П'ятирічна епопея із будівництвом АТ "Київметробуд" метро на Виноградар дійшла до свого завершення – договір ціною майже 6 млрд гривень розірвано за ініціативою КП “Київський метрополітен” через недотримання термінів робіт. Що саме було побудовано ще треба буде встановити – оцінити і заактувати виконані роботи. Очевидно, що будівництво нових станцій метро в Києві тепер припиняється на невизначений термін – попереду коригування проєкту, перегляд ціни, пошук нового підрядника. Втім, численні скандали з прокладанням цієї гілки та відкриття низки кримінальних проваджень і так навряд чи залишили серед киян оптимістів. Питання зараз більше в тому, яка доля 4 млрд гривень авансу, які отримав підрядник завдяки лобіюванню в уряді і КМДА. В столичній адміністрації запевняють, що у них все під контролем, мовляв, “левова частка” невикористаних коштів точно повернеться в міський бюджет. При цьому, перший заступник голови КМДА також констатує, що після глибокої кризи від "Київметробуду" майже нічого не залишилося. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, КП “Київський метрополітен” (*) розірвав з АТ "Київметробуд" (**) договір на будівництво першої черги метро на дільниці Сирецько-Печерської лінії від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У повідомленні про розірвання угоди (датоване 13 грудня 2023 року) вказано, що фактична оплата по договору становить 4 млрд гривень. В документі зазначено, що договором прописано право замовника відмовитися від нього та вимагати від підрядника відшкодування збитків, якщо він своєчасно не розпочав роботи або “виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим”. Що власне і відбулося. Своє рішення “Київський метрополітен” обгрунтовує в тому числі постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/13227/22, яким підряднику було відмовлено у продовженні термінів виконання робіт до кінця 2023 року. Зазначимо, що свій запит на чергове перенесення термінів будівництва підрядник обґрунтовував форс-мажорними обставинами, зокрема, воєнним станом в країні. Натомість в “Київському метрополітені” заявили, що підрядник і до початку повномасштабного вторгнення росії особливо не квапився виконувати свої зобов'язання по договору. Після оприлюднення інформації про розірвання договору перший заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Микола Поворозник в інтерв'ю “Економічній правді” повідомив, що в планах столичної влади проведення нового тендеру на продовження будівництва метрополітену в сторону житлового масиву Виноградар. Микола Поворозник не вбачає великих складнощів з поверненням невикористаних для будівництва коштів, які вже перераховані підряднику. Він зазначив, що “Київський метрополітен” оцінить і заактує виконані роботи, а далі “будуть ухвалюватися рішення, у тому числі в правовому порядку”. Також він повідомив, що поверненням цих коштів вже займаються правоохоронці в рамках кримінальних проваджень, гроші на рахунках арештовані, бенефіціари всі відомі, тому він прогнозує незначні бюджетні втрати. При цьому перший заступник голови КМДА констатує, що АТ “Київметробуд” перебуває у глибокій кризі – компанія пережила корпоративний конфлікт, звільнила більшу частину співробітників. За оцінкою Поворозника, від компанії “практично нічого не залишилось”. З чого все починалося Відправною точкою прокладання метро на Виноградар мабуть слід вважати затвердження КМДА своїм розпорядженням від 23.07.2017 року №1028 техніко-економічного обґрунтування цього будівництва. Згідно з документом, довжина лінії повинна становити 7,39 км (1,3 км – закритий та 6,09 км – відкритий способи прокладки), на якій розмістяться чотири станції та одне електродепо. В поточних на той час цінах загальну кошторисну вартість проєкту, яке планували вести в три черги, оцінили в 11,18 млрд гривень. З того часу вартість будівництва ще не переглядали, вказане розпорядження є чинним. Читайте: КГГА утвердила расходы на строительство метро на Виноградарь (документ) Після цього почалася підготовка до замовлення будівництва, але тендер вдалося провести не з першої спроби. Першу, оголошену на початку 2018 року, закупівлю відмінили через “неможливість усунення порушень законодавства з питань публічних закупівель”. За результатами другого тендеру, 20 листопада 2018 року, КП “Київський метрополітен” замовив будівництво першої черги будівництва у АТ "Київметробуд". Ціна договору склала 5,98 млрд гривень. Угодою було передбачено, що в рамках цієї черги будівництва до кінця листопада 2021 року мають бути побудовані дві станції підземки (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільниця вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Але натомість 24 листопада 2021 року сторони підписали додаткову угоду щодо продовження термінів будівництва до кінця 2022 року. Цього підряднику вдалося домогтися через суд. Після цього на сторінці тендеру більше ніякого “руху” не було, аж поки не з'явилася інформація про розірвання договору. Читайте:  Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Як будували Протягом часу дії договору будівництво метро на Виноградар постійно було на слуху. Насамперед через регулярні заяви активістів та депутатів Київради про низькі темпи будівництва, явне відставання від графіку, а пізніше ще й через численні кримінальні провадження за підозрою в розкраданні коштів. Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи виконувались з великим відставанням від графіку. У вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії пропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту. Однак ця ідея не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не був розглянутий Київрадою. Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь Наприкінці листопада 2023 року на сайті Київради був зареєстрований проєкт рішення “Про затвердження Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2024-2025 роки”. В додатках до цього документу вказано, що Департамент транспортної інфраструктури КМДА та КП “Київський метрополітен” в наступні два роки повинні освоїти на будівництві Сирецько-Печерської лінії 1,5 млрд гривень, за які прокласти всього 985 метрів підземки (нагадаємо, що загальна довжина лінії повинна становити 7,39 км). Читайте: Метро на Виноградар поточними темпами може будуватись ще 10 років Дивним чином наростаюча кількість претензій до підрядника та питань до замовника, не заважала столичній владі запевняти, що будівництво “іде по плану”. Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. До літа 2021 року його амбіції дещо стихли, згідно з його заяв, до кінця того року повинна бути відкрита “щонайменше одна” станція метро на Виноградар. Але жодної станції кияни не побачили навіть зараз – з плином двох років. На початку повномасштабного вторгення військ росії в Україну в "Київметробуді" повідомили “Київському метрополітену” про відсутність можливості виконання робіт на цьому об'єкті – будівництво метро на Виноградар було зупинено. Наприкінці лютого вже 2023 року директор КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський (на колажі праворуч) повідомив, що генпідрядник все ж поновив виконання робіт.  Але через півроку його риторика змінилася. У липні поточного року Віктор Брагінський наголосив на необхідності коригування “застарілої” проєктної документації будівництва, щоб вже з вересня працювати по новому проєкту. У грудні він зазначив, що проєкт досі коригують, а добудують першу чергу метро не менше ніж через 1,5 року. Зазначимо, що коригування проєкту першої черги будівництва метро на Виноградар КП “Київський метрополітен” замовив рік тому – 29 грудня 2022 року. Відповідний договір ціною 69,43 млн гривень був підписаний з ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (***), яке зобовʼязувалося внести зміни до проєкту та робочої документації до кінця 2023 року. Однак нещодавно сторони погодили зміщення цих термінів до кінця 2024 року. А де гроші? В листопаді 2019 року Головне управління Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області розпочало слідство за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами при будівництві метро на Виноградар в особливо великих розмірах шляхом шахрайства (провадження № 42019000000002358). Правоохоронці тоді встановили, що АТ “Київметробуд” частину з 2,58 млрд гривень, отриманих від метрополітену на реалізацію цього проєкту, перерахували на рахунок відокремленого підрозділу, а ще частину – розмістили на депозиті та отримали з них понад 139 млн гривень відсотків. Втім, схоже, наразі розслідування в даному провадженні або не здійснюється, або здійснюється не надто активно: остання судова ухвала по цьому слідству датована 15 листопада 2022 року. Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь З квітня 2021 року факти можливого привласнення бюджетних грошей на вказаному будівництві почало розслідувати Головне слідче управління Нацполіції України в рамках кримінального провадження №42021000000000876. У Нацполіції попередньо встановили, що частина отриманих генпідрядником (АТ “Київметробуд”) коштів на будівництво метро, за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту. При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабміні важливе рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором. Читайте: Вивести в готівку й поділити: як за бюджетні гроші будують метро на Виноградар Разом з тим, столична прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з АТ “Київметробуд” до міського бюджету близько 218 млн гривень. Мова йде саме про грошові кошти, які, на думку правоохоронців, ця компанія “неправомірно заробила”, поклавши частину отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу на депозит в банку.  Читайте: Прокуратура Києва намагається забрати 218 млн гривень у підрядника будівництва метро на Виноградар Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про підрядника За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічне акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій є офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену” – саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якому столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро. Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає. Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості. Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках. Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта. Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).  КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко (на колажі ліворуч). Нагадаємо, що зовсім нещодавно столицю сколихнула ще одна подія, яка фактично “відрізала” від сполучення метро жителів Теремків. 8 грудня поточного року стало відомо про затоплення тунелю метро між станціями метро “Либідська” та “Деміївська”. Міська влада в своїх заявах не втомлюється повторювати, що у всьому явно винна попередня влада, яка при будівництві тунелю не дотрималась будівельних норм. Натомість інженери та архітектори наголошують на надмірній та безконтрольній забудові в районі Либідської та Деміївської площ. Мовляв, причина катастрофи саме в появі на гідротехнічно нестабільних грунтах величезних торгових центрів та житлових комплексів, які своєю вагою невпинно тиснуть та руйнують тунелі столичної підземки. Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко * КП “Київський метрополітен” (Код ЄДРПОУ: 03328913) ** ПАТ "Київметробуд" (Код ЄДРПОУ: 01387432) *** ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика”  (Код ЄДРПОУ: 30390020) Фото: колаж KВ КиївВлада

