КП “Інформатика” без конкурсу замовило технічне обслуговування міської системи відеоспостереження на 2023 рік у ТОВ “Інженіринг-Аналітика”, яке надає підприємству такі послуги вже майже три роки. Виявилося, що один із нинішніх співзасновників цієї компанії Валерій Клебан стояв біля витоків запровадження в столиці системи відеоспостереження. В 2016 році він був заступником керівника профільного Управління інформаційно-комунікаційних систем та захисту інформації апарату КМДА. А очолював це управління тоді Юрій Назаров (на колажі праворуч), якого називали “обличчям цифровізації столиці” та пов'язували з численними корупційними схемами в цій сфері. На сьогодні, за найгрубішими підрахунками, КП “Інформатика” спрямувало на впровадження та обслуговування системи відеоспостереження столиці 476 млн гривень, з яких найбільша доля дісталася згаданому ТОВ “Інженіринг-Аналітика”.
Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 31 березня 2023 року КП "Інформатика" (*) уклало з ТОВ “Інженіринг-Аналітика” (**) договір на супровід та технічну підтримку комплексної системи відеоспостереження Києва. Ціна договору склала 27,99 млн гривень.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Згідно з умовами договору, за ці кошти до кінця 2023 року (протягом 9 місяців) підрядник повинен здійснювати повне технічне обслуговування 4921 відеокамери, 60 кнопок звернення, 161 одиниці мережевого та каналоутворюючого обладнання, 872 км кабельних ліній, а також виконувати до 120 запитів замовника щодо вирішення різного роду проблем з системою.
Вказану закупівлю КП "Інформатика" провело за спрощеною процедурою. Нагадаємо, що у разі подання для участі у такій закупівлі однієї пропозиції, вона відразу переходить на стадію розгляду цієї пропозиції, а не відміняється, як у відкритих торгах. Для участі у закупівлі на супровід та технічну підтримку комплексної системи відеоспостереження Києва пропозицію подало тільки ТОВ “Інженіринг-Аналітика”, з яким підприємство й уклало договір.
Сталося так зовсім не випадково, адже ТОВ “Інженіринг-Аналітика” надає КП “Інформатика” послуги з супроводу та підтримки столичної системи відеоспостереження вже протягом останніх трьох років. З травня 2020 року по нинішній час між ними було укладено три такі договори (без врахування нинішнього) загальною вартістю 45,24 млн гривень (перший – 13,96 млн гривень, другий – 18,88 млн гривень, третій – 12,4 млн гривень).
Кожен з цих договорів передбачав супровід та техпідтримку різної кількості обладнання, що унеможливлює точне порівняння розцінків ТОВ “Інженіринг-Аналітика” по роках. Подібні кількісні дані були лише у договорі, підписаному між сторонами під час війни – 7 листопада 2022 року: підрядник повинен був обслуговувати 4328 відеокамер, 60 кнопок звернення, 155 одиниць мережевого та каналоутворюючого обладнання та 747 км кабельних ліній. По факту підряднику за надання цих послуг протягом лише двох місяців сплатили 12,18 млн гривень, що за найгрубішими підрахунками вдвічі дорожче, ніж передбачено нинішнім договором.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Невипадкова компанія
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Інженіринг-Аналітика” зареєстровано в 2017 році. Статутний капітал – 1,2 млн гривень. Основний вид діяльності – електромонтажні роботи. Засновники – Олег Сохан (директор), Володимир Перепелиця та Валерій Клебан.
Згідно з біографією Валерія Клебана, в 2016 році він активно будував кар'єру на Хрещатику, 36, займаючи там різні посади. Спочатку він працював в управлінні організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови, після чого був заступником начальника Управління інформаційно-комунікаційних систем та захисту інформації апарату КМДА (з 4 квітня 2016 року – інформаційно-комунікаційних технологій).
Зазначимо, що саме у 2016 році у столиці розпочали запроваджувати комплексну систему відеоспостереження в рамках програми “Безпечна столиця”, що була частиною міської ініціативи Kyiv Smart City. Координатором та фактичним керівником цього проекту був Юрій Назаров, який з вересня 2015 по жовтень 2016 року очолював Управління ІКТ та захисту інформації апарату КМДА. При цьому ТОВ “Інженіринг-аналітика”, що нині належить колишньому підлеглому Назарова, позиціонує своїх працівників фахівцями якраз із реалізації муніципальних програм “Безпечне місто” та “Безпечні дороги”.
За даними Clarity Project, за результатами участі у публічних закупівлях “Інженіринг-Аналітика” отримало 444 підрядів на 647,29 млн гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Інформатика”, з яким було підписано 35 договорів майже на 196 млн гривень.
Бездонна система
Осягнути витрати на впровадження в Києві комплексної системи відеоспостереження важко. Адже як два роки тому КВ дізналася від голови комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції VIII скликання Олега Бондарчука (фракція “ВО “Свобода”), на певному етапі впровадження комплексної системи відеоспостереження вона була виведена із програми "Безпечна столиця" до програми "Електронна столиця" і як наслідок – його комісія вже не змогла контролювати витрати коштів на неї.
Тоді депутат зауважував, що такий “перехід” було зроблено навмисно для того, щоби безконтрольно витрачати бюджетні кошти, хоча, як він зазначав, всі розуміли, що система відеоспостереження відноситься саме до питань безпеки, а не інформатики.
Читайте: КП “Информатика” заподозрили в отмывании бюджетных средств на видеонаблюдении в интересах Кличко
За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, КП “Інформатика” з 2016 року провело півтори сотні закупівель, які пов'язані зі створенням та обслуговуванням комплексної системи відеоспостереження Києва. За їх результатами було укладено 136 договорів на суму 476,81 млн гривень, які стосувалися закупівлі відеокамер, розробки програмного забезпечення, а також техпідтримки і супроводу системи. До слова, із вказаної суми найбільше підрядів (26 загальною ціною 139,26 млн гривень) дісталося ТОВ “Інженіринг-Аналітика”.
Однак це далеко не всі витрати. Як раніше повідомляла KВ, протягом останніх шести років КП “Інформатика” займалося створенням та дооснащенням Ситуаційного центру протидії загрозам в Києві. Цей центр також дотичний до комплексної системи відеоспостереження, адже повинен буде в тому числі обробляти отримані з камер відео та зображення. КП “Інформатика” ще навіть не приступило до будівництва цього центру, при цьому з 2016 року на його створення та дооснащення укладено вже 12 договорів вартістю 293,25 млн гривень.
Частина закупівель зі створення комплексної системи відеоспостереження в Києві обросли кримінальними провадженнями. Зокрема, за матеріалами провадження Нацполіції №12018100120000909 від 05.09.2018 року, у 2017 році посадові особи КП “Інформатика”, задля отримання неправомірної фінансової вигоди, порушили законодавство під час проведення закупівель на створення комплексної системи відеоспостереження у Києві – внесли неправдиві відомості до договорів із ТОВ “Інтелекшуал Констракшн”.
КП “Інформатика” має кримінальний шлейф і в інших сферах своєї діяльності. Так, ще у жовтні 2019 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів при впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення Києва, чим займалося КП “Інформатика”. Слідство попередньо встановило, що при реалізації цього проєкту була в тому числі завищена вартість обладнання. Також, за даними правоохоронців, таке обладнання в більшості випадків не вдавалося виявити, а його використання з метою економії коштів було просто неможливим.
Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова
Нагадаємо, нещодавно аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) встановили, що у 2018-2020 роках керівництво КП “Інформатика” допустило фінансових порушень на суму 75,01 млн гривень, що призвело до втрати близько 39,09 млн бюджетних гривень. Зокрема, за даними аудиторів, КП “Інформатика” допустило ряд недоліків і прорахунків при реалізації заходів зі створення та впровадження програмно-апаратного комплексу Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації (”ЄДЦ”) через невикористання призначеного придбаного обладнання для забезпечення його роботи.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань,
Також нагадаємо, що згідно зі звітом Департаменту ІКТ КМДА щодо виконання у 2022 році Комплексної міської цільової програми “Електронна столиця” на 2019-2022 роки, минулого року КП “Інформатика”, розвиваючи сферу відеоспостереження, придбало 182 камери та налагодило роботу 182 комплектів відеокамер на перехідних станціях метрополітену, встановлених у 2021 році. На це з бюджету було витрачено 38,4 млн гривень, тоді як програмою було передбачено 150 млн гривень. Однак це не економія на закупках, просто планувалось зробити набагато більше.
Читайте: На діджиталізацію Києва у 2022 році витратили рекордно малу суму
КП “Інформатика” засновано Київрадою у 2002 році. Обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року тимчасово виконує Вероніка Малкова. На цій посаді вона змінила такого ж “тимчасово керівника” Миколу Пихтіна, який очолював дане підприємство у такому статусі з 9 жовтня 2017 року.
КП "Інформатика" підпорядковане Департаменту ІКТ КМДА, який з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі по центру). З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував скандально відомий Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері.
Діяльність Департаменту ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч).
Протягом 2018-2020 років, роботу цієї структури почергово контролювали заступники голови КМДА Дмитро Давтян (звільнений з посади 29 листопада 2019 року) і Олександр Густєлєв (звільнений 1 грудня 2021 року), перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, а також безпосередньо сам голова КМДА Віталій Кличко.
* КП “Інформатика” (код ЄДРПОУ: 31024875)
** ТОВ “Інженіринг-Аналітика” (код ЄДРПОУ: 41522192)
Фото: колаж KВ
КиївВлада
Очільник столиці Віталій Кличко під час повномасштабної війни з росією декілька разів перерозподілив обов'язки між собою та своїми 12-ма заступниками по Київській міськдержадміністрації (КМДА). Зокрема, повноваження звільненого з мерії Олександра Харченка у питаннях підприємництва і управління комунальним майном були передані Валентину Мондриївському та новопризначеному Владиславу Андронову відповідно. Серед іншого, мер міста “відібрав” у Ганни Старостенко підпорядковану їй галузь охорони здоров'я, а замість цього “наділив” її повноваженнями контролювати столичну культуру. При цьому, більшість таких змін могли би залишитися “в таємниці”, адже керівництво Києва майже рік не публікувало відповідні розпорядження на своєму офіційному сайті.
Про це KВ стало відомо з копій розпоряджень КМДА, які столична міськдержадміністрація надала у відповідь на інформаційний запит редакції від 20 березня 2023 року.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Нагадаємо, “минулий” розподіл обов'язків було затверджено розпорядженням КМДА №979 від 03.09.2014 року, до якого в наступні роки багато разів вносилися зміни.
Читайте: Кто за что отвечает в администрации Виталия Кличко с 10.02.2022 года
Як з'ясувалося, діючий тимчасовий розподіл обов'язків між Київським міським головою – головою КМДА, його першими заступниками та заступниками по КМДА було затверджено розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №170 від 08.04.2022. Надалі, протягом 2022-2023 років, до вказаного документа ще сім разів вносилися зміни – в рамках розпоряджень №206 від 29.04.2022, №286 від 06.06.2022, №425 від 10.08.2022, №468 від 01.09.2022, №618 від 01.11.2022, №140 від 24.02.2023 і №206 від 20.03.2023.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Так, відповідно до розпорядження №170 від 08.04.2022, очільник міста поклав на свого заступника Валентина Мондриївського частину повноважень, які раніше виконував тепер вже ексзаступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олександр Харченко (звільнений 9 березня 2022 року). Серед іншого, Мондриївському було доручено контроль над роботою Департамента промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
Іншу частину обов'язків звільненого Олександра Харченка, згідно з вищезгаданим розпорядженням №286 від 06.06.2022, Віталій Кличко делегував своєму заступнику з питань здійснення самоврядних повноважень Владиславу Андронову. Мова йде про питання контролю над роботою Департамента комунальної власності КМДА. До нього ці задачі протягом двох місяців виконувала заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Нагадаємо, на посаду заступника очільника столичної міськдержадміністрації Владислав Андронов був призначений 1 червня 2022 року.
Читайте: Замість звільненого Харченка Кличко призначив своїм заступником Андронова
Крім того, відповідно до розпорядження №618 від 01.11.2022 Віталій Кличко перерозподілив обов'язки між відразу декількома своїми заступниками. Так, він “забрав” у свої заступниці Ганни Старостенко функції контролю над Департаментом охорони здоров'я КМДА, які вона виконувала з кінця 2020 року, і “повернув” їх своєму першому заступнику Миколі Поворознику.
При цьому, очільник міста поклав на Старостенко обов'язки щодо контролю над Департаментом культури КМДА, які до цього виконував заступник голови столичної міськдержадміністрації Валентин Мондриївський.
Також нові повноваження отримав і заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів. Згідно з вищезгаданим розпорядженням №140 від 24.02.2023, на нього було покладено обов'язки щодо прийняття рішень про накладення фінансових санкцій за порушення ст. 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини" – “Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини”.
