вівторок, 19 березня 2024 г.

Корупція як компетенція: НАБУ завершило слідство у скандальній справі Трубіцина-Моламова

Корупція як компетенція: НАБУ завершило слідство у скандальній справі Трубіцина-Моламова

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) завершило слідство за фактами можливого отримання хабарів на суму 1,39 млн гривень за право розміщення на вулицях столиці засобів пересувної торгівлі (т.зв. причепи типу “купави”). Найближчим часом ця справа може опинитися на розгляді по суті у Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Головними фігурантами даного провадження є депутат Київради Владислав Трубіцин (фракція “Слуга народу”, на колажі праворуч) та екскерівник КП “Міський магазин” Аман Моламов (на колажі ліворуч). Слідство встановило, що саме оточення народного обранця розробило цю схему “заробітків” та приймало незаконну винагороду від одного із підприємців, а колишній очільник “Міського магазину” разом зі своїми підлеглими робив усе, щоб у відповідних аукціонах перемагали “потрібні люди”.

Як стало відомо KВ, найближчим часом ВАКС може розпочати розгляд справи щодо фактів корупції при розміщенні в Києві засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Мова йде про кримінальне провадження №52021000000000144, яке було відкрито НАБУ 23 березня 2021 року. В рамках цієї справи детективи попередньо встановили, що депутат Київради Владислав Трубіцин, за пособництва близьких до нього осіб та посадовців деяких столичних КП, отримав неправомірну вигоду в розмірі 1,39 млн гривень від одного зі столичних підприємців за те, що останній зможе перемогти у електронних торгах на право розміщення “купав”, а також безперешкодно використовувати ці торгові точки в майбутньому для провадження своєї діяльності. 

Правоохоронці інкримінують фігурантам цієї справи скоєння злочинів, передбачених ч.3 і ч.4 ст. 368 Кримінального кодексу України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, предметом якого була неправомірна вигода у великому або особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Як повідомляється в судових ухвалах в рамках вказаного провадження, розробка схеми “неофіційних заробітків” на пересувній вуличній торгівлі за участі фігурантів даної справи почалася у січні 2021 року. Її головним “ідеологом” детективи НАБУ вважають особу, наближену до депутата Владислава Трубіцина (її ім'я та прізвище приховані, офіційної посади ця людина не має. – КВ) – саме цей чоловік, за даними правоохоронців, узимку минулого року запропонував народному обранцю конкретний механізм реалізації. Відповідальним за усі ці процедури, за інформацією НАБУ, було “призначено” одного з офіційних помічників Владислава Трубіцина – він мав вести “переговори” з одним із підприємців, який був зацікавленим у встановленні своїх “купав” на території Києва та з яким була знайома вказана “наближена особа”.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Нагадаємо, затримання при одержанні неправомірної відбулося 9 лютого 2022 року. Незабаром “Українська правда” стверджувала, що вказаною “наближеною особою” до Трубіцина є бізнесмен Ілля Ліф. Що стосується офіційного помічника депутата Київради, за інформацією “Слово і діло”, мова йде про Артема Белінського. У свою чергу, згаданого підприємця звати Андрій Максименко, і він – колишній керівник Служби автомобільних доріг Миколаївської області.

Читайте: Депутат Киевсовета Владислав Трубицын вышел из СИЗО

За даними слідства, протягом 2021 року фігуранти кримінального провадження почали вести регулярні перемовини щодо усіх деталей цієї “афери”. Тоді, як з'ясували детективи НАБУ, було вирішено, що встановлення однієї “купави” повинно приносити учасникам цієї схеми щомісячно приблизно 1 тис. доларів (28 тис. гривень за курсом на той час): за їхнім задумом, близько 20 тис. гривень мав би отримувати Владислав Трубіцин, а решта повинна була розподілятися між іншими фігурантами. Проте, надалі “підхід” до отримання грошових потоків було змінено: фігуранти провадження вирішили дещо зменшити “бажані” суми “заробітків” та встановити різний розмір неправомірної вигоди з різних локацій розміщення. Також учасники схеми нібито визначили, що всі ці кошти повинні сплачуватися не щомісячно, а “одним платежем” – за увесь рік.

Офіційну складову” цієї історії, за інформацією слідства, було покладено на Амана Моламова – в.о. директора КП “Міський магазин”, яке відповідає за проведення торгів на право встановлення засобів пересувної вуличної торгівлі та з яким підприємці мають укладати відповідні офіційні угоди. За даними НАБУ, задля реалізації своїх задумів учасники схеми познайомили згаданого підприємця з Аманом Моламовим. При цьому Владислав Трубіцин нібито представив його як людину, якій він довіряє та яка, цитуємо, "за гроші вирішує будь-які питання, пов`язані з його компетенцією”. Зазначається, що Моламов повідомив цьому підприємцю, що усі ці конкурси на розміщення “купав” є фікцією і що він, як керівник профільного КП, зможе забезпечити йому перемогу в будь-яких таких торгах у будь-якому місці. Також в.о. директора КП “Міський магазин”, за даними слідства, пообіцяв бізнесмену, що “всі питання, пов`язані із правоохоронними органами в контексті використання “купав”, вирішує особисто він (Моламов. – KВ)”. 

