25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за посаду голови Української об'єднаної громади готові поборотись 11 кандидатів. Тут у передвиборчу гонку вступили чинна та колишня влада району та міста, міські та районні депутати, підприємці, помічники нардепів. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, до складу Української ОТГ увійдуть місто Українка та 7 сіл: Верем'я, Витачів, Жуківці, Плюти, Трипілля, Халеп'я, Щербанівка.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Чисельність населення громади становитиме 20 778 осіб, з них 16 204 – міське населення та 4 574 – сільське. Площа громади – 206,8 км².  За даними ЦВК, тут налічується 11 кандидатів на посаду голови ОТГ: Олег Берлінський, Оксана Кирилюк, Тетяна Кучер, Володимир Овчаренко, Агнеса Олкова-Михницька, Михайло Письменний, Євгеній Свояченко, Юрій Тимченко, Олександр Туренко, Андрій Цибка, Алевтина Шмагель.  Влада та депутати Балотується на голову ОТГ в.о. мера Українки Тетяна Миколаївна Кучер (до 2017 року – Тетяна Миколаївна Сафонік). Народилась 11 квітня 1983 року в місті Кривий Ріг, проживає в Українці. Балотується як самовисуванець, є членом партії “УКРОП”.  Після відставки мера Українки Павла Козирєва в 2017 році, секретарем стала Катерина Проценко (обрана від партії "Наш Край"). 14 листопада 2018 року співробітники виконкому Українки разом з Проценко покинули міськраду. Голова Обухівської міської організації партії "УКРОП" Тетяна Кучер була обрана секретарем міськради Українки 21 листопада 2018 року. Вона отримала 15 голосів депутатів, тоді як друга кандидат на посаду секретаря, Світлана Огаркова (БПП) отримала 7 голосів. З 2015 року Кучер є депутатом Української міськради, куди, за даними ЦВК, пройшла від "УКРОПА", як перший номер місцевого партійного списку. 15 квітня цього року правоохоронці Київської області разом з СБУ біля будівлі Українського міськради затримали Тетяну Кучер. 19 травня на своїй сторінці в Facebook Кучер писала, що по відношенню до неї було порушено кримінальне провадження за статтею 191 Кримінального кодексу України: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Йдеться про передачу земельної ділянки під недобудовою на Дніпровському проспекті, 27. Також вона повідомляла, що в рамках слідства проходять суди щодо обрання запобіжного заходу і усунення її з посади виконуючого обов'язки мера міста, одночасно в апеляційному суді вона оскаржує обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. У декларації за 2019 рік Тетяна Кучер вказала, що має у власності земельну ділянку площею 979 м² та житловий будинок на 25,9 м² в селі Дерев'яна Обухівського району. Безоплатно користується автомобілем Suzuki Grand Vitara 2009 року випуску, який належить Ігорю Юрійовичу Скибі.  Її зарплата у міській раді скалала 388 980 гривень. Також вона отримала 95 453 гривень у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де працює доцентом кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури. Ще 5 302 гривень задекларувала у якості відсотків з “ПриватБанку”. На банківських рахунках вона зберігає 134 609 гривень.  Місцеві активісти, що конфліктують із Кучер останні кілька років стверджують, що раніше Кучер носила прізвище Сафонік. Опоненти чинної очільниці міста натякають, що через це можна ставити під сумнів цілу низку нормативно-правових актів, ухвалених радою Українки,  Читайте: Сессию Украинского горсовета в квартире временного мэра отменили из-за коронавируса Олександр Валентинович Туренко народився 30 серпня 1966 року у Луганську. Проживає в Українці. Балотується від політичної партії “Європейська солідарність”. Є директором ТОВ “Абзор”.  Протягом 2016-2017 років був головою Обухівської районної державної адміністрації. 30 червня 2017 року призначений на посаду голови Бориспільської районної державної адміністрації. Був звільнений президентом Володимиром Зеленським у липні минулого року.  Днями Туренко опублікував на своїй сторінці у Facebook пояснювальну записку до проєкту бюджету Українки на 2021 рік.У декларації за минулий рік вказав, що його сім'ї належить квартира в Обухівському районі площею 68,9 кв.м, недобудована дача в Українці площею 489 кв.м, а також 42 земельних ділянки від 69 кв. м до 78 513 кв. м. З них 11 наділів, розташованих в Обухівському районі, записані на його дружину Ларису Туренко. Їздить чиновник, як і раніше, на Mercedes Viano, а дружина – на Lexus RX 450H. Ще його дружина придбала у минулому році авто Toyota FJ Cruiser. По водній гладі Туренко пересувається на яхті Sea Rey Sundancer. Також в його автопарку кілька одиниць сільгосптехніки і вантажний автомобіль. Його заробітня плата у Бориспільській РДА склала 120 929 гривень. Ще 1 346 776 гривень від отримав від відчуження нерухомого майна. Він має збереження у розмірі 380 тис. доларів США та 40 тис. євро, його дружина – 150 тис. гривень.  Читайте: Экс-председатель Обуховской РГА Туренко баллотируется на главу Украинской ОТО Наступний кандидат – депутат Української міської ради від ВО “Батьківщина” Володимир Олексійович Овчаренко. Народився 28 січня 1977 року в місті Українка. Балотується від політичної партії “Перемога Пальчевського”.  Навчався в університеті “Україна” та Міжнародному класичному університеті Пилипа Орлика. Волонтер.  Також балотується депутат Обухівської райради Агнеса Вячеславівна Олкова-Михницька (“Наш край”). Народилась 15 червня 1976 року в місті Сквира, проживає в Українці. На вибори йде від політичної партії “Сила і честь”.  Є начальником організаційного відділу роботи президії Національної академії державного управління при Президентові України. Голова ГО "Успіх Української громади" та ГО “Спортивний клуб “Трипільський”. Також є керівником комунального театрально-видовищного закладу культури “Театр “Вільний простір”.  За інформацією, яку можна знайти у мережі, Агнеса Олкова-Михницька є давньою подругою екс-мера Українки Павла Козирева. Ще у минулому році повідомлялось, що  її готуватимуть до виборів на посаду міського голови або голови ОТГ. Став кандидатом ще один депутат райради – Юрій Олександрович Тимченко. Став депутатом від “Сили людей" Народився 12 квітня 1965 року в місті Буринь Сумської області. Проживає в Українці. Балотується від ВО “Батьківщина”. Працює директором комунального некомерційного підприємства Обухівської районної ради "Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги". Член госпітальної ради Васильківського округу та член колегії Департаменту охорони здоров’я КОДА. Також балотується екс-голова Обухівської РДА Михайло Іванович Письменний. Народився 20 липня 1968 року в селі Долина Обухівського району. На вибори йде від політичної партії “За майбутнє”.  Працює спеціалістом з юридичних питань в Козинській селищній раді. З 1991 по 2000 рік працював в органах внутрішніх справ Київської області З 2000 по 2001 рік – юрисконсульт в ЗАТ "Фармація-2000" (Київ). З 2001 по 2006 рік – юрисконсульт в ТОВ фірма "Лезіс" (Обухів). З 2006 по 2015 рік займався індивідуальною адвокатською діяльністю. Відомо, що Письменний був членом виконавчого комітету Обухівської міської ради VI скликання. З 13 листопада 2015 по 3 грудня 2018 року – Долинський сільський голова. Був обраний як безпартійний самовисуванець. З 3 грудня 2018 року – голова Обухівської районної державної адміністрації (РДА) Київської області (до нього цю посаду обіймав Іван Рудяк). 1 липня 2019 року Михайло Письменний був звільнений з посади голови Обухівської РДА розпорядженням президента Володимира Зеленського. З 2010 до 2017 року був головою Обухівської міської партійної організації ВО "Батьківщина". Оксана Олександрівна Кирилюк народилась 16 жовтня 1967 року в селищі Жовтневому, проживає в Українці. Балотується від політичної партії “Слуга народу”. Була членом виконавчого комітету Української міської ради – заступником міського голови з виконавчої роботи, коли після відставки Козирєва його очолила Катерина Проценко. Пішла у відставку разом з Проценко та іншими членами виконкому у 2018 році.  Є директором ТОВ “Дніпро” (видання газет). Сама Кирилюк вказує, що працює в “Асоціації малих міст України”.  Читайте: Безвластие: горсовет Украинки остался без исполкома Помічники нардепів Кандидат Алевтина Павлівна Шмагель народилась 11 серпня 1986 року в місті Гола Пристань Херсонської області. Балотується від політичної партії “Голос”.  Працює юристкою в групі компаній “МУК”, ТОВ “ІТ Дістрібьюшн”. Була помічницею народного депутата Віктора Романюка (“Народний фронт”) на громадських засадах.  Партій паблік “Голосу” стверджує, що Шмагель активно боролася із забудовою міста та допомогла залучити мільйони гривень на розвиток громади. Євгеній Михайлович Свояченко народився 3 грудня 1973 року в місті Українка. Балотується як самовисуванець. Голова правління ГО “Громада Українки”. Був керівником державного підприємства “Дослідне господарство “Бобрівське” Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.  Був помічником нардепа 4-6 скликань Михайла Зубця (“За єдину Україну”, Блок Юлії Тимошенко, “Партія Регіонів”) та нардепа 5-го скликання Анатолія Антемюка (“Партія Регіонів”) на громадських засадах. Інші  Олег Григорович Берлінський народився 20 лютого 1967 року в місті Обухів, проживає в Українці. Балотується як самовисуванець. У 1996 році здобув вищу військову освіту. Тривалий час працював в структурах МВС України. З 2005 по 2007 рік обіймав посаду начальника режимно-секретного відділу Трипільської ТЕС. Останні Працює директором ТОВ “Еліт-авто” (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). Компанія належить Олексію Завадько та Олегу Таращуку. Останній є бізнес-партнером одного з найвідоміших бізнесменів Обухівщини Максима Мостового (будівництво, риба, логістика, готельний бізнес). Андрій Геннадійович Цибка народився 6 травня 1981 року в місті Надим, Росія. Проживає в Українці. Балотується від політичної партії “Разом сила”. Працює технічним директором в ТОВ "АБС Авто Сервіс" Власник нині ліквідованого ТОВ “Овручм’ясо”. Член місцевої громадської організації “Ефективна громада”. Опікується проблемами міського благоустрою, транспорту, ЖКГ та соціально-гуманітарної інфраструктури. Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 КиевVласть

