24 серпня, на День Незалежності, на Київщині заплановане відкриття сучасної Академії спорту. Об’єкт розташований у Бучі і був реалізований у рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації з посиланням на інтерв’ю виданню КиевVласть.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Наша найбільша гордість, якої без державної підтримки могло б не бути ще не один рік, – це Академія спорту в Бучі. Плекаю надію, що вона стане новим спортивним брендом не лише регіону, а й всієї країни. У багатофункціональному спортивному комплексі будуть проводитися змагання з олімпійських видів спорту всеукраїнського та міжнародного значень, а також заняття з міні-футболу, баскетболу, волейболу, гандболу, великого тенісу. Проєкт – безпрецедентний, вірю що завдяки ньому матимемо не одного спортсмена, що прославить рідний край. Вже 24 серпня ми урочисто відкриємо Академію. Тож запрошую всіх на свято, нам є чим вас здивувати, готуємо декілька сюрпризів під час відкриття”, – акцентував Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Він додав, що на об’єкті облаштували всі необхідні умови: спортивний зал, глядацькі трибуни, роздягальні з душовими та санвузлами, в тому числі і окремі душові для використання в літній період, малі тренажерні зали, робочі кабінети. Окрім цього, на території комплексу є п’ять спортивних майданчиків: два міні-футбольних поля зі штучним покриттям, один баскетбольний майданчик із поліуретановим покриттям, один багатофункціональний майданчик, а також ще один майданчик для занять зі strit-файту. Читайте: На Київщини до 30-річчя Незалежності відкриють “Академію спорту” Фото: КОДАКиевVласть

Про те, як Київщина готується до 30-ї річниці Незалежності України та якими є результати роботи обласної влади в 2021 році, говорили з головою Київської облдержадміністрації Василем Володіним. KV: Василю Геннадійовичу, це значна дата в історії України і відомо, що країна в цілому і кожна область окремо готуються масштабно відсвяткувати День Незалежності. Це визначний день, коли народилася Українська держава, а під час святкування Днів народжень прийнято підбивати певні підсумки та обговорювати плани на майбутнє. Отже, що важливого відбувалося на Київщині за останній час? Дійсно, ми маємо про що розповідати. Робота, яку виконано протягом останнього часу, – масштабна. Прецедентів такої розбудови держави за попередні десятиріччя не спостерігалося. Хочу зазначити, що зробити такий колосальний обсяг нам вдалося завдяки співпраці по всій вертикалі влади в рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Почну з символічного об‘єкту, який створено до 30-річчя України. Ним є найбільший стяг на території Київщини. 72-метровий прапор встановлено на території м. Бровари. Цей проєкт несе в собі потужний культурний сенс, адже наша символіка – один із найкращих засобів ідентифікації. До речі, запрошую всіх мешканців Київщини відвідати свято Держаного прапора та на власні очі побачити цього красеня 23 серпня. Але найголовніші наші досягнення – це оновлення інфраструктури регіону. Наша найбільша гордість, якої без державної підтримки могло б не бути ще не один рік, – це “Академія спорту” в м. Буча. Плекаю надію, що вона стане новим спортивним брендом не лише регіону, а й всієї країни. Адже у багатофункціональному спортивному комплексі будуть проводитися змагання з олімпійських видів спорту всеукраїнського та міжнародного значень, а також заняття з міні-футболу, баскетболу, волейболу, гандболу, великого тенісу. У сучасній споруді створили всі необхідні для відвідувачів умови: спортивний зал, глядацькі трибуни, роздягальні з душовими та санвузлами, в тому числі і окремі душові для використання в літній період, малі тренажерні зали, робочі кабінети. На території комплексу є п’ять спортивних майданчиків: два міні-футбольних поля зі штучним покриттям, один баскетбольний майданчик із поліуретановим покриттям, один багатофункціональний майданчик, один майданчик для занять зі strit-файту. Проєкт – безпрецедентний, вірю що завдяки ньому матимемо не одного спортсмена, що прославить рідний край. Вже 24 серпня ми урочисто відкриємо Академію спорту. Тож запрошую всіх на свято, нам є чим вас здивувати, готуємо декілька сюрпризів під час відкриття. В цілому у сфері спорту фокус нашої уваги спрямований на шість ключових проєктів. Їх реалізація дозволить створити повноцінні умови для тренувань, а також популяризувати фізичну культуру серед дітей і дорослих. Усе це в комплексі підсилить спортивний бренд Київщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Частина об’єктів у регіоні зводилася “з нуля”. Окрім Бучанської Академії, це фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці та стадіон на базі НВК імені Героя України Руслана Лужевського у Волошинівці. Ще два модернізуються – критий басейн в Славутичі, стадіон “Колос” імені почесного працівника фізичної культури та спорту України Л.Шварбурга в Сквирі. Стадіон на базі спеціалізованої школи-інтернат у Білій Церкві вже завершили. Що стосується басейну в Славутичі, він був збудований ще в 1988 році. І користувалися ним жителі не лише міста, а ще й сусідньої Чернігівщини. Середня відвідуваність закладу складала 1700 людей щомісяця. Проте було одне “але”: об’єкт потребував суттєвого оновлення і йдеться не лише про застарілість будівлі. Басейн був зовсім не пристосований для маломобільних груп населення. Завдяки участі м. Славутич у проєкті Першої леді Олени Зеленської “Без бар‘єрів” реконструкція проходить з дотриманням всіх норм інклюзивності. Зазначу, що попередньо планували завершити роботи в наступному році. Але з такою якістю та інтенсивністю, якої вдалося досягти при виконанні робіт, маємо всі шанси здати об’єкт в експлуатацію вже цьогоріч. Необхідне фінансування для завершення проєкту передбачене. Як бачите, дбаємо про спорт, але не забуваємо і про інші напрямки розвитку регіону. Звичайно, це дороги – всього протягом 2021 року в Київській області в рамках “Великого будівництва” планується прокласти 77,70 км асфальтового покриття. Також освітні заклади – реалізуємо проєкти по п’яти школам та шести садочкам, а ще сучасні приймальні відділення опорних закладів охорони здоров’я. Йдеться не лише про модернізацію будівель, а й про встановлення в них сучасного обладнання: нових комп’ютерних томографів, рентгенів та апаратів УЗД. Це значно покращить надання першої медичної допомоги пацієнтам та полегшить роботу нашим лікарям. Ще на початку минулого року ми могли спостерігати тільки креслення нових локацій, а сьогодні завдяки державній підтримці та роботі фахівців на місцях, бачимо об’єкти інфраструктури, які стали справжньою окрасою міст і громад. Кожен з них – це нова сторінка майбутнього достатку, можливостей і розвитку, складова нової сильної та незалежної України, яку ми всі разом будуємо для наших нащадків, для тих, кому тут жити та працювати наступні десятки років на славу нашої країни.Красятичі. Відреконструйований дитсадок Наостанок я хочу привітати всіх мешканців Київщини з державними святами Днем Прапора та Днем Незалежності України та запросити взяти участь у святкуваннях, адже на гостей чекає цікава та різнопланова програма. Обрати найцікавіші для себе локації можна за допомогою Цифрової мапи подій, яку було створено спеціально до Дня Незалежності України і яка є єдиною національною платформою, що висвітлюватиме урочистості з нагоди цього знакового свята. Проєкт охоплює всі області України, в тому числі й Київщину.КиевVласть