Варто зазначити, KВ подала вищевказаний запит у зв'язку з тим, що станом на ранок 20 березня 2023 року розпорядження №170 від 08.04.2022 не було опубліковане на сайті КМДА – це доводить відповідний скріншот. Втім, вказаний документ з'явився на інтернет-ресурсі того ж дня, 20 березня – ймовірно, вже після отримання відповідного листа від редакції. При цьому, в своїй відповіді КМДА вже повідомила про те, що "станом на 24 березня 2023 року на Офіційному порталі Києва оприлюднено зазначені вище розпорядження".
Таким чином, станом на сьогодні у КМДА діє наступний розподіл обов'язків.
Київський міський голова, голова КМДА Віталій Кличко
Очолює виконавчий орган Київради (КМДА), здійснює керівництво його діяльністю, відповідає за виконання покладених на КМДА повноважень.
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах: внутрішнього фінансового контролю та аудиту; антикорупційної політики; реалізації державної політики щодо державної таємниці; транспорту.
Кличко безпосередньо керує Науково-економічною радою при КМДА та очолює Колегію КМДА.
Направляє, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА;
Департаменту транспортної інфраструктури КМДА;
Управління з питань запобігання та протидії корупції апарату КМДА;
сектора режимно-секретної роботи апарату КМДА.
Координує діяльність: ДП “Проектний інститут “Укрметротунельпроект”; державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"; ПрАТ "Метробуд", АТ "Київметробуд"; підприємств, установ та організацій річкового, автомобільного та вантажного транспорту незалежно від форм власності; підприємств, установ та організацій зв'язку, кабельного телебачення та поштового зв'язку незалежно від форм власності.
Крім того, столичний градоначальник контролює діяльність районних у Києві державних адміністрацій (РДА).
Також він взаємодіє з Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Національним агентством з питань запобігання корупції, Службою безпеки України тощо.
Київському міському голові безпосередньо підпорядковуються:
патронатна служба Київського міського голови (сектор) апарату КМДА;
Управління аналітичного забезпечення Київського міського голови апарату КМДА.
Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник
Виконує обов'язки, визначені міським головою, несе персональну відповідальність за стан справ на дорученій “ділянці роботи”, а у разі відсутності міського голови виконує його обов'язки як голови КМДА,
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у таких галузях: соціально-економічного розвитку; зовнішньоекономічної діяльності; інвестиційної діяльності та державно-приватного партнерства; бюджету, фінансів та цін; міжнародних відносин; охорони здоров'я тощо.
Координує діяльність заступників голови КМДА, структурних підрозділів КМДА, столичних РДА, а також територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань, що законодавством відносяться до компетенції КМДА.
Взаємодіє з: Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством закордонних справ, Міністерством охорони здоров'я, Національним агентством України з питань державної служби тощо.
Візує документи щодо питань проходження державної служби та з питань діяльності структурних підрозділів КМДА, які подають Київському міському голові керівники структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування Київського міського голови.
Вживає заходи щодо запобігання інфекційним захворюванням епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації.
Направляє, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Апарату КМДА;
Департаменту економіки та інвестицій КМДА;
Департаменту фінансів КМДА;
Департаменту охорони здоров'я КМДА (з 1 листопада 2022 року).
Координує діяльність Печерської РДА.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах: житлово-комунального господарства; благоустрою; використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища.
Взаємодіє з: Міністерством розвитку громад та територій, Міністерством енергетики, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та іншими центральними органами виконавчої влади тощо.
Координує діяльність АТ "Київенерго", ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", ПрАТ "Компанія Київенергохолдинг", ТОВ "Євро-Реконструкція", АТ "Київгаз", ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", ПрАТ "Київспецтранс".
Направляє, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА;
Управління екології та природних ресурсів КМДА;
Департаменту міського благоустрою КМДА.
Координує діяльність Святошинської РДА.
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у галузях: освіти та науки; реклами; промисловості, побутового і торговельного обслуговування; сприяння розвитку підприємництва тощо.
Взаємодіє з: Міністерством освіти та науки, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерством аграрної політики та продовольства, Державною службою експортного контролю, Державною регуляторною службою, Антимонопольним комітетом та іншими центральними органами виконавчої влади, столичними РДА, комісіями Київради.
Координує діяльність ПрАТ “Київхліб”, а також взаємодіє з Торгово-промисловою палатою України і Київською торгово-промисловою палатою.
Спрямовує та координує діяльність: державного виробничого підприємства “Скіф”;
державного науково-дослідного центру надпровідникової радіоелектроніки “Айсберг”, державного науково-виробничого підприємства “Захід ”, малого державного підприємства – навчального науково-виробничого центру “Перспектива”.
У межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Департаменту освіти та науки КМДА;
Управління з питань реклами КМДА;
Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
Координує діяльність Подільської РДА.
Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко
З 1 листопада 2022 року вона забезпечує здійснення повноважень КМДА у сфері культури.
Взаємодіє з: Міністерством культури та інформаційної політики та іншими центральними органами виконавчої влади, столичними РДА, комісіями Київради.
Спрямовує, координує та контролює діяльність безпосередньо підпорядкованого Департаменту культури КМДА.
Координує діяльність Деснянської РДА.
Заступник голови КМДА Вячеслав Непоп
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сфері: житлового будівництва та будівництва об'єктів соціальної сфери, освіти, комунального господарства та об'єктів іншого призначення на території Києва; державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК).
В межах своїх повноважень взаємодіє з Міністерством розвитку громад та територій та іншими центральними органами виконавчої влади, РДА тощо.
Координує діяльність ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" і ПАТ "Київпроект".
Спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА;
Департаменту з питань ДАБК КМДА.
Координує діяльність Солом'янської РДА
Заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах: розвитку місцевого самоврядування; проведення реформ у сферах децентралізації та місцевого самоврядування; внутрішньої політики; соціального забезпечення та соціального захисту населення; зайнятості населення, праці та заробітної плати; щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; з питань дітей та сімей з дітьми; материнства та дитинства, сім'ї та молоді; туризму та курортів.
Взаємодіє з: Міністерством соціальної політики, Державним комітетом телебачення і радіомовлення та іншими центральними органами виконавчої влади, столичними РДА, комісіями Київради.
У межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Департаменту суспільних комунікацій КМДА;
Департаменту соціальної політики КМДА;
Служби у справах дітей та сім'ї КМДА;
Управління туризму та промоцій КМДА.
Координує діяльність Дніпровської РДА
Заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олена Говорова
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту; національно-патріотичного виховання.
Взаємодіє з: Міністерством молоді та спорту та іншими центральними органами виконавчої влади, столичними РДА, комісіями Київради.
Спрямовує, координує та контролює діяльність безпосередньо підпорядкованого Департаменту молоді та спорту КМДА.
Заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Костянтин Усов
Забезпечує здійснення повноважень КМДА з питань: дозвільної системи у сфері господарської діяльності та надання адміністративних послуг; державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців; реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб на території Києва та надання відомостей із Державного земельного кадастру тощо.
Взаємодіє з: Міністерством юстиції та іншими центральними органами виконавчої влади, столичними РДА, комісіями Київради.
Направляє, координує та контролює діяльність безпосередньо підпорядкованих структурних підрозділів:
Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг КМДА;
Департаменту з питань реєстрації КМДА.
Координує діяльність Управління транспорту та міської мобільності та Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури КМДА; КП “Київтранспарксервіс”, КП “Центр організації дорожнього руху” та Комунальної служби перевезень КМДА.
Заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах: охорони культурної спадщини; самоврядного контролю за станом благоустрою та житлово-комунального господарства Києва.
Взаємодіє з: Міністерством культури та інформаційної політики та іншими центральними органами виконавчої влади.
Приймає рішення про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, передбачене ст. 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини", яке оформмлюється постановою про накладення фінансових санкцій після розгляду складених Департаментом охорони культурної спадщини КМДА матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.
Направляє, координує та контролює діяльність структурних підрозділів безпосереднього підпорядкування:
Департаменту охорони культурної спадщини КМДА;
Управління (інспекції) самоврядного контролю КМДА.
Координує діяльність Голосіївської РДА.
Заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич
Забезпечує здійснення повноважень у сферах: цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації, розвитку регіональних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу, розвитку IT-індустрії на території Києва; використання та охорони земель; регулювання земельних відносин; містобудування та архітектури на території столиці.
Взаємодіє з: Міністерством цифрової трансформації, Міністерством розвитку громад в територій, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та іншими центральними органами виконавчої влади, РДА, постійними комісіями Київради.
Разом із Департаментом земельних ресурсів КМДА подає до постійної комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин проєкт висновку щодо можливості поновлення договорів оренди земельних ділянок, термін дії яких закінчився, без прийняття Київрадою відповідного рішення.
Направляє, координує та контролює діяльність:
Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА;
Департаменту земельних ресурсів КМДА;
Департаменту містобудування та архітектури КМДА.
Координує діяльність Оболонської РДА.
Заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко
Забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах: територіальної оборони; мобілізаційної підготовки та мобілізації; цивільного захисту; пожежної безпеки; взаємодії із правоохоронними органами, органами юстиції, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону на території Києва тощо.
Взаємодіє з: Міністерством внутрішніх справ, Міністерством оборони, Державною службою з надзвичайних ситуацій та іншими центральними органами виконавчої влади, РДА, постійними комісіями Київради.
Направляє, координує та контролює діяльність Департаменту муніципальної безпеки КМДА.
Координує діяльність Дарницької РДА.
Заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов
З 6 червня 2022 року він забезпечує здійснення повноважень КМДА у сферах управління комунальним майном та приватизації, а також управління архівною справою та діловодства.
Взаємодіє з: Міністерством розвитку громад та територій, Фондом державного майна України та іншими центральними органами виконавчої влади, столичними РДА, комісіями Київради.
У межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів КМДА безпосереднього підпорядкування:
Департаменту комунальної власності КМДА;
Державного архіву Києва.
Координує діяльність Шевченківської РДА.
Фото: колаж КВ
КиївВлада
Аудитори продовжують фіксувати факти зловживань у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА і трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств (КП) – “Інформатики”, “ГІОЦ” і “Київтелесервісу”. Було виявлено, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо. За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у згаданому департаменті “начхали” на вимоги щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб.
Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати позапланового аудиту ефективності діяльності Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому комунальних підприємств “Інформатика”, “Київтелесервіс” та “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідний аудиторський звіт №070-2-1-04/17 датований 29 листопада 2022 року. На сайті вищезгаданого департаменту цей документ було опубліковано наприкінці січня поточного року – коли стало відомо, які зауваження аудиторів столичної міськдержадміністрації були враховані керівниками вищезгаданих структур, а які були проігноровані.
Як зазначено у звіті, профільний департамент КМДА перевіряв, чи дотримувалися посадовці Департаменті ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП законодавства України при проведенні процедур закупівель, при укладенні та виконанні договорів і т.д. у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року. Даний аудит проводився з 2 липня 2020 року по 13 серпня 2021 року.
Що знайшли аудитори
У ході перевірки “ревізори” з'ясували, що протягом 2018–2020 років Департамент ІКТ КМДА отримав з міського бюджету Києва грошових коштів на суму 2,4 млрд гривень (95% від затверджених Київрадою асигнувань) на виконання та реалізацію заходів низки міських цільових програм. Більшу частину цього фінансування – 2,36 млрд гривень – вказаний департамент спрямував до підпорядкованих йому КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і спеціалізованого комунального підприємства (СКП) “Київтелесервіс”.
За результатами аудиту було встановлено, що протягом 2018–2020 років на вказаних трьох КП були допущені фінансові порушення та недоліки на загальну суму 274,86 млн гривень, з яких 61,33 млн гривень – порушення, що призвели до втрат (в т.ч. втрати, які виникли внаслідок неефективних операцій – 38,82 млн гривень), 51,08 млн гривень – порушення з ризиком втрат і 162,45 млн гривень – порушення без ризику втрат.
Своєрідним "лідером" стало КП "ГІОЦ" – аудитори встановили на цьому підприємстві порушень та недоліків на загальну суму 187,8 млн гривень (16,28 млн гривень – прямі втрати, 10,46 млн гривень – порушення з ризиком втрат і 161,07 млн гривень – без ризику втрати). У свою чергу, керівництво КП “Інформатика” допустило таких “недопрацювань” на суму 75,01 млн гривень, але саме це підприємство “взяло пальму першості” за прямими втратами – їхня загальна сума дорівнює 39,09 млн гривень (також було допущено порушень з ризиком втрат на суму 35,5 млн гривень і без ризику втрат на суму 0,4 млн гривень). Що стосується СКП “Київтелесервіс”, то на цьому підприємстві аудитори КМДА “нарахували” фінансових порушень та недоліків на суму 12,04 млн гривень (5,96 млн гривень – прямі втрати, 5,11 млн гривень – з ризиком втрат і 0,97 млн гривень – без ризику втрат).
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Так, за даними аудиторів, КП “Інформатика” допустило ряд недоліків і прорахунків при реалізації заходів зі створення та впровадження програмно-апаратного комплексу Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації (”ЄДЦ”). Ревізори КМДА зробили висновок, що такі “помилки” негативним чином вплинули на “функціонування окремих компонентів автоматизованої системи "ЄДЦ" та призвели до виникнення ризиків щодо неефективного і зайвого використання бюджетних коштів”.
