Співробітники ДБР спільно з департаментом протидії контрабанді Митної служби ліквідували потужний канал контрабанди товарів широкого вжитку і підакцизних товарів через столичні аеропорти. Наразі проводяться масштабні обшуки на центральних сортувальних станціях операторів поштового зв’язку та в підрозділах Київської митниці.
Про це KV стало відомо з повідомлення Державного бюро розслідування (ДБР).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Вилучено понад 30 тонн товару. Попередньо встановлено, що один із поштових перевізників протягом тривалого часу завозив великими партіями з-за кордону товари широкого вжитку, брендовий одяг, електротовари та підакцизні товари під виглядом простих поштових перевезень", – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у такий спосіб поштовий перевізник уникав сплати податків, тоді як збитки державі щомісячно обраховувалися десятками мільйонів гривень. Так, лише у липні цей експортер завіз в Україну понад 150 тонн товару, не сплативши при цьому більше 30 мільйонів гривень податку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зараз працівники ДБР встановлюють коло причетних до схеми осіб, у тому числі серед співробітників митниці, та перевіряють відповідність затриманого товару супровідним документам.
Про результати попередніх слідчих дій буде повідомлено додатково.Читайте: В Україні провели дослідження міських просторів
Фото: ДБР
КиевVласть
Черговий будівельний скандал спалахнув на Київщині: активісти села Крюківщина борються за збереження вікових дубів на прибережній захисній смузі річки. Вони наполягають, що забудовник, не маючи жодних дозволів, зазіхнув на територію, де вони відпочивають. Тим часом сам забудовник пояснює, що землю придбав і має затверджений проєкт будівництва таунхаусів. Більш того – із активістами уклав меморандум та зобов’язався облаштувати їм сквер. Однак, бійки та стрілянина на “полі” будівництва продовжуються. Поки влада відмовчується, місцева прокуратура – пішла до суду.
Протистояння та зламані ребра
Як стало відомо KV, 15 червня сталась бійка між активістами села Крюківщина та забудовником ТОВ “С Девелопмент”, який почав вирубку вікових дубів на прибережній захисній смузі річки Сіверка.
Як написав на своїй сторінці в Facebook депутат Київської обласної ради Володимир Тимофійчук (“Слуга народу”), представники забудовника вчинили бійку з місцевими жителями, які стали на захист дубів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“За моєю інформацією одному з протестувальників зламали ребро. В результаті його забрала швидка, а бізнесмени продовжили вирізати дерева”, – написав він.
Варто зазначити, що протистояння між забудовником та громадою розпочалось на початку березня. Як розповіла у коментарі KV місцева активістка Лілія Котирло, рішенням Крюківщинської сільської ради у 2017 році було затверджено проєкт землеустрою та передано Семенюті Миколі Петровичу у власність земельну ділянку площею 0, 2101 га (кадастровий номер 3222484001:01:018:5011) для ведення особистого селянського господарства.
“На тій ділянці було 62 дуба та акації, не знаю, яким чином, але оціночну вартістю затвердили 11 тисяч гривень. У 2019 році Семенюта зареєстрував право власності на ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У серпні минулого року він продав ділянку забудовнику Трухану Віктору Володимировичу, яким вказану земельну ділянку було поділено на 17 окремих земельних ділянок. Це була остання ділянка, де місцеві жителі могли відпочити, посмажити шашлик, взимку дітям було де покататись на санчатах. У березні вже цього року забудовник активізувався. Хотів огородити ділянку кілками, громада не дала. Вони привезли близько 30 осіб “тітушок”. Вже на початку квітня знов приїхали з “тітушками” і встановили паркан. Жодних погоджувальних документів вони не мали, це зафіксовано головою земельної комісії, старостою, але вони чомусь не зупинили забудовника”, – каже вона.
За її словами, будівництво є доволі проблемним, оскільки у селі відсутня централізована каналізація, тому невідомо, яким чином забудовник буде проводити її до будинків. До того ж, місця для паркування автомобілів там немає.
“Громада зібрала 182 підписи і подала до Вишневої міської ради звернення для створення робочої комісії щодо ситуації. Жодної реакції. Ми були в обласній адміністрації, за місяць нічого не змінилось. Лише депутати облради прийняли рішення звернутись до прокуратури щодо ситуації, яка склалася. Тим часом періодично наскакують “тітушки”, продовжуються бійки, стрілянина. Одному з наших активістів зламали ребро. Поліція бездіє, забезпечення позову на арешт ділянки відхилено. Екологів у межах кримінального провадження не залучили”, – додала вона.
Варто зазначити, що ще у травні мешканці Крюківщини намагалась відстояти цінні дерева, отримавши підтримку місцевих депутатів. Так, поки вони виступали на сесії Вишневої громади, забудовник вже почав вирубку.
Як зазначила Лілія Котирло, спочатку було вирубано 5 дубів, потім – 10, а станом на зараз забудовник знищив 26 дубів, вік яких перевищує 100 років.
Позиція забудовника
За даними YouControl, ТОВ “С Девелопмент” було зареєстровано у листопаді 2017 року в селі Софіївська Борщагівка на вулиці Соборна. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Керівником, засновником та бенефіціаром компанії є одна особа – Андрій Вікторович Трухан.
Як розповів він у коментарі KV, компанія має усі необхідні дозволи для будівництва.
“У жителів до нас немає жодних претензій, у них є претензії до влади, ніби вони з порушеннями видали землю. Але ми цього не знаємо, ділянку ми придбали, точніше придбав мій батько. Знайшли оголошення, зв'язалися з людиною, все оплатили, отримали дозволи і почали будувати. Раптом така ситуація з активістами. Як з'ясувалося, головна активістка сама хотіла придбати цю землю. Але продавець не погодився на її вартість, як він нам розповів, ми запропонували більше. Проєкт будівництва погоджений. Плануємо будувати таунхауси. На 16 ділянках по одному будинку – два поверхи і мансарда. Хочемо, щоб там жили люди, в тому числі й ми самі, мені дуже подобається та місцевість. Щодо дубів – коли ділянка виділялась колишньому власнику, головний еколог області тоді підписав акт зелених насаджень. Їхня вартість була відшкодована. Більш того, було відшкодовано за 60 дубів. А наразі ж йдеться лише про 13 дубів від вирубку. Вже з них зрублено шість. Активісти підняли такий “кіпіш”, кажуть, що там величезна кількість дубів. Вони побили мого прораба, повністю зламали паркан, нанесли матеріальні збитки. Я планую подавати до суду”, – каже він.
За його словами, вони планують рухатись виключно у юридичному полі і жодним чином не ведуться на провокації.