Олександр Третьяков, якого виборці Святошинського округу Києва двічі обирали до Верховної Ради (в 2012-му та 2014-му роках), покинув Україну ще до початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації, повернувся в березні та, обдуривши волонтерів, виїхав 19 квітня 2022 року. Народний депутат України п’яти скликань ВР (2002-2019 рр) каже, що повернеться в Україну, а наразі допомагає Батьківщині, не уточнюючи – як саме. Востаннє про допомогу ЗСУ екс-нардеп від “БПП” і “Нашої України” звітував навесні минулого року. Про це KВ стало відомо зі статті NGL.media “Купив, обдурив, не вернувся”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Народний депутат п’яти скликань Верховної Ради (IV-VIII, 2002-2019 рр), представник групи “любих друзів” Віктора Ющенка часів його президентства та фактичний “ексголовний” Святошинського району Олександр Третьяков, який саме на Святошино програв в 2019 році програв Миколі Тищенку позачергові вибори ВР, активно веде свою Facebook-сторінку. Всі його дописи про війну росії проти України, з фотографіями та відео. Ці дописи збирають десятки, сотні, іноді тисячі реакцій (різноманітних вподобайок, коментарів і репостів). “Ще у березні-квітні минулого року Третьяков звітувався, що завозить з-за кордону автомобілі для ЗСУ, передає захисникам бронежилети, шоломи та рації. Але уже за кілька тижнів його публікації змінилися на репости новин, привітання зі святами та мантру “дякуємо ЗСУ!”. З цих дописів важко було зрозуміти, чим він займається і де перебуває, аж доки восени журналіст “Української правди” Михайло Ткач не опублікував фото Третьякова з Парижа”, – пишуть NGL media. Єлисейські поля, Париж, Олександр Третьяков, фото Михайла Ткача За даними джерела NGL.media у Державній прикордонній службі, Олександр Третьяков покинув Україну 19 квітня 2022 року. У відповідь на запит Укртрансбезпека повідомила, що до системи “Шлях” його внесла Львівська обласна військова адміністрація (ЛОВА). Проте у самій ЛОВА протягом цього року нам цей факт двічі заперечували і знайшли необхідні документи лише з третьої спроби. Якщо бути вкрай точними, пише NGL.media, перші два місяці повномасштабної війни ЛОВА отримувала звернення від громадських організацій (ГО), а потім надсилала запити на перетин водіями кордону у Держприкордонслужбу. Тільки з травня в ЛОВА почали оформлювати дозволи на виїзд окремими наказами і безпосередньо вносити людей у систему “Шлях”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Посприяти Олександру Третьякову в перетині кордону ЛОВА попросила “Народна самооборона Львівщини”, за свідченням NGL.media, досить відома громадська організація, яка допомагає військовим ще з 2014 року.  За словами голови “Народної самооборони Львівщини” Артема Хмиза, Олександр Третьяков сам звернувся до них і попросив допомогти йому привезти вантаж для ЗСУ. “Він сказав, що має контакти, завезе засоби захисту, які будуть передані нашим військовослужбовцям. Попросив, що треба допомогти йому з тим виїздом, він має їхати […], чи можемо ми допомогти. Ну, звичайно, що ми дивимося на ситуацію людей”, – каже Артем Хмиз у розмові з NGL.media. Але Олександр Третьяков, за словами Хмиза, в результаті банально обдурив львівських волонтерів і не повернувся. “Я з ним спілкувався. Я йому пояснив, що він створив проблеми цим своїм виїздом і нашій організації, яка раніше не мала таких проблем, і що його статус не дозволяв би йому такого робити. На що він мені сказав, що і далі робить хороші речі, просто згідно з певними обставинами сімейного характеру та певними проблемами зі здоров’ям йому саме зараз там [за кордоном] необхідно бути. Але він обов’язково повернеться і готовий пояснити свою позицію і журналістам, і органам влади, і всім”, – розповів NGL.media Артем Хмиз. Олександр Третьяков, який за півтора роки не встиг вирішити свої проблеми, вислухавши по WhatsApp запитання від NGL.media, послався на зайнятість і попросив перетелефонувати пізніше, потім не брав слухавку, а потім відписав, що “немає сенсу у розмові”. Пізніше екс-нардеп письмово уточнив, що він не живе в Україні ще задовго до початку повномасштабної війни росії проти України, але він повертався в березні і знову виїхав у квітні. “Допомагав, допомагаю і допомагатиму далі Україні незалежно від того, де живу”, – написав Олександра Третьяков Водночас він не навів жодного прикладу своєї допомоги Україні після 19 квітня 2022 року, хоча NGL.media задало таке уточнююче запитання. Нагадаємо, Олександр Третьяков колись контролював гральну компанію МСЛ, де з 1997 року за збігом обставин працював юристом і мав 0,02% акцій Данил Гетманцев, чинний голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (“Слуга народу”). Крім того, близькою до Олександра Третьякова була Вікторія Муха (голова комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, фракція “УДАР”), яка за його сприяння тричі обиралась до Київради. Наразі представником Святошино в ВР є мажоритарник від “Слуги народу” Микола Тищенко – кум Андрія Єрмака, керівника Офісу Президента Володимира Зеленського. 14 червня 2020 року Микола Тищенко очолив Київську міську парторганізацію “Слуги народу” та, попри чисельні скандали, займав цю посаду, доки наприкінці березня Закарпатська обласна парторганізація обрала його своїм головою. Тищенко плавно перемістився в своїй активності на Закарпаття, звідки його було звільнено 19 липня 2022 року. Звільненню Миколи Тищенка з посади очільника Закарпатської парторганізації передував гучний допис на Facebook мажоритарниці від Оболоні (217 округ), заступниці голови комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої взагалі вигнати Тищенка з партії та фракції. Що відбулось, але аж через півроку – 26 січня 2023 року. Читайте: Київського мажоритарника Тищенка виключили зі “Слуги народу” Фото: колаж KВ КиївВлада

Депутатка Верховної Ради (ВР) Ганна Бондар (фракція “Слуга народу”) заявила, що “маніпулятивним обговоренням” лобісти від забудовників намагаються обійти не підписаний президентом законопроект та нав'язати країні антиконституційний експеримент. Про це KВ дізналася з коментаря нардепки Ганни Бондар (220 округ столиці – Поділ) виданню ZN,UA.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Видання нагадує, що на сайті Мінвідновлення 13 грудня опублікували та почали публічне обговорення постанови, яка фактично є клоном скандального законопроєкту авторства нещодавно переобраної голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк (№5655 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності”, прийнятого Радою 13 грудня 2022 року, але від тоді не підписаного Президентом України Володимиром Зеленським). Голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також керівниця робочої групи парламенту по розробці Містобудівного кодексу Ганна Бондар у коментарі ZN.UA назвала це обговорення маніпулятивним та закликала відмовитися від нього. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Бондар заявила, що уряд має визначати нові права та обов’язки суб’єктів в сфері містобудування виключно через пропозиції до законів України відповідно до статті 92 Конституції України. А не підміняти їх надуманими експериментами з драконівськими повноваженнями для міністерств. Натомість, за її словами, проєкт постанови впроваджує нові права та обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, що суперечить положенням чинного законодавства в сфері містобудування, вводить нових суб’єктів в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та регулює питання, які відповідно до статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України. Вона підкреслила, що постановою Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України надаються повноваження, непритаманні центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики. “Проєктом постанови пропонується надати нові повноваження Мінінфраструктури з питань державного архітектурно-будівельного нагляду і прибрати відповідні повноваження з ДІАМ, що суперечить Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Це також викликає занепокоєння стосовно фізичної можливості здійснення ефективного нагляду за суб’єктами нагляду на всій території України (без наявності територіальних органів) та перетягування на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері містобудування, непритаманних йому повноважень і, відповідно, централізації влади. Це несе корупційні ризики”, – додала Бондар. Тому, на думку Бондар, уряд узагалі має відмовитися від ідеї ухвалення антиконституційної постанови і повернутися в законодавче поле. На Кабміні хотіли з голосу внести проєкт постанови, але згодом голосування відклали через витік інформації. Водночас влада не відмовилася від ідеї порушити Конституцію та обвести навколо пальця європейських партнерів. Читайте: Віцепрем'єр Кубраков через проєкт постанови Уряду протягує норми містогвалтівного законопроєкту 5655 Фото: ZN,UA КиївВлада

