На сьогодні роль аграрного виробництва стає не лише більш важливою, а навіть й стратегічною. Багато галузей зменшать обсяги виробництва, багато українців втратять роботу – структура економіки вже змінилась й буде змінюватись. Аграрне виробництво – первинна ланка економіки. Без забезпечення продовольчої безпеки будь-яка країна постає перед загрозами й викликами. Разом з цим аграрна галузь залишається не контрольованою та антисуспільною. Всі прибутки від землі та аграрного виробництва належать не Українському народу та державі, а орендарям та олігархам. Власники землі та Український народ усунутий від володіння та користування найціннішим, усунутий від прибутків та позбавлений роботи. В аграрній галузі ми маємо повну деструктивність – процеси, які зруйнували й руйнують аграрну галузь, руйнують країну та її суспільно-економічний потенціал. Орендні відносини знищили тваринництво, переробку – сотні тисяч українців втратили роботу. В Україні практично не виробляється сільгосптехніка. Причина такій ситуації проста – відсутність державної політики в інтересах власників землі й наявність політики направленої на концентрацію землі й прибутків в “одних  руках”. Прибутки орендарів затьмарили очі орендарям та владі  - прибутки понад усе, а не Україна!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Замість того, щоб прибутки від землі усуспільнювались, йшли на покращення добробуту Українського народу й Держави та на посилення обороноздатності Держави, прибутки від землі спрямовувалися на збагачення орендарів та олігархів… джипи, яхти, вілли, вертольоти, свої футбольні команди та безліч розкоші, яка підривала обороноздатність держави. Рішення розпродати українську землю також ніяким чином позитивно не вплинуло на обороноздатність та економічну ситуацію в країні й було продиктоване орендарями з метою остаточного узаконення віджатої у селян через оренду землі. Олігархи постійно крали сотні мільярдів в Українського народу, а зараз дають копійки на каски й піаряться на інших копійчаних допомогах. А після того, як все закінчиться, олігархи будуть здирати з безробітних Українців-переможців борги за комуналку й за кредитами, а також забирати житло й землю. Події в країні вимагають термінових змін економічних процесів в аграрному секторі економіки, мобілізації аграрного сектору. Для вирішення питання продовольчої безпеки державі необхідно взяти під контроль всю аграрну галузь (рослинництво, тваринництво, переробку), забезпечити проведення аграрних робіт та усуспільнити результати діяльності. Самостійне господарювання на землі є найефективнішою формою господарювання. Самостійне господарювання, засноване на об’єднавчих принципах, відповідає вимогам мобілізаційної економіки та забезпечить умови реалізації мобілізаційної економіки. Без формування українця-власника землі в українця власника землі й власника аграрного виробництва країна приречена. В основі нового аграрного устрою країни повинні бути об’єднання (кооперація) власників землі у вигляді Товариств Власників Землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Товариства власників землі – запорука розширеного відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі. Це, також, сотні тисяч нових робочих  місць, створених самими ж власниками землі! Прибуток власника землі від участі у Товаристві Власників Землі в 3-7 разів вище, ніж орендна плата! Але це не порівняти з тим, що кожне створене робоче місце даватиме стабільну роботу з високим рівнем оплати! Отже, основою аграрного сектору повинні стати усуспільнюючі процеси, які передбачать: - визнання власника землі основою й власником аграрного устрою країни; - усуспільнення (розподіл) прибутків в аграрному секторі між власниками землі; - плановість та організованість для максимізації прибутків; - основою мобілізованої аграрної економіки є власники землі, які мають бути співвласниками аграрного виробництва; - припинення орендних відносин; - перехід до самостійного господарювання на землі, заснованого на об’єднавчих принципах (кооперації власників землі та мобілізованих державою ресурсів); - становлення власників землі співвласниками нових аграрних підприємств; - заміну в аграрному виробництві орендарів новими аграрними підприємствами; - Товариства Власників Землі – нові аграрні підприємства, створені на об’єднанні (кооперації) власників землі; - розвиток на базі Товариств Власників землі тваринництва та переробки; - державне фінансування та забезпечення діяльності Товариств Власників Землі на особливих умовах як підприємств, що мають ознаку суспільної значимості за рахунок кредитної політики прямого державного кредитування (фінансування); - отримання власникам землі прибутків від діяльності Товариств Власників Землі; - проведення націоналізації підприємств з доробки, зберігання та переробки продукції рослинництва; - проведення націоналізації підприємств тваринництва та переробки тваринництва; - проведення націоналізації транспортної логістики. Що дасть Українському народу мобілізація аграрної галузі: - забезпечення продовольчої безпеки країни; - ефективне управління економічними процесами в аграрній галузі; - розширене відтворення та розвиток аграрної галузі; - створення нових високооплачуваних робочих місць самими ж власниками землі; - збільшення доходів та добробуту українців; - потужний поштовх для розвитку інших галузей економіки країни; - збільшення доходів бюджетів всіх рівнів. Для мобілізації аграрної галузі необхідно вжити ряд заходів правового, інформаційного, організаційного, економічного та фінансово-кредитного характеру. Зокрема необхідно: 1. Прийняти Закон про прогресивні земельні відносини, яким: - надати право розривати договір оренди за власним волевиявленням власника землі (це стосується й громад); - визначити правила обігу прав на землю; - визначити засади самостійного господарювання. 2. Визначити статус Товариств Власників Землі, визначити й забезпечити можливості для організації та розвитку Товариств. 3. Сформувати й активно реалізовувати державну політику сприяння організації та діяльності самостійного господарювання власників землі через об’єднання (кооперацію) в товариства власників землі. 4. Надати й забезпечити можливості самостійного господарювання власників землі через інформаційні, організаційні, економічні, фінансово-кредитні та фіскальні механізми. 5. Провести оптимальну мобілізаційну націоналізацію підприємств аграрної галузі. Мова йде про підприємства з доробки та зберігання продукції рослинництва, тваринницькі підприємства та підприємства з  переробки. Якщо раніше я говорив про націоналізацію продиктовану необхідністю суспільно-економічного розвитку, то на сьогоднішньому етапі та на майбутніх етапах діяльності країни необхідність націоналізації продиктована економічною доцільністю, не­об­хідністю укріплення обороноздатності країни, її продовольчої та національної безпеки.  Важливо для ознайомлення та використання у управлінні державою: Для уряду та офісу Президента: Мобілізаційна економіка – загальні положення та механізми Мобілізаційна економіка під час війни Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників землі КиевVласть

Житло у центрі Києва – мрія багатьох заможних і респектабельних українців. Але іноді, купивши квартиру в центрі столиці за "космічними" цінами, власники стикаються з безліччю проблем, про які навіть не здогадувалися. А інколи й взагалі втрачають житло, так у нього і не заселившись. Що варто знати інвесторам у елітну нерухомість та як її перевірити – розберемо на конкретному прикладі. Як добре все починалось Одним із найяскравіших прикладів наявності у елітних об’єктах безлічі "підводних каменів" може стати житловий комплекс "Дипломат", що будується на ділянці у Києві по вул. Гоголівській 44-46. Місце це дуже респектабельне, адже від нього рукою подати до однієї з найбільших святинь України – Софійського собору. Проте історія зведення цього комплексу якраз не безгрішна, а скоріше навпаки. Будівництво "Дипломата" розпочалось ще у 2004 році. Тоді Київська міська рада передала земельну ділянку на вул. Гоголівській у постійне користування комунальному підприємству "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" (ГДІП). А інвестором та забудовником комплексу стало ТОВ "Данфорт", яке у червні 2005 року для побудови "Дипломату" отримало у ВіЕйБі Банку кредит на суму понад $2 млн.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Забудовник почав виконувати звої зобов'язання, і, зокрема, у вересні 2007 року сплатив місту так звану пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури – 2,12 млн грн, що на той час складало понад $420 тис. Після завершення будівництва "Данфорт" мало отримати у власність квартири та паркінги, а ГДІП – готель, що планувалось побудувати у цьому комплексі, та ще 14 квартир. Частка міста у цьому будинку складала 10% його загальної площі, але не менше 929,8 кв. м. У 2008 р. "Данфорту" знадобились додаткові гроші на будівництво, і компанія попросила ВіЕйБі Банк збільшити кредитування проекту "Дипломат" до $5,5 млн. Але банк поставив умову: він отримає в іпотеку (тобто – в заставу) майнові права забудовника. "Данфорт" погодився, кредитування було збільшено, і будівництво мало б продовжуватись. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Але тут українську економіку трусонула фінансова криза 2008-2009 років, курс долара змінився, і для багатьох забудовників настали скрутні часи. У випадку ж з "Данфорт" ситуація значно ускладнювалася ще й тим, що ГДІП, яке зобов'язувалось сприяти забудовнику в отриманні дозвільної документації, своїх обіцянок не виконало. І через це "Данфорт" не зміг завершити проект та розрахуватися з банком за отриманим кредитом.   