12 серпня у Національному заповіднику “Софія Київська” пройшло відкриття виставки фотомистецтва Photo Kyiv 2021, яка об’єднала роботи українських митців і зарубіжних фотографів. Церемонія відкриття відбулась за участі першої леді – Олени Зеленської. Видання КиевVласть відвідало захід і розповідає, які роботи варті уваги відвідувачів. Photo Kyiv – щорічний міжнародний ярмарок фотографії, заснований у 2017 році. Арт-подія є унікальною для української мистецької сцени, оскільки об’єднує міжнародні та локальні галереї, інституції, посольства різних країн та бізнес-сектор.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Окрім першої леді, на виставку завітали міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба разом із дружиною, дружина екс-президента України Катерина Ющенко, дружина губернатора Черкаської області Олександра Скічка – Єлизавета Юрушева та інші.  До складу експертного журі Photo Kyiv 2021 ввійшли Анна Соммерс Кокс, журналістка, кураторка Victoria & Albert Museum, колишня редакторка The Artnewspaper; Кароль Глозе Піду, мистецтвознавець, кураторка Photo Kyiv, і Сергій Лебединський, відомий харківський фотограф, директор і засновник Музею харківської школи фотографії. Тематичні фотопроєкти “Основна ідея виставки — привернути увагу фотомайстрів та відвідувачів до таких цінностей, як повага, толерантність, відкритість і співпереживання”,- зазначили організатори. Перша леді поділилася своїм враженням після виставки та запросила всіх відвідати експозицію на території Софії Київської і побачити роботи на власні очі. Олена Зеленська на відкритті Photo Kyiv 2021 “Мене вразило, наскільки цікавою і цілісною вийшла виставка. Наскільки різні фотохудожники з різних країн світу – 10 художників, 10 емоційних фотомонологів і одна тема, надважлива тема – безбар’єрність. Для мене ця тема є найважливішою. Я багато працюю над тим, щоб вона стала більш видимою. І я з великим задоволенням спостерігаю за тим, що нарешті останнім часом ця тема стає все частіше з’являтися в суспільному діалозі”, – поділилась Олена Зеленська. Цей проект про простих людей зі всього світу, ветеранів ООС, учасників Євромайдану, самотніх літніх люди, дітей із синдромом Дауна, представників ромської громади та інших. Участь у Photo Kyiv 2021 взяли 5 спецпроєктів, серед яких культовый проект "Паспорт" Олександра Чекменьова (Україна), три зарубіжних фотопроекти  нідерландки Марінки Масеус – проект "Обрані [не] бути", Гуідо Клумпе – проект  з Німеччини "Втрачаючи один вимір", американки Мері Беррідж  з проектом "Видимий спектр: портрети зі світу аутизму" і фотосерія Романа Пашковського під назвою "Код незламності: реальні історії сучасних героїв". Фото: Олександр Чекменьов Дуже сильними та емоційними є фотороботи Йосипа Сивенького "Рани". Цей проект має на меті показати українських військових та активістів Євромайдану, яких було тяжко поранено і скалічено, коли вони захищали свою країну, домівки і родини. Фото: Роман Пашковський За допомогою своїх робіт із серії  "Погляд" фотограф Роман Закревський розповідає про ромофобію — різновид ксенофобії, прояв неприйняття, страху, агресії, осуду ромів, засудження їхнього способу життя, соціальної поведінки. Найчастіше люди воліють уникати будь-якого  контакту з ромами. Фото: Roman Zakrevsky Ці та інші роботи доступні для перегляду до 25 серпня. КиевVласть

Чого тільки не почуєш і не прочитаєш зараз. Плутають історичні факти, прізвища, дати, події, дають волю фантазіям, не надто переймаючись правдивістю. Хто ж буде перевіряти. Днями в одному з інтерв’ю побачив таке. “Я обычно спрашиваю: а помните, какое первое иностранное предприятие было построено в Украине? Завод Кока-колы. Туда поехало все руководство страны, их готовы были целовать, обнимать, плакали от радости, что у нас открылся завод Кока-колы. Долгое время это было единственное иностранное предприятие, которое работало в этой стране. Поэтому, нет, в тот момент это было нереально. Не было очереди из инвесторов”. І автор цих слів не з новітніх “всезнайок”, і інтернет-ресурс солідний, могли б перевірити. Але просто вкинули в народ цю тезу заради красного слівця. Піддалися спокусі. І нічого. А далі хоч трава не рости. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Давайте розставимо крапки над і. Те підприємство Coca-Cola, що згадувалося, і з такою помпою відкрили в 1998 році, було збудовано з нуля поблизу Києва у Великій Димерці Київської області. До цього ще був один завод цієї ж фірми у Львові, відкритий у 1994 році на базі колишнього пивобезалкогольного комбінату “Колос”, але то інша історія. До того ж через деякий час львівський завод Coca-Cola закрився — виявилось, що фурами дешевше розвозити готову продукцію з-під Броварів по всій Україні, ніж нести видатки по обслуговуванню ще одного заводу. Тоді як, візьмемо лише Київ, набагато раніше, з 1992 року, на Межигірській, 82 на Подолі вже працював завод відомої фірми “Тетра Пак” з виготовлення пакувальних матеріалів для молочної продукції, соків і нектарів, дитячого харчування тощо. Туди всі ходили на екскурсії й вивчати досвід, він усіх вражав сучасними технологіями та організацією виробництва. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 1993 рік. Відкрився комбінат дитячого харчування на Оболоні потужністю 25 тонн продукції восьми найменувань за зміну для дітей до трьох років життя — підприємство світового рівня, що не мало на той час аналогів в Україні та країнах СНД. Працювали на шведському обладнанні. Шведи дуже пишалися цією інвестицією, приїжджали на відкриття, в якому взяв участь Президент Кравчук. 1 липня 1993 року в приміщенні Печерського телефонного вузла компанія UMC запустила першу в Україні мережу стільникового зв'язку аналогового стандарту NMT. Перший дзвінок здійснив Президент України Леонід Кравчук. Компанія UMC (Ukrainian Mobile Communications — Український мобільний зв'язок) була створена 11 листопада 1992 року як спільне підприємство 4-ох компаній: ВАТ “Укртелеком” (Україна, 51 % акцій), TDC Tele Danmark (Данія, 16,3 %), Royal KPN N.V. (Нідерланди, 16,3 %), Deutsche Telekom (Німеччина, 16,3 %). На Прорізній відкрився фірмовий магазин “Адідас”. 1994 рік. На базі Київської тютюнової фабрики в Радянському районі було створено і запрацювало спільне підприємство з німецькою фірмою Reemtsma. Коли я в кінці 1994 року був у складі урядової делегації в ФРН, зустрівся з президентом цієї відомої тютюнової компанії. Відвідав підприємство, провів переговори й дав згоду на передачу цій структурі недобудованого заводу ЗБВ для будівництва сучасного виробництва сигарет. З метою розширення та модернізації виробничі потужності були перенесені з центру на околицю міста. У будівництво нового майданчика та оновлення київської фабрики було вкладено 110 мільйонів німецьких марок. Роботи почалися у 1996 році. Відкриття відбулося в 1998 році. Київ отримав сучасне підприємство на вулиці Заболотного, 35, нові робочі місця, якісну продукцію, а старе шкідливе виробництво прибрали з території житлової забудови в Радянському районі. 1995 рік. 30 червня 1995 року введено в дію млинзавод № 1 (вулиця Спаська, 36) після проведеної реконструкції із заміною технологічного обладнання на високопродуктивне, виготовлене за ліцензією швейцарської фірми “Buler AG”, потужністю 250 тонн перероблення зерна на добу, або в перерахунку — 50 тис. тонн високоякісного борошна на рік. 15 вересня 1995 року. У столиці відкрився перший в Україні салон-магазин Estee Lauder за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 3Б. При мені прийшов в Київ McDonald's. Ми погодили з ними стратегію виходу на наш ринок, досягли перспективних домовленостей. Намітили географію в межах Києва земельних ділянок для будівництва їх ресторанів. Перший ресторан McDonald's.в країні було відкрито 1997 року в Києві. Упродовж 1994-1996 років в місті відкрилася низка АТС, обладнаних за останнім словом комунікаційної техніки продукцією фірм “Сіменс”, “Alcatel” тощо. Це лише декілька прикладів. Їх було набагато більше. Тобто і до заводу Coca-Cola у 1998 році, і після нього в Києві реалізовувалися інвестиційні проєкти, залучали новітні технології відомих фірм, відкривалися виробничі потужності, магазини світових брендів тощо. Тому не слід розповсюджувати усілякі небилиці з цього приводу. "Тщательней надо, ребята", – казав у таких випадках Жванецький. Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.КиевVласть

