понеділок, 24 червня 2024 г.

Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій

Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій

Ініціативи Віталія Кличка по створенню при КМДА 10 “районних” департаментів, покликаних забрати повноваження у РДА, та надання цим структурам низки повноважень (втілені в двох рішеннях Київради від 3 лютого 2022 року) скасовані в суді. Служителі Феміди визнали, що Київрада порушила свій регламент і вийшла за межі своїх повноважень. Відповідні рішення оскаржив в судовому порядку голова фракції “Слуга народу” в Київраді Андрій Вітренко. Він впевнений, що насправді команда Кличка не зацікавлена в “відродженні місцевого самоврядування” в столиці. Це схоже на правду, адже відповідні рішення Київради явно було прийнято у відповідь на спробу команди Володимира Зеленського урізати повноваження столичного мера у питанні призначення керівників РДА. Крім того, якщо бездіяльність “підготовчої групи по райрадам”, створеної в лютому 2022-го, можна пояснити повномасштабним вторгненням в Україну російських окупантів, то бездіяльність аналогічного органу, створеного ще в далекому 2016 році – ні.

Як повідомив KВ голова фракції “Слуга народу” в Київраді Андрій Вітренко, нещодавно вступило в силу рішення суду щодо визнання протиправними та скасування двох рішень міськради від 3 лютого 2022 року, які стосувалися питання відновлення в столиці діяльності районних рад.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Позивачем у відповідній судовій справі №640/5291/22 виступив саме цей депутат. За словами Андрія Вітренка, головною причиною його звернення до суду стало те, що прийняті рішення “вносили хаос” в управління міським господарством – наприклад, “у питаннях елементарного вивозу сміття, прибирання вулиць, ремонту ліфтового господарства, обслуговування будинків тощо” (мова йде про дублювання функцій різними структурами, про що буде сказано нижче. – КВ). При цьому, “слуга народу” уточнив, що його команда вже підготували позови до суду щодо скасування ще одного рішення Київради від 3 лютого 2022 року –  №4178/4219 “Про питання управління районами в Києві”.

“Такого правового нігілізму ми не бачили з часів януковича, адже команда Кличка порушила не лише Конституцію України (як мінімум три статті), а й широкий перелік Законів України, які безпосередньо регулюють життєдіяльність міста. Я вважаю, що це напряму загрожувало системі забезпечення життєдіяльності та функціонуванню Києва, його обороноздатності”, – підкреслив Андрій Вітренко.

Голова фракції “Слуга народу” наголосив на тому, що він підтримує ініціативу щодо створення райрад в столиці, але це питання повинно вирішуватися комплексно, а не так, як це пропонує міський голова Віталій Кличко.

“Влада має бути якомога ближче до людей. Це – аксіома! Безумовно ми підтримуємо створення райрад! На нашу думку, саме децентралізація управлінських процесів та орієнтація на потреби громади кожного мікрорайону є джерелом ефективного управління містом. Але ми бачимо, що окремі діячі з високих поверхів будинку на вул. Хрещатик, 36 не звертають уваги на інтереси пересічного киянина, підмінюючи їх сумнівними інтересами регіональної політики. Доречі, у нас же в Київраді працює робоча група з відновлення функціонування райрад. Хоча як працює? Жодного разу мер не мав бажання навіть її зібрати, а не те що обговорити, як відновити райради. Пояснення цього феномена я вбачаю в тому, що саме партія “УДАР” свого часу майже всім складом голосувала за знищення райрад”, – зазначив Андрій Вітренко.

Зазначимо, столичний юрист Дмитро Калько вважає, що прийняття 3.02.2022 року столичною муськрадою спірних рішень стосовно “відновлення райрад” було не більш ніж помстою Кабінету Міністрів з боку Віталія Кличка. Мова йде про те, що незадовго до винесення вказаних питань до сесійної зали Київради Кабмін вніс зміни до своєї постанови №298 від 11 квітня 2012 року, яка визначала процедуру призначення голів районних державних адміністрацій (РДА). Відповідно до цих змін, право пропонувати Президенту України претендентів на посади керівників райдержадміністрацій столиці замість мера Києва – голови КМДА перейшло до Прем'єр-міністра.

