На хліб насущний: фермерам Київщини виділять дотації на понад 26 млн гривень
Аграріям Київщини видадуть понад 26,6 млн бюджетних коштів на розвиток сільського господарства. Найбільше коштів перепаде малим фермерам на підтримку тваринництва, решту – витратять на проведення агровиставок. Самі сільгоспвиробники говорять: дотації – це добре та не цим єдиним живе галузь. Окрім фермерства, є й більш проблемні напрямки, які вартують державної уваги. Та й зрештою – попередня програма підтримки передбачала куди більше коштів.
Як стало відомо KV, 24 грудня депутати Київоблради затвердили комплексну програму розвитку сільського господарства та сільських територій області на 2021-2023 роки "Дієвий аграрій ‒ успішна громада".
Департамент фінансів КОДА при формуванні показників обласного бюджету на 2021 рік мав же передбачити асигнування на реалізацію заходів Програми.
Кошторис
Згідно із Додатком з рішення, загалом на реалізацію Програми за три роки мають витратити понад 26,6 млн гривень. Найбільше коштів виділить область – 22,9 млн гривень, підтримка держави складає тут всього 3,7 млн гривень. Та, якщо порівнювати фінансування з попередньою аналогічною Програмою, то у 2018-2019 році ця сума була більшою на понад 11,8 млн і сягала 35,8 млн гривень.
Так, у 2021 році планують скерувати 8 380 млн гривень, де 1 230 млн гривень складають кошти державного бюджету та 7 150 млн – обласного бюджету, у 2021-му – 8 880 млн гривень (1 230 млн – держбюджет, 7 650 млн – обласний), у 2023-му – 9 380 млн гривень (1 230 млн – держбюджет, 8 150 млн – обласний).
Куди і скільки
Всього Програма передбачає витрати за двома основними напрямками діяльності. Це – підтримка галузі тваринництва та розвитку виставково-ярмаркової діяльності в агропромисловому комплексі області. Раніше же обласна влада робила акцент у Програмі саме на часткову компенсацію кредитних ставок для фермерів, створення кооперативів на селі, і, звичайно, організацію виставок і форумів.
У описі Програми зауважено, що сьогодні основна проблема Київщини – зменшення обсягів виробництва молока та молочної продукції. Цьому сприяло скорочення за останні п’ять років поголів’я корів на 12 тис. Загалом населення недоотримує 25% від необхідної норми споживання цієї продукції.
Раніше держава надавала спеціальну бюджетну дотацію, але скористатися нею могли лише фермери з доходом від реалізованої продукції за рік у розмірі 20 млн гривень або нещодавно зареєстровані. Тож з області у 2020 році відповідні заявки змогли подати лише шість господарств на загальну суму дотації в понад 1,2 млн. гривень. Тож тепер у Програмі передбачили дотацію за утримання корів з обласного бюджету і для малого та середнього агровиробника.
Так, на стабілізацію поголів’я корів щороку з держбюджу спрямовуватимуть по 1,230 млн гривень. Це вартуватиме державі загалом у 3,6 млн гривень. З обласного же бюджету на збільшення обсягів виробництва молока обіцяють загалом суму в 22,5 млн гривень. У 2021 році на цей напрямок спрямують 7 млн гривень, у 2022 році – 7,5 млн гривень та у 2023 році – 8 млн гривень.
Наголошується, що дотація за утримання корів надаватиметься на безповоротній основі в розмірі до 1500 гривень за одну голову. Проте сума дотації протягом року не може перевищувати 500 тис. гривень.
Продовжить область і роботу з активізації участі місцевих товаровиробників у виставкових заходах. Загалом 450 тисяч гривень з обласного бюджету за три роки витратять на проведення щорічної міжнародної агропромислової виставки (оренда павільйону, забудова ексклюзивного виставкового стенду) та інших виставкових заходів.
Експертна думка
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області Олександр Чубук:
Це непогана програма: галузь тваринництва поступово занепадає і потребує підтримки. До сьогодні цю дотацію одержували лише великі господарства, які і так прибуткові. Так, в області працює Українська молочна компанія, у якої понад тисячі голів та новітні технології.
Головне, щоб ці кошти дійсно дійшли до малого фермера. Адже, яким чином здійснюватиметься відбір кандидатів незрозуміло – в асоціації не запрошували відповідної інформації чи статистики. Малі господарства та новачки потребують допомоги завжди. Наука говорить про вимирання сіл вже за 20 років, якщо сільське господарство розвиватиметься і надалі лише у напрямку великих корпорацій та холдингів. У селі має бути, щонайменше, два десятки малих господарств та фермерів. Проведення виставок завжди передбачалися в бюджеті. Та у сільгоспгалузі, можливо, треба було звернути увагу і на заходи зі зрошення, підтримку овочівництва. Три роки діяла держпрограма підтримки садівництва та виноградарства, і результат дійсно є: на Київщині займаються ягодами, вирощують сади.
Керівник Асоціації фермерів Згурівського району, ексголова Згурівської райради Степан Кузьмич:
На Київщині залишилися фермери, які давно мають землю, галузь не розвивається за рахунок створення нових господарств. Землі для цього немає. Вважаю, 500 тис. гривень дотації – буде достатньо саме для фермера. А, якщо у користуванні 300 га землі і наймана сила – це вже не фермер, а велике товарне виробництво. Є поворотні кошти, які надаються з державного фонду для підтримки фермерів і ним активно користуються. І саме тут, думаю, необхідно було би збільшити розміри цього фонду, адже він розрахований саме на дрібного фермера. На мою думку, сьогодні вартувало би більшої уваги надання допомоги на купівлю техніки та обладнання, переробку чи розширення, якби аграріям повернули відшкодування ПДВ на розвиток господарства. Добре, якби сприяли і початківцям, які мають паї і бажають зареєструватися як юрособи, розвивати власне потенційне мале господарство. Хотілося, щоб для аграріїв проводили опитування і цікавалися, чого вони дійсно сьогодні потребують. Всі ці програми мали проходити погодження з асоціаціями фермерів: кому давати ці кошти і на що, хто має входити в ці комісії з розподілу. Якщо ж це поворотна допомога, то за використання коштів цим господарником має хтось нести і відповідальність. За кордоном ці всі механізми давно відпрацьовані. Має бути це прозоро і в Україні.
Нагадаємо, Київська обласна рада затвердила Програму розвитку автомобільних доріг 2020-2022, визначивши, які дороги та за які кошти будуватимуться та ремонтуватимуться в столичному регіоні. У Департаменті регіонального розвитку (ДРР) КОДА обіцяють зосередитися на масштабних проєктах, капремонті та експлуатаційному утриманні. Чимало комунальних доріг цьогоріч вийдуть з-під відповідальності області, адже в рамках децентралізації нині це відповідальність громад.
Читайте: В далеку путь: за два роки Київщина планує якісно відремонтувати 59 доріг
Фото: колаж KV