“Наша мета – не воювати. Ми просто хочемо побудувати комплекс. Пропонували активістам зустрітись у сільській раді, поїхали на зустріч. Вони просто нас покрили матюками. Призначили знову зустріч, вони не приїхали, а влаштували у цей час мітинг. Я не розумію їхню позицію. Та одного разу із частиною активістів ми таки зустрілись і в сільській раді підписали меморандум, який став гарантійним листом про те, що ми на кожне зрубане дерево висадимо чотири нових у тому місці, де вони скажуть. І на ділянці, де ми будуємо, залишається загальна зона з дубами, ми її облаштуємо, зробимо освітлення, поставимо лавочки і передамо на баланс громади. Частину активістів це влаштували. Інші, які мають “шкурний” інтерес, не погодились”, – закінчив він.
Мовчання влади
Як стало відомо KV, 10 червня депутати Київської обласної ради підтримали колективне звернення представників територіальної громади Крюківщини до Прокуратури Київської області, Головного Управління Національної поліції України в Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Держекоінспекції Столичного округу.
Там йдеться про порушення водного законодавства, невизначеність правового статусу земель водного фонду в селі Крюківщина, передачу в оренду водних об’єктів з порушеннями чинного законодавства, забруднення нечистотами невідомого походження водних об’єктів, незаконні будівельні роботи в руслі річки, порушення природоохоронного законодавства на території діючих заказників місцевого значення, незаконні вирубки лісових насаджень, численні порушення забудовниками. А також – невиконання своїх функцій органами місцевого самоврядування та бездіяльність правоохоронних органів та органів прокуратури.
Староста Крюківщини Євген Ломінський відповів KV, що не готовий спілкуватись, оскільки знаходиться у тижневому відрядженні.
Голова Вишневої громади Ілля Діков також відмовився коментувати ситуацію KV, зіславшись на відпустку.
Кримінальні провадження та суд
Ще наприкінці травня Київська обласна прокуратура у відповіді на запит активістів повідомляла, що Києво-Святошинською окружною прокуратурою було підготовлено позов до суду щодо визнання недійсним та скасування рішення Крюківщинської сільської ради про відведення землі у приватну власність Семенюті М.П., рішень державного реєстратора та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок водного фонду загальною площею 0,2101 га, які утворились внаслідок поділу спірної ділянки.
1 липня заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської територіальної громади Бучанського району Київської області подав позов до Києво-Святошинського районного суду. Відповідачами виступають Трухан Віктор Володимирович, Семенюта Микола Петрович та Вишнева міська рада.
За даними KV, розгляд справи у суді призначено на 15 липня.
Нагадаємо, як раніше писала KV, з початку літа не вщухають пристрасті навколо можливої забудови Чернечого лісу. Тут планують звести базу відпочинку з котеджами. Жителі Феодосіївської громади, яка вісім років тому уклала договір оренди із забудовником, всіляко намагаються відстояти заповідну зону: мітингували, проводили слухання. Наразі домоглися створення робочої групи, яка розгляне можливість розірвання договору. Тим часом активісти підготували позов до суду для зміни цільового призначення землі і у подальшому – створення там Національного парку. Але йти до суду планує і забудовник – він вимагатиме компенсації.
Читайте: Пустили з молотка: дитячий табір “Святошин” приватизувала компанія з кіпрським засновником
КиевVласть
Підкомітет Верховної Ради підтримав зміни до Податкового кодексу, а разом з ним і законопроєкти, що передбачають скасування громадам акцизу на тютюн. В Асоціації міст б’ють на сполох, адже внаслідок таких рішень державної влади бюджети тергромад втратять мільйони гривень. На місцях же не вщухає обурення: після спроб відібрати акциз на паливо, черга дійшла і до решти бюджетоутворюючих податків.
Як стало відомо KV, 24 червня комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу проєкт закону №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" та сім альтернативних законопроєктів до нього (№№5600-1, 5600-2, 5600-3, 5600-4, 5600-5, 5600-6, 5600-7).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На відео: Засідання комітету ВРУ з питань фінансів від 24.06.2021
Асоціація міст України виступає категорично проти ухвалення таких змін до Податкового кодексу і закликає народних депутатів не підтримувати проєкт під час першого читання.
Як наголошують в Асоціації, законопроєкт №5600 та супутні №№ 5600-3, 5600-4 та 5600-5 є неприйнятними для місцевого самоврядування.
По-перше, проєкт закону передбачає скасування надходження до громад 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів. Якщо зміни підтримають, то перерозподіл акцизу на місцеві громади буде відбуватись через державний бюджет. Сплачуватимуть цей акциз вже не власники роздрібних мереж, а виробники та імпортери. Таким чином, бюджети громад вже цьогоріч можуть втратити 2,9 млрд гривень податкових надходжень. На бік Асоціації стала й Українська Асоціація виробників тютюнових виробів.
Допустимі для місцевого самоврядування, як наголошують в Асоціації, є законопроєкти №№ 5600-1, 5600-6 та 5600-7. А проєкт № 5600-2 містить ряд змін, спрямованих на посилення фінансової спроможності громад.
По-друге, урядовий законопроєкт передбачає і надання пільги по платі за землю для залізниці. Громади можуть втратити додатково ще 5 млрд гривень відповідного податку.
Як заявив на своїй сторінці у Facebook виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, таким чином Кабмін збирається "закласти бомбу під стосунки центру та регіонів", наголошуючи, що ці зміни лобіює один з тютюнових монополістів.
"Ідею передати сплату роздрібного акцизу або оптовикам, або виробникам просувають вже декілька років. Обґрунтування – роздрібна торгівля втрачає певний обсяг акцизу, адже частка дрібних продавців не видають фіскальних чеків. Отже, нехай краще роздрібний акциз сплачує виробник. Надходження перейдуть з місцевих бюджетів до державного, але держава потім в незрозумілий спосіб ці гроші перекине регіонам. Смішно! Хіба можна недоліки роботи податкових та правоохоронних органів розв’язувати таким чином? Це як лікувати мігрень відрубуванням голови! В результаті і держава може не отримати гроші, і місцеві бюджети втратять відчутні для себе надходження", – йдеться в дописі.
Про безліч звернень не підтримувати законопроєкт № 5600 заявив депутат ВРУ, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін.
"Сумно, що крім норм, що спрямовані проти олігархів, в урядовий законопроєкт потрапила ціла низка незрозумілих статей, що шкодять, як місцевому самоврядуванню, так і пересічним громадянам. Зокрема, абсолютно незрозуміло яким дивом туди потрапила шкідлива норма, що забирає тютюновий акциз в громад, а це приблизно 2,9 млрд гривень. Безумовно, спроба тишком забрати гроші в громад не пройде непоміченою і не має перспективи!". – написав у соцмережі Безгін.
Позиція громад
KV вирішила поцікавитись у керівників громад, наскільки ці податки є важливими для їхніх бюджетів, і що втратять громади, якщо їх позбавлять цих надходжень.