Столична міськрада з двох спроб так і не змогла затвердити програму розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2024-2025 роки. В КМДА хотіли продовжити в звичному режимі ремонтувати та реконструювати дороги, транспортні розв'язки, будувати Подільсько-Воскресенського міст, метро на Виноградар, закуповуаати рухомий склад для метрополітену, трамвайні вагони тощо. Втім, “каменем спотикання” стало заплановане будівництво дороги від просп. Петра Григоренка до межі столиці. На переконання окремих депутатів та громадських активістів, це нанесе шкоду екології та знищить саму ідею екопарку Осокорки, на створенні якого вже не перший рік наполягають кияни. Крім того, КМДА та мера міста Віталія Кличка розкритикували за нехтування розвитком велосипедної інфраструктури та наземного громадського транспорту.  Як стало відомо KВ, столична міськрада наприкінці 2023 року, як не намагалася, не змогла ухвалити Міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури Києва на 2024-2025 роки”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, 7 грудня 2023 року, під час пленарного засідання Київради, відповідний проєкт рішення №08/231-1465/ПР від 23 листопада 2023 року при голосуванні “в цілому” набрав усього 55 голосів депутатського корпусу (необхідний мінімум для затвердження – 61 голос). Надалі, 12 грудня 2023 року в міськраді було зареєстровано новий проєкт рішення №08/231-1589/ПР щодо цієї програми з аналогічним змістом. Вже 14 грудня він був винесений до сесійної зали, втім, після бурхливої дискусії був знятий Київрадою з розгляду – за це проголосував 61 депутат. Суб'єктом подання обох проєктів рішень виступив Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА).  Згідно з проєктом програми, міська влада планує направити на реалізацію її заходів протягом двох років 34,7 млрд гривень – 14,9 млрд у 2024-ому та 19,8 млрд у 2025-ому. Більшу частину цих фінансових ресурсів – 19,8 млрд гривень – керівництво столиці має намір виділити з бюджету Києва, 14,1 млрд планується залучити з різних “інших джерел”, ще 800 млн – із державного бюджету. Найбільше коштів – 4,1 млрд гривень – столична влада планує виділити на придбання рухомого складу метрополітену. Також керівництво міста має наміри направити 3,8 млрд гривень на утримання вулично-дорожньої мережі, 3 млрд – на модернізацію рухомого складу метро, 2,2 млрд на капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі, 1,8 млрд – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу, 1,49 млрд – на будівництво метро на Виноградар, 1,39 млрд – на реконструкцію транспортної розв'язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної, 1,29 млрд гривень – на поточний ремонт доріг, 1,2 млрд – на забезпечення функціонування мереж зовнішнього освітлення, 1,1 млрд – на їхній капітальний ремонт, 760,8 млн – на реконструкцію “Дегтярівського шляхопроводу” тощо. Читайте: Достроково втомився: чому обвалився Дегтярівський шляхопровід та що з ним буде далі Крім вищезгаданих закупівель для метро, столична влада “розписала” значні обсяги фінансування на придбання й іншої техніки. Зокрема, 3 млрд гривень планується направити на закупівлю трамвайних вагонів, 2,7 млрд – на придбання тролейбусів, 989,8 млн – на придбання автобусів, 486,7 млн – на закупівлі кабін фунікулеру, 480 млн – на придбання техніки для утримання вулично-дорожньої мережі тощо. Також 299,3 млн гривень хочуть витратити на утримання світлофорів та дорожніх знаків, 278,6 млн – на реконструкцію станції метро “Житомирська”, 250 млн – на капітальний ремонт об'єктів метрополітену, 250 млн – на будівництво під'їзної дороги до аеропорту “Київ” (Жуляни), 185 млн – на реконструкцію шляхопроводу біля станції метро “Дарниця”, 140 млн – на реконструкцію вул. Стеценка, 121 млн – на будівництво Великої окружної дороги, 40 млн – на реконструкцію Шулявського шляхопроводу та ін. Вистачає в проєкті програми і досить цікавих та навіть “екзотичних” заходів. Наприклад, по 25 млн гривень планується витратити на будівництво трамвайних ліній Київ-Бровари та Гостомель-Ірпінь-Буча, які покликані вирішити проблеми “зв'язку” між столицею та найближчим передмістям. При цьому, в документі уточнюється, що такі проєкти не будуть реалізовані повністю в найближчі два роки – їхня готовність у 2025-ому має становити лише 2,5%. Крім того, столична влада планує направити 20 млн на добудову станції метро “Львівська брама”, зведення якої почалося в 1991 році та було “заморожено” в 1996-ому. Нагадаємо, громада Києва вже не перший рік вимагає від влади нарешті завершити цей проєкт через перевантаженість району Львівської площі різними видами наземного транспорту. Читайте: Без планов, земли и денег: у Кличко снова пообещали достроить станцию метро “Львовская брама”  Як зазначено у паспорті проєкту програми, мета її затвердження – “впровадження сучасної транспортної політики на засадах сталої міської мобільності для безпечного, якісного та комфортного пересування мешканців і гостей Києва, пріоритетами якої є сталий розвиток громадського транспорту та простору для пересування пішоходів і немоторизованих транспортних засобів, підвищення ефективності управління транспортною системою міста з урахуванням потреб територіальної громади та сучасних європейських практик”. Відповідальним виконавцем цієї програми, як і раніше, має стати Департамент транспортної інфраструктури КМДА, співвиконавцями – КП “Київпастранс”, КП “Київський метрополітен”, КК “Київавтодор”, КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд”, КП “Київміськсвітло”, КП “Центр організації дорожнього руху”, КП ”Київавтошляхміст”, районні шляхово-експлуатаційні управління тощо. Чому програма не була прийнята Головним “каменем спотикання”, який завадив столичній владі затвердити вказаний документ, стало будівництво вулиці від просп. Петра Григоренка до межі Києва в Дніпровському районі, на що в КМДА вирішили витратити 50 млн гривень з бюджету міста.  Так, під час пленарного засідання Київради від 7 грудня депутати та представники громадськості висловлювали обурення з цього приводу, вказуючи на те, що дані роботи загрожують знищенням ”проєктного” екопарку Осокорки, створення якого вже не перший рік вимагає столична громада. При цьому, низка народних обранців намагалися виключити цей захід з проєкту програми, вносячи відповідні правки, але жодна з цих ініціатив не набрала необхідну для затвердження кількість голосів. Надалі, 14 грудня, це питання знову обговорювалося, але вже в контексті того, що КМДА, незважаючи на претензії депутатського корпусу, залишила вказані роботи в “новому” проєкті рішення. Зокрема, під час обговорення проєкту програми в сесійній залі активістка ГО “Екопарк Осокорки” Наталія Чернишова вказала на те, що будівництво цієї дороги вигідно лише забудовникам одного із житлових комплексів (ЖК). Вочевидь, вона мала на увазі ЖК “H20”, раніше відомий як “Патріотика на озерах”. При цьому, активістка зазначила, що такі дії міської влади суперечитимуть тим зобов'язанням щодо природоохоронної політики, які Україна надала Європейському Союзу, а також порівняла дії керівництва Києва зі знищенням росіянами декількох заповідників на Херсонщині – наприклад, “Асканії-Нової” та острову Джарилгач. “По суті, це знищить два вже існуючих обєкта природно-заповідного фонду – озеро Тягле та Осокорківські луки. Це поставить хрест на запиті громади створити на цьому місці екопарк Осокорки. Представники міжнародних організацій неодноразово писали листи до Віталія Кличка, наголошуючи на цінності цієї території не тільки для Києва та України, а й для Європейського союзу. Було створено вже дві петиції, щоб зберегти цю ділянку, але вони були проігноровані. Чому місто цілеспрямовано йде на знищення зелених зон? Чому не розглядаються альтернативні шляхи для прокладання доріг, які є більш екологічними? Громада показала два шляхи реалізації цього проєкту. Чи розв'яже ця дорога проблеми лівого берега? Вона лише підсилить їх. Вона вигідна лише забудовнику “Stolitsa Group”, адже без неї ЖК, який там будується, залишиться порожнім бетонним екзоскелетом на мапі Києва”, – підкреслила Наталія Чернишова. Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group” Ризики щодо екопарку Осокорки при цьому заперечував голова комісії Київради з питань екологічної політики Денис Москаль (фракція “ВО “Батьківщина”). Він зазначив, що продовження просп. Петра Григоренка має важливе значення не лише для столиці, а й для Київської області.  “Ми говоримо про просп. Григоренка не як про якусь рядову вулицю. Це – частина великого інфраструктурного проєкту, який не закінчується на межі Києва та області, а виходить на Велику окружну дорогу, там проєктується ще один міст через Дніпро. Область (обласна влада Київщини. – КВ) у 2021 році закінчила свою частину. Це не щось нове – з 2021 року ведуться проєктні роботи по цьому об'єкту, витрачені бюджетні кошти. Вона проходить по межі природно-заповідного фонду. В 2019 році, коли створювався [заказник] “Осокорівські луки”, невідомо на якій підставі, частину просп. Григоренка включили в межі цього екопарку. Ми говоримо про інтереси міста та Київської області. Завдяки перенаправленню потоків автомобілів екологічна ситуація покращиться. Якщо це не буде закладено в програму, не буде розвитку міста”, – повідомив Денис Москаль. Зазначимо,  що Дениса Москаля різні джерела називають бізнес-партнером Владислави Молчанової – співзасновниці “Stolitsa Group”. Крім того, столична громада висловлювала занепокоєння стосовно того, що, згідно з проєктом нової “транспортної” програми, міська влада не планує докладати достатньо зусиль для розвитку велосипедної інфраструктури та громадського транспорту. На цьому, наприклад, наголошував представник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко. “Не тільки старі, а й нові трамваї сходять з рельс, тому що ми вкладаємо гроші не в трамвайну інфраструктуру. Ми будуємо розв'язки за мільярди гривень, і при всьому цьому [директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА] Руслан Кандибор (на колажі) не надав вам, депутатам, показники ефективності цих розв'язок. Тобто, ми продовжуємо закопувати гроші в асфальт і неефективні розв'язки застарілих стандартів. У цій програмі всього один веломаршрут – Солом'янка-Центр. При тому, що ви (Віталій Кличко. – КВ) декларували потребу розвитку велосипедного транспорту в Києві і що це є пріоритетним у багатьох містах, куди ви їздите”, – зазначив активіст. При цьому, він звернув увагу на те, що міська влада, ймовірно, не зможе реалізувати свої амбітні цілі щодо сполучення Києва з передмістям за допомогою тролейбусів. “Ми довели громадський транспорт “до ручки”. Якщо в 2016 році тролейбусів було 450, зараз – 260. Нам треба купувати сотні тролейбусів, а ми в найближчій перспективі, якщо вдасться, можемо отримати максимум 70. Тролейбусний рух вмирає, і це – наслідок такої транспортної політики, яку веде влада Києва. Не можна так знущатися над громадським транспортом, який в Європі розвивається, а у нас виключено політика автомобілецентризму. Також ми хочемо будувати тролейбусні лінії в Гостомель і Бровари, але при цьому у нас скоро не залишиться тролейбусів, які туди будуть їздити”, – резюмував Олександр Гречко. Усі ці та інші зауваження врешті-решт призвели до того, що, як зазначалося вище, за ініціативи секретаря Київради Володимира Бондаренка проєкт програми був знятий з розгляду. Вочевидь, вже з початку 2024-го, після завершення “новорічних канікул”, цей документ знову буде винесено до сесійної зали. І наразі головною дилемою є те, чи прислухаються в КМДА до закликів депутатського корпусу та громадськості, і якщо ні, то яким чином це питання буде “проштовхуватися” у сесійній залі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що відбувається з транспортною інфраструктурою столиці Нагадаємо, діюча програма розвитку транспортної інфраструктури Києва була ухвалена рішенням Київради №222/7795 від 14 листопада 2019 року і розрахована на період 2019-2023 років. При її затвердженні було вирішено, що загальний кошторис реалізації заходів даної програми має скласти 83,8 млрд гривень.  