Київщина ризикує втратити частину молочної галузі: більшість переробників та виробників сировини вже заявили про проблеми з рентабельністю виробництва через ціни на газ та політику торгових мереж. Скорочення виробництва та закриття заводів у столичному регіоні вдарить не лише по споживачеві, а й по економіці всієї області. Молочарі твердять: якщо за півроку влада не організується для підтримки агропромислового сектору, українське молоко зникне як явище. Молочна криза З початку року виробники та переробники молочної продукції заявляють про загрозу зупинки виробництва. Як стало відомо KV, причиною називають високу ціну на газ, що поглибила й так кризове становище галузі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За рік, що минув в цілому ціни на газ зросли у 10 разів: з 6-7 гривень за кубометр у січні 2021 року до 60-70 гривень за кубометр у грудні.  Через різке підвищення цін на блакитне паливо, напередодні нового року закупівельна ціна на молокосировину знизилась на 10%.  Крім цього, зросли інші витрати, як виробничих, так і переробних підприємств: мінеральні добрива для вирощування кормів подорожчали у 4-5 разів, ветеринарні препарати – на 30%, виросло у ціні технічне обладнання.  Через те, що 2020 рік був доволі посушливим, фермери не змогли заготовити достатньої кількості кормів або вони були поганої якості. Тому з'явилися додаткові витрати на білкові корми, які також подорожчали у 2-3 рази.  Експерти наголошують: оскільки Київщина входить до топ-5 областей України за обсягом надходження промислового молока на переробку, ситуація критична: лише за минулий рік відсоток виробництва молочно-товарними фермами знизився на майже 20% і становив 144,4 тис. тонн молока. Молочарні ферми населення виробили 13 тис. тонн молока, що на 11,8% менше, ніж у 2020 році.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Загалом Київська область минулоріч виробила 225,9 тис. тонн молока (-1% проти показників 2020 року) від МТФ та 142,5 тис. тонн (-8,5%) від господарств населення.  Цікаво, що за минулий рік також збільшився відсоток великої рогатої худоби, що надійшла на переробні підприємства. Так, на забій було відправлено 2113 корів. Як розповіла у коментарі KV генеральна директорка “Асоціації молочарів України” Ганна Лавренюк, найбільше скорочення обсягів молока відбувається від присадибного сектору. Йдеться про виробництво молока від селян, що тримають одну-дві корови та здають молоко у пункти прийому, яке також потрапляє до переробників. Наразі це близько 20% всього молока, інше – від МТФ. Ще п'ять років назад таке співвідношення було приблизно 30 на 70, що свідчить про стрімкий рух до підвищення частки промислового сектору у ринку молочної продукції.  “Це пов'язано з урбанізацією, відтоком молоді із села, підвищенням собівартості виробництва молока, новими ветеринарними вимогами та інше. Таким чином єдині, хто може забезпечити стале виробництво молока – великі товарні ферми. Однак, оскільки виробництво молока в Україні скорочується за рахунок виходу з ринку присадибного сектору, промисловий сектор не встигає компенсувати такі втрати. І його також останні три роки сильно лихоманить. У інвесторів та власників товарних ферм немає впевненості у надійності аграрної політики стосовно молочної галузі. Наша галузь вимагає інвестицій близько 6 тис. доларів на одну корову, а термін окупності коштів – 8-10 років. Із урахуванням сьогоднішніх здорожчань – 14-15 років. Багато інвесторів задумались, чи варто йти у такий дорогий та ризикований бізнес”, – каже вона.  На межі На початку січня ЗМІ повідомляли про лист від "Яготинського маслозаводу" до партнерів, де повідомлялося про припинення виробництва через значне подорожчання газу.  Пізніше ГК “Молочний альянс” повідомив, що лист був направлений партнерам з метою інформування про критичну ситуацію не лише у їхніх підприємств, а й у всій галузі, і поки підприємство працює за графіком.  Однак, заводи Київщини підтвердили, що ситуація із виробництвом наразі змушує бажати кращого. Так, наприклад директор ПрАТ “КАГМА” (Кагарлик) Вадим Мірошник розповів KV, що у перелік, за яким було встановлено фіксовану ціну на газ для бюджетних установ, завод не потрапив, тому немає пільгової ціни на газ. “Наше підприємство продовжує свою роботу. Ми подали заявку на отримання газу власного видобутку, але як буде далі поки невідомо. Подавали заявку на отримання пільгових тарифів на газ протягом двох місяців (січень-лютий), але її було відхилено. На якій підставі це сталось – не знає ні Мінагрополітики, ні Мінекономіки, ні Комітет з біржових торгівель. Висувають припущення, що заявка могла бути неправильно оформлена чи потрапила до спаму, проте точних причин ніхто не назвав”, – каже він.  За словами директора ПП “Сімол” Михайло Сіренко (Рокитнянський маслозавод), у них ситуація із виробництвом продукції вкрай критична.  “На сьогоднішній день маємо такі умови, в яких неможливо працювати. Обсяги виробництва, звісно, зменшились. Ще залишилось карантинним обмеженням внести свої зміни і тоді взагалі не знаю, як бути. Люди й так обідніли настільки, що далі немає куди. Зараз не можу сказати, що підприємство на межі закриття. Поки працюємо на тих ресурсах, які були напрацьовані роками. Що буде далі – не знаю”, – зазначив він.  Голова Згурівської громади і засновник ТМ “Зінка” (виробництво продукції з козячого молоко) Василь Цвик розповів KV, що ситуація із переробкою стабільна, оскільки вони використовують власну сировину. ”Зінка” не використовує газ, хоча з електрикою та іншим проблеми є, як і всюди. Наше підприємство працює за рахунок власного виробництва. У кого основний вид діяльності – виробництво молока, тому держава знизила ціни на газ до 18 гривень. Я не вірю, що у підприємств є проблеми із цим. Так, все дорожчає – корм, упаковка та інші розхідні матеріали. Звісно, що це впливає на обсяги виробництва. І кожного дня щось змінюється. А проблема в тому, що супермаркети ціни не піднімають. Відсутній симбіоз. Нам простіше, бо маємо своє молоко. А ті підприємства, які його купують, хочуть перекласти відповідальність на виробників. Виробники – на молокозаводи. Мережі як мали свої ціни, так і мають. Ці конфлікти на їхню сталу вартість ніяк не впливають. Те, чого не вистачає у цій ситуації – діалогу”, – сказав він.  На журналістський запит KV до Сквирської міської ради відповіли, що на її території переробкою молока, виробництвом масла та сиру займається лише одне підприємство – ТОВ “Сквирський завод продтоварів”. Там через підвищення тарифів на газ проблем немає, оскільки вони користуються альтернативними видами палива. Тимчасова знижка До жовтня 2021 року молоковиробничі підприємства працювали “в нуль” або із від'ємним прибутком. Лише наприкінці року вони почали отримувати певні доходи, поки стрімко не зросла ціна на газ. Тоді певним медіатором у ситуації між виробниками та переробниками виступило Міністерство аграрної політики. Пізніше до обговорень доєдналося Міністерство економіки.  5 січня Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило список суб'єктів господарювання, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість та зможуть отримувати для своєї роботи природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25 відсотків. Очікувалось, що цей наказ дасть змогу виробникам не зупиняти виробництво та не підвищувати ціни на соціально важливі продукти. Однак, в Асоціації газовидобувних компаній України відразу заявили, що державний контроль цін на газ – це не ринковий механізм, і таке рішення призведе до ще більшої імпортозалежності. Там не виключають, що якщо “думка газовидобувників буде проігнорована, компанії будуть змушені відстоювати свої законні інтереси у встановленому законодавством порядку”, тобто – йти до суду. Крім цього було внесено зміни до постанови Кабміну стосовно заходів протидії епідемії коронавірусу щодо соціально значущих продуктів. У молочній галузі це ті підприємства, які мають основний вид діяльності – переробка молока та виробництво сиру. За словами Ганни Лавренюк, на лютий вартість газу для таких підприємств була встановлена на рівні 11,7 гривень за кубометр. Однак, не всі підприємства мають цей вид діяльності, як основний, до того ж, пільговий газ надається лише на пастеризоване молоко. Також є низка заводів, яка виробляє тільки сир і не може претендувати на пільгу.  Таким чином, проблема частково була вирішена лише на період до кінця лютого. Оскільки тариф встановлюється кожного місяця, як виробники, так і переробники молока, не мають жодних гарантій, що у березні ціна знову не підвищиться у 10 разів.  У пошуках виходу В Асоціації молочарів України запевнили KV, що вихід є – необхідно шукати інструменти впливу на розбалансованість розподілу витрат та заробітків у ланцюжку від виробника до торгової мережі, через яку реалізується 80% всієї продукції.  “Є доведені факти, коли торгівельні мережі затримують розрахунок постачальникам швидкопсувної продукції, яка реалізується за 2 тижні, на 90-120 днів. Тобто кредитуються за рахунок постачальників”, – кажуть в Асоціації. При цьому, додали експерти, більшість торговельних мереж активно беруть продукцію з імпорту або самі виступають імпортерами. І якщо на вітчизняну продукцію діє відстрочка, яка може сягати 120 днів, то на імпорт – передплата або розрахунок по факту поставки. Таким чином за рахунок вітчизняної харчової промисловості торгові мережі фінансують імпорт, що, за думкою Асоціації, не є справедливим.  Одночасно спостерігається скорочення експорту української продукції. Відсоток імпорту значно переважає відсоток експорту, що негативно впливає на розвиток галузі в Україні.  “Для покращення ситуації на зовнішньому ринку необхідно мати чітку позицію Мінагрополітики і Мінекономіки. Впродовж найближчих 6 місяців необхідно вжити стрімких заходів, аби зупинити нарощення кризи у молочній галузі. У нас немає часу чекати ще рік”, – підкреслили в Асоціації.  Молочарі вимагають прийняття змін до ЗУ “Про внутрішню торгівлю” у частині встановлення справедливих розрахунків за харчову продукцію, обмеження додаткових послуг, які прописуються торговими мережами (відомі факти, що крім торгової націнки 15-20% у договорі постачання мережі прописують додаткові послуги, які можуть досягати 40% від вартості товару).  Також розраховують на держпідтримку вітчизняних виробників.  “Ця боротьба буде непростою, але вона необхідна, щоб дати нашій галузі шанс на розвиток. Молочна галузь одна з найбільш ємних галузей і її втрата означатиме втрату стабільності загалом по Україні. Цього неможливо допустити. Один робітник на молочно-товарній фермі дає роботу ще 9 працівникам у суміжних галузях. Молочна галузь забезпечує велику частину податкових відрахувань як у місцеві, так і в державний бюджети”, – каже Ганна Лавренюк.  Варто зазначити, що Міністерство економічного розвитку на звернення низки переробних заводів, молочарних асоціацій ініціювало розслідування стосовно неконкурентного імпорту. Зареєстровано у справі величезну кількість дотичних сторін – це і посольства, і торгові мережі, і переробні підприємства.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Кабінет Міністрів вирішив матеріально підтримати сільгоспвиробників, які вирощують культури із застосуванням гідротехнічної меліорації. Сума підтримки не змінилася, але додалася обов'язкова умова для отримання допомоги від держави – використання вітчизняної техніки. Читайте: Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини КиевVласть

Автомобіль все більше входить в наше життя, стає частиною людського соціуму. Пішохід, громадянин, який користується громадським транспортом повинен мати привілеї і він їх має – інше питання на скільки вони організовані та розвинені. В свою чергу, не потрібно забувати й про права громадянина в автомобілі, бо інколи ці права є необхідністю й влада повинна їх також забезпечити. Що занадто – то не здраво. Перевага пішохода над автомобілем не означає знищення паркувального простору для автомобілів, що відбувається в Києві останнім часом – дороги Києва остовбичили і цією проблемою вже затурбувалися народні владні депутати.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Безумовно, що Києву непотрібне висмикування всіх стовпчиків, як нова крайність, але бізнес на стовбчиках не в інтересах громади необхідно припиняти, адже без корупції тут теж не обійшлося. Бо чим більше закопають стовпчиків, тим більше прибутків, в тому числі – корупційних. Але втрати й шкода від корупції з закопування стовпчиків не закінчується – кияни втрачають паркувальний простір, а бюджет міст не доотримуватиме мільйони. Києву необхідна збалансована паркувальна політика, при якій паркування буде оптимальним за всіма важливими критеріями, серед яких максимізація доходів та мінімізація обмеження простору пішоходів і того ж автотранспорту. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Концепції діяльності та розвитку паркувального простору в Києві не було. Тому й говорити, що Києву необхідна нова паркувальна концепція недоречно. Києву просто необхідна динамічна паркувальна концепція, яка буде оптимально-ефективна, стратегічно й тактично дієва.  Комуналізація – найефективніша платформа для формування, розвитку та ефективної діяльності не тільки паркувальної галузі, а й інших комунально-виробничих галузей.  Комуналізація – процес при якому суспільно-значущі об’єкти та процеси життєдіяльності громади організовуються й здійснюються громадою, громада несе як витрати, так і отримує прибутки від господарської діяльності та здійснення комунальної монополії.  Парковками в Києві безпосередньо опікується комунальне підприємство (КП) “Київтранспарксервіс”. “Київтранспарксервіс” – історія того як від особи директора до нової особи директора з паркуванням в Києві в усіх аспектах стає все гірше.  Добре, що Віталій Кличко реагує, звільняє, але, на жаль, бере на роботу нових “осіб”, а не керівників, яких згодом змушений звільняти. Але система звільнень – це не та система управління. Гарна людина – не професіонал. Друг – теж не професія.  Щоб не було такого калічкуватого управління, необхідно зайнятися комунальними питаннями концептуально, стратегічно, динамічно, ефективно, оптимально, прогресивно – яких вам ще ключових показників не вистачає?  Комуналізація нам в голову і в руки. Й чому б не почати комуналізуватися з КП “Київтранспарксервіс” чи з КК “Київавтодор”? Далі все буде показово, просто, ефективно, дієво. P.S. Знову починається проведення конкурсів на заміщення посад керівників комунальних підприємств транспортної інфраструктури. Останні конкурси були на початку 2019 року. Явно профільне керівництво транспортної галузі боялось підривання свого авторитету конкурсними відборами – на комісію з конкурсного відбору необхідно прислати керівників, а не осіб й тому було простіше не проводити конкурси взагалі – так легше тримати на роботі своїх. До чого така стратегія призвела ми бачимо – не має ні профільного керівника, ні свого, ні чужого.  Й саме проведення конкурсів повинно вже стати не легалізацією своїх “осіб”, а реальним заходом з відбору керівників. За Київ була й буде боротьба. Київ стратегічне місце, як в політиці, так і в економіці. Й тут необхідно, як в командному спорті, брати не друзів-осіб, а керівників – гравців, які будуть приводити киян до перемоги, а не діятимуть заради власного задоволення. Читайте: Свободу Києву! Нова комунальна стратегія Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників земліКиевVласть

Київщина у 2022 році планує й далі розбудовувати дороги та інфраструктуру. Під дорожні потреби з державного бюджету виділять понад 1,1 млрд гривень, буде фінансування й на ремонти та будівництво об'єктів інфраструктури. Лише для завершення будівництва 12 об’єктів, що почали зводити в Київській області минулого року, регіон планує витратити майже 100 млн гривень. Як передає кореспондент KV, про це вчора, 3 лютого, доповіла директорка департаменту регіонального розвитку Київської облдержадміністрації Алла Бондар у рамках підсумкового третього етапу Публічного обговорення проєкту рішення Київської обласної ради "Про обласний бюджет Київської області на 2022 рік" та основних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2022 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зокрема директорка департаменту представила до розгляду депутатів проєкт змін щодо яких передбачається затвердження фінансування з обласного бюджету. А  саме до програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2021-2023 роки.  Дороги У першу чергу розпочали обговорення щодо обласної програми в дорожній галузі. Зокрема цьогоріч пропозиції до Програми розвитку автомобільних доріг поки ще не подавалися на розгляд обласної ради, але було зазначено, що  єдиним джерелом наразі визначено лише субвенцію з державного бюджету. І у 2022 році вона складає 1,185 млрд гривень. Є ймовірність і того, що ця сума може бути збільшена орієнтовно ще на 135 млн гривень.  За словами Бондар, близько 230 млн гривень планували спрямувати на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення, ще понад 560 млн гривень – на перехідні об’єкти, реалізація яких була розпочата в попередні роки. Є вже і перелік об’єктів, який попередньо планується розпочати у поточному році. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, Департмаент має перехідні залишки від минулого року у розмірі 251 млн гривень, проте ці кошти ще не бралися розподіляти. Згідно норм закону, розподіл державних коштів дорожнього фонду регламентується статтею Бюджетного кодексу 103-1, і в ній говориться, що ці кошти розподіляються за поданням обласної адміністрації і за погодженням Державного агентства автомобільних доріг, як головного розпорядника.  