25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за посаду голови Березанської об'єднаної громади готові поборотись 4 кандидати. Тут у передвиборчу гонку вступили чинний міський голова Володимир Тимченко, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк, колишній заступник мера Березані Андрій Петренко та підприємець Олег Козацький. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, 12 жовтня 2018 року за спрощеною процедурою шляхом приєднання сіл до міста обласного значення Березань без проведення виборів була створена Березанська ОТГ. До її складу увійшло 6 громад: Березанська міська рада, Лехнівська, Недрянська, Пилипчанська, Садівська, Ярешківська сільська ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Затвердженим перспективним планом формування громад Київської області, до складу ОТГ після виборів 2020 доєднається також Яблунівська сільська рада.  Наразі чисельність населення громади становить 21 031 осіб, з них 16 506 – міське населення та 4 525 – сільське. Площа громади – 174,17 км².  За даними ЦВК, тут зареєструвалося 4 кандидати на посаду голови ОТГ: Володимир Гуменюк, Олег Козацький, Андрій Петренко, Володимир Тимченко.  Чинна влада Балотується на голову ОТГ чинний очільник Баришівської райради Володимир Антонович Гуменюк. Народився 16 квітня 1984 року у Києві. На вибори йде від політичної партії “УДАР Віталія Кличка”.  З вересня 2007 по листопад 2010 року Володимир Гуменюк працював учителем історії та правознавства в Лехнівській середній школі. З 12 листопада 2010 до 13 листопада 2015 року працював сільським головою с. Лехнівка Баришівського району Київської області. 17 листопада 2015 був обраний головою Баришівської районної ради від політичної партії "БПП-Солідарність", членом якої не був. Читайте: Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти” Чинний голова Березанської ОТГ Володимир Григорович Тимченко. Народився 7 квітня 1963 року у місті Березань. Балотується від політичної партії “Березанська громада”.  Трудову діяльність Володимир Тимченко почав в 1985 році – монтажником ПМК-28 "Березанського СДК", де пропрацював до червня 1986 року. З червня 1986 по лютий 1999 року – оператор Березанського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами. З квітня 2000 по грудень 2003 року – директор виробничого підприємства "Свірневе" (Березань). З лютого 2004 по квітень 2005 року – директор приватного підприємства "Глорія" (Березань). З квітня 2004 по вересень 2005 року – голова Рокитнянської райдержадміністрації. З вересня 2005 по лютий 2008 року – начальник Головного управління капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться З лютого 2008 по березень 2009 року – голова Яготинської районної державної адміністрації. З березня по липень 2009 року – директор державного архіву Київської області. З серпня 2009 року – директор ТОВ "Нафтосервіс". З 2010 по 2015 рік був депутатом Київської обласної ради від “Партії регіонів”. В 2006 при Президентові Ющенко керував управлінням капітального будівництва КОДА та йшов в колегіальний орган столичного регіону під прапорами “Нашої України”. У 2014 році балотувався до Верховної Ради по 93 округу як самовисуванець. Втім, безуспішно. З 25 жовтня 2015 року – міський голова міста Березань. Голова Березанського міської ради та її виконавчого комітету. На вибори йшов як самовисуванець.  Читайте: Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов 12 жовтня 2018 року, після офіційного визнання Березанської ОТГ, став її головою без проведення виборів. Читайте: На мэра Березани совершено покушение, открыто уголовное производство – соцсети (фото) Підприємці Ще один кандидат – Олег Ігорович Козацький. Народився 30 липня 1983 року в Березані. Балотується як самовисуванець.  Зареєстрований як фізична особа-підприємець у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту та у сфері діяльності туристичних агентств. Також є головою громадського об'єднання “Спортивний клуб школа гімнастики “Софія”.  Кандидат Андрій Петрович Петренко народився 12 березня 1975 року в Києві. Балотується від політичної партії “Європейська солідарність”. Є фізичною особою-підприємцем. Працював у “Динамо Київ”.  Також працював першим заступником Березанського міського голови. Фігурував у судовій справі щодо порушення вимог фінансового контролю.  26 вересня на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook написав, що очолив міський осередок партії “Європейська Солідарність”. Порохоботом я став у 2012 році. Думав, що першим в історії. Петро Олексійович мене виправив. Другим в історії. Бо першою...Опубликовано Андрій Петренко Суббота, 26 сентября 2020 г. Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщині сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020КиевVласть

Кандидату на посаду Васильківського міського голови Валерію Федоровичу Поповичу, що висувається від політсили “За Майбутнє”, не дають зареєструватися у місцевій ТВК. Тіньова боротьба проти імовірного конкурента на місцевих виборах-2020 набула макабричних обертів: документи, що зникають, заяви, що з’їдаються, будівлі ТВК, що псевдомінуються та судові справи, що відлунюють з минулих виборів голови. Довго тягнули у ТВК і з реєстрацією кандидатів у депутати міськради. У Київському обласному осередку партії “За Майбутнє” вбачають брудну гру з використанням фальсифікацій та залякувань.  Хронологія подій Представники політсили розповідають, що на реєстрацію їх подали ще 23 вересня. 24 вересня чинний мер міста Володимир Сабадаш, що долучився до “За Майбутнє”, у себе на сторінці Facebook виклав допис про те, що Васильківська ТВК нібито загубила документи, подані Київською обласною партійною організацією “За Майбутнє” для реєстрації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Друзі, тільки що з’ясувалося, що у мене та у 34 членів моєї команди “випадково” зникли документи після їх подання до територіальної виборчої комісії. А члени комісії “не знають”, де вони. Впізнаю почерк мосійчуківсько-іващенківських бандитів, які працювали на виборах у Василькові у 2010 році. Зараз подаємо новий пакет документів. Працівники поліції на місці”, – пише Сабадаш у Facebook. Наступного дня він написав, що було скоєно “напад на одного з членів моєї команди”, а пізніше додав, що “наша політична партія вже тиждень не може зареєструвати кандидата на голову ОТГ, в той час як 15 кандидатів від інших партій не мали жодних проблем з реєстрацією. То документи “пропали”, то місце засідання ТВК замінували, то кворуму немає”. Читайте: Мэр Василькова Владимир Сабадаш отстранен от занимаемой должности, – Нацполиция  До ТВК подані були два пакети документів – один для реєстрації кандидата на посаду голови Васильківської ОТГ Валерія Поповича, інший – з кандидатами у депутати Васильківської міськради. Документи, які двічі зникали, подати все ж вдалося. Але процес розгляду документів та реєстрації ніби навмисно затягувався з боку ТВК.  За збігом обставин, розповіла керівник юридичного відділу Київської обласної організації політичної партії “За Майбутнє” Любов Гребелюк, засідання ТВК, де мали розглянути заяви кандидатів на реєстрацію, призначили в останній день реєстрації, 28 вересня. За її словами, все почалося з того, що під час реєстрації документів член територіальної виборчої комісії (ТВК) “помилилася” у кількості сторінок і неправильно порахувала кількість аркушів, а наступного дня частина документів зникла. Документи подають повторно, але вони зникають знову. Розгляд питання з реєстрації кандидатів у депутати та на посаду міського голови від Київської обласної організації політично партії "За Майбутнє" ТВК також поставили останнім. Того дня воно тривало майже до 12 години ночі через деякі дивні обставини. Пізніше поліція отримала повідомлення про “замінування” будівлі ТВК. Усіх, хто знаходився у будівлі, вивели поліціянти. “Після перевірки процес голосування ліниво потік далі. Близько дванадцятої години вечора ТВК дійшло до розгляду останнього питання: про реєстрацію кандидатів у депутати від Київської обласної організації політично партії “За Майбутнє”.  Попередній склад Васильківської ТВК, який приймав рішення стосовно реєстрації кандидатів від “За Майбутнє”. Додаток 192 до постанови Центральної виборчої комісії від 10 серпня 2020 року № 172. “Голова ТВК таки змусила понервувати, бо не ставила питання реєстрації кандидатів у депутати від Київської обласної організації політичної партії "За Майбутнє" на голосування. Навіть було запропоновано відкласти розгляд справи на наступний день! А до моменту “Х”, тобто до опівночі, лишалося 10 хвилин. Відчула себе трішки Попелюшкою. І як у кращих фільмах, де все вирішується в останній момент, голова ТВК, ставить на голосування реєстрацію кандидатів в депутати. У результаті 12 "За" і ура, рішення прийнято! Кандидати в депутати до Васильківської міської ради зареєстровані”, – пише Гребелюк у себе на Facebook. Засідання Васильківської ТВК 28 вересня Друга частина Марлезонського балету Зареєструвати кандидата на посаду голови Поповича, не дивлячись на наявність всіх документів, не вдалося – як розповіла Гребелюк, більшість членів ТВК утримались при голосуванні, хоча мали згідно закону або прийняти рішення про реєстрацію, або відмовити. А далі виявилося, що заява кандидата на голову ОТГ Валерія Поповича взагалі зникла.  Як пише екснардеп від Васильківщини Ігор Мосійчук (8 скликання, фракція “Радикальна партія”) на своїй сторінці у Facebook, у Васильківській ТВК, головою якої є представник партії “Слуга народа” Тетяна Браніцька, вкрали заяву про згоду балотуватися ще не зареєстрованого кандидата на посаду Васильківського міського голови Валерія Поповича. У своєму дописі він звернувся до чинного нардепа від “Слуги народа” Олександра Дубінського (94 округ) і попросив його звернути увагу на цей факт: “Цю заяву вкрав і з’їв інший кандидат на посаду міського голови Валерій Браніцький, чоловік голови ТВК, яка представляє [партію “Слуга народа”]. Тетяна Браніцька допустила до виборчої документації свого чоловіка, а той вкрав і з’їв заяву конкурента. Васильківчани вже поінформовані Вашим штабом, що “Слуга народа” звернулася до ЦВК з заявою про заміну Браніцької у складі Васильківської ТВК, але наразі відбуваються дикі речі, коли одні кандидати пожирають документи інших”. Засідання Васильківської ТВК 28 вересня, місто Васильків. Момент, де виявилося зникнення деяких документів, зокрема, заяви кандидата про згоду балотуватися. 