В Обухові триває набір всіх бажаючих мешканців громади вступити до лав Обухівського районного батальйону територіальної оборони.
Про це KV стало відомо із повідомлення голови Обухівської громади Олександра Левченка на сторінці у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Прохання звертатися до Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомату) по вул. Київська, 40 або до місця дислокації батальйону в м. Українка по вул. Юності, 26 а (колишнє приміщення поліції). Також необхідна допомога в облаштуванні місць дислокації батальйону тероборони”, – написав він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, як раніше писала KV, на сьогоднішній екстреній позачерговій сесії Ірпінська громада прийняла рішення про створення оперативного штабу. Також депутати передбачили додаткове фінансування на потреби тероборони та підтримки життєдіяльності міста.
Читайте: Официальные государственные каналы, где можно получить достоверную информацию (ССЫЛКИ)
Фото: соцмережіКиевVласть
100 днів – це час, який традиційно надається новій команді на закріплення курсу своєї роботи, деталізацію планів і демонстрацію початкових результатів.
Для об’єктивної оцінки того, що вже зроблено в Міністерстві оборони, я пропоную усім зацікавленим звернутися до моїх виступів у Верховній Раді України під час призначення (4 листопада 2021) та під час "години Уряду" 3 грудня 2021. Тоді було оголошено основні підходи. Їх можна взяти як базу для порівняння.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тож, без зайвих слів, перейду до того, що нам вдалося за ці 100 днів:
Ефективно виконати бюджет 2021 року.
Рівень виконання – 99,7%. Хоча ви пам’ятаєте, які були прогнози у листопаді.
Забезпечити фінансування Державного оборонного замовлення.
Рівень виконання – 99,75%. Станом на 1 грудня було 85%. Ми закрили поточні потреби та інвестували у низку перспективних вітчизняних розробок, які забезпечать стратегічні переваги нашої армії через 2-3 роки.
На самому фініші бюджетного процесу вдалося додати до бюджету Міноборони на 2022 рік 2,5 млрд. грн.
Сьогодні ми маємо найбільший бюджет оборони за усі роки Незалежності – понад 133 млрд. грн.
У тому числі – 29 млрд на озброєння і техніку.
За рахунок згаданих 2,5 млрд ми вже почали реалізацію програми поступового підвищення грошового забезпечення в армії. Вже підвищено виплати військовим медикам, льотчикам, є рішення по снайперам, на фініші рішення по ССО, тощо.
І це лише перші кроки. Пропозиції Міноборони щодо необхідності додаткового виділення у 2022 році 11,8 млрд грн., які планується спрямувати на підвищення виплат військовим та першочергові потреби, вже передані народним депутатам і зареєстровані у якості проекту змін до Державного бюджету України на 2022 рік.
Ми відновили ритмічну роботу з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Хочу подякувати Голові Комітету Олександру Завітневичу і членам Комітету з усіх фракцій та груп за співпрацю і підтримку. Спектр результатів вже досить широкий.
Вже затверджено відкриту частину річного та трирічного плану оборонних закупівель Міністерства. По закритій частині триває інтенсивна робота, яка загалом є безпрецедентною. Комітет завершив свою частину 10 лютого. Тепер РНБО та Уряд.
У грудні було оперативно і вчасно проведено акт Верховної Ради щодо затвердження рішення Президента України про надання дозволу на доступ іноземних підрозділів для участі у навчаннях.
У січні ратифіковано Угоду з Великою Британією в інтересах Військово-Морських Сил України, та інше.
Ми забезпечили повну синергію у взаємодії з Генеральним Штабом. Дуже тісно працюємо з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, його заступником генерал-лейтенантом Євгеном Мойсюком, начальником Генерального Штабу генерал-лейтенантом Сергієм Шапталою та їхніми колегами.
Ми спільно неодноразово відвідували наших хлопців та дівчат в зоні ООС, спостерігали за навчаннями, тощо.
За потреби я на прямому зв’язку з командувачами видів, родів і сил Збройних Сил України.
Міністерство і армія починають діяти як єдиний організм з чітким розумінням спільних цілей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ми вибудовуємо синергію з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Тут крок отримання наочних результатів довший, адже є плани, виробничі цикли тощо. Ми все побачимо за підсумками року.
Суттєво активізовано нашу військову дипломатію. Ми робимо наші пропозиції максимально обґрунтованими і прозорими для партнерів. Пояснюємо логіку наших власних дій та наших запитів. І це працює.
Під час закордонних візитів та приймаючи високих гостей у Києві, я провів особисті зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном ІІІ, міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, міністром оборони Ізраїлю Бені Ганцем, міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, міністром оборони Швеції Петером Гультквістом, міністеркою оборони Данії Тріне Брамсен, міністром оборони Угорщини Тібором Бенкьо, міністеркою оборони Канади Анітою Ананд, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром.
Я мав телефонну розмову з польським колегою Маріушем Блащаком. Ми знаходимось в листуванні, вже домовились про телефонну розмову і особисту зустріч з міністеркою оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт.
Ми підтримуємо постійний контакт з усіма, з ким спілкувались.
Мав низку зустрічей з делегаціями американських конгресменів та сенаторів, депутатами Європарламенту. Відбулась безпрецедентна зустріч з представниками понад 30 провідних компаній американського ОПК.
Результатом вже стало підписання низки важливих документів, наприклад, зі Швецією, з Туреччиною, відпрацьовано весь процес по кредитній угоді з Великобританією, тощо.
Також зараз усі можуть спостерігати за регулярним надходженням військової допомоги. За місяць отримано понад 1500 тон сучасної зброї та боєприпасів. І буде набагато більше. На цей результат працював Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наші дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міноборони зробило свою частину роботи. Зокрема, ми вже отримали частину речей, про які починали розмову у листопаді під час мого візиту до Вашингтону та під час діалогу з британськими колегами. Невдовзі надійде обладнання, про яке Україна раніше тільки мріяла. І ми не плануємо збавляти темп.
Ми розпочали цифрову трансформацію по кількох напрямках.
У сфері управління Збройними Силами – зрушено і набирає темп процес впровадження автоматизованих систем управління військами (АСУ). У тому числі – стратегічного рівня.
У сфері цифровізації послуг – спільно з Мінцифрою розгортаються автоматизовані робочі місця (АРМ), тестується система, яка дозволить дистанційно змінювати місце реєстрації без походу до колишнього військкомату. Також ми запустили пілотний проект перетворення колишніх військкоматів на сучасні "МілітаріЦНАПи" і комфортні рекрутингові центри.
У сфері управління активами Міністерства – розпочато створення ГІС, де поступово будуть відображені усі активи – земля, споруди, права. Спільно з Держгеокадастром ми вже об’єднали зусилля щоб впорядкувати землі оборони, забезпечити їх захист і прозоре використання.
Мною вже надані доручення, які запускають комплексну реформу управління активами Міністерства оборони. Серед перших кроків – перетворення Головного управління майна та ресурсів, яке стало непрозорим монстром, на систему прозорих структур з чіткими функціями, які займатимуться політиками у сфері будівництва, корпоративних прав, процедур використання земель оборони, тощо.
Міністерством вже розроблено прозору модель використання земель оборони. Проект відповідного порядку, наявність якого давно передбачена законом, найближчим часом буде поданий до Кабінету Міністрів України. Більше ніякої "тіні".
Набирають обертів "юридичні війська", як я їх називаю.
Тільки за січень вони повернули до сфери управління Міністерства 3117 га земель оборони.
Крім цього, як я і обіцяв, розпочато комплексну перевірку роботи Міноборони фахівцями Держаудитслужби.
На практиці втілюється принцип нульової толерантності до корупції. Звертаюся до представників бізнесу та усіх, до кого можуть прийти різноманіти "ходоки" з пропозиціями щось "вирішити" у Міноборони. Прошу повідомляти Міністерство про цих "дітей лейтенанта Шмідта" і спрямовувати відповідні заяви до правоохоронних органів.
Ми вже розробили алгоритми вирішення деяких непростих завдань, що перебувають у суспільному фокусі.
Наприклад, вже запущено процес, який має на меті стрімке поповнення запасу бронежилетів та шоломів великими партіями. У рамках цього процесу ми прагнемо перейти на більш високий клас захисту – 4-й за стандартами НАТО. Буде скомбіновано три види джерел бронезахисту. По-перше, це допомога від партнерів. І по цьому треку вже відбулись поставки. По-друге, ми закупимо сертифіковані зразки захисту на міжнародних майданчиках. По-третє, вдосконалено технічне завдання для українських виробників, щоб вітчизняні засоби відповідали найкращим стандартам. Виробники зможуть підготуватися до цих вимог і взяти участь у тендерах. Ми зацікавлені у живій конкуренції, монополізм виключений.
Ми робимо необхідні кроки по демонополізації послуг харчування. Цей процес іде непросто, але передбачувано. Бенефіціари діючих схем використовують відому тактику гальмування тендерів через оскарження в судах. Це буде складний шлях, але ми його пройдемо.
Ми розробили низку правових формул, які дозволять збудувати арсенали для армії. Це так само дуже непростий процес, бо задіяні великі гроші, опір страшенний, але ми рухаємось. Загалом я сповідую підхід, що треба ухвалювати рішення, які б складними вони не були, а не ухилятися від відповідальності.
Є ще значна кількість процесів, які запущені. Скажімо, демілітаризація посад, які не потребують військової кваліфікації.
Зараз ми сфокусовані на реалізації закону про основи національного спротиву, зокрема, в частині розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Штат мирного часу вже укомплектовано на понад 60%, в березні почнеться системна робота з формування штату особливого періоду у 130 тис. осіб. Паралельно ССО виконують свої завдання щодо формування руху опору.
У даний момент ми поступово переходимо на інший етап: від стадії кризового, я б назвав "пожежного", менеджменту до стратегічного розвитку.
Я вже презентував Президенту України основні позиції плану нашої роботи на 2022 рік, який є частиною комплексу заходів, розрахованих на 4 роки вперед.
Минулого року виникли нові загрози. Росія здійснила аншлюс Білорусі і вже вдруге стягує значну кількість військ навколо кордону України. Відкрито погрожує ескалацією.
Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме завжди. Кремль може відвести війська, потім знов їх стягнути, чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів.
Маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну. І маємо бути готові в будь-який момент дати відсіч.
Саме ця готовність здатна відвернути негативні сценарії.
Сьогодні ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів. Але формуючи системну відповідь на загрози, ми повинні спиратися на дві складові – український народ і українську економіку. Саме це є джерелом нашої безпеки.
Команда
Перед тим, як сказати, що ми збираємось робити, кілька слів про те, якщо можна так висловитися, ким і чим ми будемо діяти.
За 100 днів сформовано кістяк команди, яка буде створювати і втілювати політики у сфері оборони під моїм керівництвом.
Для мене честь, що в команді на посаді першого заступника є Іван Степанович Руснак. Це не просто величезний досвід, це справжня мудрість і стратегічне бачення, які дуже потрібні у складний для країни час. Я високо ціную можливість працювати разом.
За міжнародний напрям відповідає Олександр Поліщук. Генерал, військовий дипломат, з яким ми добре знайомі з часів спільної роботи в ТКГ.
Інформаційний фронт тримає Ганна Маляр. Зараз це чи не найгостріша ділянка протиборства.
