Новий скандал у Білій Церкві – наміри місцевої влади придбати майно Білоцерківської ТЕЦ у комунальну власність викликали обурення серед громадян. Причиною стали борги теплоенергоцентралі, а також підозри, що за рішенням влади стоїть олігархічний інтерес. Мер міста натомість запевняє: стратегічні об’єкти для Білої Церкви об’єкти мають перебувати у комунальній власності. Про це KВ дізналась з відеозвернення мера Білої Церкви Геннадія Дикого на сторінці Білоцерківської міської територіальної громади у Фейсбук. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, Дикий повідомляє, що зараз стале проходження опалювального сезону є одним з ключових питань. Рішення придбати ТЕЦ у комунальну власність він вважає необхідним, адже підприємство є стратегічним для Білої Церкви. “Володимир Зеленський зазначив, що стратегічні об’єкти для держави мають перебувати у державній власності, так само як і стратегічні для міста об’єкти мають перебувати у комунальній власності.” – йдеться у зверненні. Але міські жителі обурені таким рішенням, та вважають безглуздям купувати цілу ТЕЦ, замість того щоб побудувати одну велику котельню, яка вийде набагато дешевше.  “Жодної цифри по Білоцерківській ТЕЦ мер Білої Церкви Г.А.Дикий не озвучує, громада не повинна знати всього? Так же як Геннадій Анатолійович не роз'яснює чому Біла Церква повинна купити за мільярди ТЕЦ, а не побудувати одну НОВУ котельню за 150 мільйонів та зекономити на газі сотні мільйонів або навіть мільярдів так важливих на сьогодні бюджетних грошей.” – пише місцевий активіст Олександр Коломієць на своїй сторінці у фейсбук.  Активісти також закидають цьому рішенню, що воно обслуговує інтереси олігарха Павла Фукса.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Прекрасна ілюстративна історія, як біглий олігарх, якому організували підозру за крадіжку 130 млн баксів рефінансу для банку "Фінанси і кредит", намагається зберегти контроль за ТЕЦ. Там ще й фігурує можливість викупу містом цієї електроцентралі” – пише активіст та юрист Олександр Лємєнов. Також мешканців обурює той факт, що до придбання дороговартісного майна не було залучено громадськість. Деякі навіть пропонують свої рішення наприклад: побудувати мінікотельні. Нагадаємо, що 1 вересня стало відомо про плани Білої Церкви щодо розробки схеми аварійно-резервної системи постачання тепла. Вартість робіт оцінили майже в 3 млн. гривень. Читайте: На захист від блискавки та вогню приміщень управління освіти Білої Церкви планує витратити 3,6 млн гривень Фото: Facebook Геннадія ДикогоКиївВлада

Столичні правоохоронці зацікавилися будівництвом житлового комплексу (ЖК) “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д. Так, наразі Нацполіція розслідує можливі порушення при зведенні цього об'єкта (зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності), а прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з забудовників 12,3 млн гривень пайового внеску. Ще раніше претензії до цього будівництва мали сусідній гаражний кооператив “Мостовик” та ДІАМ. Серед іншого, вони вказували на те, що, згідно з Генпланом Києва, будувати житло на цій території не можна і що у комплексі не були облаштовані умови для безпечного та комфортного проживання його мешканців. Втім, із плином часу усі ці недоліки були “забуті”. Цілком можливо, що однією з причин “непотоплюваності” даного ЖК стало те, що до реалізації цього проєкту причетні Сергій Пилипенко та Сергій Кримчак (на колажі ліворуч та праворуч відповідно) – колишній та діючий депутати Київради, які мають значні інтереси в сфері будівництва і земельних відносин столиці. Як стало відомо KВ, наразі в столиці тривають скандали навколо будівництва ЖК “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д (Оболонський район Києва). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, Нацполіція розслідує факти можливих порушень при зведенні цього комплексу – зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності даного об'єкту. У свою чергу, Київська міська прокуратура намагаються в судовому порядку стягнути з замовника цього будівництва – ТОВ “Вісенс Хаус” – пайовий внесок у розмірі 12,3 млн гривень, який компанія мала б сплатити до міського бюджету Києва. Правоохоронці добилися успіхів у суді першої інстанції, але забудовник нещодавно подав апеляційну скаргу на програшне для себе рішення служителів Феміди ЖК “DOCK32” на карті KВ вирішила проаналізувати історію будівництва цього житлового комплексу та з'ясувати, з чим пов'язані претензії правоохоронних органів до його забудовників. Будівництво всупереч 10 грудня 2014 року Київрада рішенням №582/582 погодила передачу земельної ділянки на просп. Московському, 32-Д (колишня назва просп. Степана Бандери) площею 0,84 га в оренду ТОВ “Вісенс Хаус” для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного, торговельного, адміністративного комплексу з об'єктами громадського призначення і паркінгом. Термін оренди – 25 років (кадастровий номер – 8000000000:78:167:0016). Підставою для даного землевідводу став перехід до вказаної ТОВки права власності на адміністративну будівлю, що розміщена на цій землі (відповідно до договору купівлі-продажу від 9 грудня 2013 року).  Надалі, 17 квітня 2015 року між міськрадою та згаданою компанією було укладено договір оренди. У листопаді 2016 року ТОВ “Вісенс Хаус” звернулося до столичної влади із клопотанням щодо зміни цільового призначення даної ділянки – щоб на ній, крім вищезгаданих об'єктів, можна було будувати ще й житловий комплекс. 20 грудня 2016 року Київрада рішенням №707/1711 погодила такі зміни. При цьому, ще 8 грудня 2016 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Вісенс Хаус” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою.  Цей документ наразі відсутній у відкритому доступі, але інформацію про деякі його положення KВ все ж вдалося знайти. Справа в тому, що в січні 2019 року до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) надійшов позов щодо скасування даних МУО. Ініціатором цього судового спору виступив кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів “Мостовик”, який експлуатує багатоповерховий гараж на сусідній ділянці. Свої вимоги позивач пояснив, зокрема, тим, що за функціональним призначенням, відповідно до Генплану Києва, ділянка на вул. Степана Бандери, 32-Д, відноситься до території громадських будівель та споруд, а тому наміри щодо зведення житла на цій землі “не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Також, серед іншого, представники “гаражників” повідомили служителям Феміди про те, що в додатках до МУО зазначено, що ця ділянка повністю знаходиться в санітарно-захисній зоні від вищезгаданого кооперативу, що також унеможливлює подальше будівництво. 18 березня 2019 року ОАСК повністю задовольнив вимоги кооперативу “Мостовик”. Втім, 15 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ТОВ “Вісенс Хаус”. Одним із аргументів апелянтів стало те, що, мовляв, ділянка повністю не входить до вказаної санітарно-захисної зони і що така зона насправді передбачена Детальним планом території (ДПТ), до якої входить ця земля (затверджений рішенням Київради №727/724 від 14 липня 2016 року). Скріншот рішення суду від 18 березня 2019 року Поки тривав цей судовий спір, орендар ділянки на вул. Степана Бандери, 32-Д встиг отримати “нові” МУО – 19 квітня 2019 року їх видав компанії вищезгаданий структурний підрозділ столичної мерії. Цим документом було також передбачено надання дозволу на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Відповідно, “попередні містобуди” були офіційно скасовані. У чому різниця між цими двома документами, проаналізувати проблематично. Разом з тим, у “містобудах” від 19 квітня 2019 року було зазначено, що ділянка проєктування за функціональним призначенням відноситься до території житлової багатоповерхової забудови – це, мовляв, передбачено вищезгаданим ДПТ, до якого входить ця земля. Тобто, мова, ймовірно, йде про те, що ДПТ суперечить Генплану. Це забороняється законодавством, але столична влада таке дуже часто практикує. Також в МУО було вказано, що вказаній компанії дозволили проєктувати будівництво будівель висотою до 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). При цьому, документом було передбачено, що на перших поверхах житлових будинках повинні бути запроєктовані об'єкти громадського призначення, у тому числі групи тимчасового перебування для дітей дошкільного віку. Крім того, в МУО було вказано, що частина ділянки знаходиться в санітарно-захисних зонах від установ комунального господарства та споруд зовнішнього транспорту. У зв'язку з цим на ТОВ "Вісенс Хаус" було покладено зобов'язання забезпечити санітарно-захисну зону від багатоповерхового гаража "Мостовик" (37,5 метрів), від автозаправної станції (50 метрів) та від залізниці (100 метрів). Також, відповідно до вимог “містобудів”, компанія мала забезпечити заходи "захисту від шуму" та виконати заходи по захисту території від підтоплення грунтовими водами. Читайте: Против суда и закона: у Кличко настойчиво хотят дать Крымчаку и Пилипенко застроить Рыбальский остров 31 травня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Вісенс Хаус” дозвіл №ІУ 113191510642 на будівництво житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Юнібілд”. Згідно з цим дозволом, замовнику дозволили зводити 26-поверховий будинок на 453 квартири (загальна площа будівлі – 43,3 тис. кв.м.). Також, серед іншого, ТОВ “Вісенс Хаус” повинно було збудувати магазин, підземний паркінг (у стилобаті) та КПП (загальна площа цих приміщень – 10,4 тис.кв.м.). Потуги правоохоронців та потурання від ДІАМ 3 вересня 2021 року Оболонське управління Нацполіції Києва відкрило вищезгадане кримінальне провадження – під №42021102050000164 за фактом зловживання владою або службовим становищем (ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України) при будівництві ЖК “DOCK32”. У ході слідства правоохоронці встановили, що будівництво цього комплексу не відповідає вимогам земельного кодексу та Державних будівельних норм, а також здійснено у порушення містобудівних вимог та обмежень. Про які саме порушення йдеться, в судових ухвалах по цьому провадженню детально не описано. Втім у них, зокрема, повідомляється про те, що в цьому ЖК було порушено вимоги щодо висотності та площі – можливо, слідчі мають на увазі “нестикування” фактичних показників та показників, передбачених МУО і проєктом будівництва. Крім того, під час слідства правоохоронці з'ясували, що під час спроб ТОВ “Вісенс Хаус” отримати сертифікати щодо готовності об'єкта ДІАМ тричі повідомляла компанії про порушення вимог висотності об'єкта і ці порушення жодним чином не усувалися. У зв'язку з цим слідчі зробили висновок, що діяльність компанії-замовника будівництва з подання декларацій “свідчить про зловживання нею правом”. 2 травня 2023 року в рамках цього слідства Оболонський районний суд наклав арешт на низку приміщень у ЖК “DOCK32” загальною площею 3,7 тис. кв.