Днями завершиться будівництво Централізованого сховища ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження. Для цього була відремонтована залізниця і навіть запущений тестовий потяг. Підрядна організація, що виконує роботи, “НАЕК “Енергоатом”, звернулась до Міненергетики, аби не отримувати дозвіл ДАБІ, а відразу вводити сховище в експлуатацію. Подейкують, що така метушня відбувається через бажання офіційно “перерізати стрічку” на День Незалежності. Тим часом місцеві готуються перекривати рух до Чорнобильської зони, оскільки обіцяні кошти на інфраструктуру отримали не в повному обсязі і побоюються, що після завершення будівництва взагалі залишаться без копійки.  Таємне листування Як стало відомо KV із повідомлення на сайті “Наші гроші”, ДП “НАЕК “Енергоатом” надіслав листа до Міністерства енергетики, у якому просить, щоб уряд дозволив йому не отримувати від Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозволи на виконання будівельних робіт та сертифікат про введення в експлуатацію об’єктів будівництва, якщо закупівля цих робіт становить державну таємницю. Йдеться про Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зазначається, що т.в.о. президента “Енергоатома” Петро Котін звернувся до міністра енергетики Германа Галущенка із пропозицією внести зміни до постанови Кабміну №406 від 7 червня 2017 року. Ця постанова містить перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Наразі туди входить реконструкція, технічне переоснащення, реставрація, капітальний ремонт і нове будівництво об’єктів Служби зовнішньої розвідки, закупівля яких становить державну таємницю. Котін запропонував включити туди “Енергоатом” через кому після розвідки “з метою прискорення введення в експлуатацію ЦСВЯП”. У пояснювальній записці до пропонованого проєкту постанови сказано, що “Енергоатом” реалізує стратегічно важливі для України проєкти будівництва. При цьому інформація про характеристики та складові комплексу об’єктів будівництва містить дані, що становлять державну таємницю. Витік цих даних може зашкодити інтересам національної безпеки України. Закупівлі таких робіт не підпадають під дію закону “Про публічні закупівлі”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На думку авторів документу, з огляду на надзвичайну важливість будівельних робіт стратегічного значення, до них неможливо застосовувати загальні вимоги, встановлені законодавством у сфері містобудівної діяльності. Тривала процедура підготовки та погодження проєктно-дозвільної документації не дає можливість у стислі терміни провести відповідні роботи. Крім того, вона може призвести до витоку інформації і як наслідок загрожувати національній безпеці та розвитку стратегічно важливої галузі. При цьому Котін запевняє, що “роботи на об’єкті здійснюватимуть з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої і затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації”. Як прокоментував редактор сайту “Наші гроші” Юрій Ніколов на сторінці у Facebook, у разі прийняття змін до постанови Кабміну, “Енергоатом” зможе заявити про готовність об'єкту навіть якщо він буде не добудованим.  “Володимир Зеленський дуже хоче до Дня Незалежності перерізати якусь стрічку покрасівше. І одна з таких – це Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. Але ж біда. Тупо не встигають. Навіть приблизно не встигають. А відрапортувати про здачу об'єкта дуже хочеться. Навіть втягнули його в урядовий перелік заходів до святкування 30-ї річниці Незалежності. І ось що ці гаврики придумали. Вони попросили просто звільнити об'єкти “Енергоатому” від обов'язку отримувати дозволи та сертифікати. Тобто у будь-який момент вони скажуть “об'єкт готовий, але справку про готовність ми не покажемо, бо нам дозволили її не отримувати, бо недобудованому об'єкта такої складності та важливості її ніколи не дадуть, але нам було дуже треба встигнути до 24 серпня, то нас прирівняли до Служби зовнішньої розвідки, ось такі ми чоткі пацани”. Вибачте за сленг, але вже немає сил нормально реагувати на цей трешак. Ви уявляєте що буде, коли ці гаврики за звичкою щось вкрадуть або накалапуцають на будівництві радіоактивного об'єкта, а потім там щось йо*неться, бо будівельні професіонали не перевірили, що там будівельники Зеленського начудили у штурмовщинському угарі…", – написав він.  У коментарі KV голова первинної профспілкової організації НАЕК “Енергоатом” Олександр Лич розповів, що до офіційного відкриття необхідно провести налагоджувальні роботи.  “Коментувати лист до Міністерства енергетики я не буду, цим займався окремий відділ “Енергоатому”. До завершення усіх будівельних робіт по ЦСВЯП залишились лічені дні. Офіційне відкриття буде після проведення налагоджувальних робіт. По термінам складно сказати. Коли Державна інспекція ядерного регулювання прийме об'єкт, тоді й буде офіційний запуск”, – каже він. Відкриття залізниці Раніше KV писала, що перший пусковий комплекс ЦСВЯП був відкритий ще у грудні минулого року, але він не міг повноцінно працювати через несправну залізницю.  29 липня “Енергоатом” повідомив про те, що відбувся тестовий прогін першого тестового спецпотяга, який віз імітатор контейнера з відпрацьованим ядерним паливом, реконструйованою залізничною ділянкою “Вільча – Янів” довжиною 43 км. Це саме та дорога, яка з'єднує центральну магістраль “Укрзалізниці” із ЦСВЯП.  Міністр енергетики Герман Галущенко підкреслив, що відкриття збудованої 43-кілометрової ділянки залізничної колії, яка з'єднає ЦСВЯП із залізничною мережею України, є вкрай важливим кроком для запуску Сховища. Він підкреслив, що запустити роботу сховища вони готові напередодні Дня Незалежності України 24 серпня.  “Ми готові запустити Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в експлуатацію напередодні 30-ї річниці Незалежності України, і один із важливих кроків до цього – пуск залізниці на ділянці “Вільча – Янів”, – сказав міністр.Керівник “Енергоатому” Петро Котін зазначив, що 43 кілометри залізниці відремонтували за п'ять місяців. “Лише п‘ять місяців тому “Енергоатом” отримав на баланс 43 кілометри колії “Вільча – Янів”, яка потребувала серйозної реконструкції, а вже сьогодні ми є свідками проїзду тестового потяга”, – сказав Котін.  За його словами, “Енергоатом” не тільки знайшов кошти на реконструкцію під‘їзної колії, але й утримуватиме її на балансі. “Саме цією колією, починаючи з вересня 2021 року, до ЦСВЯП підуть потяги з відпрацьованим ядерним паливом із трьох українських АЕС: Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. А згодом, услід за провідними країнами світу, Україна розвиватиме технологію подальшого використання ВЯП. Тому сьогоднішня подія є надважливою і для майбутніх поколінь”, – каже він. Він додав, що з початком експлуатації першого пускового комплексу ЦСВЯП атомники також докладатимуть зусиль, щоб відновити інфраструктуру, господарську й туристичну діяльність у Зоні відчуження, де розташоване сховище.  Нагадаємо, Іванківська, Поліська і Славутська громади, що межують із Зоною відчуження, мають отримати кошти у розмірі 10% від будівництва ЦСВЯП на соціально-економічний розвиток.  Проблеми коштів Втім, фінансування прилеглих до Зони відчуження територій відбувається не без скандалів.  Наприкінці червня в Іванкові відбувся мітинг через несправедливий розподіл коштів між Іванківською, Поліською та Славутською громадами. Там вимагали прийняття законопроекту про внесення змін до статті 3 Закону України “Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій” щодо пропорційного розподілу коштів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій.  Законопроектом пропонується встановити чіткий розподіл коштів у такій пропорції: Іванківська  громада – 50%, Поліська громада – 10%, місто Славутич – 40% від 10%  загальної кошторисної вартості ЦСВЯП. Такий розподіл вважають справедливим з огляду на кількість проживаючих у цих громадах людей.  Як розповів  KV депутат Іванківської громади Олег Береговий (ВО “Свобода”), “Енергоатом” перерахував області кошти не пропорційно до освоєнних на будівництві.  “У даному законопроєкті передбачається виключення обласної адміністрації із процесу розподілу коштів на наші території, аби вони надходили відразу на казначейські рахунки громад. Був висновок бюджетного комітету, що його потрібно приймати до 15 липня, інакше, згідно Бюджетного кодексу, у разі прийняття пізніше він почне діяти аж у 2023 році. До 15 липня його навіть не поставили на голосування. Хоча є і звернення депутатів громади, підтримане рішенням сесії, до Верховної Ради. Це була виключно наша ініціатива, Славутич та Іванків не брали участі. Поки ми провели попереджувальну акцію. У вересні плануємо мітинг із перекриттям руху до Зони відчуження, коли Рада вийде з канікул. Маємо також багато питань до “Енергоатому”. Вони поводяться дуже непорядно, лист до Міненергетики це лише підтвердив. У законі написано, що ми маємо пропорційно отримувати 10% від освоєнної суми будівництва. А на справі освоїли набато більше, ніж дали громадам. Коли я цікавився, то мені сказали, що більше 100 млн гривен нам не перерахували із тих коштів, які обіцяли. “Енергоатом” пояснює це тим, що вони майже банкрути. Але нас це не має хвилювати. Якщо вони не виконують зобов'язань, то потрібно змінювати підрядника. Зараз будівництво завершать і я не уявляю, яким чином ми будемо “вибивати” свої кошти на інфраструктуру”, – каже Береговий.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) відкриється орієнтовно до Дня Незалежності (24 серпня). У той же час, в Чорнобильській зоні відчуження було відкрито реконструйовану ділянку залізничної колії "Вільча-Янов", яка веде до сховища. Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі Фото: колаж KVКиевVласть

