У 2023 році Немішаївська селищна громада прогнозує збільшення рівня надходження податків до бюджету, сам бюджет передбачено в розмірі в понад 150 млн гривень. Кошти, в першу чергу, спрямують на безпекові заходи й облаштування укриттів.
Про це KВ у коментарі розповів голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник.Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Як в минулому році, так і цьогоріч, ми недоотримаємо коштів до бюджету. Громада працює приблизно на 78%, а щоб була стабільність, необхідно 105%. Джерела доходу не змінились. Це – земельний податок, акциз на табак, алкоголь та паливо. І, звісно, ПДФО. Наразі кошти місцевого бюджету витрачаємо згідно з вимогами сьогодення. Мінімальні витрати на ямкові поточні ремонти доріг. В основному кошти спрямовуємо на облаштування укриттів у школах, дитячих садочках. Ці умови безпеки обов’язкові до виконання і є пріоритетним напрямом в 2023 році", – розповів очільник громади.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
За його словами, облаштування великого укриття заплановано в Немішаївській школі № 1, яке, приблизно, зможе умістити до 500 осіб. Крім того, передбачається облаштування з капітальним ремонтом укриття в дитсадку “Дзвіночок”, що поряд зі школою. Проєкт і експертиза цих двох об’єктів здійснювалися за кошти місцевого бюджету, закупівля меблів – теж. Решта ж коштів, а це майже 16 млн гривень, дав обласний бюджет.
Наразі на фінальній стадії перебуває облаштування укриття в дитсадку “Срібний дзвіночок”. Пройдені всі експертизи і розраховано кошторис із місцевого бюджету для підготовки укриття в будинку культури.
Намагаються в громаді здійснювати і мінімальну господарську діяльність.
“Можемо прогнозувати незначне збільшення місцевого бюджету. З усіма субвенціями ми завжди йдемо із бюджетом в понад 150 млн гривень. Плануємо вийти приблизно на суму в 157 млн гривень”, – додав він.
Нагадаємо, що у 2022 році війна значно вдарила по бюджетах громад Київщини. Спостерігалося різке скорочення надходжень, що відбилося і на формуванні бюджетів на 2023 рік. Цьогоріч більшість недоотримає декілька мільйонів доходів, а деякі громади фіксують значний дефіцит. Ті ж, кому все ж вдалося перевиконати фінансові показники, мають кредиторські заборгованості через блокування капітальних видатків місцевих бюджетів на військовий час.
Читайте: Міські громади Київщини затвердили бюджети на 2023 рік
Фото: ілюстративне, з відкритих джерелКиївВлада
Столична міськрада затвердила Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення Києва, чим фактично дозволило ПрАТ “АК “Київводоканал” у найближчі роки освоїти на проведенні різних робіт 56,9 млрд гривень (у тому числі 12,6 млрд гривень з міського бюджету). За ці кошти, зокрема, треба здійснити реконструкцію двох водопровідних станцій, Бортницької станції аерації (БСА), перекласти і замінити в столиці низку трубопроводів, побудувати нові напірні каналізаційні колектори та реверсивну насосну станцію на острові Великий тощо. Виходячи з того, що подібні плани ставляться перед "Київводоканалом" вже давно, а результати такої роботи більш ніж скромні, сподіватися на успішну реалізацію "нової схеми" не доводиться. Звичайно ж, на заваді виступає і не переможена корупція.
Як стало відомо KВ, нещодавно в столиці набуло чинності рішення Київради №5819/5869 від 8 грудня 2022 року “Про затвердження Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення Києва”.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Даний документ було затверджено за ініціативи комісії міськради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК), яка 12 жовтня 2022 року зареєструвала відповідний проєкт рішення. Під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 8 грудня 2022 року, його без обговорення підтримав 91 депутат.
Метою прийняття цього рішення у згаданій вище комісії назвали необхідність “усунення виявлених недоліків та розвитку систем централізованого водопостачання і водовідведення, підвищення якості питної води, ефективності очищення стічних вод, надійності роботи систем забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, скорочення обсягів використання газоподібного хлору та заміни його на більш безпечні реагенти” тощо.
Як повідомляється, в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, погодження столичною владою Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення є вимогою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому, в пояснювальній записці уточнюється, що реалізація вказаного рішення Київради не потребуватиме додаткового виділення коштів зі столичного бюджету у зв'язку з тим, що передбачені Схемою заходи вже включені до “Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури Києва на 2021-2025 роки” (затверджена рішенням рішенням міськради №1241/1282 від 27 травня 2021 року).
Зазначимо, розробником цієї Схеми виступило державне підприємство (ДП) "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (“НДКТІМГ”).
Згідно з фінансовою схемою оптимізації, столична влада планує витратити на заходи з модернізації систем водопостачання та водовідведення 56,9 млрд гривень, у тому числі 12,6 млрд гривень з міського бюджету Києва, 9 млрд гривень власних коштів ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал”, 34,7 млрд гривень кредитних коштів, а також 598,9 млн гривень з державного бюджету. План виконання цих робіт розписаний керівництвом міста на “безстроковий період”, але більшу частину заходів планується виконати до 2026 року.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Так, столична влада планує здійснити реконструкцію Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій (загальний кошторис робіт – 1,7 млрд гривень і 3,3 млрд гривень відповідно), перекласти і замінити в столиці низку трубопроводів (2,5 млрд гривень), провести реконструкцію існуючих та будівництво нових напірних каналізаційних колекторів (11,5 млрд гривень), побудувати нові водопровідні мережі в декількох локаціях (1,1 млрд гривень), побудувати реверсивну насосну станцію на острові Великий (острів на Дніпрі в районі Вишгорода, 2 млрд гривень) та ін. Також керівництво міста, як і раніше, має намір здійснити реконструкцію БСА (загальний кошторис – 27 млрд гривень) – відреконструювати споруди очистки стічних каналізаційних вод, побудувати технологічну лінію по обробці та утилізації осадів, відреконструювати напірні мулопроводи і дамби мулових полів тощо.
Читайте: Стоимость реконструкции Бортнической станции аэрации неожиданно выросла на 19,4 млрд гривен
Крім того, в рамках реалізації заходів Схеми планується створити багаторівневу систему обліку (встановлення приладів технічного контролю витрат води в ключових точках мережі, встановлення вузлів комерційного обліку у вже побудованих будинках тощо; 1,4 млрд гривень), здійснити автоматизацію та диспетчеризацію системи водовідведення із впровадженням корпоративної підсистеми контролю технологічних параметрів стоків та створенням автоматизованої системи технічного обліку електроенергії на об'єктах водовідведення (136,5 млн гривень), оновити автотранспортний парк, який обслуговує систему водовідведення (115,9 млн гривень), тощо.
В фінансовій схемі уточнюється, що за кошти ПрАТ "АК "Київводоканал" планується здійснювати погашення основної суми запозичень за субкредитним договором від 4 грудня 2014 року. Мова йде про позику в рамках "Другого проєкту розвитку міської інфраструктури" (сума позики – 11,4 млн доларів. – KВ). Згідно з цим договором, за кредитні кошти водоканал здійснює реконструкцію першого підйому Дніпровської водопровідної станції, третього підйому Деснянської водопровідної станції, модернізацію підвищувальних станцій з установкою енергоефективного обладнання тощо. При цьому, в документі уточнюється, що “в 2022-2026 роках в структурі тарифу планується передбачити кошти на погашення тіла кредиту в розмірі 4,2 млн доларів”, а погашення всього обсягу запозичень "Київводоканал" планує здійснити до 2031 року.
У документі зазначається, що більша частина насосного обладнання на водопровідних насосних станціях експлуатується ще з 40-70-х років минулого століття, є сильно застарілим і не відповідає вимогам енергоефективності. Останній факт є однією з причин значних витрат на електроенергію: у документі зазначається, що у 2018 році частка витрат на електроенергію складала 22% від загальної собівартості виробництва. Крім того, використання такого обладнання збільшує вірогідність виникнення аварій на насосних станціях, що може спричинити необхідність одночасного відключення великої кількості абонентів.
Також розробники Схеми вказують на те, що строк експлуатації 27,35% труб водопостачання та 33,01% труб водовідведення складає понад 50 років. При цьому, більше половини водопровідних труб розподільної системи водопостачання (50,5%) та водовідведення (53,7%) – зношені більш ніж на 90%. Через високий рівень зношеності та аварійності трубопроводів в системі водопостачання зріс показник втрат води в розподільчій мережі міста (у 2020 році він встановив 22,46%), що в свою чергу призводить до підвищення собівартості послуг. У документі повідомляється, що резервуари чистої води на насосних розподільчих станціях “Жовтнева” і “Кіровський” експлуатуються більше 115 років та мають пошкодження днища і стін.
Окрему увагу розробники Схеми приділили БСА – комплексу інженерних споруд, обладнання та комунікацій у Дарницькому районі Києва, призначеного для повного біологічного очищення стічних вод столиці. Зокрема, у ДП “НДКТІМГ” вказали на те, що існуючі очисні споруди цієї станції конструктивно і технологічно непристосовані до нового складу стічних вод та підвищення в них концентрації забруднень. Зокрема, мова йде про відсутність завершальної стадії обробки осаду, що утворюється в процесі очищення стічних вод і накопичився впродовж десятиріч на мулових полях. У зв'язку з цим БСА потребує реконструкції, зокрема – впровадження методів глибокого видалення сполук азоту та фосфору.
Як неодноразово повідомляла КВ, профільна діяльність ПрАТ “АК “Київводоканал” супроводжується регулярними скандалами. Втім, їхньою головною причиною найчастіше є не застарілі інфраструктура і обладнання, а можливі фінансові зловживання з боку посадових осіб компанії.
Наприклад, ще у січні 2014 року Генеральна прокуратура України (ГПУ) зацікавилася публічними закупівлями ПрАТ “АК “Київводоканал”. У рамках кримінального провадження правоохоронці припустили, що керівництво компанії порушує чинне законодавство: для прикладу, “Київводоканал” закупив хімічні реагенти у ТОВ “ТД ”Кодіс-Сервіс” на загальну суму понад 90 млн гривень за завищеними цінами та необґрунтовано заплатив понад 30 млн гривень за юридичні послуги за наявності у штаті підприємства юридичного департаменту.
Читайте: Генпрокуратура обвиняет руководство “Киевводоканала” в “отмыве” более 100 миллионов гривен
Крім того, робота природного монополіста неодноразово викликала питання і в депутатському корпусі Київради. Зокрема, у 2018 році претензії щодо закупівель цієї компанії мала комісія міськради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції. Тоді депутатам стало відомо, що “Київводоканал” примудрився менш ніж за два роки передати підрядникам без проведення конкурсів 404 млн гривень (четверта частина від “допорогових” закупівель усіх столичних КП). При цьому, найчастіше підряди без конкурсу від “Київводоканалу” отримували лише 10 “обраних” компаній.
Читайте: Закупками “Киевводоканала” заинтересовались в антикоррупционной комиссии Киевсовета
За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ "АК "Київводоканал" (до травня 2017 року – ПАТ "АК "Київводоканал") було зареєстровано 2 червня 1992 року, хоча де-факто компанії веде свою історію з радянських часів. Статутний капітал “Київводоканалу” складає 175,48 млн. гривень. На сьогоднішній день 25,46% акцій цього ПрАТ перебуває у комунальній власності Києва (в особі Департаменту комунальної власності КМДА. – KV), а 67% акцій “Київводоканалу” належить ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (майже 61% акцій цієї компанії також належать столичній громаді, ще 39% акцій – офшору з Кіпру “Densec Limited” та британській фірмі “A Artio Global Investors”). Інші пакети акцій ПрАТ "АК "Київводоканал" становлять менше 10%.
Раніше у ЗМІ повідомлялося, що реальний контроль над цим столичним монополістом (через ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”) можуть здійснювати люди, пов'язані з братами Супруненками – нардепом VI і VIII скликань Верховної Ради Олександром Супруненком та В'ячеславом Супруненком (депутата Київради та колишнього зятя ексмера Києва Леоніда Черновецького). Також серед тих, хто очевидно мав чи досі має відношення до ПрАТ “Київенергохолдинг”, журналісти називали оточення Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, народного депутата України діючого IX скликання парламенту, одного із лідерів нині забороненої в нашій державі проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останній також де-факто контролює іншого комунального монополіста столиці – АТ “Київгаз”.
Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді
Крім того, діяльність “Київводоканалу” протягом останніх років пов'язували з Дмитром Андрієвським – депутатом Київради VI скликання (обирався від “Блоку Віталія Кличка”), нардепом VII та VIII скликань Верховної Ради (обирався від “Блоку Петра Порошенка”) та ексчленом наглядової ради цієї компанії (до березня 2009 року). Як повідомляла КВ, саме він, схоже, був неофіційним куратором одіозного екскерівника “Київводоканалу” Дмитра Новицького (очолював “цього монополіста з квітня 2016 року по квітень 2021 року), з персоною якого пов'язана більшість скандалів навколо діяльності водоканала у минулі роки.
Читайте: Сицилийский след: как Дмитрий Новицкий планирует обеззараживать воду для киевлян
Із 12 квітня 2021 року головою правління – генеральним директором ПрАТ “АК “Київводоканал” є Сергій Крушановський (на колажі праворуч). На цій посаді він змінив згаданого вище Дмитро Новицького. У КМДА роботу ПрАТ "АК "Київводоканал" координує заступник мера Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).
Комісію Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради з 8 грудня 2020 року очолює депутат Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”). До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
Фото: колаж КВКиївВлада
Війна вдарила по бюджетам громад Київщини. У 2022 році спостерігалося різке скорочення надходжень, що відбилося і на формуванні бюджетів на 2023 рік. Цьогоріч більшість недоотримає декілька мільйонів доходів, а деякі громади фіксують значний дефіцит. Ті ж, кому все ж вдалося перевиконати фінансові показники, мають кредиторські заборгованості через блокування капітальних видатків місцевих бюджетів на військовий час. KВ проаналізувала основні бюджетні показники міських тергромад і порівняла їх з бюджетами минулого ковідного року.
Білоцерківська ТГ
Згідно із рішенням Білоцерківської ради громади від 28 грудня 2022 року, дохідна частина місцевого бюджету становить 2 млрд 409,1 млн гривень, що на 16% більше за минулорічний бюджет – 2,071 млрд гривень. Видатки місцевого бюджету затверджено у сумі 2 млрд 405,1 млн гривень. Міжбюджетний трансфер – 343,2 млн гривень. Профіцит міської скарбнички сягає 258,5 млн гривень, а резервний фонд дорівнюватиме 0,8% – 16,8 млн гривень.
“Бюджет – це не лише заробітна плата та енергоносії для наших закладів, але близько 600 млн гривень було виділено на реалізацію низки місцевих програм. Ці програми, враховуючи війну в нашій країні, в першу чергу, були спрямовані на допомогу військовим, на допомогу військовим формуванням. Також на підтримку наших комунальних підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста, системи водопостачання, системи теплопостачання. Також 73 млн гривень ми виділили за програмою цивільного захисту населення”, – говорить мер міста Геннадій Дикий.
Читайте: Білоцерківська громада затвердила бюджет у розмірі понад 2 млрд гривень
Бориспільська ТГ
Як зауважено на сайті Бориспільської міської громади, станом на 1 січня до загального фонду бюджету надійшло 890 млн гривень доходів, до спецфонду – 26 млн гривень. Крім того, громада перерахувала 6474,3 тис. гривень реверсної дотації до держбюджету.
Згідно ж із рішенням від 16 грудня 2022 року, доходи громади в наступному році загалом складатимуть трохи більше 1 млрд гривень (1 098 634 790, – КВ) , що на 2,63% менше минулорічного показника. Видатки депутати затвердили на 600 тис гривень більшими від самих доходів (1 099 234 790, – KВ). В резерві місто передбачило 5 млн гривень, а на реалізацію міських програми піде 169,5 млн гривень.
Вишнева ТГ
Згідно із рішенням Вишневої міської громади від 15 грудня, різниця між цьогорічним та минулорічним бюджетом не суттєва, всього 0,06%. Так, було затверджено доходи у сумі 967 млн гривень. Видатків передбачено трохи менше – 965 млн гривень (торік – 1,094 млрд гривень). У резервний фонд же закладено значну суму – 30 млн гривень, торік він складав всього 2 млн гривень.
Ірпінська ТГ
“Загальний бюджет нашої громади на наступний рік – понад 1 мільярд гривень. Звучить солідно, але, враховуючи зростання видатків та потребу у відновленні міста, це не так вже й багато. Основний розподіл бюджету розвитку ми проведемо у січні – тоді, коли отримаємо всі державні субвенції”, – зауважив на своєму ТГ-каналі голова громади Олександр Маркушин.
Загалом депутати затвердили бюджет ще 8 грудня. Дохідна його частина складає у сумі 788,1 млн гривень, а видатки – понад 1,2 млрд гривень. Резервний фонд бюджету складатиме цілих 14,9% або 106,6 млн гривень. А на реалізацію місцевих програм планують витратити понад 644 млн гривень.
Боярська ТГ
Наразі на сайті громади є лише проєкт рішення щодо бюджету громади на 2023 рік. Так, доходи і видатки Боярської громади мають однакову суму – 634,8 млн гривень (торік – 705 млн гривень).
1,1 мн гривень. У резервний фонд заклали 2 млн гривень.
Бучанська ТГ
Головний фінансовий документ депутати Бучі погодили 21 грудня і торік доходи і видатки бюджету Бучанської громади складали по 866 млн гривень, нині ця сума менша на 70,5 млн гривень і складає по 796,1 млн гривень. Резервний фонд місцевого бюджету складатиме 42,4 млн гривень. На місцеві програми планують у 2023 році витратити 248 млн гривень.
Обухівська ТГ
Цьогоріч доходи і видатки Обухівської громади мають однакову суму – 655 млн гривень (торік – 722 млн гривень), а це на 67 млн менше, ніж у 2022 році. 17,1 млн гривень складе сума резервного фонду. На на розроблені місцеві програми хочуть витрати 113 млн гривень.
Васильківська ТГ
Трохи менше бюджет цьогоріч і у Васильківської громади. Доходи складатимуть 595,1 млн гривень, тоді як видатки будуть трохи більшими – 596,1 млн гривен. Проте у порівнянні з бюджетом минулого року доходи зросли на 50,3 млн гривень, так само і видаткова частина. До резервного фонду депутати заклали 28 млн гривень, а на програми спрямують понад 117 млн гривень.
Миронівська ТГ
28 грудня основний фінансовий документ затвердили депутати Миронівської ТГ. Доходи громади цьогоріч зростуть і складуть 504,2 млн гривень (торік – 501,6 млн гривень). Стільки ж заплановано і видатків. Під резерв депутати віддали 5 млн гривень, торік було куди менше коштів – всього 2 млн гривень. 94,6 млн гривень піде з бюджету на реалізацію місцевих програм.
Березанська ТГ
Депутати Березані затвердили бюджет на 2023 рік 20 грудня. Доходи і видатки у громади цьогоріч будуть однакові – 81,5 млн гривень. Торік ця сума була 247,5 млн гривень. Тобто цьогоріч бюджет громади зменшився на 166 млн гривень. А резервний фонд складатиме всього 100 тис. гривень, торік – 342 млн гривень.
Ржищівська ТГ
Ржищівської громада заклала доходи бюджету у сумі трохи більшій, ніж торік майже 168 млн гривень (у 2022 році – 143,1 млн гривень). Витратить громада планує також 168 млн гривень. Резервний фонд складе всього 0,12% – 200 тис. гривень. На реалізацію місцевих програм піде 28,7 млн гривень.
Читайте: У 2023 році з бюджету Ржищева фінансуватимуть бюджетників та комунальників, – голова Чорненька
Броварська ТГ
23 грудня депутати ради міської громади Броварів ухвалили бюджет на 2023 рік. Так, доходи тут складатимуть 1,68 млрд гривень. Витрати цьогоріч перебільшують доходи і є більшими майже на 5 млн гривень – 1,69 млрд гривень. Резервний фонд передбачає 778 млн гривень. Загалом на програми у 2023 громада витратить 487 млн гривень.
Кагарлицька ТГ
Бюджет затвердили з доходами в сумі 291 млн гривень. Видатки аналогічні.
“Головний кошторис Кагарличчини наступного року формувався з урахуванням фактичних показників 2022 року, тим не менше закладено деяке зростання доходів”, – зауважили в прес-службі громади.
Так, торік бюджет по доходах та видатках загального та спецфонду складав 289 млн гривень. Профіцит за загальним фондом та дефіцит за спецфондом становить по 7,3 млн гривень відповідно. Резервний фонд бюджету Кагарлицької громади затвердили у розмірі 5 млн гривень.
Вишгородська ТГ
Місцева казна Вишгорода цьогоріч матиме доходи у сумі 697,7 млн гривень, стільки ж громада планує і витрачати. Депутати затвердили розподіл витрат бюджету на реалізацію програм у сумі 260,2 млн гривень.
Узинська ТГ
Депутати Узинської громади прийняли бюджет на 2023 рік 22 грудня. У рішенні зауважено, що доходи бюджету становитимуть 196,2 млн гривень (торік – 199 млн гривень). Видатки бюджету дорівнюють сумі доходів. До резервного фонду закладено цьогоріч 100 тис. гривень, а на місцеві програми піде 28 млн гривень.
Українська ТГ
Головний кошторис Української громади по доходам становить 228,4 млн гривень, а це на 75 млн гривень менше, ніж торік (303,5 млн гривень). Витратити громада планує аналогічну суму. До резерву заклали 5,1 млн гривень.
Як розповів у коментарі KВ голова Української громади Олександр Туренко, бюджет 2022 року громада виконала і має перевиконання бюджету у розмірі 40 млн гривень. Та є складнощі із проходженням платежів на капітальні видатки через казначейську службу, через що є вільні залишки у розмірі близько 138 млн гривень.
“Рік розпочали із кредиторською заборгованістю, бо не були здійснені платежі щодо закупівель та низці виконаних робіт. Громада має значну залежність від показників бюджетоутворюючого підприємства – Трипільської ТЕС, то прогонозувати, яким може бути бюджетний рік через постійні ракетні обстріли, складно. І надходжень до бюджету могло би бути ще більше, яким не зупинялися через це підприємства. Падіння по надходженням лише спостерігається через несплату податків за нерухоме майно та земельний податок. Та маємо позитивині прогнози, завдяки надходженням від ПДФО.
Та є більш гостріше питання. Держава, замість того, щоб фінансувати і проводити платежі за внутрішні роботи для підтримки економіки, закрила капітальні видатки. На мою думку, це неправильно, коли ми, наприклад, не робимо капітальні ремонти доріг. Громада має перевиконання та вільні кошти, і їх зараз “з’їдає” інфляція. Платежі, які не пропускало казначейство, ми маємо на рахунках з курсом гривні до 25 доларів. Сьогодні курс на рівні 40. Ціна закупівлі значно зросла і продовжує рости”, – каже Туренко.
Сквирська ТГ
Доходи тут були затверджені у сумі трохи менше, ніж торік, 280 млн гривень (минулий рік – 293 млн гривень). Видатки бюджету затверджені рівно до суми доходів. А от резервний фонд куди більший за минулий – 1 млн гривень (торік - 300 тис. гривень). На реалізацію програм депутати заклали 41 млн гривень.
Тетіївська ТГ
Згідно із проєктом рішення, доходи бюджету Тетіївської ТГ складатимуть 208,8 млн гривень, що майже на сто мільйонів менше, ніж торік – 300,1 млн гривень. Відповідно, зменшилася і видаткова частина, вона аналогічна до доходів – 208,8 млн гривень. Резервний фонд бюджету заклали у розмірі 5 млн гривень, що становить 2,5% видатків загального фонду. На реалізацію місцевих програм депутати заклали 27,7 млн гривень. Торік ця сума сягала 41 млн гривень.
Фастівська ТГ
Як розповів у коментарі KВ голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, минулий рік громада завершила із невиконанням бюджету. Є вірогідність, що цей рік для Фастова також буде досить напруженим. Наразі влада шукає варіанти, яким чином наповнювати місцевий бюджет, виконуючи, у першу чергу, завдання оборони.
“Рік буде надзвичайно складний. І якщо, навіть, в державному бюджеті закладено, що ПДФО буде меншим, а ніж в 2022-му, то ми розуміємо, що в громадах ситуація буде аналогічною. Наразі наша спільна мета – перемога та максимальна підтримка ЗСУ. Звісно. що це і життєдіяльність громади, але говорити сьогодні про великі проєкти із розвитку ми точно не зможемо. Крім того, адмінтерреформа спричинила те, у зв'язку з приєднанням дотаційних сільських територій, що наш бюджет громади став також дотаційним. До цього Фастів було профіцитним містом і в нас вилучали кошти до держбюджету. Наразі коєфіцієнт податкоспроможності менше 0,9% і на цей рік, навіть, передбачена державна дотація”, – каже Нетяжук.
Відповідно до рішення ради, громада матиме цьогоріч доходи у розмірі майже 660 млн гривень, проте і видатки збігаються із сумою доходів. У резервний фонд громада заклала 3 млн гривень.
Таращанська ТГ
Доходи бюджету громади передбачаються у сумі 253,4 млн гривень (трохи менше, ніж торік – 267 млн гривень). Витратить громада стільки, скільки і заробить. Затвердили депутати і резервний фонд у розмірі 505 тис. гривень. Така ж сума була і торік. Щодо реалізації міських програм, то на них спрямують понад 38 млн гривень.
Славутицька ТГ
“Бюджет цього року має декілька особливостей, адже це бюджет міста в країні, яка живе у військовому часі. Доходи бюджету складають 405,6 млн гривень. Видатки – 382,4 млн гривень. Збільшено фінансування програм які забезпечують військовослужбовців та безпеку громади. Одночасно важливим аспектом у бюджеті залишається збереження фінансування освіти, культури, спорту, соціального захисту та охорони здоров’я. Найбільше грошей отримала освіта. На неї спрямували 151,4 млн грн, з урахуванням освітньої субвенції у розмірі – 36,8 млн грн”, – йдеться на сторінці ради громади в Facebook.
Яготинська ТГ
Наповнення бюджету громади складатимуть цьогоріч 329 млн гривень, що на майже 18 млн гривень менше, ніж торік (346,5 млн гривень). Витратить громада ту ж суму, яку заробить. На місцеві програми спрямують 71,5 млн гривень.
Богуславська ТГ
У 2023 році доходи Богуслава складатимуть 222,1 млн гривень, витратити планують всі закладені в доходах кошти. Торік бюджет громади був не більшим – всього 226,1 млн гривень. Тому, певно, і резервний фонд тут становить всього 500 тис. гривень, а на реалізацію програм заклали 29,1 млн гривень.
Переяславська ТГ
Цьогоріч Переяслав планує заробити майже 368 млн гривень, та і витрати складатимуть аналогічну суму. Та все ж торік загальний дохід бюджету тергромади становив трохи менше - 356,4 млн гривень. Також 1,1%, а це 4 млн гривень, було відкладено до резерву. Із бюджету 88 млн гривень піде саме на підтримку місцевих програм.
Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
Фото: колаж KВ
КиївВлада
Минулої зими Київ опинився серед українських міст, що першими відчули ненависний подих війни. Столиця постала перед викликами такого рівня, з якими не стикалася влада міста з часів Другої світової війни. Чим жив і як діяв Київ у цей час, як владі вдалося налагодити роботу всіх служб попри воєнні дії, а також що відбувалося у сесійній залі, “КиївВладі” розповів секретар Київської міської ради, депутат КМР від партії УДАР Віталія Кличка, обраний по Шевченківському району та заступник Київського міського голови Віталія Кличка Володимир Бондаренко.
KВ: Яким 2022 рік був особисто для Вас, для Київської міської ради?
Володимир Бондаренко: Важким. Дуже важким, тому що входили в рік з певними надіями й планами, в тому числі досить перспективними. У 2021 році Київрада працювала не тільки над цільовими програмами, а й над інструментами прямої демократії, запустили ряд молодіжних програм, і 24 лютого фактично став днем обнулення всіх планів і переходу у режим оперативної реакції й вирівнювання ситуації до рівня хоча б початку року. Були відкинуті всі довоєнні пріоритети, повністю змінено структуру практично всіх міських цільових програм. І, власне, повністю змінено структуру бюджету, де, найголовнішою програмою визначено програму “Захисник Києва”: на це спрямовано більше 1 млрд грн.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
KВ: Чи було місто готове до війни?
Володимир Бондаренко: Не можна зараз сказати, що всі розуміли, що буде війна. Це як з наступом з боку Білорусі: підсвідомо ми розуміли, що він буде, але строки, масштаби… І саме через це відповідно не розуміли, як і куди слід спрямувати зусилля, щоб убезпечити громадян. Упевнений, навіть Андрій Крищенко (ред. заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень), який проходив війну і є бойовим офіцером, не був повністю готовий, хоча він мав глибше розуміння ситуації. Скажу більше: жодна з місцевих рад не була готова до режиму такої роботи. Я думаю, що не була готова жодна з ланок управління, ані на рівні держави, ані на рівні міста, - ніхто не жив в умовах повномасштабної війни.
23 лютого Київрада зібралась на позачергове засідання. Це – перший день, коли з наших столів зникли будь-які партійні прапори. На їхньому місці з’явилися прапори України. Ми зібрались аби ухвалити процедуру, за якою ми будемо працювати, коли в нас буде режим надзвичайної ситуації. Ми навіть не могли уявити, що за 24 години виявиться, що всіх цих напрацьованих раніше процедур недостатньо, і нам потрібно буде шукати нові, зокрема, для дистанційного обговорення рішень і засідань комісій.
Але саме 23 лютого було ухвалено рішення, яке буде допомагати нам фінансувати тероборону столиці. А на території Києва дві бригади, і їх треба було оснащувати: починаючи від повсякденного дріб’язку, завершуючи формою та транспортом. Перші оборонні рубежі в Києві формувались з комунальної техніки, з тих матеріалів, які ми змогли отримати, а вже потім оплатити. Той же “Епіцентр” відкрив магазини, куди приїжджали військові і брали необхідне. Над цим переважно й працювали від 23 лютого. І ці рішення були оперативно ухвалені.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Перше коригування бюджету в нас було здійснене дистанційно, далі вже, коли Київрада 17 березня зібралась на очне засідання, ми ці рішення підтверджували. Зараз, згадуючи, розуміємо, що більшість цих рішень були своєчасні та зіграли важливу роль в обороні Києва.
KВ: Чи існує зараз єдиний вектор роботи Київради і чи є місце політичному протистоянню?
Володимир Бондаренко: Вектор єдиний існує і міський голова Віталій Кличко та я про це нагадуємо усім, хто починає забувати, що в країні йде війна. Чим далі війська від Києва, тим більше в цій залі буде політики, адже більше політики з’являється на рівні загальнодержавному. Перші засідання Київради в умовах війни проходили максимум за півгодини. За півгодини Київрада могла ухвалити більше 10 рішень, без обговорень. Бо всі розуміли що російська армія знаходиться в безпосередній близькості до Києва, тривають постійні обстріли, ні до чого політичні баталії. Наразі не виключається новий наступ з боку Білорусі. Це значить, що столиця дуже швидко може перетворитись на прифронтове місто. Я вірю, що наші збройні сили зараз більш готові чинити спротив, однак ми все одно маємо бути готовими. Проте, чим менша безпосередня загроза, тим більше партії впливають на своїх місцевих депутатів.
KВ: В чому цей вплив?
Володимир Бондаренко: Яскравої поляризації, як було раніше, я не спостерігаю, але партії все частіше конкурують, наприклад, “патріотизмом”. Одна фракція перебиває іншу із рішенням про заборону “московського патріархату”, різні депутати об'єднуються та перебивають інших стосовно правок до цільових програм. Політика починає поступово з’являтись, і чим більше буде з’являтись умовна “безпечність”, тим більше політичні сили на загальнодержавному й місцевому рівні будуть думати про пошук свого виборця. Бо ми чудово розуміємо, що структура міста змінилась, змінилась електоральна структура з точки зору потреби людей. Основний напрямок буде соціальне забезпечення і соціальна допомога, й політика для виборців відіграватиме меншу роль. Але вона буде, так або інакше, бо електоральний кістяк є в кожної політичної сили.
KВ: Про що непримиримі політичні опоненти домовилися вже?
Володимир Бондаренко: Наприклад, великий резонанс викликали наші кроки убезпечити пасажирів громадського транспорту. Критикували і наше рішення зупиняти транспорт під час тривог і пропозицію встановити укриття на зупинках транспорту. Але ця критика припинилася після того, як уламок ракети впав на перехресті вулиці Володимирської і бульвару Тараса Шевченка. До цього кияни не візуалізовували масштаб можливих жертв. Єдине, перед тим, як прийняти рішення про встановлення укриттів, кожен з нас має собі відповісти: який має бути тип цього укриття, від чого воно має захищати? Можливо, це має бути те, що захищає від уламків. Те, що може захистити від прямого попадання – напевно, таких споруд дуже небагато. Скільки їх має бути, де вони мають бути, заглиблені, або ні, скільки людей вони мають вміщувати. Це була ініціатива низки депутатів, і за цим же столом ми домовлялись, що спочатку схвалюємо організаційні рішення, а потім переходимо до практичної складової.
Таку конкуренцію патріотизму ми можемо назвати якісною, бо вона йде на користь місту й є конструктивною. Чи може це змінитись? Може. Політики в нас живуть від виборів до виборів, й тому, ближче до них, в сесійній залі з’являтиметься все більше суперечок про щось дуже гарне й розумне, але не завжди реальне. Навряд чи я назву якусь політичну силу, яка завжди чудово комунікує із людьми, але будь-яка комунікаційна політика була спрямована на мирне життя. А тут, коли треба оперативно ухвалити важливе, але непопулярне рішення, яке дозволить відвернути певні негативні наслідки, ти не завжди можеш встигнути його прокомунікувати, з’являється купа теорій змов і незадоволення. Як зі світлом: якщо в мене нема світла 4 години, а в сусіда є, то винні всі. Але головне, щоб ми не забували, хто насправді в цьому винен.
KВ: Чи були депутати, які покинули Україну через війну та чи вплинуло це на ситуацію в місті?
Володимир Бондаренко: Є депутати, які з 24 лютого або один раз були на засіданні ради, або їх не було зовсім. Різні ситуації. Як правило, це жінки. Хтось дійсно вивіз дитину, хтось поїхав сам, хтось приїжджає на засідання й перебуває на Заході країни. Депутат КМР – це така людина, яка на початку входження до своїх повноважень дає присягу. Вона не військова, хоча в нас одразу після 24 лютого 25 депутатів пішли на службу до ЗСУ і 17 з них зараз продовжують її. Але ця депутатська присяга – це усвідомлений вибір людини, де вона розуміє, що буде виконувати свої повноваження навіть у таких умовах.
Напередодні першого воєнного засідання 17 березня всі казали, що ми не зберемо кворум. Зібрали. Боялися? Звичайно певний страх був присутній, бо ворог поруч, диверсійні групи прориваються в місто, політики є ціллю окупантів, але прийшли і голосували, розуміючи, що ці рішення є важливими. Що робити з тими депутатами яких немає в Україні і вони не планують повертатись або повернуться після війни? Це питання власне до політичних сил і їх виборців. Я розумію, що цьому скликанню не позаздриш: ковід, війна, жахлива економічна ситуація, яка буде далі. Фактично, надзвичайна ситуація в енергетиці. Це все має отримати реакцію представницького органу: конкретні рішення, цільові програми, бюджет. Навіть земельну ділянку під потреби оборони без сесії не відведеш.
Зараз у нас на сесіях точно є 78-80 людей, загалом реєструється близько 90. На керованість воно не впливає, випадки одиничні. Певний аналіз буде зроблений, ми відкрили дані, і я думаю, що виборці оцінюватимуть це на наступних виборах. Для них буде два наріжних камені: що ти робив під час війни й що будеш робити потім. В нас буде вкрай важка економічна ситуація. Аналізуючи для себе загальноукраїнські вибори, я пам’ятаю, що ми проходили три умовні типи виборів. Спочатку це були вибори обіцянок. Потім фактично “вибори гречки”. А з року 2012-го ми вийшли на вибори програм, конкуренцію не гасел, а ідей й їх реалізацій. Дай Боже, щоб ми зараз не повернулись до “виборів гречки”. Надскладна ситуація в економіці столиці, плюс титанічна робота з соціального захисту населення, все це кардинально змінить структуру виборців. Сподіваємось, що вибори пройдуть в планові строки, але якщо ми все ж таки повернемось до “виборів гречки”, я боюсь за наступну каденцію Київради. Ми не можемо зараз прогнозувати, що це буде, але віримо в наших виборців.
KВ: Які основні виклики стоять перед Київрадою у 2023 році?
Володимир Бондаренко: Ані загалом війна, ані кількість переселенців, ані кількість мігрантів, ані ситуація в енергетиці не сприяє тому, що дохід людей і господарств зростатиме. Він буде планомірно знижуватись, в нас є певний рівень інфляції, і ця тенденція збережеться наступного року. В нас є перебої зі світлом, і страждає бізнес, зараз ми маємо близько 20% скорочення малого бізнесу. Це виклик для КМР на наступний рік, мають бути якісні програми кредитування. Поки ми працюємо над тим, як втілити це в умовах війни, бо є обмеження на фінансування, але такі програми точно мають бути. Вони запобігатимуть не тільки втраті робочих місць і податків, це зможе зупинити негативну тенденцію у розвитку міста. Разом з тим, щоб ви розуміли масштаби проблеми, ми за минулий рік втратили третину з податкових надходжень. Це більше, ніж під час ковідних обмежень.
KВ: Який соціальний захист забезпечує Київрада для сімей загиблих та як допомагає тим, хто втратив житло через російські обстріли?
Володимир Бондаренко: Для нас стала пріоритетом відбудова житла, там де можна його відбудувати. Поки люди не мають житла, вони поселені в міський резервний фонд. Іноді це номери в готелях, але більшість обрали для себе перебування в родичів.
Дуже велика робота з точки зору соціального захисту – це матеріальна допомога. Ми з вами повертаємось в 2014 рік, коли другою за фінансовим забезпеченням була програма “Турбота”. Зараз перша це “Захисник Києва” і друга – “Турбота”. В нас додалось 240 тисяч переселених осіб, а з ними нові виклики, які треба вирішувати.
Окрім переселенців додалося роботи і на інших соціальних напрямках. Наприклад, треба робити доплати тим бюджетникам, які залучені до роботи пунктів обігріву. В нас насправді унікальна ситуація: якщо ми візьмемо будь-які нормативи, що таке “Пункт Незламності”? Це така штука, яка має відкритись якщо в тебе 24 години немає світла. В людей немає світла 4 години, вони вже йдуть до пункту обігріву. Я живу в таких само умовах, але точно розумію, що відсутність світла у 4 години – це ще не завдання діяльності пункту обігріву. Сутність пункту обігріву – це допомога, коли у деяких мікрорайонах немає світла або тепла тривалий час. На волонтерських засадах ми не витягнемо, будуть муніципальні доплати, запропоновані міським головою Віталієм Кличком. Доплати для працівників культури і освіти, там, де розміщені ці пункти, бо більшість з них розташована у школах або бібліотеках. Зараз ці пункти будуть розміщені майже у всіх великих закладах культури.
На наступний рік за поданням Віталія Кличка вже ухвалена концепція й програма підтримки учасників бойових дій. Якщо нічого не зміниться, ми очікуємо навесні першу ротацію. Обсяг великий і точно перевищує першу ротацію учасників бойових дій АТО. Це пільги й підтримка самих учасників та сімей загиблих. Про це важко говорити, бо в реальності ми не розуміємо, з чим ми зіткнемося наступного року, яка буде кількість демобілізованих.
Є шалена потреба в соціальній реабілітації й частковому працевлаштуванні, можливо навіть й переорієнтації. Якщо цього року ми вирівнювали ситуацію, то наступний я буду порівнювати з 2015-2016 роком, коли ми відпрацьовували унікальну по країні систему підтримки наших захисників і захисниць. Близько 300 мільйонів гривень буде виділено на програму підтримки. Там дуже багато прямих грошових виплат, певних негрошових пільг, які будуть компенсуватись за рахунок міського бюджету. Наприклад, якщо це безкоштовний проїзд у громадському транспорті, то хтось все ж таки має компенсувати метрополітену або “Київпастрансу” його прямі витрати.
KВ: А якщо відійти від соціальної складової, то які ще можна назвати пріоритетні статті витрат?
Володимир Бондаренко: Почну з того, що капітальні видатки, окрім відбудови житла сьогодні не фінансуються. Зараз діє відповідна постанова уряду, яка регулює діяльність казначейства в особливий період. Там визначено умовно 3 кошики: оборонний, підтримка життєдіяльності та капітальні видатки. На сьогодні в Києві було зупинено усі об’єкти капітального будівництва. На 2023 рік ситуація по цьому напрямку фінансування навряд зміниться.
Але це не означає, що все зупиниться повністю. Ми розуміємо що поточний ремонт доріг потрібен, поточний ремонт житла буде також потрібен. Зараз якраз постанова Кабміну віднесла ремонт доріг до другого кошику, тому сподіваємось що ми зможемо його фінансувати. Сподіваємося віднайти кошти і на ремонт ліфтів у житловому фонді. Адже внаслідок складної ситуації зі світлом вони виходять з ладу.
Також маємо навести лад з лікарнями. Візьмемо, до прикладу, лікарню швидкої допомоги, там був початий процес реконструкції, і відповідно, зупинився на певному етапі. Треба відновлювати процес реконструкції. Зараз ми обрали декілька медичних об’єктів де за наявності фінансування будемо виконувати роботи. Над цим працює уся міська команда. Робити будемо поки що за рахунок підрядних організацій, класти, грубо кажучи, платіжки в казначейство і чекати оплату. Іншого варіанту в нас немає, не може бути медична установа, де половина стін пофарбована, а половина ні. Ковід нікуди не зник, Київським лікарням треба готуватись до прийому нових пацієнтів у зимовий час, медики б’ють тривогу про нову хвилю епідемії з Китаю. Також в нас є ряд планових госпіталізацій, які нікуди не зникають. В нас є наші військові, і їх місце розташування також не обмежується військовим госпіталем. Тому на медицину буде зроблено додатковий ухил у 2023 році.
KВ: А як щодо облаштування сховищ?
Володимир Бондаренко: Це є пріоритетом. Правда, дуже багато хейту з точки зору підготовки укриттів у навчальних закладах. Нарікають на відсутність каналізації, наприклад. Мало людей розуміють, що таке провести каналізацію туди, де її ніколи не було. Що це проект, це кошти, яких немає, бо знову ж таки, капітальні видатки не фінансуються. Те, що ми можемо робити з точки зору поточного ремонту, ми будемо робити. З 90-х років на підготовку сховищ ніхто не звертав уваги, ніхто не міг подумати, що це колись буде потрібно. За неповних 6 місяців, бо запустити роботи можливо було тільки з травня, важко привести до ідеалу все те, що не приводилось за всі часи незалежності, і люди мають це розуміти. Поступово укриття будуть зроблені, а необхідні умови для перебування дітей звичайно дотримуються.
KВ: З початку війни Київрада перейшла до більш закритого режиму роботу, зникли прямі трансляції, закрито доступ до системи обліку публічної інформації. Чи планує Київрада повернути це назад?
Володимир Бондаренко: Починаючи з вересня ми виклали усі записи які були, документи комісій, поіменні голосування. Зараз це також робимо, але через добу після завершення засідання. Публікуємо усі проекти рішень, які є, і навіть ті, до яких ми би мали обмежити доступ. Якщо ми візьмемо перелік інформації, яка має бути віднесена до службової в умовах воєнного стану, то ми маємо обмежити доступ до великої частини даних. Коли я такий проект рішення подав, а це мій прямий обов’язок і відповідальність, у тому числі кримінальна, одразу почалась критика. Поки що ми відклали прийняття цього рішення.
Швидше за все, ухвалимо його у лютому у більш скороченому варіанті. Але ми точно розуміємо, що до певної інформації ми маємо закрити доступ, особливо якщо ворог наближатиметься до Києва. Це навіть не безпека депутатів, в нас є низка військових об’єктів, об’єкти промисловості, система освіти, охорони здоров’я, які не мають бути доступними будь-кому. Це питання, від яких реально залежить безпека всього міста. Навіть у 21 столітті ми можемо побачити, що росія не може відмовитись від коригувальників вогню, це технічно неможливо для них. Якщо ми з вами викладемо все у відкритий доступ, зашкодимо самі собі. Між обмеженням права доступу до інформації і суспільною безпекою ми будемо шукати компроміс. Загальні відомості будуть доступні, результати голосувань також, але деяка інформація буде обмежена. І я готовий брати відповідальність за ці обмеження на себе.
KВ: На сайті міськради вже деякий час немає інформації про фракцію ОПЗЖ. Що з членами цієї фракції? Вони працюють як і раніше, як позафракційні?
Володимир Бондаренко: З 24 лютого ОПЗЖ як фракція припинила існування, частина депутатів сформувала групу “Платформа за життя і за мир”, більшість з них продовжують працювати. Й при тому досить нормально. Михайло Наконечний (ред. уповноважений представник фракції “ОПЗЖ” в Київраді) у офіцерському званні проходить службу в ЗСУ. Є декілька депутатів, яких немає на засіданнях ради, вони повідомляють про свою відсутність у зв’язку з сімейними обставинами. Є ряд колег, які приїздять на засідання із фронту. Поки на законодавчому рівні ця ситуація не буде вирішена, в місцевих рад немає жодних повноважень врегулювати це питання.
Антиукраїнської діяльності з їхнього боку наразі точно немає. Більше того, деякі люди дуже змінились. Усвідомлення того, що уся теорія, яку колись просували на рівні партійного бренду, наративи про “братські народи” – неправда, приходить, коли тобі доводиться сидіти у бомбосховищі. Вся теорія про “звільнення” і “руку допомоги” завершується, коли тобі через будинок пролітає ракета. Врешті-решт, коли ти сидиш в холодній квартирі і тобі доводиться пішки підніматись вгору. Не буду говорити, відкрило це очі чи ні, але деякі люди дуже змінились. Мені подобається, що наразі немає жодної політичної риторики. Але треба розуміти, що місцева влада і парламент це різні речі – тут вони були менш “політичні”.
Читайте: Обраний від забороненої ОПЗЖ депутат Київради Наконечний порадив киянам забиратися з міста
KВ: Чи ведеться зараз розмова про повернення районних рад у Києві?
Володимир Бондаренко: В умовах воєнного стану проведення виборів неможливе, тому зараз питання не актуальне. Для цього спочатку треба здобути перемогу України у війні та завершити воєнний стан. Щодо районних рад, останній рік про це розмови не йшло, не до того. Система управління в умовах війни і в умовах миру кардинально відрізняється, бо тут необхідна єдина керованість. І в умовах війни я прихильник централізованої системи управління. В умовах миру повернення до питання районних рад можливе. Але головне – питання їхніх повноважень.
Якщо ми хочемо повернутись до часу, коли наприклад Деснянська райрада Києва могла виділити за одне засідання під сотню земельних ділянок під кіоски там де їй заманеться, то такі райради нам не потрібні. Якщо ці ради будуть опікуватись проблемами людей, благоустроєм, освітою, то це вже інша розмова. Треба працювати над повноваженнями. Питання у кількості депутатів, не вважаю, що району, навіть там, де проживає 200 тисяч людей, треба 60 депутатів. Їм нема чого там робити просто фізично. Максимум це 20-25 депутатів. Має бути чиста мажоритарка, бо навіть змішана система на рівні районів не буде працювати.
Точно треба відходити від історії з районними державними адміністраціями, як моделями управління на території громади. Тобі треба сніг прибирати, і ти розумієш, що повинен доручити це начебто районній адміністрації, але ти навіть керівника туди не призначаєш й догану йому дати не можеш. Це точно праця марна. Протистояння районів в місті і самого міста точно не призводить ані до керованості, ані до того, що в районах почнуть краще прибирати сніг. Тому в даному випадку система управління районами має бути змінена на самоврядну.
KВ: Чи є доцільним запровадження військових адміністрацій?
Володимир Бондаренко: Повторюсь, я є прихильником централізованої системи управління в умовах війни. Ми бачимо певні моменти, де на військові адміністрації намагаються накласти додаткові повноваження і зробити з них такі-собі військово-цивільні адміністрації. І це можливо десь працює, але тільки на рівні деяких областей. Поки у Києві, який є однією територіальною громадою, адміністрування військових і цивільних питань розділено: голова ВА відповідає за оборону, Київський міський голова відповідає за життєдіяльність міста. Є багато голосів які виступають за відмову від такого підходу. Якщо прихильники таких ідей переможуть – це буде спробою позбавити столицю місцевого самоврядування, що точно погано для Києва і його мешканців. Поки що ці спроби припинились, але це завжди може змінитись.
KВ: Чого очікувати киянам в 2023 році та що ви киянам побажаєте?
Володимир Бондаренко: Побажати хочеться перемоги. Чого чекати? Це був важкий рік, і 2023 буде не менш важким, але, незважаючи на все, ми будемо збиратись, працювати і намагатися отут, на місцях, наближати нашу перемогу. Головне не знесилитись морально і максимізувати свої зусилля для того, щоб усі ці різні території міста, з різними потребами і різним населенням, працювали як єдиний організм, як годинник. Місто дуже легко порівняти з великим годинником, де є надскладний механізм функціонування, і оці “філіали офісу простих рішень” які іноді випливають у фейсбуці, вони точно далекі від розуміння цього механізму. Бо щоб почала крутитись одна частина, повинні крутитись інші п’ять. Ось ми і будемо робити все від себе залежне, щоби весь механізм працював.
Читайте: Дійшли руки: в Києві замовили ремонт бази з підготовки Сил муніципальної безпеки та тероборони
Фото: Євген Лоюк
КиївВлада
Асоціація професійних політичних консультантів (АРРС) провела VIII Міжнародний конгрес політичних консультантів, в якому взяли участь 60 фахівців з 14 країн.
Про це KВ стало відомо з релізу АРРС.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Захід відбувся 11 грудня 2022 року в Києві. У рамках Конгресу пройшов Міжнародний конгрес політичних консультантів (WFPC), в якому взяли участь 60 фахівців з 14 країн усіх континентів. Головною темою конгресу було питання: “Яким буде світоустрій після глобальної кризи?”.
Асоціація спільно з Фондом “Українська Політика” та аналітичним центром “Ascolta” підготували аналітичну доповідь, складену для більш активної та глибокої дискусії.
Спікери запропонували своє бачення політичної ситуації тих регіонах планети, які вони представляли, бо криза торкнулася всіх регіонів планети.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Спікери з Європи в особі політичних консультантів із Великобританії, Франції та Італії — Thomas Borwick, Olivier Vedrine та Marco Cacciotto – висловили свою думку на те, як розвиваються події всередині країн Європейського Союзу та за його межами. Обговорювалась перспектива розвитку міжнародних взаємин країн Європи з Україною, яка сьогодні перебуває у стані оборони против військового нападу російської федерації.
Гості Форуму взяли участь у темі обговорення проблем Близького Сходу, країн Арабського світу та Південного Кавказу. Ці регіони були представлені професійними фахівцями в особі Alexander Tsinker та Denis Kislov (Ізраїль), Auragh Ramdan (Алжир) та Nair Aliev (Азербайджан).