Голова Дмитрівської сільської громади Тарас Дідич:
Для нашої громади це дуже важливі надходження. На сьогоднішній день акциз складає близько 15% від всього бюджету. Маємо невеликий проєкт добудови дитячого садка, то на ці кошти, а це приблизно 20 млн гривень, за два роки можна було би втілити цей задум. На ці кошти можна багато чого зробити, як, наприклад, побудувати декілька середніх вулиць. Це досить серйозні питання для громади. Позаминулого року, торік хотіли забрати ще й акциз на паливо – це все розпочалося ще при попередньому прем'єрі. Народним депутатам разом з асоціацією міст тоді вдалося відстояти цей акциз. І це питання знову не дає спокою, шукають привід розповісти, що не всі мають на території заправки.
Голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик:
Можна скасувати акциз на тютюн, спиртне, паливо. Торік громадам скасували пайову участь. Можна все забрати, але тоді виникає питання: навіщо тоді громади взагалі створювали? Для Борщагівської громади скасування акцизу на паливо призведе до втрати понад 60 млн гривень, акцизу на спиртне та тютюнові вироби – 40 млн гривень. І в результаті громада одержить збитки вже в 100 млн гривень. А нам потрібно будувати школи, садочки. Щоб побудувати дитячий садок необхідно 120-150 млн гривень. І ось, цього року практично його вже забрали, а за два-три роки не важко порахувати, що втратить громада. Громади, таким чином, просто поставлять на коліна. Хоча б вже не забирали на місцях те, що залишилося. Так, це ми ще розташовані поблизу Києва, а решті віддалених громад, забравши акциз, взагалі не вистачатиме коштів і на виплату заробітних плат. Децентралізація передбачає надання повноважень для вирішення питань. А як відбувається насправді: громадам передали значну частину повноважень щодо медицини, освіти, а за який кошт все це утримувати?
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
В громаді категорично проти скасування акцизу на тютюн та надання пільги залізниці зі сплати податку на землю в нинішній ситуації. Зараз на громади передали на утримання культуру, медицину, освіту по всім тим селам, які були дотаційні. Тобто їх передали без відповідної дотації, і якщо зараз забрати у громад фінансовий ресурс, то це призведе до закриття соціальної сфери. І, в першу чергу, на селі. Ми ж навпаки ставимо питання про розширення фінансової бази місцевого самоврядування.
Голова Козинської селищної громади Валерій Гартік:
Акциз на тютюн – це один із головних податків і шкода, якщо його у громад заберуть. Не можна забирати у місцевого самоврядування податки, адже ці надходження є вкрай важливими для розвитку. Наголосив, що цей збір важливо залишати місцевому самоврядуванню і голова Бучанської міської громади Анатолій Федорук на своїй сторінці у Facebook. Від роздрібного продажу тютюнових виробів громада одержує 9 млн гривень.
"Для наших населених пунктів такі надходження дають можливість будувати й устатковувати нову соціальну інфраструктуру, зокрема, сучасні сільські амбулаторії та дитячі садочки. Так село Луб’янка отримало торік збудовану з нуля амбулаторію на умовах співфінансування з областю. Аналогічний медзаклад розраховують мати в селі Синяк, де вже триває будівництво першого для цього населеного пункту дитячого садочка", – йдеться у дописі. Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Фото: колаж KVКиевVласть
Голова Київської міськдержадміністрації (КМДА) Віталій Кличко та його заступник Петро Пантелеєв, за даними блогера та політичного експерта Віталія Кулика, можуть красти мільйони бюджетних гривень на встановленні громадських туалетів.
Про це KV стало відомо з блогу Віталія Кулика на сайті Цензор.НЕТ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Схоже мер Києва Віталій Кличко разом зі своїм заступником Петром Пантелеєвим вкрали понад 6 млн бюджетних гривень на встановлення громадських туалетів. Для того, щоб переконатися в цьому, досить зайти на сайт Прозорро і почитати про тендер на установку 5 відхожих місць "модульного типу" за 9,29 млн гривень, тобто майже 1,9 млн на один туалет”, – написав Віталій Кулик.
За його словами, завищені ціни викликали скандал в ЗМІ і тільки потім з'ясувалося, що це лише одна із сходинок в туалетно-корупційної піраміди Віталія Володимировича.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Виявилося, що оператори зовнішньої реклами, на прохання Кличко, виділили на ці ж туалети шість мільйонів гривень. Це допомогло Кличко і Пантелеєву безкарно вивести цю суму з бюджету Києва. Мер Києва не на жарт захопився прибутковою туалетного темою, і в цьому році він оголосив тендер на закупівлю ще п'яти туалетів, ось тільки вже за 11 мільйонів. Таким чином ціна за туалет становить цілих 2,2 мільйона,” – відмітив Кулик.
Він також повідомив, що у Кличка збираються підвищити вартість відвідування цих туалетів до 10 гривень.
“На червень 2021 року у столиці працює одинадцять громадських вбиралень, що розташовані на популярних туристичних маршрутах. На офіційному сайті “Київводофонду”, який обслуговує київські вбиральні, є мапа, на яку нанесли громадські туалети в різних районах Києва. Проте, більшість туалетів не працюють, це позначено навіть на самій карті. Причини різні: вбиральню затоплює під час злив, вона потребує капітального ремонту чи реконструкції, працює лише влітку чи проходить по кримінальній справі”, – розказав Кулик.
Він також звернув увагу на те, що Історія з громадськими вбиральнями далеко не одинична в загальній палітрі корупційних скандалів, в яку потрапив Кличко та його оточення.
“Чи не щодня ми отримуємо інформацію про обшуки, затримання чиновників та нові гучні розслідування справ КМДА. Нагадаю, що ДФС встановила в ході слідства збитки, які завдані міському бюджету столиці та державі, в понад 160 мільйонів гривень. Якщо хто забув, то обшуки у КП та департаментах КМДА почалися ще 11 травня та йдуть по сьогодні. На минулому брифінгу щодо корупції в відомстві Кличка, який відбувся 28 травня, голова ДФС розповів, що з 11 до 27 травня вже було проведено 40 обшуків та до 100 допитів. Корупційні історії, які в останній час пов’язують з мером Кличком та його оточенням, все більше розкривають киянам очі на те, що це мерія “тимчасово не працює”, а за “незручності” платимо ми з вами”, – констатував Віталій Кулик.
Читайте: НАБУ розслідує, як за підтримки Кличка та Пантелеєва “розпиляли” 81,5 млн гривень на ремонті набережної, – Віталій Кулик
Фото: KVКиевVласть
Киевская ОГА согласовала новый состав комиссии по принятию решений по компенсации расходов в садоводстве, виноградарстве и хмелеводстве. Возглавил ее начальник управления агропромышленного развития Константин Довгаль.
Об этом KV стало известно из распоряжения №234, которое подписал глава Киевской ОГА Василий Володин.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Создать областную комиссию по принятию решений по компенсации расходов в садоводстве, виноградарстве и хмелеводстве", – говорится в документе.