Після успадкування комунального майна громади Київщини взялися масово виставляти об‘єкти на аукціони. Дехто перепрофільовує діяльність підприємств чи здає під оренду. Так, у Ржищеві на місці колишнього БК запрацює торгівельна точка, а в приміщенні бориспільського пождепо відкриють артгалерею. Немішаївська ж громада має намір перепрофілювати стару школу під музей.  Як стало відомо KV, 1 липня на інтернет-майданчику "ProZorro.Продажі" відбувся аукціон з продажу нежитлової будівлі – Ржищівського будинку культури за 1,2 млн гривень. На місці аварійного БК для громади обіцяють відкрити сучасний супермаркет чи торговий центр, а також організувати офісні та банківські приміщення.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як повідомляла KV, Ржищівська громада вже очікує на надходження виручених від продажу коштів на свій рахунок. Крім цих коштів, бюджет громади згодом буде поповнюватися і завдяки орендній платі за землю, на якій розташована будівля. "Продаж даного об’єкту – це досить успішна справа, що принесе користь Ржищівській громаді. По-перше, до бюджету надійде значна сума, яка в декілька разів перевищує стартову ціну. По-друге, будівля протягом багатьох років руйнувалася і наразі потребує значних капіталовкладень, яких просто немає в бюджеті громади [...] Крім коштів за продаж будівлі, згодом бюджет громади поповнюватиметься завдяки орендній платі за землю, на якій розташовано старий будинок культури – це також не малі кошти, які ми зможемо використати для розвитку міста", – розповів на офіційній сторінці виконкому у Facebook причини продажу перший заступник міського голови Юрій Терещенко. А у коментарі KV додав, що на прикметі є ще кілька об'єктів, які підлягають продажу, але поки виставляти їх на аукціон громада не планує. Це – і продаж права оренди на земельні ділянки, приміщення промислового призначення, котельня, що руйнується тощо. Читайте: Ржищевская община продала здание бывшего дома культуры за 1,2 млн гривен А ось Бориспільська громада знайшла нове пристосування для будівлі колишнього пожежного депо. Тут восени планують запустити муніципальну мистецьку галерею "Срібні дзвони" загальною площею до 60 кв.м. Наразі тут ведуться ремонтні роботи. І якщо гараж, оглядова вежа, певні частини адмінприміщень підлягають відновлювальнню, то 50-60% будівлі поки що перебуває в жахливому стані. За інформацією місцевого видання, галерея розміститься в гаражі депо, а опікуватиметься нею ГО "Фестклаб" та громадський активіст Борис Шапіро. Занедбані приміщення під артоб’єкт надало КП "Міські інвестиції".  "Громада нещодавно створена, тож сформували запит на КП "ЖРЕУ", де на території громади є які об’єкти і під що вони використовуються. Інвентаризація лише стартувала. Так, вже проводилися певні аукціони щодо орендних прав. І звичайно, що такі аукціони – це додаткова можливість наповнити місцевий бюджет", – розповів  KV секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас. І якщо такі аукціони та переформатування сприйняли жителі Київщини на "ура", то приватизацію місцевої поліклініки, що розташована у Борисполі і яку виставила на продаж власниця майна Вороньківська громада, викликала у місцевих жителів Бориспільського району небувалий переполох. Читайте:  Громада Бориспільщини заблокувала приватизацію місцевої поліклініки Це не єдин об’єкт, який Вороньківська громада запланувала продати на аукціоні. У березні депутати у ході п’ятої чергової сесії затвердили перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2021-2022 роках з визначенням способу їх приватизації. До цього списку потрапили будинок культури у селі Жереб’ятин, частина будівлі дитсадка та бібліотека у Воронькові, будівля медамбулаторії в селі Старе тощо. Загалом список складається із восьми об’єктів.  Миронівська громада, у свою чергу, виставила на аукціон низку нежитлових приміщень житлового будинку № 133. Як об’єкти малої приватизації виставила нежитлові будівлі і Білоцерківська громада, Ірпінська громада, об'єкт незавершеного будівництва – Березанська громада, гаражі – Обухівська громада тощо.  На місцях Крім того, KV поцікавилася у керівників інших тергромад щодо наявного майна чи об'єктів, які вони мають і, можливо, планують виставити на аукціон, передати в оренду чи перепрофілювати під інший вид діяльності. І чи очікує від проведення таких процедур територія на збільшення прибутків. Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Ми зараз працюємо над створенням бази, обговорюємо, що можемо виставити на оренду, а що, можливо, варто продати. Це не так просто розпоряджатися таким комунальним майном, навіть, якщо це аварійний будинок. Наразі ще вивчаємо в юридичному плані, як це можна зробити. Адже ми зацікавлені в тому, щоб наповнити свій бюджет. А також – завести інвестора, який міг би не лише придбати, а й відкрити невеличке підприємство на 20 на 30 робочих місць. Від цього залежить майбутній розвиток території. Має бути робота для місцевого населення, щоб не було потреби їздити до Києва, у результаті і ПДФО залишатиметься в громаді. Наразі проводимо поточні аукціони. Із великих проблемних питань – маємо у Семенівці аварійний двоповерховий дитсадок. Відкрити ми його не можемо, а щоб продати маємо створити банк даних по цим приміщенням і ділянках, а тоді вже шукати інвестора. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Звісно, якщо це майно є комунальне і воно не використовується, то можливо змінити його цільове призначення або запропонувати виставити на аукціон під якийсь цікавий для громади об’єкт. Проте не у всіх громад є таке майно. У більшості ще залишилося майно від колишніх колгоспів та радгоспів. Це – старі склади, будівлі, коморніки. Зараз цих господарств немає, а майно передали на баланс тергромад. Тому можна було би виставити такі будівлі на аукціони. На мою думку, будинки культури, навіть аварійні, у будь-якому випадку можна використовувати і надалі за цільовим призначенням, як от для дозвілля чи клубу за інтересами. У Немішаївській громаді, наприклад, не вистачає подібних приміщень, щоб задовольнити культурні послуги 16 тис. населення. В двух населених пунктах земельні ділянки є, а будинків творчості немає. Є художні умільці і якби були подібні споруди, то використовували б їх як галереї. Тож наразі мети здавати в оренду чи продавати немаємо. Ми, навпаки, плануємо використовувати з нового року приміщення старої 130-річної школи як місцевий музей історії розвитку сіл громади. Зараз ми приймаємо на баланс стару аптеку в Клавдієво-Тарасове. Плануємо змінити її цільове призначення і перепрофілювати будівлю під відкриття там центру дозвілля. Читайте: У Немішаївській ОТГ на Київщині проведуть інвентаризацію земель Голова Бородянської селищної громади Олександр Сахарук: У громаді розроблена відповідна процедура по нерухомому майну, є положення  – все реєструється через площадку Прозоро  і через позиції конкурсу. Профільний відділ готує документацію щодо земельних аукціонів. Громада здійснила інвентаризацію нерухомого майна, одержаного після об’єднання. Прискорилося виготовлення правових документів, бо не всі об'єкти, навіть ті, що під знесення, мали право власності. Тож ми лише плануємо виставлятися на аукціон. Найголовніше, що є запит. Маємо старі котельні, які не використовуються. Громада готова розглянути їх під реконструкцію якихось виробничих потреб. Кожен об’єкт має базову вартість, тож здійснюється експертна оцінка, яку схвалюють депутати. Для громади це гарна можливість наповнити бюджет, бо якщо об’єт не функціонує, чому він має простоювати? У нашої громади така модель: якщо з населеного пункту продано об’єкт, то у межах  цього старостинського округу сума від продажу буде задіяна в капітальному будівництві або йтиме на фінансування якогось об’єкта на цій території. Розглядаємо також приміщення, в яких можливо провести ремонт, щоб облаштувати для молодого фельдшера чи вчителя кімнату. У громаді наразі триває оптимізація по всім напрямкам. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Фото: колаж KVКиевVласть

