Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
16 серпня 2020 г. 12:30
Раздел: Стиль
Чи відомий киянам Григорій Світлицький
Продовжуємо публікацію творчих робіт переможців конкурсу “Журналістське розслідування/дослідження “Київ крізь призму журналістики” в рамках проекту “Юн -ПРЕС – KV”.
Під час карантину я вирішила провести дослідження і зрозуміти, чи цікавиться молодь українськими художниками. Поспілкувавшись зі своїми друзями, можу зазначити, мало хто з них може похизуватися знаннями про живописців. Мене зацікавила постать Григорія Світлицького, адже його ім’ям названо вулицю, де я мешкаю.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Оскільки карантин - це не канікули, дітям варто пізнавати світ далі. Тому беріть своїх молодших братиків чи сестричок, батьків, дідусів та бабусь і проводьте з ними вікторину про життя й творчість Григорія Світлицького.
Слухайте правила гри. Зараз ви читаєте лише відповіді на запитання з приводу життя та творчості Григорія Петровича Світлицького. Потім ставите питання у різному порядку і чекаєте на правильну відповідь. Таким чином ви запам’ятаєте і допоможете своїм близьким отримати корисну інформацію для загального розвитку.Григорій Світлицький (як каже Вікіпедія) – український музикант, скрипаль, композитор, живописець, перший народний художник СРСР.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Коли і де народився талановитий художник
Григорій Петрович Світлицький народився 27 вересня 1872 року у Києві.
Які в нього родині зв’язки
Він народився дванадцятою і дуже талановитою дитиною у сім’ї. Його батько, Петро Дмитрович Світлицький, служив валторністом Київського оперного театру. Саме він прищепив майбутньому митцю любов до музики.
Як він почав свою творчість
У чотири роки, хоч і у батьків був брак грошей, Гриць навчався грі на скрипці. У своїх мемуарах він писав, що вже у 15 років він працював і брав участь у симфонічних концертах. Так він заробляв перші гроші.
Як до цього ставилися його батьки
У першу чергу, його підтримувала його мати, яка була не проти музики. А ось батько, як не дивно, не надто підтримав синове бажання продовжувати музичну діяльність. Петро Дмитрович вважав, що музикант – той, хто не створює, а всього лише повторює, або видозмінює вже створене до нього. Він бажав, щоб син обрав стежку живопису. Так Григорій Світлицький писав у своїх мемуарах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Де вчився Григорій Петрович
Коли хлопчику було 7 років, батьки віддали його в приходську школу, яку він закінчив через 3 роки й вступив до 2-класного училища. Помітивши любов хлопчика до малювання, старший Світлицький віддав свого сина вчитися у Київську рисувальну школу Миколи Мурашка, по закінченні якої талановитий юнак продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв (1893-1901 рр.). Його вчителями були: Микола Пимоненко, Харитон Платонов, Михайло Врубель, Ілля Рєпін, Микола Кузнєцов, Архип Куїнджі.
Під час навчання в рисувальній школі, Григорій Світлицький був одним із тих, хто малював орнаменти Володимирського собору. Також він брав участь у реставрації живопису Успенського собору Києво-Печерської лаври. У вільний від навчання й малювання час Григорій грав у оркестрі.
Які його головні досягнення і роботи
- У 1901-1917 рр. він очолював групу реставрації Ісаакіївського собору.
– З 1908 року був у Товаривстві художників імені Киріака Костанді і в Товаривстві акварелістів.
– У 1914-1915 рр. у Києві виконував розписи Казанського вівтаря “Кожум’яцької” церкви на Подолі.
– У тих же роках створив композиції “Покров Святої Богородиці”, “Бесіда Христа з самаритянкою”, також розробив образи Святих Кирила і Мефодія.
– У 1918 році став членом Асоціації художників Червоної України.
– У 1929 став членом Українського Мистецького Об’єднання.
– У 1947 році викладав у Київському художньому інституті, у тому ж році став професором.
Коли він помер і де похований
Григорій Петрович Світлицький помер 28 липня 1948 року в Києві. Похований він на Лук’янівському цвинтарі.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Підготувала Величко Настя, ЗЗСО № 193КиевVласть
24 липня 2020 г. 18:28
Раздел: Новини
Кличко повів себе “підленько”, зрадивши вкладників “Укрбуду”, - Віктор Таран
Мер Києва Віталій Кличко, на думку політичного експерта Віктора Тарана, намагався затягнути ухвалення рішення, яке суттєво прискорить добудову “Київміськбудом” об’єктів “Укрбуду”.
Про це KV стало відомо з публікації Віктора Тарана на його сторінці у Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Вчорашня сесія Київради викликає багато запитань. Особисто для мене незрозуміло, чому більшість “Кличка” проголосувала проти інтересів ошуканих вкладників “Укрбуду”, – зазначив Таран.
Він також навів коротку хронологію вчорашніх подій, нагадавши, що Київрада мала ухвалити рішення щодо вкладників “Укрбуду” – дозволити не сплачувати пайові внески за об'єкти, які добудовує “Київміськбуд”.
“Це рішення мало пришвидшити отримання киянами своїх квартир... Однак проти цього рішенні виступив Омельченко. Людина, яка разом із Черновецьким у свій час були символами корупційних і тіньових земельних схем. Реакція Кличка, особисто мене здивувала. Чи то він не захотів йти на конфлікт з Омельченком, чи то мав якусь іншу приховану мотивацію. Проте замість ухвалення цього рішення одразу в цілому поставив його на голосування в першому читанні. Що фактично означало неприйняття рішення – зважаючи на те, що ця сесія остання перед канікулами, а канікули триватимуть щонайменше до виборів”, – пояснив Віктор Таран.
На його думку, така поведінка Віталія Кличка скидалася на “мовчазну зраду”.
“Чесно, не розумію, що тепер мерія буде пояснювати тисячам людей – вкладників “Укрбуду”. Поставивши та проголосувавши рішення в першому читанні, Кличко тихенько “ретировался” із засідання та більше не повертався. Все це виглядало досить підленько та дуже скидалося на мовчазну зраду. Було неприємно, адже я був про Кличка іншої думки. Інші депутати домоглися винесення цього рішення на голосування в цілому та змогли добитися його ухвалення. Рішення було прийняте, люди врятовані. Але після всього складається враження, що це сталося не завдяки, а всупереч позиції Кличка”, – резюмував Віктор Таран.
Фото: Фейсбук Віктора Тарана
КиевVласть
15 червня 2020 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Як відійти від моделі кредитування МВФ і стати на шлях самостійності та економічного благополуччя
Відомо багато прикладів невдалої співпраці з МФВ. На жаль Україна стала одним з таких.
Зокрема, Україна бере на себе зобов’язання проводити невчасні рішення, поспішні, непродумані, одне з яких – запровадження ринку землі. Навіть на своєму позачерговому засіданні в умовах карантину коронавірусу парламент розглядає це питання.
Умови меморандумів з МВФ майже завжди секретні. Ви не можете почитати цей договір, лише публічні звіти та рекомендації на сайті. Відтак зовнішні запозичення беруть, але, якщо влада непрофесійна й не може використати їх для розвитку, ці кошти проїдаються і лягають фінансовим тягарем на майбутній розвиток країни.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Україна не має стратегії економічного розвитку. Хіба так має бути? Замість стратегії – продаж ресурсів, землі і державних активів. Цей шлях не новий, класичним прикладом неуспішної співпраці з МВФ є Монголія. Хто цікавиться цим питанням, почитайте у відкритих джерелах про результати реалізації програм МВФ в Монголії.
Проте є і вдалі кейси співпраці з МФВ. Наприклад, завдяки структурним змінам, Південна Корея на три роки раніше погасила всі взяті на себе кредитні зобов'язання. Зустрівши кризу з 8 млрд доларів валютних резервів, корейці вийшли з неї вже із запасами в 97 млрд доларів.
Примітно, що не тільки зовнішні кредитори рятували Південну Корею. На заклик місцевого голови центрального банку населення масово здавало золоті монетки, які традиційно збирають у сім'ях на "чорний день". Через кілька років усі ці народні вклади було повернуто в золотому еквіваленті з відсотками.
Повністю борг перед МВФ було погашено корейцями до 2001 року. Примітно, що криза 1997 року призвела до падіння ВВП цієї країни на 5,5%, але вже у 1999-му її економіка зросла на 11,3%
Шанс на вирішення проблеми кредитів для України також є, ним може стати економічний протекціонізм, адже існують приклади як його використовували провідні країни світу. В нашому варіанті розвитку варто застосувати такі моделі:
- створення прозорої та зрозумілої податкової бази, завдяки якій підприємці зможуть самостійно визначати вигідність виробництва;
- зниження мита на ввіз техніки для виробництва;
- податкові канікули;
- заборона на експорт сировини;
- розумне дотування;
- податки на імпортні аналоги.
Як бачимо, теперішнє керівництво держави не використовує всі наявні інструменти для розвитку внутрішньої економіки, та послаблення кредитного тиску на бюджет України. Це є глобальною проблемою, тому що без співпраці з МВФ Київ не може отримати позики від інших фінансових партнерів, Світового банку та ЄС.
Нагадаємо, в Офісі президента стверджують, що Україна не може позичати на ринках, адже ціна цих запозичень буде на рівні 10% річних. Середня вартість кредитів МВФ становить близько 3% річних.
Тому для української економіки дане питання залишається відкритим, хоч і існують шляхи виходу.
