Київоблрада VIII скликання щойно вийшла з зони політичної турбулентності. Протягом 6 місяців від початку каденції в колегіальному органі заявляли про підтасовування голосувань з боку керівництва, простоях, скандалах. Лише в кінці квітня фракції КОР “За Майбутнє”, “Європейська Солідарність” і “Слуга Народу” об'єдналися для переобрання свого голови і нової президії. После цього, як стверджують самі депутати, КОР запрацювала конструктивніше та ефективніше. Про це та інші процеси, а також про соціально-економічне становище Київщини – в інтерв'ю KV розповів голова фракції “За Майбутнє” Ярослав Москаленко. КиевVласть: Від першого пленарного засідання КОР цього скликання минуло 7 місяців. Як ви оцінюєте ці пів року роботи ради? Ярослав Москаленко: “Простій” облради я вважаю ключовим при оцінці першого півріччя роботи. Навіть більше – це ключовий фактор, що визначив ситуацію на Київщині загалом. Коли за пів року проводиться лише дві сесії, на одній з яких незаконно, в порушення регламенту, обирається керівництво, а потім включається якийсь “сплячий режим” – це ненормально. Київщину штучно загнали в стагнацію, цілі напрямки видатків не фінансувалися, обласні програми заморозили, тисячі людей не отримували зарплату, а місцева влада фактично опинилася наодинці зі своїми проблемами.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ви знаєте, що близько 2 місяців тому нам вдалося змінити керівництво облради і лише з цього часу у нас почалася конструктивна робота. Ми перезапустили обласні програми, профінансували статті видатків, почали стратегічну роботу над кількома важливими напрямками. Тобто роботу Київської облради оцінюю неоднозначно. З одного боку, погано, що ми втратили стільки часу, але дуже добре, що ми змінили ситуацію і уже практично вийшли на ефективний формат роботи і співпраці. КиевVласть: Минулої осені вам не вистачило одного голосу, щоб бути обраним головою Київоблради. Після цього ваша фракція пішла у жорстку опозицію до всього, що відбувалося у КОР. Ярослав Москаленко: Я б назвав це конструктивною опозицією, оскільки ми завжди налаштовані на конструктив. Але у тих умовах будь-яка конструктивна співпраця виявилася неможливою. У двох словах нагадаю, як усе відбувалося. Цього голосу мені не вистачило не просто так, а тому що серед “Слуг”, ОПЗЖ і “Батьківщини” пройшла дуже жорстка рознарядка щодо моєї непідтримки. Тиск у цих фракціях на своїх же депутатів був шалений, я вважаю, що він підпадає під статтю Кримінального кодексу “Перешкоджання діяльності депутата”. Для контролю над голосуванням депутатам давали різнокольорові ручки, змушували їх покидати залу засідань, вигадали абсолютно незаконну схему з окремими бюлетенями для кожного кандидата, поспіхом і фактично таємно змінили лічильну комісію, перенесли місце голосування. Увінчалось це все урочистим голосуванням з демонстрацією на камери заповнених бюлетенів так, щоб було видно вибір депутата. Це організували безпосередньо люди, які потім стали керівництвом облради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми вийшли з цього процесу відразу ж. Уже під час повторного голосування з незаконними розділеними бюлетенями я відкликав свою кандидатуру, бо зрозумів до чого все йде. Абсолютно аналогічна ситуація трапилася у КОР в 2015 році, коли ті ж фракції ОПЗЖ і “Батьківщини” провернули такий же фінт і прийшли до влади в облраді шляхом маніпуляцій і схем. У 2015 році вони втягнули у свої ігри “Євросолідарність”, у 2020-му – “Слуг народу” і Олександра Склярова. Словом, на наших очах відбувалося абсолютне беззаконня і ми вирішили, що йдемо до суду. Жодна інша стратегія для нас виглядала неетичною, оскільки всі вони включали б той чи інший рівень співпраці з незаконно обраним керівництвом і участь у цій вакханалії. КиевVласть: Яку роль у цьому відіграв нардеп Олександр Дубінський, якого ще називали куратором “Слуг” Київщини? Ярослав Москаленко: Мені складно про це говорити, оскільки я жодним чином не є причетним до команди “Слуг народу”. З того, що я чув, у Дубінського було дуже чітке завдання: головою облради має бути обраний саме “слуга”. Як досвідчений і професійний політик, Дубінський своє завдання виконав. Але, і це вже моя думка, він не дуже заглиблювався у деталі і всі ці інтриги, в результаті яких і з'явилася кандидатура Склярова. А у Склярова була своя гра і свої стосунки з ОПЗЖ і “Батьківщиною”. Читайте: “Три фракції Київоблради позбавили конкурентів Склярова права бути обраними головою Київоблради”, – адвокатка КиевVласть: Потім був сумнозвісний “простій”? Ярослав Москаленко: Так. Але ми у “За Майбутнє” були впевнені, що виграємо в суді справу щодо незаконного обрання керівництва КОР, тому не панікували. Якщо я правильно пам'ятаю, то позовну заяву я подав уже наступного ж дня і ми почали працювати на юридичному рівні. Ну і, повторюсь, у нас не було іншого виходу, оскільки ми не хотіли бути причетними до беззаконня. Читайте: “За Майбутнє” Киевщины успешно оспорила в суде регламент Киевоблсовета VIII созыва КиевVласть: Однак керівництво облради було змінене іншим шляхом. Ярослав Москаленко:  У фракціях, які склали ту коаліцію, з самого початку не було єдності. Уже у вечір після незаконного голосування за Склярова зі мною зустрічалися двоє депутатів зі “Слуги народу” і один із “Батьківщини”, які розповіли, що їх змусили дати голоси, але більше вони не будуть брати участі у цій коаліції. А потім Скляров і компанія залягли на дно і з кожним тижнем все більше депутатів, зокрема зі “Слуги народу”, задавалися питанням, що ж відбувається у них у фракції, в облраді, в області загалом. У них наростало нерозуміння, зростав градус напруги, і в якийсь момент ми усі зрозуміли, що готові до переформатування облради. Але наголошую на тому, що наш позов щодо незаконності обрання Склярова досі знаходиться в суді, ми не збираємося його відкликати. По ньому уже навіть є позитивне рішення суду і залишилося пройти усі апеляційні інстанції. Навіть сьогодні, коли керівництво КОР уже змінилося, ми принципово доведемо цей процес до логічного завершення, щоб було створено прецедент. Щоб у майбутньому кожен керівник виборного органу знав, що його чекатиме в суді після таких порушень, а суди мали приклади вирішення таких спорів. Аналогічно ми уже довели до кінця питання незаконної зміни регламенту від попередньої президії КОР. Ми хочемо показати, що Київська облрада – це місце законності. І доки є наша фракція – ніхто безкарно не порушуватиме тут закони і регламент.Читайте: “За Майбутнє” обещает продолжить отстаивать соблюдение закона в стенах Киевского облсовета КиевVласть: Чому ви не висунули свою кандидатуру знову, при переобранні голови КОР у новому форматі? Ярослав Москаленко: Ми завжди були за командну роботу у її найширшому розумінні. Як бачите, цього разу ми взагалі не подавали нашої кандидатури на посаду голови. Нам подобається нинішній формат роботи КОР і ми довіряємо нашим партнерам. Ми вважаємо себе частиною спільної команди більшості в облраді. Виходячи з цього, посади для нас не є принципово важливими. Так само посади не важливі особисто для мене. Тому на посаду першого заступника ми висунули Ярослава Добрянського, який є супердосвідченим управлінцем з 20-річним стажем. Мені важко придумати кращу кандидатуру. А пів року тому ситуація була дещо іншою, тому тоді ми висували мою кандидатуру. Я вважаю свою місію на цьому етапі виконаною. Ми повернули облраду у русло законності і перезапустили Київщину. У фракції “За Майбутнє” потужна професійна команда, якій я довіряю на сто відсотків. Наші депутати працюють у президії і комісіях. Цього цілком достатньо для мене. Я продовжу працювати у фракції і комісії з питань свободи слова і ЗМІ, де я є заступником голови. Ключовим словом у нас залишається “команда”. Окрім того, особисто я планую зосередитися на кількох масштабних загальнонаціональних проєктах, від яких виграє, в тому числі, і Київська область. КиевVласть: Що саме було зроблено, відколи у КОР сформувалася нова більшість і було обране нове керівництво? Ярослав Москаленко:  По-перше, і найголовніше, ми перезапустили Київщину. Повторюсь, область була у стагнації. Пів  року усі програми були практично заморожені, оскільки попереднє керівництво КОР не могло навіть знайти голоси для їх затвердження чи продовження. Ми відразу ж внесли зміни до 14 обласних програм, які передбачають мільярдне фінансування з різноманітних бюджетів. До прикладу, лише на дитячу соціальну інфраструктуру – дитсадки, школи тощо – ми виділили близько 324 млн грн. Фінансування програми “Здоров'я Київщини” збільшили на 10 млн грн. На дороги області піде більше мільярда гривень, причому абсолютна більшість цих коштів – не з обласного бюджету. Ми прийняли низку організаційних рішень та змін до статутів комунальних підприємств, які теж допоможуть перезапустити їх. Наприклад, ми схвалили безоплатну передачу майна з балансу Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру на баланс Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру. Це дозволить продовжити реорганізацію медзакладів у місті і наблизити появу сучасного онкоцентру, який обслуговуватиме усю область. Читайте: Київська облрада “впритул” зайнялася проблемами Білої Церкви Не можу не згадати про ситуацію з трьома громадами області: Поліською, Іванківською і Славутицькою. Справа в тому, що коли на ЧАЕС будували Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, Енергоатом взяв на себе зобов’язання перед цими громадами – їм пообіцяли 10% від вартості цього будівництва. А це величезні кошти, які могли б вирішити переважну більшість проблем цих громад. Ви ж розумієте, що це дуже депресивні громади, економіка та інфраструктура яких підточена безпосередньою близькістю до Зони відчуження. Словом, там цих коштів досі не бачили. Тому ми підняли це питання перед Володіним і обласним керівництвом і будемо вимагати, щоб зобов’язання перед цими громадами були виконані.Читайте: “За Майбутнє” закликала владу Київщини вирішити питання боргу “Енергоатому” перед громадами біля Зони відчуження КиевVласть: З останнього “ударного” голосування депутатів КОР виглядає, що новій коаліції вдалося досягти необхідного рівня довіри, взаєморозуміння і співпраці з обласною владою. Ярослав Москаленко:  Безумовно це був один з ключових моментів. І я, чесно кажучи, навіть не очікував такого конструктиву. Ми схвалили близько 40 звітів щодо виконання обласних програм, схвалили звіт про виконання обласного бюджету. І усе це відбулося виключно у рамках закону і регламенту. Ми у фракції “За Майбутнє” чітко розуміємо, що найбільше вини і відповідальності за ту кризу лежить на Олександрові Склярову і попередньому керівництві облради. КиевVласть:  У червні керівництво та депутати облради провели низку зустрічей з керівниками медзакладів області щодо ситуації з фінансуванням. Які результати? Ярослав Москаленко:  Спочатку розповім про мету. На жаль, переважна більшість медичних закладів Київської області опинилися у досить скрутному становищі. У рамках медичної реформи Національна служба здоров'я України отримала повноваження щодо державного фінансування лікарень, у той час як їх перевели на баланс громад. При цьому, НСЗУ до фінансування підходить дуже жорстко. Кожен медзаклад повинен довести, що має усі необхідні ресурси – фінансові, людські, матеріально-технічні – для лікування за конкретним напрямком. Довели – НСЗУ дає відповідний пакет фінансування. Не змогли довести – вибачайте. Це називається “гроші ходять за пацієнтом”. Усі фінансові потреби лікарні, які не покриваються НСЗУ, лягають на плечі громад. Які переважно не витягують такі фінансові навантаження. Читайте: Председатель Иванковской ОТО ежемесячно ищет деньги на зарплаты врачам – Ярослав Москаленко На жаль, такий механізм призвів до своєрідного замкнутого кола. Лікарня не може отримати пакет фінансування за конкретним напрямком, бо, наприклад, не має для такого лікування обладнання. Але вона й не в змозі його закупити, бо ледве зводить кінці з кінцями. Тому ми вирішили розірвати це замкнене коло. Ми профінансуємо для медзакладів ті напрямки, на які вони не отримують коштів від НСЗУ. Завдяки цьому вони зможуть закупити обладнання, сформувати базу, запросити лікарів і відкрити кабінети. І вже після цього вони отримають фінансування від НСЗУ. Остаточних результатів і висновків поки що немає, оскільки ми все ще працюємо над цим. Проміжний результат – ми уже маємо чітку картину проблем і потреб переважної більшості комунальних медичних закладів області. Наразі наше завдання – опрацювати цю інформацію і уже в рамках бюджетного процесу-2022 скласти на її основі відповідні статті видатків.Читайте: Богуславская больница почти вдвое увеличила финансирование от НСЗУ КиевVласть: До речі, бюджетний процес не за горами? Ярослав Москаленко: Так, ми уже почали працювати над Бюджетом-2022. Щодо цього фракція “За Майбутнє” має одну дуже чітку умову: весь процес має бути максимально прозорим. Усі напрямки фінансування, усі статті мають пройти широке обговорення. Усі консультації, в тому числі з обласною чи центральною владою, мають відбуватися на рівні комісій і робочих груп. Усі політичні сили і депутати мають право брати участь у цьому процесі. Під час останньої сесії ми уже показали досить високий рівень відкритості і співпраці з обласною владою, тому думаю, що вийде й цього разу. КиевVласть: Ви говорили про масштабні проєкти, на яких плануєте зосередитися. Про що йдеться? Ярослав Москаленко: Один з таких проєктів – Київська обхідна дорога. Хоча йдеться нібито про місто Київ, але за планом вона має пройти територією області. Тому Київська облрада не може не включитися у цей проєкт, оскільки ми маємо дуже пильно проконтролювати його виконання з тим, щоб були враховані саме наші інтереси – мешканців області і конкретно тих населених пунктів, де вона проходитиме. Ми розуміємо, що Києву та всій державі потрібна ця дорога. Більш того, столичні чиновники включають цей проєкт у ширший контекст створення столичної агломерації. Так-от, оскільки ми, Київщина, маємо бути частиною цієї агломерації, значить і наші інтереси мають бути враховані максимально. Інакше обласна рада просто не допустить цей проєкт до реалізації. В першу чергу, йдеться про два аспекти. Перший – власне інфраструктурний. Ми розуміємо, що агломерація, по-факту, уже існує. Дуже багато мешканців Київщини працюють у столиці (і, до речі, сплачують там податки), а живуть, відпочивають, лікуються – в області. Вони щодня вранці їдуть до Києва, а ввечері повертаються додому. Йдеться про сотні тисяч людей. І сьогоднішня транспортна інфраструктура зовсім не справляється з таким навантаженням. Тому майбутня дорога, з нашої точки зору, має дуже серйозно спростити їм життя. Зважаючи на те, які ресурси буде у неї вкладено, вона має стати інфраструктурним проривом і одним з драйверів економіки Київщини саме у розрізі покращення умов для економічної, трудової, туристичної мобільності. Другий момент – довкілля. Поточний проєкт не ідеальний і до нього багато претензій у екологів та спеціалістів. Тому наше завдання – налагодження максимально конструктивного діалогу із залученням усіх сторін. Фінальний проєкт має бути надбанням усіх – державної, столичної і обласної влади, Київоблради, територіальних громад, де проходитиме дорога, екологів, інших профільних спеціалістів. Це, звісно ж, дуже непросто – знайти баланс між захистом довкілля і втіленням такого потужного інфраструктурного проєкту. Ми розуміємо, що в будь-якому випадку буде великий спротив з боку певних груп населення, адже дорога проходитиме через землі громад і кожен відстоюватиме свої інтереси. Тут безумовно присутня значна соціальна напруга. Нам треба повернути процес у конструктивне русло, знайти точки дотику, запустити реальну роботу. Доопрацьований проєкт мусить бути максимально лояльним і до екологічних, і до соціальних застережень. Це наша принципова позиція. КиевVласть: Ви багато говорите про довкілля і потребу зміни нашої екологічної парадигми. Що саме необхідно? Ярослав Москаленко: Це якраз другий напрямок, на якому я планую зосередитися. Сьогодні екологічні проблеми уже є одними з тих, що визначально впливають на якість життя мешканців як Київщини, так і всієї країни. Для початку я хочу сконцентруватися на проблемі сміття і сміттєзвалищ, адже ситуація на Київщині у цьому плані катастрофічна. Абсолютно усе сміття, що продукує Київ, вивозиться на полігони і сховища області. Минулого року звезли 2 мільйони тонн сміття, 80% якого було з Києва. При цьому офіційно відкритий і працює лише один полігон. Усі інші переповнені і офіційно закриті. Але це, звісно ж, нікого не зупиняє. Сміттєзвалища – це справжня катастрофа для України. Життя людей поблизу сміттєзвалищ дуже часто перетворюється на пекло. Офіційної статистики про такий вплив в Україні, звісно ж, немає. Чиновникам абсолютно невигідно її вести, тому що тоді доведеться щось робити і зі сміттям, і з промисловим забрудненням довкілля. Водночас фахівці говорять, що навіть офіційно облаштовані полігони стають небезпечними для довкілля і здоров'я людей, коли перевищуються ліміти їх використання. Вони забруднюють ґрунт, ґрунтові води і повітря. Наприклад, повітря поблизу полігонів насичується мікропластиком, який значно підвищує ризик виникнення раку. Одним з найбільш поширених методів поводження зі сміттям у цивілізованому світі є переробка на сміттєпереробних заводах. А ми у 2021 році досі викидаємо сміття на звалища. У нас переробляється лише 5% відходів. Як Київщині, так і всій Україні потрібні сміттєпереробні заводи. Це просто наш обов'язок перед людьми. Але сміттєвий бізнес не настільки прибутковий, як прийнято вважати, тому ніхто на цей ринок і не поспішає. Наше завдання як депутатів обласної ради – створити умови для появи таких заводів. Для цього потрібна співпраця з державною владою. КОР, КОДА і центральна влада мають напрацювати механізм і разом створити умови для того, щоб справа зрушила з мертвої точки. І ми повинні рухатися якнайшвидше, бо, наприклад, люди у Нових Петрівцях уже на всі сто відчувають радість життя поблизу сміттєзвалища. Це має стати нашим соціальним проєктом. Над цим ми уже працюємо в партії “За Майбутнє” і запрошуємо інших приєднуватись до нас. Бо це якраз той випадок, коли “завтра буде пізно”. КиевVласть: Тобто, йдеться про два великі проєкти – Київська обхідна дорога і вирішення проблем зі сміттєзвалищами? Ярослав Москаленко: Є ще третій. Це будівництво нової, суперсучасної обласної клінічної лікарні. До цього ми дійшли якраз у процесі спілкування з представниками обласних медзакладів і вивчення ситуації з медициною в області. Ми зрозуміли, що питання уже стоїть дуже гостро і розглядаємо його стратегічно, у контексті системного розвитку усієї інфраструктури області, в тому числі й медичної. Я уже казав, що в процесі медреформи Київщина зіткнулася із серйозними проблемами у сфері охорони здоров'я. Ми в облраді зрозуміли, що держава уже вважає свою місію виконаною, тому далі усе на наших плечах. Після наших консультацій з представниками абсолютно усіх медзакладів області ми дійшли висновку, що Київщині потрібен цей проєкт. Він вирішить значну частину проблем, а іншу, як я вже казав, вирішить наше дофінансування інших медзакладів, щоб вони могли розширити пакети фінансування від НСЗУ. Таким чином ми будемо завершувати медичну реформу на Київщині, яку держава залишила нам недоробленою. Вважаю, що цей проєкт має бути втілений за поточного скликання обласної ради, і ми над цим активно працюємо, процес уже запущено. Ми маємо попередні домовленості з представниками влади і громад, під будівництво уже виділено землю в Гатнянській територіальній громаді, що під Києвом. Наразі працюємо над виділенням коштів на початок реалізації цього проєкту у Бюджеті-2022. Ми, фракція “ЗА МАЙБУТНЄ”, маємо дуже чітке бачення: нинішня обласна рада має втілити цей проєкт до завершення поточної каденції. Абсолютно впевнений, що за 4 роки Київщина матиме найсучаснішу суперклініку. Загалом, якщо нам вдасться реалізувати ці три проєкти, то за 4 роки Київщина буде областю з динамічною економікою, класною системою охорони здоров'я, увагою до проблем довкілля. Тобто уже за 4 роки ми матимемо на Київщині зовсім іншу якість життя з позитивною динамікою. Це і є моєю особистою метою. Читайте: К 2023 году могут вывести из оборота все пластиковые пакеты, – Ярослав Москаленко Фото: соцмережіКиевVласть

Держава впроваджує комплексну реформу будівельної галузі. Деякі ініціативи містять серйозні ризики для будівельної сфери, а деякі, як “Велике будівництво”, уже викликають багато питань про корупцію. Про ризики нововведень і корупційні проблеми КиевVласть розпитала народну депутатку Олену Шуляк. КиевVласть: Держава планує запровадити ескроу-рахунки у фінансуванні будівництва житла. Эксперти свідчать: ця історія не для України.  Олена Шуляк: Ескроу-рахунки – це історія про те, що у розвинених західноєвропейських країнах при покупці житла на стадії будівництва укладають договір не з забудовником, а з банком, який здійснює фінансування цього будівництва. Банк для майбутнього власника нерухомості в цьому разі виступає ескроу-агентом. Фінустанова ретельно перевіряє забудовника та контролює цільове використання виданих йому грошей на будівництво. Таке страхування ризиків є обов'язковою умовою в Європі. В Україні ж, як ми всі знаємо, інвестування у первинну нерухомість справа дуже ризикована. Тому й виникають роздуми про те, щоб запровадити й у нас таку систему ескроу-рахунків. Головний плюс такої системи – всі забудови будуть виведені з тіні, тому що вони будуть під пильним наглядом банків, які дають на них гроші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В чому ризики? Якщо гроші покупців покладуть на такий банківський рахунок, вони будуть заморожені. За що ж будуватиме забудовник? Фінустанова видасть йому кредит під певні відсотки. Звісно, банк постійно моніторитиме будівництво і видаватиме кредит траншами, щоб убезпечити себе від ризиків, але через те, що забудовник буде сплачувати чималі відсотки, ціна на житло для людей зросте. Це перший мінус. KV: А якщо проблеми виникнуть у банка? Олена Шуляк: В сучасних реаліях від цього ніхто не застрахований – банк може збанкрутувати. Треба бути чесним: українці не довіряють фінансовим установам. Наприклад, нещодавнє дослідження НБУ з’ясувало: 37% українців не довіряють банкам і взагалі не мають там жодного рахунку! Вірогідно, це досить грубі цифри. Адже з того часу, як фінансова система України почала переживати довготривалу депресію, через такі потрясіння як банкопади досить багато українців припинили користуватися вже відкритими раніше картками або досить різко скоротили кількість послуг, які споживали раніше. В цьому контексті стає зрозуміло, що віддавати кровно зароблені гроші банку на зберігання доки квартира будується, буде небагато людей.  Нещодавній досвід нагадує: тільки в 2020-му ліквідували банк "Аркада" – одного з найбільших іпотечних кредиторів, пов’язаного із забудовником, аналогічне рішення було прийнято стосовно АТ "Місто Банк". Звісно, найбільш інтенсивний банкопад Україна переживала впродовж 2014-2016 років. Тоді неплатоспроможні та схемні банки десятками виводилися з ринку. Наразі процес очищення завершився і ситуація повернулася до стану нової рівноваги, але довіра людей все одно залишається слабкою. Банкрутство може пережити й забудовник. Наприклад, будівництво розпочинається в 2021-му, і його завершення очікується на 2026. Але за цей час змінюються ціни на будівельному ринку. Щоб реалізувати проєкт забудовнику потрібно тепер набагато більше коштів, і в результаті він визнає, що збанкрутів. За таких обставин, за процедурою ліквідації можна повернути кошти лише після продажу майна боржника. Звичайно, якщо такого майна вистачить на виплату всіх боргів, що малоймовірно. Виходить, гроші інвестора просто зникнуть. Ще один мінус –  можливе знецінення гривні за час будівництва. Валютні ризики ніхто не відміняв, особливо в українських реаліях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Так є шанси впровадити ескроу-рахунки? Олена Шуляк: Ескроу-рахунки в Україні на разі не є панацеєю від незавершеного будівництва чи банкрутства забудовника. В Європі це працює через більшу відповідальність як банків, так і забудовників, а також через суттєво більшу економічну стабільність, ніж в Україні.  Думаю, нам слід спочатку зробити реформу в містобудуванні. Ми вже зареєстрували відповідний законопроект, який відкриє нову еру для нашої будівельної сфери. Ми передбачили прозорий і публічний ринок всіх учасників. Передбачаємо і високу відповідальність учасників ринку, щоб унеможливити схеми та шахрайства. За таких умов можна буде гарантувати людям якісні будівельні послуги. Попит ростиме, а з ним і економіка. Таким чином ми зможемо реалізовувати по-справжньому доступну іпотеку, будувати соціальне житло, добудовувати довгобуди і тд. KV: Всіх цікавить, які реальні дії планує держава для вирішення проблем існуючих довгобудів?    Олена Шуляк: Коштом платників податків добудовувати багатоквартирні будинки ніхто не буде – це нечесно щодо українців, які наповнюють держскарбницю і хочуть, щоб їхні гроші йшли на розвиток країни. Тому треба розглядати й інші варіанти. Зараз, щоб окреслити реальну картину, з якою нам слід працювати, ми створюємо “дорожню карту” всіх довгобудів України. По-перше, інвентаризація. Це необхідний крок, на сьогодні ще в Києві ми можемо порахувати масштаб проблеми, але по регіонах – ні. Є лише приблизні цифри, і це понад 1000 незавершених будівництв по всій країні.  За рекомендацією нашої Міжвідомчої робочої групи з питань довгобудів, Кабмін уже взяв в роботу процес таких підрахунків, з урахуванням тонкощів кожної недобудови окремо. Тому я сподіваюся, що ближчим часом там доведуть цю справу до логічного завершення. Особисто я вбачаю декілька варіантів вирішення цієї проблеми. Допомогти завершити будівництво можуть банки, але, звісно, це передбачає вигідні умови і для них. Ще одна можливість — викуп державою всього проблемного житла з компенсацією витрат інвесторам і подальшим перетворенням недобудов у соціальне житло для військовослужбовців, переселенців тощо. Також це житло можна перетворити на об’єкти соціальної інфраструктури.  KV: А що із забудовником такого житла?  Олена Шуляк: Тут можна передбачити виплату такому “самовільному” забудовнику коштів з розстрочкою не менше як на 10 років. Виплата, до речі, може здійснюватися і цінними паперами. Але всі ці варіанти треба обдумувати, обговорювати, пропрацьовувати. Не впевнена, що цього року нам вдасться комплексно вирішити питання довгобудів, бо проблеми, які накопичувалися роками, на жаль, блискавично не вирішуються. Втім, з проведенням реформи у містобудуванні, думаю, ми логічно дійдемо і до цього. Більше схиляюся, що вирішуватиметься це питання через державні чи місцеві програми.  KV: Багато питань до “Великого будівництва” і корупційних схем там, зокрема до будівництва доріг.  Олена Шуляк: Розповім дві історії. У 2020-му році Укравтодор розпрощався з виконувачем обов’язків начальника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, який перебував на випробувальному терміні упродовж кількох місяців. 5 червня народний депутат України Ігор Василів на своїй сторінці в мережі Фейсбук оприлюднив аудіозапис розмови, у якій чоловік зі схожим на Раїнчука голосом заявив, що хоче отримати 1% від виділених коштів на ремонт доріг області. Мовляв, якщо на ремонт доріг магістральних доріг Тернопільщини скерують обіцяних 2,8 млрд грн, то 1% складе 28 млн грн. Після оприлюднення записів матеріали почали перевіряти правоохоронні органи.  Укравтодор негайно усунув чиновника від виконання обов’язків, не чекаючи висування звинувачень правоохоронців. Справу екс-чиновника прокуратура Тернопільської області передала у НАБУ.  Державне агентство автомобільних доріг України всіляко сприяло проведенню слідства. Замість посадовця із сумнівною репутацією терміново призначили нового виконувача обов’язки начальника Служби.  Друга історія трапилася восени 2020 року. Ще один керівник Служби автомобільних доріг, на цей раз у Вінницькій області, втратив посаду через корупційний скандал. Ігор Алексєєв очолював Вінницьку САД у 2014-2016 роках. За невиконання службових обов’язків він отримав 3 догани і був звільнений із посади. Поновлений на посаді у 2019-му за рішенням Верховного суду України. Після цього лише за кілька місяців керування САД-ом він отримав ще 2 догани від голови Укравтодору. Але це ще не все: минулого року у жовтні Алексєєв запропонував хабар голові Вінницької ОДА Сергію Борзову у розмірі 4,2 млн грн за “сприяння” погашення боргу перед комерційними структурами ТОВ “Ілантанмед” та ПП “Донмед”, не пов’язаними із дорожньою сферою. Мова йде про оплату раніше поставленого медичного обладнання в комунальний медичний заклад Вінницької області КЗ “База спеціального медичного постачання”. Голова адміністрації повідомив про пропозицію неправомірної вигоди правоохоронців, 8 жовтня  Алексєєва “на гарячому” затримало Управління Служби безпеки України. Укравтодор, маючи нульову толерантність до корупції, розпрощався із керівником Служби та передав усю потрібну правоохоронцям інформацію. Зараз цією справою займається НАБУ. KV: Важко повірити у зміну системи. Олена Шуляк: Згадаймо антикорупційний проект Укравтодору у рамках спільного проекту Укравтодору та ЄБРР. Умови угоди передбачають обов’язкове виконання реформ для отримання кредитних траншів. Вдумайтеся: вперше в Україні державна установа переналаштує управлінські та закупівельні практики відповідно до рекомендацій консультантів ЄБРР. До впровадження антикорупційної реформи залучено  незалежну міжнародну некомерційну організацію, яка займається запобіганням та боротьбою з корупцією та іншими фінансовими злочинами в усьому світі Basel Institute on Governance (Швейцарія). До кінця травня консультанти вивчали та аналізували наявні в Укравтодорі закупівельні та управлінські процеси з точки зору попередження корупції.  Міст між Бахмутом та Світлодарськом, який знищили під час бойових дій у 2014-му, оновлений. Шлях М-03 Київ – Харків – Довжанський (км 730+554) біля ст. Роти На основі дослідження до липня 2021 року планується фіналізувати та затвердити План антикорупційних заходів. А до 2023 року консультант супроводжуватиме імплементацію Плану в Укравтодорі та службах автомобільних доріг у регіонах. У разі успішного запуску антикорупційного пілотного проекту в Укравтодорі, цей досвід можна бути масштабувати на інші державні інституції, які є партнерами ЄБРР в Україні. KV: Чи вирішується питання “першочергових регіонів” і т.н. другорядних? Коли, наприклад, перевага віддається більш розвиненим? Олена Шуляк: У цьому контексті важливе рівномірне фінансування різних регіонів і відповідні наслідки. Адже, скажімо, оновлення доріг раніше фінансувалися непропорційно, деякі економічно розвинені області з великою кількістю населення фінансувалися у набагато менших об’ємах (наприклад, Дніпропетровська), ніж менші, такі як Вінницька. Багато областей фінансувалися по залишковому принципу – там не ремонтувалося нічого або майже нічого. Завдяки “Великому будівництву” ця ситуація вирівнялася – дороги та мости будуються та оновлюються по всій країні. Немає більш пріоритетних регіонів, тепер важливі усі. Читайте: Когда прекратится коррупция в ГАСИ – народные депутаты ответили на вопросы столичных застройщиковКиевVласть

Цього року влада очікує збільшення доходів від приватизації у чотири рази порівняно з попереднім роком – до 12 млн грн. Про це KV стало відомо з повідомлення заступника голови ОП, координатора програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” Кирила Тимошенко під час форуму “Україна 30. Економіка без олігархів”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За словами Кирила Тимошенко, приватизація важлива для України, адже вона наповнює державний бюджет з податків. “Це не просто продали, заробили для держави гроші і забули”, – заявив Тимошенко. Заступник голови ОП зазначив, що у 2018 році ріст надходжень від приватизації становив 1,2%, у 2019-му – 3,1%. 2020-ий рік показав безпрецедентний прибуток у 350 відсотків. А цього року доходи мають збільшитись у чотири рази. Кирило Тимошенко нагадав, що в Україні, крім великої, також іде мала приватизація, що передбачає продаж та використання бізнесом різних об'єктів – це можуть бути недобудови, малі магазинчики тощо. “Все продається і далі використовується бізнесом для того, аби кожна людина могла будувати свій бізнес, а держава від цього заробляла потім на податках”, – додав заступник голови ОП. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Одним з найяскравіших прикладів успішної великої приватизації Тимошенко назвав продаж готелю "Дніпро" у Києві, що дало поштовх далі продовжити курс України на велику приватизацію. “Був аукціон. Я думаю, що, мабуть, вся країна знає результати цього аукціону – держава заробила 1,111 млрд грн. Зростання ціни відбулося в 14 разів. Це приклад того, як нова команда Фонду держмайна, Кабінет міністрів, президент, Офіс президента можуть розпоряджатися об'єктами і заробляти гроші для держави”, – зазначив заступник голови ОП. За його словами, для приватизації готуються об'єкти державної власності, які є або непрофільними активами, або збитковими, або ті об'єкти, які багато років були "корупційною годівницею". Читайте: Тимошенко про Конгрес місцевих та регіональних влад: Не пригадую, щоб раніше відбувались такі вільні діалоги Фото: відкриті джерела КиевVласть

В Україні прийшов час зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тисячі учнів складають тести, щоб вступити до чисельних закладів вищої освіти (ЗВО). Лише в Києві їх близько 80. KV вирішила проаналізувати, як змінювались уподобання учнів, що поступали на бакалаврат до ЗВО столиці з 2016 року. Для цього ми використали дані з Реєстру суб’єктів освітньої діяльності з 2016 по 2020 рік та подивились, як змінювалась кількість студентів-бакалаврів на різних спеціальностях у ЗВО Києва. Оскільки кількість студентів, які обрали вечірню форму навчання, з року в рік значно менше 1%, цю форму навчання KV вирішила не розглядати. Також ми в цьому матеріалі не розглядаємо навчання на магістратурі, лише на бакалавраті. Скільки ж у Києві студентів? В 2016 році на бакалаврат до київських ЗВО вступили 49 679 осіб. За п'ять років їх кількість зросла майже на 14% та сягнула 56 496 осіб. Цікаво, що за п'ять років зросла лише кількість студентів-контрактників, що вирішили навчатись на денній формі – майже на 70%. Натомість кількість бюджетників на денній формі навчання зменшилась на 7%, а контрактників-заочників після дворічного зростання в 2020 році стало на чверть менше у порівнянні з 2016 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Станіслав Шитий – кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: “При вивченні статистичних даних за 2016 рік треба враховувати, що це перший рік коли реформа в системі вищої освіти почала повноцінно втілюватись. Хоча новий Закон України “Про вищу освіту” було ухвалено наприкінці 2014 року, окремі його положення почали діяти у 2016 і навіть пізніше. Як результат, у 2016 році завершували свою дію окремі положення старого законодавства і підзаконних актів, впроваджувалися і вдосконалювалися нові норми і співіснували старі, передбачені ще попереднім законодавством і нові, впроваджені новим законом освітні спеціальності і підходи до організації освітньої діяльності”, – розповів KV Станіслав Шитий. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В той самий час студентів-заочників, які навчаються за бюджетні кошти, поменшало майже в 2,5 рази. Їх кількість перевищила тисячу лише в 2016 році, а в 2020 у ЗВО Києва їх не набралось і 500. Тому статистичні дані по цій формі навчання в подальшому ми не розглядаємо, як і статистику по вечірній формі навчання. Денна бюджетна форма навчання В 2016 році перше місце серед спеціальностей з найбільшою кількістю студентів-бюджетників у Києві зайняла філологія, із невеликим відривом від комп'ютерних наук. Згодом ці спеціальності помінялись місцями і мали впевнений відрив від третього місця, яке найчастіше займала економіка. Слід відзначити стабільне місце у десятці студентів, які навчались на спеціальності “Середня освіта” і двома пов”язаними з ІТ – “Інженерія програмного забезпечення” та “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”. Всього ж за 2016-2020 роки в першій десятці побувало 15 спеціальностей. Загалом в 2020 році у Києві серед десяти найбільш популярних спеціальностей було одразу п'ять ІТ-спеціальностей, на яких навчались 2923 особи (17% від всіх студентів на цій формі навчання). Денна контрактна форма навчання В 2016 році перше місце серед спеціальностей з найбільшою кількістю студентів-контрактників на денній формі навчання у Києві зайняло право, із величезним відривом від філології, яка в свою чергу значно відірвалась від менеджменту. “В популярності спеціальності Право немає нічого дивного. В українському суспільстві сформувався запит як на справедливість і правосуддя, так і в цілому на правові знання. Крім того, існує багато стереотипів про те, що юрист багато заробляє, особливо в Києві. Батьки, відправляючи своїх дітей на навчання, готові заплатити досить значні кошти у сподіванні, що така інвестиція у майбутнє окупиться. Але це породжує таку ситуацію, коли людей з дипломом про вищу юридичну освіту багато, а фахових юристів не вистачає”, – пояснив Станіслав Шитий. Втім, менеджмент ставав все більш популярним, і в 2020 році зайняв перше місце, посунувши право на третю позицію. Друге місце минулого року серед контрактників на денній формі навчання зайняла філологія.  У десятці найбільш популярних спеціальностей за останні п'ять років були журналістика, економіка, маркетинг.  А от бажаючих навчатись на контракті на ІТ-спеціальності студентів було менше, ніж на бюджетній формі – всього 2006 осіб на двох спеціальностях (майже 7% від всіх студентів на цій формі навчання). За 2016-2020 роки в першій десятці на цій формі навчання було 15 спеціальностей. Можна сказати, що інвестувати в освіту на денній формі навчання найбільш готові ті, хто навчається на трьох спеціальностях – менеджмент, філологія та право. Таких студентів більше 22% від загальної кількості студентів на даній формі навчання. Заочна контрактна форма навчання Кількість контрактників-заочників за п'ять років найбільше впала з трьох категорій, що ми розглядаємо – на чверть у порівнянні з 2016 роком. При цьому у порівнянні із піковим значенням 2017 року падіння сягнуло майже 35 відсотків.  Читайте: Большинство студентов Киево-Могилянской академии будут учиться с сентября заочно На думку Станіслава Шитого, заочне навчання багато в чому є самоосвітою. “По суті студенту дають основи знань, де їх шукати і відправляють у самостійне “плавання”. Як результат, навчання на заочній формі для багатьох є ні чим іншим як “походом за дипломом”, за для подальшого кар’єрного зростання, або виконання вимог на відповідність займаній посаді”, – наголосив доцент, і додав, що часто роботодавці не раді бачити випускників заочних відділень і відповідно бажаючих навчатися за такою формою і тим більше платити за це стає дедалі менше. Читайте: В Киеве для студентов ВУЗов проведут обучение по трудоустройству Беззаперечним лідером останніх п'яти років серед заочників-контрактників є право. Менеджмент, котрий переважно був на другому місці, відстає у півтора-два рази. Стабільно популярною на цій формі навчання є психологія, будівництво та цивільна інженерія, готельно-ресторанна справа, економіка, а також фінанси, банківська справа та страхування.  Слід відзначити, що останніми роками у десятці найбільш популярних на цій формі навчання спеціальностей з”явились дизайн та фізична культура і спорт. Куди студенти йти не хочуть Крім найбільш популярних спеціальностей, KV обрала й ті, на які в 2020 році пішла найменша кількість студентів. Нафтогазова інженерія та технології зацікавили торік всього трьох студентів, громадське здоров'я – п'ятьох, а релігієзнавство виявилось цікавим для десятьох студентів.  Неочікувано мало студентів обрали металургію – всього 13 осіб, та технології захисту навколишнього середовища – 19 осіб. 11 студентів вирішили піти навчатись на спеціальність “Освітні, педагогічні науки”. Водночас, вивчати богослов'я торік вирішили 32 людини. Кандидат юридичних наук Станіслав Шитий вважає, що робітничі спеціальності і вчительська нива традиційно лишаються непопулярними, зокрема через сформовану неповагу до таких професій і жалюгідний стан багатьох промислових підприємств. Також впливає на це низький рівень захисту соціальних і трудових прав громадян. Підсумки З наведених цифр випливають дві досить чіткі тенденції. Збільшення кількості студентів. Школяри та їх батьки й досі вважають, що вища освіта потрібна сучасній успішній людині. Незначне торічне падіння кількості студентів у столичних ЗВО деякі викладачі пояснюють спалахом коронавірусу – родини вирішили, що краще дітям навчатись ближче до дому. Також вплинув фінансовий бік питання – навчання в регіонах дешевше, ніж у столиці. Особливо, якщо невідомо, чи буде у дитини можливість жити в гуртожитку, чи прийдеться винаймати їй квартиру. Читайте: Апелляционный суд вернул НАУ его общежития Стрімке збільшення студентів-контрактників на денній формі навчання. Родини, які можуть дозволити платити за навчання дитини, обирають саме цей шлях замість навчання за бюджетний кошт на менш престижних спеціальностях. При цьому на ІТ-спеціальностях вчиться більше бюджетників, ніж контрактників – ймовірно, більш підготовлені випускники шкіл обирають саме їх. “Стрімке збільшення числа контрактників також можна пояснити постійними змінами в освітній політиці держави. Підходи до формування держзамовлення міняються постійно під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. Держава ніяк не може вирішити, в яких спеціалістах має більшу потребу,  як потім цих випускників працевлаштувати або спонукати піти на роботу в ті структури, де вони потрібні”, – пояснює Станіслав Шитий, і додає, що підготовка ІТ-спеціалістів, фахівців у фінансовій і банківській сферах це багато в чому робота на закордонних роботодавців.  На його думку, державні інституції шукають нові способи популяризації тих професій, фахівців з яких зараз не вистачає, а також шляхи утримання молодих спеціалістів в Україні, але без вирішення проблем, які є причиною цих тенденцій, успіхів у цьому напрямку очікувати не варто. Читайте: Зеленский подписал указ о создании университета президента Украины (видео) Втім, вже за кілька місяців ми побачимо, чи змінилась ситуація із кількістю та розподілом студентів у ЗВО столиці, як вплинула на це друга вступна кампанія під час пандемії коронавірусу.  КиевVласть продовжить досліджувати освітню тематику, як одну із найважливіших у країні, вже найближчим часом.  Фото: eduhub.in.uaКиевVласть

Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав три розпорядження № 469 від 2020 року, №№ 87, 88 від 2021 року щодо впровадження повної загальної середньої освіти на Київщині за новим трирівневим форматом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Обласні фахові КОДА видала чотири ліцензії у сфері повної загальної середньої освіти (без проходження процедури ліцензування) фаховим коледжам обласної ради. Всі заклади одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  З обсягом 350 учнів навчатиме Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького у Богуславі Обухівського району (Богуславська ТГ) по вулиці Інтернаціональна, 17. Працює коледж з 1966 року. Спочатку це була філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Загалом тут готують вчителів-фахівців за 10 спеціальностями у трьох галузях знань: дошкільної, початкової та середньої освіти, а також за напрямами "Право" та "Соціальна робота". Викладають у коледжі 87 викладачів з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака. Заклад має гуртожиток на 450 місць. У цьому ж районі діє Ржищівський гуманітарний фаховий коледж. Його можливості -  150 осіб. Місце розташування коледжу – Ржищів (Ржищівська громада), вулиця Шевченка, 9. Загалом заклад існує з 1870 року і був заснований при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 році рішенням облради було створено Ржищівський гуманітарний коледж. Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.  У цій же громаді працює Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва. Наразі у цьому закладі зможуть вивчати кобзарське мистецтво 50 чоловік. Коледж розташований у селі Стрітівка по вулиці Шевченка, 24. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва. Ще нещодавно заклад випускав 60 фахівців, щороку кількість охочих тут навчатися зменшується. Готують тут за напрямом “Музичне мистецтво” майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.  У Білоцерківському районі однойменної громади ще 300 осіб здобуватимуть освіту у Білоцерківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі. Заклад розташований у місті Біла Церква, а саме: вулиця Ярослава Мудрого, 37. Свою діяльність він розпочав як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців.  У коледжі готують молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, які зможуть працювати фахівцями мистецької освіти, учителями образотворчого мистецтва та фахівцями соціальної роботи. З вересня 2018 року як окремий структурний підрозділ у закладі працює кафедра педагогіки і психології дошкільної та початкової освіти, яку очолює кандидат психологічних наук і Відмінник освіти України Тетяна Панченко. Нагадаємо, що з 2020 року українські коледжі та технікуми мали розпочати надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року. Виші Ще шість ліцензій без проходження процедури ліцензування було надано вищим та технічного спрямування навчальним закладам. Заклади також одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  Білоцерківщина – це освітній район. Тут профільну освіту 300 чоловік можуть одержати у Державному ВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум". Виш знаходиться за адресою: місто Біла Церква, вулиця Леваневського, 52/4. Це – Білоцерківська тергромада. Свою діяльність заклад розпочав як профтехучилище №19 у 1972 році. У 2007 року технікум увійшов в сотню найкращих професійно-технічних навчальних закладів України. Свій статут до рівня державного ВНЗ заклад підняв у 2010 році і нині працює під керівництвом Миколи Білана. Заклад випускає фахових молодших бакалаврів за шістьма спеціальностями. На відео: ДВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум" Білоцерківський коледж сервісу та дизайну зможе випускати до 450 здобувачів знань. Коледж розташований у місті по вулиці Шевченка, 91. Історія цього закладу розпочалась у 1959 році з моменту заснування Білоцерківської вечірньої профтехшколи Київського обласного управління промислової кооперації. У вище професійне училище його було реорганізовано у 2014 році. І з 2007 року  є обласним базовим навчальним закладом серед вищих І-ІІ рівнів акредитації. Коледж готує спеціалістів та кваліфікованих робітників за чотирма спеціальностями: дизайн,  інформаційна, бібліотечна та архівна справа, технології легкої промисловості, видавництво і поліграфія. У 2020 році тут випустилося 76 молодших спеціалістів, 153 кваліфікованих робітника. І за весь час підготував понад 20 тис. спеціалістів. Очолює коледж – директор Алла Степура. Надають тут фахову освіту 45 педагогічних працівників. Ще один коледж розташований у Таращанській громаді. Це – Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж, який зможе навчати 275 учнів. Його можна знайти у місті Тараща по вулиці Богдана Хмельницького, 3. Працює коледж  під керівництвом директора Миколи Крамара. А заснований він був у 1920 році, як технікум сільськогосподарського машинобудування. До 1995 року заклад пройшов не один етап реорганізації, і відтоді має статус коледжу. Освіту тут можна одержати як за рахунок державного бюджету, так і за кошти фізичних осіб. А випускають тут фахових молодших бакалаврів та спеціалістів за такими напрямками, як: електроенергетика, право, облік і оподаткування, агроінженерія, менеджмент, право, фінанси, банківська справа та страхування.  У Ржищівській громаді Обухівського району діє два професійних заклади. Це – Ржищівський індустріально-педагогічний технікум по вулиці Шевченка, 93, та Ржищівський будівельний технікум по вулиці Освіти, 1. Педтехнікум може охопити профільним навчанням до 300 осіб, а будтехнікум – всього 100 осіб. Ржищівський фаховий коледж будівництва та економіки є нині державним вищим навчальним закладом. Заклад розпочав свою історію з 1929 року, коли на базі агрошколи і ліквідованого жіночого монастиря створили Ржищівський зоотехнічний технікум. Вступникам цього коледжу, а саме випускникам 9-11 класів, тут пропонують навчатися безкоштовно або за контрактом за напрямами "Економіка" і "Будівництво та цивільна інженерія". Очолює коледж – Іван Різниченко.  Ржищівський будівельний технікум Враховуючи освітній досвід попередніх закладів, то Ржищівський індустріально-педагогічний технікум наймолодший з педагогічних закладів області. Він був утворений в 1997 році на базі професійно-технічного училища № 14 і Ржищівського педучилища. А перейменований в індустріально-педагогічний фаховий коледж у лютому 2020 року. Тут готують під керівництвом директора Андрія Перегонцева випускників за спеціальностями "Професійна освіта. Будівництво та зварювання", "Облік і оподаткування" та "Інженерія програмного забезпечення".  У Бучанському районі Ірпінський державний коледж економіки та права профільну освіту надаватиме для 760 осіб. Заклад у місті Ірпінь (Ірпінська громада) по вулиці Університетська, 31, був заснований у 1997 року на базі Київського філіалу Українського фінансово-економічного інституту. Згодом він став структурним підрозділом Академії ДПС України. Випускники цього коледжу можуть працювати в податкових інспекціях, правоохоронних та фінансових органах, на підприємствах та в організаціях різних форм власності на посадах спеціалістів середньої ланки. Працює цей заклад під керівництвом Відмінника освіти, кандидата педагогічних наук Оксани Пілевич. Обласні спецзаклади Без проходження процедури ліцензування 24 лiцензiї видано закладам комунальної форми власності, а саме – Київської облради. Це – спеціальні навчальні заклади, кожних із яких одержав по дві ліцензії. Сім із них мають І-ІІ ступені, а отже надаватимуть початкову та базову освіти. Решта три ІІ-ІІІ ступенів і тут діти зможуть вже одержати базову та профільну освіти.  В Обухівському районі Васильківська спеціальна школа І-ІІ ступенів одержали ліцензії на початкову та базову освіти обсягом по 70 осіб кожна. Заклад можна знайти у Василькові по вулиці Преображенська, 1. На його офіційному сайті зазначається, що ця школа орієнтована на дітей із важкими порушеннями мовлення, тож є державним навчально-виховним і корекційно-відновлювальним закладом середньої освіти. Викладають тут на державні мові. 39 педагогічних працівників працюють під керівництвом директора з 21-річним педагогічним стажем роботи Людмили Куравської. На території Української громади з таким же обсягом працюватиме і Трипільський навчально-реабілітаційний центр. Він розташований в селі Трипілля по вулиці Корнійчука, 1. Ця школа також має статус  корекційно-відновлювального закладу. У школі проводять заняття з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, логопедії, ритміки, соціально-психологічної адаптації та трудової реабілітації. Очолює спецзаклад, де торік навчалося 106 учнів, Тамара Корх. У закладі діють 14 класів: із них 1-4 – 7 класів, 5-9 – 7 класів, а викладають українською. Навчально-виховний процес забезпечують тут 47 педагогів. З відкриття ж школи-інтернату вже минуло 60 років. Трипільський навчально-реабілітаційний центр У Білоцерківському районі в селі Великополовецьке по вулиці Центральна, 65 (Фурсівська ТГ) діє заклад Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів. Йому надали ліцензію за початковим рівнем для 48 осіб, базовою ж освітою тут можуть охопити більше учнів – 60 осіб із його загальною потужністю на 150 учнів. На форумі повідомляється, що в закладі проживають і навчаються діти з затримкою психічного розвитку, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних, малозабезпечених та неповних сімей від 3 до 16 років. Але нещодавно школа була позбавлена статусу інтерната. Керує цим закладом директор Людмила Меленчук. У Білоцерківському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі початковою освітою охоплять 45 осіб, стільки ж і базовою середньою. Заклад розташований у Білоцерківському районі за адресою: місто Біла Церкві, бульвар Олександрійський, 90. У цій школі піклуються про дітей з порушеннями слуху І-ІІ ступенів, зору та мовлення, надаючи загальну освіту (1-10-ті класи), соціальну допомогу та реабілітацію. Будівництво самої триповерхової будівлі школи із спальним корпусом датоване ще 1961 роком. Якісну освіту в закладі забезпечують 55 педагогів під керівництвом Ольги Верзун. Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр Історія наступного закладу також розпочалась у 1961 році, але у місті Тараща однойменної громади по вулиці Білоцерківська, 78. Тоді, ще школа інтернат, Таращанський навчально-реабілітаційний центр відчинив двері для 780 вихованців з усіх куточків  колишнього Радянського Союзу. Сьогодні ж КОДА дозволила надавати центру початкову освіту для 40 та базову – для 70 учнів. Крім середньої освіти, тут надають реабілітаційні послуги та працюють  групи  професійно-технічного  навчання. Навчають 93 викладача – це вчителі-дефектологи, спеціалісти різних категорій, методисти.  У селищі Володарка (Володарська громада) по вулиці Зарічна, 102-В діє Володарська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів-центр реабілітації. Він надаватиме базову освіту 100 школярам та ще сто здобуватимуть профільну освіту. З 1997 року заклад функціонує під керівництвом директора Анатолія Косовського, а працюють у школі 16 вчителів, 10 вихователів та сім медпрацівників. Заклад позиціонує себе як школу повного робочого дня. Тут пропонують ​інформаційно-технологічний профіль, вивчення іноземних мов та STEM-освіту та комфортні умови проживання. Боярська спеціальна школа І-ІІ ступенів зареєстрована у Боярці по вулиці Перша  Піщана, 1, а заснована у 1926 році. Згодом тут діяв будинок для безпритульних сиріт, який у 1965 році передали для облаштування обласної спеціальної  школи-інтернату для слабозорих дітей. Нині це вже Фастівський район. Заклад забезпечуватиме початковою освітою 45 та базовою – 50 осіб. Частина дітей одержує середню освіту, інша, із комбінованими  дефектами, програму допоміжної школи (максимальна наповнюваність класів – 6 учнів) та проходять профілактичне лікування органів зору. Термін здобуття базової освіти складає 10 років. Колектив школи складається із 29 педагогів. У цьому ж районі та вже на території Бишівської громади у селі Мостище по вулиці Квітнева працює Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів. Тут одержати початкову освіту зможуть 50 осіб, а базову – 70 осіб. Сам заклад розпочав працювати у 1944 році як дитячий будинок, згодом був реорганізований в допоміжну школу-інтернат.  Нині у закладі проводяться корекційно-відновлювальні заняття з лікувальної фізкультури, розвитку мовлення, ритміки, соціально-побутового орієнтування тощо. Також, як повідомляється на сайті закладу, з  4 по 7 класи учні опановують і по одному профілю професійно-трудового навчання. А саме: швейна та столярна справи, будівельна й сільськогосподарська праця, вивчення української народної вишивки та взуттєвої справи. Викладають – 34 педагоги, очолює – спеціаліст вищої категорії Наталія Василенко.  Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів З обсягом по 180 осіб вже базову та профільну освіти надаватиме Фастівський ліцей-інтернат. Він розташований у місті Фастів по вулиці Великоснітинська, 63. Ліцей здійснює підготовку учнів за кількома профілями: фізико-математичним, хіміко-біологічним та інформаційно-технологічним, а навчають тут більше 20 викладачів. А розпочинав свою діяльність ліцей, ще як трудова політехнічна школа-інтернат у 1962 році, згодом санаторна, фізико-математична, з 1991 – як природна-математична школа-інтернат і з 2003 року реорганізовано до ліцею-інтернату.  У Бориспільському районі 110 осіб базовою та 250 осіб профільною освітою охопить Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат "Патріот". Заклад функціонує у місті Переяслав по вулиці Грушевського, 49. Школа була заснована у 1960 році як школа-інтернат. З часом її реорганізували в інтернат з поглибленим вивченням української народної творчості, обласний ліцей мистецтв інтернатного типу, інтернат для дітей-сиріт. У "Патріот" заклад реорганізували ще у 2017 році. Очолює заклад з 2004 року – Василь Козій. Нині у закладі навчається 169 ліцеїстів та працює 30 педагогічних працівників. У ліцеї формують національну свідомість та громадянську позицію, пропагують військово-спортивні роботи тощо. А саме: поглиблено вивчають окремі предмети та одержують профільне навчання з військової справи, фізичного виховання та спортивної підготовки. Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.  Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.  Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах Також раніше Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В  Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах. Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту Чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.  Читайте: Нова трирівнева система освіти стала досяжною ще для 70 шкіл Київщини Фото: колаж KVКиевVласть

Націоналізація – це не коли у вас забирають, а це коли нам віддають! Практично всі економічні процеси неспроможні існувати поза суспільно-економічним інтересом. В Україні перегнута палка. Розсуспільнення економічних ресурсів зайшло вже далеко й створює проблеми і навіть неможливість відтворення та розвитку економіки держави та суспільства. Розсуспілення – це коли державне розпродане і власниками стали певні особи. Державне – це суспільне, Держава – уособлення всього суспільства й всього суспільного. Суспільне віддали унітарному власнику, і з суспільного користь має тільки він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Суспільство не контролює тарифи, суспільство не отримує своє від землі, води, повітря, надр. Вочевидь, що існує потреба у суспільства повернути контроль над тим, що належить йому, тобто націоналізація – усуспільнення. Націоналізація визначає не тільки необхідність повернення суспільного для суспільного володіння, співуправління та усуспільнення результатів. Націоналізація є необхідністю з ряду інших причин. Як виявилося, унітарний власник не спроможний бути ефективним власником суспільного. 1000 закритих підприємств, які раніше були державними, комунальними чи колективними, потрапивши в руки одноосібника, перестали існувати. Суспільство підсвідомо само по собі чинить опір – суспільство не зацікавлене в такому існуванні того, що було спільним. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Бізнес слабкий і деструктивний в існуванні й розвитку. Коронавірус, посуха, африканська чума, санкції сусідніх держав, недолугий уряд та грошово-кредитна політика – усе це робить бізнес нежиттєздатним. Бізнес починає просити гроші з бюджету, просити допомоги, вдаючись навіть до шантажу. Бізнес став найнижчим соціальним прошарком – йому повинні допомагати українці через державний бюджет, через різні канікули. Приватна теплоенергетика неспроможна конкурувати з державною атомною. “Зелена енергетика” живе й багатіє за гроші пересічних українців, які зі своєї кишені платять за те, щоб бачити нерентабельні вітряки та сонячні батареї. А уявіть, що власник теплоенергетики вирішить зупинити генерацію або стане неспроможний забезпечувати економічні процеси на виробництві генерацій? Економічна монополія з виробництва автомобілів у приватних руках неспроможна жити без підтримки та преференцій Держави. Споживачами автомобілів є суспільство. Постає питання: чому підприємство не належить державі (суспільству)? Зараз в Україні практично не виробляються власні автомобілі – втрачає економіка держави, втрачає суспільство. Тільки націоналізована  автомобільна галузь може мати право на підтримку від Держави та суспільне споживання під гаслом “купуй своє”. А поки що, якщо суспільство не власник, то купує чуже незалежно від того, де знаходиться виробництво – в Україні чи за кордоном. Тільки держава, як уособлення українського народу, може мати право на монополії – законне право на природні, економічні, адміністративні й інші монополії. Земля, по факту, зараз відібрана у її власників-селян (громадян). Орендарі землі не збільшують плату за землю, неспроможні розвинути тваринництво й переробку та ніяк і ніколи не зможуть протидіяти природним чинникам, в  тому числі й засусі – вирішення цих проблем можливо тільки через суспільні підходи – об’єднання (кооперацію) власників землі, яке дасть і дешевий доступ до державних фінансових ресурсів, і спроможність реалізації зрошення, і відновлення тваринництва та переробки.  Припинити (розірвати) орендні відносини, почати самостійно через об’єднання (кооперацію) обробляти власну землю – це суспільно необхідний процес, це суспільна націоналізація, це усуспільнення. Земля потребує націоналізації (усуспільнення) – повернення особисто кожному її власнику. Держава не може допомагати унітарним власника (орендарям, бізнесменам) – це протирічить суті державності. Але держава повинна діяти в інтересах суспільного, в т.ч. суспільно-економічних утворень за участю українців-власників землі. Якщо відбудеться концентрація землі в “одних руках” чи в межах села, чи в межах району чи монопольно в країні, то з’явиться суспільна необхідність націоналізації (усуспільнення) землі. Це вже не раз відбувалося в історії людства і, зокрема, нашої країни. Щоб не допускати такого витратного обігу землі, владі необхідно усвідомити, що Україні потрібні прогресивні земельні відносини в інтересах українців-власників землі, а не закон щодо обігу землі (про ринок землі), який спрямований на концентрацію землі і обезземелення українців. Тому всі, хто хоче скуповувати землю, повинні розуміти, що потім земля буде відібрана(усуспільнена) в інтересах українського народу. Приклади необхідності націоналізації можна продовжувати. Націоналізація (усуспільнення) як суспільна потреба, як суспільна необхідність, як суспільна справедливість, як економіко-суспільна необхідність (в тому числі припинення недержавних монополій) стає суспільно-економічним механізмом відновлення та розвитку держави Україна. Якщо повернутися до землі як матеріальної основи держави, то тут є наступне єдине чітке бачення. Наполегливі потреби суспільства повинні бути й будуть задоволені, зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів! – ця теза перевірена не раз  впродовж тисячоліть. Ця теза є відповіддю, чи необхідно українцю-власнику землі боротися (відстоювати) право розривати договір оренди за власним волевиявленням – так, необхідно. Моя діяльність, наша діяльність як Всеукраїнського Об’єднання Власників Землі – інформувати про природне (конституційне) право власника землі розривати договір оренди за власним волевиявленням та самостійне господарювання (в тому числі й за підтримки Держави) – будуть все більше й більше робити націоналізацію землі (усуспільнення діяльності на землі) “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності орендаря та права за договором оренди землі чи емфітевзису. P.S. В українській вікіпедії написано “Націоналізація — вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі”. В російській написано простіше “Национализация — передача в собственность государства”. Французська википедія пише “Une nationalisation (ou étatisation) est un transfert de la propriété privée vers la propriété publique”, що в перекладі значить “перехід від приватної власності до державної”. На фоні російської й французької вікіпедії українська бреше! Нас і тут залякують, що націоналізація це саме вилучення у осіб (громадян), щоб ми не хотіли цього права, боялися цього слова, держава не змогла реалізувати це права в інтересах людей. Хоча націоналізація – це вилучення, викуп, прийняття у власність державою матеріальних чи нематеріальних активів чи пасивів (прав), в т.ч. – прийняття у власність збиткових підприємств, з метою забезпечення національної безпеки Держави чи в інтересах Держави (суспільства). Долучайтеся до Всеукраїнського об’єднання власників землі, яке діє та діятиме виключно в інтересах власників землі. Ми єдині, хто: за право розривати договори оренди землі; за право вільного розпорядження землею; за не переукладання договорів оренди; за самостійне господарювання на власній землі; за збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази; за Товариства власників землі. Читайте: Націоналізація світла та газу! Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи Источник публикации КиевVласть

Що готує 2021-й? На потенційних інвесторів чекає підвищення цін за квадратний метр. І це логічно. Адже щороку ринок нерухомості диктує свої правила, яким мусять слідувати забудовники, аби не опинитися у грошовій пастці. Чому зростає ціна квартир на первинному ринку, які основні фактори на це впливають  – KV розповіли фахівці ринку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Експерти прогнозують, що ціна на квартири у Києві зростатиме поступово. Найбільший попит має нерухомість на первинному ринку, а саме — великі житлові комплекси, об'єднані загальною концепцією (архітектурні рішення в єдиному стилі, інфраструктура, закрита територія тощо). Зараз на ринку столиці більш як 100 різних об'єктів. Це дозволяє інвесторам обрати комфортне для них місце розташування квартири та прийнятну ціну. Великий попит мають квартири невеликої площі.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Ми будуємо житлові комплекси для людей, де намагаємося максимально ефективно використати весь простір. Та створюємо спокійну та приємну атмосферу для забезпечення добробуту мешканців. Наші спеціалісти враховують сучасні тенденції. Для цього ми залучаємо спеціалістів із Литви, які розробляють концепцію проєктів та здійснюють технічний нагляд за роботою підрядників”, - розповідає Едуард Соколовський, генеральний директор компанії “Столиця Груп”.  Тенденція підвищення чи зниження ціни залежить від кількох основних факторів: 1. Репутація забудовника. Якщо в історії є уже здані вчасно в експлуатацію будинки – це показник надійності та відповідальності.  2. Готовність будинку. Залежить від стадії будівництва(чи це тільки котлован, чи майже готовий будинок).  3. Район, де будують чи побудували будинок. Центр, околиця. Інфраструктура: чи є поблизу метро, зупинки громадського транспорту, парки, закрита територія тощо.  4. Матеріали, які використовують для будівництва багатоповерхівки (цегла чи панель, теплоізоляційні та звукові характеристики). 5. Сезонні коливання попиту та активності ринку нерухомості. Ціни можуть рости або падати навіть до 10-20%. Фінансова стійкість та економіка країни – це один із важливих чинників, від чого залежить підвищення чи зниження ціни. А на це впливає низка внутрішніх і зовнішніх факторів. Економічна стабільність у державі та впевненість у майбутньому дає можливість банкам надавати іпотечні кредити на прийнятних умовах для потенційних покупців квартири, тим самим збільшуючи платоспроможний попит на ринку нерухомості Києва та України.  “Якщо дивитися статистику за новобудовами у Києві -  всі ціни у гривнях за останні три місяці йдуть вгору. Наприклад, середня вартість квадратного метра станом на лютий 2020 року – 24 тисячі 500 гривень.  Станом на січень 2021 року – 28 тисяч гривень. В доларах ця цифра виходить незмінна – 990 доларів. Але якщо аналізувати ринок, то за останні два з половиною роки ціна за квадратний метр змінилася на 200 дол. Приміром січень 2018 року -  810 дол., в кінці року стало 850 доларів”, - розповідає Олександр Босенко, юрист з нерухомості, адвокат АО Constructivelawyer Також на ціну житла впливає попит, який насамперед залежить від платоспроможності та зростання внутрішньої міграції українців до Києва. Якщо ж купівельна спроможність людей буде збільшуватися – відповідно і ціна буде зростати. Чимало людей хочуть “утекти” зі старих неякісних будинків  та при можливості отримати від держави знижку чи кредит.  Ще один із факторів зміни цін на житло – зростання вартості послуг підрядників, які наймають висококваліфікованих працівників та використовують якісні матеріали для будівництва. “Ми залучаємо до всіх процесів компетентних підрядників, які своєю чергою наймають на роботу кваліфікованих працівників, зарплата яких має конкурувати із Чехією чи Польщею. У нас чимало матеріалів та комплектувальних надходять з-за кордону.Зазвичай – це віконні системи провідних світових брендів, теплоізоляційні матеріали, сантехнічне обладнання. Також ми встановлюємо газові дахові котельні, що дозволяє мешканцям не залежати від комунальних підприємств, що постачають тепло та гарячу воду. Усі ці заходи призводять до зменшення вартості опалення та гарячої води, що є приємним бонусом для наших покупців. Все це не може не впливати на кінцеву ціну квадратного метра”, - розповідає Едуард Соколовський, генеральний директор компанії “Столиця Груп”.  Отож, підсумовуючи, фахівці радять ретельно ставитися до вибору майбутнього помешкання. Якщо вам пропонують найнижчу ціну за квадратний метр на ринку нерухомості – це уже має насторожити. Тому обов’язково перевірте репутацію забудовника та усі необхідні документи. Фото: надане прес-службою компанії КиевVласть

ЦВК оголосила результати виборів до Бучанської районної ради. До райради зайшло 54 депутати від дев’яти політичних сил. Найбільше мандатів одержала партія "Європейська Солідарність" – 10. Далі йде партія "Слуга народу", у якої дев’ять мандатів та "Батьківщина" із сімома мандатами.  У "ЗА Майбутнє" та "Нові обличчя" по шість мандатів. Від "Удару" та ОПЗЖ в раду пройшло по п’ять депутатів, а від ВО "Свобода" та "Сила і Честь" – по три. Про це KV стало відомо із офіційних даних, розміщених на сайті ЦВК.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "Європейська Солідарність" Богдан Іванович Кавулич - директор ТОВ "Транстрейд-Інвест". Народився 8 серпня 1959 року у місті Стрий на Львівщині, нині проживає у столиці, має вищу освіту. Як член партії, набрав на виборах 454 або 22,74% голосів. Працював начальником управління з питань оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, протидії та виявлення корупції Київської ОДА, паст-президент ГО "Ротарі клуб "Київ-Софія". Був помічником народного депутата IV скликання Анатолія Матвієнка (блок Юлії Тимошенко). У 2019 році сума його доходів склала понад 120 тис. гривень. Він має будинок на 147,9 кв. м та дві ділянки (1029 та 897 кв.м) у селі Любимівка, будинок на 44 кв.м та ділянку на  1 тис. кв.м у селі Стрий на Львівщині, а ще  – авто Renault Duster 2017 року випуску. Має він і готівкові запаси: 10 900 доларів, 2800 євро, 379 тис. гривень. Олексій Петрович Черкашин - заступник голови Бородянської районної ради VII скликання (обраний у 2015 році депутатом від "Батьківщини". Народився 5 травня 1984 року у місті Кременчук, нині мешкає у Бучі. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Як безпартійний, набрав від виборців 469 або 23,49% голосів. Також він йшов у депутати до Бородянської громади. У 2019 році він балотувався до Верховної Ради від Аграрної партії України. Був засновником компанії "Столичний юрист".  У 2019 році сума його доходів склала понад 281 тис. гривень. Крім доходів, у своїй декларації він не вказав більше жодного рухомого чи нерухомого майна.  Наталія Федорівна Зима – самозайнята особа-нотаріус. Вона пройшла по другому виборчому округу як безпартійна, одержавши 489 або 24,49% голосів. Також вона балотувалася і до обласної ради, але не пройшла. Народилася вона 6 липня 1984 року, має вищу освіту та проживає у селищі Макарів. У своїй декларації кандидата у депутати вона вказала, що має квартиру у Києві на 100.7 кв.м, а також користується будинком в Макарові, квартирою в Броварах на 113,6 кв.м та будинком в Чернігівській області. Їздить вона на BMW X3 2018 року випуску. Від зайняття підприємницькою діяльністю у 2019 році вона одержала 750 329 тис. гривень, а також 17394 тис. гривень страхових виплат, 22727 тис. гривень аліментів, 310 тис. гривень доходу від відчуження рухомого майна. Готівкою вона зберігає 2,7 млн гривень, на банківських рахунках – 165 доларів та понад 50 тис. гривень. Має вона і фінансові зобов’язання у розмірі понад 1,4 млн гривень.  Олена Олександрівна Гуменюк-Торган – військовослужбовець Збройних Сил України. Пройшла по третьому округу як безпартійна, набравши 679 або 34,01% голосів. У 2019 році вона висувала свою кандидатуру на посаду голови Циблівської громади, проте не пройшла. Народилася вона 28 березня 1972 року, має вищу освіту та проживає в селищі Коцюбинське. Входила у склад Громадської ради при КОДА, де відповідала за соціальний захист та є засновницею благодійного фонду "Імені комбата 11 БТРО "Київська Русь" Гуменюка Олександра Леонідовича".  У її декларації провідного спеціаліста військової частини № 3796 вказано, що вона має ділянку на 509 кв.м та квартиру на 40,3 кв.м в Ірпені, ділянку на 1200 кв.м в селі Абрамівка та у спільній власності квартиру у Коцюбинському на 107,4 кв.м. З 2016 року вона їздить на Citroen C-tlysee 2016 року випуску. У 2019 році сума її доходів склала 544 тис. гривень, родини – понад 91 тис. гривень. Владислав Євгенійович Дзівідзінський – приватний підприємець та новообраний заступник голови Бучанської райради. Обраний в ЄБВО як безпартійний, набравши 161 або 8,06% голосів. Народився він 20 вересня 1983 року, з Чернівців та проживає нині в столиці. Закінчив Чернівецький політехнічний коледж за спеціальністю "Архітектура будівель і споруд", Школу муніципального управління центру економічного розвитку і Школу молодого політика. Також Київський національний університет імені Т. Шевченка за напрямом "Політологія" та Національний університет біоресурсів і природокористування України – "Філософія". Проходив стажування в комітеті з питань культури та духовності Верховної Ради України. Він – політолог, політичний коментатор, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики, співорганізатор дослідницьких проєктів соціологічної VP Agency, громадський діяч та учасник суспільно-політичних проєктів. Має 22-річний досвід проведення виборчих кампаній. На його сторінці в Facebook вказано, що він працює заступником директора в Українському інституті політики та є позаштатним кореспондентом "Новости Украины". З 2008 по 2020 роки надавав перукарські та салонні послуги краси в Чернівцях. Дзівідзінський також є власником фірми "Сomp & Copy" та "Comp2Copy" (ремонт цифрової техніки) та має корпоративні права в ТОВ "Ріелтінвест". У його декларації кандидата на посаду заступника голови Бучанської райради вказано що його дохід у 2019 році склав понад 1 млн гривень. Він задекларував квартиру на 50,40 кв.м та нежилі приміщення у столиці, ділянку на 582 кв.м у Чернівцях, будинок на 118,4 кв.м та ділянку на 2274 кв.м у Тарасівці  у сумісній власності квартиру на 55,3 кв.м. Має автівку Ford Focus 2011 року випуску. Також він має 2750 штук цінних паперів АТ "Стахановський вагонобудівний завод" вартістю по 1,05 гривня кожна. Готівкою він зберігає 150 тис. доларів.  Назар Іванович Крицкалюк – доцент кафедри публічного адміністрування Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та соціальних наук. Обраний як безпартійний по 4 округу з 672 або 33,66% голосами. Народився він 16 січня 1989 року в Старому Косові на Івано-Франківщині, має вищу освіту та проживає у селі Білогородка. За даними ресурсу "Посіпаки", був помічником народних депутатів VIІ скликання Василя Гладія та VIІІ скликання Олександра Співаковського. Є співзасновником ГО "Інвестуй в Україну". Олександр Анатолійович Рибачук – приватний підприємець та депутат Білогородської сільської ради VII скликання (обраний у 2015-му як самовисуванець). Народився він 30 липня 1985 року, має вищу освіту та проживає в селі Білогородка. Обраний як безпартійний, набравши 696 або 34,86% голосів по 5 округу. Він є засновником київської мережі автомайстерень ТОВ "Альден Груп". Як ФОП зареєстрований у 2004 році і займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.  У 2019 році сума його доходів склала понад 680 тис. гривень. Його дружина має будинок на 209 кв.м та ділянку на 1590 кв.м у Білогородці. Сам же Рибачук має ділянку на 4996 кв.м та будинок на 64 кв.м у Житомирській області. Він також задекларував цінне обладнання стенд регулювання кутів розвалу/сходження Hoffman та камеру фарбувально-сушильну Yoki для автомобілів. Він має солідний автопарк із семи легкових автівок: Honda Accord 2004 р.в., Renault Kangoo 2007 р.в., BMW X5 2010 р.в., дві Chevrolet Aveo 2011 р.в. та Chevrolet Aveo 2008 р.в., Renault Clio Symbol 2012 р.в. У спільній власності він позичив третім особам загалом 140 тис. гривень, має готівкою 7 тис. доларів та 150 тис. гривень. У банку він зберігає газалом 160 тис. гривень. Вікторія Юріївна Гнатюк – тимчасово не працює. Як за безпартійну за неї проголосувало 1101 або 55,16% виборців. Народилася вона 12 травня 1992 року, має вищу освіту та проживає у селі Шевченкове.  Вона подала декілька декларацій на посаду депутата райради. У першій за 2 грудня 2020 року вказала, що має квартиру на 51,4 кв.м у селі Шевченкове, одержала виплати на дитину у розмірі 19,7 тис. гривень, має готівкою 6 тис. доларів та 135 тис. гривень. В іншій, за 9 грудня, вона задекларувала у спільній власності квартиру (20%) на 62.8 кв.м у Шостці, авто Honda Accord 2006 року випуску та авто чоловіка – Hyundai Sonata 2015 року випуску, яке він придбав торік за 147 тис. гривень. Також вона вказала його дохід у загальній сумі понад 31 тис. гривень. Також її чоловік має заощадження: готівкою 150 тис. гривень та 20 тис. доларів, у банку загалом – понад 220 тис. гривень.  Богдан Леонідович Ясь - приватний підприємець та волонтер. Народився він 16 травня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Також він висував свою кандидатуру в депутати Ірпінської громади. Як член партії був обраний по округ №6, набравши 501 або 25,10% голосів. У декларації за 2019 рік він вказав ділянку на 1 тис. кв.м у Михайлівка-Рубежівка, у спільній власності в Ірпені: будинок на 93 кв.м та  ділянку на 153 кв.м. та 1 тис. кв.м, у Бучі – три ділянки на 374, 373 та 373 кв.м. Їздить він на Fiat Doblo 2008 року випуску та BMW 518 1995 року випуску. А ще дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі понад 1 млн гривень та 60 тис. гривень. Готівкою він зберігає 1,2 млн гривень та 55 тис. гривень.  Активний громадський діяч Олеся Олександрівна Василець народилася вона 30 червня 1993 року у Луганську та з початком АТО на Сході країни переїхала і нині проживає в Ірпені. Вивчала журналістику в Нацуніверситеті "Києво-Могилянської академії" та Луганській національний університет імені Тараса Шевченка, навчально-тренінговому центрі "Language & Business Trainers". А ще вивчала економіку та фінанси на онлайн-курсах "Prometheus" та політичні науки в Громадська організація "Ліга інтернів". Як член партії обрана по 7 округу, набравши 31 або 31,61% голосів. Також йшла в депутати до Ірпінської та Коцюбинської громад. За даними ресурсу "Посіпаки", Василець була помічником народного депутата Ярослава Маркевича. У 2019 році балотувалася й до Верховної Ради по округу 114 Луганської області. Вона є засновником кав'ярні "Гюррем" в Ірпені та з аналогічною назвою школи східних танців "Гюррем", яка сьогодні має розгалужену мережу по країні. Вона також була керівником підприємства "Файна кава", а у 2017-2018 роках – менеджером у міжнародному освітньому холдингу "Соль". До цього – в міжнародній словенській компанії "Studio Moderna Ukraine". З листопада 2020 року працює у міжнародному бюро комунікацій Magonova & Partners.  Крім того, вона член ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка, голова Центру маркетингових досліджень і мікробізнесу "Crystal" та волонтер з мікробізнесу та соціального підприємництва ПРООН в Луганській і Донецькій областях. "Слуга Народу" Ольга Романівна Олійнич – перший кандидат та безпартійна, з 2010 року – депутат Ірпінської міськради (у 2015-му обрана від партії "Солідарність жінок України"). У 2011 році була секретарем Ірпінської міської ради. Нині тимчасово не працює. Народилася 26 червня 1961 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Була головою ГО "Ірпінчани", директором КП "Ірпіньзеленбуд". За даними місцевого порталу, її ім’я неодноразово згадувалося в корупційних та земельних скандалах.  У 2019 році сума її доходів склала понад 443 тис. гривень, родини – понад 416 тис. гривень. Її чоловік має в Бучі будинок на 124,2 кв.м, ділянку на 1 тис. кв.м, а вона ділянку на 900 кв.м. У спільній власності Олійнич є ще будинок (42,8%) на 102,7 кв.м та ділянки на 426 кв.м (50%) та 714 кв.м (33,33) у Ірпені. Крім того чоловік має ще чотири ділянки по 105 кв.м кожна та ще чотири від 137 до 190 кв.м у цьому місті. Їздить вона на Toyota RAV 4 2013 року випуску, чоловік – на Toyota Prado 2008 року випуску. Також чоловік має 39% корпоративних прав в ТОВ "Торговий центр "Айдаріс". У банку депутатка зберігає 2534 доларів, 2542 євро та 100 909 тис. гривень.  Станіслав Юрійович Сегеда – приватний підприємець. Народився він 22 січня 1989 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як безпартійний був обраний по округу №2 , набравши 405 або 20,29% голосів. Як ФОП зареєстрований з 2017 року і займається наданням послуг мобільного харчування та ресторанами. У своїй декларації вказав, що має дві автівки: ВАЗ 21104 2005 року випуску та MAZDA 6 2014 року випуску. Займаючись підприємницькою діяльністю торік заробив 992 596 тис. гривень. Готівкою зберігає 30 тис. доларів, 5 тис. євро та 160 тис. гривень. Олександр Григорович Воробйов – тимчасово не працює. Народився 27 січня 1980 року, має вищу освіту та проживає у селищі Ворзель. Як безпартійний обраний в ЄБВО, набравши 107 або 5,36% голосів. В 2019 році він балотувався до ВРУ по 95 виборчому округу. Був помічником народного депутата Дмитра Голубова (обрався від БПП) на платній основі. Працював виконуючим обов'язки гендиректора в ДП "Спецагро" (надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). У декларації кандидата на посаду депутат вказав, що має будинок на 71.9 кв.м, землю на 1499 кв.м та об'єкти незавершеного будівництва у Ворзелі. Його дружина має Lexus LX 470 2004 року випуску, яким користується Воробйов. Готівкою він зберігає 100 тис. гривень, 14 тис. євро та 41 тис. доларів. Ганна Олексіївна Страховська – начальник комерційного відділу ТОВ "Страховський груп" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Народилася 21 лютого 1985 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійна обрана по округу №3, набравши 742 або 37,10% голосів. На її сторінці у Facebook вказано, що вона є керівником соціальної платформи BeCity. Згідно декларації, її дохід склав понад 1,5 млн гривень, родини – понад 2,8 млн гривень. У спільній власності вона має квартири на 71,6 кв.м та 60,7 кв.м у Ірпені. Їй належать квартира на 161,4 кв.м, нежитлове приміщення на 42,7 кв.м у Ірпені, землю загальною площею 4 670 кв.м у Гостомелі та Ірпені. Її чоловік, ексдепутат Ірпінської міськради,  має шість квартир, 10 нежитлових приміщень, землі загальною площею на 4 925 кв.м та у користуванні – 11 671 кв.м в Ірпені. Страховська має автівку Land Rover FreeLander 2010 року випуску, чоловік – квадроцикл та баштовий кран. Крім того, у нього є корпоративні права в ТОВ "Страховський груп" та ТОВ "Комфорт Сервіс Приірпіння" та він є серед засновників ГО "Київська обласна федерація олімпійського тхеквондо (ВТФ)", ТОВ "Страховський груп лтд", яка зареєстрована на Кіпрі. Також має нематеріальні активи: знаки для товарів та послуг.  Готівкою вона зберігає 30 тис. доларів, 100 тис. гривень та має кредит у розмірі майже 200 тис. гривень, чоловік – 90 тис. доларів, 300 тис. гривень та має позику у розмірі понад 25 мл гривень.  Анатолій Михайлович Лановий – сервіс консультант ТОВ "Авто-Метрополіс", учасник АТО. Як безпартійний, пройшов по округу № 4, набравши 646 або 32,36% голосів. Народився він 2 лютого 1979 року на Вінниччині. Закінчив Хмельницьку академію Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького. Проживає в Крюківщині. З 2016 року очолює ГО "Вільне об'єднання патріотів учасників АТО". Його дружина – ексдепутатка Калинівської селищної ради Васильківського району. У декларації він вказав, що має квартиру на 29 кв.м та недобудовану на 64.65 кв.м у Крюківщині та ще дві ділянки на 800 кв.м у Тарасівці та 20 тис. кв.м на Вінниччині, а дружина на 37710 кв.м на Житомирщині. Їздить він на мотоциклі Jianshe JS150-31. Заробив він 72 тис. гривень – дружина – 150 тис. гривень. Готівкою він зберігає 89 тис. доларів. Також він продав у 2019 році квартиру на суму понад 1 млн гривень. Руслан Борисович Ахмеян – тимчасово не працює, громадський діяч, практикуючий юрист. Як безпартійний пройшов по округу №5, набравши 298 або 14,92% голосів. Народився 5 листопада 1998 року та проживає в Софіївській Борщагівці. Вивчав право, фінанси та кредит у Фінансово-правовому коледжі та вчиться на юрфаці Київського нацуніверситету. У 2019 році його дохід склав 100 тис. гривень. Він задекларував майно матері: авто Toyota Camry 2019 року випуску, квартиру на 53,2 кв.м у столиці, ділянки загальною площею 3 112 кв.м, магазин на 48,9 кв.м, будинок, у спільній власності – ділянки площею на 1 701 кв.м у Софіївській Борщагівці. Також у Хотянівці у нього ділянка на 700 кв.м. Крім того, мати одержала дохід від надання майна в оренду. Він має корпоративні права ТОВ "Рім-2015". Готівкою він зберігає 150 тис. доларів, 250 тис. гривень.  Володимир Михайлович Дубас – тимчасово не працює. Народився він 19 травня 1987 року, має вищу освіту та проживає у селі Музичі. Як безпартійний обраний в ЄБВО з 459 або 22,99% голосами. У його декларації вказано, що він має три ділянки на 4 473 кв.м в Музичах, апарат для обсмажування кави, нематеріальні активи та корпоративні права в ГО "Футбольний клуб Музичі". Займаючись підприємницькою діяльністю, він заробив 441 853 тис. гривень. Готівкою має 2,5 млн гривень.  Артем Олександрович Рижак – приватний підприємець. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 69 або 3,45% голосів. Народився він 4 грудня 1990 року та проживає у селі Горенка. Закінчив Київський політехнічний інститут, Академію муніципального управління. Працював у спілці ініціативної молоді "СІМ", менеджером з досліджень та розробок у консалтинговому агентстві "BizGames" та освітньому майданчику Unidream. Також він є помічником-консультантом народного депутата Олександра Корнієнка ("Слуга народу"). Як ФОП він зареєстрований з 2017 року і займається консультуванням з питань комерційної діяльності й керування. Згідно з його декларацією, орендує квартиру у Києві та заробив понад 4,8 млн гривень. У банку він зберігає до 20 тис. гривень, готівкою має 20 тис. доларів, 10 тис. євро та 200 тис. гривень.  Василь Васильович Феєр - директор ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп". Народився 12 березня 1975 року в селі Угля на Закарпатті, має вищу освіту. З 1996 року працював у Польщі, Чехії, Німеччині. У 2003 році повернувся до України та оселився в Ірпені. Як безпартійний, набрав від виборців 301 або 15,08% голосів. У 2019 році сума його доходів склала понад 155 тис. гривень, дружини – 283 367 тис. гривень. Його дружина має дві квартири на 94,9 та 41,6 кв.м у Гостомелі, він же має три нежитлових приміщення та квартиру на 104,4 кв.м у Гостомелі, ще дві квартири в Ірпені у власності сина – на 35,2 та 42 кв.м. Він задекларував також цінне рухоме майно: годинник наручний з біло-жовтого золота Zenith, наручний годинник Perrelet з діамантом Perrelet. Феєр їздить на BMW, яких у нього два – 535XI 2012 року випуску та X5 2012 року випуску У спільній власності він має корпоративні права на ТОВ "Альфакат Євразія" (будівництво житлових і нежитлових будівель), йому належить ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп" (організація будівництва будівель), ТОВ "Угля" (діяльність фітнес-центрів). Готівкою він зберігає 300 тис. доларів, 180 тис. євро, 5 млн гривень, дружина – 120 тис. доларів, 100 тис. євро та 3 млн. Також дружина має фінансові зобов’язання у розмірі понад 1,4 млн гривень.  "Батьківщина" Андрій Олегович Нагребельний – перший кандидат, директор ТОВ "Професійний бійцівський союз". Народився 8 серпня 1978 року, має вищу освіту та проживає в Лісниках, член партії. Після виборів очолив Бучанську райраду. Також він балотувався до Київської облради. Він – діючий співвласник та колишній голова наглядової ради (2014-2019 рр) ПрАт "АТЕК" (діяльність – організація будівництва будівель, функціонування спортивних споруд), де має 2440 акцій вартістю по 500 гривень кожна. Нагребельний – колишній керівник Києво-Святошинської районної парторганізації ВО “Батьківщина”. В 2019  році балотувався від партії до ВР по 95 округу. В 2006 році балотувався до ВР по списку виборчого блоку “Влада народу”. Є власником ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Рідна земля”, співвласником та директором ТОВ “Професійний бійцівський союз”, співвласником ТОВ “Траум Фабрік”, ТОВ “Біопромінь”, ТОВ “Фінансово-правова група “Лад” і ТОВ “Господарсько-комерційний центр українського реєстрового козацтва”. Співзасновник ГО “Спілка учасників АТО “Патріот” і БО “Благодійний фонд “Пересвіт”. У 2019 році його дохід склав понад 30 млн гривень. Він має сім ділянок загальною площею 109 тис. кв. м у Богуславському районі. У 2019 році придбав Mercedes-benz S 400 CDI 2018 року випуску за 4,5 млн гривень та дружині Mercedes-benz GLE 400 2019 року випуску за 2,6 млн гривень. Має ще дружина і Land Rover Range Rover Evoque 2013 року випуску. Третім особам він позичив 444 168 тис. гривень, готівкою має 2,5 млн доларів та 500 тис. євро, у банку – 18 348 тис. гривень. Вадим Анатолійович Бородай – займається приватною діяльністю. Народився 22 серпня 1968 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії обраний в ЄБВО, набравши 113 або 5,66% голосів. Він є засновником ТОВ "Чевоний дуб" (прісноводне рибальство) та ТОВ "Євразіябуд Трейд" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Він задекларував у користуванні недобудований об’єкт у Ірпені. Займаючись незалежною професійною діяльністю він заробив 280 тис. гривень та має 69 600 тис пенсії. готівкою він має загалом 1,5 млн гривень. Та має фінансові зобов’язання у розмірі 2,3 млн гривень. Віталій Леонідович Нелюбин – працював директором ТОВ "Комунально-житлове управління Альтернатива". Як член партії, обраний по округу №2, набравши 574 або 28,75% голосів. Також балотувався до обласної ради. Народився 14 травня 1972 року, освіта – загальна середня, проживає в Бучі. Він – ексдепутат Ірпінської міської ради (фракція  “УКРОП”, в 2015 році очолював міський список партії), місцевий забудовник. За даними аналітичної системи Youcontrol, є засновником 18-ти та керівником 14 підприємств (зазвичай – обслуговуючих кооперативів житлових комплексів).  У 2019 році його дохід склав понад 300 тис. гривень. У декларації вказав лише транспортний засіб дружини: Range Rover Evoque 2013 року випуску. Він має корпоративні права в ТОВ "Комунальний Альянс", ТОВ "Таксомоторний парк 13250" та ТОВ "Комунально-житлове управління Альтернатива". Є в нього і фінансові зобов’язання у розмірі 12,5 млн гривень та 6,1 млн гривень.  Алевтина Володимирівна Ковальчук – фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах). Як член партії пройшла по округу № 3, набравши 504 або 25,25% голосів. Також вона пройшла до Бучанської міської ради. Народилася 6 липня 1977 року, має вищу освіту та проживає у Ворзелі. Помічниця нардепа 8-го скликання Івана Вінника (БПП). Депутат Ворзельської селищної ради 7-го скликання (самовисування). В минулорічній декларації вказала, що має житловий будинок площею 192,8 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі Range Rover. Її дохід склав 4 млн 657 тис. 855 гривень, ще 1 млн 310 тис. 727 гривень отримала від продажу рухомого майна. Має заощадження у розмірі 150 тис. гривень.  Тетяна Миколаївна Яловчак  - тимчасово не працює. Як безпартійна обрана в ЄБВО, набравши 51 або 2,55% голосів. Народилася вона 10 жовтня 1979 року та проживає у селі. Мила. Родом із Донеччини. Здобула три вищі освіти і кваліфікацію психолога, інструктора з йоги, арт-терапевта, сомельє. Має власний бізнес – туристичну компанію. Вона - українська альпіністка, волонтер. Перша українка, член всесвітнього неформального альпіністського "Клубу семи вершин". Є другою українкою, котра здійснила сходження на Еверест в складі другої комерційної групи, з використанням кисню. В 2020 році видала першу книгу "Підкори свій Еверест. Як поразку перетворити на перемогу". Вона задекларувала садовий будинок на 77.20 кв.м в Донецькій області, квартиру на 67.30 кв.м в Донецьку та землю на 1031 кв.м у Криму, авто Нісан Мікра 2006 року випуску та авторське право на книгу. Готівкою вона має 3 млн гривень.  Святослав Вікторович Куценко – волонтер БФ "Здорова нація". Народився 1 серпня 1983 року має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії, обраний в ЄБВО з 297 (14,87%) голосами. Також він балотувався до обласної ради. В 2015 році був обраний депутатом Ірпінської міської ради VII скликання від партії “Нові обличчя” мера Ірпеня Володимира Карплюка, але Ірпінська ТВК в 2017 році позбавила його мандату і всі суди він програв.  На парламентських виборах 2019 року очолював ОВК №95 від ВО “Батьківщина”, та був висунутий кандидатом в народні депутати по цьому округу від “Громадянської позиції”. В цьому ж окрузі на виборах президента в 2019 році був представником кандидата Володимира Зеленського. На парламентських виборах 2014 року очолював ОВК №95 від Ліберальної партії України. Також пишуть, що в 2010 році він обрався до Ірпінської міськради від Громадянської позиції”, проте в офіційних джерелах не вдалось знайти цьому підтвердження. Співвласник ТОВ "Метрокс" (будівництво житлових і нежитлових будівель) та власник ПП “Павліна-СЛ”. Волонтер благодійного фонду "Здорова нація", який, схоже, не має юридичної реєстрації. Олександр Миколайович Копаниця – голова правління ПАТ “Мостобуд”. Народився 12 червня 1961 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши 130 (6,51%) голосів. Також він балотувався до обласної ради. Раніше головою наглядової ради ПАТ “Мостобуд” був скандально відомий екс-нардеп від Партії регіонів Володимир Продівус. Олександр Копаниця працював помічником народного депутата VI скликання Володимира Личука (фракція Партії регіонів). Також Олександр Копаниця був власником та керівником ТОВ “Торговий дім “Мост”, дію якого припинено. Він задекларував землю на 0.12 та будинок на 359.3 кв.м у столиці. Із транспорту має ГАЗ 21 1963 року випуску, VOLVO XC90 2019 року випуску, Mercedes-benz Vito 112 CDI 2007 року випуску, Mercedes-benz S500 2006 року випуску. У 2019 році він одржав пенсію у розмірі 91 156 тис. гривень та дохід від відчуження рухомого майна у сумі 49 тис. гривень. Готівкою має 1,2 млн гривень, 350 тис. доларів та 88 тис. євро, кредит – у розмірі 703 324 тис. гривень  "ЗА Майбутнє" Олександр Петрович Нігруца – перший кандидат, депутат Київської обласної ради 7-го скликання та директор ТОВ "Арх-Буд". Народився він 22 червня 1976 року року в селі Студена Вінницької області та проживає у Петропавлівській Борщагівці. Закінчив Національний аграрний університет України, кваліфікація інженер-електрик Безпартійний. Також він балотувався до обласної ради. Він – президент СК “Чайка”, перший заступник голови Київської обласної федерації футболу, член виконавчого комітету ГО “КСРФФ”. У 2019 році його дохід склав понад 111 тис. гривень. Він має квартиру в столиці на 60,4 кв.м та дві ділянки на 83785 кв.м у Білогородці та 22987 кв.м у  Вінницькій області, авто МАЗ 551605 2005 року випуску. Також він задекларував майно родини.  А ще корпоративні права у спільній власності ТОВ "Маш-буд сервіс", ТОВ "Лайт-Буд", ТОВ "Джерельні води", йому належить ТОВ "Геліос-К-2018". Готівкою зберігає 163 тис. гривень.  Людмила Володимирівна Забела – пенсіонерка. Як безпартійна обрана в ЄБВО з 44 (22,14%) голосами. Народилася 19 вересня 1964 року на Житомирщин та проживає в селі Маковище. Закінчила Житомирський державний педінститут ім.Івана Франка. В 1988 році з родиною переїхала на Київщину, в Макарівський район. З 1997 року по 2015 рік працювала в Макарівській райраді радником голови ради, начальником організаційного відділу та керуючою справами райради. Обиралася депутатом Макарівської райради, помічник народного депутата Сергія Скуратовського. Чоловік її має шість ділянок в Макарівському районі та будинок, вона – квартиру в Києві на 128,8 кв.м, шість ділянок землі загальною площею 263 157 кв.м, недобудований будинок на 303 кв.м у Макарівському районі. Їздить вона на Audi Q5 2013 року випуску, Volkswagen Transporter Car пасажирський 2007 року випуску. Пенсію вона одержує у розмірі 73920 тис. гривень, дохід чоловіка – 1,1 млн гривен в ПрАТ Миронівський хлібопродукт. Григорій Дмитрович Тищенко – завідуючий хірургічним відділенням Макарівської  ЦРЛ. Народився він 18 жовтня 1954 року, має вищу освіту та проживає в Макарові. Як  безпартійний, обраний по округу №2, набравши 68 (43,48%) голосів. Також він балотувався до Білогородської громади та обласної ради. Був депутатом Макарівської райради 6-го та обласнї ради 7-го скликань. Олексій Олександрович Мартинюк – на ЦВК вказано, що він був помічником-консультантом заступника голови Київської обласної ради. Народився він 18 грудня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійний, обраний в ЄБВО, набравши 93 (4,65%) голоси. Він задекларував лише авто Honda Civic 2008 року випуску та дохід дружини в понад 50 тис. гривень. Готівкою він має 17 тис. доларів. Є членом ГО "Я-Бучанець". Руслан Васильович Турок – приватний підприємець. Народився він 1 вересня 1977 року, має вищу освіту та проживає у Гостомелі, Як безпартійний, обраний в ЄБВО, набравши 484 (24,24%) голосів. Протягом 2006-2008 років працював головним інженером у Державному експертному центрі. Як ФОП зареєстрований із 2006 року і займається посередництвом у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. Його дохід у 2019 році склав понад 3,9 млн гривень. У Гостомелі він має ділянку на 800 кв.м, а дружина сім ділянок і квартиру.Також він вказав три вантажівки та легкове авто Toyota Tundra 2010 року випуску. Готівкою він має 1 млн гривень, 500 тис. доларів та у банку – 93 475 тис. гривень, дружина: 500 тис. гривень, 20 тис. доларів та у банку – 30 341 тис. гривень.  Владислав Костянтинович Хахулін – начальник управління в Київоблраді, обраний заступником голови Бучанської райради. Депутат обласної ради VII скликання від "Батьківщини" та 2020 році був відкликаний партією. Як безпартійний, набрав на виборах 50 або 2,50% голосів виборців. Народився 21 січня 1987 року у Києві, де і проживає. Закінчив Нацакадемію державного управління при Президентові України, Харківський національний університет внутрішніх справ та Національний Технічний Університет України "Київський Політехнічний Інститут".  У 2019 році його дохід склав понад 330 тис. гривень, родини – 399 тис. гривень. У декларації за 27 березня 2020 року вказано, що він був головним спеціалістом відділу інформаційних технологій управління інформаційних технологій та матеріально-технічного забезпечення виконавчого апарату Київоблради. Його дружина має ділянку на 1043 кв.м у Хотянівці та квартиру на 74.6 кв.м у столиці. Їздить вона Peugeot 208 2013 року випуску. У спільній власності з дружиною він має готівкою 30 тис. доларів, 20 тис. євро, 150 тис. гривень. У банку він зберігає понад 31 тис. гривень, дружина – понад 9 тис. гривень. "Нові обличчя" Оксана Володимирівна Залужняк – начальник юридичного відділу Ірпінської міськради. Народилася 19 вересня 1979 року в селі Уланів на Вінниччині, нині мешкає в Ірпені, має вищу освіту. Як безпартійна, набрав від виборців 9 або 0,45% голосів. Також вона йшла у депутати Ірпінської громади. У 2019 році сума її доходів склала понад 410 тис. гривень. Вона має ділянку на 457 кв.м та будинок на 57,4 кв.м в Ірпені. Депутатка є членом Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів Закарпатської області. Наталія Сергіївна Степушенко - студентка Університету державної фіскальної служби України, ексголова Ірпінської молодіжної громадської ради, громадський діяч. Народилася 23 квітня 2000 року в Житомирській області, нині мешкає в Ірпені, освіта – професійно-технічна. Як член партії, набрала 99 або 4,95% голосів. Є членом БО "Платформа Ерудитів" Та ГО "Асоціація жінок України дія Приірпіння". Ванда Василівна Писанка - директор ТОВ "Ренесанс Буд" (будівництво житлових і нежитлових будівель). Народилася 8 лютого 1984 року в Києві, нині мешкає в Ірпені, освіта – закінчила Національний транспортний університет. Як член партії, набрала 258 або 12,92% голосів.  Вона має ділянку на 1400 кв.м та будинок на 393.9 кв.м у Трускавцях, будинок на 222,5 кв.м та 12 ділянок землі 17104 кв.м в Ірпені. Чоловіку належить 16 офісів, 44 квартири, 19 нежитлових приміщень та 5 ділянок землі на 26800 кв.м. Їздить чоловік на Land Rover Range Rover Velar 2018 року випуску та Renault trafik 2005 року випуску. Дохід чоловіка склав – понад 50 млн гривень. Готівкою Писанка має 73,7 млн гривень та кредит у розмірі 1,2 млн гривень. Наталія Вікторівна Смолянчук – старший викладач ВПНУБіП України "Ірпінський економічний коледж" та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Укроп". Обрана в ЄБВО з 281 (14,07%) голосом. Народилася вона 2 лютого 1971 року, має вищу освіту та проживає в Гостомелі. Вона є присяжною в Ірпінському міському суді та додатково працює вчителем в Ірпінському міському відділі освіти. У 2019 році її дохід склав понад 200 тис. гривень. Вона має дві ділянки 1800 на кв.м у Гостомелі, у спільній власності квартиру на 65.2 кв.м. Готівкою вона зберігає 345 тис. гривень. Дмитро Михайлович Негреша – керуючий справами виконкому Ірпінської міськради. Народився 10 червня 1988 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з  461 (23,09%) голосом. Є членом громадських організацій "Правозахисна група "Адвокат" та громадське формування з охорони громадського порядку "Ірпінська муніципальна варта". У 20019 році його дохід склав понад 608 тис. гривень дружини – 653 тис. гривпень. Він має квартиру на 89,2 кв.м в Ірпені, дружина два авто – Peugeot 107 2011 року випуску, Mercedes benz c180 2006 року випуску. Богдан Олександрович Слюсаренко – приватний підприємець та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Нові обличчя". Пройшов по округу №7 із 1099 (55,06%) голосами. Також він пройшов у раду Коцюбинської громади  Народився він 27 березня 1980 року, проживає в Коцюбинському, освіта – професійно-технічна. ЯК ФОП він зареєстрований з 1999 року, його діяльність – механічне оброблення металевих виробів. Є співзасновником "Громадської ради Коцюбинського". У 2019 році його дохід склав понад 2,4 млн гривень. Він має квартиру на 41,1 кв.м та гараж у столиці, ділянку на 920 кв.м, квартиру на 66.8 кв.м у Коцюбинському, два магазини, МАФ, шість конструкцій та два місця для розміщення зовнішньої реклами, нежитлове приміщення, дружина – квартиру на 61.8 кв.м та землю на 500 кв.м. Дружина їздить на Subaru Forester 2008 року випуску, він – Kia Soul 2010 року випуску. Готівкою зберігає 80 тис. доларів та 650 тис. гривень. "Удар" Іван Іванович Самойдюк – перший кандидат, який тимчасово не працює. Народився 8 липня 1992 року та проживає в Києві. Безпартійний. Вивчав бізнес-адміністрування та управління в університеті Великобританії. Був радником міністра інфраструктури України, помічник нардепа Максима Бужанського (фракція "Слуга народу"). Є засновником ТОВ "Стівен Орлікофф" (діяльність із керування комп'ютерним устаткованням) та ТОВ "Лавір" (веб-портали). Ольга Володимирівна Цилюрик – самозайнята особа-адвокат. Народилася 2 квітня 1990 року, має вищу освіту та проживає у Петропавлівській Борщагівці. Як безпартійна була обрана в ЄБВО з  19 (0,95%) голосами. Співвласниця адвокатського об'єднання “БТ Партнерс”, співзасновниця ГО “Медична правозахисна група “Здоров`я нації”. Працювала помічником депутата Київської облради VI скликання (2010-2015 рр) Романа Ганжі. Ймовірно, разом з відомим горілчаним підприємцем Євгеном Черняком є співзасновницею двох ГО – “Українська Медіа Варта” та “Українська Асоціація Аграрного Права”. У 2019 році її дохід склав понад 541 тис. гривень. Вона задекларувала квартиру на 62.9 кв.м у Петропавлівській Борщагівці, авто Honda CR-V 2007 року випуску та корпоративні права в адвокатському об'єднанні "БТ Партнерс". Готівкою вона має 15 тис. доларів, на банківських рахунках – 35 204 тис. гривень. Андрій Геннадійович Скочко – керівник та засновник ТОВ "Перша друкарня". Народився 10 лютого 1986 року, має вищу освіту та проживає у місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 52 (2,60%) голосами. Співвласник ТОВ “Копі Лайф”, ТОВ “Арт Інвест Компані”, ТОВ "Скобар". Співзасновник ГО “Київ – безпечне місто”. У 2019 році його дохід склав понад 60 тис. гривень. Він має на 500 кв.м землю на Черкащині. Ще готівкою зберігає 980 тис. гривень, 46 тис. доларів, у банку – 12053 тис. гривень. Анастасія Леонідівна Гуменюк  - тимчасово не працює. Як безпартійна, обрана в ЄБВО з 123 (6,16%) голосами. Також вона йшла до обласної ради. Народилася вона 6 жовтня 1992 року, має вищу освіту та проживає у Софіївській Борщагівці. PR-менеджер Facebook-спільноти “11 Dinners”, раніше працювала PR-менеджером QDRO-terraced house, а до того – в ZV Development. Також вона працювала PR-менеджером в компанії what.PR, керівником магазину "Brushme. Картины по номерам" та менеджером з продажу в "Artfour. Картины на холсте". Крім того, керувала в "Popart.Ua", була помічник комерційного директора в "ГолосUA", персональним асистентом виконавчого директора в "Enso" та педагогом-організатором в "УДЦ "Молода гвардія".  У 2019 році її дохід склав понад 8 тис. гривень.  Олександр Васильович Боришкевич – самозайнята особа, адвокат. Народився 9 серпня 1992 року, має вищу освіту та проживає в Києві. Як член партії, обраний в ЄБВО з 188 (9,41%) голосами. Також він балотувався до обласної ради. На одній зі своїх Facebook-сторінок написав, що працює в Київраді. Працював помічником народних депутатів: VIII скликання – Олега Велікіна (екскерівник Київської обласної організації “УДАРу”) та Артура Палатного (який є кумом мера Києва Віталія Кличка); VII скликання – Артура Палатного (фракція “УДАР”). На місцевих виборах 2015 року балотувався від партії “Нові обличчя” до Київської облради, Вишгородської райради та Вишгородської міськради. На парламентських виборах 2012 року був довіреною особою партії “УДАР” в Київській області та на 90 окрузі (Біла Церква). Був членом Ради громадського контролю НАБУ II скликання. Екс-партнер юридичної фірми “Register”, екс-партнер юридичної фірми “Brite & Gribe”. Був головою "Команди молоді Київщини" та головою аналітичного центру "1991". Перебуває у громадських організаціях "1991.покоління незалежних", "Народний люстраційний центр", "Центр політичного консалтингу лобіст". У 2019 році його дохід склав 8 тис. гривень. Він має квартиру на 39,1 кв.м, авто FIAT TIPO 2017 року випуску та корпоративні права в адвокатському об'єднанні "БТ Партнерс" та в ТОВ "Легал Про". Готівкою зберігає 68 тис. доларів, 600 тис. гривень та в банку в майже 40 тис. гривень. "Опозиційна платформа – За життя" Тетяна Леонтіївна Подашевська - перший кандидат та доцент Київського Національного університету культури і мистецтв. Народилася 28 грудні 1958 року, має вищу освіту та проживає в Петропавлівській Борщагівці. Також вона пройшла до обласної ради. До обрання працювала заступником Тетіївського міського голови, у 2010-2014 роках – замголови Київської ОДА, до 2005 — начальник Департаменту зв'язків з громадськістю МВС України. Вона – генерал-майор міліції, заслужений журналіст України, кандидат наук. В 2019 році балотувалась від “ОПЗЖ” ло ВР по 95 округу. Також балотуватися до ВР в 2012 році під номером 190 списку Партії регіонів. В 2015 році балотувалась до Київської облради від “Опозиційного блоку”. В 2013 році увійшла до топ-100 найвпливовіших жінок України за версією журнала “Фокус”.  Сергій Миколайович Гачков - директор ТОВ "Вівіан". Як член партії, обраний в ЄБВО з 143 (7,16%) голосами. Також йшов до обласної ради. Народився 2 жовтня 1986 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Він – власник ТОВ “Тандем-СС” та засновник ГО “Мій Ірпінь”. В 2015 році балотувався до Ірпінської міської ради від “Партії захисників вітчизни”. Його дохід у 2019 році склав 1,4 млн гривень. Він задекларував лише авто BMW 5231 199 року випускуЮ готівку у розмірі 1,2 млн гривень, 420 тис. доларів та 170 тис. євро.  Анатолій Петрович Гриценко – самозайнята особа адвокат. Народився 11 червня 1976 року, має вищу освіту та проживає у Києві. Як член партії, був обраний в ЄБВО з 268 (13,43%) голосами. У 2019 році його дохід склав понад 70 тис. гривень. Він має ділянку на 1996 кв.м та будинок на 162,30 кв.м у селі Кобці, його дружина – чотири ділянки на 5 500 кв.м. Їздить він на Hyundai Tucson 2018 року випуску. Також він має у спільній власності корпоративні права в ТОВ "ОК Альфа-Захист" та ТОВ "Охоронно-правова компанія "Геракл". Готівкою він зберігає 780 тис. гривень та має кредит у розмірі 597 750 тис. гривень.  Андрій Олександрович Суховій – начальник відділу експертизи заявок на винаходи в ДП "Український інститут інтелектуальної власності", заступник голови профспілки. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши 187 (9,37%) голосів. Народився він 20 червня 1983 року, має вищу освіту та проживає в Петропавлівській Борщагівці. У 2019 році його дохід склав понад 2 млн гривень. Він має квартиру на 38,4 кв.м у Петропавлівській Борщагівці, ділянку на 1 тис. кв.м, три ділянка на 2673 кв.м у Броварах та Ворзелі, у спільній власності будинок, дві ділянки, а дружина має дві квартири на 79,8 та 123,8 кв.м у столиці, ділянку на 1 тис. кв.м і будинок на 266,9 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Іван Ласлович Лехман - директор ТОВ "Делюкс Лайф" та депутат Ірпінської міськради VII скликання (обраний від Партії захисників Вітчизни). Народився 24 серпня 1983 року в селі Вишково Закарпатської області, освіта – вища. Як член партії, набрав 285 або 14,28% голосів. Був головою ГО “Координаційна рада Ірпінського регіону”. Є співзасновником ТОВ "ІБК "Оберіг" (будівництво житлових і нежитлових будівель), БФ "Допомоги 5 БТГР",  У 2019 році сума його доходів склала понад 510 тис. гривень. Він має дві ділянки на 866 та 600 кв.м, квартиру на 37,9 кв.м в Ірпені. Їздить він на BMW 525 TDS 1995 року випуску та має фургон Iveco Daily 2002 року випуску. Та був учасником у ТОВ "Делюкс лайф" (організація будівництва будівель). Є керівником підприємства Ірпінської міської організації української спілки ветеранів афганістану "Саланг" та членом ГО "Ірпінська міська організація Української спілки ветеранів Афганістану". ВО "Свобода" Анатолій Леонідович Ковінченко – перший кандидат, член партії, пенсіонер та депутат Києво-Святошинської районної ради VІ та VІІ скликань (фракція "Свобода"). Народився він 28 квітня 1952 року в Гомелі та проживає нині у Петропавлівській Борщагівці. Навчався у Київському державному інституті фізичної культури та спорту. З 1986 по 1988 роки працював в УВС Київської області на посадах інспектора та старшого інспектора. З 1988 р. по 1990 роки працював в МВС України на посаді заступника начальника відділу фізичної підготовки та спорту. З 1990 року по 2006 рік обраний сільським головою села Софіївська Борщагівка. В листопаді 2006 року вийшов на пенсію. Має звання полковника міліції. У 2019 році його дохід склав понад 41 тис. гривень, родини – понад 32 тис. гривень. Він має ділянку на 704 кв.м у Криму, дві ділянки на 11800 кв.м на Закарпатті, дружина на 2411 кв.м у Макарівському районі і незавершений будинок, на 12700 кв.м – у Закарпатській області, на 1668 кв.м – у Черкаській області і незавершений будинок та ще квартиру на 55,2 кв.м у Львівській області. Він їздить на Volkswagen transporter 2011 року випуску та водний засіб Motorboot 2000, дружина – на Hyundai IX35 2012 року випуску. У банку він зберігає 417 703 тис. гривень.  Олег Геннадійович Миронов - приватний підприємець. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 191 (9,56%) голосом. Народився 15 березня 1978 року та проживає у Білогородці. Закінчив Київський нацуніверситет будівництва й архітектури. Як ФОП він зареєстрований з 2008 року та займається роздрібною торгівлею залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.  Він задекларував 5 земельних ділянок загальною площею 8364 кв.м, ділянку у спільній власності на 2793 кв.м, два власних офіси та один у сумісній власності, будинок на 290,6 кв.м та 32 квартири. Переважно все майно знаходиться у Білогородці. Він має ще Volkswagen Transporter 2010 року випуску та Volkswagen Amarok 2014 року випуску. Його дохід складає 984 540 тис. гривень. Готікою зберігає 15 тис. доларів та 200 тис. гривень, у банку – 84 тис. гривень.  Ігор Олегович Ополінський – начальник відділу екологічного контролю Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 385 (19,28%) голосами. Народився він 22 серпня 1992 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Його дохід у 2019 році склав 108 459 тис. гривень. Він має квартиру на 78.1 кв.м у Ірпені, авто Kia Rio 2012 року випуску. Готівкою він має 22 тис. євро, 22 тис. доларів, 200 тис. гривень. "Сила і Честь" Михайло Григорович Харченко – перший кандидат та директор АТП ДП "Антонов". Народився він 11 жовтня 1948 року в Кагарлик   та проживає у Бучі. Безпартійний. Закінчив механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації за спеціальністю "інженер-механік з експлуатації літаків і двигунів". За даними "Урядовий кур’єр, у 1975-1980 рр. працював на ДП "Антонов" інженером, старшим інженером та провідним інженером з експериментальних робіт 2 класу (дослідження аеродинамічних характеристик літаків). З 1978 року – на льотній роботі. У складі екіпажу брав участь у перших польотах та комерційних рейсах літаків Ан-124 та Ан-225. У 1980-1992 рр. – провідний інженер з льотних випробувань літаків 1 класу. З 1992 по 1997 рр. – заступник директора авіакомпанії ДП “Антонов”. З 1997 по 2008 рр. – перший заступник начальника льотно-випробувальної і доводочної бази з льотної роботи. 2008-2013 рр. – пілот літака Ан-124-100 авіакомпанії ДП “Антонов”. З березня до серпня 2016 р. – керівник Центру льотної підготовки НАУ. З листопада 2016 р. –   директор АТП ДП “Антонов”.  Його дохід у 2019 році склав понад 1,6 млн гривень, родини – 40 тис. гривень. Його дружина має будинок у Бучі на 599 кв.м, він автівки – Mersedes S320 2002 року випуску та Folkswagen Tuareg 2013 року випуску. У банку він має 200 тис. гривень.  Роман Григорович Бахтігарєєв – пенсіонер. Народився він 13 червня 1954 року, має вищу освіту та проживає у Ворзелі. Як безпартійний, обраний в ЄБВО з 83 (4,15%) голосами. На Facebook він вказав, що є заступником голови правління, керівник апарату в EPA Ukraine та у складі громадська ради з екологічної безпеки при ДЕІУ. Мирослав Васильович Григорчук – доцент кафедри Державно-правових дисциплін Інституту економіки і права "Крок" та голова правління обласної організації партії. Як член партії, обраний в ЄБВО, набравши  37 або 1,85% голосів. Народився він 28 вересня 1962 року та проживає в Ірпені. Закінчив Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. За інтернет-даними, 26 років працював в органах внутрішніх справ. Зокрема був заступником начальника відділу департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС. Має чотири вищі освіти за гуманітарним, юридичним та економічним напрямками. Та балотувався позаторік до Верховної Ради по Івано-Франківській області. Має корпоративні права в ТОВ "Юр-імперіал Бізнес Груп". Його дохід торік склав понад 325 тис. гривень. Він має землю в Івано-Франківській області на 800 кв.м, а дружина недобудований будинок, у спільній власності у нього будинок на 57,8 кв.м у Ірпені та його дружина має будинок на 138 кв.м. Їздить він на Опель Аскона 1987 року випуску та ВАЗ Калина 2006 року випуску. У банку він зберігає 200 тис. гривень та має готівкою 35 тис. гривень.  Нагадаємо, Вишгородську районну раду VIII скликання представляє 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Вийшли з ради "Європейська Солідарність" Олена Валеріївна Павлова – обрана в ЄБВО як перший кандидат та безпартійна. Вона – офіцер морально-психологічного відділу Національного університету оборони України. Народилася 25 грудня 1982 року, має вищу освіту та проживає в Бучі. Також вона пройшла за списком як депутат до Ірпінської міськради. У її декларації кандидата на посаду депутата Ірпінської міськради, вказано що її чоловік має земельну ділянку на 800 кв.м в Ірпені та автівку Ауді А6. її дохід у 2019 році склав понад 374 тис. гривень, родини – понад 390 тис. гривень. Микола Іванович Бовсуновський – головний лікар Бородянського центру первинної медико-санітарної допомоги. На першому окрузі  за нього, як безпартійного проголосувало 524 або 26,25% виборців. Також він висунув свою кандидатуру в депутати Немішаївської ОТГ, але не пройшов. Не обрали його і в 2015 році до обласної ради, куди він балотувався від партії "Наш край". Народився він 26 апреля 1960 року, має вищу, місце освіта  та проживає в селищі Немішаєве. У 2019 році сума його доходів склала понад 483 тис. гривень, родини – понад 91 тис. гривень. Він має три ділянки загальною площею на 39 997 тис. кв.м у Бородянському районі і дві ділянки на 31 748 тис. кв.м у Житомирській області, будинки на 42 кв.м на Житомирщині, на 97,6 – в Микуличах, на 66,4 кв.м – в селі Коблицький Ліс. Його дружина у Бабинцях має земельну ділянку на 2500 кв.м, два будинки на 107 кв.м у Немішаєво та на 92,8 кв.м у Коблиці. Їздить він на Skoda Superb 2008 року випуску. У банку він зберігає 170 443 гривень. "Опозиційна платформа – За життя" Вікторія Вікторівна Шевченко – головний бухгалтер ТОВ "Макоша" (діяльність кафе). Обрана в ЄБВО з 86 (4,31%) голосами. Народилася вона 20 жовтня 1980 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. "Нові обличчя" Володимир Андрійович Карплюк – перший кандидат, голова партії та ексмер Ірпеня. Народився 2 серпня 1981 року та проживає в Ірпені. Закінчив Національну академію державної податкової служби України (НАГНСУ) за спеціальностями "Правознавство" та "Економіка підприємства". З 2003 по 2005 рік працював викладачем кафедри податкової політики та оподаткування НАГНСУ. Паралельно з цим працював помічником на громадських засадах депутата Верховної Ради  IV скликання Василя Гаврилюка (фракція "Відродження"). У грудні 2005 року був зареєстрований в Деснянському районі Києва як фізособа-підприємець, профіль – роздрібна торгівля з лотків та на ринках; діяльність припинена. Працював директором ТОВ "Сарафан" (рекламні агентства, неспецифічна оптова торгівля в Бучі), з 2010 по 2011 рік – заступник Бучанської міської голови Анатолія Федорука з економічних питань. У 2010 році безуспішно балотувався в мери Ірпеня. З жовтня 2014 по серпень 2018 року – міський голова Ірпеня. 2 серпня 2018 року на сесії Ірпінської міськради Карплюк офіційно оголосив про свою відставку. Складання повноважень, нібито було пов'язано з його планами брати участь в майбутніх парламентських виборах. На дострокових парламентських виборах 2019 року Карплюк одним з перших зареєструвався в ЦВК і балотувався по 95 округу (Ірпінь, частина Києво-Святошинського району) як самовисуванець. Проте – не пройшов.  З червня 2020 року – засновник і керівник ТОВ "Український науковий фонд" дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Активно займається громадською діяльністю. Його ім’я неодноразово згадувалося в скандалах, а особливо в конфліктах із головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком.  Наразі відсутня його декларація за 2019 рік, але KV неодноразово аналізувала його обширні статки та доходи. Петро Петрович Король – наглядач міського кладовища КП УЖКГ "Ірпінь" та депутат Ірпінської міськради VII скликання від "Укроп". Народився 27 травня 1986 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Як член партії, обраний по округу № 7 p 883 (44,23%) голосами. Ім’я депутата неодноразово згадувалося в скандалах, пов’язаних із земельними питаннями, погодженням генпланом міста Ірпінь тощо. Батько Петра Короля – Петро Король володіє бізнесом з надання ритуальних послуг “Пам’ять King” та вважається монополістом в Ірпені. У 2019 році його дохід склав понад 1 млн гривень, родини – 55 тис. гривень. У користуванні він має ділянку на 1200 кв.м, будинок на 263,4 кв.м, йому належить дві ділянки на 1 100 кв.м та квартира на 25.1 кв.м, недобудований будинок, авто Land Rover Discovery 3.0 Універсал-В 2012 року випуску. Дружина має дві ділянки на 1353 кв.м та будинок на 124,1 кв.м, недобудовану квартиру в Ірпені, авто Нісан Кашкай 2015 року випуску. Має він і готівкові запаси: 47 тис. доларів та 920 тис. гривень, на банківських рахунках у нього 344 981 гривень та 700 євро. Дружина має готівкою 42 тис. доларів, у банку – 70 221 гривень.  Олександр Сергійович Пащинський - директор ПП "Бнб Реал-промо" (рекламні послуги) та депутат Ірпінської міськради VII скликання. Як член партії, обраний по округу №6 з 1215 (60,87%) голосами. Народився 3 квітня 1984 року та проживає в Ірпені. Закінчив Нацуніверситет державної податкової служби України, факультет фінансів та банківської справи. Також він є директором ПП "Пащинський Олександр Сергійович". Його батько, Сергій Пащинський, власник асфальтного заводу в Приірпінні "Б.І.І.А.К" і відомий як головний монополіст сфери благоустрою та дорожнього будівництва. Відомо, що підприємство Пащинського регулярно виграє тендери на виконання робіт з асфальтування доріг та прокладання тротуарів у Приірпінні. Його дохід у 2019 році склав понад 1,7 млн гривень, родини – 1 млн гривень. Він задекларував майно дружини – три офіси та квартиру на 104,7 кв.м, він же має лише ділянку на 1 тис. кв.м. У декларації він вказав і п’ять одиниць сільгосптехніки, дві вантажівки. Сам же він їздить на Toyota Land Cruiser 2005 року випуску, Tesla S 2016 року випуску та дружина на Volkswagen Touareg 2014 року випуску. готівкою він зберігає 400 тис. гривень.  "ЗА Майбутнє" Лариса Петрівна Федорук – ексголова Ворзельської селищної ради. Народилася 25 березня 1970 року, має вищу освіту та проживає у Бучі. Як безпартійна, обрана в ЄБВО, набравши 1144 (57,31%) голоси. Також вона пройшла до Бучанської міської ради. Вона – рідна сестра голови Бучанської громади Анатолія Федорука. З вересня 1992 року по 2001 рік працювала вчителем української мови та літератури в Ірпінській середній школі-гімназії № 4, яка згодом була перейменована в Бучанську  Українську гімназію. З вересня 2001 року по січень 2007 року працювала на посаді  заступника директора з навчально-виховної роботи в Бучанській Українській гімназії. З січня  2007 року по грудень  2011 року працювала  у відділі освіти Бучанської міської ради на посадах заступника та начальника відділу освіти. З грудня 2011 року по жовтень 2015 року працювала керуючим справами виконавчого комітету Ворзельської селищної ради. У листопаді 2015 року була обрана селищним головою Ворзельської селищної ради.  В минулорічній декларації вказала, що має квартиру на 89,2 кв.м, дві земельні ділянки на 1 585 кв.м у Бучі. Їздить на автомобілі TOYOTA RAV4. Її зарплата склала 377 809 гривень, має ще 34 949 гривень та 5 500 доларів США заощаджень.  "Слуга Народу" Василь Васильович Олійнич – директор ТОВ "Ей-ві-еф Девелопмент Груп" (організація будівництва будівель). Як безпартійний обраний в ЄБВО з 301 або 15,08% голосів. Народився він 12 березня 1975 року, має вищу освіту та проживає в Ірпені. Нагадаємо, Вишгородську районну раду VIII скликання представляє 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Читайте: Вони пройшли: депутати ради Васильківської міської громади Фото: колаж KV КиевVласть

У Вишгородській районній раді VIII скликання буде представлено 42 депутати від шести політсил. Найбільше мандатів здобула партія "Слуга народу" – 12, на другій позиції  -"Європейська Солідарність" – 10 мандатів. Третє місце виборола партія "ЗА Майбутнє" – 7 мандатів, випередивши на одного депутата “Опозиційну платформу – За життя". Чотири мандати відійшли ВО "Батьківщина" і три – партії "Наш Край". Про це KV стало відомо із офіційних даних, розміщених на сайті ЦВК.  За даними ЦВК, із 13 політичних сил, що взяли участь у місцевих виборах до Вишгородської районної ради, поза бортом опинилися партії “Громадянський рух "Хвиля", яка одержала 1921 голос, "Сила і Честь" – 1889, ВО "Свобода" – 1815, "Пропозиція" – 1785, "Радикальна Партія Олега Ляшка" – 961, "Перемога Пальчевського" – 955, "Удар” – 808.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Батьківщина" 1. Олександр Миколайович Дзюба – обраний в ЄБВО як перший кандидат. Народився 18 червня 1975 року у Києві, має вищу освіту та проживає в селі Сувид Вишгородського району. Він – член політичної партії ВО "Батьківщина". З березня цього року був депутатом Київської обласної ради VII скликання (фракція ВО “Батьківщина”). До цього – депутат Вишгородської районної ради від “Батьківщини”, очолював районний виборчий список партії. В 2019 році був довіреною особою кандидата від “Батьківщини” в депутати ВР Романа Буковського по 96 округу (Вишгород), який в 2014 році балотувався по тому ж округу до ВР від “Опозиційного блоку”. Олександр Дзюба також балотувався до ВР в 2014 році по 96 округу – від “Батьківщини”. У 2019 році сума його доходів склала понад 372 тис. гривень, його родини – понад 128 тис. гривень. Йому належить квартира на 46,2 кв.м у столиці, ділянка на 523 кв.м у селі Сувид. Та у спільній власності з дружиною два корівники також у Сувид. Дружина же має дві ділянки у Вишгородському районі на 10 тис. кв.м та 1500 кв.м, автівку ВАЗ 2121 1995 року випуску. Сам же Дзюба користується TOYOTA Land Cruiser 2005 року випуску. Також його дружина має 25% корпоративних прав у ТОВ "Сувид" (діяльність – будівництво будівель та споруд), а він має по 20% у ТОВ "Енерговерба" (діяльність – змішане сільське господарство) та БФ "З відкритим серцем у майбутнє" та 25% прав на газету "Вишгородщина – моя Батьківщина". З дружиною готівкою він зберігає 5 тис. доларів та 280 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 2. Василь Іванович Прищепа - приватний підприємець.На першому окрузі за нього, як члена партії, віддали 135 або 16,05% голосів. Народився він 13 травня 1974 року у селі Лебедівка, має вищу освіту, проживає у селі Хотянівка. Має свою броварню.  Як ФОП він зареєстрований у 2001 році. Його діяльність пов'язана із роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах та виробництвом пива.3. Геннадій Володимирович Панамарчук - громадський діяч та член партії, депутат Вишгородської районної ради, директор ТОВ "Виікинг-4". Обраний в ЄБВО, за нього віддали 146 голосів або 17,36%. Народився він 30 серпня 1967 року у Києві, тут  і проживає, має вищу освіту. У 2019 році сума його доходу склала понад 978 тис. гривень. Він має дві квартири в Києві на 56 кв.м та 34 кв.м, дві автівки Тойота Кемрі 2013 року випуску за 412 тис. гривень та Mercedes-benz 508 D 1985 року випуску за 42640 тис. гривень. Він має корпоративні права вартістю 108 875 тис. гривень (25%) в  ТОВ "Викинг-4" (діяльність – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), вартістю 500 гривень (50%) ТОВ "Югвент" (діяльність – будівництво житлових і нежитлових будівель). Також він є одним із засновників ГО "Суспільний простір".  Готівкою він зберігає 30 тис. доларів та 928 700 тис. гривень, 20 тис. євро та на банківському рахунку має 12 987 тис. гривень. Також він задекларував видатки на суму  308 117 тис. гривень. Крім того, він зареєстрований як ФОП і займається роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах. 4. Володимир Миколайович Хан -  головний спеціаліст Київської облради. Обраний в ЄБВО як член партії, його результат – 3 або 0,35 % голосів. Народився він 2 серпня 1983 року у Києві, де і проживає, має вищу освіту. Працював начальник міжнародного відділу у Київській облраді. У 2019 році висував свою кандидатуру в депутати Циблівської ОТГ. У 2019 році сума його доходів склада понад 194 тис. гривень, його родини – 1 260 тис. гривень. Його дружина має квартиру на 75 кв.м в Софіївській Борщагівці, авто Hyundai Accent 2011 року випуску за 138 тис. гривень. У жовтні 2019 року він придбав за 101 566 тис. гривень рухоме майно в США.  "Європейська Солідарність" 1. Михайло Миколайович Якимчук – перший кандидат, обраний в ЄБВО як безпартійний, начальник управління комунального майна та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради. У 2015 році був обраний депутатом Вишгородської райради 7-го скликання від БПП.  Народився 22 березня 1985 року у місті Красилів на Хмельниччині, має вищу освіту, проживає у Вишгороді. З квітня 2016 року по 2019 рік виконував обов'язки генерального директора КП КОР "Друкар". Був зареєстрований як ФОП у сфері права з 2012 по 2018 роки. У 2019 році подавав свою кандидатуру в помічники голови ради патронатної служби виконавчого апарату Київоблради. У 2019 році сума його доходів складала понад 281 тис. гривень, його родини – 166 тис. гривень. Він має квартиру в Києві на 32 кв.м, 0,25% будинку на 171,2 кв.м на Хмельниччині. Він має корпоративні права (власник) у розмірі 50 тис. гривень в адвокатському бюро "Якимчук і партнери".. Готівкою він зберігає 15 тис. доларів та загалом 400 тис. гривень. Та з травня 2019 року кредит у сумі 128 290 тис. гривень.  2. Віктор Вікторович Шубка – тренер з хортингу та засновник ГО "Спортивний клуб "Характерник" та депутат Вишгородської міськради VII скликання (фракція "Воля"), майстер спорту України з хортингу. Обраний по округу №1 як безпартійний, набравши 286 або 34% голосів. Також він пройшов як депутат до Вишгородської міської ради. Народився 12 листопада 1983 року у Вишгороді, тут і проживає, має вищу педагогічну освіту. Є одним із засновників Вишгородського районного осередку всеукраїнської ГО "Українська Федерація Хортингу". У 2019 році його дохід склав понад 50 тис. гривень (заробітна плата в КП Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради та грошовий подарунок), його родини – понад 345 тис. гривень. Його дружина має ділянку на 1 тис. кв.м у селі Литвинівка, квартиру на 65 кв.м у Вишгороді та авто Hyundai Getz 2011 року випуску. Сам же Шубку має будинок на 154,3 кв.м та чотири ділянки загальною площею 3 145 кв.м у Вишгороді.  3. Василь Васильович Яковенко – депутат Вишгородської районної ради 7-го скликання (фракція "Воля"). Обраний по округу №1 як безпартійний, набравши 382 або 45,42% голосів. Народився 1 серпня 1957 року у Харкові, нині проживає у Вишгороді. Працює лікарем-хірургом в медцентрі "Аміда". Двічі був депутатом Вишгородської міськради та Вишгородської райради. Трудову діяльність розпочав у 1978 році у відділенні реанімації та анестезіології Дорожньої клінічної лікарні № 1 (Київ). Закінчив Київський медінститут ім. О.О. Богомольця, з 1980 по 1981 рік проходив інтернатуру за фахом "Хірургія" у міській лікарні Білої Церкви. Згодом, з 1981 по 1984 роки працював на посаді лікаря-хірурга у Ржищівській районній лікарні. З січня 1984 року його зараховано на посаду лікаря-хірурга хірургічного відділення Вишгородської ЦРЛ. Перебував у зоні АТО, де працював у складі І медичної роти Північного Київського територіального управління Національної Гвардії України у званні – капітан медичної служби, на посаді старшого ординатора операційно-перев’язувального відділення. Після служби очолив Новопетрівську районну лікарню.  У 2019 році сума його доходів склала понад 184 тис. гривень, його родини – понад 308 тис. гривень. Він має квартиру на 44,7 кв.м у Вишгороді та дві ділянки у Вишгородському районі загальною площею 2 103 кв.м та недобудований садовий будинок. Його дружина також має квартиру на 34,5 кв.м та ділянку у селі Жукин на 4999 кв.м, а син ділянку на 1200 кв.м у селі Толокунь. Їздить він на УАЗ 452 ЗПГ 1985 року випуску, дружина – на Daewoo Lanos 2002 року випуску. 4. Віктор Петрович Павленко – депутат Вишгородської райради (фракція "БПП") та головний лікар та начальник Вишгородської станції екстреної медичної допомоги КНП КОР "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф". Обраний по округу № 1 як безпартійний, його результат 676 або 80,38% голосів. Народився 14 січня 1962 року на Житомирщині, має вищу освіту, нині проживає у Вишгороді. Заслужений лікар України.  У 2019 році сума його доходів склала понад 378 тис. гривень. У Вишгороді у нього є три квартири на 51,5 кв.м, 53 кв.м та 87,2 кв.м та недобудований гараж, у районі п’ять ділянок загальною площею 9 980 кв.м. Їздить він на Mitsubishi Lancer 2007 року випуску. Готівкою він має 16 500 тис. доларів. 5. Христина Артурівна Басок – фахівець з організаційних питань Фонду комунального майна. Обрана в ЄБВО як безпартійна, набравши 87 або 10,34% голосів. Також вона балотувалася та пройшла в депутати до Петрівської ОТГ. Народилася 26 травня 1988 року на Полтавщині, має вищу освіту, проживає в Старих Петрівцях.  25 листопада вона подавала свою кандидатуру на посаду заступника Петрівського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Згідно із її декларацією, у 2019 році сума її доходів склала понад 127 тис. гривень (заробітна плата в Фонді та Київській терорганізації ПП "Європейська Солідарність"), членів родини – 2 698 тис. гривень. Її чоловік має квартиру в столиці на 78,70 кв.м. Із грошових активів вона має готівкою 10 тис. доларів та 300 тис. гривень, а її чоловік – 7 тис. доларів та 200 тис. гривень. Також на її сторінці вказано роботу у весільній агенції "Kristin".  6. Микола Олександрович Король - директор Вишгородської районної комплексної ДЮСШ. Обраний по округу №2 як безпартійний з результатом в 180 або 21,40% голосів. Народився 26 липня 1965 року в селі Іванівка Білоцерківського району, нині  проживає в Старих Петрівцях. Має вищу освіту. Очолює Вишгородську районну федерацію футболу.7. Дмитро Ігорович Ликов – фахівець з організаційних питань в ФОП "Ликов Д. І.". Обраний по округу №2 як безпартійний, за нього виборці віддали 402 або 47,80% голосів. Народився 5 травня 1980 року в столиці, тут і проживає. Закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури, Університет Короля Данила. Вивчав публічне управління і адміністрування в Нацакадемії державного управління при Президентові України. Працював головним архітектором у Вишгородській РДА. Згодом заступником  директора департаменту, а з червня 2017 року по липень 2019 року виконував обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА. У 2019 році сума його доходів склала понад 567 тис. гривень. Він має ділянку на 4990 кв.м у Новосілках Вишгородського району, квартиру на 42,1 кв.м в столиці, та ще чотири з часткою по 50% на 108,3 кв.м, 50,5 кв.м та 68,3 кв.м також в Києві та на 33,2 кв.м в селі Поляниця Івано-Франківської області. Має він і офіс в Києві (50%). Безоплатно він користується Mercedes-Benz ml 350 2014 року випуску. Також він задекларував авторське право (25%) на систему управління архітектурно-містобудівним інформаційним комплексом СУ АМІК. Також він з 2019 року зареєстрований як ФОП і займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. 8. Андрій Миколайович Апаров – адвокат в адвокатському об’єднанні "СВС-колегія" та провідний юрисконсульт в Міжрегіональному офісі захисних масивів дніпровських водосховищ міста Вишгород. Обраний по округу № 3 як безпартійний, за нього проголосувало 307 або 36,50% виборців. Народився та проживає в селищі Іванків (6 серпня 1977 року народження). Згідно із його біографією, він доктор юридичних наук, який закінчив юрфакульт Національного університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “Правознавство”, курси підвищення кваліфікації Інституту післядипломного навчання Національного авіаційного університету за спеціалізацією “Міжнародне повітряне право”, Бердянський інститут підприємництва,  за фахом – спеціаліст економіки. У 2008 році одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю. Крім того, закінчив Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій за напрямком перепідготовки та одержав спеціальність "Менеджер-економіст", факультет фізичного виховання Дрогобицького, Нацакадемію держуправління при Президентові України за програмою підготовки керівників структурних підрозділів МОН України, Держінспекції навчальних закладів України, відповідних структурних підрозділів обласних та Київської МДА. Викладав у Національному авіаційному університеті теорію та історію держави і права, Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій українознавство гуманітарного інституту, Київській держакадемії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Державному університеті інфраструктури та технологій. 9. Надія Костянтинівна Бірюк – начальниця відділу культури, національностей, релігій, молоді та спорту Іванківської РДА. Обрана як безпартійнана округу №3. За неї віддали 381 голос або 45,30%. Народилася 14 січня 1963 року в селі Білий Берег Іванківського району, нині проживає в селищі Іванків, має вищу освіту. У 2019 році сума її доходів склала понад 223 тис. гривень, її родини – понад 127 тис. гривень. Вона задекларувала п’ять ділянок чоловіка на 22 126 кв. м в Іванківському районі, квартиру на 51,5 кв.м та будинок на 150 кв.м, гараж, підсобні приміщення в Іванкові. На неї ж записана ділянка на 2 тис. кв.м у Термахівці. Також її чоловік має авто ВАЗ 2121 1993 року випуску. Також вона задекларувала у користуванні УАЗ 3303 1987 року випуску, УАЗ 315195-030 2007 року випуску та ЗАЗ 110270 2002 року випуску.  Також вона має 42 акції в ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього, а її чоловік 42 акції в ВАТ "Промінь". Вартість у кожного одного паперу дорівнює 0,25 копійок. 10. Сергій Дмитрович Горбенко – директор ТОВ "Трест – Дорбудтранс" (діяльність – вантажний автомобільний транспорт). Обраний в ЄБВО як безпартійний, де за нього віддали 13 голосів або 1,54% голосів. Народився 7 серпня 1975 року в Києві, тут і проживає, має вищу освіту."За Майбутнє" 1. Марина Сергіївна Ганіцька  - заступник голови Вишгородської районної ради та перший кандидат, яка була обрана в ЄБВО, як безпартійна. Народилася 20 серпня 1978 року в селі с. Синяк, тут і проживає. Закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Викладач історії". Працювала в Синяківській школі вчителем, а згодом очолила цей заклад. З 2006 року по 2015 рік депутат Синяківської сільської ради. У 2015 році була обрана від "Радикальної партії депутатом Вишгородської районної ради. У 2019 році сума її доходу склала понад 454 тис. гривень, її родини – понад 244 тис. гривень. Вона має три ділянки у селі Синяк Вишгородського району загальною площею 12 886 кв.м, електроцех на 71,4 кв.м. Вона задекларувала майно і Миколи Самійленка, який з нею проживає: вісім ділянок землі загальною площею 59 028 кв.м у Вишгородському районі, магазин на 245,5 кв.м та орендовану ділянку на 658 кв.м у селі Синяк. А також будинок сина на 186,9 кв.м в селі Червоне.  Їздить депутатка на Toyota Land Cruiser 2011 року випуску., а Самійленко має  сільськогосподарську (ЮМЗ 6А 1983 року випуску, Беларус 892 2005 року випуску) та вантажну техніку Камаз 5320 1981 року випуску, бортовий причіп та та легкових автомобілі – Lada 212140 2013 року випуску та Volvo V50 2006 року випуску. Готівкою вона зберігає 19 тис. доларів та 145 тис. гривень, а Самійленко – 20 тис. доларів та 120 тис. гривень. 2. Святослав Олександрович Морозов - заступник начальника відділу "Вишгородське бюро правової допомоги" Вишневського місцевого центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Обраний по округу № 1 як безпартійний, набравши 221 або 26,27% голосів. Народився 9 квітня 1993 року у Вишгороді, ту і проживає. Згідно із його сторінкою Facebook, вивчав право в Київській держакадемії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та  працював Державним виконавцем в Головному теруправлінні юстиції у Київській області. У 2019 році сума його доходів склала понад 129 тис. гривень, його родини – понад 2 тис. гривень. У спільній власності він має дві квартири (по 33%) на 51.8 кв.м у Вишгороді, на 43,6 кв.м у Києві та 18% правовласності на квартиру у столиці площею 89,9 кв.м. Користується авто Kia Ceed 2008 року випуску. У його дружини є готівкою 50 тис. доларів. 3. Анатолій Іванович Потапенко – головний лікар КНП "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка" ВРР та депутат Вишгородської райради 7-го скликання (фракція "Батьківщина"). Обраний по округу №1 як безпартійний, його результат 243 голоса (28,89%). Народився 17 грудня 1967 року в селі Вища Дубечня, тут і живе, має вищу освіту. Закінчив Києво-Могилянську академію. До реорганізації райлікарні, працював лікарем-стоматологом у Вишгородській ЦРЛ та був заступником голови Вишгородської райради.  У 2019 році сума його доходу склала понад 345 тис. гривень, його родини – понад 342 тис. гривень. Його дружина має дві ділянки на 10 тис. кв.м та 1 тис. кв.м у Вишгородському районі, у його власності три – на 300 та 301 кв.м у Вишгороді та 1200 кв.м у селі Лебедівка. Має він і недобудований будинок на 282 кв.м у Вишгороді. Його дружина їздить на KIA Cerato 2006 року випуску та Mazda CX 5 2015 року випуску, і зберігає готівкою 800 тис. гривень та 7 тис. доларів.  4. Ігор Петрович Биховченко – директор КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації". Обраний по округу № 2 як безпартійний, його результат – 226 або 26,87% голосів. Балотувався він і в депутати Петрівської ОТГ. Народився 26 липня 1980 року в селі Старі Петрівці, має вищу освіту. Закінчив Міжрегіональну Академію Управління Персоналом за спеціальністю "Правознавство" та Національний транспортний університет за спеціальністю "Мости і транспортні тунелі". У 2015 році був обраний депутатом Вишгородської райради як член "Радикальної партії Олега Ляшка" та працюючи на той час комерційним директором ТОВ "Торнадо". З 2002 працював у Всеукраїнському центрі професійної реабілітації інвалідів. Згодом працював в ГУ МВС України в Київській області, в товаристві "Здоров’я України". У 2019 році сума його доходів склала понад 251 тис. гривень, його родини – понад 81 тис. гривень. У його власності земля на 1445 кв.м та будинок на 186,5 кв. м у Старих Петрівцях. Його дружина має квартиру на 47,4 кв.м в у Вишгороді. Користується він авто Toyota Camry 2010 року випуску, а у дружини з 2018 року Nissan Micra 2006 року випуску за 47 тис. гривень. готівкою він зберігає 4500 тис. доларів та 105 тис. гривень, у його дружини є 227 270 тис. гривень. Він є одним із засновників ОК "Кооператив масив північний" (діяльність – комплексне обслуговування об'єктів). 5. Ігор Іванович Мадяр – голова обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельної компанії "Ольвія Буд". Обраний в ЄБВО як безпартійний. За нього проголосувало 105 виборців (12,48%). Народився 6 вересня 1980 року на Львівщині, має вищу освіту та нині проживає в селі Данилівка Васильківського району. З 2002 року по 2017 роки був зареєстрований як ФОП, основною його діяльністю на Єдиному держреєстрі вказано лісозаготівлю. Також він з 2010 року займається індивідуальною адвокатською діяльністю.  Також він є одним із власників ТОВ "Лігал Мінінг Компані" (діяльність у сфері права), ТОВ "Кібк-інвест" (діяльність – у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах), ТОВ "Об'єднана Лояльність" (діяльність – у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем), ТОВ "КВСМ Груп" (консультування з питань комерційної діяльності й керування), ОК "ЖБК "Будівельна Інновація" (організація будівництва будівель). 6. Сергій Миколайович Оніс – приватний підприємець та депутат Дитятківської сільської ради VII скликання (Іванківський район, самовисування). Обраний по округу № 3 як безпартійний, набравши 269 або 31,98% голосів. Народився 6 листопада 1969 року в селі Дитятки Іванківського району, де і проживає, освіта – загальна середня. Як ФОП він зареєстрований із 2003 року. Його діяльність пов’язана із лісопильним та стругальним виробництвом. 7. Олег Васильович Савенко – лікар-отоларинголог в ТОВ "Медичні центри "Медісвіт". Обраний по округу № 3 як безпартійний, його результат – 406 або 48,27% голосів. Народився 19 січня 1973 року на Полтавщині, нині  проживає в селищі Красятичі. Закінчив Національний медуніверситет ім. А.А. Богомольця за спеціальністю "Лікувальна справа" та  Національну медакадемію післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика  за спеціальністю "Отоларингологія".  Працював головним лікарем КНП ПРР "Поліська центральна районна лікарня". У його декларації за 2019 рік, після звільнення, вказано, що він має будинок на 112 км.м, ділянку на 875 кв.м у Красятичах, а його дружина квартиру у Вишгороді на 42,9 кв.м. Їздить він на Skoda Felicia 2000 року випуску за 21 тис. гривень та з 2019 року на Skoda Octavia 2005 року випуску за 154 413 тис. гривень. Має він і 472 акції ВАТ "Будмеханізація" вартістю по 0,25 копійок, стільки ж акцій і  у його дружини. Крім того, вона має 944 акції ВАТ "Київський впроваджувальний завод інноваційних засобів та автоматизації" та 252 акції ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів". Торік він одержав дохід у загальному розмірі понад 404 тис. гривень, його родина – 164 тис. гривень. Враховуючи, що Савенко за сумісництвом працює в Іванківській ЦРЛ, де має кабінет із платними послугами.  "Наш Край" 1. Микола Миколайович Урупа – перший кандидат та начальник Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра. Обраний в ЄБВО як безпартійний. Народився 24 жовтня 1957 року в Чорнобилі, нині мешкає в селищі Іванків. Закінчив Камянець-Подільський сільськогосподарський інститут. Трудову діяльність розпочав на посаді інженера-механіка. З 1992 року працював заступником начальника відділу зони відчуження, а з липня 1994 року – головою Іванківської районної ради. У 1995 році його було призначено головою Іванківської РДА. З 2000 по 2005 рік працював заступником голови Київської ОДА, згодом – директором Департаменту соцзахисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він – депутат Київської обласної ради четвертого, п’ятого та шостого скликань. В 2019 році був довіреною особою кандидата в депутати ВРУ Ярослава Москаленка. В 2015 році балотувався до Київської обласної ради від “Нашого краю”, але не пройшов. У 2002 році безуспішно балотувався до ВР за списком блоку партій "Демократична партія України – партія "Демократичний союз". Працював помічником народного депутата V скликання і ректора Національної академії Державної податкової служби Петра Мельника (фракція Партії регіонів) і помічником народного депутата ІV скликання Сергія Осики (фракція “БЮТ”). У 2019 році сума його доходів склала понад 366 тис. гривень, його родини – 38 тис. гривень. Він має три ділянки на 863 кв.м та 1500 кв.м в Іванкові, на 1200 кв.м у Велика Снітинка Фастівського району, будинок на 137,1 кв.м і гараж в Іванкові. Його дружина володіє ділянкою на 1142 кв.м у селі Лебедівка, квартирою на 86,6 кв.м та машиномісцем на 12,5 кв.м у столиці. Їздить він на Lexus 470 2004 року випуску, має вантажівку, водний засіб Lund 1625 2008 року випуску і причіп для його перевезення.  Його дружина у баку зберігає 100 тис. гривень. А сам Урупов є членом Всеукраїнської громадської організації "Товариство меліораторів та водогосподарників України" та президентом Всеукраїнського благодійного фонду "Сприяння соціальному захисту працівників галузі водогосподарського комплексу "Водоспад". Також він є засновником ГО "Всеукраїнська громадська організація "Товариство меліораторів та водогосподарників України". 2. Микола Васильович Горовий – тимчасово не працює та обраний в ЄБВО як безпартійний. За нього проголосували 73 виборця або 8,68%. Народився 18 травня 1961 року на Чернігівщині, нині мешкає в Броварах, має вищу освіту. Свого часу очолював КП "Спортивний клуб "Нептун". 3. Вікторія Віталіївна Лемешко – директорка "Фонд Вікторії Лемешко". Обрана в ЄБВО як безпартійна, її результат – 75 або 8,91% голосів.Також вона балотувалася до Вишгородської міськради, але не пройшла. Народилася 1 червня 1978 року на Рівненщині, закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка та проживає в Києві. З 2008 року вона зареєстрована як ФОП, займається в основному консультуванням з питань комерційної діяльності й керування."Опозиційна платформа – За життя" 1. Андрій Миколайович Царьов  - перший кандидат та приватний підприємець. Обраний в ЄБВО як член партії. Народився 13 січня 1975 року в селі Залишани Поліського району, нині мешкає в столиці, освіта – середня спеціальна. Як ФОП він займається роздрібною торгівлею з 2018 року. 2. Ірина Віталіївна Литовченко – директор ТОВ "Газета "Слово". Обрана в ЄБВО як безпартійна, набравши 213 або 25,32% голосів. Народилася 21 лютого 1982 року у селі Хотянівка, нині мешкає у Вишгороді, має вищу освіту.  3. Тетяна Павлівна Волотовська – заступник голови Вишгородської РДА. Обрана по округу № 1 як безпартійна, набравши 223 або 26,51% голосів. Народилася 6 жовтня 1979 року на Житомирщині, має вищу освіту та проживає в Києві. Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова за спеціальністю "Вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури" та  Державний вищий навчальний заклад "Університет менеджменту освіти" за спеціальністю "Управління навчальним закладом". Стажист-дослідник кафедри педагогіки управління та адміністрування Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДВНЗ "Університет менеджменту освіти".  Трудову діяльність розпочала у 1999 році  з виховательки дитсадка № 32 в Києві. З 2002 по 2010 роки працювала вчителем української мови та літератури спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 316 в Києві.  Згодом до 2012 року була вчителем української мови та літератури ПП "Навчальний заклад "Європейський колегіум" у Києві. У 2012 – 2016 роках займала посаду заступника директора з виховної роботи школи № 316. І до 2018 року очолювала Вишгородську спецшколу "Сузір’я". У серпі 2018 року призначена на посаду заступника голови Вишгородської РДА. У 2019 році сума її доходів склала понад 401 тис. гривень, її родини – 126 тис. гривень. У її власності є будинок на 68,3 кв.м у Житомирській області та квартира на 61,1 кв.м з коморою (3,5 кв.м) у Києві. Їздить вона на MAZDA CX-7 2008 року випуску, яку вона придбала торік за 67 тис. гривень(на auto.ria вживане авто цієї серії коштує від 200 тис. гривень), її чоловік на Mercedes-Benz GL 350.  4. Віталій Володимирович Головач - директор виробничо-комерційного ПП "Вікторія". Обраний в ЄБВО як член партії, йому вдалося одержати 149 або 17,71% голосів. Також він балотувався до Київської облради, але не пройшов. Народився 3 серпня 1975 року у Вишгороді, має вищу освіту та мешкає нині в столиці. ПП "Вікторія" зареєстроване у Житомирській області і діяльність пов’язана із будівництвом житлових і нежитлових будівель. 5. Руслан Олександрович Пірський –  тимчасово не працює. Обраний в ЄБВО як член партії, його результат 160 голосів (19,02%). Народився 12 травня 1975 року у селі Катюжанка, тут і продовжує жити, має вищу освіту. Свого часу працював головним спеціалістом відділу пасажирського транспорту в Управлінні інфраструктури Київської ОДА. Також він був зареєстрований як ФОП з 2002 по 2014 роки. Його діяльність була пов’язана із організацією будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду. 6. Олена Володимірівна Радченко – директорка в керуючій компанії "Комфорт+". Обрана по округу №4 як член партії, набравши  366 або 43,51% голосів. Також вона пройшла в раду Славутицької ОТГ. Народилася 26 липня 1982 року в Прип’яті, нині мешкає у Славутичі, має вищу освіту. Депутат Славутицької міської ради VII скликання (“Національна Демократична партія України”). Голова комісії ради з питань правопорядку та законності. За даними її декларації за 2019 рік, вона має будинок на 135,8 кв.м у Славутичі, який перебуває у сумісній власності. Її чоловік Сергій Радченко також має будинок у Славутичі на 143,6 кв.м у спільній власності. Також йому належить автомобіль KIA Cerato. Зарплата Олени Радченко скалала 91 203 гривень, ще 22 002 гривень вона отримала за рішенням суду та 2 566 гривень – відшкодування внаслідок Чорнобильської катастрофи. Її чоловік заробив 335 939 гривень.  Читайте: Вони пройшли: депутати Славутицької міської ради VIII скликання  "Слуга народу" 1. Володимир Петрович Удовиченко  - перший кандидат, обраний в ЄБВО як безпартійний, керівник Офісу реформ Київської області. Проте він також пройшов до Київської облради і вже приступив до роботи в її засіданнях. Народився 30 квітня 1950 року у селі Білогородка Києво-Святошинський району, проживає у Славутичі. Депутат Київської обласної ради VIІ скликання (“Наш край”) та ексмер Славутицької міськради.Читайте: Вони пройшли: фракція партії “Слуга народу” у Київоблраді VIІІ скликання 2. Марія Степанівна Решетнікова – тимчасово не працює. Обрана по округу № 1 як безпартійна з результатом в 403 голоси (47,91%). Народилася 1 серпня 1964 року в Чернівецькій області, нині проживає у Вишгороді. Вивчала російську філологію в Кам'янець-Подільський педагогічний університет та політологію в в Київському інституту політології та соціального управління. Була заступником голови Вишгородської міськради V скликання. У 2010 році була обрана депутатом Вишгородської міськради від "Партії регіонів". У 2017 році висувала свою кандидатуру в керівники експертної групи розвитку місцевого самоврядування Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, терорганізації влади та адмінтерустрою в Мінрозвитку громад. 3. Роман Володимирович Буковський -  заступник директора ТОВ "Профрент". Обраний по округу № 1 як безпартійний. Його результат – 494 або 58,73% голосів. Також він пройшов до обласної ради. Народився 19 лютого 1979 року на Чернігівщині, має вищу освіту та проживає у Вишгороді. Є засновником ГО “Асоціація будівельної галузі Київщини”, БО “Фонд”.  Буковський особистість доволі відома в столичному регіоні і на Вишгородщині. У 2015 році у Київоблраду зайшов тільки після того, як цілий ряд депутатів, які пройшли в колегіальний орган від "Оппоблока" склали свої повноваження і посунулися. У 2019 році, перед парламентськими виборами, склав повноваження депутата. Офіційна версія – він розчарувався в партійних ідеалах. Балотувався у Верховну Раду від ВО “Батьківщина” по 96 округу (Вишгород), але програв. У 2014 році балотувався по тому ж округу до ВР від “Опозиційного блоку”.  У 2016-му ім'я Буковського фігурувало у великому земельному скандалі навколо наділів села Нові Петрівці. Тоді в історію навіть втручалася Генпрокуратура. У минулому році задекларував 5 годинників: Zenith LVMN, IWC, Hublot та два Ulysse Nardin. Має 50% прав на грузинську компанію ТОВ “Профрембуд Грузія”. Мав заощадження у розмірі 398 237 гривень, 634 389 доларів США, 23 євро.  4. Ірина Олександрівна Правдива - директорка КП Новопетрівської сільської ради "Новопетрівський медичний консультативно-діагностичний центр". Центр функціонує з 2019 року і до його складу входять поліклініка та стаціонарне відділення. Обрана по округу №2 як безпартійна, набравши 392 або 46,61% голосів. Народилася 13 січня 1984 року в селі Нові Петрівці, де і проживає, має вищу освіту. Була головою Вишгородської районної організації Товариства Червоного Хреста України. У 2019 році її дохід склав понад 336 тис. гривень. Вона користується будинком на 140,6 кв.м та має ділянку на 810 кв.м у Нових Петрівцях. З 2009 року вона їздить на Chevrolet Aveo TC58U 2008 року випуску. Третім особам вона позичила 80 тис. доларів, на банківських рахунках має загалом понад 80 тис. гривень та 262 долара, а також 25 євро, 457 рублів. 5. Інга Вікторівна Підкурганна – начальник юридичного відділу ВРКП "Комунальник". Обрана по округу №2 як безпартійна. Її результат -  459 або 54,57% голосів. Народилася 28 листопада 1987 року у Києві, має вищу освіту: вивчала правознавство та акторську майстерність. Проживає у Вишгороді. Працювала помічником судді у Вишгородському райсуді Київської області, а ще Теруправлінні Державної судової адміністрації України в Київській області. У липня цього року оприлюднила анкету як моделі та актора-початківця. У 2019 році сума її доходів склала понад 205 тис. гривень, її родини – 114 тис. гривень. У спільній власності вона має квартиру (25%) на 70,4 кв.м у Вишгороді, а ще ділянку на 0,12 кв.м у селі Воропаїв. У її чоловіка дві ділянки на 0,8 кв.м та 0,24 кв.м у селі Синяк. Її чоловік їздить на Lexus GX460 2010 року випуску за 405 тис. гривень, вона на Nissan Juke 2011 за 50 тис. гривень. Готівкою вона зберігає 489 тис. гривень, а її чоловік – 15 тис. доларів.  6. Юрій Олександрович Приходько – заступник начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) у Київській області Державної екологічної інспекції Столичного округу. Обраний по округу №2 як безпартійний з результатом 528 або 62,78% голосів. Народився 23 серпня 1984 року в селі Литвинівка, нині живе у Вишгороді. Закінчив Академію муніципального управління. Працював начальником відділу державної реєстрації Вишгородської міської ради У 2019 році сума його доходів склала 312 тис. гривень. Він має п’ять ділянок загальною площею понад 19 575 кв.м у Вишгородському районі, а його дружина одну на 1200 кв.м. Також він користується квартирою на 161.1 кв.м у Вишгороді. Дружина має ще авто Hyundai Tucson 2016 року випуску, яким він користується. Готівкою він зберігає понад 1 млн гривень та 10 тис. доларів.  7. Андрій Васильович Кондира - директор ТОВ "Тіоніт Груп". Обраний в ЄБВО як безпартійний, набравши 31 голос (3,68%). Народився 14 березня 1970 року в Києві, тут і проживає, має вищу освіту. Він зареєстрований з 1996 року як ФОП. Як підприємець займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. З ціє сферою пов’язана і діяльність ТОВ "Тіоніт Груп",, власником якого він є. Підприємство існує з 2014 року і має уставний капітал у розмірі понад 1,7 млн гривень. Також він є співвласником ТОВ "АМК-ГРУП" та ТОВ "Барви" (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), ТОВ "ТОРГ-СЕРВІС К" (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах),  8. Олена Іванівна Овчіннікова - фінансовий директор ТОВ "Дизель продакшн" (виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм). Обрана в ЄБВО як безпартійна, набравши 87 або 10,34% голосів. Народилася 25 серпня 1969 року в столиці, де і проживає, освіта – професійно-технічна. З таким же ім’ям зареєстрований приватний підприємець в столиці, який займається виробництвом безалкогольних напоїв, мінеральних вод, розлитих у пляшки. 9. Сергій Васильович Яценко – голова Іванківської РДА та обраний по округу №3 як безпартійний, набравши 454 або 53,98% голосів. Також він балотувався на голову Іванківської ОТГ, але не пройшов. У його біографії йдеться про те, що він народився 19 грудня 1976 року у селі Радинка Поліського району. Закінчив у 1998 році Переяслав-Хмельницький державний педінститут ім. Григорія Сковороди за спеціальністю "Фізичне виховання і біологія". Має 19 років загального стажу роботи у державної служби – 7,5 років. Трудова діяльність розпочав у 2000-х роках  вчителем фізичної культури, біології та вихователя ГПД у Луговицькій школі на Київщині. згодом був переведений на посаду вчителя фізкультури до Радинської школи.  Дві каденції, починаючи з 2008 по 2015 рк, обіймав посаду сільського голови Радинської сільської ради. У 2010 році до ради зайшов як член партії "Єдиний Центр". З грудня 2015 року по листопад 2016 року перебував на обліку в Іванківському районному центрі зайнятості. З лютого 2018 року по жовтень 2019-го працював водієм виконавчого апарату Поліської райради. З лютого 2020 року очолює Іванківську РДА. Відповідно до його декларації за 2019 рік, уся нерухомість сім'ї Яценко знаходиться в селі Радинка Поліського району. У Сергія Яценка: з 1976 року перебуває в користуванні будинок 87,9 кв.м і з 2010 року, також в користуванні, земельна ділянка на 2500 кв.м. З 2014 року у власності Сергія Яценко є земельна ділянка на 19 999 кв.м. У дружини з  2011 року перебуває в оренді житловий будинок 43,1 кв.м та у власності з 2014 року – дві земельні ділянки: 2500 кв.м і 20 001 кв.м. На доньок з 2105 року записані дві земельні ділянки по 20 тис. кв.м. Автомобіль в родині один – з 2019 року Citroen Xsara Picasso 2006 року випуску за 131 300 тис. гривень. Дружина декларанта – Інна Яценко задекларувала корпоративні права (одна з трьох засновників) в Сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі "Фаворит – 2013", профіль – змішане сільське господарство. За підсумками 2019 року Сергій Яценко задекларував дохід в розмірі 1 млн 539 тис. 378 гривень, в тому числі 43 тис. гривень – зарплата в Поліській райраді і понад 1,4 млн. гривень  – від підприємницької діяльності в ТОВ "Альпініон". Дружина одержала 223 тис. 816 гривень, в тому числі: 204 тис. гривень – зарплата в Поліській райраді та 20 тис. гривень – у відділі освіти Поліської РДА. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову та в раду Іванківської ОТГ 10. Андрій Євгенович Анісімов  – комерційний директор ТОВ "Зроблено в Україні", місце проживання: 827 98,33 безпартійний 3. Він – екс-перший заступник голови Київської ОДА. Народився він 14 жовтня 1973 року в місті Грозному, нині проживає в селищі Красятичі. Закінчив Слов'янський державний педагогічний інститут за фахом "Фізична культура" та "Менеджмент організацій", одержавши кваліфікацію економіста. Він був здобувачем на кафедрі Міжнародна економіка Донецького національного університету. У 2006 році захистив дисертацію кандидата економічних наук. Згідно з офіційною біографією, з 1994 по 1999 рік, а також в 2014-2015 роках, Анісімов працював в комерційних структурах на керівних посадах. З 1999 по 2003 рік – у виконкомі Слов'янської міської ради, за 2005 рік – в Донецькій торгово-промисловій палаті. Далі рік він працював в інвестиційно-будівельній компанії. З 2006 по 2013 рік працював на різних посадах в Донецькій ОДА, в т.ч. начальником головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин. Після рік очолював головне економічне управління Донецької міськради. З 2015 по 2016 рік – в.о. старшого наукового співробітника Інституту економіки промисловості НАН України (Київ). З 2016 по 2017 рік очолював Поліську РДА, з 3 липня по 21 грудня 2017 року – голова Бородянської РДА. З 26 грудня 2017 по 12 листопада 2018 року – перший заступник голови Київської КОДА Олександра Горгана. Був звільнений на підставі своєї заяви, в зв'язку з припиненням повноважень Горгана на посаді голови адміністрації. Читайте: Вышгородский райсовет возглавил экс-первый замгубернатора области Анисимов 11. Денис Олександрович Маслій – юрист міської ГО "Лабораторія малого бізнесу". Обраний по округу № 4 як безпартійний -  291 або 34,60% голосів. Також він пройшов депутатом до Славутицької міськради і вже приступив до роботи в раді. Проте в даних ЦВК, як обраний депутат, у списку він відсутній. Народився 3 липня 1986 року в Харкові, проживає у Славутичі. Вивчав юриспруденцію в Українсько-Російському інституті (філія Московського державного машинобудівного університету в Чернігові). Працював спеціалістом першої категорії в Управлінні освіти і науки Славутицької міської ради. У його декларації кандидата на посаду юриста міської ГО "Лабораторія малого бізнесу" від 3 грудня вказано, що торік його дохід склав 85 тис. гривень. У спільній власності він має квартиру на 52,4 кв.м у Славутичі, його дружина на 74 кв.м.  12. Ніна Анатоліївна Єрьоміна - директорка Палацу дітей та молоді Управління освіти Славутицької міської ради. Обрана по округу № 4 як безпартійна, за неї проголосувало 379 виборців (45,06%). Народилася 8 січня 1969 року на Чернігівщині, має вищу освіту, нині мешкає в Славутичі. Нагадаємо, до Бориспільської районної ради VIII скликання пройшли 42 депутати. Найбільше, 9 мандатів, отримали представники партії “Слуга народу”. Від партії “Європейська солідарність” пройшло 8 депутатів. По 5 мандатів отримали партії “Опозиційна платформа – За життя” та “Наш край”. Партії ВО “Свобода”, “За майбутнє”, ВО “Батьківщина” матимуть по 4 представника в райраді. Три депутатські мандати отримала “Радикальна партія Олега Ляшка”. Читайте: Вони пройшли: депутати Білоцерківської районної ради VIII скликання Фото: колаж KVКиевVласть

Друга хвиля коронавірусу не була такою ж потужною, принаймні не була так сприйнята соціумом, хоча й кількість заражень була значно більшою. Сталося це через те, що коронавірус став частиною нашого світу – частиною нас. Ми звикли до нього. Звикли та намагаємось адаптуватися. До життя в новому світі адаптуємось не тільки ми, а й засоби масової інформації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Як галузь, нові медіа стали в рази більш технологічною, розумнішою, інноваційнішою та мобільнішою структурою. Шість найбільш знакових змін медіа після пандемії: 1. Пандемія довела, що у засобів масової інформації набагато більш важливі роль, ніж ми вважали раніше Коли вся планета ніби зупинилась, виявилось, що новини як і їжа були однією з небагатьох речей, без яких люди не могли обійтися. Про що свідчить інтернет-трафік медіа видавництв який стрімко зріс під час пандемії (як і доходи від передплати на платних сайтах). За даними деяких закордонних ЗМІ навіть нестабільний ринок друкованих видань показав стійке зростання попиту. При чому зростання відбулося завдяки удосконаленню методів доставки друкованих видань додому. Таким чином галузь друкованих газет і журналів доказала, що ще може отримати друге життя, навіть після того, як остаточно зникнуть газетні кіоски. Доставка друкованих видань відкриває ще один ринок: таргетованої доставки! Читачі, які надають доступ до своїх поштових скриньок створюють ще один ринок, через те що їх в рази легше ідентифікувати на відміну від анонімних покупців преси в газетних кіосках. Але ж повернемось у сферу більш сучасних онлайн ЗМІ. Кожен видавець, який заробляє шляхом онлайн-передплати, повідомив про сплеск продажів під час пандемії. Виявилось, що журналістські розслідування, докладні та змістовні аналітичні статті, якісна експертиза стали тим товаром, за який користувачі готові платити по підписці. Але, знов таки, ця ситуація не стосується України, де імітаційне все: економіка, демократія, журналістика. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 2. Відділ новин, як ми памятаємо, зник як явище Якщо раніше посада репортера була однією з ключових в ЗМІ, то зараз їх в редакціях рідко коли взагалі можна побачити. І це ще не все! Приміщення редакції взагалі пустують – всі робітники працюють дистанційно! Виявилось, що навіть складні щоденні загальнонаціональні газети можна випускати повністю дистанційно. Звичайно необхідність особистого контакту є дуже важливим елементом співпраці і людина за природою не зможе відмовитись від нього, але напевно відвідування офісу в майбутньому вже не будуть такими ж частими, як раніше. Але ж є в цьому і позитивні наслідки! Для ЗМІ це означає значну економію коштів, оскільки офісні приміщення винаймається зовсім не безкоштовно. А відсутність локальної прив'язки до офісу навпаки можна використати як зняття обмежень! Завдяки мобільності, яка виникає через дистанційну роботу журналістів, регіональні видання з легкістю можуть стати міжнародними, головне не загубити при цьому читача. Для журналістів з'являється шанс відкрити власне видання, стати приватним видавництвом, і така модель має право на успіх, навіть якщо штат складатиметься з однієї людини. 3. Комунікаційна онлайн платформа як зброя у війні з пандемією Не дивлячись на те, що Facebook та Google неодноразово натякали на те, що з 2020 року вони створять власну екосистему цифрових медіа, вони не залишають інших видавців без уваги. І кількість грошей, витрачених на цифрову рекламу підтверджує ефективність цієї взаємодії. Дуже цікавим є ще один момент, через панічні настрої під час пандемії в мережах відбувся сплеск активності медіа які поширювали дезінформацію, не особливо зважаючи на наслідки. Панічні настрої необхідно було приборкати і знову можна сказати Facebook, Twitter та Youtube досягли чималих успіхів в боротьбі з іншим вірусом: інформаційним. Через посилену увагу до інформації про коронавірус майже вдалось припинити поширення дезінформації. Проте, ті ж самі  соціальні мережі стали платформою поширення інформації про те, що коронавірус є містифікація і всі заходи щодо боротьби з ним - це змова світових мегакорпорацій, які не вигадали шляху краще для примноження своїх прибутків. В чому ж проблема? Чому соціальна реклама на Facebook та Youtube про соціальне дистанціювання і носіння масок не допомогла? І ось тут ми плавно переходимо до дуже важливого факту. Епоха платформ, які не беруть на себе відповідальність за те, що вони публікують, добігає кінця. На перше місце в боротьбі з дезінформацією виходить відповідальність! 4. Перемога над вірусом дезінформації Коли мова йде про безпеку та захист, мова йде про необхідність чимось пожертвувати. Захист приватної інформації та життя - це те, від чого людству пропонується сьогодні відмовитись заради власної безпеки. Поки Google та Facebook укладають нові угоди з регулюючими органами, та обмежують можливості для анонімних користувачів все більше зростає попит на авторизовані точки розповсюдження перевіреної інформації. Завдяки росту попиту на відповідальну та перевірену інформацію, професійні засоби масової інформації отримали можливість значно збільшити свою аудиторію. Звичайно не обійшлось без зашкварів, але на сьогодні можна сказати, що жодна дезінформація не походить від поважних засобів масової інформації. 5. Соціальні мережі стали головними постачальниками інформації Велика кількість журналістів сьогодні працює з авторами постів, які з'являються в соціальних мережах, як гриби після осіннього дощу. Звичайно ця співпраця не завжди приносить задоволення, і не завжди плідна, через те, що журналістам доводиться витрачати свій час на пошуки речей і перевірку чуток. Але якщо факти дійсно правдиві, вони перетворюються на неймовірні історії, які чудово сприймаються аудиторією. 6. Приватна анонімність чи публічна відповідальність? На початку пандемії ще ніхто не розумів наскільки важливу роль у боротьбі з пандемією буде мати інформація. Як ніхто не задавався питанням наскільки важливим є питання відповідальності за її розповсюдження. Епоха анонімності в мережі інтернет добігає кінця, і все більше уваги на сьогодні приділяється не стільки аутентифікації та підтвердженню особи користувачів, скільки безпечному зберіганню цих даних. Вирішення цих завдань дозволить підняти якість контенту або принаймні ідентифікувати його в залежності від репутації його автора. Звичайно це з одного боку призведе до відмови користування такими мережами зі сторони клієнтів для яких важливіша анонімність, з другого боку навряд таке бажання буде масовим, особливо дивлячись на ту кількість приватної інформації, яку сьогодні публікують в соціальних мережах на своїх сторінках. Таким чином, ми можемо побачити в наступному році: ● якісні матеріали знайдуть свого вдячного читача; ● мобільність журналістів розширить горизонти для медіа; ● професія журналіста стане схожа на професію борця з дезінформацією; ● новий формат соціальних мереж (анонімних і з жорсткою аутентифікацією); ● прогнозується збільшення їх кількості, зокрема виходячи з нових стандартів  публікації та загрози втратити анонімність; ● мобільність та дистанційна робота призведе до певних змін подачі контенту; ● можливо, друковні ЗМІ знову стануть популярними. Олег Чеславський, голова ГО “Укрмедіа”КиевVласть