Процес втрати звичного міського середовища столиці вже остаточно набув ефект снігової кулі. Активна громадськість та небайдужі професіонали б’ють на сполох – ми вже давно не впізнаємо звичне рідне місто, в якому народились та виросли, де народилися та виросли наші діти та онуки, наші друзі-однодумці. Тим більше, що абсолютна більшість шокуючих новобудов призначена зовсім не для киян.  Це, в свою чергу, породжує фатальний ефект ще одної “снігової кулі”. Прагматичні “нові кияни з новобудов” не обтяжені будь-якою ностальгією, не бачать сенсу в “копирсанні в цьому старому мотлоху”, вони щиро впевнені, що все нове значно краще будь-якого старого. В їх свідомості нічим не відкликається словосполучення “Бабин Яр” та “київська правобережна панорама”, їм байдуже, що “прикольний скляний місток” остаточно спотворив всесвітньо відому Святу Хрещату долину. “Проект” прокатних самокатів та роверів з “проїздом всюди” та веселе проведення часу для них значно важливіші. Їм не зрозумілі мотивації “киян на Майданах”, вони спокійно кидають сміття під ноги й, схоже, не пам’ятають що війна в країні все ще триває. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Статистична кількість цих “новоселів” на виборах вже суттєво конкурує із швидко танущею меншістю – залишками корінних киян. Ось вам й новітній фатальний чинник вибору влади. Коли б ви знали, скільки разів я чув від можновладців та “киян” нової генерації “…і навіщо нам були ті об’єкти світової спадщини – від них самі неприємності та бізнесові втрати. А так – спокійно б будували що хотіли, де хотіли та як хотіли….”. Що вже казати про забудову 1970-80-х… Тільки термінове надання знаковим об’єктам того часу офіційного охоронного статусу спроможне убезпечити їх від тотальних втрат автентичного архітектурного вигляду цього цікавого часу своєрідних “відлиги” та “відродження”. В обставинах тотальної беззахисності та вразливості, демонстративного ігнорування громадської думки, оман та оборудок задля досягнення свої мети за будь-яких обставин, незахищеними виявилися навіть унікальні історичні Андріївський узвіз, урочища Гончари – Кожум’яки, вся територія Державного історико – архітектурного заповідника “Стародавній Київ”. Достатньо згадати “владну епопею ганьби та омани” виникнення Театру на Андріївському узвозі, проекту реконструкції фабрики “Юність”, руйнування Гостинних рядів на Контрактовій площі…  Тут дуже важлива роль колег-архітекторів. На жаль, ефективна, на перший погляд, солідарна відмова архітекторів від участі в таких проектах, більше не спрацьовує. Практика показує, що завжди знаходиться іногородній або іноземний заробітчанин без комплексів киян, згодний виконати всі примхи власника.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Тому, мабуть, єдиний вихід – це намагатися київським професіоналам зробити цю роботу відповідно до “Кодексу професійної етики НСАУ”, якнайкраще, із залученням автора проекту-прототипу, із мінімальними втратами для залишків автентичного київського міського середовища… Наявний позитивний досвід реконструкцій авторами проектів споруд Національного банку на Інститутській, готелю “Прага” на Володимирській, будинків по вул.Миколаївській, 11-15, забудови ділянок по вул. Терещенківській,13, Пушкінська,21, Толстого, 61/11 надсучасними будинками-кварталами в розпал будівельного буму 1900-1910-х, доводить, що правильна, зважена професіональна реалізація архітектурно-містобудівного розвитку міста іде йому тільки на користь. Як це не прикро, діюча влада держави Україна та її столиці навіть не вважає за потрібне хоча б робити вигляд будь-якої, хоч найменшої зацікавленості в збереженні автентичності історичного середовища столиці та будь-яких споруд останньої третини ХХ сторіччя. Це фатальна недооцінка їх значення для тодішнього статусного переформатування містобудівного образу Києва. Але ж саме тоді, наприкінці 1960-х, “директивна заборона на архітектуру” 1956–го почала потроху послаблюватися. В Києві почали з’являтися новітні будівлі з незвичними красномовними беззаперечними ознаками тодішніх тенденцій “сучасної світової архітектури”.  За час свого, без малого, 60-45 річного існування, вони, створені до кінця 1980-х – початку 1990-х, стали не тільки невід’ємною складовою звичного Києва для 3-4 генерацій киян, народжених в 1950-60-70-х, а й певною часткою історії міста “в камені, цеглі, залізобетоні та склі”. Чи є це достатнім приводом для надання їм державного охоронного статусу? В цивілізованих країнах – безумовно... В чому ж таємниця такого загадкового успіху – адже, там теж все ні як не менш приватне, ніж в нас? Будь-який охоронний статус нерухомих об’єктів в країнах Європи не тільки беззаперечно вимагає їх збереження, а й передбачає повернення власнику 60% вартості реставраційних робіт. На жаль, дика “приватизація по пост-радянські” не передбачала жодних умов та обтяжень – роби все, що заманеться на свій власний хазяйський “хлопський розсуд”. Насправді, це була акція суто мародерська – спритні ділки з колишніх радянсько-партійних структур, комсомолу, червоних директорів, МВС, військових “підбирали під себе” все, що погано лежало на відстані витягнутої руки. На перший поверхневий погляд, “їсти не просило”, а з часом могло принести чималі прибутки. А коли ця нерухомість несподівано виявлялася “об’єктами культурної спадщини”, усталеною українською та київською практикою стало їх безкарне доведення до зубожіння та руйнування. Відсутність в Україні будь-яких чинних законів, які б передбачали заохочення благодійників, зводило нанівець надію на притягнення приватного капіталу з його повним бізнесовим оподаткуванням. Якось непомітно, з недавнього минулого та з легкої руки непередбачуваного, всезнаючого інтернету, новітня періодизація історії Києва стала визначати 1970-ті роки часами “старого Києва”. Чергові власники будь-яких об’єктів його “старої забудови” – це останні з довжелезної черги з кількох десятиріч перепродажів. Вони налаштовані виключно на реалізацію своїх бізнесових очікувань в термінах, квадратних метрах та сотнях тисяч, а краще мільйонах, умовних одиниць прибутку – маркетологи заздалегідь розробляють для них оптимальні бізнес-плани.  Ці зважені прагматики, здебільшого, навіть, не розуміють суто емоційних ностальгічних поривів та закликів активної київської громадськості “до їх сумління”, щодо збереження історичного середовища їх рідного Києва. Отже – ніяких чинних обмежень та обтяжень, за виключенням діючих регламентів та обмежень пам’ятко охоронних зон, не можуть бути процедурно застосовані в процесі розгляду проектів реконструкції або, навіть, знесення та нового будівництва на звільненій ділянці. Така вже неромантична цинічна сьогоденна дійсність – простіше знести, ніж ремонтувати й будувати якнайвище, якнайширше та якнайглибше… Знакові об’єкти 1970-х- 1980-х. Безумовно, на їх створення київських зодчих надихало знайомство із знаковими об’єктами архітектурної класики модернізму середини ХХ сторіччя Ле Корбюз’є, Луіса Кана та Оскара Німейєра, Міс Ван Дер Роє та Філіпа Джонсона, британських фундаторів стилю “нового бруталізму”, Ееро Сааринена та Йорна Утцона. На вулицях й площах тодішнього Києва, навіть в столичному аеропорті Бориспіль, вони залишили не тільки очевидні сліди творчого впливу та, навіть, впізнаваємі цитати всесвітньо відомих зразків. Після 12-14 років одноманітної директивної владної панельної експансії це сприймалося всіма мажорно, як ковток свіжого повітря... Дещо, дуже повільно, зростали технічні та технологічні можливості київських будівельників, в період “відлиги” 1960-х щільність “залізної зановісі” суттєво зменшилася. З’явилися можливості легального ознайомлення із раніше втаємниченими в СРСР західними архітектурними часописами, розширялася освіченість архітекторів в перебігах стилістичних пошуків та дискусій західних колег. В ситуації тотального владного контролю, дефіциту, обмеження в матеріалах та коштах, радянські архітектори-практики були змушені стрімко оволодівали технікою “з нічого створювати щось”… Коли не особливо придивлятися, ці будівлі були достатньо схожі на “західних архітектурних двоюрідних братів та сестер”. Тільки деталі безнадійно підводили: те, що там просто підбирають по каталогах, вимагало від нас постійних проявів “кулібінщини”. Особняком стояли творчі доробки київських зодчих, які спромоглися знайти не ангажовані, самостійні втілення стилістичних архітектурних викликів свого часу. Здебільшого, вони додатково посилювалися творчою співпрацею зодчих та художників монументалістів – звичні для світового “арт-деко” мозаїки та розпис, вітражі та барельєфи, кругла скульптура, лиття та ковані елементи в архітектурних творах того часу створили, навіть, окрему радянську теоретичну галузь “синтезу мистецтв”. Так, зусиллями старших колег-архітекторів, попри шалений спротив “партії та уряду”, виникла ціла низка знакових об’єктів та містобудівних комплексів, які суттєво змінили вулиці та площі тодішнього Києва 1970-80-х на краще. Вони стали молодими співробітниками, учнями-наступниками справжніх класиків – творців міжвоєнного та післявоєнного Києва – Йосипа Юлієвича Каракіса, Олексія Івановича Заварова, Михайла Гнатовича Гречини, Олександра Івановича Маліновського, Анатолія