субота, 24 лютого 2024 г.

Касаційний суд може повернути киянам садибу Терещенків

Касаційний суд може повернути киянам садибу Терещенків

Київська міська прокуратура продовжує спроби повернення до комунальної власності громади столиці будинку та приміщень на бульв. Тараса Шевченка, 32 – т.зв. “садиби Терещенків”, яка була побудована в XIX столітті та є пам`ятником архітектури місцевого значення. Правоохоронці намагаються в судовому порядку довести, що ПрАТ “Центрелеватормлинбуд” незаконно отримало цей об'єкт у приватну власність, “пообіцявши” столиці відреконструювати його в рамках інвестиційного договору та не виконавши таке зобов'язання. При цьому, на думку прокуратури, таке відчуження було неможливим через законодавчий мораторій на приватизацію пам'яток культурної спадщини. Поки тривають усі ці скандали, садиба руйнується, на що вже звертали увагу чиновники КМДА. Прогнозувати результати судового спору наразі важко. “Центрелеватормлинбуд” входить до орбіти впливу Ігоря Палиці (на колажі в центрі) – соратника олігарха Ігоря Коломойського.

Як стало відомо KВ, на 29 листопада 2022 року заплановане засідання Касаційного господарського суду Києва по справі №910/8413/21.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

В рамках даного провадження Київська міська прокуратура намагається добитися повернення до комунальної власності столичної громади нежилого будинку загальною площею 1104,7 кв. м. на бульв. Тараса Шевченка, 34/15 і нежилих приміщень загальною площею 29,40 кв. м на бульв. Тараса Шевченка, 34/13 (Шевченківський район), які більше відомі як “садиба Терещенків” та які знаходяться у власності ПрАТ “Центрелеватормлинбуд”. Задля цього правоохоронці вимагають від суду розірвати інвестиційний договір від 22 березня 2007 року, який було укладено столичною владою зі вказаною компанією і на підставі якого ПрАТ “Центрелеватормлинбуд” змогло зареєструвати на себе право власності на дані будівлі.

На жаль, суди першої та апеляційної інстанцій відмовили столичній прокуратурі у задоволенні її позову, через що правоохоронці й почали касаційне оскарження. Наразі існує три “варіанти” рішень, які можуть бути прийняті Касаційним господарським судом – про це КВ повідомив столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк. За його словами, служителі Феміди можуть повернути справу на новий розгляд в Господарському суді Києва, відмовити прокуратурі в задоволенні її скарги або підтримати вимоги правоохоронців.

“В даному випадку я скажу, що прокуратура непогано справляється [із захистом інтересів громади щодо повернення до комунальної власності цих будівель]. Її позиція досить сильна і правильна. Але якщо громаду і “кинуть” в цій судовій справі, то через строки давності, які як правило становлять три роки з того часу, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення права (з того часу, коли було укладено сумнівний інвестиційний договір. – КВ). Тобто, позов потрібно було подавати орієнтовно в 2010-2011 роках. Тому прокурорам потрібно щось робити для поновлення цих строків. При цьому, позиція різних судів щодо строків давності дуже відрізняється – “хто як занесе”, – розповів KВ Олександр Дядюк.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Екскурс в історію

Будівля, щодо якої наразі триває судовий спір, була зведена в 1874-1875 роках на замовлення дружини колезького асесора (секретаря) Феліції Модзелевської за проєктом архітектора Андрія-Фердинанда Краусса (деякі джерела стверджують, що на той час він був ще занадто юним, а тому не міг розробити такий проєкт і займалася цим інша особа. – КВ). Після смерті чоловіка, у 1879 році, Феліція Мондзелевська продала будинок цукропромисловцю Івану Терещенку – сину українського підприємця та благодійника Миколи (Ніколи) Терещенка. Останній був однією з найбагатших персон свого часу на території України (у складі російської імперії) – володів цукровими і рафінадними заводами, винокурнями і млинами та спонсорував відкриття училищ, притулків тощо.