Надважливий напрям – забезпечення озброєнням і технікою – очолив Володимир Гаврилов. Генерал. З величезним і успішним досвідом роботи військовим аташе у країнах-стратегічних партнерах.
Напрям, де треба багато чого змінити, добудувати, знайти, виправити, а саме – забезпечення армії, логістика, управління активами – очолює В’ячеслав Шаповалов.
Саме йому чи не найбільше будуть допомагати "юридичні війська" на чолі з моїм радником Сергієм Лапутьком.
За комплекс завдань з цифрової трансформації у сфері оборони відповідає Олег Гайдук. Має багатий управлінський досвід і зайвих представлень не потребує.
"Цифровий" напрям, через зростання важливості кіберсфери у контексті оборони, у якості мого радника посилить унікальний фахівець – Максим Літвінов. У стінах Міноборони є фаховий візаві для кіберспільноти.
Зі структурних новацій. Бюджет Міноборони – майже 5 млрд доларів. І він зростатиме. Ним треба ефективно управляти. Це потребує відповідних інструментів аналізу, планування, які потрібно створити і налаштувати. Я прийняв рішення виокремити функціональну вертикаль, яка займатиметься управлінням фінансами Міністерства і здійснюватиме контроль. Цю нову вертикаль очолив Ростислав Замлинський.
Організаційну стрункість усіх процесів і виконавську дисципліну у Міноборони тримає державний секретар Костянтин Ващенко.
У своїй роботі я продовжую спиратися на групу моїх надійних радників і помічників, з якими я працюю вже не один рік.
Наразі у процесі перебуває формування вертикалі, яка відповідатиме за кадрову політику. Наша команда ще посилиться.
Ми переходимо до посилення на рівні керівників підрозділів, зміцнення проектних команд, які повинні забезпечити Міноборони нову якість роботи.
І досягти мети, яку я поставив – перетворити оборонне відомство на одну з найкращих корпорацій України.
Джерело публікації: https://interfax.com.ua/news/blog/797695.htmlКиевVласть
Богуславська громада позиціонує себе як інвестиційно та туристично привабливу. Запевняють: територія багата історико-культурною спадщиною, має розвинену промисловість та великі перспективи в сільському господарстві. Як планують тут розвиватися наступні шість років та якою є стратегія розвитку Богуславської громади – читайте у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 20 грудня 2021 року депутати Богуславської міської громади затвердили Стратегію розвитку на 2022-2027 роки.
Як розповів KV начальник відділу економіки фінансового управління Богуславської міської ради Павло Павліченко, попередня влада громади також розробляла Стратегію розвитку, але її в результаті так і не затвердили. На заваді, ймовірно, стали політичні питання. Тож у 2020 році, коли до Богуслава доєдналися ще населені пункти, нова влада взялась за розробку нового плану розвитку, який враховував би всі території, що увійшли до складу тергромади.
Загалом робота над Стратегією тривала приблизно пів року. Взялися за її розробку ще у липні минулого року, у серпні була створена робоча, а вже в грудні вдалося затвердити і сам проєкт.
"На першому етапі ми збирали інформацію про громаду і складали її характеристику, на другому ми провели соціологічне дослідження. Опитували населення, підприємців з приводу тих питань і проблем, які їх цікавлять, і які ключові напрямки розвитку громади вони вбачають. Проаналізувавши всі питання, що найбільше хвилюють село і місто, виявляли болючі сфери, яким варто приділити більше уваги. Визначилися і з перспективними сферами для розвитку. І третій етап вже включав саме стратегічне планування. Тут вже визначали ключові напрямки для громади. У жовтні ми зібрали всіх громадських активістів, керівників служб і провели загальне обговорення Стратегії. Його розділили на три блоки: проблеми громади, перспективи і саме обговорення, де кожен міг подискутувати. Варто зауважити, що всі озвучені питання були закладені у план розвитку громади. Оскільки зараз бюджетне фінансування йде по три роки, то таким чином було вирішено і розбити реалізацію Стратегії на дві частини, кожна по три роки – 2022-2024 та 2025-2027 роки", – розповів Павло Павліченко.
Він зауважив, що як у населення, так і у підприємців, були схожі проблеми та бачення розвитку тергромади.
"У першу чергу турбували дороги, медицина, висловлювали побажання наявності при владі креативних та ініціативних представників. Богуслав – туристичне містечко з красивою природою, тож хотіли, щоб на території розвивалася і туристична інфраструктура. Серед проблем те, що багато мешканців через безробіття вимушені їздити на заробітки, працюють у столиці", – говорить він.
І додав, що у результаті порушувалося питання створення нових робочих місць. Тож у плані розвитку виокремили туристичний напрямок і розвиток сільського господарства. А ще – створення нових видів підприємницької діяльності. Наразі із основних громада має лише торгівлю та харчову промисловість.
"У нас дуже активні активісти та мешканці. Вони водночас хочуть, щоб було екологічно чисте місто, але щоб була і працююча промисловість, яка б сплачувала до бюджету податки. Звичайно, важко поєднати такі ідеалістичні моделі та принципи", – зауважив начальник відділу.
Великі плани
Як зауважив начальник економічного відділу, втілення масштабних проєктів поки що громада собі за мету не ставила. Першочергово планують працювати над залученням інвестицій за кількома напрямами.
"По-перше – це участь та співпраця із міжнародними організаціями, залучення інвестицій для створення нових підприємств та об’єктів, оскільки у нас на території є підприємства, діяльність яких зупинилась. Цього року на один об’єкт, завод продається, вже заходить новий інвестор, з яким у кінці березня має бути підписана угода. Інвестор займатиметься переробкою пластика та вивезенням сировини на експорт. Залишаються ще три подібних підприємства і наразі вони є найбільш перспективними інвестиційними об’єктами, щоб привернути увагу інвесторів", – говорить Павліченко.
Наприклад, щодо перспектив нового будівництва, то він розповів, що наразі цим громаді не дозволяє займатися старий генеральний план.
"Усі питання упираються в цей план. Інвестори хочуть зайти і взяти землю, і землю саме під будівництво їм виділити не можемо. У старому генплані передбачено лише будівництво житлових будинків, таунхаусів. Та і самої землі на території немає. Сільська територія розподілена на паї. Будувати на території можливо лише на колишніх підприємницьких об’єктах. Тому вже зараз розробляється новий генеральний комплексний план, для цього в бюджет було закладено 2,5 млн гривень. Плануємо перепланування для того, щоб мати можливість змінити модель співпраці із бізнесом та відділом архітектури. І без цих дозволів ми не можемо розпочати щось нове", – говорить керівник відділу.
Крім того, зауважив він, у громаді готується ще окремо стратегія із розвитку саме туризму, до якої вже залучили відповідного спеціаліста. Її презентація запланована на початок березня. Вона включатиме екотуризм по сільській і міській місцевостях, залучаючи історичний та природній потенціали (приберегові території, ліс), дитячі бази відпочинку, санаторій тощо.
У планах є проєкт із вирощування лікарських рослин із залученням до цих процесів місцевих жителів та підприємців, фермерів. Це відбуватиметься у рамках такого стратегічного напрямку, як кооперація на селі. Це, у першу чергу, має дати поштовх розвитку саме сільським територіям.
"Ми знайшли експерта із 35-річним досвідом у цій справі, об’їздили всю громаду і пропонували місцевим долучатися до реалізації вирощуванням лікарських рослин, як одного із альтернативного розвитку сільського господарства. Хочемо, щоб мешканці відкрили для себе цікаву та перспективну галузь, яку підтримує громада якісним насінням, збутом, технологіями, експертами та консультантами", – розповів він.
Крім, економічного, із залученням інвестицій, та туристичного розвитку громади, в Стратегії відобразили і такі проєктні ідеї як благоустрій території.
В планах капітальні ремонти доріг (орієнтовна вартість 10 млн гривень) та водопостачання, покращення мережі освітлення, налагодження утилізації сміття. Працюватимуть і над покращенням екологічного стану громади – ліквідація стихійних звалищ, очищення русла річки Рось та водойм.
Упродовж 2022-2027 займатимуться і модернізацією системи освіти та культури, медицини. Це – в більшості термомодернізація, у школах – заміна теплового обладнання, облаштування ресурсних кімнат, в медицині – капітальний ремонт полікліничного та педіатричного відділень (орієнтовно 25 млн гривень). Реконструкція дістанеться і спортивного закладу "Колос" (5,6 млн гривень), модернізацують сільські стадіони та побудують дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку і велодоріжки.
Загалом Стратегія включає 32 завдання.
Економічна складова
За словами Павла Павліченка, на території є і бюджетоутворюючі підприємства. Це – "Богуславська сільгосптехніка", "Богуславський завод продтоварів" (виробляє зефірні вироби, печиво і т.п), який входить до мережі "Фора", "Богуславський гранітний кар'єр".
"Розробляємо самостійно IT-програму, з допомогою якої ми зможемо бачити кожного платника податків у розрізі земля, майно, ПДФО, Єдиний податок. Над програмою працюємо вже шість місяців. Це необхідно для того, щоб розуміти чітко, хто і як сплачує в громаді. Також на підприємстві "ХеппіМілк" змінилося керівництво і наразі вони хочуть зробити кооперацію із місцевими тваринниками, приєднавшись до канадської програми із розвитку тваринництва і реалізувати її у нас на території.
Об’єднання у громаду дало новий поштовх для того, щоб розпочати працювати по-новому. Ця медаль управління краща, аніж попередня. Але для того, щоб запустити великі проєкти – необхідний час. Наприклад, щодо нового інвестора. Для того, щоб він міг викупити територію, пішло три місяці. Вивчалась заборгованість, інфраструктура, виробничі потужності старого підприємства. Скільки їм необхідно буде коштів для його модернізації", – каже начальник відділу.
Згідно зі Стратегією, на території представлений й аграрний сектор економіки громади – фермерські та сільськогосподарські товариствами, близко 12 підприємств. Цей сектор спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових культур та олійних, розвивається виробництво овочів, коренеплодів. Розвивається і галузь тваринництва. Із промислових великих підприємств можна ще виокремити ПП "Ярослав", ДП "Богуславське лісове господарство", Філія ТОВ СП "Агропромінвест Богуславка", ТОВ "Богуславський завод залізобетонних конструкцій".
Основним джерелом власних надходжень тут є податок з доходів фізичних осіб, він становить 32,8%, також значні надходження коштів громада одержує від єдиного податку, податку на майно, акцизного податку. Так, дохідна частина бюджету на 2021 становила 203,6 млн гривень. Власні надходження бюджету становлять 55%, трансферти – 45%.
Точка зору
KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.
Депутатка Богуславської міської громади Наталія Ковальова (ПП "Голос"):
Не брала особистої участі у розробці Стратегії, та як депутат звернула би увагу на те, де є проблематика, а це соціальна сфера. Паралельно я працюю директором Центру із надання соціальних послуг. Тож хочу акцентувати увагу на соціально незахищених верствах населення. Цей напрям необхідно розвивати. У кожній громаді є великою проблемою допомога безпритульним жителям, людям похилого віку, якими немає кому опікуватися, це і люди, які потрапили у складні життєві обставини. Цей напрям завжди залишався поза увагою, бо є більш вагомі проблеми: розбиті дороги, недосконале освітлення, не працює благоустрій тощо. Я є розробником програми щодо допомоги дітям-інвалідам, що дозволить опікуватися ними або допомогти матеріально. Ми забуваємо про молодь, у якої є також бачення розвитку майбутнього громади. У такий важкий період наші виборці звертаються до нас із проханнями організації дозвілля: танцювального майданчику для людей похилого віку, створення дозвіллєвого будинку для спілкування. Не завадило б розробити проєкт встановлення пандусів на дорогах, переходах. Цей проєкт можно включити і до Громадського бюджету. Зараз стоїть гостро проблема роботи ресурсно-інклюзивних центрів, враховуючи, що кількість такого населення зростає. І для них також повинні створюватися відповідні умови.