Согласно дополнению, возглавил комиссию начальник управления агропромышленного развития КОГА Константин Довгаль. Его замом стал замначальника управления – начальник отдела государственной поддержки, финансового обеспечения и бухгалтерского учета управления АПР Владимир Кузьменко. А функции секретаря будет исполнять главный специалист отдела государственной поддержки, финансового обеспечения и бухгалтерского учета управления АПК Лидия Литвиненко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В состав комиссии вошло еще семь членов, которые представляют управление АПК КОГА, главное управление Госпродпотребслужбы в Киевской области, Института садоводства Нацакадемии аграрных наук Украины, Госаудитслужбы и Службы безопасности Украины в городе Киеве и Киевской области.
Также было утверждено Положение об областной комиссии. Стоит отметить, что в последний раз вносились изменения в состав комиссии в ноябре 2020 года.
Основной же задачей комиссии является прием и рассмотрение от предпринимателей в области садоводства, виноградарства и хмелеводства заявок относительно использования средств, предусмотренных в госбюджете для развития этих отраслей.
Напомним, что весной прошлого года на Киевщине садоводство и виноградарство оказались на грани выживания. А добавили проблем аграриям жесткие погодные условия и карантин. Несмотря на то, что правительство выделяло тогда на поддержку отрасли 400 млн гривен, а профильный департамент КОГА активно рекламировал программу господдержки, фермеры и малые хозяйства не спешили становиться в очередь за деньгами. Садоводы и виноградари жаловались на бюрократизм и налоговую коллизию при получении средств и в один голос твердили: реформа взаимоотношений между сельхозпроизводителями и государством нужна Украине как воздух.
Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій
А противоэпидемические мероприятия и закрытия рынков уже к началу лета привели в столичном регионе к овощному кризису. Не имея доступа к рынкам, фермеры тоннами выбрасывали на свалку нереализованную морковь, огурцы, помидоры и ранний урожай. Хозяйства подсчитывают миллионные убытки и жаловались на отсутствие государственной поддержки. И все говорили, что отрасль едва выживает из-за отсутствия компенсаций, льготного кредитования и дорогих энергоносителей.
Читайте: Вскочили у збитки: через карантин овочівники Київщини викинули на смітник сотні тонн врожаю
Фото: dia.dp.gov.ua
КиевVласть
Чому протести працівників Метрополітену і економічно обґрунтований тариф у 21 грн – дешева вистава, що готувалася ще з початку року і просто чекала свого часу.
Почнемо із перевірки заяви КП "Київський метрополітен", що вигнав своїх співробітників на пікети під Київраду.
Чи отримувало КП в минулому році збитки у 1,17 мільярди грн?
На папері – так, прописавши собі фіктивний збиток у 1.8 мільярди від амортизації безоплатно переданого в користування майна територіальної громади.
Але метро працює не за липові гроші, а реальні, тож дивимося реальний стан речей по звіту про рух коштів.
Завдяки завищеним компенсаціям із міського бюджету, від операційної діяльності Метрополітен в минулому році отримав плюс 402 млн.
Внаслідок витрат на інвестиційну та фінансову діяльності, реальний прибуток КП не такий значний – воно на рік збагатіло на 95 млн, збільшивши резерви грошових коштів на рахунках до 384,5 млн грн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як бачите, збитки за минулий рік отримало не КП, а територіальна громада – КП навпаки стало багатшим.
Чи буде міфічний "прогнозований фінансистами" збиток у 3,4 мільярди в цьому році?
На папері все можливо, а перевірити ми можемо лише ситуацію за І квартал.
На папері – за І квартал майже 624 млн збитків (при цьому фейкові збитки від амортизації на 475 млн).
Дивимось рух коштів. Від операційної діяльності – Метрополітен в плюсі на 47,5 млн. Загалом – в мінусі 138 млн, які використали із накопичених в минулі роки коштів (в заначці на кінець кварталу залишилося 246,5 млн).
Насправді, реальні збитки мали бути меншими, якби Місто виконало перед КП свій обов'язок.
Дивимося розкладку по собівартості і отриманій платі за проїзд, яку я вчора вже аналізував.
Прибираємо із зазначеної у Звіті собівартості липові витрати від амортизації і отримуємо реальні витрати КП на перевезення пасажирів за І квартал – 749,8 млн. Отримали за перевезення 460,4 млн.
Як я вчора вже розписував із посиланням на ЗУ "Про міський електричний транспорт", збитки від перевезення мали компенсувати із міського бюджету. Реальних збитків КП від перевезення – 289,4 млн, але із бюджету компенсували лише 220 млн. Нестача – рівно половина реальних збитків Метрополітену за квартал.
Цікавий момент: платні пасажири платили в середньому 6,86 за поїздку, а пільговиків компенсували менше ніж на половину, недоплативши 56 мільйонів, що були закладені в бюджет міста.
Як бачите, якби Місто під керівництвом Кличка виконувало свій обов'язок, то витрати на компенсацію збитків КП із бюджету, прямо передбачені Законом, були би менше 1 мільярда за рік, а невеликі залишкові збитки Метрополітен легко покриває із накопичених на початок року 384 млн грн резерву на своїх рахунках, бо реальних збитків з динамікою І кварталу за рік набігає 250-300 млн, а не міфічні 3,4 мільярди.
Тепер щодо собівартості, яку метрополітен нарахував у 20 грн, а Кличко у 15 грн. Вчора я вже писав, що у І кварталі реальна собівартість скала 9,95 грн на одну поїздку. І такі високі витрати на одну поїздку є виключно результатом коронавірусу. У докарантинний 2019 рік за квартал метро перевозило в середньому 123 млн пасажирів, тож якби не вірус, то реальна собівартість для КП одного перевезення зараз би складала 6,09 грн при діючому тарифі від 6,5 до 8 грн.
А "собівартість від Кличка" у 15 грн – це повна собівартість, що включає амортизацію комунального майна (тобто, кияни мають двічі платити за будівництво метро і купівлю рухомого складу – перший раз із бюджету при будівництві/купівлі, а другий – поступово оплачуючи амортизацію свого власного майна).
Повторюю: якби не спад перевезень внаслідок корони, навіть діючий тариф перевищував би собівартість перевезення для КП, адже майно для роботи вони отримали безоплатно, а гроші витрачають лише на його обслуговування, зарплату працівникам і т.д.
А тепер як завжди найцікавіше.
Як вважаєте, напочатку цього року Віталій Кличко і керівник Метрополітену та, одночасно, депутат Київради від УДАРу Брагінський Віктор знали про карантин, зменшення числа пасажирів та фінансову ситуацію метрополітену?
11 лютого цього року Кличко власноруч розпорядженням № 214 затвердив Програму технічного розвитку Київського метрополітену на 2021 рік, а такі програми готує саме підприємство.
Ця Програма, як прямо зазначено в розпорядженні, затверджена в порядку процедури встановлення нового тарифу.
