понеділок, 4 березня 2024 г.

Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році

Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році

У Київській міськдержадміністрації (КМДА) відзвітували про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Згідно з відповідним звітом, столична влада не надто впоралася із виконанням поставлених перед собою задач. Зокрема, мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва звично пояснює коронавірусним карантином та браком коштів (на реалізацію проєктів було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).

Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання, яке відбулося 25 серпня 2022 року, Київрада затвердила звіт про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року та плану реалізації її заходів (проект рішення №08/231-494/ПР від 21 лютого 2022 року).

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

У сесійній залі за погодження цього документу проголосувала мінімально необхідна кількість депутатів – 61 народний обранець. Суб'єктами подачі даного проєкту рішення виступили перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч) і Департамент економіки та інвестицій КМДА.

Нагадаємо, Стратегію розвитку Києва до 2025 року було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, але протягом 2015-2019 років в цей документ вносились зміни. Згідно із задумом столичної влади, це – головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються  – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків. У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років – наприклад, існуючий розрахований на період 2021-2023 років.

Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года 

Відповідно до звіту про виконання Плану і Стратегії у 2021 році, загалом на виконання передбачених цими документами проєктів (тобто – груп різного роду робіт в одному напрямку. – KВ) було освоєно 8,5 млрд гривеньпри плані в 13,4 млрд гривень. Це свідчить про виконання проектів Стратегії на 63,3%. 

У звіті не зазначено, скільки проєктів було реалізовано, скільки – реалізовано частково тощо. Разом з тим у документі повідомляється, що причини невиконання більшості проектів були брак бюджетного фінансування та коронавірусний карантин, який мав суттєвий вплив на життєдіяльність міста.

За інформацією чиновників КМДА, більшість коштів – 8,1 млрд гривень – було витрачено на “підвищення комфорту рівня життя” киян, 293,8 млн ​​гривень – на “збереження історичної самобутності та розвитку культури Києва”, ще 81,3 млн гривень – на “підвищення рівня конкурентоспроможності економіки міста”.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Звіт містить досить багато інформації про індикатори результативності реалізації низки документів. Йдеться про статистичні показники, які демонструють, яким чином проєкти у різних секторах міського господарства впливають на розвиток таких секторів. І у зв'язку з тим, що проєкти Стратегії дублюються із заходами профільних міських програм, KВ вирішила акцентувати увагу саме на виконанні таких індикаторів.

Виходячи з даних звіту, 2021 рік був далеко не найкращим для Києва у питаннях розвитку промисловості, підприємництва, ринку праці та суміжних сфер. Так, у документі зазначено, що минулого року питома вага підприємств, які займалися інноваціями, складала 16,3% – при прогнозі 33%. Такий показник чиновники пояснюють коронавірусним карантином – мовляв, у підприємств не було коштів, щоб займатися чимось інноваційним. Розмір капітальних інвестицій (кошти, що вкладаються у розвиток підприємств. – KV) у 2021 році становив лише 33,8 тис. гривень на одну особу (прогноз – 77 тис. гривень). При цьому рівень безробіття серед людей 17-70 років становив 6,9% (прогноз– 3,0%), а середня тривалість пошуку роботи безробітними складала 9 місяців (прогноз – 6 місяців).

Разом з тим, звіті вказано дані, які демонструють, що не все у цьому напрямку було критично погано. Так, у минулому році індекс промислової продукції (показник динаміки обсягу промислового виробництва, що показує його підйом або спад. – КВ) у Києві становив 2,4% при прогнозі понад 7% зростання, що є середнім показником. Також у звіті вказано, що частка малих підприємств в обсязі реалізованої продукції становила 16,7% (прогноз – 35%). Крім того, в документі повідомляється, що рівень офіційної середньомісячної зарплати у розрахунку на одного штатного працівника при цьому складав 636,6 євро (прогноз – 1100 євро), що також є середнім показником.

Досить цікаві цифри зафіксовані у розділі “Розбудова міста та земельні відносини”. Так, у 2021 році чиновники зафіксували в столиці 107 об'єктів, які порушують містобудівне законодавство, а площа земельних ділянок, зайнятих з порушенням законодавства, складала 12,8 га. При цьому, згідно з офіційним прогнозом, міська влада офіційно планувала, що таких об'єктів та ділянок у Києві не буде взагалі. Ці перевищення прогнозних показників у КМДА пояснюють просто і буденно – мовляв, у столичної влади немає ніяких важелів впливу на порушників. Не найкращим чином у КМДА йшли справи і з інвентаризацією земель міста – до земельного кадастру було внесено дані лише щодо 13,4% ділянок, що столична влада вважає низьким показником. Також серед проблем у вказаній сфері, які згадуються у звіті – незатвердження нового Генерального плану Києва, проєкт якого ще досі актуалізується та обговорюється.

