“За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку
Столична міськрада зі скандалом ухвалила бюджет Києва на 2024 рік та нову Програму економічного та соціального розвитку, розраховану на 2024-2026 роки. Згідно з прийнятими рішеннями, доходи міської скарбниці в наступному році мають скласти 72,6 млрд гривень, а видатки – 85,3 млн гривень, з яких 13,3 млрд гривень планується витратити на проведення різних капітальних ремонтів та будівництво інфраструктурних об'єктів. Серед іншого, влада Києва планує в наступному році витратити найбільше коштів на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації (БСА), будівництво метро на Виноградар та Подільсько-Воскресенського мостопереходу, ремонт ліфтового господарства тощо. Такий розподіл фінансування викликав обурення у окремих представників депутатського корпусу – народні обранці вимагали від керівництва міста прийняти “бюджет війни”, передбачивши максимально можливу суму коштів на підтримку ЗСУ та посилення обороноздатності столиці. Втім, чиновники на такі заклики фактично не відповіли. Ба більше, вони навіть не озвучили точний розмір фінансових ресурсів, які в 2024-ому планується виділити “на армію”.
Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київради депутатський корпус затвердив бюджет столиці на 2024 рік та Програму економічного та соціального розвитку на 2024-2026 роки.
Суб'єктами подання відповідних проєктів рішень №08/231-1426/ПР та №08/231-1425/ПР від 10 листопада 2023 року виступили Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) та Департамент економіки та інвестицій КМДА відповідно. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 80 та 83 депутати.
Згідно із рішенням про затвердження столичного бюджету, у наступному році дохідна частина міської скарбниці має скласти 72,6 млрд гривень, а видаткова – 85,3 млн гривень. Таким чином, дефіцит бюджету Києва дорівнюватиме 12,7 млрд гривень. Зазначимо, у початковому варіанті підготовленого в КМДА проєкту бюджету дохідна частина дорівнювала 68,8 млрд гривень, а видаткова – 82,3 млрд гривень. При цьому, у ході внесення правок до цього документу на комісіях Київради та в сесійній залі, які подавали КМДА та міський голова Києва Віталій Кличко, ці показники були збільшені. Треба розуміти, що протягом року міськрада також буде вносити зміни до бюджету, а тому вищезазначені цифри обов'язково будуть змінені ще не раз.
Найбільше доходів столичній скарбниці має принести податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 32 млрд гривень. 16,8 млрд гривень мають скласти місцеві податки та збори, 7,5 млрд гривень – податок на прибуток підприємств, 2,8 млрд гривень – кошти від продажу землі тощо.
Що стосується видаткової частини, то більш ніж третину затверджених обсягів фінансування в 2024 році мають бути направлені на сферу освіти – 27,2 млрд гривень. Трохи більше чверті видатків міська влада вирішила виділити на транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – понад 23,8 млрд гривень. У свою чергу, на житлово-комунальне господарство планується витратити 8,2 млрд гривень, соціальний захист – 7,8 млрд гривень, охорону здоров’я – близько 6 млрд гривень, культуру і мистецтво – 1,7 млрд гривень, фізичну культуру і спорт – 1,5 млрд гривень.
Також столична міськрада, за озвученій в сесійній залі ініціативи Віталія Кличка, передбачила виділення 1 млрд гривень на реалізацію заходів програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки за рахунок вільних залишків бюджету цього року. Тобто, ці кошти будуть направлені на вказані потреби пізніше, протягом наступного року. При цьому, голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та іннвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) пропонував збільшити цю суму до 2,5 млрд гривень (за його словами, саме така сума невикористаних залишків в бюджеті-2023.- KВ), але його пропозиція навіть не була поставлена на голосування.
Серед іншого, керівництво Києва погодило виділення фінансування на новостворений Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА за рахунок перенаправлення коштів, передбачених Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Втім, скільки коштів отримає цей структурний підрозділ, наразі достеменно невідомо – ця правка також вносилався “з голосу” під час “пленарки”, а тому встановити “цифри” досить проблематично. Проте, попередньо йде про суму від 8 млн до 16 млн гривень.
У свою чергу, відповідно до рішення про затвердження ПЕСР, столична міськрада, зокрема, погодила перелік найбільш вагомих інфраструктурних проєктів, які планується реалізувати протягом 2024-2026 років, а також передбачила видатки на їх фінансування саме в наступному році. Усього в 2024-ому році на це було передбачено 13,3 млрд гривень, із яких 6,7 млрд гривень керівництво Києва вирішило направити на здійснення капітальних ремонтів, а 6,6 млрд гривень – на будівництво та реконструкцію. Для порівняння, на поточний рік у ПЕСР були передбачені відповідні видатки на суму 3,7 млрд та 3,9 млрд гривень відповідно.