І що в програмі? Кличко з подачі Брагінського навішує на Метрополітен додаткові витрати на розвиток в розмірі майже 2,2 мільярди!
Тепер зрозуміли, звідки понад 3 мільярди збитків у КП в цьому році? Мільярд – це внаслідок падіння числа перевезень, що має бюджет компенсувати, а ще 2,2 мільярди – це розпорядження Кличка за погодженням із керівництвом самого Метрополітену.
І ось ці додаткові 2,2 мільярди за формулою розрахунку закладаються в економічно обґрунтований тариф на метро.
Тобто, своїм розпорядженням Кличко підвищив цей самий економічно обґрунтований тариф більш ніж на 7 грн за одну поїздку!
Кличко зі своєю командою тримає киян за дурнів. Він особисто намалював Метрополітену під час карантину додаткові збитки на 2,2 мільярди і підвищив економічно обґрунтований тариф на 7 грн. Під його керівництвом, міський бюджет не компенсує в повному об'ємі перевезення пільговиків (хоча гроші на це закладені) і збитки Метрополітену від падіння кількості пасажирів.
А потім депутат його партії вигнав на вулиці працівників Метрополітену вимагати шалені гроші компенсації неіснуючих збитків або встановлення фантастичного тарифу за перевезення.
Висновки.
Чи несе Метрополітен зараз збитки?
Так, але вони на рівні 1 мільярда на рік і є виключно результатом карантину. Якби не коронавірус і викликане ним падіння пасажирів, встановленого в липні 2018 року тарифу було би більш ніж достатньо, щоб покривати всі витрати КП "Київський Метрополітен" на перевезення пасажирів.
Чи треба зараз підняти тариф, щоб діяльність КП стала беззбитковою в частині перевезення пасажирів?
В цивілізованих країнах, державна та місцева влада підтримує власних громадян, які фінансово постраждали від карантинних обмежень. І лише в столиці України, міський голова розігрує виставу, щоб обібрати постраждалих містян, покривши за їх рахунок збитки комунального підприємства, отримані внаслідок як коронавірусу, так і афер міського керівництва.
Читайте:
Як керівництво КП “Київський метрополітен” дурить киян своєю вимогою підняти тариф на проїзд. Частина II
Як керівництво КП “Київський метрополітен” дурить киян своєю вимогою підняти тариф на проїзд. Частина I
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудовДжерело публікації
КиевVласть
Про принципи формування тарифів, компенсації перевізникам і "економічно обґрунтовану" фантастичну ціну.
Відразу, щоб уникнути питань про гроші за рекламу в метро, повідомляю: ці питання так дістали нашу чудову владу, що у 2016 році Мінтранс всі інші доходи метрополітену, не пов'язані із перевезенням пасажирів (реклама, оренда приміщень тощо) тупо виключив із формули розрахунку.
А тепер по суті.
Законодавча основа про тарифи прописана в статті 14 ЗУ "Про міський електричний транспорт".
Найбільш важливі дві норми у частині другій:
- Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників ТА забезпечення захисту малозабезпечених громадян.
- У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тобто, ситуація наступна.
1. Тариф не зобов'язаний покривати повністю навіть витрати КП на перевезення – громадський транспорт має бути доступним навіть для малозабезпечених.
2. Якщо тариф не покриває витрат на перевезення, втрати компенсуються із бюджету.
Важливо. Зверніть увагу, що із бюджету компенсуються втрати на перевезенні пасажирів, а не всі забаганки перевізника. Якщо КП "Метрополітен" викидає гроші на сплату нав'язаних боргів Укррослізинг або інвестиційну діяльність по добудові чогось на майбутнє, то ці витрати із бюджету не повинні компенсуватися – якщо немає прибутку, то і гроші не треба викидати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Саме з цим пов'язане шахрайство із фіктивними витратами Метрополітену від амортизації безоплатно переданого йому комунального майна. КП всі свої ліві збитки не світить, а баланс підганяє додатковими липовими збитками від перевезення пасажирів, щоб йому могли вливати гроші із бюджету під виглядом регулювання ціни на перевезення.
Тож скільки Метрополітен реально витрачає на перевезення пасажирів і яка реальна собівартість однієї поїздки за його звітами?
Візьмемо останній звіт за І квартал цього року.
Вчора я розписував, що Метрополітен включає фіктивні втрати на амортизацію. КП отримало безоплатно майно територіальної громади, тому у нього немає витрат від його амортизації. Амортизація має зазначатися у звіті двічі – як витрати, і як дохід, щоб в сумі давати нуль. Про те, що амортизація безоплатно переданого майна має відображатися і в доходах, прямо зазначено в п. 21 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід".
Прибираємо із зазначеної у Звіті собівартості липові витрати від амортизації і отримуємо реальні витрати КП на перевезення пасажирів за І квартал – 749,8 млн. Пасажирів перевезли 75,3 млн, тож витрати на одного – 9,95 грн, а не 15 грн, як брехав Кличко.
Але такі високі витрати на одну поїздку є виключно результатом коронавірусу. У докарантинний 2019 рік за квартал метро перевозило в середньому 123 млн пасажирів, тож якби не вірус, то реальна собівартість для КП одного перевезення зараз би складала 6,09 грн при діючому тарифі від 6,5 до 8 грн.
А що таке економічно обґрунтований тариф, який за словами представників Метрополітену перевищує 21 грн?
Це тариф, розмір якого розраховується відповідно до затвердженого Мінтрансом порядку, і його встановлення не є обов'язковим.
Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену)
Формула розрахунку є на першому скріншоті.
Специфіка цього тарифу.
1. Він включає повну собівартість разом із амортизацією, а не витрати КП на перевезення пасажирів. Тобто, за ним кияни двічі сплачують вартість будівництва метро і закупки поїздів – перший раз через будівництво/закупку за рахунок бюджету, а другий – поступово оплачуючи в тарифі амортизацію свого власного майна.
2. Він включає плановий прибуток. А плановий прибуток може включати багато чого. Наприклад, додаткові мільярди на розвиток метрополітену згідно програми технічного розвитку, яку затверджує Кличко.
P.S. В третій частині буде про реальний фінансовий стан КП "Київський метрополітен" в цьому році та як Віталій Кличко власноруч 11 лютого збільшив економічно обґрунтований тариф на цій рік мінімум на 7 грн за одну поїздку.
Читайте: Як керівництво КП “Київський метрополітен” дурить киян своєю вимогою підняти тариф на проїзд. Частина I
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудовДжерело публікації
КиевVласть
Враховуючи, що розписувати багато, зроблю кілька дописів, поступово пояснюючи окремі моменти щодо звітності, реальної собівартості поїздки для КП "Київський Метрополітен", поняття "економічно обґрунтований тариф" та реального стану речей в цьому році.