1 жовтня Любов Гребелюк подала скаргу до ЦВК стосовно бездіяльності Васильківської міської ТВК. Скаргу було розглянуто наступного ж дня і частково задоволено, а ЦВК постановляє (№ 336 від 02 жовтня 2020 року): визнати протиправною бездіяльність Васильківської міської ТВК, що виявилась у неприйнятті рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації кандидата на посаду Васильківського міського голови Валерія Поповича, висунутого Київською обласною організацією політичної партії “За Майбутнє”; встановила факт грубого порушення Васильківською ТВК Конституції України та Виборчого кодексу України; достроково припинила повноваження всього складу Васильківської міської ТВК. 4 жовтня ЦВК випускає постанову “Про новий склад Васильківської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області”. До складу, зокрема, увійшли: Голова комісії – Кривенко Олег Олегович, 1981 року народження (місцева організація ПП “Слуга народу”); Заступник голови комісії – Джурило Сергій Григорович, 1959 року народження – від місцевої організації ПП “Опозиційна платформа – За життя” ; Секретар комісії – Салига Роксолана Іванівна, 1990 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Згідно до постанови ЦВК, Васильківська міська ТВК у новому складі має не пізніше 21 години 5 жовтня 2020 року повторно розглянути питання щодо реєстрації кандидата на посаду Васильківського міського голови Валерія Поповича, висунутого київською обласною організацією політичної партії "За Майбутнє" та невідкладно надіслати до Центральної виборчої комісії копію такого рішення. Що стосується голови ТВК у попередньому складі Тетяни Браницької, то вона у розмові з кореспондентом громадянської мережі “Опора” зазначила – про рішення щодо розпуску міської ТВК під її головуванням, стало відомо від куратора з Центральної виборчої комісії. Інформацію голова міської ТВК дізналася у телефонному дзвінку від нього. Однак самої постанови, щодо вищезгаданого рішення про розпуск, голова Васильківської міської ТВК на власні очі (на тот момент) не бачила. Також Тетяна Браніцька зазначила, що нині кандидати у депутати не випускають її з приміщення міської ТВК та вимагають копію постанови. Однак, у розмові зі спостерігачем ОПОРИ голова Васильківської міської ТВК наголосила, що члени комісії, станом на вечір п’ятниці 2 жовтня, вже склали повноваження та зачинили сейф. А голова міста Сабадаш заявив: “зараз на вже екс-голову Васильківської ТВК здійснюється тиск для того, щоб вона підписала документ про те, що Валерій Попович не здав усі документи для реєстрації”. Судова тяганина Одразу після постанови ЦВК про розформування одного складу Васильківської ТВК та затвердження нового партія “Пропозиція” позивається у Шостому адміністративному апеляційному суді. Всього таких позови три, і по одному з них, розповіла Гребелюк у коментарі KV, позивач відмовився від позову: через те, що нібито є постанова ТВК від 29 вересня 2020 року про відмову Валерію Поповичу у реєстрації. Але такої постанови не може бути, переконана юристка, оскільки на засіданні ТВК за таке рішення не вистачило голосів. “У нас великі сумніви щодо того, чи не підроблена взагалі постанова. Голова ТВК у суді сказала, що постанови про відмову не підписувала. Хоча я особисто бачила 27 вересня у ТВК щодо заяви Поповича про згоду балотуватися, а 28 вересня членами комісії була викликана поліція щодо її зникнення. Тобто наші документи зникають, правоохоронці фіксують цей факт, а потім комісія виносить на засідання саме цей пакет документів, що начебто зникли, та намагається відмовити у реєстрації з цих підстав. Згідно протоколу засідання ТВК не приймала рішення про відмову. Але водночас є постанова за підписом голови, яка стверджує, що нічого не підписувала. Ми підозрюємо підробку. Мова уже не про бездіяльність комісії, а про кримінальні речі”, – наголошує Любов Гребелюк.  У реєстрі судових рішень є адміністративний позов (справа № 855/62/20) Васильківської міської організації політичної партії “Пропозиція” до Центральної виборчої комісії за участі Київської обласної організації політичної партії партії “За Майбутнє” у якості третьої сторони. Міський осередок “Пропозиції” вимагає від ЦВК скасувати постанову № 336 від 02 жовтня 2020 року “Про скаргу Київської обласної організації політичної партії “За Майбутнє”. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, згідно якого ЦВК має надати копії скарги та постанови, а Васильківська ТВК – копії заяви та документів, що подавалися до комісії обласним осередком партії “За Майбутнє”, та копію вищезгаданої постанови ТВК. Новий цикл Цікаво, що подібна історія за участі тих самих дійових осіб відбувалася 7 років тому. Напередодні позачергових виборів Васильківського міського голови 2 червня 2013 року, кандидат у голови міськради Валерій Попович позивався до Васильківської міської виборчої комісії Київської області про визнання протиправною та скасування постанови № 60 від 9 травня 2013 року “Про відмову в реєстрації кандидата на посаду Васильківського міського голови Поповича В.Ф.”  Засідання суду мало проходити у понеділок, 13 травня 2013 року, але того дня працівники міліції та спецпризначенці підрозділу “Беркут” не пустили адвоката Валерія Поповича Миколу Неділька, самого Поповича та ще низку людей на засідання. Під час спроби прорватися до суду та внаслідок штовханини з міліцією екс-майору Управління державної охорони Миколі Мельниченку, який був довіреною особою Поповича, зламали руку. За словами Валерія Поповича, він був висунутий кандидатом у мери Василькова як безпартійна особа, висунута від партії "Єдність", однак через фальсифікацію документа про те, що він начебто є членом партії "Україна – вперед!", Васильківська ТВК відмовила йому у реєстрації кандидатом. Фото: УНІАН Київський окружний адмінсуд відмовив йому у задоволенні позову, і тоді Попович направив апеляцію, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Попович став готувати апеляцію. Урешті-решт, 17 травня Васильківський виборчком встиг ухвалити постанову про його реєстрацію кандидатом, і наступного за цим дня Київський апеляційний адмінсуд ухвалив рішення, згідно до якого визнавав нечинною постанову Київського окружного адмінсуду та закрив справу.  Читайте: Фастов, Переяслав и Васильков избрали мэров Нагадаємо, на виборах міського голови Василькова у жовтні 2015 року самовисуванець Володимир Сабадаш обігнав Валерія Поповича, на той час кандидата від партії "Єдність", Тодішній мер Василькова Сергій Сабов (обраний у 2013 році) посів третє місце у виборчих перегонах.  Валерій Попович – екс-керманич Василькова із 19-річним стажем (1995-2006, на місцевих виборах-2015 висунув свою кандидатуру у голови міськради від партії Олександра Омельченка "Єдність", в рядах якої був ще з початку 2000-х. За часів парламентської кампанії 2012-го на деякий час вирішив приєднатися до політсили "Україна – Вперед!" Наталії Королевської. Мером Василькова Валерій Попович пропрацював 19 років (1997-2006). У 2006 році програв Сергію Іващенко.  Читайте: В Василькове на выборах мэра лидирует Владимир Сабадаш Фото: коллаж KVКиевVласть

Київська облдержадміністрація затвердила перелік змін до Стратегії розвитку області 2021-2027, прийнятої минулоріч. Новели передбачають, що розвиток Київщини зосередиться на цифровізації, охороні культурної спадщини та навколишнього середовища. Крім того, планують створення “центрів безпеки” при кожній ОТГ.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження № 454 від 2 вересня 2020 року “Про затвердження проєкту змін до Стратегії розвитку Київської області 2021-2027”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно документу, пропонується привести Стратегію розвитку області у відповідність до затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 695 від 5 серпня 2020 року “Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (ДСРР).  Нагадаємо, попередня редакція стратегії розвитку Київщини розроблялася на базі ще не затвердженого на той момент проєкту ДСРР. У новій редакції Стратегії пріоритетами регіонального розвитку на період до 2027 року визначено розвиток економічної, інфраструктурної, соціально-культурної зв’язаності та інтегрованості на національному, регіональному та місцевому рівні. Серед інших – хочуть прискорити економічне зростання регіонів та територій з низьким рівнем соціально-економічного розвитку, турбуватись про екологію та доступність державних послуг для населення. Окремо стратегічним напрямом розвитку названо охорону культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Стратегія розвитку Київської області на 2021-2027 роки, затверджена у грудні минулого року, у цьому розділі врахувала положення проєкту Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, яку Мінрегіон надсилав обласним державним адміністраціям для погодження. При поданні на розгляд Кабінету Міністрів України у доопрацьований проєкт Державної стратегії Мінрегіоном були внесені суттєві зміни, зокрема удосконалено систему цілей та завдань, включаючи новий акцент на збереженні навколишнього середовища (стратегічна ціль 1 Державної стратегії). Оскільки система стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії області в основному відповідає Державній стратегії, зміни внесені лише в окремі розділи Стратегії Київщини”, – зазначили у відповіді КОДА на запит KV. Перша заступниця голови Київоблради Тетяна Семенова додала також, що у проєкті хочуть впровадити надання адмінпослуг через портал "Дія" і більше звернути уваги на забезпечення цифровізації та електронної взаємодії між ЦНАПами області.  “Змінилися також оперативні цілі, але стратегічні лишилися ті ж самі. Єдине, що будівництво МПО та удосконалення їх матеріально-технічної бази адміністрація, по суті, кинула на місцеві ради та ОТГ. Але загалом ця стратегія досяжна, реалістична, розроблена із урахуванням потреб освіти та медицини. А нам необхідно дореформувати медицину, шукати інші підходи, а не просто дофінансовувати кожного разу”, – вважає Семенова. Держава в смартфоні Поміттні зміни торкнулися оперативних цілей Стратегії. З’явилися нові пункти, наприклад, більша увага приділена цифровізації та супутнім напрямам. Важливими визначено вдосконалення системи надання публічних послуг та сервісів, у тому числі за рахунок їх надання в електронному вигляді; впровадження надання публічних послуг через єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал дія”. Пріоритетним визначено розвиток системи електронного документообігу, порталів місцевого самоврядування, сприяння створенню електронних комунальних та державних архівів та регіональних дата-центрів. Щодо реалізації вищепереліченого, на запит KV у КОДА повідомили, що наразі іде підготовка технічних завдань за цими напрямками, які увійдуть до оновленого Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках даної Стратегії розвитку.  Центри безпеки Крім цього, документом пропонуються зміни до потенційних сфер реалізації завдання “Забезпечення правопорядку та публічної безпеки” Стратегії. У КОДА планують сприяти утворенню у територіальних громадах центрів безпеки. Це передбачає проведення закупівельних тендерів, роботи з облаштування будівель Центрів громадської безпеки як єдиного офісу протипожежного, аварійно-рятувального та громадського порядку. Також окремо зазначено  створення систем оповіщення та управління евакуацією і охоронно-пожежної сигналізації. Про ідею створення таких Центрів ще у червні 2019 року повідомляли у Мінрегіоні: зокрема, заступник міністра Лев Парцхаладзе заявляв, що Центр безпеки в територіальній громаді об‘єднуватиме функції захисту від пожеж та надзвичайних ситуацій, громадської безпеки та екстреної меддопомоги з єдиною комунікацією.  Центри безпеки матимуть єдиний диспетчерський пункт. Згуртована держава У Стратегії розширили пункт про “Формування згуртованої держави”. Відбуватиметься воно не тільки “в соціальному, економічному, екологічному”, але й "безпековому", "просторовому" та "гуманітарному" вимірах.  Для цього передбачається “створення можливостей для посилення мобільності українських громадян, формування відчуття соціальної, культурної, освітньої економічної згуртованості країни". У новій редакції Стратегії конкретики не додається, проте побільшало галузей впливу. Згідно з документом, за “семирічку” адміністрація хоче подбати про шляхи реінтеграції окупованих територій “в український простір”, простимулювати центри економічного розвитку (агломерації, міста), звернути увагу на збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки (макро- та мікрорівень), а також на розвиток інфраструктури та цифрової трансформації регіонів.  Змін зазнали і пріоритети: їх також привели у відповідність до державних. Тепер це: розвиток економічної, інфраструктурної, соціально-культурної зв’язаності та інтегрованості на національному, регіональному та місцевому рівні;  прискорення економічного зростання регіонів та територій з низьким рівнем соціально-економічного розвитку із забезпеченням покращення стану навколишнього природного середовища та невиснажливого використання природних ресурсів;  підвищення якості та забезпечення доступності для населення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, незалежно від місця проживання, зокрема на засадах цифровізації;  охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.  Змінилися і принципи розроблення регіональних стратегій і планів заходів на засадах смарт-спеціалізації – вони передбачені у постанові Кабміну від 11 листопада 2015 року № 932 “Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів”, до якої були внесені зміни.  Основними принципами розроблення стратегій у попередній редакції документу зазначалися субсидіарність, комплексний територіальний підхід, партнерство і співпраця, територіальна і секторальна концентрація, сталі інвестиції. Як відповіли у КОДА, у змінах до Стратегії зазначені нові принципи розроблення регіональних стратегій з урахуванням положень вищевказаної постанови. Серед них – інноваційна спрямованість, відкритість (мається на увазі залучення заінтересованих представників, зокрема суб’єктів підприємництва, науково-дослідних установ тощо), паритетність – створення рівних можливостей для висловлення позицій заінтересованих сторін.  А також координація, доповнюваність, диверсифікація,  вузька спеціалізація (обмеження переліку видів економічної діяльності, вибір яких обумовлений перспективними можливостями та які провадитимуться на внутрішньому та зовнішньому ринку).  На фото: відсоток узгодженості з оперативними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (таблиця). Зліва – нова редакція Стратегії розвитку Київщини, справа – затверджена розпорядженням КОДА № 695 від 29 листопада 2019 року. Нагадаємо, як писала KV, існуюча Стратегія була затверджена 29 листопада 2019 року розпорядженням тодішнього голови Київської ОДА Олексієм Чернишовим. Автори документу вбачали основними проблемами Київщини стан транспортної інфраструктури, медицини, освіти та екології. Але депутати Київоблради були невдоволені і зазначали, що семирічний план викликає сумніви в ефективності, а висновки авторів Стратегії – далекі від правди життя. Читайте: Семилетка: Киевщина готовится принять стратегию развития до 2027 года  Фото: колаж KVКиевVласть

25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за посаду голови Яготинської об'єднаної громади готові поборотись 10 кандидатів. Тут у передвиборчу гонку вступили чинний міський голова, колишнє керівництво району, депутати, підприємці. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, до складу Яготинської ОТГ увійдуть 19 громад: Яготинська, Богданівська, Годунівська, Двірківщинська, Жоравська, Засупоївська, Капустинська, Кулябівська, Лемешівська, Лозовоярівська, Ничипорівська, Панфильська, Райківщинська, Сотниківська, Сулимівська, Супоївська, Фарбованська, Червонівська та Черняхівська. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Чисельність населення громади становить 31 624 осіб, з них 19 409 – міське населення та 12 215 – сільське. Площа громади – 792,2 км².  За даними ЦВК, тут налічується 10 кандидатів на посаду голови ОТГ: Віктор Грицай, Наталія Дзюба, Сергій Дорошенко, Ігор Кондратенко, Дмитро Мінайчев, Володимир Потельчак, Анатолій Родак, Сергій Цукур, Василь Шмигановський, Іван Шулла.  Представники влади На голову Яготинської ОТГ балотується колишній очільник Яготинської райради Віктор Григорович Грицай. Народився 28 серпня 1959 року в селі Красне Згурівського району. На вибори йде від політичної партії ВО “Батьківщина”. Працює викладачем в Яготинському інституті МАУП.  З 2006 по 2010 рік Віктор Грицай був депутатом Яготинського райради від партії "Блок Юлії Тимошенко" (БЮТ). З червня по вересень 2014 року обіймав посаду голови Яготинської районної державної адміністрації (РДА). Був призначений в.о. Президента України Олександром Турчиновим. На цю посаду Грицай був запропонований партією "Батьківщина", осередком якої керував на Яготинщині. Звільнений був розпорядженням Президента України Петра Порошенка. У 2015 році безуспішно балотувався до Київської обласної ради по 52 округу від партії "Батьківщина". З листопада 2015 року – голова Яготинської районної ради VII скликання. Балотувався і був обраний від політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". На сесії райради у грудні 2018 року депутати висловили Грицаю недовіру. Причиной називали недотримання законів, що стосуються місцевого самоврядування, депутатської діяльності та приховування зловживань в керівництві районної лікарні. Грицай в свою чергу заявляв, що роботу району саботують деякі депутати, підгодовані тодішньою головою місцевої РДА. Читайте: Кресло раздора: депутаты Яготинского райсовета свергли своего председателя Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також кандидатом стала чинний мер Яготина Наталія Миколаївна Дзюба. Народилась 6 серпня 1961 року в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Балотується під політичної партії “Слуга народу”.  Згідно з офіційною біографією, Наталія Дзюба розпочала свою трудову діяльність в 1983 році вчителем Сотніковской середньої школи Яготинського району. З 1998 по 2004 рік – керівник відділу освіти Яготинської районної державної адміністрації (РДА). У квітні 2002 року, будучи членом Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), безуспішно балотувалася до Верховної Ради IV скликання по столичному виборчому округу № 98. З 2004 по 2005 рік – заступник голови-керівник апарату Яготинської РДА. У березні 2006 року балотувалася до Верховної Ради V скликання від Опозиційного блоку "НЕ ТАК!" (№ 306 у списку), але також безуспішно. На час виборів займалася приватним підприємництвом і була членом Республіканської партії України. У 2007 році – заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти в Києві. З 2008 по 2010 рік – керівник апарату Яготинської РДА. У 2010 році – перший заступник голови Яготинської РДА. Член "Партії регіонів". З 17 листопада 2010 року – голова Яготинської міської ради VI скликання. З 17 листопада 2015 року – голова Яготинської міськради VII скликання. Василь Степанович Шмигановський народився 5 вересня 1960 року в відділку Дубова Поліського району Київської області. Балотується від політичної партії “Європейська Солідарність”. Пенсіонер. З 11 квітня 2018 до 11 липня 2019 року був головою Яготинської РДА.  Був помічником народного депутата 6-го скликання Василя Грицака (“Партія регіонів”) на платній основі. Працював начальником Переяслав-Хмельницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України та начальником Яготинського об’єднаного управління Пенсійного фонду.  Кандидат Володимир Андрійович Потельчак працює заступником голови Яготинської райради з 5 березня минулого року. Народився 20 грудня 1960 року у місті Яготин. Балотується як самовисуванець.  Позапартійний. На посаду заступника голови районної ради його висунула політична партія “Блок Петра Порошенка”. Працював директором ТОВ “ Яготинський механічний завод”.Ще одним кандидатом став депутат Яготинської райради Іван Іванович Шулла (“Опозиційний блок”) – син депутата Яготинської міської ради, та ексдепутата КОР від ПР Івана Шулли (“Опозиційний блок”). Народився 3 вересня 1981 року у місті Ужгород Закарпатської області. Балотується від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Працює директором КП Київоблради “Яготинський історичний музей”. За даними YouControl, у 2011 році очолював Яготинську райраду.  