м., власником яких є ТОВ “Вісенс Хаус” – 12 офісних приміщень, господарчі комори та приміщення для зберігання автомобілів. Це було пов'язано з тим, що дані об'єкти були визнані речовими доказами у цьому провадженні і правоохоронці вирішили завадити можливому відчуженню цього майна. Компанія намагалася оскаржити цей арешт, але 8 червня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив їй у задоволенні відповідної скарги. Невдовзі після початку слідства, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, ТОВ “Вісенс Хаус” декілька разів намагалося отримати від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) сертифікат про прийняття ЖК “DOCK32”. Втім, як зазначалося вище, в інспекції відмовляли у такому погодженні. Зокрема, у січні компанії було відмовлено у тому числі через перевищення вимог щодо допустимої висотності об'єкта, яка була встановлена вищезгаданими МУО. Тоді ж в ДІАМ звернули увагу на те, що забудовники не підвели газопостачання до дахової котельні, через що неможливо забезпечити мешканців цього ЖК теплом і гарячою водою; що в паркінгу не були встановлені газоаналізатори СО (чадного газу) у місцях, де можливе раптове збільшення шкідливих викидів, тощо. Врешті-решт 18 лютого 2022 року ДІАМ все ж видав “сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”. Чи були виправлені вищезгадані недоліки, залишається відкритим або навіть риторичним питанням, адже як мінімум висота будинку в 26 поверхів, до якої мали претензії інспектори, не змінилася. Заощадити на пайових внесках 5 вересня 2022 року Департамент економіки та інвестицій КМДА направив на адресу ТОВ "Вісенс Хаус" вимогу про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури Києва та надання документів для розрахунку розміру пайової участі. Надалі вказаний департамент, схоже, самостійно розрахував розмір пайового внеску, адже 25 жовтня минулого року ним було направлено ще один лист до згаданої компанії, що вона має сплатити до міського бюджету 12,3 млн гривень. Втім, ТОВ “Вісенс Хаус” не підписало вказаний розрахунок і не сплатило грошові кошти, у зв'язку з чим столична прокуратура й ініціювала вищезгаданий позов про стягнення з компанії цього внеску. У ТОВ “Вісенс Хаус” з такими вимогами правоохоронців не погодилися. Представники компанії, зокрема, повідомили суду, що насправді лист стосовно необхідності укладення договору пайової участі  та його сплату замовник будівництва не отримував. Також, в ТОВ “Вісенс Хаус” вказали на те, що, відповідно до існуючого в столиці Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі, саме замовники будівництва повинні звертатися до КМДА для розрахунку суми пайового внеску.  Разом з тим, у компанії уточнили, що станом на момент отримання нею МУО і дозволу на будівництво українське законодавство не містило норм стосовно того, у який термін забудовники мають направляти такі звернення. Серед іншого, у ТОВ “Вісенс Хаус” повідомили, що “на сьогоднішній день триває процес укладення договору пайової участі”. Проте столичний госпсуд такі аргументи відповідача не переконали, а тому 7 червня 2023 року він повністю задовольнив позов прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Депутатські апетити За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вісенс Хаус” було зареєстроване у жовтні 2013 року. Його незмінною керівницею та засновницею є киянка Валентина Костюк. За інформацією відкритих джерел, ТОВ “Вісенс Хаус” може бути пов'язаним з Сергієм Кримчаком – депутатом трьох підряд скликань Київраді (у поточному IX скликанні обирався від “Єдності”). Про цей зв'язок, зокрема, свого часу повідомляли в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) – в рамках одного з кримінальних проваджень щодо цього народного обранця детективи встановили, що він керує вказаною компанією через свою помічницю. Як повідомляла KВ, Сергій Кримчак неодноразово фігурував у різних скандальних історіях щодо можливих махінацій із землями комунальної власності. Наприклад – на розгляді Вищого антикорупційного суду наразі знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням депутата Сергія Кримчака та його двоюрідного брата Василя Тем'янинця у заволодінні 6 земельними ділянками в Голосіївському районі Києва площею 0,47 га, які були приватизовані за підробленими документами. Читайте: Депутат Крымчак продолжает решать земельные вопросы для братьев Супруненко ТОВ "Юнібілд" (генпідрядник будівництва) було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Керівником компанії вказано Олександра Шимка, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Юрія Залізка. За інформацією Youcontrol, ця ТОВка входить до групи компаній бізнесмена Юрія Пархомчука. Основні напрямки діяльності компаній цієї групи – будівництво, продаж бетону та залізобетонних виробів і т.д. Генеральним директором промислово-будівельної групи “Ковальська”, яка є девелопером ЖК “DOCK32”, є Сергій Пилипенко – депутат минулого VIII скликання Київради від “Солідарності”. Ініціатором створення цієї групи був його батько Олександр Пилипенко, який також тривалий час був її президентом. За інформацією порталу “ЛУН”, під “прапорами” “Ковальської” було збудовано та досі будуються 19 житлових комплексів на території Києва. І деякі з них є досить скандальними. Наприклад, ще декілька років тому мешканці житлового масиву Позняки (Дарницький район столиці) виступали проти будівництва ЖК “31Z” на вул. Драгоманова, 31-з (генпідрядник – згадане вище ТОВ “Юнібілд”). Зокрема, кияни були обурені тим, що ніхто не запитав їхньої думки щодо зведення чергових житлових свічок. Крім того, цим проєктом цікавилися і правоохоронні органи. Паралельно з цим у столичній прокуратурі повідомляли про можливі порушення при зміні цільового призначення ділянки під майбутнім ЖК. Серед іншого, правоохоронці припускали, що чиновники КМДА підготували документи для таких змін “з метою отримання неправомірної вигоди, без проекту землевідведення та всупереч Генплану Києва”. Читайте: Столичные Позняки упорно застраивают жильем вместо садиков и школ Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

Будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. KВ: Кабмін розширив програму "єОселя" з 1 серпня. Хто і як тепер може взяти пільгову іпотеку? Анна Лаєвська: Раніше, до 1 серпня, програма “єОселя” була доступною лише для чотирьох пільгових категорій. Це були медики, військові, вчителі та науковці. Тобто, скористатися програмою можна було, якщо людина належала до однієї з таких категорій співробітників і працювала саме в державному секторі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  З 1 серпня програма доступна для всіх громадян України, у яких немає власного житла або є, але площа менше, ніж 52,5 метри на одну особу. Якщо це, наприклад, родина з двох осіб, то вже можна розраховувати на 72 кв.м і по аналогії вже з більшою кількістю членів родини або дітей. Відповідно, зараз кількість запитів збільшується в рази, як і кількість відвідувань відділів продажів забудовників. Це саме ті люди, які сподіваються придбати житло по пільговій іпотечній програмі “єОселя” під 7% кредиту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Якщо програма тепер більш доступна і лояльна, наскільки може збільшитись попит на таке житло? Анна Лаєвська: За програмою строк виплат триває 20 років у гривні без жодних курсових індексацій з невеликим щомісячним платежем. Програма є дуже доступною та посильною для мільйонів наших громадян. Якщо говорити про статистику, то за програмою було профінансовано видачу кредитів майже на 3 млрд гривень. До прикладу, наша компанія продала вже понад 80 квартир за “єОселею” – це приблизно 20-25% в загальній структурі продажів. Та, якщо говорити про масштаби продажів на ринку нерухомості в цілому, то кількість виданих кредитів невелика. На первинному ринку було видано всього лише близько 300 кредитів за весь період дії програми. KВ: А з чим пов'язана така незначна кількість продажів кредитів саме на первинному ринку? Анна Лаєвська: Тут можна виділити декілька проблем. По-перше, раніше участь у програмі могли брати тільки готові об'єкти, багатоквартирні будинки. В таких об’єктах непроданих квартир вкрай мало. Питання навіть не в тому, що ці об'єкти дорожчі. Квартир дійсно дуже мала кількість. До війни забудовники до моменту введення об’єкту в експлуатацію продавали 90-95% квартир. У нас, наприклад, залишилася певна кількість будинків, які ми планували виставляти на продаж вже саме на високій стадії готовності об'єкта. Та по ринку загалом було вкрай мало таких пропозицій. По-друге, були перебої з фінансуванням програми зі сторони “Укрфінжитло”. А в нас вже було більше 10 тис. заявок. Просто раптово чотири місяці поспіль не видавалися кредити. Ми спостерігали помітний негатив від покупців, які не розуміли, чому, маючи позитивне рішення банку, кредитного комітету, вони не можуть підписати документи на одержання квартири та забрати ключі. Цей момент вирішився й фінансування відновили. І наразі темпи нарощуються щомісяця. KВ: У цьому сегменті житла держава теж анонсувала певні зміни, в чому вони полягають? Анна Лаєвська: Так, наразі уряд розставив основні акценти, що у фокусі програми має бути саме первинний сектор. Крім того, тепер дозволяється акредитувати і продавати квартиру за цією програмою в будинках, які перебувають на етапі будівництва. Тобто, є можливості значно розширити базу пропозицій, щоб програма запрацювала. Є і “але”. Це – три досить важливих і ключових чинники, які вже 90% забудовників відсіяли від участі в цій програмі. Перший чинник – це обмеження переліку дозволених схем фінансування. Поки що маємо постанову, що це будуть тільки Фонди фінансування будівництва (ФФБ) або ж продаж майнових прав. Проте великі забудовники наразі не працюють за ФФБ. Раніше це були “Аркада” та “Укрбуд”, і ми знаємо результат їхньої роботи. Це – не гарантія, в жодному випадку. Другий чинник – майнові права. Але майнові права – це одразу плюс необґрунтований ПДВ до вартості квартир, який вже закладено у вартість матеріалів та послуг. Ми розуміємо, що додаткова оплата перекладається на кінцевого споживача – на позичальника. На тих людей, які мають купувати житло за пільговими умовами. Тож довгий час наша компанія вела розмови з урядовцями щодо цього, ми наводили аргументи. Під час прийняття закону №2518 щодо майбутніх об'єктів нерухомості  навіть урядовці все ж дослухалися до аргументів щодо ПДВ саме на первинному ринку. Зрештою, погодили редакцію, яку пропонувала будівельна спільнота. Тобто таку, яка враховує й інтереси держави, й інтереси будівельного сектору. Третій нюанс стосується того, що ми не можемо працювати відповідно до закону №2518 за поточними об'єктами. Тому наразі дуже сподіваємося, що буде прийнято поправки до відповідної постанови Кабінету міністрів, які дозволять вносити до реєстру спеціальних майнових прав та продавати за новою схемою фінансування об’єкти, дозволи на будівництво яких отримані до приняття 2518. Наразі ж запропоновані до участі в єОселя механізми фінансування можуть призвести до абсолютно несправедливого здорожчання квартир та нарахування ПДВ для кінцевих споживачів. Коли я спілкувалися з робочою групою, то пояснювала так: якщо у відділ продажу прийде людина з останніми коштами, але своїми, для неї вартість квартири буде одна, без ПДВ. І це – правильно. А для людини, яка прийде за програмою “єОселя”, вартість буде збільшена на 15 чи 20%. Це — ненормальна ситуація. Читайте: В “Інтергал-Буд” розповіли про нові акційні умови розтермінування до 5% KВ: А яка ситуація із виділенням коштів на програму? Анна Лаєвська: Можливості фінансування державою програми – ще одне питання, яке також турбує і забудовників. Ми розуміємо, що буде шалений попит. До нас вже надходить дуже багато дзвінків і ми проводимо багато консультацій щодо купівлі житла саме під 7%. Адже будь-яка людина, яка не могла собі дозволити житло, тепер може придбати квартиру з платежем в 10-15 тис. гривень на місяць. Це матиме позитивні наслідки, в умовах війни стимулюватиме будівництво, а будівельна галузь є найбільшим драйвером економіки, що підсилює ВВП, наповнює державні та місцеві бюджети. Іншого такого потужного стимулу, як кредитна програма, для будівельного ринку, напевно, немає наразі. Та питання в тому, наскільки вистачить грошей, ресурсу в “Укрфінжитла” і фондах, які фінансують цю програму? І чи не вийде, що зараз дуже масштабно стартували, а потім отримали негатив, оскільки за перші пару місяців надійде 100 тис. заявок і держава неспроможна буде їх обробити? Тож, так, є певні побоювання стосовно цього моменту, що фінансування вистачить не на весь об'єм потенційного попиту, і вже зараз треба максимально залучати і додаткові кошти. Гравці будівельного ринку зі свого боку дуже сподіваються на цю програму. Наразі попит відновився у межах 20-30% довоєнного рівня. Це вже хороший результат, але тих, хто готовий за власний кошт сьогодні будувати житло, мало. Хоча за логікою, забудовники мають вже сьогодні починати будувати нові проєкти, щоби було що потім продавати. У нас зруйновано 35 мільйонів кв.