У 2012 р. ГДІП (тепер уже не комунальне, а державне підприємство) повідомило ВіЕйБі Банку та компанії "Данфорт", що воно в односторонньому порядку розриває укладені з ними договори. Тут варто трохи забігти наперед і зазначити, що Верховний Суд, який розглядав спір між сторонами, у своїй Постанові вже у березні 2021 року вказав, що таке рішення ГДІП суперечить Господарському кодексу України і підтвердив, що договори – не розірвані і є фактично діючими. Запам'ятаймо цей момент, адже він дуже важливий для розуміння ризиків для тих, хто планує придбати нерухомість у "Дипломаті". Потім ГДІП, не зважаючи на явну незаконність своїх дій, у травні 2014 р. уклало новий договір про будівництво "Дипломату", але вже з іншим забудовником – ТОВ "Будівельна компанія "Міськбудінвест". Крім того, ГДІП також передала "БК "Міськбудінвест" незаконно присвоєні майнові права на будівництво, які належали "Данфорт" за договорами з ВіЕйБі Банком, укладеним у 2008 р. Додатковим доказом передачі прав є те, що "БК "Міськбудінвест" зводить будинок на підставі все того ж дозволу на здійснення будівельних робіт, який був виданий "Данфорту" у травні 2008 р. Як справа дійшла до суду ГДІП, передаючи майнові права новому забудовнику, достеменно знало про те, що майнові права перебувають у заставі банку, що на будівництво було виділено кредитні кошти, і що борг був так і не погашений. Однак замість того, щоб шукати шляхи вирішення проблеми з урахуванням інтересів усіх учасників цього проекту – "Данфорту", банку і самого ГДІП, підприємство завело ситуацію в глухий кут – банк не мав змоги звернути стягнення на заставлені майнові права для погашення заборгованості перед ним та подальшого розрахунку цими коштами з кредиторами самого банку. На сьогоднішній день "БК "Міськбудінвест", яка отримала майнові права від державного підприємства, нібито передало їх ТОВ "Газова будівельна компанія", яка пов’язана з цим забудовником. Ймовірно, це було зроблено з метою, аби відоме ім’я "Міськбудінвест" не фігурувало у судових реєстрах, тим самим зриваючи продажі інших його об’єктів. В той же час ВіЕйБі Банк, не маючи інформації про те, що державне підприємство присвоїло заставні майнові права, звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на майнові права з метою погашення боргу. Прогнозовано суд задовольнив позов, оскільки банк довів наявність заборгованості за кредитним договором та порушення строків сплати за кредитом. А під час виконання цього судового рішення виконавець провів опис заставного майна. "БК "Міськбудінвест" оскаржив рішення суду про звернення стягнення на новобудову, та був майже "на коні", однак у березні цього року найвища судова інстанція скасувала ухвалені у справі рішення та направила справу на повторний розгляд через невідповідність судових рішень чинному законодавству. Розгляд справи триває. Але, не зважаючи на спірну ситуацію та не дивлячись на суму боргу за кредитним договором, новий забудовник вже виставляє квартири на продаж, тим самим наражаючи покупців на такі ж ризики, які отримали свого часу покупці житла у "Еліта-центр" чи сумнозвісних об’єктів, у яких мали місце подвійні, а то й потрійні продажі одних і тих самих квартир. При цьому досить цікаво виглядає ситуація із тим, хто наразі вважає себе забудовником “Дипломату”. Так, згідно матеріалів судової справи №910/11951/18, ним є "Газова будівельна компанія". Тобто саме ця компанія, теоретично, має право звертатися до державних установ з питання введення будинку в експлуатацію, підключення до інженерних мереж тощо. Однак, за даними Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/), сертифікат готовності комплексу "Дипломат" до експлуатації видано "БК "Міськбудінвест", тобто компанії, яка передала всі свої права та зобов’язання щодо цього будівництва на користь "Газова будівельна компанія". Таким чином, введенням будинку в експлуатацію займалася особа, яка юридично вже не мала до цього будівництва жодного відношення. Не важко здогадатися, які наслідки будуть застосовані до договорів купівлі-продажу квартир, укладених з "БК "Міськбудінвест". Ці договори вважатимуться нікчемними в силу закону, оскільки "БК "Міськбудінвест" не може бути продавцем нерухомості у "Дипломаті", бо ж з 2019 року всі права вона передала "Газовій будівельній компанії". Не все так добре, як здається В результаті навколо будівництва та права власності на нерухомість у "Дипломаті" створено купу проблем, які несуть значні ризики для громадян, що можуть спокуситись та придбати квартири у цьому комплексі. Перша проблема (і це – ще не найбільша) полягає в тому, що коли вирішувалось питання про відведення земельної ділянки під цю забудову, передбачалось, що в комплексі буде 43 квартири та стільки ж місць у підземному паркінгу. Однак, наразі декларується, що квартир буде більше – понад 60. І яким чином буде забезпечена паркомісцем кожна квартира – наразі невідомо. Але головне у цьому випадку те, що забудовник порушує висновки держорганів, на підставі яких ця ділянка була передана під забудову. Тобто, фактично відбувається незаконне та непогоджене будівництво. Друга ж, і насправді велика проблема, полягає в тому, що майнові права на майбутнє житло та інші об’єкти нерухомості у комплексі "Дипломат" були передані в заставу ВіЕйБі Банку. І згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ця застава (іпотека) є діючою. Тому, згідно Закону "Про іпотеку", продаж квартир у даному готельно-житловому комплексі без згоди кредитора є недійсним. Але ця інформація не афішується. З цього випливає, що громадяни, які спокусяться на придбання елітного житла у серці української столиці та вкладуть гроші в новобудову, можуть стикнутись з тим, що банк, як кредитор (або його правонаступник), вимагатиме від них погашення боргів "Данфорт", як забудовника. І покупці можуть втратити як омріяне житло, так і вкладені в його будівництво кошти. Чому ГДІП уклало договір з новим забудовником? Можна припустити, що це сталось через близькі стосунки керівника ГДІП Павла Кривоноса та власників "БК "Міськбудінвест" – братів Володимира та Анатолія Дроботів. Свідчень про ці стосунки можна знайти в інтернеті чимало, але цьому є і цілком логічне пояснення. Адже створюється симбіоз: ГДІП часто отримує у Києві земельні ділянки під забудову, а брати Дроботи володіють компанією, яка може ці ділянки забудовувати. Крім того, варто зазначити, що комплекс "Дипломат" від початку планувався як житло для співробітників іноземних представництв. І ніхто не гарантує, що у майбутньому не буде підняте питання: чому житло, яке призначалось для іноземних дипломатів, було продано громадянам України? Тому цілком можливо, що в майбутньому виникне ситуація, коли на квартири у комплексі "Дипломат" будуть одразу три претенденти: іноземні представництва, звичайні інвестори-покупці, та кредитори. Останнє, до речі, цілком можливе вже дуже скоро, адже зараз на розгляді Господарського суду Києва перебуває справа № 910/11951/18, у якій кредитор – компанія "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд", що є правонаступником ВіЕйБІ Банку, просить звернути стягнення на майнові права на квартири у комплексі "Дипломат" в рахунок погашення заборгованості забудовника – компанії "Данфорт". Варто вказати ще на один "гріх", який супроводжує цей проект. Уклавши договір з "БК "Міськбудінвест", ГДІП порушило рішення Київської міськради про виділення земельної ділянки, адже це рішення передбачало, що місту буде передано 10% площі новобудови. Натомість у 2014 р. ГДІП відмовилося від реальних квадратних метрів, і погодилось отримати лише 10% від кошторисної вартості виконаних робіт. Нагадаємо, що кошторисна вартість – це сума коштів, необхідних для зведення будівлі, до якої входять витрати на фінансування будівництва, оплата підрядних робіт, витрати на придбання обладнання, його доставки і установки. Але до неї  не входить вартість матеріалів, хоча це – дуже значна частка витрат при зведенні будівлі. Тобто, якщо, за умовами договору з "Данфорт", держава в особі ГДІП мала отримати понад 1000 кв. м приміщення готелю, то тепер – лише 10% кошторисної вартості робіт. А це створює ще одну потенційну загрозу майбутнім покупцям квартир у "Дипломаті", адже прокуратура може зацікавитись: а чому частка держави так схудла, і поставити питання про її повернення до початкового розміру. Хто гарантуватиме покупцям квартир, що їм не доведеться у майбутньому захищати у судах свою власність від позовів прокуратури? У підсумку ситуація навколо елітного комплексу "Дипломат" виглядає зовсім не елітно: усі квартири у цьому будинку передані в іпотеку, і заборгованість перед кредитором не погашена. Кредитор в судовому порядку звертає стягнення на предмет іпотеки, "нові" забудовники змінюють один одного, а введенням в експлуатацію та, імовірно, продажем взагалі займається юрособа, яка не має відношення до будівництва. Як не стати жертвою забудовника Усе це змушує юристів вкотре нагадати інвесторам у нерухомість ключові правила, які допоможуть їм не стати жертвою недобросовісних забудовників: 1. Перевірте будинок та земельну ділянку в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно на предмет чи не зареєстровано арештів, застави за посиланням https://online.minjust.gov.ua/login ; 2. Перевірте документи по кадастровому номеру земельної ділянки на Публічній кадастровій карті https://map.land.gov.ua/ ; 3. Перевірте документи щодо будівництва на Порталі державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua/ 4. Перевірте забудовника, його керівників у єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search ; 5. Перевірте забудовника та пов’язаних з будівництвом осіб на предмет судових спорів у Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/. Усе це допоможе уникнути ситуації, у якій, по необережності, можуть опинитися інвестори здавалося б елітного житла в центрі столиці. Адже дорого – далеко не завжди синонім надійно. І вищенаведений приклад як ні що інше це демонструє. КиевVласть