Так, зокрема, 596 млн бюджетних гривень у наступному році планується витратити на реконструкцію та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київщини, 400 млн гривень – на реконструкцію дамб мулових полів БСА, 400 млн гривень – на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства, 360,8 млн гривень – на реконструкцію “Дегтярівського шляхопроводу”, 350,8 млн гривень – на будівництво транспортної розвязки на перетині вулиць Полярної та Богатирської, 328,2 млн гривень – на будівництво “метро на Виноградар”, 298 млн гривень – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу.
Серед іншого, у 2024 році столична влада планує направити кошти на реконструкцію будівель Олександрівської лікарні (150,3 млн гривень), реконструкцію житлового будинку на бульв. Кольцова, 24-А (150 млн), реконструкцію лівобережного колектора (75 млн), будівництво колумбарних стін на Байковому кладовищі (59,2 млн), будівництво світлофорів (55,5 млн), реконструкцію зливостокової каналізації системи озер Опечень (35 млн гривень) реконструкцію парків “Наталка” і “Орлятко” (по 25 млн), будівництво Великої окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокосовського до вул. Богатирської (25 млн), реставрацію споруди київського фунікулера (15 млн), реконструкцію шляхопроводу біля станції метро “Дарниця” (15 млн) тощо.
Крім того, за інформацією офіційного сайту Київради, трохи більше 1 млрд гривень у наступному році столична влада планує витратити на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд у житловому фонді, а ще 1,4 млрд гривень – на будівництво 38 споруд цивільного захисту для освітніх закладів. KВ не вдалося знайти такі видатки в проєкті рішення про затвердження ПЕСР. У зв'язку з цим можна припустити, що або ці заходи в документі “заховані” за складними бюрократичними формулюваннями, або це була одна із численних правок, які були внесені перед прийняттям даного документу.
Під час обговорення даних питань в сесійній залі низка депутатів Київради висловили свої претензії стосовно того, яким чином КМДА запропонувала витрачати бюджетні кошти протягом 2024 року. Зокрема, йшлося про те, що, на думку народних обранців, міська влада повинна повністю концентруватися на підтримці ЗСУ в цілому та обороноздатності Києва зокрема. Частина депутатів була дуже незадоволена тим, що директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік (на колажі праворуч) так і не відповів на їхнє питання стосовно того, скільки ж коштів буде направлено “на армію” і чи входять такі видатки до вищезгаданого 1 млрд гривень, передбачених “в майбутньому” на виконання програми “Захисник Києва”.
“Кожен з вас [депутатів] подав свої правки [до проєкту бюджету]. Їхня загальна кількість – 1059. Сума була дійсно великою – 400 млрд гривень. Не всі депутати подали джерела [фінансування цих правок], але деякі подали. Але, незважаючи на це, жодна правка не була врахована КМДА. Чи це є повагою до депутатів, які представляють громаду? Чи задоволений я тим, як формувався бюджет і як він приймався? Ні. Чи задоволений я тим, скільки бюджетних коштів виділено на ЗСУ? Ні”, – підкреслив голова “бюджетної” комісії міськради Андрій Вітренко.
Його колеги по фракції Микола Конопелько та Ксенія Семенова підтримали такий тезис. Зокрема, вони вказували на те, що під час пленарного засідання, як і багато разів раніше, біля стін Київради проходила акція протесту “Гроші на ЗСУ” – мітингувальники вимагали від міської влади направити максимально можливу кількість бюджетних коштів на Збройні сили. Але, на переконання вищезгаданих депутатів, фактично міськрада проігнорувала ці вимоги.
“Із самого ранку стоять люди, які вимагають, щоб бюджет Києва був “бюджетом війни”. Цей бюджет не є таким. Це такий бюджет, який був і два роки тому: транспортні розв'язки, нова рекреаційна інфраструктура, парк “Наталка”, Подільсько-Воскресенський міст. І ми так і не отримали відповідь, скільки коштів передбачено на ЗСУ”, – зазначила Ксенія Семенова.
Разом з тим, окремі депутати були задоволені тим, яким чином будуть витрачатися бюджетні кошти в 2024 році і вказували на те, що про “оборонні видатки” повинна в першу чергу “думати” державна влада. Наприклад, представник фракції “Європейська солідарні” Леонід Ємець запропонував звернутися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з вимогою перенаправити на ЗСУ 27 млн гривень, які передбачені на фінансування з державної скарбниці шоу Олени Кравець “Тихий вечір”. Втім, пропозиція Ємця не була винесена на голосування.