Володимировича Добровольського, Бориса Івановича Приймака, Вадима Івановича Гопкало, Генріха Станіславовича Кульчицького, Григорія Марковича Слуцького, Вадима Михайловича Шарапова, Петра Федоровича Петрушенка, Авраама Моісеєвича Милецького, Едуарда Антоновича Більського, Всеволода Леонідовича Суворова, Йосипа Кривоглаза, Валентина Івановича Єжова. Так в київські містобудування та архітектуру в кілька етапів прийшли Ігор Шпара, Вадим Гречина, Вадим Огурь, Михайло Буділовський, Вадим Жежерін, Флоріан Юр’єв, Олександр Колесніков, Георгій Хорхот, Янош Віг, Олександр Комаровський, Леонід Філенко, Віктор Розенберг, Олександр Зорін, Олександр Перченков, Микола Левчук, Микола Кульчинський, Юрій Набок, трохи пізніше – Юрій Шалацькій, Володимир Шевченко, Юрій Бородкін, Сергій Юнаков, Леонід Мороз, Георгій Духовичний, Олександр Носенко, Віра Юдіна, Сергій Захарченко, Михайло Гершензон, Володимир Примак, Олександр Московчук, Андрій Пашенько та інші… Саме їм місто завдячує появою першої версії Майдана Незалежності з Будинком профспілок, Палацу Спорту, палацу “Україна”, Інституту інформації на Либідській площі, комплексу житлових будинків по вулиці Суворова та комплексної реконструкції кварталів в районі вулиць Горького-Червоноармійської, комплексної забудови площі Лесі Українки з Будинком проектів, Львівської площі з висотним Будинком торгівлі, Будинком художників та театральним інститутом ім. Карпенко-Карого, Учбового комплексу КДУ по вул. Ломоносова, комплексу учбового корпусу факультету журналістики та міжнародних відносин КДУ по вул. Мельникова, учбового корпусу архітектурного факультету КІСІ, будинку амбасади Угорщини та поліклініки Спілки письменників на вул. Стрілецькій, будинку “Квіти України” на вул. Січових стрільців, готелів “Славутич”, “Київ”, “Жовтень”, “Салют”, “Експрес”, “Хрещатик”, кінотеатрів “Київська Русь”, “Зоряний” та реконструкції фунікулеру, Будинку народної творчості на бульварі Тараса Шевченка, станції метрополітену “Золоті Ворота”, “Площа Л.Толстого”, “Театральна”, на комплексних реконструкцій кварталів Подолу в районі Контрактової площі, в межах вулиць Фрунзе – Межигірська – Оленівська – Оболонська, та кварталу А-11 в межах вул. Фрунзе – Щекавицька – Ярославський провулок – вул. Ярославська… До початку 1990-х всі перелічені будівлі та комплекси були беззаперечною власністю держави з передачею на баланс різним державним же підприємствам та закладам – юридичним особам. В їх обов’язки входило виконання поточних та капітальних ремонтів власно споруд та прибудинкових територій. Про будь-які прибудови, надбудови та реконструкції не було і мови – місто відстежувало стан своїх вулиць. Але дика приватизація початку 1990-х все змінила – розвиток подій став суцільно непередбачуваним. Нові власники досі впевнені, що вони вільні распоряджатися своєю власністю на свій розсуд без будь-яких обмежень – так їх запевнили під час приватизації або купівлі-продажу. Історичний досвід показує – комплексні контекстні реконструкції з підвищенням архітектурно-містобудівного статусу не тільки окремого об’єкту, а й міста в цілому, можливі. Такий підхід потребує найвищої кваліфікації та професійної мотивації зодчого, його свідомого розуміння сутності та походження співвідношення головних “вічних” пріоритетів міста та рішення локальних архітектурних завдань для окремо взятого замовника. Своєрідна архітектурна “клятва Гіппократа” – “не зашкодь місту” – повинна стати беззаперечним керівним принципом для кожного з нас… Що ж далі – збереження найкращого, створеного в місті в кожний період його історії або суцільне стихійне некероване бізнес-руйнування? Георгій Духовичний, архітекторКиевVласть

У країні триває дискусія навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова розглядати лише додаткові 5%. Чи покращить це ситуацію для громад – дізнавалася KV. Як стало відомо  KV, 11 червня в рамках VIIІ Форуму місцевого самоврядування обговорили важливість подальшого зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів. Такі дискусії щодо зміни механізмів зарахування надходжень до громад вирують в країні вже понад півроку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Обговорення Ще у лютому на розгляд до ВРУ були представлені народними обранцями у співпраці з Асоціацією міст України законопроєкти, що пропонують збільшити вже з 2022 року частку зарахування ПДФО до бюджетів тергромад з 60 до 65%.  Законопроєкт № 5066 передбачає таке збільшення для бюджетів громад за рахунок зменшення відсотка зарахування податку до держбюджету, а  № 5066-1 – за рахунок відповідного зменшення відсотка – до обласних бюджетів.  Розглядаються і законопроєкти №5244-3 та №5364, що передбачають забезпечення сплати ПДФО за місцем розміщення виробничих потужностей, а не за місцем реєстрації головного офісу. Законопроєкт №5364, крім унормування поняття "відокремлений підрозділ", також пропонує встановити контроль за дотриманням платниками вимог щодо порядку сплати ПДФО до місцевих бюджетів за їхнім місцерозташуванням і запровадити відповідальність.  Ці законопроєкти 22 квітня підтримало і Правління Асоціації міст України під головуванням мера Києва, голови АМУ Віталія Кличка.  Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан повідомив, що в Україні у всіх громадах є видатки, які не забезпечені фінансово, на загальну суму в 668 млрд гривень. Така ситуація виникла через те, що держава декларує низку фінансових зобов’язань, які передані на фінансування з місцевих бюджетів. "Ідея, яку підтримує АМУ щодо збільшення частки відрахування ПДФО до 65% до місцевих бюджетів – це відновлення історичної справедливості. Окрім того, нині є загроза вилучення з бюджетів громад 5% акцизу з тютюну, а цього допустити не можна", – говорить він. Про переваги За словами аналітика АМУ у сфері місцевих фінансів Тетяни Палійчук, наразі Асоціація лобіює збільшення частки ПДФО для бюджетів громад до 65%, і це – компроміс. Адже  реальна потреба складає не менше 80%.  Також серед аргументів "за" збільшення, що ця частка допоможе частково компенсувати видатки, перекладені державою на місця. А це – утримання закладів профтехосвіти (7 млрд гривень), пільговий проїзд та зв’язок (6,5 млрд гривень), виплати заробітної плати непедагогічним працівникам в школах (15,9 млрд гривень), фінансування комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я. Ці +5% допоможуть покрити громадам і фінансові втрати за різницю в тарифах на комунальні послуги протягом 2017-2020 років (понад 24 млрд гривень), за підвищення тарифів, щорічне недофінансування освітньої субвенції в межах 15-20% (12-15 млрд гривень), скасування пайової участі (2 млрд гривень), субвенції на формування інфраструктури (до 2 млрд гривень), скорочення додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров'я тощо. Частково компенсують, таким чином,  громадам і втрати у зв'язку з пандемією.  Загалом для громад – це додатковий обсяг фінансового ресурсу, який вони одержать у розмірі 11,1 млрд гривень. "Отже, +5% ПДФО для бюджетів громад – це важливий та необхідний крок для зміцнення фінансової спроможності місцевого самоврядування, адже наразі 75% громад все ще залишаються дотаційними", - говорить Тетяна Палійчук. Так, за інформацією Київського регіонального відділення Асоціації міст України, у разі збільшення частки зарахування ПДФО до 65%, громади Київської області одержать додатковий ресурс в сумі 565 млн гривень.  Позиція  Голова Асоціації інвестиційно-привабливих громад, ексголова Тетіївської міської громади Руслан Майструк:  Існує дві проблеми із надходженням ПДФО до бюджетів громад.  Перша – з надходженням, друга – з  відсотком. ПДФО має сплачуватись за місцем фактичної роботи відокремлених підрозділів, а не головного офісу юридичної особи. Адже це несправедливо, коли по суті самого податку фізична особа сплачує  ПДФО за послуги, які надаються їй громадою, де вона проживає, а сплачується такий податок у випадку відокремлених підрозділів наверх до головного офісу, які найчастіше знаходяться в великих містах. Звісно великі міста будуть проти, але ж ми говоримо про справедливість, чи не так? Відносно відсотку і знову ж повертаючись до економічної суті податку. На сьогодні 60% ПДФО йде до бюджету громад, 15% до обласного бюджету і 25% до державного бюджету. Але давайте говорити про те, що всі можливі і неможливі повноваження передані на місця, але кошти, зокрема на делеговані державою повноваження, не передані повною мірою і ми розуміємо, що і надалі їх буде ще менше. Тому, якщо ми говоримо про справедливість, якщо ми говоримо про розвиток громад, то потрібно збільшити відсоток ПДФО саме бюджетам громад. Тому що успішна Україна – це успішні громади, а успішні громади точно не ті, що ходять по всім владним кабінетам із простягнутою рукою. Позиція Асоціації інвестиційно-привабливих громад наступна: збільшити ПДФО до бюджетів громад на 5% за рахунок ПДФО із державного бюджету, щоб хоча б частково компенсувати недофінансування по делегованим повноваженням. Погоджуються із тим, що необхідно збільшити відсоток зарахування ПДФО і в громадах. Голова Узинської міської громади Віталій Гринчук: Якщо зараз громади одержують 60%, і цих коштів не вистачає, то збільшення на 5% – це майже, що нічого, відсоток варто було би збільшити. Якби справді ПДФО було хоча б до 80%, то вже тоді можливо говорити про якийсь розвиток. Якби ПДФО залишалося на місцях, то і громади були б більше зацікавлені наповнювати бюджет і виявляти всіх тих, хто видає зарплату в конвертах. Сьогодні ж всі об'єкти, які фінансувалися з районного бюджету, утримуються за рахунок місцевого. Зараз говорять: подивіться скільки податків в громадах, але ж ніхто не дивиться на видаткову частину. А вона в громадах зросла  серйозно, напевно, що вдвічі, а подекуди і втричі. Для громад це непередбачувані витрати. Тому коштів однозначно треба більше. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Чим більше фінансів залишається в громаді, тим краще. Бачите в чому справа, 80% було би дуже добре, але чи це реально? Держава також повинна бути фінансово спроможною. Та розумну цифру завжди на місцях можна обговорити. Для громад формування ПДФО – дуже важливе. На території працюють підприємці, користуються інфраструктурою, тож це було би справедливо. Громади однаково на умовах співфінансування звертаються до держави за допомогою. Тому, щоб уникнути цих процесів, краще, аби на місцях залишалося більше коштів. Ми би витрачали їх на ремонти доріг, водопостачання, освітлення і на все те, що сьогодні підлягає капітальному і поточному ремонту. Адже за всі ці роки у громадах не було можливості самотужки вирішувати подібні питання. Тож 60-65% – це зовсім мало, хоча би 70%. Така наша думка і вона збігається з думками інших керівників громад, асоціацій. Тому що ми розуміємо, що на місцях потрібна ініціатива, а вона без коштів нічого не вартує.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Фото: колаж KV КиевVласть

Міністерство освіти розробило інформаційну довідку щодо розподілу обсягів освітньої субвенції між громадами, починаючи з 2016 року. У такий спосіб уряд підштовхує місцеве самоврядування до оптимізації неефективної мережі сільських шкіл. Адже чим менша кількість учнів та класів, тим більше громада змушена витрачати коштів на утримання. Те, що оптимізація – крок до якісної освіти, не заперечує і місцева влада. Та думка громадськості у цьому питанні непохитна – сільська школа має жити.  Як стало відомо KV, 26 травня Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо особливостей розподілу та використання освітньої субвенції між місцевими бюджетами у 2021 році. Зокрема, Міносвіти підготувало інформаційні довідки щодо підсумків розподілу освітньої субвенції та детальний розрахунок її обсягу на 2021 рік. Інформаційна довідка у розрізі громад містить перелік шкіл, кількість учнів та класів, щільність населення, співвідношення фактичної наповнюваності класів до розрахункової. Крім того, графічну інформацію щодо розподілу освітньої субвенції, що дозволяє порівняти динаміку змін, та історичні дані, починаючи з 2016 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Інформаційні довідки призначені для кращого розуміння особливостей розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами та можуть бути одним із основних джерел інформації для засновників закладів освіти в процесі аналізу ефективності мережі закладів та прийняття управлінських рішень щодо її оптимізації", – йдеться в документі.  Так, субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі розробленої формули. Освітня ж субвенція спрямовується винятково на оплату праці з нарахуваннями. І лише її залишки після завершення календарного року можна витрачати на інші цілі, як от: оновлення матеріально-технічної бази, а віднедавна – і на організацію безпечного освітнього процесу (закупівлю засобів захисту, дезінфекторів та ремонт шкільних їдалень).  І як зауважують у МІністерстві, формульний підхід до розподілу субвенції спрямований саме на підвищення якості освітніх послуг через стимулювання органів місцевого самоврядування до оптимізації неефективної мережі закладів. Тобто, якщо фактична наповнюваність класів є меншою за розрахункову, чи в разі утримання малокомплектних закладів, різниця в кількості ставок педагогічних працівників покриватися виключно за рахунок місцевого бюджету.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Дослідження показують, що малий розмір класів та шкіл у сільській місцевості тісно пов’язаний із причинами гірших навчальних результатів учнів. Через малий розмір сільських шкіл у них не організовується позаурочна активність для учнів, вчителі викладають одночасно декілька предметів, що призводить до втрати якості, учні не мають доступу до профільного навчання та поглибленого вивчення окремих предметів, а обмежені бюджетні ресурси використовуються неефективно, що призводить до неможливості підвищення заробітних плат педагогам та створення сучасного освітнього середовища одночасно в усіх закладах", – роз’яснює Міносвіти.  Тож рекомендують розпочинати процес оптимізації мережі з аналізу затверджених штатних розписів закладів освіти та перевірки обчислення фактичної кількості ставок педагогічних працівників, що утримуються за рахунок освітньої субвенції. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На мiсцях KV поцікавилася у громад, чи вистачає їм освітньої субвенції на покриття заробітних плат, чи є залишки за минулий рік і на що їх спрямовують. І головне, після об’єднання, чи поставало питання щодо оптимізації шкільної мережі. Так, у великих міських громадах, зокрема, наголошують, що школи з держбюджету в громадах фінансуються з розрахунком на одну дитину за системою, як розраховувалися міські школи. Тобто сума тепер виходить значно меншою й інколи виникають проблеми навіть із виплатами зарплат. Куди краща ситуація у малих та більш потужних громадах.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  На даний момент незабезпеченість управління освіти по видаткам складає близько 16 мільйонів гривень. Так, близько шести мільйонів не вистачає на заробітну плату, 10 млн – на енергоносії. До об'єднання були залишки субвенції, яку спрямували на поліпшення матеріально-технічного стану. Цьогоріч ми були вимушені ці залишки спрямувати на покриття забезпеченості та і цих коштів не вистачило. У цій ситуації сподіваюся, що Міносвіти, Мінфінансів проаналізує стан забезпеченості за І півріччя і дофінансує органи місцевого самоврядування в плані виконання делегованих державою повноважень, і виділять додаткові кошти на покриття заробітних плат й енергоносіїв.  Так, по сільським населеним пунктам є школи, що потребують певної оптимізації. Зауважу, що законом обов'язково передбачено проведення громадських обговорень щодо таких питань. І звісно, що мешканці проти проведення оптимізації, незважаючи навіть на те, що якість освіти в таких малокомплектних школах, як правило, набагато нижча. Є політичне питання для села, що обов'язково потрібно зберегти школу в її старому статусі. Як мінімум, по двум населеним пунктам ми бачимо, що доцільніше змінити статус НВК з І-ІІ ступенів до школи-дитячий садок, щоб діти одержували якісні освітні послуги саме на місцях. А середня освіта вже здійснювалася на базах добре укомплектованих шкіл і з якісним рівнем викладання. Голова Макарівської громади Вадим Токар: У громаді є така проблема, та, можливо, вона не настільки гостра, як у решти громад. І вирівняти ситуацію нам вдалося лише після травня. До цього вирішували ці питання за рахунок місцевого бюджету. Звичайно, є заклади, які потребують оптимізації, але у кожної громади своя специфіка і більшість населення громади складають саме сільські жителі. По території Макарівська громада одна з найбільших по області, а по кількості населених пунктів – найбільша (49 населених пунктів – ред. KV), маємо  24 школи, і як правило, сільські. І розуміємо, яку соціальну напругу викличе закриття школи. А у громади шкіл, що потребують оптимізації, багато. Державна субвенція на утримання освітніх закладів, виключно покриття заробітної плати освітян, складає 106 млн гривень. Звичайно, що для такої великої громади це – невелика сума і ми не можемо платити всі надбавки, які передбачені законодавством. Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот: Ми – невелика громада, і до Вишгорода додалася лише одна маленька Хотянівська школа. Тому субвенції нам вистачає. І навпаки, в Хотянівці наразі вже будуємо новий великий корпус школи. Є і залишки освітньої субвенції, і окрім покриття зарплат, наразі додатково ще закуповуємо шкільний автобус. Додалася одна сільрада у складі двох сіл, які розташовані на відстані в 7 км. Тому одного автобусу буде достатньо.  Голова Кагарлицької громади Олександр Панюта: Нашій громаді вистачає розподілених коштів за освітньою субвенцією. Є деяка незабезпеченість по місцевим бюджетам, але це питання будемо вирішувати пізніше. Займаємося і оптимізацією – це потрібно і ми плануємо розглядати це питання, можливо, на найближчій сесії. Залишки субвенції розподілили і втілюємо один проєкт. Є дозвіл на використання у цьому напрямку. А саме: облаштовуємо пожежні сигналізації, блисковозахист у чотирьох навчальних закладах.  Кому і скільки Відповідно до розподілу субвенції між навчальним закладами Київської області, найбільшу освітню субсидію має Білоцерківська громада – понад 361,9 млн гривень та Броварська – 278 млн гривен. Трохи менша сума у Бориспільської міської громади – 184,5 млн гривень, Фастівської – 155,4 млн гривень, Бучанської – 159,3 млн гривен  та Боярської – 135,8 млн гривень.  