м. житлової нерухомості, – це все необхідно відновлювати, будувати нове житло, аби забезпечити й переселенців, й тих, хто постраждав внаслідок бойових дій. “Інтергал-Буд” має 3644 квартири, які можна запропонувати до програми з доступною іпотекою. Це – більше ніж 256 тис. квадратних метрів житла. Але ми поки не можемо це зробити – забудовників зараз дуже сильно обмежили. KВ: Чи є комунікація у Мецгера з будівельним ринком? Хтось радить їм? Анна Лаєвська: Так. В цьому є декілька проблемних питань на порядку денному. По-перше, уряд займає жорстку позицію щодо будівельного сектору, який ніби-то максимально намагається уникати оподаткувань. Ми мільйон разів наводили статистику, дані щодо того, скільки сплачується коштів, ПДВ, податків з фонду заробітних плат, скільки різних надходжень іншого характеру тощо. Є й такий камінь спотикання, як первинка, що будується. Перші питання, які ставить уряд, це: “Який ризик недобуду?”, “Що робити з ним?”, “Ми державна програма, а ви – приватний бізнес. Ми не знаємо вашу внутрішню кухню” тощо. Будівельників часто збирають разом і задають питання: “Розкажіть нам, як це працює?”. Ризик недобуду для них – це найбільш болюче питання, особливо після скандалів із “Аркадою” та “Укрбудом”. Хоча ми роз’яснюємо, що назва в договорі нічого не гарантує. Чи там вказано ФФБ, чи майнові права. Чи там взагалі попередній договір, який, до речі, навіть банки знають, як перевірити, що у забудовника немає подвійних продажів. Бо є один особовий рахунок, закріплений за квартирою, і по рахунках видно, яка фізособа за неї сплачує. Тож ми пропонуємо урядові оцінювати ризики компаній по-іншому. Наприклад, опиратися на репутаційно кваліфікаційні критерії до забудовників, що матимуть участь у програмі, як це робиться, до речі, у банківській сфері. Якщо оцінювати мінімальний об'єм капіталу, обороти за рік, кількість персоналу, наявність матеріально-технічної бази, відсутність недобудов у портфелі, динаміку поточних будівництв, відсутність кримінальних справ за керівниками компанії, відсутність шахрайських дій тощо, дивитися на компанію з точки зору солідності і який вона має бекграунд, то це значно полегшить справи. Ба більше, ми пропонували уряду узяти з тих гравців ринку, хто хоче брати участь у доступній іпотеці, гроші під банківську гарантію. Забудовник міг би покласти 15-20 млн гривень на банківський рахунок для гарантії. І багато хто пішов би на цей крок з системних гравців. Могли б закласти під іпотеку і якийсь готовий об'єкт нерухомості, і щоб банк був поручителем, а забудовник взяв участь у держпрограмі, акредитовуючи всю компанію, а не конкретний ЖК. От такий підхід був би оптимальним. Всім було б спокійно та комфортно працювати. Однак ми знову стикаємося з упередженим ставленням, що забудовники обдурять і не добудують, а і так вже тисячі вкладників збурені попередніми кейсами, як от “Укрбуд” та “Аркада”. Наступне питання – ескроу-рахунки. Будівельникам закидають те, що держава не впевнена, що вони ті гроші використовують за цільовим призначенням, що правильно фінансують своє будівництво. На що ми відповідаємо, що якби ми працювали, як “Укрбуд” та “Аркада”, особливо під час війни, коли немає продажів, ми вже, напевно, всі нічого не будували б. Бо упродовж першого року року продажі були нульові. Але ми виконували свої зобов’язання і добудовували свої ЖК. Однак наразі держава бачить вихід в ескроу-рахунках для “єОселі”. Аргументують, що так будуть впевнені, що кошти, які надійшли від позичальника, пішли відразу на будівництво, і забудовник не займається кросфінансуванням. В ідеалі це мало б працювати за схемою: кошти виділив “Укрфінжитло”, банк прокредитував, і є сюрвейер, який перевіряє графіки будівництва, відсотки виконання, закупівлі забудовника, а потім через час випускає ці кошти на оплату роботи підрядників. Однак тут ми маємо роз’яснити, що аби сьогодні на будмайданчику клали цеглу, за дев'ять місяців до того треба проавансувати підрядника, купити цю цеглу, привести та заскладувати. І так само з іншими матеріалами. А акти на будівництві підписуються, подекуди, через декілька місяців після фактичного виконання робіт. Тож не можна платити за роботи по факту. Можна робити теоретично, якщо ми, наприклад, подали до банку, який контролює роботи, свій графік будівництва, фінансування, і показали, що нам потрібно наперед. Тому що ліфти ми авансуємо за рік, вікна та металоконструкціями – інколи за півтора року. Ще один момент. Наприклад, сюрвейер три тижні щось перевіряв. А ліфти у нас були з Італії або Німеччини, а вікна -  з Польщі. Хто буде відповідати за валютні фінансові ризики, якщо забудовник отримає підвищені ціни на товар, поки ці процеси триватимуть? Читайте: “Інтергал-Буд” поновив будівництво ще 4 будинків в столиці І наостанок. Чому це працює в Європі? Бо там дешеве кредитування. Під 8 чи 10%, залежно від країни. Є ескроу-рахунки, які контролюють банки та нотаріуси, на яких накопичуються кошти саме фізосіб. Але в будівельника є страхова компанія, яка дає гарантії і виплати разом з банком, який його прокредитував. Наприклад, в Німеччині чи Польщі ще простіший механізм. Банк повністю кредитує в національній валюті будівництво, кошти від фізосіб – на ескроу-рахунку і виділяються забудовнику по мірі зростання будівельних потужностей, закриваючи його кредит разом з відсотками. І вже десь під кінець будівництва він отримує свій прибуток. В Україні будсегмент працює так, що будівельник не має компенсатора, кредитного плеча. Якби ми мали доступні кредити в гривні на будівництво для будівельників, то не заперечували б, щоб кошти фізосіб перебували у держави на рахунках. Будівельний бізнес хоче мати можливість своїми грошима оперативно все фінансувати та максимально швидко добудовувати. Держава, надаючи кредит, хоче нас контролювати, хоче прозорості для фізосіб, гарантію того, що не обдурять і гроші не вкрадуть. Проте у відповідь вони не пропонують бізнесу реального працюючого механізму, який не доб’є будівельну галузь, а навпаки дасть можливості розвитку. Тож виникає тоді питання, що таке “єОселя”? Це показова акція, бо грошей немає, і тому ми отримуємо такі умови та не отримуємо механізмів для впровадження її?  Чи не хоче насправді влада, щоб програма не розкрутилася, бо боїться, що за місяць фінансування буде вичерпаним? Чи є розуміння, що наповненість фінансуванням наразі не така, щоб охопити реальні масштабу попиту? Якби програма запрацювала на повну, ринок будівництва був би в рази більше, ніж до війни. До війни в нас цільова аудиторія була 5% населення, а з “єОселею” — це вже більше 50% населення, які можуть придбати собі квартиру. І це для економіки сьогодні вкрай важливо. Але ми бачимо лише активність окремих фігур щодо “єОселі”, але не бачимо справжньої організації та результату, це розчаровує як забудовників, так і людей взагалі. Бо якщо не вийде погодити роботу з майбутніми об'єктами нерухомості, то будемо змушені продавати майнові права з нашого фонду або перераховувати ціну, шукаючи компроміс. Ідея програми насправді дуже класна, але наразі її задумка – дати просте рішення вже сьогодні. Ми подавали від забудовників бізнес-план щодо доступної іпотеки до Мінекономіки, Кабміну. В чому полягала пропозиція: не треба за програмою виділяти на 100% суми кредиту, виділяйте кошти тільки на компенсацію ставки комерційного чи державного банку. Вони ж займаються тим, що перерозподіляють бюджет. А цього робити не потрібно. Є у банка втрата відсотків – їх і компенсуйте. Так за 3 млрд гривень можна було оформити не 300 квартир, а куди більше. Це логічно і з тої точки зору, що багато людей виїхало. Ще більше залишились без житла і є загроза, що і вони поїдуть в Європу і не повернуться. Виїхала найбільш трудова та активна частина населення з дітьми. Навіщо їм повертатися в Україну, якщо їм нема де жити? Єдине, чим зараз можна втримати людей тут – це дати їм квартиру з розтермінуванням на 20 років. Інакше матимемо через 10-20 років провал по народжуваності з переважаючим насленням пенсійного віку. КВ: Наразі маємо проблему не лише з демографічною ситуацією, а й кризу з кадровим потенціалом. Багато хто з забудовників вже розглядає можливість після перемоги залучати працівників робітничих професій з Центральної Азії або Узбекистану. Як і чим ви тримаєте персонал? Анна Лаєвська: Ми налаштовані, аби працевлаштовувати наших співвітчизників. Так, можливо, їх просто фізично не вистачатиме і буде кадровий дефіцит. Коли розпочалася повномасштабна війна, була досить невизначена ситуація. Багато людей робітничих спеціальностей виїхали з регіону чи за кордон. Наші генпідрядники говорили про втрату до 40% свого робітничого штату навесні-влітку минулого року. До того ж, в Міноборони вважають, що ми не є стратегічною галуззю і нам відмовили в наданні бронювання на наших будівельників. Офісний персонал керівництво компанії підтримувало від початку вторгнення, сплачуючи мінімальні оклади. У травні 2022 року ми відновили будівництво і потім нарощували темпи. І за цей час повернули вже більше половини штату. Ми втратили буквально одиниці осіб з колективу офісного персоналу. Щодо будівництва, то відновили вже 80% особового складу за літо-осінь минулого року, запрошуючи на роботу і працівників із інших регіонів. Цього року на їхню кількість дуже вплинула мобілізація. Так, сьогодні є дефіцит, особливо з-поміж оздоблювальників, слюсарів, електриків та техпрацівників. Але поки вдається відшукати тих, кого можна залучити до будівництва. Можливість залучати робітників з інших країн ми не розглядали. Хоча нам пропонували і робітників з Турції тощо. Як варіант, краще розглянути облаштування спеціальних навчальних центрів для молоді. Адже сьогодні є брак дійсно кваліфікованих працівників. KВ: Як змінюється собівартість будівництва під час війни? Чи треба диверсифікувати закупівлі матеріалів? Як це робиться і які були проблеми? Анна Лаєвська: Вартість квадратного метру для населення зросла на 30-50%, залежно від стадії будівництва об’єкту через зростання ціни на будматеріали. За деякими позиціями (вікна, арматура, імпортні матеріали, оздоблювальні матеріали) вона збільшилась вдвічі, а то і втричі. Адже змінилася і логістика і все це надходить в обмеженій кількості. Дуже багато позицій надходило з білорусії, Польщі, багато відмов через війну, або зростали розцінки на матеріали. Це – ліфти, матеріали для фасадів. Плюс виросли в ціні і багато і вітчизняних матеріалів, наприклад, газоблок. Багато заводів зруйновано чи призупинили діяльність, тож виник дефіцит матеріалу. А ще – скорочення виробництва і заводи наразі просто не можуть забезпечити будівельників на 100%. Тож наразі ми просто зменшуємо маржу забудовника, тому що і підвищити суттєво ціну на квадратні метри не можемо. Попит обмежений, а будувати необхідно. KВ: Наразі у вас вже всі будмайданчики працюють? Анна Лаєвська: Ми не відновили будівництво лише на одному майданчику, це — флагманський проєкт Intergal Сіту. Не відновили виключно через брак робітників — дуже значні об’єми будівництва. Також проєкт передбачає використання імпортних матеріалів — ми все це збираємо, бронюємо та завозимо в Україну. Будівництво ще одного ЖК, яке поки на паузі, “Лук’янівський каскад” буде відновлено у вересні. KВ: На ринку почастішали скандали через виплати з розтермінуванням. Чи не виникає труднощів у цій царині і як компанія працює із заборгованістю за договорами розтермінування? Анна Лаєвська: Наша позиція: необхідно запропонувати компромісні варіанти розстрочникам. Зізнаюся, ми дещо побоювалися негативної реакції з цього питання. Однак по факту такого не відбулося, із сотень розстрочників більшість спокійно сприйняли вимогу початку виплат, з червня місяця ті, хто має необхідність переглянути строки виплат, вже працюють з відділами продажів. Ми запропонували декілька варіантів – продовження терміну розстрочки, можливість змінити ЖК, можливість змінити квадратуру квартири. 