Під час розгляду відповідного проєкту рішення у сесійній залі міськради її тодішній секретар Володимир Прокопів (нині – заступник голови КМДА, депутат Київради від “Європейської солідарності”) називав цю програму "революційною". Втім, окремі депутати з цим не погоджувалися, адже по факту за гучними словами були “заховані” лише звичні роботи з реконструкції та будівництва доріг, трамвайних колій, закупівлі комунального пасажирського транспорту тощо. Читайте: Революция или стагнация: Киевсовет утвердил Программу развития транспортной инфраструктуры на 2019-2023 годы Надалі, протягом 2020-2021 років, Київрада тричі вносила зміни до даної програми. Зокрема, столична влада на папері збільшила загальні обсяги її фінансування до 86 млрд гривень. У зв'язку з тим, що де-юре вказана програма ще діє, наразі відсутній повний звіт щодо її виконання протягом останніх чотирьох з гаком років. Крім того, KВ навіть не вдалося знайти у відкритих джерелах усі річні звіти щодо стану її реалізації. Разом з тим, відомо, що міська влада має регулярні проблеми із виконанням того, що було заплановано ще в 2019 році.  Так, в 2020-ому чиновники спільно з підпорядкованими комунальниками змогли виконати лише 14 зі 172 заходів цієї програми, освоївши на цьому всього 3,8 млрд гривень замість 15,2 млрд гривень запланованих. У 2022 році керівництво міста повністю не реалізувало жодного зі 140 заходів, а всього на виконання програми було витрачено 404,6 млн гривень при плані 21,7 млрд гривень. Не набагато краща ситуація була і в поточному році – за 9 місяців 2023-го року було повністю виконано лише 1 захід зі 135, а всього на реалізацію програми було витрачено 780,8 млн гривень з 21,4 млрд гривень, які планувалося освоїти цьогоріч. Більшу частину фінансування з бюджету Києва – 670,5 млн гривень – було витрачено на капітальні ремонти доріг. При цьому, протягом останніх років правоохоронці неодноразово цікавилися тим, як міська влада витрачає кошти на розвиток транспортної інфраструктури Києва. Наприклад, з 2021 року слідчі Нацполіції вивчають факти можливого привласнення бюджетних коштів при будівництві першої черги метро на житловий масив Виноградар. У Нацполіції попередньо встановили, що близько 241 млн гривень, отриманих генеральним підрядником цих робіт (АТ “Київметробуд”), за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту.  При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабінеті Міністрів України рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором. Що цікаво, останній факт вже вивчала СБУ в рамках іншого кримінального провадження, але довести це слідство до кінця правоохоронці не змогли або не захотіли. Читайте: Вивести в готівку й поділити: як за бюджетні гроші будують метро на Виноградар Крім того, найближчим часом Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може поставити крапку у справі про розкрадання коштів бюджету Києва при реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. Мова йде про обвинувальний акт щодо в.о. заступника гендиректора “Київпастранс” Павла Кирилюка та ексочільника однієї з дирекцій даного КП Юрія Курбаля. Обом інкримінують нанесення збитків столичній громаді на суму 13,2 млн гривень (16% від суми договору), у випадку визнання цих осіб винними, їм доведеться повернути дані кошти до міського бюджету.  Що цікаво, наприкінці весни 2023-го Юрій Курбаль вже отримав обвинувальний вирок за інші свої “гріхи”. Йому було призначено 1 рік “умовного терміну” в рамках історії щодо надання “відкату” директору компанії-підряднику за те, що той залучить “правильного” субпідрядника при реконструкції трамвайної “гілки” з Борщагівки на Відрадний.  Читайте: Топменеджери “Київпастрансу” на межі розплати за корупційну реконструкцію трамвайної лінії Зазначимо, Руслан Кандибор керує Департаментом транспортної інфраструктури КМДА з 1 вересня 2021 року. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада

У Верховній Раді (ВР) склав присягу новий народний депутат. До парламентської фракції ВО “Батьківщина” долучився Михайло Соколов (на фото), який посів місце раніше вибулого з Ради за власним бажанням тепер уже тричі екснардепа за списком Юлії Тимошенко Віталія Данілова. Про це KВ дізналася з повідомлення народної депутатки Ірини Геращенко (фракція “Європейська солідарність”) в ході пленарного засідання ВР 20 грудня 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Михайло Соколов склав присягу народного депутата України. Він увійшов до парламенту замість депутата Данилова, який довчасно склав мандат. Депутат Соколов увійшов до фракції “Батьківщина””, – сказано в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як інформувала KВ, 8 грудня ВР достроково припинила повноваження декількох народних депутатів, які за власним бажанням вирішили скласти повноваження у вищому представницькому органі України. У Раді залишився 401 депутат за конституційного складу в 450 народних обранців Наразі чимало нардепів з різних причин відмовились від депутатства з власної ініціативи, але, що характерно, Спікер Ради Стефанчук не хоче позбавляти мандатів парламентарів від нині забороненої “ОПЗЖ”. Читайте: Верховна Рада IX скликання: повний список депутатів, досьє, фракції та комітети Фото: УП КиївВлада

Столична міськрада затвердила Рамкову стратегію відновлення Києва, яка була розроблена міжнародною компанією “PricewaterhouseCoopers” за підтримки уряду Великобританії. Документ визначає загальні обриси того, як повинно жити місто після війни, і теоретично має стати основою для подальшої підготовки “дорожньої карти” відбудови столиці та її розвитку. При затверджені цього документу мав місце ряд курйозів. Так, деякі депутати не знайшли в новій Стратегії пунктів про наявність ресурсів, обов'язковість відродження районних рад, запровадження оцінки ефективності роботи столичних чиновників. Також цей документ містить контраверсійну тезу про те, що “реформи уряду щодо пріоритетності української мови потенційно загрожують єдності в суспільстві". Втім, нову Стратегію затвердили без жодної правки. Мабуть тому, що виконувати положення такого “декларативного документу” у нас, як відомо, зовсім не обов'язково. Як стало відомо KВ, 14 грудня 2023 року столична міськрада схвалила Рамкову стратегію відновлення Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1038/ПР від 28 серпня 2023 року виступив секретар Київради Володимир Бондаренко. Сама Стратегія була розроблена експертами міжнародної компанії “PricewaterhouseCoopers” за підтримки уряду Великобританії. У сесійній залі за затвердження даного документу проголосували 77 депутатів. Як зазначено в пояснювальній записці до погодженого проєкту рішення, Рамкова стратегія – це концептуальний аналітичний документ, в якому визначено “візію повоєнного відновлення, сформовані пріоритетні цілі та першочергові інтервенції відновлення міста”, направлені на подолання негативних наслідків, що постали перед містом у період повномасштабної війни, тощо. Вона “спрямована на відновлення динамічного економічного розвитку столиці, сприяння залученню міжнародного фінансування для його відновлення” і т.д. Також уточнюється, що Рамкова стратегія є “передумовою для проєктування та розробки інвестиційної програми, детального плану і відповідної структури реалізації повоєнного відновлення”. Дана стратегія розписана на 146 сторінках і складається з 5 розділів: "Вступ", "Визначення потреб Києва у відновленні", "Задоволення потреб Києва у відновленні", "Принципи задоволення потреб Києва у відновленні" та "Висновки та подальші кроки". У цій Стратегії описані шість головних цілей відновлення Києва – ефективне врядування, економічна конкурентоспроможність, якісні міські послуги, сталість, цифрове відновлення та суспільство, орієнтоване на громадян. Зокрема, задля досягнення першої цілі, згідно з документом, необхідно здійснити реформування системи міського планування, землекористування та дозвільних процедур; підготувати інтегровану Стратегію розвитку Києва та Генерального плану столиці; створити незалежну платформу координації донорів тощо. Для розвитку якісних міських послуг Стратегією пропонується створити план відновлення енергетичної інфраструктури, розробити план та принципи міської мобільності тощо. Також у Стратегії зазначені цілі щодо координації міжнародної допомоги. Серед іншого, йдеться про те, що Київрада, міський голова, КМДА та суспільство повинні взаємодіяти, щоб визначити потреби у відновленні та зростанні. Також планується залучення міжнародних фінансових партнерів, донорських організацій та приватного сектору економіки задля оптимізації інвестицій та фінансування заходів, передбачених Стратегією; забезпечити безперервність інвестицій та повний "життєвий цикл активів" від проєктування, будівництва та розробки до експлуатації та постійного надання послуг тощо. В документі зазначається, що дана Стратегія є першим кроком на шляху відновлення Києва і не містить остаточної дорожньої карти цього процесу. Разом з тим, там зазначено, що вона розроблена з урахуванням ризиків її "реалізації в різних умовах". Серед