Найменша субвенція дісталася Медвинській сільській громаді з розміром в 11,6 млн гривень, Ташанській – 13,5, Томашівській – 14,5. А також Циблівській сільській – 18,3 млн гривен, Гатненській сільській громаді – 1,7 млн гривень, Кожанській – 22,8 млн гривень та Золочівській – 22 657,3  млн гривень. За ними йде Гірська сільська громада – 23,1 млн гривень. Нагадаємо, що з 1 січня утримання закладів дошкільної, шкільної і позашкільної освіти у виключній компетенції громад, які мають тепер однакові повноваження і джерела ресурсів. Райдержадміністрації і райради втратили ці повноваження. Ці зміни, наголошували в Уряді, мають підвищити якість освіти, особливо у сільській місцевості. Адже раніше умови навчання  у великих містах і об’єднаних громадах були значно кращими, ніж у більшості сіл і селищ. Так, за словами заступника Мінрозвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, подекуди громади почали звинувачувати у закритті освітніх закладів. Але, на його думку, оптимізація шкільної мережі – це не лише про пониження ступеню чи закриття шкіл там, де нема кому в них навчатися, а й про будівництво нових закладів там, де їх не вистачає.  "Можливо, справді в деяких громадах реорганізація закладів освіти не була оптимальною. Але ефективнішої системи, ніж передача повноважень, ресурсів і відповідальності за вирішення питань початкової, середньої та позашкільної освіти на рівень громад, світ ще не вигадав. Отже не варто заперечувати правильність усієї реформи через декілька неоптимальних рішень громад. Ці рішення можна виправити", – вважає Негода. Довідка KV: Фастівська міська громада була утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км. Макарівська громада утворена у 2020 році. До неї входять смт Макарів, Макарівська, Андріївська, Борівська, Великокарашинська, Гавронщинська, Забуянська, Кодрянська, Колонщинська, Комарівська, Копилівська, Королівська, Липівська, Людвинівська, Маковищанська, Мар’янівська, Мотижинська, Наливайківська, Небелицька, Ніжиловицька, Пашківська, Плахтянська, Рожівська, Ситняківська, Фасівська, Червонослобідська, Юрівська громади. Площа громади – 1013.4 кв. км, населення – 32 877 осіб. Восени Кагарлицький район розділився на дві громади, Кагалицьку та Ржищівську. Кагарлицька громада була утворена із 26 рад, до яких увійшли 23 населених пункти. А саме: Кагарлицька міська та Бендюгівська, Буртівська, Горохівська, Горохуватська, Демівщинська, Зеленоярська, Зікрачівська, Кадомська, Леонівська, Липовецька, Ліщинська, Мирівська, Новосілківська, Переселенська, Расавська, Слобідська, Ставівська, Сущанська, Халчанська, Черняхівська, Шпендівська, Шубівська сільські ради. Населення громади на площі 873,6 кв. км складає 32185 осіб.  У жовтні до міста Вишгород приєднають Хотянівську сільраду у складі двох сіл: Осещини та Хотянівки. Вишгородська міська ОТГ займатиме площу в 95.6  кв. км з чисельністю населення в 31877 осіб, із них 880 осіб – сільського. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Фото: колаж KVКиевVласть

Пакет законів про так званий ринок землі зробив певний базис можливих векторів (вариантів) розвитку подій в земельних відносинах. Щоб розуміти, які вектори розвитку подій будуть домінувати, необхідно дослідити сформований базис (у тому числі на можливості та обмеження), умови впливу на нього та причини виникнення необхідності зміни базису через нові законодавчі зміни. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тож які вектори формує законодавство з так званого ринку землі? Вектор 1. Свавілля орендарів. Зміни, що прийняті до земельного законодавства, формують можливість виключно для орендарів скуповувати землю за їхньою ціною та за їхніми умовах. Для орендарів не встановлено й не існує обмежень щодо концентрації землі в оренді, концентрації землі у фактичній власності. Чим більше орендар орендує землі, тим більше він зможе її викупити. Отже, орендарі намагатимуться скуповувати землю, формуючи первинний “ринок землі”, щоб потім мати можливість сконцентровану землю перепродати на вторинному “ринку” за надціною чи продовжувати заробляти на тепер уже на сто відсотків своїх наділах. Вектор 2. Спротив власників землі. З кожним роком все більше власників землі мають бажання припинити орендні відносини й обробляти землю одноосібно. Прийняті зміни до земельного законодавства, що є негативними для власників землі, будуть збільшувати кількість охочих припинити оренду, тому процес виходу з орендних відносин буде зростати. Цьому процесу буде сприяти розвиток самостійного господарювання через участь у Товаристві власників землі, яке забезпечує збільшення прибутку у власника землі від землі в 1,5-2,5 рази порівняно з тіньовим одноосібним господарюванням на землі, та збільшення прибутку від землі в 5-10 разів порівняно з орендною платою. Об’єднання одноосібників через участь у Товаристві власників землі, долучення до Товариства власників землі тих власників землі, які вирішили не продовжувати орендні відносини, сформує потужний вектор самостійного господарювання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вектор 3. Переосмислення – Народна земельна реформа Головіна. Позитивний приклад самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде формувати запит у інших власників землі щодо надання їм права передчасно припинити договори оренди землі, й цей запит отримає політичну форму й направленість. А 5 млн власників землі та члени їх родин – це більшість виборців в Україні, й при правильному формуванні політики навряд чи в орендарів та їхніх лобістів вийде утримати такий порив електорату. Влада буде змушена змінюватися, або буде змінена. Закони необхідно змінювати зараз для розвитку правильних векторів, або вектори суспільної необхідності змінять закони, що буде болючою крайньою, але ефективною мірою. Підставою для визначення таких векторів є Основні зміни законів до Земельного кодексу України про так званий ринок землі, які й будуть визначати наступні вектори подій. Мова йде про статті 130, 130-1, та 131. Інші зміни – то звичайний сервіс для забезпечення дії цих нових статей. Стаття 130 Земельного кодексу України буде визначати, що землю у власників землі можна купувати (відчужувати) в кількості 10000 гектарів в “одні руки” громадянам України, юридичним особам України, територіальним громадам, державі. Треба зауважити, що у законотворців слабко з поняттями. Ані держава, ані територіальна громада не можуть бути набувачами прав власності на земельні ділянки. Відповідно до статті 13 Конституції України “…Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією” Треба було просто переписати рядки з Конституції. Щодо обмежень концентрації землі та походження покупців – то їх не існує. Обмеження в 100 га в одні руки діє лише до 2024 року – це просто час на “розкачку” й замилювання очей. Обмеження в 10000 гектарів та походження покупця (тільки громадянам України) вирішуються однаково Абсолютно не складно мати 100 товариств з 100 різними засновниками чи 100 осіб, які діятимуть в інтересах фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, й будуть пов’язані угодами, а від того й залежними від фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, та будуть безправними відносно землі, номінальними власниками якої вони будуть, – от тобі вже й 1 мільйон гектарів землі в “одних руках”, цілком можливо, іноземних. Референдум, який може зробити іноземців набувачами землі, розглядати як обмежувальний фактор теж не слід. Референдум може відбутися й надати іноземцям право бути набувачами землі, й для цього є всі можливості, а вірніше – можливості сформувати таке бажання в українців-власників землі – з такої логіки: чим більше покупців, тим більша ціна. Стаття 130-1 Земельного кодексу України визначає головне: хто може мати переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: “а) у першу чергу − особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення …” “б) у другу чергу − орендар земельної ділянки.” Стаття 130-1 все ж таки не про переважне право купівлі, вона – про переважне право на заборону продажу, яке відображене в статті 131. Ну й останній гвіздок у кришку гроба так званого ринку землі та обіцянок про вільне розпорядження землею “забиває” доповнена частиною 3 стаття 131 Земельного кодексу України такого змісту: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення: “а) можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи); б) без згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки: - не можуть передаватися власниками у заставу; - не можуть бути внесені до статутного (складеного) капіталу”. Тобто без згоди орендаря власник землі може продати земельну ділянку тільки родичу, що ніяк не змінює для орендаря статус земельної ділянки та й для чого ділянку чоловікові продавати чи дарити дружині, хіба що перед розлученням. “Finita la commedia”! Комедія з так званим вільними ринком землі від влади та опозиції завершена. Розвиток подальших подій не передбачає ніяких вигід для економіки та суспільства. Не буде ніяких популістичних вигід й для діючої влади. Власники ж землі реально