшов у раду від партії "Воля".
На другій позиції перебуває голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко ("Європейська Солідарність"). За нього віддали 1601 голос. На третій позиції кандидатка від "Громадянський рух "Хвиля" та лікарка Ольга Решетняк.
Яготинщина
За даними KV, попередній підрахунок голосів на Яготинщині поки не відомий. Явка там склала майже 35% – прийняло участь у нинішніх місцевих виборах 10432 виборців.
Проте, як написала мер Яготина Наталія Дзюба на своїй сторінці у Facebook, більшість голосів виборці віддали їй.
Наталія Дзюба народилась 6 серпня 1961 року, балотувалась від партії “Слуга народу”. Була головою Яготинської міської ради двох попередніх скликань – з 2010 по 2015 рік та з 2015 по 2020 рік.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020
Бориспільщина
Як повідомила прес-служба партії “Наш край”, перемогу на виборах Бориспільського міського голови отримує їхній кандидат Анатолій Федорчук. Він отримав 33% голосів виборців. Загальна явка на виборах склала 33,23% від зареєстрованих виборців.
З 2006 року Федорчук обіймає посаду мера Борисполя. Вперше балотувався як висуванець бориспільської осередку Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ). У 2010 був переобраний головою від “Партії регіонів”. Втретє став міським головою у 2015 році, тоді балотувався від партії “Наш край”.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020
За даними порталу "Переяслав.City", з відривом у 43 голоси від чинного голови Переяслава Тараса Костіна у перегонах за крісло мера перемогу здобув 59-річний Вячеслав Саулко. Він – депутат міськради, обраний – він “Нашого краю”. На голову же ОТГ балотувався від партії "Слуга Народу".
Середня явка до дільниць 25 жовтня по громаді склала близько 30%.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020
Васильківщина
Результати паралельного підрахунку голосів виборців, відданих за кандидатів на посаду голови Васильківської ОТГ, свідчать про перемогу чинної голови райради, самовисуванки Наталії Баласинович – 29%, 2,968 голосів. Інші кандидати: Андрій Шевченко ("Слуга народу") – 1647 (16%); Александр Скиба (самовисуванець) – 1221 (12%); Анна Оксаніченко ("Голос") – 1083 (11%).
Утім, у “Слузі народу” готують заяву до поліції через зафіксовані ними спроби маніпуляцій на користь Баласинович.
“Викрито факт фальсифікації під час голосування в селі Яцьки Васильківського району. Дільниця №320339. 145 мешканців села написали заяви про голосування на дому. До дільниці була доставлена скринька для голосування з "ідеально складеними" бюлетенями, що викликало підозри у фальсифікаціях. За даними спостерігачів від "Слуги Народу", з’ясувалося, що до багатьох людей ніхто з членів комісії не приходив. Проте, їхні бюлетені "проголосували". Готується заява до правоохоронних органів”, – зазначив нардеп по 94 округу від “Слуги народу” Олександр Дубінський, передає УНН.
Обухівщина
За попередніми даними місцевого видання "Дніпровський Проспект", в Українці лідирує нині два кандидати. Це – ексзаступниця міського голови Оксана Кирилюк ("Слуга Народу") та ексголова Обухівської РДА Олександр Туренко ("Європейська Солідарність"). Вони набрала однакову кількість голосів від виборців – 1233 або 17,4%.
Проте варто зауважити, що на території громади було зареєстровано порушення виборчого законодавства. Наразі поліція веде розслідування про можливу фальсифікацію підрахунку голосів у селі Верем'я, яке увійшло в Українську ОТГ.
Як пишуть ЗМІ, за попередніми даними по дільницях ОТГ лідерство одержала Оксана Кирилюк. Затягувала підрахунок голосів упродовж дня лише тердільниця ДВК №320738, де найменша кількість виборців – 220 осіб. Згодом стало відомо, що на цій дільниці кандидат Туренко набрав саме ту кількість голосів, яка відривала його від Кирилюк. За дивним збігом обставин були замінені і члени ТВК і зафіксовано низку порушень.
Кандидатка від "Слуги Народу" також стверджувала, що комісія загубила печатку, а один із її членів взагалі намагався втекти із дільниці.
Між тим, опитані KV члени штабів партій, від яких висувалися кандидати, схиляються до думки, що будуть перевибори.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020
Що ж до Богуслава, там триває підрахунок голосів, але вже наявні два фаворити гонки: Віталій Хоменко, який висувався від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, та Віктор Коломієць (на фото), що висувається від “Пропозиції”. Різниця між ними складає 65 голосів, сказав Коломієць у коментарі KV, але велика вірогідність перерахунку голосів “через виявлення зіпсованих і незаповнених протоколів з підписами і печаткою”.