таких ризиків – політична динаміка, мінлива і нестабільна динаміка війни, перешкоди у фінансування або обмеження у спроможності освоєння фінансування тощо. При обговоренні цього питання у сесійній залі  Київради депутати переважно розхвалювали даний документ і дякували його розробникам та Королівству Великої Британії за допомогу столиці зокрема та Україні в цілому. При цьому, відразу декілька народних обранців не оминули можливості продемонструвати своє гарне, на їхню же думку, володіння англійською мовою. Серед таких – Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”), Дінара Габібулаєва (фракція “Європейська солідарність”) тощо. Втім, швидко з'ясувалося, що депутати, перебуваючи в стінах Київради як органа місцевого самоврядування, повинні розмовляти лише державною мовою. Довелося далі спілкуватись українською. Разом з тим, деякі народні обранці все ж висловили свої претензії до “Рамкової стратегії від Великобританії”. Так, голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) вказав на те, що у цьому документі, зокрема, немає плану відродження районних рад, відсутні критерії ефективності діяльності київських чиновників, директорів КП, тощо. “Дана Стратегія – чудовий документ. Але в ньому відсутнє бачення в сенсі стратегії. Вона не ґрунтується на наявних ресурсах Києва, і про них там нічого не сказано. В концепції урядування жодним чином не повідомляється і не описується, як в Києві буде відроджуватися місцеве самоврядування у вигляді районних рад – вони вказані як стейкхолдери (те, що може впливати на прийняття рішень за певних обставин. – KВ). Жодним чином не визначено, як і коли вони будуть створені. У нас два роки працює робоча група, яка з “успіхом” провела аж нуль засідань. Також не описаний громадський контроль за дією місцевого самоврядування і виконавчого органу. Також відсутні критерії ефективності діяльності київських чиновників, починаючи від директорів КП і закінчуючи керівництвом міста”, – підкреслив Андрій Вітренко. Читайте: Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій Крім того, депутат вказав на деякі “контраверсійні позиції, які стосуються української мови. Йдеться про те, що на сторінці 85, із посиланням на одне із досліджень, зазначається, що "реформи, ініційовані урядом України, зокрема, щодо пріоритетності української мови, потенційно загрожують єдності в суспільстві". “При розгляді на [бюджетній] комісії ми вказували на цю недолугість даної стратегії, але це жодним чином не було враховано. Також, на жаль, в КМДА не знайшлося людини, яка могла б представити цю стратегію. Крім того, жодна з рекомендацій фракції “Слуга народу”, які були надані під час зустрічей з розробниками Стратегії, не була врахована при її написанні”, – заявив Андрій Вітренко. У свою чергу, депутат Володимир Яловий (позафракційний) зазначив, що в преамбулі цього проєкту рішення навіть не зазначені правові підстави для його затвердження. Також він висловив думку, що цей проєкт на затвердження Київради повинен був виносити не її секретар, а КМДА, адже саме чиновники будуть відповідальні за виконання цієї стратегії.  Втім, всі ці та інші зауваження ніяк не були враховані, і “Рамкова стратегія відновлення Києва” була ухвалена без жодної правки. Тобто, по суті, столична влада має тепер черговий декларативний документ, такий собі “меморандум про наміри”, слідувати положенням якого зовсім не обов'язково.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, наразі у столиці номінально діє “Стратегія розвитку Києва до 2025 року”. Міняти її положення, щоб узгодити цей документ з новою “Рамковою стратегією відновлення Києва”, ніхто навіть не пропонував.  “Стратегія розвитку Києва до 2025 року” – документ не однозначний. Його не раз критикували депутати та громадськість. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось. За останніми даними, оновлена ​​Стратегія розвитку Києва має бути розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо. Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева Як повідомляла KВ,  зі звіту КМДА по виконанню цього документу у 2021 році стало відомо, що мешканці Києва за рік до початку повномасштабної війни мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” у КМДА тоді пояснювали коронавірусним карантином та браком коштів. На реалізацію відповідних проєктів, мовляв, було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби. Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році Але все це не так важливо, бо ніякої відповідальності за погану реалізацію такого документу, як “стратегія”, в Україні не передбачено. За логікою, затвердженій Стратегії потрібно слідувати чи вносити до неї зміни, але така думка ігнорується. Зі Стратегією навіть не узгоджують більшість положень Програми економічного та соціального розвитку та Генерального плану Києва.  Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку Також нагадаємо, що столична влада має “своє власне уявлення” стосовно того, як має відновлюватися Київ. Одним із доказів цього є відразу декілька кримінальних проваджень за фактами ймовірних “розпилів” бюджетних коштів при відбудові будівель, які були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів. Наприклад, слідчі Нацполіції розслідують факти можливого привласнення коштів при відновленні чотирьох шкіл Оболонського району та двох багатоквартирних будинків (на вул. Чорнобильській, 9-А та вул. Соломії Крушельницької, 3-А), на які було витрачено близько 187 млн гривень. На думку слідства, фінансові ресурси розкрадалися за вже звичними схемами, зокрема – через завищення обсягів робіт (в деяких випадках – у 2,5 рази).  При цьому, наразі жодна з посадових осіб компаній-підрядників (таких нараховується п'ять) чи замовників робіт (управління освіти Оболонської РДА та КП “Житлоінвестбуд-УКБ”) ще не отримала підозру від правоохоронців. Можливо ще триває процес встановлення точної суми збитків. Аналогічні питання у правоохоронців, ймовірно, можуть виникнути і до відновлення й інших постраждалих закладів та житлових багатоповерхівок, адже в минулому році столична влада планувала витратити на їхні ремонти більше 1 млрд гривень. Читайте: “Ракети і корупція”: у Нацполіції зацікавилися відновленням столичних будівель, що постраждали від обстрілів Нагадаємо також, що у серпні 2023 року правоохоронці повідомили про підозру за фактом службової недбалості директору КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Олександру Акімову. За версією слідства, через його “неуважність” підрядник використав невідповідні державним стандартам матеріали при відновленні двох пошкоджених обстрілами житлових будинків по вулиці Межовій, через що громаді було нанесено збитку на суму близько 800 тис. гривень. У вересні суд відсторонив очільника “Житлоінвестбуду-УКБ” від займаної посади та обрав йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на два місяці. Чи було його продовжено, у відкритих джерелах інформації немає. Читайте: Суд обрав запобіжний захід директору КП “Житлоінвестбуд-УКБ” та відсторонив його від посади Фото: колаж КВ КиївВлада

Стали відомі результати роботи ТКК Київради з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд”. В столичній міській раді  погодились з рекомендаціями цієї комісії відносно посилення контролю за фінансово-економічної діяльністю холдингової компанії з боку наглядової ради і підрозділів внутрішнього фінансового контролю та аудиту. При цьому, про якусь провину керівництва “Київміськбуду” у доведенні компанії до важкого фінансового становища мова не йшла, а суму у 2,28 млрд гривень фактично було визнано боргом держави за навязану добудову об'єктів “збанкрутілого Укрбуду”. Як стало відомо KВ, 14 грудня 2023 року Київрада погодила звіт ТКК з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, а також інформації, оприлюдненої у журналістських розслідуваннях. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1531/ПР від 6 грудня 2023 року виступила голова вказаної комісії – Мирослава Смірнова (фракція “УДАР”). У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 66 депутатів. Згідно з прийнятим рішенням, столична міськрада надала низку рекомендацій різним органам. Зокрема, наглядовій раді “Київміськбуду” було рекомендовано посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ. У свою чергу, Київській міськдержадміністрації (КМДА) були надані рекомендації здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду” в  обсягах, які раніше в своїх висновках зазначила аудиторська компанія “Ernst & Young” та розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника.  При цьому, ТКК також рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогою щодо компенсації ПрАТ “ХК “Київміськбуд” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд” у сумі 2,28 млрд гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, вказана ТКК була створена рішенням Київради №6483/6524 від 25 травня 2023 року. Крім вищезгаданої Мирослави Смірнової, до складу цієї комісії також увійшли ще 15 депутатів від усіх шести фракцій політичних партій Київради. Читайте: Столична міськрада перевірить діяльність “Київміськбуду” При цьому, низка ЗМІ, наприклад “Економічна правда”, подали цю історію у тому ключі, що Київрада 14 грудня, мовляв, просто хоче перекласти на держбюджет 2,28 мільярда боргу "Київміськбуду". Згадане видання послалося в даному випадку на колонку депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної. На офіційному сайті “Київміськбуду” з цього приводу сьогодні вийшло своєрідне спростування. В компанії підкреслити, що сума у 2,28 млрд грн не є боргом холдингової компанії, а пов’язана виключно із добудовою об’єктів корпорації “Укрбуд”. Саме стільки коштів необхідно для кінцевої добудови житлових комплексів, переданих від “Укрбуду” для добудови силами “Київміськбуду”. Нагадаємо, що ПрАТ “ХК “Київміськбуд” було включено в якості нової сторони до договорів про будівництво вищезгаданих ЖК розпорядженням Кабінету міністрів України “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” від 17 червня 2020 р. № 772-р. Окрім того, загальний дефіцит коштів, необхідних для добудови об’єктів “Укрбуду”, було зафіксовано у зведеній таблиці,  яку підписали три сторони: ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (новий забудовник), ТОВ “Укрбуд Девеломпент” (попередній забудовник та основний девелопер групи компаній “Укрбуд”) та ТОВ “Фінансова компанія “Житло-Капітал” (управитель фондів фінансування будівництва всіх ЖК “Укрбуд”). Останнє ТОВ, як раніше інформувала KВ, у минулі періоди свої зобов'язання по виділенню коштів на вказану добудову виконувала дуже погано, що не могло не позначатися на фінансовій стабільності “Київміськбуду. Читайте: Ігор Кушнір: “Київміськбуд” зобов'язаний вистояти У “Київміськбуді” зазначили, що вже своїми силами ввели в експлуатацію 400 тис. кв. м. у покинутих “Укрбудом” житлових комплексах.  “Це понад 4,2 тисячі квартир, плюс понад 800 машиномісць та вбудовані комерційні приміщення. Просимо ЗМІ ретельно перевіряти інформацію та звертатись за коментарями, аби публікації були об’єктивними та різнобічними”,- сказано в повідомленні холдингової компанії.  Нагадаємо, ПрАТ “ХК “Київміськбуд” з 25 квітня 2012 року очолює Ігор Кушнір, 80% акцій цієї компанії належить міській громаді Києва. Фото з відкритих джерел КиївВлада

Столична міськрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка має встановити причини аварійної ситуації, що призвела до закриття 6 станцій Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену. Цей же орган, до складу якого увійшли 8 депутатів Київради, має проконтролювати, щоб ремонт тунелю було виконано якнайшвидше і щоб такі інциденти не повторилися на інших лініях київської підземки. При цьому, в міськраді відмовилися підтримати ініціативу депутата Андрія Вітренка (фракція “Слуга народу”), який пропонував на додачу ще й перевірити фінансово-господарську діяльність КП “Київський метрополітен”, яке відповідає на цей вид пасажирських перевезень. Як стало відомо KВ, під час учорашнього засідання Київради депутатський корпус погодив створення ТКК “з питань встановлення причин зупинки на ділянці тунелю метрополітену між станціями “Либідська” та “Деміївська”, закриття 6 станцій метро, проведення якнайшвидшого ремонту тунелю метро на Оболонсько-Теремківській лінії та перевірки стану тунелю та всіх інших ліній метрополітену Києва”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання відповідного проєкту рішення №08/231-1590/ПР від 13 грудня 2023 року виступили депутати Київради із фракції “Європейська солідарність” – Марина Порошенко та Олександр Супрун. За погодження цього документу проголосували 72 народних обранця. Підстава для створення даної комісії зазначена в її ж назві – йдеться про аварію, яка сталася 9 грудня 2023 року на ділянці Оболонсько-Теремківської лінії метро між станціями “Либідська” та “Деміївська”. Дана ТКК повинна становити причини цього інциденту, забезпечити контроль за проведенням ремонту тунелю метро, перевірити стан тунелів та всіх інших ліній столичної підземки, а також спільно з Департаментом транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА) визначити дублюючі маршрути наземним транспортом між станціями “Теремки” та “Либідська”. ТКК буде працювати протягом шести місяців, після чого повинна винести на розгляд Київради звіт про свою роботу. Очолив цю комісію депутат Київради Олександр Тимченко (фракція “Європейська солідарність”). Крім нього, до складу ТКК увійшло ще 7 депутатів – Дмитро Білоцерковець, Михайло Іщенко (обидва – фракція “УДАР”), Вікторія Пташник (“Європейська солідарність”), , Ігор Галайчук (“ВО “Батьківщина”), Вадим Іванченко (фракція “Єдність”), Тарас Козак (фракція “Голос”) і Андрій Вітренко. Варто зазначити, що Андрій Вітренко пропонував розширити “функціонал” даної комісії, передбачивши, що вона повинна також перевірити фінансово-господарську діяльність КП “Київський метрополітен”. Втім, відповідна правка народного обранця не знайшла підтримки в депутатському корпусі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, наразі фахівці розходяться у версіях щодо причин розгерметизації тунелю метро на вищезгаданій ділянці та подальшого її підтоплення. Серед версій – відсутність гідроізоляції через бажання влади якнайшвидше запустити ці станції (були побудовані в 2008-2010 роках) та безконтрольна забудова столиці. Зокрема, на переконання архітектора та відомого експерта з містобудування Віктора Глеби, свої негативні наслідки для підземки в свій час мало будівництво на Либідській площі ТРЦ “Ocean plaza”, на місці якого був стовбур будівництва тунелю метро, що заповнилися тисячами кубів гарячої води з прорваної теплотраси. Разом з тим, за його словами, нинішнє протікання тунелю явно викликане зведенням на ділянці між станціями метро “Либідська” та “Деміївська” ЖК “Riverdale” – проєкту девелопера “Perfect group” із орбіти народного депутата Дмитра Ісаєнка (обирався від нині забороненої “ОПЗЖ”). При цьому, нагадаємо, обставини даної аварії також наразі вивчають правоохоронці. КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко. Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко Фото: КМДА КиївВлада

Столична міськрада зі скандалом ухвалила бюджет Києва на 2024 рік та нову Програму економічного та соціального розвитку, розраховану на 2024-2026 роки. Згідно з прийнятими рішеннями, доходи міської скарбниці в наступному році мають скласти 72,6 млрд гривень, а видатки – 85,3 млн гривень, з яких 13,3 млрд гривень планується витратити на проведення різних капітальних ремонтів та будівництво інфраструктурних об'єктів. Серед іншого, влада Києва планує в наступному році витратити найбільше коштів на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації (БСА), будівництво метро на Виноградар та Подільсько-Воскресенського мостопереходу, ремонт ліфтового господарства тощо. Такий розподіл фінансування викликав обурення у окремих представників депутатського корпусу – народні обранці вимагали від керівництва міста прийняти “бюджет війни”, передбачивши максимально можливу суму коштів на підтримку ЗСУ та посилення обороноздатності столиці. Втім, чиновники на такі заклики фактично не відповіли. Ба більше, вони навіть не озвучили точний розмір фінансових ресурсів, які в 2024-ому планується виділити “на армію”. Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київради депутатський корпус затвердив бюджет столиці на 2024 рік та Програму економічного та соціального розвитку на 2024-2026 роки. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання відповідних проєктів рішень №08/231-1426/ПР та №08/231-1425/ПР від 10 листопада 2023 року виступили Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) та Департамент економіки та інвестицій КМДА відповідно. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 80 та 83 депутати. Згідно із рішенням про затвердження столичного бюджету, у наступному році дохідна частина міської скарбниці має скласти 72,6 млрд гривень, а видаткова – 85,3 млн гривень. Таким чином, дефіцит бюджету Києва дорівнюватиме 12,7 млрд гривень. Зазначимо, у початковому варіанті підготовленого в КМДА проєкту бюджету дохідна частина дорівнювала 68,8 млрд гривень, а видаткова – 82,3 млрд гривень. При цьому, у ході внесення правок до цього документу на комісіях Київради та в сесійній залі, які подавали КМДА та міський голова Києва Віталій Кличко, ці показники були збільшені. Треба розуміти, що протягом року міськрада також буде вносити зміни до бюджету, а тому вищезазначені цифри обов'язково будуть змінені ще не раз. Найбільше доходів столичній скарбниці має принести податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 32 млрд гривень. 16,8 млрд гривень мають скласти місцеві податки та збори, 7,5 млрд гривень – податок на прибуток підприємств, 2,8 млрд гривень – кошти від продажу землі тощо. Що стосується видаткової частини, то більш ніж третину затверджених обсягів фінансування в 2024 році мають бути направлені на сферу освіти – 27,2 млрд гривень. Трохи більше чверті видатків міська влада вирішила виділити на транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – понад 23,8 млрд гривень. У свою чергу, на житлово-комунальне господарство планується витратити 8,2 млрд гривень, соціальний захист – 7,8 млрд гривень, охорону здоров’я – близько 6 млрд гривень, культуру і мистецтво – 1,7 млрд гривень, фізичну культуру і спорт – 1,5 млрд гривень. Також столична міськрада, за озвученій в сесійній залі ініціативи Віталія Кличка, передбачила виділення 1 млрд гривень на реалізацію заходів програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки за рахунок вільних залишків бюджету цього року. Тобто, ці кошти будуть направлені на вказані потреби пізніше, протягом наступного року. При цьому, голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та іннвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) пропонував збільшити цю суму до 2,5 млрд гривень (за його словами, саме така сума невикористаних залишків в бюджеті-2023.- KВ), але його пропозиція навіть не була поставлена на голосування. Серед іншого, керівництво Києва погодило виділення фінансування на новостворений Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА за рахунок перенаправлення коштів, передбачених Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Втім, скільки коштів отримає цей структурний підрозділ, наразі достеменно невідомо – ця правка також вносилався “з голосу” під час “пленарки”, а тому встановити “цифри” досить проблематично. Проте, попередньо йде про суму від 8 млн до 16 млн гривень. У свою чергу, відповідно до рішення про затвердження ПЕСР, столична міськрада, зокрема, погодила перелік найбільш вагомих інфраструктурних проєктів, які планується реалізувати протягом 2024-2026 років, а також передбачила видатки на їх фінансування саме в наступному році. Усього в 2024-ому році на це було передбачено 13,3 млрд гривень, із яких 6,7 млрд гривень керівництво Києва вирішило направити на здійснення капітальних ремонтів, а 6,6 млрд гривень – на будівництво та реконструкцію. Для порівняння, на поточний рік у ПЕСР були передбачені відповідні видатки на суму 3,7 млрд та 3,9 млрд гривень відповідно. Так, зокрема, 596 млн бюджетних гривень у наступному році планується витратити на реконструкцію та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київщини, 400 млн гривень – на реконструкцію дамб мулових полів БСА, 400 млн гривень – на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства, 360,8 млн гривень – на реконструкцію “Дегтярівського шляхопроводу”, 350,8 млн гривень – на будівництво транспортної розвязки на перетині вулиць Полярної та Богатирської, 328,2 млн гривень – на будівництво “метро на Виноградар”, 298 млн гривень – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу. Серед іншого, у 