У Київській обласній державної адміністрації (КОДА) пройшло засідання, на якому губернатор Василь Володін відзвітував про результати роботи КОДА за 2020 рік. Робота в умовах коронавірусу в облдержадміністрації зосередилася зокрема на таких напрямах, як закупівлі ШВЛ та кисню для лікарень, зведення об’єктів соціальної інфраструктури у рамках програми “Великого будівництва”, залучення інвестицій та підтримка бізнесу в столичному регіоні.  Як передає кореспондент KV, 12 березня пройшло засідання колегії Київської ОДА. Найперше питання порядку денного – результати роботи адміністрації за 2020 рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Програми У звіті сказано, що протягом 2020 року в Київській області з обласного бюджету фактично профінансовано 31 обласну цільову програму на загальну суму 1 млрд 434,6 млн гривень. Найбільші обсяги фінансування були спрямовані зокрема на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів капітальної сфери та доріг – 398,7 млн гривень, та охорону здоров'я – 356,6 млн гривень. Трохи менше – 139 млн гривень – на реалізацію заходів з енергоефективності, та ще 134 млн гривень на розвиток молодіжної політики та спорту. Крім того, 87,9 млн гривень витратили на соціальний захист населення, 71,2 млн гривень – на освіту, майже 71 млн на екологію. Менш за все направили коштів на житлово-комунальне господарство – майже 54,2 млн гривень. Охорона здоров’я За кошти субвенції з державного бюджету для забезпечення опорних закладів охорони здоров’я Київської області закуплено та розподілено 11 систем ультразвукової діагностики на суму 20,9 млн гривень, 10 систем рентгенівських діагностичних на суму 483 млн гривень. З урахуванням централізованих закупівель 2 заклади охорони здоров'я отримали комп’ютерні томографи для приймальних відділень. Згідно зі звітом, Київщина залишається лідером серед регіонів України за кількістю укладених медичних декларацій. На даний час майже 1,6 млн мешканців Київщини мають декларації на медичне обслуговування, або 89,1% від зареєстрованого населення області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Кількість лікарень, визначених для госпіталізації хворих на COVID-19, з березня минулою року збільшилася з 14 до 27. Також збільшено кількість ліжок, підключених до кисневого забезпечення: з 54 до 2588. “Через пандемію COVID-19 2020 рік особливо складним був для медичної галузі. В рамках заходів з протидії пандемії, за кошти обласного бюджету для протидії епідемії на загальну суму 128,8 млн гривень закуплено: апарати штучної вентиляції легень середнього класу, рентгенівські пересувні діагностичні комплекси; аналізатори газів крові з аналізом електролітів, лікарські засоби; стаціонарні концентратори кисню; електрокардіографи, дефібрилятори, комплекти обладнання для проведення досліджень методом ПЛР та інше обладнання. Також, надано фінансову підтримку закладам охорони здоров’я та виділено кошти на оновлення їх матеріально-технічної бази”, – розповів Володін. Велике будівництво Як зазначив Володін у звіті, у рамках ініційованої президентом масштабної програми “Велике будівництво” завершено реалізацію проектів на загальну суму 472,7 млн гривень: 359,1 млн гривень – кошти державного бюджету, 113,6 млн гривень – кошти місцевих бюджетів. За рік на території регіону завершено будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт 18 об'єктів соціальної інфраструктури – 7 шкіл, 6 садочків, 5 спортивних об'єктів на загальну суму 170,3 млн гривень (за рахунок коштів ДФРР – 57,2 млн гривень, співфінансування з місцевих бюджетів – 113,1 млн гривень). Крім цього, завершено роботи з капітального ремонту 7 приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров я на суму 49,1 млн гривень (48.6 млн гривень – за рахунок субвенції з державного бюджету, 0,5 млн гривень – співфінансування з місцевих бюджетів). Повністю завершено 11 об'єктів дорожнього господарства на суму 253,3 млн гривень {за рахунок субвенції дорожнього фонду). Читайте: У рамках “Великого будівництва” на Київщині цьогоріч відремонтують п'ять шкіл і шість дитсадків  Бізнес “Протягом минулого року вживалися заходи щодо надання підтримки суб'єктам підприємницької діяльності. Проведена широка інформаційна кампанія для бізнес-спільноти Київщини про реалізацію Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. За період дії цієї програми представниками бізнесу області станом на початок 2021 року підписано 336 кредитних договорів на загальну суму 997 млн гривень, що є третім показником по Україні”, – наголошує Володін. Незважаючи на складну економічну ситуацію, кількість суб’єктів підприємницької діяльності за 2020 рік збільшилася на 5,5 тис. одиниць. Станом на початок 2021 року в Київській області зареєстровано 180,4 тис. СПД, у тому числі 1023 тис. ФОПів. А надходження до бюджетів усіх рівнів від суб єктів малого та середнього підприємництва за 2020 рік становили майже 17 млрд грн, що порівняно з 2019 роком більше на 5,2 відсотка, відзвітував очільник КОДА. Читайте: Програма доступної іпотеки сприятиме економічному розвитку регіону, – В. Володін  Інвестиції Володін звітує, що область долучилася до оголошеного Мінрегіоном конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. За результатами конкурсного відбору серед проектів, які стали переможцями – 4 проекти Київської області. За даними Мінрегіону, Агенція регіонального розвитку Київської області посіла 2-е місце за кількістю поданих проектів. Протягом року Київська облдержадміністрація спільно з Агенцією регіонального розвитку забезпечили супровід 6-ти інвестиційних проектів та двох проектів, пов'язаних із створенням кластерів, які перебувають в активній фазі своєї реалізації. Продовжується робота зі створення індустріальних парків на території Київської області. У 2020 році на Київщині зареєстровано: індустріальний парк “Місто Скла” (м. Березань); індустріальний парк “ПАТОН” (на території Глевахівської селищної ради Фастівського району). Всього на початок 2021 року до Реєстру промислових парків включено 8 індустріальних парків, які розміщені в Київській області. Освіта За даними, наведеними у звіті, у Київській області функціонує 57 опорних закладів середньої освіти, з них 9 створено у 2020 році. В опорних закладах навчається понад 25 тис. учнів, що на 7 тис. більше у порівнянні з 2019 роком. У 2020 році закуплено 39 шкільних автобусів, що дало змогу для понад тисячі учнів покращити умови підвезення, таким чином в області до закладів освіти підвозяться 100 % дітей, які цього потребують. “У минулому році значна увага приділялася розвитку та продовженню реформування системи освіти, наданню якісних освітніх послуг. Київська область є лідером в Україні за кількістю додатково створених місць для дітей у закладах дошкільної освіти. За рік їх створено 2845”, – підкреслив очільник КОДА. Він також зазначив, що на Київщині реалізується проект “Якісне харчування – здорова дитина”. Так, протягом 2020 року проведено поточні та капітальні ремонти харчоблоків у 124 закладах загальної середньої освіти. 75 шкіл забезпечено новим сучасним технологічним обладнанням. Гарячим харчуванням у минулому році охоплено 132,1 тис. учнів. За рахунок місцевих бюджетів харчується 32,2 тис. учнів (100 %) пільгових категорій та 44,3 тис. учнів 1-4 класів. Київська область має найбільшу мережу інклюзивних закладів освіти: у регіоні станом на сьогодні діє 44 інклюзивно-ресурсних центри, 3 з яких відкрито у 2020 році; 153 ресурсних кімнати, що на 74 більше у порівнянні з 2019 роком. У минулому році також відкрито 92 інклюзивних класи у закладах загальної середньої освіти та 82 інклюзивних групи у закладах дошкільної освіти. Допомога військовим та людям з інвалідністю Як йдеться у звіті, в рамках відповідної обласної цільової програми у 2020 році за рахунок коштів обласного бюджету 1480 учасникам антитерористичної операції, членам їх сімей, у тому числі членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО виплачено 35,6 млн гривень, а також надано послуги з психологічної реабілітації та професійної адаптації 490 особам на загальну суму майже 4,5 млн гривень. Грошову компенсацію для придбання житла на загальну суму 57,5 млн гривень отримали 64 учасники бойових дій. Санаторно-курортне лікування отримали 653 учасники АТО/ООС на суму 7,8 млн гривень. У 2020 році в рамках Київської обласної цільової програми соціальної підтримки людей з інвалідністю на 2017-2020 роки з обласного бюджету виплачено матеріальну допомогу 1399 особам з інвалідністю на загальну суму майже 4,6 млн гривень. На реабілітацію дітей з інвалідністю спрямовано 3,3 млн гривень. Крім цього, за рахунок коштів державного бюджету у 2020 році: 3910 осіб з інвалідністю забезпечені технічними засобами реабілітації, виготовленими за індивідуальним замовленням, на загальну суму майже 68,8 млн гривень; 458 дітей з інвалідністю забезпечені реабілітаційними заходами на суму 9,1 млн гривень; 64 особи з інвалідністю спінального профілю отримали санаторно-курортне лікування на суму 1,6 млн гривень. “Важливим напрямком роботи залишається забезпечення соціальним захистом вразливих верств населення. На Київщині продовжується надання підтримки учасникам АТО та членам їх сімей”, – наголошує Василь Володін. Читайте: Презентовано напрацювання до проєкту Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні  Діти та соціально незахищені верстви населення Відповідно до звіту голови Київської ОДА, в області виплату державних допомог малозахищеним верствам населення отримали 59,6 тис. сімей з дітьми на суму майже 1,2 млрд гривень. Виплати по пільгам і житловим субсидіям на оплату житлово-комунальних послуг отримали 135,8 тис. домогосподарств на суму майже 1,3 млрд гривень. 