Читайте: Глобальна економічна шахівниця та Україна
Тимур Чмерук, партнер BaseCapital ManagementКиевVласть
4 травня 2020 г. 12:00
Раздел: Стиль
Карантин. Перші думки
Ви пам'ятаєте перші дні карантину? Чи може здогадки, думки, які тоді кружляли у голові? Ось я згадав про це, коли сидів за виконанням домашнього завдання. Звичайно, замість зошитів, ручок і сайтів по літературі, мові та культурі, зараз на столі переді мною знаходиться чашка свіжого чаю, тарілка з бутербродами й улюблений історічний журнал.
Перечитуючи котрий раз випуск, я зачитав уривок, у якому розповідалося про наслідки іспанського грипу і пасивного ставлення до хвороби. Тут написано, що грип дістав назву іспанський, бо саме Іспанія стала першою країною, яка заявила про пандемію, коли в одній країні щодня помирали тисячі людей, а померлими від грипу людьмий заповнювали театри, готелі, вулиці великих міст. Від такого чтива навіть лячно стає.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Відсунувши журнал подалі, рука простягнулась до чаю. Хотілось більше не повертатися до теми пандемій, та мимоволі я почав згадувати про початок карантину в Україні.
Чесно кажучи, спочатку не міг взагалі пригадати день відліку карантину. Знадобилося приблизно хвилин 5 роздумів, щоб зрозуміти: на карантині країна сидить більше семи тижнів – майже два місяці. Точніше, все почалося 11 березня. Тоді, ще за день до самого карантину, я з одногрупники по декілька разів переслухували промову Віталія Кличка, де він розповідав про введення цього стану. Ми намагалися знайти у його зверненні те тихе й швидкоплинне “закриття... вишів”, до якого ми ставилися більш негативно, ніж позитивно. Ніхто не хотів відпрацьовувати навчання на вихідних чи влітку. Пригадую також дискусії на парах на теми: “Закриють нас чи ні”, “Потрібно це все вводити взагалі чи знов ні”. Через хвилюючі нас питання ми постійно ганяли вчителя до директора за відповідями.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На той час перші думки про карантин були далеко не добрі. Я вважав це дурницею з боку нашої влади. У нас тоді не було жодного підтвердження випадку зараження вірусом. До того ж на вулиці ставало тепліше, голова забита навчанням та підготовкою до ЗНО. На карантин здебільш дивилися як на канікули.
У мене, наприклад, був план: два дні пролежати у ліжку, а потім піти собі гуляти по вулиці, зустрічатися з друзями й просто гарно проводити час.
Що можна сказати: думки молодого дурного хлопця.
Хоча чому дурного? Я просто не відчував небезпеки. Коли лихо наступає десь далеко від тебе – ти не сильно хвилюєшся за своє життя й життя близьких, та коли це лихо наближається до твоєї оселі, тоді ти тільки й робиш, що намагаєшся уникнути найгіршого сценарію.
Сьогодні далі магазину й довкола дому намагаюсь не ходити, багато п’ю чаю, дотримуюсь правил гігієни, читаю, пишу книгу, готуюся до ЗНО та весь час слідкую за ситуацією у світі, в Україні та в Києві. А ще – ледве встигаю виконувати всі завдання, які нам задають дистанційно! Їх у кілька разів більше, ніж коли нормально ходили на навчання! Загалом, перший місяць карантину був не самий веселий... тож я не жалкую, що не зміг виконати усі пункти плану. Краще трохи пересидіти у чотирьох стінах, ніж наражати себе та інших на небезпеку і змушувати владу продовжувати карантин.
Не встиг моргнути й оком, як бутербродів на тарілці не стало, а чашка майже порожня.
Знаєте, думка в мене про карантин з кожним днем ставала дедалі кращою, допоки їй не пришли на заміну інші. Наприклад: "Як добре все ж таки, що хоч як ми не називали нашу владу, за нас все ж таки турбуються. Десь вони були далекоглядними".
Ех... краще піду, зроблю собі ще чай… Але весна бере своє! І дуже хочеться на волю.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
28 квітня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Адміністративні центри та межі тергромад визначатиме віднині Кабмін. Такими повноваженнями уряд наділила Верховна Рада, ухваливши зміни до закону про місцеве самоврядування. Відтак, уряд врешті зможе завершити реформу децентралізації. На думку керівників тергромад, однак, це рішення перекреслить всі зусилля щодо виходу з-під тотального контроля центральної влади і не дасть громадам потрібних повноважень для ефективного розвитку. Громади побоюються процесів укрупнення територій і що їхні ОТГ врешті силою приєднають до міст обласного значення.
Як стало відомо KV, 16 квітня в ході позачергового пленарного засідання Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт закону № 2653 "Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні".
Відтепер адміністративні центри територіальних громад та їхні межі визначатиме Кабінет Міністрів України. Відтак уряд зможе завершити процес децентралізації та створення спроможних тергромад і надати можливості для реформування субрегіонального рівня адмінтерустрою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також проектом закону було визначено поняття адміністративного центру та території тергромади. Їх визначатиме та затверджуватиме уряд до того часу, доки не буде ухвалено закон про новий адмінтерустрій.
Читайте: Рада разрешила Кабмину устанавливать границы территорий местных общин и определять их административные центры
Та таке рішення не знайшло 100% підтримки в парламенті. 24 квітня на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати намагалися скасувати результати голосування минулого засідання і позбавити уряд нових повноважень.
Даний проєкт ініціював нардеп Антон Поляков (колишній член фракції "Слуга народу"), аргументуючи, що закон має на меті знищити самоврядування і використати адмінресурс напередодні осінніх місцевих виборів.
Читайте: Рада оставила Кабмину право определять границы территориальных общин
Подібної позиції притримується і фракція "Європейська Солідарність". На думку нардепа Миколи Княжицького, надання таких повноважень Кабміну знищить реформу децентралізації, сконцентрувавши усі повноваження в руках центральної влади. І що дане рішення суперечить не лише принципам децентралізації, а й Конституції України, оскільки визначення меж території не входить до повноважень Кабміну, адже це не стосується діяльності органів виконавчої влади. Ці межі мають визначатися внятково Верховною Радою України спільно з місцевими органами.
Місцеві громади
KV вирішила поцікавилась у керівників ОТГ, як вони сприйняли зміни в законі про місцеве самоврядування і як в результаті вони впливатимуть на процеси реформування та на повноваження громад на місцях загалом.
Голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко:
Ми чотири роки займалися децентралізацією: вивчали, проводили громадські обговорення, був перспективний план. А зараз цим законом все перекреслюють, це недопустимо. Подивимося, за якими принципами все це буде ще реалізовуватися. Але судячи з дій центральної влади, там взагалі не думають про місцеве самоврядування, керівників на місцях та населення. Немає ані принципу добровільності, ані фінансової складової, ані економічного розвитку й алгоритму дій. Про що говорити, якщо відбулися вибори в громаду 22 грудня і по сьогоднішній день ми не маємо прямих міжбюджетних відносин з державою. Нам дають завдання, маємо вирішувати проблеми, а наші кошти і податки не віддають. Навіщо було створювати ОТГ, якщо взагалі нічого не змінилося, а стало лише гірше, більше роботи та колізій? Сьогодні громада розвивається, є пайова участь, але отримати право власності на щось чи ввести в експлуатацію магазин, склад, не може. Після реорганізації ДАБІ, найбільш корумпованої структури, зупинилося все. А цим має займатися саме орган місцевого самоврядування на своїй території. Ми ж щодня лише втрачаємо нові робочі місця, ПДФО й акциз.
І що нам дасть укрупнення районів? Більше запитань, ніж відповідей. Реформу запустити легше, ніж довести до логічного завершення, розуміючи кінцевий результат і економічну складову. Перш, ніж робити ремонт у машині, потрібно зрозуміти причини несправності, в нашій же країні все робиться навпаки. Сьогодні виникає маса запитань щодо законів, як, наприклад, про публічні закупівлі, які не врегульовані. Місцевим самоврядуванням мають займатися ті, хто в цьому має досвід. Чому влада не чує і не прислухається до асоціацій, спеціалістів з багаторічним досвідом у цій галузі? Не буде розвитку в державі, доки нам зверху будуть спускати вказівки та нав’язувати рішення.
Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський:
Сьогодні виявляється, що більше 80% об’єднаних ОТГ потрібно руйнувати й укрупнювати. Але треба розуміти, які це будуть колосальні витрати для держави. На мою думку, все це робиться просто бездумно. Наприклад, наша громада об’єдналася, після виборів восени до неї доєднаються ще села і буде 5,5 тис. населення, а необхідно утворити десять. Ми знову повертаємося туди, звідки пішли, то навіщо ж все було руйнувати? Або ж ці укрупнені райони, від чого взагалі мали відійти. Це все лише підбурює населення. Я прихильник політики минулої влади, за програмою якої можна було давно завершити цей процес децентралізації і рухатися вперед. Громади, які об’єдналися чотири роки тому, почали розвиватися. Ми ж, наприклад, вже майже як рік залишаємося без власного бюджету. У громаду об’єдналося 11 сіл, які витягуємо лише за рахунок надходжень, як одна велика сільрада, хоча до ОТГ увійшли і дотаційні сільради, які утримував район. А коштів залишилося на два місяці лише на виплату зарплатні, сума якої має відповідати рівню ОТГ. В держбюджет нас і досі не включили. Громада розраховувала на більше ніж 20 млн гривень ПДФО. Та нині вдіяти нічого не можемо. На громаду була виділена субвенція у розмірі 1,9 млн гривень на розвиток, але у зв’язку з пандемією ці кошти не отримали. А ПДФО від зареєстрованих у громаді підприємств у розмірі 3,5 млн гривень продовжує надходити до району. Куди ці кошти витрачаються – нам не звітують.
Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко:
Якщо цей закон стосуватиметься лише несформованих громад, то ті території мали достатньо часу, щоб об’єднатися в ОТГ добровільно. А якщо Кабмін отримав дозвіл визначати навіть межі і центри створених тергромад, то особисто я категорично проти. Це вже не матиме логіки, плюс це – знищення принципів децентралізації. Населення приймало рішення і вірило у краще завтра. Якщо таке станеться, то про яке майбутнє можна буде взагалі говорити? Хоч є і маленькі громади, в нашій, наприклад, 5,5 тис. населення, але ми працюємо і маємо результати. А за цим законом нас можуть просто поставити перед фактом і завтра без будь-яких обговорень повідомити, що ми приєднані до Переяслава. Ми втратимо повністю весь адмінресурс – яка ж це децентралізація? Щодо нових районів, то і так укрупнено чимало території. Невідомо, яка це буде відстань до того чи іншого адмінцентру, і які вирішуватимуться там питання. Я не підтримую укрупнення, адже спробуй довезти хворого до лікувального закладу! Всі ці рішення поспішні і, можливо, не на часі. Так, адмінреформу треба завершувати, наближаються місцеві вибори, які мають відбутися за новою системою. Але зараз потрібно працювати, щоб населення відчувало від реформ лише покращення.
Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:
До об'єднаних громад приєднуються території із суміжних районів, тому змінювати межі однозначно доведеться. Така кількість районів не потрібна. А щодо повноважень Кабміна, то тут також все логічно. Всі обов'язки перейдуть на одну сходинку нижче, до громад. А ця проміжна ланка, районні ради та РДА, які будуть розформовані, просто втрачають свої повноваження. Кабмін же стоятиме над обласними адміністраціями. Тож тут найголовніше, щоб було дотримано принцип добровільності, який буде фундаментом для успішної роботи органів місцевого самоврядування на найнижчому рівні. Наша проблема взагалі в тому, що ми почали інші реформи, не зробивши адмінреформи. Інші реформи зараз відірвані від реальності. Якщо виборчі округи мали відповідати кількості нових районів, то до цього потрібно було підходити виважено ще за рік. Вивчити економічну спроможність, можливості регіону, адже всі території різні за розвитком. Все це не було враховано. Та найголовніше – запустили медичну й освітню реформи, не маючи фундаменту. Тому і маємо нині безліч проблем. А тут ще й коронавірус вніс суттєві корективи і продемонстрував недолугість тих рішень. Хтось бачить перспективу розвитку країни саме в укрупнені громад навколо великих міст. Але це призведе лише до знелюднення села. Не можна вигнати сільського жителя у місто, не надаючи умов працевлаштування та житла. Ось і результат масової еміграції українців за кордон, що призвів до карантину. Тому наразі такі рішення просто не на часі. Сьогодні при владі від громад працюють представники, щоб максимально ефективно сформувати економічно спроможні ОТГ, а не так як хоче цього якийсь депутат чи бізнесмен, щоб підібрати все під себе.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:
Не розумію, навіщо тоді було взагалі розпочинати це показове добровільне об’єднання. Кабмін би затвердив межі громад і сказав, що ми можемо об’єднатися лише ось таким чином добровільно до 2020 року. Зараз же місцеві феодали почнуть малювати межі громад, як їм забажається. Думаю, новела не має стосуватися вже об’єднаних громад. Але є такі думки, що громади можуть приєднати до інших, на кшталт госпітальних округів чи об’єднаних районів. В Конституції наразі немає чіткого визначення поняття об’єднана територіальна громада, тому ми можемо бачити різні форми об’єднання. Наприклад, в Баришівському районі утворилося дві громади, Березанська і Баришівська, це одна конфігурація. Інша – якщо сільську громаду приєднають до міської Березанської і визначать центром Березань.
Щодо укрупнення районів, то необхідно розпустити адміністрації та обласні ради. У Польщі перед об’єднанням держава вклала максимальну кількість коштів у розвиток інфраструктури. А наша децентралізація відбувається від безвиході: держава не розуміє, як треба робити і не може утримувати навчальні, медичні заклади. Їй легше віддати все на місця, щоб всі зубожіли. Держава дає на інсулін 55% коштів, а решту шукайте на місцях. А де ці кошти брати, якщо нам скасували податки від оренди землі? Це як ситуація із коронавірусом, коли все на собі тягне місцева влада та підприємці.
Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:
На мою думку, всі повноваження мають бути в тергромадах. Повинна бути сильна територія, зрозумілий розпорядок керування, починаючи від меж ОТГ і закінчуючи внутрішнім порядком. Закон про децентралізацію стосується всіх: хто хотів, той об’єднався, хто не хотів, той по цей день продовжує чогось очікувати. Сьогодні вже, напевно, вичерпався час для цих територій, треба розпочинати господарювати, держава не може йти у них на повідку, цей процес потрібно завершувати. Загалом повинна бути центральна державна концепція, виходячи із економічних і соціальних потреб. Управління територіями однозначно має відбуватися в межах населених пунктів. Як за кордоном, де державна власність також передана в управління органам місцевого самоврядування, громадам, і у населення, відповідно, з’являється відповідальність за своє майно.
Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:
Я вважаю, що це знову буде концентрація повноважень в руках центральної влади. Хочеться вірити, що процес децентралізації не буде зламаний. Для громад, які об’єдналися і увійшли в цей проєкт, це буде дуже болюче рішення. Громади переживають, і я особисто теж. Наприклад, наша ОТГ фінансово забезпечена, її можуть також приєднати до міста обласного значення чи райцентру, для сільської громади – це буде катастрофа. Не буде у села можливості розвиватися, запрошувати інвесторів і створювати для них умови. Буде розвиватися лише центр, а села, як такі, просто зникнуть. Працюючи третій рік, населення нарешті повірило у місцеву владу і в те, що можна жити по-іншому, будувати і працювати краще, ніж при тих колгоспах. І це все завдяки прийнятому закону про децентралізацію. Мене штурмує населення і запевняє, що готове перекривати дороги і звертатися в Кабмін, до Верховної Ради, Президента, аби відстоювати ці можливості села. Міста і так розвивалися, а села занепадали. Ми об’єдналися з селами із дуже занедбаною інфраструктурою. Ми за ці декілька років стільки зробили, скільки не було зроблено за період незалежності і 20 років радянської влади. Ми нарешті відійшли від тої радянщини, яка зробила населення пасивним. Сьогодні всі – активні учасники життя громади. Всі сподівалися, що об’єднавшись, ми матимемо власну законодавчо затверджену громаду.
Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:
Найцінніше – це час, а він спливає. І це має розуміти кожен посадовець. А тут же, щоб вибити якесь рішення чи розпорядження у КОДА для виділення земельної ділянки і року не вистачить. Безліч подібних питань і нас ніхто не чує, не дають розвиватися, маленькі підприємства просто жевріють.
Повноваження так і не були повністю передані на місця, щоб мати можливість вирішувати навіть ті ж питання з електроенергії, опалення тощо. Я вважав, що за одну каденцію встигну зробити все замислене і створити з Пісківки курорт. Область має допомагати, а не лише контролювати. Ми щодня отримуємо купу термінових вказівок. У 2016 році була створена ОТГ і з того часу громади ніхто жодного разу не збирав і не запитав, які маємо проблеми. А найбільша проблема області – це сміття і ніхто цим не переймається. Ухвалюються закони, постанови, але ніхто не думає про наслідки. І ці закони найчастіше суперечать іншим постановам, а потім вгорі цим просто зловживають на власний розсуд. Та зберіть врешті населення та почуйте їхню думку. То говорили про префекти, а тепер, що залишаються районні ради. Але ж, які вони матимуть тепер повноваження? Ніхто по сьогоднішній день нічого не знає і не розуміє. Сьогоднішні урядовці просто не відповідають своїм займаним посадам.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами.
Розгорнулася на Київщині боротьба і навколо визначення адмінцентрів нових укрупнених округів. Так, дискусія виникла навколо центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. Керівники ОТГ сподіваються, що їхні думки про формуванні проєкту таки врахують.
Додала проблем громадам і пандемія COVID-2019. Адже секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією. Громади вже скорочують кошти на утримання інфраструктури та ряд програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми – знищення децентралізації та до залежності ОТГ від центральної влади.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівняФото: коллаж KV
КиевVласть
23 квітня 2020 г. 14:45
Раздел: Територія розуму
Економічний протекціонізм: національні інтереси в першу чергу
Впевнена, багатьох турбує тихенький продаж активів України, особливо під час карантину. В цілому, до цього ми чули про лібертаріанство й переваги комплексного продажу “неактуального майна”, запуск “ринку землі”. Але на практиці все відбувається інакше.
Як же розібратися в складних термінах, не втратити суверенітет країни та досягти нехай поступового, але зростання?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відкритими залишаються наступні запитання:
1. Наші партнери допоможуть. Я, в першу чергу, людина, що підтримує демократичні цінності та цінності, на яких було створено, наприклад, Євросоюз. Але це не означає, що потрібно повністю виконувати їх поради і забаганки.
Думаю й школяру зрозуміло, що кожна країна переслідує, в першу чергу, свої інтереси. Наївно думати, що так звані західні партнери в першу чергу думають про інтереси сільського жителя Миронівського району, а не про аграрне лоббі всередині ЄС. Звісно ні.
В першу чергу – свої інтереси, що дозволяють оплачувати гідний рівень життя виборцям у своїй країні та мати політичну підтримку. Тому висновок такий: співпрацювати, але з дотриманням своїх інтересів.