У 1917-18 роках Іван Терещенко віддав частину помешкань садиби під розміщення генерального секретарства шляхів сполучення Української Центральної ради та Міністерство шляхів сполучення Української народної республіки (УНР). У стінах цього будинку в ніч із 13 на 14 листопада 1918 року Директорія ухвалила рішення про початок війни із більшовицькою Росією. Після поразки УНР більшовики націоналізували будинок, частину майна розікрали чи знищили. Терещенки на той момент вже були за кордоном. Із 20-х років минулого століття садиба Терещенків фактично знаходилася в комунальній власності громади Києва. Протягом наступних років у цій будівлі проживали радянські військові, також там розміщувалися так званий “ОВІР” (“Отдел виз и регистраций” – підрозділ Міністерства внутрішніх справ радянського союзу) і Державна міграційна служба України, аж поки цей об'єкт не було приватизовано.

Як вказано в матеріалах судової справи, 21 січня 1986 року виконавчий комітет народних депутатів Київської міської ради включив садибу Терещенків до переліку пам`ятників архітектури місцевого значення (відповідне рішення відсутнє у відкритому доступі). Надалі наказом управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища Київської міськдержадміністрації (КМДА) №15 від 2 квітня 1998 року (також відсутній в публічному доступі) і наказом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА №109 від 27 грудня 2019 року садибу на бульварі Тараса Шевченка, 34 було включено до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Олександр Дядюк пояснює такі “повторні” включення змінами в профільному законодавстві України та оновленням столичною владою відповідних переліків: рішення від 1986 року при цьому не скасовувалося.

Зазначимо, відповідно до останніх двох наказів до переліку об`єктів культурної спадщини Києва також було включено флігель садиби Терещенків – розташовану поруч двоповерхову споруду того ж періоду будівництва, яка спочатку використовувалася у якості сараю і каретної, також була в комунальній власності Києва тощо. Цей об'єкт також було приватизовано – у 2006 році його власником стала Київська обласна рада кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства “Колос”. Позов прокуратури не стосується даної споруди – вона опинилася у приватній власності за інших обставин та у інший спосіб.

Інвестиції в дерибан

У матеріалах судової справи повідомляється, що на початку 00-х років міська влада Києва вирішила знайти інвестора, який би погодився відреконструювати та відреставрувати садибу Терещенків. За результатами конкурса, проведеного столичною міськдержадміністрацією, такі зобов'язання були покладені на ВАТ “Укрнафта”. 22 березня 2007 року між вказаною компанією, Головним управлінням комунальної власності КМДА, і КП “ДРВР” було укладено інвестиційний договір про реконструкцію та реставрацію нежилих будинків на бульв. Тараса Шевченка, 34/15 літ. А та бульв. Тараса Шевченка, 34/13, літ. Б, В.

Згідно з цією угодою, зокрема, КП “ДРВР” зобов'язалося провести роботи із супроводу та контролю розробки, а також затвердження проєктно-кошторисної документації, отримання дозвільної документації на виконання робіт з реконструкції та реставрації. У свою чергу ВАТ “Укрнафта”, відповідно до договору, повинне було розробити концепцію реконструкції та реставрації, профінансувати усі роботи по реконструкції та реставрації, компенсувати столичній громаді втрати недоотриманої орендної плати, які могли б виникнути через відселення з садиби Терещенків орендарів приміщень, тощо. 

В угоді не було зазначено, який саме об'єкт має бути створено в результаті реконструкції даної будівлі. Проте, договором було передбачено, що після проведення цих робіт у комунальній власності територіальної громади Києва мають залишитися нежилі приміщення загальною площею 2250 кв. м., а на решту приміщень і машиномісць на гостьових стоянках право власності має перейти до інвестора.

1 листопада 2007 року Київрада прийняла рішення1111/3944 про заміну сторони зобов'язання у вищевказаному інвестиційному договорі. Згідно з цим рішенням, новим  інвестором реконструкції будівель на бульв. Тараса Шевченка, 34/15 літ. А та бульв. Тараса Шевченка, 34/13, літ. Б, В було визначено ВАТ "Центрелеватормлинбуд” (до 2011 року ця компанія була відкритим акціонерним товариством, а потім стала приватним акціонерним товариством. – KВ). Така зміна відбулася за погодженням з ВАТ “Укрнафта”. 23 листопада того ж року між Головним управлінням комунальної власності КМДА, ВАТ “Укрнафта”, КП “ДРВР” і ВАТ "Центрелеватормлинбуд” було укладено угоду про заміну сторони в зобов'язанні.