4855 малозабезпечених сімей отримали допомогу на суму 190,5 млн гривень. На виплату допомоги та компенсації особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, спрямовано майже 600,3 млн гривень, зазначені виплати отримали 147,2 тис. осіб. У 2020 році запроваджено виплату грошової компенсації допомоги “пакунок малюка” на дітей, які не були забезпечені цією допомогою. За минулий рік грошову компенсацію отримали 5,3 тис. осіб на суму 26,6 млн гривень.  Компенсацією по догляду за дитиною “муніципальна няня” скористалися 3375 осіб на загальну суму 30,7 млн гривень. Також за рахунок коштів обласного бюджету у 2020 році було придбано 3 мікроавтобуси, які передані для потреб дитячих будинків сімейного типу. “Одним з пріоритетних завдань у роботі Київської облдержадміністрації є забезпечення права кожної дитини зростати і виховуватись у сімейному оточенні або наближеному до сімейного. Станом на початок 2021 року до сімейних форм виховання в області влаштовано 2997 дітей, з них 2523 дитини проживають у сім'ях опікунів та піклувальників, 474 дитини – у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях”, – додав Володін. Він також нагадав, що у рамках виконання Плану невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству у грудні 2020 року за участю Олени Зеленської відкрито притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі і перебувають у складних життєвих обставинах. Найближчим часом планується відкриття ще одного аналогічного притулку в області. Агросектор У 2020 році в Київській області продовжувалася робота з реалізації державних програм з підтримки агровиробників – за даними звіту, в її рамках ними отримано 245,0 млн грн державної фінансової підтримки. В аграрному секторі завершено реалізацію 5 інвестпроєктів на суму 491,5 млн гривень. Проведено спільну роботу з Білоцерківським національним аграрним університетом та Мокиародним фондом сприяння інвестиціям щодо створення нового наукового парку Unit Agro. який стане сучасною платформою для розвитку агропромисловою, ведення освітньої та науково-технічної діяльності. “Сприяння розвитку агропромислового комплексу як сучасної конкурентоспроможної складової економіки Київщини залишається одним з найважливіших пріоритетних напрямів розвитку Київської області”, – підкреслив Володін. Різне Відповідно до Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів у Київській області на 2019-2022 роки придбали та встановили обладнання для 3 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу повітря у Київській області в м. Бровари. м. Біла Церква та у с. Підгірці Обухівського району, забезпечували профілактичні заходи на 13 діючих стаціонарних постах. Продовжено роботу з ліквідації стихійних сміттєзвалищ, проведено реконструкцію майданчиків для збору твердих побутових відходів, придбано та встановлено 107 контейнерів з роздільного збору відходів у містах Київської області, розроблено інвестиційний проект щодо створення сміттєпереробного комплексу. З метою ефективного і раціонального планування територій продовжено роботу Архітектурно-містобудівної ради, на якій у 2020 році м року розглянуто проекти Схеми планування території Київської області, 60 проектів генеральних планів населених пунктів. 6 проектів планів зонування населених пунктів (у складі генеральних планів), 45 проектів детальних планів окремих територій. Розроблено геоінформаційну систему ведення містобудівного кадастру та містобудівного моніторингу. Київська облдержадміністрація повернула у державну власність 12 земельних ділянок (земель лісового та водного фонду), загальною площею 17,6189 га. Читайте: Прокуратура Киевщины вернула государству 13 га земель водного фонда стоимостью более 17 млн гривен в бывшем Иванковском районе  У рамках реалізації Програми енергозбереження Київської області на 2017-2021 розроблено техніко-економічне обгрунтування на проведення комплексної термомодернізації будівель КЗ КОР “Київська обласна клінічна лікарня”; здійснено термомодернізацію 10 об’єктів бюджетної сфери, виготовлено проектно-кошторисну документацію на виконання термомодернізації або термосанації 8 будівель опорних навчальних закладів та на встановлення 2 сонячних електростанцій. Читайте: На термомодернізацію навчальних закладів Київщини в цьому році витратять 60 млн гривень  На 42 об'єктах бюджетної сфери встановлено індивідуальні теплові пункти з погодним регулюванням, проведено реконструкцію та капітальний ремонт 21 системи вуличного освітлення та замінено лампи на енергоефективні. Здійснено фінансову підтримку 14 ОСББ по відшкодуванню частини витрат на енергозберігаючі заходи на суму 4,2 млн гривень. 8 ОСББ Київської області взяли участь у державній програмі “Енергодім” Загальна оцінка вартості заходів з енергоефективності становить майже 24,8 млн гривень. Продовжено роботу щодо залучення інвестицій у реалізацію енергозберігаючих заходів за механізмом енергосервісу. У 2020 році в Київській області підписано 6 енергосервісних договорів на 14,0 млн гривень. Всього в області укладено 36 енергосервісних контрактів. Проведено реорганізацію КОДА, у результаті якої реалізацію державної політики в області здійснюють 26 структурних підрозділів облдержадміністрації. У рамках реформи адміністративно-територіального устрою утворено 7 районних державних адміністрацій. У 2020 році опрацьовано понад 4 тис. звернень громадян, які стосувалися екологічних питань, охорони здоров'я, комунального господарства та соціального захисту, аграрної політики, транспорту та зв'язку тощо. Крім цього, 19,8 тис. звернень громадян надійшло на урядову “гарячу лінію”. За результатами їх опрацювання авторам звернень в оперативному режимі надані відповідні роз’яснення. 3060 держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування пройшли навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації. Нагадаємо, як писала KV, попередній звіт Василя Володіна звучав у рамках 100 днів зо дня призначення його на посаду голови КОДА. Серед своїх досягнень він назвав завершення довгобудів, реорганізацію адміністрації та налагоджену взаємодію з бізнесом та інвесторами.  Читайте: 100 днів Володіна: темпи будівництва, масштабні проєкти та плани  Фото: KVКиевVласть

У рамках обласної програми "Турбота" незахищені верстви населення Київщини одержать 104 млн гривень матеріальної допомоги. Програма розрахована на п’ять років. У пріоритеті – діти з інвалідністю та наповнення депутатського фонду для підтримки жителів у складних життєвих обставинах. У громадах же на ці потреби з бюджету готові цьогоріч виділити від 300 тисяч до трьох мільйонів гривень. Як стало відомо KV, 24 грудня депутати Київоблради затвердили обласну цільову Програму "Турбота" на 2021-2025 роки. Розпорядником же бюджетних коштів та відповідальним виконавцем Програми визначено департамент соцзахисту населення при Київській ОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Кошторис  Попередня аналогічна програма охоплювала 2016-2020 роки. І її затвердження відбулося лише з другої спроби через суперечки між обласними радою та адміністрацією щодо доцільного розподілу коштів. З рештою фінансування було затверджено у розмірі понад 10 млн гривень. У процесі внесення депутатами останніх змін у грудні 2019 року її фінансування злетіло до 99 млн гривень. Програмою передбачалася допомога і підтримка інвалідів, ветеранів війни та праці, осіб похилого віку, учасників бойових дій, волонтерського руху. Кошти мали цільове призначення і були розподілені на підтримку обласних громадських організацій інвалідів і ветеранів та фінансування конкурсних проєктів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, у 2019 році у рамках Програми було надано 42,2 млн гривень адресної грошової допомоги від депутатів 4715 мешканцям області та 4 млн гривень дев’яти громадським організаціям ветеранів війни на реалізацію 17 проєктів.  Реалізація же нової Програми відбуватиметься в три етапи і на кожний із них розрахована певна сума витрат. Перший охоплює три роки: у 2021 році передбачена сума у розмірі 53,6 млн гривень, у 2022-му – 12 млн гривень, у 2023-му – 12,4 млн гривень. У 2024 році стартує другий етап із сумою в 12,8 млн гривень. Третій, і останній, у 2025 році передбачає витрати на суму в 13,2 млн гривень. Загалом в обласному бюджеті для реалізації заходів мають передбачити понад 104 млн гривень.  Куди і скільки Як розповів KV директор департаменту соціального захисту населення КОДА Ігор Мещан, затверджена Програма "Турбота" передбачає трохи більшу суму фінансування, у порівнянні з попередньою, бо її об’єднали з комплексною програмою соціальної підтримки осіб з інвалідністю. І в результаті були визначені чотири пріоритетні напрямки діяльності. "Перший напрям – це забезпечення щорічної разової допомоги 854 сім’ям осіб із інвалідністю і дітей із інвалідністю, які перебувають у складних життєвих обставинах. Допомога буде коливатися від 3,5 до 10,6 тис. гривень – все залежить від групи інвалідності та ступеня обмеження життєдіяльності. Упродовж п’яти років планується загалом 24,5 млн гривень. Цей напрямок на цей рік вже повністю профінансовано. Також завдяки цій Програмі 181 дитина з інвалідністю зможе одержати компенсацію на реабілітаційні заходи у сумі від 6 до 25 тис. гривень, у залежності від групи інвалідності. Загалом сума компенсацій визначена у сумі 16,5 млн гривень. Крім того, депутати також зможуть надавати матеріальну допомогу. У кожного депутата є 500 тис. гривень на рік. За нашими розрахунками, вони зможуть надати матеріальну допомогу до 5 тис. осіб. Поки що закладено суму лише на цей рік – 42 млн гривень. У Програму закладено конкурс програм ветеранських організацій з інвалідністю, якою передбачено 10 млн гривень. Цьогоріч на ці заходи заплановано 3-4 млн гривень", – розповів Ігор Мещан. За словами очільника департаменту, проєкти організацій повинні мати чітку соціальну спрямованість. Кошти же програми розподілені помісячно, у залежності від надходження податків до бюджету. Першочергово надаватиметься матеріальна допомога і вже ближче до літа розпочнуться самі конкурси.  