Варто додати, що обласна рада не була залучена до подачі пропозицій переліку об'єктів дорожньої інфраструктури і перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський зауважив, що з цього приводу лунають постійні нарікання з боку депутатів. "Саме депутати обласної ради представляють інтереси громад на відповідних територіях. І вони хотіли б бути максимально причетними до відповідної подачі пропозицій через обласну державну адміністрацію до Кабінету міністрів. Хотілося б спільно з адміністрацією відпрацювати цей механізм взаємодії щодо подачі переліку спільних пропозицій", – зауважив Добрянський. Також цьогоріч планують ініціювати включення до Програми і будівництво мосту в Лебедівці за рахунок коштів державного держфонду. У 2021 році за рахунок субвенції була розроблена проєктна документація, 28 грудня вже надійшов і позитивний звіт.  Вартість же ремонту цього мосту сягає майже 43 млн гривень. Інфраструктура При формуванні переліку заходів, що можуть фінансуватися за рахунок коштів обласного бюджету у 2022 році, акцент був на об’єктах, що були розпочаті ще в попередні роки. Тому до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2021-2023 роки було запропоновано включити 12 таких об’єктів на загальну суму 98,5 млн гривень.  Це – школа у Микуличах, приміщення гематологічного відділення під центр гематології та трансплантації кісткового мозку. Щодо останнього, то Департамент не є виконавцем, але фінансується цей проєкт саме через обласну програму. І попередню цифру, яку озвучив директор цього підприємства, склала 16 млн гривень. Але щодо кошторису, зауважили, ще можуть відбуватися коригування. Є також два заходи, що будуть реалізовані у рамках співфінансування. "Власне це об'єкти, що вже завершені у минулому році – Гружчанська медамбулаторія і стадіон в Сквирі, по яким не було забезпечене співфінансування і через це неможливо ввести їх в експлуатацію. Це реконструкція Юрівського майданчику в селі Юрівка і одна із амбулаторій в селі Іванівка Білоцерківського району, де тривають роботи над скважиною, хоча вона і не передбачена проєктом. Ще – спортивна зала та їдальня в Димерській гімназії Вишгородського району", – розповіла вона.  За її словами, ще частина коштів будуть стосуватися проєктування. Загалом це комунальні заклади обласної ради, а саме: дві обласні лікарні (дитяча та доросла). Зокрема по дитячій лікарні закупівлі відбулися ще минулого року.  "Медичне завдання було погоджене безпосередньо із гендиректором самої лікарні. Тож орієнтовно в березні-квітні очікуємо отримати проєкт стадії П (призначений для проходження експертизи – ред. KV) для того, щоб можна було залучити кошти державного бюджету до реалізації самого об’єкту.  Крім того, ми також хочемо розробити проєкт по дорослій лікарні, яка знаходиться в місті Київ по вулиці Багговутівській. Попередньо вже відбулися наради з гендиректором та його заступниками. Чекаємо від них на медичне завдання для того, щоб взагалі орієнтуватися у напрямку проектування по цьому об'єкту. Також це дев’ять закладів ДЮСШа, на які ми очікуємо державне фінансування. Проєктування розпочали як департаментом так і місцевими органами влади ще в минулому році. По трьох об’єктах маємо вже на виході експертизи і плануємо до реалізації в поточному році", – додала вона. Обласним закладам планують приділяти максимальну увагу і реалізовувати щонайменше в рік по одну проєкту. Також з боку обласної ради був зроблений окремий  акцент щодо необхідності  підтримки галузі культури та спорту.  Цьогоріч продовжать реалізацію об’єктів інфраструктури на Київщині і в рамках програми "Велике будівництво". Основна частина коштів має надійти з держбюджету,  співфінансування з місцевих бюджетів, а також планується залучення коштів обласного бюджету. Та все ж є три пропозиції і до обласного.  Мова йде про будівництво дитсадка для дітей із обмеженими можливостями у місті Вишневе. Його реалізація стартувала ще торік за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. Цього року також надійдуть кошти від ДФРР та вже як на перехідний об'єкт. Але оскільки є обмеження у фінансуванні, Департмент пропонує залучити ще 20 млн гривень з облбюджету. Ще один об’єкт є в селі Проців Бориспільського району – реконструкція школи, яку обіцяють завершити в 2022 році. На цей захід знову передбачено кошторис в 20 млн гривень. Тут торік не встигли освоїти всі кошти (виникла проблеми з закупівлею обладнання), тож питання і не було закрито. І третій об’єкт стосується реконструкції стадіону "Колос", що в Обухові. Крім того, у 2022 році продовжується будівництво ЦНАПУ в Білій Церкві із загальною кошторисною вартістю в 90 млн гривень. Тут, крім коштів ДФРР і співфінансування, планують залучити кошти інфраструктурної субвенції.  Крім того в рамках Програми будівництва планується будівництво пологового відділення в місті Бориспіль на який заплановано спрямувати 40 млн грн з обласного бюджету та 8 млн гривень з місцевого бюджету. Також Департамент КОДА попрохав невелику суму у розмірі 1,5 млн гривень для інклюзивних заходів, що стосуються реалізованих об’єктів, в тому числі, і в рамках президентської програми. Питання лише в тому, що проєктною документацією не були забезпечені саме заходи для інклюзії. Кошти підуть на реалізацію відповідних 14 заходів. Розглянули і пропозиції від територіальних громад. Попередньо – це сім об’єктів на загальну суму 54,6 млн гривень: дві лікарні у Богуславі та Білій Церкві, ЦНАП у Бородянці, центральна площа – в Яготині (торік роботи виконали на 50%). І вже у 2022 році планують розробити робочу документацію для спортивної школи в селищі Рокитне.  Розглянули і питання затяжного будівництва школи в Крюківщині. Минулого року були залучені кошти з державного, обласного та місцевого бюджетів у вигляді міжбюджетних трансфертів. Цього року кошти для реалізації цього об'єкта в частині першого пускового комплексу будуть забезпечені  з рахунок держфонду регіонального розвитку. Вишнева громада, у складі якої нині населений пункт, вже надала листа, що вони передбачили кошти з місцевого бюджету у рамках співфінансування у розмірі 15 млн гривень. І орієнтовно планується ще 15 млн гривень трансфертів спрямувати з обласного бюджету для того, щоб мати можливість завершити першу чергу. Крім того, аби профінансувати другу та третю чергу, цей об’єкт хочуть залучити до участі в Надзвичайній кредитній програмі для відновлення України. Житло  До обласних депутатів та КОДА звертається багато жителів області стосовно можливості прийняти участь у Програмі індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім". Фактичним виконавцем же Програми є Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який і розподіляє кошти. Тож питання про реалізацію цієї Програми на цей рік із максимально детально інформацією депутати  вирішили розглянути більш детально вже із розпорядником коштів на найближчих відповідних постійних комісіях та сесії. Загалом ця програма діє до 2023 року. Аналогічна історія із Програмою будівництва, придбання доступного житла в Київській області на 2019-2023 роки. Департамент лише спрямовує кошти, розпорядником же виступає також Іпотечний центр.  Щодо двох останніх програми, то тут у депутатів виникли сумніви щодо ефективності їхньої реалізації. В частині саме реалізації програми "Власний дім" роз’яснення надав директор Департаменту фінансів Александр Доценко. "Джерелом фінансування даної програми є кошти від повернення раніше наданих кредитів. На цей рік в бюджеті запланована сума повернень в 1 млн гривень. Ці кошти – цільові. Також можливо передбачати виділення додаткових коштів із обласного бюджету, що надасть змогу в майбутньому повертати ці кошти. Ці кошти просто проходять через Департамент регіонального розвитку. Є установа, яка займається наданням відповідних кредитів. Ці кошти витратити на інші потреби неможливо", – зауважив він.  Та обласна рада все ж планує вивчити це питання детальніше й ініціювати по заключенню публічного заслуховування розгляд ефективності реалізації цих програм. І відпрацювати розпорядника, який би мав надалі повноцінно втілювати ці програми.  Нагадаємо, що на Київщині продовжуються роботи з посилення територіальної оборони. Задіяна вона буде у особливий період у разі військових дій з боку агресора. В семи районах вже організовано батальйони тероборони, триває робота із визначення пунктів дислокації бригад та їхнього облаштування. Для покращення матеріальної та технічної баз сил тероборони у 2022 році влада збільшить фінансування відповідної обласної програми.  Читайте: Напоготові: губернатор Київщини розповів, як підвищує обороноздатність столичний регіон Фото: колаж KV КиевVласть