Депутатка Богуславської міської громади Мороз Оксана (ПП "Європейська Солідарність"):
Однією із болючих проблем, на мою думку, є вирішення питання розвитку галузі культури. Заклади потребують осучаснення, забезпечення оргматеріалами. Сюди можна віднести і забезпечення школи мистецтв музичними інструментами. Місцеві артисти та викладачі також потребують підтримки. Так, звісно, вже будучи громадою, на місцях сприяють і намагаються вирішувати ці проблеми. Та хотілося, щоб цій сфері, яку раніше все ж більш оминали фінансуванням, сьогодні приділяли більше уваги. Враховуючи, що місцевість зі своєю історію, то зараз треба трохи вкласти кошти саме у розвиток історичного Богуслава, збереження культурних пам’яток. Звичайно турбують і дороги, необхідно вкладати кошти у розвиток інфраструктури.
Дорожня карта
Як міська громада, з адмінцентром у місті Богуслав, була створена у червні 2019 року. На першому етапі до Богуслава приєдналися чотири сільські ради – Біївецька, Киданівська, Розкопанецька та Хохітвянська. За результатами виборів в жовтні 2020 року, відтепер Богуславська громада складається із 12 старостинських округів. Це – Біївецький старостинський округ, Вільховецький (села Вільховець, Семигори, Калинівка і Половецьке), Дибинецький (села Дибинці, Бородані, Синиця), Ісайківський (села Ісайки і Яцюки), Киданівський, Мисайлівський (села Мисайлівка і Чайки), Москаленківський, Розкопанецький, Саварський (села Саварка і Лютарі), Тептіївський (села Тептіївка, Дешки), Хохітвянський (села Хохітва, Івки і Поташня) та Шупиківський (села Шупики, Карандинці і Туники).
Крім того, ще дві сільради, Іванівська та Михайлівська, відійшли до Миронівської громади. Раніше всі ці території входили до Богуславського району, нині ж це єдиний укрупнений Обухівський район.
Всього в раду громади після місцевих виборів 2002 року увійшло 26 депутатів від дев’яти політичних партій: "Європейська Солідарність", "Наш край", Во "Батьківщина", "Українська православна асамблея", "За Майбутнє", "Слуга Народу", "Пропозиція", "Голос" та "Громадський рух Миколи Томенка "Рідна країна".
Населення Богуславської громади становить 25 719 осіб, площа – 492 кв. км. На території діє розширена освітня мережа, яка налічує 16 дошкільних закладів та закладів загальної середньої освіти. Крім того, діти можуть навчатися у Богуславському академічному ліцеї №1, Навчально-виховному об'єднанні "Ліцей №3 – Мала академія наук" та ще шести гімназіях. Цьогоріч в закладах загальної середньої освіти навчається 2636 учнів, в дитсадках – 585 дітей.
Крім того, працюють ДЮСШа, Інклюзивно-ресурсний центр. Медична галузь включає Центр первинної медико-санітарної допомоги та Богуславську центральну лікарню. До базової мережі закладів культури входять БК, Публічна бібліотека, Музей історії Богуславщини та Богуславська школа мистецтв. Робить акцент громада і на розвитку фізичної культури та спорту, сфері послуг тощо.
Богуслав розташований за 120 км від обласного центру міста Києва. Значна частина адмінцентру громади – це історична зона. Тут знаходиться Регіональний ландшафтний парк "Богуславль".
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)
Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері
Фото: колаж KV
КиевVласть
Із завершенням реформи децентралізації громади постали перед різноманіттям проблем. На Київщині Пірнівська сільська громада залишилася без змоги створити свою первинну ланку медицини. У нагоді стали сусіди – Вишгородська громада. Як були досягнуті позитивні зрушення у роботі – читайте у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 25 січня у Вишгороді відбулося громадське обговорення пропозиції Пірнівської сільської громади щодо ініціювання співробітництва із Вишгородською міською громадою.
Мова йшла про утримання первинної медичної ланки та медичне забезпечення. А саме – про питання медичного обслуговування населення, підвищення якості надання медичних послуг у форматі спільного між двома громадами фінансування Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Друга спроба
Як вдалося дізнатися KV із відеотрансляції ГО "Чистий шлях", це вже друга спроба зібрати населення Вишгородської громади щодо обговорення питань співпраці з Пірнівської громадою. 15 січня мали відбутися перші обговорення, але місцевій раді так і не вдалося зібрати кворум через низьку явку місцевого населення.
Перший заступник голови Пірнівської громади Микола Артеменко звернувся до мешканців Вишгородської громади з проханням поставитися із розумінням до проблемної ситуації, що склалася, і взяти активну участь вже у наступних обговореннях. Крім обопільної користі від такої співпраці, адже громада Вишгорода одержить кошти до місцевого бюджета на утримання первинки, він наголосив на терміновості вирішення проблеми. Адже вся процедура досить тривала і в цьому питанні не можна зволікати.
"Сьогодні громада не має свого структурного підрозділу, який би займався медициною і ми надаємо субвенцію Вишгородській тергромаді для того, щоб у нас функціонувала первинна ланка [...] Ми подали свою пропозицію, яка була затверджена на сесії. Є ціла процедура, яка триває упродовж 195 днів. Вона включає два громадських обговорення. Перше - щодо надання дозволу на співпрацю. Після цього має бути створена робоча група, яка напрацює текст самого договору і ще одне громадське обговорення щодо його затвердження", – розповів він.
За його словами, не дивлячись на бюрократичний момент, мешканці Пірнівської громади продовжують одержувати медичні послуги, адже Вишгородська громада з розумінням поставилися до ситуації. Відбулася децентралізація, громади об’єдналися і наразі виникає дуже багато юридичних колізій на законодавчому рівні щодо використання певного майна, тож і виникла необхідіність в організації сусідської співпраці.
"На жаль, на сьогодні бюджет Пірнівської громади не дозволяє ні утримувати Пірнівську лікарню, ні відновити. Крім того, щоб відновити та одержати знову статус лікарні, є певні вимоги щодо кількості населення і критерії, під які громада не підходить згідно визначених норм чинного законодавства. На території близько 7,5 тис. населення зареєстровано офіційно, хоча по факту мешкає в декілька разів більше. Лише в Ровжах знаходиться близько 8 тис. ділянок садових товариств, і більшість населення там проживає постійно", – додав він.
Уже на повторному зібрані, яке таки вдалося провести, перше слово вже взяла директорка КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" ВМР Оксана Морозова. Вона розповіла, що нині Центр охоплює своїми послугами лише території Вишгородської та Пірнівської громади. Раніше ж це був весь Вишгородський район і до нього входило 22 амбулаторії та 44 ФАПи.
"На території Пірнівської громади у нас знаходиться Лебедівська, Нижчедубечанська, Жукинська та Пірнівська амбулаторії, фонд здоров'я Вища Дубечня, ФАПи в Боденьки, Сувид та Воропаїв. У зв'язку з реформою, екстрена допомога виїжджає лише на певні випадки, на решту – невідкладна. І дислокація останньої від Центру залишилася лише у Вишгороді та Пірнове. Пірнівська обслуговує повністю усю їхню громаду. Вона працює цілодобово. Думаю, для мешканців це дуже зручно. Проблема в тому, що в договорі НЗСУ невідкладна медична допомога не визначена. І тому вона існувала винятково за рахунок місцевих бюджетів району. Увесь минулий рік Пірнівська та Вишгородська громади утримували її за свій місцевий бюджет. Крім того, фельдшерські пункти утворюються, якщо населення не менше 700 осіб, а амбулаторії там, де не менше 1,5 тис. населення. Їх утримував Вишгородський район, а Пірнівський завжди дофінансовував. І на даний момент, якщо ми закриємо ті фельдшерські пункти та скоротимо амбулаторії, де населення менше, ніж 1,5 тисячі, то у нас нічого не залишиться. Прийнято новий закон і тепер Пірнівська громада не може виділяти фінансування, якщо не буде укладено угоду про співпрацю між громадами", – розповіла про важливість співпраці лікарка.
Щодо фінансування, яке має спрямувати громада Пірнове, у разі заключення такого договору, то за словами начальника фінансового управління Пірнівської громади Тетяни Ємець, 23 грудня 2021 року на сесії сільради було прийнято рішення № 839 "Про затвердження програми підтримки Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради на 2022-2024 роки". І цією Програмою передбачено, що громада у 2022 році передбачає передати 5,2 млн гривень коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів.
"Програма передбачає фінансування заробітної плати у розмірі 3 млн 775 тис. гривень, кошти на забезпечення медикаментами, перев’язувальними матеріалами, виробами медичного призначення у розмірі 353 тис. гривень, оплата комунальних послуг – 641,900. Поточне утримання підрозділу (придбання та інші поточні видатки) – 370 тис. гривень і оплата комунальних послуг – 160 тис. гривень. Згідно до програми, залучено 25 лікарів і їхня середня заробітна плата передбачає 11 тис. 615 гривень. Однозначно ще буде заключена додаткова угода, тому що 5 млн 200 тис. гривень, які ми зараз плануємо, повністю не покривають видатки, які потрібні для фінансування медичних закладів. Адже, згідно наказу Президента України, медичні лікарі мають одержувати у середньому 20 тис. гривень зарплати, а середній медперсонал – 13 тис. гривень", – каже вона.
У результаті присутні на обговоренні таки погодилися, що ситуація відповідає інтересам їхньої громади і надала згоду на підготовку проєкту рішення щодо співробітництва громад та делегувати своїх представників до відповідної комісії.
На місцях
У коментарі KV голова Вишгородської міської громади Олексій Момот розповів, що обговорення пройшли успішно і шо це необхідна процедура для того, щоб Пірнівська громада, яка не має своєї первинної медицини, мала можливість і надалі користуватися медичними послугами у Вишгородській громаді.
"Для того, щоб вони мали змогу надати співфінансування, має бути укладений, згідно із законодавством, договір про співробітництво. Вони ініціювали співробітництво і далі, за процедурою, наша громада має затвердити рішення про укладання такого договору. Крім медичних, громада користується і нашим інклюзивним центром. Там є цілий перелік послуг, якими вони користуються через те, що не мають такої інфраструктури. Звичайно, що поки не має цих договорів, ми не призупиняли надавати ці послуги. Але на постійній безоплатній основі ми не маємо права їх надавати. Таке співробітництво планується на постійній основі. Суми, яку вони планують співфінансувати, має бути достатньо, вона вираховується за відповідною формулою щодо кількості населення, сімейних лікарів тощо", – розповів голова громади.
У коментарі заступник голови Пірнівської сільської громади Галина Березинець зауважила, що Вишгородська районна лікарня до реформи опікувалася всіми територіями Вишгородського району. Після ж об’єднання у громади, повноваження щодо утримання такого спільного майна передали на місця. Тож утримання медичної сфери лягло виключно на бюджети громад і районна рада не може фінансувати утримання таких об’єктів.