Наприклад, станом на період проведення аудиту КП “Інформатика” не задіювало та не використовувало за цільовим призначенням придбане у 2018-2019 роках обладнання для забезпечення роботи програмно-апаратного комплексу “ЄДЦ” (зокрема, 235 одиниць бортових комп’ютерів транспортних засобів та 713 одиниць сенсорних терміналів водія). В аудиторському звіті зазначено, що уся ця електроніка зберігалася у складському приміщенні вказаного КП, і даний факт, на думку “ревізорів”, може вказувати на “відсутність реальної потреби в здійсненні таких закупівель”. Ці дії керівництва КП “Інформатика” призвели до втрати гарантійних термінів обслуговування цього обладнання, т.зв. “відволікання бюджетних коштів” (тобто – витрачання їх не на те, що дійсно потрібно громаді у конкретний період часу. – KВ) та виникнення ризику понесення столичною скарбницею неефективних витрат у сумі 20,7 млн гривень.
Читайте: Прокуратура подозревает, что КП “Информатика” имитировала закупку сертифицированного софта
Також аудитори встановили, що Департамент ІКТ КМДА і КП “Інформатика” не забезпечили результативне та ефективне використання бюджетних коштів у сумі 18,62 млн гривень, виділених на закупівлю та встановленням інформаційно-довідкових терміналів на туристичних об’єктах та маршрутах Києва.
Зокрема, за даними ревізорів, 45 із 105 інфотерміналів, закуплених у 2016-2017 роках, так і не були встановлені протягом наступних чотирьох років, а знаходилися на зберіганні у ПрАТ “Промзв’язок” (постачальника цього обладнання) та, відповідно, не використовувалися за цільовим призначенням. При цьому, інші 60 терміналів станом на період проведення аудиту належним чином не функціонували: за інформацією “ревізорів”, це обладнання було вимкнене, а в окремих випадках воно було навіть не підключеним до інженерних (електроживлення) та телекомунікаційних (зокрема, відсутнє з’єднання з Інтернетом) мереж. В аудиторському звіті зазначено, що такі проблеми у функціонуванні інформаційних терміналів мають системний і довготриваючий характер, адже аналогічні недоліки виявлялись і під час проведення попередніх перевірок у 2018 році.
У свою чергу КП “ГІОЦ”, за даними аудиторів, у неповній мірі реалізувало завдання створення автоматизованої системи оплати проїзду (АСОП) у частині закупівлі в 2018-2019 роках терміналів з продажу разових квитків та поповнення засобів оплати проїзду в станціях КП “Київський метрополітен” і приміщеннях КП “Київпастранс”.
Зокрема, в ході аудиту було встановлено, що лише 90 таких терміналів (15% від загальної кількості) передбачають можливість здійснення оплати банківськими картками. При цьому, під час перевірки аудиторам стало відомо, що жоден з усіх встановлених терміналів не видавав решту за оплату проїзд. У зв'язку з цим, на думку ревізорів КМДА, існує ризик того, що КП “ГІОЦ” доведеться понести додаткові витрати на модернізацію та дооснащення цього обладнання.
Більше того – аудиторів зацікавило і те, яким чином встановлювалися згадані термінали самообслуговування. Наприклад, за даними “ревізорів”, ТОВ “МКМ Сервіс ЛТД” здійснювало їхній монтаж у вестибюлях станцій метрополітену без розроблення робочих проєктів. А КП “ГІОЦ” складало акти надання цих послуг у довільній формі – без урахування обсягів матеріалів, які зазначені в схемах монтажу. Такі дії комунального підприємства і його підрядника, як вважають в аудиторському департаменті КМДА, створили ризик завищення вартості робіт з монтажу на загальну суму 675,93 тис. гривень та призвели до неефективного використання коштів на суму 3,5 млн грн, які КП “ГІОЦ” довелося заплатити ТОВ “УкрНДІагропроект” за розробку проєктів монтажу терміналів вже після їхнього фактичного встановлення.
Читайте: “Киевпастранс” обвинили в необоснованном выборе ГИВЦ как подрядчика для обслуживания АСОП
Крім того, за інформацією аудиторів, Департамент ІКТ КМДА і КП “ГІОЦ” станом на 2020 рік не впровадили в промислову експлуатацію жоден з 25 програмних продуктів, розроблених або створених за бюджетні кошти у 2015-2018 роках. На думку “ревізорів”, це свідчить про “відсутність досягнення очікуваного результату від використання бюджетних коштів на суму 150,79 млн гривень”.
Наприклад, мешканці столиці так і не отримали можливість використовувати програмний модуль “Система замовлення відеоконтенту”, який мав би дозволити фізичним особам отримувати записи з вуличних камер відеоспостереження через інформаційну систему “Особистий кабінет киянина”. Це було пов'язано з тим, що у Положенні про комплексну систему відеоспостереження Києва не було зазначено, які особи, згідно з чинним законодавством, можуть замовляти такий контент.
Також, серед іншого, станом на жовтень 2020 року мешканці міста не могли через все той же ”Особистий кабінет киянина” здійснювати оплату харчування своїх дітей в дитсадках, поповнювати рахунок на мобільному телефоні та оплачувати штрафи за порушення правил дорожнього руху, хоча усі ці послуги для киян були офіційно впроваджені. Причина цієї проблеми була більш ніж простою – вказані електронні сервіси не були підключені до платіжної системи, яка повинна здійснювати обробку та проведення відповідних платежів.
Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА знайшов й інші порушення у роботі КП “ГІОЦ”. Зокрема, ревізорів зацікавила його співпраця з ТОВ “ФК “Герц” – компанією, яка у Києві займається продажем електронних квитків та прийомом комунальних платежів і з якою вказане підприємство активно судиться протягом останніх декількох років.
Читайте: Не поділили гроші: столичний “ГІОЦ” та одеський “Герц” заплутались в “білінгових” підрядах
Так, аудитори встановили, що КП “ГІОЦ” не стало застосовувати до ТОВ “ФК “Герц” штрафних санкції (пеню) за несвоєчасне перерахування коштів від продажу електронних квитків на рахунки КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен”, хоча таке “покарання” було передбачено умовами відповідного договору. Внаслідок цього, як вважають ревізори, КП “ГІОЦ” втратило можливість отримати кошти у вигляді операційного доходу в розмірі 933,2 тис. гривень.
До того ж КП “ГІОЦ”, за інформацією аудиторів, нарахувало вказаній компанії “зайву” винагороду за фінансові послуги на суму 219,9 тис. гривень. Як було встановлено, вказане КП обраховувало розмір цієї нагороди за формулою “2% від суми отриманих ТОВ “ФК “Герц” платежів”, тоді як договором було передбачено, що ці відсотки потрібно “віднімати” від суми платежів, перерахованих на розподільчий рахунок КП “ГІОЦ”.
У Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА звернули увагу і на низку порушень в роботі СКП “Київтелесервіс”. Зокрема, як було встановлено, дане підприємство не забезпечило прозоре ціноутворення та розрахунок вартості послуг по створенню локально-обчислювальної мережі для закладів охорони здоров′я на загальну суму 17,56 млн грн, що створило ризики зайвих витрат бюджетних коштів. Вказаний проєкт було реалізовано для впровадження електронної медицини в комунальних медичних закладах – передбачає переведення паперового документообігу в електронний вигляд та надання сервісного обслуговування киянам.
Крім того, аудитори КМДА з'ясували, що СКП “Київтелесервіс” при проведенні 12 тендерів на закупівлю товарів та послуг на загальну суму 313,2 млн грн не обґрунтовувало очікувану вартість цих закупівель (стартову вартість тендеру). У зв'язку з цим, як вважають аудитори, “неможливо впевнитись у коректності формування такої вартості”, що призводить до ризиків завищення закупівельних цін.
Наприклад, лише по 4 договорам на придбання мережевого та комп’ютерного обладнання аудиторами було зафіксовано завищення цін на загальну суму 5,7 млн гривень, що складало у середньому від 20% до 51% суми угод. Аудитори також встановили випадки недотримання конкуренції між учасниками торгів, які організовує СКП “Київтелесервіс” – мова йде про відсутність у деяких учасників належного досвіду виконання аналогічних договорів, що, на думку перевіряючих, створило ризики завищення ринкової вартості закупівлі.
Читайте: СБУ заинтересовалась “бюджетными распилами” в СКП “Киевтелесервис”
За результатами цих перевірок Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав Департаменту ІКТ КМДА та трьом вищезгаданим комунальним підприємствам 100 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, з яких лише 2 рекомендації були повністю враховані і одна рекомендація була врахована частково.
Наприклад, у КП “Інформатика” дослухалися до рекомендації стосовно встановлення 17 одиниць комунікаційних терміналів (кнопок виклику аварійних служб), які були придбані підприємством ще у 2017 році в рамках створення комплексних систем відеоспостереження міста Києва та які раніше не були встановлені. Разом з тим, переважна більшість важливих вимог аудиторів були проігноровані. Серед таких – рекомендації Департаменту ІКТ КМДА щодо розгляду питання стосовно зміни менеджменту на підпорядкованих йому комунальних підприємствах; стосовно притягнення до відповідальності осіб, які винні у виявлених аудиторами порушеннях, тощо.
Скандальний бекграунд
Як неодноразово повідомляла KВ, діяльність Департаменту ІКТ КМДА та згаданих вище КП неодноразово критикувалася деякими депутатами Київради і звертала на себе увагу правоохоронних органів.
Наприклад, ще у жовтні 2018 року Служба безпеки України розпочала слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у тому ж році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України.
Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен
Також ще у жовтні 2019 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів при впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення Києва, чим займалося КП “Інформатика”. Слідство попередньо встановило, що при реалізації цього проєкту була в тому числі завищена вартість обладнання. Також, за даними правоохоронців, таке обладнання в більшості випадків не вдавалося виявити, а його використання з метою економії коштів було просто неможливим. При цьому, в КМДА навіть приблизно не могли пояснити, як окупаються і окупатимуться ці вкладення, а декілька депутатів столичної міськради висловили думку, що головна мета цієї ініціативи – просто вкрасти бюджетні гроші “під соусом так званої “інтелектуальної складової”.
Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова
Нагадаємо, обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року тимчасово виконує Вероніка Малкова. На цій посаді вона змінила такого ж “тимчасово керівника” Миколу Пихтіна, який очолював дане підприємство у такому статусі з 9 жовтня 2017 року.
КП “ГІОЦ” на правах “т.в.о. директора” з 12 липня 2020 року очолює перший заступник керівника цього підприємства Оксана Мисак. До неї, з 13 липня 2016 року по 12 липня 2020 року, КП “ГІОЦ” очолював вищезгаданий Віталій Козубський.
Обов'язки директора СКП “Київтелесервіс” з 11 лютого 2021 року тимчасово виконує заступник керівника цього підприємства з юридичних питань Павло Черніков. Протягом 2018-2020 років на цьому підприємстві чотири рази змінювалося керівництво – його почергово очолювали Сергій Бондаренко (на посаді директора працював найдовше – з березня 2008 року по липень 2019 року), Олег Бакаєв, Андрій Приступа і Олег Ващенок.
Департамент ІКТ КМДА, якому підпорядковані три вищезгадані КП, з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі ліворуч). З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував скандально відомий Юрій Назаров (на колажі праворуч), який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Протягом 2018-2020 років, роботу цієї структури почергово контролювали заступники голови КМДА Дмитро Давтян (звільнений з посади 29 листопада 2019 року) і Олександр Густєлєв (звільнений 1 грудня 2021 року), перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, а також безпосередньо сам голова КМДА Віталій Кличко.
Фото: колаж КВКиївВлада
У Київській міськдержадміністрації (КМДА) задумали під час повномасштабної війни затвердити Детальний план території (ДПТ) реконструкції частини промрайону Воскресенський. Мова йде про намір дати відмашку масштабній забудові (переважно житлом) 115,9 га землі на лівому березі столиці. Зокрема, хочуть дозволити будівництво нового житлового комплексу із восьми будинків на території бази АТ “Київметал” (її співвласники входять до оточення одіозної забудовниці Владислави Молчанової) та легалізацію сумнівного ЖК “Freedom” від “Київміськбуду”. Громадськість та деякі депутати Київради виступають проти, адже мешканці мікрорайонів Воскресенки і Райдужного через це зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури. Крім того, проєкт ДПТ вже традиційно суперечить чинному Генплану Києва.
Як стало відомо KВ, 2 лютого 2023 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин перенесла розгляд проєкта рішення “Про затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” (№08/231-144/ПР від 30 січня 2023 року).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент містобудування та земельних ресурсів КМДА.
Під час розгляду цього питання на засіданні “земельно-містобудівної" комісії на його перенесенні наполягали відразу декілька депутатів. Таку свою позицію народні обранці обґрунтовували, зокрема, тим, що вони просто не встигли ознайомитися з усіма матеріалами ДПТ, адже отримали порядок денний засідання комісії й документ лише 31 січня. Голова вказаної комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) погодився з такими аргументами і порадив депутатам поспілкуватися з посадовцями Департаментом містобудування та архітектури КМДА та компанії-розробника ДПТ (ТОВ “Київ Проект Груп”) задля того, щоб вирішили усі спірні питання.