Про майбутні плани, прем’єрні вистави і особливості роботи з молодшою аудиторією розповідає директор Київського академічного театру юного глядача (ТЮГ) В’ячеслав Жила.  Про плани директора Київського ТЮГу Вʼячеслава Жили читайте в його інтервʼю KV.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Який вектор розвитку буде у Театру юного глядача у 2022 році?  В’ячеслав Жила: ТЮГ — театр про дітей та для дітей. Отже, найголовніше для нас зробити його таким, щоб він дійсно був цікавий нашому юному глядачеві. Це і концепція “Театру супергероїв”, де персонажі вистави схожі на улюблених героїв коміксів, і сучасні теми та сценографія, і мова вистав, і їхня тематика.  Другий вектор — забезпечити комфортну роботу колективу театру. Один із викликів театрального менеджменту — планування. Організувати розклад репетицій, коли в тебе задіяно більше 170 штатних працівників, близько 50 репертуарних вистав, і лише три приміщення для репетицій, не так легко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зазвичай розклад репетицій роблять лише на тиждень, а потім вони зриваються, бо “хтось не може”. Тому ми вже створили афішу вистав на три місяці й репетиції плануємо на два тижні. І я вже мовчу про деякі побутові нюанси — такі як ремонт у вбиральнях 30-річної давнини.  KV: Чим репертуар театру для дітей і підлітків відрізняється від театру з виставами для дорослої аудиторії? Чи обовʼязково в роботі Театру Юного Глядача багато уваги приділяти пристосуванню художніх задумів до запитів дитячої аудиторії? В’ячеслав Жила: Діти не дуже люблять, коли до них ставляться як до дітей, не серйозно. Тому ми намагаємось уникати загравання та поверховості, тут все по-справжньому: сценічна мова, гра акторів тощо. З іншого боку — дуже важливо актуалізувати теми вистав до реальних зацікавлень і турбот сучасних дітей.  В репертуарі будемо тримати баланс між шкільною програмою — дітям подобається “перевіряти” героїв творів — як вони можуть виглядати, говорити. І сучасними, інколи експериментальними постановками — вистави іноземними мовами, за творами сучасних авторів.  Крім того, я вірю, що театр — чудове місце для всієї родини. Мрію, щоб замість розважальних центрів українські сім'ї все частіше ходили разом в театр. Тому 20% репертуару залишаємо під вистави для всієї родини, 80% — крутий дитячий продукт. KV: Які вистави цікавлять сучасне покоління найбільше? В’ячеслав Жила: Увага глядача прикута до премʼєр: “Легенди Бахчисараю” за кримськотатарськими казками у постановці зірки театру та кіно Ахтема Сеітаблаєва, підліткова вистава “Називай мене Пітер” від Давида Петросяна.  Так як рівень знання англійської у маленьких українців досить непоганий, вірю, що наш англомовний проєкт “The city was there” від Алекса Боровенського (ProEnglishtheatre) також матиме успіх. KV: Як театр справляється з труднощами під час обмежень, пов’язаних із пандемією? В’ячеслав Жила: Звісно, карантинні обмеження серйозно позначаються на роботі театру, та доводиться звикати до нових реалій. Ми були зачинені весь листопад-2021. Використали цей час на планування 2022 року, організаційні питання, яких в театрі немало. А вже в грудні-січні відіграли новорічні вистава з повними залами та підготували низку прем‘єр на зиму-весну 2022 року.  KV: Є така тенденція, що сучасні діти мало цікавляться театральним мистецтвом. Як із таким можна боротися? В’ячеслав Жила: У сучасному світі дійсно дуже важко конкурувати за час і зацікавленість дітей — у них стільки розваг! Але боротися з цим не має жодного сенсу, ти або цікавий, або ні. Тому ми вирішили бути цікавими, бути близькими до нашого юного глядача. Діджиталізували каси, відкрили доступ до квитків для всіх кас міста та країни, оновлюємо репертуар.  KV: Чи вистачає театру фінансування? В’ячеслав Жила: Театр — це неприбуткове підприємство. Бюджет міста покриває лише 80% зарплатні співробітників і видатків на комунальні послуги. Решту маємо заробити з продажу квитків. Що з карантинними обмеженнями не так легко. Нам катастрофічно не вистачає фінансів, ми постійно шукаємо спонсорів і партнерів.  KV: Зараз у репертуарі колективу 53 вистави. Чи планується розширювати цей список у 2022 році? Які нові вистави плануєте презентувати глядачам? В’ячеслав Жила: Одне із завдань театру — бути актуальним для глядача. Крім того, премʼєри вкрай необхідні для професійного розвитку акторів та інших творчих спеціалістів театру. На 2022 рік ми готуємо біля десяти нових вистав. Преʼєри січня — “Називай мене Пітер” та “The city was there”. В лютому Олег Мельничук (лауреат Всеукраїнської премії “GRA”) випускає “Аутсайдерів” за Віктором Пелевіним та Джорджем Орвеллом.  Весна зустрічатиме постановками Вероніки Літкевич: спільний проєкт ТЮГу та акторів Майстерні народного артиста України Дмитра Богомазова — комедія на дві дії “Дядечків сон” та “Казки Оскара Уайльда”.  Провідний майстер театру Руслан Гофуров готує комедію “Джентльмени” за Чеховим на малій сцені. В планах також “Лускунчик”, “Кайдашева сім‘я”, “Ніч перед Різдвом”, “100 тисяч”, “Мина Мазайло”. Ну, а я планую поставити щось із Шекспіра. Уже більше чотирьох століть йому вдається хвилювати і зачаровувати і дитячі, і дорослі серця. Фото: ТЮГКиевVласть

Депутати Київської обласної ради ініціювали відкриття кримінального провадження відносно колишнього керівництва Бородянського психоневрологічного інтернату.  Про це, як стало відомо KV, заявив перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський ("За Майбутнє") у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” За його словами, до нього, як до першого заступника голови ради, останнім часом зверталися працівники цього закладу зі скаргами на поведінку та принизливе ставлення керівництва закладу не лише до працівників, а й до пацієнтів. А це, здебільшого, люди із психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, а відтак підпадають і під соціальний захист. Засновником Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням  є Київська облрада. У результаті обласною радою було прийнято рішення про кадрові зміни і призначення нового керівництва. Однак приступити до своїх обов’язків новому керівництву не вдалося. Адже на територію закладу не пропустили ні депутатів обласної ради, ні голову профільної медичної комісії, ні представників санітарно-епідеміологічної служби.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами Добрянського, аби не допустити представлення нового керівника, в закладі запровадили карантинні обмеження. Ці заходи включали обмеження доступу до інтернату, до ізолятора перемістили підопічних закладу спираючись на діагноз Covid-19. Проте, запевняє депутат, відбувалося це із численними порушеннями – не було проведено належного медичного обстеження та тестування. “У результаті, як виявилося, ізольовані були цілком здорові пацієнти – у жодного підопічного підозри на ковід не виявилося. Цей факт підтвердили працівники обласної санітарно-епідеміологічної служби”, – говорить перший заступник голови КОР.  Також він додає, що за даним фактом обласна рада вже ініціювала відкриття кримінального провадження.  Наразі обласній раді таки вдалося провести нараду з новою керівницею інтернату Мариною Ганіцькою та обговорити низку питань для організації подальшої якісної роботи закладу. Нагадаємо, що стартував  всеукраїнський “Марафон здійснення мрій” за підтримки фонду Ігоря Палиці "Тільки разом". Його ідея — допомогти дітям відкрити та реалізувати власні здібності й таланти, втілити творчий потенціал, отримати інструмент для опанування майбутньої професії. Читайте: Стартував всеукраїнський “Марафон здійснення мрій”, – “За Майбутнє” Фото: Facebook КиевVласть

У Борисполі Київської області 22 січня з нагоди відзначення Дня Соборності України відбудеться "Пробіг Соборності" вулицею Соборна. Відповідно, буде обмежено рух транспорту вулицею Соборна (від вул. Київський Шлях до вул. Френкеля).  Про це KV стало відомо з повідомлення на Facebook-сторінці виконавчого комітету Бориспільської міської ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У міській раді повідомили, що 22 січня 2022 року з нагоди відзначення Дня Соборності України відбудеться “Пробіг Соборності” вулицею Соборна. Забіг стартує на розі вулиць Соборна та Київський Шлях.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відповідно, було прийнято рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про тимчасове обмеження руху транспортних засобів вулицею Соборна (від вул. Київський Шлях до вул. Френкеля). Рух буде обмежено з 8:00 по 12:00 22 січня 2022 року.  Також із 8:00 буде заборонено стоянку транспортних засобів у місці проведення заходу (початок вулиці Соборна, біля будинку Київський Шлях, 27). Нагадаємо, у столиці у зв'язку з робочим візитом в Україну Державного секретаря США Ентоні Блінкена 19-20 січня можливе перекриття руху транспорту в центральній частині міста, Шевченківському районі, а також на Лівому березі. Читайте: У Києві 19-20 січня можливе обмеження руху транспорту через візит держсекретаря США Блінкена Фото: Facebook-сторінка виконавчого комітету Бориспільської міської ради КиевVласть