Частина 1. Як маніпуляціями в звіті перетворити прибуткове в реальності КП у збиткове на папері (на прикладі минулого підвищення тарифів, коли прибутковий Метрополітен перетворили на збитковий для перекидання додаткових 440 млн із бюджету).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У липні 2018 року підняли тариф на проїзд: з залежності від кількості поїздок, він став від 6.5 до 8 грн. Це відразу дало результат і Метрополітен за рік отримав чистий прибуток у 96 мільйонів.
У 2019 році, вже весь час діяв новий тариф. Метрополітен отримав на 642 млн більше (+23%) від перевезення пасажирів, ніж у 2018 році. В країні найкраща за останні роки ситуація в плані економіки – інфляція на мінімумі, тож, здавалось би, чисті прибутки Метрополітену мають зрости.
Але відкриваємо звіт КП і... збитки від перевезення пасажирів з 23 млн у 2018 році підскочили майже до МІЛЬЯРДА у 2019!
Як це?! А легко! Собівартість перевезення за рік зросла на 58%.
Знову: як це?!
Продемонструю хитрість на діаграмах зі Звіту про управління. Увага на "амортизацію" – її частка у собівартості зросла у два рази з 19 до 38%.
Якщо брати значення амортизації, виглядає ще красивіше: за рік вона зросла у три рази, або на 1,2 мільярди грн.
Ось так все легко: малюєте у звіті потрібний розмір амортизації – отримуєте після підвищення тарифу фантастичні збитки!
Але НАЙЦІКАВІШЕ далі.
Вибачте, а що амортизація взагалі робить серед витрат КП?
Якби мова йшла про приватне підприємство, то тут все зрозуміло – власники купили основні засоби і мають відбити їх вартість.
Але КП "Київський Метрополітен" нічого не купувало – воно отримало безоплатно в оперативне управління майно, що куплене/створене за рахунок бюджету і належить не КП, а територіальній громаді. Це навіть у Статуті цього КП написано.
Амортизація комунального майна має бути в звіті двічі – один раз у витратах, а інший – у доходах, щоб в сумі давати нуль. Метрополітен не сплачує в бюджет кошти за користування переданим йому майном, тож амортизація – це по суті фінансова підтримка КП з боку Міста.
Тож амортизація аж ніяк не може бути у собівартості надання послуги по перевезенню КП, бо КП ці гроші не вкладало і не втрачає. Але у фінансових звітах амортизація на 1,8 мільярди є лише один раз – у витратах КП на перевезення пасажирів.
Ось це і є фіктивними витратами КП, на яких базується вся афера.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Відкидаємо липові витрати від амортизації і отримуємо собівартість перевезення для КП – вони витратили на оплату праці, соцстрахування, матеріали (електроенергія, ремонти тощо) 2,586 мільярди. А отримали з пасажирів плюс компенсацію за пільговиків – 3,389 мільярди. Перевезення одного пасажиру обходилося КП у 5,22 грн при тарифі від 6,5 до 8 грн в залежності від кількості поїздок.
Тобто, на перевезенні пасажирів у 2019 році після підняття тарифів КП заробило 800 мільйонів, а не отримало збиток у мільярд, як це написано у звіті!
Щоб перевірити це, просто відкриємо інший звіт за той самий рік – звіт про рух коштів. Тут не може бути фейкової амортизації комунального майна, тож і від операційної діяльності ми бачимо не збитки, а прибуток у 800 млн.
Повторюю: на перевезенні пасажирів Метрополітен заробив 800 млн у 2019 році – встановлений у 2018 році тариф суттєво перевищував витрати самого КП на перевезення пасажирів.
Але завдяки шахрайству із фейковими витратами на амортизацію, КП намалювало збитки на 440 млн і отримало в подарунок із міського бюджету компенсацію у 440 млн для беззбитковості.
Куди сплили гроші, витрати яких приховують липовими витратами на амортизацію? Деталей у звітах немає, але серед витрат – виплата скандальних боргів Укррослізинг, що у шахрайський спосіб за допомогою КМДА перевісили із бюджету на КП для спрощення стягнення.
Наступна частина буде про "економічно обґрунтований тариф".
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудов
Джерело публікації
Читайте:
Сотрудники “Киевского метрополитена” и “Киевпастранса” просят Кличко повысить тарифы на проезд или увеличить финансирование из бюджета
Прокуратура проводит обыски в КП “Киевский метрополитен”
КиевVласть
35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Серіал “Чорнобиль” подивилося півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження лавиною. І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації.
Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років.
Дорога на Чорнобиль
Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються.
Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно.
А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів.
Два роки тому перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км.
На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі.
Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині).
"Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...".
Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти...
На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути!
Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации.
Радіоактивні хмари розстрілювали
Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією.
"Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт.
Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села...
Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою.
Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі.
А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною.
Містом блукали покинуті собаки й коти
Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту.
"Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола.
У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення.
Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали.
Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна...
Назад у майбутнє: місто-привид
У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей.
В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину міста, прямо чи праворуч — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль.
Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу.
"Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах."
Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся. В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу...
На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто.
Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який так і не відкрився. Атракціони й досі дуже сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”, готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть!
В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків…
Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів.
А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду.
Настав час нагнати справжньої жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг. Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і 20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні.
Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця!
Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти.
В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день..
"Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов.
Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини.
Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання.
Повертаємося назад
Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку...
Шість реакторів
Ми поїхали далі, до четвертого реактора.
А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе.
Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану.
Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію.
Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено.
Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає!
Ми зупинилися на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності.
Чорнобиль 2
Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України
Радіолокаційна станція “Дуга” або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні помилки в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”).
Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни
За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття.
"А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта".
Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик.
На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми.
"З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені.
Браконьєри
Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить".
Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже.
Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть
Днями в Києві відкрився перший в Україні й найбільший в Європі Музей передвиборчої агітації. Круто! А, можливо, це ще й якось пов’язано з тим , що більшість громадян нашої країни просто не мають уявлення про виборче право. Особливо про те, як це право застосовувати в громадських організаціях.
Тому я, юрист Українського Товариства сліпих, вирішив дослідити дотримання норм виборчого права в громадських організаціях.
Конституція багато яких прав декларує для громадян, але як їх застосувати на практиці ми не знаємо, а тому і виникають час від часу різні тлумачення неврегулюванних (проблемних) питань. Така ситуація спричинена тим, що у профільних законах відсутні норми права, які можна застосувати.
Гарантоване конституцією виборче право – обирати та бути обраним задеклароване, але чому ми думаємо, що стосується це право лише виборів до органів влади?
За визначенням юридичної літератури, виборче право - це сукупність правових норм, що регламентують право кожного вільно обирати і бути обраними.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Демократичні перетворення в сучасному суспільстві відкрило багато можливостей для людей у різних сферах від бізнесу до громадських ініціатив.
Кожен член того чи іншого товариства має свої права та обов’язки.
Розглянемо одне з них – право обиратися й бути обраним.