80% з розстрочників обрали для себе подовження розстрочки. Багато хто зупинився на продовженні декількох місяців, чи плюс рік, чи два роки. Декілька людей обрали перейти на інший об’єкт, з бізнес-класу на комфорт-клас, ще декілька — обрали меншу квадратуру. З майже 400 розстрочників розірвали угоду з поверненням коштів покупцеві лише в одному випадку. Тож, підсумовуючи, виявилось, що покупці можуть закривати борги, я вважаю, що це — справедливо. Бо ми будуємо і свої зобов’язання виконуємо. У відповідь й покупці мають робити так. KВ: Чи цей досвід військового часу змінив майбутні договори з клієнтами, саму угоду? Анна Лаєвська: Ми змінили шаблон нових договорів на квартири, що купувалися під час війни. В нас тоді були особливо лояльні умови розстрочки і спеціальна вартість. Однак ми зіштовхнулися з тим, що необхідно додавати до договору пункт “Ознайомлений з дією форс-мажору та наявністю військового стану, підтверджую готовність сплачувати згідно з графіком”. KВ: Нові покупці очікують, що ви будуватимете свої ЖК адаптовано до умов війни, наприклад, проектувати бомбосховища? Анна Лаєвська: Питання бомбосховища вирішуються за рахунок паркінгів. У нас зараз змінюються ДБНи і буде передбачено інше навантаження на перекриття паркінгу, щоб вони витримували падіння уламків та снарядів. Проєкти “Інтергал-Буд” також переважно мають або підземний паркінг, або цокольний поверх з коморами. Під час обстрілів обслуговуюча компанія відкриває комори, і вони слугують, як нормальні укриття. Так само несуть цю функцію і паркінги, де є вода, туалети два виходи, все те, що необхідно для сховища. Тож наразі ми змінюємо конструктивні особливості та навантаження по паркінгам і вони будуть загальнодоступними сховищами на випадок тривог. Стосовно автономності ЖК, то є в нас комплекси з автономним газовим опаленням. Додатково, на зиму, що буде, ми ухвалили рішення підключати будинки до мегапотужних генераторів, що працюють у нас на будівництвах, і таким чином  мешканці наших ЖК матимуть воду, опалення, будуть адаптованими до нових нестандартних умов. KВ: Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. Що за ці роки вдалось втілити,  назвіть п'ять основних цілей, які компанія ставить перед собою на найближчі роки? Анна Лаєвська: 20 років роботи на ринку — для нас дуже серйозна дата, “Інтергал-буд” святкуватиме ювілей в середині серпня-місяця. Ми пишаємося тим, що є найбільшим забудовником в сегменті якісного і доступного житла, що відповідає на запит широкої цільової аудиторії. Зараз, на жаль, багато гравців у цьому сегменті, крупних і масових, вибули з ринку, і ми залишилися з великим об’ємом будівництва на самоті. Однак ми пишаємося й тим, що обрана фінансова стратегія та правила роботи компанії є правильними і дають свій результат. Другим нашим досягненням є наш персонал. Є люди, які працюють в “Інтергал-Буд” від дня заснування компанії. Це прекрасна команда. Пишаємось і тим, що з нами вже 25 тисяч родин, це власники збудованих нами, заселених квартир. Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. В українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — ми вклали на сьогодні 800 млн гривень. До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків. У нас є свій парк будівельної техніки, великий парк обладнання, тож на сьогодні ми не залежимо в цьому плані від підрядників. В нас є внутрішні генпідрядні організації, які теж дають нам певну автономність. І також досягненням я вважаю є те, що за час війни 200 тис кв. метрів житла ми ввели в експлуатацію, передали ключі власникам і цього року також плануємо ввести в експлуатацію 200 тис. кв. м житла. Серед п’яти речей, яких би нам хотілося досягти, перше — це отримати працюючу іпотеку. Це мрія всіх співробітників нашої компанії, велике сподівання будівельного ринку. Маємо на меті й втримати перше місце в категорії найбільш масового забудовника, який працює в комфорт-сегменті, що дає оптимальне співвідношення ціна-якість. Хочемо зрештою, щоб сто відсотків квартир продавалися вже з ремонтами, і до цього ми йдемо планомірно з року в рік, так це робиться в Європі. Сьогодні ми бачимо, що практично всі покупці  обирають для себе вже квартиру з ремонтом. Тож маємо плани працювати над подальшим розширенням дизайнерських рішень для квартир та розширювати базу контрагентів на цьому напрямі. Четверта мета, якої ми б хотіли досягти — це розширення нашої діяльності і вивід нових проєктів на ринок. Вже є запланований проєктформату “мега міста”, зовсім нове рішення на ринку, це буде комплекс з оздоровчою і спортивною інфраструктурою. Старт роботи над цим, знаковим для нас проєктом, анонсуємо додатково. І п'яте – ми плануємо вийти на довоєнні об'єми будівництва та перевершити їх, стимулюючи відновлення попиту. Окрім того, що в нас працюють державні іпотечні програми, в “Інтергал-Буд” є й своя внутрішня політика, працюють свої програми і інструменти, і ми бачимо досить великий прогрес у цьому навіть без підтримки “єОселі”. Ми працюємо з банками стосовно партнерських іпотек і в цілому в нас є мрія, щоб запрацювала доступна іпотека від “Інтергал-Буду”, ми рухаємося в напрямку створення ефективного механізму роботи з банками, в якому ми, як забудовник, будемо давати гарантії і кредитування дозволить пересічним громадянам купувати житло. Бо зрештою, як і багато українців, ми мріємо, щоби будь-яка родина в нашій країні мала змогу придбати собі затишне та якісне житло. Читайте: “Інтергал-Буд” вчергове прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: Євген Лоюк

Будівництво ЖК “Forest” на Лісовому Масиві, замовником якого виступає КП “Спецжитлофонд”, продовжує обростати скандалами. Нещодавно вказаному КП і його підрядникам вдалося оскаржити в судовому порядку один із двох десятків приписів та штрафів, які були накладені ДАБІ в 2019-2020 роках за порушення містобудівного законодавства. Паралельно “Спецжитлофонд” судиться з Держаудитслужбою, яка знайшла порушення в закупівлі робіт з добудови першої черги цього комплексу. Ці та інші судові спори проходять на фоні значних фінансових порушень, які знайшли аудитори столичної мерії, та значних затримок у будівництві. Схоже, саме через такі “затягування” загальна вартість цих робіт за два роки вже зросла з 679,3 млн до 1,06 млрд гривень, і міська влада наразі вже роздумує, де знайти на це кошти. При цьому,  директор “Спецжитлофонду” Володимир Шарій (на колажі) знаходиться під слідством за фактом неповернення до каси підприємства 21,8 млн гривень, виплачених одному з підрядників. Усе це навряд чи заспокоює мешканців відомого “будинку-вбивці” вул. Мілютенка, 23-А, яким ще в 2016 році пообіцяли квартири в даному ЖК. Як стало відомо KВ, наразі столичні суди розглядають відразу декілька справ, які стосуються будівництва житлового комплексу (ЖК) “Forest” на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема в Деснянському районі Києва – проєкта КП “Спецжитлофонд”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, 4 серпня 2023 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) частково задовольнив спільний позов згаданого підприємства та його підрядників по справі №640/17203/19. Вони намагалися оскаржити низку приписів та штрафів, які були накладені Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ, наразі її функції виконує Державна інспекція архітектури та містобудування) після перевірок цього будівництва у 2019-2020 роках. Разом з тим, ставити крапку у цій справі ще зарано, адже відповідач має право на оскарження в апеляційній інстанції програшного для себе рішення суду. Той же суд найближчим часом розгляне позов КП “Спецжитлофонд” до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку цього органу про результати моніторингу закупівлі робіт з добудови першого пускового комплексу ЖК “Forest” (справа №320/25186/23). Крім того, нещодавно КП “Спецжитлофонд подало позов до Господарського суду Києва щодо стягнення 21,8 млн гривень з одного зі своїх підрядників – ТОВ “Скайбуд Груп” (справа №910/10685/23). Йдеться про кошти, які були сплачені при “невдалій” спробі будівництві все того ж першого пускового комплексу, але не були використані при проведенні робіт.  ЖК “Forest” на карті Зважаючи на довгу і скандальну історію будівництва цього житлового комплексу, KВ вирішила проаналізувати, чому його зведення відбувається зі значними затримками і які порушення при реалізації цього проєкту вже знайшли різні контролюючі органи. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Невдала історія порятунку У 2016 році в Києві почалося активне обговорення питання відселення мешканців колишнього гуртожитку заводу "Хімволокно" на вул. Мілютенка, 23-А. Це було пов'язано з тим, що у даній п'ятиповерхівці (зведена в 60-х роках минулого століття) було зафіксовано наявність близько чотирьох десятків видів грибків, через яких в гуртожитку постійно стояв сморід і які могли провокувати виникнення у людей низки хвороб, у тому числі астми і раку легень.  Читайте: Депутаты Киевсовета решили построить для жителей “дома-убийцы” на Милютенко новое жилье Під'їзд “будинку-вбивці” на вул. Мілютенка, 23-А (фото з відкритих джерел, 2017 рік) Спочатку міська влада планувала знести цю будівлю і звести на її місці новий будинок (попередньо йшлося про 25-поверхівку), у якому мали б бути виділені і житлові площі для мешканців вказаного гуртожитку, і квартири на продаж "усім охочим”. Але в подальшому плани змінилися: для нового житлового комплексу було обрано інше місце, приблизно в 700 метрах від “будинку-вбивці” – на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема. 6 жовтня 2016 року Київрада рішенням №168/1172 погодила передачу в постійне користування КП “Спецжитлофонд” двох ділянок за вказаною адресою площею 0,5514 га (кадастровий номер – 8000000000:62:029:0030) та площею 0,1726 га (кадастровий номер – 8000000000:62:029:0072) “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями”. Надалі, 26 липня 2017 року, голова Київської міськдержадміністрації (КМДА) Віталій Кличко своїм розпорядженням №903 визначив вказане підприємство замовником робіт з будівництва цього будинку.  