Професійний політичний консультант та креатор політичних стратегій Paulo Maura розкрив внутрішні проблеми в Бразилії.
Тему України на міжнародній арені розкрив політолог та політичний консультант, член APPC та співавтор професійної аналітичної доповіді Костянтин Бондаренко. Політичний консультант Андрій Золотарьов поділився думками щодо політичних процесів всередині України на 2023 рік.
Юрій Єхануров, Наталія Алюшина, Людмила Любим
Окремою частиною Конгресу стало обговорення внутрішньої ситуації в Україні.
Колишній прем'єр-міністр України Юрій Єхануров запропонував інноваційні підходи щодо роботи державного апарату, наголосив на необхідності профільного навчання, а також отримання додаткових професійних знань для сучасних політиків та державних управлінців.
Державний управлінець Наталія Алюшина розповіла про проблему скорочення державних службовців в Україні, проблему безробіття та важливі деталі роботи місцевого самоврядування у воєнний час.
Гострим питанням стало питання життєдіяльності людей та органів влади у прифронтових регіонах, на прикладі Запорізької області, цю тему розкрила чинний заступник голови Запорізької облради Людмила Любим.
Дмитро Фіщенко, Сергій Штепа, Сергій Кірєєв
Політичні консультанти Дмитро Фіщенко, Сергій Штепа та Сергій Кірєєв півтори години розповідали про можливість виборів національного рівня. З політичним юристом Дмитром Погребняком було порушено та розкрито тему майбутніх змін до виборчого законодавства.
Антон Подлуцький, Дмитро Погребняк, Дар’я Чепак
Політичний маркетолог Дар'я Чепак та медійний технолог Антон Подлуцький обговорили роботу медіа та соціальних мереж, можливі механізми роботи політиків та політичних проектів у медійній сфері, виходячи з усередині політичних українських реалій.
Всі питання спікерам WFPC були підготовлені Ігорем Тенетком (Україна-Франція). Усіх учасників Форуму вітала Президент APPC Ганна Тенетко, яка також була модератором Конгресу offline.
Ігор Тенетко
Анна Тенетко
Організатори Форуму WFPC та Конгресу APPC дякують усім спікерам та гостям за активну участь, за змістовну та професійну дискусію.
Фото: АРРСКиївВлада
На початку січня набули чинності рішення Київради про затвердження бюджета столиці на 2023 рік та внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку (у частині видатків на поточний рік). Керівництво міста визначило, що доходи скарбниці мають становити 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд гривень. Мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання” і з цим складно не погодитися. У порівнянні з початковими фінансовими показниками бюджета на минулий 2022 рік міська влада більш ніж на 36% скоротила видатки на реалізацію крупних інфраструктурних проєктів та на 44% – на проведення капітальних ремонтів. При цьому, Київрада більш ніж у сім разів збільшила резервний фонд бюджету, що має дозволити столичній владі без зайвої бюрократичної тяганини вирішувати нагальні проблеми міста, у тому числі – реагувати на надзвичайні ситуації.
Як стало відомо KВ, 1 січня поточного року набули чинності рішення столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року “Про бюджет Києва на 2023 рік” та №5827/5868 від 8 грудня 2022 року “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку (ПЕСР) Києва на 2021-2023 роки”.Підписуйтесь на “КиївВладу”
На відміну від минулих років, коли затвердження головних фінансових документів столиці супроводжувалося бурхливими скандалами в сесійній залі Київради, ці два рішення були прийняті депутатським корпусом фактично без обговорення і одноголосно (96 і 89 голосів “за” відповідно). На розгляд столичної міськради проєкти рішень винесли Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) і Департамент економіки та інвестицій КМДА відповідно.
KВ вирішила проаналізувати, яким чином столична влада планує фінансувати основні сфери життєдіяльності Києва та чим відрізняються відповідні видатки у порівнянні з планами керівництва міста на минулий 2022-ий рік.
Яким буде бюджет
Згідно з опублікованим рішенням, міська влада очікує, що доходи бюджета Києва в 2023 році складуть 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд гривень. Таким чином, загальний профіцит міської скарбниці у поточному році заплановано на рівні близько 700 млн гривень. Також Київрада вирішила, що резервний фонд бюджету має складати 1,9 млрд гривень, що дорівнює 3,7% видатків його загального фонду. Мова йде про кошти, які столична влада може витрачати за спрощеною процедурою без різних погоджень у випадку, наприклад, надзвичайних обставин.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Для порівняння – при затвердженні бюджету міста на минулий 2022-ий рік Київрада планувала, що його дохідна частина має дорівнювати 68,9 млрд гривень, видаткова частина – 66,9 млрд гривень, у зв'язку з чим загальний профіцит столичної скарбниці мав скласти близько 1,9 млрд гривень. Резервний фонд бюджету на 2022 рік в його початковому варіанті дорівнював лише 0,5% видатків загального фонду – усього 250 млн гривень.
Читайте: Не без скандала: Киевсовет утвердил бюджет столицы на 2022 год
У подальшому всі ці показники головних фінансових документів столиці на 2022 рік неодноразово коригувалися: вже станом на грудень дохідна частина міської скарбниці дорівнювала 69 млрд гривень, видаткова – 72,9 млрд гривень, тобто, минулий рік столиця завершала з дефіцитом бюджету більш ніж в 3,8 млрд гривень. Крім того, столична влада при цих коригуваннях суттєво збільшила розмір резервного фонду бюджету Києва – станом на грудень 2022 року він дорівнював 8,8 млрд гривень (8,33% видатків загального фонду). Це було зроблено у тому числі для забезпечення невідкладних витрат на відновлення об‘єктів інфраструктури.
Читайте: Київрада направила до резервного фонду столичного бюджету додаткові півмільярда гривень
Найбільші обсяги фінансування у 2023 році столична влада планує направити на діяльність Департамента транспортної інфраструктури КМДА – 7,7 млрд гривень (для порівняння – бюджетом Києва на 2022 рік у початковій редакції було передбачено 8 млрд гривень). Майже дві третини цих коштів – близько 5,1 млрд гривень – керівництво міста має намір витратити на регулювання цін на послуги метрополітена, наземного електротранспорту та місцевого автотранспорту. Фактично мова йде про компенсацію столичною владою тих "збитків", які КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" зазнають через "надмірно низькі тарифи на проїзд" та на які постійно скаржаться ці комунальні перевізники.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Серед інших “лідерів” за запланованими обсягами фінансування варто відзначити: Департамент охорони здоров'я КМДА, якому міська влада має намір виділити 5,1 млрд гривень (у 2022 році цей показник дорівнював 4,6 млрд гривень); Департамент соціальної політики КМДА, який може освоїти 5 млрд гривень (у 2022 році – 3,1 млрд гривень); Департамент освіти та науки КМДА, якому планується виділити 2,57 млрд гривень (у 2022 році – 2,51 млрд гривень) тощо. При цьому, 1,02 млрд гривень має отримати секретаріат Київради (у 2022 році – 419,7 млн гривень) тощо.
Варто зазначити, що більшу частину вказаних вище обсягів фінансування становлять витрати на виплату заробітних плат (чиновникам, комунальникам тощо), оплату комунальних послуг, поточні видатки (у тому числі, наприклад, “невеликі” ремонти), а також капітальні ремонти (обсяги їхнього фінансування затверджуються саме в рамках змін до ПЕСР. – KВ).
У свою чергу найбільш грандіозні та “грошові” будівництва і реконструкції в бюджеті на 2023 рік прописані окремим розділом, який називається “обсяги капітальних вкладень на реалізацію інвестиційних проєктів”. На виконання відповідних заходів планується виділити усього 3,7 млрд гривень. Для прикладу – в початковій редакції бюджета на минулий 2022-ий рік цей показник дорівнював 5,8 млрд гривень. Тобто, мова йде про скорочення більш ніж на 36%.
Найбільше коштів на “реалізацію інвестиційних проєктів” має отримати згаданий вище Департамент транспортної інфраструктури КМДА – 1,99 млрд гривень (у початковій редакції бюджета Києва на 2022 рік – 3,6 млрд гривень). Серед “найкоштовніших” пунктів його витрат у 2023 році варто відзначити будівництво метро на Виноградар (500 млн гривень), будівництво Подільського мостопереходу (439,3 млн гривень), реконструкцію т.зв. Шулявської розв'язки (250 млн гривень), будівництво ділянки Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до Оболонського проспекту (200 млн гривень) тощо.
Читайте: Бюджетні втрати і тендерний хаос: аудитори КМДА спіймали КП “ДБШТC” на багатомільйонних порушеннях
На другому місці за запланованими обсягами капітальних вкладень “опинився” Департамент житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА – 983,7 млн гривень (на 2022 рік – 538,7 млн гривень). Найбільше коштів в рамках цих призначень – 216,2 млн гривень – вказана структура має витратити на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства. Трійку лідерів серед бюджетних розпорядників “замкнув” Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА із фінансуванням в обсязі 330 млн гривень (на 2022 рік – 151,5 млн гривень) – ці кошти планується витратити на придбання житла для дітей-сиріт, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій громадян.
Читайте: На поліпшення житлових умов: підлеглим Непопа “підкинули” 2 млрд гривень з бюджету Києва
Варто зазначити, що мер Києва Віталій Кличко ще 8 грудня 2022 року назвав бюджет міста на 2023 рік “бюджетом виживання”, який має забезпечити “критично важливі статті видатків”. Свою позицію він пояснив потрясінням в економіці та необхідністю пережити "атаки на об’єкти критичної інфраструктури України".
Соцекономрозвиток
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме інфраструктурні проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти протягом трьох років, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. Саме цього стосується згадане вище рішення №5827/5868 від 8 грудня 2022 року.
Частина цієї програми за своїм змістом фактично дублює передбачені бюджетом пункти видатків – наприклад, про згадані “обсяги капітальних вкладень на реалізацію інвестиційних проєктів”, на що, нагадаємо, планується витратити 3,7 млрд гривень. Крім того, як зазначалося вище, в рамках ПЕСР були затверджені видатки на 2023 рік на проведення капітальних ремонтів – на це планується витратити 3,9 млн гривень (на 2022 рік передбачалося фінансування в обсязі 6,8 млрд гривень, тобто скорочення складає близько 44%).
Найбільші обсяги фінансування столична влада вирішила виділити Департаменту транспортної інфраструктури КМДА – 1,5 млрд гривень (на 2022 рік планували 2,9 млрд гривень). У свою чергу Департаменту охорони здоров'я передбачено 440 млн гривень (у 2022 році – 470,6 млн гривень), Департаменту ЖКІ КМДА – 313,1 млн гривень (у 2022 році – 492,9 млн гривень) тощо. На що конкретно будуть витрачені ці кошти, передбачено відповідними міськими цільовими програмами, яких у столиці нараховується 44.
Пресслужба КМДА після затвердження вказаних змін до ПЕСР повідомила, що у 2023 році заходи цієї Програми буде зосереджено “на забезпеченні належної роботи критичної інфраструктури, збереженні стабільної соціальної ситуації у місті та відбудові зруйнованих об’єктів”.
Зазначимо, Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік (на колажі ліворуч). Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі праворуч). Діяльність цих структур з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВКиївВлада
Війна продовжує бити по агросектору нашої країни. Непрямі втрати сільського господарства сягнули 34,25 мільярдів доларів США. І хоча Київщина вже деокупована, аграріїв заганяє в борги зрожчання виробництва через логістику та газ. Тож жителям столичного регіону варто очікувати нового зростання цін на продукти.
Втрати
Згідно даних дослідження Київської Школи Економіки та Мінагрополітики, після 8-и місяців повномасштабної війни рф проти України, грошові втрати аграрного сектору України сягнули 6,6 мільярдів доларів США, що складає майже 23% від всієї вартості активів сільського господарства країни. Підписуйтесь на “КиївВладу” Мова йде про прямі втрати внаслідок пошкоджень, які завдала росія. Непрямі втрати суттєво вищі – це 34,25 мільярдів доларів США станом на листопад. Порівняно з червнем місяцем, це на 10,8 мільярдів доларів США більше. На такі суми вплинули зниження внутрішніх цін через порушення експорту (3,1 млрд доларів США), врахування втрат озимих культур у 2023 році (3,0 млрд долврів США), та зростання втрат через зниження виробництва продукції у галузі рослинництва (4,7 млрд доларів США). Збільшення втрат через зниження виробництва продукції рослинництва зумовлене зокрема зниженням прогнозованого обсягу врожаю однорічних культур та зміною методики оцінки.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Тільки втрати у сфері рослинництва через зниження виробництва сягнули 11,2 мільярди доларів США. Зниження врожаю ячменю оцінюється у 38,8%, пшениці – -33,3%, а соняшнику на 30,9%. Це пояснюється тим, що значну частину цих культур виробляють на територіях, де велись активні бойові дії, до яких входить Київщина. Найменший показник зниження виробництва в кукурудзи – 18,3%. Це пов'язують з тим, що в основному кукурудза вирощується у центрі країни – над окупованим півднем і нижче звільненої півночі. Проте експерти прогнозують майбутнє фактичне скорочення виробництва кукурудзи через можливе рішення аграріїв перенести збиральну кампанію на рік. Великі збитки відбулись і через зниження врожаю. Найбільше аграрії втратили соняшнику – 26%.
Війна суттєво вплинула й на посівну кампанію озимих культур Фахівці КШЕ вважають, що рівень виробництва озимих культур наступного року залишиться на тому ж рівні, як і під час збиральної кампанії озимих цього року. Однак, фактичні втрати через скорочення виробництва озимих культур наступного року можуть бути значно вищими через зниження врожайності, спричинене нижчою якістю посіяного насіння, меншим застосуванням засобів захисту рослин та добрив через їх високу вартість, а також можливим зменшенням посівних площ через нестачу обігових коштів в аграріїв внаслідок різького падіння внутрішніх цін на експортно-орієнтовані культури. Більше всього грошей втрачено на пшениці – 2,4 мільярди доларів США. Втрати озимих ріпаку та ячменю становлять 318 мільйонів та 312 мільйонів доларів США відповідно.
Річні втрати тваринництва та бджільництва оцінюються в 348,7 мільони доларів США.
Через зменшення обсягів виробництва найбільше постраждало виробництво молока – кількість виробленої продукції знизилась на 31%. Друге місце посідає свинарництво – 29%. Найменші втрати зазнало птахівництво – 5%.
Варто зазначити й інші чинники, що спричини втрати агросектору. Суттєві кошти було втрачено через логістичні ускладнення, а саме близько 18,5 мільярдів доларів США. До таких втрат призвело зниження цін на експортно-орієнтовані культури, серед яких постраждалі пшениця, кукурудза, ячмінь та соняшник. Першочергове скорочення внутрішніх цін на ці культури було викликано морською блокадою українських портів військовими силами окупанта. Морська блокада змусила експортерів шукати інші шляхи експорту, зокрема залізницею, річковими портами та вантажівками. Це призвело до суттєвого зростання цін на доставку – з орієнтовних 30 доларів США за тонну продукції аж до 170 – 200 доларів США за тонну, та суттєвого скорочення попиту на експортоорієнтовані культури через фізичні обмеження каналів експорту.
Подорожчали й фактори виробництва – мінеральні добрива, паливо, енергоносії та захисні засоби для рослин. Мова йде про неабиякі суми – 862 мільйони доларів США.
Стрибок вартості
Усі ці чинники спричинили суттєвий зліт вартості продукції. Згідно даних Держстату, деякі категорії споживчих товарів зросли майже вдвічі за період війни. До прикладу, кілограм сала до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України коштував на Київщині 110, 83 гривень. У жовтні середня ціна у пристоличному регіоні складає 212, 20 гривень. Ціна за кілограм свинини зросла з 123,13 гривень до 178, 38. Цікава ситуація з яловичиною, яка навпаки – подешевшала. Ціна впала з 219,95 у лютому до 198,76 у жовтні. Натомість, за кілограм курятини тепер доведеться віддати 86,41 гривень замість 74,18. Ціна на морожена рибу зросла на 40 гривень – з 106,54 до 146,16 гривень.
Відповідно, подорожчали й продукти тваринного походження. Літр пастеризованого коров’ячого молока коштує тепер 34,37 гривень замість 31,07. Ціна на сметану зросла з 78,11 гривень до 91,13 гривень, а м’які жирні сири подорожчали з 135,96 гривень до 164,01 гривень за кілограм. Пачка масла тепер теж обійдеться дорожче – у лютому ціна складала 59,06 гривень, а тепер на Київщині 200 грам вершкового масла коштуватиме 65,43 гривень.
Золоті яйця
Зростанням вартості навели галасу курячі яйця, які вважаються предметом необхідності кожного холодильника. У лютому десяток яєць можно було придбати у середньому за 35,80 гривень, у той час як зараз ця ціна складає 65,08 гривень. Однак, це здорожчання не було поступовим, як це сталось з усіма вищезазначеними продуктами. Ціна почала рости у вересні – 37,52 гривень замість 29,91 гривеньу серпні.
Стрімке подорожчання викликало обурення і змусило зацікавитись цією справою навіть Антимонопольний комітет, який згодом заявив, що такий різкий стрибок може бути й не виправданим. Аргументом навіть не є здорожчання
"Підвищення цін на курячі яйця може й не мати об’єктивних підстав, навіть з огляду на усі тяжкі економічні наслідки війни. Адже зростання загального індексу споживчих цін та індексу споживчих цін на продукти харчування не корелюється зі стрімким зростанням вартості яєць. Крім того, окремі профільні експерти зазначають, що ціни на ринку кормів у цьому сезоні залишаються досить низькими і спостерігається лише незначне коливання вартості (+/-10%) у різних регіонах України. Це відбулося тому, що через заблоковані морські порти в Україні спостерігається великий надлишок зерна. Тож головні складові кормів для курей значно подешевшали, порівняно з минулим роком. Отже, наразі в Комітеті відсутня інформація, яка б підтверджувала наявність об’єктивних факторів для подорожчання яєць одразу на 54% за три місяці", — заявили в АКМУ.
Причиною для подорожчання могло стати втрата поголів’я курей. Про таке повідомив тільки один виробник курячих яєць – Група компаній “Авангард”, що реалізує курячі яйця під ТМ “Квочка”. Про втрату поголів’я курей та виробничих потужностей повідомили у Волноваському та Бахмутському районах Донецької області, Шевченківському районі Харківської області, Макарівському районі Київської області та Білозерському районі Херсонської області. Внаслідок цього первинна пропозиція яєць на ринку могла суттєво знизитися.
Бакалія
Найбільше здорожчала і не без того недешева гречка – з 52,10 гривень у лютому до 92,03 гривень у жовтні за кілограм. Манка зросла з 15,81 гривень до 18,42 гривень, а ячні курпи з 17,36 гривень до 18, 47 гривень. Пшеничні крупи замість 19,31 гривні тепер можна придбати у середньому за 21, 55 гривень,а пшоно за 21, 83 гривні замість 24,69. Кілограм макаронів з м’яких сортів пшениці тепер дорожче майже на 5 гривень – з 27,75 до 32,42. Здорожчало й борошно – на Київщині за нього доведеться віддати 18,42 гривні замість 16,81 у лютому.
Овочі та фрукти
Подорожчання не оминуло жодної галузі – зазнали приросту цін й овочі з фруктами. Придбати ріпчасту цибулю у лютому можна було за 14,48 гривень, в жовтні ця ціна складає вже 31,12 гривень. Зросла ціна й на моркву – з 16,07 гривень до 24, 52 за кілограм, й на картоплю – з 8,94 гривень до 9,22. Подешевшав хіба що буряк та білокачанна капуста – з 17,68 гривень до 13,39 гривень за буряк та з 20, 82 гривень до 14, 82 за капусту. Однак, така тенденція скоріше є виключенням з правил – яблука ж обійдуться тепер у 14,77 копійок за кілограм, що на 1,21 гривню дорожче лютневої ціни.
Паливо
Спостерігається й зріст у вартості палива, що частково зумовлює подорожчання собівартості усіх вищезазначених товарів. Літр дизеля у пристоличному регіоні коштував до війни у середньому 32,96 гривні, тепер ж за нього доведеться віддати 53,60 гривень. Бензин А-95 підріс з 33,60 до 49,28 гривень, а А-92 – з 32,76 до 46,55. Ситуація не краща й для тих, хто їздить “на газу” – вартість зросла з 19,28 гривень до 26,98.
На місцях
Збитки не оминули й квіткарів. KВ поспілкувалась із керівником Кагарлицького господарства Максимом Воловенко, що вирощує квіти та деякі види овочів. Підприємець розповів, що якщо з овочами ситуація більш-менш стабільна, то квітів висаджують набагато менше через високі ризики втратити врожай або не продати його. Прогнозувати ситуацію на наступний рік теж важко – вона постійно змінюється.
“Процес вирощування в нас триває цілий рік. Починаючи з січня в нас цвітуть перші тюльпани, навесні починається розсада квітів та овочів. Вирощуємо також в теплицях. Ми зазнали збитків на великі суми, це мільйони гривень, бо продукцію не вдалося реалізувати. Війна почалась, кому потрібні квіти? Цибулина дуже дорога, клієнтів у березні не було. Ми працюємо з голандськими компаніями у кредит, вони надають нам цибулину, ми її вирощуємо, проходив сезон, ми продавали квіти та розраховувались з ними. Цьогоріч не розрахувались, але вони пішли нам на зустріч, дали термін на розрахування у 5 років після закінчення війни. В цьому році по квітах всі садять набагато менше, мої колеги висаджують по 10-20%, або не садять взагалі. Квіти садити всі бояться. Ціна за цибулину закладена в євро, опалення є питанням: якщо не буде світла, не будуть працювати а ні котли, а ні вентилятори і весь врожай просто замерзне й пропаде. Дуже великі ризики і у вирощуванні, і у продажі. Якщо це, наприклад, 8 березня, то ця квітка продається один день. Увесь процес вирощування триває 4 місяці, і врожай треба реалізувати за один день. Якщо в цей день будуть якісь ракетні удари, або інші обставини, люди не підуть купляти, а на наступний день це вже нікому не потрібно. По овочах ситуація стабільніше, однак, існують і свої проблеми. Починаємо сіяти, насіння голандське, долар та євро зростає, ціни на пальне виросли, засоби захисту рослин, добрива. Усе це виросло у вартості, а ціни на продукти залишились майже ті ж. Наприклад, капуста: я почав вирощувати її в 2006 році, тоді вона коштувала 8 гривень за кілограм. Зараз вона коштує 12 гривень, з прив’язкою до курсу. Ви розумієте, що це невеликі доходи, а нам треба платити зарплати працівникам та не уходити в збитки. В нас невелике господарство, ми продаємо сітками вдома та трохи віддаємо на ринок. В Кагарлику на ринку продають по 15 гривень, в нас по 12, аби люди шли до нас. Ранні овочі були дуже високі в ціні. Наприклад, огірок везли з Херсону, бо там раніше починається тепло і вони раніше можуть виростити його. Продукція звідти завжди була дешевша, тому ми не намагались з ними конкурувати і не садили ранні овочі. В цьому році через це огірок був дуже дорогий – 90 – 100 гривень. Хто не побоявся садити у цьому році, заробив на ранніх овочах. Ми думали що буде попит на пізні овочі, наприклад, на помідор. Ми чекали що його будуть консервувати, але колосального збуту не було.
Зростання ціни на наступний рік важко передбачувати, стабільності такої немає. Один рік можна посадити гектар капусти, інший побачити що дорожчає огірок та посадити гектар огірка”, – розповів підприємець у коментарі KВ.
Як раніше писала KВ, унаслідок повномасштабного вторгнення рф втрати агросектору України станом на кінець червня оцінюються у 4,3 млрд доларів США. Ця сума складає майже 15% від нагромадженого капіталу в сільському господарстві. Особливо тяжка ситуація у регіонах, де велись найзапекліші бої. Так, аграрії Київщини втратили майже 1,5 млрд доларів США.
Читайте: Чи буде хліб насущний: війна сильно вдарила по аграріям Київщини
Фото: колаж КВ
КиївВлада
В Києві продовжується скандал навколо розпіарених Президентом Володимир Зеленським “пунктів незламності”. Мер Києва Віталій Кличко каже, що вже обладнано 400 таких пунктів. Депутат Київради Ксенія Семенова та нардеп-мажоритарник Роман Грищук надають докази, що деякі “пункти незламності” досі не обладнані генераторами. Водночас стає відомо, що генератори та системи опалення (буржуйки) в закладах освіти взагалі встановлюються без відповідних технічних регламентів, оскільки Мінрегіон їх досі не розробив. Тобто директора школ та бібліотек на власний страх і ризик обладнують в своїх закладах “пункти незламності”, бо будь-яка технічна перевірка зможе виписати їм штраф за порушення правил пожежної безпеки. Терміново виправити ситуацію може тільки Президент, який доручить Кабміну негайно розробити технічні регламенти та візьме під контроль роботу своїх підлеглих – голів столичних райдержадмінімстрацій (РДА), голови КМДА та начальника КМВА.
Про це КВ стало відомо з допису в Telegram-каналі мера Києва, голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) та заступника начальника Київської міської військової адміністрації (КМВА) Віталія Кличка, дописів на Facebook-сторінках депутата Київради Ксенії Семенової та київського нардепа-мажоритарника Романа Грищука (обидва від “Слуги народу”, обидва від Солом’янки), а також допису на Facebook-сторінці Олексія Тихонова, радника заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань ЖКГ Петра Пантелєєва.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
ВІталій Кличко в своєму Telegram-каналі повідомив, що в Києві облаштовані та працюють понад 430 пунктів обігріву, а на випадок надзвичайної ситуації оперативно розгорнути ще понад 100 пунктів.
“Місто забезпечило понад 400 генераторів для роботи цих пунктів. Ще близько 100 генераторів надали волонтери та благодійні організації. Також незабаром місто отримає 12 пересувних модульних котелень, які замовило спеціально під пункти обігріву”, – сказав мер столиці.
