Ігри в корегування: дефіцит бюджету Києва на 2023 рік досяг майже 20 млрд гривень
Столична міськрада вже всьоме за цей рік внесла зміни до бюджету Києва на 2023 рік, а також вчергове відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР) на 2021-2023 роки. Частина коригувань вже традиційно за останній час стосуються “оборонних” видатків: зокрема, це виділення додаткових 500 млн гривень на програму “Захисник Києва на 2020-2024 роки” та передача 300 млн гривень до державного бюджету на підтримку ЗСУ. Серед іншого, всупереч критиці з боку окремих депутатів, було зафіксоване і додаткове фінансування на низку відомих та скандальних інфраструктурних проєктів: 1,3 млрд гривень – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу, 300 млн гривень – на будівництво розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної, 200 млн гривень – на реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу. Що саме з приведеного вище буде реально профінансоване та зроблене, враховуючи як мало часу залишилось до кінця року – велике питання.
Як стало відомо KВ, 23 листопада 2023 року столична міськрада внесла зміни до ПЕСР Києва на 2021-2023 роки та до бюджету Києва на 2023 рік.
Відповідні проєкти рішень №08/231-1412/ПР (суб'єкти подання – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) і №08/231-1413/ПР (суб'єкти подання – Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) були зареєстровані в Київраді 8 листопада 2023 року. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 66 та 80 депутатів відповідно.
Згідно з ухваленими змінами, доходи бюджету Києва на кінець 2023 року мають скласти 78,3 млрд гривень. У порівнянні з попередньою редакцією бюджету це показник збільшився на 3,8 млрд гривень. У свою чергу, видаткова частина бюджету тепер має становити 98,2 млрд гривень, що на 3,6 млрд гривень більше, ніж було передбачено “останнім” варіантом головного фінансового документу столиці.
Таким чином, на сьогодні дефіцит міського бюджету Києва складає близько 19,9 млрд гривень. Нагадаємо, при затвердженні, у грудні 2022 року, столичний бюджет був профіцитним – дохідна частина була більше видаткової на 700,7 млн гривень.
Столична міськрада 23 листопада 2023 року, зокрема, погодила виділення додаткового фінансування на сферу оборони та підтримку учасників бойових дій. Так, 500 млн гривень керівництво міста має намір освоїти самостійно в рамках реалізації програми “Захисник Києва на 2020-2024 роки”, а ще 300 млн гривень – передати до державного бюджету на підтримку Збройних сил України. 720 млн гривень було вирішено направити на придбання житла для учасників бойових дій та членів їхніх сімей і 156,8 млн гривень на виплату різних видів фінансової допомоги військовим (це – субвенція з держбюджету. -KВ).
Крім того, додаткові кошти були направлені на реалізацію декількох важливих і водночас скандальних інфраструктурних проєктів. Йдеться про будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу (добавили 1,3 млрд гривень), будівництво розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної (добавили 300 млн гривень) та реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу (добавили 200 млн гривень), при здійсненні якої в кінці вересня 2023-го трапився обвал конструкцій.
Читайте: Достроково втомився: чому обвалився Дегтярівський шляхопровід та що з ним буде далі
Ще 700 млн гривень виділили Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та підпорядкованим йому КП на підготовку до зимового періоду – закупівлю паливно-мастильних матеріалів, посипальних матеріалів тощо. Ще 210,6 млн гривень вирішили направити на капітальний ремонт об'єктів метрополітену, а 25,1 млн гривень – на будівництво і реконструкцію світлофорних обєктів.
Також додаткові кошти має отримати Департамент територіального контролю КМДА – йому було виділено 27,9 млн гривень на закупівлю демонтажної техніки. Як пояснив під час засідання Київради директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Рєпік, йдеться про техніку, яка буде використовуватися для знесення тимчасових споруд (ТС).
Зміни до ПЕСР, погоджені депутатами під час цієї ж “пленарки”, багато в чому дублюють зміни, що були внесені до бюджету. До Програми соцекономрозвитку були внесені додаткові видатки на вищезгадані інфраструктурні проєкти, а також витрати на низку інших робіт. В результаті загальні обсяги фінансування капітальних вкладень і капітальних ремонтів збільшились – тепер вони становитимуть 11,6 млрд гривень (було – 10 млрд) та 11,9 млрд гривень (було – 10,9 млрд гривень) відповідно.
Варто зазначити, що усі вищезазначені цифри є попередніми. Справа в тому, що такі проєкти рішень традиційно затверджуються Київрадою з урахуванням численних рекомендацій комісій та правок, внесених депутатами та міським головою “з голосу” під час голосування в сесійній залі. Тому повні та достовірні дані стосовно цих коригувань стануть відомими лише після публікації відповідних рішень.
Свої претензії до вказаних проєктів рішень під час їхнього обговорення висловив голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (голова фракції “Слуга народу”). Зокрема, він назвав недопустими в період воєнного стану направлення додаткових витрат на вищезгадані інфраструктурні проєкти. Також він звернув увагу на те, що, наприклад, вартість будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу зростає – ймовірно, таким чином депутат натякнув на те, що надалі столичній владі доведеться знову “дофінансовувати” ці роботи в такі складні для країни часи. На переконання народного обранця, замість таких витрат керівництво міста має направляти значно більше коштів на підтримку армії.
У свою чергу директор Департамента фінансів КМДА Володимир Репік зазначив, що якщо вчасно не завершувати об'єкти капітального будівництва, їхня вартість буде зростати. Вочевидь, таким чином він мав на увазі саме те, що ці роботи потрібно фінансувати зараз. Мабуть, така теза чиновника легко переконала більшість депутатів, адже фактично жоден з народних обранців більше не висловлював своїх зауважень.
Нагадаємо, бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд, а мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”.
Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
Надалі, протягом лютого-жовтня 2023 року міськрада шість разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, збільшуючи його видаткову та дохідну частини. Звісно, кожного разу влада міста перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці та декларувала збільшення фінансування питань оборони.
Наприклад, 25 жовтня 2023 року було вирішено додатково профінансувати сили оборони та безпеки на майже 1,5 млрд гривень. Ці кошти пообіцяли направити з міського бюджету на фінансування Збройних сил України (ЗСУ) та Нацгвардії, виплату матеріальної допомоги бійцям київських ДФТГ, реалізацію заходів програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки, медичне обладнання для головного військового клінічного госпіталю тощо. Відповідні рішення приймаються за т.зв. “спецпроцедурою” – без відеотрансляції процесу обговорення та голосування, що унеможливлює точний перерахунок об'ємів цих видатків на конкретні напрямки.
Читайте: Додаткові 1,5 млрд на “оборонку”: Київрада знову відкоригували бюджет столиці на 2023 рік
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. При цьому, протягом кожного конкретного року депутати також багато разів коригують цей документ.
Читайте: Більше грошей на безпеку: Київради вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку
Як повідомляла KВ, нещодавно столична влада відзвітувалася про виконання ПЕСР і бюджету міста протягом першого півріччя 2023 року. Відповідно до цих звітів, порівнюючи з аналогічним періодом 2022 року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. Так, у січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го).
Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”.
Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому, на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му).
Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками в першому півріччі 2023-го залишався все то же Подільсько-Воскресенський міст.
Читайте: Гроші є: як команда Кличка поводилась з бюджетними коштами в першому півріччі 2023 року
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Володимир Репік очолює Департамент фінансів КМДА з 2012 року.
Фото: колаж КВ