Разом з тим, деякі члени “земельно-містобудівної комісії” взагалі виступили проти затвердження вказаного проєкта ДПТ. Серед таких – депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював цю ж комісію (як ніхто інший знає, що такі ДПТ затверджуються лише задля обслуговування комерційних інтересів “дружніх” забудовників.- KВ). Його аргументи можна звести до трьох слів – “не на часі”. Крім того, як вважає Міщенко, наразі через ситуацію в країні у забудовників немає коштів, тому вони все рівно не зможуть реалізовувати цей ДПТ у найближчій перспективі.
“У громадськості є дуже багато питань [до цього ДПТ]. І я вважаю, що розробникам слід більш детально вивчити їх. Тим паче, зараз, коли ми боремося з російською ордою, я вважаю, що недоречно розробляти ДПТ і голосувати за них. Ви знаєте, що у Києві дуже багато недобудов, що пов'язано з економічними питаннями. Тому, я вважаю, що ті кошти, які забудовники, згідно з ДПТ, планують [витрачати] на будівництво і продаж квартир, треба все ж таки направляти на нашу оборону та підтримку Збройних сил України. Не на часі зараз розгляд цих детальних планів”, – підкреслив Олександр Міщенко.
Втім, інші члени комісії такі аргументи не сприйняли, а тому пропозиція Міщенка щодо “нерозгляду” цього документа навіть не виносилася на голосування.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Що передбачено ДПТ
Територія, яка має увійти до вказаного ДПТ, має площу 115,9 га і обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською.
Столична влада декларує, що затвердження цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне "скорочення пропозицій трудових ресурсів". У зв'язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений і існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – KВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає.
Розмістити вказаний житловий мікрорайон розробники ДПТ пропонують на території ЗАТ “Київметал” (металобаза на просп. Визволителів, 1-9. – KВ). Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га. Проєктом ДПТ передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів.
Ще у проєкті цього ДПТ враховане будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- KВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”. Усього проєктом ДПТ передбачене будівництво 3,3 тис. квартир, в яких будуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, згідно з проєктом ДПТ, на двох ділянках (кадастрові номери - 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання "готель" і "готель з офісними приміщеннями" відповідно.
Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця.
Що стосується дорожньої інфраструктури, столична влада декларує наміри побудувати т.зв. "меридіональну магістраль Троєщина-Осокорки", яка повинна обєднати всі райони лівобережної частини Києва. Втім, терміни завершення цього проєкту в проєкті детального плану не зазначені – мова йде про "будівництво на перспективу”. Також керівництво міста планує реалізувати першу чергу будівництва лівобережного підходу до многостраждального Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також його з’єднання з вул. Алішера Навої, частина якої має увійти до цього ДПТ. Завершення будівництва лівобережного підходу з реконструкцією вул. Алішера Навої хочуть передбачити на розрахунковий період 20 років. При цьому, у випадку з будівництвом цієї розвязки розробники ДПТ посилаються на незатверджений документ – мовляв, ці роботи передбачені проєктом Генерального плану Києва, який ще наразі офіційно навіть не винесено на розгляд Київради.
Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка
Що не так з цим ДПТ
Зазначимо, KВ постійно пише про містобудівний хаос, який панує у Києві з подачі підлеглих міського голови Віталія Кличко. За його каденцію Київрада затвердила вже кілька десятків ДПТ, які не відповідають чинному Генплану Києва й явно мають на меті лише давати можливість певним забудовникам легально будувати нову комерційну нерухомість на певній території чи легалізувати розпочате незаконне будівництво. Новий проєкт ДПТ не є виключенням.
Протягом листопада-грудня 2021 роки Департамент містобудування та архітектури КМДА проводив громадське обговорення та громадські слухання стосовно проєкту “ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва”. Чиновники зібрали зауваження і пропозиції від громадськості та надали на них свої відповіді. Претензій до зазначеного проєкту більш ніж вистачало.
Так, архітектор Сергій Дюжев направив своє зауваження стосовно того, що у проєкті даного ДПТ є протиправне посилання на рішення проєкту Генплану Києва, який не є чинним документом. На думку Дюжева, “будь-який некорумпований суд визнає дану розробку нелегітимною”. У свою чергу, депутат Київради Юрій Федоренко (фракція "Слуга народу") у листі до чиновників КМДА вказав, що цей ДПТ суперечить чинному Генплану столиці та законодавству України. Мається на увазі, що детальні плани можуть лише деталізувати положення чинного Генплану Києва без зміни функціонального призначення території, а в КМДА чомусь вирішили інакше.
Громадський активіст, член політичної партії "Народовладдя" Олег Симороз у своєму зверненні висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК "Freedom", який будувався на основі незаконних містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення.
Також Олег Симороз звернув увагу на те, що у ДПТ немає "нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – мова про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро "Лівобережна", але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.
На проблеми з транспортом і вуличною мережею звернули увагу і в Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації. Там повідомили, що існуюча транспорта мережа на витримує поточного навантаження, магістраль Троєщина-Осокорки буде збудована в кращому випадку через 20 років, а “при поточній інтенсивній забудові покращення транспортної інфраструктури протягом 5-7 років не заплановано”.
При цьому, матеріали ДПТ свідчать про те, що насправді на цій території буде побудовано не два великих житлових комплекса, а як мінімум три. Так, у січні 2022 року ТОВ "БСК "Україна" попросило розробників цього ДПТ врахувати в документі наміри по забудові двох вищезгаданих ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, на яких вказана компанія планує здійснити реконструкцію існуючих будівель під житловий комплекс з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. І хоча розробники ДПТ лише частково врахували таке прохання, дозволивши будувати там зазначені вище БФК, плани забудовників є більш ніж красномовними, адже під виглядом “багатофункціональних комплексів” у столиці досить часто будуються звичайні житлові будинки, в яких просто не можна “прописатися”.
Також проти затвердження цього ДПТ виступив народний депутат Богдан Яременко (фракція “Слуга народу”) – щоправда, свої зауваження він, схоже, не направляв до КМДА, обмежившись відповідним дописом у Facebook. Він закликав колег – фракцію "Слуги народу" в Київраді – цитуємо, “використати усі можливості і не допустити, щоб варвари підклали чергову забудовницьку свиню”.
“Очевидно ж, що кілька тисяч додаткових автомобілів і кільканадцять тисяч нових мешканців – це суттєве додаткове навантаження на і без того переповнені і перевантажені мости. Це навантаження на транспортну систему. Але реалізація цього плану також погіршить якість усіх комунальних сервісів в районах старої забудови і на Райдужному, і на Воскресенці, і на Лісовому, і в Биківні. Просто нових можливостей водо- і електропостачання, водовідведення не з'являється. Не з'являються нові дитячі школи, садочки, поліклініки, лікарні. На моє тверде переконання затвердження цього ДПТ під нову масову забудову лівобережжя злочинне і недопустиме щонайменше до того часу, поки КМДА не покаже громадськості реалістичний план вирішення проблеми транспорту, спорудження метро на Троєщину, розв'язання проблеми освіти і медицини. Допоки ми не побачимо план реконструкції і капітального ремонту водопостачання для усього лівобережжя Києва”, – написав Богдан Яременко.
Хто зацікавлений у масштабній забудові Райдужного й Воскресенки
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Євгена Горбача. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IV квартал 2021 року були киянин Ярослав Швець (43%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%) і ТОВ “Столиця Груп” (24%). Кінцевими бенефіціарами вказаного акціонерного товариства є згаданий вище Ярослав Швець (43% частки статутного капіталу) і мешканка Києва Тетяна Реброва (42% частки статутного капіталу).
Система Youcontrol відносить АТ “Київметал” до групи родини Миримських, яка об'єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.
Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Серед іншого ця політична сила ставила своїми завданнями входження України до міждержавного союзу з росією та білоруссю, федеративно-земельний устрій нашої держави та рівноправний статус української та російської мов. Після анексії півострову Лев Миримський не поспішав засуджувати загарбницькі плани Кремля та заявляв буквально наступне: “У Криму відбувся референдум. Я вважаю, що чесно. У багатьох розходяться думки в його законності, але це питання складне, я не хотів би лізти в юриспруденцію”.
При цьому, АТ “Київметал” очевидно пов'язане і з іншими відомими персонами. Так, за даними Youcontrol, співзасновник вказаного акціонерного товариства, ТОВ “Столиця Груп”, має відношення до групи компаній Владислави Молчанової, до якої неформально входять 73 компанії, що працюють у сфері будівництва та нерухомості.
Головним активом цієї групи є девелоперська компанія “Stolitsa Group” – один із найбільших забудовників житлової нерухомості в Києві. Ключовою особою зазначеної групи та співзасновницею “Stolitsa Group” є вищезгадана бізнесвумен Владислава Молчанова (на колажі ліворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Саме з персоною Молчанової пов'язують будівництво в рамках реалізації зазначеного ДПТ житлового комплексу на 8 будинків – на цьому, зокрема, акцентував увагу столичний блогер Володимир Бондаренко.
За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський Плюс”. Як повідомляла КВ, заради цієї забудови столична влада, затвердивши відповідний ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, а Держархбудінспекція дозволила поселити в цих будинках близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створило суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Також наразі “Stolitsa Group” займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість.
Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади”
Крім того, компанії із орбіти “Stolitsa Group” мають наміри щодо забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Мінському масиві, задля чого у червні 2021 року Київрада затвердила відповідний ДПТ. Проти реалізації положень цього детального плану виступила столична громадськість, і відповідно до її вимог київський юрист Олександр Кучерявий ініціював розгляд судової справи щодо скасування рішення міськради про затвердження цього ДПТ. В обґрунтування свого позову він, зокрема, вказав, на те, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок – земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані) має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). Наразі Олександр Кучерявий не зміг добитися оскарження даного ДПТ, але ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов. Роботу цього структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Оленич.
Михайло Терентьєв очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 24 народних обранці.
Читайте: Історичний контекст і численні порушення: у Київраді відклали розгляд питання щодо відведення ділянки на Вознесенському узвозі, 25
Фото: колаж КВКиївВлада
Щонайменше кожен п’ятий “пункт незламності” в Києві станом на суботу, 26 листопада, був зачинений. Ще більша кількість пунктів не була готова до повноцінного прийому громадян – зі світлом, теплом, водою, інтернетом, їжею і місцями для молодих мам і дітей. Наразі незрозуміло навіть, скільки в Києві “пунктів незламності” – 500 або тисяча. Така прикра ситуація склалася через недалекоглядність міської влади та управлінсько-бюрократичну плутанину. Проблема “пунктів незламності” в Києві, де зараз постійно мешкають близько 3 млн людей, вимагає негайного вирішення. Наразі столичні “пункти незламності” під егідою райдержадміністрацій (РДА) переважно створюють і підтримують волонтери, підприємці, вчителі та співробітники керуючих компаній (ЖЕКів). За два-три дні стане зрозуміло, чи зміниться щось в ситуації з “пунктами незламності” після інспекції народними депутатами від “Слуги народу” на чолі з Давидом Арахамією.
Про все це KВ стало відомо з розповідей в медіа, соцмережах і комунікаторах народних депутатів Верховної Ради (ВР) і Київради.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Публічна історія “пунктів незламності” почалась п’ять днів назад, 22 листопада, коли Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні підготовлені 4 тис. таких пунктів, а заплановано їх “ще більше”.
“Якщо знову відбудуться масовані російські удари і якщо буде розуміння, що за години постачання електрики не відновити, то активується робота “Пунктів незламності” – там усі базові послуги. Це електрика, мобільний звʼязок та інтернет, тепло, вода, аптечка. Абсолютно безкоштовно й цілодобово. Пункти працюватимуть обов’язково при всіх обласних та районних адміністраціях, також при школах, будівлях ДСНС тощо”, – розповів Президент.
Інформація про “пункти незламності”, сказав Володимир Зеленський, оприлюднюється на відповідній інтерактивній мапі, яка “постійно оновлюється”.
“Місцевій владі поставлено завдання забезпечити інформування людей про наявність “Пунктів незламності”. Це має бути дуже просто: у будівлях органів влади, у аптеках, магазинах, у поштових відділеннях має бути інформація про те, де людина може знайти підтримку у разі тривалого відключення енергії”, – написав глава держави й подякував “всім підприємцям, які вирішили зараз підтримати суспільство й роблять свої бізнес-обʼєкти також “Пунктами незламності” – з генераторами, “Старлінками”, водою та іншим”.
23 листопада російська федерація всьоме нанесла масовий ракетний удар по цивільним та інфраструктурним об’єктам України. В Вишгороді Київської області загинули шестеро людей, 30 отримали важкі поранення. В Києві внаслідок цього обстрілу загинули троє людей, 11 отримали важкі поранення.
