“Нові правила”: Київрада запровадила продаж місць під пересувну торгівлю через “Prozorro”
Київрада за ініціативи депутата Дмитра Білоцерковця (фракція “УДАР”, на колажі) погодила впровадження торгів на право розміщення об'єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”. Ця процедура поки є тимчасовою – КП “Міський магазин” буде проводити відповідні аукціони до кінця дії воєнного стану. Введення такого механізму пояснили декількома факторами. Зокрема – змінами в законодавстві України, через які наразі неможливо продавати локації для вуличної торгівлі через біржі, як це було до останнього часу. Крім того, на “нових правилах гри” наполягали в НАБУ, адже в рамках скандальної справи щодо отримання хабара депутатом міськради Владиславом Трубіциним правоохоронцям стало відомо про низку “корупційних ризиків” у роботі “Міського магазину”. Схоже, наступним кроком керівництва Києва стане аналогічна реформа і в питанні розміщення тимчасових споруд (ТС), про що також вже давно йдуть розмови.
Як стало відомо KВ, найближчим часом КП “Міський магазин” почне проводити торги на право розміщення об'єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”.
Відповідне нововведення передбачене проєктом рішення №08/231-1418/ПР від 26 жовтня 2022 року, який було погоджено Київрадою на пленарному засіданні, що відбулося 20 квітня 2023 року. Суб'єктом подання вказаного документу виступив голова фракції “УДАР” у столичній міськраді Дмитро Білоцерковець.
Згідно з прийнятим рішення, така процедура буде діяти в столиці протягом воєнного стану. Міська влада вирішила, що договори між переможцями електронних аукціонів та "Міським магазином" будуть укладатися на строк до трьох років і потім не можуть бути продовженими. Тобто, після закінчення строків дії цих договорів вказане КП буде проводити нові торги за якоюсь поки що невстановленою процедурою.
Також столична влада вирішила, що під час дії воєнного стану власники вже функціонуючих засобів пересувної торгівлі мають сплачувати лише 50% від тих сум, що вказані в договорах. Таким чином міська влада де-факто збільшила розмір цієї плати, адже 30 березня 2022 року Київрада звільнила підприємців від необхідності перераховувати КП “Міський магазин” кошти за даними договорами – власники таких об'єктів повинні були платити лише 1 гривню.
Нагадаємо, у випадку з пересувною торгівлею мова йде про “кав'ярні на колесах”, дрібнороздрібну торгівлю з причепів типу “купава” тощо. У свою чергу сезонна торгівля – це усім відомі палатки з овочами, продуктами тощо.
Як повідомив KВ голова “Асоціації мобільних кав'ярень” Олексій Бусаєв, однією з підстав для прийняття цього рішення є необхідність розблокування процедури розміщення точок пересувної та сезонної торгівлі в Києві. За його словами, у 2022 році вступили в силу низка змін до законодавства (у тому числі – Закону України “Про товарні біржі”), які зробили неможливим проведення цих торгів в “Українській універсальній біржі”, через яку КП “Міський магазин” продавало підприємцям право на розміщення таких торгових об'єктів з 2015 року (в минулому році такі торги не проводилися через війну. – KВ). Зокрема, змінами до законодавства було передбачено, що через біржі можливо реалізовувати лише товари, тоді як про права на розміщення засобів торгівлі нічого де-факто сказано не було.
“Через війну багато чого повноцінно не працює або ускладнено процедурно. На сьогодні, аби зберегти малий бізнес і дати йому можливість повноцінно працювати, міськрада і прийняла рішення щодо проведення аукціонів через “Prozorro”. Як буде після війни, покаже час. Але принаймні і у нас, підприємців, і у влади буде час, аби “поспостерігати”. Попрацювавши з системою “Prozorro”, можна зрозуміти, чи дійсно вона краща, прозоріша і не має ручного керування, як це було з товарними біржами”, – зазначив Бусаєв.