2. Легко сказати – українські інтереси понад усе, але як це зробити на практиці? По-перше, потрібно розуміти свої інтереси. Для прикладу, якщо у нас логічно будувати транзитну державу (використовуючи зрозуміле всім географічне становище – і в транспортуванні газу, і в логістиці, і в пасажирських перевезеннях), то дивно віддавати цей актив іноземцям. Адже ми мали майже монопольне становище (до проектів “Північний потік”).
Пріоритетом розвитку може бути, припустимо, і вторинне аграрне виробництво. Дивно продавати пшеницю за ціною сировини, а потім купувати дорогі іноземні макарони. Також дивно, маючи війну, не виробляти необхідні патрони. Я інколи навмисно привожу прості приклади та спрощую – для детального пояснення матеріалу. Але суть, сподіваюсь, зрозуміла. У країні на першому місці мають бути національні інтереси.
3. Хто пише ці плани? Зазвичай вони пишуться у реальних програмах політичних сил, котрі потім мають місця в профільних комітетах Верховної Ради і міністерствах та подаються в планах дій коаліції та уряду (загальні речі, які нам презентують останнім часом – це не більше ніж тексти, а не реальний план дій уряду).
У європейських країнах ці плани стартують від цінностей. Наприклад, коли ключова цінність партії – солідарність, у планах враховують досить широкий пакет соціальних послуг (звісно з розрахунками звідки кошти – рівень податків тощо). На цьому будується й рішення “родин партій” у Європарламенті.
4. Звідки взяти гроші? Звісно, кошти потрібні навіть для створення потужностей виробництва макаронів, не кажучи про більш складні виробництва.
По-перше, за зрозумілої податкової бази підприємці самостійно визначають вигідність виробництва. По-друге, зниження мита на ввіз техніки для виробництва, податкові канікули, дотації – це інструменти які зрозумілі й використовуються у розвинутих країнах. Хочемо захистити власне виробництва меблів – заборона експорту сировини, пільги на техніку, розумне дотування, підтримка економічного літеру з центру та муніципалітету. Додаткові податки на імпортні аналоги. Знову ж таки, але алгоритм дій такий.
5. Незрозуміло, чому нинішня влада діє не так. Ключові економічні гіганти світу користувалися саме протекціонізмом.
Часто дуже просто прийняти чужий план – за гроші, тому що немає часу приймати свій, від некомпетентності, бажаючи закрити внутрішні соціальні проблеми за чужий рахунок, тощо. Саме тому з міжнародними кредиторами кожен будує історію – хтось успішно використовує кошти зі збереженням своїх інтересів, хтось продає за безцінь її ресурси, аби рік-два втримати владу. Тут все залежить від рівня компетентності та державницької позиції.
Але, як діє наша влада? Нахабно віддає активи зовнішнім і внутрішнім лобістам. Це шлях Монголії, Аргентини й інших країн з глибокими проблемами. Тому дуже важливо в цей період перейти на модель економічного протекціонізму, щоб вирішити наявні проблеми та уникнути майбутніх.
Читайте: Що має зробити уряд Шмигаля, щоб вивести Україну з економічної кризи
Катерина Одарченко, партнер SIC Group UkraineКиевVласть
9 квітня 2020 г. 12:05
Раздел: Тексти
Міста на карантині: в Броварах створили медмістечко для протидії COVID-19
Поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах. Про те, чим живуть Бровари під час карантину та як людей позбавляють роботи, аби ті сиділи вдома, – в матеріалі KV.
Готовність лікарень і робота волонтерського штабу
Як стало відомо KV, 1 квітня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення про заснування “оперативного штабу протидії COVID-19 у Броварах”, а 2 квітня узгодила режим його роботи, алгоритми дій і таке інше. Утім, тестова робота контрольно-сортувального медичного містечка розпочалася ще 30 березня.
Зокрема, на території Комунального некомерційного підприємства “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” Броварської районної ради Київської області було розгорнуто медичне містечко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Воно включає в себе такі елементи, як карантинні зони (контрольно-пропускні пункти протиепідемічних заходів: “червона”, “синя”, “зелена”), коридори переміщення пацієнтів, працівників (відгороджені частини території лікарні, які мають конкретний/цільовий напрямок руху: “червоний”, “зелений”, “жовтий”, синій”), пункти охорони периметру карантинної зони лікарні, внутрішньолікарняні дороги для проїзду карет ШМД і службового автотранспорту.
Так, кожен лікар та кожен пацієнт можуть потрапити до закладу винятково одним з чотирьох спеціально обладнаних коридорів: червоний – для пацієнтів з підозрою на коронавірус, жовтий – для хворих з соматичними та хірургічними скаргами, які також можуть бути хворими на Covid-19, зелений – для працівників лікарні, синій – для лікарів інфекційного відділення та працівників станції швидкої допомоги, які могли контактувати з хворими.
Містечко працює під керівництвом заслуженого лікаря України, керівника приватної клініки “Нодус” Олександра Кулика і підтримується як владою міста, так і силами волонтерів та підприємців. За нетривалий час роботи містечка з’ясувалося, що щодня в лікарню звертаються близько 1000 осіб, з них близько 400 – з симптомами ГРВІ.
“На жаль, більшість з цих осіб наразі не мають декларацій з лікарем первинної медицини та ніколи раніше не зверталися за допомогою до сімейного лікаря, тому за звичкою йдуть до лікарні”, — повідомляється на сторінці “ДемАльянс Бровари” у фейсбуці.
Репортаж телеканалу ICTV
За даними волонтерського штабу “Covid-19 Бровари”, за перший тестовий тиждень (30 березня – 05 квітня 2020 року) роботи санітарно-протиепідемічного містечка у БЦРЛ на пункти пропуску пацієнтів звернулось 7 070 осіб, з яких 4 969 осіб — з легкими та помірними симптомами ГРВІ. Всі вони були скеровані на первинну ланку медичної допомоги – до сімейних лікарів.
Загалом за 7 діб процедуру контролю, дезінфекції і термометрії пройшов 2 101 пацієнт. Майже порівну жінки (1 038) і чоловіки (1 063), в переважній більшості (69%) мешканці м.Бровари, у віковому діапазоні від 18 до 40 років (1 072 особи). 66% всіх хворих звертались за власною ініціативою, за направленням спеціаліста – 23%, сімейного лікаря- 11%.
Половина пацієнтів (51%) прийшла в лікарню повторно, майже стільки ж — вперше (49%). Кожен другий пацієнт потребував допомоги спеціалістів хірургічного відділення (в середньому 129 пацієнтів щодня), до терапевтичного відділення звертались в середньому 77 хворих на добу, пологовий будинок – 45, поліклінічні та інші послуги – 37. До інфекційного ж відділення був направлений кожен 30-й пацієнт з 2 101 звернення або в середньому 10 хворих на добу.
Пікове навантаження на пункти санітарно-протиепідемічного містечка для пацієнтів і відвідувачів припало на 2 квітня 2020 року – 1 317 звернень, з яких 912 осіб були перенаправлені до сімейних лікарів, і лише 405 пацієнтів потребували допомоги лікарів вторинної ланки. З них більше половини (216 осіб) звернулись самостійно, без направлення лікаря.
Перший день повноцінної роботи містечка став справжнім випробуванням і для пацієнтів, і для лікарів, і для медиків, котрі чергували безпосередньо у наметах. Вже з самого ранку у зеленому коридорі з’явилася довга черга з працівників медзакладу, які не могли потрапити на роботу. За словами директора Броварської клінічної лікарні, депутата Київської обласної ради (КОР) Валентина Багнюка (фракція “Наш Край”), така ситуація склалася через декілька не надто сприятливих факторів:
“Перший день роботи став тестовим. Зокрема, в зеленому коридорі працювала лише половина наметів – 4 з 8. До того ж, погода була відверто кепською, що також зіпсувало настрій людям в черзі. Ще одним несприятливим для нас фактором став невчасний приїзд працівників лікарні: ми щодня забираємо близько 500-600 людей з міста та сусідніх сіл організованим трансфером. Цього ж дня графік дещо збився і більшість з них приїхали майже одночасно”, – розповів директор БКЛ.
Як каже керівник оперативного штабу протидії COVID-19 Олександр Кулик, черги, які виникають на контрольно-пропускних пунктах “червоних” карантинних зон лікарні та поліклініки, дають змогу розвантажити самі лікарні.
“Тільки за 6 днів роботою команди медичного містечка, протиепідемічними сортувальними заходами ми зекономили для лікарні ресурси, які б вона витратила на роботу з 4799 непрофільними хворими та відвідувачами, що за наказами МОЗ і концепцією медичної реформи мають лікуватися чи спостерігатися на первинному рівні. Ми вивели черги із приймальних стаціонарів лікарні та поліклініки, дозволивши цим установам вторинної ланки, яких також з 1 квітня 2020 року реформують, працювати в своєму штатному режимі, допомагаючи тим, хто повинен лікуватися саме тут”, — каже Кулик.
Фото зі сторінки Олександра Кулика у Facebook
“Так, може перед КПП карантинних зон в якісь години пік і виникають черги на вулиці, з якими, доречі, в черзі також працюють медичні працівники, адже сортування починається вже в черзі. Однак, люди всі масках, стоять на безпечній дистанції, на свіжому повітрі, не створюючи натовпу, і при цьому мають мінімальні шанси інфікуватися в порівнянні з тим, якби всі хаотично і неконтрольовано набилися у вузькі приміщення. Серед них немає тяжких за станом пацієнтів, бо тяжкі або проходять без черги, або їх на приймальне відділення привозять карети ШМД. Всі вагітні, всі хто за інсуліном, чи для гемодіалізу, чи для здачі крові як донор – всі проходять без черги”, — додав керівник санепідеммістечка.