Протягом першого півріччя 2021 року на Київщині ведуться інтенсивними темпами роботи по відновленню освітньої, медичної та дорожньої інфраструктури столичної області. Загалом відновлюють понад 70 об'єктів, з яких 48 – дорожнього господарства. Крім цього, у селах і містечках Київщини будуються амбулаторії, проводяться ремонти у відділеннях районних лікарень, реконструкції спортивних об'єктів, будівель дитсадків та шкіл. Причому частина з них вже завершена або перебуває на завершальній стадії. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, за перше півріччя 2021 року на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (КОДА) були розпочаті, тривають або вже завершені роботи зі створення та відновлення понад 70 об'єктів освітньої, спортивної, медичної та дорожньої інфраструктури столичної області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Велике будівництво: об’єкти соціальної інфраструктури В рамках програми "Велике будівництво" на Київщині продовжуються капремонти, реконструкції і будівництво 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об‘єктів та 1 центру надання соціальних та адміністративних послуг (ЦНАП). Зокрема, ЦНАП повинен з’явитися до кінця 2023 року на вул. Театральна, 5 в місті Біла Церква. На реконструкцію нежитлової будівлі для облаштування цього закладу направлено 88,25 млн гривень. Раніше встановленого терміну завершено роботи на 2 об'єктах: ● реконструкція садочка "Казочка" в смт Красятичі (Вишгородський район, Поліська ОТГ), який почав працювати ще в 1987 році й давно потребував покращення умов. На реконструкцію цього навчального закладу направлено 4,81 млн гривень. ● реконструкція стадіону Білоцерківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів  на бул. 50-річчя Перемоги, 90. Зокрема, тут з'явилось оновлене футбольне поле та бігові доріжки, змонтовані нові трибуни і спортивне обладнання. За роботи підряднику заплатили 8,79 млн гривень. На завершальній стадії - виконання робіт з термомодернізації школи в селі Жоравка (Бориспільський район, Яготинська ОТГ), яка була зведена ще в 1903 році. Роботи виконані майже на півроку раніше встановленого терміну (вартість робіт – 8,46 млн гривень). Завдяки цьому комфортними умовами для навчання забезпечать 124 учнів школи і 30 дошкільнят. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В серпні 2021 року заплановано завершити будівництво Академії спорту (вул. Шевченка, 14, місто Буча), загальна вартість якого складає 111,51 млн гривень. Як зазначають у Департаменті регіонального розвитку Київської КОДА, відкриття закладу заплановане до 30-річчя незалежності України. Тож незабаром її послугами зможуть скористатися як учасники міжнародних, державних та обласних змагань, так і 57 тисяч населення Бучанської громади, в тому числі особи з додатковими потребами. Потужність закладу розрахована на 570 відвідувачів в день. Також в серпні планують завершити капремонт спеціалізованої загальноосвітньої школи №2 на вул. Богдана Хмельницького, 1 у місті Яготин (Бориспільський район). Зокрема, будівля навчального закладу буде утеплена, відремонтовано ганок та оздоблено фасад. На ці роботи направлено 15,18 млн гривень. Читайте: “Велике будівництво” навчальних закладів на Київщині відбувається з випередженням графіку Також в рамках “Великого будівництва” ведуться роботи з масштабної реконструкції школи І ступеня під загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів по вул. Дружби, 2-Б в селі Проців (Бориспільський район, Вороньківська ОТГ). За договором підряднику за них повинні заплатити 85,62 млн гривень. Цьогоріч повинні завершити капітальний ремонт будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова, 4 в селі Пашківка (Бучанський район, Макарівська ОТГ). Загальна вартість робіт за договором складає більше 11,5 млн гривень. Крім цього, восени 2021 року планується завершити будівельні роботи у чотирьох дошкільних навчальних закладах Київщини: ● термосанацію будівлі в ДНЗ “Веселка” у місті Обухів (вартість робіт – 7,49 млн гривен), ● капітальний ремонт будівлі Студениківського дитсадка “Малятко” в Бориспільському районі (вартість робіт – 5,8 млн гривень), ● капітальний ремонт дитсадка в смт Згурівка у Броварському районі (вартість робіт – 24,3 млн гривень), ● реконструкцію нежитлової будівлі під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району (вартість робіт – 20,34 млн гривень). У грудні 2021 року має бути завершене будівництво дитсадка в селі Синяк Вишгородського району вартістю 36,15 млн гривень. Читайте: До кінця року Київщина матиме ще 6 дитсадків – “Велике будівництво” Крім цього, до кінця 2021 року планують завершити будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 у місті Миронівка (Обухівський район). За договором 2021 року на ці роботи направлено 15,4 млн гривен. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Розвиток медичної сфери З початку 2021 року завершено облаштування та модернізацію трьох приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я Київщини. А саме: ● Іванківської центральної районної лікарні, ● Обухівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, ● Переяславської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. Також ведуться роботи для розвитку медичної сфери в сільській місцевості. Загалом на Київщині запланована реалізація 35 проєктів зі зведення сільських амбулаторій (завершено 28 об’єктів). Їх загальна вартості складає майже 297,5 млн гривень. Читайте: Незабаром на Київщині завершиться “Велике будівництво” ще 8 сільських амбулаторій У 2021 році завершено будівництво амбулаторії у селах Фурси (Білоцерківський район) та Мотовилівка (Фастівський район). Незабаром аналогічні будівельні роботи повинні завершити ще на декількох об'єктах Київщини, і якісні медичні послуги зможуть отримувати жителі села Пії (Обухівського району) та міста Богуслав. Реалізація об’єктів дорожнього господарства У 2021 році заплановано відновити 48 об’єктів дорожнього господарства у Київській області, з них: ● Білоцерківський район – 11, ● Бориспільський район – 3, ● Броварський район – 6, ● Бучанський район – 6, ● Вишгородський район – 5, ● Обухівський район – 10, ● Фастівський район – 7. В рамках цього передбачено прокладання 77,7 км нового асфальтового покриття. На кінець першого кварталу 2021 року вже прокладено з зазначеного обсягу 25,85 км. Більш того, на 12 об’єктах шести районів Київщини достроково завершено ремонтно-будівельні роботи. Зокрема, у Бориспільському районі проведено поточний середній ремонт автомобільної дороги С100405 Глибоке – Городище – /Н-08/ км 3 + 100 – км 5 + 800 (вартість робіт – 28,08 млн гривень). У Вишгородському районі завершено роботи на двох об'єктах, а саме: ● капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Партизанська в селі Пірнове (вартість робіт – 1,7 млн гривень), ● капітальний ремонт дороги по вулиці Ягідна в селі Нові Петрівці (вартість робіт – 5,1 млн гривень), У Білоцерківському районі проведено роботи на п’яти об'єктах: ● капітальний ремонт ділянки дорожнього покриття по вул. Зарічна від будинку №5 до будинку №19 в селі Поправка (вартість робіт – 1,2 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Піщана Перша (ІV черга) в місті Біла Церква (вартість робіт – 1,4 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Садова в с. Пищики(вартість робіт – 3,6 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Шевченка в с. Трушки(вартість робіт – 1,2 млн гривень), ● капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Піщана в с. Трушки(вартість робіт – 1,4 млн гривень). У Бучанському районі проведено роботи на двох об'єктах: ●     капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Ленінградській в селі Крюківщина (вартість робіт – 3,7 млн гривень), ●     капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення С101421/Київ-Чоп/-Юрів Ситняки км 2+000- км 2+055 (вартість робіт – 17,6 млн гривень). В Обухівському району проведено заплановані на 2021 рік роботи з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0101611 Трипілля – Верем’я км 0+000- км 10+000 (загальна вартість робіт – 108,2 млн гривень). У Фастівському районі проведено капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Незалежності в с. Дідівщина (вартість робіт – 4,4 млн гривень). “Ми продовжуємо активну розбудову Київщини — цьогоріч нам вдалося ще збільшити кількість інфраструктурних проєктів у нашій області. Приймальні відділення, школи, дитсадки, спортивні об’єкти, центри надання послуг — кожен напрямок для нас дійсно пріоритетний, адже це комфорт і життя кожної людини. Будівництво доріг — теж в активній фазі. Лише в цьому році ми запланували відремонтувати 48 об’єктів дорожнього господарства, що становить 78 км нового асфальтного покриття в Київській області. Роботи ще маємо багато, тож рухаємося в цьому напрямку”, – підкреслив голова Київської ОДА Василь Володін. Читайте: 333 млн грн цьогоріч спрямують на розбудову Київщини в рамках “Великого будівництва” Фото: коллаж KV, КОДАКиевVласть

Голова Київської облдержадміністрації Василь Володін здійснив робочу поїздку Київщиною, відвідавши, зокрема, Бучу та Вишгород. Він оглянув будівельний майданчик спорткомплексу “Академія спорту” у Бучі та перевірив хід реконструкції Бучанської ЗОШ №2, а також відвідав центри масової вакцинації, що працюють в обох містах. Будівництво спортоб’єкту та школи було оцінене позитивно, як і вакцинування населення, робота пунктів щеплення. Щодо останніх Володін наголосив, що їх потрібно активніше “рекламувати”. Як передає кореспондент KV, очільник Київської ОДА Василь Володін здійснив робочій виїзд 3 серпня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Спорткомплекс та школа Разом із головою Бучанської РДА Миколою Ляшенко, головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком та заступниками голови КОДА Дмитром Назаренком та Андрієм Лісовиком Володін оглянув перебіг будівництва “Академії спорту”. Її відкриття заплановано до дня Незалежності України – 23 серпня. Наразі збудовано двоповерхову будівлю, два міні-футбольних поля та спортивні майданчики, влаштовано зовнішні мережі, встановлено вікна та двері. Тривають роботи з внутрішнього та зовнішнього оздоблення, розпочали встановлювати місця для вболівальників, облаштовувати дикторську та освітлення, готуються до настилу спортивного лінолеуму.  “В Київській області до 30-річчя незалежності України з‘явиться сучасна спортивна академія, яка стане спортивним брендом громади та регіону. Багатофункціональний спортивний комплекс буде використовуватися для змагань з олімпійських видів спорту всеукраїнського та міжнародного значення, проведення занять з міні-футболу, баскетболу, волейболу, гандболу, великого тенісу. Також, у ньому будуть проходити заняття з фізичної культури Бучанської ЗОШ №2”, – зазначив голова ОДА Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Будівництво спортивної арени вийшло на фінішну пряму. Цей спортивний комплекс стане одним із центрів проведення міжнародних змагань, адже у його оснащенні використовують сертифіковане обладнання, виготовлене за європейськими стандартами. Днями розпочнеться монтаж крісел на глядацьких трибунах, з’являться електроштори, що ділитимуть залу на кілька груп. Вже приступають до монтажу баскетбольних щитів, акустичної системи і дикторської”, – додав голова Бучанської міської громади Анатолій Федорук. До кінця тижня мають завезти баскетбольні щити. Будівельна готовність становить 90%, доповів начальник відділу освіти Бучанської міськради Олег Цимбал.  “Наразі йде будівництво самого спортивного залу, підготовка і укладання спортивного лінолеуму, який має міжнародний сертифікат якості. Із завтрашнього дня ми приступаємо до монтування глядацьких трибун у кількості 480 крісел. До 20 серпня маємо повністю завершити всі роботу і матимемо 2-3 дні для підготовки та прийому гостей”, каже Цимбал. “Ми також ще пересвідчилися сьогодні в тому, що всі компоненти  – будматеріали, обладнання спортивного комплексу – не найдешевші, вибір був зроблений на користь якості. І якщо робота продовжуватиметься у такому руслі, їх буде здано у зазначені терміни, то цей об'єкт буде вірою і правдою служити людям”, – поділився враженнями Володін. Повідомляється, що будівля “Академії спорту” складається зі спортивної зали, глядацьких трибун, роздягалень, душових, санвузлів, малих тренажерних залів, робочих кабінетів. На території комплексу будується 5 спортивних майданчиків: два міні-футбольних поля зі штучним покриттям, один баскетбольний майданчик із поліуретановим покриттям, один багатофункціональний майданчик, один майданчик для занять зі стріт-файту (street fight). Кошторисна вартість об‘єкту складає 108,4 млн гривень. Послугами спортивного комплексу зможе скористатися 57 тисяч населення Бучанської міської територіальної громади, а також учасники обласних, державних та міжнародних заходів. Потужність спортивного об’єкта розрахована на 570 відвідувачів на день. Буде створено 34 робочих місця для тренерів та обслуговуючого персоналу спортивної споруди. Що ж до школи №2, там наразі триває утеплення фасаду, капремонт покрівлі та спортзали.  У закладі, де навчаються 317 дітей, утеплили фасад, замінили покрівлю та частково замінили зовнішні інженерні мережі. До 20 серпня планується завершити всі роботи. Але на цьому оновлення школи не закінчується. Наразі розробляється проєктно-кошторисна документація з добудови нового корпусу Бучанського НВК” СЗОШ І-ІІІ ст. – ЗОШ І-ІІІ ст.№” № 2 з навчальними приміщеннями на 700 місць. За словами Цимбала, там “теж складені графіки робіт, вони виконуються, закуплені необхідні матеріали, виплачені аванси, підрядники добросовісні”. Завершення робіт – 20 серпня.  Центри вакцинації Перевірив Володін і центри масової вакцинації – Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги (вул. Катерини Білокур, 1а) та центр і пункт щеплення у Вишгороді (вул. Шолуденка, 6) – тут очільник КОДА навіть здійснив повний тур від реєстрації до кабінету вакцинації, аби “на власному досвіді пересвідчитись, що процес отримання щеплення для людей є максимально легким і доступним”.  У Вишгороді центр почав діяти 23 липня. За цей час більше 1,5 жителів скористались його послугами. Адреси цих центрів, каже також очільник ОДА, мають бути на слуху. “Звичайно, ще є над чим працювати. Як можна покращити роботу центрів і пунктів, уже проаналізували. Найближчим часом недоліки будуть виправлені. Акцентую на ключових моментах: організовувати локації для масової вакцинації населення потрібно в приміщеннях з широкими коридорами та просторими приміщеннями; вони мають розташовуватись у зручних для людей місцях, щоб їх було легко знайти. При цьому їхні адреси мають бути на слуху, щоб всі жителі громади знали про них. Саме тому закликав місцеву владу звернути увагу на питання облаштування центрів і активніше проведення інформаційної кампанії. Маємо докласти всіх зусиль, щоб якомога більше наших жителів вакцинувалися. А для цього потрібно забезпечити такі умови, щоб людям було зручно це зробити. Для мене принципово, щоб наші центри та пункти вакцинації не просто були відкритими, а надавали людям послуги якісно. Саме тому почав особисто інспектувати, наскільки вони зручно облаштовані”, – каже Володін. Голова КОДА зазначив, що інспектування центрів і пунктів щеплень на Київщині буде продовжувати. “Не втомлююсь повторювати, що вакцинація зараз – єдиний спосіб захиститись від коронавірусу. Закликаю жителів усієї Київщини не втрачати можливість і отримати щеплення. Для цього ми створили всі умови, адже центри в області працюють щоденно й без жодних вихідних. Від того, наскільки свідомо ви поставитеся до кампанії з імунізації, залежить не лише ваше здоров'я, а й ваших рідних. Тож давайте ставитись до цих питань відповідальніше”, – додає Володін. Нагадаємо, як писала KV, у Київській області продовжують роботу центри вакцинації та пункти щеплення. Сьогодні продовжують працювати всі 28 центрів. Участь у вакцинальній кампанії проти коронавірусу взяли понад 170 тисяч жителів Київщини. Більше 40 тисяч людей із цієї кількості вже отримали по дві дози вакцини. Читайте: Київщина в лідерах за динамікою вакцинації освітян Фото: КОДА, ФейсбукКиевVласть