"Нині так складається ситуація, якби ми забрали до себе всіх сімейних лікарів, то вони мали би перезареєструватися, знову одержати ліцензії та заключити договори із пацієнтами. І це був би не дуже комфортний період для місцевих мешканців. Не вистачає у громади і відповідних спеціалістів. Тому ми попрохали Вишгородську громаду заключити з ними договір про співпрацю, щоб їхні спеціалісти нам також надвали деяку допомогу: наше фінансування – їхні спеціалісти. І ми завдячуємо Вишгородській громаді, що вони пішли нам назустріч і підтримали. Адже питання здоров’я актуальне для всіх і мешканці мають одержувати якісні медпослуги. Тому вирішили попрацювати у співпраці до того часу, коли громада буде готова самотужки забезпечити себе спеціалістами та фінансувати їхнє утримання. На території збережені робочі місця і всі ФАПи, амбулаторії, працює невідкладна допомога. Ми розуміємо, що це виключно відповідальність нашої громади, але не можна ламати старе, не пропонуючи натомість щось нове. Ми маємо бути готові відкрити свій комунальний заклад, щоб там були нові спеціалісти, фаховий керівник, а мешканці не відучили на собі погіршення", – розповіла вона.
Вона зауважила, що наразі громада лише на першій стадії укладання договору про співробітництво. Громада поки що одержала лише підтримку Вишгородської громади, а далі ще відбуватимуться розрахунки, необхідно затвердити тарифи. Все відбуватиметься чітко за процедурою, яка прописана у новому законі про співробітництво громад.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)
Фото: колаж KVКиевVласть
Тепер підтримати діяльність притулку для бездомних тварин “Сіріус” можна за пару кліків за допомогою додатку Viber у вашому смартфоні. Кожен користувач бота зможе зробити внесок на будь-яку суму безпосередньо у месенджері.
Про це KV повідомила засновниця притулку “Сіріус” Олександра Мезінова.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Ми поставили собі за мету бути максимально зручними, зрозумілими та відкритими для наших благодійників. Чат-бот надасть можливість швидко та зручно зробити добру справу за пару кліків. Віримо, що разом ми зможемо зробити життя тварин краще,” – зазначила Олександра Мезінова.
Вона підкреслила, що усі дані та отримана інформація, пов’язана з платежами є конфіденційною, а кошти отримані від користувачів використовуватимуться для надання допомоги підопічним притулку (забезпечення харчування, лікування та створення комфортних умов для тварин до моменту потрапляння їх до нової сім’ї).
Посилання на чат-бот притулку для бездомних тварин “Сіріус” ТУТ.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, Україна входить до лідерів країн за кількістю безпритульних котів і собак у світі. Найбільший притулок для безхатніх тварин “Сіріус” з 2000 року рятує, стерилізує та знаходить постійний дім собакам і котам, допомагаючи гуманно вирішувати проблему величезної кількості бездомних тварин. Наразі під опікою притулку знаходяться понад 3300 собак і котів.
Читайте: Александра Мезинова: “Приют должен быть лишь временным пристанищем для животного”
Фото: притулок “Сіріус”
КиевVласть
Бюджети громад можуть отримати нове навантаження: в комітетах Верховної ради розглядається законопроєкт № 6029, який передбачає розширення соціальних гарантій для борців за волю України. З-поміж них – пільгове перевезення, оплата якого може повністю лягти на плечі громад. Голови громад сприймають новелу обережно та наголошують: за законом фінансування загальнодержавних соцпрограм належить лише до компетенцій держави.
Як стало відомо KV, 1 грудня Асоціація міст України (АМУ) направила голові комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Третьяковій листа, в якому висловила своє бачення проблем законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів України щодо відзначення внеску осіб, що боролись за волю України у ХХ столітті" (№ 6029), який нині перебуває на розгляді комітету.
Законопроєкт, з-поміж іншого, передбачає надати право безоплатного проїзду один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, проїзд один раз на рік вказаними видами транспорту зі знижкою 50% борцям за незалежність України у XX столітті.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"АМУ в цілому підтримує підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, в той же час зазначає, що реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів в частині надання компенсації за пільгове перевезення вищезазначених категорій громадян”, – йдеться у зверненні.
Також в Асоціації підкреслили, що у ст. 142 Конституції України передбачено, що витрати органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
А у запропонованому законопроєкті не передбачено джерела покриття пільг, що суперечить також статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
АМУ проти
В АМУ впевнені: законопроєкт поставить пільгові категорії громадян у залежність від спроможності місцевих бюджетів. Адже не у всіх громадах є кошти для компенсації пільгового перевезення. А в разі неможливості забезпечити пільгу, може суттєво зрости соціальне напруження.
Загалом АМУ пропонує у законопроєкті закріпити фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету і таким чином держава виконає свій обов’язок щодо фінансування пільгового проїзду.
Зміни
Законопроєкт пропонує внести зміни до двох законів, розширивши соціальні гарантії борців, які свого часу боролись за незалежність України.
По-перше, зміни стосуватимуться ЗУ "Про державні нагороди України" в частині ст.10. "Почесні звання України". До широкого списку таких почесних звань, як заслужені та народні вчителі, артисти, діячі мистецтв, лікарі, мати-героїня тощо (детальніше тут), буде включено ще і звання "Борець за волю України".
Загалом почесні звання присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери не менше 10 років, мають високі трудові досягнення.
Звання ж "Борець за волю України" будуть присвоювати особам, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі органів влади, організацій, структур та формувань, перелічених у статті 1 ЗУ "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".
Зокрема у цій статі буде розширено правовий статус борців за незалежність. Так, крім органів влади УНР та ЗНР, Української Держави (Гетьманату), військових формувань цих органів, політичних партій тих часів, повстанських та партизанських загонів, а також Організації українських націоналістів, УПА, Організації українського визвольного руху другої половини XX століття тощо, борцями за незалежність буде визнана й Українська екологічна асоціація "Зелений світ" до 24 серпня 1991 року, яка була заснована після Чорнобильської катастрофи. Важливість вшанування діяльності цього руху законотворці детально обґрунтували в пояснювальній записці до законопроєкту.
Крім того, автори законопроєкту зауважують, що держава може надавати соціальні гарантії, пільги або виплати борцям та членам їхніх сімей. Але які саме пільги, чинним законом не визначено.
Тож до переліку соціальних гарантій, що має надавати держава, крім вже згаданого пільгового проїзду, включено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації (порядок надання таких путівок визначаються КМУ), 75-% знижка на ліки, щорічне медобстеження і диспансеризація із залученням спеціалістів, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, а ще – позачергове влаштування до закладів соцзахисту, безоплатна правова допомога та поховання за рахунок коштів держбюджету.
А також буде створено Єдиний державний реєстр борців за незалежність України.
На місцях
KV поцікавилися у керівників громад їхньою думкою щодо нововведень в частині розширення соціальних гарантій та прав категорії визначених у проєкті громадян. Спитали також, чи готові громади забезпечити їх пільговим проїздом у разі, якщо його компенсацію, перекладуть на місцеві бюджети.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук
Стаття 142 Конституції України чітко говорить, що якщо органи держвлади приймають рішення, яке повинне виконувати місцеве самоврядування, то, разом з тим, держава повинна його профінансувати. Тому що законом "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко визначено, що до власних повноважень відноситься, саме в разі наявності вільних коштів, прийняття місцевих пільг, а делегованими повноваженнями не передбачено фінансування загальнодержавних соцпрограм. Ми з великою повагою ставимося до всіх пільгових категорій, але наша позиція – це має фінансувати держава. До прикладу Чорнобильська зона і території, що постраждали від аварії на АЕС. Ці території самі по собі потребують підтримки. Якщо перекинути фінансування пільг на місцеві бюджети, то на цих територіях не залишиться коштів на фінансування будь-яких програм розвитку. Адже ледь не 100% їхніх жителів – пільговики. І замість розвитку, ця територія прийде в повний занепад. Тож громади категорично проти, коли такі видатки держава покладає на місця. Це не функція місцевого самоврядування – реалізація державних соцпрограм. Це суперечить законодавству.
Велика проблема і з залізничними перевезеннями. ЗУ "Про залізничний транспорт в Україні", зокрема, ст.7, чітко прописано, збитки Укрзалізниці за пільгові перевезення компенсує той орган, який прийняв рішення про надання пільги. Пільги надалися нормативно-правовими актами ВРУ. І, на жаль, ВРУ усунулась від вирішення цього питання. Більше того, Укрзалізниця, як держпідприємство, що перебуває в сфері управління Кабміну, не звертається до ВРУ з приводу виділення цих коштів, а позивається через суди щодо їх стягнення саме з місцевого самоврядування, хоча це суперечить нормам закону. Відбувається тиск на громади. Питання пільгового перевезення зараз потребує законодавчого врегулювання. Нині перевізники не одержують кошти за перевезення, хоча законом передбачено надання таких послуг. Громадяни, ніби-то, мають право, але не можуть ними скористатись, а той орган, що прийняв рішення про надання пільг, самоусунувся, зауваживши, що це не його відповідальність. Вважаю, потрібно не надавати безкоштовний проїзд, а монетизувати ці пільги. На рівні держбюджету приймається рішення, через Мінсоцполітики передбачаються кошти і управління соцзахисту здійснює виплату. А вже сам громадян приймає рішення: їздити безкоштовно чи витратити кошти на інші потреби. Нині ж є певні моменти зловживання. Коли громада робила фізоблік громадян, що користуються пільгами, то по звітам Укрзалізниці зазначена більша кількість перевезень, аніж продемонстрували дані обліку.
Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:
Держава завжди декларує допомогу всім пільговим категоріям, а у результаті покладає все на органи місцевого самоврядування. На жаль, це негативна практика. Ми всі шануємо борців за незалежність. Та особисто я, наприклад, тільки за адресну допомогу. Якщо ми говоримо про пільговий проїзд, то нехай держава дасть адресну допомогу кожному борцю за незалежність. Це неправильно, якщо ми будемо компенсувати борцю допомогу, а інший, якщо не скористається послугою, не одержить нічого. Не може держава декларувати, не порадившись чи не мавши підтвердження, що громада має такий ресурс. У результаті держава озвучила, що ми зробимо пільговий проїзд борцям за незалежність, але нехай цю суму заплатить орган місцевого самоврядування. Взяли проголосили, що держава хоче, аби медики, лікарі, медсестри одержували 13 і 20 тисяч гривень зарплати, переклавши цю доплату на громади. Тільки держава забула повідомити, звідки нам брати ці кошти. Кожна ініціатива держави має бути підкріплена грошима, якщо ні, – це популізм.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Держава ініціює законопроєкти щодо пільгових перевезень, надання інших пільг тощо, приймає популярні закони, але вони лягають тягарем на місцеве самоврядування. Чи у нас сьогодні достойні бюджети чи вони можуть витримати всі ці пільгові перевезення? Лише одна тільки залізниця забирає багато коштів, у кого вона є. Залізниця робить відрахування по земельному податку, але пільгами вона забирає вдвічі більше. Тож, який в цьому сенс і для чого це робиться – важко сказати. Це питання ми розглядали разом із АМУ та Всеукраїнською асоціацією громад. І дійшли до висновку, що це додаткове навантаження на місцевий бюджет. Якщо держава буде надавати на це субсидію – це інша історія. Якщо ж субсидій не буде, громади не будуть спроможні закрити ці проплати. Як вчинила з пільговиками Немішаївська громада, ми запровадили "Квиток немішаївця". Здійснив мешканець поїздку – це зафіксувалось. І наприкінці місяця ми компенсуємо пільговикам цей проїзд. Таким чином, громада заощаджує в 4-5 разів кошти на перевезення. Якби нашу громаду взяли за приклад і впровадили такий квиток по всій Україні, то це дало б якийсь ефект.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Фото: колаж KVКиевVласть
Чому укладання чи продовження договору оренди землі є фактично втратою землі її власником?