5 квітня “медичний КПП” пройшов неочікувану перевірку — свій візит в Бровари здійснив головний санітарний лікар Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко. Разом зі своїми колегами з МОЗ він пройшов всі етапи санітарного контролю та дезінфекції.
“Гарна робота та організація процесів. А ті, хто не задоволений зараз, точно зрозуміють ефективність і доцільність такого сортування потім. Буває, що вже просто опускаються руки, коли розроблені алгоритми та ініціативи боротьби з COVID-19 не працюють або не запускаються через “людський фактор”. Але добре, що є люди і дії, які надихають боротись далі”, — пише він у своєму фейсбуці.
Поточна епідемситуація
За інформацією КНП "Броварський центр первинної медико-санітарної допомоги", станом на 20.00 годину 7 квітня сімейними лікарями міста Бровари діагностовано 58 випадків захворювання на ГРЗ та пневмонію. З них діти до 18 років: ГРЗ – 14 випадків (всі амбулаторно), пневмонії – 0; дорослі: ГРЗ – 43 випадки (призначено амбулаторне лікування), пневмонії – 1 випадок (амбулаторно).
За даними КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" станом на 20.00 через приймальне відділення діагностовано 2 випадки пневмонії. За даними Центру "Дитяча лікарня" станом на 20.00 годину діагностовано один випадок захворювання на пневмонію.
Лабораторно підтверджено 2 випадки зараження COVID-19 мешканцями міста Бровари та 2 випадки мешканцями Броварського району (троє госпіталізовані до ББКЛ, один перебуває в самоізоляції).
Карантинні заходи влади
Аби забезпечити роботу медзакладів, в тому числі опорних, міська влада намагається перенаправити кошти на фінансування закладів охорони здоров’я.
Зокрема, за результатами 73-ї позачергової сесії 3 квітня 2020 року Броварської міськради, рішенням “Про внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області від 19.12.2019 року № 1774-67-07 “Про міський бюджет м. Бровари на 2020 рік” та додатків 2, 3, 7” відділу охорони здоров’я ради збільшено видатки на 4,43 млн гривень. З них Броварській БКЛ було виділено 4,09 млн гривень на матеріальне забезпечення, у тому числі 1,5 млн гривень на придбання 2-х апаратів ШВЛ, а також 1 млн гривень на заробітну плату лікарям та медперсоналу.
Первинній медицині виділено 340 тисяч гривень: 90 тисяч на придбання безконтактних термометрів та ще 250 тисяч – на зарплату та нарахування. Ще 2,3 млн гривень виділено відділу надзвичайних ситуацій на матзабезпечення та 360 тис. гривень на функціонування медичного містечка. Усього на боротьбу з епідемією виділено 8,09 млн гривень.
На 1,41 млн гривень збільшено також видаткову частину спеціального фонду: з них 910 тисяч гривень — для виконання Програми “Фінансова підтримка для покращення надання вторинної медичної допомоги населенню міста Бровари та відновлення матеріально-технічної бази КНП ББКЛ”.
А згідно рішення БМР від 03 квітня 2020 року № 1839-73-07 "Про внесення змін до Програми діяльності та фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства Броварської міської ради "Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на 2020 рік", даний заклад потребує фінансування в обсязі 153 млн гривень.
Як повідомляють на Facebook-сторінці “ДемАльянс Бровари”, міський голова Ігор Сапожко визнає, що надходження до міського бюджету падають, і багато програм не будуть профінансовані.
“Одним з перших “заріжуть” Громадський бюджет. Цього року проєкти взагалі не прийматимуться, а переможці минулих років не фінансуватимуться. Усі кошти будуть спрямовані на боротьбу з пандемією”, — зазначається у дописі.
Сам міський голова Ігор Сапожко у себе в Facebook прокоментував питання стосовно перерозподілу коштів міського бюджету за умови нинішньої ситуації, а також ті рішення, які викликали питання та нарікання у громади, включаючи черги до згаданого наметового містечка біля лікарні.
“Протиепідемічні заходи мають кілька етапів. Перший – не допустити потрапляння коронавірусу в країну (ми його вже пропустили). Другий, на якому ми перебуваємо – мінімізувати його розповсюдження: змусити хворих в легкій формі сидіти вдома та вживати загальних карантинних заходів. Карантин – це не канікули. Треба за можливості перебувати вдома, а не ходити і гуляти на вулиці. Третій – це вже пандемія, зупинити яку буде дуже важко.
[…] Спільно з місцевим бізнесом вдалося забезпечити захист наших лікарів. В першу чергу ми надали всі необхідні засоби індивідуального захисту екстреній медичній допомозі, бригади якої виїжджають на виклики. Зауважу, що екстрена допомога фінансується з обласного бюджету, з якого цього року виділили 120 млн. гривень.
Разом з тим немає масок, немає палива, немає захисних костюмів, немає жодного захисту.
Третє — ми переформатували роботу виконкому. Зараз управління економіки займається забезпеченням всіх комунальних підприємств засобами індивідуального захисту, деззасобами. Повірте, головним лікарям зараз потрібно рятувати життя людей, а не займатись пошуком захисних костюмів чи масок. Тому ми переключили ці функції на економіку. Об’єднали відділ сім'ї та молоді, управління соцзахисту, центр соціальних служб, терцентр, службу у справах дітей, які сьогодні підпорядковані Аліні Ярмоленко. Зараз ці підрозділи забезпечують всіх самотніх броварчан, які не можуть вийти з дому, малозабезпечених, онкохворих, підопічних терцентру продуктами харчування та засобами першої необхідності. На це також не були витрачені бюджетні кошти. Сформувати продуктові набори, городину та інші речі допомогли підприємці”, — каже мер Броварів.
Зокрема, з питань тарифів на утримання будинків, які через рішення БМР залишаються як були, Ігор Сапожко каже: у нього в пріоритеті недопущення зараження більшої кількості людей.
“Мені зараз закидають перевищення службових повноважень, коли я підписав рішення виконкому про відтермінування підписання договорів з управляючими компаніями. Цим рішенням фактично залишаються в силі старі тарифи на утримання будинків. Я не хочу виправдовуватись. Я розумію, що люди зараз без роботи, вони не можуть платити за новими тарифами. Сьогодні моє головне завдання як міського голови – зробити усе можливе, аби врятувати людські життя”, — резюмує міський голова Броварів.
Зрада
Разом із тим, епідемія виявила великі проблеми у координації між рівнями влади, зазначають у “ДемАльянсі”: щодня місто отримує безліч вказівок з КОДА, які не підкріплені ані фінансово, ані матеріально.
“Фактично, місцеві громади вирішують свої проблеми самотужки, не сподіваючись на допомогу держави. Найбільш “вразливою” ланкою виявилася Броварська СЕМД (екстрена меддопомога), яка мала фінансуватися з обласного бюджету на загальну суму у 120 млн гривень на рік, але наразі перебуває у скрутному становищі з матеріального забезпечення та з забезпечення засобами захисту”.
“Лікування протягом 1-го дня 1-го хворого на COVID-19 обійдеться міському бюджету в 12 тисяч гривень. І якщо ви думаєте, що нам фінансово допоможе МОЗ або КОДА, то ніт. Так, протокол лікування вірусу вже є, але потрібних антибіотиків в Україні фізично немає. Тому – тільки жорсткий карантин на найближчі 3 тижні, бо саме у цей час очікують "пік". […] Боротьба з епідемією ну дуже спокушає [місцеву владу] на боротьбу з опозицією. І це не менша загроза, як на мене”, — пише депутатка БМР Ангеліна Козлова (Броварська міська організація політичної партії "Демократичний альянс") у фейсбуці.
У той же час через карантин, пише депутат Київської обласної ради (КОР) Роман Сімутін (фракція “Європейська солідарність”), вихователів садочків "добровільно" відправляють у відпустки за свій рахунок, а до вчителів застосували більш інтелігентний підхід. Так, депутат БМР Андрій Саук опублікував у себе фото письмового звернення Броварської міської організації профспілки працівників освіти і науки до робітників закладів освіти з проханням “надати благодійну фінансову допомогу у розмірі дводенної заробітної плати медичним закладам міста для закупівлі необхідних медикаментів та медичного спорядження”.
“Незалежна” освітянська профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. Тепер всі вчителі пишуть відповідні заяви і зносять до шкіл.
Якщо цікаво, чому застосували різні підходи: садочки фінансуються з місцевого бюджету, тож зекономлений фонд оплати праці нянь і вихователів дозволить міськраді використати кошти на щось інше. А от із заробітною платою вчителів все навпаки. Вона фінансується з Державного бюджету і місцева влада не має жодних прав. Тому порадилися і застосували "креативний" підхід, мовляв "незалежна" профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. […] На бюджетниках, за моїми грубими підрахунками зекономлять близько 500 тис., в той час як у січні, на одній закупівлі масла, освіта переплатила 300 тис”, — пише Сімутін.
Начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник каже, що надання такої допомоги з боку вчителів є абсолютно добровільним, оскільки це не є наказом, а лише проханням. За її словами, це ініціатива самих вчителів міста, вона є лише обговоренням і гроші ніхто не збирає. Спростовує вона і заяви про те, що вчителів змушують брати відпустку за свій рахунок.
“Якщо на вас хтось чинить тиск і змушує написати заяву на перерахунок коштів – звертайтесь до мене, я буду вживати відповідні заходи. […] Ми не маємо списку потреб лікарні, відповідний запит тільки сьогодні був направлений до лікарні. […] Працівників закладів освіти не змушують брати відпусток за свій рахунок — тільки якщо вони дійсно цього бажають і написали заяву”, — заявила вона в ефірі “Радіо Київ”.
