10 мільярдів на два роки: Київрада зі скандалом затвердила нову освітню програму
Столична міськрада затвердила комплексну міську цільову програму “Освіта Києва. 2024-2025 роки”. Протягом наступних двох років влада Києва має намір направити на її реалізацію 10,4 млрд гривень в рамках шести підпрограм – "Безпечне освітнє середовище", "Мистецька освіта", "Цифровий освітній простір Києва" тощо. Зокрема, 1,3 млрд гривень планується направити на капітальні ремонти в школах і дитсадках, 850,9 млн – на будівництво та реконструкцію таких закладів, 768,9 млн гривень – на облаштування і ремонт укриттів у цих закладах тощо. Окремі депутати Київради мали низку серйозних претензій до проєкту програми. Вказували, зокрема, на дефіцит укриттів в навчальних закладах, прогалини у якості знань, що заважає випускникам шкіл вступати до вишів “на бюджет”, та відсутність у чиновників КМДА намірів змінити ситуацію на краще. Втім, на результативність голосування “за” цей документ це не вплинуло.
Як стало відомо KВ, 7 грудня 2023 року, під час пленарного засідання Київради, депутатський корпус затвердив комплексну міську цільову програму “Освіта Києва. 2024-2025 роки”.
Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-975/Пр від 15 серпня 2023 року виступив Департамент освіти і науки Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за його погодження проголосували 80 депутатів.
Що передбачено програмою
Згідно з прийнятим рішенням, загальний кошторис вказаної програми на два роки має скласти 10,4 млрд гривень. Усі ці фінансові ресурси столична влада має намір виділити з міського бюджету Києва.
Дане фінансування планується освоїти в рамках реалізації заходів за шістьма “підпрограмами”, а саме: "Безпечне освітнє середовище" (4,7 млрд), "Дошкільна, повна загальна середня, позашкільна освіта як складники освіти Києва" (0,6 млрд), "Мистецька освіта" (0,1 млрд), "Професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта і наука та підвищення кваліфікації" (4,6 млрд), "Цифровий освітній простір Києва" (0,3 млрд) і "Фахова майстерність та стимулювання керівних і педагогічних кадрів" (0,1 млрд).
Розподіл видатків за підпрограмами (скріншот презентації Департаменту освіти і науки КМДА в сесійній залі)
В рамках програми “Освіта Києва. 2024-2025 роки” столична влада планує, зокрема, займатися облаштуванням і ремонтом найпрпостіших укриттів у закладах освіти (768,9 млн гривень), будівництвом та реконструкцією шкіл та дитячих садків (850,9 млн), капітальними ремонтами таких закладів (1,3 млрд), будівництвом та реконструкцією мистецьких шкіл (438 млн гривень), матеріально-технічним забезпеченням будівель закладів освіти, у тому числі обладнанням для харчоблоків та пральних кімнат (55,2 млн), забезпеченням вчителів засобами навчання, зокрема технічними (140,5 млн), розширенням інклюзивно-ресурсних центрів шляхом відкриття та їх облаштування (42,7 млн), розширенням мережі дитячих таборів (63,4 млн) тощо.
Серед іншого, міська влада планує направити 18,2 млн гривень на придбання спецодягу та первинного робочого інструменту для студентів перших курсів закладів професійної та професійно-технічної освіти, 40,5 млн – на придбання для закладів вищої мистецької освіти реквізиту, сценічних костюмів та взуття тощо, 47,7 млн – на придбання різної апаратури і обладнання для мистецьких шкіл, 63 млн – на забезпечення закладів освіти сучасними засобами навчання, 93 млн гривень – на упровадження елементів е-навчання для учеників шкіл. Також в програмі передбачено фінансування в розмірі 22 млн гривень на організацію навчання операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Виконавцем програми є Департамент освіти і науки КМДА, співвиконавцями – Департамент культури КМДА, районні в Києві державні адміністрації (РДА), Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів, Центр професійного розвитку педагогічних працівників Києва, Київський університет імені Бориса Грінченка та низка інших закладів та установ.