Для цього буде створена відповідна комісія, яка одержуватиме заявки через сайт КОДА і визначатиме їхню доцільність. Згодом має відбутися захист проєктів і лише після цього комісія пропонувати департаменту кому і скільки буде перераховано коштів. "Із минулих конкурсів був цікавий проєкт Федерації ветеранів АТО "Тільки живи", направлений на профілактику суїциду серед воїнів, сімейних сварок та підняття морального духу ветеранів. Крім того, проводився сімейний конкурс серед ветеранів АТО, аби вони більше часу проводили з сім’єю, налагоджували із психологами мікроклімат у родині тощо. Асоціація інвалідів організувала фотовиставку "Феї та лицарі", яка курсує нині по всій області. У ній головні герої – ветерани АТО та діти з інвалідністю. Організація осіб із інвалідністю "Прагнення" провели цикл тренінгів для ЗМІ, органів виконавчої влади щодо нових законодавчих вимог до осіб з інвалідністю.  Організація афганців "Вишкіл" військово-патріотичні змагання для дітей тощо", – додав він.  Також депутати затвердили Порядок використання коштів, передбачених в обласному бюджеті для надання адресної грошової допомоги мешканцям Київської області, які опинилися в складних життєвих обставинах та звернулися до депутатів облради. Зауважено, що кошти для надання матеріальної допомоги будуть розподілені пропорційно між всіма депутатами облради. Також ці кошти можуть бути надані не лише жителям Київщини, а й працівникам органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств чи установ у зв’язку із їхнім скрутним матеріальним становищем або піти на витрати, пов’язані з народженням, смертю близьких родичів, лікуванням тощо. Читайте: На Київщині затвердили програму підтримки дітей з інвалідністю і людей в складних життєвих обставинах Громади KV також поцікавилася у керівників на місцях, чи діють аналогічні програми підтримки для незахищених верств населення вже в об’єднаних громадах. Як виявилося, пріоритети у розподілі матеріальної допомоги у громадах різні, як і сума коштів, яку готові витратити з бюджету. Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук: У громаді діє аналогічна програма з виділення коштів на підтримку осіб у складних життєвих ситуаціях. Хоча, відверто кажучи, соціальний захист не є функцією місцевого самоврядування, це – функція держави та Мінсоцполітки. Однак розуміючи, які кошти виплачуються мешканцям, мусимо у деяких випадках ще і місцевий бюджет спрямовувати на допомогу. Також розуміємо наскільки складна ситуація у сільських населених пунктах. Тому, якраз одним із перших рішень після об’єднання було внесення змін до програми "Турбота", щоб вона охоплювала не лише місто, а діяла на всій громаді. Програма – це право використовувати кошти з бюджету на певні заходи: допомогу учасникам бойових дій та членам їхніх родин, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям, особам у скрутних умовах. Наприклад, перед новим роком сталася пожежа і багатодітна родина залишилася без домівки і потребувала допомоги тощо. Голова Узинської міської громади Віталій Гринчук: У нашій громаді діє програма "Турбота". Ми щороку виділяємо кошти  для незахищених верств населення, для  тих, хто потребує допомоги. При громаді створена відповідна комісія у складі фахівців соціального та медичного напрямків. Її очолює заступник голови і разом вони засідають з періодичністю 1-2 рази на місяць. Вони ж розглядають справи, звернення громадян, враховують обставини і виділяють кошти. Раніше такі комісії працювали пр РДА, тепер це відбувається на місцях. Цьогоріч, відповідно до бюджету, заплановано близько 300 тис. гривень.  Голова Баришівської селищної тергромади Олександр Варениченко: У громаді щороку збільшується сума фінансування за програмою "Турбота". Якщо у 2015 році, після об’єднання, ця сума сягала 50 тисяч, то цього року передбачено вже до 3 млн гривень. В основному Програма більше розрахована на надання матеріальної допомоги онкохворим або особам зі складними захворюваннями. Ми розуміємо, що сьогодні ці хвороби потребують досить дороговартісного лікування. Виплата складає на руки – трохи більше 10 тис. гривень. У громаді діє спеціальна комісія з розгляду заяв у складі місцевих лікарів. Цю Програму ми затверджуємо щороку і зазначена сума не є остаточною – все залежить від потреб.  Нагадаємо, що депутати Київської обласної ради також затвердили і програму будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області. Вона діятиме впродовж трьох років, але фінансування поки передбачено лише на 2021. Так, за 260 млн гривень планують відремонтувати і побудувати 20 шкіл, садочків, лікарень та стадіонів в деяких об'єднаних територіальних громадах. Частину соціальних об'єктів реалізують за рахунок трансфертів з обласного бюджету. Читайте: Київська область профінансує розбудову інфраструктури для 14 об’єднаних громад Фото: колаж KVКиевVласть

У результаті адмінреформи Іванківщину поглинув укрупнений Вишгородський район. Та ліквідація Іванківської райради, як і району загалом, потягнула за собою для правонаступників її майна низку кризових ситуацій. Тепер Вишгородська райрада має відшукати кошти на компенсації звільненим працівникам, а громада – розібратися із мільйонними боргами районних КП. Як відбувається реорганізація і з якими проблемами в цих процесах зіштовхнулася територія – дізнавалася KV. Як стало відомо KV, у результаті адмінреформи Іванківська районна рада припинила свою діяльність і вже Вишгородська райрада, як правонаступник, має передати юридичні особи та майно до Іванківської громади. 16 грудня 2020 року Вишгородська райрада прийняла відповідне рішення "Про початок реорганізації Іванківської районної ради шляхом приєднання до Вишгородської районної ради". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Іванківський район Як розповів KV ексголова Іванківської райради Валерій Потієнко, юридично рада ще не ліквідована, ця процедура триває і попередньо має завершитися лише у квітні. Перед виборами та складанням повноважень, рада встигла все районне майно передати на баланс Іванківської селищної ради. "Майже всіх працівників штату районної ради забрали до громади, у тому числі водія, прибиральниць, сторожів. Колектив апарату був молодий. Залишилося передати лише Фонд комунального майна, там працює три працівника. Адмінбудівля райради також перейде до громади. У районі були збиткові підприємства, окрім КП "Екогоспресурс". Це – готель, який спочатку працював в нуль, але згодом почав заробляти. КП "Іванківводоконал" має 2,6 млн гривень податкового боргу і другий водоканал, який обслуговував села, понад 2 млн гривень. Ймовірно, вони будуть оголошені банкрутами та ліквідуються. Щоб їх не ліквідували, необхідно виділити з бюджету кошти і покрити ці борги. Коли районна рада заробляла значні кошти, ми пропонували допомогу, але у результаті змогли домогтися лише купівлі двох нових автомобілів. Водоканали одержували лише копійки на покриття електроенергії, тому наразі вони в такому становищі. Там ще тривають суди і можуть заблокувати рахунки. І поки борги не покриють, неможливо буде і зарплату працівникам виплатити. Поки що заборгованості немає", – говорить він.  За його словами, до Іванківської селищної ради були передані і залишкові кошти, які були на рахунках сільрад, документація та архіви. "У районній раді було два архіви, на утримання яких виділялися кошти з ради та більш-менш спроможних сільрад. Об'єм документів значний, адже бухгалтерська документація зберігається 75 років. Були зроблені графіки щодо їхньої передачі до КП громади", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, Потієнко підкреслив, що більша частина майна перейшла до громади Славутича, що, на його думку, не є правильним. І вже велися переговори із представниками із зони відчуження щодо розподілу відповідних податків. "Сховище ядерних відходів розташоване у Чорнобилі та зареєстроване у Славутичі. Вважаю, що місцева адміністрація просто упустила цей об’єкт. Згодом Чорнобильський спецкомбінат перейшов під юрисдикцію ДП "УЗФО Чорнобильської АЕС", а у 1988 році була укладено домовленість, що АЕС сплачує податки до Славутича, а всі підприємства, які обслуговують зону відчуження, до Іванківського району. А це понад 60% всього бюджету. Згодом почалися зміни керівництва і Славутич розпочав притягувати до себе і інші підприємства. І в 2019 році з району вже було забрано 5 млн гривень податків, які надходили від підприємств загонів охорони, пральні та автопарку. Для району це були вагомі кошти і вони могли би зараз надходити саме до громади", – зауважив він.  Іванківська громада Депутат Іванківської громади Олег Береговий також підтвердив KV, що всі передавальні акти по сільрадам були затверджені ще на минулій сесії. Проте майно громаді вдалося передати лише з другої спроби.  "Залишаються проблеми ще з діяльністю Фонда комунального майна, у громаді ще не створено відповідного управління. До громади перейшла частина працівників із адміністрації, і звісно, що частина працівників селищної та сільських рад залишилися, на жаль, без роботи. Після прийняття майна громаді довелося ліквідувати один комунальний заклад – Центральну районну аптеку. Це підприємство останні роки було збитковим, проблема була і в призначенні керівника, адже там ніхто, навіть, не хотів працювати. Для того, щоб селищна рада могла його ліквідувати, були внесені відповідні зміни до Статуту. Особисто був проти такого рішення, необхідно спершу шукати шляхи щодо вирішення таких ситуацій", – говорить він. Вишгородський район Як повідомив KV голова Вишгородської районної ради Андрій Анісімов, на перших же сесіях Вишгородської районної ради VIII скликання було прийнято низку важливих рішень щодо передачі майна з районного підпорядкування до громад. "Всі питання передачі майна обговорюються та вирішуються в спокійному робочому режимі. У зв’язку з ліквідацією районів і, відповідно, рад, є деякі проблеми з вивільненням співробітників низки колишніх районних структур. По-перше, в громадах не просто знайти роботу. По-друге, у зв’язку зі значною віддаленістю Вишгорода, пропозиції щодо переводу вивільнених працівників до апарату новоутвореної ради, зазвичай, є неприйнятними. Тож виникає необхідність, згідно із законодавством, повного розрахунку з такими працівниками. Вишгородська райрада, як правонаступник і згідно з трудовим законодавством сплачує всі виплати і компенсації вивільним працівникам. Їм виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Згідно із Кодексом, про звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. За цей час за ними зберігається середньомісячний заробіток", – говорить він. Крім цього, за словами очільника району, працівники мають одержати компенсації за невикористані відпустки. У результаті мова йде про чималі суми, які випливають у сотні тисяч гривень.  "При всьому цьому, законодавець залишив новоутворені райради без надходжень. У вересні ВРУ прийняла зміни до Бюджетного кодексу, якими значно обмежили джерела наповнення районних бюджетів, а також виключили райради з фінансової мережі на одержання коштів із держбюджету. Ці зміни унеможливили виконання районними радами не тільки повноважень, визначених в законі "Про місцеве самоврядування в Україні", але й статтею 143 Конституції України. Впевнений, ситуація, що склалась, турбує не лише Вишгородську райраду, й інші ради по всій Україні", – резюмував Анісімов.  Також, як вдалося дізнатися KV зі слів апарату Іванківської РДА, була ліквідована і адміністрація. Свою діяльність, як і її керівництво, рада припинила 4 лютого. Нагадаємо, у результаті змін в адмінтерустрої України Вишгородський район одержав новий формат. До реформованого району увійшло сім громад: Вишгородська, Димерська, Петрівська, Пірнівська, Іванківська, Поліська, а також Славутицька, яка територіально розташована у сусідній Чернігівській області. Іванківський район з адмінцентром в селищі Іванків був найбільшим районом в Україні. Загальна його площа з населенням в 30 545 осіб складала 3616 кв.км. Частина району лежить у Чорнобильській зоні відчуження. У 1986 року населені пункти Чорнобильського району, що не були відселені, передали до Іванківського району, а сам район був ліквідований. До складу Іванківського району входила селищна і 26 сільських ради, місто Чорнобиль і 80 сіл. Восени всі сільради були об’єднані в Іванківську громаду з центром в Іванкові. Площа громади – 1780.9 кв.км.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Фото: колаж KVКиевVласть

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко  під час свого виступу на події “Вакцинація. Корупція. COVID-19: відкрита дискусія” заявив, що в рамках ініціативи COVAX Україна може отримати в першу чергу вакцину від виробника Pfizer. Остаточне підтвердження буде 29 січня. Про це KV повідомила пресслужба ГО "Антикорупційний штаб".Подписывайтесь на новости “КиевVласть” На заході від ГО “Антикорупційний штаб” та БФ “Пацієнти України” представники МОЗ, НСЗУ та експерти обговорили на якому етапі зараз знаходиться підготовка до вакцинації від COVID-19. В Україні головним документом щодо вакцинації є дорожня карта, за якою заплановано вакцинувати населення протягом 2021-2022 років. За словами заступника Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка вже у лютому цього року в країні почнеться вакцинація:  “За попередніми домовленостям, Україна від COVAX очікує 16 млн доз вакцини. Також, Україна має закуплену вакцину за державний кошт. Зараз ДП “Медичні закупівлі” очікує на портфоліо від Sinovac, де буде вказано точні дані про ефективність. Вакцина для українців, які не входять в групи ризику, з’явиться на ринку не раніше другої половини 2021 року. Задля ефективного впровадження вакцинації від COVID-19, ми запустимо інформаційну кампанію, як тільки дізнаємось точні дати поставки.” “Всього заплановано 5 етапів вакцинації. Перші чотири етапи — для груп ризику, а п’ятий — для всіх охочих. Для нас було важливим включити в перший етап серед груп ризику військовослужбовців. В умовах війни потрібно, щоб наші солдати на передовій не захворіли коронавірусом”, — говорить Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. Ще однією можливістю отримати вакцини від коронавірусу для України є допомога від країн Європейського Союзу. “ЄС має в планах на майбутнє такий механізм як “vaccine sharing”. Механізм передбачає передачу вакцини безоплатно або за гроші для інших країн”, — зазначає Олександра Яновська, політична експертка з питань охорони здоров'я, юстиції та внутрішніх справ Делегації ЄС в Україні.  Важливим і актуальним є питання обліку вакцини: щоб на першому етапі її отримали лише ті, хто відноситься до груп ризику.  Ярослав Кучер — заступник Міністра охорони здоров'я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації заявив: “Наразі в системі охорони здоров’я ведеться реєстр пацієнтів та медичних записів. І саме задля чіткого обліку вакцин, їх логістики та використання планується робота з електронною системою охорони здоров’я e-health”. Також свою роботу вже почали близько 150-ти контактних центрів, в які громадяни можуть звернутися з питаннями щодо COVID-19.  Питання обліку вакцин торкнувся Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ: “НЗСУ планує закуповувати медичні послуги з вакцинації в рамках окремого пакету нормативних документів, драфт, якого вже подано до МОЗ. Відповідно до нього, НСЗУ буде оплачувати закладам охорони здоров’я за проведення вакцинації проти COVID-19  і відповідно принцип “гроші йдуть за пацієнтом” буде збережено.” Представники Світового Банку в Україні Олена Дорошенко та Дмитро Донець розповіли, що за попередніми домовленостями, Світовий Банк планує підтримку України у вигляді позики розміром 90 млн доларів на підтримку заходів з протидії  COVID-19 в Україні, а саме на забезпечення вакцин та тестування від COVID-19. Вони зазначили, що для Світового банку пріоритетним є належний облік вакцин, закуплених Україною в рамках позики. Запис онлайн-трансляції: Додатково:  Антикорупційний штаб – громадська організація, створена у 2014 році. ГО “Антикорупційний штаб” розробляє цифрові інструменти, які підвищують спроможність громадян контролювати прозорість та ефективність роботи органів місцевої влади. Метою Антикорупційного штабу є запобігання і протидія корупції, а також зменшення толерантності до корупції серед населення.  БФ “Пацієнти України” 9 років допомагає отримати доступ до безкоштовного, державного лікування українським пацієнтам. Фонд опікується проблемами пацієнтів, що хворіють на рак, гемофілію, вірусні гепатити, рідкісні хвороби, а також людьми, що живуть з ВІЛ та туберкульозом. Представляє інтереси майже 1,5 млн пацієнтів і є однією із найбільших пацієнтських організацій в Україні.Фото: пресслужба ГО "Антикорупційний штаб"КиевVласть

У цьому році участники АТО Київщини та їхні сім’ї, а також родини учасників Революції Гідності можуть отримати сумарно майже 66 млн гривень фінансової допомоги. У проєкті відповідної цільової програми, прийнятої Київською обласною радою (КОР), значиться і сума витрат на наступний рік – майже 79 млн гривень. Передбачені документом і декілька нововведень щодо порядку отримання грошових виплат. Як стало відомо KV, відповідний проєкт “Київської обласної цільової програми соціальної підтримки в Київській області учасників антитерористичної операції (АТО), операції Об’єднаних сил (ООС) та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також родин Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності на 2021-2022 роки” Київська обласна рада (КОР) затвердила 24 грудня 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проєкт представлено відповідним розпорядженням Київської ОДА від 9 грудня 2020 року № 709. Зазначається, що відповідно до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, у Київській області сьогодні перебуває на обліку 18 770 учасників АТО/ООС; 1 816 осіб, які належать до осіб з інвалідністю І-ІІІ груп внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, 761 – члени сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС.  Порівняно з даними попередньої цільової програми (2018-2020) кількість людей, що отримують матпідтримку, зросла. Станом на 1 січня 2020 року нараховувалось 14 823 учасників АТО/ООС; 753 особи з інвалідністю, 535 членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС. До цієї програми, зокрема, згідно пропозицій громадських організацій учасників антитерористичної операції та Героїв Небесної Сотні включено також обсяг фінансування на виплату відшкодування витрат на дороговартісне лікування та придбання дороговартісних лікарських препаратів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Яких виплат чекати АТОвцям На підтримку зазначених у Програмі учасників бойових дій на сході та їхніх сімей у 2021-2022 роках планують виділити 144 млн 817 тис. 165 гривень винятково з обласного бюджету. З них на 2021 та 2022 роки суми видатків дорівнюватимуть 65 млн 895 тис. 660 гривень та 78 млн 921 тис. 505 гривень відповідно.  Усі одноразові виплати у 2021 році сумарно обійдуться бюджету області у 41,2 млн гривень.  Програмою передбачено, що щомісячну адресну грошову допомогу отримують лише діти – повні та неповні сироти. Їм виплачуватимуть відповідно 6810 гривень, якщо йдеться про сиріт, позбавлених батьківського піклування, де один з батьків загинув у АТО/ООС та 4540 гривень, якщо в АТО загинув один з батьків. Таких відповідно 10 та 221 дитина. Виплата щорічної одноразової грошової допомоги у 2021 році у розмірі 34 050 гривень на сім’ю передбачена для 329 сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в АТО/ООС, смерть яких пов’язана із захистом Батьківщини.  