Коли мова йде про вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування, то начебто майже все зрозуміло. Є виборчий кодекс і ряд інших нормативних актів, які регулюють виборчі процеси.
А що відбувається в приватному секторі права, як відбуваються вибори в акціонерних товариствах, кооперативах різного роду, громадських об’єднаннях тощо?
З огляду на останні події, що відбуваються зі звітно-виборчими процесами в первинних та обласних організаціях Всеукраїнської організації “Українське товариство сліпих” (надалі – УТОС) виникла необхідність провести дослідження питання виборчого права на реальному прикладі.
Виборче право публічного та приватного характеру
В демократичному, громадському суспільстві право брати участь в управлінні державою, місцевим самоврядуванням, громадським об’єднанням, політичною партією, різного роду кооперативами та колективними підприємницькими утвореннями є невід’ємним право кожного громадянина, хто дотичний до того чи іншого утворення.
Що воно таке – виборче право та до чого тут ст. 38 Конституції України?
Стаття 38 Конституції України кожному гарантує вільно обирати і бути обраними, але вся юридична література обмежується вивченням тільки виборчого права публічного характеру.
Виборче право – це сукупність правових норм що регламентують право кожного вільно обирати і бути обраними не залежно від публічного чи приватного права.
Для того, щоб був зрозумілий хід думок автора розпочну з головного.
У профільному Законі України “Про громадські об’єднання” відсутні норми, що регламентують права та обов’язки члена громадського об’єднання, а отже як обирати до керівного органу та бути обраним – не зазначено.
Можна зауважити, що в ст. 3 Закону України “Про громадські об’єднання” обумовлено сам принцип, за яким діє організація (об’єднання) - “самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом”.
За змістом пункт 4, частина 1, статті 11 ЗКУ “Про громадські об’єднання” визначено, що має міститися в статуті громадської організації щодо питання органу управління: “…повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи…” Ну, з керівником – ясно, але права та обов’язки членів громадської організації не визначені. На думку законодавця, дані питання віднесено до компетенції статутних норм тієї чи іншої громадської організації.
Наскільки зручно користуватися в побуті недосконалими законодавчими актами, які іноді можна тлумачити двозначно, - прикладів безліч.
Отже, якщо в законах відсутні прямі норми, то доведеться застосовувати аналогію права та законодавства. За змістом ст. 8 Цивільного кодексу України
“1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права)”.
Які права членів товариства, які не досягли повноліття?
За аналогію права кожне громадське об’єднання, політична партія, різного роду кооперативи та колективні підприємницькі утворення приватного права має містити у своєму статуті норми щодо активного та пасивного виборчого права кожного члена (учасника).
Пункт 10.1 Статуту УТОС встановив право члена УТОС: “Обирати та бути обраним в усі керівні органи УТОС”.
За змістом пункту 6 Статуту УТОС встановлено: “Членами Українського товариства сліпих можуть бути особи, які проживають на території України, досягли віку 14 років, визнані інвалідами з дитинства, інвалідність яких пов’язана з органами зору, та інваліди І, ІІ, ІІІ груп по зору, а також зрячі громадяни, які беруть активну участь в житті Українського товариства сліпих та проживають на території України”.
Тобто громадяни, що досягли 14-ти річного віку можуть бути членом УТОС. А яке у них виборче право, активне чи пасивне, чи мають обидва?
Аналогія закону показує, що активне виборче право у особи настає з досягненням 18-річно віку.
Активне виборче право — право громадян обирати на виборах.
Пасивне виборче право — право громадянина бути обраним.
Тобто, виходить, що всі наші члени Товариства (школярі, студенти), яким не виповнилося 18 років не беруть участь у виборах.
Тут виникає інше питання, як їх враховувати під час визначення квоти? Статут УТОС на це відповіді немає.
Загальні збори та конференції
Продовжимо зі способу реалізації голосу. В Статуті УТОС застосовано обидва – пряме (безпосереднє) голосування та непряме. Пряме голосування використовується на нижчих рівнях, в первинних організаціях.
Так п. 71.1. Статуту УТОС встановлює обирання голови первинної організації прямим голосуванням, але це при умові проведення загальних зборів первинної організації. Адже п. 68 говорить, що вищим органом первинної організації є загальні збори або конференція. Не зрозуміло, як може бути “або, або”? Адже відповідно до аналогії права – вищим органом є загальні збори.
Конференція - це збори (нарада) окремих осіб. Не всіх осіб, а визначене коло осіб, в нашому випадку – це представники на конференцію первинної організації. Якщо проводиться конференція первинної організації то виникає логічне питання – на неї має прибути делеговані представники (делегати). Делегати від кого? Адже первинна організація – найнижча ланка в структурі УТОС.
Для проведення загальних зборів первинної організації необхідно зібрати відповідно до п. 28 Статуту УТОС не менше 2/3 членів первинки, але Положення “Про первинні організації” від 15 лютого 2012 року допускає п. 2.2 “В первинних організаціях, де скликання зборів неможливо, рішенням правління скликається конференція, за нормами представництва, що встановлюються правлінням первинної організації”. Скликати загальні збори не завжди є можливість у зв’язку з географічною віддаленістю місця проживання членів Товариства, їх доступністю в переміщенні до місця проведення зборів та інші поважні причини, правління первинної організації може скликати конференції за встановленим модусом представництва. Представництва від кого?
Отже, для проведення первинною організацією не загальних зборів, а конференції, і щоб вона була легітимною, необхідно провести загальні збори в групах та висунути делегатів на конференцію первинної організації.
Тут виникає наступна проблема: немає положення про групи та групоргів.
Суміщення двох представницьких посад
Інше питання, яке на сьогодні викликає багато суперечностей – це займання двох посад, для прикладу голова обласної організації та первинної організації.
Статут УТОС не містить прямих норм, щодо даного питання, які прямо забороняють чи дозволяють обіймати дві виборчі посади, де одна одній підлеглі (підпорядковані).
У Положенні “Про обласні організації, Київську міську організацію та організацію в Автономній Республіці Крим Українського товариства сліпих і їх ревізійні комісії”, зазначається: “Голова правління обирається відкритим голосуванням більшістю голосів з будь-якої кількості кандидатур із числа делегатів конференції. Голова обласного правління може бути одночасно головою однієї з первинних організацій”.
Але чи відповідає таке становище речей виборчому право, адже внутрішні нормативно правові акти підприємств, організацій, державних органів, місцевого самоврядування не можуть суперечити, зменшувати, обмежувати права громадян відповідно норм Конституції та законів України.
Правління товариства та голови правління за аналогією, це представники своїх громад (організацій), які мають представницький мандат на здійснення управління організацією від імені громади. Одночасно перебувати на двох виборний посадах неможливо. Адже за аналогією, Президент України не може буди одночасно депутатом Верховної Ради чи головою Верховної ради.
І ось чому.