Надалі, 4 квітня 2008 року, між Головним управлінням комунальної власності КМДА, КП “ДРВР” і ВАТ "Центрелеватормлинбуд” було укладено додаткову угоду до інвестиційного договору, яка уточнила одну дуже важливу деталь. Сторони вирішили, що інвестор може набути право власності на будівлі на бульв. Тараса Шевченка, 34/15 літ. А та бульв. Тараса Шевченка, 34/13, літ. Б, В “за умови компенсації вартості об`єктів інвестування, визначеної звітом про оцінку вартості цих об`єктів”. Тобто, фактично даною угодою було погоджено, що ВАТ "Центрелеватормлинбуд” може викупити усю садибу.

Таким правом компанія скористалася – 23 травня 2008 року двома платежами перерахувала до міського бюджету Києва трохи більше 11 млн гривень компенсації за ці об'єкти, а 6 лютого 2009 року Головне управління комунальної власності КМДА двома своїми наказами оформило за ВАТ "Центрелеватормлинбуд” два свідоцтва про право власності на дані будівлі.

Примітно, що сторони цієї угоди також уклали “договір про припинення інвестиційного договору”. Коли саме це сталося, у відкритих джерелах інформація відсутня, але, можна припустити, що вже після перерахування компенсації за вказані будівлі або навіть після їхнього переходу до нового власника. При цьому, під час розгляду зазначеної судової справи прокурори повідомляли служителям Феміди, що на “договорі про припинення…” взагалі не вказана дата його укладення.

Варто зазначити, що у 2009 році Київрада передала ВАТ "Центрелеватормлинбуд” земельну ділянку на бульв. Тараса Шевченка, 34/13 та 34/15 площею 0,137 га для реконструкції, обслуговування та експлуатації нежитлових будинків в оренду на 10 років. Але надалі, у 2012 році, столична міськрада вирішила продати дану ділянку вказаній компанії за 7,7 млн гривень.

Читайте: В КГГА спокойно наблюдают, как ЧАО “Центрелеватормлинбуд” разрушает усадьбу Терещенко

Лише у травні 2021 року прокуратура Києва подала до столичного господарського суду вказаний позов про розірвання вищезгаданого інвестиційного договору та повернення майна територіальній громаді міста. Відповідна заява була підготовлена задля “захисту інтересів держави в особі Київради і Департамента комунальної власності КМДА”. На підтвердження своїх вимог правоохоронці навели декілька аргументів.

Так, у прокуратурі звернули увагу на те, що ПрАТ "Центрелеватормлинбуд” не виконав своїх обов`язків за інвестиційним договором: фінансування реконструкції та реставрації за угодою не здійснено, відповідні роботи не виконані, 2250 кв.м нежитлових приміщень у “відреконструйованих об'єктів” до комунальної власності Києва не передані тощо. Правоохоронці наголосили на тому, що без реалізації інвестиційного проєкту у вказаної компанії були відсутні законні підстави для виникнення права власності на спірне нерухоме майно. Крім того, прокурори вказали на те, що згаданий вище “договір про припинення…” не набрав чинності, є неукладеним та не припиняє дію інвестдоговору – саме з тієї причини, що в ньому відсутня дата укладення.

Ще один важливий аргумент, який використала прокуратура – неможливість приватизації таких об'єктів. Правоохоронці звернули увагу, що на момент прийняття Київрадою рішення про заміну сторони зобов'язання та укладення додаткової угоди від 4 квітня 2008 року діяв Закон України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”. Крім того, при відчуженні спірного нерухомого майна потрібно було отримати погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, чого в даному випадку зроблено не було. 