3 листопада у присутності заступника Міністра фінансів України та директора Фонду розвитку підприємництва відбулось підписання тисячного договору в рамках державної програми “Доступна іпотека 7%. Про це KV дізналася із повідомлення прес-служби девелоперської компанії “Інтергал-Буд”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “3 листопада у присутності заступника Міністра фінансів України та директора Фонду розвитку підприємництва відбулось підписання тисячного договору в рамках державної програми “Доступна іпотека 7%”, – розповіли в прес-службі компанії. Ювілейними учасниками програми стало подружжя з Києва, яке придбало нову квартиру у комплексі від компанії “Інтергал-Буд”, отримавши іпотечний кредит у банку “Глобус”. “Власна квартира – це для нас не лише здійснення мрії, але й новий етап життя. Звичайно, ми задоволені: 7% – це той відсоток, який ми можемо собі дозволити сплачувати. Це дешевше, ніж орендувати квартиру. Банк швидко розглянув наші документи і дав позитивну відповідь. Дякуємо за таку чудову можливість”, – поділилося враженнями подружжя. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Щойно підписана тисячна угода Доступної іпотеки 7%. Але програма не стоїть на місці й ми знаємо, що на цьому тижні має бути підписано ще більше іпотечних договорів. Окрім того, кількість звичайних іпотечних кредитів у поточному році збільшилась майже втричі порівняно з минулими роками. Це говорить про відновлення іпотечного ринку, який, фактично перебував у “замороженому” стані після кризи 2008 року. Нещодавно Уряд прийняв зміни до нормативно-правових актів, які розроблені Мінфіном для більшого залучення учасників до програм “Доступна іпотека 7%” і “Доступні кредити 5-7-9”.  Тепер ці державні програми стали ще доступнішими для громадян”, – розповів заступник Міністра фінансів України з питань євроатлантичної інтеграції, голова ради Фонду розвитку підприємництва Юрій Драганчук. Як додають у прес службі, ініційована президентом України програма “Доступна іпотека 7%” виконала, і продовжує виконувати одну із важливих своїх місій – запуск іпотечного кредитування та створення можливостей для українців придбати житло на прийнятних умовах. Додаткова мета програми – це удосконалення фінансових послуг для людей, збільшення будівництва, що дає позитивний поштовх для розвитку економіки України. Також у компанії зауважили, що обираючи квартиру для придбання, більшість українців надає перевагу первинному ринку нерухомості. Новобудови відрізняються від старого житлового фонду більшою комфортністю. “Ми підтримали програму “Доступна іпотека 7%” з моменту її запуску, в березні цього року. Більш того, девелопер “Інтергал-Буд” став одним з ініціаторів її появи. І нам приємно, що влада відгукнулась на наш заклик зробити іпотечне кредитування доступнішим. За цей період майже три десятки сімей змогли покращити власні житлові умови, придбавши квартири у комплексах “Інтергал-Буд” на умовах Програми. Вбачаємо у ній значний потенціал для вирішення одразу декількох завдань. По-перше, це додаткові можливості для реалізації права на нове, сучасне та якісне житло для сімей, які не можуть придбати квартиру без державної підтримки. По-друге, іпотечне кредитування первинної нерухомості стимулює будівельну галузь та економіку країни загалом”, – зазначив Дмитро Спітковський, генеральний директор групи компаній “Інтергал-Буд”. Програма реалізується Фондом розвитку підприємництва (ФРП) на виконання державних політик, що формує Міністерство фінансів України. “Тисячний позичальник виявився клієнтом комерційного банку, що є одним з лідерів надання кредитів “Доступної іпотеки 7%”. На сьогодні, у рамках цієї Програми ФРП співпрацює з 19-ма провідними банками – як державними, так і комерційними, у тому числі з іноземним капіталом. Програма вигідна, як для позичальників, так і для банків. Ми продовжуємо залучати фінансові установи до співпраці та консультувати їх з вдосконалення надання послуг населенню”, – розповів виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон. “Власне житло – це базова потреба кожної людини. Українці традиційно віддають перевагу своїй квартирі і своєму будинку. “Доступна іпотека 7%” допомагає їм реалізувати свою мрію. Сьогодні – це перша тисяча щасливих сімей, а через рік, при правильному підході, ця цифра може зрости в десятки разів. Величезна перевага цієї державної програми в тому, що вона доступна практично кожній українській сім’ї. Глобус банк, як банк, який працює на первинному ринку, добре розуміє, що поява нового сучасного житла допомагає бурхливо розвиватися не тільки будівельній, а й усім суміжним галузям. Вона дає такі необхідні українцям робочі місця і є драйвером української економіки.  Нова квартира – це завжди свято та щасливі усмішки. Працюючи з іпотекою, ми радіємо разом з нашими позичальниками”, – підкреслив Голова Правління банку “Глобус” Сергій Мамедов. Як нагадують у прес-службі девелопера, докладніше з умовами участі у Держпрограмі “Доступна іпотека 7%” та переліком 19-ти уповноважених банків можна ознайомитись за посиланням. Нагадаємо, як писала KV, у девелоперській компанії "Інтергал-Буд" повідомили про зміни в режимі роботи відділів продажу. Читайте: Рекламная кампания “Интергал-Буд” признана одним из лучших Digital-проектов Фото: пресслужба КиевVласть

Держава впроваджує комплексну реформу будівельної галузі. Деякі ініціативи містять серйозні ризики для будівельної сфери, а деякі, як “Велике будівництво”, уже викликають багато питань про корупцію. Про ризики нововведень і корупційні проблеми КиевVласть розпитала народну депутатку Олену Шуляк. КиевVласть: Держава планує запровадити ескроу-рахунки у фінансуванні будівництва житла. Эксперти свідчать: ця історія не для України.  Олена Шуляк: Ескроу-рахунки – це історія про те, що у розвинених західноєвропейських країнах при покупці житла на стадії будівництва укладають договір не з забудовником, а з банком, який здійснює фінансування цього будівництва. Банк для майбутнього власника нерухомості в цьому разі виступає ескроу-агентом. Фінустанова ретельно перевіряє забудовника та контролює цільове використання виданих йому грошей на будівництво. Таке страхування ризиків є обов'язковою умовою в Європі. В Україні ж, як ми всі знаємо, інвестування у первинну нерухомість справа дуже ризикована. Тому й виникають роздуми про те, щоб запровадити й у нас таку систему ескроу-рахунків. Головний плюс такої системи – всі забудови будуть виведені з тіні, тому що вони будуть під пильним наглядом банків, які дають на них гроші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В чому ризики? Якщо гроші покупців покладуть на такий банківський рахунок, вони будуть заморожені. За що ж будуватиме забудовник? Фінустанова видасть йому кредит під певні відсотки. Звісно, банк постійно моніторитиме будівництво і видаватиме кредит траншами, щоб убезпечити себе від ризиків, але через те, що забудовник буде сплачувати чималі відсотки, ціна на житло для людей зросте. Це перший мінус. KV: А якщо проблеми виникнуть у банка? Олена Шуляк: В сучасних реаліях від цього ніхто не застрахований – банк може збанкрутувати. Треба бути чесним: українці не довіряють фінансовим установам. Наприклад, нещодавнє дослідження НБУ з’ясувало: 37% українців не довіряють банкам і взагалі не мають там жодного рахунку! Вірогідно, це досить грубі цифри. Адже з того часу, як фінансова система України почала переживати довготривалу депресію, через такі потрясіння як банкопади досить багато українців припинили користуватися вже відкритими раніше картками або досить різко скоротили кількість послуг, які споживали раніше. В цьому контексті стає зрозуміло, що віддавати кровно зароблені гроші банку на зберігання доки квартира будується, буде небагато людей.  Нещодавній досвід нагадує: тільки в 2020-му ліквідували банк "Аркада" – одного з найбільших іпотечних кредиторів, пов’язаного із забудовником, аналогічне рішення було прийнято стосовно АТ "Місто Банк". Звісно, найбільш інтенсивний банкопад Україна переживала впродовж 2014-2016 років. Тоді неплатоспроможні та схемні банки десятками виводилися з ринку. Наразі процес очищення завершився і ситуація повернулася до стану нової рівноваги, але довіра людей все одно залишається слабкою. Банкрутство може пережити й забудовник. Наприклад, будівництво розпочинається в 2021-му, і його завершення очікується на 2026. Але за цей час змінюються ціни на будівельному ринку. Щоб реалізувати проєкт забудовнику потрібно тепер набагато більше коштів, і в результаті він визнає, що збанкрутів. За таких обставин, за процедурою ліквідації можна повернути кошти лише після продажу майна боржника. Звичайно, якщо такого майна вистачить на виплату всіх боргів, що малоймовірно. Виходить, гроші інвестора просто зникнуть. Ще один мінус –  можливе знецінення гривні за час будівництва. Валютні ризики ніхто не відміняв, особливо в українських реаліях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Так є шанси впровадити ескроу-рахунки? Олена Шуляк: Ескроу-рахунки в Україні на разі не є панацеєю від незавершеного будівництва чи банкрутства забудовника. В Європі це працює через більшу відповідальність як банків, так і забудовників, а також через суттєво більшу економічну стабільність, ніж в Україні.  Думаю, нам слід спочатку зробити реформу в містобудуванні. Ми вже зареєстрували відповідний законопроект, який відкриє нову еру для нашої будівельної сфери. Ми передбачили прозорий і публічний ринок всіх учасників. Передбачаємо і високу відповідальність учасників ринку, щоб унеможливити схеми та шахрайства. За таких умов можна буде гарантувати людям якісні будівельні послуги. Попит ростиме, а з ним і економіка. Таким чином ми зможемо реалізовувати по-справжньому доступну іпотеку, будувати соціальне житло, добудовувати довгобуди і тд. KV: Всіх цікавить, які реальні дії планує держава для вирішення проблем існуючих довгобудів?    Олена Шуляк: Коштом платників податків добудовувати багатоквартирні будинки ніхто не буде – це нечесно щодо українців, які наповнюють держскарбницю і хочуть, щоб їхні гроші йшли на розвиток країни. Тому треба розглядати й інші варіанти. Зараз, щоб окреслити реальну картину, з якою нам слід працювати, ми створюємо “дорожню карту” всіх довгобудів України. По-перше, інвентаризація. Це необхідний крок, на сьогодні ще в Києві ми можемо порахувати масштаб проблеми, але по регіонах – ні. Є лише приблизні цифри, і це понад 1000 незавершених будівництв по всій країні.  За рекомендацією нашої Міжвідомчої робочої групи з питань довгобудів, Кабмін уже взяв в роботу процес таких підрахунків, з урахуванням тонкощів кожної недобудови окремо. Тому я сподіваюся, що ближчим часом там доведуть цю справу до логічного завершення. Особисто я вбачаю декілька варіантів вирішення цієї проблеми. Допомогти завершити будівництво можуть банки, але, звісно, це передбачає вигідні умови і для них. Ще одна можливість — викуп державою всього проблемного житла з компенсацією витрат інвесторам і подальшим перетворенням недобудов у соціальне житло для військовослужбовців, переселенців тощо. Також це житло можна перетворити на об’єкти соціальної інфраструктури.  KV: А що із забудовником такого житла?  