Читайте: Для жителей “дома-убийцы” на ул. Милютенко замаячила перспектива переселения (фото) Зводити цей ЖК, який отримав “іміджеву” назву “Forest” (вочевидь від назви Лісового масиву), міська влада вирішила за рахунок залучених коштів, тобто – продаючи “вільні” квартири у даному будинку. Будівництво було заплановано у три пускових комплекси (черги). Це повинен бути один п'ятисекційний будинок з перемінною висотністю (9, 18 і 25 поверхів) приблизно на півтисячі квартир.  Підрядниками цих робіт стали ТОВ “Скайбуд Груп” (1-ий пусковий комплекс, на підставі договору з КП “Спецжитлофонд” від 7 грудня 2017 року вартість робіт мала б скласти 75,6 млн гривень) і ТОВ “БК Роял Хауз” (2-ий і 3-ій пускові комплекси, договори від 22 квітня та 30 травня 2019 року, вартість робіт – 268,7 млн гривень). Крім того, окремим пунктом витрат було визначено прокладання інженерних мереж до даного комплексу – виконувати ці роботи взялося все те ж ТОВ "Скайбуд Груп", з яким 6 липня 2020 року було укладено відповідний договір підряду на суму 60,4 млн гривень. Із самого початку реалізація цього проєкту відбувалася зі "скрипом". Однією з головних проблем були значні затримки в будівництві – наприклад, дозвіл на проведення будівельних робіт було отримано “Спецжитлофондом” лише 25 січня 2019 року. У тому числі через це, а також на фоні “коронавірусного карантину” 2020 року, до договорів підряду вносилися зміни щодо продовження терміну виконання робіт. Така “повільність”, серед іншого, викликала невдоволення мешканців “будинку-вбивці”. Вони неодноразово скаржилися на свої умови проживання і до початку будівельних робіт (наприклад, у 2018 році), і вже під час будівництва ЖК “Forest” (у 2021 році). Але жодного впливу на темпи будівництва це не мало. На вказані факти у 2021-2022 роках звернули увагу фахівці Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Вони з'ясували, що, відповідно до планів КМДА, ЖК “Forest” повинен був бути побудований ще в 2021 році, однак станом на кінець того року жоден з його трьох пускових комплексів не був завершений – їхня ступінь готовності складала від 14% до 56%. Обґрунтованих причин таких затримок підприємство “ревізорам” не назвало. Втім, на думку аудиторів, причиною затримок стало неефективне управління та недостатній контроль за роботою підрядників з боку “Спецжитлофонду”. Зокрема, йшлося про те, що КП "Спецжитлофонд" неналежно "організувало забезпечення будівельних робіт" – йшлося в тому числі про "затягування" з отриманням дозволу на будівництво.  Крім того, “ревізори” столичної мерії встановили низку фінансових порушень при проведенні цих робіт, і деякі з них були також пов'язані із затримками в будівництві. Зокрема, аудитори з'ясували, що вказані підрядники отримали аванси на будівництво, але не використали ці кошти в "передбачені договорами гранично допустимі терміни", через що на КП "Спецжитлофонд"  станом на 1 вересня 2022 року накопичилася дебіторська заборгованість на суму 56,7 млн гривень (36,5 млн гривень – борги ТОВ “Скайбуд Груп”, 20,1 млн гривень – борги ТОВ “БК Роял Хауз”). Це, наприклад, дозволило вказаним компаніям "безперешкодно та безоплатно користуватися значними сумами коштів "Спецжитлофонду".  При цьому, за інформацією аудиторів, у 2020-2021 роках це КП не подало жодного позову до суду про повернення цих коштів. Лише станом на момент здійснення вказаного аудиту "Спецжитлофонд" ініціював три судові справи щодо повернення частини цієї заборгованості на суму 9,37 млн гривень. Також аудитори встановили, що станом на 11 серпня 2022 року покупці квартир у цьому ЖК перерахували “Спецжитлофонду” 271,3 млн гривень, але при цьому підприємство направило на будівництво лише 231,1 млн гривень (85% від загальної суми). Більше того – лише 183,3 млн гривень (68%) цих фінансових ресурсів було фактично використано, а усі інші кошти інвесторів – близько 40,2 млн гривень – КП “Спецжитлофонд” спрямовувало на власні потреби.  Крім того, у Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з'ясували, що вартість робіт з прокладання зовнішніх інженерних мереж до ЖК “Форест” могла бути завищена на 1,3 млн гривень – за рахунок завищення обсягів робіт, вартості матеріалів тощо. Читайте: Управлінський хаос та відсутність контролю: аудитори знайшли на КП “Спецжитлофонд” порушень на 70 млн гривень  Порушення при будівництві ЖК “Forest” знаходили й інші контролюючі органи. Наприклад, у період з серпня 2019 року по січень 2020 року ДАБІ винесла 11 приписів про зупинення будівельних робіт та 10 постанов про накладення штрафів (остаточна сума у відкритих джерелах не зазначена, але шляхом підрахунку йдеться про більш ніж 853 тис. гривень. – KВ) щодо ТОВ “Скайбуд Груп”, ТОВ “БК Роял Хауз” і ТОВ “Проджект Білдінг” (проєктант цього комплексу).  Так, фахівці ДАБІ під час своїх перевірок з'ясували, що підрядники будівництва, серед іншого, не встановили схему руху автотранспорту біля в'їзду на будівельний майданчик, не облаштували суцільний козирок на вході до 2 секції будинку тощо. У свою чергу, до ТОВ “Проджект Білдінг” було висунуто претензії, зокрема, стосовно того, що в проєкті будівництва не було передбачено машиномісця для постійного зберігання автомобілів та паркінг, що є порушенням вимог містобудівних умов та обмежень на проєктування цієї забудови (відповідні МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА ще 5 грудня 2016 року, але у відкритому доступі повна версія цього документу відсутня. – KВ).  Ще восени 2019 року, після перших перевірок, КП “Спецжитлофонд” спільно з трьома вищезгаданими компаніями подали позов стосовно оскарження приписів та постанов ДАБІ. Розгляд цієї справи тривав майже чотири роки, аж поки у серпні 2023-го, як зазначалося вище, КОАС частково не задовольнив вимоги позивачів. Служителі Феміди визнали протиправним та скасували припис щодо ТОВ “Проджект Білдінг” від 13 серпня 2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Цим приписом до компанії було висунуто претензії в частині того, що в проєкті ЖК “Forest”, серед іншого, не були передбачені сміттєпроводи.  Скріншот рішення суду від 4 серпня 2023 року 16 березня 2023 року депутат Київради Юрій Зубко (фракція “ВО “Батьківщина”) зареєстрував проєкт рішення щодо внесення змін до рішення міськради про передачу ділянки під ЖК “Forest” в постійне користування КП “Спецжитлофонд”.  Народний обранець запропонував внести у вказане рішення уточнення, що завершення будівництва цього житлового будинку має відбуватися за рахунок бюджетних коштів. Таку ініціативу він пояснив, зокрема, тим, що у часи повномасштабної війни, через відсутність попиту на нерухомість на фоні просідання рівня доходів населення, неможливо реалізувати вільні площі. При цьому, депутат вказав на те, що кошторисна вартість будівництва зросла (наскільки, депутат не уточнив. – KВ). Це, мовляв, серед іншого, повязано з тим, що у період військової агресії рф потрібно відкоригувати проєктну документацію будівництва, виключивши з неї будівельні матеріали виробництва білорусі та росії та замінивши їх аналогічними матеріалами інших виробників. Разом з тим, Юрій Зубко висловив переконання, що цей ЖК треба терміново добудовувати, адже 30% площ у ньому буде безкоштовно передано мешканцям "будинку-вбивці" на вул. Мілютенка, 23-А, а ще 80 квартир передбачені для дітей-сиріт, черговиків квартирного обліку тощо. Проте, станом на сьогодні вказаний проєкт рішення не було затверджено Київрадою. Незважаючи на явні фінансові негаразди, КП "Спецжитлофонд" 14 червня 2023 року уклало з ТОВ “БКФ “Граніт” договір на завершення будівництва 1-ої пускового комплексу ЖК “Forest”. За 92,6 млн гривень вказана компанія взяла на себе зобов'язання до 30 грудня 2023 року завершити роботи, які не встигло виконати ТОВ “Скайбуд Груп”. Справа в тому, що з “першим” підрядником цього будівництва ще 1 листопада 2021 року було розірвано відповідний договір з офіційним формулюванням “за згодою сторін”. Ще під час проведення тендеру на добудову свої претензії до цих торгів висловив Північний офіс Державної аудиторської служби України. Наразі KВ не вдалося знайти повний перелік зауважень аудиторів, але деякі з них поверхово згадуються на сторінці цього тендеру в Prozorro. Зокрема, “ревізори” вказали на порушення Закону України “Про публічні закупівлі” при відхиленні інших тендерних пропозицій, а також на “необ’єктивне та упереджене визначення переможця”. Вочевидь, саме для того, щоб у подальшому при реалізації цього договору “не було проблем” і щоб ця угода не була скасована контролюючими органами в судовому порядку, КП “Спецжитлофонд” й ініціювало оскарження висновків державних аудиторів в КОАС. Що цікаво, в тендерній документації до цієї закупівлі була оприлюднена інформація щодо змін вартості цього будівництва. Так, станом на 6 липня 2021 року кошторисна вартість робіт (будинок плюс паркінг) становила 679,3 млн гривень (у т.ч. 1-ий пусковий комплекс – 137,3 млн гривень), а станом на 1 листопада 2022 року вона вже дорівнювала 1,06 млрд гривень (1-ий пусковий комплекс – 205,2 млн гривень). Як повідомляла KВ, 19 червня 2023 року Подільське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження за фактом службової недбалості з боку посадовців КП “Спецжитлофонд” (ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України) при реалізації договору підряду з будівництва 1-ої черги ЖК “Forest”. А вже 5 липня підозру у скоєнні вказаного злочину отримав директор цього КП Володимир Шарій. Під час слідства правоохоронці встановили, що ТОВ “Скайбуд Груп” встигло виконати робіт на загальну суму 52,3 млн гривень (70% від запланованих обсягів), після чого угода, як зазначалося вище, була розірвана. Разом з тим, слідчим стало відомо, що станом на 1 лютого 2022 року за компанією-підрядником обліковувалася заборгованість перед "Спецжитлофондом" по отриманим авансовим платежам на суму 21,1 млн гривень – йдеться про роботи, які фактично не були виконані. Разом з тим, на переконання поліцейських, Володимир Шарій мав здійснити “претензійно-позовну роботу” стосовно повернення вказаних коштів на рахунки очолюваного ним КП, але такий обов'язок ним не було виконано. Читайте: Директору столичного КП “Спецжитлофонд” загрожує до 5 років в'язниці за службову недбалість Того ж дня, 5 липня поточного року, “Спецжитлофонд” все ж подав до Господарського суду Києва позов про стягнення з ТОВ “Скайбуд Груп” грошових коштів у сумі 21,8 млн гривень – саме така сума була зазначена в додатковій угоді про розірвання договору від 1 листопада 2021 року (чому Нацполіція називає іншу суму заборгованості, наразі невідомо. – KВ). Свої вимоги в КП обгрунтували тим, що компанія, в рамках реалізації договору підряду з будівництва ЖК “Forest”, мала використати аванс на вказану суму протягом трьох місяців, а у разі неосвоєння цих коштів – повернути їх “Спецжитлофонду”. Але, мовляв, ні того, ні іншого зроблено не було. Можна припустити, що у найближчі місяці ця справа не буде розглянута по суті, адже на 22 серпня 2023 року заплановане лише підготовче засідання суду. Будівельний майданчик ЖК “Forest” станом на серпень 2023 року (фото – “ЛУН”) Хто будує За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Скайбуд Груп” було зареєстроване у червні 2015 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є киянин Олександр Степенко (з червня 2019 року), керівником – Ігор Софтенко (з липня 2021 року). На момент підписання вищезгаданої угоди з КП “Спецжитлофонд” і перших періодів її реалізації власником цього ТОВ був мешканець міста Миронівка Київської області Олександр Безкровний (з травня 2016 року по червень 2019 року), а керівниками – Володимир Філончук (2017-2018 роки), вищезгаданий Олександр Безкровний (2018-2019 роки), Тимофій Гнатюк (2019 рік) та Михайло Музиченко (з 2019 року і до призначення Софтенка). ТОВ “БК Роял Хауз” було зареєстроване у Києві в квітні 2018 року. Його керівником є Сергій Полікарпов, засновником та кінцевим бенефіціаром – киянин Олександр Шершньов (компанія у його власності з березня 2019 року). При цьому, що цікаво, з грудня 2018 року по березень 2019 року власником “БК Роял Хауз” був вищезгаданий Олександр Степенко. Столичне ТОВ “ПКФ Граніт” було зареєстроване у грудні 2007 року. Його засновниками є кияни Петро Старченко (також є керівником цього ТОВ), Геннадій Базілевич, Поклікарп Бамбізо, Олександр та Віктор Видренки (останній також є кінцевим бенефіціаром даної компанії) і ПАТ “ЗНВКІФ “Граніт-Інвест”. ТОВ “Скайбуд Груп”, ТОВ “БК Роял Хауз” і ТОВ “БКФ “Граніт” є активними учасниками тендерів, які проводять різні державні та комунальні структури (переважно – Києва). Із моменту запровадження системи Prozorro ці компанії отримали 37 підрядів на загальну суму більш ніж 3,2 млрд гривень. При цьому, найбільш активним їхнім клієнтом є саме “Спецжитлофонд”. Так, це КП уклало з ТОВ “Скайбуд Груп” 7 контрактів на суму 705,5 млн гривень, з ТОВ “БК Роял Хауз” – 11 договорів на суму 1,3 млрд гривень, а з ТОВ “БКФ “Граніт” – 8 договорів на суму 539,1 млн гривень.  