Підприємці Сергій Олександрович Дорошенко народився 27 квітня 1974 року в селі Красна Поляна Красногвардійського району АР Крим. Балотується від політичної партії “УДАР Віталія Кличка”. Працює директором ТОВ “Земляки”.  Був помічником народного депутата 7-го скликання Сергія Міщенка (самовисуванець) на громадських засадах. У 2010 році балотувався до Чернігівської міської ради 6-го скликання від “УДАРу”, а у 2015 – до Київської обласної ради 7-го скликання від “Радикальної партії Олега Ляшка”.  Кандидат Анатолій Валерійович Родак народився 8 жовтня 1973 року в Яготині. Балотується від політичної партії “Голос”. Працює директором ТОВ “Русава”. Займається футболом.  У 2015 році балотувався до Яготинської міської ради від Блоку Петра Порошенка.  Інші Ігор Анатолійович Кондратенко народився 25 листопада 1980 року в Яготині. Балотується як самовисуванець. Протягом трьох років працює водієм міжнародних перевезень в Dartom Sp. z o.o., Польща.  Сім років працював науковим співробітником в Національному науковому центрі "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства".  Протягом п'яти років працював у ПАТ "Яготинське автотранспортне підприємство 13251" на посаді голови правління.  У 2015 році балотувався у Яготинську райраду від партії “УКРОП”.  Дмитро Сергійович Мінайчев народився 25 вересня 1976 року у Києві. Балотується як самовисуванець. Є головою наглядової ради громадської організації "Асоціація учасників АТО". Також він є засновником ТОВ “АТОвці Яготинщини”. Був співзасновником ТОВ “Земляки”, де наразі працює директором кандидатом Сергій Дорошенко.  Сергій Іванович Цукур народився 25 лютого 1997 року в Яготині. Балотується як самовисуванець. Безробітний.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщині сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ КиевVласть

25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за голову Переяславської об'єднаної громади готові поборотись 12 кандидатів. Тут у передвиборчі перегони вступили чинний голова та секретар міської ради, три міських депутати, головний архітектор Переяслава, редактор місцевої газети та підприємці. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, до складу Переяславської ОТГ увійдуть 7 громад: Великокаратульська, Гайшинська, Гланишівська, Вовчківська, Демянецька та Мазінська сільські ради та Переяславська міська рада.  Чисельність населення громади становить 32 256 осіб, з них 26 786 – міське населення та 5 470 – сільське. Площа громади – 261,1 км².  За даними ЦВК, тут налічується 12 кандидатів на посаду голови ОТГ: Борис Аврамич, Олександр Бойко, Петро Бочарін, Тарас Костін, Віталій Марченко, Любов Онопрієнко, Світлана Помойницька, Вячеслав Саулко, Григорій Соколов, Анна Степаненко, Жанна Федорук, Юрій Шинкар. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Місцева влада  Йде на вибори чинний міський голова Переяслава Тарас Вікторович Костін. Народився 27 січня 1973 року у Переяславі, де і проживає. Балотується від політичної партії “Європейська солідарність”.  В 1990 році, відразу після закінчення Переяслав-Хмельницької середньої школи №5, працював різноробочим в кооперативі "Здоров'я" при МСОК "Колос". З 1991 по 1993 рік проходив службу в Збройних силах України. Після служби в армії, Тарас Костін працював охоронцем, а пізніше – помічником адвоката в незалежній юридичній компанії. З 2003 по 2014 рік – директор ТОВ "Кобзар" (місто Переяслав). З червня 2014 року – голова Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області VI скликання. Балотувався від партії "УДАР "Віталія Кличка", членом якої і був. Був обраний на позачергових виборах після "добровільно-примусової" відставки попереднього мера – Олександра Шкіря. З листопада 2015 року – голова Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області VII скликання. Балотувався від партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність", як безпартійний. Аналізуючи розвиток кар'єри Тараса Костіна, можна припустити, що він має певні зв'язки з мером Києва Віталієм Кличком, а також з екс-народним депутатом Артуром Палатним (БПП). Наступний кандидат – Петро Петрович Бочарін. Народився 8 серпня 1960 року в місті Сасово, Росія. Балотується як самовисуванець. Є депутатом та секретарем Переяславської міської ради від партії “Наш край”.  Він є співзасновником ТОВ “БМ Преміум Груп” (діяльність страхових агентів і брокерів) та ГО “Майбутнє Переяслава”.  На голову ОТГ балотується ще один депутат міськради від “Нашого краю” Вячеслав Володимирович Саулко. Народився 30 травня 1961 року в селі Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, проживає у Переяславі. На місцеві вибори 2020 йде від партії “Слуга народа”.  Він є директором ТОВ “Сімекс Альянс Україна" та ПП “Сімекс зооветсервіс”.  У 2009 році обраний Головою асоціації практикуючих лікарів Київської області. Є почесним членом кафедри анатомії тварин ім. В. Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України. У Переяславі побудував приватну ветеринарну аптеку з клінікою для лікування дрібних тварин.  Наступна кандидатка – депутат Переяславської міськради Жанна Володимирівна Федорук (“Нові обличчя”). Народилась 28 липня 1967 року в селищі Коцюбинське Києво-Святошинського району. На вибори йде від партії “Самопоміч”. Пенсіонерка.  Є членом постійної депутатської комісії з питань бюджету та фінансів.  Кандидат Юрій Сергійович Шинкар є депутатом міськради від політичної партія “Радикальна партія Олега Ляшка”. Народився 27 червня 1964 року в Переяславі, де і проживає.  На вибори йде від “Радикальної партії Олега Ляшка”. Є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ. Є членом постійної депутатської комісії з питань бюджету та фінансів.  Борис Анатолійович Аврамич народився 11 серпня 1970 року в Переяславі, де і проживає. Йде на вибори від політичної партії “Наш край”. Є фізичною особою-підприємцем (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування).  Був депутатом Київської облради 6-го скликання від “Партії регіонів”. Балотувався до Київської обласної ради у 2015 році від “Радикальної партії Олега Ляшка”. Працював заступником голови Переяслав-Хмельницької РДА. Любов Михайлівна Онопрієнко народилась 23 травня 1966 року в селі Горбані Переяслав-Хмельницького району, проживає у Переяславі. Балотується як самовисуванець, була в лавах політичної партії “Радикальна партія Олега Ляшка”.  Працює заступником директора в Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Є заступником голови Переяслав-Хмельницької РДА. Була помічницею народного депутата 8-го скликання Сергія Скуратовського (“РПЛ”) на громадських засадах. Анна Сергіївна Степаненко народилась 19 жовтня 1988 року в Переяславі, де і проживає. Балотується як самовисуванець. Працює головним архітектором у виконавчому комітеті Переяславської міської ради.  У 2015 році балотувалась в Переяславську міську раду від Блока Петра Порошенко.  Педагог, журналістка, виконавець та ФОП. Кандидат Олександр Вікторович Бойко народився 13 жовтня 1988 року у місті Переяславі, де і проживає. Балотується від політичної партії ВО “Батьківщина”. Тимчасово не працює. Має освіту соціального педагога.  У 2007 році балотувався до Верховної Ради від Блоку “Всеукраїнська громада”. Є засновником ТОВ “Дениско” (прісноводне рибництво (аквакультура). Світлана Іванівна Помойницька народилась 14 липня 1963 року в місті Переяславі, де і проживає. Балотується як самовисуванець. Вона є директором ТОВ “Світа” та редактором газети “Діловий Переяслав”.  У 2015 році балотувалась до Переясласької міськради від партії “Об'єднання “Самопоміч”.  Кандидат Григорій Олексійович Соколов народився 14 серпня 1980 року в місті Ола Магаданська, Росія. Проживає у Переяславі. На вибори йде самовисуванцем.  Працює начальником Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. Віталій Михайлович Марченко народився 28 липня 1978 року у Переяславі, там і проживає. Балотується від політичної партії “Опозиційна платформа “За життя”. Фізична особа-підприємець, вид діяльності – вантажний автомобільний транспорт.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020КиевVласть

25 жовтня на Київщині пройдуть місцеві вибори. Жителі Богуслава обиратимуть голову своєї громади. Їм доведеться обирати з низки кандидатів, серед яких як чинні посадовці міськради Богуслава, так і люди, що відійшли від політики або досі не мали до неї стосунку: пауерліфтер-самовисуванець, аграрій-рантьє, ветеран війни на сході та телеведучий одного з українських телеканалів. KV розповідає про кожного з кандидатів, що боротимуться за посаду голови Богуславської ОТГ. Як стало відомо KV, до складу Обухівської районної ТВК увійдуть Богуславська, Васильківська, Кагарлицька, Миронівська, Обухівська, Ржищівська, Українська. Орієнтовна кількість виборців – 21296 чоловік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Богуславської міської ОТГ зареєструвалося 12 кандидатів. Сюжет телеканалу “Богуслав” про кандидатів на посаду міського голови від 28 вересня 2020 року “Сміттєвий король”  Список фракції “Слуга народу”, від якої кандидатами в депутати усього зареєстровано 26 осіб, очолив Юрій Михайлович Лелека (народився 13 лютого 1976 року). Проживає у Богуславі, є депутатом Богуславської районної ради V, VI, та VII скликань. З 2010 року обіймає посаду першого заступника міського голови Богуслава. З 2005 по 2009 роки – керівник виконавчого комітету Богуславської районної організації у Київській обласній організації політичної партії “Народний Союз Наша Україна”. Керівник двох організацій: фізкультурно-спортивної громадської організації “Богуславська районна федерація футболу” та Богуславської районної філії Всеукраїнського благодійного фонду “Надія та захист”.  Містяни називають Лелеку “сміттєвий король” через історію 2011 року. Тоді Богуслав отримав грузовий автомобіль ТАТА та спеціальні контейнери для роздільного збору сміття, а керівництво міста повинно було встановити лінію по переробці цього сміття.