Олена Шуляк: Тут можна передбачити виплату такому “самовільному” забудовнику коштів з розстрочкою не менше як на 10 років. Виплата, до речі, може здійснюватися і цінними паперами. Але всі ці варіанти треба обдумувати, обговорювати, пропрацьовувати. Не впевнена, що цього року нам вдасться комплексно вирішити питання довгобудів, бо проблеми, які накопичувалися роками, на жаль, блискавично не вирішуються. Втім, з проведенням реформи у містобудуванні, думаю, ми логічно дійдемо і до цього. Більше схиляюся, що вирішуватиметься це питання через державні чи місцеві програми.  KV: Багато питань до “Великого будівництва” і корупційних схем там, зокрема до будівництва доріг.  Олена Шуляк: Розповім дві історії. У 2020-му році Укравтодор розпрощався з виконувачем обов’язків начальника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, який перебував на випробувальному терміні упродовж кількох місяців. 5 червня народний депутат України Ігор Василів на своїй сторінці в мережі Фейсбук оприлюднив аудіозапис розмови, у якій чоловік зі схожим на Раїнчука голосом заявив, що хоче отримати 1% від виділених коштів на ремонт доріг області. Мовляв, якщо на ремонт доріг магістральних доріг Тернопільщини скерують обіцяних 2,8 млрд грн, то 1% складе 28 млн грн. Після оприлюднення записів матеріали почали перевіряти правоохоронні органи.  Укравтодор негайно усунув чиновника від виконання обов’язків, не чекаючи висування звинувачень правоохоронців. Справу екс-чиновника прокуратура Тернопільської області передала у НАБУ.  Державне агентство автомобільних доріг України всіляко сприяло проведенню слідства. Замість посадовця із сумнівною репутацією терміново призначили нового виконувача обов’язки начальника Служби.  Друга історія трапилася восени 2020 року. Ще один керівник Служби автомобільних доріг, на цей раз у Вінницькій області, втратив посаду через корупційний скандал. Ігор Алексєєв очолював Вінницьку САД у 2014-2016 роках. За невиконання службових обов’язків він отримав 3 догани і був звільнений із посади. Поновлений на посаді у 2019-му за рішенням Верховного суду України. Після цього лише за кілька місяців керування САД-ом він отримав ще 2 догани від голови Укравтодору. Але це ще не все: минулого року у жовтні Алексєєв запропонував хабар голові Вінницької ОДА Сергію Борзову у розмірі 4,2 млн грн за “сприяння” погашення боргу перед комерційними структурами ТОВ “Ілантанмед” та ПП “Донмед”, не пов’язаними із дорожньою сферою. Мова йде про оплату раніше поставленого медичного обладнання в комунальний медичний заклад Вінницької області КЗ “База спеціального медичного постачання”. Голова адміністрації повідомив про пропозицію неправомірної вигоди правоохоронців, 8 жовтня  Алексєєва “на гарячому” затримало Управління Служби безпеки України. Укравтодор, маючи нульову толерантність до корупції, розпрощався із керівником Служби та передав усю потрібну правоохоронцям інформацію. Зараз цією справою займається НАБУ. KV: Важко повірити у зміну системи. Олена Шуляк: Згадаймо антикорупційний проект Укравтодору у рамках спільного проекту Укравтодору та ЄБРР. Умови угоди передбачають обов’язкове виконання реформ для отримання кредитних траншів. Вдумайтеся: вперше в Україні державна установа переналаштує управлінські та закупівельні практики відповідно до рекомендацій консультантів ЄБРР. До впровадження антикорупційної реформи залучено  незалежну міжнародну некомерційну організацію, яка займається запобіганням та боротьбою з корупцією та іншими фінансовими злочинами в усьому світі Basel Institute on Governance (Швейцарія). До кінця травня консультанти вивчали та аналізували наявні в Укравтодорі закупівельні та управлінські процеси з точки зору попередження корупції.  Міст між Бахмутом та Світлодарськом, який знищили під час бойових дій у 2014-му, оновлений. Шлях М-03 Київ – Харків – Довжанський (км 730+554) біля ст. Роти На основі дослідження до липня 2021 року планується фіналізувати та затвердити План антикорупційних заходів. А до 2023 року консультант супроводжуватиме імплементацію Плану в Укравтодорі та службах автомобільних доріг у регіонах. У разі успішного запуску антикорупційного пілотного проекту в Укравтодорі, цей досвід можна бути масштабувати на інші державні інституції, які є партнерами ЄБРР в Україні. KV: Чи вирішується питання “першочергових регіонів” і т.н. другорядних? Коли, наприклад, перевага віддається більш розвиненим? Олена Шуляк: У цьому контексті важливе рівномірне фінансування різних регіонів і відповідні наслідки. Адже, скажімо, оновлення доріг раніше фінансувалися непропорційно, деякі економічно розвинені області з великою кількістю населення фінансувалися у набагато менших об’ємах (наприклад, Дніпропетровська), ніж менші, такі як Вінницька. Багато областей фінансувалися по залишковому принципу – там не ремонтувалося нічого або майже нічого. Завдяки “Великому будівництву” ця ситуація вирівнялася – дороги та мости будуються та оновлюються по всій країні. Немає більш пріоритетних регіонів, тепер важливі усі. Читайте: Когда прекратится коррупция в ГАСИ – народные депутаты ответили на вопросы столичных застройщиковКиевVласть

Власна оселя — це надійна фортеця, яка дає можливість відчувати себе безпечно і впевненому в завтрашньому дні. Але буває, що приходять шахраї та за підробленими документами намагаються виселити із власного житла. Сьогодні існує багато квартирних шахраїв, які будь-якими методами намагаються незаконно відібрати житло у законних власників. Тому важливо знати, як убезпечити себе від неправомірних дій квартирних шахраїв та як захистити свої інтереси, якщо у вас відбирають квартиру.  Сотні українців втрачають право на проживання у своїй квартирі чи будинку через “діяльність” квартирних шахраїв. Дуже часто самі власники, на жаль, “допомагають” аферистам заволодіти їхнім майном. Незареєстроване право власності, неналежний стан документів, невчасна приватизація квартири — все це перетворює ваше житло у легку наживу. Тож, насамперед, потрібно привести у відповідність ваші документи на житло.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Найпоширенішим випадком шахрайства є махінації із неприватизованим житлом. Для аферистів – це надлегка нажива. Якщо в квартирі зареєстровано одна чи декілька осіб зловмисники намагаються зняти із реєстрації людину, аби вона втратила право взяти участь в приватизації у майбутньому та загалом право на проживання. Відтак, проживання в неприватизованій квартирі наражає на значну небезпеку. Загалом, є кілька правових титулів на нерухоме майно. Юридичними підставами для проживання в помешканні можуть бути, по-перше, право власності на житло, коли ви проживаєте в квартирі, що належить вам особисто. Також людина має право проживати в оселі, якщо є членом родини власника нерухомого майна. Підставою для проживання може бути право житлового найму державної квартири та право оренди жилих приміщень в будинках (квартирах) приватного житлового фонду згідно цивільного договору найму.   Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Кожна людина має право на приватизацію житла, в якому проживає. Процедура достатньо проста. Щоб приватизувати майно, необхідно звернутися із заявою до органу приватизації – місцевих районних адміністрацій. Раджу особам, котрі досі цього не зробили, приділити час і привести у відповідність документи. Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому наступне її виселення з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла. У частині четвертій статті 9 ЖК визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом. Зняття з реєстрації у відповідності до статті 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі: - заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; - судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; - свідоцтва про смерть; - паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; - інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням чи підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Відтак, виселення може відбутися за рішенням суду або за власним бажанням. Трапляються ситуації, на жаль, коли заява чи рішення про виселення може бути імітована, підроблена. І це значно ускладнює процес доведення своєї правоти в правовому полі.  Якщо ж все таки вам не пощастило і ви потрапили у квартирну аферу, насамперед, вам необхідно звернутися до правоохоронних органів, щоб вони порушили кримінальну справу та вимагати накласти арешт на незаконно відібране майно. Так ви зможете упередити подальші незаконні дії з вашим житлом. Далі потрібно встановити деталі шахрайства та подати цивільний позов до суду. Важливо зібрати детальну інформацію, усі можливі документи, аби зрозуміти, в який момент шахраям вдалося зняти вас з реєстрації і незаконно претендувати на ваше помешкання. Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України. Наголошу, що Конституція України гарантує кожному право на житло та встановлює, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Знайте свої права і не бійтесь відстоювати свої законні інтереси! Титикало Роман, адвокат, керуючий адвокатського бюро “Титикало та партнери”, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть

Майже три тисячі мешканців багатоповерхівок у Вишневому живуть без гарячої води. Її вимкнули за борги: місцевий приватний постачальник заборгував НАК “Нафтогаз”. І поки тривають суди та Феміда вирішує, хто оплачує бенкет, без води залишаються 18 будинків. Всього на Київщині заборгували Нафтогазу 26 компаній-постачальників. Як стало відомо KV, 12 квітня у Вишневому разом із опаленням у багатьох будинках відключили гарячу воду. Про це йдеться в оголошенні ТОВ “Ресурсозбереження”, фотографію якого виклав на сторінці “Дика Вишня. Вишневе. ОТГ” у Facebook місцевий громадський діяч Денис Зерченко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Постачання – все Згідно з розпорядженням голови Вишнівської міськтергромади Іллі Дікова, саме 12 квітня у Вишневому було завершено опалювальний період – проте це не стосувалося підігріву води. “ТОВ "Ресурсозбереження”, приватна компанія, що колись була нав'язана мешканцям будинків, де є котли, просто взяла і припинила подачу гарячої води. 10-річне керування всім відомої особи розвернуло процес еволюції у Вишневому в зворотньому напрямку. Не виключено, що скоро будемо добувати воду десь у колодязях, а щоб зігрітися – розводитимемо багаття. На дахах будинків, бо земля майже вся забудована”, – пише Зерченко. У самому оголошенні йдеться про те, що ТОВ “Ресурсозбереження” 12 квітня припиняють надавати послуги з опалення та підігріву води, оскільки їх майно було арештовано на підставі ухвалення позовної заяви до підприємства від НАК “Нафтогаз”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “3 12 квітня 2021 року надання послуг з опалення та підігріву води нашим підприємством припинено. Підстава – задоволені господарськими судами позовні вимоги АТ НАК “Нафтогаз України” про примусове стягнення з ТОВ “Ресурсозбереження” заборгованості за отриманий природний газ, пені, штрафів, інфляційних витрат, тощо, шляхом накладення арешту на кошти та майно, що у свою чергу призвело до повного блокування роботи підприємства. Зауважимо, що ми неодноразово наголошували на проблемі зростання заборгованості мешканців за отримані послуги і попереджали про можливі наслідки, які, на жаль, не змусили себе чекати – робота підприємства заблокована постачальником газу”, – йдеться у повідомленні. Трохи передісторії  ТОВ “Ресурсозбереження” обслуговує 18 багатоповерхових будинків, а саме: вул. Південна, 7, 9, 11, 13, 15, 17; вул. Святоюріївська, 22, 24, 26, 28, 30, 32; вул. Лесі Українки, 19, 21, 62-а; вул. Молодіжна, 12; вул. Європейська, 34-6; вул. Вітянська, 1а. У цих будинках проживає 2759 абонентів підприємства, частина об’єдналися в ОСББ – це, наприклад, ОСББ “Південна Плюс” (будинки №№ 9, 11, 13 по вул. Південна), ОСББ “Південна 17” (вул. Південна, 17), ОСББ “Південний” (вул. Святоюріївська, буд. 22, 24), ОСББ “Південний-2” (вул. Святоюріївська, 30), ОСББ “Південний 3” (вул. Святоюріївська, 28). На дахах цих будинків були встановлені автономні котельні, обслуговуванням яких і займалося дане ТОВ.  “Технологічна відмінність у тому, що КП “Вишнівськтеплоенерго” передає тепло централізовано за допомогою підземних комунікацій, а наші котельні – дахові”, – розповів директор ТОВ “Ресурсозбереження” Федір Кацап (грудень 2014 року). Станом на липень 2020 року продовжують діяти тарифи, встановлені у відповідності до рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 07.11.2018 року № 49/2: виробництво та постачання теплової енергії – 1750,96 гривень/Гкал (з ПДВ); підігрів 1 куб.м води – 85,97 грн. (з ПДВ). Суд: боротьба триває Згадувані в оголошенні рішення Господарський суд Київської області ухвалив 1 та 12 жовтня 2020 року (№ 911/1044/20 – друга позовна заява, № 911/1034/20 – перша заява). У тексті рішень йдеться про те, що Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (НАК “Нафтогаз України”, або “Нафтогаз”) звернулася з позовами до ТОВ “Ресурсозбереження” про стягнення більш ніж 4 млн гривень боргу. Так, згідно першої позовної заяви (12.10.2020), сума боргу складає 2 млн 1 тис. 527,91 гривень (з яких: 1 млн 605 тис. 839,83 грн основного боргу, 165 тис. 336,74 грн пені, 81 тис. 686,99 грн 3% річних та 148 тис. 664,35 грн інфляційних втрат). Згідно другої (01.10.2020) –  2 млн 188 тис. 291,22 грн. (з яких: 796 тис. 476,87 грн. основного боргу, 461 тис. 58,92 грн. пені, 224 тис. 342,56 грн. 3% річних та 706 тис. 412,87 грн. інфляційних втрат). У рішенні № 911/1034/20 йдеться, що згідно договору, який сторони уклали у 2017 році, “Нафтогаз” передає ТОВці з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2890,0 тис. куб. метрів (по місяцях (тис. куб. м): жовтень – 330,0; листопад – 450,0; грудень – 520,0; січень – 640,0 лютий – 500,0; березень – 450,0).  Ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4942,00 гривні (4,92 / куб. м), або ж разом із ПДВ (20%) – 5930,40 грн (5,93 / куб. м). Причому укладалися додаткові угоди: наприклад, у разі прострочення споживачем оплати згідно цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних.  “Ресурсозбереження” розрахувалося за отриманий від “Нафтогазу” природний газ на загальну суму 14 млн 65 тис. 663,22 грн. “Нафтогаз” у свою чергу посилається на те, що оплату за переданий газ приватник “здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у визначений договором строк”. Станом на 19 лютого 2020 року сума основного боргу за договором становила 1 млн 605 тис. 839,83 грн. Вирішити у досудовому порядку, тобто піти на мирову із “Нафтогазом” у ТОВ “Ресурсозбереження” не вийшло. Ба більше, у суді “Ресурсозбереження” намагалося зі свого боку оскаржити чи не кожну вимогу “Нафтогазу”. Зокрема, зауважувало на “необґрунтованість нарахування позивачем пені за періоди, що перевищують шестимісячний термін, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України”, “стверджує про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що вказана норма застосовується для загального кола осіб” і водночас повідомило, що сплатило “Нафтогазу” 130 тис. грн в рахунок виконання зобов'язань за договором, а також що визнає частину боргу – в сумі 964 тис. 497,02 грн.  Приватники також спробували довести суду, що несли збитки і тому не могли вчасно перераховувати кошти за газ. За 2017 рік, йдеться у тексті рішення, збитки ТОВ складали 141,2 тис. грн, за 2018 рік – 550,2 тис. грн, за 2019 рік – 406,6 тис. грн. Утім, “збитковість від господарської діяльності за 2017-2019 рр. не може вважатись такою обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим на теперішній час”, вирішив суд і наголосив, що не має на руках доказів, що ТОВ була на межі банкрутства, чи то будь-яких обставин, що заважали їй сплачувати борги.  А отже, вирішили судді, позов підлягає задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення усього 1 млн 894 тис. 317,1 гривень — а саме 1 млн 475 тис. 839,83 грн основного боргу, 165 тис. 336,74 грн пені, 81 тис. 686,99 грн 3% річних та 148 тис. 664,35 грн інфляційних втрат, а також 22 тис. 789,19 гривень судового збору.  А 1 жовтня 2020 року, цей же суд ухвалив рішення стягнути з ТОВ на користь “Нафтогазу” ще 2 млн 221 тис. 115,59 гривень – а саме 796 476, 87 грн. основного боргу, 461 058,92 грн пені, 224 342,56 грн 3% річних, 706 412,87 грн інфляційних втрат та 32 824,37 коп. судового збору. ТОВ спробувало оскаржити обидва рішення, подавши відповідні апеляційні скарги до Північного апеляційного господарського суду (і не змогло для початку у повному обсязі оплатити судовий збір, що складав майже 45 тис. гривень). Розгляд скарг триває й досі. Крім того, рішення Господарського суду хоч і було прийнято, але 15 квітня 2021 року суд має розглянути заяву про визнання наказу про виконання рішення зі стягнення коштів з ТОВ таким, що виконанню не підлягає. У жодному з рішень господарського суду, утім, нічого не сказано про накладення арешту на майно та рахунки ТОВ “Ресурсозбереження”. Що робити жителям? Жителі домівок, які обслуговуються “Ресурсозбереженням”, жалілися на тарифи та відключення гарячої води упродовж років. Наприклад, ось історія, що датується вереснем 2017 року: створене у липні того року ОСББ “Південна Плюс” (будинки №№ 9, 11, 13 по вул. Південна) отримало від ТОВ “Ресурсозбереження”, яке на той час вже обслуговувало ці будинки, пропозицію укласти договір на обслуговування мереж опалення та гарячого водопостачання загальною вартістю близько 12 тис. гривень за місяць (що становить, як пише фейсбук-користувач Костянтин Колійчук, приблизно 1\7 від місячного бюджету ОСББ).  На три питання від правління об’єднань про аргументованість тарифів, відсутність документації на котельні у міськвиконкому та чому ТОВ використовує приміщення диспетчерської у якості офісу, жителі змогли домогтися лише однієї відповіді – про те, що документація на котельні дійсно знаходиться у ТОВ, проте буде передана ОСББ “при зміні виконавця послуг з обслуговування дахових котелень цих будинків”.  Об’єднання у відповідь таки намагалося змінити постачальника цих послуг через у тому числі необґрунтовані, на думку правління ОСББ, тарифи, а разом з тим, “розуміючи повну відсутність паритету у відносинах між ОСББ та ТОВ “Ресурсозбереження”, яке продовжує надавати послуги мешканцям будинків і погрожує вчасно не почати опалювальний сезон, ОСББ звернулося до міськвиконкому з проханням стати посередником у вирішенні зазначених вище спірних питань”. Читайте: В Вишневом тарифы на отопление и горячую воду выросли на 12%  А у січні 2021 року жителі ОСББ направили голові ОТГ Дікову колективного листа, де просили передати їм обслуговування дахових котелень, спираючись на те, що ТОВ не вкладається в їх ремонт чи модернізацію. “08.12.2020 р. ОСББ “Південна “Плюс” звернулося до ТОВ “Ресурсозбереження” з листом № 121, в якому просило надати інформацію про температурні графіки відпуску тепла та гарячої води, якими останнє керується при наданні послуг. У відповідь співробітники ТОВ “Ресурсозбереження” в усній формі повідомили, що старі температурні графіки на сьогодні втрачені, а нові ще не розроблені. Проте, навіть для неспеціаліста ця відповідь є повною маячнею, адже температура теплоносія в котельні не може залежати від суб’єктивної думки чи бажань оператора. […] …ми не бачимо іншого шляху, аніж встановлення в близькому майбутньому контролю над даховими котельнями з метою їх експлуатації силами ОСББ “Південна Плюс” або спеціалізованої компанії, обраної співвласниками. Разом з цим, у нас немає жодного бажання отримати металобрухт, тягар з відновлення якого ляже на наші плечі”, – йдеться в листі. Читайте: Горячо и горько: на Киевщине продолжают расти тарифы на тепло  31 березня, за майже два тижні до відключення опалення та води, у Viber-групі ОСББ голова правління поділився планом дій. Якщо коротко: планують знайти та залучити нову організацію, що займатиметься постачанням тепла та води, і зробить кошторис ремонту котелень, а кошти на це думають залучати з бюджету міста. План дій був розроблений частково спільно з мером міста Діковим та директором ТОВ “Ресурсозбереження”, зазначається у повідомленні: “Два тижні тому була зустріч голів ОСББ з мером. Мер висловив своє незадоволення роботою “Ресурсозбереження” та пообіцяв підтримку ОСББ в фінансуванні ремонту котелень. Минулого тижня збирались з головами ОСББ та керівником організації яка обслуговує та експлуатує дахові котельні. Погодились про те, що потрібно зробити обстеження котелень.  