Подібна ситуація із обранням голови Обухівської ОТГ. Як вдалося дізнатися KV, на дільницях фіксувалися масові порушення. Офіційно кандидати ще не оголосили попередні результати.
Проте джерела видання в обласному осередку "Слуги народу" стверджують, що перемогу здобув їх кандидат, чинний мер Олександр Левченко.
"В Обухові переміг наш кандидат, відповідно до протоколів з мокрими печатками у нього 53%", – повідомило KV джерело в Київському обласному штабі "Слуги народу".
Активно вітають у соцмережах з перемогою чинного мера Миронівки Віталія Савенка. На цих виборах він йшов від політичної партії “Європейська Солідарність”. В 2018 році на перших виборах голови Миронівської ОТГ Савенко переміг з результатом понад 66% голосів виборців, балотуючись від БПП. Меру наразі 60 років.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Миронівської ОТГ на місцевих виборах 2020
За інформацією порталу “Нове передмістя”, на переважній більшості ДВК міста Вишневого перемогу здобув чинний мер Ілля Діков. На деяких дільницях його результат у декілька разів перевищує результат найближчого конкурента Сергія Гулієва (дільниці 320583, 320584, 320585). Дещо кращі результати у кандидата від ЄС на дільницях, що розташовані у південній частині міста. За попередньою інформацією Гулієву таки вдалося отримати перемогу на декількох ДВК.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020
У Кагарлиці, згідно із паралельним підрахунком голосів, які проводив виборчий штаб Київської обласної організації партії “Наш край”, перемогу отримує кандидат на посаду міського голови Олександр Панюта. Як повідомляє Київська обласна прес-служба партії, "Наш край" лідирує й до Кагарлицької міської ради.
Явка у Кагарлицький ОТГ, за попередніми даними, склала 19.33%.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Кагарлицької ОТГ
За попередніми даними, у Ржищеві перемогу отримує в.о. голови Ржищівської міськради Кристина Чорненька. Про це вона сама написала на своїй сторінці у Facebook. Утім, як перемогу можна трактувати і публікацію відновленого на посаді Миколи Спичака – ексмера Ржищева, який балотувався від партії “Опозиційна платформа – За життя”, і є її членом.
Волонтерський штаб “Європейської Солідарності”, до складу якого входить Чорненька і головує Ржищівською ланкою якого депутат Київоблради Руслан Кузьменко (фракція “Солідарність”), займався роздачею продуктових наборів.
Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на посаду голови Ржищівської ОТГ на місцевих виборах 2020
Броварський район
Немає досі попередньої загальної картини за результатами виборів щодо обрання нового очільника Броварів. Нагадаємо, як раніше писала KV, екснардеп Павло Різаненко заявив, що вибори в Броварах Київської області під загрозою зриву, позаяк має місце "грубе порушення таємниці голосування". Різаненко стверджував, що через особливості виготовлення виборчого бюлетеня можна простежити, хто з виборців у Броварах за якого з кандидатів голосував. Відповідне виробництво було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Проте 25 жовтня заступник голови ЦВК Сергій Дубовик повідомив, що загроза зриву виборів в Броварах таки знята, оскільки Броварська міська виборча комісія прийняла рішення після підрахунку голосів відрізати номера контрольних талонів і утилізувати їх.
Читайте: На виборчій дільниці в Броварах виявлено “сітку” на користь мера Сапожко
У “Слузі народу” стверджують, що в місті буде другий тур. “До другого туру виходять наш кандидат Дмитро Ратніков і чинний мер міста Ігор Сапожко", – уточнив співробітник обласного штабу "Слуги народу".
У інших міських громадах ще тривають попередні підрахунки голосів щодо вибору голів до тергромад.
Нагадаємо, відповідно до екзитполів, до другого туру виборів мера Києва виходять діючий мер Віталій Кличко і кандидат від "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ), ексголова Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Попов. Другий тур виборів мера відбудеться 15 листопада. Проте в міському штабі "УДАРу" продовжували стверджувати, що Кличко отримав у першому турі більше 50% голосів. Втім, за інформацією КВ, в київському штабі партії мера зараз зайняли очікувальну позицію – до отримання Київською міською територіальною виборчою комісією всіх протоколів з мокрими печатками з дільничних виборчих комісій.
До Київради, за попередніми даними, проходять сім партій: "УДАР", "Європейська солідарність", "Слуга народу", "ОТЗЖ", ВО "Батьківщина", "Голос" і "Єдність". Але ще є шанси у партій "Перемога Пальчевського", "Сила і честь" і ВО "Свобода".