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “По факту сміття звозилося на територію КП “Богуславблагоустрій” та перебиралося там. Макулатура, скло, пластик здавалися до пунктів приймання вторсировини, а гроші ділилися між начальником КП “Богуславблагоустрій”, який є підконтрольною Лелеці людиною, та самим Лелекою. Коли постало питання, куди ж все таки йдуть кошти від збору сміття,  контейнери потихеньку знищили, по місту залишилося всього декілька, а саме сміття почали вивозити на міське сміттєзвалище. Там наближені до начальника “Богуславблагоустрій” люди збирають його та здають до пунктів приймання вторсировини, а кошти діляться між цими людьми – начальником “Богуславблагоустрій” та першим заступником міського голови Лелекою Юрієм Михайловичем”, – пишуть у групі “Богуславська громада”. Згідно його декларації про доходи, за 2019 рік Юрій Лелека отримав 397 тис. 973 гривні зарплатні за місцем роботи, та 17,3 тис. гривень дивідендів. Має 171 тис. 300 гривень на банківському рахунку, та відклав готівкою 50 тис. Гривень, 4 тис. євро та 8 тис. доларів США.  Нерухоме майно Юрія Лелеки: квартира у Богуславі у спільній власності із дочкою (46,42 кв.м, придбана у листопаді 2014 року), нежитлове приміщення площею 73,7 кв.м, та три земельні ділянки у Богуславському районі сукупною площею 2,887 кв.м. Рухоме майно – два автомобілі: седани BYD F3 2007 р.в. вартістю 68 тис. гривень та Toyota Corolla 2016 р.в. за 482 тис. 830 гривень.  Читайте: Выборы в Киевоблсовет: список “Слуги народа”  Хохітвянці Від “Європейської солідарності” першим номером іде Анатолій Дмитрович Драченко (дата народження – 22 квітня 1976 року), житель села Хохітва Богуславського району і голова його сільської ради з 2010 року по липень 2019, а нині – староста села у складі Богуславської громади. Є керівником футбольної команди “Фортуна” Хохітва. У червні 2019 року балотувався на посаду голови Богуславської ОТГ, і казав, що “є одним з ініціаторів створення Богуславської ОТО і вже 13 років працюю сільським головою. Іду на голову, оскільки вважаю, що наші села повинні отримати користь від об'єднання”. Згідно його щорічної декларації про доходи, заробив за 2019 рік 134 тис. 668 гривень зарплати за місцем роботи. Сукупний дохід сім’ї (дружина Лариса – підприємець, керівник ТОВ “Одужуйте швидше”) складає 274 тис. 914 гривень.  Подружжя має дві автівки – BMW 390L (2007 р.в.), придбаний на Ларису Драченко, та вантажне авто Mercedes-Benz Citan (2015 р.в.), зареєстроване на самого Анатолія. Зазначена вартість обох сильно нижча за ту, яку пропонують на ринку.  З нерухомості – Анатолій володіє житловим будинком на 103 кв.м. та земділянкою у Хохітві (0,5 га), у дружини – ділянка у Хохітві площею 8397 кв.м. (0,83 га) та приміщення у Богуславі (67,8 кв.м.) Читайте: Вибори до Київоблради 2020: список “Європейської Солідарності”  Ще один кандидат із Хохітви – нинішній секретар Богуславської міськради Галина Анатоліївна Плагун 1960 р.н., яка висувається від партії “За Майбутнє”. На місцевих виборах 2015 року висувалася у депутати Богуславської райради від “Партії промисловців і підприємців України”. Є членом постійної комісії Богуславської міськради з питань промисловості, підприємництва, транспорту, зв’язку, торгівлі і сфери послуг, комвласності і ЖКГ. Здобувала освіту в Київському кооперативному технікумі та Полтавському кооперативному інституті. На сайті Богуславської міської ради зазначено, що Галина Анатоліївна перебуває в Богуславській районній організації політичної партії “Народний Рух України”. Людина з таким прізвищем, ім’ям та по-батькові значилась помічником народного депутата 5 скликання від “Партії Регіонів” Римарука Олександра Івановича. Згідно щорічної декларації про доходи, за 2019 рік отримала 50 тис. 450 гривень пенсії, 4984 гривень соцвиплат та 7020 гривень доходу від надання майна в оренду. У її власності: житловий будинок площею 109,3 кв.м  4 земельні ділянки сукупною площею 2,78 га, 3 з них придбані у 2011, усі на території села Хохітва легкова автівка Daewoo Lanos 2002 р.в., придбана у 2010 році.  Патріот “Батьківщини” Від ВО “Батьківщина” висувається приватний підприємець Юрій Васильович Олешко 1975 р.н. Олешко здобував освіту у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. У свої біографії вказує, що закінчив його у 1999 році за спеціальністю “Вчитель історії”, отримавши науковий ступінь магістра. 3 2014 року керівник благодійного фонду соціального розвитку Богуславського району “Надія”, у засновниках якого – усього 7 осіб: хлібороби, аграрії та підприємці. Був чинним депутатом Богуславської міської ради V та VI скликань. У червні 2019 року вже балотувався на посаду голови ОТГ – тоді він набрав 1094 голоси, всього за нього проголосувало 16,38% виборців. Тоді ж завів публічну сторінку у Facebook. На сторінці “Батьківщина. Київська область” його вказують, як “кандидата-самовисуванця”, хоча він приблизно з 2017 року – заступник голови, а з 2019 – голова Богуславської міської парторганізації “Батьківщина”. У своїй програмі обіцяв, зокрема, проведення комплексної перевірки діяльності представників попередньої влади міста, введення прозорості діяльності ради ОТГ, впровадження публічних місцевих обговорень, звіти діяльності голови ОТГ за результатами кожного півріччя, підтримку профтехосвіти та інше.  Читайте: Пять теробщин Киевщины избрали своими лидерами действующих руководителей  Боєць Від партії “Голос” кандидатом на голову Богуславської ОТГ висувається Владислав Вікторович Кисельов – в.о. старости Іванівського старостянського округу (Іванівський сільський голова) Миронівської ОТГ 1988 року народження. У 2009 році закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, спеціальність за освітою – вчитель географії. З жовтня 2013 по квітень 2014 року працював продавцем у ТОВ “АТБ Маркет”.  Як зазначається в офіційній біографії на сайті сільради Іванова та у біографії, опублікованій сторінкою “Голос Богуслав”, Кисельов – активний учасник Революції гідності на Майдані Незалежності. Після Майдану, у травні 2014 року, долучився до батальйону “АЙДАР” як доброволець (позивний “Кисєль”, група Сухаря "18") і відправився на схід України. Учасник бойових дій на території Луганської області. Брав участь у звільненні міста Щастя Луганської області. З грудня 2015 займає посаду Іванівського сільського голови. А радіостанція “Богуслав ФМ” у червні 2019 року визначила Іванівську сільську раду як найбільш успішну та спроможну серед усіх сіл Богуславського району. Владислав Кисельов у складі батальйону “Айдар”. Фото: Сергій Мельничук, Facebook “Вже за два місяці відбудуться місцеві вибори. На мою думку ці вибори важливіші за вибори президента чи парламенту. Адже саме від місцевої влади залежить вирішення більшості надзвичайно важливих для нас питань. […] Їх озвучувати зараз не буду. Але хочу підкреслити те, що і так більшості зрозуміло. А це те, що декілька корумпованих кланів як кліщі вчепились до бюджету громади та витягують з нього всі соки. І саме через це не вистачає коштів на найнеобхідніші речі для громади. Це потрібно змінювати. Не можна склавши руки просто спостерігати як бюджет громади розтягується по кишеням. І саме тому я балотуюсь на посаду голови Богуславської ОТГ, щоб зупинити це нахабство, та дбати про суспільне благо громади”, – заявив Владислав у дописі на своїй Facebook-сторінці 23 серпня 2002 року. З цієї публікації стало відомо, що він долучився до партії “Голос”. Згідно щорічної декларації про доходи вже у якості в.о. старости, за 2019 рік Владислав Кисельов заробив 231 тис. 763 гривні за місцем роботи, його батько отримав 73 тис. 393 гривні пенсії. Має у Іванівці житловий будинок площею 62,6 кв.м, спільна власність (33%). У власності його батька Віктора Яковича – квартира (49,9 кв.м.) та земельна ділянка площею 2 га. Автівок чи грошей на рахунках або готівкою не декларував. Аграрій Від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна” на вибори йде Віталій Миколайович Хоменко, який народився 22 жовтня 1967 року у селі Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Є депутатом Богуславської міської ради (з 2015 року), і паралельно обіймає посаду гендиректора у ТОВ “Агро Дом”, що займається вирощуванням зернових та олійних культур, а також молочним скотарством. Згідно щорічної декларації про доходи, за 2019 рік Віталій Хоменко отримав 241 тис. 489 гривень за місцем роботи у ТОВ “Агро дом”, та 4015 гривень від надання майна в оренду ТОВ СГП “Шупики”. Тримає сам готівкою 160 тис. гривень,  а його дружина Ірина – 300 тис. гривень та 5 тис. доларів США. У власності або користуванні його сім’ї – ряд земельних ділянок у Богуславському районі (сукупна площа – 1,72 га) та кілька будинків: Москаленки Богуславського району – 5 ділянок:  356 кв.м, 100%, Віталій Хоменко; 1748 кв.м, 100%, Ірина Хоменко (дружина); 811 кв.м, 100%, Ірина Хоменко; 689 кв.м, інше право користування, Ірина Хоменко; 800 кв.м, 100%, Ірина Хоменко; житловий будинок – 59,2 кв.м, 100%, Ірина Хоменко Богуслав – 4 ділянки: 0,17 га, 33,3%, спільна власність; 0,75 га, 33,3%, спільна власність; 0,17 га, 33,3%, спільна власність; 400 кв.м, 33,3%, спільна власність: Віталій Хоменко, Сергій Кругляківський, Микола Зубко; нежитлова будівля площею 399,6 кв.м у спільній власності; квартира площею 64,5 кв.м, інше право користування, у власності Анастасії Хоменко; а також ділянка (1493 кв.м) та житловий будинок (74,8 кв.м) у Стеблеві (Черкаська область). Віталій Хоменко – власник автівки Audi A6 1995 р.в., придбаної у 2019 році за ціною 49 тис. гривень.  Стоматолог-ресторатор Уродженець села Медвин Богуславського району Віктор Миколайович Лянний висувається від партії “Україна славетна”. ВІн народився 30 квітня 1968 року, має вищу освіту. Є директором Богуславської районної філії Київського обласного центру зайнятості.  Мав статус ФОП, займався стоматологічною практикою у Богуславі. Є засновником ТОВ “Комерційна фірма “Октан” у 1997 році у селі Медвин, профіль діяльності якої – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, виробництво олії та тваринних жирів. Керує компанією його дружина Валентина Лянна. Віктор Лянний (на фото справа). Фото – Богуславська районна філія Київського обласного центру зайнятості, Facebook Згідно даних його щорічної декларації про доходи, за 2019 рік Віктор Лянний отримав 265 тис. 547 зарплати за місцем роботи. У його власності – житловий будинок площею 159,2 кв.