2024 році столична влада планує направити кошти на реконструкцію будівель Олександрівської лікарні (150,3 млн гривень), реконструкцію житлового будинку на бульв. Кольцова, 24-А (150 млн), реконструкцію лівобережного колектора (75 млн), будівництво колумбарних стін на Байковому кладовищі (59,2 млн), будівництво світлофорів (55,5 млн), реконструкцію зливостокової каналізації системи озер Опечень (35 млн гривень) реконструкцію парків “Наталка” і “Орлятко” (по 25 млн), будівництво Великої окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокосовського до вул. Богатирської (25 млн), реставрацію споруди київського фунікулера (15 млн), реконструкцію шляхопроводу біля станції метро “Дарниця” (15 млн) тощо. Крім того, за інформацією офіційного сайту Київради, трохи більше 1 млрд гривень у наступному році столична влада планує витратити на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд у житловому фонді, а ще 1,4 млрд гривень – на будівництво 38 споруд цивільного захисту для освітніх закладів. KВ не вдалося знайти такі видатки в проєкті рішення про затвердження ПЕСР. У зв'язку з цим можна припустити, що або ці заходи в документі “заховані” за складними бюрократичними формулюваннями, або це була одна із численних правок, які були внесені перед прийняттям даного документу. Під час обговорення даних питань в сесійній залі низка депутатів Київради висловили свої претензії стосовно того, яким чином КМДА запропонувала витрачати бюджетні кошти протягом 2024 року. Зокрема, йшлося про те, що, на думку народних обранців, міська влада повинна повністю концентруватися на підтримці ЗСУ в цілому та обороноздатності Києва зокрема. Частина депутатів була дуже незадоволена тим, що директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік (на колажі праворуч) так і не відповів на їхнє питання стосовно того, скільки ж коштів буде направлено “на армію” і чи входять такі видатки до вищезгаданого 1 млрд гривень, передбачених “в майбутньому” на виконання програми “Захисник Києва”. “Кожен з вас [депутатів] подав свої правки [до проєкту бюджету]. Їхня загальна кількість – 1059. Сума була дійсно великою – 400 млрд гривень. Не всі депутати подали джерела [фінансування цих правок], але деякі подали. Але, незважаючи на це, жодна правка не була врахована КМДА. Чи це є повагою до депутатів, які представляють громаду? Чи задоволений я тим, як формувався бюджет і як він приймався? Ні. Чи задоволений я тим, скільки бюджетних коштів виділено на ЗСУ? Ні”, – підкреслив голова “бюджетної” комісії міськради Андрій Вітренко. Його колеги по фракції Микола Конопелько та Ксенія Семенова підтримали такий тезис. Зокрема, вони вказували на те, що під час пленарного засідання, як і багато разів раніше, біля стін Київради проходила акція протесту “Гроші на ЗСУ” – мітингувальники вимагали від міської влади направити максимально можливу кількість бюджетних коштів на Збройні сили. Але, на переконання вищезгаданих депутатів, фактично міськрада проігнорувала ці вимоги. “Із самого ранку стоять люди, які вимагають, щоб бюджет Києва був “бюджетом війни”. Цей бюджет не є таким. Це такий бюджет, який був і два роки тому: транспортні розв'язки, нова рекреаційна інфраструктура, парк “Наталка”, Подільсько-Воскресенський міст. І ми так і не отримали відповідь, скільки коштів передбачено на ЗСУ”, – зазначила Ксенія Семенова. Разом з тим, окремі депутати були задоволені тим, яким чином будуть витрачатися бюджетні кошти в 2024 році і вказували на те, що про “оборонні видатки” повинна в першу чергу “думати” державна влада. Наприклад, представник фракції “Європейська солідарні” Леонід Ємець запропонував звернутися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з вимогою перенаправити на ЗСУ 27 млн гривень, які передбачені на фінансування з державної скарбниці шоу Олени Кравець “Тихий вечір”. Втім, пропозиція Ємця не була винесена на голосування.  Схожою була і риторика його однопартійця Володимира Прокопіва (секретар Київради минулого VIII скликання).  “Можливо, деякі колеги за чотири роки депутатства не зрозуміли, в якому залі вони знаходяться і вимагають в місті “бюджету війни”. В місті приймається міський бюджет Києва, а “бюджет війни” має бути в державі. Там не має бути бюджету на серіали, на шоу, на телемарафон і на щось інше. Тут [у Києві] має бути бюджет, щоб у місті було метро, щоб у людей була холодна і гаряча вода та опалення. Напевно, ви забули, як рік тому не було електроенергії, і наші комунальники під ракетами “крутили дроти”? Ви хочете тут “бюджет війни”? Зробіть державний бюджет таким, а міста мають жити своїм життям”, – висловив думку Володимир Прокопів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Серед іншого, народні обранці вказували на те, що в проєктах бюджету-2024 і ПЕСР передбачено занадто мало видатків на підтримку столичного метрополітену – такі претензії лунали в контексті нещодавної аварійної ситуації між станціями “Либідська” та “Деміївська”. Але в цьому випадку депутати все ж отримали “зворотній зв'язок”. Так, директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік повідомив, що спочатку КП “Київський метрополітен” повинне скласти кошторис видатків, необхідних для вирішення вищезгаданої та інших проблем, а вже після цього міська влада їх “пробюджетує”. Серед варіантів – виділення коштів із резервного фонду бюджету (кошти з цього фонду виділяються на різні “термінові справи” за спрлшеною процедурою – без погодження з Київрадою. – KВ). Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко Зазначимо також, що в ході цього ж пленарного засідання Київрада без обговорення погодила внесення змін до бюджету міста на 2023 рік та ПЕСР на 2021-2023 роки (проєкти рішень №08/231-1576/ПР та №08/231-1575/ПР від 8 грудня 2023 року, подані міським головою Віталієм Кличком та вищезгаданими департаментами). Так, зокрема, міськрада зменшила видаткову частину столичної скарбниці на поточний рік з 98,4 млрд до 98,1 млрд гривень. Таким чином дефіцит бюджету-2023 було зменшено з 20,1 млрд до 19,8 млрд гривень. Крім того, Київрада перерозподілила видатки між різними сферами життєдіяльності міста. Це дозволило депутатському корпусу, серед іншого, виділити додаткові 581 млн гривень на реалізацію програми “Захисник Києва” (на сайті Київради згадується цифра 600 млн. – KВ), 520 млн – на поповнення статутного капіталу КП “Фінансова компанія “Житло-Капітал” (рішення про збільшення “статутки” було прийнято Київрадою 23 листопада 2023 року) тощо. Читайте: Мільярди на квартири: Київрада значно збільшила статутний капітал КП “ФК “Житло-Капітал” Нагадаємо, бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд. Мер Києва Віталій Кличко тоді назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”.  Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році Надалі, протягом лютого-грудня 2023 року міськрада дев'ять разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, збільшуючи його видаткову та дохідну частини – до 98,1 млрд та 78,3 млрд гривень відповідно. Звісно, кожного разу влада міста перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці та декларувала збільшення фінансування питань оборони. Наприклад, 23 листопада 2023 року Київрада погодила виділення додаткових 500 млн гривень на програму “Захисник Києва на 2020-2024 роки” та передачу 300 млн гривень до державного бюджету на підтримку ЗСУ. Серед іншого, всупереч критиці з боку окремих депутатів, тоді було зафіксоване і додаткове фінансування на низку відомих та скандальних інфраструктурних проєктів: 1,3 млрд гривень – на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу, 300 млн гривень – на будівництво розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної, 200 млн гривень – на реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу.  Читайте: Ігри в корегування: дефіцит бюджету Києва на 2023 рік досяг майже 20 млрд гривень Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. При цьому, протягом кожного конкретного року депутати багато разів коригували цей документ – таких змін нараховується більше десятка. Читайте: Більше грошей на безпеку: Київради вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку Як повідомляла KВ, нещодавно столична влада відзвітувалася про виконання ПЕСР і бюджету міста протягом першого півріччя 2023 року. Відповідно до цих звітів, порівнюючи з аналогічним періодом 2022 року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. Так, у січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го).  Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”.  Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому,  на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му).  Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками в першому півріччі 2023-го залишався все то же “довгобуд-рекордсмен” – Подільсько-Воскресенський міст. Читайте: Гроші є: як команда Кличка поводилась з бюджетними коштами в першому півріччі 2023 року Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі ліворуч). Володимир Репік очолює Департамент фінансів КМДА з 2012 року. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада затвердила комплексну міську цільову програму “Освіта Києва. 2024-2025 роки”. Протягом наступних двох років влада Києва має намір направити на її реалізацію 10,4 млрд гривень в рамках шести підпрограм – "Безпечне освітнє середовище", "Мистецька освіта", "Цифровий освітній простір Києва" тощо. Зокрема, 1,3 млрд гривень планується направити на капітальні ремонти в школах і дитсадках, 850,9 млн – на будівництво та реконструкцію таких закладів, 768,9 млн гривень – на облаштування і ремонт укриттів у цих закладах тощо. Окремі депутати Київради мали низку серйозних претензій до проєкту програми. Вказували, зокрема, на дефіцит укриттів в навчальних закладах, прогалини у якості знань, що заважає випускникам шкіл вступати до вишів “на бюджет”, та відсутність у чиновників КМДА намірів змінити ситуацію на краще. Втім, на результативність голосування “за” цей документ це не вплинуло. Як стало відомо KВ, 7 грудня 2023 року, під час пленарного засідання Київради, депутатський корпус затвердив комплексну міську цільову програму “Освіта Києва. 2024-2025 роки”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-975/Пр від 15 серпня 2023 року виступив Департамент освіти і науки Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за його погодження проголосували 80 депутатів. Що передбачено програмою Згідно з прийнятим рішенням, загальний кошторис вказаної програми на два роки має скласти 10,4 млрд гривень. Усі ці фінансові ресурси столична влада має намір виділити з міського бюджету Києва.  