Нагадаємо, Володимир Шарій очолює КП “Спецжитлофонд” з березня 2016 року, а до цього з лютого 2015 року працював на посаді заступника директора вказаного підприємства. У минулому VIII скликанні Київради Шарій паралельно був депутатом від “Солідарності” і входив до постійної комісії міськради з питань містобудування, архітектури та землекористування.  Вказане КП підпорядковане Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, яким із 2 липня 2021 року керує Борис Работнік. З 22 березня 2016 року по 25 жовтня 2019 року цей департамент очолював Костянтин Федотов, з 25 жовтня 2019 року по 1 липня 2020 року – Володимир Денисенко, з 1 липня 2020 року по 14 грудня 2020 року – Сергій Мартинчук. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Останній відомий як екс-директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (з 2002 по 2018 рік) і депутат IV, V, VII, VIII скликань та чинного IX скликання Київради (на останніх виборах пройшов від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”). Фото: колаж КВКиївВлада

Промислово-будівельна група (ПБГ) “Ковальська” в 2022-2023 роках набула контролю над кількома компаніями-надрокористувачами і ділянками надр. Банк річкових родовищ піску цієї промислово-будівельної групи став другим за площею ділянок в Україні і найбільшим в Київському регіоні. Про це KВ стало відомо з повідомлення інформаційного агентства NADRA.INFO із посиланням на дані Державної служби геології та надр України, сервісу YouControl і власні джерела. Підписуйтесь на “КиївВладу” Згідно з повідомленням, до 2022 року єдиною річковою ділянкою піску, яку контролювала  ПБГ “Ковальська” була ділянка “Жавинська” площею 264, га. Вона знаходиться в руслі річки Десна поблизу Чернігова. Розробляє цю ділянку ТОВ “Північ Будресурс”, яке належить ПБГ “Ковальська”. В серпні 2022 року ТОВ “ПБГ “Ковальська” купило по 50% у двох компаніях: ТОВ “Бутсайд”, яке володіє дійсним спецдозволом на видобування піску родовища Ново-Українське, ділянка Східна (737 га).ТОВ “Сенд Контракт”, яке має спецдозвіл на видобування піску ділянки Осокори (м. Київ) (144,1 га). В лютому 2023 року компанія ТОВ “Каховка Будресурс”, яке на 100% контролює ПБГ “Ковальська” отримала спецдозвіл на геологічне вивчення піску на ділянці Малокаховська в Херсонській області. Як зазначається, в компанії відмовилися повідомити площу цієї ділянки. З посиланням на дані YouControl та власні джерела NADRA.INFO припускає, що в липні 2023 року завершилася угода з придбання ТОВ “Рівне-Будматеріали” (Київська обл.), яке володіє двома спецдозволами на ділянки надр в акваторії Дніпра: Геологічне вивчення піску ділянки Юшківська (395 га)Видобування піску родовища Процівське, ділянки Північна і Південна (42,5 га). Таким чином, станом на 2 серпня 2023 року, ПБГ “Ковальська” контролює річкові ділянки із покладами піску площею щонайменше 1 582 га (без Малокаховської ділянки). Це один з найбільших показників площі таких ділянок надр в Україні, контрольованих однією групою. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними джерел NADRA.INFO, перелік надрокористувачів, які мали дійсні спецдозволи на ділянки надр із покладами піску в акваторіях річок Десна, Дніпро, Південний Буг і Березанського Лиману, станом на квітень 2023 року виглядає так (перелік сформовано за течією або з півночі на південь; інформацію про площу деяких ділянок у відкритих джерелах не знайдено; дані про площу деяких ділянок подано станом на березень 2021 р.): р. Десна ТОВ “ДП Чернігів Екоінвест”, спецдозвіл №6675, родовище Чернігівське (площа 21,84 га) ТОВ “Північ Будресурс”, 5159, ділянка “Жавинська” (264,1 га) ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”, 6391, родовище Спаське (405 га) ТОВ “Собі”, 5310, родовище Деснянське-верхнє (57,5 га) ТОВ “Укрбудтрестсервіс”, 5833, родовище Осещинське (64,22 га) ТОВ “Собі”, 5309, родовище Деснянське-нижнє, ділянка Північна, ділянка Південно-Західна (117 га) р. Дніпро ТОВ “Сенд контракт”, 6346, ділянка “Осокори” (144,1 га) ТОВ “Арес Інвест”, 5474, ділянка “Заплава” (дані про площу недоступні) ТОВ “Славутичбудпостач”, 6304, родовище “Конча-Заспа” ділянка “Східна” (113 га) ТОВ “Вістерс Лейн”, 5374, ділянка “Рославська” (150,1 га) ТОВ “Рівне-Будматеріали”, 6530, родовище – Процівське, ділянка-Північна, ділянка-Південна (42,5 га) ТОВ “Кардікс Ван”, 5268, ділянка Процівська (заплави Дніпра) (79,62 га) ТОВ “Бутсайд”, 6382, родовище Ново-Українське ділянка Східна (737 га) ТОВ “Регіон Буд-2018”, 6566, Родовище – Трипільське, ділянка-Північно-Західна (н/д) ТОВ “Цегла вашого дому”, 5510, родовище Трипільське ділянка Центральна (90 га) ТОВ “НадраУкрРесурс”, 5362, ділянка – Витачівська Північна (н/д) ТОВ “Дніпровські піски”, 6145, родовище Стайківське (164,17 га) ТОВ “Рівне-Будматеріали”, 5103, ділянка Юшківська (395 га) ТОВ “Трансфлот”, 5500, родовище Гребенянське (353,96 га) ТОВ “Франко Сенд”, 5478, ділянка – Трахтемирівська (178 га) ПП “Черкаси Карʼєр ІІ”, 5339, ділянка – Литвинці (н/д) ТОВ “Машспецпром”, 5274, ділянка – “Черкаси 2” (н/д) ПАТ “Черкаський річковий порт”, 2003, родовище Митницьке ділянка Північно-Західна (48 га) ТОВ “Корпорація “Райагробуд”, 5712, родовище Черкаське 1 (8,5 га) ВАТ “Черкасибудматеріали”, 347, родовище Змагайлівське (Черкаське ділянка Змагайлівська) (35 га) ТОВ “Черкаси-Кар’єр”, 6093, родовище Червонослобідське (10,1 га) ПП “Прогрес 11”, 5308, ділянка – Прогрес (н/д) ТОВ “Світловодське кар’єроуправління”, 5805, родовище Ляхівське (55,1 га) ПрАТ “Кременчуцький річковий порт”, 6359, родовище Крячинівське (123,77 га) ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, 5081, родовище Верхньодніпровське (1656,4 га) ПП “КБ Метратекс”, 6183, родовище Дніпродзержинське (79,1 га) ТОВ “Ліспостаченерго”, 5271, ділянка – “Самарська нижня 2” (165,6 га) (гирло р. Самара) ТОВ “Інвестиційна Компанія Надра-Пошук”, 5375, ділянка – Староігренівська (203,68 га) ТОВ “Екопісок”, 5316, Ділянка – Південна-1 (89,87 га) ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, 2635, родовище Червонодніпровське ділянка Північно-Східна (217,2 га) ТОВ “Турстрой-Червонодніпровське”, 4397, родовище Червонодніпровське ділянка Центральна (177 га) ТОВ “Каховка Будресурс”, 5479, Ділянка – Малокаховська (н/д) р. Південний Буг (Бузький Лиман) ПрАТ “Нікстром”, 296, родовище Південно-Бузьке, ділянки 1,2,3,4,5,6 (1 066,2 га) Березанський Лиман ТОВ “Присепі”, 6467, родовище – Березанське (70,8 га) Згідно з цими даними, трійка надрокористувачів, які контролюють найбільші площі річкових родовищ піску, станом на 2 серпня 2023 року виглядає так:  ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” – 1 873 га ПБГ “Ковальська” – 1 582 га ПрАТ “Нікстром” – 1 066 га Згідно з повідомленням на офіційному сайті ПБГ “Ковальська”, в липні 2023 року группа придбала низку компаній та обладнання для розвитку власного видобутку річкового піску на Дніпрі та Десні. Зокрема за угодою були придбані кар’єри з видобутку піску річкового з відповідними ліцензіями, устаткування та цілий річковий флот. Також у повідомленні йдеться про наміри групи видобувати до 1 млн тонн річкового піску на рік.  “Загальні запаси родовищ річкового піску Групи оцінюються у 200 млн тонн. Власний флот і видобуток посилять позиції компанії як повноцінного гравця на ринку продажу річкового та кар’єрного піску”, – йшлося в повідомленні. З посиланням на відкриті джерела NADRA.INFO стверджує, що (включно зі згаданими вище ділянками в руслах річок) ПБГ “Ковальська” контролює такі видобувні обʼєкти: ТОВ “Розвадів Будматеріали” – видобування піску та вапняку родовища Розвадівське (Львівська обл.).ПрАТ “Транснаціональна корпорація “Граніт” – видобування граніту родовища Коростенське (Житомирська обл.).ТОВ “Омелянівський карʼєр” – видобування граніту родовища Березівське (Житомирська обл.).ТОВ “Північ Будресурс” – геологічне вивчення піску ділянки “Жавинська” (русло р. Десна, Чернігівська обл.).ТОВ “Бутсайд” – видобування піску родовища Ново-Українське, ділянка Східна (русло р. Дніпро, Київська обл.).ТОВ “Сенд Контракт” – видобування піску ділянки Осокори (русло р. Дніпро, м. Київ).ТОВ “Рівне-Будматеріали”: геологічне вивчення піску ділянки Юшківська; видобування піску родовища Процівське, ділянки Північна і Південна (русло р. Дніпро, Київська обл.).ТОВ “Каховка Будресурс” – геологічне вивчення піску на ділянці Малокаховська (Херсонська обл.).ТОВ “Енерджи Продакт” – геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою питних і технічних підземних вод родовища Новокаховське (Херсонська обл.). За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “ПБГ “Ковальська” засновано у 2007 році. Одним з засновників та кінцевих бенефіціарів цього товариства так однією з ключових фігур промислово=будівельної групи, яка складається з близька 60 компаній, є Пилипенко Сергій Олександрович.  Сергій Пилипенко в 2015 році балотувався на виборах у Київраду від партії “Блок Петра Порошенка”. Він був обраний по виборчому округу №107 у Солом’янському районі столиці. У Київраді займав посаду заступника голови постійної комісії міськради з питань екологічної політики. 2016 року ім'я Сергія Пилипенка фігурувало у скандалі, пов'язаному з його бізнес-діяльністю. Конфлікт виник між мешканцями будинків на вул. Чавдар (Позняки) та ТОВ "Ковальська-Житлосервіс". Суть конфлікту – боротьба за управління будинками між ТОВ та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Мешканці звинувачували власників компанії в тому, що вони будь-якими методами, у тому числі й залякуванням, заважають створенню ОСББ у збудованих “Ковальських” будинках. Скаржилися на завищені комунальні тарифи, які сплачують мешканці будинків "від Ковальської" за договорами з компанією ТОВ "Ковальська-Жилсервіс", що управляє. Нібито навіть ключі власникам квартир не видавалися, поки ті не підписували договір з цим ТОВ. Варто зазначити, що цей конфлікт був вкрай неоднозначним і “добрі наміри” представників ОСББ викликали сумніви. Читайте: Як ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” стягує борги за ЖКП Нагадаємо, що компанії зі складу БПГ “Ковальської” є також активними учасниками тендерів. Як раніше повідомляла КВ, ТОВ “Агрошляхбуд”, яке входить до складу ПБГ “Ковальська”, оголошено переможцем тендеру на капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Середня в с. Улянівка Бориспільського району Київської області. Читайте: Капремонт вулиці Середньої в Улянівці обійдеться у 4,2 млн гривень Також KВ раніше писала, що протягом жовтня минулого року влада Переяслава на Київщині та підпорядковані їй підприємства і установи уклали договорів на 5,64 млн гривень. При цьому підрядників місцева влада обрала серед великих компаній, зокрема, які входять до бізнес-груп “Ковальська”, “ЮРіЯ Фарм” та “КЛО”. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Фото: ukranews.comКиївВлада