Відлуння “Прес-весни на Дніпрових схилах” Два роки поспіль, в умовах короновірусної епідемії Міжнародний фестиваль юних журналістів проходив у онлайн-режимі.  І це не могло не відбитися в роботах юних медійників. Ось – яскравий приклад!  2020 рік назавжди закарбується в світовій свідомості як сучасна “велика депресія”, пов'язана з хворобою SARS-CoV-2. Якщо у лютому-березні вірус був мейнстрімом у мережі Internet і став темою багатьох мемів та жартів, то весна минулого року стала тяжким випробуванням не тільки для  державних й приватних закладів, різних інстанцій, а й для окремих людей. І стало, як зазначила в своїй поезії Катерина Калитко: “Всі наші міста під прапорами хвороби, і наша розгубленість – більша за всі раніші”. Хоч тема пандемії для багатьох є “засмальцьованою”, рівень ії актуальності, на жаль, не спадає. Тож пропоную власний погляд на деякі зміни, які стали вже нормальними у різних соціосферах через корона-кризу. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Щастя. Індекс щастя українців  2020 року у порівнянні з 2019 знизився більш ніж удвічі. Цей показник в Україні нижчий, ніж у світі загалом. Про це йдеться у результатах міжнародного опитування Gallup International, яке в Україні проводив фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Це  не дивно, адже для мене як і для багатьох людей одним із критеріїв щастя є свобода. А тут, бац – і чотири стіни! Одні й ті ж обличчя 24×7. Одним словом: ОБМЕЖЕННЯ! Які привели до паніки, тривожності, чвар, розлучень, зміни способу життя, режиму і навіть роду діяльності. І навпаки: обмеження зупинили соціальний хаос і дали можливість відчути рідну людину всіма фібрами свого тіла. Звичайно, любов, взаємність, увага, мудрість, сімейна солідарність знайшлися не в усіх учасників самоізоляції.  Так, за даними Мін’юсту, протягом 2020 року було зареєстровано 107 тисяч шлюбів. І це – щастя! А кількість розірваних шлюбів за аналогічний період становить 16 тисяч 475. Можливо, це також для когось стало щастям. Та в порівнянні з 2019 роком шлюбів в двічі менше (237,858), та й розлучень – 38 472. Натомість у світі зовсім інша тенденція. Після запровадження карантинних обмежень кількість розлучень збільшилася. Як не сумно, але напрошується висновок, що спільне горе об’єднує людей або робить їх чужими.  Родина. Моя сім'я є династією медичних працівників: окрім покоління до цього. Моя мама – фельдшер швидкої допомоги та сестра – лікар-анестезіолог кожного дня, приходячи додому з роботи, діляться новинами, які вразили їх протягом своїх робочих змін. Постійними темами обговорень в сім’ї стали  “коронавірусні історії”. Радіємо, що хтось одужав і повернувся до родини. А було й так, що після слова “смерть” наставала довга пауза. Все частіше почала помічати стомлені очі мами. І я, як донька і сестра медпрацівників, розумію, що мої рідні кожного дня в небезпеці. Ризик вже став нормальним відчуттям в нашій родині. Але ж раніше, в недалекому 2019, в родинному колі ми обговорювали особисті моменти, планували спільні відпочинки, поїздки, шопінги. Я сумую за тим періодом. Та найбільше я вражена перебігом подій в сучасному часі. Сергій Жадан в “Карантинна гавань” сказав, що “Світ, який ми знали, назавжди зник”. Але я не песимістка і вірю, що настане день відміни карантину, коли люди всього світу побачать один одного усміхненими й без масок, коли плани моєї родини здійсняться. А поки що – карантин, локдаун, дистанція, ковід, ПЛР-тест…Чи будуть ще словесні нововведення в нашому житті? Праця. За обставин поширення коронавірусної недуги нормальними дистанційними стали трудові відносини на українському ринку праці.  Адже під час карантину значна кількість людей перейшла на роботу з дому. Такий форс-мажор не очікував ніхто. Люди перебазувалися зі своїх офісів у всесвітню павутину. І мені здалося, що певний час в інтернет-просторі була німота. Мабуть облаштовувалися. Через свої акаунти в багатьох соціальних мережах я спостерігала як люди оговтались і активізувались. Продавали, купували, дарували, організовували челенджі, флешмоби, форуми, проводили майстер-класи… З’явилися купа курсів, вебінарів,  психологічних тренінгів, платформ, реклам, оголошень, лайфхаків. Люди всіма способами намагаються звернути на себе увагу, пропонуючи найвигідніші умови. Ну просто інтернет-конкуренція. Особисто я скористалася деякими платними рекомендаціями. А ще дуже сподобалось оголошення, в якому жінка пропонувала заспівати українську колискову для малечі. І як не дивно, це вже стало нормальним. Та треба бути обачними! Бо там, де є бджоли, там є й трутні. Я маю на увазі інтернет-шахраїв. Навчання. А тепер – найвразливіші для мене роздуми про навчання і карантин. Пішов вже другий рік такого досвіду. Весь цей час я намагаюсь віднайти в цьому позитив особисто для себе. Але ні, ні, й ні! Вважаю свої обґрунтування адекватними та значимими. Звичайно я погоджуюсь, що карантин вплинув на усіх учасників освітнього процесу й показав, хто має “клепку” в дистанційному навчанні, хто має бажання, а хто – можливість. “Дистанційка” в Viber, Classroom, Zoom не може замінити живого пояснення від вчителя. Може я видаюся старомодною, але тяжію до візуально живих уроків. Якщо дивитися правді у вічі, мене як ученицю було важко змусити навчатися на карантині, а тому я дописувала усі конспекти в експрес-режимі упродовж місяця. Врешті, мені вдалося вийти “сухою з води” з середнім балом свідоцтва 9,95.  Але нікому не раджу так ризикувати, бо це негативно впливає на нервову систему батьків. Адже на їх думку, затрачений час на дорогу до школи можна використати на вивчення, повторення, перечитування, переписування… Одним словом, не тільки для підняття, а й утримання  IQ  на високому рівні. На жаль, не можу запропонувати альтернативи такій дистанційній освіті, де б була соціальна наповненість, де можна передати шпаргалку, або двозначно кашлянути сусіду попереду. Особисто я залежу від комунікації зі вчителем, тому для мене буде кращою очна форма навчання. А поки що – дистанційне навчання – нова нормальність. І якщо говорити про можливості отримання знань дистанційно, то в деяких місцях це – “місія нездійсненна”. В мене є однокласники, мешканці сільських регіонів, котрі щоб влитися в Internet-мережу біжать за порцією завдань на гору до сільського току, або вилазять на дах будинку. Або ще гірше: черговий зимовий буревій пошкодив електромережу села і тиждень як учень відсутній на уроках. Та  ми, юні й амбітні, не впадаємо у відчай і вчимося самостійно. Адже за нами – майбутнє, і ми не маємо права бути неосвіченими. І якщо дотримуватись абсолютної точності, то апелюємо до статистичних даних Українського центру оцінювання якості освіти: у 2020 році кількість учасників ЗНО, які отримали за тестову роботу 200 балів, склала 447 осіб. А це майже вдвічі більше у порівнянні з попереднім роком (247 осіб). Тож, значить дистанційне навчання – це нормально, бо є бажання й цілеспрямованість на шляху до самоефективності.   Мій підсумок. У кожного з нас свої обґрунтування  стосовно карантинних обмежень та зміни формату життя в цілому. Адже все поділилось на періоди “До” та “Після” настання пандемії. В цей екстремальний час людство змушене жити по-новому – дистанційно. І це вже стало сучасною світовою нормальністю. Переваги та недоліки? Світ не стоїть на місці: ІТ-технології, онлайн в усьому. І все було б добре, якби не щодобові звістки про перемогу коронавіруса над людиною. Це дає підстави для більшості людей замислитися над моральними цінностями. Карантин мине і з часом забудеться, а людяність може залишитись назавжди покаліченою. Влучніше за Мар’яну Савку в поезії “Нічого нового. Падлюки і віруси” не сказати: Нічого нового. Падлюки і віруси. Але, попри все, нам лишається вірити, Що далі гребти не бідою єдиною. І кожному з нас – залишатись людиною. Тож  пам’ятаймо в новій нормальності про вічність добра й минучість лиха. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Фото: news.dtkt.ua КиевVласть