Вважається, що після цього, за результатами перемовин, учасники схеми погодили вісім локацій для встановлення “купав”, які фігуранти справи назвали “гарними та рентабельними”. В судових ухвалах уточнюються адреси п'ятьох локацій: в Гідропарку, на вул. Дегтярівській, на бульв. Перова, на просп. Броварському та просп. Перемоги. За інформацією НАБУ, згодом підприємець на прохання Амана Моламова відмовився від останньої локації – начебто директор КП “Міський магазин” “пообіцяв” її іншій особі. Надалі, у жовтні та в грудні 2021 року, за результатами торгів, які провело КП “Міський магазин”, було укладено сім договорів на встановлення “купав” терміном на три роки. За інформацією НАБУ, неправомірна вигода за розміщення “купав”, яку повинні були отримати учасники схеми, повинна була скласти 1,39 млн гривень.


Скріншот ухвали в рамках кримінального провадження

1 грудня 2021 року НАБУ за допомогою негласних слідчих дій (яких саме, в судових ухвалах не уточнюється, але, схоже, мова йде про приховану відеозйомку. – KВ) зафіксувала передачу вказаним підприємцем неправомірної вигоди в розмірі 130 тис. гривень за розміщення однієї з “купав”. Це відбулося в автомобілі одного з учасників схеми, який був припаркований біля приймальні Владислава Трубіцина. Адреса приміщення в судових ухвалах не уточнюється, але, за даними сайту Київради, приймальня Трубіцина розміщена на вул. Оболонська Набережна, 19. Вказані грошові кошти, за даними слідства, отримав заступник директора КП “Київська спадщина” Дмитро Ковальчук – йому учасники цієї схеми довірили роль посередника в отриманні неправомірної вигоди. 

9 лютого 2022 року Ілля Ліф передав згаданому офіційному помічнику цього депутата усі інші кошти в сумі 1,26 млн гривень, і відразу після цього обоє були затримані правоохоронцями (це відбувалося в неназваному в судових ухвалах офісі. – KВ). Того ж дня детективи НАБУ затримали Владислава Трубіцина, Амана Моламова, а також заступників керівників КП “Київська спадщина” Дмитра Ковальчука та КП “Міський магазин” Олексія Непряхіна (за даними слідства, він, за розподілом обов'язків на цьому підприємстві, займався організацією конкурсів на розміщення “купав”. – KВ). 



Затримання фігурантів провадження (фото – НАБУ)

Наступного дня усім цим фігурантам було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. При цьому, у всіх підозрах, крім підозри Владиславу Трубіцину, була вказана помітка “пособництво в отриманні неправомірної вигоди” (ч.5 ст. 27 КК України) – тобто, саме цей депутат, на думку НАБУ, є кінцевим отримувачем хабарів. Протягом наступного тижня ВАКС обрав запобіжні заходи у відношенні цих підозрюваних – усіх, крім офіційного помічника Владислава Трубіцина, якому дозволили сплатити заставу в розмірі 148,6 тис. гривень, було поміщено під варту із правом внесення застави. Найбільший розмір застави було визначено для Трубіцина – 14,8 млн гривен. Надалі підозрювані через суд змогли зменшити розміри застав, скористалися правом їхнього внесення та вийшли на свободу.

17 червня 2022 року стороною обвинувачення було прийнято рішення про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. При цьому, детективи НАБУ повідомили судді ВАКС Ярославу Шкодіну, що сторона захисту штучно створює підстави для затягування слідства шляхом направлення правоохоронцям “значної кількості невмотивованих клопотань”. Чи передано цю справу на розгляд суду станом на сьогоднішній день, у відкритих джерелах не повідомляється. 

Чим відомі головні фігуранти

Владислав Трубіцин став депутатом поточного IX скликання Київради від округу №7 в Оболонському районі Києва. На початку цієї каденції, 8 грудня 2020 року, столична міськрада підтримала його кандидатуру на посаду голови комісії Київради з питань підприємництва, торгівлі та благоустрою – органу, який має повноваження впливати на рішення, які стосуються організації вуличної торгівлі в місті. До цього Трубіцин не мав політичного досвіду, якщо не брати до увагу період, коли він був помічником на громадських засадах народного депутата VII скликання Олександра Фельдмана (фракція “Партія регіонів”, округ №174 у Харківській області). Громадськості Трубіцин був більше відомий як власник близько десятка магазинів та антикварних салонів у Києві та Харкові, звідки він родом. Крім того, неофіційно він вважається одним із найбільших в Україні дилерів та експертів-консультантів у сфері рідкісної та антикварної книги.