Початок співпраці виглядає так: нова організація з обслуговування котелень проводить обстеження їх стану, складає перелік недоліків та вартість ремонту; мерія виділяє кошти на ремонт котелень; ОСББ заключає договір на ТО котелень, договір на експлуатацію котелень, самостійно заключає договори на закупку газу та транспортування газу; кожне ОСББ наймає інженера по газовому та котельному господарству”. Як розповів KV голова правління ОСББ Дмитро Гаврилюк, боротьба співвласників квартир із постачальником тепла триває давно, але невідомо, куди вона зайде. Зате точно можна сказати, що котельні, які запустили разом із введенням будинків в експлуатацію (2004-2005 роки), вже застарілі і потребують модернізації – видатки на яку, найбільш імовірно, ляжуть на плечі самих жителів будинків. Відповідь Вишнівського міськвиконкому на лист-запит ОСББ “ТОВ обслуговує нас з 2005 року, на даний момент ТОВ “Ресурсозбереження” є банкрутом. Статус котелень невідомий. Формально вони належать співвласникам. […] Що стосується тарифів – крім того, що вони були зависокими, ми не бачили прозорості розрахунків. Будинок недосконалий, і нам потрібно взяти участь у програмі енергозбереження “Енергодім”, але ми не можемо через одну з умов – потрібно проводити модернізацію індивідуальних теплових пунктів, якими у нас служать ці котельні. У нас не було контакту з “Ресурсозбереженням”, а тому енергоефективні заходи ми також не могли проводити. У тариф ТОВ нібито закладає у тому числі ремонт та обслуговування котелень, але по факту вони в це не вкладалися. Наразі котельні працюють на останніх своїх силах і фізично вже не здатні повноцінно опалювати будинки та працювати на повну потужність.  Міськвиконком запропонував нам іншого постачальника в особі КП “Вишнівськтеплоенерго”. Це страхувальний варіант. Інший варіант – шукати постачальника самостійно. Ми з головами сусідніх ОСББ плануємо дійсно шукати нову обслуговуючу компанію. Як бути з котельнями – поки сказати не можу. Почнемо з того, що проведемо експертизу їх поточного стану, а далі десь будемо шукати та залучати кошти. Один з варіантів – це збирати гроші у тому числі з мешканців. Інший варіант – співфінансування у кооперації з міськвиконкомом”, – розповів Гаврилюк. У KV була низка питань до керівництва ТОВ “Ресурсозбереження”. Зокрема, їх версія щодо справедливості нарахування такої суми боргу (ця позиція, утім, викладена частково у текстах судових рішень), чому не вдалося виплатити його вчасно і хто винен в цьому, чи вкладало насправді підприємство у ремонт котелень, тощо.  Але зв’язатися із керівництвом чи іншим представником ТОВ “Ресурсозбереженням” упродовж тижня KV, аби вислухати їх позицію та плани дій, так і не вдалося. На дзвінки на контактний номер, який можна відшукати у відкритих джерелах, ніхто не відповідав упродовж кількох днів. А ще два номери, що вказані на сайті ОСББ “Південна Плюс”, належать людям, які мають опосередковане відношення до ТОВ або не мають його взагалі. Контактів керівництва чи представників не мають самі ОСББ, у чому у розмові з KV зізнався Дмитро Гаврилюк. Але KV готова у будь-який час вислухати позицію “Ресурсозбереження”. А допоки теплопостачальник розміщує на стінах будинків, які обслуговує, об’яви, та скеровує головам ОСББ листи про те, що жителі мають сплатити борг якомога швидше.  Взято з Viber-спільноти ОСББ “Південна Плюс” – “ОСББ News” За даними аналітичної системи YouControl, товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурсозбереження” (*) зареєстроване 17 листопада 2000 року за адресою місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 34-Б.  Виручка підприємства за 2019 рік становила приблизно 23 млн гривень.  Засновниками виступили вихідець з Донецької області Шепеленко Сергій Леонідович та житомирчанка Лавренчук Наталія Павлівна, яка з 2003 року є директором підприємства.  На людину з ідентичними ПІБ відкрито ряд виконавчих проваджень у Житомирі про стягнення боргів. Зокрема, стягувачами стали ТОВ “Кредитні ініціативи”, ТОВ КК “Коменерго”, ПАТ “ЕК “Житомиробленерго”, Корольовський відділ Державної виконавчої служби. Особа з такими ПІБ на Житомирщині є фігурантом низки судових справ, у тому числі – кримінальної: у 2016 році вона була на лаві підсудних через звинувачення у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, і була під підпискою про невиїзд. Не тільки Вишневе За останніми даними Департаменту з інтегрованих комунікацій НАК “Нафтогаз”, станом на 7 квітня 2021 року борг підприємств Київської області перед ним складає 511 млн 391 тис. 145 гривень лише за 2021 рік, а загальний – 1 млрд 505 млн 967 тис. 405 гривень.  У списку боржників – 26 підприємств, серед яких у тому числі й ТОВ “Ресурсозбереження”. Сума його боргу складає 12 млн 736 тис. 212 гривень, з них 6 млн 766 тис. 941 – лише за 2021 рік. Це ТОВ – серед шести, динаміка заборгованості яких не змінювалася ані в плюс, ані в мінус, згідно даних “Нафтогазу”. Як писала KV, на початку 2019 року Київщиною прокотилася хвиля збільшення вартості теплової енергії. Суми за використане тепло в платіжках пересічних громадян за цілою низкою міст виросли до 20%. На питання чому тарифи знову ростуть, постачальники тепла нарікають на збільшення вартості газу, електроенергії і підвищення "мінімалки". Відстояти старі ціни на тепло вдалося лише окремим населеним пунктам. Станом на вересень 2019 року близько 50 підприємств, з яких половина – комунальні, сиділи з серйозними заборгованостями за поставку газу від НАК "Нафтогаз". Загальний борг області перевалював за 1 млрд гривень. Чіткого механізму погашення заборгованості ні адміністрація, ні рада області публічно не представляли, заявивши лише, що 80% інфраструктурних об'єктів регіону готові до опалювального сезону, а тарифи несправедливі. При цьому жителям Київщини радили брати так звані “теплі кредити”. Читайте: Накопив миллиардный долг за газ, власти Киевщины рекомендуют гражданам обогреваться в кредит  25 вересня 2019 року за Київською облдержадміністрацією пройшов мітинг проти підвищення тарифів на опалення. Пов'язані вони були з рішеннями, прийнятими в ході чергової сесії Київоблради (КОС) 19 вересня рішенням "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування і постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству КОС “Києво-Святошинська тепломережа”, комунальному підприємству КОС "Переяслав-Хмельницьктепломережа". Колишній нардеп Олександр Дубінський (91 округ, “Слуга народу”) стверджував, що це, а також збільшення статутних капіталів деяких комунальних підприємств в той же день робилося для того, щоб тодішній губернатор Михайло Бно-Айріян і ексголова облради Микола Стариченко купили собі преміальні автомобілі, що ексголова КОДА заперечував. Читайте: Тепло ли тебе, Киевщина: столичный регион бунтует из-за повышения тарифов  У 2019 році Київщина – лідер серед всіх областей за обсягом "теплих кредитів" на індивідуальне житло. З 2014 і до цього дня в область було залучено понад 590 млн гривень. Ще 120 млн гривень кредитів освоїли ОСББ Києва та області. Це 2-е місце серед регіонів країни. Завдяки регіональній і міськими програмами в містах Буча, Біла Церква, Бровари та Славутич населення отримує додаткову винагороду за "теплим кредитами". А мери Славутича та Бородянки освоюють механізм "поглибленого ЕСКО-партнерства", щоб отримати більш високі показники економії енергоспоживання. Читайте: Мэр Василькова хочет перевести город на индивидуальное отопление (видео) Перед початком опалювального сезону 2019-2020 влада столичного регіону передала пункти централізованого теплопостачання на баланс місцевих громад. Багато з котелень встигли накопичити мільйонні борги перед "Нафтогазом", роботу інших не окуповував діючий тариф. Останніми пропозицію володіти і розпоряджатися котельнями отримали міськ- і сільради колишніх Києво-Святошинського, Броварського і Переяслав-Хмельницького районів (нині це Пристолична, Броварська та Переяславська громади Броварського району). Для тих з них, кому не буде вистачати грошей на виплату боргів і компенсацію тарифів, адміністрація області та рада обіцяли ініціювати програми підтримки. Детальніше: Кому котельную: местные власти Киевщины не спешат принимать на баланс пункты централизованного отопления  Протягом 2020 року на Київщині у 72% суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, перевірених Держпродспоживслужбою, були виявлені порушення державної дисципліни цін. У минулому році споживачам житлово-комунальних послуг Київської області фактично повернуто 5,68 млн грн. При цьому, через пандемію коронавірусу Держпродспоживслужба не проводила перевірки підприємств у II, III і IV кварталах 2020 року. Читайте: В 2020 году жителям Киевщины вернули более 5 млн грн, уплаченных за коммуналку  А у 2021 міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента України та виступили за підписання меморандуму щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води в будинки українців. Підписантом від Київщини виступив Анатолій Федорук, який також є головою правління Київського регіонального відділення Асоціації міст України. У меморандумі, зазначав очільник Київської ОДА Василь Володін, задекларовано, що вартість послуги постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирні будинки впродовж опалювального сезону 2020-2021 років не зміниться.  Читайте: Міські голови Київщини підтримали ініціативу Президента не допустити підвищення тарифів на опалення та гарячу воду  *  Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурсозбереження”, код ЄДРПОУ: 31254730 Фото: коллаж KVКиевVласть