На Київщині свіжий медичний скандал: чергову схему розкрадання коштів на закупівлях викрили журналісти. Цього разу в центрі уваги опинились лікарні столичного регіону, де люди, яких нібито привів до влади підсанкційний нардеп від “Слуг народу” Олександр Дубінський, останні півроку впливають на розподіл медичних коштів, а також отримують чималі бюджети на закупівлі. Про це KВ стало відомо з публікації  “Української правди”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Журналісти зазначають, що у справі помічені не тільки люди з оточення Дубінського. За їх словами, коло причетних до ймовірного розкрадання набагато ширше. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Останні пів року майже всі гроші обласних лікарень Київщини проходять через одні руки. Точніше: через один колишній склад. Саме ним ще нещодавно була комунальна "База спеціального медичного постачання", підконтрольна обласній раді”, – пишуть журналісти УП. Саме через цю “Базу”, зазначається у тексті, нібито й реалізуються непрозорі тендери. Це, наприклад, сумнозвісний томограф ціною понад 40 мільйонів гривень. З початку цього року комунальна база виступає “фільтром” тендерів. Початкові документи готує лікарня, а у план закупівель їх вносить "База". Вона має право рекомендувати зміни у тендерах й коригувати умови в односторонньому порядку. Директором “Бази” влітку 2022 року став депутат КОР від “Слуги Народу” Володимир Тимофійчук. З Дубінським його пов’язує минуле – раніше він працював журналістом-розслідувачем в програмі Дубінського "Секретні матеріали". У 2019-му ж став помічником нардепа з оточення Дубінського, Олександра Куницького. “За півроку після призначення Тимофійчука його підприємство зі складу стає одним із найвпливовіших у своїй сфері. 23 грудня обласна рада робить "Базу спецмедпостачу" централізованою закупівельною організацією. Це означає, що обласні лікарні мають в обов'язковому порядку проводити свої тендери через "Базу". Самостійно лікарні можуть організовувати лише дрібні закупівлі”, – пишуть журналісти.  Так, автори розслідування нарахували більше півмільйона можливого марнотратства. “Три обласних лікарні замовили послугу прання, й не простого, а за “інноваційною керативною технологією”. Під такі вимоги підійшов лише один учасник тендеру. Учасники тендерів мали не просто довести, що мають необхідний досвід, а показати аналогічні договори конкретного обсягу – не менше 50 тонн. Крім того, йшлося саме про договори, у множині. А замість контрактів "за період таких-то років" всі лікарні в унісон змінили формулювання на "протягом останніх 3-х років". В усіх трьох випадках знайшовся лише один переможець, який підійшов під вимоги. Це пральня, записана на 85-річну киянку. Лише на послугах для трьох лікарень вона має отримати 2,7 мільйона гривень. Її конкурент пропонував прати на 6 грн/кг дешевше. В загальних обсягах ця, здавалось би, незначна різниця дозволила би зекономити майже 600 тисяч гривень”, – додають в матеріалі. Окрім томографу, для "Київського обласного онкологічного диспансеру" також провели тендер на ремонтні роботи, під керівництвом очільниці Алли Арешкович, що балотувалася в облраду за списками, складеними Дубінським, та входила до ради обласного осередку "Слуги народу". Цю закупівлю провели вже без “Бази, адже ремонт не входить до її повноважень. Мова йде про ремонт двох поверхів закладу вартістю в 69,4 мільйона гривень, 20 мільйонів з яких оплачує обласний спецфонд за програмою "Здоров'я Київщини". “На тендер прийшов лише один учасник, який і отримав підряд. Це невідоме підприємство "Бцремсервіс", записане на інженерів. Фірма може бути пов'язана з братами Суркісами – нещодавно саме на їхні гроші компанія ремонтувала інший медзаклад на Київщині."Українська правда" проаналізувала ціни на матеріали для ремонту онкоцентру і знайшла чимало позицій із помітно завищеними цінами. Так, наприклад, унітаз, який у мережі можна придбати за 3,6 тисячі гривень, будівельник поставив за 5,9 тисячі. Двері, ціна яких сягає щонайбільше 36 тисяч, у кошторисі проходять за 151,9 тисячі. Пожежну сигналізацію, що вільно продається за 20,5 тисячі, у лікарні монтують на 5 тисяч дорожче”, – пишуть журналісти. Вплив журналісти знайшли й в обласних лікарнях – Центр реабілітаційної медицини”, яким має опікуватись "Слуга народу", вимушена виживати – лікарі з 40-річним досвідом роботи жаліються на мінімальні зарплати.  Останні роки закладом керував Ігор Кучма, якого пов'язували з впливом родини "слуг" Гуньків. Підставами для звільнення Кучми назвали службове розслідування, що розпочала облрада через низькі зарплати медиків в лікарні, борги на понад 5,2 мільйона й борги приватних компаній перед лікарнею, які орендують в неї приміщення і тривалий час не платять за це. Тепер на посаду тимчасового керівника призначено обласну депутатку від "Слуги народу", очільницю профільної медичної комісії Ради Марію Кисельову. Як заявляють журналісти, на посаду її погоджувало керівництво обласного осередку "Слуги народу". “Перед тим, як обратись на посаду, Кисельова працювала редактором на телеканалі "1+1" і була помічницею Дубінського як народного депутата. На офіційній сторінці депутатки у facebook вказаний номер телефону, за яким раніше Дубінський пропонував повідомляти йому про "безчинства влади, свавілля та відверту корупцію”, – додають в матеріалі.  Журналісти вказують, що у проблемах лікарні винен не лише екс-очільник Кучма. Зокрема, провину за нестягнення боргів з приватних компаній присуджують й облраді.  “Щонайменше у двох таких договорах орендодавцем виступала сам ж обласна рада, а лікарня – лише балансоутримувачем майна. "Отже, ці люди звинувачують мене в тому, за що самі відповідають", – звертає увагу відсторонений Кучма. Раніше обласна лікарня навіть подавала до суду на одного з недобросовісних орендарів. Однак отримала відповідь, що право судитись має обласна рада”, – пишуть журналісти. Як раніше писала KВ, через неякісну підготовку і ускладнений доступ до укриттів розгорівся скандал і на Київщині. У Студениківській громаді в результаті службового розслідування звільнено директора Переяславської гімназії. Влада закидає йому неналежне забезпечення освітнього процесу в умовах війни, невиконання вимог ДСНС та місцевої влади щодо навчання учнів із доступом до сховища від школи на відстані понад 100 метрів. Та такі порушення одноголосно заперечують депутати, батьки та педагоги.  Читайте: Сховище розбрату: у Студениківській громаді звільнили директора школи через скандал із укриттям Фото: УП КиївВлада

12 липня на території Київського пивоварного заводу PJSC Carlsberg Ukraine відбулося засідання Президії Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва, де обговорили питання організації роботи промислового комплексу столиці в умовах воєнного стану.  Як повідомляє кореспондент KВ, участь у заході взяли директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимир Костіков, заступник директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва – начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики КМДА Анатолій Баган та інші.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зокрема, в ході засідання Анатолій Баган презентував проєкт міської цільової Програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024-2025 роки, що має вирішити основні проблеми, з якими стикаються промисловці наразі.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За його даними, на жаль, з початку повномасштабного вторгнення рф, майже половина підприємств у Києві припинила свою роботу.  “Перш за все, хочу подякувати команді “Карлсберг Груп”, яка, незважаючи на війну з агресором, підтримує Україну та продовжує інвестувати в нашу державу. Хочу зазначити, що проєкт Програми враховує заходи та завдання Стратегії міста Києва до 2025 року та Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки, пристосований до воєнного стану та спрямований в першу чергу на підтримку виробників. Загальний обсяг фінансування на 2 роки становить 443,4 млн гривень. Основні заходи, які передбачає програма, це надання фінансово-кредитної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва в місті Києві і фінансової допомоги релокованому бізнесу, розробка концепції індустріального парку, створення та розвиток інтерактивних платформ підтримки експорту та наукових проектів НАН України, реалізація проекту наукового парку “Academ.Сity”. Заплановано також: проведення виставки “Зроблено в Києві”, презентація колективного стенду Made in Kyiv на міжнародних виставках, щорічна актуалізація каталогу “Експортери Києва”, конкурси “Столичний стандарт якості” та “Кращий експортер року”, проведення бізнес-форумів, навчань для підприємців, спільні проєкти із закладами професійної освіти та роботодавцями, інше”, – підкреслив він.  Також Анатолій Баган розповів, що 23 березня 2023 року Київрада затвердила міську цільову програму “Підтримка киян–захисників та захисниць України” на 2023-2025 роки. Нею передбачено надання комплексної допомоги містянам, які боронять Україну, їхнім сім'ям та родинам загиблих воїнів.  Департамент є виконавцем одного із заходів цієї програми, а саме – надання грантової допомоги на відкриття власного бізнесу киянам – захисникам та захисницям України. Заплановано, що за 3 роки 2400 захисників і захисниць отримають в середньому по 125 тис. гривень грантів та створять додатково 1,8 тис. робочих місць. Наразі Департамент розробляє Положення по наданню грантів. Крім офіційної частини, представники КМДА відвідали екскурсію Київським пивоварним заводом та  мали змогу побачити один із найбільших інвестиційних проєктів 2023 року від PJSC Carlsberg Ukraine – нову виробничу лінію.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, столичні сезонні ярмарки підлягають моніторингу, щоби запобігти несанкціонованій торгівлі. Контроль за дотриманням правил продажу ярмаркових товарів здійснюють організатори, місцеві КП, але до них можуть доєднатися і кияни. Читайте: Борги по кредитах столичним підприємствам можуть бути повернені, рішення за Київрадою, – Костіков Фото: KВ КиївВлада