Дане фінансування планується освоїти в рамках реалізації заходів за шістьма “підпрограмами”, а саме: "Безпечне освітнє середовище" (4,7 млрд), "Дошкільна, повна загальна середня, позашкільна освіта як складники освіти Києва" (0,6 млрд), "Мистецька освіта" (0,1 млрд), "Професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта і наука та підвищення кваліфікації" (4,6 млрд), "Цифровий освітній простір Києва" (0,3 млрд) і "Фахова майстерність та стимулювання керівних і педагогічних кадрів" (0,1 млрд).  Розподіл видатків за підпрограмами (скріншот презентації Департаменту освіти і науки КМДА в сесійній залі) В рамках програми “Освіта Києва. 2024-2025 роки” столична влада планує, зокрема, займатися облаштуванням і ремонтом найпрпостіших укриттів у закладах освіти (768,9 млн гривень), будівництвом та реконструкцією шкіл та дитячих садків (850,9 млн), капітальними ремонтами таких закладів (1,3 млрд), будівництвом та реконструкцією мистецьких шкіл (438 млн гривень), матеріально-технічним забезпеченням будівель закладів освіти, у тому числі обладнанням для харчоблоків та пральних кімнат (55,2 млн), забезпеченням вчителів засобами навчання, зокрема технічними (140,5 млн), розширенням інклюзивно-ресурсних центрів шляхом відкриття та їх облаштування (42,7 млн), розширенням мережі дитячих таборів (63,4 млн) тощо. Серед іншого, міська влада планує направити 18,2 млн гривень на придбання спецодягу та первинного робочого інструменту для студентів перших курсів закладів професійної та професійно-технічної освіти, 40,5 млн – на придбання для закладів вищої мистецької освіти реквізиту, сценічних костюмів та взуття тощо, 47,7 млн – на придбання різної апаратури і обладнання для мистецьких шкіл, 63 млн – на забезпечення закладів освіти сучасними засобами навчання, 93 млн гривень – на упровадження елементів е-навчання для учеників шкіл. Також в програмі передбачено фінансування в розмірі 22 млн гривень на організацію навчання операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Виконавцем програми є Департамент освіти і науки КМДА, співвиконавцями – Департамент культури КМДА, районні в Києві державні адміністрації (РДА), Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів, Центр професійного розвитку педагогічних працівників Києва, Київський університет імені Бориса Грінченка та низка інших закладів та установ. Як зазначено у паспорті програми, її метою є "трансформація освітнього простору столиці в інноваційне, безпечне та інклюзивне освітнє середовище, в якому здобувачки і здобувачі освіти набуватимуть ключових компетентностей, необхідних для їх успішної самореалізації в житті як особистості, патріотки/патріота, громадянки/громадянина та фахівчині/фахівця, що безпосередньо впливатиме на соціально-економічний та інноваційний розвиток столиці”. Претензії депутатів У ході обговорення проєкту цієї програми в сесійній залі низка депутатів висловили свої претензії до того, яким чином КМДА пропонує розподілити фінансування на сферу освіти в найближчі два роки. Одним із найактивніших опонентів даного документу став голова комісії Київради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”). Зокрема, він вказав на те, що профільний департамент столичної мерії фактично нічого не робить задля того, щоб школярі могли повноцінно навчатися в умовах воєнного стану. “Під час війни відбувається перерваність освіти – тривоги, інші непередбачувані ситуації, коли діти не можуть повноцінно пройти той чи інший предмет. Наприклад, в нас недостатньо укриттів, тому 70 тис. дітей півроку вчаться онлайн. Але ми можемо для цього проводити відповідні заходи, які в програмі називаються “подолання освітніх втрат (розривів)”. Це прекрасна і потрібна ініціатива. І як ви думаєте скільки коштів ми на це виділяємо? 30 тис. гривень. 240 тис. учнів, 11 класів, а ми виділяємо 30 тис. гривень, щоб покращити якість навчання наших дітей. Це 5 заходів на рік, передбачених у програмі”, – розповів Вадим Васильчук.  За інформацією депутата, ігнорування таких проблем призводить до того, що випускники не можуть набрати достатньо балів у Зовнішньому незалежному оцінюванні. “В Києві 46% дітей знає математику на менш, ніж 140 балів, історію України – 36,6%. Тобто діти не знають третини необхідних їм знань для вступу на бюджетне навчання. Ми розповідаємо, яка надзвичайно хороша освіта в Києві. Так ось, це підсумки. Були ковідні роки, триває війна. Але тому департамент і мав прикласти усіх зусиль, щоб покращити можливості освітніх програм. Замість цього він виділив 30 тис. гривень. Це кричуща ситуація і складається враження, що всім байдуже, і зокрема Департаменту освіти КМДА”, – зазначив він.  Також Васильчук вказав на незрозумілі цифри щодо кількості коштів, закладених у програмі на профтехосвіту і педагогічну освіту.  “У нас 5 тис. вступників, але ми у програмі чомусь фінансуємо 11 тис. Хотів би отримати роз'яснення щодо вартості навчання, бо я не зрозумів, яка вартість навчання. Написано – 97 тис. гривень. Нехай департамент пояснить, що входить в цю суму. По профтехосвіті вартість навчання 65 тис. То в нас не сходиться кількість студентів чи сума вартості навчання?” – завершив Вадим Васильчук. Читайте: Депутат Васильчук розкритикував програму “Освіта Києва на 2024-2025 роки”  Втім, в результаті обговорення ці та інші претензії фактично не мали впливу на результати голосування, а програма була затверджена з “косметичними” правками. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що відбувається зі столичною освітою Діюча програма “Освіта Києва” була затверджена рішенням Київради №467/6518 від 18 грудня 2018 року і розрахована на період 2019-2023 років. Її кошторис складає 52,3 млрд гривень на п'ять років (46,4 млрд з міського бюджету і 5,9 млрд з інших джерел). Протягом 2019-2020 років столична міськрада тричі вносила зміни до цієї програми, зокрема додавши та виключивши деякі заходи, але загальні обсяги фінансування фактично не змінилися. Як і “нова” програма, діюча була поділена на декілька підпрограм, в рамках яких міська влада реалізовувала різні заходи. У зв'язку з тим, що дана програма де-юре продовжує діяти, наразі відсутній повний звіт щодо її виконання за п'ять років. Разом з тим, відомо, що в 2019 році на її реалізацію з бюджету Києва було витрачено 8,9 млрд гривень (план – 9,1 млрд), у 2020 році – 7,4 млрд (план – 10,1 млрд), у 2021 році – 9,4 млрд (план – 10,1 млрд), у 2022 році – 7 млрд (план – 11 млрд), а за 9 місяців 2023 року – 4,8 млрд (план на увесь рік – 11,7 млрд). Зокрема, у період з січня по вересень поточного року столична влада не витратила жодної копійки на забезпечення дитячих садків необхідним обладнанням, серед яких засоби оповіщення про пожежу, системи контролю управління доступу до закладів (план – 129,2 млн гривень); на проведення капітальних ремонтів у спеціальних закладах загальної середньої освіти (план – 55,8 млн); розширення мережі спеціальних та інклюзивних класів (план – 138,5 млн гривень); будівництво та реконструкцію мистецьких шкіл (план – 75 млн); на капітальні ремонти в закладах професійної та професійно-технічної освіти (план – 35,8 млн) тощо. Як повідомляла KВ, громадськість, експерти і депутати різних рівнів протягом останніх декількох років неодноразово піднімали питання щодо неефективності роботи Департаменту освіти і науки КМДА та його очільниці Олени Фіданян (на колажі ліворуч). Це, зокрема, призводило до неодноразових закликів щодо зміни керівництва вказаного структурного підрозділу столичної мерії. Наприклад, в лютому 2016 року на сайті Київради було зареєстровано петицію щодо звільнення Олени Фіданян з посади у зв'язку з “невиконанням покладених на департамент завдань, невідповідністю займаній посаді, а також через допущення дій та вчинків, які шкодять інтересам державної служби та негативно впливають на репутацію державного службовця”. Авторка цього звернення Олена Лебеденко, серед іншого, вказувала на те, що у 2015 році не було виконано безліч освітніх програм, на які було виділено бюджетні кошти. А також на те, що Олена Фіданян стимулює незаконні побори з батьків школярів та дошкільнят, які називають “добровільними внесками” та здійснює закупівлі за завищеними цінами. Тоді ця петиція набрала більше 10,1 тис. підписів киян, але на розгляд столичної міськради дане питання так і не було винесено через “дивне”, як його називали активісти і депутати, блокування більш ніж 7 тис. голосів.  Читайте: Депутат Киевсовета просит полицию разобраться с исчезновением голосов под петицией об увольнении Фиданян Крім того, протягом 2017 року депутат Київради VIII скликання Володимир Назаренко (фракція “ВО “Свобода”) та нардеп VIII скликання парламенту Юрій Левченко декілька разів зверталися до голови КМДА Віталія Кличка з проханням усунути Олену Фіданян від роботи. Вони звинувачували чиновницю у проведенні “договірних тендерів”, у недостатній увазі національно-патріотичному вихованню школярів тощо. Але усі ці заклики фактично не мали жодного ефекту.  Читайте: Нардеп Левченко просит уволить директора департамента образования КГГА Фиданян Разом з тим, ще влітку 2019 року діяльністю чиновників Департаменту освіти та науки КМДА зацікавились правоохоронці. Тоді прокуратура розпочала слідство за фактом можливого присвоєння 20,3 млн. гривень бюджетних коштів, які за результатами тендерів з листопада 2016 року по березень 2019 року були перераховані підприємствам з ознаками фіктивності. У справі фігурувало близько десятка фірм, яким вказаний департамент спільно з декількома іншими бюджетними структурами у період з листопада 2016 року до березня 2019 року перерахували понад 20 млн гривень. Слідчі тоді з'ясували, що деякі з таких компаній мають ознаки фіктивності. Але станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів цього кримінального провадження так і не отримав вирок суду. Читайте: Прокуратура подозревает “гуманитарные” департаменты КГГА в распиле бюджетных средств Нагадаємо, Олена Фіданян очолює Департамент освіти і науки КМДА з 29 квітня 2014 року. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський (на колажі праворуч, також є депутатом Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”). Фото: колаж КВКиївВлада