Ціна війни: агросектор Київщини продовжує втрачати мільярди доларів через військове вторгнення рф
Війна продовжує бити по агросектору нашої країни. Непрямі втрати сільського господарства сягнули 34,25 мільярдів доларів США. І хоча Київщина вже деокупована, аграріїв заганяє в борги зрожчання виробництва через логістику та газ. Тож жителям столичного регіону варто очікувати нового зростання цін на продукти.
Втрати
Згідно даних дослідження Київської Школи Економіки та Мінагрополітики, після 8-и місяців повномасштабної війни рф проти України, грошові втрати аграрного сектору України сягнули 6,6 мільярдів доларів США, що складає майже 23% від всієї вартості активів сільського господарства країни.
Мова йде про прямі втрати внаслідок пошкоджень, які завдала росія. Непрямі втрати суттєво вищі – це 34,25 мільярдів доларів США станом на листопад. Порівняно з червнем місяцем, це на 10,8 мільярдів доларів США більше. На такі суми вплинули зниження внутрішніх цін через порушення експорту (3,1 млрд доларів США), врахування втрат озимих культур у 2023 році (3,0 млрд долврів США), та зростання втрат через зниження виробництва продукції у галузі рослинництва (4,7 млрд доларів США). Збільшення втрат через зниження виробництва продукції рослинництва зумовлене зокрема зниженням прогнозованого обсягу врожаю однорічних культур та зміною методики оцінки.
Тільки втрати у сфері рослинництва через зниження виробництва сягнули 11,2 мільярди доларів США. Зниження врожаю ячменю оцінюється у 38,8%, пшениці – -33,3%, а соняшнику на 30,9%. Це пояснюється тим, що значну частину цих культур виробляють на територіях, де велись активні бойові дії, до яких входить Київщина. Найменший показник зниження виробництва в кукурудзи – 18,3%. Це пов'язують з тим, що в основному кукурудза вирощується у центрі країни – над окупованим півднем і нижче звільненої півночі. Проте експерти прогнозують майбутнє фактичне скорочення виробництва кукурудзи через можливе рішення аграріїв перенести збиральну кампанію на рік. Великі збитки відбулись і через зниження врожаю. Найбільше аграрії втратили соняшнику – 26%.
Війна суттєво вплинула й на посівну кампанію озимих культур Фахівці КШЕ вважають, що рівень виробництва озимих культур наступного року залишиться на тому ж рівні, як і під час збиральної кампанії озимих цього року. Однак, фактичні втрати через скорочення виробництва озимих культур наступного року можуть бути значно вищими через зниження врожайності, спричинене нижчою якістю посіяного насіння, меншим застосуванням засобів захисту рослин та добрив через їх високу вартість, а також можливим зменшенням посівних площ через нестачу обігових коштів в аграріїв внаслідок різького падіння внутрішніх цін на експортно-орієнтовані культури. Більше всього грошей втрачено на пшениці – 2,4 мільярди доларів США. Втрати озимих ріпаку та ячменю становлять 318 мільйонів та 312 мільйонів доларів США відповідно.
Річні втрати тваринництва та бджільництва оцінюються в 348,7 мільони доларів США.
Через зменшення обсягів виробництва найбільше постраждало виробництво молока – кількість виробленої продукції знизилась на 31%. Друге місце посідає свинарництво – 29%. Найменші втрати зазнало птахівництво – 5%.
Варто зазначити й інші чинники, що спричини втрати агросектору. Суттєві кошти було втрачено через логістичні ускладнення, а саме близько 18,5 мільярдів доларів США. До таких втрат призвело зниження цін на експортно-орієнтовані культури, серед яких постраждалі пшениця, кукурудза, ячмінь та соняшник. Першочергове скорочення внутрішніх цін на ці культури було викликано морською блокадою українських портів військовими силами окупанта. Морська блокада змусила експортерів шукати інші шляхи експорту, зокрема залізницею, річковими портами та вантажівками. Це призвело до суттєвого зростання цін на доставку – з орієнтовних 30 доларів США за тонну продукції аж до 170 – 200 доларів США за тонну, та суттєвого скорочення попиту на експортоорієнтовані культури через фізичні обмеження каналів експорту.
Подорожчали й фактори виробництва – мінеральні добрива, паливо, енергоносії та захисні засоби для рослин. Мова йде про неабиякі суми – 862 мільйони доларів США.
Стрибок вартості
Усі ці чинники спричинили суттєвий зліт вартості продукції. Згідно даних Держстату, деякі категорії споживчих товарів зросли майже вдвічі за період війни. До прикладу, кілограм сала до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України коштував на Київщині 110, 83 гривень. У жовтні середня ціна у пристоличному регіоні складає 212, 20 гривень. Ціна за кілограм свинини зросла з 123,13 гривень до 178, 38. Цікава ситуація з яловичиною, яка навпаки – подешевшала. Ціна впала з 219,95 у лютому до 198,76 у жовтні. Натомість, за кілограм курятини тепер доведеться віддати 86,41 гривень замість 74,18. Ціна на морожена рибу зросла на 40 гривень – з 106,54 до 146,16 гривень.
Відповідно, подорожчали й продукти тваринного походження. Літр пастеризованого коров’ячого молока коштує тепер 34,37 гривень замість 31,07. Ціна на сметану зросла з 78,11 гривень до 91,13 гривень, а м’які жирні сири подорожчали з 135,96 гривень до 164,01 гривень за кілограм. Пачка масла тепер теж обійдеться дорожче – у лютому ціна складала 59,06 гривень, а тепер на Київщині 200 грам вершкового масла коштуватиме 65,43 гривень.
Золоті яйця
Зростанням вартості навели галасу курячі яйця, які вважаються предметом необхідності кожного холодильника. У лютому десяток яєць можно було придбати у середньому за 35,80 гривень, у той час як зараз ця ціна складає 65,08 гривень. Однак, це здорожчання не було поступовим, як це сталось з усіма вищезазначеними продуктами. Ціна почала рости у вересні – 37,52 гривень замість 29,91 гривеньу серпні.
Стрімке подорожчання викликало обурення і змусило зацікавитись цією справою навіть Антимонопольний комітет, який згодом заявив, що такий різкий стрибок може бути й не виправданим. Аргументом навіть не є здорожчання
"Підвищення цін на курячі яйця може й не мати об’єктивних підстав, навіть з огляду на усі тяжкі економічні наслідки війни. Адже зростання загального індексу споживчих цін та індексу споживчих цін на продукти харчування не корелюється зі стрімким зростанням вартості яєць. Крім того, окремі профільні експерти зазначають, що ціни на ринку кормів у цьому сезоні залишаються досить низькими і спостерігається лише незначне коливання вартості (+/-10%) у різних регіонах України. Це відбулося тому, що через заблоковані морські порти в Україні спостерігається великий надлишок зерна. Тож головні складові кормів для курей значно подешевшали, порівняно з минулим роком. Отже, наразі в Комітеті відсутня інформація, яка б підтверджувала наявність об’єктивних факторів для подорожчання яєць одразу на 54% за три місяці", — заявили в АКМУ.
Причиною для подорожчання могло стати втрата поголів’я курей. Про таке повідомив тільки один виробник курячих яєць – Група компаній “Авангард”, що реалізує курячі яйця під ТМ “Квочка”. Про втрату поголів’я курей та виробничих потужностей повідомили у Волноваському та Бахмутському районах Донецької області, Шевченківському районі Харківської області, Макарівському районі Київської області та Білозерському районі Херсонської області. Внаслідок цього первинна пропозиція яєць на ринку могла суттєво знизитися.
Бакалія
Найбільше здорожчала і не без того недешева гречка – з 52,10 гривень у лютому до 92,03 гривень у жовтні за кілограм. Манка зросла з 15,81 гривень до 18,42 гривень, а ячні курпи з 17,36 гривень до 18, 47 гривень. Пшеничні крупи замість 19,31 гривні тепер можна придбати у середньому за 21, 55 гривень,а пшоно за 21, 83 гривні замість 24,69. Кілограм макаронів з м’яких сортів пшениці тепер дорожче майже на 5 гривень – з 27,75 до 32,42. Здорожчало й борошно – на Київщині за нього доведеться віддати 18,42 гривні замість 16,81 у лютому.
Овочі та фрукти
Подорожчання не оминуло жодної галузі – зазнали приросту цін й овочі з фруктами. Придбати ріпчасту цибулю у лютому можна було за 14,48 гривень, в жовтні ця ціна складає вже 31,12 гривень. Зросла ціна й на моркву – з 16,07 гривень до 24, 52 за кілограм, й на картоплю – з 8,94 гривень до 9,22. Подешевшав хіба що буряк та білокачанна капуста – з 17,68 гривень до 13,39 гривень за буряк та з 20, 82 гривень до 14, 82 за капусту. Однак, така тенденція скоріше є виключенням з правил – яблука ж обійдуться тепер у 14,77 копійок за кілограм, що на 1,21 гривню дорожче лютневої ціни.
Паливо
Спостерігається й зріст у вартості палива, що частково зумовлює подорожчання собівартості усіх вищезазначених товарів. Літр дизеля у пристоличному регіоні коштував до війни у середньому 32,96 гривні, тепер ж за нього доведеться віддати 53,60 гривень. Бензин А-95 підріс з 33,60 до 49,28 гривень, а А-92 – з 32,76 до 46,55. Ситуація не краща й для тих, хто їздить “на газу” – вартість зросла з 19,28 гривень до 26,98.
На місцях
Збитки не оминули й квіткарів. KВ поспілкувалась із керівником Кагарлицького господарства Максимом Воловенко, що вирощує квіти та деякі види овочів. Підприємець розповів, що якщо з овочами ситуація більш-менш стабільна, то квітів висаджують набагато менше через високі ризики втратити врожай або не продати його. Прогнозувати ситуацію на наступний рік теж важко – вона постійно змінюється.
“Процес вирощування в нас триває цілий рік. Починаючи з січня в нас цвітуть перші тюльпани, навесні починається розсада квітів та овочів. Вирощуємо також в теплицях. Ми зазнали збитків на великі суми, це мільйони гривень, бо продукцію не вдалося реалізувати. Війна почалась, кому потрібні квіти? Цибулина дуже дорога, клієнтів у березні не було. Ми працюємо з голандськими компаніями у кредит, вони надають нам цибулину, ми її вирощуємо, проходив сезон, ми продавали квіти та розраховувались з ними. Цьогоріч не розрахувались, але вони пішли нам на зустріч, дали термін на розрахування у 5 років після закінчення війни. В цьому році по квітах всі садять набагато менше, мої колеги висаджують по 10-20%, або не садять взагалі. Квіти садити всі бояться. Ціна за цибулину закладена в євро, опалення є питанням: якщо не буде світла, не будуть працювати а ні котли, а ні вентилятори і весь врожай просто замерзне й пропаде. Дуже великі ризики і у вирощуванні, і у продажі. Якщо це, наприклад, 8 березня, то ця квітка продається один день. Увесь процес вирощування триває 4 місяці, і врожай треба реалізувати за один день. Якщо в цей день будуть якісь ракетні удари, або інші обставини, люди не підуть купляти, а на наступний день це вже нікому не потрібно. По овочах ситуація стабільніше, однак, існують і свої проблеми. Починаємо сіяти, насіння голандське, долар та євро зростає, ціни на пальне виросли, засоби захисту рослин, добрива. Усе це виросло у вартості, а ціни на продукти залишились майже ті ж. Наприклад, капуста: я почав вирощувати її в 2006 році, тоді вона коштувала 8 гривень за кілограм. Зараз вона коштує 12 гривень, з прив’язкою до курсу. Ви розумієте, що це невеликі доходи, а нам треба платити зарплати працівникам та не уходити в збитки. В нас невелике господарство, ми продаємо сітками вдома та трохи віддаємо на ринок. В Кагарлику на ринку продають по 15 гривень, в нас по 12, аби люди шли до нас. Ранні овочі були дуже високі в ціні. Наприклад, огірок везли з Херсону, бо там раніше починається тепло і вони раніше можуть виростити його. Продукція звідти завжди була дешевша, тому ми не намагались з ними конкурувати і не садили ранні овочі. В цьому році через це огірок був дуже дорогий – 90 – 100 гривень. Хто не побоявся садити у цьому році, заробив на ранніх овочах. Ми думали що буде попит на пізні овочі, наприклад, на помідор. Ми чекали що його будуть консервувати, але колосального збуту не було.
Зростання ціни на наступний рік важко передбачувати, стабільності такої немає. Один рік можна посадити гектар капусти, інший побачити що дорожчає огірок та посадити гектар огірка”, – розповів підприємець у коментарі KВ.
Як раніше писала KВ, унаслідок повномасштабного вторгнення рф втрати агросектору України станом на кінець червня оцінюються у 4,3 млрд доларів США. Ця сума складає майже 15% від нагромадженого капіталу в сільському господарстві. Особливо тяжка ситуація у регіонах, де велись найзапекліші бої. Так, аграрії Київщини втратили майже 1,5 млрд доларів США.
Читайте: Чи буде хліб насущний: війна сильно вдарила по аграріям Київщини
Фото: колаж КВ