“Міський голова образився на Кабінет Міністрів, а тому в терміновому порядку були “написані” неякісні проєкти рішень. І в результаті було прийнято абсолютно політичні рішення. Він просто показав, що він “може”, що у нього є “голоси” [депутатів Київради]. Я оцінюю такі “хотілки” як абсолютну профнепридатність міського голови. Де-юре це порушення Київради, але насправді ініціатором стал Віталій Кличко. Він захотів по-своєму “розділити” в Києві державну владу і місцеву владу, однак це – не його компетенція. Також він свідомо чи несвідомо допустив грубе порушення норм Регламенту – тих правил, за якими в Київраді всі домовилися працювати. В суді ці порушення були констатовані. Безпрецедентність, нахабність, повне нерозуміння того, як працює місто – це все, що демонструє рішення суду по даній справі”, – заявив KВ Дмитро Калько. 

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

При цьому, юрист висловив думку, що вказана ситуація склалася в тому числі через відсутність контролю роботи столичної влади з боку Кабміну. І наслідком цього, мовляв, стала фактична узурпація влади в Києві обмеженим колом осіб.

“Я вважаю, що це – результат невтручання центральної виконавчої влади в діяльність Київської міськдержадміністрації (КМДА). На папері “прописано”, що КМДА підпорядкована Кабміну і одночасно вона підпорядковується міській раді. Але реально там сто відсотків команда мера – в кабінетах сидять міський голова і його заступники, хоча й погоджені Кабміном та Президентом. Вони як би займаються питаннями місцевого самоврядування, а тому їх ніхто не контролює. Я би на місці Кабміну “завів” свого представника до КМДА чи Київради, функціоналом якого був би нагляд за дотриманням законності. Адже те, що робить, наприклад, Київрада, користуючись принципом колегіальної безвідповідальності – це явне порушення закону”, – резюмував Дмитро Калько.

Що саме оспорювалося в суді

3 лютого 2022 року Київрада в порядку невідкладності прийняла три рішення, спрямовані на реформування столичного місцевого самоврядування та відродження у Києві районних рад:

- рішення №4178/4219 “Про питання управління районами в Києві”;

- №4180/4221 “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київради”;

- №4179/4220 “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад”. 

Суб'єктом подання відповідних документів виступив міський голова Віталій Кличко.

Згідно з першим згаданим рішенням (його Вітренко тільки збирається оскаржувати в суді. – KВ), міська влада офіційно "визнала за доцільне утворення райрад у Києві як представницьких органів членів територіальної громади міста” і створила підготовчу групу з питань визначення їхньої чисельності та повноважень (до групи увійшли 25 осіб – депутатів Київради, посадовців КМДА та громадських активістів). Вказаній групі було доручено до 31 березня 2022 року підготувати та подати на розгляд міського голови три проєкти рішень Київради – “Про утворення районних в Києві рад та визначення їх чисельності”, “Про визначення обсягу повноважень районних в Києві рад” та “Про призначення перших виборів депутатів районних Києві рад”. Це сама та група, про яку Андрій Вітренко згадував у коментарі KВ

У свою чергу, відповідно до рішення “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київради”, столична міськрада створила при КМДА 10 департаментів, які повинні відповідати за 10 районів Києва. Варто зазначити, що 17 лютого 2022 року міськрада навіть внесла зміни до вказаного рішення, затвердивши положення про ці департаменти.

Читайте: Назло и вопреки: у Кличко продолжили реформировать “местное самоуправление” в столице

Ще одним своїм рішенням від 3 лютого 2022 року – “ “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад” – міська влада наповнила зазначені департаменти "змістом". Тоді депутатський корпус Київради визначив, що вказані структури мають виконувати функції виконкомів при райрадах (на період, поки ці виконкоми не будуть сформовані райрадами. – KV), а діючі РДА Києва повинні будуть передати “районним департаментам КМДА” документацію, матеріально-технічну базу та все комунальне майно, яке знаходиться в їх сфері управління. 

Читайте: Разгул самоуправления: Киевсовет послал “гулять лесом” президента, “слуг народа” и “новый закон о столице”

Надалі, у середині лютого 2022 року, Андрій Вітренко звернувся до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК, нині ліквідований. – KВ) із позовом щодо визнання протиправними та скасування двох із трьох рішень столичного муніципалітету від 3 лютого 2022 року – №4180/4221 “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київради” та №4179/4220 “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад”.