Причина перша не віддавати землю в оренду
Оновленою ст. 131 Земельного Кодексу діюча влада заборонила власнику землі без дозволу орендаря продавати землю. До речі, про це прмовчали Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Юрій Бойко та інші опозиціонери – вони за орендарів, а значить проти власників землі!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дозвіл на продаж від орендаря – це абсолютне закріпачення власника землі, яке можливе тільки за умови укладання чи продовження договору оренди землі.
Укладання чи переукладання договору оренди землі несе в собі загрозу фактичної втрати землі її власником.
Причина друга не віддавати землю в оренду
Крім дозволу на продаж від орендаря, на продовження договорів чи нові договори оренди вже дія норма закону про автоматичну пролонгацію договорів оренди землі й вже десятки тисяч власників потрапили в цей капкан від орендарів та влади й не зможуть з нього вирватись.
Причина третя не віддавати землю в оренду
Маючи землю в оренді, орендарі тепер можуть робити на вашій землі що завгодно. Елементарно в цьому переконатися ви можете побачивши, як орендарі прокладають по орендованій землі трубу для постачання води під зрошення. Потім ці поліпшення для зрошення будуть вам представлені орендарем, як стотисячні поліпшення вашої землі, за які вам потрібно або розрахуватися, або забути про свою землю назавжди.
Причина четверта не віддавати землю в оренду
За наявних умов господарювання на землі власник землі втрачає з 1 гектару власної землі 10-20 тис. гривень прибутку. Цей прибуток забирає собі орендар.
Забирає це м’яко сказано. Орендар грабує! Й для цього грабунку орендарі зробили всі умови.
За пограбовані у вас гроші орендарі ж хочуть й викупити землю, правда за мізер від пограбованого. Орендарі дурять власників землі й двічі, й тричі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Орендарі об’єднані. Вони випрацювали й випрацьовують законодавство та договори в своїх інтересах. Вже прибрана з договорів оренди індексація орендної плати – й орендар вже на законних підставах буде платити вам стільки, скільки заманеться.
Орендарю надано право продавати першочергові права та право оренди. Орендар може віддавати право користування землею в заставу. В договорах оренди прописують різні пастки, щоб договір не можна було ні припинити ні розірвати, а й ще, щоб власник землі залишився винним орендареві.
Всі ці дії орендарів, закони від орендарів, договори від орендарів направлені на одне: віджати чи видурити у вас землю собі у власність.
В підтвердження моїх слів, ви можете пригадати безліч ситуацій, коли власники землі були змушені продовжувати чи взагалі продавати землі заради кількарічної орендної плати для лікування себе чи близьких – орендарі багатіють на здоров’ї та горі власників землі, в яке вони й загнали й заганяють власників землі.
Кращим, навіть єдиним правильним рішенням є – не віддавати землю в оренду й працювати на землі самостійно. Це убезпечить вас не тільки від втрати землі, а й збільшить в рази (3-7 разів) ваш прибуток від землі. Про те, як самостійно господарювати і які ще є правильні рішення відносно землі можна прочитати далі у висновках даної статті.
Власники землі – не юристи, та і я не можу фізично допомогти кожному власнику землі, вичитуючи договір, який запропонував орендар, та відстоювати правильну позицію в інтересах власника землі. Але можна дотримуватися принципових позицій щоб не втратити землю.
Щоб обійти, уникнути чи помножити на нуль всі ці намагання орендарів “віджати” у вас землю, необхідно дотримуватися наступної стратегії:
працюйте самостійно на власній землі через співпрацю з Всеукраїнським Товариством Власників Землі;
не продовжуйте старі й не укладати нові договори оренди за жодних умов, шантажу та подачок від орендаря;
якщо немає “куди дітися”, то продовжуйте оренду чи віддавайте в оренду тільки на 1 рік;
будь-яка компенсація чи допомога, чи плата за укладання договору оренди землі повертається орендарю в перший рік оренди вашої землі, що означає, що ця подачка від орендаря обернеться для власника землі багаторічними збитками та розоренням!;
правильно припиняйте договори оренди землі;
підтримуйте політичну вимогу про конституційне право власника землі розривати договори оренди за власним волевиявленням;
інформуйте рідних, друзів знайомих про необхідність припинення орендних відносин та переваги самостійного господарювання на власній землі.
А тепер детальніше.
1. Всеукраїнське Товариство Власників Землі.
Всеукраїнське Товариство Власників Землі (ВсеТВЗ) є головним сервісом (допомогою, підтримкою, платформою) для власників землі, які хочуть публічно, офіційно й з більшим прибутком самостійно обробляти свою землю.
Реалізуючи особливий статус для Власника землі, Всеукраїнське Товариство Власників Землі (ВсеТВЗ) забезпечує вирішення питання високої ціни на врожай, виробничого сервісу, бухгалтерського обліку, прогресивного адміністрування податків та збільшення прибутків від самостійного господарювання.
Співпраця (участь) власника землі з Всеукраїнським Товариством Власників Землі (ВсеТВЗ) забезпечить власнику землі можливість самостійного господарювання на власній землі незалежно від віку, стану здоров’я, фінансових чи організаційних можливостей, уникнення зазначених фінансових втрат “на рівному місці” та тиску зі сторони “органів”.
Вже в цьому 2021 році прибуток власників землі-учасників ВсеТВЗ з 1 гектару землі склав від 13 до 22 тис. гривень, в залежності від ступеню взаємодії з ВсеТВЗ та наявності чи відсутності фінансових та організаційних можливостей у власника землі.
Співпраця з ВсеТВЗ звільняє власника землі від земельного податку, нових багатотисячних податкових зобов’язань та потреби декларування та оподаткування доходів від землі.
Тепер, задаючи собі запитання: “припиню оренду, немає грошей й сил обробляти землю, й що далі?” ви маєте відповідь: “Долучитись до ВсеТВЗ!”.
Якщо, все ж таки, ви поки що маєте сумнів щодо ВсеТВЗ, у вас немає грошей й інших можливостей для самостійного господарювання на власній землі, – це не значить, що у вас не має іншого вибору, ніж знову віддати землю в оренду на строк не менше 7 років! Зробіть паузу на 1 рік.
Так, ви можете укласти чи продовжити договір оренди на 1 рік.
2. Оренда землі тільки на 1 рік можлива!
Якщо вам немає “куди дітися з землею”, то віддавайте землю в оренду тільки на 1 рік.
Відповідно до ст. 19 закону “Про оренду землі”, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим, як 7 років. Через цю статтю орендарі тиснуть на власника землі. Але це все єрунда!
По-перше. Продовжити договір можна на 1 рік й законом це не заборонено, бо це продовження.
По-друге. При укладання нового договору оренди укладайте відразу додаткову угоду про розірвання договору оренди через 1 рік. В договорі оренди землі на вимогу чинного законодавства буде зазначено 7 років, але цей договір за згодою власника землі й орендаря вважається розірваним за додатковою угодою про розірвання. З цією угодою про розірвання ви потім можете піти до реєстратора й зареєструвати припинення дії договору оренди землі й почати самостійно господарювати на землі одноосібно, а краще через ВсеТВЗ.
По-третє. В Раді мають ухвалити закон, чи на час ознайомлення з наданою мною інформацією цей закон буде ухвалено, про те, що емфітевзис та оренда будуть надавати певні однакові права та обов’язки. Тоді можна буде користуватися договором емфітевзису, який можна укладати на 1 рік з правом пролонгації. Якщо ви не захочете продовжити договір, то у реєстратора зареєструєте заперечення щодо продовження договору ще на 1 рік й ви знову вільні з вашою землею.
3. Не беріть гроші за укладання чи продовження договору оренди землі.
Не піддавайтеся провокаціям у вигляді подачки за підписання договору оренди чи продовження оренди землі. На кожному гектарі власної землі ви втрачатимете щороку 10-20 тис. гривень. Тепер помножте цю суму на кількість ваших гектарів і кількість років оренди та порівняйте з тим, що вам дають за укладання (продовження) договору оренди.
Якщо у вас 3 гектари і на 10 років, то ваша мінімальна втрата від передачі землі в оренду становить в середньому: 15 тис. гривень * 3 га * 10 років = 450 тис. гривень. Чи пропонують вам за продовження оренди 450 тис. гривень? Запропоновану подачку в 10 тис. гривень від орендаря за продовження оренди ви “відіб’єте” за перший рік самостійного господарювання.
Той, хто працює на землі одноосібно без створення суб’єкту підприємницької діяльності, змушений буде продавати врожай на 40% дешевше, ніж його продають орендарі. Левова частка прибутку одноосібника йде в кишеню баригам.
Тому! Щоб зберегти всі потенційні можливості отримувати максимальний прибуток, необхідно співпрацювати з Всеукраїнським Товариством Власників Землі (ВсеТВЗ) – це дасть змогу збільшити прибуток від землі в понад 2 рази за рахунок об’єднавчих механізмів.
4. Орендар не доплачує орендну плату чим змушує продовжити оренду землі.
Якщо орендар, у разі вашої відмови продовжити договір оренди землі, зменшує на власний розсуд орендну плату – не слід впадати у відчай.
По-перше. Ті недоплати за користування землею, які буде робити орендар до закінчення договору оренди землі, ви повернете в перший же рік самостійного господарювання.
По-друге. Ті недоплати за користування землі, які буде робити орендар до закінчення договору оренди землі, можна стягнути через суд, адже відповідно до ст.і 21 зЗакону “Про оренду землі”, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Правда, якщо інше не передбачено договором оренди, але практично кожен договір оренди землі передбачав автоматичну індексацію.
По-третє. Недоплати оренди – це серйозне невиконання договору, а стягнення недоплати через суд – це загроза репутації та фінансовому стану орендаря. Тому орендар, який більш-менш товаришує зі здоровим глуздом, не буде гратися в таку гру на пониження оренди, особливо коли прочитає цю статтю й усвідомить, що власник землі знає свої права, описані мною.
ПОРЯТУНОК ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ – В РУКАХ САМИХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ!
Скоро вибори. І важливо розуміти головне: якщо політична партія не гарантує відстоювання надання власникам землі права розірвати договір оренди землі, не гарантує забезпечення самостійного господарювання, то така партія не заслуговує уваги. Краще не піти на вибори, ніж бути ошуканим тим, за кого ви проголосуєте.
З приводу співпраці з ВсеТВЗ звертайтесь за телефоном +380972257375
Читайте: Чому немає і не буде земельної реформи: президенту підсунули фуфло, а не реформу!
Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників земліКиевVласть
Київська обласна рада нарешті поставила крапку у питанні долі Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру. Установа буде приєднана до Київської обласної лікарні. Рішення вже розділило білоцерківців та депутатів на два табори: одні вважають його необхідним для розвитку закладу, а інші – кроком необдуманим, неузгодженим та поспішним.