Сьогодні, 1 березня 2021 року, відбулося підписання перших договорів між банками та позичальниками на отримання кредитів за Державною програмою “Доступна іпотека 7%”. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Протягом 2021 року скористатися Програмою зможуть щонайменше 5 тисяч сімей. І це далеко не межа: за умови попиту і сприятливого ринку держава готова забезпечити право українців на доступне житло і в більших обсягах вже у поточному році. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Переваги програми: “Доступна іпотека 7%” дає можливість іпотечного кредитування навіть сім‘ям з відносно невисоким рівнем доходів. Часткову компенсацію % ставки за кредитом погасить держава. Предметом іпотеки можуть бути як квартири, так і індивідуальні житлові будинки на первинному та вторинному ринках, введені в експлуатацію з 2018 року. З розрахунку 50 кв.м. на одного громадянина або сім‘ю з двох осіб, та додатково 20 кв.м. – на кожного наступного члена сім‘ї. Максимальна сума іпотеки становитиме 2 млн гривень. А вартість предмета іпотеки – не більше 2,5 млн гривень. Позичальником може стати будь-який повнолітній громадянин держави, вік якого на дату погашення кредиту не повинен перевищувати 70 років. Позику можна взяти на строк до 20 років з мінімальною першою сумою внеску 15% вартості предмету іпотеки. Для отримання іпотеки позичальнику достатньо звернутися з пакетом документів у будь-який з банків, які підписали з Фондом розвитку підприємництва договір про участь в програмі. “Впровадження Програми “Доступна іпотека 7%”, за підтримки Президента України, Володимира Зеленського та Кабінету Міністрів України, не лише дозволить забезпечити громадян власним помешканням, крім цього вона стане стимулом до будівництва на Київщині та розвитку економіки регіону та держави”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін. Читайте: Василь Володін: завдяки децентралізації Київщина, як і вся Україна, отримала унікальний шанс на розвиток Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Що готує 2021-й? На потенційних інвесторів чекає підвищення цін за квадратний метр. І це логічно. Адже щороку ринок нерухомості диктує свої правила, яким мусять слідувати забудовники, аби не опинитися у грошовій пастці. Чому зростає ціна квартир на первинному ринку, які основні фактори на це впливають  – KV розповіли фахівці ринку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Експерти прогнозують, що ціна на квартири у Києві зростатиме поступово. Найбільший попит має нерухомість на первинному ринку, а саме — великі житлові комплекси, об'єднані загальною концепцією (архітектурні рішення в єдиному стилі, інфраструктура, закрита територія тощо). Зараз на ринку столиці більш як 100 різних об'єктів. Це дозволяє інвесторам обрати комфортне для них місце розташування квартири та прийнятну ціну. Великий попит мають квартири невеликої площі.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Ми будуємо житлові комплекси для людей, де намагаємося максимально ефективно використати весь простір. Та створюємо спокійну та приємну атмосферу для забезпечення добробуту мешканців. Наші спеціалісти враховують сучасні тенденції. Для цього ми залучаємо спеціалістів із Литви, які розробляють концепцію проєктів та здійснюють технічний нагляд за роботою підрядників”, - розповідає Едуард Соколовський, генеральний директор компанії “Столиця Груп”.  Тенденція підвищення чи зниження ціни залежить від кількох основних факторів: 1. Репутація забудовника. Якщо в історії є уже здані вчасно в експлуатацію будинки – це показник надійності та відповідальності.  2. Готовність будинку. Залежить від стадії будівництва(чи це тільки котлован, чи майже готовий будинок).  3. Район, де будують чи побудували будинок. Центр, околиця. Інфраструктура: чи є поблизу метро, зупинки громадського транспорту, парки, закрита територія тощо.  4. Матеріали, які використовують для будівництва багатоповерхівки (цегла чи панель, теплоізоляційні та звукові характеристики). 5. Сезонні коливання попиту та активності ринку нерухомості. Ціни можуть рости або падати навіть до 10-20%. Фінансова стійкість та економіка країни – це один із важливих чинників, від чого залежить підвищення чи зниження ціни. А на це впливає низка внутрішніх і зовнішніх факторів. Економічна стабільність у державі та впевненість у майбутньому дає можливість банкам надавати іпотечні кредити на прийнятних умовах для потенційних покупців квартири, тим самим збільшуючи платоспроможний попит на ринку нерухомості Києва та України.  “Якщо дивитися статистику за новобудовами у Києві -  всі ціни у гривнях за останні три місяці йдуть вгору. Наприклад, середня вартість квадратного метра станом на лютий 2020 року – 24 тисячі 500 гривень.  Станом на січень 2021 року – 28 тисяч гривень. В доларах ця цифра виходить незмінна – 990 доларів. Але якщо аналізувати ринок, то за останні два з половиною роки ціна за квадратний метр змінилася на 200 дол. Приміром січень 2018 року -  810 дол., в кінці року стало 850 доларів”, - розповідає Олександр Босенко, юрист з нерухомості, адвокат АО Constructivelawyer Також на ціну житла впливає попит, який насамперед залежить від платоспроможності та зростання внутрішньої міграції українців до Києва. Якщо ж купівельна спроможність людей буде збільшуватися – відповідно і ціна буде зростати. Чимало людей хочуть “утекти” зі старих неякісних будинків  та при можливості отримати від держави знижку чи кредит.  Ще один із факторів зміни цін на житло – зростання вартості послуг підрядників, які наймають висококваліфікованих працівників та використовують якісні матеріали для будівництва. “Ми залучаємо до всіх процесів компетентних підрядників, які своєю чергою наймають на роботу кваліфікованих працівників, зарплата яких має конкурувати із Чехією чи Польщею. У нас чимало матеріалів та комплектувальних надходять з-за кордону.Зазвичай – це віконні системи провідних світових брендів, теплоізоляційні матеріали, сантехнічне обладнання. Також ми встановлюємо газові дахові котельні, що дозволяє мешканцям не залежати від комунальних підприємств, що постачають тепло та гарячу воду. Усі ці заходи призводять до зменшення вартості опалення та гарячої води, що є приємним бонусом для наших покупців. Все це не може не впливати на кінцеву ціну квадратного метра”, - розповідає Едуард Соколовський, генеральний директор компанії “Столиця Груп”.  Отож, підсумовуючи, фахівці радять ретельно ставитися до вибору майбутнього помешкання. Якщо вам пропонують найнижчу ціну за квадратний метр на ринку нерухомості – це уже має насторожити. Тому обов’язково перевірте репутацію забудовника та усі необхідні документи. Фото: надане прес-службою компанії КиевVласть

Ціни на українську житлову нерухомість попри карантин за рік збільшились більш ніж на 10%. У рейтингу міжнародного британського агентства Knight Frank Україна посіла 6 місце серед 56 країн за темпами зростання цін на житло. За даними цього британського  агентства  українська житлова нерухомість подорожчала у 2020 році на 10,3%. Найбільше серед держав рейтингу ціни на житло зросли у Туреччині (+27,3%). Далі слідують Нова Зеландія (+15,4%), Люксембург (+13.4%), Словаччина (+11.8%) та Польща (10.7%). Одразу за Україною на 7 місці опинилась Австрія, де житло подорожчало на 9,5%. Рейтинг охоплює динаміку цін за період із жовтня 2019 року по вересень 2020 включно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Серед 20 перших місць рейтингу, Україна виявилась не єдиною державою, яка під час карантину не здійснювала фінансову підтримку населення. Також у нашій країні досі належним чином не запущена доступна іпотека. Навіть озвучена цільова ставка 10% на кінець 2020 року, яка є зовсім не конкурентною у порівнянні з іншими державами, поки не доступна широкому колу потенційних покупців. Отже, зростання цін на нерухомість в Україні навіть попри карантин стало результатом системних драйверів, а не короткочасних факторів. Україна має відносно низький рівень забезпечення населення житлом. У Франції або Німеччині на одного мешканця в середньому приходиться по 39 м² житлової площі. В Данії цей показних навіть перевищує 40 м²/особу, а в США сягає майже 70 м². В Україні, хоча й забезпеченість населення житлом постійно зростає та з 1990 року збільшилась на понад 5 м², показник все одно поки що складає 23 м²/людину. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться До того ж у середньому від 20 до 50% житлового фонду може приходитись на застаріле житло, яке вже підійшло до межі використання. Близько 70% всього житла побудовано до 1990 року. Виходячи з того, що такі будинки все ще можуть використовуватись, їхній вік складає щонайменше 30 років. Разом з тим, фактично, вже зараз квартири у старому житловому фонді дуже важко продати, а кількість угод по таких об’єктах зменшується із року у рік. У Німеччині або Литві проводились масштабні реновації старих радянських “панельок”, під час яких значно збільшили термін використання житла та покращили його споживчі властивості. Власники таких квартир мають дах над головою, водночас вони є частиною  суспільства, яка претендує на нове житло. Отже, в Україні забезпеченість населення житлом знаходиться на значно нижчому рівні у порівнянні з європейськими країнами. Природно, люди органічно потребують якісного житла більшої площі, чим створюють серйозний попит на ринку. Якщо у 2021 році з’являться широкодоступні інструменти іпотечного кредитування, тоді цей сегмент покаже ще кращу динаміку. Отримавши можливість докредитуватись на 10-50% від вартості квартири на ринок одразу вийде великий пласт покупців, які поки що не мають повної суми для купівлі житла. Зважаючи на загальний потенціал забезпеченості населення житлом та незадовільний стан більшості наявного житлового фонду, мова йде про можливе суттєве збільшення попиту  та його фіксацію на новому рівні. Також в Україні житловий сектор став альтернативою відсутньому фондовому ринку для середнього класу та ненадійним банкам, які тепер ще й встановлюють  неконкурентні ставки за депозитами. Під час карантину частина покупців дійсно вирішила зачекати з вкладенням коштів у житло, натомість решта навпаки надала перевагу квадратним метрам перед розширенням бізнесу та іншим інвестиціям з непевними перспективами окупності. За прогнозами, первинний ринок у 2021 році стане флагманом зростання цін на житлову нерухомість. Це стосується здебільшого пропозицій від великих та відомих девелоперів. Навіть попри старт у 2021 році раніше відкладених через коронавірус нових проектів, попит на таке житло перевищує пропозицію. Невеликі забудовники формують “низ ринку” із меншими цінами, але вони все одно не можуть гарантувати завершення робіт у визначений строк, тому їх основні продажі приходяться на завершальні етапи реалізації проектів, коли будинки вже майже готові. Відносно невелика кількість угод у таких девелоперів “на старті” не зможе суттєво  вплинути на ринок та знизити ціни. Варто зазначити, що зараз мова йде про реальні попит і пропозицію та угоди, які буде укладено, а не про