Скандал із затриманням по справі хабарів за розміщення “купав” наразі є найбільш гучним у кар'єрі Владислава Трубіцина. До цього він мав реноме опозиціонера – зокрема, активно критикував столичну владу в питаннях її поглядів на розвиток Києва та, ще будучи громадським діячем, боровся проти забудови книжного ринку “Петрівка” в Оболонському районі.

Читайте: Лидер движения #SavePetrovka обвинил главу земельной комиссии Киевсовета Александра Мищенко в коррупции

Аман Моламов виконував обов'язки директора КП “Міський магазин” з грудня 2020 року до лютого 2022 року, будучи заступником керівника з комерційних питань. На цій посаді він став наступником багаторічного директора даного підприємства Андрія Андрущенка (керував цим КП з 16 серпня 2016 року до 8 грудня 2020 року), який також запам'ятався численними скандалами, у тому числі – з корупційним підтекстом. 14 лютого поточного року обов'язки керівника “Міського магазину” були покладені на першого заступника директора цього КП Андрія Лаврука, а з 16 червня 2022 року в.о. директора даного підприємства став Вадим Ситник.

Моламов вже не перший рік працює в підзвітних КМДА структурах, які відповідальні за функціонування вуличної торгівлі. Так, у 2015-2018 роках він займав керівні посади в КП “Житній ринок” (підприємство, яке обслуговує однойменний ринок на Верхньому Валі), у тому числі протягом більш ніж двох років виконував обов'язки керівника. У 2020 році впродовж більш ніж шести місяців Аман Моламов займав аналогічну посаду в КП “Київська спадщина”, яке є одним із організаторів столичних ярмарок. 

Хоча раніше прізвище Моламова особливо не фігурувало в скандалах, “порції критики” регулярно отримували підприємства, в яких він працював. Наприклад, у березні 2018 року підприємці, які працюють на "Житнього ринку", звинувачували керівників цього КП в тому, що ті привели його до стану занепаду і постійно займалися поборами з продавців. А в лютому 2019 року аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) встановили, що протягом 2017-2018 років допустило фінансових порушень на загальну суму 6,1 млн гривень. Зокрема, за даними “ревізорів”, підприємство не перераховувало до міського бюджету 50% доходів від оренди майна, здійснювало безпідставні доплати своїм співробітникам, а орендарі торгових площ дозволяли собі "самозахоплення"  і т.д. 

Читайте: Руководство “Житнего рынка” с начала 2017-го по октябрь 2018-го допустило финансовых нарушений на 6,1 млн гривен

Як повідомляла KВ, після свого призначення на посаду в.о. директора КП “Міський магазин” Аман Моламов мав “наполеонівські плани” щодо того, як має змінюватися робота підприємства. Так, за даними джерел редакції в депутатському корпусі Київради, навесні 2021 року він неофіційно пропонував чиновникам КМДА віддати цьому підприємству усі повноваження щодо організації ярмарок (відповідні обов'язки розподілені між чотирма КП, серед яких є й “Міський магазин”. – KВ). Воно й не дивно – за інформацією підприємців, чиновники та керівники профільних КП збирають по 150 тис. гривень “необлікованої готівки” з однієї ярмарки на день. Таким чином Моламов фактично планував монополізувати ринок вуличної торгівлі – його КП займається ще й організацією розміщення вуличних атракціонів, сезонної торгівлі в палатках та лотках, а також згаданої пересувної торгівлі. Проте, така ідея Амана Моламова так і не була втілена в життя.

Читайте: Монополия на доходы: “Городскому магазину” могут достаться все столичные ярмарки

КП “Міський магазин” підпорядковано Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року тимчасово керує Володимир Костіков. Діяльність цієї структури з січня 2021 року по лютий 2022 року контролював тепер вже ексзаступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олексій Кулеба (діючий голова Київської облдержадміністрації). Наразі контроль за роботою даної структури покладено на заступника голови КМДА Валентина Мондриївського.

Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану

Треба також зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Іван Кулик

Теги: новини києва, КМДА, кп, київрада, аукціон, набу, торги, кримінальне провадження, олексій кулеба, хабар, вакс, розслідування, валентин мондриївський, слідство, міський магазин, владислав трубіцин, володимир костіков, вулична торгівля, неправомірна вигода, вищий антикорупційний суд, аман моламов, національне антикорупційне бюро, пересувна торгівля, кп міський магазин, кп київська спадщина, андрій андрущенко, київська спадщина, олексій непряхін, микола макаров, купави, передача хабара

понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
16:45
У Деснянському районі п’яний водій вчинив потрійну ДТП, постраждали двоє водіїв
16:25
Міноборони у лютому заблокувало постачання 264 т неякісних продуктів до військових частин
16:03
Відзавтра, 19 березня, на станції метро “Шулявська” розпочнеться капітальний ремонт ескалатора
Календар подій
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
14 березня 2024 г. 09:00
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.