Про це, як передає кореспондент KV, стало відомо під час другого пленарного засідання Київської обласної ради (КОР) від 24 листопада 2021.
На засіданні Київоблради остаточно прийняли проєкт рішення про реорганізацію Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру. Тепер онкологічний центр зіллється із Київською обласною лікарнею.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Історія питання
На першому пленарному засіданні чергової сесії КОР від 18 листопада під будівлею ЦВК небайдужі Білоцерківці зібрали мітинг. Стояли вони під гаслами на кшталт “Не дамо ліквідувати онкодиспансер” та “Ні закриттю Білоцерківського онкодиспансеру”. Тоді на перемовини з обуреним натовпом вийшла Тетяна Семенова, вона запевнила, що реорганізація не означає закриття і потрібна для кращого фінансування установи.
Також Семенова розповіла, що 18 листопада рішення не буде розглядатись.
На другому пленарному засіданні також проходив мітинг, проте він був менш численний та до протестувальників ніхто не вийшов. На відміну від мешканців Коцюбинського, жителі та мед робітники Білої Церкви не були присутні на самому засіданні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Саме голосування пройшло швидко та без інцидентів. За прийняття проголосувало 48 депутатів. Проти 0. Жодний із членів депутатського корпусу не утримався від голосування, а не проголосувало 36 осіб.
KV спитала думки представників різних політичних фракцій щодо прийняття рішення.
Депутат Олександр Колодій (“Батьківщина”) каже, що з точки зору керівництва ради, проводиться оптимізація, хоча за словами депутата при цій оптимізації думка лікарів, що працюють в онкологічному диспансері не була вислухана.
“Працівники медзакладів сьогодні виходили із мітингами. Не погоджувати подібні дії із колективом загрожує протиріччям зі сторони лікарів. Я не розумію з якою метою це зробили та чому цей диспансер не може функціонувати як окрема самостійна одиниця”, – розповідає депутат.
За словами Колодія позиція партії “Батьківщина” полягає в тому, що перед тим як вчиняти такі дії, які тягнуть за собою зміну та реорганізацію оплати праці людей, які працюють, спочатку потрібно проконсультуватись із персоналом.
“Я не підтримую це рішення. Ми консультувалися і спілкувалися із лікарями – вони категорично проти цього злиття”, – підсумував Колодій.
Також депутат Олег Корбан (ОПЗЖ) зауважив, що в ОПЗЖ не обговорювали офіційну позицію стосовно реорганізації, тому він поділився виключно своїм баченням.
“На мою думку, такий регіон, як Білоцерківський, в якому на сьогодні мешкає понад 400 тис. людей повинен мати власну онкологічну лікарню. Тим паче, що вони сьогодні є лідерами з захворюваності. До того ж Біла церква є найбільшим містом в Київській області, тому вважаю об'єднання двох лікарень не має під собою обґрунтування”, – пояснює Корбан.Прокоментував ситуацію Олександр Поляруш (“Слуга Народу”), заступник Білоцерківського міського голови.
“Я не бачу для пацієнтів погіршень. На сьогодні все залежатиме від керівника який буде очолювати заклад. Адже фактично, раніше це були дві юридичні особи. Зараз є керівник, який піклується усією “онко-галуззю” в області. Об’єднати установи потрібно було для якоїсь цілісності. Завдяки цьому, медичне обладнання буде розподілятись між різними частками”.
Депутат також звернув увагу на питання щодо гістології. За словами Поляруша, існують ситуації коли гістологію проводять вже після початку операції, їздять по місту, інколи доводиться їхати навіть в Київ. Після злиття в одному відділенні будуть усі можливості та усі спеціалісти. Тепер буде можливість робити гістологію за пів години – двадцять хвилин до операції, а не кататись по місту.
“Плюс коли був конкурс на генерального директора цього онкодиспансеру, я ставив питання щодо туберкульозного диспансеру. Я вважаю, що із тубдиспансером вийшла така ситуація через те, що це центр міста. В нас є відділення в третій лікарні для хворих на туберкульоз і ми можемо їх лікувати, можемо надавати допомогу. Але тримати диспансер в центрі міста, де на шістдесят людей медперсоналу – три пацієнти, не доцільно. Тому і сталася така ситуація із ліквідацією Білоцерківського тубдиспансеру. Я думаю, всі не будуть заперечувати, що диспансер не може знаходитись в центрі великого міста.
Сам депутат вважає, що єдиною кардинальною відмінністю стало те, що було два керівники, а тепер буде один.
Заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова (“Європейська Солідарність”): “Якщо зробити аналіз та подивитись на наші поступові й системні дії починаючи із 2019 року, то загалом на медичні заклади ми спрямували 220 млн на закупівлю медичного обладнання. Серед цих коштів було 53 млн на закупівлю лінійного прискорювача для наших онкохворих в Київську обласну онколікарню. Вже рік тому ми започаткували пілотний проєкт щодо трансплантації спинного мозку, який має загальну вартість в 43 млн гривень, це також є питанням Київської обласної онколікарні. Національна служба здоров’я України дуже різно оцінює саме медичну послугу і сплачує за неї по-різному як одній онколікарні, так і іншій. проблема в тому, що люди, які отримують послуги Білоцерківського онкодиспансеру, на мою суб’єктивну думку, недоотримують ту послугу і в такій якості, в якій мають”, – пояснює Семенова.
Тетяна Семенова наголосила, що серед депутатів обласної ради, ніколи не стояло питання ліквідації онкодиспансеру. КОР реорганізовує заклад, задля того, щоб перевести в дуже гарне приміщення колишнього тубдиспансеру, але лише після того, як там зроблять ремонт.
“Я закликаю усіх, в тому числі й тих популістів, які сьогодні намагались впливати на наше рішення, та розказують жителям тієї самої Білої Церкви, як все погано в Києві із наданням послуг. Хочу запропонувати доєднатися до наших інціатив, і залучити з державного бюджету кошти на будь-яке обладнання для Білоцерківської онколікарні, а ми вже, як власники зробимо там ремонт та все необхідне, передбачимо кошти на заробітні плати лікарям, які додатково будуть залучені, і тоді побачимо, хто тримає слово, а хто просто так заради популізму сьогодні вистрілює в повітря”, – наголошує заступниця голови Київської обласної ради.
Як розповів KV, депутат Київоблради Володимир Сабадаш (“За Майбутнє”), це рішення розглядалося на двох комісіях: медичній комісії та комісії з питань комунального майна. На обох було прийняте позитивне рішення щодо реорганізації.
“Ми сьогодні чули коментар головного лікаря онкодиспансеру. Саме головне і перше, це те, що будуть покращені умови для людей, які потребують цієї допомоги. Друге – будуть підняті заробітні плати у лікарів. Не на тисячу, не на дві, а від п’ятьох тисяч і більше. І по-третє, покращиться матеріально технічна база цього закладу. Це три основні речі, які потрібно розуміти”, – пояснює депутат.Окрім цього перед голосуванням до депутатів звернувся і представник Білої Церкви у Верховній Раді України, народний депутат Микола Бабенко. У першу чергу його хвилювали такі питання, чи не буде в рамках реорганізації скорочена кількість послуг з лікування онкозахворювань і чи не буде частина з них надаватися лише в Києві. Адже цей онкодиспансер не лише обслуговує одне із найбільших міст на Київщині, а всю південну частину регіону. І найголовніше – чи є в обласної ради ресурс для обіцяного покращення матеріальної бази майбутнього структурного підрозділу обласного онкодиспансеру. А також чи скорочуватимуть лікарів і яку вони одержуватимуть зарплату.
"Насправді питання для Білої Церкви є не просто соціально важливим та резонансним. Воно потенційно вибухонебезпечне. Останні дні мав можливість поспілкуватися із головою КОДА, керівником департаменту охорони здоров’я, із Аллою Арешкович, яка, як розумію, вже буде керівником об’єднаного закладу. Всі вони пообіцяли та сподіваюся на вашу підтримку, що ця реорганізація не стане фактичною ліквідацією, як це відбулося із туберкульозним диспансером. Хочу всім сказати, особливо це стосується тих депутатів, які представляють Білу Церкву в обласній раді – ви всі прекрасно розумієте, що перш за все це в ваших можливостях і повноваженнях взяти це питання на контроль. Як вчора пообіцяла Алла Арешкович, що мова йде не про ліквідацію, а саме про реорганізацію зі значним поліпшенням умов для пацієнтів та працівників лікарні. Скажу відверто, трудовий колектив не довіряє цьому рішенню, як і білоцерківці", – зауважив нардеп.
Перед самим голосуванням виступила майбутня керівниця об’єднаної лікарні Алла Арешкович, вона відповіла на головні питання, щодо реорганізації онкодиспансеру.
За її словами, після реорганізації закладу вони очікують на значне поліпшення матеріальної бази та структури медзакладу.
Так, наразі пацієнт, звертаючись до онкодиспансеру в Білій Церкві може пройти лише деякі обстеження, адже ресурс цього закладу не дуже потужний, і для одержання вузько спеціалізованої меддопомоги змушений їхати до Києва і проходити повторно первинний огляд вже там. Тож, із точки зору зручності та підвищення якості послуг, з урахуванням зростання кількості запущених випадків, і було ініційоване рішення об’єднати дві структури в одну.
"Це надзвичайно полегшить та прискорить процес надання меддопомоги. Пацієнт звертаючись до закладу, потрапляє автоматично в єдину систему онкологічної служби та вже рішенням консиліуму можна визначити етапність надання меддопомоги пацієнту, не затягуючи це в часі. Звичайно, це питання з НСЗУ обговорювалося неодноразово. Ми відпрацьовували їх і з Департаментом охорони здоров'я. Перш за все, ми повинні подбати про пацієнта, щоб він вчасно та якісно одержував комплекс меддопомоги, який повністю не може бути забезпечений територіально лише в Білій Церкві. Онкологічна допомога – це не лише оперативне втручання", – додала вона.
І за її словами, об'єднавшись, заклади об’єднають і власні ресурси, а з часом відпрацюється алгоритм щодо зменшення часу обстеження хворих. Також у своєму виступі вона зупинилася на хвилюючому більшість питанні щодо подальшої діяльності медичного персоналу. Нині в Білій Церкві штат диспансеру складається із 127 працівників, але заклад, на жаль, не має необхідних умов.
"У структурі Білоцерківського онкодиспансеру немає палати реанімації, там є палати інтенсивної терапії та анестезіологічне відділення. Тож те рішення, яке було прийнято Київською обласною радою щодо передачі корпусу протитуберкульозного диспансеру для потреб розвитку онкологічної служби, створить належні умови для роботи персоналу і для розширення матеріально-технічної бази", – додала вона.
І наголосила, що жоден керівник з урахуванням кадрового голоду, який є сьогодні в країні, не звільнить лікаря чи медсестру, які забезпечують медсупровід пацієнта. Тому запевнила, що нікого звільняти з роботи не планують, а навпаки, створять додаткові умови для нових робочих місць
"Чотириповерхова будівля, після виділення коштів Київською обласною радою, буде приведена до робочого стану. Там необхідно створити операційний і реанімаційний блоки. І вже там буде встановлено нове обладнання, яке закупив у цьому році Департамент охорони здоров'я КОДА. Це – новий мамограф. Туди буде переведено всі діагностичні та лікувальні підрозділи. Метою є створення стратегії розвитку онкологічної служби в області, тому що з урахуванням відсутності у нашій державі профілактичної складової, цей вид послуг є надзвичайно необхідний. Необхідно розширяти номенклатуру по спеціальностях. Тому що є лаборанти середнього рівня, немає лікарів-лаборантів, немає ліцензії на цей вид діяльності. Тож, враховуючи навантаження на білоцерківський диспансер, необхідно розширити лабораторну службу", – додала лікарка.
Крім того, надала вона роз'яснення і щодо майбутньої заробітньої платні працівників.
"Ми зрозуміли чому заробітна плата у лікаря в Білій Церкві становить 14 тис. гривень, а медсестри – близько 11 тис. гривень. Тому що штатний розклад був розрахований за старим наказом МОЗ і Мінсоцполітики. В обласному диспансері середня зарплата лікаря становить 25 тис. гривень, медсестри – 15-18 тис. Тож, об’єднавши дві структури, цю норму поширять автоматично і на персонал Білої Церкви", – резюмувала вона.
Читайте: Настільки складної ситуації у громадах не було давно, – депутат Москаленко
Нагадаємо, перші чутки про злиття лікарень з'явилися в лютому 2021 року. Тоді на користь цього рішення висловилася колишня керівниця облДОЗу Алла Арешкович, яка посіла місце керівника Київського обласного диспансеру. Проте цей план викликав обурення із боку медпрацівників.
Як тоді пояснила Арешкович, Білоцерківський онкодиспансер, обслуговує переважно жителів Білої Церкви. Тому з метою “ефективного використання трудових і фінансових ресурсів” вона запропонувала припинити юридичну особу КНП КОР “Білоцерківський обласний онкодиспансер” шляхом приєднання до КНП КОР “Київський онкологічний диспансер”. Адже “наявність і функціонування двох закладів охорони здоров’я, які здійснюють аналогічну діяльність” Арешкович вважає “неефективним та нераціональним”.
Річ у тім, що раніше, у липні 2020 року у рамках другого етапу медичної реформи в Білій Церкві закрилося КНП КОР "Білоцерківський протитуберкульозний диспансер". При цьому міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий тоді заявив, що для підтримки даної установи "грошей у мерії немає". Через закриття тубдиспансеру, хвилювання медперсоналу та жителів міста посилилося.
Читайте: Две Киевские областные больницы получат новых руководителей
Фото: колаж KVКиевVласть
Як депутати збираються голосувати у другому читанні (та навіть одразу й в цілому) проєкт Закону України “Про місто Київ – столицю України” (реєстр. № 2143-3), запропонований Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування до його розгляду Верховною Радою України у другому читанні, якщо цього не рекомендує робити Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України (далі — ГЮУ), яке висловило до нього на 23 стор. 05.11.2021 безліч нищівно критичних зауважень, і при наявності висновку на 8 стор., підготовленого у відповідь на запит Голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, отриманого Радою Європи 8 листопада 2021 року, для Ради Європи Центром експертизи доброго врядування Генерального директорату з питань демократії – (далі — “Центр експертизи РЄ”), де, окрім констатації факту, що в запропонованій редакції він є значною мірою доопрацьованим і суттєво удосконаленим текстом, що враховані зауваження та рекомендації Ради Європи щодо попередньої редакції, однак наголошено, що деякі з них — лише частково, при цьому зауважується, що як спеціальний законопроєкт він не містить усіх положень, які мають забезпечити його відповідність Європейській хартії місцевого самоврядування, і накреслюються червоні лінії, за яких умов він може бути ухвалений.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На чому акцентують у цих двох документах, деякі позиції яких співзвучні тому, до чого і я привертав увагу неодноразово?
Отже, декілька принципових речей.
1. ГЮУ наголошує, що у проєкті відповідно до частини другої статті 140 Конституції України мали бути врегульовані особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві, а отже – визначені ДОДАТКОВІ до передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноваження зазначених органів місцевого самоврядування та спосіб їх здійснення, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України. Тобто не мінусувати, як зараз, а додавати. Однак законопроєкт у відповідних пунктах цього завдання не виконує. І Центр експертизи РЄ у висновку підкреслює, що злагоджена законодавча діяльність має дотримуватися послідовності “Конституція — загальні закони — спеціальні закони”, а не навпаки.
Як і я вже неодноразово наголошував, що формула закону про столицю має бути така: усі права Києва як міста плюс усі права й обов’язки Києва як столиці. І саме у ДОДАТКОВИХ повноваженнях полягатимуть особливості здійснення місцевого самоврядування в нашому місті. Зараз же діє і пропонується формула: столичний статус мінус самоврядування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
2. ГЮУ вважає, що законопроєкт наділяє КМДА невластивими їй за Конституцією повноваженнями. Цитата: “Конституція України не уповноважувала Київську міську державну адміністрацію на "забезпечення законності в діяльності Київської міської та районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів, Київського міського голови”. І резюмує, що без внесення змін до Конституції України щодо відповідного правового статусу місцевих державних адміністрацій та до прийняття (треба розуміти, після таких конституційних змін) нової редакції Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, запровадження контролю Київською міською державною адміністрацією за виконанням законів України Київською міською та районними у місті Києві радами, їх виконавчими органами, Київським міським головою, а також здійснення повноважень із забезпечення координації та законності в діяльності відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади на території міста Києва є, по-перше, передчасним, а по-друге, не може визначатися як особливість здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві (як того вимагають частини другі статей 118 та 140 Конституції України), а отже не може регулюватися поданим на розгляд законопроєктом.
Значну частину висновку Центру експертизи РЄ теж присвячено цій проблемі.
У ньому нагадується, що зважаючи на чутливий характер питання і з метою забезпечення поваги до місцевого самоврядування, Хартія встановлює низку умов для механізму адміністративного нагляду. Він має повністю спиратися на закон; стосуватися лише питання законності актів, що ухвалені в межах власних повноважень; дотримуватися принципу функціональної автономії щодо делегованих повноважень; бути домірним інтересам, які він захищає; дозволяти звертатися по засоби судового захисту.
Важливість принципу домірності при цьому неможливо переоцінити, наголошує Центр експертизи РЄ. Цей принцип передбачає, що нагляд не слід здійснювати за всіма актами: періодичність та інтенсивність нагляду мають відповідати важливості та можливому впливу різних актів; не слід дозволяти наглядовому органу надсилати надмірні запити для отримання інформації, звітності, даних тощо.
Усі ці принципи не є специфічними для міста Києва, а мають загальний характер для всіх місцевих органів влади.
Тому, роблять висновки європейські експерти, нинішній законопроєкт може бути прийнятний як lex specialis (спеціальний закон), але лише тією мірою, наскільки lex generalis (загальний закон) забезпечує повне дотримання вищезазначених принципів, встановлених Хартією. Як самостійний закон наявний текст становив би кричуще порушення Хартії. Відповідно рекомендується ухвалити нинішній законопроєкт лише після ухвалення загального закону щодо механізму адміністративного нагляду (що намагаються нині прописати в проєкті Закону про місцеві державні адміністрації № 4298) або в пакеті з цим загальним законом і лише за умови, якщо цей загальний закон забезпечує повне дотримання вищезазначених принципів Хартії. А з останнім є у цьому сенсі проблеми. Бо до нього висловлені 17.11.2021 суттєві зауваження ГЮУ аналогічні тим, що в цій частині й до Закону про столиці, які базуються в тому числі й на більш ранніх висновках Центру експертизи РЄ. Цей закон про адміністрації ГЮУ пропонує ухвалити в другому читанні лише з урахуванням своїх зауважень. Станом на сьогодні вони профільним комітетом не розглянуті.
Тож, резюмуючи, послідовність, як випливає з цих двох юридичних експертних висновків, має бути така: Зміни до Конституції в частині повноважень місцевих державних адміністрацій, закон про адміністративний нагляд (у нас це намагаються вирішити новою редакцією закону про державні адміністрації), а потім уже закон про столицю.
А у нас як і у випадку з ОТГ, старостами, те, що має вирішувати Основний Закон, прагнуть провести через звичайний закон. 226 голосів легше зібрати, ніж 300. І процедура простіша.
Зверніть увагу — ГЮУ пише, що існування КМДА у системі місцевих органів виконавчої влади передбачено частиною першою статті 118 Конституції України (префектів там немає). Що ж стосується районних у місті Києві державних адміністрацій — вони Конституцією України не передбачені.
Тож намір ввести законом без змін до Конституції префектів (а такі ініціативи є) їй суперечать.
3. Райони в Києві. ГЮУ привертає увагу, що поданим на розгляд законопроєктом повноваження Київської міської ради суттєво обмежуються у порівнянні з повноваженнями інших міських рад, оскільки встановлення і зміну меж районів у місті Києві проєктом віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, і вважає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України зазначені питання повинні вирішуватися системно у законі України про адміністративно-територіальний устрій, а у законі, предмет правового регулювання якого присвячений столиці України, має міститися посилання на такий базовий закон.
Центр експертизи РЄ допускає на деяких умовах розв'язання цього питання Кабміном, але наголошує, що будь-яке рішення Кабінету Міністрів України має спиратися на пропозицію (а не тільки ініціюватися нею) з боку міської ради (після проведення консультацій з іншими зацікавленими сторонами). Усі розбіжності між рішенням Кабінету Міністрів України й пропозицією київської влади мають повністю обґрунтовуватися.
Одночасно, європейські експерти, висловлюючи думку про ймовірну користь від створення в Києві міських районів, щоб забезпечити краще знання ситуації на місцях та наближеність послуг, застерігають утримуватися від поділу столичної території на декілька муніципалітетів, що проглядається в тексті закону через надмірну вагу районів і можливі процеси, які я раніше називав загрозою “балканізації” міста, а у висновку називається ймовірною “фрагментацією” Київського муніципалітету на квазінезалежні малі муніципалітети і перетворення Києва по суті в федерацію районів.
4. Центр експертизи РЄ стурбований, що законопроєкт фактично не розглядає проблеми механізмів врядування на метрополійній території (в нашому лексиконі Київської агломерації) та нинішнього “глухого кута” у сфері планування містобудівної діяльності. І пропонує, що, якщо звісно, питання метрополійного врядування можуть бути спільними для всіх метрополійних територій України, і, якщо розв’язання проблеми інституційних механізмів безпосередньо в місті Київ не вважається за вкрай термінове та/або недостатньо конкретне, то можливо було б паралельно/згодом підготувати спеціальний закон, що охоплює на єдиній основі всі метрополійні території.
Інакше кажучи, на чому я не один раз наголошував, і підтримую в цьому європейських експертів, що Закон про столицю краще було б ухвалювати в пакеті з Законом про Великий Київ (Київську агломерацію). Але, вочевидь, ініціатори пропонованих змін до Закону про столицю ще не дозріли до такого розуміння.
Зауваження ГЮУ та Центру експертизи РЄ стосуються ще багатьох положень законопроєкту.
ГЮУ також застерігає, що низку положень законопроєкту викладено без належної юридичної визначеності, де текст правових норм сформульовано незрозуміло, без належної чіткості, що потенційно може створити ґрунт для неоднакового їх застосування та необхідності роз’яснення змісту їх положень. На необхідності більшої правової визначеності проєкту наголошує і Центр експертизи РЄ.
Інакше будемо мати таку саме ситуацію, як з чинним Законом про столицю, заплутані, недосконалі, нечітко виписані норми котрого, що визначають статус Києва як столиці, міських органів влади та їхніх керівників, призвели до розбіжностей у їхньому прочитанні та тлумаченні з боку різного рівня посадовців, проблем у їхньому практичному застосуванні, низки конфліктних ситуацій, протестів органів прокуратури, судових позовів. І таких прикладів за вже 22 роки дії Закону вдосталь. Декілька раз знадобилася допомога навіть Конституційного Суду України, який вимушений був тлумачити окремі положення Конституції й законів України, в тому числі “Про столицю України – місто-герой Київ”, якими регулюється діяльність органів місцевого самоврядування й виконавчої влади міста Києва, щоправда, подекуди випереджаючи законодавця й заповнюючи своїми рішеннями окремі прогалини у правовому полі, беручи на себе невластиву йому роль конституційного правотворця, в залежності від напрямку політичного вітру на Банковій.
У підсумку, ГЮУ робить узагальнений висновок: зважаючи на характер висловлених зауважень та необхідність суттєвого змістовного і техніко-юридичного доопрацювання тексту законопроєкту вважаємо за доцільне рекомендувати головному комітету розглянути на своєму засіданні відповідно до частини шостої статті 118 Регламенту Верховної Ради України пропозиції (поправки) до законопроєкту, підготовлені з урахуванням наданих висновків Головного управління.
На сьогодні цей останній висновок ГЮУ профільний комітет не розглядав.
Навіщо ж так поспішати цей сирий документ вносити попри все до сесійного залу?
Доля ж столиці та мільйонів киян вирішується. І тут треба діяти зважено і в правовій площині, а не з міркувань лише політичної доцільності.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 ррКиевVласть
Головним перспективним документом розвитку Київської області, Схемою планування території, затверджено майбутню розбудову сфер наземного, залізничного та повітряного транспорту. Вона передбачає будівництво нового аеропорту, розвиток існуючих “повітряних воріт” області, прокладання залізничних колій та створення і реконструкцію з/д станцій. Торкнеться цей розвиток й автобусних перевезень, зокрема, заплановано закриття Центрального автовокзалу і двох автостанцій. Натомість область планує побудувати новий вокзал, станції та оптимізувати мережу перевезень.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Повітряний транспорт
Враховуючи значне зростання ділових, комерційних і туристичних перевезень, значно збільшиться доля транзитних перевезень як пасажирських, так і вантажних. На найближчі 15 років прогнозуються значні зростання транзитних потоків.
У цей час повітряні пасажирські перевезення столиці та області будуть обслуговувати міжнародні аеропорти “Бориспіль” та “Київ” ім. Сікорського (Жуляни). У подальшій перспективі цю роль на себе мають взяти два аеропорти – “Бориспіль” і новий аеропорт “Рославичі” в районі села Велика Бугаївка. Аеропорт “Київ” втратить своє значення, перетворившись на бізнес-центр і базу сервісного обслуговування літаків ділових людей з винесенням експлуатаційної роботи по обслуговуванню міжнародних і місцевих ліній на новий аеропорт.
Поки розвиток аеропорту “Київ” передбачається у напрямках покращення обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів на авіалініях на малі та середні відстані, а також організації на них прийому і відправлення туристичних рейсів. Планується створення центру авіаційних ділових зв'язків з розвитком сполучення на повітряних суднах бізнес-класу, а також створення та розвиток авіасервісу легких гвинтових літаків, які можуть бути особистого користування та загального призначення (повітряні таксі, авіарозвідка, аерофотознімання, повітряне ДАІ, швидка медична допомога тощо).
Ще планують модернізувати існуючий та завершити будівництво нового аеровокзалу на 600 пасажирів. Намічено введення в дію подовженої частини злітно-посадкової смуги, ремонт місць стоянки повітряних суден, забезпечення сучасними системами світлотехнічного обладнання. Для забезпечення сучасного рівня обслуговування пасажирів бізнес-класу передбачається будівництво бізнес-сектора з аеровокзальним комплексом, пунктом прокату та зберігання легкових автомобілів, ангаром-укриттям для повітряних суден.
Також передбачається подальша реконструкція і розвиток аеропорту “Бориспіль” з доведенням його до вимог норм міжнародної організації цивільної авіації. Так, після реконструкції другої льотної зони аеропорт в цілому зможе приймати і відправляти 54 млн пасажирів на рік з доведенням пропускної можливості до 4-5-х тисяч пасажирів на годину, що також дозволить обслуговувати літаки великої місткості (500-800 пасажирів).
Загальна площа земель, на яких розташований аеропорт, становитиме 947,3 га. Передбачається відведення додаткових ділянок площею 267,4 га під будівництво комплексів вантажних перевезень, паливопостачання, автостоянок, секторів державного підприємства “Україна”, бізнес-авіації, авіації загального призначення тощо. Планується реконструкція існуючої та будівництво нової під'їзної автодороги на відстані 80 метрів для розподілу транзитних потоків на в'їзді та виїзді і будівництво під’їзної естакади до термінальних комплексів для відокремлення пасажирів, які прибули, та тих, що відлітають. Також у зв'язку зі збільшенням обсягів пасажирських перевезень виникне потреба у розвитку спеціального колійного транспорту, що має зв'язок з термінальними комплексами аеропорту та експрес-зв'язок з транспортними вузлами Києва – системи “Повітряний експрес”.
Зростання вантажообороту Київського авіавузла відбуватиметься в основному за рахунок аеропорту “Гостомель”. Створення міжнародного авіаційного комплексу “Гостомель” має задовольнити потреби України в міжнародних перевезеннях вантажів, особливо великогабаритних і важких, а також подальшу інтеграцію України у світову систему економічних зв'язків з участю у великих міжнародних проєктах (енергетичних, сировинних, гуманітарних). Розглядається питання будівництва в розрахунковий період вантажного комплексу та нової штучної злітно-посадкової смуги.
Будівництво нового аеропорту “Рославичі” може бути розпочате за рахунок інвесторів у будь-який час і для будь-яких проєктів, наприклад, в комплексі економічної зони на територіях, прилеглих до зарезервованої під аеропорт. Резервування територій необхідно подовжувати і уточнити їх межі, включаючи межі обмеження забудови з умов безпеки польотів. Цей аеропорт передбачається ІІ класу з однією злітно-посадковою смугою, решта показників буде визначена на стадії формування технічно-економічного обґрунтування.
Залізничне сполучення
Роль та значення залізничного транспорту Київської області обумовлені його місцем в мережі залізниць України і загальноєвропейській транспортній системі, основу якої складають 10 міжнародних транспортних коридорів.
Програма створення та функціонування залізничних коридорів передбачає модернізацію та посилення залізничних дільниць, поліпшення якості перевезень і їх безпеки, підвищення вимог до інфраструктури залізничного транспорту, нової організації руху. В Київській області планують розбудову залізничного транспорту з метою інтеграції залізничної мережі України в систему Європейських залізничних ліній, у тому числі швидкісних та високошвидкісних. Передбачається також безперешкодний пропуск міжнародних залізничних вантажів через територію області, максимально можливе виведення сортувальної роботи та вантажного транзитного руху з міських територій, підвищення ролі залізничного транспорту в міських пасажироперевезеннях, організація комплексних пересадочних вузлів міського та приміського транспорту.
Для розвитку вузла залізничного транспорту планується будівництво залізничного обходу міста Києва від Коростенського до Ніжинського напрямку з мостовим переходом через річку Дніпро в районі міста Українка та влаштуванням двох сортувальних станцій Київ-Західний (на розрахунковий строк) та Київ-Східний (на перспективу) загальною довжиною в межах області 156 кілометрів. Першочерговим заходом є будівництво ділянки обходу між Фастівським і Миронівським напрямками з новою сортувальною станцією Київ-Західний від станції Нові Безрадичі до Київ-Західний та будівництво другої колії на ділянці Видубичі-Нові Безрадичі. Це дозволить вивести за межі Київського залізничного вузла значну частину транзитних вантажних потоків.
Ще планується відновлення обхідної лінії Фастівського вузла з будівництвом на ній нової сортувальної станції. Будівництво обхідної лінії Миронівського вузла та залізничних розв'язок в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу Києва на перетині з магістральними лініями Київ-Тетерів, Київ-Фастів, Київ-Ніжин (в районі смт Клавдієво-Тарасове, Калинівка, Велика Димерка), в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу міста Фастова та в районі зупинного пункту Лівий Берег.
На ділянках Жуляни-Глеваха та Київ-Миронівка буде споруджено додаткові головні колії. Малодіяльні під'їзні колії на вантажних станціях планують взагалі закрити. Будуть закриті також вантажні станції і двори Київ-Товарний, Київ-Дніпровський, вантажного двору станції Почайна, вантажної роботи на станції Київ-Пасажирський, сортувальної роботи на станції Дарниця.
На станції Фастів-1 побудують новий вокзальний комплекс, також з метою ліквідації залізничних переїздів в одному рівні будуть побудовані мости та шляхопроводи.
Передбачені також побудова другої головної колії на дільниці Київ-Трипілля, реконструкція існуючої під'їзної колії Київ-Вишгород з підключенням її до міської залізниці з організацією пересадки залізниця-метрополітен на станціях “Сирець” та “Почайна” для перевезень пасажиропотоку з Вишгородського напрямку. Ще у перспективі створення відокремленої лінії для системи “Повітряний експрес” від аеропорту “Бориспіль” до станції Дарниця з будівництвом додаткових колій від станції Нова Олександрівка до Дарниці на Гребінківському напрямку та другої колії від аеропорту до Великої Олександрівки.
На період до 2036 року прогнозується збільшення експлуатаційної довжини магістральних залізничних колій загального користування по Київській області з 844 кілометрів до 1000.
Мережа автостанцій
Розвиток мережі автостанції Київської області було затверджено з урахуванням пропозицій генерального плану розвитку міста Києва до 2025 року та його приміської зони, що розробляється.
Так, планується будівництво автовокзалу та двох автостанцій на в'їздах до Києва – автовокзалу “Харківський” в районі Харківської площі (чернігівський та харківський напрямки) та автостанцій “Троєщина” в районі проєктної Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену і “Теремки” біля станції “Одеська” перспективної станції Оболонсько-Теремківської станції метро. На перспективу генеральним планом Києва передбачається будівництво ще двох автостанцій – “Новобіличі” (ковельський та житомирський напрямки) і “Червоний Хутір” (харківський та сумський напрямки), розміщених в районах периферійних станцій метрополітену, з закриттям автостанції “Дачна”.
Будуть проведені реконструкції на автостанціях “Полісся” та “Дарниця”, станція “Видубичі” залишається без змін. Передбачено закриття Центрального автовокзалу та станцій “Поділ” та “Південна”.
Нові автостанції побудують у колишніх районних центрах Бородянка, Васильків, Володарка, Згурівка та містах обласного значення Ірпені та Березані. При цьому існуючі автостанції області планують привести до належного технічного стану з впровадженням сучасного інформаційного забезпечення.
Передбачена подальша оптимізація мережі автобусних маршрутів у всіх видах сполучення та модернізація і придбання нового рухомого складу великої та середньої місткості.
Читайте:
Природний захист: на Київщині стануть заповідними ще 6% територій
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дорогиКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:44:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:44:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:44:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1826
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"допомога"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:44:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"допомога"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 690, 10
0.0020
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('117849', '117229', '116992', '116659', '115780', '114788', '114122', '113965', '113818', '113669')
0.0654
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 09:44:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"допомога"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)