Він також відповів на звинувачення з боку керівника парламентської фракції “Слуги народу” Давида Арахамії, ще велика кількість “пунктів незламності” в Києві не готові приймати людей.
Читайте: Пункт незламності: влада Києва не підготувала столицю до блекаутів
“Я не хочу, особливо в нинішній ситуації, вступати в політичні баталії… Та зазначу, що маніпулювати не треба! Оскільки дивним виглядає: коли вчора я їздив перевіряти роботу пунктів, зустрічав народних депутатів від партії влади. І вони в приватній розмові мені говорять, що всі пункти, де вони побували, відкриті і працюють. А потім постять якісь незрозумілі фото. Це виглядає, м’яко кажучи, негарно. Як для українців, так і для наших іноземних партнерів”, – наголосив Кличко.
Критика з боку “Слуг народу” не вщухає
Трохи пізніше депутат Київради Ксенія Семенова та нардеп-мажоритарник Роман Грищук за результатами візитів в “пункти незламності” розповіли, що деякі такі пункти закриті, в деяких досі не встановлені генератори.
“Генератор в коробці, яким ніхто не знає, як користуватись і чим його заправляти… Коли два роки поспіль ми змушували відкривати на вокзалі пункти обігріву, попри бажання і нерозуміння мерії, навіщо тепло для безхатченків, то це теж, виявляється, була політична боротьба. Завтра починається важкий тиждень. Всі очікують нових атак російських терористів і повторення блекауту середи. Пункти незламності, обігріву, зарядки телефонів стануть критично важливі”, – написав Роман Грищук.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Ксенія Семенова опубліковала відео, на якому вона через домофон спілкується з охоронцем “пункту незламності” в СШ №22 (Солом’янський район), який через вихідний день зачинено, і в якому також досі не встановлено генератор.
“Може реально генератор в пакеті – це пункт обігріву? Може реально 400 пунктів по Києву працюють? Може це відео з 22 школи, яку Кличко рік тому відкривав, я змонтувала?... Ми доробимо пункти. Не завдяки меру, а всупереч”, – повідомила депутат Київради.
Раніше Ксенія Семенова оприлюднила лист директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург від 25 листопада з вимогою до керівників закладів охорони здоров’я невідкладно створити мінімальні тижневі запаси питної і технічної води, дизелю/бензину, мастильних матеріалів для генераторів, лікарських засобів і медичних матеріалів.
Валентина Гінзбург жодним чином не пояснила в цьому листі, за яким механізмом та за які гроші керівники закладів охорони здоров’я повинні невідкладно закупити паливо, воду та медикаменти.
Нормативно-законодавчий анамнез
Та ситуація виявилась значно гіршою та масштабною, ніж безлад з “пунктами незламності” в Києві. Міністерство розвитку громад та територій (Мінрегіон) досі не розробило технічні правила встановлення в школах пунктів опалення (буржуйок) і генераторів, зберігання в закладах навчання паливно-мастильних і інших легкозаймистих матеріалів.
Тобто, директор чи директорка будь-якого в Україні школи чи дитячого садочка, які встановлюють у себе в приміщеннях пункти обігріву, роблять це поза межами закону і будь-яка технічна інспекція може виставити їм претензії та виписати штраф за порушення правил технічної безпеки, яких насправді взагалі не існує. Це стало зрозуміло з допису на Facebook-сторінці радника заступника голови КМДА з питань ЖКГ Олексія Тихонова.
“Якщо ви запитаєте у мене, а який порядок встановлення та використання буржуйки у закладах освіти, то я не зможу вам відповісти. Тому що Кабмін такого порядку не розробляв. Який порядок встановлення та використання генератора у закладах освіти, коли ви його купили без проєкту та без експертизи? Кабмін такого не розробляв… А той факт, що всі будинки роблять ці пункти обігріву з порушеннями всіх правил безпеки, але все одно роблять?”, – повідомив спеціаліст в сфері ЖКГ.
Він нагадав, що досі є кримінальне покарання за рубку дров – від трьох до п’яти років, а, якщо рубка лісу вдвох і більше – до восьми років позбавлення волі. “Хтось у державі думає, що людям робити там, де дрова – то єдине, чим можна обігріватися? Де наши органи центральної влади та розроблені інструкції як та що робити?”, – запитує Олексій Тихонов.
Він жорстко нарікнув на дії Нацполіції, яка “не вилазить з органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств” і, серед іншого, задає питання: чому так довго немає генераторів.
“Щоб встановити генератор для приміщення, потрібен тендер на проєкт. Потім проєктування. Потім експертиза. Потім тендер на будівельно-монтажні роботи. Самі будівельно-монтажні роботи”, – пояснив радник заступника голови КМДА з питань ЖКГ.
Орієнтовні розрахунки KВ вказують, що коли йти за законною процедурою, “пункти незламності” в київських школах, дитячих садочках, бібліотеках тощо будуть створені у кращому випадку аж влітку наступного року, бо тільки підготовчий етап встановлення генератора, без будівельно-монтажних робіт, займе від 120 до 200 днів:
- тендер на проєкт – від 30 до 55 діб;
створення проєкту – 30 діб;
експертиза проєкту - 30 діб (проста), 60 діб (комплексна);
тендер на проєкт будівельно-монтажних робіт – від 30 до 55 діб;
будівельно-монтажні роботи.
“Як ви думаєте, коли гроші за роботи отримає підрядник? То де інструкції Кабміну?, – запитав Олексій Тихонов.
Крім того, в закладах освіти заборонено зберігати паливно-мастильні матеріали для генератора.Тому KВ задає питання Мінрегіону та всьому Кабінету міністрів: співробітники шкіл, щоб підтримувати роботу генераторів, будуть вимушені в будь-який час за будь-яких-погодних умов бігти з каністрою до найближчої АЗС?
Політичний анамнез
За словами джерел KВ в профільному комітеті Верховної Ради та органах місцевого самоврядування, така катастрофічна ситуація склалася внаслідок того, що в команді Президента Володимира Зеленського немає жодного притомного фахівця з питань ЖКГ. Тому немає кому запитати в Мінрегіона за безлад, поставити чиновникам завдання та проконтролювати його якісне виконання.
“Навіть [голова комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ] Андрій Герус (фракція “Слуга народу”, – KВ) розуміється тільки на вугіллі і більше ні на чому”, – сказав KВ на правах анонімності представник одного з місцевих органів самоврядування.
Таким чином проблема з запуском “пунктів незламності” в Києві та всій Україні набуває системного драматизму.
Щодо Києва KВ має вкотре нагадати. Голів райдержадміністрації в столиці та голову КМДА призначає й звільняє Президент. Так само Президент призначає і звільняє голову КМВА, який з 1 березня є керівником Києва і в підпорядкуванні котрого перебуває вся КМДА. Зараз начальником КМВА є генерал-полковник Сергій Попко, несподіване призначення якого викликало багато розмов, пліток та чуток політичного штибу.
Тобто зараз саме від Президента Володимира Зеленського залежить доля “пунктів незламності” в Києві. Саме він має всі повноваження навести лад в керуванні столицею. Також тільки Президент в поточній політичній ситуації може та мусить дати невідкладне завдання Кабміну, щонайменше, негайно розробити та затвердити:
технічні регламенті встановлення генераторів в житлових будинках, закладах освіти, зберігання там паливно-мастильних матеріалів;
зміни до законів щодо рубки лісу;
зміни до правил закупівель.
Ще краще, щоб глава держави врешті відійшов від звичної йому моделі призначати на відповідальні посади знайомих і тому зручних людей, а надати перевагу фахівцям і спеціалістам. Бо тільки фахівці та спеціалісти, яким абсолютно байдужі політичні рейтинги, зможуть нормально вирулити з кризової ситуації, яка склалась навколо життєво необхідних всім громадянам “пунктів незламності”.
В іншому випадку, PR Володимира Зеленського та його Офісу на “пунктах незламності” виллється в масштабні проблеми для багатьох людей і у свій час боляче вдарить по амбіціям голови держави та його команди.
Нагадаємо, з третього листопада Мінрегіон очолює в.о. міністра Василь Лозинський. Його попередника Олексія Чернишова парламент звільнив з міністерської посади за власним бажанням, а уряд призначив головою правління НАК “Нафтогаз України”. Чернишов очолював Мінрегіон з 4 березня 2020 року.
На початку листопада стало відомо, що в рамках скорочення кількості міністерств та, ймовірно, державних службовців, що в них працюють, планується приєднати Мінрегіон до Мінінфраструктури. Ця ініціатива спричинила публічну критику з боку фахівців. Джерела КВ в сфері ЖКГ також вважають цю ініціативу безглуздою, бо через такє об’єднання робота з розвитку громад та унормування галузевої правової бази взагалі зупиняться.
Втім, Мінрегіон і зараз робить більше шкоди, ніж користі. Зокрема, KВ неодноразово писала про заступницю міністра Мінрегіона Наталію Козловську, яка спільно з головою партії “Слуга народу” Оленою Шуляк проштовхує в інтересах великих забудовників чисельні містобудівні та будівельні законопроєкти й нормативні акти.
Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ”
Фото: колаж KВКиївВлада
Фермери Київщини переживають непростий рік. Війна, вологе літо, здешевлення сільгосппродукції на тлі здорожчання логістики боляче вдарили по багатьох бізнесах. З часом почастішали повідомлення про закриття чи релокацію з регіону аграрних та тепличних підприємств. Як змінив аграрну сферу останній рік, з якими проблемами зіткнулися малі фермери і чи зможуть хлібороби України забезпечити потреби внутрішнього ринку – КВ розпитала Степана Кузьмича, керівника фермерського господарства “Кузьмич”, що на Згурівщині.
Степан Кузьмич працює у своїй сфері з 2009-го року. Крім того, він – ексочільник Згурівської РДА та Райради, екскерівник Асоціації фермерів району. Тож проблеми аграріїв знає не з чужих слів.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
KВ: Скільки ви загалом працюєте в аграрній сфері?
Степан Кузьмич: Все своє свідоме життя. Я закінчив агрономічний факультет сільгоспакадемії і понад 30 років – “на землі”. Але з початком війни працюю вже на іншій “ниві” – добровільно мобілізувався і нині є старшим стрільцем військового підрозділу.
KВ: Яким цей рік видався для вашого господарства?
Степан Кузьмич: Сільгосппродукція стала дешевшою фактично на 40%. Майже наполовину, це такі культури, як кукурудза, соняшник та соя. А ціни на закупівлю захисту рослин, мінеральних добрив, насіннєвої групи, навпаки, зросли. Все подорожчало відносно курсу долара. В результаті маємо такий дисбаланс: наша продукція стала дешевшою на 40-50% порівняно з частиною витрат. І ця ситуація дуже складна. Можливо, більші господарства цього одразу не відчули, бо ще мають певні внутрішні запаси. А от дрібне фермерство дуже чутливе до таких показників. А такі господарства живуть тим, що використовують одразу зароблені кошти, вкладаючи їх в урожай майбутнього року.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
KВ: Чи зменшилась через війну площа під посів ранніх зернових на Київщини? Які культури здебільшого вирощує київський регіон?
Степан Кузьмич: Фактично площі не зменшились. Трохи змінилася структура посівів у бік збільшення технічних культур, які підлягають переробці на внутрішньому ринку. Це – соя, соняшник. Я маю тепличне господарство, то займаємось ще вирощуванням овочевих культур для внутрішнього ринку. Мій син також займається фермерським господарством, керує ФГ "Степ-2020".
KВ: Погодні умови цьогоріч сприяли фермерам чи навпаки?
Степан Кузьмич: З 1988 року особисто я не пам'ятаю такого “мокрого” року. Таких рясних опадів точно ще не було, особливо, якщо брати період жнив, як ранню, так і пізню групи культур. Збір врожаю відбувався буквально в надзвичайних умовах. Наприклад, соняшник більше місяця перебував під дощем, і треба ще проводити аналіз наскільки могла зрости від цього його кислотність. У багатьох цьогоріч через це значні втрати врожаю соняха. При чому, у кого були кращі і більші посіви, у того і втрати більші. Де культура за урожайністю була слабша – там сонях проявив себе куди краще. Аналогічна ситуація цьогоріч і з посівами сої. А от кукурудза на сьогодні взагалі вологи не віддає, і аграрії змушені збирати врожай при 30% вологості. А “висушування” врожаю забирає у господарства колосальні кошти.
KВ: Багато говорять про забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. З якою урожайністю завершуємо цей рік?
Степан Кузьмич: висновки можна буде зробити після завершення всіх робіт, коли всі господарства підведуть підсумки врожаю-2022 року. Основний соціальний продукт – це пшениця. Цьогоріч її урожай достатній та якісний. Але вже зараз ми бачимо, що соняшник продемонструє куди гіршу якість, аніж зазвичай. Кукурудза, за рахунок слабкої віддачі вологи, буде дорогою за собівартістю.
KВ: На що можемо очікувати наступного року? Чи можливе здорожчання вже на готову продукцію: хліб, борошно, олію тощо?