м та земельна ділянка площею площею 607 кв.м. у Богуславі. Його дружина володіє житловим будинком (54,85 кв.м.), чотирма ділянками (сукупна площа – 2,133 га) у Луці Таращанського району та гаражем (34,3 кв.м.) у Богуславі.  Лянний має автівку Lexus RX300 2004 р.в. (придбана у 2013 році), у дружини – Great Wall Safe (2006 р.в., придбана у 2014 році). Медійник Від партії “Пропозиція” висувається Віктор Васильович Коломієць – уродженець міста Богуслав, народився 13 березня 1982 року.  На своїй сторінці у Facebook вказує, що у 2004 році закінчив Київський національний лінгвістичний університет, 2008-2012 – працював на “Хіт FM”, у газеті “24”, на телеканалі “СІТІ”, HispanTV, у 2015 виїхав до Брюсселю (Бельгія), а з 2017 до липня 2020 року пропрацював ведучим телеканалу “112”. Наразі перебуває у лікарні після отримання позитивного тесту на Covid-19. Віктор Коломієць. Фото: “Богуслав-FM”, Facebook Згідно до даних YouControl, Коломієць – директор ТОВ “Богуславська інформаційна агенція”, яка провадить діяльність у сфері радіомовлення, і яким належить торгова марка “Богуслав FM”. Компанія входить до двох груп компаній: “Юрімекс” та “Група родини Гавриленко”. Гавриленко Петро – депутат Богуславської районної ради 6-7 скликань, співвласник та голова правління ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" та ПРАТ "Миронівка Райагрохім". І саме він є кінцевим бенефіціаром “Богуславської інформаційної агенції”.  “У Богуславі – серйозні проблеми з водозабезпеченням. Ще більші – з очисними спорудами. Шляхи вирішення цих проблем будуть закладені в моїй програмі. Зробити це самотужки громаді буде вкрай важко. Але способи залучити гроші є, – зазначає Коломієць на своїй Facebook-сторінці. – Я, як і Ви, втомився від свавілля, безладу, брехні, зловживань і розрухи. Я побачив ницу сутність місцевої влади, яка тільки й думає про власну кишеню. Мені обридло розповідати в ефірах радіостанції Богуслав-FM про корупцію і розкрадання, некомпетентність і підлість, зневагу влади і розпач звичайних людей – мені боляче за мій рідний Богуслав, де я народився і виріс”, – додає він у іншому дописі. Самовисуванці Серед кандидатів усього чотири особи, що висуваються самостійно.  Перший – Яків Олександрович Знайда, який народився 30 травня 1055 року у селі гредля Народицького району Житомирської області. У минулому – депутат та голова Богуславської райради (2005-2010 роки), пройшов від “Соціально-екологічної партії “Союз. Чорнобиль. Україна”. У 2015 році балотувався у депутати райради від партії “Громадянська позиція”. “Почесний дорожник України”, з 2012 значиться начальником Богуславського райдоруправління. За даними YouControl, наразі працює виконробом у ТОВ “Експрес-ВР” та керівником громадської організації “Київська обласна федерація з хокею” (ГО “КОВХ”), зареєстрованої у березні 2018 року у Богуславі по вул. Польовій, 47. Значився засновником “Богуславської районної федерації футболу”. Серед бенефіціарів – киянин Олександр Матвійчук та житель Богуслава, попередній керівник федерації з хокею Ігор Штефан. Останній – у минулому керівник “Київської обласної федерації фігурного катання на ковзанах” та ТОВ “Лото-Інвест”. Яків Знайда. Фото – його особиста сторінка у Facebook Ще один самовисуванець – Дар’я Сергіївна Медвідь, родом з міста Павлоград Дніпропетровської області, 2001 року народження. За даними ЦВК, має загальну середню освіту, працює менеджером у ТОВ “Слуга народу”. У відкритих джерелах та соцмережах вдалося знайти інформацію про те, що вона закінчила Ірпінську спеціалізовану школу № 12, наразі проживає у Ірпені, вчиться на третьому курсі Першого Київського медичного коледжу (вступила у 2017 році). У травні 2020 року зареєструвалася у модельному агентстві FPeople. Ярослав Анатолійович Нікітін – третій самовисуванець у цьому переліку. Народився 12 березня 1993 року у селищі Пісківка Бородянського району, керівник ГО “Нові лідери”. Навчався у Національному університеті біоресурсів та природокористування України на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології. Займався пауерліфтингом, є призером чемпіонату світу. Ярослав Нікітін (крайній справа)  із золотою медаллю у ваговій категорії до 90 кг Фото: НУБіП За даними YouControl, людина з такими ж ПІБ є керівником Васильківської районної організації Соціалістичної партії України, а також протягом 2019 року отримувала зарплату від “Радикальної партії Олега Ляшка”.  Ярослав Нікітін (зліва). Фото: сторінка Ярослава “ВКонтакте” Останній самовисуванець – Володимир Володимирович Табачков, який народився 25 травня 1980 року у Богуславі. Тимчасово безробітний. На своїй сторінці у російській соцмережі “Одноклассники” вказує, що закінчив Національний університет державної податкової служби України (2002) та Національну академію внутрішніх справ України (2004).  За даними YouControl, раніше проваджував діяльність у сфері права як фізособа-підприємець. Крім того, у 2016 році він або особа з ідентичними ПІБ працювала директором комунального підприємства “Богуславтепловодопостачання”, а у 2018 – директором держустанови “Кагарлицька виправна колонія № 115”.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

У виборах міського голови 13-тисячного Тетієва Білоцерківського району Київської області братимуть участь 9 кандидатів. Серед найбільш впізнаваних – голова Тетієвської ОТГ Руслан Майструк від партії “Слуга народу” і голова Тетіївської районної ради Наталія Жубер від партії “За майбутнє”. Також кандидатами зареєструвалися шестеро самовисуванців, двоє з яких – з прізвищем Онищук.  Про це KV стало відомо з даних, оприлюднених на сайті Центральної виборчої комісії.   KV наводить наявні у відкритому доступі короткі біографічні довідки кандидатів (у алфавітному порядку).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Богдан Балагура Богдан Балагура йде на вибори міського голови Тетієва як самовисуванець, він є членом Селянської партії України. 26-річний кандидат має досвід депутатства у міськраді Тетієва. Так, у 2015 році він був обраний за партійним списком від Селянської партії України.  У 2020 році Балагура став керівником ТОВ “Торговий дім Денгофф”, яке, за  аналітичної системи YouControl, займається оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. З 2018 року Богдан Балагура є директором Приватного сільськогосподарського товариства "Денихівка", яке працює у сфері вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Згідно з даними YouControl, у 2018 році Балагура став засновником низки підприємств і організацій: Громадської організації (ГО) “Центр політичного консалтингу “Лобіст”, ГО "Громадський рух “Кріпак", Благодійної організації “Ініціативна молодь Тетіївщини”, ГО "Київ – безпечне місто", ТОВ "Український трейдинговий альянс".  Балагура закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування за спеціальністю агрономія. Народився 1 вересня 1994 року у с. Денихівці Тетіївського району Київщини.  Богдан Балагура – син відомого в Тетіївському районі власника Фермерського господарства “Червона калина”, керівника Державного підприємства “Дослідне господарство “Шевченківське”, доктора сільськогосподарських наук Олега Балагури. Олег Балагура – депутат Київської облради, член фракції “Солідарність”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наталія Жубер  Суб'єктом висування кандидатки Жубер Наталії стала партія "За Майбутнє". Наталія Жубер з 2 грудня 2015 року обіймає посаду голови Тетіївської районної ради Київської області. Балотувалася на цю посаду і була обрана від партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність". До обрання з 2006 по 2015 рік працювала начальником відділення поштового зв'язку села Кашперівка, Київської обласної дирекції "Укрпошти" у центрі поштового зв'язку №7 смт. Ставище. З 2003 по 2006 рік була начальником відділення поштового зв'язку села Кашперівка, Київської обласної дирекції "Укрпошта" Тетіївського відділення зв'язку. З 1999 по 2003 рік була заступником начальника цього відділення поштового зв'язку. Наталя Жубер почала свій трудовий шлях в 1995 році з посади головного бухгалтера в "Фонді інвалідів Чорнобиля" міста Ірпінь, де пропрацювала до 1996 року. Наталя Жубер народилася 13 квітня 1976 року у с. Кашперівка Тетіївського району, має вищу освіту.  Руслан Майструк Руслан Майструк з грудня 2017 року є керівником Тетіївської міської об'єднаної територіальної громади. Балотувався від партії "Блок Петра Порошенка (БПП)" Солідарність". З листопада 2015 року – голова Тетіївського міської ради Київської області VII скликання, балотувався як самовисуванець. З 10 жовтня 2010 року – голова Тетіївського міської ради Київської області VI скликання. Балотувався від "Партії Зелених України" як безпартійний. З березня 2005 року по листопада 2010 року працював виконавчим директором ТОВ "ТАК-агро". У період з 2003 по 2005 роки працював у Тетієвській райдержадміністрації (РДА) на посаді провідного фахівця відділу ринкових відносин, маркетингу продукції рослинництва управління сільського господарства і продовольства.  З ім'ям Майструка пов'язана низка скандалів. Так, у січні 2017 року Руслан Майструк звинуватив прокуратуру в його дискредитації як мера і спробі зганьбити репутацію. До цього Тетіївське відділення Білоцерківської місцевої прокуратури порушило дві кримінальні виробництва за фактом розтрати в особливо великих розмірах посадовими особами Тетіївської мерії бюджетних коштів, виділених на капремонт комунальних будівель.  У червні 2017 року ВО "Свобода" подала до суду на мера Тетієва за те, що на сесії міськради Майструк звинуватив свободівців у зв'язках з Віктором Медведчуком. Відповідно до прийнятого пізніше рішенням Тетіївського райсуду, мер був зобов'язаний спростувати сказане. У 2017 році, перед виборами глави Тетіївської територіальної громади, Руслан Майструк двічі заявляв про напади на нього і вважав це діями своїх політичних опонентів. В августі 2017 року, за словами Майструка, його будинок обстріляли невідомі. А у грудні 2017 року, на Майструка нібито напали нетверезі чоловіки.  