Що ж до усіх інших категорій категорій військовослужбовців, що брали участь в АТО/ООС, та їх сімей та родичів, їм усім надається одноразова грошова допомога. До таких категорій у цьому році належать по-перше, сім’ї учасників АТО/ООС, які самостійно займаються вихованням дітей, мають на утриманні дитину з інвалідністю; багатодітні сім’ї учасників АТО; тяжко хворі члени сім’ї без встановленої інвалідності; заявники, яким встановлена інвалідність внаслідок загального захворювання; заявники, житло яких зруйновано внаслідок пожежі та які не мають здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя. 850 таких сімей отримають по 18 160 гривень. Також це – учасники АТО/ООС, які належать до осіб з інвалідністю І-ІІІ груп внаслідок війни (І група – 45 400 грн, ІІ група –  34 050 грн, ІІІ група – 22 700 грн). Учасники бойових дій, які отримали поранення в зоні проведення АТО, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності – 18 160 грн. Сім’ї учасників АТО, які загинули – таких сімей 20, вони одноразово отримають по 158,9 тис. грн/сім’ю. А ще – учасники Революції Гідності, які отримали ушкодження (легкі – 22 700 грн; середні –  34 050 грн; тяжкі – 5 осіб, 45 400 грн). Стосовно загиблих та постраждалих внаслідок Революції Гідності, 9 сім’ям та 6 дітям Героїв Небесної Сотні виплачуватимуть відповідно щорічну та щомісячну одноразову грошову допомогу у розмірах 34 050 та 4540 гривень на особу. Головна новація цієї програми, як зазначено вище – відшкодування витрат на дороговартісне лікування та придбання дороговартісних медикаментів для АТОвців, розмір якого – 350 тис. гривень. Такої суми потребує 5 осіб.  Порядок проведення виплат В адміністрації також затвердили зміни до існуючого “Порядку використання коштів обласного бюджету для надання адресної матеріальної допомоги…” розпорядженням від 3 листопада 2020 року № 612.  По-перше, пакет документів для отримання допомоги розширився для усіх категорій. Це довідка органу соціального захисту (райдержадміністрації або виконкому відповідної ради) за місцем проживання заявника щодо того, чи отримував він матеріальну допомогу з місцевого бюджету; та якщо заявник відноситься до внутрішньо переміщених осіб – копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. По-друге, з’явилося декілька важливих новелл. У першу чергу, у новій редакції документу з’явилася сама згадка внутрішньо переміщених осіб: матеріальна допомога за цим Порядком надається таким особам за фактичним місцем проживання, а не за пропискою у Київській області. Заявники усіх категорій також отримають змогу долучати до звернення до органів соціального захисту населення свого законного представника.  Крім того, до Порядку вписали пункти стосовно того, які документи потрібні заявнику для відшкодування витрат на дороговартісне лікування та придбання дороговартісних медикаментів, у тому числі таких, які не входять до Національного переліку. Повний перелік виглядає наступним чином: Підводні камені На перший погляд при порівнянні даних реєстру та даних у програмі видно – допомогу отримають не всі, але “за бортом” лишиться порівняно мало учасників АТО та їхніх сімей чи дітей. Наприклад, з облікованих 1816 учасників АТО, що отримали інвалідність І-ІІІ груп внаслідок бойових дій на сході, допомогу отримає 1418 людини.  Голова департаменту соціального захисту КОДА Ігор Мещан пояснює: орієнтуються тут, у першу чергу, на існуючі заяви, та на ще деякі умови. “Проблем з отриманням допомоги членами сімей загиблих та особами з інвалідністю немає: всі до одного отримають її, якщо подадуть відповідну заяву. Програмою передбачені додаткові соціальні виплати у тому числі для тих учасників АТО та їх сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Є державне соцзабезпечення, яке передбачає виплати пенсій, виплати з втрати працездатності чи загибелі, і є додаткова обласна підтримка, і от стосовно останньої в наших розрахунках є виплата за заявою, тобто за бажанням членам сімей, особам з інвалідністю, тощо. Фактично, усі з цих категорій можуть отримати виплати, але є випадки, коли, скажімо, хтось не хоче отримувати свою допомогу, бо вважає себе забезпеченим і прагне лишити ці кошти для більш вразливих категорій населення. Написання заяви – загальносвітова практика, а не наше ноу-хау. Для 18 тисяч чоловік, що перебувають на обліку, ми маємо сприяти працевлаштуванню та допомагати відкривати свій бізнес та створювати для цього умови. Тому у нас є “фільтр” – допомога у першу чергу для тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах”, – каже голова департаменту. Пояснив він і новий пункт, що стосується відшкодування витрат на дороговартісне лікування. За його словами, він не зовсім новий, але запрацювати має саме з 2021 року. “[Цей пункт] з’явився у попередній програмі лише наприкінці 2020 року. Він важко просувався, адже лежить в одній площині із медициною, але ми довели нашим департаментам фінансів та юридичному, що постановою Кабміну № 333 не враховані всі операції, девіації, лікарські засоби. Є велика кількість того, що можна зробити в обласній клінічній лікарні за державний кошт, але є специфічні випадки, які державою не враховані. Для цього і передбачене це відшкодування, на яке раніше збирали кошти волонтери. Ми приділяємо велику увагу виставці медиків, деякі з них входять до нашої комісії”, – каже Мещан.  Пункт про довідку з органів соцзахисту доданий для верифікації виплат, підкреслює голова департаменту – аби допомога була більш адресною та потрапила тим, кому вона найбільше потрібна.  “У нас були випадки у минулих роках, коли, наприклад, батьки загиблого героя подавали заяву, вказували, що є єдиними родичами, а ми встановлювали потім наявність в нього дітей від попередніх шлюбів абощо. У новому порядку ми передбачили вивчення справи по всіх реєстрах і ввели такий собі запобіжник. Із самим фінансуванням програми проблем не виникало, крім однієї затримки у 2018 році, ми виплачуємо усе вчасно і у повних обсягах”, – розказує Ігор Мещан. Нагадаємо, у 2019 році Київоблрада мала намір створити єдиний реєстр учасників АТО/ООС, на підставі якого будуть впроваджуватися механізми надання медпослуг ветеранам столичного регіону. У числі таких послуг – медична та психологічна реабілітація. Реєстр обіцяли створити в травні. Читайте: На Киевщине решили пересчитать АТОшников  Також у 2019 році на Київщині за часів одного з минулих губернаторів обіцяли створити спеціальний відділ, який буде займатися питаннями учасників АТО. Також влада регіону обіцяла збільшити виплати дітям-сиротам і сім'ям загиблих.  Читайте: Губернатор Бно-Айриян занялся поддержкой семей участников АТО  Фото: коллаж KVКиевVласть

Аграріям Київщини видадуть понад 26,6 млн бюджетних коштів на розвиток сільського господарства.  Найбільше коштів перепаде малим фермерам на підтримку тваринництва, решту – витратять на проведення агровиставок. Самі сільгоспвиробники говорять: дотації – це добре та не цим єдиним живе галузь. Окрім фермерства, є й більш проблемні напрямки, які вартують державної уваги. Та й зрештою – попередня програма підтримки передбачала куди більше коштів.  Як стало відомо KV, 24 грудня депутати Київоблради затвердили комплексну програму розвитку сільського господарства та сільських територій області на 2021-2023 роки "Дієвий аграрій ‒ успішна громада".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Департамент фінансів КОДА при формуванні показників обласного бюджету на 2021 рік мав же передбачити асигнування на реалізацію заходів Програми. Кошторис  Згідно із Додатком з рішення, загалом на реалізацію Програми за три роки мають витратити понад 26,6 млн гривень. Найбільше коштів виділить область – 22,9 млн гривень, підтримка держави складає тут всього 3,7 млн гривень. Та, якщо порівнювати фінансування з попередньою аналогічною Програмою, то у 2018-2019 році ця сума була більшою на понад 11,8 млн і сягала 35,8 млн гривень.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, у 2021 році планують скерувати 8 380 млн гривень, де 1 230 млн гривень складають кошти державного бюджету та 7 150 млн – обласного бюджету, у 2021-му – 8 880 млн гривень (1 230 млн – держбюджет, 7 650 млн – обласний), у 2023-му – 9 380 млн гривень (1 230 млн – держбюджет, 8 150 млн – обласний).  Куди і скільки Всього Програма передбачає витрати за двома основними напрямками діяльності. Це – підтримка галузі тваринництва та розвитку виставково-ярмаркової діяльності в агропромисловому комплексі області. Раніше же обласна влада робила акцент у Програмі саме на часткову компенсацію кредитних ставок для фермерів, створення кооперативів на селі, і, звичайно, організацію виставок і форумів. У описі Програми зауважено, що сьогодні основна проблема Київщини – зменшення обсягів виробництва молока та молочної продукції. Цьому сприяло скорочення за останні п’ять років поголів’я корів на 12 тис. Загалом населення недоотримує 25% від необхідної норми споживання цієї продукції.  Раніше держава надавала спеціальну бюджетну дотацію, але скористатися нею могли лише фермери з доходом від реалізованої продукції за рік у розмірі 20 млн гривень або нещодавно зареєстровані. Тож з області у 2020 році відповідні заявки змогли подати лише шість господарств на загальну суму дотації в понад 1,2 млн. гривень. Тож тепер у Програмі передбачили дотацію за утримання корів з обласного бюджету і для малого та середнього агровиробника. Так, на стабілізацію поголів’я корів щороку з держбюджу спрямовуватимуть по 1,230 млн гривень. Це вартуватиме державі загалом у 3,6 млн гривень. З обласного же бюджету на збільшення обсягів виробництва молока обіцяють загалом суму в 22,5 млн гривень. У 2021 році на цей напрямок спрямують 7 млн гривень, у 2022 році – 7,5 млн гривень та у 2023 році – 8 млн гривень.  