Захоплюєтесь фільмами жахів та історіями від яких перехоплює дух? Тоді ця добірка містичних місць Києва саме для вас. Київ крізь призму журналістики можна побачити і з такого ракурсу. З давніх часів Київ славиться таємничими місцями, що мають сумнівну історію, назву яких бояться промовляти вголос, місцями, про які ходять моторошні легенди. Про те, що Київ – місто містичне, писали як київські історики, так і генії літератури. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Лиса гора  В столиці України розкидано аж 5 (чи, навіть, 7) Лисих гір, і містикою наділена кожна з них, але, кажуть, найбільше лише одна – та, що розташована на Видубичах. Микола Гоголь у "Вії" писав: "... у нас в Києві всі баби, які сидять на базарі, всі відьми". За легендами, відьми зліталися на нічні шабаші на Лису гору. Погану славу Лиса гора вперше набула у 1240 році. Саме тут, в численних печерах, ховалися вцілілі після взяття татаро-монгольською ордою Києва городяни. Відомо, що хан, не бажаючи "виловлювати" з підземних лабіринтів киян-втікачів, наказав... замурувати входи в печери. Подейкують, що близько тисячі людей там були поховані живцем. Цікаво, що частина цих печер досі не вивчена. А у 1906 році чомусь саме тут влаштували "офіційне" місце страти так званих державних злочинців: на галявинах гори стояли шибениці. Потім тут і ховали страчених. До речі, саме тут стратили студента-терориста Дмитра Богрова, який у Київському оперному театрі кинув бомбу в царського міністра  Столипіна. Подейкували, що пізніше їх нещасні душі блукали околицями. А корінні кияни стверджують, що на Лисій горі можна з'їхати з глузду чи "зустріти" самовбивцю. Словом, зловісна гора цілком підтверджує свою лиху репутацію... А військові капоніри-каземати просто вражають! Це тут, у серпні-вересні 1941 року стояли насмерть захисники Києва! Містичним називають це місце й більшість класичних письменників. У їх творах часто зустрічаються відьми й чорти та відбуваються усілякі паранормальні речі.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Замкова гора Замкова гора також є містичним місцем столиці.  Легенди кажуть, що саме на Замковій горі містилась  резиденція князя Кия. Деякі дослідники отожнюють її з Хоревицею, де нібито жив один із легендарних засновників Києва Хорив. У 1370—1380-ті роки, коли Поділ став центром Києва, на Замковій горі був споруджений дерев'яний замок литовського воєводи. 1482 року під час навали кримського хана Менґлі I Ґерая замок був спалений, а близько 1532–1545 років — відновлений та перебудований під керівництвом київського городничого Івана Служки. У замку налічувалося 15 бойових чотириярусних башт. Його площа становила 16 тисяч м кв., тобто вдвічі більше від площі плато Замкової гори. Замок з'єднувався з укріпленнями на горі Уздихальниця (Андріївська). Киселівкою гору стали називати у середині XVII століття (за іменем воєводи Адама Киселя). 1651 року українські повсталі козаки спалили замок, у якому засіли, зокрема, і польські загарбники. З тої пори гора спустошилася, її вкрили городи та баштани подолян. З 1816 року на Замковій горі існувало кладовище для населення Подолу, Гончарів та Кожум'як. 1854 року Киселівка перейшла до Флорівського монастиря (звідси й назва “Флорівська гора”). 1857 року була споруджена кладовищенська мурована Троїцька церква та огорожа навколо кладовища. На Флорівському кладовищі були, зокрема, поховані професор М. Петров, професор Алексєєв, інженер-винахідник прокату рейок на Воткинських заводах В. Жмакін. 12 серпня 1917 року на цвинтарі поховали козаків 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького, розстріляних російськими підрозділами. Так уся територія Замкової гори перетворилася на елітне кладовище, на якому ховали представників аристократії Подолу того часу. Могили виглядають якось дивно в центрі міста, тому кладовище на Замковій горі обросло безліччю легенд та пліток. В останні кілька десятиліть Замкова гора стала притулком для сатаністів та багатьох інших прихильників різноманітних культів. У 2008 році на монастирському цвинтарі з'явилися дві дивні споруди. Одна в формі шестерні з вогнищем посередині, друга – у вигляді червоного куба. Черниці стверджують, що це "вівтарі" сатаністів, які регулярно проводять тут свої обряди. Замкову гору можна знайти біля Андріївського узвозу. Байкове кладовище Байкове кладовище розташоване в Голосіївському районі, на Байковій горі. Кладовище назвали на честь генерала Сергія Байкова. Він встиг повоювати не лише у російсько-турецькій війні, а ще й з самим Наполеоном. А після того, як пішов у відставку, переїхав до Києва. На відкуплених землях генерала  й розташоване (усупереч поширеній думці, тіло самого генерала покоїться не тут, а в Петербурзі). Початкова назва — Новостроєнське. Перші поховання було здійснено лютеранською громадою Києва. Пов'язане це було з тим фактом, що старе, відкрите ще у XVII столітті, лютеранське німецьке кладовище, яке було в низині, зазнавало регулярних підтоплень, через що надгробки змивало, а з-під землі, за свідченнями сучасників, виходили на поверхню труни, подекуди навіть рештки похованих, тому лютерани почали переносити могили з низини на вище місце. У 1831 році лютеранській та католицькій громадам було офіційно надано землі під поховання на високому правому березі річки Либідь, остаточно ж процес перенесення могил сюди завершився 1839 року, коли старий лютеранський цвинтар закрили. У цей же час новопризначений Київський військовий губернатор, Подільський та Волинський генерал-губернатор граф Василь Левашов провів інспекцію київських кладовищ і, вельми незадоволений результатами, віддав розпорядження відокремити від них достатній простір землі, вирити довкола рівчаки й обсадити деревами, а також влаштувати при входах будиночки для сторожі. На виконання наказу генерал-губернатора протоієрей Петро Максимович розпочав збір коштів серед найзаможніших киян — жителів Печерська. Грошей зібрав чимало, бо згодом, коли імператор Микола І звелів зводити Київську фортецю і постало питання вже не про впорядкування, а про перенесення деяких некрополів, коштів вистачило і на перенесення поховань і на роботу садівників, які перетворили пустку Байкової гори, де й вирішили облаштувати новий цвинтар на затишок, що буяє зеленню. Тож рік, коли тутешнє німецьке кладовище було об'єднано з православним печерським, став роком офіційного відкриття Байкового кладовища. Цвинтар мав одну прогресивну, як на той час, особливість — це був перший київський некрополь, де ховали представників всіх конфесій та віросповідань. За цим принципом він був поділений на секції: лютеранську, юдейську, православну, католицьку тощо. Над проєктуванням декотрих  склепів працювали найкращі київські архітектори — Євген Єрмаков, Михайло Іконніков, Володимир Ніколаєв, дехто з них згодом став широко знаним, як-от автор і перший власник знаменитого “Будинку з химерами” Владислав Городецький чи Олексій Щусєв, авторству якого належить всесвітньовідома споруда — мавзолей Леніна на Красній площі Москви. Усі ці склепи унікальні, бо були побудовані за давніми традиціями, відповідно до віросповідання померлих, — православними, католицькими, лютеранськими. На превеликий жаль, усі цвинтарні книжки втрачено під час Другої світової війни (у 1941 році). Тому досі не вдалося встановити родинну приналежність деяких склепів. Тепер склепи в надзвичайно занедбаному стані. На деяких збереглися написи, але всі усипальниці розкриті та пограбовані. У 1941-1945 роках у склепах ховалися кияни від німецьких окупантів. Пізніше вони слугували притулками для безхатьків. Дивлячись на старовинні темні склепи, не думати про привидів та страшні легенди майже неможливо. Деякі із них настільки старі, що не видно навіть надписів. Замок Річарда Знаменитий замок Річарда Левове серце, Будинок з привидами, знаходиться на Андріївському узвозі, 15.  