Читайте: Зачем Петр Оленич затеял экспертное обсуждение проекта нового Генплана Киева

Справжнім провалом можна назвати роботу міської влади у сфері ЖКГ. Так, за даними звіту, у 2021 році ступінь зношеності водопровідних мереж у столиці становив 72% (при прогнозі менше 25%), теплових мереж – 74% (прогноз – менше 25%), ступінь зношеності Дніпровської та Деснянської водозабірних станцій становив 82% та 85% відповідно (при прогнозі менше 25%), частка ліфтів, що обслуговуються понад 25 років, становила 45,7% від загальної кількості (планувалося зменшити цей показник до 5% і нижче), частка центральних теплових пунктів, що експлуатуються протягом такого ж часу становила 92,8% (прогноз – менше 25%) тощо. Також, як зазначено у звіті, кількість “ветхих” та аварійних житлових багатоповерхівок дорівнювала 109 об'єктам, тоді як столична влада планувала, що в 2021 році в Києві їх вже не буде взагалі.

Читайте: Киевсовет “подкинул” 1,3 млрд гривен на развитие столичного ЖКХ

Не найкращим чином у 2021 році у столичної влади складалося і з розвитком транспортної інфраструктури. Згідно зі звітом, у минулому році середній рівень зношеності рухомого складу автобусів КП “Київпастранс” дорівнював 72%, тролейбусів – 56%, а трамваїв – 77%. При цьому, Стратегією було передбачено, що показник зношеності всього рухомого складу “Київпастрансу” в 2021 році не повинен був перевищувати 25%. У звіті також зазначається, що КП “Київський метрополітен” не вимірює “рівень зносу” рухомого складу,  а показник середнього віку вагонів метро на підприємстві становить 33 роки. Примітно, що раніше у столичній підземці такий аналіз здійснювався. Для прикладу, станом на 2020 рік рівень зносу рухомого складу метро становив 69,1% при прогнозі менше 45%. І можна сміливо припустити, що у минулому році такий показник як мінімум не надто покращився.

Читайте: Зношеність автобусного парку в Києві досягла 72%, а середній вік вагонів метро – 33 років

Разом з тим столична влада у звіті "похвалилася", що всього 4% пасажирів минулого року їздили на автобусах малої місткості – т.зв. приватних маршрутках. Однак такі цифри здаються дуже сумнівними, адже невідомо, яким чином КМДА проводила відповідний моніторинг: приватні перевізники не мають точних систем обліку пасажирів, тому встановити достовірні дані стосовно того, скільки людей користуються маршрутками, практично неможливо. Крім того, у звіті зазначено, що на кожну 1 тис. зареєстрованих у Києві автомобілів припадає 29,69 паркомісця при плані у 4 паркомісця. При цьому, питання про те, де повинні паркуватися всі інші машини, залишається відкритим. Напевно, безпосередньо на проїзній частині, як це відбувається у більшості випадків.

Читайте: Нацполиция взялась за схемы столичных инспекторов по парковке и “эвакуаторщиков”

Крім того, цей звіт підтверджує й інші проблеми, які існують в сфері транспортної інфраструктури столиці. Так, за даними чиновників, у минулом році на кожні 100 тис. мешканців Києва у столиці було лише 6,5 км велосипедних доріжок (при прогнозі 16,1 км). Пояснень стосовно таких цифр КМДА не наводить. Крім того, лише 17% перехресть на вулицях столиці в 2021 році були обладнані засобами фіксації порушень правил дорожнього руху та системами відеоспостереження (планувалося, що таке обладнання буде на всіх перехрестях). Такий низький показник чиновники пояснили дефіцитом бюджетного фінансування на проведення відповідних робіт.

Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика”

Чимало проблем пережила столиця і в сфері соціальної підтримки та допомоги. За даними звіту, в 2021 році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (на момент отримання ними житла) становив 12 років (прогноз – 5 років). При цьому, чиновники уточнюють, що лише 0,2% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Також у звіті вказано, що станом на минулий рік 22 комунальні заклади соціальної сфери потребували капітального ремонту (прогноз – 5 закладів). Аргументація вищезазначених цифр звична – не вистачає асигнувань із міського бюджету. 

Як раніше повідомляла KВ, протягом останніх п'яти років громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них. За останніми даними, оновлена ​​Стратегія буде розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо.

Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева

Нагадаємо також, у минулому році КМДА оприлюднила інформацію щодо виконання цієї Стратегії впродовж 2020 року. Згідно з відповідним звітом, більшість проблем впродовж цього періоду були аналогічними до тих, що відображені у звіті за 2021 рік: рівень безробіття в столиці був вищим прогнозованих показників, міські об'єкти водо- та теплопостачання були дуже зношені, а в питаннях містобудування та земельних відносин столична влада і тоді не мала контролю. При цьому, більшість таких проблем КМДА пояснювала все тими же обмежувальними заходами у зв'язку з епідемією коронавірусу.

Читайте: Как выполнялась Стратегия развития Киева в 2019-2020 годах

Зазначимо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року офіційно контролює згаданий вище Микола Поворозник.

KВ

КиївВлада

Іван Кулик

Теги: кгга, новини києва, транспорт, карантин, коронавірус, київрада, громадський транспорт, автобуси, микола поворозник, земельне питання, бізнес, бюджет києва, тролейбуси, інвестиції, метрополітен, жкг, трамваї, підприємництво, наталія мельник, департамент економіки та інвестицій, містобудування, малий та середній бізнес, житловий фонд, проєкт, інженерні мережі, транспортна інфраструктура, житлово-комунальне господарство, бюджетне фінансування, стратегія розвитку києва, соціальна сфера, ліфтове господарство, житлово-комунальна сфера

понеділок, 4 березня 2024 г.
12:42
Передали ще один автомобіль для відокремленого батальйону піхоти, - Сапожко
12:26
Поліціїя Києва оголосила конкурс на заміщення низки вакантних посад
12:02
На Обухівщині внаслідок вибуху в житловому будинку постраждала жінка (відео)
11:41
Столична влада заявляє, що тендерні процедури при реконструкції Дегтярівського шляхопроводу відбулися прозоро і згідно із законодавством
11:23
100 Волинська бригада ТрО запрошує на службу в підрозділах бригади
11:03
Правоохоронці зясовують обставини автотрощи у Голосіївському районі (фото)
10:42
На Київщині у лютому браконьєри наловили риби на мільйон гривень (фото)
10:29
Поліція Києва заплатить 1,8 млн гривень за ТО автівок
10:04
Сили оборони за добу знищили 1150 окупантів, крилату ракету та 22 артсистеми,- Генштаб ЗСУ
09:47
Під Вишгородом рятівники знайшли тіло зниклого 1 березня рибалки (фото, відео)
09:22
У Києві під час затримання квартирний крадій намагався підірвати гранатою оперативників (фото, відео)
09:01
На Авдіївському напрямку захисники відбили 20 атак ворога, - Генштаб ЗСУ
неділя, 3 березня 2024 г.
19:44
В Одесі кількість жертв російських терористів зросла до 12: під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох дітей
18:01
“Укрзалізниця” призначила додатковий потяг з Києва до Львова на наступні вихідні
17:24
100 Волинська бригада ТрО запрошує на службу в підрозділах бригади
17:01
Підприємці Київщини за рік отримали мікрогрантів на суму понад 178 млн гривень
Календар подій
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
1 березня 2024 г. 17:00
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Столична міськрада вчора збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” на 2024 рік більш ніж удвічі – з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Додаткові кошти керівництво Києва планує (обіцяє) направити будівництво та реконструкцію укриттів у навчальних закладах, придбання БПЛА, підготовку операторів дронів та матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Разом з тим, це не означає, що Департамент муніципальної безпеки КМДА та інші розпорядники бюджетних коштів точно отримають це фінансування, адже в бюджеті міста 29 лютого 2024 року на це заклали лише близько 1 млрд гривень. До того ж, передбачити гроші в бюджеті і реально їх в повному обсязі ефективно використати на поставлені завдання – зовсім різні речі. Претензії до того, як столична мерія та РДА витрачають бюджетні кошти в умовах війни – в першу чергу це стосується якраз облаштування захисних споруд – залишаються. 
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
1 березня 2024 г. 09:00
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.