Наголошується, що дотація за утримання корів надаватиметься на безповоротній основі в розмірі до 1500 гривень за одну голову. Проте сума дотації протягом року не може перевищувати 500 тис. гривень. Продовжить область і роботу з активізації участі місцевих товаровиробників у виставкових заходах. Загалом 450 тисяч гривень з обласного бюджету за три роки витратять на проведення щорічної міжнародної агропромислової виставки (оренда павільйону, забудова ексклюзивного виставкового стенду) та інших виставкових заходів.  Експертна думка Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області Олександр Чубук:  Це непогана програма: галузь тваринництва поступово занепадає і потребує підтримки. До сьогодні цю дотацію одержували лише великі господарства, які і так прибуткові. Так, в області працює Українська молочна компанія, у якої понад тисячі голів та новітні технології.  Головне, щоб ці кошти дійсно дійшли до малого фермера. Адже, яким чином здійснюватиметься відбір кандидатів незрозуміло – в асоціації не запрошували відповідної інформації чи статистики. Малі господарства та новачки потребують допомоги завжди. Наука говорить про вимирання сіл вже за 20 років, якщо сільське господарство розвиватиметься і надалі лише у напрямку великих корпорацій та холдингів. У селі має бути, щонайменше, два десятки малих господарств та фермерів. Проведення виставок завжди передбачалися в бюджеті. Та у сільгоспгалузі, можливо, треба було звернути увагу і на заходи зі зрошення, підтримку овочівництва. Три роки діяла держпрограма підтримки садівництва та виноградарства, і результат дійсно є: на Київщині займаються ягодами, вирощують сади. Керівник Асоціації фермерів Згурівського району, ексголова Згурівської райради Степан Кузьмич: На Київщині залишилися фермери, які давно мають землю, галузь не розвивається за рахунок створення нових господарств. Землі для цього немає. Вважаю, 500 тис. гривень дотації – буде достатньо саме для фермера. А, якщо у користуванні 300 га землі і наймана сила – це вже не фермер, а велике товарне виробництво. Є поворотні кошти, які надаються з державного фонду для підтримки фермерів і ним активно користуються. І саме тут, думаю, необхідно було би збільшити розміри цього фонду, адже він розрахований саме на дрібного фермера. На мою думку, сьогодні вартувало би більшої уваги надання допомоги на купівлю техніки та обладнання, переробку чи розширення, якби аграріям повернули відшкодування ПДВ на розвиток господарства. Добре, якби сприяли і початківцям, які мають паї і бажають зареєструватися як юрособи, розвивати власне потенційне мале господарство. Хотілося, щоб для аграріїв проводили опитування і цікавалися, чого вони дійсно сьогодні потребують. Всі ці програми мали проходити погодження з асоціаціями фермерів: кому давати ці кошти і на що, хто має входити в ці комісії з розподілу. Якщо ж це поворотна допомога, то за використання коштів цим господарником має хтось нести і відповідальність. За кордоном ці всі механізми давно відпрацьовані. Має бути це прозоро і в Україні. Нагадаємо, Київська обласна рада затвердила Програму розвитку автомобільних доріг 2020-2022, визначивши, які дороги та за які кошти будуватимуться та ремонтуватимуться в столичному регіоні. У Департаменті регіонального розвитку (ДРР) КОДА обіцяють зосередитися на масштабних проєктах, капремонті та експлуатаційному утриманні. Чимало комунальних доріг цьогоріч вийдуть з-під відповідальності області, адже в рамках децентралізації нині це відповідальність громад. Читайте: В далеку путь: за два роки Київщина планує якісно відремонтувати 59 доріг Фото: колаж KV КиевVласть

Надати право власникам землі розривати договори оренди, гарантувати за високою ціною викуп землі державними органами чи органами  місцевого самоврядування, прокредитувати власників землі для споживчих потреб та громадян для купівлі землі, реалізувати нову політику аграрного розвитку за участю виключно українців і в інтересах українців, сформувати ефективного власника землі виключно з громадян України з недопущенням концентрації землі у обмеженого кола осіб – ці та інші важливі чинники, як соціальні, так і економічні, створюють  систему нових прогресивних земельних відносин, передбачену проєктом закону “Про прогресивні земельні відносини” (№3208) за моїм авторством. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Те, що влада назвала “земельною реформою”, нічого спільно з реформуванням не має – банальне переформатування країни під недержавні монополії та олігархічний устрій. Така банальщина з розкрадання української землі не спрацює. Унеможливлення розвитку аграрної галузі і розвитку економіки країни, загроза національній і продовольчій безпеці, відсутність суспільної спрямованості і наявність переважаючого суспільного спротиву – чинники, які надають практичну негативну оцінку від самого початку можливої дії таких законів, наслідком чого буде неминуча потреба їх відміни і реалізації народної земельної реформи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Рано чи пізно постане питання в необхідності реалізації справжньої земельної реформи – Народної земельної реформи. Мною розроблена Народна земельна реформа в інтересах українців, а необхідні для її реалізації положення викладено в проєкті закону  “Про прогресивні земельні відносини”. Реформа – це зміна однієї форми на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, вона несе загрози і погіршення стану (умисно чи через відсутність розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків). Я за ту реформу, яка робить покращення. Метою законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” і є отримання очікуваних суспільством покращень: економічних, соціальних, суспільно-політичних. Завдання законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” визначено, враховуючи  необхідності розширеного відтворення аграрної галузі, прагнень власників землі, громадян України, наявної економічної ситуації в країні і можливостей, які можуть бути сформовані для відтворення аграрної галузі: Реалізувати право власників землі не тільки розпоряджатися нею, а й гарантувати високу і щораз вищу цінність землі. Сформувати умови для переходу в найкоротший час від користувальної форми земельних відносин (оренда, емфітевзис) до самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі. Самостійна форма є незаперечно ефективнішою за користувальну. Забезпечити умови для повернення землі її власникам з довготривалої оренди чи емфітевзису. Забезпечити умови повернення землі, яка була незаконно відчужена під час дії заборони на її відчуження, її попереднім власникам. Уникнути можливостей створення монополій (концентрації) прав власності на землю. Закон не повинен порушувати положення Конституції України чи підміняти Конституцію. Закон не повинен ставити під загрозу національну та продовольчу безпеки. Тому в основу положень законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” покладено наступне: набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування; надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору. Цим забезпечується можливість швидкого переходу до самостійних форм сільськогосподарської діяльності на землі та впровадження ринкових механізмів у земельні відносини; фінансове забезпечення власників землі для повернення отриманих  авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення; обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1  гектар для чорнозему). Це не тільки визначає мінімальну ціну покупки землі, але й гарантує її; формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі через участь у товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі. Фактично це формування нової аграрної політики, направленої на розширене відтворення аграрної галузі; кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі на умовах до 3% річних. Це створення сприятливих умов для переходу до самостійної форми земельних відносин через участь у Товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі; допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок  їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі). Це організоване державою виявлення угод незаконного відчуження землі і повернення землі її попереднім власникам чи спадкоємцям або передача в комунальну чи державну власність; кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1  гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних. Таке кредитування демотивує власника землі її продавати; кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру  нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних. Це є необхідним для формування ефективного обміну землі, формування ефективного власника землі та одною з форм гарантування мінімальної ціни на землю. Саме таке бачення реформування земельних відносин забезпечить розширене відтворення аграрної галузі, створивши також базис відновлення тваринництва, переробки та інших напрямів аграрного виробництва. Критикувати бажання і дії з приводу прагнення відкрити так званий ринок землі в Україні можна нескінченно. Ми відійшли від поняття ринку землі – його не може існувати, це набір слів. Ми не повинні перетягувати чиїсь моделі так званих ринків землі, бо ми – це ми. Я не знаю, де в світі існує країна з успішним так званим ринком землі. І перед тим, як мені хтось назве таку країну, він повинен добре подумати, чи впевнений він у тому, що це країна з прогресивними земельними відносинами. Саме земельні відносини, а не ринок землі, і тільки власне бачення формування земельних відносин з відгуком на потреби суспільства, громадян України і держави Україна та її економічного відтворення та розвитку  нам необхідні. І не можна виключати, що саме так сформовані земельні відносини будуть прогресивні не тільки для України, але стануть прикладом і для інших країн. ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ – громадська організація яка створена і діє в інтересах власників землі. Просуванням закону “Про прогресивні земельні відносини” займається ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ. МИ ЄДИНІ, ХТО: - ЗА ПРАВО РОЗРИВАТИ ДОГОВОРИ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ! - ЗА ПРАВО ВІЛЬНОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЕЮ! - ЗА НЕПЕРЕУКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ! - ЗА САМОСТІЙНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ВЛАСНІЙ ЗЕМЛІ! - ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ВІД ЗЕМЛІ У ЇЇ ВЛАСНИКІВ В 2-4 РАЗИ! - ЗА ТОВАРИСТВА ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ!  ТИСНІТЬ ▶ https://www.facebook.com/groups/vlaszem і долучайтеся до ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ Читайте: 2021 рік – в інтересах власників землі та України Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Після виборів до міської ради депутатським корпусом на посаду секретаря міської ради більшістю обрано Владислава Байчаса, який наразі виконує обов’язки очільника Бориспільської громади. Про життя, здобутки та плани на майбутнє дізнавалися журналісти. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Характер, хобі та принципи- Чим полюбляєте займатися у вільний час? Можливо, маєте хобі?- Зараз практично немає вільного часу. А щодо хобі, то люблю риболовлю та полювання. Але на полюванні люблю суто процес, бо вбивати тварин шкода.- Опишіть себе.- Я не вмію брехати, пунктуальний, намагаюся завжди дотримуватися слова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться - Чого не можете терпіти в людях?- Якщо хтось мені бреше, жадібний і непунктуальний — я не маю справ з такою людиною.- Що для вас головне в житті?- Як говорив один мій друг, жити чесно — вигідно. Тому намагаюсь не гнівити Бога. За сімейною завісою- Ваша родина досить не публічна. Давайте познайомимо наших читачів із вашою сім’єю. Як ви познайомились із дружиною, чому обрали її?- З моєю дружиною Наталею ми одружилися у 1991 році. Жили поряд, у одному районі. Побачив — сподобалась. Я старший за неї на три роки. Тоді вона тільки-но закінчила школу. І це було кохання з першого погляду. Ось так і утворилася наша сім’я. Наступного, 2021 року, будемо святкувати ювілей — 30 років, як ми разом.- Як ви завойовували кохану?- Раніше ж не було так багато розважальних місць, як сьогодні, тому відвідували танцювальний майданчик, гуляли в парку, годинами розмовляли про мрії, про плани, про майбутнє.- Ви батько багатодітної родини. Розкажіть про ваших синів та дочок.- У 1992-му році у нас з дружиною народився старший син Дмитро, у 2003-му — донька Каріна, у 2005-му — син Антон, а у 2012-му році — донька Серафіма. Старший син Дмитро має дві вищі освіти — закінчив КНУ ім. Т. Шевченка, юрист за спеціальністю, та Національну академію прокуратури України. Зараз працює в прокуратурі. Інші діти ще школярі. Наш Антон, як і я свого часу, займається боксом, а Серафима — художньою гімнастикою та плаванням.- Вихованням дітей займається дружина?- Здебільшого так, але я також їй допомагаю.- Скажіть, що важче: обіймати керівну посаду чи бути головою багатодітної родини?- Особисто для мене це взагалі різні речі. Від дітей я отримую більше задоволення, ніж від роботи. Адже робота з людьми надзвичайно складна, витрачаєш багато енергії, до того ж потрібно мати стійкість духу, адже з’являється багато опонентів. А діти та дружина — це моя радість та натхнення.- Чи суворий ви батько?- Якщо старшого сина ми тримали в лещатах, в строгості, то меншим дозволяємо вже набагато більше. Старший син народився, коли мені було 22 роки. Я ще не мав батьківського досвіду. А от найменша доня Серафима народилася, коли мені було 42 роки. Звісно, що у такому віці діти сприймаються інакше, ніж у юності, коли ти фактично ще сам дитина. Вважаю, що я справедливий батько, але при цьому добрий.- Серафима — це ангел, який найближче знаходиться до Бога. Хто обирав таке красиве ім’я донечці?- Дружина. А от інших трьох дітей називав я.- Владиславе Михайловичу, опишіть ваш звичайний робочий день.- Прокидаюсь о 6:00 ранку, йду на прогулянку з собаками, у нас йорк і цвингер. Потім 40-60 хвилин на заняття спортом. Снідаю та їду на роботу.- Якщо порівнювати ваш робочий день у райраді на посаді голови та робочий день у міськраді, чим вони відрізняються?- Працюючи в райраді, я повертався додому близько 19-ї години, тому мав ще час для заняття спортом та відпочинку з дружиною та дітьми. А от зараз робочий день завершую і о 21:00. Дуже багато нагальних та водночас важливих робочих завдань потрібно встигнути зробити кожного дня. Проте тримаю руку на пульсі, все виконується за графіком. Для розуміння: районна рада та районна державна адміністрація виконують дві різні функції — законодавчу та виконавчу. А у місті голова виконує дві функції — він рада та адміністрація одночасно. Тобто навантаження удвічі більше. Від райради до міськради- Ви були головою райради, наразі вас обрали секретарем Бориспільської міської ради. Фактично ви зараз виконуєте обов’язки міського голови. З чого розпочали роботу та що плануєте зробити найближчим часом?- До Борисполя приєдналися села, тому зараз у першу об’єднуємо відповідні служби. З початку бюджетного року ми підняли зарплати освітянам міста, як це раніше було зроблено в районі. Вчителі отримають заробітну плату, більшу на 25%, а директори та заступники — на 50%. Плануємо закупити вчителям ноутбуки для дистанційного навчання, це було закладено в бюджет 2021 року.- Що ще плануєте зробити до 17 січня на посаді очільника?- Зараз ми вже працюємо, щоб запустити у Борисполі невідкладну медичну допомогу на базі нашої первинки. Це додатковий транспорт і відповідно — додатковий персонал та цілодобове чергування. Автомобіль буде виїжджати до хворого додому, де на місці поставлять крапельницю, зроблять укол, знизять тиск і т.д. Раніше екстрену та невідкладну допомогу надавала служба швидкої медичної допомоги. Сьогодні ж у місті є лише екстрена медична допомога, від чого страждають люди, які потребують невідкладної допомоги.- Постійні наради, засідання, сесії. Як вдається все організовувати?- Якби я не працював головою районної ради, то навіть не знаю, чи вдалося б мені все це. Але оскільки я займав подібну посаду в районі, то мені відомий весь функціонал зсередини. Тим більше, що ми з Анатолієм Соловйовичем Федорчуком багато років поспіль працювали в тандемі для вирішення нагальних завдань для міста та району. Якщо на посаду голови міста чи секретаря приходить людина без досвіду, їй знадобиться принаймні три місяці, а то й півроку чи рік, щоб зрозуміти лише суть управління містом. До того ж, до Бориспільської громади приєдналися ще й села, які знаходилися у моєму підпорядкуванні як голови району. Це ще додатковий обсяг навантажень. Але особисто мені цей напрямок роботи знайомий не з чуток, а на власному досвіді. Адже я знаю всі проблеми та потреби сіл, їхні плани на наступний рік, які потрібно втілити в життя. Тому в роботі секретаря Бориспільської міської ради, який наразі є виконуючим обов’язки очільника міста, в мене все сплановано, все під контролем, робота із забезпечення життєдіяльності міста та сіл ведеться щодня.  Фото: надане Владиславом БайчасомКиевVласть

На сесії Бориспільської міської ради затверджено бюджет на 2021 рік. Ми вивчили головний документ міста та знайшли найцікавіші моменти. Бюджет освіти Новоприйнятий документ можна з упевненістю назвати “освіто орієнтованим”. Адже дотація з міського бюджету лише на заробітні плати та доплати і премії вчителям та директорам закладів середньої освіти складе 39 мільйонів гривень. При чому несправедливість минулих років, коли районні вчителі отримували більшу зарплатню, ніж міські, буде подолано. З 2021 року вчителі отримуватимуть премії в розмірі 25%, надбавки за престижність в розмірі 30%, а директори та їх заступники — 50% доплати за складність роботи. Крім цього, дошкільна та шкільна освіта отримають 908 мільйонів (із них 496 — із міського бюджету) на поточні потреби: закупівлю матеріалів, обладнання, ремонти тощо. Із них 2,7 мільйона передбачено на підготовку закладів освіти району та міста до можливості переходу на освіту з дистанційними елементами навчання через карантинні вимоги. Таким чином, кожен учитель буде забезпечений комп’ютерним та програмним забезпеченням, веб-камерами тощо для проведення уроків у віддаленому режимі. Всього із міського бюджету утримуватимуться 15 ЗОШ, 19 ДНЗ, будинок дитячої та юнацької творчості, центр туризму і краєзнавства, табір відпочинку “Факел”, центр професійного розвитку медпрацівників, інклюзивно-ресурсний центр та дитяча музична школа. На виплату матеріальної допомоги тим, хто цього потребуватиме, визначена сума в 3 мільйони гривень Крім того, передбачаються витрати на пільги інвалідам по зору, медичне обслуговування особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, заходи з оздоровлення дітей, підтримку організацій інвалідів та ветеранів тощо . Всього на соціальний захист та соціальне забезпечення передбачено витратити 38,2 мільйони бюджетних гривень. Медицина: невідкладній бути Невідкладна допомога Бориспільської ОТГ, створення якої було ініційовано секретарем Бориспільської міської ради Владиславом Байчасом, отримає з 1 січня 5 мільйонів гривень. Всього на підтримку КНП “Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги” передбачається виділити 10 564 мільйони гривень, в т.ч. на боротьбу з коронавірусною інфекцією — 2 млн грн. Районна первинка отримає 1 мільйон на відшкодування вартості ліків та оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Видатки на КНП “ББЛІЛ” (районна лікарня) визначено в сумі 15,6 мільйони гривень. Хворі на цукровий діабет також отримають підтримку від міста — на препарати інсуліну виділять 600 тис. грн. Служба мера та депутатські округи У 2021 році депутатські округи, як і раніше, отримають фінансування на невідкладні потреби та ремонти. На це передбачено виділити 19 млн грн. Колл-центр (служба мера), який стане муніципальним аналогом служби 911 отримає близько 3 млн грн для забезпечення безперебійної роботи. Стратегія для комунальних підприємств Комунальні підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста, отримають кошти на розвиток та утримання дорожньої інфраструктури (4 млн грн) та благоустрій територій громади (майже 50 млн грн). На виконання Програми контролю утримання та розмноження домашніх і безпритульних тварин виділять 1,2 млн грн. В сільських радах, що входять до Бориспільської ОТГ, будуть функціонувати спеціальні центри з обслуговування громадян. Так, зокрема, у кожній сільраді працюватимуть землевпорядник, спеціаліст з нарахування пільг та субсидій, спеціаліст із вчинення нотаріальних дій. Незавершені об’єкти добудують На перехідні об’єкти, будівництво яких було розпочато у 2020 році, але не завершилося, виділять 65 мільйонів гривень. Таким чином, планується добудова ДНЗ на вул. Момота, об’єктів на території КРП “ББЛІЛ”, школи на вул. Момота та ін. Культура і мистецтво, фізкультура і спорт Установи та заклади культури і мистецтв у 2021 році отримають близько 26,5 мільйонів гривень. У складі видатків — фінансування муніципального театру, міських та сільських бібліотек, Бориспільського історичного та Іванківського краєзнавчого музеїв. Крім того, на 12 млн будуть профінансовані будинки культури та клуби. На фінансування спортивних закладів бюджетом передбачено майже 19 млн грн. За рахунок цих коштів проводитимуться спортивні заклади, функціонуватимуть ДЮСШ та центр спорту і фізичного здоров’я населення.Фото: пресслужба КиевVласть

Після місцевих виборів до Бориспільської міської ради на посаду секретаря більшістю депутатів обрано Владислава Байчаса, який наразі виконує обов’язки очільника Бориспільської громади та є єдиним кандидатом на голову Бориспільської ОТГ від чотирьох основних політичних сил громади: партій “Наш Край”, “Батьківщина”, “Слуга народу” та ОПЗЖ. Про нову посаду Владислава Байчаса, його перші кроки та плани на майбутнє KV стало відомо з публікації газети “Вісті”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  — Ви були головою райради, наразі вас обрали секретарем Бориспільської міської ради. Фактично ви зараз виконуєте обов’язки міського голови. З чого розпочали роботу та що плануєте зробити найближчим часом? — До Борисполя приєдналися села, тому зараз, в першу чергу ми об’єднали відповідні служби. З початку бюджетного року ми підняли заробітні плани освітянам міста, як це раніше було зроблено у районі. Освітяни отримають підвищену заробітну плату від 25% до 50%. Уже вирішено питання про призначення таких надбавок працівникам дошкільних навчальних закладів. Плануємо закупити вчителям ноутбуки для дистанційного навчання — це було закладено в бюджет 2021 року (орієнтовно 2,5 млн гривень). Підвищили заробітну плату працівникам водоканалу. Також затверджено бюджет на наступний рік. — Постійні наради, засідання, сесії… Як вдається все організовувати? — Якби я не працював головою районної ради, то навіть не знаю, чи вдалося б мені все це. Але оскільки я займав подібну посаду в районі, то мені відомий весь функціонал зсередини. Тим більше, що ми з Анатолієм Соловйовичем Федорчуком багато років поспіль працювали в тандемі над вирішенням нагальних завдань для міста та району.  — До новоствореної ОТГ приєдналися і села. Як плануєте вирішувати питання з дорогами? — Над цим питанням уже працюють фахівці. Оскільки всі центральні вулиці у селах в обласному підпорядкуванні, ремонтувати та обслуговувати їх можна лише за обласні кошти. Міська рада не може вкладати свої кошти, бо це передбачає кримінальну відповідальність за нецільове використання грошей.  Зараз розпочала роботу обласна рада в новому складі. Тому в планах — відстоювати фінансування, субвенції з області на ремонт цих доріг. Хоча дороги, які належать селу, всі відремонтовані. — Які плани щодо старост сільських рад? — Будемо радитися з людьми і будемо призначати. Провели зустрічі з активними мешканцями сіл, поспілкувалися та дізналися їхню думку. — У Борисполі гостро стоїть питання з електрикою. Що робиться для вирішення цієї проблеми? — Головна проблема в тому, що всі трансформаторні підстанції — старі та перевантажені. Багато з них знаходяться, так би мовити, “у повітрі”, тобто не належать місцевому РЕМу. Для початку ми хочемо переглянути програму області та дізнатися, що вони планують робити в Борисполі. Взагалі, є два шляхи вирішення проблеми. Перший — це створення власного комунального підприємства, яке б обслуговувало наші ТП та електромережі. Другий — будувати ТП за кошти міста та передавати на баланс області. Звичайно, вигідніший для бюджету другий варіант. — Чи зацікавлена обласна влада у будівництві сміттєпереробного заводу, адже це багатомільйонні інвестиції, які не закладено в бюджет міста та села? — Минула каденція обласної ради виділяла кошти здебільшого на правобережну Київщину. І це при тому, що місто до 20% наповнює обласний бюджет. Зараз із командою ми робимо все можливе, аби домогтися від нової облради виділення субвенцій на лівий берег, зокрема, на Бориспільську ОТГ. — Чи можливо повернути аеропорт, як головного податкоплатника до Бориспільської громади? —  Ми вже займаємося цим питанням, але найбільша ймовірність усе це втілити в життя — у голови Бориспільської громади, вибори якого відбудуться 17 січня. У того, хто стане головою громади, буде більше повноважень та важелів впливу, ніж у мене як у секретаря міської ради. — Що ще плануєте зробити до 17 січня на посаді керівника? — Зараз ми вже працюємо над запровадженням у Борисполі служби невідкладної медичної допомоги на базі нашої первинки. Це додатковий транспорт і, відповідно, додатковий персонал та цілодобове чергування. Автомобіль буде виїжджати до хворого додому, де на місці поставлять крапельницю, зроблять укол, знизять тиск і т.д. Раніше екстрену та невідкладну допомогу надавала служба швидкої медичної допомоги. Сьогодні ж у місті є лише екстрена медична допомога, від чого страждають люди. — У Бориспільській громаді є ще одне наболіле питання — відсутність елементарного зворотного зв’язку щодо вирішення нагальних питань із ЖКГ, водопостачання, газопостачання, електрики. Чи можливо якось достукатися до всіх цих організацій, адже проблем вистачає? — Я вже розпочав роботу з відкриття інформаційного центру, зателефонувавши до якого, людина зможе отримати будь-яку інформацію. Наприклад, якщо виникла проблема з роботою ліфту, диспетчери одразу подадуть заявку до ЖРЕУ, а ті змушені будуть оперативно поїхати за адресою заявки та відремонтувати ліфт. Тобто людині не треба буде йти на прийом до мера чи стукатися у всі кабінети чиновників. Ця телефонна лінія буде працювати за принципом гарячої лінії 911. Кожен дзвінок фіксується, вноситься у програму, де видно, чи відреагували чиновники, коли саме відреагували і як швидко вирішилося питання. Таким чином, із часом ми зможемо мати повну картину потреб міста та сіл громади та оперативно реагувати в кожному конкретному випадку. — Ви всіх заступників Анатолія Федорчука залишили на посадах? — Не всіх, замінили заступника по будівництву. А також ввели додаткову посаду зі співпраці з селами, які приєдналися. В принципі, команда професійна. — Що б ви хотіли змінити у їхній роботі? — Я хотів би, щоб вони більше з душею ставились до людей. Коли я зайшов до міськради, у мене склалося враження, що це якась приватна структура. Міська рада має повернутися обличчям до людей і працювати для них. Стати людянішими! Ми навіть не знаємо, що люди про нас говорять — а інформаційний центр все це покаже. Ми матимемо статистику, по яких питаннях найчастіше звертаються мешканці й будемо знати, на які потреби варто звернути увагу в першу чергу. — Сесії, які ви проводите, дещо відрізняються від попередніх. Як вам вдається провести сесію без “балагану”? — На мій погляд, сесії минулої каденції були шоу. Мабуть, це було вигідно депутатам чи просто їм так подобалось. Моя стратегія така: на комісіях робіть, що хочете, але питання, яке виноситься на сесію, має вже бути обговорене та погоджене. Це готовий продукт, за який треба лише проголосувати: або так, або ні. Інакше немає сенсу в роботі комісій та погоджувальних рад. У погоджувальну входять усі голови фракцій, усі голови комісій. Якщо депутат виступає там за прийняття рішення, а потім на сесії вже має аргументи проти, то у мене питання — він має чітку позицію, чи все-таки йому хочеться шоу? — Як ви оцінюєте позицію, яку зайняли представники партій “ЄС” та “Голос”? — Вони мають амбіції і по-своєму бачать розвиток міста, але при цьому знаходяться під зовнішнім впливом вищого керівництва своїх партій, чого не можна допускати. Я вважаю, що у місцеве самоврядування треба йти, щоб підтримувати інтереси громади. Депутат міської ради є представником інтересів міської громади та виборців, а не своєї політичної сили. Тому так важливо, коли партії об’єднуються, щоб покращити життя громади. — Як вам вдалося об’єднати достатньо різні за своїми принципами партії — “Слугу Народу”, “Наш край”, “Батьківщину” та ОПЗЖ? — Як я вже зазначив вище, ми не чіпляємо ярликів на людей через їхню партійну приналежність. Представники всіх цих партій у місті — люди, які один одного давно знають і які на виборах давали виборцям майже однакові обіцянки. Тому мені вдалося об’єднати ці партії та отримати підтримку. Фото: надане пресслужбою КиевVласть