В обґрунтування своїх вимог голова фракції “Слуга народу” в Київраді, зокрема, вказав на те, що Київрада не має повноважень створювати виконавчі органи райрад, бо це прерогатива безпосередньо самих райрад. Крім того, на думку Андрія Вітренка, створення додаткових структурних підрозділів КМДА (десяти “районних” департаментів. – KВ) є дублюванням повноважень РДА.

Також депутат у своїй позовній заяві повідомив, що міська рада, погоджуючи відповідні проєкти рішень, порушила низку “процедурних нюансів”, у зв'язку з чим ці питання, на його думку, взагалі не повинні були вноситися до порядку денного пленарного засідання і розглядатись депутатами.

Зокрема, Андрія Вітренко зазначив, що проєкти цих рішень під час їхнього погодження “не містили жодних обґрунтувань винятковості щодо невідкладності їхнього розгляду”. Тобто, народним обранникам у письмовій формі не пояснили, чому ці проєкти рішень потрібно розглядати за “пришвидшеною процедурою”, як це передбачено Регламентом Київради. 

Крім того, Андрій Вітренко вказав на те, що вказані проєкти рішень у якості невідкладних, всупереч нормам законодавства України, були опубліковані на сайті міськради не за 10 робочих днів до дати їх розгляду, тобто 20 січня 2022 року, а лише 3 лютого 2022 року. При цьому, позивач звернув увагу на те, що норма Регламенту Київради, яка регулює спеціальні правила опублікування проєктів рішень як невідкладних і фактично дозволяє оприлюднювати такі документи в день їхнього розгляду, суперечить Законам України “Про місцеве самоврядування” та “Про доступ до публічної інформації”.

Також Андрій Вітренко вказав на те, що до пояснювальної записки проєкту рішення “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад” не було додано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат. На думку депутата, це повинно було бути зроблено, адже, згідно з цим рішенням, Київрада доручила КМДА вжити заходів щодо комплектування кадрами нових структурних підрозділів – “районних департаментів”. Фактично, мова про те, що міський голова повинен був пояснити депутатам, яким чином планується фінансувати нові структури та скільки це буде коштувати столичному бюджету.

У свою чергу юристи столичного муніципалітету повідомили суддям, що проєкти рішень були оприлюднені на сайті Київради ще 27 січня 2022 року, а письмові обґрунтування невідкладності були підготовлені 31 січня – тобто до розгляду цих документів на пленарному засіданні. Також, серед іншого, у столичній міськраді називали безпідставною позицію Андрія Вітренка щодо дублювання повноважень “районними департаментами”, мовляв, ці структури реалізують повноваження місцевого самоврядування, наданих КМДА. 

Скріншот рішення ОАСК від 4 липня 2022 року

Врешті-решт, 4 липня 2022 року ОАСК повністю задовольнив вимоги Андрія Вітренка. У відповідь на це Київрада підготувала апеляційну скаргу, але 30 листопада 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив столичному муніципалітету в її задоволенні. 

Що трапилося зі “старими” райрадами Києва

Нагадаємо, 7 вересня 2010 року Верховна Рада проголосувала за зміни до Закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, а за день їх підписав тепер вже експрезидент України Віктор Янукович. Згідно з цими змінами, Київ отримав можливість не лише створювати, а й самостійно ліквідувати районні ради у столиці. Такими новими повноваженнями у Київраді скористалися буквально “завтра” – 9 вересня 2010 року депутати міськради підтримали ліквідацію райрад у столиці. Нагадаємо, що мером Києва та головою КМДА на той момент був Леонід Черновецький.

Відкладене переформатування Києва

Обраний у 2014 році мер Києва Віталій Кличко пообіцяв відновити роботу столичних райрад і на початковому етапі навіть вжив для цього певних заходів. Рішенням від 23 липня 2015 року № 787/1651 “Про управління районами у Києві” Київрада “на папері” відновила районні ради у 10 районах столиці. Даним рішенням передбачалося, що кожна райрада складатиметься із 40-50 депутатів (залежно від кількості мешканців району). Вибори до оновлених райрад мали відбутися 27 березня 2016 року. Місто почало готуватися до виборчої кампанії, проте в останній момент усе зірвалося через судовий позов маловідомої ГО “Наждак”. Її представники оскаржили у суді можливість проведення виборів до столичних райрад на зазначену дату.

Після цього, у квітні-травні 2016 року, столичні депутати збиралися повторно звернутися до Центральної виборчої комісії (ЦВК), щоб там призначили нову дату виборів. Але на цей раз у справу втрутився Віталій Кличко, який припинив даний процес. Підставою для цього мер Києва називав, серед іншого, те, що не можна звертатися до ЦВК без повного переліку “компетенцій райрад”. Після такого рішення багато столичних депутатів викривали очільника міста в тому, що він, мовляв, передумав і злякався втратити контроль на місцях.

Читайте: Кличко заблокировал назначение выборов в райсоветы

У листопаді 2018 року в Київраді було зареєстровано новий проєкт рішення – “Про збільшення впливу громадськості на процес ухвалення рішень у районах столиці”. Його суть була проста – депутати знову збиралися звернутися до ЦВК із клопотанням про призначення нової дати виборів до вже створених “на папері” райрад. Але з того часу народні обранці так чи інакше стикалися з опором тодішнього секретаря Київради Володимира Прокопіва (на сьогодні – голова фракції “Європейська солідарність” у Київраді та заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень).

Наприклад, у січні 2019 року Прокопів несподівано направив комісіям міськради рекомендацію підготувати та передати для узагальнення до комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики пропозиції щодо уточнення повноважень столичних райрад. Тодішній секретар Київрада при цьому проігнорував той факт, що ще у 2016 році у міськраді було створено для цього спеціальну робочу групу, яка й мала ці повноваження уточнити.

Читайте: Как Владимир Прокопив заблокировал выборы в райсоветы Киева на неопределенный срок

У другій половині 2019 року про необхідність відродження в Києві райрад заговорили “на верхах” – не в останню чергу на тлі протистояння, що почалося тоді між мером Києва Віталієм Кличком та новообраним президентом Володимиром Зеленським. Так, у вересні 2019 року народні депутати з фракції “Слуга народу” внесли до Верховної Ради (ВР) законопроєкт2143 “Про внесення змін до Закону України “Про столицю – місто-герой Київ”, згідно з яким, серед іншого, у системі місцевого самоврядування Києва мали з'явитися райради.

Та майже водночас до парламенту було внесено ще три альтернативні законопроєкти. Один з них, №2143-3 – з кумедними новелами та нормами – було проголосовано з рішенням доопрацювати до другого читання.

Читайте: “40 страниц сатанизма”: почему нельзя принимать закон “Слуги народа” о Киеве

До другого читання №2143-3 дійсно було перероблено настільки, що це вже був новий документ. Що, до речі, суперечить нормам Регламенту ВР, відповідно до якого, №2143-3 треба було відкликати та внести новий проєкт закону. Та монобільшість за підтримки будівельного лоббі з “ОПЗЖ” знехтувала цією нормою.

Та навіть перероблений №2143-3 передбачає дуже проблемні дуже проблемні, якщо не системно корупційні норми:

  • Київ має бути розділено на райони з райрадами, яким Київрада встановить та профінансує бездефіцитні бюджети, а також дозволятиме (або заборонятиме) встановлювати районні збори та податки;

  • райради та їх виконкоми мають отримати контроль над виконанням Генплану Києва та затверджуватимуть “Детальні плани забудови”, які, схоже, є ерзац-ДПТ (Детальними планами територій).

Читайте: Отформатированный Киев: диктат районов и мэр без администрации (анализ законопроекта)

Це не завадило комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування в жовтні 2021 року погодити та рекомендувати до прийняття у другому читанні №2143-3.

Нагадаємо, секретарем цього комітету є віцепрезидент Конфедерації будівельників України та фактичний власник групи девелоперський компаній “Perfect Group” Дмитро Ісаєнко, обраний від “ОПЗЖ” за т.зв. “квотою Медведчука-Столара”.

Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” і Кіно та колаборанти: що робить експартнер Єрмака в будівельному бізнесі Столара-Медведчука

До сесійної зали проєкт закону потрапив вже в листопаді 2021 року. Але до голосування справа так і не дійшла. Хоча не можна виключати, що №2143-3 може з’явитися в порядку денному Ради у будь-який момент.

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Іван Кулик

Теги: новини києва, КМДА, київрада, Віталій Кличко, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, слуга народу, президент україни, вибори, проєкт рішення, оаск, децентралізація, андрій вітренко, позов, рда, фракція, віктор янукович, судова справа, обороноздатність, місцеве самоврядування, повноваження, райрада, державна влада, районна рада, леонід чернівецький, районна у місті києві рада, районна в місті києві державна адміністрація, районний департамент

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.