За словами голови “Асоціації мобільних кав'ярень”, аукціони будуть проводитися по раніше визначеним і затвердженим місцям пересувної і сезонної торгівлі, а також по тим, які столична влада може погодити найближчим часом. Так, за словами Бусаєва, у Києві наразі функціонують близько 300 точок пересувної торгівлі, а згідно з попередніми домовленостями між підприємцями та керівництвом міста, кількість цих локацій планується збільшити до 450-500 місць. Що стосується сезонної торгівлі, то в Києві щосезону облаштовують близько 150-200 законних місць для такої діяльності.
Також в проєкті рішення Дмитра Білоцерковця зазначено, що ще однією підставою для його затвердження є претензії правоохоронців до існуючої процедури організації такої підприємницької діяльності. Вони були викладені у відповідному листі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) до столичного мера Віталія Кличка від 9 червня 2022 року. І в цьому листі правоохоронці офіційно рекомендували столичній владі надавати право на розміщення об'єктів пересувної і сезонної торгівлі через аукціони в "Prozorro" та встановити єдиний перелік документів для участі в торгах.
Так, у документі повідомлялося, що НАБУ з'ясувало, які саме недоліки в роботі “Міського магазину” можуть сприяти хабарництву при організації пересувної торгівлі. Відповідних висновків правоохоронці дійшли при розслідуванні кримінального провадження щодо депутата Київради Владислава Трубіцина (фракція "Слуга народу"), тепер вже ексочільника КП "Міський магазин" Амана Моламова та їхніх трьох ймовірних спільників. Нагадаємо, вони наразі звинувачуються в отриманні неправомірної вигоди та пособництву у вчиненні таких дій – попередньо мова йде про 1,3 млн гривень, сплачених підприємцями “у неофіційному порядку” за право встановити сім пересувних торгових точок.
Читайте: Корупція як компетенція: НАБУ завершило слідство у скандальній справі Трубіцина-Моламова
Зокрема, в НАБУ встановили низку корупційних ризиків у діяльності спеціальної комісії на КП "Міський магазин". Саме ця комісія приймала рішення щодо допущення або недопущення підприємців до торгів, що проводилися "Українською універсальною біржею". Наприклад, за даними правоохоронців, потенційних учасників не допускали до торгів за абстрактним формулюванням "неподання необхідних документів", не уточнюючи, яких саме документів “не вистачає” підприємцям.
При цьому, як стало відомо детективам НАБУ, протоколи про відхилення потенційних учасників публікувалися вже після закінчення строку для подачі документів та безпосередньо перед самими торгами, через що підприємці просто не встигали виправити недоліки. Крім того, у антикорупційному бюро встановили, що наразі відсутній механізм оскарження рішень цієї комісії про відхилення, а сама комісія не має повноважень розглядати скарги і звернення від підприємців.
Зазначимо, ще 31 березня 2023 року свої зауваження до проєкту рішення авторства Дмитра Білоцерковця висловило управління правового забезпечення діяльності Київради.
Зокрема, юристи вказали на те, що в документі не зазначено, чи потрібно вносити до договорів на право розміщення засобів пересувної торгівлі зміни стосовно “50-відсоткових знижок”. Крім того, в правовому управлінні повідомили, що цей проєкт Білоцерковця може містити ознаки регуляторного акта, а тому перед затвердженням повинен пройти низку погоджень (у тому числі з Держрегуляторною службою. – KВ), і у випадку, якщо цього не було зроблено, законодавством не передбачено розгляд таких документів на пленарних засіданнях.
В зазначеному проєкті рішення відсутні матеріали щодо проходження відповідної процедури, і це дає можливість зробити висновки, що така процедура пройдена не була.
Примітно, що під час того ж пленарного засідання Київради від 20 квітня розгорівся скандал щодо вищезгаданого слідства НАБУ. Тоді Дмитро Білоцерковець від імені своєї фракції висунув вимогу щодо відсторонення Владислава Трубіцина з посади голови комісії міськради з питань підприємництва, торгівлі та благоустрою – мовляв, цей орган досі впливає на “ту сферу, в якій цей депутат погорів на хабарі”. Вочевидь, така заява голови фракції “УДАР” у тому числі була своєрідним “прогрівом”, який мав промотивувати народних обранців затвердити запропонований Білоцерковцем проєкт рішення по таким торговим об'єктам “без зайвих питань”.
Читайте: “Стендап по-київрадівськи”: як “депутат Ніхто” і “депутат Хто” мірялися підозрами
Як неодноразово повідомляла KВ, ідея щодо впровадження процедури продажу місць під пересувну та сезонну торгівлю через “Prozorro” обговорювалася у стінах Київради і Київської міськдержадміністрації (КМДА) не один рік.
Свою позицію по цьому питанню представники столичної влади зокрема пояснювали необхідністю впровадити прозорі механізми розміщення таких об'єктів. Крім того, чиновники та окремі депутати вказували на те, що така процедура дозволить краще наповнювати бюджет Києва – заявлялося, що, за рахунок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах буде значно зростати вартість кожної локації.
Підприємці у свою чергу регулярно заявляли про свою незгоду з такою ініціативою. Серед іншого, вони вказували на те, що запропонована владою процедура може знищити малий бізнес столиці, адже, мовляв, власники однієї-двох торгових точок не зможуть конкурувати на електронних торгах з “мережевиками” – тими, хто має десятки таких об'єктів. Крім того, підприємці раніше висловлювали думку, що система “Prozorro” – вже давно “не є прозорою”: буцімто співробітники цього майданчика надають учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів та “неофіційно” консультують їх стосовно “правильної” подачі заявок.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Робота столичної влади у напрямку впровадження “Prozorro” для цієї сфери активізувалася влітку 2022 року. Тоді деякі підприємці висловлювали думку, що встановлення таких механізмів розміщення засобів пересувної та сезонної торгівлі може бути початком масштабної реформи у сфері вуличної торгівлі. Мова йшла про те, що наступним кроком керівництва міста може стати прийняття схожого рішення і стосовно тимчасових споруд (ТС) торгового призначення – кіосків, МАФів тощо.
У цьому випадку, до речі, міська влада має потужну опозицію. Адже “кіоскери” незадоволені такою ідеєю, і мають стосовно цього аргументи, які схожі на ті, що стосуються пересувної та сезонної торгівлі. Крім того, на думку підприємців, Київраді та КМДА потрібно спочатку розібратися з “хаотичним” демонтажем ТС, корупцією серед тих посадовців, які контролюють дану сферу тощо, а вже потім “щось масштабно реформувати”.
Нагадаємо також, що періодично підприємці, громадські активісти та журналісти приписують вищезгаданому Дмитру Білоцерковцю значні інтереси в сфері вуличної торгівлі. За свідченнями чисельних джерел, цей депутат офіційно не має своїх ТС або торгових автопричепів, але неофіційно вирішує “кого демонтувати, а кого ні” – курирує від “УДАРУ” і роботу Департаменту благоустрою КМДА, і КП “Київблагоустрій”. Тому у більшості скандалів по цій темі саме його прізвище фігурує чи не найчастіше.
Серед іншого, Білоцерковцю приписують лобіювання нещодавних доручень Ради оборони Києва щодо знесення кіосків, які знаходяться біля станцій метро і зупинок та які начебто під час повітряних тривог заважають громадянам дістатися укриттів цивільного захисту. Така ініціатива столичної влади викликала шквал обурення у “кіоскерів”. Вони, серед іншого, незадоволені тим, що їх зобов'язали перенести свої ТС в ті місця, які неодноразово піддавалися обстрілам ракетами і “Шахедами”, а також повідомляють про непоодинокі випадки, коли замість демонтованих кіосків біля станцій “підземки” з'являються нові торговельні споруди, на які чиновники заплющують очі.
Читайте: Геннадій Кривошея: “Демонтувати такі кіоски під час війни – це гріх”
Обов'язки директора КП “Міський магазин” з 16 червня 2022 року виконує Вадим Ситник. Це підприємство підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року тимчасово керує Володимир Костіков. Діяльність даного департаменту з 8 квітня 2022 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Фото: колаж КВ