обсяги рекламних оголошень, що може побачити пересічна людина. Ситуація з рекламою далеко не завжди правильно відображає ринок, адже потужні девелопери можуть привабити клієнта, використовуючи набагато менше промо у порівнянні з маленькими забудовниками. Адже за них говорять завершені проекти та бренд на ринку. Ціни на вторинне житло також будуть зростати, хоча ситуація не буде однорідною. Наприклад, житло у нових будинках одразу після введення в експлуатація може коштувати на 20-30% дорожче, ніж його ціна за рік до цього від девелопера. Високими темпами зростатиме вартість квартир у будинках віком до 10-15 років. Це все ще нові житлові комплекси. Навіть якщо тогочасний “бізнес” за технологіями та супутніми факторами може бути більше схожим на сьогоднішній “комфорт”, таке житло все одно має переваги у вигляді повністю заселеного будинку і розвинутої прибудинкової інфраструктури. Ціни на старі “хрущівки”, які у столиці вже анонсували до знесення, можуть або ж зафіксуватися на одному рівні у твердій валюті  чи збільшаться зовсім несуттєво. Одним з позитивних  факторів  для будівельної галузі є скасування пайової участі для девелоперів з 2021 року. Насправді, це загальна практика, яка лише зараз прийшла в Україну. На початку двохтисячних років девелопер не брався за проекти розвитку районів та не обіцяв мешканцям будувати школи і дитячі садки, натомість просто платив декілька відсотків вартості будівництва в бюджет, де вони розчинялись. Тобто пайова участь була способом отримати від депелопера бодай щось у місцеву казну. Сьогодні ситуація радикально змінилась і покупець обирає житло там, де забудовник точно подбає про всю необхідну соціальну інфраструктуру та місця дозвілля. Фактично, через існування пайової участі, забудовники були змушені або платити двічі, спочатку внісши пайову участь, а потім самостійно розвиваючи інфраструктуру або ігнорували процес зведення соціальних об’єктів, який був не прозорим та містив чимало корупційних ризиків. Скасування пайової участі не звільняє девелопера від розвитку інфраструктури, а навпаки переводить цю сферу у значній мірі під відповідальність забудовника. Задекларована реформа ДАБІ та поділ відомства на три органи поки що не приніс ринку бажаних результатів. Забудовники відзначають збільшення часу на отримання дозвільних документів та зростання кількості невмотивованих відмов. Загалом у світі є різноманітні кейси, як, наприклад, інститут приватних компаній – інспекторів, які контролюють дотримання забудовниками норм, відповідаючи за озвучені висновки своїми ліцензіями. У порівнянні із роботою єдиного та недоторканого державного органу  така система виявляється захищеною від корупційних ризиків та набагато краще адаптується під сучасні ринкові умови. У 2020 році ціни на українську нерухомість зростали попри фактори пандемії та суворі весняні обмеження. Високий попит на житло серед українців зумовлений системними чинниками, а тому виявився нечутливим до короткочасних факторів. Натомість потенційна поява доступної іпотеки у 2021 році, початок реновації старого житла перш за все  у столиці та містах-мільйонниках, скасування пайової участі та подальші кроки у напрямку реформування ДАБІ – це потенційні точки зростання сфери будівництва, які  матимуть позитивний вплив на добробут українців та вітчизняну економіку у новому році. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть

Як псевдореформатори з податкового комітету націлились ліквідувати “схеми” на ринку нерухомості або історія про те, чому оперативне латання дірок бюджету призведе до зростання цін на квартири та довгострокового падіння в будівельному секторі. Економічна криза поточного року, пов’язана з пандемією, негативно позначилася на ситуації практично у всіх галузях економіки більшості країн світу, у тому числі у будівництві. Як відомо, будівельна галузь є фондоутворюючою, а основне її завдання – забезпечення інвестиційних намірів забудовників якісною продукцією. Водночас, вона повністю залежить від загального економічного стану – фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів розвивати соціальні та інфраструктурні проєкти, підприємств та організацій – створювати нові і технічно переоснащувати існуючі потужності, населення, яке потребує поліпшення житлових умов, як основного інвестора будівництва житла. Крилата фраза – “держава, яка не будує, не має майбутнього” історично підтверджена прикладами багатьох країн світу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Слід зазначити, що для України, як і для багатьох країн світу, це не новина. Дещо подібне мало місце під час фінансової кризи 2008-2009 років, коли обсяги будівельно-монтажних робіт по відношенню до 2007 року впали більш ніж у двічі, а прийняття в експлуатацію житла як важливого індикатора стану справ у галузі та фінансових спроможностей населення – на 40%. Це спонукало девелоперів до пошуку нових шляхів у фінансових механізмах забезпечення житлового будівництва – на ринку з’явився інститут спільного інвестування. Окрім того, через незадовільну ситуацію з курсом валют, неможливість отримувати дивіденди від банківської системи девелопери почали направляти залишкові кошти на будівництво житла, про що я нещодавно детально розповів у статті “Київ увійшов до міст лідерів по динаміці цін на нерухомість: до чого варто приготуватись покупцям”. Такі кроки, загалом, дали можливість протягом 2010-2011  років наростити обсяги будівництва нового житла майже на 70%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Не можна залишити поза увагою також те, що залучення коштів через інститут спільного інвестування призвів ще до одного позитиву – детінізації, так як суттєво зменшився притік інвестицій з-за меж України, зокрема з Кіпру. Адже всі розуміли, що це не іноземні інвестиції, а гроші вітчизняних забудовників, які вони виводили в офшорні зони. Наразі наші “чудові реформатори” вирішили цю систему зламати і ввести звичайний механізм оподаткування при залученні фінансових ресурсів у будівництво житла через інститути спільного інвестування. Давайте проаналізуємо ситуацію у цифровому вимірі. За підсумками другого кварталу поточного року, як, до речі, і за останні роки, частка будівництва у валовому внутрішньому продукті склала всього 2,5%. При цьому будівельні роботи у житловому секторі визначаються на рівні 18% від загального обсягу будівельних робіт. Тобто, у валовому внутрішньому продукті житлове будівництво за підсумками ІІ кварталу складає 0,45% або приблизно 4 млрд гривень. Як бачимо, немає теми для дискусії, адже слід пам’ятати, що у даному випадку залучені у будівництво кошти є коштами населення, направленими на придбання квартир. Можна проаналізувати ситуацію і з іншого боку. Минулого року було введено в експлуатацію близько 5,2 млн кв. метрів житла у багатоквартирних житлових будівлях. Якщо вважати, що середньостатистична вартість 1 кв. метра  житла в цілому по Україні складає приблизно 15 тис. гривень, а собівартість дорівнює десь 75% від загальної вартості, то з точки зору оподаткування мова йде про приблизно 19 млрд гривень, з яких податок на прибуток в розмірі 18 % складає 3,4 млрд гривень. Однак, дійсно, девелопери, що залучають кошти через інститути спільного інвестування, сплачують податок на дивіденди у розмірі 10,5 відсотків. Тобто, різниця складає 1,4 млрд гривень. Разом з тим, слід мати на увазі, що залучення коштів через інститути спільного інвестування використовують лише половина забудовників, в основному в місті Києві. Таким чином мова йде про можливе недонадходження податку у розмірі 700 млн гривень, яке, до речі, має відтермінований характер. Поки що ми вели мову про кошти, отримані від продажу квартир. А на цю тему потрібно подивитися з іншого боку. Сьогодні на будівельних роботах задіяно 272 тис. осіб. Окрім того, є промисловість будівельних матеріалів, є будівельна індустрія, яка випускає будівельні конструкції та вироби, є сфера будівельного машинобудування. У цих підгалузях загалом працює близько ста тисяч фахівців. Це  якщо вести мову виключно про виробництво. Але всі ми розуміємо, що після введення в експлуатацію об’єкту житлового або громадського призначення, населення придбаває устаткування, обладнання, меблі. Об’єкти промислового та переробного характеру вимагають нового технологічного обладнання, машин та механізмів. Іншими словами слід пам’ятати, що кожне робоче місце у будівництві призводить до потреби появи додатково 6-7 осіб робітничого та інженерного персоналу у багатьох галузях економіки – все залежить від функціоналу того чи іншого об’єкту. У своєму посланні до Парламенту 20 жовтня цього року Президент України означив, що керівництво держави планує підтримувати в першу чергу ті галузі економіки, які дають мільтиплікаційний ефект. Як бачимо, до таких галузей якраз відноситься будівництво. Однак, складається враження, що “псевдореформатори” не чують або не хочуть чути послання Президента, а прикриваючись популістськими фразами, прагнуть знищити те, що створювалося роками та забезпечувало цей мультиплікатор. Ось чому позиція Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики виглядає більш ніж дивною. Ми нібито зробили висновки з минулої кризи, точно знаємо, що може втримати галузь, створити робочі місця та змусити працювати економіку  і приймаємо протилежні рішення. Недолугість пропозицій “реформаторів” полягає ще й у тому, що на сьогодні держава не створила належних умов для залучення коштів на житлове будівництво через банківські установи. Навіть іпотека під 10% річних не дає можливості пересічному громадянину з його середньомісячним доходом придбати собі більш-менш пристойне житло. Це означає, що частина людей, які прагнуть покращити свої житлові умови, просто не зможуть цього зробити. І на останок. Треба чітко розуміти, що забудовник, девелопер, взагалі представник бізнесу працювати собі у збиток не буде. Виходить у них один шлях – підіймати вартість квадратного метра, що означає перекласти “новації з оподаткування” на плечі пересічного громадянина, який прагне поліпшити свої житлові умови. Фактично, псевдореформатори захотіли швидко отримати гроші від великих та “жадібних” забудовників, але насправді в черговий раз “залізли”  у кишеню до простих українців. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть