понедельник, 21 июня 2021 г.

Юристи, айтішники, менеджери та філологи: головні уподобання студентів при вступі до київських ЗВО за 5 років

Юристи, айтішники, менеджери та філологи: головні уподобання студентів при вступі до київських ЗВО за 5 років

В Україні прийшов час зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тисячі учнів складають тести, щоб вступити до чисельних закладів вищої освіти (ЗВО). Лише в Києві їх близько 80. KV вирішила проаналізувати, як змінювались уподобання учнів, що поступали на бакалаврат до ЗВО столиці з 2016 року. Для цього ми використали дані з Реєстру суб’єктів освітньої діяльності з 2016 по 2020 рік та подивились, як змінювалась кількість студентів-бакалаврів на різних спеціальностях у ЗВО Києва. Оскільки кількість студентів, які обрали вечірню форму навчання, з року в рік значно менше 1%, цю форму навчання KV вирішила не розглядати. Також ми в цьому матеріалі не розглядаємо навчання на магістратурі, лише на бакалавраті.

Скільки ж у Києві студентів?

В 2016 році на бакалаврат до київських ЗВО вступили 49 679 осіб. За п'ять років їх кількість зросла майже на 14% та сягнула 56 496 осіб.

Цікаво, що за п'ять років зросла лише кількість студентів-контрактників, що вирішили навчатись на денній формі – майже на 70%. Натомість кількість бюджетників на денній формі навчання зменшилась на 7%, а контрактників-заочників після дворічного зростання в 2020 році стало на чверть менше у порівнянні з 2016 роком.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Станіслав Шитий – кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова:

“При вивченні статистичних даних за 2016 рік треба враховувати, що це перший рік коли реформа в системі вищої освіти почала повноцінно втілюватись. Хоча новий Закон України “Про вищу освіту” було ухвалено наприкінці 2014 року, окремі його положення почали діяти у 2016 і навіть пізніше. Як результат, у 2016 році завершували свою дію окремі положення старого законодавства і підзаконних актів, впроваджувалися і вдосконалювалися нові норми і співіснували старі, передбачені ще попереднім законодавством і нові, впроваджені новим законом освітні спеціальності і підходи до організації освітньої діяльності”, – розповів KV Станіслав Шитий.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

В той самий час студентів-заочників, які навчаються за бюджетні кошти, поменшало майже в 2,5 рази. Їх кількість перевищила тисячу лише в 2016 році, а в 2020 у ЗВО Києва їх не набралось і 500. Тому статистичні дані по цій формі навчання в подальшому ми не розглядаємо, як і статистику по вечірній формі навчання.

Денна бюджетна форма навчання

В 2016 році перше місце серед спеціальностей з найбільшою кількістю студентів-бюджетників у Києві зайняла філологія, із невеликим відривом від комп'ютерних наук. Згодом ці спеціальності помінялись місцями і мали впевнений відрив від третього місця, яке найчастіше займала економіка.

Слід відзначити стабільне місце у десятці студентів, які навчались на спеціальності “Середня освіта” і двома пов”язаними з ІТ – “Інженерія програмного забезпечення” та “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.

Всього ж за 2016-2020 роки в першій десятці побувало 15 спеціальностей.

Загалом в 2020 році у Києві серед десяти найбільш популярних спеціальностей було одразу п'ять ІТ-спеціальностей, на яких навчались 2923 особи (17% від всіх студентів на цій формі навчання).

Денна контрактна форма навчання

В 2016 році перше місце серед спеціальностей з найбільшою кількістю студентів-контрактників на денній формі навчання у Києві зайняло право, із величезним відривом від філології, яка в свою чергу значно відірвалась від менеджменту.

“В популярності спеціальності Право немає нічого дивного. В українському суспільстві сформувався запит як на справедливість і правосуддя, так і в цілому на правові знання. Крім того, існує багато стереотипів про те, що юрист багато заробляє, особливо в Києві. Батьки, відправляючи своїх дітей на навчання, готові заплатити досить значні кошти у сподіванні, що така інвестиція у майбутнє окупиться. Але це породжує таку ситуацію, коли людей з дипломом про вищу юридичну освіту багато, а фахових юристів не вистачає”, – пояснив Станіслав Шитий.

Втім, менеджмент ставав все більш популярним, і в 2020 році зайняв перше місце, посунувши право на третю позицію. Друге місце минулого року серед контрактників на денній формі навчання зайняла філологія. 

У десятці найбільш популярних спеціальностей за останні п'ять років були журналістика, економіка, маркетинг. 

А от бажаючих навчатись на контракті на ІТ-спеціальності студентів було менше, ніж на бюджетній формі – всього 2006 осіб на двох спеціальностях (майже 7% від всіх студентів на цій формі навчання).

За 2016-2020 роки в першій десятці на цій формі навчання було 15 спеціальностей.

Можна сказати, що інвестувати в освіту на денній формі навчання найбільш готові ті, хто навчається на трьох спеціальностях – менеджмент, філологія та право. Таких студентів більше 22% від загальної кількості студентів на даній формі навчання.

Заочна контрактна форма навчання

Кількість контрактників-заочників за п'ять років найбільше впала з трьох категорій, що ми розглядаємо – на чверть у порівнянні з 2016 роком. При цьому у порівнянні із піковим значенням 2017 року падіння сягнуло майже 35 відсотків. 

Читайте: Большинство студентов Киево-Могилянской академии будут учиться с сентября заочно

На думку Станіслава Шитого, заочне навчання багато в чому є самоосвітою. “По суті студенту дають основи знань, де їх шукати і відправляють у самостійне “плавання”. Як результат, навчання на заочній формі для багатьох є ні чим іншим як “походом за дипломом”, за для подальшого кар’єрного зростання, або виконання вимог на відповідність займаній посаді”, – наголосив доцент, і додав, що часто роботодавці не раді бачити випускників заочних відділень і відповідно бажаючих навчатися за такою формою і тим більше платити за це стає дедалі менше.

Читайте: В Киеве для студентов ВУЗов проведут обучение по трудоустройству

Беззаперечним лідером останніх п'яти років серед заочників-контрактників є право. Менеджмент, котрий переважно був на другому місці, відстає у півтора-два рази.

Стабільно популярною на цій формі навчання є психологія, будівництво та цивільна інженерія, готельно-ресторанна справа, економіка, а також фінанси, банківська справа та страхування. 

Слід відзначити, що останніми роками у десятці найбільш популярних на цій формі навчання спеціальностей з”явились дизайн та фізична культура і спорт.

Куди студенти йти не хочуть

Крім найбільш популярних спеціальностей, KV обрала й ті, на які в 2020 році пішла найменша кількість студентів.

Нафтогазова інженерія та технології зацікавили торік всього трьох студентів, громадське здоров'я – п'ятьох, а релігієзнавство виявилось цікавим для десятьох студентів. 

Неочікувано мало студентів обрали металургію – всього 13 осіб, та технології захисту навколишнього середовища – 19 осіб. 11 студентів вирішили піти навчатись на спеціальність “Освітні, педагогічні науки”.

Водночас, вивчати богослов'я торік вирішили 32 людини.

Кандидат юридичних наук Станіслав Шитий вважає, що робітничі спеціальності і вчительська нива традиційно лишаються непопулярними, зокрема через сформовану неповагу до таких професій і жалюгідний стан багатьох промислових підприємств. Також впливає на це низький рівень захисту соціальних і трудових прав громадян.

Підсумки

З наведених цифр випливають дві досить чіткі тенденції.

Збільшення кількості студентів. Школяри та їх батьки й досі вважають, що вища освіта потрібна сучасній успішній людині. Незначне торічне падіння кількості студентів у столичних ЗВО деякі викладачі пояснюють спалахом коронавірусу – родини вирішили, що краще дітям навчатись ближче до дому. Також вплинув фінансовий бік питання – навчання в регіонах дешевше, ніж у столиці. Особливо, якщо невідомо, чи буде у дитини можливість жити в гуртожитку, чи прийдеться винаймати їй квартиру.

Читайте: Апелляционный суд вернул НАУ его общежития

Стрімке збільшення студентів-контрактників на денній формі навчання. Родини, які можуть дозволити платити за навчання дитини, обирають саме цей шлях замість навчання за бюджетний кошт на менш престижних спеціальностях. При цьому на ІТ-спеціальностях вчиться більше бюджетників, ніж контрактників – ймовірно, більш підготовлені випускники шкіл обирають саме їх.

“Стрімке збільшення числа контрактників також можна пояснити постійними змінами в освітній політиці держави. Підходи до формування держзамовлення міняються постійно під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. Держава ніяк не може вирішити, в яких спеціалістах має більшу потребу,  як потім цих випускників працевлаштувати або спонукати піти на роботу в ті структури, де вони потрібні”, – пояснює Станіслав Шитий, і додає, що підготовка ІТ-спеціалістів, фахівців у фінансовій і банківській сферах це багато в чому робота на закордонних роботодавців. 

На його думку, державні інституції шукають нові способи популяризації тих професій, фахівців з яких зараз не вистачає, а також шляхи утримання молодих спеціалістів в Україні, але без вирішення проблем, які є причиною цих тенденцій, успіхів у цьому напрямку очікувати не варто.

Читайте: Зеленский подписал указ о создании университета президента Украины (видео)

Втім, вже за кілька місяців ми побачимо, чи змінилась ситуація із кількістю та розподілом студентів у ЗВО столиці, як вплинула на це друга вступна кампанія під час пандемії коронавірусу. 

КиевVласть продовжить досліджувати освітню тематику, як одну із найважливіших у країні, вже найближчим часом. 

Фото: eduhub.in.ua

КиевVласть

Олександр Кравченко

Теги: статистика, новини києва, освіта, студенти, зво, заклади вищої освіти, аналітика, аналіз, спеціальності, бакалаврат

понедельник, 21 июня 2021 г.
15:40
Хроники коронавируса в Украине: обновляется
18:05
Планові відключення електроенергії в Київській області 22 червня 2021 року (повний список населених пунктів)
17:05
В Чернобыльском заповеднике возобновят работу пять водных маршрутов и один веломаршрут
16:04
Завтра, 22 июня, ограничат движение транспорта через железнодорожный переезд станции “Клавдиево” на Киевщине
15:17
На Киевщине 2 человека госпитализировали из-за взрыва в многоэтажном доме (фото, видео)
15:05
В Киеве за минувшие сутки выявили менее ста новых носителей коронавируса
14:04
Депутатка Пуртова требует отчет о реконструкции театра оперетты
13:03
В Киеве двухлетний ребенок погиб, трехлетний - получил травмы в результате падений из окон
12:03
За останню добу на коронавірус захворіли 14 жителів Київщини
11:21
Маючи 1 млрд грн боргів, НЕК “Укренерго” вимагає оплати послуг, які не надавались
11:05
В “Борисполе” задержали иностранца с бриллиантами на миллион гривен в ручной клади (фото, видео)
10:04
За сутки в Украине выявили 323 новых носителя коронавируса (инфографика)
09:01
На Киевщине в воскресенье утонули двое взрослых и двое детей
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 21 июня 2021 года
воскресенье, 20 июня 2021 г.
18:01
Планові відключення електроенергії в Київській області 21 червня 2021 року (повний список населених пунктів)
17:03
“Киевгорстрой” помог обновить реанимацию в клинике “Медбуд”
Календарь событий
В Киевсовете потребовали от Кличко проверить скандальную стройку Степана Черновецкого
21 июня 2021 г. 11:00
В Киевсовете потребовали от Кличко проверить скандальную стройку Степана Черновецкого
Комиссия Киевсовета по вопросам законности обратилась к столичному мэру Виталию Кличко с просьбой проверить, как его подчиненные контролируют использование участка площадью 21,54 га по Надднепрянскому шоссе, 2-А. На этой земле, которую горсовет в 2007 году выделил ООО “Эквилибриум Трейд” под строительство гостинично-офисного и торгового комплексов, уже не первый год строится ЖК “Svitlo Park”. Каков будет итог “внутряковых” разбирательств, прогнозировать сложно. Прокуратура уже дважды пыталась вернуть эту землю в коммунальную собственность, правоохранительные органы расследовали как минимум три уголовные производства по факту градостроительных нарушений при проведении этого строительства, но столичные власти и Государственная архитектурно-строительная инспекция (ГАСИ) упорно не замечали возможных нарушений. Вполне возможно, это связано с тем, что “конечным бенефициаром” стройки выступает Степан Черновецкий (на фото) – сын экс-мэра Киева, при котором эта земля и передавалась в аренду.