Степан Кузьмич: ціни на борошно, олію, як переробну продукцію, в нас вже піднялися, а от на первинну продукцію – саму пшеницю та соняшник – ціни впали. Такий дисбаланс. На що можна очікувати в такому разі? Думаю, сільським господарствам буде дуже важко. Значно скоротиться внесення мінеральних добрив через їхнє подорожчання, а це не може не відбитись на майбутньому врожаї. Та продукції для внутрішнього ринку вистачить. Як будуть виживати господарства, якщо недоотримують кошти? Ось в чому проблема. Де взяти і за які гроші купити те міндобриво, засоби захисту, якщо сьогодні наша продукція стала дешевшою на 40%, а на них зросла? І ця проблема зачепить у більшості дрібне селянство, а не великотоварні підприємства, які мають фінансову подушку. І рік чи два для таких холдингів мине менш чутливо. Вони зможуть пережити цей період.
KВ: У фермерській асоціації зауважують, що 20-30% площ сільськогосподарських угідь пошкоджені війною. Якщо їхню частину доведеться вивести з обороту, як це вплине на землекористування загалом?
Степан Кузьмич: Може порушуватися сівозміна. Загалом дуже важко і страшно сприймати те, що на більшості земельних площ сьогодні тривають воєнні дії. Це – трагедія для України. Наш внутрішній ринок споживання буде забезпечений. Проте ж держава не доотримає коштів у бюджет – через неможливість реалізувати на експорт продукцію. На загальнодержавному рівні – це буде великий мінус.
KВ: Наскільки ускладнився процес купівлі-продажу зернових через блокування рф портів? Куди збувають фермери продукцію, особливо чи погіршилися ці канали збуту для дрібних виробників? Чи є в області елеваторні комплекси для її зберігання?
Степан Кузьмич: Так, є така проблема. І тут вже питання не в зберіганні, адже очевидно, що навесні ситуація не покращиться. Чому наша продукція здешевшала і фермери втрачають в ціні від реалізації? Тому що ці кошти забирає логістика. Проте є і позитивна тенденція. Потроху налагоджується реалізація продукції в Європу – автотранспортом. До сьогодні також ніхто і ніколи не продавав зернові культури у беггах (багатотонні мішки – від ред. КВ). Тепер практикуємо і такий спосіб реалізації. Держава надає зернові “рукава” – спеціальні засоби для тимчасового зберігання врожаю кукурудзи. Загалом ситуація покращиться, коли буде вільна реалізація продукції, сьогодні аграрії в цьому дуже обмежені. Складно уявити, якою могла би бути зараз ситуація, якби не вдалося відкрити “зерновий коридор”. Що нам би дало зберігання продукції та внутрішній ринок для розвитку і життя? Це – праця в нуль.
KВ: Більшість господарств вже завершують посів озимих. Чи скорочувались площі, які озимі культури здебільшого висаджують в області?
Степан Кузьмич: Наведу приклад зі свого господарства. Якщо брати пшеницю, то ми скоротили площу її посівів. Ми її посіяли виключно для того, щоб мати насіннєвий матеріал, особистого вжитку та видачі у якості розрахунку за пай, при потребі з боку власника наділу. Та для часткової реалізації. Чому так: пшениця потребує багато мінеральних добрив, аби забезпечити повністю необхідний технологічний процес. І цей процес на сьогодні надто дороговартісний із урахуванням ціни на азот та карбамід. За технологічним процесом менш витратним буде вирощування сої. Адже цю рослину можливо висаджувати 2-3 роки на одному місці, як монокультуру, і вона здатна сама збагачувати себе азотом. Таким чином, господарству можна хоч якимось чином вижити. Сьогодні фермеру занадто дорого залишати повністю незмінною структуру площі посівів.
От у нас у господарстві вже спостерігається скорочення. І більшість господарств також вдаються до зменшення площ посівів озимої пшениці. Пшеницю необхідно збагатити хоча б 400 кг азотними добривами у фізичній вазі. А сьогодні тонна селітри коштує 35 тисяч гривень. Це проста арифметика. Врожаю ще немає, а витрати значні, а ще варто не забувати про орендну плату та сплату податків. Є господарства, які зібрали врожай пшениці в мінус.
KВ: Згурівщина – сільськогосподарський район. З якими проблемами довелося зіткнутися від початку війни фермерам? Чи потрапили під окупацію місцеві наділи?
Степан Кузьмич: Для мене фермер – це господарство, яке обробляє до 300 га землі. Якщо господарство має 4 тис га та користується найманою працею, спеціалістами – то це вже великотоварне підприємство. А в нас можуть мати 30 га землі і взяти в оренду ще 5 тис і він досі вважаються ФГ. Тут має бути вже зовсім інший облік та оподаткування, як для великих підприємств. Фермер же – це той, хто обробляє землю. На з’їзді асоціації фермерів із року в рік виноситься одне і теж питання – єдиний податок. Що це таке: є гектар землі – заплати стільки, 100 гектарів – таку суму, 1 тис. га – іншу. А фермерські господарства, які взагалі воліють юридично не оформлятися, бо оброблять чотири родинні паї, в основному сьогодні на війні. Для них не передбачене бронювання для військовозобов’язаних аграріїв, хоча вони так само обробляють землю і є господарями на своїй землі.
KВ: Минуло більше року від запуску ринку землі, більшість аграріїв були проти цієї реформи. Чи змінилася точка зору, плюси та мінуси від аукціонів? Як позначилася на земельному ринку війна?
Степан Кузьмич: Держреєстри закриті в умовах воєнного стану і право власності на покупку землі наразі не здійснюється. Тож і ринок землі призупинився на час військових дій. Минуло ще дуже мало часу, і ми не встигли оцінити цю реформу через початок повномасштабної війни.
Що таке оренда землі на 49 років – це довічне володіння. Цю землю вже давно роздали та купили. Змоделюємо ситуацію. Молода людина закінчила аграрний ВНЗ, йому у спадок від бабусі та дідуся залишилося по два паї, батьки теж мають по два. Але, коли заключався договір, їм казали, а якщо погодитесь на оренду в 49 років, то ми додамо ще по 500 гривень при злиднях. І ось колишній студент готовий господарювати на своїй землі, але за законом земля в оренді. Спадкоємець же буде змушений шукати заробітку деінде.
Що ж має зробити законодавець – він має надати спадкоємцю доступ до свого спадку. Яким чином. Наприклад, при умовах створення юридичної особи і реєстрації фермерського господарства, дозволити розривати договори упродовж трьох років після отримання спадку в односторонньому порядку. І на мою думку, це питання необхідно піднімати першочергово після війни.
Якщо це питання не вирішити – села зітруться із мапи. На калькуляторі можна порахувати, коли не стане і самої Згурівщини, якщо в нашій громаді за рік демографічна ситуація в мінус 200 осіб. Будуватися в тих селах вже ніхто не буде, бо там немає ні дитсадка, ні школи. Продовжується тенденція на вимирання сіл. Проте, якщо надати можливість працювати на своїй землі, то є шанс, що ми таки збережемо сільські населені пункти, люди знову будуватимуться, а отже, працюватимуть магазини та їздитимуть автобуси. Нині ж власників агрохолдингів на місці немає, керування відбувається дистанційно і здебільшого на цих роботах місцеві робітники навіть не задіяні. KВ: Відсотково наскільки подорожчали закупівлі паливно-мастильних матеріалів, запчастин, насіннєвого матеріалу, їхнього захисту?
Степан Кузьмич: Є подекуди більше і менше, та у середньому на 40%. І настільки ж здешевшала продукція.
KВ: Як у фермерів наразі із кадрами? Аграрна сфера завжди потерпала від браку кваліфікованих робітників. А тут ще мобілізація.
Степан Кузьмич: Великі товарні підприємства продовжують працювати, адже у більшості вони змогли здійснити “бронь” і на середню ланку, і на механізаторів. А от щодо малих селянських та сімейних фермерських господарств – ситуація неоднозначна. Більшість не є юридичними особами, бо самотужки обробляють свою землю, у результаті не мають законодавчих підстав, аби захистити своє господарство. Не передбачені і механізми подібних звернень до вищого керівництва, Кабміну, в таких ситуаціях. От, наприклад, в нашій сім'ї я мобілізувався, і вже не можу бути задіяним у роботі свого господарства. Крім мене, у нашому підрозділі є й інші малі фермери, які добровільно доєдналися до підрозділу ще 24 лютого.
KВ: Чи існує в нас, хоч у планах, програма підтримки для фермерів, які втратили свій бізнес? Яка ситуація з залученням інвестицій?
Степан Кузьмич: Значну допомогу було одержано повесні, коли господарствам надавали насіннєвий матеріал. Це був дуже великий плюс.
Програми є, але вони здебільшого дієві для юридичних осіб. Фермери, які обробляють від трьох до десяти гектарів, не є юридичними особами та вони і не хочуть цієї допомоги через бюрократію. І в цьому напрямі є дуже багато роботи.
Повернімося до питання надання доступу спадкоємцю до власної землі. Наразі – це лише теорія. Однак Фермери приблизно обробляють 15% землі, а понад 80% сільгоспугідь у власності агрохолдингів. І останні не готові допускати дрібного фермера до ринку і наживати собі конкурента. Якщо це відбудеться, то розтануть наші агрохолдинги, як роса на сонці.
Де вся земля, що орендується? Де ті люди, що володіють сотнями тисяч гектарів? Її власники сидять у Верховній Раді, Кабміні, адміністрації Президента. От вони і лобіюють будь-які питання і ніколи не проголосують за те, що буде їм невигідно.
KВ: з якими найбільшими проблемами зверталися фермери до Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області?
Степан Кузьмич: Проблема одна на всіх – це забезпечення. Щоб кожному підприємству був гарантований доступ до дизпалива, насіннєвого матеріалу, запчастин, засобів захисту. Залишитися без цього забезпечення бояться як малі, так і великі підприємства. Ця тривога панує і нині. Це основні питання. Хоча би мати можливість закривати потреби внутрішнього ринку: щоб був хліб на столі, крупа, закриті потреби армії в харчуванні. Звісно, що про заробіток тут мови йти вже не може.
KВ: Зазвичай місцеві фермери залучаються до розвитку своєю території, допомагають соціальним закладам громади. Тож певно на плечі аграріїв лягла і підтримка фронту, ТРО та місцевих дружин?
Степан Кузьмич: У цій складній ситуації допомоги у фермерів і просити не треба. На будь-який заклик реагують одразу як господарства, так і приватні підприємства, дрібні фермери. У цьому питанні всі єдині та згуртовані – будь це звернення від громади, чи військових. Надається гуманітарна допомога, закуповуються автівки, долучаються до цієї роботи волонтери та благодійні фонди. Надається підтримка також і внутрішньо переміщеним особам. Це і називається тотальний національний спротив.
Читайте: Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка
Фото: фото з архіву Степана Кузьмича
КиївВлада
Депутати постійної комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу підтримали під головуванням Олександра Бродського (на фото) підтримали проект рішення про затвердження схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення міста Києва.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міської ради.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Як зазначається в повідомленні, депутати на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу підтримали проект рішення про затвердження схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення міста Києва.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
За словами депутата Київської міської ради, голови постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександра Бродського, необхідно провести повноцінний аналіз стану централізованої системи водопостачання та водовідведення, оскільки це дозволить виділити ряд ключових проблем, які потрібно вирішити невідкладно.
“Важливо затвердити комплексний документ розроблених заходів з усунення недоліків та розвитку систем централізованого водопостачання і водовідведення. У столиці необхідно підвищити якість питної води, а також ефективність очищення стічних вод. Крім цього потрібно забезпечити надійну роботу систем раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, а також скоротити обсяг використання газоподібного хлору та заміни його на більш безпечні реагенти. Затвердження схеми оптимізації у результаті позитивно буде впливати на розвиток столиці, задовольнить потреби споживачів, а також сприятиме підвищенню рівня безпеки об'єктів водопостачання”, – наголосив Олександр Бродський.
Бродський зазначив, що у воєнний час важливо досягти ще більш раціонального використання ресурсів та захистити навколишнє природне середовище.
Зазначимо, що проект рішення №1389 “Про затвердження Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення міста Києва” був зареєстрований 12 жовтня ц.р.
Як зазначається в проекті, документ планує розробити заходи з усунення виявлених недоліків та розвитку систем централізованого водопостачання і водовідведення, підвищення якості питної води, ефективності очищення стічних вод, надійності роботи систем забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, скорочення обсягів використання газоподібного хлору та заміни його на більш безпечні реагенти.
Читайте: У Києві відновили електропостачання 27 бюветів (список)
Фото: Київська міська радаКиївВлада
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-21 20:40:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0002
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-21 20:40:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-21 20:40:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-21 20:40:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0903
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"скорочення"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-21 20:40:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"скорочення"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 60, 10
0.0014
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('130560', '130331', '130305', '130158', '130134', '130070', '129036', '128699', '128232', '128037')
0.0484
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-21 20:40:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"скорочення"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)