Читайте: Явка на местных выборах 2020 на Киевщине достигла 36,6%, – данные ЦИК
Фото: колаж KV
КиевVласть
Заступник голови КМДА Олександр Харченко під час огляду бази для кардіоцентру, який планують відкрити наступного року, повідомив, що місто готове залучати висококваліфікованих спеціалістів до роботи у Київському дитячому кардіологічному центрі та забезпечувати їх гідною зарплатнею.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міськдержадміністрації (КМДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олександр Харченко зазначив, що кардіоцентр створять на базі Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. І така співпраця важлива для міста, оскільки дає більше можливостей для підвищення кваліфікації лікарів чи співпраці з іноземними фахівцями.
“Це унікальний досвід взаємодії держави та територіальної громади міста Києва. Держава витрачає кошти на навчання та підвищення кваліфікації лікарів найвищих категорій, які оперують на дитячих маленьких серцях. На жаль, не всі висококваліфіковані спеціалісти – хірурги, кардіохірурги та дитячі хірурги, згодом мають можливість влаштуватися у профільний заклад. Створення Київського дитячого кардіологічного центру – це готовність міста залучати фахових лікарів, які пройшли високий рівень підготовки, забезпечувати їх заробітною платою і соціальними виплатами”, – зазначив Олександр Харченко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, у вересні Київрада підтримали створення у столиці комунального некомерційного підприємства “Київський міський дитячий кардіологічний центр”. Він буде розміщений у новому 4-поверховому корпусі біля Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.
У міському кардіоцентрі діти зможуть отримати спеціалізовану кардіологічну та кардіохірургічну допомогу: діагностику, медикаментозне лікування та хірургічну корекцію вроджених вад серця та судин.
Читайте: Віталій Кличко: У наступному році відкриємо в Києві міський дитячий кардіологічний центр
Фото: пресслужба КМДА.КиевVласть
9-10 жовтня в Києві вже вп’яте, але вперше онлайн відбудеться Київський дитячо-юнацький форум “Менше 18 – Ми можемо більше!”, у якому візьмуть участь майже три тисячі юних українців. На дітей і молодь чекають зустрічі з депутатами Київради, представниками виконавчої гілки влади, зірками шоу-бізнесу та лідерами думок, майстер-класи, тренінги, флешмоби тощо.
Про це KV стало відомо із повідомлення пресслужби Київської міськдержадміністрації (КМДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Цьогоріч Київський дитячо-юнацький форум М18 відбудеться онлайн. Попри це організатори передбачили можливість спілкування учасників форуму, інтерактивні заходи, конкурси, зустрічі з відомими політиками та зірками шоу-бізнесу. Найголовніше, що всі активності для своїх однолітків придумали та реалізували діти, які вже сьогодні є рушійною силою змін як у нашому місті, так і в державі”, – зазначив в. о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він додав, що цільова аудиторія форуму – найактивніші діти і підлітки, яким ще не виповнилося 18 років. Проте захід відкритий, і всі охочі зможуть підключитися до трансляції.
“Під час Форуму саме діти викликають на дискусію депутатів Київради і лідерів громадської думки, аргументують свою позицію щодо покращення життя у столиці і презентують проєктні ідеї. Захід покликаний навчити дітей і молодь краще розумітися на розвитку міста, стати соціально активнішими та набути кращих комунікативних навичок”, – додав заступник голови КМДА.
Нагадаємо, що форум “Менше 18 – Ми можемо більше!” – це громадсько-освітній проєкт із метою залучення молоді до 18 років до справ громади, формування їхньої активної життєвої позиції та здійснення політичної просвіти дітей і молоді. А головна мета – організувати діалог дітей із депутатами Київради, політиками і громадськими діячами та підтвердити статус Києва як міста, дружнього до дітей і молоді.
Проєкт М18 є соціальною політично незаангажованою ініціативою. Його проводить Департамент освіти і науки КМДА, громадська організація “Агенція розвитку освітньої політики”, Київський молодіжний центр, Київський ліцей бізнесу в партнерстві з закладами освіти та громадськими організаціями Києва й України за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН. Форум М18 планується за зразком німецького Берлінського молодіжного форуму (Berliner JugendForum), який проходить щорічно з 2001 року в приміщенні парламенту в Берліні.
Читайте: Віталій Кличко: Київ дозволив міжнародні матчі з футболу за присутності 30% глядачів
Фото: KVКиевVласть
На часі продовження активного втілення в життя подальшого плану робіт.