На Київщині без світла залишились 1125 населених пункта. Київ також накрив блекаут з тимчасовим припиненням роботи систем “Київводоканалу” та “Київтеплоенерго”, метро та громадського транспорту. Склалась ситуація, про яку напередодні попереджав Володимир Зеленський.
На Київщині, за словами начальника обласної поліції Андрія Нєбитова, протягом 23 лютого було відкрито 371 “пункт незламності”.
А Київська міська військова адміністрація (КМВА) теж ввечері 23 листопада повідомила, що в столиці “невдовзі буде введено близько 500 “пунктів незламності””. “В залежності від умов, один “Пункт незламності” зможе одночасно приймати від 40 до 500 людей без ліміту часу перебування. Усі такі об’єкти будуть забезпечені головними базовими послугами: електрикою, теплом, водою, мобільним зв’язком, інтернетом через “Старлінки”, першою медичною допомогою, кімнатами “матері та дитини””, – повідомила КМВА.
Зазначимо, що півтора тижні назад, Telegram-канал КМВА повідомляв із посиланням на начальника КМВА Сергія Попка, що “загалом у столиці планують облаштувати близько тисячі таких пунктів”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Інформацію про розташування “пунктів незламності” в КМВА порадили дізнаватися в районних держадміністраціях (в Києві 10 РДА, в Київській області шість РДА), органах місцевого самоврядування та на інтерактивній мапі.
Незламний безлад в Києві
За три дня редакція KВ отримала від киян чимало скарг на те, що столичні “пункти незламності”, анонсовані РДА та вказані на інтерактивній мапі, насправді не існують – вони або зачинені, або в них немає навіть генератора, щоб забезпечувати електрику, тепло, зв’язок та інші життєво необхідні послуги.
Більш за те, 25 листопада про погану ситуацію з “пунктами незламності” в Києві заявив Володимир Зеленський. “... багато скарг у Києві. Фактично нормально забезпечені лише пункти, які розгорнуті на базі ДСНС, та на столичному вокзалі, а над іншими пунктами ще, мʼяко кажучи, потрібно працювати… Очікую від мерії якісної роботи. Профанацію з київськими Пунктами Незламності ніхто й нікому не пробачить. Прошу серйозніше. Як і брехню у звітах різного рівня”, – наголосив Президент.
Мобільний “пункт незламності”, де ДСНС гарантує “наявність тепла, води, освітлення, мобільного зв’язку, інтернету” і т.і.
Наступного дня, 26 листопада, київський нардеп-мажоритарник від “Слуги народу” Роман Грищук (222 округ, Солом’янка) теж повідомив на своїй Facebook-сторінці, що столичній “пункти незламності” не готові до експлуатації. “Карта пунктів, яка працює по Україні, в Києві викликає тільки подив і розчарування у тих, хто спробує зайти в найближчий пункт. Багато кейсів, коли приходили до пункту вказаного на карті, а там закрито і нікого немає”, – написав Роман Грищук і пообіцяв разом з депутатом Київради від “Слуги народу” Ксенією Семеновою проінспектувати кожен “пункт незламності” в Солом’янському районі.
Інспекція Арахамії, дописи Тищенко та Забуранної
Також вчора, 26 листопада, голова парламентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія вранці написав в своєму Telegram-каналі, кияни жаліються на невідповідність інформації щодо роботи “пунктів незламності” в Києві, тому народні депутати проінспектують всі 530 столичних “пунктів незламності”.
Ввечері Арахімія повідомив, що парламентарі з монобільшості “перевірили близько 360 адрес” і “краш-тест влада міста пройшла погано і висновків поки що не зробила”.
“... багато пунктів самі потребують незламності. Десь просто висить табличка на зачинених дверях, десь не вирішені елементарні питання, десь все повісили на працівників закладів, які з дому приносять чай і печиво для людей. Час на все був”, – написав голова парламентської фракції “Слуга народу”.
Він додав, що сьогодні, в неділю, інспекцію буде продовжено й до понеділка буде запропоновано якесь системне вирішення проблеми з “пунктами незламності” в Києві.
Голова парламентської фракції “Слуги народу” інспектує “пункт незламності” “Укрзалізниці”, фото: Telegram-канал Давида Арахамії
Втім, не дуже зрозуміло, що ще сьогодні в Києві буде інспектувати команда “слуг народу”, бо вчора в етері національного телемарафону Давид Арахамія уточнив, що вже перевірені не 360, а всі 530 “пунктів незламності”.
“Мені, чесно кажучи, як представнику влади соромно, хоч це має бути соромно не мені, а міській владі Києва. Але мені соромно, бо у 20% ці “Пункти незламності” (з 530 пунктів в Києві, – KВ) взагалі зачинені”, – сказав Арахамія.
І навіть цей показник є досить оптимістичним, бо “всіх вночі попередили, що депутати їздитимуть інспектувати”.
“Ми побачили, що є дивні рухи. Десь є три генератори і вони не підключені, десь немає води і таке інше. Ми зараз склали великий список, допомагаємо, підключаємо бізнес , волонтерів. Звичайно будемо тиснути і працюватимемо з місцевою владою, щоб актуалізувати це питання і протягом 2-3 днів вирішити ці всі питання", – заявив Арахамія, додавши, що наступного тижня терористичні війська рфї готуються завдати нових ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури, тому будуть "нові блекаути".
До вирішення проблем з “пунктами незламності” вчора долучився й начальник КМВА Сергій Попко, який “особисто виїхав” на один з “пунктів незламності”, щоб розібратися з його електропостачанням. “Ми цю проблему усунули. Наразі тут запустили електрогенератор. Але найбільший і загальний недолік усіх пунктів – це комунікація з людьми”, – наголосив начальник КМВА.
KВ має зазначити: якщо начальник КМВА буде особисто виїздити на кожен з 530 “пунктів незламності”, то вирішення проблеми затягнеться до весни.
“Пункти незламності” разом з Арахамією інспектували очільниця столичної парторганізації Леся Забуранна (216 округ, Дарниця, ДВРЗ, Харківській масив) і ексочільник столичної парторганізації Микола Тищенко (219 округ, Святошино).
””Пункти незламності” повинні працювати бездоганно… На жаль, з цим викликом міська влада впоратися не змогла… Наразі вже є розуміння, як діяти далі і які проблеми існують. Увечері (26 листопада, – KВ) буде підготовлено великий конструктивний звіт з актуалізованими даними, за результатами якого буде розуміння, як діяти далі”, – повідомила на своїй Facebook-сторінці Леся Забуранна та затегала, крім Давида Арахамії, керівника фракції “Слуги народу” в Київраді Андрія Вітренка, прессекретаря парламентської фракції Юлію Палійчук і голову партії Олену Шуляк, відому лобізмом інтересів великих забудовників.
Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ”
Микола Тищенко на своїй Facebook-сторінці виклав фото та відео з інспектування “пунктів незламності” й написав, що“Київ має бути прикладом єдності для усієї країни, як того вимагає Президент”, а для функціонування “пунктів незламності” під час комендантської години там має бути присутня “Муніципальна варта”.
Нардеп від Святошино інспектує “пункт незламності” на вул. Прорізній, фото: Facebook Миколи Тищенка
“Це питання (по “Муніципальній варті”, – KВ) ще опрацьовуємо”, – наголосив ексочільник Київської міської парторганізації “Слуги народу”.
Запитання щодо “Муніципальної варти” в школах заступнику голови КМДА Валентину Мондриївському поставила й депутат Київради від “Слуги народу” Ксенія Семенова (Солом’янка). За її словами, Мондриївський з жовтня обіцяє надати кожній школі охорону “Муніципальної варти”.
Маємо зазначити, що Валентин Мондриївській вже три з половиною роки обіцяє “Муніціпальну варту” в київських школах. Понад два роки тому на сайті петицій Київради навіть було створено відповідну петицію (автор петиції – Олексій Тихонов, радник заступника голови КМДА Петра Пантелєєва), яка набрала необхідну кількість голосів – і жодних наслідків.
Управлінський анамнез
За спостереженням KВ, допис Ксенії Семенової наразі є найбільш змістовним звітом за результатами інспекції “пунктів незламності”.
“По пунктам незламності. Я напишу як є, бо всі пишуть як треба... Сьогодні (26 листопада, – KВ) всі чекали якоїсь перевірки, чи то від Віталія Кличка, чи від Володимира Зеленського, але точно важної. Інформація про те, що будуть ходити депутати, подіяла трохи, як пендель. Майже всі пункти пункти працювали. Деякі чесно відповідали, що тільки запускаються. Але всі вже знали, що у них буде пункт, і де саме. В половині на вході поставили навіть печивко”, – написала на своїй Facebook-сторінці Семенова.
Вона висловила подяку спіробітникам шкіл і бібліотек, на яких “вкотре все тримається”. “Але мені дико соромно перед ними, що на найвищому рівні в місті нічого нормально організувати не можуть. Чи мають вчителі з директором чергувати в пунктах незламності? Чи мають самі ж охороняти пункти? Чи мають самі обслуговувати генератор? Чи мають подовжувачі по школі збирати? Ні, не мають. Департамент освіти [КМДА] міг би за це їм доплачувати, але ні. Пишу на понеділок проект рішення [Київради] про доплати тим освітянам, які будуть чергувати на пунктах”, – запевнила депутат Київради.
Також Ксенія Семенова розкритикувала ідею закуповувати в кожний “пункт незламності” Starlink. “У нас оптоволокно проведене в кожну школу. Раціональніше буде забезпечити живленням цю систему, ніж оплачувати 400 Starkink помісячно. А Starlink ще й немає, знаю, що Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДАпрацює над цим. Але чомусь інші підрозділи про це не знають і чекають на Starlink”, – написала депутат Київради.
Нагадаємо, Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА з 26 серпня 2021 року очолює Олег Половинко. Роботу департамента курує заступник голови КМДА Петро Оленич, який також курує в мерії земельні питання.
Читайте: Чергова реформа: Петро Оленич запропонував Київраді новий Порядок регулювання земельних відносин
В той же час, Ксенія Семенова здивована, як столичні РДА “крутяться в заданих умовах”. “Приємно було почути, що пункти будуть доповнювати біотуалетами, на випадок непрацюючої каналізації… Бо відповідальні за пункти вони (РДА, – КВ), а всі закупки і рішення приймаються централізовано на рівні міста (в Київраді та КМДА, – КВ)”, – написала депутат.
Нагадаємо, саме з главами столичних РДА начальник КМВА Сергій Попко півтора тижні назад проводив робочу нараду з питання створення та розгортання “пунктів незламності”.
Начальник КМВА (ліворуч) Сергій Попко проводить нараду з главами київських РДА щодо створення “пунктів незламності”, фото: Telegram-канал КМВА
Свій розлогий допис депутат Київради від “Слуги народу” фіналізувала наступним чином: “Створення “пункту незламності” породжує ряд управлінських задач, які треба вирішувати. Оскільки Кличко дико дивувався з мого запитання про пункти обігріву влітку, то тепер маємо поставити собі зарубку на пам‘ять про цей безлад, але допомогти місту запустити “пункти незламності”. Від цього залежить, як ми всі переживемо зиму”.
Політичний анамнез
З викладеного стає зрозуміло, що безлад з підготовкою “пунктів незламності” в Києві має, щонайменше, дві причини.
Перша, як прямо натякає депутат Київради в своєму дописі – це недалекоглядність міської влади. Тобто мера й голови КМДА Віталія Кличка та його чималої команди, в тому числі – в Київраді.
Друга причина – заплутаність управлінської гілки влади в Києві. За створення й утримання “пунктів незламності” відповідальні десять РДА, а гроші на створення й утримання пунктів досі перебувають в руках КМДА і Київради. Абсурдності ситуації додає і той факт, що голова КМДА та столичні голови РДА призначаються і звільняються Президентом України. Тобто Київ залишається містом прямої відповідальності Президента перед столичною громадою за будь-що, що тут відбувається, особливо – за готовність Києва до найскладнішої зими в історії сучасної незалежної України.
Варто нагадати, що Президент України є водночас Верховним Головнокомандувачем і йому (опосередковано – через Головнокомандувача ЗСУ) підпорядковується начальник КМВА, яким з 24 жовтня є генерал-полковник Сергій Попко. А голова КМДА Віталій Кличко – його заступник з цивільних питань.
Джерела KВ продовжують подейкувати, що в мерії очікують, коли начальник КМВА почне муштрувати Кличка. Мовляв, Зеленський несподвано призначив Попка замість Миколи Жирнова на Хрещатик, 36, саме для проведення виховних вправ з мером.
Водночас всі співрозмовники KВ мають сумніви, що завдання, поставлене Сергію Попко, полягає в подоланні управлінської немочі й корупції, які роз’їдають Київраду та її виконавчий орган, КМДА. Скоріш, мова йде про приборкання непокірного Банковій мера. Тобто, це прояв глухої ворожнечі між Кличком і Зеленським, яка активно роздмухувалась влітку 2021 року і восени минулого року це ледь не призвела до реформування системи урядування в Києві.