В Україні в дію вступив "ресурсний" закон про збалансованість бюджетних надходжень. Новий податковий кодекс має цілком змінити систему оподаткування. Більшість громад сподіваються на додаткові ресурси у місцевих бюджетах. Інші – навпаки налаштовані скептично і не розраховують на збільшення податків та акцизу. Треті взагалі вважають закон недопрацьованим та несприятливим для розвитку громад.  Як стало відомо KV, 20 грудня Президент України підписав ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Відповідний законопроєкт № 5600 Верховна Рада ухвалила за скороченою процедурою та значною низкою правок ще 30 листопада.  Цей законопроєкт, відомий в народі ще як  "антиолігархічний" та "антиахметівський", викликав багато суперечок серед громадськості. Експерти висловлювали занепокоєння та загрози щодо майбутнього існування сільського господарства та сфери нерухомості.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Новели Як інформують на сайті Офіса Президента, закон, навпаки, спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів та запобігання бюджетним втратам через ухилення від оподаткування. Зокрема, законопроєкт № 5600 вніс низку змін до Податкового кодексу України. На сайті "Децентралізація" виокремили основні зміни. Так, зміниться підхід до оподаткування ПДВ і акцизного податку тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет, пива. А також рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза з 11-12% до 62%. Також документ передбачає підвищення окремих ставок екологічного податку. Мають зрости надходження до місцевих бюджетів і від сплати акцизного податку, що сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтепер Державна податкова служба щомісячно публікуватиме інформацію щодо фізичних осіб, які мають податковий борг, а також інформацію щодо сплати акцизного податку з реалізації пального. Тобто вестиметься Реєстр платників податків-боржників. "Органи місцевого самоврядування, за запитом, зможуть одержувати звітність у розрізі всіх платників податків на їхній території, а не тільки юридичних осіб, як було до цього. Це ж стосується й інформації про фізичних осіб-боржників. Маючи такі дані, громади зможуть краще планувати свої фінанси та ефективно адмініструвати місцеві податки і збори. Це дуже важливо для громад", – роз’яснив нові норми закону заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. Контролюючі органи одержали ж право звертатись до суду у разі несплати платником податків податкового боргу у сумі більше 1 мільйона гривень протягом 240 днів. Отже, місцеві бюджети зможуть покращити виконання планових показників. Водночас, платникам податків надано право під час проведення перевірок застосовувати фото- чи відео-фіксацію цього процесу.  Серед змін – запровадження обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за кордон до повного погашення податкового боргу. Нові норми скасовують мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім  сільськогосподарських угідь. Запевняють, це сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів у розмірі 2,2 млрд гривень щорічно. Запрацює нова система оподаткування для сільгоспвиробників. Впроваджується сплата "мінімального податкового зобов’язання" (мінімально 1,4 тис. гривень із одного гектара) як податку з потенційно можливого мінімального доходу з земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Та є виняток, зокрема, для ділянок членів дачних та садівничих кооперативів, сільгоспугідь громадян у межах населених пунктів, земель на окупованій території або на лінії розмежування на період проведення ООС.  Що стосується оподаткування продукції, вирощеної на земельній ділянці, то податок на доходи фізосіб (18%) сплачуватиметься, якщо прибуток від продажу перевищуватиме 12 мінімальних зарплат (приблизно 78 тис. гривень). Законопроєкт запроваджує і 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Це стосуватиметься і продажу земельних ділянок, що повинно удосконалити систему оподаткування на ринку землі. Наразі дохід від продажу одного об'єкта (за винятком землі) на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%.  Розширюються і джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано плату за землю (державний земельний кадастр, дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості) тощо. Точка зору  KV поцікавилась у керівників громад очікуваннями від внесених змін до Податкового кодексу та чи розраховують на місцях на обіцяний додатковий ресурс від збільшення сплати податків та акцизу.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук: Якщо до адміністративно-територіальної реформи місто Фастів як місто обласного значення мав коефіцієнт податкоспроможності 1,15, то після реформи за рахунок приєднання дотаційних сіл наш коефіцієнт став 0,93, тобто ми опинилися майже на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цього року стоїть питання про збільшення податкоспроможності. Ми проводимо інвентаризацію земельних ділянок, працюємо з платниками податків, особливо по сільським територіям, які доєдналися. Дуже багато роботи з сумлінністю платників податків. Ми сподіваємось, що цей так званий “ресурсний закон”, дозволить покращити ситуацію саме в сільській місцевості, щоб забезпечити ресурсами сільські території і щоб ми змогли зберегти соціальну сферу на селі. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Цей суперечливий закон обговорювали всі. Зрозуміло – вороття назад немає, і заблокувати закон вже неможливо. Чи можуть бути внесені зміни до закону – чому ні? Але ми розуміємо, що перші пів року зрушень у цьому напрямку не буде і закон вже почав працювати. Тому ми не очікуємо, а вже бачимо, як він вдарить по громадах. Про це говорили від початку. Головна складова – питання нормативно-грошової оцінки землі. Раніше нарахування здійснювалися на місцях, відтепер громади будуть змушені працювати за розробленим шаблоном. Наповнення бюджету залежить від одного із основних податків, земельного, і він може болісно вдарити по місцевому самоврядуванню. Тому зараз громади працюють разом із Асоціацією міст України над тим, щоб звернутися до Кабміну, ВРУ і Президента щодо внесення змін до цього закону. Для цього відпрацьовуються пункти і конкретні статті, з якими громади категорично незгодні, а з якими, частково. Наполягатимемо на цьому тому, що законопроєкт 5600 був відпрацьований поверхнево і розглянутий за скороченою процедурою, лише з тим, щоб якнайшвидше його прийняти. З цим законом на місцях цілком не згодні. Він викликає у громадськості багато суперечностей.  Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Якщо цей закон взяти в цілому, то громади мають виграти від цього. Можливо, не все ще на часі, звісно. Але це все ж таки ресурс для того, щоб наповнити саме місцеві бюджети. Кожен однобічно сприймає якісь зміни особливо щодо податків. Якщо суб’єкт відкрито розвиває свій бізнес, відкрито платить всі податки – то і заперечень не виникає. Але ж є частина, які користуються прогалинами у податкову законодавстві, у свою чергу, на належному рівні не працює і податкова щодо виконання податкових вимог. Підприємці, таким чином, саботують сплату податків. Громада перемогла в апеляційному суді проти фірми "Прогрес", що зареєстрована в селі Переяславське у питанні із виплат щодо пайової участі. Ціна питання – майже 2 млн гривень. Для громади це великі кошти, тож ми були змушені звернутися до суду. Тож виникає питання: з яким наміром до громад заходять інвестори? Вони не готові відкрито працювати на громаду. Тому, вважаю, що прийнятий законопроєкт 5600 буде корисний громадам. Держава перекладає значну відповідальність на місцеві бюджети. А як громади мають їх наповнювати і де брати кошти на виконання цих повноважень? Якщо розглядати сільську громаду, то вони не мають вагомої інфраструктури та можливостей, кошти надходять лише від землі. Сільська громада має розвиватися і для цього має саме земельний ресурс. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Фото: колаж KVКиевVласть

Рік, що минає, для Київщини був багатим на політичні зашквари, будівельні скандали та коронавірусні тривоги. У Київоблраді ділили коаліцію, у конфуз втрапляли нардепи-мажоритарники, Київську обхідну дорогу охрестили найдорожчою в світі, а столиця вимагала від області шмат землі, через який в колегіальному органі Київщини депутати кричали “зрада” і “ганьба”. Про це та трошки більше – у підсумковому рейтинзі подій від KV. 1. Переформотування Київоблради Головною політичною подією 2021 року стала коаліціада в Київській обласній раді (КОР), та переобрання її голови.  27 квітня Наталія Гунько зі “Слуги народу” стала третьою жінкою на чолі ради столичного регіону.  Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно, утворивши фактично нову коаліцію.  Натомість, члени колишньої більшості з “ОПЗЖ”, “Батьківщини” та частини фракції “слуг” на чолі із екс-головою облради Олександром Скляровим спробували в суді довести незаконність зміни влади в колегіальному органі Київщини. Але ситуація перетворилась на юридичний анекдот: 24 травня 2021 року пресслужба ОАСКу заявила, що Скляров позивається щодо незаконності свого звільнення, а вже 4 червня той самий ОАСК скасовує рішення про обрання Склярова на посаду голови облради. Пізніше це рішення ОАСКу підтвердить і апеляційний суд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епопея навколо керівництва КОР почалася одразу після місцевих виборів 2020 року. Тоді, сформована в облраді у листопаді 2020 року, коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Після цього політичні опоненти увійшли в клінч, який розсмоктався лише навесні 2021-го, після переобрання голови КОР. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 2. Зашквари нардепів  Окрім обласної ради, яскравих барв у сірий будень регіону додали нардепи-мажоритарники Київщини. Найгшучнішою політичною подією, пов’язаною із мажоритарниками став так званий “кейс Олександра Дубінського”, – обранця від 94-го округу Київщини (Обухівщина, Васильківщина). У березні 2021 тодішній голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко підписав розпорядження, яким було вирішено виключити Дубінського зі складу партії за порушення статуту та непокору керівним органам партії. Цьому передувало те, що на початку січня Олександр Дубінський та ще шестеро українців і чотири медіакомпанії потрапили під економічні санкції США – через "пов'язану з Росією мережу дезінформації", що мала на меті вплинути на вибори президента Сполучених Штатів. Сам Дубінський це заперечив і назвав "корупційною аферою". Пізніше мережа YouTube заблокувала відеоканал Олександра Дубінського Dubinsky.pro. Після цього, “слуги” позбавили нардепа посади голови Київського обласного осередку партії і призначили на його місце Андрія Мотовиловця.  А потім почалось: у себе в Telegram Олександр Дубінський почав атакувати Банкову і Володимира Зеленського, називати членів президентської партії “шахраями”, а самому гарантові давати 24 години для відповіді на питання: "Ви дійсно дали добро для шахрайської зачистки Київської обласної організації партії "Слуга народу" від тих, за кого голосували виборці на місцевих виборах?". Потім були сварки в Instagram із заступником керівника Офісу президента Юрієм Костюком, ультиматуми, публічні викриття та інший рейвах, який пасує до політичного образу політика-вигнанця. На початку грудня потрапила у скандал і нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (96-го округ: Буча, Бородянка, Славутич, Вишгородщина). Обраниця звинуватила платформу відкритих даних YouControl у поширенні персональних даних громадян України. Приводом для “наїзду” Василевської-Смаглюк стала історія річної давності, правдива, чи вигадана. Якщо скоротити її до суті, то вийде так: одній гарній людині, що працює аудитором, спалили машину, а дані про цю людину знайшли в системі YouControl – тому YouControl поганий. До речі, Василевську-Смаглюк підтримала Держаудитслужба у своєму Facebook. Аудитори стверджують, що їхні співробітники діють відповідно до закону, але приховати їх адреси проживання та іншу персональну інформацію таки варто. Срачик навколо цієї історії розгорівся чималий. Критики депутатки заявили, що YouControl – це система-агрегатор, яка використовує дані з відкритих реєстрів та відповідно до вимог українського законодавства. Вона значно полегшує життя, якщо треба знайти інформацію про окрему особу чи компанію, а тому є системою хорошою і корисною. Натомість в атаці на неї з боку Василевської-Смаглюк вони угледіли страшенну зраду. Захисники YouControl певні, що все відбулося для того, аби підняти питання про необхідність приховати з реєстрів частину інформації про власність чиновників та посадовців.  Вже під Новий рік в медійний зашквар втрапив "слуга" Микола Галушко (обраний до ВРУ по 97 округу – Бровари, Баришівка). В мережу злили відео, на якому рік тому з лайкою й образами нардеп накинувся на поліцейських, які зупинили машину з його водієм за грубе порушення правил дорожнього руху. Галушко багато разів назвав поліцейських "дебілами" та запитав: "Ти хворий на голову? Це автомобіль народного депутата, як ти можеш його оглядати?". Партія влади публічно вибачилася за вчинок соратника і пообіцяла його покарати, але звернула увагу, що відео – річної давності. Але Галушко ситуацію попсував. Коментуючи “відос”, він ще раз назвав поліцейських дебілами і вдихнув у цю дивовижну історію нове життя. Але не тільки слуги “запалювали” у цьому політичному сезоні. 8 квітня 2021 року перед початком сесії Київської обласної ради сталася сутичка між народним депутатом Костянтином Бондарєвим (ВО "Батьківщина") та депутатом облради, екс-мером Василькова Володимиром Сабадашем ("За Майбутнє"). Заспокоїти Бондарєва спробував депутат Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), однак перший був налаштований побити Сабадаша та пообіцяв зробити це пізніше. Після цього Бондарєв перейшов на депутата Романа Титикало (“Європейська солідарність”). Відео поведінки парламентаря у стінах обласної ради набрало тисячі переглядів на ютуб-каналі видання КиевVласть. 3. КОД Проте регіон жив не лише політикою. ТОП-темою року, безперечно, є нова обхідна дорога (КОД). Як розповідала KV, будівництво великого півкільця протяжністю близько 150 км навколо столиці обіцяли розпочати в 2021-му. Створення КОД мало б допомогти розв’язати низку транспортних проблем Києва – розвантажити місто від транзитного транспорту, створити комфортні умови проїзду тощо. Поєднати між собою найбільші міста області, а саме: Ірпінь, Васильків, Обухів, Ворзель, Бориспіль та Бровари.  У серпні 2021 року “Укравтодор” повідомив, що у рамках програми "Велике будівництво" розробили проєктну документацію на чотири ділянки дороги (всього їх має бути шість). Перший же готовий проєкт на будівництво ділянки від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп, очікували одержати на початку вересня. Як розповіли KV у КОДА, вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп (Варшавка-Житомирка). Планують побудувати загалом тут ділянку в 18 кілометрів, яка включатиме дороги, низку мостів, розв'язок. Вартість лише цих робіт складе 5 млрд гривень – 300 мільйонів гривень за кілометр. Експерти зауважували, що така ціна дорожча, ніж, наприклад, собівартість кілометра дороги у США, Китаї чи Німеччині. А за даними "Центру транспортних стратегій", це одна з найвищих собівартостей дорожнього кілометра у світі. Дорожніх об’єктів такого масштабу в Україні ще не будували, тож його окреслили найдорожчим об’єктом будівництва в історії країни. Також цей проєкт передбачає вивільнення тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. У КОДА запевнили, що вже підписали розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги. Стверджують, що немає виникнути проблем і з приватними ділянками, оскільки держава одержала конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією. Будівництво КОД також передбачили і в Схемі планування території Київської області. Та однією з найбільших проблем такого масштабного будівництва все ж залишається саме фінансування. Орієнтовна вартість всіх робіт складає близько 85 млрд гривень (більше 3 млрд доларів).  Американська компанія Bechtel Overseas Corporation, з якою "Укравтодор" підписав меморандум про співпрацю, була готова взятися за виконання таких робіт і знайти кредитора.  На шляху стояла лише система Prozorro, яка, нібито, не дозволяла укладати договір подібного масштабу.  Тож Президент України підписує законопроєкт № 5309, який, запевняють, має створити можливості для реалізації проєкту за міжнародними правилами. Загалом цей Закон про виключення закупівель для КОД з-під дії закону “Про публічні закупівлі” та відповідно виведення цих торгів із системи Prozorro, спричинив в країні багато критики.  Будівництво ж КОД надалі відбуватиметься за відкритою міжнародною процедурою. Для цього уряд затвердив і відповідний проєкт ухвали. Кабмін визначив цей проект як "експериментальний" і планує під нього ще низку нововведень. Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД 4. Схема планування та скандальні межі А поки дорогу лише планують будувати, на Київщині вирішили взятись до ухвалення глобального плану – розробили документ, який на багато років уперед унормовує розвиток регіону. Все б нічого, але і тут трапився скандал.  9 вересня Київська обласна рада ухвалила важливий документ планування розвитку Київщини – Схему планування території Київської області. Однак, документ відразу ж оскандалився. Причиною стало те, що у Схемі території Біличанського лісу були віднесені Київщині, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів”, у Києві забили на сполох.  23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці.  Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу. Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс. До цього, 7 жовтня, у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради. Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить.  Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалили. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”. Оскільки обласна рада зміни провалила, столиця пішла до суду з вимогою скасувати встановлення меж Коцюбинського, що затвердила Бучанська райрада. У грудні Окружний адміністративний суд задовольнив вимоги Київради, призупинивши рішення райради. Зокрема, суд заборонив будь-кому вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське до розгляду справи по суті.  В переддень цього Коцюбинське попросило втрутитись у ситуацію Офіс Президента, який доручив Кабміну розібратись. Він, у свою чергу, передав доручення міській адміністрації та профільним міністерствам. І поки на вищому рівні обмінюються дорученнями, селищна рада готує апеляцію на рішення суду.  5. Коронавірус на Київщині  Але незважаючи на яскравий політичний та економічний порядок денний, регіон жив під знаком пандемії.  