вірили й вірять, що з “відкриттям” “ринку землі” вони зможуть припиняти договір оренди й робити з землею що завгодно – таку думку з трибун вселяла діюча влада. Але розчарування у власників землі незабаром, як і незабаром падіння підтримки влади. Приблизно 80%-90% землі, яка належить громадянам, офіційно перебуває в оренді. Решта землі обробляється одноосібно чи береться в оренду без договорів користування (тіньова оренда). Орендар не дасть власнику землі згоду на продаж землі, а запропонована власнику низька ціна не влаштовуватиме власника землі. Для збільшення пропозиції ціни орендареві необхідно мати зростання прибутковості та кредитний ресурс. Так, банки вже зможуть кредитувати орендаря під заставу землі, яку він буде викуповувати, але банки кредитуватимуть виходячи з прибутковості, й сума кредиту буде лише часткою від суми купівлі. Тому процес кредитування залишиться залежним від прибутковості. Зростання прибутковості збільшує ціну оренди й ціну на землю та породжує бажання власників землі припиняти договори оренди. Банкам нецікаво кредитувати купівлю землі. Банкам цікаво кредитувати виробництво, а земля – як забезпечення повернення кредиту на виробництво. У свою чергу, орендарі не будуть гратися в кредит – це фінансове навантаження на виробничу діяльність й збільшення ризику втрати того, що є разом з новопридбаною землею. Кредитне земельне диво не відбудеться. Та земля, що є вільною від оренди, належить тим власникам, які обробляють землю самостійно чи елементарно цінують землю більше, ніж ті гроші, які їм за це запропонують, і під продаж не попаде. Популяризація й розвиток самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде діяти проти задумок орендарів та дій влади та знижувати схильність власника землі продавати свою землю. Чистий прибуток у розмірі 15-25 тис. гривень з 1 гектара при самостійному господарюванні формуватиме цінність землі в межах 300-500 тис грн. за 1 гектар, що є непосильним для орендарів. Отже, продавати не має що й купувати не має за що. Орендар як собака на сіні. Земля не товар, вона не виробляється. Ринок може бути тільки для товарів. Обмеженість землі та заборона орендарем продажу землі орендодавцем зробить неспроможним створити навіть ілюзію ринку землі. Все, що буде формувати продаж, – це переоформлення землі, яка була куплена за сірими договорами безпосередньо орендарями. 01.07.2021 року ніяк не вплине ні економічно, ні психологічно на орендарів та власників землі: всі з орендарів, хто хотів піднімати ціну на землю й купувати її по-сірому, – це зробили; усі з власників землі, хто піддався на умови орендарів, – продали. Ми залишилися у видозміненому мораторії на продаж землі. Землю можна продавати тільки орендарям, землею користуються тільки орендарі. Українці отримали ще більш жорсткі обмеження, якими керує вже не держава, а приватні особи – орендарі, яких можна сміливо називати новими феодалами чи панами і які цинічні, зухвалі, жадібні й скоро проявлять свою жорстокість у ставленні до власників землі. Це повна деградація державності. Продавати не має що – у влади нульовий ефект від зробленого. Орендна форма земельних відносин завжди буде гірше, ніж самостійне господарювання, й не забезпечуватиме економічного відновлення, не говорячи вже про економічний розвиток. Концентрація землі буде формувати суспільну необхідність усуспільнення землі (націоналізацію). Фактично країна буде рухатися до економічного та суспільного колапсу. Рух до колапсу отримає економічний, суспільний та, як наслідок, політичний спротив. Суспільна та економічна необхідність вимагає вже зараз змінювати базис земельних відносини під очевидний вектор розвитку – розвитку самостійного господарювання власників землі через участь у Товариствах власників землі. Що, як не дивно, є успішною практикою розвинутих країн. Усі законодавчі помилки вже зроблено, й час їх виправляти. Помилки виправляються або самостійно, або помилки виправляють ті, хто їх зробив. Але горбатих тільки могила й виправить. Читайте: Не ставати бідними на власній землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Про принципи формування тарифів, компенсації перевізникам і "економічно обґрунтовану" фантастичну ціну. Відразу, щоб уникнути питань про гроші за рекламу в метро, повідомляю: ці питання так дістали нашу чудову владу, що у 2016 році Мінтранс всі інші доходи метрополітену, не пов'язані із перевезенням пасажирів (реклама, оренда приміщень тощо) тупо виключив із формули розрахунку. А тепер по суті. Законодавча основа про тарифи прописана в статті 14 ЗУ "Про міський електричний транспорт". Найбільш важливі дві норми у частині другій: - Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників ТА забезпечення захисту малозабезпечених громадян. - У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тобто, ситуація наступна. 1. Тариф не зобов'язаний покривати повністю навіть витрати КП на перевезення – громадський транспорт має бути доступним навіть для малозабезпечених. 2. Якщо тариф не покриває витрат на перевезення, втрати компенсуються із бюджету. Важливо. Зверніть увагу, що із бюджету компенсуються втрати на перевезенні пасажирів, а не всі забаганки перевізника. Якщо КП "Метрополітен" викидає гроші на сплату нав'язаних боргів Укррослізинг або інвестиційну діяльність по добудові чогось на майбутнє, то ці витрати із бюджету не повинні компенсуватися – якщо немає прибутку, то і гроші не треба викидати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Саме з цим пов'язане шахрайство із фіктивними витратами Метрополітену від амортизації безоплатно переданого йому комунального майна. КП всі свої ліві збитки не світить, а баланс підганяє додатковими липовими збитками від перевезення пасажирів, щоб йому могли вливати гроші із бюджету під виглядом регулювання ціни на перевезення. Тож скільки Метрополітен реально витрачає на перевезення пасажирів і яка реальна собівартість однієї поїздки за його звітами? Візьмемо останній звіт за І квартал цього року. Вчора я розписував, що Метрополітен включає фіктивні втрати на амортизацію. КП отримало безоплатно майно територіальної громади, тому у нього немає витрат від його амортизації. Амортизація має зазначатися у звіті двічі – як витрати, і як дохід, щоб в сумі давати нуль. Про те, що амортизація безоплатно переданого майна має відображатися і в доходах, прямо зазначено в п. 21 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". Прибираємо із зазначеної у Звіті собівартості липові витрати від амортизації і отримуємо реальні витрати КП на перевезення пасажирів за І квартал – 749,8 млн. Пасажирів перевезли 75,3 млн, тож витрати на одного – 9,95 грн, а не 15 грн, як брехав Кличко. Але такі високі витрати на одну поїздку є виключно результатом коронавірусу. У докарантинний 2019 рік за квартал метро перевозило в середньому 123 млн пасажирів, тож якби не вірус, то реальна собівартість для КП одного перевезення зараз би складала 6,09 грн при діючому тарифі від 6,5 до 8 грн. А що таке економічно обґрунтований тариф, який за словами представників Метрополітену перевищує 21 грн? Це тариф, розмір якого розраховується відповідно до затвердженого Мінтрансом порядку, і його встановлення не є обов'язковим. Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену) Формула розрахунку є на першому скріншоті. Специфіка цього тарифу. 1. Він включає повну собівартість разом із амортизацією, а не витрати КП на перевезення пасажирів. Тобто, за ним кияни двічі сплачують вартість будівництва метро і закупки поїздів – перший раз через будівництво/закупку за рахунок бюджету, а другий – поступово оплачуючи в тарифі амортизацію свого власного майна. 2. Він включає плановий прибуток. А плановий прибуток може включати багато чого. Наприклад, додаткові мільярди на розвиток метрополітену згідно програми технічного розвитку, яку затверджує Кличко. P.S. В третій частині буде про реальний фінансовий стан КП "Київський метрополітен" в цьому році та як Віталій Кличко власноруч 11 лютого збільшив економічно обґрунтований тариф на цій рік мінімум на 7 грн за одну поїздку. Читайте: Як керівництво КП “Київський метрополітен” дурить киян своєю вимогою підняти тариф на проїзд. Частина I Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудовДжерело публікації КиевVласть