Читайте: Отформатированный Киев: диктат районов и мэр без администрации (анализ законопроекта)
На переконання KВ, всі ці “довоєнні політичні ігри”, які відродились влітку, необхідно терміново ставити на глибоку паузу та працювати усім спільно й злагоджено. Бо здоров’я та життя людей дорожчі за усі рейтинги, на які продовжують молитися в Офісі президента і в столичній мерії.
Жодні заклики їхати з Києва не спрацюють: хто мав можливість і бажання – вже поїхав зі столиці. А всі, хто залишились (за неформальними підрахунками – близько 3 млн людей), нікуди не поїдуть, бо або не можуть, або не бажають кидати свою домівку. Тому проблему в столиці треба вирішувати саме з цих розрахунків.
Якщо ж влада вперто марить виборами, нехтуючи життєво важливими викликами війни, то нехай подумає, під які три чорти пошлють таку владу мільйони громадян на якихось там виборах після нашої перемоги над росією.
До речі, після нашої перемоги громадяни можуть послати владу й без виборів. Бо Київ – місто Майданів.
Фото: колаж KВ, використані фотографії Hromadske, ДСНС, КМДА, Facebook Сергія ПопкаКиївВлада
Столична влада збирається передати урочище “Лиса гора” під облаштування Національного військового меморіального кладовища – об'єкта, який за кошти державного бюджету має створити Міністерство у справах ветеранів України. Уже найближчим часом Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) планує замовити розробку проєкту відповідного Детального плану території (ДПТ) загальною площею 140 га землі. Проти такої ініціативи виступають громадські активісти і науковці, які вже звернулися до органів державної влади з проханням знайти для реалізації цієї ідеї інше місце. Зокрема, вказується на те, що Лиса гора є регіональним ландшафтним парком, у якому зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин (тому цю територію треба захищати від будь-яких будівництв), а навантаження на рельєф парку призведе до зсувів ґрунтів, що може стати причиною руйнації будівель майбутнього меморіалу.
Як стало відомо KВ, столична влада планує передати урочище “Лиса гора” (Голосіївський район Києва) орієнтовною площею 140 га під облаштування Національного військового меморіального кладовища.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Проти такої ініціативи КМДА вже виступили окремі науковці та громадські активісти. Вони вказують на те, що дана територія має виключне історичне та природоохоронне значення, і для розташування меморіального об'єкта треба знайти інше місце.
Зважаючи на резонанс, який викликала ідея посадовців, КВ вирішила проаналізувати дану історію.
Як розвивався скандал
31 травня 2022 року Верховна Рада України підтримала ініціативу Міністерства у справах ветеранів України про створення Національного військового меморіального кладовища. Тоді нардепи визначили, що це – “розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці об’ємно-просторовий об'єкт, що включає військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов'язків та присяги на вірність народу України".
Замовником будівництва меморіального об'єкта, яке має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету України, було визначено Мінветеранів. Верховна Рада прямо не передбачила місце розташування кладовища, в її рішенні уточнювалося, що така локація має бути визначена з “урахуванням громадських інтересів”. При цьому, ще навесні 2021 року, коли це питання лише обговорювалося “у високих владних кабінетах”, попередньо мова йшла про певну територію в Київській області.
3 жовтня 2022 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі праворуч) спільно з Департаментом містобудування та архітектури КМДА зареєстрували в столичній міськрада проєкт рішення №08/231-1375/ПР “Про розроблення проєкту ДПТ для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора” Голосіївського району Києва”. У документі було зазначено, що його було розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля (на колажі ліворуч) від 1 вересня 2022 року.
Проєктом рішення передбачено, що Київрада доручить Департаменту містобудування та архітектури КМДА замовити розробку цього ДПТ, а визначення суб'єкта, який буде готувати цей детальний план, повинно відбуватися через закупівлю відповідних послуг (їхня орієнтовна вартість – 5 млн гривень). Зазначимо, що проєкт ДПТ, перед його затвердженням столичною міськрадою, повинен пройти низку погоджень, у тому числі – обговорення на громадських слуханнях.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як повідомляється в проєкті рішення, розробка цього ДПТ дозволить визначити планувальну організацію та розвиток території орієнтовною площею 140 га, на якій буде розміщено Національне військове меморіальне кладовище. Це, у свою чергу, надасть змогу уповноваженим органам державної влади вжити заходи щодо облаштування цього меморіального об'єкта.
“Через повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України 24 лютого 2022 року питання гідного вшанування та проведення почесних поховань загиблих захисників нашої країни на Національному військовому меморіальному кладовищі у столиці України є беззаперечним, нагальним та актуальним”, – вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення Київради.
4 жовтня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1115 погодив створення державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. На цю установу, яку уряд підпорядкував Мінветеранів, були покладені обов'язки з утримання меморіального кладовища в належному стані, його охорони тощо. Того ж дня в пресслужбі Кабміну повідомили, що в проєкті держбюджету на 2023 рік на будівництво і утримання Національного військового меморіального кладовища передбачено майже 65 млн грн.
А вже 12 жовтня поточного року ідею щодо облаштування військового меморіального кладовища на Лисій горі розкритикувала громадська організація “Українська природоохоронна група” (ГО “УПГ”). У публікації на своєму офіційному сайті активісти повідомили, що вказаний вище проєкт рішення “очевидно підготовлений не з державницькою позицією і суттєво порушує чинне законодавство України”, у зв'язку з чим ГО “УПГ” звернулася до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля та Генерального прокурора України Андрія Костіна з проханням зупинити прийняття протизаконного рішення.
Так, у ГО нагадали, що Лиса гора з 1994 року є територією природно-заповідного фонду – регіональним ландшафтним парком (РЛП). Згідно з Положенням про цей парк, у ньому заборонено будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав’яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. ГО “УПГ” повідомили, що порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі ст. 252 Кримінального кодексу (КК) України (умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, максимальне покарання – до 12 років позбавлення волі. – KВ).
“Переважна частина урочища “Лиса гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. Серед сотень вікових лисогірських дубів три з них отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” (пам'ятка природи місцевого значення. – КВ) біля підніжжя Лисої гори. Тут зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема вечірниця руда, нетопир білосмугий, лилик двоколірний, жук-олень тощо”, – повідомили в ГО “УПГ”.
Дуб Тотлебена (фото – “Мислене древо”)
Також, як вказують у ГО “УПГ”, саме на цій локації розташований Лисогірський форт – найбільший земляний форт Європи 1871–1875 років, яким опікується музей “Київська фортеця” і межі якого винесені в натуру. Також, за даними ГО “УПГ”, на Лисій горі є давні городища та капища часів Київської Русі. У зв'язку з вищевикладеним, як вважають громадські активісти, Лиса гора є територією, що становить археологічну цінність, тому її пошкодження є порушенням законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 298 КК України (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, максимальне покарання – до 8 років позбавлення волі. – KВ).
Лисогірський форт (фото “Клуб корінного киянина”)
Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео)
Крім того, в громадській організації повідомили, що переважна частина місцевості Лисої гори представлена крутими схилами, на яких відбуваються "стрімкі еродуючі процеси" (ймовірно, мова йде про розмивання порід схилів. – KВ). У ГО “УПГ” вважають, що будь-яке будівництво призведе до додаткового навантаження на рельєф РЛП, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі [меморіального кладовища]. Громадські активісти вказали на те, що єдине рівне місце на Лисій горі, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − це степова ділянка на західних схилах загальною площею 11 гектарів. Але ця ділянка також є особливою, адже саме на ній зростають два види рослин, занесених до Червоної книги України.
“Для запобігання еродуючих процесів на Лисій горі природозахисники дбають про збереження ландшафту шляхом укріплення схилів. Для цього необхідне висадження відповідних видів рослин, коренева система яких дозволить укріпити схил. З іншого боку, необхідно запобігати будь-якій антропогенній діяльності, яка може порушити цілісність рельєфу на даній території. Отже, спорудження будь-яких комплексів на території РЛП “Лиса гора” є недоцільним з точки зору природно-територіальних особливостей даного парку, що взято за основу при наданні території природоохоронного статусу”, – вказали в ГО “УПГ”.
Читайте: Еколого-сакральна стежка в регіональному ландшафтному парку “Лиса гора”
Також в організації вважають, що місце для розміщення Національного військового меморіального кладовища повинне відповідати низці критеріїв, і при цьому не повинно бути суперечностей з законодавством по захисту природоохоронних об’єктів.
“Ми докладаємо чимало зусиль для допомоги ЗСУ, утім, не можемо погодитись з пропозицією зробити із заповідної території місце поховань. Вшанування пам’яті героїв-захисників є актуальною проблемою. Водночас проблема захисту об’єктів природно-заповідного фонду не є другорядною, адже збереження об’єктів ПЗФ є умовою благополуччя населення України. Для гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу. По-друге, місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам’ять героїв. Крім того, досить важливою є наявність інфраструктури поблизу меморіального комплексу”, – підкреслили в ГО “УПГ”.
У свою чергу, доктор біологічних наук і завідувач відділом біології і екології Національного антарктичного центру Міністерства освіти і науки України Іван Парнікоза на своїй сторінці у Facebook виразив думку, що Київрада (ймовірно, мається на увазі столична влада, адже проєкт рішення ще не затверджено. – KВ) наносить удар “по надзвичайно цінному з точки зору охорони пам’яток та найбільш цінному з природничої точки зору об’єкту столиці”.
Серед іншого, він вказав на те, що ландшафт Лисої гори, зокрема поєднання лісових масивів з лучно-степовою рослинністю, а також близькість житлової забудови, визначає розмаїття тварин-мешканців цього київського урочища. За словами науковця, багатство фауни зумовлює також той факт, що в тутешніх лісах, на відміну від експлуатованих лісгоспами, збереглося ще багато старих дуплистих дерев, що дають прихисток цілому ряду істот – тхору лісовому, горностаю тощо.
“Ідея створення кладовища на Лисій горі є абсолютно несумісна ані з правовим статусом території, яка захищається статусом регіонального ландшафтного парку, ані з пам’яткоохооронним статусом, адже тут ступінь охорони ще вищий – пам’ятка національного значення. На території об’єкту немає місць, освоєння яких не призвело б до руйнування його природного і історичного комплексів. Сама ідея знищення найбільш унікального природно-культурного об’єкту видається нам неприйнятною, не має нічого спільного ані з патріотизмом, ані з здоровим глуздом, і має бути відкликана”,- зазначив Іван Парнікоза.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ГО “УПГ” була заснована у березні 2018 року. Ця організація офіційно зареєстрована у місті Васильків Київської області. Її керівником та одним із співзасновників є український еколог і зоолог Олексій Василюк, який також є відомим як співзасновник і автор декількох пісень музичного гурту “Тінь Сонця” та помічник народної депутатки поточного IX скликання Верховної Ради Юлії Овчинникової (обрана за списком партії “Слуга народу” під №84). Крім Василюка співзасновниками ГО “УПГ” вказано ще 8 осіб, серед яких відомий науковець-ботанік Іван Мойсієнко (Херсон) та директор Національного природного парку “Бузький Гард” Владислав Артамонов (село Мигія Миколаївської області).
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич.
Міністерство у справах ветеранів було створено в 2018 році шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів. Із 18 грудня 2020 року його очолює Юлія Лапутіна. Кабінет Міністрів України з 4 березня 2020 року очолює Денис Шмигаль.
Фото: колаж КВКиївВлада
Столична міськрада погодила зміну цільового призначення ділянки площею 1,22 га на вул. Північній, 1 (Оболонський район), яка до останнього часу використовувався в якості автостоянки і яку в громади з 2008 року орендує ТОВ “Авва-Сервіс”. Тепер ця компанія (входить до орбіти впливу керівника будівельного холдингу “МЖК “Оболонь” Олександра Антонова) може збирати дозвільні документи на зведення на даній землі свого 26-поверхового житлово-громадського комплексу.
Як стало відомо KВ, найближчим часом ТОВ “Авва-Сервіс” зможе розпочати збір дозвільних документів для здійснення будівельних робіт на вул. Північній, 1.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Причина – 25 серпня 2022 року міськрада підтримала проєкт рішення №08/231-653/ПР від 20 травня 2022 року, яким передбачено зміну цільового призначення ділянки за вказаною адресою та внесення змін до договору оренди землі. Суб'єктами подачі вказаного цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА.
Дану ділянку площею 1,22 га (кадастровий номер – 8000000000:78:132:013) ТОВ “Авва-Сервіс” орендує в столичної громади на підставі угоди з Київрадою, яка була укладена 24 березня 2008 року (з урахуванням пролонгації даної угоди. – КВ). Наразі вказана ділянка має цільове призначення “для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства” (“для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки”). Натомість столичний муніципалітет, відповідно до рішення від 25 серпня, встановив, що ця земля може бути використана “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-громадського комплексу” (“для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”).
Також Київрада виключила частину вищевказаної ділянки площею 0,35 га із меж червоних ліній. Задля того, щоб усі ці зміни набули чинності, сторонам необхідно внести зміни в договір оренди земельної ділянки, задля чого ТОВ “Авва-Сервіс” має укласти відповідну угоду з міською радою.
Як повідомляється в затвердженому проєкті рішення, ділянка не входить до зеленої зони. Також в документі зазначається, що, згідно з Генеральним планом Києва, вона за функціональним призначенням належить до комунально-складських територій та частково – до територій вулиць і доріг. При цьому, відповідно до ДПТ, до якого входить вул. Північна, вказана земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, частково – до території громадських будівель та споруд і частково – до об'єктів інженерного забезпечення.
Яким чином функціональне призначення землі, передбачене містобудівною документацією, може настільки відрізнятися – велике питання: згідно законодавства, ДПТ не має суперечити Генеральному плану, а може лише уточнювати його.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Також в документі вказано, що земельна ділянка на вул. Північній, 1 забудована – на ній знаходиться нежитлова будівля площею 246,7 кв.м., яка з 9 грудня 2021 року на праві приватної власності належить ТОВ “Авва-Сервіс”. Хто був попереднім власником даної споруди та як вона використовувалась/використовується, в затвердженому проєкті рішення на зазначається.
Як раніше повідомляла КВ, ділянка на вул. Північній,1 дійсно використовувалася і, схоже, використовується в якості автостоянки. Проте, ТОВ “Авва-Сервіс” вже не перший рік планує побудувати на цій землі 26-поверховий житловий будинок більш ніж на 1 тис. мешканців. Столична влада не проти цих планів – перший крок до легалізації даних робіт було зроблено у 2021 році при погодженні Київрадою скандально відомого Детального плану території (ДПТ) північно-західної частини Оболонського району. Цим документом було передбачено ущільнюючу забудову даної місцевості, і проти затвердження та реалізації даного ДПТ декілька років виступала столична громадськість.
Нагадаємо також, ТОВ “Авва-Сервіс” входить до орбіти впливу директора будівельного холдингу МЖК “Оболонь” Олександра Антонова – брата ексочільника Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (2010-2014 роки), ексдепутата Оболонської районної в місті Києві ради (1998-2006 роки) та екскерівника того ж холдингу Василя Антонова.
Читайте: Багатоповерхівка на місці автостоянки: Київрада може “благословити” чергове скандальне будівництво на Оболоні
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: “Гугл-карти”
КиївВлада
У Київській міськдержадміністрації (КМДА) відзвітували про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Згідно з відповідним звітом, столична влада не надто впоралася із виконанням поставлених перед собою задач. Зокрема, мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва звично пояснює коронавірусним карантином та браком коштів (на реалізацію проєктів було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання, яке відбулося 25 серпня 2022 року, Київрада затвердила звіт про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року та плану реалізації її заходів (проект рішення №08/231-494/ПР від 21 лютого 2022 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”
У сесійній залі за погодження цього документу проголосувала мінімально необхідна кількість депутатів – 61 народний обранець. Суб'єктами подачі даного проєкту рішення виступили перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч) і Департамент економіки та інвестицій КМДА.
Нагадаємо, Стратегію розвитку Києва до 2025 року було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, але протягом 2015-2019 років в цей документ вносились зміни. Згідно із задумом столичної влади, це – головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків. У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років – наприклад, існуючий розрахований на період 2021-2023 років.
Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года
Відповідно до звіту про виконання Плану і Стратегії у 2021 році, загалом на виконання передбачених цими документами проєктів (тобто – груп різного роду робіт в одному напрямку. – KВ) було освоєно 8,5 млрд гривеньпри плані в 13,4 млрд гривень. Це свідчить про виконання проектів Стратегії на 63,3%.
У звіті не зазначено, скільки проєктів було реалізовано, скільки – реалізовано частково тощо. Разом з тим у документі повідомляється, що причини невиконання більшості проектів були брак бюджетного фінансування та коронавірусний карантин, який мав суттєвий вплив на життєдіяльність міста.
За інформацією чиновників КМДА, більшість коштів – 8,1 млрд гривень – було витрачено на “підвищення комфорту рівня життя” киян, 293,8 млн гривень – на “збереження історичної самобутності та розвитку культури Києва”, ще 81,3 млн гривень – на “підвищення рівня конкурентоспроможності економіки міста”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Звіт містить досить багато інформації про індикатори результативності реалізації низки документів. Йдеться про статистичні показники, які демонструють, яким чином проєкти у різних секторах міського господарства впливають на розвиток таких секторів. І у зв'язку з тим, що проєкти Стратегії дублюються із заходами профільних міських програм, KВ вирішила акцентувати увагу саме на виконанні таких індикаторів.
Виходячи з даних звіту, 2021 рік був далеко не найкращим для Києва у питаннях розвитку промисловості, підприємництва, ринку праці та суміжних сфер. Так, у документі зазначено, що минулого року питома вага підприємств, які займалися інноваціями, складала 16,3% – при прогнозі 33%. Такий показник чиновники пояснюють коронавірусним карантином – мовляв, у підприємств не було коштів, щоб займатися чимось інноваційним. Розмір капітальних інвестицій (кошти, що вкладаються у розвиток підприємств. – KV) у 2021 році становив лише 33,8 тис. гривень на одну особу (прогноз – 77 тис. гривень). При цьому рівень безробіття серед людей 17-70 років становив 6,9% (прогноз– 3,0%), а середня тривалість пошуку роботи безробітними складала 9 місяців (прогноз – 6 місяців).
Разом з тим, звіті вказано дані, які демонструють, що не все у цьому напрямку було критично погано. Так, у минулому році індекс промислової продукції (показник динаміки обсягу промислового виробництва, що показує його підйом або спад. – КВ) у Києві становив 2,4% при прогнозі понад 7% зростання, що є середнім показником. Також у звіті вказано, що частка малих підприємств в обсязі реалізованої продукції становила 16,7% (прогноз – 35%). Крім того, в документі повідомляється, що рівень офіційної середньомісячної зарплати у розрахунку на одного штатного працівника при цьому складав 636,6 євро (прогноз – 1100 євро), що також є середнім показником.
Досить цікаві цифри зафіксовані у розділі “Розбудова міста та земельні відносини”. Так, у 2021 році чиновники зафіксували в столиці 107 об'єктів, які порушують містобудівне законодавство, а площа земельних ділянок, зайнятих з порушенням законодавства, складала 12,8 га. При цьому, згідно з офіційним прогнозом, міська влада офіційно планувала, що таких об'єктів та ділянок у Києві не буде взагалі. Ці перевищення прогнозних показників у КМДА пояснюють просто і буденно – мовляв, у столичної влади немає ніяких важелів впливу на порушників. Не найкращим чином у КМДА йшли справи і з інвентаризацією земель міста – до земельного кадастру було внесено дані лише щодо 13,4% ділянок, що столична влада вважає низьким показником. Також серед проблем у вказаній сфері, які згадуються у звіті – незатвердження нового Генерального плану Києва, проєкт якого ще досі актуалізується та обговорюється.
Читайте: Зачем Петр Оленич затеял экспертное обсуждение проекта нового Генплана Киева
Справжнім провалом можна назвати роботу міської влади у сфері ЖКГ. Так, за даними звіту, у 2021 році ступінь зношеності водопровідних мереж у столиці становив 72% (при прогнозі менше 25%), теплових мереж – 74% (прогноз – менше 25%), ступінь зношеності Дніпровської та Деснянської водозабірних станцій становив 82% та 85% відповідно (при прогнозі менше 25%), частка ліфтів, що обслуговуються понад 25 років, становила 45,7% від загальної кількості (планувалося зменшити цей показник до 5% і нижче), частка центральних теплових пунктів, що експлуатуються протягом такого ж часу становила 92,8% (прогноз – менше 25%) тощо. Також, як зазначено у звіті, кількість “ветхих” та аварійних житлових багатоповерхівок дорівнювала 109 об'єктам, тоді як столична влада планувала, що в 2021 році в Києві їх вже не буде взагалі.
Читайте: Киевсовет “подкинул” 1,3 млрд гривен на развитие столичного ЖКХ
Не найкращим чином у 2021 році у столичної влади складалося і з розвитком транспортної інфраструктури. Згідно зі звітом, у минулому році середній рівень зношеності рухомого складу автобусів КП “Київпастранс” дорівнював 72%, тролейбусів – 56%, а трамваїв – 77%. При цьому, Стратегією було передбачено, що показник зношеності всього рухомого складу “Київпастрансу” в 2021 році не повинен був перевищувати 25%. У звіті також зазначається, що КП “Київський метрополітен” не вимірює “рівень зносу” рухомого складу, а показник середнього віку вагонів метро на підприємстві становить 33 роки. Примітно, що раніше у столичній підземці такий аналіз здійснювався. Для прикладу, станом на 2020 рік рівень зносу рухомого складу метро становив 69,1% при прогнозі менше 45%. І можна сміливо припустити, що у минулому році такий показник як мінімум не надто покращився.
Читайте: Зношеність автобусного парку в Києві досягла 72%, а середній вік вагонів метро – 33 років
Разом з тим столична влада у звіті "похвалилася", що всього 4% пасажирів минулого року їздили на автобусах малої місткості – т.зв. приватних маршрутках. Однак такі цифри здаються дуже сумнівними, адже невідомо, яким чином КМДА проводила відповідний моніторинг: приватні перевізники не мають точних систем обліку пасажирів, тому встановити достовірні дані стосовно того, скільки людей користуються маршрутками, практично неможливо. Крім того, у звіті зазначено, що на кожну 1 тис. зареєстрованих у Києві автомобілів припадає 29,69 паркомісця при плані у 4 паркомісця. При цьому, питання про те, де повинні паркуватися всі інші машини, залишається відкритим. Напевно, безпосередньо на проїзній частині, як це відбувається у більшості випадків.
Читайте: Нацполиция взялась за схемы столичных инспекторов по парковке и “эвакуаторщиков”
Крім того, цей звіт підтверджує й інші проблеми, які існують в сфері транспортної інфраструктури столиці. Так, за даними чиновників, у минулом році на кожні 100 тис. мешканців Києва у столиці було лише 6,5 км велосипедних доріжок (при прогнозі 16,1 км). Пояснень стосовно таких цифр КМДА не наводить. Крім того, лише 17% перехресть на вулицях столиці в 2021 році були обладнані засобами фіксації порушень правил дорожнього руху та системами відеоспостереження (планувалося, що таке обладнання буде на всіх перехрестях). Такий низький показник чиновники пояснили дефіцитом бюджетного фінансування на проведення відповідних робіт.
Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика”
Чимало проблем пережила столиця і в сфері соціальної підтримки та допомоги. За даними звіту, в 2021 році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (на момент отримання ними житла) становив 12 років (прогноз – 5 років). При цьому, чиновники уточнюють, що лише 0,2% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Також у звіті вказано, що станом на минулий рік 22 комунальні заклади соціальної сфери потребували капітального ремонту (прогноз – 5 закладів). Аргументація вищезазначених цифр звична – не вистачає асигнувань із міського бюджету.
Як раніше повідомляла KВ, протягом останніх п'яти років громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них. За останніми даними, оновлена Стратегія буде розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо.
Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева
Нагадаємо також, у минулому році КМДА оприлюднила інформацію щодо виконання цієї Стратегії впродовж 2020 року. Згідно з відповідним звітом, більшість проблем впродовж цього періоду були аналогічними до тих, що відображені у звіті за 2021 рік: рівень безробіття в столиці був вищим прогнозованих показників, міські об'єкти водо- та теплопостачання були дуже зношені, а в питаннях містобудування та земельних відносин столична влада і тоді не мала контролю. При цьому, більшість таких проблем КМДА пояснювала все тими же обмежувальними заходами у зв'язку з епідемією коронавірусу.
Читайте: Как выполнялась Стратегия развития Киева в 2019-2020 годах
Зазначимо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року офіційно контролює згаданий вище Микола Поворозник.
KВКиївВлада
Ексдепутат Київради Сергій Паладій (обирався від “ВО “Батьківщина, на колажі) найближчим часом може опинитися на лаві підсудних. Нацполіція підозрює, що його “сімейна компанія” – ТОВ “Фінінтелект-Плюс” – захопила земельну ділянку в захисній смузі Дніпра на вул. Будіндустрії (Голосіївський район столиці) і використовує її для комерційної діяльності з “перевалки” піску. Отримати обвинувальний акт має шанси і особа із оточення Паладіїв – керівниця ТОВ “ТПФ “Борисфен” Надія Бондар. На думку правоохоронців, ця компанія на сумнівних підставах побудувала на вказаній території причал та зареєструвала на нього право власності. Обом фігурантам цього кримінального провадження загрожує до 3 років позбавлення волі.
Як стало відомо KВ, найближчим часом Подільський районний суд може розпочати розгляд матеріалів слідства щодо порушень законодавства при використанні земельної ділянки на вул. Будіндустрії, 9-А по суті.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Мова йде про кримінальне провадження №12021105160000002, яке було відкрито відділом поліції в річковому порту “Київ” Головного управління Нацполіції Києва 9 квітня 2021 року. У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що директор ТОВ “Фінінтелект-Плюс” Сергій Паладій, діючи разом зі службовими особами ТОВ “Торгово-промислова фірма (ТПФ) “Борисфен”, безоплатно використовував згадану ділянку (обліковий номер – 90:114:0011, площа 0,28 га) для провадження своєї господарської діяльності, пов'язаної з погрузкою та вигрузкою піску. Як вважають слідчі, задля оформлення права оренди на цю землю вказані особи незаконно побудували на ній гідротехнічну споруду.
Станом на сьогодні правоохоронці інкримінують фігурантам цього провадження вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.197-1 – самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Санкції даної статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 3 років.
Як встановили слідчі, на ділянці на вул. Будіндустрії, 9-А, відбувалося перевантаження піску, який ТОВ “Фінінтелект-Плюс” купує у ТОВ “Собі” відповідно до договорів поставки. Коли саме була зафіксована така діяльність та чи провадиться вона зараз, в судових ухвалах по даному провадженню не уточнюється. Де саме добувався цей пісок і навіщо він перевантажувався на цій локації, правоохоронці теж не вказують – можна припустити, що до вказаної ділянки його доставляли за допомогою баржі, яку слідчі бачили біля берега, а надалі пісок перевозили в інше місце вже автомобільним транспортом. При цьому, за інформацією громадської організації (ГО) “Стоп корупції”, станом на серпень 2020 року кінцевим покупцем цього піску виступав завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської, який знаходиться “по сусідству” – на вул. Будіндустрії, 7.
Читайте: Депутат Киевсовета Паладий организовал добычу и поставку нелегального песка на завод им. Ковальской – ОО “Стоп коррупции” (видео)
Зазначимо, ще у березні активісти згаданої вище ГО звинувачували Сергія Паладія у незаконному видобутку піску приблизно у тій же місцевості – недалеко від станції метро “Видубичі” і завода ім. Світлани Ковальської. Але будь-якого продовження ця історія не мала.
Виходячи з інформації в судових ухвалах по вказаному провадженню, для перевантаження піску, спочатку використовувалися бетонні блоки – вони були встановлені у воді біля берега та з'єднувалися з баржою металевим містком. Така конструкція була помічена правоохоронцями на початку літа 2021 року. Проте невдовзі після цього слідчі зафіксували, що на цій території проводиться будівництво гідротехнічної споруди (причальної стінки), яким займалися працівники ТОВ “Фінінтелект-Плюс”. І вже в середині червня того ж року причальна стінка була готова.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Надалі правоохоронцям стала відома дуже цікава обставина: право власності на цю споруду було оформлене за ТОВ “ТПФ “Борисфен” ще задовго до її фактичного будівництва – у грудні 2020 року. Реєстрацію своїх прав на даний об'єкт компанія пояснила слідчим дуже просто – начебто вказана гідротехнічна споруда насправді була побудована ще у 1988 році. Не менше питань у слідчих викликав і той факт, на яких підставах підприємці займали згадану ділянку: у грудні 2021 року Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомив Нацполіції, що ця земля (знаходиться в прибережній захисній смузі річки Дніпро), в порушення вимог Земельного кодексу України використовується без оформлення правовстановлюючих документів.
Скріншот судової ухвали по цьому кримінальному провадженню
За даними правоохоронців, між ТОВ “Фінінтелект-Плюс” і власником причальної стінки ТОВ “ТПФ “Борисфен” існують цивільно-правові відносини – ще у червні 2020 року ці компанії уклали договір на зберігання майна (якого саме, в судових ухвалах не уточнюється. – KВ).
17 червня 2022 року слідчі Нацполіції повідомили директору ТОВ “Фінінтелект-Плюс” Сергію Паладію про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого вищезгаданою ч.4 ст. 197-1 КК України. Через чотири дні, 21 червня, Подільський районний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на термін до 17 серпня поточного року – це означає, що Паладій має здати свій закордонний паспорт до відповідних органів на зберігання, має за першою вимогою прибувати до правоохоронців тощо. Слідчі клопотали про більш суворий запобіжний захід (домашній арешт у нічний час), але переконати суддю Олену Ковбасюк у необхідності такої міри правоохоронці не змогли.
Приблизно у цей же період підозру у пособництві в скоєнні такого ж злочину (ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 197-1 КК України) отримала директор ТОВ “ТПФ “Борисфен” Надія Бондар. Незабаром після цього, 29 липня 2022 року, до Подільського районного суду надійшов обвинувальний акт у відношенні даної особи.
Крім того, ще 24 червня 2022 Київська міська прокуратура повідомила про те, що в рамках даного провадження Подільський районний суд наклав арешт на вказану ділянку. Правоохоронці уточнили, що її вартість складає 3 млн гривень. Крім того, прокуратура повідомила про те, що вона направила позовну заяву до Господарського суду Києва про скасування державної реєстрації права власності (ймовірно, мова йде про право власності на причал. – КВ) та повернення земельної ділянки водного фонду столичній громаді.
Фігуранти справи – хто вони?
Сергій Паладій був депутатом Київради минулого, VIII скликання – його було обрано по округу №16 в Дарницькому районі столиці від ВО “Батьківщина”. У столичній міськраді Паладій офіційно займався “проблемами гуманітарної сфери” – працював у постійній комісії з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту. Серед іншого, Паладій активно виступав за введення прозорих механізмів призначення керівників комунальних закладів середньої освіти. Але його основні бізнес-інтереси протягом останніх двох десятиріч були зосереджені у зовсім іншій площині.
Читайте: Суд Линча: столичные педагоги и чиновники устроили “разборки” депутату Паладию
Ще у 2007 році Сергій Паладій став власником ТОВ “Гідробудшлях” – компанії, яка займається видобутком піску. У 2010 році громадськість звинувачувала цю компанію у псуванні питної води. Справа в тому, що “Гідробудшлях” видобував пісок в руслі Десни вище водозабірної станції, яка на 60% забезпечує прісною водою Київ, і розширення русла річки, на думку деяких осіб, могло призвести до підмивання берегів і потрапляння у воду ґрунтових порід. Проте, з часом про цей скандал усі забули.
У 2015 році Сергій Паладій претендував на посаду керівника державного підприємства “Укрводшлях”. Тоді деякі ЗМІ припускали, що основним мотивом такого “кар'єрного зростання” було бажання Паладія отримати в комерційне управління своєї компанії ТОВ “Гідробудшлях” усіх державних земснарядів (судна, які використовуються для поглиблення дна і видобутку нерудних корисних копалин. – KВ).
Директором столичного ТОВ “Фінінтелект-Плюс” (було зареєстроване в травні 2004 року) Сергій Паладій став у липні 2016 року. Незадовго до цього призначення, у березні 2016 року, одним із кінцевих бенефіціарів ТОВ “Фінінтелект-Плюс” стала його дружина – Тетяна Паладій. А вже через півтора роки, у серпні 2017 року, вона стала одноосібною власницею цієї компанії. Інша фігурантка вказаного кримінального провадження – Надія Бондар – керує згаданим ТОВ “ТПФ “Борисфен” з квітня 2017 року. З травня 2020 року вона також є офіційною власницею даної компанії. Надія Бондар очевидно входить до близького оточення сімї Паладіїв: наприклад, вона також наразі є керівницею ТОВ “Будпостач-Сервіс”, кінцевим бенефіціаром якого у 2006-2019 роках (з перервами) був Сергій Паладій.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Читайте: Киевские короли песка
Фото: колаж КВ
КиївВлада
КП “Інформатика” продовжує на власний розсуд вирішувати питання щодо доступу автомобільного транспорту на Труханового острову. Як стверджують у громадській організації (ГО) “Труханівці”, столична влада, незважаючи на велику кількість звернень, нічого не зробила для того, щоб якось вирішити цю проблему, через що, зокрема, заїхати на цю територію не можуть медики та військові.
Як повідомили KВ у ГО “Труханівці”, посадові особи КП “Інформатика” продовжують на власний розсуд вирішувати питання щодо доступу автомобільного транспорту на територію Труханового острову.Підписуйтесь на “КиївВладу”
За словами представників вказаної організації (до неї входять представники різних юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на Трухановому острові), керівництво Київської міськдержадміністрації (КМДА) фактично ніяк не відреагувало на їхнє звернення про усунення перешкод щодо в'їзду на цей острів, яке було направлено ще 25 травня 2022 року. Відповідний документ було переадресовано на все те ж КП “Інформатика”, яке надало ГО “Труханівці” формальну відписку.
Так, у “Інформатиці” повідомили, що, мовляв, є існуючі правила, вони функціонують задля забезпечення швидкісного режиму на території Труханового острову та задля створення належних умов для відпочинку його відвідувачів, а всі зауваження начебто враховані та прийняті в роботу. Проте, у ГО “Труханівці” вказують на те, що фактично проблеми не були вирішені: посадовці КП “Інформатика” за сумнівних обставин позбавляють деяких власників автотранспорту права проїзду на острів та блокують доступ на цю територію працівників установ критичної інфраструктури. Крім того, на інші схожі подальші звернення до КМДА і КП “Інформатика” вказана ГО і зовсім не отримала відповідей. Залишилась безрезультатною і зустріч представників КП “Інформатика” з більш ніж тридцятьма суб'єктами господарювання з Труханового острову, яка мала місце 31 травня 2022 року: на ній підприємцям и керівникам спортивно-оздоровчих закладів було обіцяно вирішення спірних питань, проте подальший розвиток подій показав, що віз і нині там.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Один із інцидентів, які красномовно описують проблеми з доступом на цю територію, мав місце ще 17 липня 2022 року. Тоді на Трухановому острові сталася ДТП за участі мотоцикліста, який, ймовірно, рухався зі швидкістю понад 80 км/год, та велосипедистки. В результаті зіткнення жінка отримала тяжкі травми, але викликана очевидцями події швидка допомога приїхала із запізненням. Справа в тому, що через функціонування “автоматичної системи проїзду” “карета” медиків не могла потрапити на острів через контрольно-пропускний пункт, а посадовці КП “Інформатика”, які могли “в ручному режимі” пропустити медиків, більше десяти хвилин не виходили на зв'язок. І схожі випадки для Труханового острову не є чимось незвичайним. Наприклад, саме за такої ж причини проблеми з проїздом через цю територію мають і військові, які базуються неподалік: так як номерів їхніх автомобілів немає у базі “Інформатики”, їм часто доводиться чекати по пів години, поки хто із працівників цього КП підніме шлагбаум.
Нагадаємо, із 2018 року доступ автомобілів на територію Труханового острову контролює КП “Інформатика”. Це підприємство, на основі звернень усіх спортивних баз, організацій та комерційних підприємств, які провадять свою діяльність на даній території, формує спеціальну базу автомобілів, які мають право на проїзд. Пропуск через шлагбаум на Трухановому острові здійснюється автоматично – спеціальна система за допомогою камери відеоспостереження зчитує номер автомобіля, і якщо він є в базах, користувач транспортного засобу заїжджає.
Як повідомляла KВ, незважаючи на те, що, така процедура в'їзду, здавалося б, майже повністю “комп'ютеризована” і позбавлена людського фактору, на практиці фактично функціонує в “ручному режимі”. У ГО “Труханівці” звертають увагу на непрозорість формування “Інформатикою” вищезазначених списків та непропорційне розподілення кількості “гостьових” перепусток на об'єкти, розміщені на Трухановому острові. Крім того, за даними організації, посадові особи вказаного КП на власний розсуд блокують проїзд автомобілів, зокрема – посилаючись начебто на порушення певних правил.
У звязку з цими та іншими фактами ГО “Труханівці” у згаданому зверненні до КМДА від 31 травня висловили вимоги щодо відсторонення начальниці відділу супроводу контрольно-пропускних пунктів КП "Інформатика" Катерини Каленської, яка відповідає за проїзд на цей острів, від можливості впливати на формування зазначеної електронної бази; щодо необхідності формування цієї бази без попереднього затвердження списків автономерів з боку КП “Інформатика”; щодо можливості вносити ці автономера через мобільний додаток КП “Інформатика” тощо.
Читайте: Сімейна монополія: як працівниця КП “Інформатика” зі своїм чоловіком “керує” Трухановим островом
Зазначимо, що обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року виконує Вероніка Малкова. Підприємство підпорядковане Департаменту ІКТ КМДА, який із 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко. Діяльність Департаменту ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА Петро Оленич.
Фото: КМДА
КиївВлада
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0013
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0521
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"транспорт оленич" @3' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"транспорт оленич" @3' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 10, 10
0.0427
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"транспорт оленич" @3' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC
0.0870
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(транспорт транспорта транспорту транспортом транспорте транспорты транспортов транспортам транспортами транспортах) +"оленич"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(транспорт транспорта транспорту транспортом транспорте транспорты транспортов транспортам транспортами транспортах) +"оленич"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 10, 10
0.0017
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('133098', '132902', '131129', '131047', '128686', '127300', '125559', '125536', '124835', '124543')
0.0752
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-20 17:54:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(транспорт транспорта транспорту транспортом транспорте транспорты транспортов транспортам транспортами транспортах) +"оленич"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)