Як зазначено у паспорті програми, її метою є "трансформація освітнього простору столиці в інноваційне, безпечне та інклюзивне освітнє середовище, в якому здобувачки і здобувачі освіти набуватимуть ключових компетентностей, необхідних для їх успішної самореалізації в житті як особистості, патріотки/патріота, громадянки/громадянина та фахівчині/фахівця, що безпосередньо впливатиме на соціально-економічний та інноваційний розвиток столиці”.
Претензії депутатів
У ході обговорення проєкту цієї програми в сесійній залі низка депутатів висловили свої претензії до того, яким чином КМДА пропонує розподілити фінансування на сферу освіти в найближчі два роки. Одним із найактивніших опонентів даного документу став голова комісії Київради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”). Зокрема, він вказав на те, що профільний департамент столичної мерії фактично нічого не робить задля того, щоб школярі могли повноцінно навчатися в умовах воєнного стану.
“Під час війни відбувається перерваність освіти – тривоги, інші непередбачувані ситуації, коли діти не можуть повноцінно пройти той чи інший предмет. Наприклад, в нас недостатньо укриттів, тому 70 тис. дітей півроку вчаться онлайн. Але ми можемо для цього проводити відповідні заходи, які в програмі називаються “подолання освітніх втрат (розривів)”. Це прекрасна і потрібна ініціатива. І як ви думаєте скільки коштів ми на це виділяємо? 30 тис. гривень. 240 тис. учнів, 11 класів, а ми виділяємо 30 тис. гривень, щоб покращити якість навчання наших дітей. Це 5 заходів на рік, передбачених у програмі”, – розповів Вадим Васильчук.
За інформацією депутата, ігнорування таких проблем призводить до того, що випускники не можуть набрати достатньо балів у Зовнішньому незалежному оцінюванні.
“В Києві 46% дітей знає математику на менш, ніж 140 балів, історію України – 36,6%. Тобто діти не знають третини необхідних їм знань для вступу на бюджетне навчання. Ми розповідаємо, яка надзвичайно хороша освіта в Києві. Так ось, це підсумки. Були ковідні роки, триває війна. Але тому департамент і мав прикласти усіх зусиль, щоб покращити можливості освітніх програм. Замість цього він виділив 30 тис. гривень. Це кричуща ситуація і складається враження, що всім байдуже, і зокрема Департаменту освіти КМДА”, – зазначив він.
Також Васильчук вказав на незрозумілі цифри щодо кількості коштів, закладених у програмі на профтехосвіту і педагогічну освіту.
“У нас 5 тис. вступників, але ми у програмі чомусь фінансуємо 11 тис. Хотів би отримати роз'яснення щодо вартості навчання, бо я не зрозумів, яка вартість навчання. Написано – 97 тис. гривень. Нехай департамент пояснить, що входить в цю суму. По профтехосвіті вартість навчання 65 тис. То в нас не сходиться кількість студентів чи сума вартості навчання?” – завершив Вадим Васильчук.
Читайте: Депутат Васильчук розкритикував програму “Освіта Києва на 2024-2025 роки”
Втім, в результаті обговорення ці та інші претензії фактично не мали впливу на результати голосування, а програма була затверджена з “косметичними” правками.
Що відбувається зі столичною освітою
Діюча програма “Освіта Києва” була затверджена рішенням Київради №467/6518 від 18 грудня 2018 року і розрахована на період 2019-2023 років. Її кошторис складає 52,3 млрд гривень на п'ять років (46,4 млрд з міського бюджету і 5,9 млрд з інших джерел). Протягом 2019-2020 років столична міськрада тричі вносила зміни до цієї програми, зокрема додавши та виключивши деякі заходи, але загальні обсяги фінансування фактично не змінилися. Як і “нова” програма, діюча була поділена на декілька підпрограм, в рамках яких міська влада реалізовувала різні заходи.
У зв'язку з тим, що дана програма де-юре продовжує діяти, наразі відсутній повний звіт щодо її виконання за п'ять років. Разом з тим, відомо, що в 2019 році на її реалізацію з бюджету Києва було витрачено 8,9 млрд гривень (план – 9,1 млрд), у 2020 році – 7,4 млрд (план – 10,1 млрд), у 2021 році – 9,4 млрд (план – 10,1 млрд), у 2022 році – 7 млрд (план – 11 млрд), а за 9 місяців 2023 року – 4,8 млрд (план на увесь рік – 11,7 млрд).
Зокрема, у період з січня по вересень поточного року столична влада не витратила жодної копійки на забезпечення дитячих садків необхідним обладнанням, серед яких засоби оповіщення про пожежу, системи контролю управління доступу до закладів (план – 129,2 млн гривень); на проведення капітальних ремонтів у спеціальних закладах загальної середньої освіти (план – 55,8 млн); розширення мережі спеціальних та інклюзивних класів (план – 138,5 млн гривень); будівництво та реконструкцію мистецьких шкіл (план – 75 млн); на капітальні ремонти в закладах професійної та професійно-технічної освіти (план – 35,8 млн) тощо.
Як повідомляла KВ, громадськість, експерти і депутати різних рівнів протягом останніх декількох років неодноразово піднімали питання щодо неефективності роботи Департаменту освіти і науки КМДА та його очільниці Олени Фіданян (на колажі ліворуч). Це, зокрема, призводило до неодноразових закликів щодо зміни керівництва вказаного структурного підрозділу столичної мерії.
Наприклад, в лютому 2016 року на сайті Київради було зареєстровано петицію щодо звільнення Олени Фіданян з посади у зв'язку з “невиконанням покладених на департамент завдань, невідповідністю займаній посаді, а також через допущення дій та вчинків, які шкодять інтересам державної служби та негативно впливають на репутацію державного службовця”. Авторка цього звернення Олена Лебеденко, серед іншого, вказувала на те, що у 2015 році не було виконано безліч освітніх програм, на які було виділено бюджетні кошти. А також на те, що Олена Фіданян стимулює незаконні побори з батьків школярів та дошкільнят, які називають “добровільними внесками” та здійснює закупівлі за завищеними цінами.
Тоді ця петиція набрала більше 10,1 тис. підписів киян, але на розгляд столичної міськради дане питання так і не було винесено через “дивне”, як його називали активісти і депутати, блокування більш ніж 7 тис. голосів.
Крім того, протягом 2017 року депутат Київради VIII скликання Володимир Назаренко (фракція “ВО “Свобода”) та нардеп VIII скликання парламенту Юрій Левченко декілька разів зверталися до голови КМДА Віталія Кличка з проханням усунути Олену Фіданян від роботи. Вони звинувачували чиновницю у проведенні “договірних тендерів”, у недостатній увазі національно-патріотичному вихованню школярів тощо. Але усі ці заклики фактично не мали жодного ефекту.
Читайте: Нардеп Левченко просит уволить директора департамента образования КГГА Фиданян
Разом з тим, ще влітку 2019 року діяльністю чиновників Департаменту освіти та науки КМДА зацікавились правоохоронці. Тоді прокуратура розпочала слідство за фактом можливого присвоєння 20,3 млн. гривень бюджетних коштів, які за результатами тендерів з листопада 2016 року по березень 2019 року були перераховані підприємствам з ознаками фіктивності. У справі фігурувало близько десятка фірм, яким вказаний департамент спільно з декількома іншими бюджетними структурами у період з листопада 2016 року до березня 2019 року перерахували понад 20 млн гривень. Слідчі тоді з'ясували, що деякі з таких компаній мають ознаки фіктивності. Але станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів цього кримінального провадження так і не отримав вирок суду.
Читайте: Прокуратура подозревает “гуманитарные” департаменты КГГА в распиле бюджетных средств
Нагадаємо, Олена Фіданян очолює Департамент освіти і науки КМДА з 29 квітня 2014 року. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський (на колажі праворуч, також є депутатом Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”).
Фото: колаж КВ