Гортаючи сторінки історії, можна дізнатися хід Другої Світової війни. Скільки було вбито та скалічено людей! Археологи й дослідники знаходять все нових учасників тих грізних і болісних подій. Тож вихованці гуртків “Краєзнавча журналістика”, “Громадська журналістика”, “Фотографія”, “Відеомонтаж” Київського Палацу дітей та юнацтва разом  з вихованцями Дитячо-юнацького клубу “Олімпія” Голосіївського району вирушили в міні-експедицію південною частиною  КиУРу – Київського укріпрайону, на так званий опорний пункт “Крим”. Що ми знаємо про Київський укріпрайон? Це комплекс оборонних споруд, протяжність якого близько 100 кілометрів. Найчисельніші з них, що збереглися по наш час – артилерійсько-спостережні пункти та ДОТи. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  ДОТ – це довготривала оборонна точка, збудована з міцних залізобетонних конструкцій. Найцікавіше те, що лінія оборони зведена ще в 30-х роках минулого століття, а не напередодні Другої Світової війни, як можна хибно подумати. Це пов’язано з можливим наступом військ Польської республіки, який очікував СРСР після радянсько-польської війни 1920 року. З моменту побудови комплекс споруд неодноразово переживав консервацію та модернізацію. Кожен ДОТ мав на озброєнні по кілька кулеметів, зокрема, “Максим” та Дегтярьова. Розміщувались ці споруди так, щоб в разі виведення з ладу одного сусідні перекривали сектор вогню. Першим в нашій експедиції став ДОТ №181.  Важко навіть уявити,  якої сили був вибух, щоб так здибити залізо й бетон! Що вже казати про бійців, гарнізон ДОТу! Останніх його захисників чекала смерть в німецькому полоні. Пройшовши кілька кілометрів вдовж Одеської траси, а потім вулицями села Віта-Поштова, можна натрапити на ДОТ №180. Пошуковці віднайшли воєнні артефакти й зберегли їх в музеї, який облаштували в цьому ДОТі. Військовий комісар Гатнянської ОТГ, командир пошукового загону  “Фронтовик” Вадим Січкаренко, провів екскурсію ДОТом, розповів про бої на цій ділянці фронту влітку 1941 року, про долі захисників Києва. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У 1941 р. ДОТ № 180 увійшов до складу опорного пункту “Крим”. Разом із сусіднім ДОТом № 179 він захищав дорогу Київ – Васильків у районі її перетину з річкою Віта (тоді дорога на цій ділянці проходила західніше від сучасної Одеської траси). Гарнізон форту – бійці 28-го окремого кулеметного батальйон упід командуванням капітана Івана Кипаренка.. На них насувалися сили нацистської 71-ї піхотної дивізії. 4 серпня 1941 року відбувся єдиний, багатогодинний бій гарнізону ДОТу. Ворог взяв його у ближньому бою.  На східній амбразурі ДОТа є сліди обстрілу з протитанкової гармати та стрілецької зброї. Це могло бути спробою нацистів примусити гарнізон припинити вогонь і закрити заслінку, після чого сапери штурмових груп мали можливість підійти до ДОТа. Вони заклали вибухівку в південно-східну амбразуру та зруйнували її (після війни ці пошкодження ДОТа було зацементовано). Потім нацистські артилеристи почали обстрілювати вхід у ДОТ. Коли кулемет, який його захищав, було придушено, сапери двома вибухами підірвали бронедвері. Збереглося німецьке донесення, згідно якого ДОТ було захоплено о 13 год. 20 хв. за допомогою 3-кілограмових саперних зарядів, зарядів на довгих палицях та димових шашок, і наблизитись до нього було особливо важко. Було захоплено 9 полонених і в ДОТі лишилося 6 загиблих. Поруч був вкопаний танк, який нацисти подолали ручними гранатами. У 2011 році ДОТ відреставрували активісти Київського міського історико-патріотичного клубу “Пошук” та Міжнародної асоціації дослідників фортифікації “Цитадель”. Останнім пунктом нашої експедиції був ДОТ №179, відомий як “мінна група. Або ДОТ типу “міна”. Він розташований на невеликому пагорбі над річкою Сіверка. Ще за часів Київської Русі тримав тут оборону прикордонний форт стародавнього городища Звенигород, захищаючи рубежі Києва від степових орд. А через тисячу років захисники вбудованої в цей пагорб бетонної цитаделі стримували німецько-нацистських загарбників. Довготривалу вогневу точку було побудовано в 1930 році за індивідуальним проектом. Бойовий каземат на три кулеметних амбразури вписаний в пагорб. ДОТ має три входи в розгалужену мережу підземних галерей протяжністю 227 метрів глибиною залягання 7 метрів. ДОТ № 179 мужньо стояв на смерть, тримаючи оборону Києва до останнього бійця проти двох штурмових груп 3 моторизованої роти 171 саперного батальйону під командуванням лейтенанта Куні та фельдфебеля Есковіц, 2 та 3 роти 191 піхотного полку. Ось скупі рядки військової хроніки: “Вранці, о 6:00, 4 серпня 41-го після годинної артпідготовки, із застосуванням важкої артилерії почався штурм КиУРу. Поблизу ДОТу № 179 до останньої можливості стримувала німецьку атаку 210 гаубична батарея молодшого лейтенанта А.М.Федорака. Але удар німецької 71 піхотної дивізії був дуже сильним. Для боротьби з ДОТами 71-а задіяла важку артилерію, 1 дивізіон і 1 додаткову батарею реактивних мінометів, самохідні установки залпового вогню з запальними реактивними снарядами, штурмові групи, озброєні вогнеметами, вибухівкою і гранатами. Під сильним вогнем піхота польового заповнення КиУР відступала, кидаючи напризволяще гарнізони ДОТів і ДЗОТів . Таким чином німецькі штурмові групи, використовуючи мертві простори, безкарно підбиралися до ДОТів і закидали їх гранатами та димовими шашками. Наші частини почали відходити. Місцями виникла паніка. Але радянське командування вжило енергійних заходів до відновлення становища: пошарпані роти і батальйони приводилися в порядок, вводилися резерви, організовувалися контратаки, з другої половини дня посилилися дії радянської авіації в районі с. Віта-Поштова. Незважаючи на це, ворог, відбивши всі радянські контратаки, прорвав першу смугу оборони і просунувся на кілька кілометрів. За підсумками дня 4 серпня 1941 71-а пд заявляє про руйнування 33 дотів і дзотів, одного танка, і про захоплення 750 полонених. Власні втрати дивізії склали всього (!) 5 чоловік убитими і 55 пораненими”. Понад 70 років фортецю було законсервовано. Завдяки цьому тут збереглися унікальні елементи внутрішнього обладнання: протиштурмові грати, броньована заслінка з оглядовими щілинами, броньовані двері. Активісти Київського міського історико-патріотичного клубу “Пошук” та Міжнародної асоціації дослідників фортифікації “Цитадель” впродовж кількох років відновлювали ДОТ. На превеликий жаль, те, чого не змогла зробити війна, роблять сучасні варвари й вандали! “Десять років тому ми разом з юними журналістами ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ допомагали відновлювати ДОТ. Напередодні Дня звільнення Києва від нацистських загарбників ми закінчували останні приготування до свята (мало відбутися міське свято, військово-історична реконструкція бою) працювали тут і раптом до тильного боку укріплення  під’їхав джип”, – розповідає  керівник нашої експедиції, викладач ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ Наталя Плохотнюк, –  З нього вийшов дідусь, який почав казати про інший вхід до бункера. На підтвердження своїх слів, він розповів історію про побратима Васю, курсанта артилерійської спецшколи № 13, що тут поклав життя. Їм  було всього лише по 14-16 років, коли ці юні військові опинилися на лінії оборони Києва. “Було дуже страшно! – згадував старий, Хтось крикнув: “Німці!”. До страху додалася цікавість: “Де? Де німці?!”  - Вася тільки-но визирнув з бійниці й одразу отримав кулю. Ми трималися цілий день. Було багато вбитих і поранених. Коли стемніло, нас, молодих, яром і берегом почали відводити з лінії вогню. Повірте, вихід не тут, а з іншого боку. Знайдіть Васю”, – попросив старий солдат. Пошуковці, хоч і не дуже повірили старому,  почали копати й справді наткнулися на повноцінний вхід до бункера. А в пласті землі знайшли останки підлітка. При ньому був гребінець, дрібні монети, пряжка ременя. На превеликий жаль, встановити дані юнака не вдалося, а інформації  про вихованців цих військових спецшкіл поки що нема.  Так тепер ми маємо кілька входів до споруди”, – згадує Наталя Плохотнюк. Зайшовши до бункеру, розумієш, наскільки величезна ця підземна система. Проте це не завадило гуртківцям дослідити її. Тут багато кімнат та переходів, деякі засипані глиною. Всі вони досить невисокі. Історичні документи говорять, що військові пересувались ними напівприсядки. І в такому положенні доводилося ще й воювати, вести бій, рятувати поранених!... Дослідницьке життя захоплює. Незабаром ми знову вирушимо по новим місцям і поділимося з вами цікавими історіями! А кожна така історія – це пам’ять. Багато місць поблизу, де боролися за нас, просто забуті. Пам’ятаймо тих, хто заради нашого миру віддав свої життя! Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Фото: Богдан Сергієнко та Анна Хливнюк, вихованці гуртка “Фотографія” (керівник Павло Вовчановський) та Владислав Степаненко КиевVласть

Сьогодні для кожного міста нашої держави головним завданням є  безпека дорожнього руху, як одного з ключових елементів розвитку суспільства. В Україні рівень смертності та травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод є достатньо високим, а рівень організації безпеки дорожнього руху залишається вкрай низьким, про що у своїх звітах неодноразово наголошували експерти ВООЗ, Світового банку та інших міжнародних інституцій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За статистикою, наведеною Кабінетом Міністрів України, щороку в Україні на дорогах гинуть не менше 3,5 тис. людей, травмуються – близько 35 тис. При цьому зберігається тенденція, коли поліпшення якості дорожнього полотна призводить до погіршення дисципліни водіїв та перевізників – передусім, в сегменті швидкісного режиму і перевантаження транспорту. Задля того, щоб напрацювати та реалізувати державну програму підвищення безпеки дорожнього руху  Кабінетом Міністрів України було створено Координаційну раду з питань безпеки руху. Основним показником в напрямку цієї діяльності  є зменшення кількості ДТП та травмованості. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться З огляду на це розвиток інфраструктури та бурхлива автомобілізація в містах України, а особливо в Києві- столиці України поставили перед місцевою владою  ряд суттєвих проблем, з якими вкрай важливо швидше боротися: зниження пропускної можливості дорожніх смуг, затори у місті, зростання кількості ДТП тощо. Тому 15  травня 2019 року Київською міською радою прийнято Проєкт рішення № 542/7198 “Про затвердження Міської цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року”,  відповідно до якого підвищення безпеки дорожнього руху є однією з оперативних цілей для розвитку міста. Згідно вказаного рішення Київради, безпеку дорожнього руху в сучасних умовах треба розглядати як одну з найголовніших цілей і невід'ємну умову діяльності людей, соціальних груп, суспільств, держав і світового співтовариства. Саме тому Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року підвищення безпеки дорожнього руху визнано однією з оперативних цілей розвитку міста. Зазначеним рішенням Київради, зокрема, зазначається наступне: аналіз основних причин недостатнього рівня забезпечення безпеки дорожнього руху в столиці України порівняно з відповідним рівнем міст Європейського Союзу свідчить про таке: - відсутність належного контролю та недосконалість нормативно-правової бази щодо розробки у складі проєктів будівництва об'єктів схем організації дорожнього руху, пішохідних зон та велосипедних доріжок; - не в повній мірі відповідає сучасним вимогам інфраструктура вулиць та автомобільних доріг. Під час їх будівництва та реконструкції не завжди облаштовують наземні і підземні пішохідні переходи та спеціальні велосипедні доріжки, наявність яких могла б значно скоротити дорожньо-транспортний травматизм. Зазначу, що на ефективність організації дорожнього руху безсумнівно впливає масштабне будівництво житлових масивів, розважальних та офісних центрів. Аналіз діючого законодавства щодо порядку видачі технічних умов для будівництва виявив відсутність належної нормативно-правової бази. Законами України не передбачається чіткого механізму щодо погодження з органами місцевого самоврядування схем організації дорожнього руху при будівництві об’єктів нерухомості. Разом з цим, на органи місцевого самоврядування покладено обов’язки організації дорожнього руху, паркінгів та задоволення інших потреб учасників дорожнього руху. На сьогодні бачимо, що механізм взаємодії Департаменту архітектури та містобудування виконавчого органу Київради (КМДА) та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА) при видачі дозволів містобудівних умов та обмежень забудовникам – відсутній. Тому без взаємодії даних Департаментів ми щодня наглядно бачимо ситуацію на дорогах міста, коли кияни та гості столиці вимушені стояти в заторах  і вдень, і вночі понад двох годин. Це не перебільшення, адже згідно даних спеціалістів у столиці нараховується понад  одного мільйона автомобілів та більше 11 600 багатоквартирних будинків. Для прикладу за 2020 рік в столиці в експлуатацію було введено близько 36 житлових будинків та заселено 18,5 тис. квартир. При цьому, житловий фонд столиці за останні десять років збільшився на 6%, а кількість автомобілів зросла майже на 40%. Тому задля регулювання організації безпеки дорожнього руху в столиці, як складної динамічної системи взаємодій транспортних і пішохідних потоків, потрібно розпочинати, як і в будь-якій країні, з розробки та прийняття нових законів, положень, правил у сфері організації дорожнього руху. Обнулення та оновлення законодавчих актів дозволить повною мірою задовольнити економічні проблеми всіх міст України та столиці, а особливо потреби населення в автомобільних перевезеннях із максимальним рівнем безпеки. Зокрема, проблему організації безпеки дорожнього руху в Києві при будівництві доріг, житлових масивів та розважальних центрів передбачається розв'язати шляхом внесення низки змін до нормативно-правових актів, які посилять контроль з боку місцевих органів влади за реалізацією заходів з організації дорожнього руху при проєктуванні та будівництві об'єктів містобудування. Відсутні вимоги щодо організації та безпеки дорожнього руху і в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”, яким передбачаються вимоги до вихідних даних до проєкту будівництва об'єкту нерухомості (містобудівні умови та обмеження і технічні умови). Так, статтею 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, яка встановлює перелік відомостей, які мають міститися в містобудівних умовах та обмеженнях, не передбачається відомостей щодо організації та безпеки дорожнього руху. Статтею 30 цього ж закону визначено поняття технічних умов та визначено умови відповідності об’єкту розрахунковим параметрам водопостачання, зовнішнього освітлення, телекомунікацій тощо. При цьому не передбачено умов щодо організації та безпеки дорожнього руху. Більше того, на сьогоднішній день значна кількість нормативно-правових актів, які були прийняті на рівні Кабінету Міністрів України та інших профільних органів, скасовані. При цьому нових нормативних актів, які належним чином регулювали б порядок надання технічних умов не прийнято. Застарілими також є і будівельні норми, оскільки питання організації безпеки дорожнього руху при будівництві нових об’єктів ними чітко не визначаються. Як в законодавчих, так і в підзаконних актах відсутні норми, які б встановлювали обов’язки забудовника на ранній стадії будівництва (отримання вихідних даних) враховувати вимоги щодо організації дорожнього руху при інтеграції в міський простір нового об’єкта. Зважаючи на те, що будівництво масштабних об’єктів нерухомості безпосередньо впливає на дорожній рух в столиці, то доцільним буде –  налагодити механізм контролю, який дозволив би органам місцевого самоврядування регулювати дотримання заходів безпеки дорожнього руху при будівництві нових об'єктів та їх відповідність  схемі організації дорожнього руху. При реалізації такого механізму, місцеві адміністрації зможуть здійснити аналіз майбутнього об’єкту, змоделювати всі можливі варіанти організації дорожнього руху навколо та для будівництва об'єкту інфраструктури та своєчасно пред’явити відповідні умови перед тим, як видавати містобудівні умови та обмеження забудовникам та погоджувати детальні плани територій. Саме такі заходи допоможуть підвищити ефективність організації дорожнього руху в державі в цілому та столиці зокрема. Довідка: У 2019 році в Україні зареєстровано 160675 дорожньо-транспортних пригод, із них 26052 – із загиблими та/або травмованими особами (загинуло 3454 особи і травмувалося 32736 осіб). Понад 33 відсотки загиблих та/або травмованих у дорожньо-транспортних пригодах є пішоходами (1261 особа загинула і 8005 осіб травмовані). На дорогах України загинуло 164 дитини та травмовано 4435 дітей віком до 18 років. За питомими показниками аварійності та наслідками дорожньо-транспортних пригод Україна також є одним з лідерів серед європейських держав. Так, у середньому в державах – членах ЄС на 100 тис. жителів припадає 5 відсотків загиблих у дорожньо-транспортних пригодах, тоді як в Україні такий показник становить (за даними 2019 року) 8,22 відсотка осіб. За результатами проведеного Національною поліцією аналізу стану аварійності на території країни встановлені основні причини скоєння дорожньо-транспортних пригод із загиблими та/або травмованими людьми, а саме: порушення правил маневрування – 22 відсотки; перевищення безпечної швидкості – 34 відсотки; недотримання дистанції – 8 відсотків; порушення правил проїзду перехрестя – 8 відсотків; керування транспортним засобом у нетверезому стані – 3,23 відсотка; виїзд на смугу зустрічного транспорту – 1,35 відсотка; порушення правил проїзду пішохідних переходів – 6 відсотків. Дорожня інфраструктура також впливає на показники аварійності. Так, у 2019 році сталося 948 дорожньо-транспортних пригод через незадовільний стан доріг, в яких 51 особа загинула та 359 осіб травмовані, з них на дорогах державного значення – 890 дорожньо-транспортних пригод, на дорогах місцевого значення – 58 дорожньо-транспортних пригод. Крім того, глобальні зміни клімату та аномальні снігопади протягом останніх років призводять до утворення масштабних автомобільних заторів, довготривалого припинення пасажирських і вантажних перевезень, погіршення життєзабезпечення людей та значних економічних збитків. Велика кількість дорожньо-транспортних пригод та постраждалих від них також впливає на економіку та сферу охорони здоров’я України. За розрахунками експертів Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються в 68,6 млрд. гривень на рік, що становить близько 1,91 відсотка валового внутрішнього продукту (у розрахунках 2019 року), включаючи матеріальні витрати, пов’язані з пошкодженням майна та зниженням продуктивності праці, та людські втрати через серйозні травми або смерть внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Олексій Шевчук, радник Київського міського голови з правових питаньКиевVласть

6 травня в усьому світі відзначають Міжнародний день без дієт. Започаткувала цей день у 1992 році директорка британської групи “Diet Breakers” Меррі Еванс Янг – жінка, яка подолала анорексію і сьогодні відома як пропагандистка здорового способу життя без дієт. Вона впевнена: людина може бути красивою, здоровою та чудово почуватися незалежно від того, яку цифру показують ваги. Травень – останній весняний місяць. А це означає, що літо не за горами, а разом з ним і вечірки, море, пляж…  Необхідність позбутися зайвих кілограмів особливо загострюється саме в цей період, напередодні пляжного сезону. Всіх починає турбувати “зайва” вага, з’являються роздуми про те, як би швиденько її позбутись. І дієта – перше, що спадає на думку. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Але сьогодні всі можуть зітхнути з полегшенням, адже є вагомі підстави забути про дієти і дозволити собі відпочити. Цей день присвячується тому, щоб забути про те, яка у вас вага, припинити постійні підрахунки калорій і просто полюбити своє тіло. Ініціатива британки знайшла відгук у США, Австралії, Індії, Ізраїлі, Швеції, Канаді та багатьох інших країнах Європи. Дієта –  досить популярний спосіб для того, щоб схуднути. Коли ми “вбиваємо” в пошукову стрічку Гугл запит “дієти для схуднення швидко”, нам видають десятки тисяч сайтів з “різноманітними” дієтами, які насправді однакові і не факт, що дієві. Також дуже часто під фразою “швидка дієта – дешево та стовідсотковий результат” криється звичайний дієтологічний міф.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Але навіть дієти не завжди допомагають нам досягти бажаної втрати ваги. Тому чудовою альтернативою може бути правильне харчування, фізична активність і здоровий спосіб життя. Лікар-дієтолог, ендокринолог Наталія Самойленко у прямому ефірі “Сніданок з 1+1” розповіла, що для того, аби схуднути, потрібно дотримуватися простих правил. Але вони настільки прості, що багатьом людям це не до вподоби. До цих правил належать: 1. Графік харчування Графік харчування – це основа раціону. Дуже важливо снідати в першу годину після пробудження. Від цього залежатиме інтервал до наступного прийому їжі. Харчуватись потрібно 5 разів на день з інтервалом в 3 години. Існує таке поняття “екватор дня”. Це умовна лінія, що ділить день на 2 частини і зображує правильність ритму харчування. Якщо до екватора, тобто до 15:00, кількість прийомів їжі більша, ніж після екватора, то людина худне. 2. Структура раціону Всім відомо, що корисно їсти овочі та фрукти, ягоди, різні каші. Але якщо харчуватись так кожен день, то це матиме поганий вплив на обмінні процеси організму. Тому потрібно урізноманітнити свій раціон, додавши нові страви чи нові корисні продукти харчування. 3. Достатня кількість води Тема води овіяна міфами в науково-популярній літературі та в Інтернеті. На питання “скільки води потрібно випити за день?” немає точної відповіді. Але найкращим маркером потреби організму у рідині є відчуття спраги. Воно є одним з найдревніших інстинктів для виживання. Але сучасний ритм життя людини робить її запрацьованою, хронічно стомленою та “глухою” до потреб свого організму. Основну частину спожитої рідини варто випити до 18 години. 4. Хороший сон Від того, скільки годин ви спали, залежатиме ваше бажання їсти. 5. Позитивний настрій Відчуття голоду – це психологічний фактор. Якщо людина зла, схвильована, засмучена, то бажання з’їсти щось смачненьке, але шкідливе настільки велике, що дуже важко йому протистояти. А коли людина весела, радісна, щаслива, то для неї не буде проблемою харчуватись корисними продуктами. 6. Спорт Класика жанру – для того, щоб схуднути, варто займатись фізичними вправами. Але для того, щоб був хороший результат, варто проконсультуватись зі спеціалістами, тому що не кожен вид спорту допоможе втратити “зайву” вагу. Здорове харчування, дієти – все це існує не для того, щоб “скинути” вагу, а для того, щоб її нормалізувати. І для того, щоб скинути “зайве”, спочатку потрібно порахувати і зрозуміти чи є воно таким насправді, чи це просто бажання стати неіснуючим ідеалом краси. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  КиевVласть

Депутати фракцій “Європейська Солідарність”, “За майбутнє” та “Слуга народу” в Київській облраді підписали колегіальне звернення до голови КОР О. Склярова з вимогою скликати позачергове засідання сесії обласної ради. Відповідне звернення в понеділок, 19 квітня, підписали 56 депутатів. Станом на 10:00 20 квітня офіційної відповіді від голови КОР так і не з’явилося. Цей факт демонструє неспроможність керівництва обласної ради виконувати свої обов’язки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сесія Київської обласної ради скликалась вже тричі і тричі її так і не провели. На превеликий жаль, від такої бездіяльності страждає громада Київщини. Разом з тим, абсолютна більшість депутатів чекає від нинішнього керівництва Київської обласної ради, що вони нарешті почнуть працювати в інтересах людей. В цей важкий час ми маємо бути максимально солідарні. А через політичні ігрища ми не можемо виділити кошти на бюджетні програми та прийняти надважливі управлінські рішення, зокрема, ті, що стосуються допомоги медикам в боротьбі з пандемією. За останній час не було прийнято жодного рішення, що сприяло би вирішенню нагальних проблем області. Для О. Склярова – це дуже несприятливий “дзвіночок”, адже підписалися під зверненням не лише депутати від опозиції, але й 18 зі “слуг”. Тобто й серед депутатів його ж партії він не має підтримки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться До того ж депутати від фракцій “Європейська Солідарність” та “За майбутнє” повторно подали власноруч підписані заяви з вимогою нарешті долучити нас до роботи постійних профільних комісій КОР. Вже пів року це питання не виносять на сесію і нас не включають в жодну із комісій. Аргументи на такі дії – просто абсурдні. Через цей факт серед депутатів назріває бунт. Хочемо показати, що ми – дієві депутати, котрі прагнуть працювати на благо Київщини. Мене та моїх колег не влаштовує той факт, що ми не можемо якісно виконувати свої депутатські завдання та повноваження. В листопаді минулого року з явними порушеннями закону та таємниці голосування відбулось “обрання” голови Київської обласної ради VIII скликання. Аналогічно відбулося обрання голів та складу постійних комісій, в результаті чого депутатам, які не увійшли в жодну із комісій, відверто перешкоджають у здійснені їхньої діяльності, порушуючи норми Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” і Регламент Київської обласної ради. Тож сьогодні відповідні звернення до голови Київської обласної ради від депутатської більшості вже офіційно зареєстровані і ми очікуємо конструктиву в роботі від керівництва КОР. Сесію необхідно провести в середу, 21 квітня. Кожен день затягування – це колосальні втрати для медичної галузі. Якщо нинішній голова й надалі ігноруватиме інтереси громади, депутатів і не сконсолідує роботи Київської обласної ради, його неминуче очікуватиме відставка. Зараз не той час, коли можна грати в політику. Зараз час – великих викликів і надважливих рішень. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро “Титикало та партнери”, Заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради

Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.  Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.  Стратегія розвитку Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.  Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу. "Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича. За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури. "Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев. Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.  "Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це  на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.  Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.  Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.  "Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він. Економічна складова Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації  Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону". За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у  2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету. У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів. У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.  У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.  І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".  Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон. "Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м  придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура  та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко. І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.  Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.  Точка зору  У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо. Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко: "Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції.  Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.  Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин: Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.  Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов: Із переваг Славутича -  наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика. Дорожня карта ОТГ Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста  – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.  На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Фото: колаж KVКиевVласть