Замок Річарда Левове Серце – одна з найвідоміших і водночас найзагадковіших споруд Києва. Подейкують, з'явився він на Андріївському узвозі незаконно: ділянка не була викуплена у міста, а поміщик Орлов спромігся відібрати у пітерського архітектора малюнок плану будівлі, не заплативши за нього. Незабаром Орлова вбили. Замок добудовувала його вдова. Ще під час зведення споруда здобула дурної слави. 24 березня 1904 року, коли будівництво добігало кінця, будівля раптом спалахнула. Підрядника, який його будував, було вбито при загадкових обставинах. Кажуть, що в замку на Андріївському узвозі оселилася нечиста сила, яка мешкає там й досі. Чутки були викликані лякаючими звуками в пічних та вентиляційних трубах, які виникали щоразу, як піднімався вітер. Від цього замок Річарда Левове Серце ще називають "дім, що плаче". Квартиранти думали, що будинок проклятий, і відмовлялися в ньому жити. Надалі з'ясувалося, що при будівництві пічники підклали у вентиляційні шахти яєчну шкаралупу, пляшки, обрізки труб. Так вони вирішили помститися за те, що їм мало заплатили за роботу. Зелений театр Це відоме місце у столиці теж наділене купою містичних легенд. Подейкують , що на цьому місці  чи поруч із ним було розташоване кладовище для самовбивць та нехрещених немовлят. Потім тут збудували монастир, далі — фортецю, а потім — навіть парк та кінотеатр. Однак містичні історії й трагічні випадки не полишали локацію. Подейкують, що в Зеленому театрі нібито мешкає полтергейст на ім'я Хазяїн. Й щоб не трапилося нічого лихого, з ним варто обов'язково привітатися, завітавши до театру. Будинок Сулими Незвичайний будинок по вулиці Лютеранській також має загадкову історію. Його ще називають "Сулимівка", за прізвищем першого власника, купця Сулими, який помер, заклавши будинок. Після завершення будівництва у вікнах верхнього поверху будинку помічали незвичайну білу фігуру, а ночами чули регіт й крик з горища. Від будівлі почали відвалюватися камені. Зараз люди, які працюють у розташованих в цьому будинку офісах, зізнаються, що відчувають там щось містичне. Будинок з химерами Будинок із химерами, що розташований на вулиці Банковій, – це вражаючий фантазією шедевр архітектора Городецького, зведений у стилі модерн. А оскільки з особою самого Городецького пов'язані кілька легенд, то Будинок з Химерами також оповитий містичною аурою. Найпоширенішою серед них є легенда, за якою донька архітектора Владислава Городецького втопилася у Дніпрі (за іншою версією – у Середземному морі) чи то через нещасне кохання, чи з якихось інших причин. Зрештою, схиблений від горя батько побудував на честь доньки цей будинок, убранство якого символізувало б підводне царство. Але біографи Городецького встановили, що донька Олена (після заміжжя Яценко) під час будівництва була жива й здорова. Вона взагалі пережила батька на кілька десятиріч, переїхавши з власною родиною спочатку до Польщі, а потім, по закінченні війни, у Швейцарію. А люди просто пов`язали з новим будинком давню історію про загиблу в морі доньку попереднього власника маєтку – Федора Мьорінга. Таких місць у Києві ще дуже багато. Можна розповідати й розповідати. Я просто звернула увагу на туристично відомі й красиві місця. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Главное фото: http://primetour.ua/ КиевVласть

Команда юних журналістів "ІрпіньTime" Університету державної фіскальної служби України  вже років п’ять бере активну участь у Міжнародному Фестивалі дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”. Незважаючи на те, що вже вдруге Фестиваль відбувається в онлайн форматі, ми відвідали багато фахових заходів, познайомилися  з  цікавими людьми. Нам вдалося поспілкуватися з наймолодшою організаторкою Фестивалю, ведучою цьогорічної церемонії відкриття свята  Єлизаветою Барилик. “Якби мені зараз було років тринадцять, то я дуже б хотіла ходити до “Юн-пресу” і бути вихованкою цього відділу: навчатися медіаграмотності, режисерській та журналістській майстерності”, – розповідає Єлизавета Барилик, – методистка інформаційно-творчого агентства “ЮН-ПРЕС”, керівниця гуртків “Блогінг” і “Телеведучий”, ведуча цьогорічного міжнародного фестивалю “Прес-весна на Дніпрових схилах”. Ми з командою вирішили розпитати Єлизавету про секрети закадрової зйомки, переваги й недоліки проведення фестивалю в онлайн-режимі. - Як знімали урочисте відкриття “Прес-весни”? Що лишилося за кадром? - Все досить просто й банально. Ми знімали урочисте відкриття протягом одного дня. Я думала, що зйомка буде довгою, але ми одразу знайшли коннект із співведучим Денісом і відзняли відео для першого фестивального дня за дуже короткий проміжок часу. Всі три дні фестивалю озвучувалися українською й англійською мовами. Щодо секретів, то ви всі прекрасно знаєте магію телебачення. Монтажна програма: перевтілення зеленого фону на гарну студію.- Як Вам працювалося із партнером Денісом? Чи брали участь у подібних проєктах у парі з ним раніше? - До зйомок “Прес-весни” ми з Денісом бачилися один раз. Це була зустріч суто з робочих питань. Тому я дуже вдячна “Прес-весні”, що познайомила й подарувала мені таку позитивну людину, як Деніс. Ми налаштували зв’язок, направили свою енергію в правильне русло роботи. Денісу вдалося влитися в роль ведучого, хоча для нього це перший досвід проведення заходу, ще й такого масштабного. Зйомки пройшли дуже швидко й на позитиві. Панувала весела й позитивна атмосфера, яку створив Деніс, за що йому дуже дякую.- Ми помітили, що серед тих, хто створює “Прес-весну” – і вихованці “ЮН-ПРЕСу”. Ви навчалися у цьому інформаційно-творчому агентстві? - Я не була вихованкою “ЮН-ПРЕСу”, працюю тут лише два роки. До цього не була знайома з “ЮН-ПРЕСом”, але чула про такий масштабний фестиваль як “Прес-весна на Дніпрових схилах”. Мені дуже хотілося стати частиною цього дійства, від чого нині я щаслива.- Чи складно було працювати й розробляти фестиваль у онлайн-форматі? - Пандемія застала усіх дуже неочікувано, наш фестиваль у тому числі. Ми сподівалися, що минулий – вісімнадцятий  фестиваль пройде в офлайн-форматі, але, на жаль, пандемія внесла корективи в наші плани. Треба було максимально швидко переформатуватися в онлайн-режим, взагалі змінити концепцію фестивалю. Оскільки це було вперше для всіх (проводити фестиваль онлайн), то ми взялися за голову. Ми не знали як зробити його яскравішим, щоб люди відчули енергетику свята через екрани своїх моніторів. Але сумлінна праця, безсонні ночі, тисячі мозкових штурмів зробили своє діло! Судячи з того, що писали учасники, вони були дуже задоволені. Цього року нам уже було легше проводити фестиваль, адже ми вже знайомі з цим форматом: пройшли через випробування і врахували певні нюанси. Але все ж таки ми чекаємо, коли фестиваль пройде наживо, коли ми зустрінемося однією дружньою родиною в Палаці. - Які переваги й недоліки такого фестивального формату? - З переваг я виділю те, що подача робіт відбувається в онлайн-форматі, і це зручно для членів журі. Система, яку ми розробили, пришвидшила спосіб оцінювання робіт: їх набагато легше знайти та прокоментувати. З недоліків – ми не можемо зустрітися, обмінятися емоціями, спогадами, зробити селфі тощо. Нам цього дуже не вистачає! Коли знімаємо фестивальні дні, все ж таки хочеться живих емоцій, таких, як тоді, коли виходиш на сцену, оголошуєш: “Вітаємо вас на міжнародному фестивалі “Прес-весна на Дніпрових схилах” – і всі аплодують, кричать, роблять фотографії, а ти це все бачиш і отримуєш справжнє задоволення й насолоду! КиевVласть