Столична влада розширила перелік можливостей для представників малого та середнього бізнесу: підприємці можуть скористатись програмою фінансово-кредитної підтримки для викупу комунальної землі, яку він вже орендує чи планує це робити, а місто компенсуватиме відсотки по цьому кредиту. На думку ініціаторів програми, це дозволить місту швидко наповнити бюджет, а підприємцям суттєво зекономити на оренді. Навіщо підприємцям викуповувати землю, кому це вигідно і які умови кредитування матимуть представники бізнесу KВ розповів директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков. KВ: Днями депутат Григорій Маленко (ред. голова фракції “Голос” в КМР) презентував ініціативу, яка дозволить малому та середньому бізнесу викупити землю яку він орендує, або планує орендувати, за програмою фінансово-кредитної підтримки. Звідки ця ідея в стінах Київради та у чому суть програми? Володимир Костіков: Це не секрет, що ФКП має великий попит в малого та середнього бізнесу. Десь місяць тому я був запрошений на засідання земельної комісії за головуванням Михайла Терентьєва, де було піднято питання наповнення бюджету за рахунок продажу землі. Голова комісії дав мені доручення організувати зустріч з представниками  бізнесу, щоб спонукати його покупати землю під своїми об’єктами. Ми зрозуміли, що ФКП і викуп землі ідеально поєднуються. Часи зараз непрості, війна, проблеми з обіговими коштами, відривати кошти на викуп земельної ділянки просто так підприємці можливості не мають. А наша програма дає змогу викупити цю землю за вигідними умовами – бізнес погашає тільки тіло кредиту. Відсотки погасить місто.Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: Яка вигода в підприємців у купівлі землі? Володимир Костіков: Набуття права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності має ряд значних переваг перед правом оренди, оскільки право на оренду земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу. Якщо у вас земля знаходиться в оренді, то за 10 років ви приблизно сплачуєте повну вартість цієї земельної ділянки. Право власності це додаткові можливості, вигода і свобода користування. Ви можете змінювати й цільове призначення землі, як тільки повернете кредит. Відпадає потреба ходити до Київради й просити продовжити договір оренди. Фінансово-кредитна підтримка дозволить скоротити витрати на придбання земельної ділянки, економить обігові кошти для підприємця.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Які вигоди Ви бачите для Києва? Володимир Костіков: По-перше, це податки. Нова процедура пришвидшує оформлення приватизації, що пришвидшує надходження коштів. По-друге, це підвищує інвестиційну привабливість, тому що іноземних інвесторів цікавлять об’єкти разом із землею. По статистиці, лише 14% землі в Києві приватизовано. За інші 86% місто в кращому випадку отримує кошти з оренди. Незважаючи на зауваження скептиків, економічні результати будуть серйозні. За кожен мільйон, що з бюджета міста виділяють на сплату відсотків по цих кредитах, місту повертається 4 мільйони податків.  KВ: Хто може стати учасником цієї програми? Володимир Костіков: Незмінним залишається вимога щодо реєстрації суб’єкта підприємництва у місті Києві. У зв’язку з тим, що значна частина бізнесу вимушено перемістили виробничі площі на інші, підконтрольні Україні території, змінами рішення передбачено можливість для таких підприємців скористатись фінансово-кредитною підтримкою. Знову ж таки, головне – мати столичну реєстрацію. Компенсація відсотків визначена у розмірі 99 % на період дії карантину та протягом чотирьох місяців з дня його відміни та на період дії воєнного стану та 90 днів з дня його закінчення. Також, підприємець має підпадати під визначення суб’єктів малого, в тому числі мікропідприємництва, або середнього підприємництва. До програми не можуть долучитись хіба що ті, хто пов’язаний з державою-окупантом.  KВ: Які умови кредитування для підприємця? Володимир Костіков: Максимальна сума кредиту або кредитної лінії, що може бути надана одному підприємцю, не може перевищувати 50 млн грн на 72 місяці. Збільшена максимальна ставка до рівня UIRD (12 місячний) + 9 %, що дозволить збільшити кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві, які матимуть змогу отримати фінансово-кредитну підтримку. Вартість землі коливатиметься залежно від місця розташування. Умови відтермінування в нас особливі: нагадаю, це 6 років. Зараз ми говоримо про продаж тільки комунальної землі, але програмою ФКП можна скористатись й для викупу землі в приватного власника.  KВ: Коли можна буде викупати землю за програмою ФКП і як це зробити? Володимир Костіков: Програма вже працює, ніяких спеціальних рішень Київської міської ради для цього не потрібно. Київська влада розвернулась обличчям до бізнесу, й значно спростила процедуру приватизації. Не треба проводити ніяких аукціонів, або інших бюрократичних процедур, які дошкуляли підприємцям, й вони про це прямо говорили. Шлях такий: підприємець йде до Департаменту земельних ресурсів КМДА, де обговорює можливість викупу землі і грошову оцінку. Коли ці питання погоджено, бізнес обирає банк для кредитування. В нас є перелік банків-партнерів, куди підприємці можуть звернутись. Це: АТ “Кредитвест банк”, АТ “Асвіо банк”, АТ “Український капітал”, АТ “Таскомбанк”, ПАТ “Банк Восток”, АТ КБ “Глобус”, АТ “Комінбанк”, АТ “ПроКредіт Банк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Кредобанк”, АБ “Укргазбанк”, АТ “Укрексімбанк” та АТ “Ощадбанк”. Найбільше за програмою ФКП бізнес кредитує “Таскомбанк”, “Кредобанк”, “ПриватБанк” й “Укргазбанк”.  KВ: Скільки охочих викупити землю за цію програмою очікує Департамент у 2023 році? Володимир Костіков:  Департамент готовий включитись і компенсувати процентів по кредитам на суму 200 мільйонів гривень. Ми не можемо прогнозувати якісь точні цифри попиту на цю програму, але програма ФКП має значний успіх. Зацікавилось викупом землі багато представників бізнесу, але будемо дивитись, яке кінцеве рішення вони приймуть. Я сподіваюсь, що в цьому році ми вже побачимо учасників програми. Варто згадати, що з початком повномасштабного вторгнення в нас склалась неприємна ситуація, коли казначейство поставило виплати по ФКП у третю чергу, що спричинило заборгованості перед підприємцями у розмірі 38 мільйонів гривень. Зараз ми знайшли механізм вирішення цієї проблеми, й вже почали повертати гроші. Тому, якщо виникне подібна ситуація, ми вже маємо досвід знаходити оптимальне рішення. Як раніше писала KВ, столична влада розробила програму фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу, що передбачає виплату відсотків по кредитах на розвиток столичним бюджетом. Однак, на сьогодні борг Києва перед підприємцями за програмою сягнув вже більше 30 мільйонів гривень. До чого тут війна, як і коли киянам планують повернути гроші, як отримати кредит на розвиток власної справи та як влада планує підвищувати інвестиційну привабливість столиці KВ розповіли у департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Читайте: Борги по кредитах столичним підприємствам можуть бути повернені, рішення за Київрадою, – Костіков Фото: KВ КиївВлада

Малий та середній бізнес столиці зможе викупити столичну землю, яку він вже орендує чи планує це робити.Така можливість може з’явитися завдяки спеціальній міській програмі підтримки для викупу землі. У разі прийняття її столичною владою, коштом міського бюджету підприємцям компенсується 99% від суми відсотків за кредитом, який бізнес може взяти для викупу такої ділянки.  Про це, як передає KВ, повідомив у своєму facebook депутат Київради, голова фракції “Голос”, Григорій Маленко. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За його словами, максимальна сума кредиту – 50 млн грн, максимальний термін – 72 місяці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Можливості для київського малого та середнього бізнесу! На жаль у нас не дуже заведено писати про гарні новини та можливості, все більше жалітися та чекати гіршого. Але навіть під час війни економіка дуже важлива, а місто має розвиватися і надавати такі можливості підприємцям. Так от. Зараз малий та середній бізнес може скористатися спеціальною міською програмою підтримки для викупу землі, яку він вже орендує чи планує це робити (наприклад, на ній знаходиться об'єкт нерухомості підприємства). Коштом міського бюджету компенсується 99% від суми відсотків за кредитом, який бізнес може взяти для викупу такої ділянки. Це надзвичайні умови”, – написав він. Також депутат назвав причини, чому варто скористатися програмою саме зараз для столичного підприємця, та чим це вигідно місту.  “Навряд київська земля колись буде дешевшою ніж зараз. Після завершення війни та перемоги пільгова програма, що покриває відсотки навряд збережеться. Адже інвесторів у київську землю вистачатиме.  Бізнес стане власником землі й не буде залежати від необхідності постійно узгоджувати своє існування з чиновниками. Місто отримає підприємців, що платять податки, мають ліквідний актив, та почуваються впевнено”, – заявив депутат. Також він наголосив, що місто отримає значні надходження до бюджету та зможе їх використати на важливі інфраструктурні та соціальні потреби. “Тож якщо ви думали над тим, щоб інвестувати в київську землю — саме зараз час скористатися такою можливістю”, – додав депутат. Нагадаємо, столична влада розробила програму фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу, що передбачає виплату відсотків по кредитах на розвиток столичним бюджетом. Про її особливості в інтерв’ю КВ розповів директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков.  Читайте: Борги по кредитах столичним підприємствам можуть бути повернені, рішення за Київрадою, – Костіков Фото: соцмережіКиївВлада

Сьогодні, 25 травня, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання депутатський корпус прийняв рішення про внесення змін до Положення про фінансово-кредитну підтримку суб'єктів малого та середнього підприємництва у столиці. Про це KВ стало відомо з публікації Департамента промисловості та розвитку підприємництва КМДА Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, що зміни підтримали 74 депутати. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, тепер на період військового стану та 90 днів після його завершення столичні підприємці зможуть отримати компенсацію у 99% від суми відсотків за кредитним договором, які фактично сплачені позичальником за звітний період.  До цього, такі умови працювали під час дії карантину. Також позичальники будуть перевірятись на предмет співпраці з росією та білоруссю.  “Це сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва, а також створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до бюджету міста Києва. Метою рішення є збільшення кількості суб'єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві, які матимуть змогу отримати фінансово-кредитну підтримку.  А також унеможливлення отримання цієї підтримки суб'єктами бізнесу, які пов'язані з державою-агресором”, – розповів директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков. Як раніше писала КВ, в столиці діє Комплексна програма фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу, що передбачає виплату відсотків по кредитах на розвиток столичним бюджетом.  До програми увійшло 12 банків. Це АТ “КБ “Глобус”, АТ “Ощадбанк”, АБ “Укргазбанк”, АТ “Прокредит Банк”, АТ КБ “Приватбанк”, АТ “Кредобанк”, ПАТ “Банк Восток”, АТ “Кредитвест Банк”, АТ “Банк “Український капітал”, АТ “Таскомбанк”, АТ “Асвіо Банк” та АТ “Комерційний Індустріальний Банк”. Висловили готовність долучитись до реалізації Положення про ФКП АТ “Укрексімбанк”. Бізнесмен може узяти кредит для поповнення оборотних коштів, закупівлі обладнання, тощо. Київська влада у свою чергу бере на себе зобов'язання погасити проценти по цьому кредиту. Бізнесмен сплачує тільки тіло кредиту, а Департамент погашає 99 % від суми відсотків за кредитним договором, які фактично сплачені позичальником за звітний період, за рахунок власних коштів.  “Наразі це — та сама рука допомоги від столичної влади малому та середньому бізнесу, якої він так потребує”, — пояснював Костіков.  Читайте: Борги по кредитах столичним підприємствам можуть бути повернені, рішення за Київрадою, – Костіков Фото: Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДАКиївВлада