“Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
На початку січня набули чинності рішення Київради про затвердження бюджета столиці на 2023 рік та внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку (у частині видатків на поточний рік). Керівництво міста визначило, що доходи скарбниці мають становити 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд гривень. Мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання” і з цим складно не погодитися. У порівнянні з початковими фінансовими показниками бюджета на минулий 2022 рік міська влада більш ніж на 36% скоротила видатки на реалізацію крупних інфраструктурних проєктів та на 44% – на проведення капітальних ремонтів. При цьому, Київрада більш ніж у сім разів збільшила резервний фонд бюджету, що має дозволити столичній владі без зайвої бюрократичної тяганини вирішувати нагальні проблеми міста, у тому числі – реагувати на надзвичайні ситуації.
Як стало відомо KВ, 1 січня поточного року набули чинності рішення столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року “Про бюджет Києва на 2023 рік” та №5827/5868 від 8 грудня 2022 року “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку (ПЕСР) Києва на 2021-2023 роки”.
На відміну від минулих років, коли затвердження головних фінансових документів столиці супроводжувалося бурхливими скандалами в сесійній залі Київради, ці два рішення були прийняті депутатським корпусом фактично без обговорення і одноголосно (96 і 89 голосів “за” відповідно). На розгляд столичної міськради проєкти рішень винесли Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) і Департамент економіки та інвестицій КМДА відповідно.
KВ вирішила проаналізувати, яким чином столична влада планує фінансувати основні сфери життєдіяльності Києва та чим відрізняються відповідні видатки у порівнянні з планами керівництва міста на минулий 2022-ий рік.
Яким буде бюджет
Згідно з опублікованим рішенням, міська влада очікує, що доходи бюджета Києва в 2023 році складуть 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд гривень. Таким чином, загальний профіцит міської скарбниці у поточному році заплановано на рівні близько 700 млн гривень. Також Київрада вирішила, що резервний фонд бюджету має складати 1,9 млрд гривень, що дорівнює 3,7% видатків його загального фонду. Мова йде про кошти, які столична влада може витрачати за спрощеною процедурою без різних погоджень у випадку, наприклад, надзвичайних обставин.
Для порівняння – при затвердженні бюджету міста на минулий 2022-ий рік Київрада планувала, що його дохідна частина має дорівнювати 68,9 млрд гривень, видаткова частина – 66,9 млрд гривень, у зв'язку з чим загальний профіцит столичної скарбниці мав скласти близько 1,9 млрд гривень. Резервний фонд бюджету на 2022 рік в його початковому варіанті дорівнював лише 0,5% видатків загального фонду – усього 250 млн гривень.
Читайте: Не без скандала: Киевсовет утвердил бюджет столицы на 2022 год
У подальшому всі ці показники головних фінансових документів столиці на 2022 рік неодноразово коригувалися: вже станом на грудень дохідна частина міської скарбниці дорівнювала 69 млрд гривень, видаткова – 72,9 млрд гривень, тобто, минулий рік столиця завершала з дефіцитом бюджету більш ніж в 3,8 млрд гривень. Крім того, столична влада при цих коригуваннях суттєво збільшила розмір резервного фонду бюджету Києва – станом на грудень 2022 року він дорівнював 8,8 млрд гривень (8,33% видатків загального фонду). Це було зроблено у тому числі для забезпечення невідкладних витрат на відновлення об‘єктів інфраструктури.
Читайте: Київрада направила до резервного фонду столичного бюджету додаткові півмільярда гривень
Найбільші обсяги фінансування у 2023 році столична влада планує направити на діяльність Департамента транспортної інфраструктури КМДА – 7,7 млрд гривень (для порівняння – бюджетом Києва на 2022 рік у початковій редакції було передбачено 8 млрд гривень). Майже дві третини цих коштів – близько 5,1 млрд гривень – керівництво міста має намір витратити на регулювання цін на послуги метрополітена, наземного електротранспорту та місцевого автотранспорту. Фактично мова йде про компенсацію столичною владою тих "збитків", які КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" зазнають через "надмірно низькі тарифи на проїзд" та на які постійно скаржаться ці комунальні перевізники.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Серед інших “лідерів” за запланованими обсягами фінансування варто відзначити: Департамент охорони здоров'я КМДА, якому міська влада має намір виділити 5,1 млрд гривень (у 2022 році цей показник дорівнював 4,6 млрд гривень); Департамент соціальної політики КМДА, який може освоїти 5 млрд гривень (у 2022 році – 3,1 млрд гривень); Департамент освіти та науки КМДА, якому планується виділити 2,57 млрд гривень (у 2022 році – 2,51 млрд гривень) тощо. При цьому, 1,02 млрд гривень має отримати секретаріат Київради (у 2022 році – 419,7 млн гривень) тощо.
Варто зазначити, що більшу частину вказаних вище обсягів фінансування становлять витрати на виплату заробітних плат (чиновникам, комунальникам тощо), оплату комунальних послуг, поточні видатки (у тому числі, наприклад, “невеликі” ремонти), а також капітальні ремонти (обсяги їхнього фінансування затверджуються саме в рамках змін до ПЕСР. – KВ).
У свою чергу найбільш грандіозні та “грошові” будівництва і реконструкції в бюджеті на 2023 рік прописані окремим розділом, який називається “обсяги капітальних вкладень на реалізацію інвестиційних проєктів”. На виконання відповідних заходів планується виділити усього 3,7 млрд гривень. Для прикладу – в початковій редакції бюджета на минулий 2022-ий рік цей показник дорівнював 5,8 млрд гривень. Тобто, мова йде про скорочення більш ніж на 36%.
Найбільше коштів на “реалізацію інвестиційних проєктів” має отримати згаданий вище Департамент транспортної інфраструктури КМДА – 1,99 млрд гривень (у початковій редакції бюджета Києва на 2022 рік – 3,6 млрд гривень). Серед “найкоштовніших” пунктів його витрат у 2023 році варто відзначити будівництво метро на Виноградар (500 млн гривень), будівництво Подільського мостопереходу (439,3 млн гривень), реконструкцію т.зв. Шулявської розв'язки (250 млн гривень), будівництво ділянки Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до Оболонського проспекту (200 млн гривень) тощо.
Читайте: Бюджетні втрати і тендерний хаос: аудитори КМДА спіймали КП “ДБШТC” на багатомільйонних порушеннях
На другому місці за запланованими обсягами капітальних вкладень “опинився” Департамент житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА – 983,7 млн гривень (на 2022 рік – 538,7 млн гривень). Найбільше коштів в рамках цих призначень – 216,2 млн гривень – вказана структура має витратити на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства. Трійку лідерів серед бюджетних розпорядників “замкнув” Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА із фінансуванням в обсязі 330 млн гривень (на 2022 рік – 151,5 млн гривень) – ці кошти планується витратити на придбання житла для дітей-сиріт, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій громадян.
Читайте: На поліпшення житлових умов: підлеглим Непопа “підкинули” 2 млрд гривень з бюджету Києва
Варто зазначити, що мер Києва Віталій Кличко ще 8 грудня 2022 року назвав бюджет міста на 2023 рік “бюджетом виживання”, який має забезпечити “критично важливі статті видатків”. Свою позицію він пояснив потрясінням в економіці та необхідністю пережити "атаки на об’єкти критичної інфраструктури України".
Соцекономрозвиток
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме інфраструктурні проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти протягом трьох років, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. Саме цього стосується згадане вище рішення №5827/5868 від 8 грудня 2022 року.
Частина цієї програми за своїм змістом фактично дублює передбачені бюджетом пункти видатків – наприклад, про згадані “обсяги капітальних вкладень на реалізацію інвестиційних проєктів”, на що, нагадаємо, планується витратити 3,7 млрд гривень. Крім того, як зазначалося вище, в рамках ПЕСР були затверджені видатки на 2023 рік на проведення капітальних ремонтів – на це планується витратити 3,9 млн гривень (на 2022 рік передбачалося фінансування в обсязі 6,8 млрд гривень, тобто скорочення складає близько 44%).
Найбільші обсяги фінансування столична влада вирішила виділити Департаменту транспортної інфраструктури КМДА – 1,5 млрд гривень (на 2022 рік планували 2,9 млрд гривень). У свою чергу Департаменту охорони здоров'я передбачено 440 млн гривень (у 2022 році – 470,6 млн гривень), Департаменту ЖКІ КМДА – 313,1 млн гривень (у 2022 році – 492,9 млн гривень) тощо. На що конкретно будуть витрачені ці кошти, передбачено відповідними міськими цільовими програмами, яких у столиці нараховується 44.
Пресслужба КМДА після затвердження вказаних змін до ПЕСР повідомила, що у 2023 році заходи цієї Програми буде зосереджено “на забезпеченні належної роботи критичної інфраструктури, збереженні стабільної соціальної ситуації у місті та відбудові зруйнованих об’єктів”.
Зазначимо, Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік (на колажі ліворуч). Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі праворуч). Діяльність цих структур з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