Ще один скандал, пов’язаний за Майструком, виник у грудні 2017 року після виходу програми "Схеми". У сюжеті йшлося про те, що Руслан Майструк в компанії тодішнього голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана заходив до Адміністрації Президента. За словами автора сюжету, на наступний день після цього візиту, Майструк зареєструвався кандидатом на посаду керівника Тетіївської територіальної громади від БПП. Денис Онищук  Денис Онищук зареєструвався кандидатом-самовисуванцем. Відомо, що він безпартійний, має вищу освіту. Працює лікарем-стоматологом у приватній стоматологічній клініці “Діамант”. Народився 30 липня 1982 року у Києві. Олег Онищук  В списку кандидатів на посаду міського голови Тетієва є ще один кандидат-самовисуванець з прізвищем Онищук, на ім’я Олег. Він народився 16 листопада 1960 року у с. Войкове Ленінського району Кримської області. Має вищу освіту, безпартійний. Працює заступником генерального директора ТОВ "ТАК – Агро", виконавчим директором якого з 2005 по 2010 роки був інший кандидат у мери Тетієва – Руслан Майструк.  Відомо, що на місцевих виборах у 2015 році Олег Онищук балотувався першим номером у списку від “Аграрної партії” до міськради Тетієва.  Святослав Строянівський  Самовисуванець Святослав Строянівський – безпартійний, має вищу освіту. Народився 5 квітня 1965 року у с. Денихівці Тетіївського району Київської області. Приватний підприємець. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, основним видом діяльності його підприємства є роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Також Святослав Строянівський був керівником Приватного підприємства “Полісфера – Ю”, яке займалося будівництвом житлових і нежитлових будівель. З вересня 2020 року це ПП перебуває у стані припинення. У стані припинення з вересня 2020 року перебуває і ТОВ “БУД-МІКС-ТЕТ”, керівником якого є Строянівський. Це підприємство займалося роздрібною торгівлею поза магазинами. Ймовірно є батьком Строянівського Володимира Святославовича – помічника нардепа-мажоритарника від Тетіївщини Валерія Колюха (“Слуга Народа”).  Єгор Тимофєєв  Самовисуванець Єгор Тимофєєв працює менеджером Товариства з додатковою відповідальністю "Слуга народу". Згідно з даними Опендатабот, це товариство зареєстроване у Харкові у 2019 році, здійснює діяльність у сфері права.  Єгор Тимофєєв має професійно-технічну освіту, безпартійний. Народився 24 листопада 1999 року.  Олександр Ференець  Самовисуванець Олександр Ференець народився 26 серпня 1963 року у Тетієві Київської області. Безпартійний, має професійно-технічну освіту. Працює охоронцем у ДТЕК КРЕМ. Тезка колишнього прокурора Володарщини, та засновника БФ “Фортеця” Олександра Борисовича Ференця.  Віктор Черній  Політична партія "Україна славетна" висунула на посаду голови Тетіївської міськради безпартійного Віктора Чернія. Він має вищу освіту. Є керівником Фермерського господарства "Танзанит", яке, за даними Youcontrol, займається вирощуванням зернових і технічних культур. Черній народився 18 лютого 1965 року у Тетієві Київської області.  Довідка. Тетіїв – місто районного підпорядкування, розташоване на березі річки Роськи за 150 км від Києва та за 180 км від міжнародного аеропорту "Бориспіль". Кількість населення станом на 1 грудня 2019 року – 13367 осіб. Тетіїв – адміністративний центр Тетіївської міської об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Ця ОТГ була створена 14 вересня 2017 року, до її складу увійшли 14 громад.  Читайте: Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Фото: колаж KVКиевVласть

Вячеслав Непоп – заступник голови КМДА і депутат Київради від Солом’янського району. Розвиток соціальної інфраструктури міста – сфера його відповідальності у мерії. Приєднавшись до управлінської команди Віталія Кличка, Вячеслав Іванович поставив перед собою в якості одного з головних завдань розвиток мережі дитячих садочків у столиці. Про це KV стало відомо з повідомлення на сайті "Солом'янський район".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Вячеслав Непоп був одним з перших, хто на практиці почав реалізацію курсу мера Кличка на передачу у комунальну власність Києва приміщень дитячих садочків, які використовувались не за призначенням. Одним з таких об’єктів був дитячий садок №383 на вулиці Гарматній, 41 у Солом’янському районі. Близько 20 років приміщення цього садочка не чуло дитячого сміху. І впродовж усього цього часу сусідні дошкільні заклади  були переповнені. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Станом на 2015 рік кілька десятків приміщень дитсадків були у такому самому стані, як будівля на Гарматній. Однак, завдяки зусиллями громадськості, відповідальних місцевих депутатів та нової столичної влади ситуація почала мінятись. Вячеслав Непоп пригадує, що, як депутат Київради, отримав численні звернення виборців щодо браку місць у дитячих садках Солом’янського району уже в перші дні роботи у столичному самоврядуванні. Ці звернення спонукали Вячеслава Івановича взятись до справи. Йому вдалось прискорити реалізацію ініціативи Віталія Кличка щодо передачі приміщення дитячого садка №383 у власність Києва. Раніше садочок був відомчим, і колишній власник здавав приміщення в оренду. Довколишня ж територія була занедбана. Передача об’єкта на баланс міста дозволила розпочати процес відновлення дошкільного закладу. Далі було забезпечене фінансування проекту. У лютому 2015 року почались роботи. Будівлю розширили, добудували третій поверх, повністю замінили інженерні системи та обладнання, поставили сучасні енергоощадні вікна, утеплили фасад, впорядкували територію. Укомплектували садочок новими меблями, інвентарем, навчальним обладнанням Вже у першій половині серпня 2015 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видав Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. А 26 серпня дитячий садочок було урочисто відкрито за участі мера Кличка та депутата Київради Непопа. 1 вересня 2015 року близько 200 дітей пішли до дев’яти груп оновленого дошкільного закладу. Так почалась нова історія “Веселинки”. Дитячий садочок виправдовує свою назву. Дітям в ньому зручно і весело. Але Вячеслав Непоп стверджує, що реконструкція “Веселинки” була справою серйозною. Йшлося не лише про конкретний об’єкт. Важливо було розпочати системну роботу з повернення громаді приміщень, які використовувались не за призначенням. Але просто повернути – замало. Після років перебування у статусі офісів чи складів, будівлі, зведені 50-60 років тому, потребують капітальної реконструкції. На прикладі “Веселинки” депутату вдалось довести, що досягати результату на цьому напрямку – реально. Вже як заступник голови КМДА, Вячеслав Непоп продовжує політику розвитку мережі дитячих садочків у Києві. Читайте: Вячеслав Непоп: “Спальні райони на околицях Києва потребують нових дитячих садочків” Фото: soloma.org.ua КиевVласть

29 вересня відреставровану скульптуру “Гірка пам’ять дитинства”  – одного з головних символів  музею – повернули до експозиції Музею Голодомору після того, як вандали намагалися її зруйнувати. Ця скульптура – символ пам’яті про 3,5 мільйони дітей, убитих голодом під час геноциду української нації, а також тих, хто вижив у 1932–1933 роках, але не мав дитинства. Дівчинка тримає в руках 5 колосків, що нагадують про постанову від 7 серпня 1932 року “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  У ніч із 21 на 22 серпня вандали намагалися зруйнувати скульптуру на території̈ Національного музею Голодомору-геноциду. Як зазначила Генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк, це далеко не перший акт вандалізму на території музею: ще раніше хулігани знищували написи на постаменті скульптури, обливали червоною фарбою янголів, які скорботно охороняють вхід до Меморіалу. На жаль, ні тоді, ні тепер зловмисників не було знайдено й затримано. Поліція попередньо кваліфікувала пошкодження “Дівчинки з колосками” біля Музею Голодомору як хуліганство. "Дівчинка з колосками" стала символом не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу. Її копії існують у декількох державах. На цей акт вандалізму відреагував не тільки Світовий конгрес українців, а й багато відомих людей поза межами України. Поки ми живі, мусимо пам'ятати. Це символ того, що сталося з української нацією у 32-33 роках. Це символ тих, у кого забрали дитинство", – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На акт вандалізму відреагував Президент України, закликавши  поліцію провести необхідні слідчі дії, кваліфікувати правопорушення та доповісти про перебіг розслідування. Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко зазначив, що пошук хуліганів, які понівечили скульптуру, ускладнено через те,що на території̈ Національного музею Голодомору-геноциду не було встановлено камер відеонагляду. “Але відсьогодні камери працюватимуть цілодобово”, – запевнив заступник міністра, – "Ми продовжуємо пошук покидьків, які спаплюжили скульптуру дівчинки. Сподіваюся, що ми їх знайдемо. Ніхто не має права чинити такі дії проти символів української пам'яті", – наголосив Антон Геращенко. Віцепрезидент Світового конгресу українців Сергій Касянчук підкреслив, що новина про цей акт вандалізму знайшла відгук по усьому світі. "Усі були дуже схвильовані, бо це насправді дуже боляче та тяжко вразило українців. Цей акт вандалізму – це спроба знищення символу. Десятками років намагаються знищити та стерти із нашої пам'яті всі спогади та усі свідчення про цей злочин, про цей геноцид. А відновлення цього пам'ятника – це один з уроків відновлення нашої пам'яті . Щодо наруги над пам’ятником також висловилися Генеральне консульство України у Сан-Франциско, 22-й прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер, канадський політик Джеймс Безан, член Палати Громад Канади Іван Бейкер, Світовий Конгрес Українців, Комітет Голодомору в США, Президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс та інші”, – сказав він. Музей Голодомору — єдиний у світі музей, що розповідає про геноцид українців. Тут навчають протистояти ненависті та порушенню прав людини, застерігають суспільство від повторення злочину геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор.  Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"Фото: Олександр РучкоКиевVласть