Читайте: Прокуратура Киева в суде требует вернуть столичной общине объект культурного наследия – усадьбу Терещенко

Також під час розгляду справи в суді стало відомо, що 15 лютого 2021 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА направив ПрАТ "Центрелеватормлинбуд” припис з вимогами, зокрема, щодо вжиття заходів зі збереження об'єкта культурної спадщини по бульв. Тараса Шевченка, 34 і приведення його до належного експлуатаційного стану. Втім, власник будівлі вимоги припису не виконав, через що той же департамент наклав на компанію фінансові санкції (їхній розмір не уточнюється. – КВ). Як повідомили у згаданому вище департаменті, ПрАТ "Центрелеватормлинбуд” сплатило ці санкції, але це все рівно “не звільняє власника від покладених на нього обов'язків відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

Читайте: Представители столичной власти поддержали иск прокуратуры о возвращении Усадьбы Терещенко в комсобственность

6 грудня 2021 року Господарський суд Києва відмовив прокуратурі в задоволенні її позову. Правоохоронці підготували апеляційну скаргу, але 20 липня 2022 року Північний апеляційний господарський суд залишив її без задоволення.


Скріншот рішення суду від 6 грудня 2021 року

Зазначимо, у 2017 році навколо садиби Терещенків виник ще один скандал. Тоді громадські активісти звинуватили девелопера “Інтергал-Буд” в тому, що він, запланувавши будівництво впритул до цих споруд свого 17-поверхового ресторанно-офісного комплексу “Leonis”, може зруйнувати згадані об'єкти культурної спадщини. У “Інтергал-Буд” такі звинувачення заперечили та повідомили, що саме ПрАТ "Центрелеватормлинбуд" всіляко сприяє тому, щоб довести садибу до аварійного стану. При цьому в компанії-девелопері заявляли про готовність виділити кошти на її повну реконструкцію даних будівель.

Читайте: Компания “Интергал-Буд” заявила о готовности выделить от 3 до 5 млн грн на реконструкцию усадьбы Терещенко в Киеве

Втім, надалі пристрасті навколо будівництва “Інтергалу” затихли – компанія поки що не побудувала свій комплекс.

Дійові особи

За даними аналітичної системи Youcontrol, ПАТ “Укрнафта” (“перший інвестор” реконструкції” садиби Терещенків, до 2011 року – ВАТ) було зареєстроване в столиці у в березні 1994 року. Керівником компанії вказано Сергія Корецького, власниками крупних пакетів акцій – АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (50% акцій), а також кіпрські фірми “Littop Enterprises Limited”, “Bridgemont Ventures Limited” (по 13,6% акцій) і ”“Bordo Management Limited” (12,8% акцій).

ПрАТ "Центрелеватормлинбуд" (“другий інвестор реконструкції”) було створено у Києві у вересні 1993 року. Керівником цієї компанії вказано Олексія Кунгіна, власником 100% акцій – кіпрську фірму “Vensimars Management Limited”, кінцевим бенефіціаром – громадянку України Оксану Палицю (зареєстрована у швейцарському місті Шен-Бужер).

У системі Youcontrol зазначено, що ПАТ “Укрнафта” і ПрАТ "Центрелеватормлинбуд" мають відношення до так званої групи “Приват”, до якої входять понад сотня підприємств у різних галузях економіки в Україні і за кордоном. У довідці Youcontrol повідомляється, що основний дохід їй приносить нафтогазовий та феросплавний бізнес, у якому партнером групи є зять другого президента України Леоніда Кучми, мільярдер Віктор Пінчук. При цьому уточнюється, що немає офіційно зареєстрованого об'єднання, холдингу або корпорації “Приват”, тому де-юре такої групи не існує. Ключовими особами даної групи є українські підприємці та мільярдери Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

Зв'язок між ПрАТ "Центрелеватормлинбуд" і групою “Приват” прослідковується більш ніж прозоро. Згадана вище Оксана Палиця є ексдружиною Ігора Палиці – партнера Ігоря Коломойського за різними бізнес-проєктами, у тому числі й нафтовим бізнесом. Примітно, що, за даними журналістів, Ігор Палиця “переписав” частину свого бізнеса, зокрема ТОВ “Буковель” (найбільший гірськолижний курорт України), саме на свою колишню дружину та спільного з нею сина Захара Палицю. 

Зазначимо, Ігор Палиця має значний політичний досвід. Він є народним депутатом діючого IX скликання Верховної Ради (був обраний як самовисуванець за виборчим округом №22 (місто Луцьк), входить до депутатської групи “За майбутнє”), а до цього був нардепом VI і VII скликань парламенту, головою Одеської облдержадміністрації (2014-2015 роки) та головою Волинської облради (2015-2019 роки). Також він є лідером політичної сили “За майбутнє” (була створена в 2020 році в результаті “ребрендингу” партії “УКРОП”), яку також пов'язують зі згаданим вище Ігорем Коломойським. 

Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк (на колажі ліворуч), а Департаментом комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року керує Андрій Гудзь (на колажі праворуч).

Читайте: Злочинні преференції: Андрію Гудзю “світить” до 5 років в'язниці

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Іван Кулик

Теги: новини києва, КМДА, київрада, реконструкція, київська міська прокуратура, інвестиції, департамент охорони культурної спадщини, культурна спадщина, господарський суд києва, ігор коломойський, прат, укрнафта, олександр никоряк, реставрація, департамент комунальної власності, андрій гудзь, пат, інвестиційний договір, ігор палиця, садиба терещенків, прокуратура києва, оксана палиця, група приват, столична прокуратура, інвестиційна угода, центрелеватормлинбуд, ват, садиба терещенко

п'ятниця, 23 лютого 2024 г.
20:56
Командувач ПС Олещук повідомив про ліквідацію російського літака А-50
20:52
У Дніпрі 24 лютого оголошено днем жалоби за загиблими внаслідок атаки шахедами рф (документ)
20:46
У столиці на вихідних через ремонт трамвайних колій змінять маршрути трамваї №№ 11-К, 16-К, 19-К
20:24
У Києві за 3,9 млн гривень реконструюють котельню
20:02
Протягом доби відбулось 58 бойових зіткнень, - Генштаб ЗСУ
19:44
Біла Церква витратить понад 35 млн на 2000 безпілотників “VIY”
19:21
У Дніпрі через влучання дрона у багатоповерхівку загинуло двоє людей
19:07
Уряд виділив понад 500 млн грн на будівництво військового цвинтаря на Київщині
18:43
Руслан Кравченко доручив підрядникам оперативно виправити недоліки виявлені при відновленні обєктів UNITED24
18:25
Україна підписала безпекову угоду з Данією
18:06
Сквира витратила 3 млн гривень на забезпечення харчування учнів молодших класів
17:46
У Яготині та громаді пройде планове відключення світла
17:24
Кабмін планує виставити на приватизацію готель “Козацький” у центрі Києва
17:05
KAN показала як виглядає ЖК “Файна Таун” у ракурсі плівкового мистецтва
16:45
Кабмін схвалив підвищення пенсій з 1 березня майже на 8% для 10 млн українців, – Шмигаль
16:26
Київський будинок художньої творчості для дітей опинився під загрозою закриття
Календар подій
“Елітні самобуди”: Нацполіція розслідує будівельну активність Євгена Леськіва у центрі Києва
23 лютого 2024 г. 09:00
“Елітні самобуди”: Нацполіція розслідує будівельну активність Євгена Леськіва у центрі Києва
Столичні правоохоронці наразі розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу “Struetinsky Residence” і клубного будинку “М29” у Печерському районі Києва. За інформацією Нацполіції, власник девелоперських компаній “KBD” і “UBH” — відомий бізнесмен Євген Леськів (на колажі) – здійснює реалізацію цих проєктів без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Як встановили слідчі, забудовники здійснюють роботи на ділянках, які не призначені для зведення багатоквартирних будинків, і не отримали погодження забудови від Мінкульту, хоча повинні були це зробити, адже ділянки під цими будинками знаходяться Центральному історичному ареалі міста і в охоронній зоні ботанічного саду ім. Гришка. Крім цього, до бюджету Києва не сплачувались пайові внески, а легалізувати ці будівництва їхні бенефіціари, схоже, вирішили на підставі завідомо підроблених документів.