Чинне законодавство України не містить визначення “представницького мандату”. Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін “представницький мандат” обов’язково пов’язаний з обранням особи, зокрема, народним депутатом України чи депутатом ВР АРК, депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради з наданням їй відповідних повноважень, в тому числі виступати від імені виборців.
Згідно з Конституцією України, зазначає Конституційний Суд, представницький мандат мають народні депутати України , Президент України, депутати ВР АРК, а також депутати сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, що прямо зумовлено представницьким характером цих органів.
Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста (ч. 1 ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”) з представницьким мандатом. Отже.ю він має відмовитися від іншого представницького мандату.
Голову первинної організації обирає громада, яка входить до відповідної обласної громади (організації). Отже обрання однієї й тієї ж особу на посади, що підлеглі одна одній є не правильним, по-перше, з вище зазначених підстав, по-друге, у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів.
У ст. 1 Закону України “Про запобігання корупції” зазначено: “пряме підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням”. Чи є тут пряма залежність керівника нижчого рівня від вищого? Так. При цьому тут присутній “потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень”. Якщо копнути глибше, то з’явиться “реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень”.
Багато хто може зауважити, що Закон України “Про запобігання корупції” стосується посадових осіб державних органів влади та місцевого самоврядування. Так, у профільних законах таких норм немає, але при виявленні однакового предмета, що призводить до конфлікту інтересів, буде застосовано аналогію закону. А отже – притягувати до відповідальності будуть відповідно того закону, норми якого були порушені.
Зараз в УТОС відбувається звітно-виборча кампанія. Іноді тут виникають складні ситуації, не окреслені нормами статуту УТОС чи чинним законодавством України. Припустимо, чи можна проводити конференцію, якщо одна, дві делегації з поважних причин не взяли участь?
Якщо через відсутність на конференції конкретної делегації не вистачатиме кількості голосів для встановлення кворуму, то проведення такої конференції буде не легітимним.
Право фото-відео фіксації публічних подій
Реалії сьогодення створили моду все фіксувати на фото та відео. Отже, декілька слів про моду.
Знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене. Так, фізичну особу може бути знято на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи.
Якщо зйомки проводяться відкрито – на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.
Без згоди можна вести фото-, відео знімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків, але при цьому необхідно попередити про таку зйомку.
Якщо фото-, відео знімання особи, публічний показ, відтворення, розповсюдження зображень з нею здійснювалися без її дозволу і вона вважає, що такими діями їй завдано матеріальної та/або моральної шкоди, вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідною позовною заявою.
Отже проводити фото-відео знімання публічних заходів можна, але якщо під час відтворення зображення у вигляді матеріалу буде причинено шкоду недостовірною інформацію якій небуть особі, то така особа має право вимагати спростувати такі дані чи відшкодувати збитки навіть у судовому порядку.
До-речі: у випадку, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити відеоспостереження і фіксувати дії своїх працівників, він повинен заздалегідь попередити працівників і відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Чи можна обирати головою організації кандидата, який є членом іншої первинної організації УТОС?
Актуальне питання не лише для товариств, а й для суспільства в цілому: чи можна обирати не громадянина держави міським головою, керманичем держави?
За змістом ст. 102 Конституції України Президентом України може бути особа, яка прожила в Україні 10 років при цьому має пасивне виборче право з обмеженого віку. При цьому кандидат зобов’язаний володіти державною мовою. І не може обиратися більше двох разів підряд.
Щодо останнього пункту - в статутах громадських організацій він ніде не прописаний. Натомість є інші обмеження. Наприклад, в статуті ГО Українське товариство глухих (надалі – УТОГ) міститься обмеження обрання голови ГО УТОГ: з’їздом УТОГ обирається голова “серед делегатів — осіб з інвалідністю зі слуху, на альтернативній основі таємним або відкритим голосуванням терміном на 5 років голову Українського товариства глухих та голову Центральної ревізійної комісії УТОГ”. Тобто, головою організації обирають саме ту особу, яка має ознаки тотожності до соціальної групи. До речі, тут міститься демократична норма, яка відсутня в Статуті УТОС – можливість застосувати таємне голосування.
Якщо вернутися до теми розділу то зауважимо, що в статуті згаданого товариства не має норм щодо обрання делегатом (керівником, представником) не від свої громади (первинної організації).
У Статуті УТОС зазначено, що право голосу має тільки делегат, а про інших учасників (запрошених, гостей чи відповідальних за проведення зборів, конференцій) - ні слова. Отже, обирати та бути обраним до керівних органів має право лише особа, яка перебуває на обліку в організації УТОС.
Дехто може зауважити, що мовляв в Україні відмінено паспортний режим і прописку. Так, відмінено, але це не означає, що можна вільно висуватися в кандидати не від своєї громади. Такий стан речей зумовлено ще тим, що в УТОС існує система фіксованого членства на відміну від інших громадських організацій.
Зважаючи на нові тенденції в демократичному розвитку громадського суспільства, доцільно розширити виборчі права кандидатів в делегати з’їзду та голови організації. Розробивши механізми попереднього голосування чи задіяти широкі прямі вибори, а не так як зараз відбувається – через представників.
Чи можна висувати та обирати особу на керівні посади чи делегатом у разі її відсутності?
За всю історію існування в Україні виборчої системи є всього один випадок, який вважається прецедентному у виборчому праві, коли особу висували та зареєстрували кандидатом за її відсутності. Вся юридична наукова думка висловлювалося на цей рахунок однозначно. І ось чому.
В природі сутності людини існують особисті права громадян, які не можна передавати своїм представникам.
Особисте немайнове право — це абсолютне суб'єктивне право, що належить кожній фізичній особі, є невіддільним від неї, не має економічного змісту, має властивість індивідуалізації особи, яке виникає у неї від народження або за законом та належить їй довічно. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, не може бути позбавлена цих прав.
За змістом ч. 1, ст. 272 Цивільного Кодексу України кожна “фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники”.
До особистих не майнових прав відноситься і виборче право, яке закріплене в ч. 1, ст. 17 Виборчого Кодексу України “кожен виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передання виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється”.
А чи можна висувати особу за її відсутності, то на цей випадок законодавство лише зазначає, що громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах (ст. 11).
Ми встановили, що виборче право є особистим не майновим правом і воно є невід’ємним від особи, отже і висування має відбуватися за присутності особи, а коли така особа стала кандидатом то голосування за неї можна здійснювати і за її відсутності, при наявності письмової згоди.
Якщо ми втратили зір, то це геть не означає, що ми втратили життя в суспільстві.
Ігор Шевченко, юристКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 16:42:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 16:42:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 16:42:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0018
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1130
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"збитки"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 16:42:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"збитки"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 380, 10
0.0013
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('109024', '108497', '107936', '107476', '106548', '106310', '106248', '106165', '105485', '105477')
0.0573
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 16:42:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"збитки"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)