Схожою була і риторика його однопартійця Володимира Прокопіва (секретар Київради минулого VIII скликання).
“Можливо, деякі колеги за чотири роки депутатства не зрозуміли, в якому залі вони знаходяться і вимагають в місті “бюджету війни”. В місті приймається міський бюджет Києва, а “бюджет війни” має бути в державі. Там не має бути бюджету на серіали, на шоу, на телемарафон і на щось інше. Тут [у Києві] має бути бюджет, щоб у місті було метро, щоб у людей була холодна і гаряча вода та опалення. Напевно, ви забули, як рік тому не було електроенергії, і наші комунальники під ракетами “крутили дроти”? Ви хочете тут “бюджет війни”? Зробіть державний бюджет таким, а міста мають жити своїм життям”, – висловив думку Володимир Прокопів.
Серед іншого, народні обранці вказували на те, що в проєктах бюджету-2024 і ПЕСР передбачено занадто мало видатків на підтримку столичного метрополітену – такі претензії лунали в контексті нещодавної аварійної ситуації між станціями “Либідська” та “Деміївська”. Але в цьому випадку депутати все ж отримали “зворотній зв'язок”. Так, директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік повідомив, що спочатку КП “Київський метрополітен” повинне скласти кошторис видатків, необхідних для вирішення вищезгаданої та інших проблем, а вже після цього міська влада їх “пробюджетує”. Серед варіантів – виділення коштів із резервного фонду бюджету (кошти з цього фонду виділяються на різні “термінові справи” за спрлшеною процедурою – без погодження з Київрадою. – KВ).
Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко
Зазначимо також, що в ході цього ж пленарного засідання Київрада без обговорення погодила внесення змін до бюджету міста на 2023 рік та ПЕСР на 2021-2023 роки (проєкти рішень №08/231-1576/ПР та №08/231-1575/ПР від 8 грудня 2023 року, подані міським головою Віталієм Кличком та вищезгаданими департаментами).
Так, зокрема, міськрада зменшила видаткову частину столичної скарбниці на поточний рік з 98,4 млрд до 98,1 млрд гривень. Таким чином дефіцит бюджету-2023 було зменшено з 20,1 млрд до 19,8 млрд гривень. Крім того, Київрада перерозподілила видатки між різними сферами життєдіяльності міста. Це дозволило депутатському корпусу, серед іншого, виділити додаткові 581 млн гривень на реалізацію програми “Захисник Києва” (на сайті Київради згадується цифра 600 млн. – KВ), 520 млн – на поповнення статутного капіталу КП “Фінансова компанія “Житло-Капітал” (рішення про збільшення “статутки” було прийнято Київрадою 23 листопада 2023 року) тощо.
Читайте: Мільярди на квартири: Київрада значно збільшила статутний капітал КП “ФК “Житло-Капітал”
Нагадаємо, бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд. Мер Києва Віталій Кличко тоді назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”.
Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
Надалі, протягом лютого-грудня 2023 року міськрада дев'ять разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, збільшуючи його видаткову та дохідну частини – до 98,1 млрд та 78,3 млрд гривень відповідно. Звісно, кожного разу влада міста перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці та декларувала збільшення фінансування питань оборони.
Наприклад, 23 листопада 2023 року Київрада погодила виділення додаткових 500 млн гривень на програму “Захисник Києва на 2020-2024 роки” та передачу 300 млн гривень до державного бюджету на підтримку ЗСУ. Серед іншого, всупереч критиці з боку окремих депутатів, тоді було зафіксоване і додаткове фінансування на низку відомих та скандальних інфраструктурних проєктів: 1,3 млрд гривень – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу, 300 млн гривень – на будівництво розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної, 200 млн гривень – на реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу.
Читайте: Ігри в корегування: дефіцит бюджету Києва на 2023 рік досяг майже 20 млрд гривень
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. При цьому, протягом кожного конкретного року депутати багато разів коригували цей документ – таких змін нараховується більше десятка.
Читайте: Більше грошей на безпеку: Київради вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку
Як повідомляла KВ, нещодавно столична влада відзвітувалася про виконання ПЕСР і бюджету міста протягом першого півріччя 2023 року. Відповідно до цих звітів, порівнюючи з аналогічним періодом 2022 року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. Так, у січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го).
Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”.
Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому, на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му).
Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками в першому півріччі 2023-го залишався все то же “довгобуд-рекордсмен” – Подільсько-Воскресенський міст.
Читайте: Гроші є: як команда Кличка поводилась з бюджетними коштами в першому півріччі 2023 року
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі ліворуч). Володимир Репік очолює Департамент фінансів КМДА з 2012 року.
Фото: колаж КВ
