Київ отримав від Великобританії Рамкову стратегію відновлення міста
Столична міськрада затвердила Рамкову стратегію відновлення Києва, яка була розроблена міжнародною компанією “PricewaterhouseCoopers” за підтримки уряду Великобританії. Документ визначає загальні обриси того, як повинно жити місто після війни, і теоретично має стати основою для подальшої підготовки “дорожньої карти” відбудови столиці та її розвитку. При затверджені цього документу мав місце ряд курйозів. Так, деякі депутати не знайшли в новій Стратегії пунктів про наявність ресурсів, обов'язковість відродження районних рад, запровадження оцінки ефективності роботи столичних чиновників. Також цей документ містить контраверсійну тезу про те, що “реформи уряду щодо пріоритетності української мови потенційно загрожують єдності в суспільстві". Втім, нову Стратегію затвердили без жодної правки. Мабуть тому, що виконувати положення такого “декларативного документу” у нас, як відомо, зовсім не обов'язково.
Як стало відомо KВ, 14 грудня 2023 року столична міськрада схвалила Рамкову стратегію відновлення Києва.
Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1038/ПР від 28 серпня 2023 року виступив секретар Київради Володимир Бондаренко. Сама Стратегія була розроблена експертами міжнародної компанії “PricewaterhouseCoopers” за підтримки уряду Великобританії. У сесійній залі за затвердження даного документу проголосували 77 депутатів.
Як зазначено в пояснювальній записці до погодженого проєкту рішення, Рамкова стратегія – це концептуальний аналітичний документ, в якому визначено “візію повоєнного відновлення, сформовані пріоритетні цілі та першочергові інтервенції відновлення міста”, направлені на подолання негативних наслідків, що постали перед містом у період повномасштабної війни, тощо. Вона “спрямована на відновлення динамічного економічного розвитку столиці, сприяння залученню міжнародного фінансування для його відновлення” і т.д. Також уточнюється, що Рамкова стратегія є “передумовою для проєктування та розробки інвестиційної програми, детального плану і відповідної структури реалізації повоєнного відновлення”.
Дана стратегія розписана на 146 сторінках і складається з 5 розділів: "Вступ", "Визначення потреб Києва у відновленні", "Задоволення потреб Києва у відновленні", "Принципи задоволення потреб Києва у відновленні" та "Висновки та подальші кроки".
У цій Стратегії описані шість головних цілей відновлення Києва – ефективне врядування, економічна конкурентоспроможність, якісні міські послуги, сталість, цифрове відновлення та суспільство, орієнтоване на громадян. Зокрема, задля досягнення першої цілі, згідно з документом, необхідно здійснити реформування системи міського планування, землекористування та дозвільних процедур; підготувати інтегровану Стратегію розвитку Києва та Генерального плану столиці; створити незалежну платформу координації донорів тощо. Для розвитку якісних міських послуг Стратегією пропонується створити план відновлення енергетичної інфраструктури, розробити план та принципи міської мобільності тощо.
Також у Стратегії зазначені цілі щодо координації міжнародної допомоги. Серед іншого, йдеться про те, що Київрада, міський голова, КМДА та суспільство повинні взаємодіяти, щоб визначити потреби у відновленні та зростанні. Також планується залучення міжнародних фінансових партнерів, донорських організацій та приватного сектору економіки задля оптимізації інвестицій та фінансування заходів, передбачених Стратегією; забезпечити безперервність інвестицій та повний "життєвий цикл активів" від проєктування, будівництва та розробки до експлуатації та постійного надання послуг тощо.
В документі зазначається, що дана Стратегія є першим кроком на шляху відновлення Києва і не містить остаточної дорожньої карти цього процесу. Разом з тим, там зазначено, що вона розроблена з урахуванням ризиків її "реалізації в різних умовах". Серед таких ризиків – політична динаміка, мінлива і нестабільна динаміка війни, перешкоди у фінансування або обмеження у спроможності освоєння фінансування тощо.
При обговоренні цього питання у сесійній залі Київради депутати переважно розхвалювали даний документ і дякували його розробникам та Королівству Великої Британії за допомогу столиці зокрема та Україні в цілому. При цьому, відразу декілька народних обранців не оминули можливості продемонструвати своє гарне, на їхню же думку, володіння англійською мовою. Серед таких – Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”), Дінара Габібулаєва (фракція “Європейська солідарність”) тощо. Втім, швидко з'ясувалося, що депутати, перебуваючи в стінах Київради як органа місцевого самоврядування, повинні розмовляти лише державною мовою. Довелося далі спілкуватись українською.
Разом з тим, деякі народні обранці все ж висловили свої претензії до “Рамкової стратегії від Великобританії”. Так, голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) вказав на те, що у цьому документі, зокрема, немає плану відродження районних рад, відсутні критерії ефективності діяльності київських чиновників, директорів КП, тощо.
“Дана Стратегія – чудовий документ. Але в ньому відсутнє бачення в сенсі стратегії. Вона не ґрунтується на наявних ресурсах Києва, і про них там нічого не сказано. В концепції урядування жодним чином не повідомляється і не описується, як в Києві буде відроджуватися місцеве самоврядування у вигляді районних рад – вони вказані як стейкхолдери (те, що може впливати на прийняття рішень за певних обставин. – KВ). Жодним чином не визначено, як і коли вони будуть створені. У нас два роки працює робоча група, яка з “успіхом” провела аж нуль засідань. Також не описаний громадський контроль за дією місцевого самоврядування і виконавчого органу. Також відсутні критерії ефективності діяльності київських чиновників, починаючи від директорів КП і закінчуючи керівництвом міста”, – підкреслив Андрій Вітренко.
Читайте: Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій
Крім того, депутат вказав на деякі “контраверсійні позиції, які стосуються української мови. Йдеться про те, що на сторінці 85, із посиланням на одне із досліджень, зазначається, що "реформи, ініційовані урядом України, зокрема, щодо пріоритетності української мови, потенційно загрожують єдності в суспільстві".
“При розгляді на [бюджетній] комісії ми вказували на цю недолугість даної стратегії, але це жодним чином не було враховано. Також, на жаль, в КМДА не знайшлося людини, яка могла б представити цю стратегію. Крім того, жодна з рекомендацій фракції “Слуга народу”, які були надані під час зустрічей з розробниками Стратегії, не була врахована при її написанні”, – заявив Андрій Вітренко.
У свою чергу, депутат Володимир Яловий (позафракційний) зазначив, що в преамбулі цього проєкту рішення навіть не зазначені правові підстави для його затвердження. Також він висловив думку, що цей проєкт на затвердження Київради повинен був виносити не її секретар, а КМДА, адже саме чиновники будуть відповідальні за виконання цієї стратегії.
Втім, всі ці та інші зауваження ніяк не були враховані, і “Рамкова стратегія відновлення Києва” була ухвалена без жодної правки. Тобто, по суті, столична влада має тепер черговий декларативний документ, такий собі “меморандум про наміри”, слідувати положенням якого зовсім не обов'язково.
Нагадаємо, наразі у столиці номінально діє “Стратегія розвитку Києва до 2025 року”. Міняти її положення, щоб узгодити цей документ з новою “Рамковою стратегією відновлення Києва”, ніхто навіть не пропонував.
“Стратегія розвитку Києва до 2025 року” – документ не однозначний. Його не раз критикували депутати та громадськість. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось. За останніми даними, оновлена Стратегія розвитку Києва має бути розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо.
Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева
Як повідомляла KВ, зі звіту КМДА по виконанню цього документу у 2021 році стало відомо, що мешканці Києва за рік до початку повномасштабної війни мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” у КМДА тоді пояснювали коронавірусним карантином та браком коштів. На реалізацію відповідних проєктів, мовляв, було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби.
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Але все це не так важливо, бо ніякої відповідальності за погану реалізацію такого документу, як “стратегія”, в Україні не передбачено. За логікою, затвердженій Стратегії потрібно слідувати чи вносити до неї зміни, але така думка ігнорується. Зі Стратегією навіть не узгоджують більшість положень Програми економічного та соціального розвитку та Генерального плану Києва.
Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку
Також нагадаємо, що столична влада має “своє власне уявлення” стосовно того, як має відновлюватися Київ. Одним із доказів цього є відразу декілька кримінальних проваджень за фактами ймовірних “розпилів” бюджетних коштів при відбудові будівель, які були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів.
Наприклад, слідчі Нацполіції розслідують факти можливого привласнення коштів при відновленні чотирьох шкіл Оболонського району та двох багатоквартирних будинків (на вул. Чорнобильській, 9-А та вул. Соломії Крушельницької, 3-А), на які було витрачено близько 187 млн гривень. На думку слідства, фінансові ресурси розкрадалися за вже звичними схемами, зокрема – через завищення обсягів робіт (в деяких випадках – у 2,5 рази).
При цьому, наразі жодна з посадових осіб компаній-підрядників (таких нараховується п'ять) чи замовників робіт (управління освіти Оболонської РДА та КП “Житлоінвестбуд-УКБ”) ще не отримала підозру від правоохоронців. Можливо ще триває процес встановлення точної суми збитків. Аналогічні питання у правоохоронців, ймовірно, можуть виникнути і до відновлення й інших постраждалих закладів та житлових багатоповерхівок, адже в минулому році столична влада планувала витратити на їхні ремонти більше 1 млрд гривень.
Нагадаємо також, що у серпні 2023 року правоохоронці повідомили про підозру за фактом службової недбалості директору КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Олександру Акімову. За версією слідства, через його “неуважність” підрядник використав невідповідні державним стандартам матеріали при відновленні двох пошкоджених обстрілами житлових будинків по вулиці Межовій, через що громаді було нанесено збитку на суму близько 800 тис. гривень. У вересні суд відсторонив очільника “Житлоінвестбуду-УКБ” від займаної посади та обрав йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на два місяці. Чи було його продовжено, у відкритих джерелах інформації немає.
Читайте: Суд обрав запобіжний захід директору КП “Житлоінвестбуд-УКБ” та відсторонив його від посади
Фото: колаж КВ