У 2021 році Київщина продовжувала переживати кризу, яку нанесла їй пандемія Covid-2019 ще у 2020 році і вчилася жити в складних епідумовах та суворих обмеженнях. Зимовий карантин з початку 2021 року був більш пом’якшений, чим вже весняний посилений загальнонаціональний локдаун. У цей же час влада намагалася частково компенсувати втрати, спричинені карантинними обмеженнями. У січні набрав чинності і закон про штрафи для перевізників та власників магазинів за пасажирів та покупців без масок. На Київщині з січня продовжили удосконалювати матеріально-технічне забезпечення 27 госпітальних баз. Не зупинилися у 2021 році і на будівництві медаблуторій. Локдаун же змушував продовжувати освітній процес дистанційно, працювали у звичному режимі лише дитсадки. Початок же року для регіону ознаменувався саме підготовкою до вакцинальної кампанії від COVID-19. А саме: були створені 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі та 940 пунктів для проведення вакцинації цільової групи населення. Працювали на цей час й 103 пункти безкоштовного тестування на коронавірус. Через деякий час стартували й тренування для медиків з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca, які тривали до березня. Перша партія вакцини (понад 16 тисяч доз) проти коронавірусу надійшла до Київщини 24 лютого, перші дози одержали медики з Броварів. Була сформована відповідна дорожня карта вакцинації. Та загалом, через певні міфи та побоювання, долучатися до вакцинування на той період не поспішали. Та поступо кількість щеплених в регіоні все ж почала зростати. Всі охочі щепитися мали можливість стати в онлайн-чергу з допомогою цифрового додатку "Дія". Читайте: В Белогородке на Киевщине открылся Центр Дія Навесні епідситуація досить загострилася, тож в області під ковід було відкрито додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, нарощувалася й кількість ліжок із киснем. Через погіршення ситуації – неодноразово переносилися і засідання Київської облради. У березні стартувала на той час вже друга хвиля вакцинації: запрацювали 25, а згодом вже 34 стаціонарних пунктів щеплень на базі закладів охорони здоров'я. Область встановлювала антирекорди по кількості хворих. Згодом через епідемію випускникам шкіл дозволили не здавати й держатестацію.  Улітку в Україні, як і на Київщині, карантинні обмеження зрештою були пом’якшені. Випадки нових захворювань продовжували фіксувати, але в значно меншій кількості. Стартувала й масова вакцинація – для цього додатково розгорнули 11 центрів щеплень та більше 100 пунктів (восени вже 205).  Читайте: Всім і кожному: на Київщині стартувала масова вакцинація Також Кабмін висунув вимогу і, щоб розпочати новий навчальний рік в закладах освіти, повинно було вакцинуватися 80% працівників та освітян. Та вчителі категорично відмовлялися щеплюватися, тож припинити роботу могли більше половини закладів освіти Київщини. Загалом же Київщині вдається і досі утримувати лідируючі позиції щодо проведення вакцинальної кампанії.  Восени ситуація із збільшенням захворюваності на ковід знову почала зростати. Україною стрімко ширився новий  штам коронавірусу "Дельта". Зростала кількість пунктів щеплення, працювала 51 мобільна бригада. А Covid-сертифікати стало можливим згенерувати у застосунку "Дія". З жовтня вже заборонили і міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах без наявності Covid-сертифікатів. Обласна влада ж продовжувала нарощувати темпи щеплення, і до пунктів та центрів підключили ще й 20 точок у поштових відділеннях "Укрпошти". Так, у листопаді повний курс вакцинації одержали всього 54% жителів Київщини. У цей же час у Києві відбувалися неодноразові мітинги антивакцинаторів.Читайте: У КОДА нагадали, кому і як вакцинуватися проти Covid-19 У грудні ж стартував пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат. Програма діятиме рік, кошти ж можливо витратити впродовж чотирьох місяців. У цей же період були посилені і правила адаптивного карантину для "жовтої" зони. Читайте: “Ковідна тисяча”: у КОДА роз'яснили, як підключитися до послуги “єПідтримка” За рік Київщина перебувала у "червоній" зоні двічі. Вперше – навесні, у березні, і оговталася від нього лише в травні, І в ці періоди діяли жорсткі обмеження, вводилися спецпропуски, відбувалися рейди щодо дотримання карантинних обмежень. А порушників самоізоляції навіть, планували штрафувати. Вдруге ситуація повторилася вже наприкінці жовтня. Тож з листопада додатково розпочали відсторонювати невакцинованих працівників центральних органів влади та освіти без збереження заробітної плати. Київщина ж на цей час впевнено рухалася до показника в 1 мільйон щеплень від Covid-19. Читайте: Зелена перепустка: Covid-сертифікат вимагатимуть відтепер і в “жовтій” зоні За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, за весь період епідемії в Київській області (станом на 13 грудня) зареєстровано 180 081 підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, у тому числі серед дітей – 10835, що склало 6% від загальної кількості підтверджених випадків COVID-19. Одужало – 159979 осіб. За період епідемії в області всього померло 4429 хворих з підтвердженим діагнозом, у тому числі 2 дітей. Летальність склала 2,5%. За весь час пандемії на Київщині проведено 237 311 тестувань.  КиевVласть

Високі показники вакцинальні кампанії дали результат. З 23 грудня Київщина виходить з "червоної" зони епіднебезпеки. Незважаючи на це, громадські заклади продовжать працювати з обмеженнями "жовтого" рівня. Вакцинація та наявність Covid-сертифікату залишаються єдиною "зеленою" перепусткою до життя без обмежень.  Про це KV стало відомо із онлайн-брифінгу заступника голови Київської ОДА Олега Торкунова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "За минулу добу коронавірус діагностували в 354 осіб, з них 33 діти, 1309 жителів від коронавірусу одужали, а від ускладнень, на жаль, померли 22 особи. Зараз хворих лікують у 17 медичних закладах, сумарно вони розраховані на 2032 інфекційні ліжка. Підкреслюю, що 100% місць в нас під'єднані до кисню, ретельно над цим працювали, тому що киснева підтримка для пацієнтів із ускладненнями є життєво необхідною", – розповів Олег Торкунов. Так, наразі на стаціонарному лікуванні перебуває 821 одна особа, із них 653 – на кисні, ще 35 – на апаратах ШВЛ. Загальна же завантаженість ліжок складає 40%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також Торкунов нагадав, що у "червоній" зоні пристоличний регіон перебував майже два місяці і на цей час були запроваджені посилені перевірки громадських місць на дотримання протиепідемічних норм. Із 30 жовтня мобільні групи проінспектували 5321 заклад і за весь період склали адміністративні матеріали через порушення обмежень на 814 підприємств та 4431 жителя області. "З цього четверга, 23 грудня, Київщина виходить з "червоної" зони епіднебезпеки,  відповідне рішення було прийнято вчора на державній комісії з питань ТЕБ та НС. Проте це не означає, що обмежувальні заходи будуть ослаблені", – додав він. Зокрема, у межах "жовтого" рівня заборонено: відвідування закладів освіти, якщо на самоізоляції перебуває понад  50% учнів та співробітників чи вакциновано менше 100% персоналу, проведення масових заходів, робота кінотеатрів, театрів та інших закладів культури, закладів громадського харчування (крім на виніс та доставки). А також – робота спортзалів, басейнів, діяльність закладів з розміщення (крім готелів та санаторних і соціальних закладів), міжобласні та міжнародні перевезення. Проте обмеження "жовтого рівня не діятиму, якщо всі працівники та відвідувачі матимуть один із документів. А це – "жовтий" Covid-сертифікат або поперова довідка форми № 063/о, чинні 30 днів, "зелений" Covid-сертифікат та міжнародне свідоцтво про вакцинацію, чинні 365 днів, а ще -  іноземний сертифікат про щеплення вакцинами, дозволений ВООЗ і також чинний 365 днів, негативний результат ПЛР або експрес-тесту, чинні 72 години, та сертифікат про одужання, чинний 105 днів із зазначеною датою встановленого діагнозу. "Той факт, що Київщина вийшла із "червоної" зони не відміняє важливість вакцинації. Наявність щеплень залишається такою ж актуальною, як і раніше. Без наявності документу про вакцинацію, негативного ПЛР-тесу чи відповідної довідки від лікаря, працювати та відвідувати громадські заклади заборонено", – нагадав він. За словами Торкунова, всього закладами охорони використано понад 1,5 мільйона доз вакцини – понад 766 тис. жителів вже одержали по дві дози вакцини. Тож Київщина і надалі тримає лідерські позиції в Україні за відсотком вакцинованого населення. Нагадаємо, що пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат, офіційно стартував з 19 грудня. В Київській ОДА вже роз’яснювали, як підключитися до послуги і на що конкретно можна витратити кошти. Читайте: За сутки в Украине от коронавируса умер 301 человек Фото: golos.com.ua КиевVласть