Про це KV стало відомо з повідомлення 44.ua.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Багато хто з містян пам'ятає час, коли не так давно мерія Києва представила проект реконструкції Київського зоологічного парку. Зокрема, про це широкому загалу на своїй Facebook-сторінці повідомив заступник голови КМДА Віталія Кличка Вячеслав Непоп: “На Мадагаскар – за пару доларів? Легко! Це не реклама гарячих турів, а цілком реальний план на майбутнє – купуєте білет на метро і... білет в зоопарк!”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Проведення яких робіт намічено планом?
Із самого початку планом реконструкції Київського зоопарку, що за адресою проспект Перемоги 32, було заплановано облаштування декількох ділянок:
“Мавпячі острови”.
“Африканська саванна” та “Африканський ліс”;
“Мадагаскар”, “Нова Гвінея” та “Острів Комодо”;
“Долина слонів та носорогів”;
“Будинок пінгвінів”;
При цьому, жодних планів стосовно перенесення зоопарку від станції метро “Політехнічна” чи зменшення його території, заступник голови КМДА Вячеслав Непоп не озвучив. За його словами, усі господарські зони, зокрема ветеринарна клініка з карантинними вольєрами, кормокухня тощо, будуть модернізовані відповідно до сучасних вимог. Це дозволить доглядати за тваринами за найвищими стандартами європейських еко-парків.
До речі, роботи з реконструкції зоопарку проводилися поетапно з тією метою, щоб гості зоопарку в будь-який момент могли відвідати основні експозиції. До слова, всі вищезазначені плани реконструкції – це далеко не все, що міська влада планує втілити в життя для комфортного і пізнавального дозвілля киян та гостей столиці.
“Ні!” – пустим обіцянкам. “Так!” – активним діям
На офіційному веб-порталі КМДА зазначено, що реконструкція Київського зоопарку – процес, що розрахований на шість черг, які складаються з 40 етапів. На території Київського зоопарку вже завершено реалізацію 3-х пускових комплексів першої черги, а саме: нова вхідна група, універсальний вольєр і каскад озер, що складається з 3 водойм: декоративної з “садом каменів”, коропової з альтанкою в японському стилі та для пеліканів з будівлею для їх зимування. Озера мають сучасну багаторівневу систему очищення.
Наразі ведуться роботи з будівництва нового приматника площею 7,3 тис. кв.м. з літніми та зимовими вольєрами. Будуть створенні максимально природні умови для утримання мавп, при цьому з відкритими просторами та комфортними куточками для їх усамітнення та відпочинку. Завершення робіт планується у 2021 році.
Як зазначив Вячеслав Непоп, реконструкція Київського зоопарку – процес, який, по-перше, враховує потреби тварин, а по-друге, зорієнтований на побажання відвідувачів. Тобто, з одного боку, створюється простір для тварин, який не завдасть їм стресу і дасть можливість розвиватися в умовах, наближених до природних. З іншого боку, Київський зоопарк розташований в центрі столиці та його щодня відвідують тисячі людей, про інтереси яких також потрібно дбати. Зокрема, з цією метою для зручності відвідувачів у складі зоопарку побудовано паркінг на 435 машино-місць, який 22 вересня офіційно відкрили голова КМДА Віталій Кличко і його заступник Вячеслав Непоп.
Триповерховий паркувальний комплекс обладнаний всіма необхідними сучасними інженерними системами, що інтегровані в загальну диспетчерську систему зоопарку.
Встановлено енергоефективну систему автоматичного керування освітленням та сучасне обладнання для відеоспостереження. Для власників електротранспорту на паркінгу встановили 7 зарядних станцій. Не забули і про двоколісний транспорт – є окрема зона для паркування велосипедів. На території працюють комфортабельні вбиральні і кімната матері та дитини.
Зоопаркінгом можуть користуватися не лише відвідувачі зоопарку, а і всі бажаючі автовласники. Як зазначив мер Києва Віталій Кличко, станом на сьогодні, це найкращий муніципальний паркінг в Україні.
Як бачимо, саме завдяки зусиллям керівництва КМДА та підтримці громади Києва, зоопарк перетворюється на зелену оазу в центрі міста, затишний природний дім для тварин та комфортний простір для відпочинку киян та гостей столиці. А хіба щось може бути краще?!
Читайте: Віталій Кличко відкрив новозбудований паркінг у столичному зоопарку (фото, відео)
Фото: 44.ua
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2092
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"громади Кличко" @3' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"громади Кличко" @3' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 170, 10
0.1996
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"громади Кличко" @3' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC
0.0839
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"громади" +"Кличко"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"громади" +"Кличко"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 163, 10
0.0016
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('103587', '103044', '102484', '102471', '101155', '100976', '98456', '97504', '97325', '96831')
0.0877
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-05 09:47:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"громади" +"Кличко"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)