Нейтральне
Стосовно зарплат працівників критично важливих сфер в цілому, Броварський міськрайонний центр зайнятості опублікував перелік вакансій закладів медицини, торгівлі, промисловості, без яких місто може зупинитись. Також у переліку підприємства, залучені під час карантину до виконання важливих державних замовлень. І вказав у ньому рівень зарплат — для медиків, наприклад, це від 5 до 9 тисяч гривень.
“Останнім часом значна кількість наших співмешканців залишилась без доступу до звичайних місць роботи і звертаються до нас за вакансіями для домашньої роботи та іншими новими пропозиціями роботи у місті. Ми готові інформувати їх про Ваші вакансії безкоштовно, якщо Ви звернетесь до нас. […] Під час карантину багато з роботодавців зіткнулись із певними складнощами в організації власного бізнесу. Але бачити в зовнішніх проблемах привід для депресії – це не шлях підприємця. […] Справді, є галузі, як туризм, кінопрокат, організація концертної діяльності, що сьогодні повністю зупинились, але більшість напрямків просто потрапили до нової реальності”, — зазначають у Центрі у дописі на Facebook.
Слід також зазначити, що з початку введення карантинних заходів правоохоронці Броварів склали 17 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, а саме щодо перевезення пасажирів понад встановлену кількість 10 чоловік, надання послуг громадського харчування без застосування адресної доставки, здійснення господарської діяльності, не пов’язаної з торгівлею харчовими продуктами та засобами гігієни, перебування на робочому місці без засобів індивідуального захисту та ін. Згідно цієї статті, штраф на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян складає від 17 000 до 34 000 гривень.
Перемога
Утім, містяни здатні консолідувати зусилля та знаходити позитив під час карантину. Так, наприклад, громадська організація “Рідне Місто Бровари” започаткувала флешмоб #підтримай_медика, у якому з фото, що роблять люди зі словами підтримки, ГО зробить фотоколаж.
Також ГО "Рідне Місто Бровари" запустило волонтерську групу швидкого реагування - з доставки продуктів тим, хто цього потребує. Телефон групи: +38-096-207-85-95.Деякі небайдужі броварчани ще у березні розпочали шити та безкоштовно роздавати захисні маски жителям міста. Організатор акції, підприємець на ім’я Олександр каже, що виникла така ідея через те, що він у намаганні сам знайти засоби захисту побачив, що потреба є у багатьох людей.
Депутат Київоблради Олег Іваненко (фракція “Європейська Солідарність”) також з кінця березня почав роздавати мешканцям міста засоби особистого захисту: маски, рукавички та антисептики. Також формують набори для підприємств, організацій, служб міста та ОСББ. Для цього він створив волонтерський штаб “Європейська Солідарність”.
“Ми передаємо захисні костюми, розпилювачі, антисептичні рідини ОСББ для обробки їх під'їздів. Крім цього допомогли з цими засобами захисту медикам, районному відділу лабораторних досліджень (колишня санепідстанція) та інше. А ще мене радує, що ми вже працюємо не одні. З нами разом допомагають броварчанам представники ГО Справа Громад, приєдналося багато волонтерів і спонсорів”, — пише Іваненко.
Як писала KV, Київщина взялася налагодити локальне виробництво захисних масок. Виробництво мали запустити на минулих вихідних на базі Богуславського, Васильківського, Білоцерківського і Тетіївського професійно-технічних училищ. Але після виготовлення 3 тисяч масок, пошиття призупинилося. Зумовили це браком робочих рук і необхідних матеріалів.
Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів
Нагадаємо, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.
Детальніше: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19
Фото: колаж KV
КиевVласть
7 квітня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Уряд планує внести зміни до держбюджету на 2020 рік і перерозподілені кошти направити на боротьбу з епідемією COVID-19. Секвестр бюджету напряму зачіпає надходження до місцевих бюджетів громад. Скорочуються кошти на утримання інфраструктури та ряд бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви давно кинуті на спорядження медицини. Чи витримають бюджети ОТГ Київщини на фоні можливої економічної кризи такі навантаження – KV дізнавалася на місцях.
Як стало відомо KV, 29 березня в умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. Новий законопроєкт передбачає значний секвестр та перерозподіл коштів, що значно вплине і на видатки місцевого самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У першому варіанті секвестру держбюджету передбачалося значне скорочення видатків на інфраструктурні проєкти. Від чого постраждали би освітні програми та програми регіонального розвитку (ДФРР), підтримка сільгоспвиробників, фінансування дорожніх робіт, а також культура і спорт, заробітні плати.
Нагадаємо, що 17 березня вже набрав сили антикризовий закон про внесення змін до Податкового кодексу, який надає “карантинні пільги” і дозволяє підприємствам на час епідемії відтермінувати сплату податків до місцевих бюджетів (ПДФО, податки на землю і нерухомість, ЄСВ).
Як повідомляє народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, Уряд планував скасувати і надходження 13,44% податку на паливо до місцевих бюджетів, і субвенцію на розвиток громад.
"Після того, як скасували податок на оренду землі і нерухомість, зараз хочуть скасувати і збір акцизу з палива до місцевих бюджетів, і туристичний збір. По суті, місцеву владу ставлять на коліна. Ось так і закінчується епоха децентралізації в Україні. Планується повне обнулення Державного фонду регіонального розвитку, субвенції об'єднаним громадам на інфраструктуру, субвенції на соціально-економічний розвиток. Тобто, вся підтримка, яка б не була для місцевих громад, все знищується!", – написав політик.
Так, планується, що з Фонду регіонального розвитку заберуть 7,5 мільярдів, 2 мільярди – з підтримки об’єднаних територіальних громад.
Друга, скоригована версія законопроєкту, вже передбачає незначне пом’якшення скорочень витрат на інфраструктурні проєкти, залишити акцизи і ряд субвенцій. Наразі проєкт відправлений в бюджетний комітет для доопрацювання на повторне читання.
Читайте: Нехватка бюджетных средств заставит Кабмин не только урезать расходы на культуру и спорт, а, возможно, отменить очередные местные выборы
На місцях
Тож KV вирішила поцікавитись у керівників громад, чи витримають їхні бюджети навантаження у разі затвердження змін до держбюджету і як вплине відсутність податкових надходжень на виконання планових бюджетних показників.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Якщо у зв’язку з карантином продовжиться тенденція внесення змін до бюджету, то можна буде органам місцевого самоврядування зібрати в один клунок всі печатки і здати уряду. Якщо місцеві бюджети будуть оголяти таким чином, то нехай уряд і виконує самоврядні і делеговані державою повноваження. Тому що перетворитися на касу по виплаті зарплат і соціальних допомог органи місцевого самоврядування в умовах децентралізації просто не можуть собі дозволити. Думаю, що цей крайній варіант є неприпустимим і громади через асоціації, громадську думку, відстоять позиції збереження дохідної частини бюджетів. Наразі дії уряду, на період карантину надати пільги і певні обмеження з використання бюджету, є правильними. Хоча вже напряму і зачіпають місцеві бюджети, які в цих умовах забезпечують необхідну медицину. По місту виконання бюджету є, але прогнозовано, що провал буде вже в квітні-травні. Економічно активні підприємства майже призупинили діяльність, а відтак і доходи до бюджету. Але паніки немає, розуміємо стан держави і ступінь відповідальності. Всі фактично в однакових умовах, тож маємо забезпечити життєдіяльність громади. Співфінансування обласних і програм ДФРР ми зобов’язані забезпечити. Програми за рахунок перевиконання бюджету обмежуємо і перекладаємо на бюджет розвитку, коригуємо. Проводимо земельні аукціони і торги, тож бюджет розвитку має наповнюватися. Сподіваємося, що обласна влада не обмежить передбачені програми. Це будівництво амбулаторій, таких в громаді дві. Плюс маємо завершити будівництво школи на тисячу учнів. Очікуємо з області на 11 млн гривень.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:
Держава нічим не допомагає – все тримається на місцевих бюджетах. Звідки ж все фінансуватиметься? Буде колапс. Всі прекрасно розуміють, що ситуацію треба рятувати. Так, в нашій громаді працівники органів місцевого самоврядування готові піти у відпустки без збереження заробітної плати. Я згоден, щоб підприємства, які зупинили діяльність, звільнити від сплати податків за оренду землі. Але як це стосується сільгосппідприємств, які наразі працюють в звичному режимі на посівній і мають більше тисячі гектарів землі? Ми – аграрний район і з цього живемо. Це просто необміркований крок. Знаходяться дилетанти і серед місцевих торгівельників. А торговельні мережі, аптеки працюють і отримують надприбутки. В 33-х роках подібне називали "шкідництвом". Ми призупинили будь-які роботи, в том числі і з благоустрою, аби лише перенаправити кошти фонду на медицину, на закупівлю апаратів ШВЛ, засобів захисту. Організували благодійний фонд, залучаємо бізнес. Під сумнівом реалізація великих проєктів, в які ми потрапили за співфінансуванням, через ДФР. Адже ми давали гарантію на їхнє фінансування. Навіть, наприклад, ті ж самі освітні проєкти – термомодернізація шкіл, капітальний ремонт опорного закладу. Це не реформа децентралізації, а перекладання обов’язків, які повинна виконувати держава. Місяць жорстокого карантину і введення комендантської години могли би вплинути на ситуацію куди б краще.
Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк:
Для громади – це дуже болючі рішення. Бюджет сформований по місяцям і якщо ці надходження не надійдуть, то доведеться або скорочувати робітників, або зменшувати видатки. Насправді, під час таких ситуацій необхідно хоча б радитися. В інших країнах уряд навпаки надає додаткові дотації чи субвенції. Сьогодні через карантин ми також витрачаємо незаплановані видатки для того, щоб зберегти життя і бути підготовленими до пандемії. Прикро, що ми і на медицину витрачаємо, хоча держава повинна була про це подбати, так тепер ще і уріжуть наші доходи. За відсутності планових надходжень вже в квітні недоотримаємо значної суми. Зараз думаємо над тим, де і що обмежити. До останнього сподівалися, що подібне не відбудеться або хоча б не в такій жорсткій формі. Сьогодні громади і так взяли на себе багато повноважень, і повинні платити делеговані видатки, а держава їх не відшкодовує. Сподіваємося, держава допоможе вийти із цієї складної ситуації. Можливо, для спроможніших громад ці заходи несуттєві, але є багато дотаційних сіл, які не приносять майже доходів у загальний бюджет ОТГ. Ми дійсно втрачаємо, і не зрозуміло, чому саме ми? І річ не лише в надходженнях, а й у фінансуванні з ДФРР, в субвенції на розвиток інфраструктури, що також не отримаємо. А за цим стоїть значна робота, проєкти з пройденою експертизою, які вже мали б втілюватися в життя.
Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко:
Громада у цьому році запланувала одні надходження до бюджету, але всім відомо, яка складається неординарна ситуація в державі. І наскільки вдасться тепер його виконати – важко сказати і мало хто візьметься взагалі щось прогнозувати. На сьогоднішній день відмінили більшість податків. Податок за землю не платиться. Невідомо, що буде і з акцизним податком. У нас на другому місці складова – це єдиний податок. Його на 1,5 місяці відмінили і невідомо, коли запустять. Але тримаємося за рахунок резервного фонду, щоб і проплати були по заробітній платі і надати допомогу лікарні. Наразі ми призупинили всі видатки у зв’язку з коронавірусом, розподілили дуже багато коштів на ремонт вулиць і тротуарів, але наразі ці кошти притримуємо в резерві на майбутнє.
В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Ми нещодавно створили ОТГ. Громада створювалася для того, щоб покращити життя мешканців, збільшити можливості, втілювати ті ж інфраструктурні проєкти. Децентралізація – це надія на краще. Тому категорично проти, щоб будь-які кошти вилучалися із місцевих бюджетів. Тим паче, їх і не так багато. Громади тільки вчаться працювати разом, освоювати проєкти. Зараз є гранти, програми, ми навчаємося, переймаємо досвід. І розуміємо, що є ще можливості залучити додаткові кошти. Але всі ці проєкти передбачають співфінансування. Тому забирати ще і ці "копійки", які, думаю, в масштабах країни не врятують, а для громади – це важливі кошти. Головні надходження ми отримуємо від ПДФО і оренди землі. Одиниці громад можуть дозволити собі більше. Ржищівська - стандартна громада. А дане рішення дуже відіб'ється на цьогорічному бюджеті. Звичайно, що ми відслідковуємо, прогнозуємо, які можуть бути наслідки секвестру. І якщо кардинальні, то, в першу чергу, вирішуватимуться вони за рахунок якихось проєктів, заробітних плат, скорочень, чого не можна допустити. До цього, якщо виникали питання по медичній чи освітній субвенціям, шукали шляхи вирішення, зверталися в адміністрацію, підключали обласних депутатів.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Якщо заберуть акциз, податки, зроблять "податкові канікули", то зрозуміло, що це буде своєрідний "стоп" децентралізації. Асоціації сільських та селищних рад, ОТГ, міст говорять про це парламенту. Якщо стане життя в селі, то зупиниться і вся країна. Карантин постійно подовжується, тому так само переформатовуємо бюджет. Наразі перша стаття видатків – медицина: задіяно резервний фонд, передали до району майже 3 млн гривень субвенції на закуплення необхідного обладнання. І тільки друга стаття – заробітна плата, електроенергія тощо. Це вимушені кроки для економії бюджету. Призупинили опалення в закладах освіти, що дозволило зарезервувати понад мільйон гривень. Якщо не буде надходжень, виходячи із тих законодавчих ініціатив, то не доотримаємо понад 3,5 мільйони. Акцизу вистачало на покриття витрат на харчування в освіті, частково опалення. Надходжень, можливо, вистачатиме на покриття заробітної плати, електроенергії і вуличне освітлення. А, можливо, доведеться приймати і кардинальні дії, хоча звільняти робітників і не рекомендують. Громада створена минулого року і тільки за 9 місяців повноцінно розробила чітку стратегію розвитку до 2025 року. Наразі маємо таку ситуацію, в якій опинився весь світ.
Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:
Рік розпочався не дуже стабільно і втішно. Вже протягом перших місяців року бюджет не виконується. Підприємства наразі, згідно закону, не сплачують відповідні податки. У цьому плані ми в мінусі. Бюджет громади тримається за рахунок резерву: закриваємо захищені статті, утримуємо соціальні заклади. Всі продовжують працювати, по можливості, дистанційно. Виконуємо планові заходи і з благоустрою, підтримки комунального господарства, медицини. На цей рік було заплановано вилучення 9 млн гривень реверсної дотації. За попередніми розрахунками за цей період ми вже втратимо не менше 10 млн гривень. Як буде розвиватися ситуація далі – прогнозувати важко, адже карантин продовжили. Доведеться, можливо, затягнути і пояси. Але сподіваємося, що зовсім бюджет не втратимо.
Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:
У громади дуже великі плани і багато проєктів. І якби бюджет 2020 року був таким же, як і минулий, то ми б ще більше зробили. Ми беремо участь у програмі ДФРР “100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів” на суму 14,5 млн гривень. Потрапили в обласну програму щодо перекриття і утеплення даху в школі і термомодернізації садочка в Студениках. Реверсна дотація планувалася у розмірі 10,5 млн гривень. Якщо ситуація з коронавірусом не дуже вплине на бюджет, планували в двох селах зробити два бювети артезіанської води за програмою “Чиста вода”. Бюджет громади залежить від стабільності роботи підприємств на території і від сплати відповідних податків, від оренди землі, які наразі через епідемію взагалі відмінили. І від цього бюджет дуже постраждає. Сьогодні необхідно вже думати про те, щоб призупиняти якісь проєкти. Але порівнюючи надходження за цей місяць, то перевиконання ще буде. І якщо такі показники будуть і в квітні, то впевнена, цей період ми переживемо. Але все залежатиме від масовості цієї ситуації. Надзвичайна ситуація дуже вплине на економіку, але не в такому розмірі, як могло бути від запровадження надзвичайного стану.
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Розроблені відповідні звернення, Асоціація міст України наразі у постійних диспутах із народними депутатами. Є сьогодні підтримка і розуміння від Уряду. Побачимо, яким чином в змінах до бюджету врахують наші пропозиції. Звісно, зменшуються надходження до громад, а покладені функції залишаються, навіть із урахуванням антикоронавірусних заходів. Розмова йде про 20 млрд гривень. Це велика сума, відсутність якої впливатиме на виконання цих функцій. Сьогодні навпаки в рамках децентралізації, підвищення ролі місцевих органів необхідно утримати, я вже не кажу про збільшення з урахуванням противірусних заходів на тому ж бюджетному рівні.
Депутат обласної ради Роман Титикало:
Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми. Так, місцеві голови за відсутності коштів змушені звертатися по допомогу до районних та обласних адміністрацій, які через Кабмін потім розподіляють субвенції. Комусь виділяють, комусь не виділяють. Таким чином, у влади з’являються шляхи впливу на громади і місцевих керівників. Якщо у сільського голови немає і копійки власних коштів і він змушений ходити на уклін до районної влади, це одразу ставить його у залежну позицію. В рамках реформи децентралізації питання фінансової самостійності громад є необхідною умовою їх функціонування. В бюджетному кодексі, постановах Кабміну встановлюється пропорція розподілу акцизного збору, ЄСВ, інших коштів. І чим більше йде коштів у державний бюджет, тим більше громади втрачають самостійність. Особисто я відреагував дуже критично на законопроєкт, тому що це обмеження для громад. Вони не зможуть виконувати завдання бюджету, утримувати школи, медзаклади, дороги тощо.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Фото: коллаж KVКиевVласть
2 квітня 2020 г. 13:30
Раздел: Територія розуму
Правила зворотнього зв’язку
Карантин – це не канікули, а час, який необхідно проводити із користю.
КНП “Освітня агенція міста Києва” Київської міської державної адміністрації в рамках реалізації соціального проєкту “Освітній Хаб міста Києва” надає можливість киянам безкоштовно оволодіти навичками, які потрібні кожному.
Будь-який контроль без зворотного зв'язку за його результатами, це просто марна робота. Зворотній зв'язок може, як подарувати вам крила так і демотивувати, як допомогти працювати краще, так і послужити причиною того, що ви звільнитеся зі свого робочого місця. Зворотній зв'язок – це дуже потужний комунікаційний інструмент і дуже важливо правильно його використовувати.
Для того, щоб визначиться як треба, давайте з вами спочатку поговоримо про те, як не треба.
Помилки зворотного зв'язку. Кожен з нас їх здійснював і часто вони були фатальними, фатальними для нас або для наших співробітників.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перша найпоширеніша помилка зворотного зв'язку – це публічний осуд. Чого ми добиваємося? Ми хочемо щоб у людини впала самооцінка? Або можливо ми хочемо, щоб він озлобився на нас і став будувати підступи? Або можливо, ми хочемо показати, які ми важливі на тлі цієї людини? Ми ж керівники, ми ж безгрішні.
Друга помилка зворотного зв'язку називається залякування.
Третя помилка зворотного зв'язку – це відсутність конкретики. Ми не пояснюємо співробітнику, що саме в його роботі не так, ми просто говоримо: “Перероби, виправ, все перероби, все не так” – якісь загальні фрази, загальні фрази, що не дають нам розуміння суті. В чому моя помилка?
Наступна помилка зворотного зв'язку – це узагальнення. “Ти завжди, ти постійно, кожного разу одне й те саме”.Що кожен раз одне і те ж саме? По-перше, приймаючи рішення узагальнювати, ви стаєте в слабку позицію тому, що співробітник може вам заперечити: “Чому кожен раз? Минулого разу все було добре, два тижні тому, все було добре”. І ваша комунікація на цьому обривається. По-друге, це просто некомпетентно з управлінської точки зору, завжди будь конкретним, говори про справи, а не про якісь узагальнення.
Ще одна помилка – це порівняння з іншими людьми. Те, що ми називаємо “син маминої подруги”. Той самий, самий неулюблений наш персонаж з дитинства. “А чому син тітки Олі добре вчиться, а ти погано?”, “А син тітки Олі в комп'ютерні ігри не грає, він на секцію боротьби записався”, “А син тітки Олі в університет на бюджет вступив, а ти на контракт”.
Що роблять керівники? “А чому у Іванова виходить, а у Петрова – ні?”, “А чому Коля виконує план продажів, а ти Вася – ні?”. Який меседж ми несемо людині? Знову, він поганий, хтось краще за нього, що й викликає у нього природне роздратування і конкуренцію в порівнянні з цією людиною, а по-третє, це не дає йому ніяких інструментів, для того щоб стати як Петя, та й врешті-решт “Петя, а чого я повинен бути як Петя, нехай він іде своєю дорогою, а я буду йти своєю дорогою.” Негатив і роздратування.
І все це узагальнюється останньою і найстрашнішою помилкою зворотного зв'язку – оцінка особистості, а не дії.
Зворотній зв'язок буває як коригувальний, так і мотивуючий. У помилках ми більше говорили, звичайно ж про коригувальний. Коригувальний зворотний зв'язок означає те, що ми знаходимо помилку в процесі робочої людини і пояснюємо їй, як цю помилку виправити.
Але є і мотивуючий зворотний зв'язок. Це те, що американці називають “Welldone, welldone”, добре, добре зроблено, до речі, в нашій мові це переводиться як “Молодець”, відчуваєте різницю, так? В англійському, англійці кажуть про дії, welldone, ми говоримо про людину, молодець, така наша ментальність, доводиться з цим боротися. І ми забуваємо чомусь про цей мотивуючий зворотній зв'язок. Людина провела хорошу презентацію, сприйняли це як само собою зрозуміле. Людина провела успішну зустріч з клієнтом і закрила його на велику суму, теж нормально, це його робота, в кінці кінців. Правильним є – дати йому feedback за результатами цієї роботи і сказати “як ти добре виступив”, або “як ти прекрасно провів зустріч, ось так от і дій далі”, це підкріплення його поведінки, це пояснення того, що він на вірному шляху і щоб він з нього нікуди не сходив. Це дуже важливо в кінці кінців, для самооцінки і для сприйняття свого власного професіоналізму. Але як коригувальний, так і мотивуючий зворотний зв'язок повинен бути побудований по одному дуже простому алгоритму, який ми зараз з вами розберемо.
Алгоритм зворотного зв'язку складається всього лише з трьох пунктів: факт, наслідок і рекомендації.
Факт – що сталося, конкретно результат роботи, процес, і де помилка.
Наслідок – до чого це призвело. До чого призвела ця дія? До того що, наприклад, звіт був невірно складений, і я не зміг отримати з нього інформацію, до того що, наприклад, клієнт зіскочив або до того, що, наприклад, презентація не справила належного ефекту на оточуючих.
І третій пункт – рекомендація. А що потрібно зробити в наступний раз, щоб ця помилка не повторилася, наприклад “Коля, ти забув у цьому звіті додати рядок про балансові активи нашої компанії, через це цей звіт не повний, я не можу його нести генеральному директору на узгодження, будь ласка, додай цей рядок і принеси мені його знову”. Зрозуміло, конкретно і ясно, що потрібно виправити. Або “Ти провів приголомшливу презентацію, ось особливо було круто те, що ти додав сюди ось ці ось фотографії людей, які у нас працюють, це справило приголомшливе враження на інвесторів, і вони погодилися виділити нам хорошу суму грошей. У всіх наступних презентаціях обов'язково додавай цей слайд.” Конкретно, чітко, зрозуміло.
Давайте підіб'ємо підсумки по другому модулю по комунікації. Ми з вами знаємо що будь-який керівник незалежно від рівня ієрархії або незалежно від того, де він працює, повинен володіти одним найважливішим інструментом – комунікацією з людьми.
Персональна комунікація будується на трьох китах – це правильна постановка завдань за методом SMART, щоб не було когнітивних спотворень. Це контроль виконання цих завдань, їх результатів. Це зворотний зв'язок, про який ні в якому разі не можна забувати.
Якщо ви хочете продовжити опановувати навички "емоційний інтелект", "управління людьми і проєктами", "персональна ефективність", "продажі і комунікації" та дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації – заходьте на портал соціального проєкту “Освітній Хаб міста Києва: територія нових можливостей для кожного” eduhub.in.ua, де ви абсолютно безкоштовно, за інноваційною моделлю “змішаного” навчання (blended learning), в якій ефективно поєднується он-лайн навчання із практичними тренінгами, зможете набути цю навичку та багато інших корисних навичок, які допоможуть вам отримати роботу своєї мрії, відкрити власну справу, покращити взаєморозуміння із близькими та друзями, і просто відчути себе щасливою та успішною людиною.
Володимир Страшко, тренер з особистої ефективності Освітнього Хабу міста Києва: території нових можливостей для кожногоКиевVласть
24 березня 2020 г. 16:00
Раздел: Територія розуму
Як правильно запитувати людину
Карантин – це не канікули, а час, який необхідно проводити із користю. Асоціація інноваційної та цифрової освіти в рамках реалізації соціального проекту “Освітній Хаб міста Києва” надає можливість безкоштовно оволодіти навичками, які необхідні кожному.
І сьогодні ми хочемо поділитися з вами лайфхаками про те, як правильно ставити запитання.
Які саме запитання потрібно здавати. Щоб ці запитання не збивали співрозмовника, щоб вони направляли його, допомагали йому розкритися.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У цілому є три типи запитань. Перший тип - це в принципі тип запитання на виявлення проблематики. Другий тип направлений на те, щоб виявити наслідок проблематики. Третій тип запитань направлений на те, щоб поглибитись у саме серце людини, у найпотаємніші почуття, переживання та емоції які він відчуває.
Частіше ці запитання будуть корисні і для самої людини, тому що, як часто ми міркуємо про те, які речі викликають в нас, в середині, емоції. Дійсно, дуже рідко. А ось тут ти можеш допомогти своєму співрозмовнику звернути увагу на емоції і почуття, які в нього є в серединні, і на те, чому для нього якісь речі важливі, а які речі ні.
Перший тип питань - питання на виявлення проблематики. І вони усі направленні на теперішній час, вони направленні на зовнішній світ, направлені на те, щоб з’ясувати, яких ресурсів бракує. Які складнощі є в якійсь ситуації, на те чого бракує для того, щоб отримати “Хочу!”. На те, що не влаштовує зараз, на те, чому я незадоволений, чого бракує, які складнощі, які проблеми в тебе є, які складні ситуації в тебе є при досягнені твоїх цілей.
Людям легше зосередитись на тому, що відбувається зараз. Це наш звичайний фокус уваги.
Другий блок запитань спрямований на наслідок, коли ви вже з’ясували, які складності, які проблеми, варто з’ясувати, що передує цій проблемі, що раніше було, чи які наслідки будуть у цій проблемі. Знову ж, усе на рівні зовнішніх ресурсів. Ось тут можна переходити на якісь почуття, емоції, але вони скоріше будуть поверхневими. Ще раз - це про минуле чи майбутнє.
Та третій тип запитань – це запитання на глибину – їх треба задавити у самому кінці, коли вже людина розповіла усе і ви просто запитуєте два основні запитання: “Чому це для тебе важливо?” чи “Що за цим стоїть? Чому для тебе важливо вирішити цю проблему? Чому для тебе важливо не відчувати себе так”.
Коли ти розумієш, навіщо тобі потрібно дізнатися внутрішню потребу людини і болі які в нього є. Коли ти розумієш різницю між цим. Коли ти розумієш, як ти повинен ставити питання – саме час практикуватись.
Як це робити? Просто йдеш і проводиш інтерв’ю. Інтерв’ю проводиш з будь-якою знайомою людиною. І ти обираєш будь-яку тему, яку тобі цікаво дізнатися у нього, чи питаєш у нього прямо в лоб: “А що тобі цікаво? Яка тема тебе хвилює? Яке в тебе хобі”.
Якщо ви хочете продовжити опановувати навички "емоційний інтелект", "управління людьми і проектами", "персональна ефективність", "продажі і комунікації" та дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації – заходьте на портал соціального проєкту “Освітній Хаб міста Києва: територія нових можливостей для кожного” eduhub.in.ua, де ви абсолютно безкоштовно, за інноваційною моделлю “змішаного” навчання (blended learning), в якій ефективно поєднується онлайн навчання із практичними тренінгами, зможете набути цю навичку та багато інших корисних навичок, які допоможуть вам отримати роботу своєї мрії, відкрити власну справу, покращити взаєморозуміння із близькими та друзями, і просто відчути себе щасливою та успішною людиною.
Читайте: Лайфхаки по самонавчанню: на час карантину і назавжди
Марія Богуслав, директор Освітнього хабу міста Києва
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій