Найближчим часом зі своєї посади може піти директор КП “Київтранспарксервіс” Євгеній Псьол (на колажі в центрі). Його планують замінити на цій посаді першим заступником директора цього КП Владиславом Опришком (на колажі праворуч, раніше вже виконував обов'язки керівника “Київтранспарксервісу”). Причиною цих кадрових пертурбацій у тому числі є слідство за фактами масових зловживань з боку працівників даного КП, яке наразі здійснює Служба безпеки України (СБУ). Мова йде про незаконні заробітки на необлікованих паркувальних місцях, що дозволяє ділкам отримувати тіньові доходи в розмірі 10 млн гривень щомісячно. Слідчі вважають, що у реалізації такої “афери” задіяні компанії та підприємства, які є наближеними до керівництва вказаного КП. При цьому, за інформацією СБУ, до таких правопорушень причетні і Псьол, і Опришко. Тобто, “перестановка доданків” в даному випадку навряд чи призведе до “зміни суми”. Як повідомило KВ анонімне джерело у Київській міськдержадміністрації (КМДА), найближчим часом у керівництві КП “Київтранспарксервіс” можуть відбутися зміни. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Йдеться про те, що директор цього підприємства Євгеній Псьол може бути звільнений – за словами співбесідника редакції, він сам не проти залишити свою посаду. Новим керівником “Київтранспарксервісу” при цьому може стати перший заступник керівника Владислав Опришко. За твердженням джерела KВ, наразі поки що розглядається питання щодо призначення Опришка на посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора. Такі плани, за інформацією джерела, має намір здійснити директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор (на колажі ліворуч) – саме цьому структурному підрозділу столичної мерії підпорядковане вказане КП.  Проте, як вважає співбесідник KВ, також не варто виключати, що на рівні вищого керівництва міста буде прийнято рішення стосовно того, щоб Владислав Опришко став “повноцінним” директором згаданого підприємства. Для цього КМДА може організувати спеціальний “кадровий конкурс”, у якому вказана особа “зможе перемогти”, після чого очільник столиці Віталій Кличко підпише з нею контракт.  На думку джерела редакції, як би там не було, не варто сподіватися, що після цих кадрових пертурбацій в роботі “Київтранспарксервісу” щось зміниться.  “І Євгеній Псьол, і Владислав Опришко наразі знаходяться під пильною увагою СБУ. Попередньо мені відомо, що їм інкримінують незаконні “заробітки” на столичних парковках у розмірі близько 10 млн гривень, але у нас (у КМДА. – KВ) ходять чутки, що збитки бюджету насправді можуть сягати 72 млн гривень за певний період. Не берусь стверджувати, наскільки це правда – особисто я не рахував, підозри ще нікому не вручено, а тому нехай такі дані перевіряють правоохоронці та суд. Власне кажучи, у тому числі саме через це розслідування Псьол хоче піти з посади і хоча б на деякий час “схоронитися”. В ідеалі Кандибору з Кличком потрібно розігнати усю цю “шайку” – на мою думку, на “Київтранспарксервісі” немає жодного працівника, який би не був причетним до різних схем. Але можу припустити, що керівництву Києва на це начхати, що, ймовірно, обумовлено певним фінансовим інтересом”, – вважає джерело KВ. За його інформацією, схоже, що саме Владислав Опришко є організатором більшості “сумнівних історій”, до яких причетне КП “Київтранспарксервіс”. “Опришко як перший заступник має право підпису, а тому міг “пачками” укладати угоди щодо передачі паркувальних майданчиків у користування різних підприємців та компаній. Усім чиновникам відомо, що користувачі майданчиків тісно пов'язані з керівництвом “Київтранспарксервіс”. Серед таких – ТОВ “Парк Адмін”, ТОВ “Безпечне паркування” ТОВ “Паркінг Сом”, ТОВ “Беквард Плюс”, декілька фізичних осіб – підприємців (ФОП), наприклад Чегряй, Немножко, Лубський тощо. Поки що це – дуже і дуже приблизні версії, які ще треба довести в законному порядку. Але чомусь я впевнений, що в моїх словах є досить вагома доля правди”, – зазначив співбесідник KВ. Також джерело редакції повідомило про те, що до активної діяльності на вулицях міста залучені й підлеглі Владислава Опришка. І приймаючи до уваги те, що про дану діяльність багато хто знає і що назвати її законною досить важко, співбесідник КВ припускає, що вказаний посадовець як мінімум володіє інформацію про такі факти, а як максимум – може мати з цього зиск. Зокрема, джерело вказує на те, що керівництво КП “Київтранспарксервіс”, ймовірно, і досі має значні “неофіційні доходи” від роботи “чорних паркувальників”, які приймають від водіїв оплату готівкою на центральних вулицях міста. І це відбувається навіть не дивлячись на те, що більш ніж п'ять років тому столична влада постановила, що така оплата має здійснюватися виключно через паркомати та електронні застосунки.  “Дуже дивно, що між паркувальниками ніколи не виникає суперечок, хто саме буде працювати на конкретному майданчику. Тобто, навряд чи у когось виникнуть сумніви, що ця схема збору готівки є організованою та керованою. Серед “наших” (чиновників КМДА. – KВ) ходять чутки, що потім ці кошти “акумулюються” у кабінеті відділу моніторингу “Київтранспарксервісу”, який очолює Владислав Махиринець. І в цьому ж кабінеті начебто акумулюються та розподіляються кошти, зібрані з т.зв. "нічних" паркувальних майданчиків, що працюють взагалі без жодних документів”, – підкреслив співбесідник KВ. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що розслідує СБУ Як з'ясувала KВ, згадане вище кримінальне провадження під №12017100010010407 було відкрито ще 2 листопада 2017 року і розслідується Головним управлінням ГУ СБУ в Києві та Київській області. Наразі фігурантам цього слідства попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу (КК) України – ч. 1 ст. 191 (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 2 ст. 367 (службова недбалість,що спричинила тяжкі наслідки). Читайте: Генпрокуратура пытается разоблачить коррупционеров из КП “Киевтранспарксервис” У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що перший заступник директора КП “Київтранспарксервіс” Владислав Опришко спільно з керівником цього підприємства Євгенієм Псьолом та іншими службовими особами "організували протиправну схему з метою отримання неправомірної вигоди від надання в експлуатацію паркувальних майданчиків у столиці". На переконання слідчих СБУ, такі правопорушення вчиняються шляхом штучного заниження офіційної кількості паркувальних місць та надання підконтрольним приватним суб'єктам господарювання необлікованих паркомісць. Розслідувана правоохоронцями схема є дуже простою. Так, КП "Київтранспарксервіс" на підставі відповідних договорів передає столичні паркувальні майданчики комерційним структурам у платне строкове використання. Усього, за інформацією СБУ, у Києві на таких майданчиках офіційно визначено 64 тис. паркомісць. Але, за фактом, компанії, які отримали їх в експлуатацію, використовують на 20 тис. паркомісць більше (тобто 84 тис. місць) та, відповідно, приймають оплату за їхнє використання водіями. Усього, за підрахунками правоохоронців, зважаючи на ринкову вартість оренди одного паркомісця в розмірі 500 гривень на місяць, учасники цієї протиправної схеми можуть отримувати тіньові надходження в розмірі близько 10 млн гривень щомісячно. Під час досудового розслідування правоохоронці, зокрема, встановили факти "збільшеної кількості паркомісць" на майданчиках на просп. Бажана біля станції метро "Славутич" (експлуатант – ФОП Ор'я Ахмад Рашид), на просп. Петра Григоренка напротив будинку №5 (експлуатант – ТОВ "Трансп-парк-сервіс"), на вул. Михайла Драгоманова, 6-А (експлуатант – ТОВ "СЛ-Плюс") тощо.  Крім того, у ході слідства СБУ з'ясувала, що паркмайданчик на просп. Академіка Глушкова, 12, який налічує 393 паркомісця, використовується невизначеним суб'єктом господарюванням без оформлення договірних відносин з КП "Київтранспарксервіс", а ще деякі майданчики вказане КП офіційно передає в користування, але при цьому не укладає акти приймання-передачі, що дозволяє компаніям-експлуатантам нічого по ним не сплачувати. При цьому, за даними слідства, усі перераховані та інші порушення насправді фіксувалися на всіх паркмайданчиках столиці. У ході слідства СБУ встановила, що Владислав Опришко та Євгеній Псьол залучили до цієї протиправної діяльності низку посадових осіб КП "Київтранспарксервіс". Так, за даними правоохоронців, начальник договірного відділу цього підприємства Олексій Пісюк здійснює документальне оформлення договірних відносин з експлуатації місць для паркування “зі свідомо заниженою їхньою кількістю”. Крім того, як вважають слідчі, деякі працівників даного КП приховують фактичну кількість паркомісць, які експлуатуються комерційними структурами – “задля отримання неправомірної вигоди від цих підприємців та її розподілу між учасниками схеми”. За інформацією СБУ, усі ці дії спричинили тяжкі наслідки, "що виразилось в недоотриманні доходу від діяльності з надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування та щорічної кількамільйонної збитковості цього підприємства”. При цьому, правоохоронці вказують на те, що аналогічні порушення виявлялися у діяльності КП “Київтранспарксервіс” і в 2014, 2016 та 2017 роках.  “На даний час КП “Київтранспарксервіс” та Департамент транспортної інфрастуктури КМДА не вжили належних заходів щодо усунення порушень, що може свідчити про наявність системної корупції у сфері експлуатації фіксованих місць для паркування у Києві”, – саме така позиція СБУ по вищезгаданим фактам зазначена в одній із ухвал по вказаному кримінальному провадженню. 11 травня 2023 року Солом'янський районний суд Києва наклав арешт на майно, яке слідчі вилучили в офісі КП “Київтранспарксервіс” (на вул. Копилівській, 67, корп. 10) під час обшуку, що відбувся 28 квітня поточного року. Йдеться про низку договорів, укладених з компаніями-експлуатантами паркмайданчиків. Необхідність накладення арешту правоохоронці пояснили тим, що ці документи визнано речовими доказами у цій справі, адже “зберегли на собі сліди кримінального правопорушення” та “одержані внаслідок вчинення такого порушення”. 13 червня 2023 року той же суд надав слідчим ГУ СБУ в Києві та Київській області дозвіл на вилучення низки документів з офісу КП “Київтранспарксервіс”. Зокрема, правоохоронців цікавлять накази про призначення низки працівників цього підприємства, їхні посадові інструкції, документи щодо виплати їм заробітніх плат тощо.  Корупційний заповідник Як неодноразово повідомляла KВ, паркувальна сфера столиці по праву вважається однією з найбільш корумпованих, що дуже часто призводить до різного роду скандалів, у тому числі – з “кримінальним підтекстом”. Наприклад, у травні 2021 року громадська організація "Комітет правового захисту страхувальників "Процес" (ГО "КПЗС" Процес") звернулася до Кабінету Міністрів з інформацією про те, що КП "Київтранспарксервіс" займається протиправною діяльністю, спрямованою на мінімізацію офіційних платежів за користування муніципальними паркінгами. За даними зазначеного ГО, підприємство з надуманих приводів, за допомогою співробітників ТОВ “ВІП Охорона”, масово відбирає у сумлінних орендарів паркувальні майданчики та передає їх в експлуатацію афілійованим підприємствам за менші гроші або взагалі безкоштовно.  Активісти запевняли, що в даному випадку має місце переділ ринку, через який суттєво постраждають інтереси міської громади. У відповідь на це Прем'єр-міністр Денис Шмигаль направив вказане звернення для розгляду та реагування до КМДА, Мінрегіону та Міністерства внутрішніх справ. Читайте: Шмыгаль поручил КГГА и полиции разобраться с “парковочным рейдерством” в столице В грудні 2021 року Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА повідомив, що з січня 2019 року до січня 2021 року КП “Київтранспарксервіс” допустило фінансових порушень на суму 239,7 млн гривень, що призвело до втрати близько 171,8 млн гривень. Зокрема, "ревізори" столичної мерії з'ясували, що підприємство недоотримувало кошти через нелегальне використання паркувальних місць, не експлуатувало багато закріплених за ним парковок, не контролювало використання перехоплюючих паркінгів біля станцій метро, програвало конкуренцію приватним "евакуаторським" компаніям тощо.  Читайте: 239 миллионов за 2 года: аудиторы КГГА поймали “парковщиков” на финансовых нарушениях Євгеній Псьол очолює КП “Київтранспарксервіс” з 8 серпня 2022 року. На цій посаді він змінив свого першого заступника Владислава Опришка, який виконував обов'язки директора цього КП з 1 січня 2022 року. Ще раніше, з 13 квітня 2020 року, цим підприємством в ролі в.о. директора керував Анатолій Свирид, а його попередником був скандально відомий Олександр Німас (керував підприємством з 13 серпня 2018 року до 20 березня 2020 року). Читайте: Выбор Кличко: парковки для киевлян или коррупционерам на карман Як зазначалося вище, дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Перед цим, контроль за транспортною сферою столиці здійснював Олександр Густєлєв, якого Кличко звільнив за посади заступника голови КМДА 5 листопада 2021 року. Читайте: Операция “Парковка”: падение “агент Нимас” и благодарность Белоцерковца Фото: колаж KВ КиївВлада

Протягом 2022 року “муніципальні” аудитори здійснили лише 41 аудит фінансово-господарської діяльності низки столичних КП, структурних підрозділів КМДА і РДА. Такий показник є найгіршим за шість років та, вочевидь, пов'язаний із повномасштабною війною в Україні. Не дивлячись на це, “ревізори” встановили достатньо солідну суму порушень – вона дорівнює 1,2 млрд гривень, з яких 157,7 млн гривень було втрачено. Справжнім “рекордсменом” стало КП “Плесо”, на якому, нагадаємо, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА знайшов різного роду “гріхів” на суму понад 983 млн гривень. Разом з тим, за підсумками зазначених “ревізій” до відповідальності було притягнуто лише 5 посадових осіб – йдеться виключно про різні “дисциплінарні стягнення”, наприклад догани або попередження. Станом на кінець 2022 року правоохоронні органи розслідували 214 кримінальних проваджень за матеріалами аудитів у столичних структурах за минулі роки, в рамках яких було підготовлено більше сотні підозр і обвинувальних актів. Про те, які факти фінансових зловживань і маніпуляцій в роботі міських комунальних структур були зафіксовані “муніципальними ревізорами” у минулому році, KВ стало відомо зі звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) про результати діяльності за 2022 рік. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як зазначено у документі, протягом 2022 року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 41 аудит (26 планових та 15 позапланових). Цими перевірками займався як Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, так підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА.  За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 1,2 млрд грн, а саме: 1,1 млрд гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів та 157,7 млн гривень – порушення, що призвели до втрат. При цьому, частину вказаних порушень, на загальну суму 79,8 млн гривень, структурні підрозділи КМДА, а також столичні КП і РДА, все ж усунули. Із них 50,8 млн гривень – це порушення без втрат, 29 млн – порушення з втратами. Варто зазначити, що в даному випадку мова йде про порушення, допущені протягом останніх кількох років – зазвичай такі аудиторські перевірки охоплюють період одного-двох-трьох років. За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2022 році рекомендацій “ревізорів” становить 156,9 млн грн. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 91,8 млн грн. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”. Також у звіті повідомляється, що протягом 2022 року до правоохоронних органів були передані матеріали за 43 об’єктами аудиту, з яких 13 – це матеріали за аудитами, що були здійснені в минулому році (відповідно, можна припустити, що решта матеріалів стосуються більш ранніх перевірок. – KВ). Всього станом на 31 грудня 2022 року у правоохоронних органах було зареєстровано 214 кримінальних проваджень, які були зареєстровані за матеріалами перевірок аудиторського департаменту КМДА або до яких були долучені матеріали таких перевірок. При цьому, 30 кримінальних проваджень були відкриті у 2022 році, з яких 13 проваджень – за матеріалами аудитів, здійснених у минулому році.  Також аудитори КМДА поінформували, що по всім кримінальним провадженням підготовлено 81 повідомлення про підозру “відповідальним за правопорушеннях особам”, а по 34 кримінальних провадженнях до судів вже було передано обвинувальні акти. Крім того, за результатами аудитів до різних видів відповідальності було притягнуто 5 посадових осіб, з яких одну особу було звільнено, одній була оголошена догана, а ще трьом – винесено попередження.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що знаходили аудитори У звіті профільного департаменту КМДА перераховано найбільш “яскраві” випадки порушень, що були виявлені “ревізорами” в минулому році.  Так, за інформацією аудиторів КМДА, на КП “Спецжитлофонд” існував ризик втрати коштів підприємства на суму 58,4 млн гривень, через те, що воно не проконтролювало своєчасне використання своїми підрядниками авансових платежів за виконання будівельних робіт та не забезпечило їхнє повернення. Причиною цього, на думку “ревізорів”, стала у тому числі “недієва система претензійно-позовної роботи”. Тобто, йдеться про те, що КП повинно було або висувати підрядникам вимоги стосовно реалізації ними своїх зобов'язань у ті терміни, які передбачені договорами, або судитися з ними за повернення коштів. Читайте: Управлінський хаос та відсутність контролю: аудитори знайшли на КП “Спецжитлофонд” порушень на 70 млн гривень У свою чергу КП “Плесо”, серед іншого, завдало міському бюджету Києва втрати на загальну суму 54,1 млн гривень “в результаті неналежного контролю за проведенням будівельних робіт на об’єктах благоустрою”. Зокрема, підрядники цього підприємства завищили обсяги і вартість робіт з розчистки та благоустрою ставка у селищі Мриги (Голосіївський район міста) та з реконструкції очисних споруд “Харківські” (Дарницький район). Крім того, на думку аудиторів, “Плесо” неефективно використало 3,4 млн гривень, які підприємство зекономило на проведенні різних закупівель – ці кошти було спрямовано на додаткові виплати працівникам даного КП. Варто зазначити, що саме на “Плесо” припадає більше 80% виявлених у 2022 році порушень. Нагадаємо, аудитори встановили, що у період 2019-2020 років та І кварталу 2021 року керівництво цього підприємства допустило різного роду недоліків та порушень на суму 983,4 млн гривень. Читайте: Порушень на мільярд: аудитори КМДА завершили перевірку діяльності КП “Плесо” Також аудитори “знайшли гріхи” в роботі КП “Інформатика”. Наприклад, за інформацією “ревізорів”, на цьому підприємстві був ризик неефективного використання бюджетних коштів на суму 20,3 млн гривень. Це сталося через те, що підприємство в 2019 році закупило на вказану суму обладнання для функціонування Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації (бортові комп'ютери, сенсорні термінали) – незважаючи на те, що роком раніше, у 2018-ому аналогічне обладнання вже було придбано. При цьому, “додатково закуплена електроніка” протягом наступних двох років за цільовим призначенням не використовувалася. На думку аудиторів, це свідчить про “відволікання бюджетних коштів” – ці фінансові ресурси можна було б використати “на щось інше, з користю для громади”. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань Не обійшли аудитори своєю увагою і КП “Київміськсвітло”. Наприклад, за інформацією “ревізорів”, це підприємство неефективно використало понад 2,2 млн гривень при здійсненні капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення на вул. Оноре де Бальзака (Деснянський район) з заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні. Причиною цього стало “неналежне проведення аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення прямих витрат при складанні кошторисної документації”. Ймовірно, таким чином “ревізори” вказали на те, що витрати на ці роботи були завищені ще під час того, коли працівники “Київміськсвітла” визначали їхню вартість. “Закупівлі з ризиком втрат через перевищення середньоринкових цін” протягом останніх років здійснювала ціла низка структурних підрозділів КМДА і РДА, а також КП та інших установ. Так, Святошинський психоневрологічний інтернат допустив завищення вартості договорів про закупівлю на загальну суму 414 тис. гривень, КП “Київпастранс” – на 13,5 млн гривень, Департамент соціальної політики КМДА – на 589,9 тис. гривень, комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Психіатрія” – на 2,6 млн гривень, управління освіти Дніпровської РДА – на 4,8 млн гривень, управління освіти Солом’янської РДА – на 4,5 млн гривень тощо. Аудитори виявили фінансові порушення і в роботі КП “Київський метрополітен”. Серед іншого, це підприємство допустило втрати бюджетних коштів на суму 191,6 тис. гривень внаслідок завищення обсягів та вартості ремонтних робіт на об'єктах підземки і через неправильне застосування т.зв. “ресурсних елементних кошторисних нормативів” (це “алгоритми” визначення вартості ремонтних та будівельних робіт. – KВ).  Також під час перевірок аудитори встановили низку порушень в роботі КНП “Київський міський центр крові”. Зокрема, ця установа неефективно використала медичні матеріали (компоненти та препарати з донорської крові) на загальну суму 11,07 млн гривень. Це сталося через те, що значні обсяги таких матеріалів списували з причин їхнього інфікування, неналежного зберігання та закінчення терміну придатності, що, на думку “ревізорів”, у тому числі, ймовірно, є наслідком неналежної організації управління системою якості і безпеки донорської крові. Крім того, “Київський міський центр крові” у 2021-2022 роках неправомірно використало 2,6 млн гривень (з яких 1,49 млн гривень – бюджетні кошти), виплачуючи надбавки та премії своїм керівникам і заступникам керівників без погодження з Департаментом охорони здоров’я КМДА. Серед іншого, аудитори КМДА встановили порушення та недоліки в роботі Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв" на суму 905,8 тис. гривень. Зокрема, цей заклад занижував вартість послуг на курсах розвитку для дітей віком від 4 до 6 років, через що ним було недоотримано доходи на суму 829,9 тис. гривень. Крім того, “Київська академія мистецтв” недорахувалася 19 тис. гривень через те, що її керівництво не враховувало щорічний рівень інфляції в Україні “при визначенні вартості освітньої послуги на підготовку одного студента”. Також “ревізори” встановили факти втрати бюджетних коштів на суму 1,8 млн гривень при здійсненні капітального ремонту (реставрації) башти №4 на вул. Старонаводницькiй, 2, замовником якого виступав підпорядкований міській владі Нацiональний iсторико-архiтектурний музей “Київська фортеця”. Це сталося внаслідок завищення вартості та обсягів робіт, завищення кількості матеріалів тощо. Як працюють муніципальні аудитори Як неодноразово повідомляла KВ, аудитори КМДА охоплюють своїми перевірками лише малу частину структур, які підпорядковуються столичній міськдержадміністрації – одних лише КП у Києві налічується близько 2 тис. І попри наявність фактів явних фінансових порушень (як звичайних “бюрократичних помилок”, так і відвертих “ розпилів” бюджетних коштів), лише невелика кількість чиновників притягається до відповідальності. Так, з 2017 року по 2021 рік включно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА спільно з колегам з інших підрозділів провів у підпорядкованих столичній міськдержадміністрації структурах 277 аудиторських перевірок. Найбільше аудитів за цей період було проведено у 2018 році (73 аудити), найменше – у 2020 році (45 таких "ревізій"). За ці п'ять років “перевіряльники” нарахували фінансових порушень на загальну суму близько 3,95 млрд гривень – як тих порушень, які спричинили втрату столичним бюджетом його ресурсів, так і тих, що не призвели до безпосередніх втрат. "Рекордним" для столиці став 2019 рік, коли сума таких порушень склала 2,2 млрд гривень, а найменше їх було зафіксовано у 2020 році – всього 229 млн гривень. При цьому, протягом 2017-2021 років за результатами аудитів до дисциплінарної відповідальності за фінансові порушення було притягнуто всього 117 посадових осіб: найбільше чиновників потрапило "під роздачу" у 2018 році (48 осіб), найменше – у 2020 році (всього 8 посадових осіб).  Читайте: Многомиллионные нарушения и легкие наказания: аудиторы КГГА отчитались о работе в 2021 году Нагадаємо також, що фінансові “огріхи” в роботі підпорядкованих столичній мерії структур знаходять не лише фахівці з її профільних структурних підрозділів, а й фахівці Держаудитслужби.  Зокрема, нещодавно ними було встановлено, що КП “Київтеплоенерго” за період з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року “наробило” порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми цих порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо. Зважаючи на такий “букет” проблем, аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов'язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – опосередковано звинувачує “ревізорів” в упередженості та намагається оскаржити їхні дії в суді. Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго” Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 4 березня 2016 року керує Оксана Колтик (на колажі ліворуч). Діяльність цього департаменту вже не перший рік контролює особисто міський голова Києва Віталій Кличко (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

З початку повномасштабної війни столичні райдержадміністрації та підпорядковані їм навчальні заклади замовили для укриттів різноманітного обладнання та приладдя майже на 50 млн гривень. Поруч з життєво необхідними речами у районних владних кабінетах примудряються робити дуже неоднозначні замовлення. Серед них електросковорідка та піч за понад мільйон гривень, овочерізки по 130 тис. гривень за кожну, три сотні барабанів, електропривід для жалюзі, веб-камери, телевізори та майже півтони гірчиці. Найбільш “цікаві” закупівлі були зроблені для укриттів закладів освіти Дніпровського району столиці, керівництво якого нічого не бентежило, аж поки такі покупки не почали набувати розголосу. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, з початку повномасштабного вторгнення росії на Україну районні управління освіти та підвідомчі їм навчальні заклади столиці уклали за результатами публічних закупівель 379 договорів загальною ціною 49,79 млн гривень на закупівлю обладнання та приладдя для облаштування укриттів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказані закупівлі почали проводити, починаючи з липня 2022 року. Перелік предметів закупівель надзвичайно широкий – меблі та карімати, термоси та термопоти, пледи та постільна білизна, теплові пушки та обігрівачі, кипятильники та чаєроздатчики, проектори та настільні ігри, біотуалети, аптечки та засоби гігієни, в зимовий період активно закуповували також генератори, акумулятори для ліхтарі. Водночас серед них зустрічаються досить неоднозначні замовлення, найяскравіші з яких вирішила проаналізувати КВ. Електросковорідка за 725 тис. гривень 30 листопада минулого року Мистецький ліцей “Зміна”, що підпорядкований Дніпровській райдержадміністрації (РДА), закупив якесь “технологічне обладнання” для свого укриття на 1,2 млн гривень. З додатків до відповідного договору виявилося, що за ці кошти навчальний заклад придбав кухонне обладнання, а саме – пароконвекційну піч за 474,3 тис. гривень та теплову кулінарну систему за 725,7 тис. гривень. Поставити його повинні були не пізніше 9 грудня 2022 року за адресою ліцею по вул. Краківська, 20, однак звіт про виконання договору в Prozorro досі не опубліковано. Закуплена модель печі (Rational iCombi Pro 10-1/1), як вказано на інтернет майданчиках, дозволяє готувати на грилі, смажити, пекти, готувати на пару, тушкувати, бланшувати або пасерувати, при цьому апарат сам регулює температуру та час, а також контролює ступінь готовності страв. Так звана теплова кулінарна система (Rational iVario Pro 2-S), більш відома як багатофункціональна сковорідка, призначена для швидкої варки, смаження та запікання страв, серед іншого вона оснащена сенсорним екраном, ручним душем для миття та системою автоматичної подачі води. На фото: пароконвекційна піч Rational iCombi Pro 10-1/1 На колажі: теплова кулінарна система Rational iVario Pro 2-S Овочерізка за 131 тис. гривень В Управлінні освіти Дніпровської РДА пішли ще далі в оснащенні укриттів кулінарним обладнанням і закупили за 1,58 млн гривень 12 овочерізок (Robot Coupe CL50) – 131 тис. гривень за одиницю. Кожна з вказаних овочерізок укомплектована дисками-слайсерами різного діаметру, насадками для нарізки соломкою та кубиками різного розміру, набором для картопляного пюре та насадкою для нарізки картоплі-фрі. Коли цей договір був укладений – невідомо, адже ні самого договору, ані будь-якої іншої документації у відкритому доступі немає. Також в освітньому управлінні Дніпровського району вирішили не афішувати, в які саме заклади освіти і коли передадуть овочерізки. При цьому на сторінці закупівлі в Prozorro вказано, що кошти підряднику вже перераховані в повному обсязі.  На фото: овочерізка Robot Coupe CL50 Читайте: Для столичних укриттів закуповують овочерізки за 130 тис. гривень та сковорідки за 700 тис. гривень, – депутат Київради Три сотні барабанів для зняття стресу Управління освіти Дніпровської РДА вирішили здивувати ще однією неординарною закупівлею. 10 травня поточного року за 891,17 тис. гривень там замовили 306 шкіряних барабанів з півтори сотнями пар молоточків “для психологічного розвантаження дітей в укриттях під час повітряних тривог”. За умовами договору, всю партію музичних інструментів повинні були поставити за адресою управління протягом 10 днів з дати підписанні договору – до 19 травня, чого, судячи з подальших подій, зроблено не було. Історія із закупівлею барабанів для укриттів набула широкого розголосу. 14 червня на неї публічно звернули увагу Київського міського голови Віталія Кличко (на колажі зверху) У відповідь столичний очільник запевнив, що закупівлю цих барабанів робили районні адміністрації для дитячих садків, а яким чином їх пов'язали з укриттіми – він “не може навіть уявити”. Через два дні в Дніпровській РДА заявили, що договір на закупівлю барабанів достроково розірвали 14 червня за згодою сторін, а кошти на їх придбання витрачені не були. Тоді ж виконуючий обов'язки голови Дніпровського району Павло Бабій повідомив, що враховуючи суспільний резонанс щодо закупівель його підлеглими барабанів, а також овочерізок та сковорідок, він ініціював службове розслідування та створення комісії з представників Департаменту освіти і науки КМДА, Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА та Дніпровської РДА, яка має дати оцінку цим закупівлям. Читайте: У Дніпровський РДА після розголосу вирішили розірвати договір про закупівлю барабанів в укриття Конструктори на мільйон Закупівля барабанів для вихованців та учнів Дніпровського району зірвалася. Тому тепер їм, мабуть, доведеться розважатися конструкторами, які районне освітнє управління закупило на 952,86 тис. гривень. За ці кошти за адресою управління поставлять півтисячі настінних (5,59 тис. гривень за одиницю) та математичних конструкторів (690 гривень за одиницю). Як будуть розподіляти ці ігрові набори між навчальними закладами – знову ж таки невідомо, адже цієї інформації у відкритому доступі немає. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Електропривід для жалюзі Серед іншого Управління освіти Дніпровського району столиці закупило 9 електроприводів для жалюзі в укриттях. Обійдуться вони у 80 тис. гривень. Відповідного договору в управлінні вирішили навіть не публікувати, однак, згідно з інформації на Prozorro, кошти підряднику вже встигли перерахувати в повному обсязі. Високі технології для “Домінанти” Цілих шість позицій в десятці неординарних закупівель для укриттів належить замовленням навчально-виховного комплексу “Домінанта”, що підпорядковано Дніпровській РДА. Закупівлі цього навчального закладу по сумам значно скромніші, але теж варті уваги. Зокрема, там вирішили оздобити своє укриття 23 веб-камерами, модемом 3G Modem Starlink Internet та чотирма телевізорами. Кожна з цих покупок обійшлася по півсотні тисяч гривень, окрім телевізорів, за які сплачено 80 тис. гривень. В перш дні воєнної зими, на початку грудня минулого року, керівництво “Домінанти” придбало снігоприбирач спеціально для відкидання снігу біля входу в укриття (ціна – 41,82 тис. гривень). А нещодавно там закупили продукцію для чищення в укритті та прилеглих приміщеннях, а саме – гірчиці, якої навчальному закладу знадобилося аж 400 кілограм (ціна – 55,79 тис. гривень).  Бонус: відра-туалети Не позаздриш тому, кому повітряна тривога застала в дитячому спеціалізованому санаторії "Ялинка" Територіального медичного об'єднання "Санаторного лікування" у Києві, яке підпорядковано Департаменту охорони здоров'я КМДА. Судячи з його закупівлі, справляти природні потреби в його укриттях доведеться у відро. В листопаді минулого року санаторій закупив для цих цілей три відра-туалети ємністю 22 літри за півтори сотні гривень. На фото: відро-туалет для укриття санаторію “Ялинка” Раніше KВ неодноразово повідомляла, що через півтора роки з початку повномасштабного вторгнення країни-терориста росії на Україну питання облаштування укриттів та доступу до них в Києві все ще невідпрацьоване. Особливо багато невирішених проблем почали озвучуватися в червні після трагічного випадку, коли в ніч на 1 червня на Троєщині внаслідок повітряної атаки росіян загинули жінка та її дев’ятирічна донька, які не змогли потрапити до зачиненого укриття. По факту трагедії правоохоронці почали кримінальне провадження та були проведені обшуки в Київській міськдержадміністрації. Віталій Кличко звернувся до Уряду з проханням звільнити голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, на що голови столичних РДА закликали Кличка відмовитись від суміщення посад міського голови та голови КМДА. Цей трагічний випадок спонукав столичну владу почати демонструвати активність у налагодженні роботи укриттів цивільного захисту. Так, 8 червня Київрада ухвалила одразу три рішення в цьому напрямку, серед яких рішення про створення тимчасової контрольної комісії Київради для перевірки виконання столичними РДА функцій із забезпечення функціонування укриттів. Читайте: Рак на горі свиснув: Київрада і адміністрація Кличка взялися за вирішення проблем з укриттями цивільного захисту Предметом інтересу цієї ТТК серед іншого стали закупівлі для укриттів. За результатами її роботи, голова комісії депутат Леонід Ємець (фракція "Європейська солідарність"), почав надавати розголосу неоднозначним закупівлям, а в подальшому почали озвучуватися і інші неузгодженості із роботою столичних укриттів. Читайте: Депутати Київради викрили чергову шалену закупівлю для столичних укриттів 14 червня депутат Верховної Ради Роман Грищук заявив, що Департамент освіти і науки КМДА змушує директорів та вчителів чергувати вночі біля шкільних укриттів для їх відкриття під час повітряної тривоги. Нардеп назвав примус до чергування в школах вчителів без додаткової оплати прямою рабською працею та порадив залучити для цих цілей добровольчі формування територіальної громади або працівників “Муніципальної варти”. Читайте: Вчителів Києва змушують вночі чергувати біля шкільних укриттів, – нардеп Час від часу лунають заяви щодо закупівель столичних РДА для укриттів за завищеними цінами. Так, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської РДА викрили в таких діяннях на замовленні капремонту підвалу по вул. Іоанна Павла ІІ,19. Журналісти підрахували, що "дельта" між тендерною і ринковою цінами на основні будматеріали становить понад 200 тис. гривень.  Читайте: Управління ЖКГ Печерської РДА провело тендер для ремонту укриття за завищеними цінами, – журналіст Керівництво Деснянської РДА звинуватили у небажанні облаштовувати укриття в житлових будинках. За даними депутата Київради Віктора Грушко (“УДАР”), передбачені на створення укриттів кошти посадовці району перекинули на асфальтування доріг. Читайте: Деснянська РДА перекинула гроші з облаштування тимчасових укриттів у житлових будинках на асфальтування, – депутат Грушко 16 червня стало відомо, що наступне засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), яке заплановано на 23 червня, буде присвячено зокрема готовності до роботи укриттів. Читайте: Зеленський збирає РНБО: обговорюватимуть корупцію в судах та результати перевірки укриттів Управлінням освіти Дніпровської РДА керує Наталія Іваніна. Мистецький ліцей “Зміна” очолює Катерина Фоя, а навчально-виховний комплекс “Домінанта” – Світлана Уфімцева. Обидва заклади освіти підпорядковані Дніпровській РДА, обов'язки голови якої тимчасово виконує Павло Бабій. Роботу Дніпровської РДА координує заступниця голови КМДА Марина Хонда. В.о. керівника дитячого спеціалізованого санаторію "Ялинка" є Ярослава Польська. Департамент охорони здоров'я КМДА, якому підпорядкований санаторій, очолює Валентина Гінзбург. Голова Київської міської військової адміністрації з 24 жовтня 2022 року – Сергій Попко (на колажі знизу). Фото: колаж KВ КиївВлада

European Parliament вступився за те, щоб Віталій Кличко продовжував очолювати Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Засідання РНБО з питання відсторонення голови КМДА перенесли на 23 червня. Наступний тиждень обіцяє бути політично горячим. Якщо у вас є, що додати, пишіть зараз, тому що ми готуємо листа на Європарламент про те, як ними зманіпулювали. Підписуйтесь на “КиївВладу”  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДЕПУТАТІВ European Parliament (тези) Зміцнення місцевого самоврядування в Україні та її столиці немає ніякого відношення до того, щоб залишати за Віталієм Кличком повний контроль за виконавчою гілкою влади у Києві. Навпаки, завдяки існуючий системі влада у столиці повністю монополізована та наскрізь корумпована. Наразі системна корупція в КМДА існує саме тому, що Віталій Кличко поєднує посади голови державної адміністрації та міського голови. Для прикладу візьмемо кейс із незаконною забудовою 400 гектарів земель державного агрокомбінату Пуща-Водиця, які знаходяться в Подільському та Оболонському районах міста. Сьогодні ці землі за суттю вкрадені в держави, на них на Подолі вже побудовано "Варшавський квартал", на Оболоні передано під забудову в 2021 році. Тоді усім громадським активом Оболоні ми намагалися відстояти останні 37 гектарів земель агрокомбінату. Багато писали про це, декілька разів відбили незаконне рішення на сесії Київради, але потім програли. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як голова КМДА, Віталій Кличко був зобов'язаний відстоювати ДЕРЖАВНІ ІНТЕРЕСИ та захистити державні землі або хоч отримати на аукціоні гроші в державну казну. Натомість, як Київський міський голова, він сприяв тому, щоб ці землі були виведені за копійки під домовленість з одним інвестором. Київрада з третьої спроби проголосувала за містобудівний документ (детальний план території), відповідно до котрого на цьому місці має з`явитися новий житловий квартал, на якому заробляють лише схематозники, а не держава чи місто, а люди (працівники агрокомбінату, місцеві мешканці) втрачають. За дев’ять років одноосібного правління Віталія Кличка накопичилась безліч подібних прикладів. Факти свідчать про те, що він не виконує обов'язки голови КМДА щодо захисту державних інтересів, а навпаки – використовує цю посаду та посаду мера для відстоювання інтересів кола "знайомих бізнесменів", яким він, зокрема, за копійки роздає землі міста всупереч державним та міським інтересам. З нещодавнього. В лютому цього року він надавив на Київраду та віддав свій голос за передачу земель в межах прибережно-захисної смуги річки Дніпро під будівництво ресторану. Нове будівництво на цих землях заборонено законодавством України, об'єкти нерухомості на цих землях вкрадені в держави, але Віталій Кличко з трибуни Київради публічно заявив, що юридичні моменти його не хвилюють. Інший друг та офиційний радник Віталія Кличка бізнесмен Юрій Зозуля з 2015 по 2021 рік отримав по інвестиційній угоді 28 гектарів на острові Муромець для створення спортивного парку – усього за 100 тис. гривень на рік (біля 8 тис. гривень на місяць). При цьому Зозуля незаконно забудував ці землі (які теж знаходяться в межах прибережно-захисної смуги річки Дніпро) 80 будівлями ресторанів, барів, саун без будь-яких дозвільних документів. Також на цих землях були незаконно вириті (із метою видобутку піску) декілька водойм. Більш того, крім наданих 28 гектарів були самовільно захоплені ще більше 10 земельних ділянок! А прямо зараз, за аналогічною схемою "інвестиційного договору" для створення аналогічного "спортивного парку" за розпорядженням голови КМДА Віталія Кличко готується передати ще 17 гектарів прибережної смуги річки Дніпро на Оболоні. Поруч із цим місцем на вулиці Прирічній за 120 млн гривень бюджетних коштів всупереч волі громади міста збираються побудувати велику парковку. Цей проєкт Віталій Кличко знов відстоює особисто. І на останнє. Депутатам Європарламенту варто задуматись над подальшою долею європейських коштів, які вони будуть виділяти на відбудову України та зокрема її столиці, якщо буде збережена нинішня корупційна система. Оскільки вже зараз Віталій Кличко, як Київський міський голова, маніпулює думкою європейців, коли випрошує в них гроші – 20 млн гривень на будівництво моста на Оболонський острів, який не є життєво важливим під час війни. Але водночас комунальні структури, підвідомчі Віталію Кличко, як голові КМДА, на будівництві Подільско-Воскресенького мосту, що ведеться вже біля 30 років, розкрадають 104 млн гривень. Днями керівнику комунального підприємства з цього приводу оголошено підозру. А Київрада з подачі Кличка вкинула в цю сумнівну будівлю ще 133 млн гривень. Втім, це не перший і не останній випадок розкрадання бюджетних коштів структурами КМДА. Службових осіб комунальних підприємств та посадових осіб КМДА постійно ловлять на подібних злочинах та на отриманні хабарів, але вони зберігають за собою різні посади в структурі КМДА. Наприклад, Микола Поворозник, перший заступник голови КМДА, чи Володимир Моцюк, заступник директора Департаменту культури КМДА (до літа 2022 року був в.о. директора). При цьому Віталій Кличко одноосібно контролює цей процес. З цією метою він добився прийняття Київрадою незаконного рішення про те, що під час воєнного стану саме він, а не начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) має право призначати і звільняти з посад керівників департаментів КМДА. Внаслідок цього рішення про звільнення посадовців приймаються одноосібно, не враховуються корупційні чинники, а тільки внутрішні домовленості різних причетних до мера бізнес-спільнот. Зокрема, нещодавно Віталій Кличко миттєво звільнив директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА нібито за похід в ресторан з дружиною під час комендантської години. Але досі не звільнив директора Департаменту культури КМДА, де тільки з початку року різні службові та посадові особи були затримані на хабарі, виявлені масштабні схеми розкрадання бюджетних коштів та схеми незаконного перетину кордону чоловіками призовного віку у складі музичних та театральних колективів. Рішення щодо відсторонення Віталія Кличко з посади голови КМДА сьогодні є найкращим засобом для боротьби із корупцією у Києві. Що ж до місцевого самоврядування в столиці України, то його треба підтримувати зовсім іншим шляхом, не голосуючи за конкретні персоналії, а, наприклад, стимулюючи та підтримуючи розробку та прийняття відповідного закону про столицю. Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР "Почайна"КиївВлада

Столична міськрада прийняла від Варшави до комунальної власності громади Києва 60 вагонів метро, які столиця Польщі вивела з експлуатації. Їх будуть використовувати в якості “донорів” – як джерело запчастин для ремонту наявних у КП “Київський метрополітен” вагонів. Справа в тому, що для ремонту рухомого складу столичної підземки завжди використовувались комплектуючі та запчастини виробництва рф та Білорусі, а їх закупівля наразі неможлива.  Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київради депутатський корпус підтримав проєкт рішення №08/231-545/ПР від 11 травня 2023 року “Про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади Києва вагонів метрополітену”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання цього документу виступив міський голова Києва Віталій Кличко. У сесійній залі за таке рішення проголосували 75 депутатів. Таким чином влада міста прийняла до комунальної власності 60 вагонів метрополітену від метрополітену столиці Польщі Варшави (Metro Warszawskie Sp. z o.o.) на безоплатній основі. У документі уточнюється, що вони були виведені з експлуатації, а столиця буде використовувати ці вагони “для заміни обладнання, вузлів та деталей існуючих вагонів київського метрополітену при проведенні їх технічного обслуговування та ремонту”. Цим же рішенням міськрада надала доручення КП “Київський метрополітен” забезпечити транспортування вказаних вагонів. У пояснювальній записці до проєкту рішення зазначається, що наразі столична підземка не може закуповувати комплектуючі для своїх вагонів. Справа в тому, що переважну більшість вагонів інвентарного парку метрополітену Києва складають вагони моделей 81-717, 81-714 та їх модифікації, у конструкції яких застосовуються вузли та запчастини виробництва російської федерації та республіки Білорусь. Як наслідок – за даними КП “Київський метрополітен”, наразі неможливо забезпечити безперебійну роботу підземки в столиці, безпеку руху та безпечне перевезення пасажирів. “В умовах правового режиму воєнного стану в країні та з огляду на подальший розвиток подій київський метрополітен вимушений прискорено шукати допустимі шляхи та можливості розв’язання задач по забезпеченню обладнанням, вузлами та деталями з метою утримання рухомого складу метрополітену в технічно справному стані. Значна кількість обладнання, вузлів та деталей вагонів Metro Warszawskie Sp. z o.o. виведених з експлуатації може використовуватись без технічних доопрацювань на вагонах київського метрополітену”, – уточнюється в пояснювальній записці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, частина з цих вагонів вже у столиці – наприклад, 11 травня 2023 року Віталій Кличко відзвітував про поставку 6 таких одиниць. Тоді ж мер міста додав, що усі інші вагони надійдуть протягом року. Нагадаємо, з моменту початку повномасштабної війни Київ отримав від різних країн десятки одиниць громадського транспорту. Наприклад, станом на січень 2023 року столиця отримала 72 автобуси від низки німецьких міст, фінського Тампере і латвійської Риги, і як мінімум деякі з них вже використовуються КП “Київпастранс” для пасажирських перевезень. Читайте: Варшава передасть Києву 60 вагонів метро, а Братислава 25 міських автобусів КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: телеграм-канал Віталія КличкаКиївВлада

Столична міськрада направила звернення до Президента Володимира Зеленського, Верховної Ради і Кабміну “щодо дотримання конституційних основ місцевого самоврядування в Києві в умовах воєнного стану”. Однією з головних вимог депутатського корпусу є повернення законодавчої норми про те, що міський голова ї Віталій Кличко може впливати на призначення голів столичних РДА, яку уряд скасував у січні 2022 року. Таким чином міськрада відреагувала на нещодавній скандал навколо “зачинених” укриттів цивільного захисту – тоді мер Києва звинувачував у таких порушеннях саме районну владу, але водночас розводив руками, що вплинути на неї він не може. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання Київрада підтримала направлення звернення до Президента України Володимира Зеленського, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України “щодо дотримання конституційних основ місцевого самоврядування в місті Києві в умовах воєнного стану”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-668/ПР від 6 червня 2023 року виступили секретар Київради Володимир Бондаренко, а також депутати міськради Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”), Володимир Прокопів (фракція “Європейська солідарність”) і Вадим Васильчук (фракція “Голос”). У сесійній залі за погодження цього документу проголосували 78 народних обранців. Текст звернення достатньо довгий, але його суть зводиться до одного: керівництво міста закликало державну влади “забезпечити дотримання в Києві конституційних гарантій місцевого самоврядування, за яких міський голова очолює виконавчий орган Київради та як голова Київської міськдержадміністрації, яка є виконавчим органом Київради, безпосередньо впливає на призначення та звільнення голів районних в Києві державних адміністрацій (РДА)”. Можливість подавати кандидатури на посади керівників столичних районів, нагадаємо, уряд України відібрав у мера Віталія Кличка своєю постановою від 24 січня 2022 року. Читайте: Скасована реформа: Кличку не дозволили забирати повноваження у столичних райдержадміністрацій У пояснювальній записці до проєкту рішення чітко не уточнюється, з якою метою його було підготовлено. У документі лише зазначено, що “вказане є актуальним для територіальної громади Києва, а механізми та способи вирішення даного питання, запропоновані у проекті рішення, є відповідними та достатніми”.  Втім, про необхідність прийняття цього рішення мер Києва Віталій Кличко заявив на фоні нещодавнього скандалу, що мав місце після ракетної атаки на вул. Левицького, в результаті якої загинули троє осіб. Тоді, нагадаємо, мер міста звинувачував голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова у неналежній роботі по напрямку укриттів цивільного захисту і просив уряд звільнити цього посадовця. У свою чергу, керівники РДА, захищаючи свого колегу, закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА. А тому це звернення за своєю суттю у тому числі є своєрідною “страховкою” для очільника столиці на випадок серйозних претензій з боку будь-якої з гілок влади. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, після трагедії в Деснянському районі влада Києва занепокоїлася налагодженням функціонування укриттів цивільного захисту. Вже найближчим часом КМДА має всерйоз взятися за власників та орендарів таких об'єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва планує розробити порядок використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучити до охорони деяких таких об'єктів КО “Муніципальна варта”. Також найближчим часом спеціальна тимчасова контрольна комісія Київради має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері.  Усе це вкупі, плюс екстрене спрямування на вирішення проблем додаткових 750 млн гривень з міського бюджету, повинно виправити досить тривожну ситуацію: за різними оцінками, із 4,6 тис. столичних укриттів лише від 553 до 2,5 тис наразі можуть використовуватися за призначенням. У мерії Києва визнають, що раніше цій проблемі не приділяли достатньо уваги, і якби не наявність станцій метро, які використовуються як укриття, усе було б гірше. Читайте: Рак на горі свиснув: Київрада і адміністрація Кличка взялися за вирішення проблем з укриттями цивільного захисту Фото: KВ КиївВлада

Після інциденту із загибеллю трьох осіб в результатів ракетної атаки на Деснянський район Києва влада занепокоїлася налагодженням функціонування укриттів цивільного захисту. Вже найближчим часом КМДА має всерйоз взятися за власників та орендарів таких об'єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва планує розробити порядок використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучити до охорони деяких таких об'єктів КО “Муніципальна варта”. Також найближчим часом спеціальна тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері – така ініціатива була погоджена на фоні критики районної влади з боку Віталія Кличка. Усе це вкупі, плюс екстрене спрямування на вирішення проблем додаткових 750 млн гривень з міського бюджету, повинно виправити досить тривожну ситуацію: за різними оцінками, із 4,6 тис. столичних укриттів лише від 553 до 2,5 тис наразі можуть використовуватися за призначенням. У мерії Києва визнають, що раніше цій проблемі не приділяли достатньо уваги, і якби не наявність станцій метро, які використовуються як укриття, усе було б гірше. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради 8 червня 2023 року депутати затвердили відразу три рішення, направлені на вирішення проблем в питанні використання укриттів.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про наступні проєкти рішень: “Про вирішення окремих питань належного функціонування захисних споруд цивільного захисту в Києві” (№08/231-667/ПР від 6 червня 2023 року, суб'єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко); “Про створення ТКК з питань перевірки стану найпростіших укриттів у Києві” (№08/231-641/ПР від 2 червня 2023 року, суб'єкти подання – група депутатів міськради з фракції “Європейська солідарність”); “Про внесення змін до бюджету Києва на 2023 рік” (№08/231-531/ПР від 9 травня 2023 року, суб'єкти подання – міський голова Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА). Так, згідно з першим рішенням, столична влада доручила, власникам користувачам та балансоутримувачам забезпечити безперешкодний цілодобовий доступ населення до цих споруд, визначити відповідальних осіб та їх чергування для того, щоб громадяни могли потрапити до укриттів, встановити там автоматизовані системи забезпечення безперешкодного доступу населення, зокрема – автоматичні системи відкриття, кодові замки тощо.  У рішенні чітко не прописано, за чий рахунок повинні виконуватися такі роботи. Але ним було передбачено, що Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) спільно з головними розпорядниками бюджетних коштів мають “забезпечити фінансування заходів, спрямованих на виконання цього рішення”. При цьому, під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко також звернув увагу депутатів на те, що “на кодові замки будуть виділятися бюджетні кошти”. Не обійшлося в цьому рішенні і без “погроз” з боку столичної влади щодо застосування різних “санкцій”. Зокрема, Київрада нагадала орендарям захисних споруд державної та комунальної форми власності, що, згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України, з ними можуть розривати орендні угоди, якщо це буде потрібно. Керівництво столиці уточнило, що орендарів таких приміщень будуть попереджати за 24 години до “вигнання” і що у них буде 24 години на звільнення приміщень. При цьому, рішенням передбачено, що у разі відмови орендарів звільнити укриття у зазначений строк чи неможливості встановити місцезнаходження цих орендарів, профільні держслужби можуть здійснити “несанкціонований доступ” – тобто зайти в укриття задля того, щоб привести його у готовність до прийому населення.  Контролювати виконання цього рішення будуть Департамент муніципальної безпеки КМДА, Департамент комунальної власності КМДА і районні в Києві державні адміністрації (РДА). Серед іншого, саме ці структури будуть клопотати перед Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) щодо вилучення орендованих укриттів у їхніх орендарів. Також вказані структури повинні будуть щомісячно звітувати перед Київрадою про те, як виконується дане рішення.  Крім того, Київрада надала доручення Департаменту муніципальної безпеки КМДА і комунальній організації (КО) “Муніципальна охорона” забезпечити цілодобову охорону таких захисних споруд. Також міська влада доручила структурним підрозділам КМДА розробити та, за погодженням із Головним управлінням Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України в Києві, затвердити правила використання захисних споруд цивільного захисту, розміщених на підприємствах, установах і організаціях із обмеженим доступом. Зокрема, мова йде про заклади освіти та заклади охорони здоров’я.  Серед іншого, згідно з цим рішенням, столична влада направить звернення до Головного управління Нацполіції у Києві, Управління патрульної поліції у Києві та КМВА щодо “забезпечення підтримання громадського порядку у захисних спорудах цивільного захисту на прилеглій до них території”. Зокрема, мова йде про залучення до виконання таких функцій правоохоронців та добровільних формувань територіальної громади Києва (ДФТГ, воєнізовані підрозділи, що підпорядковані силам Територіальної оборони. – KВ). Ще одне звернення в рамках виконання даного рішення Київрада направить до Кабінету Міністрів України. Так, міська влада буде клопотати перед урядом “щодо необхідності невідкладної розробки та внесення на розгляд Верховної Ради змін до законодавчих актів стосовно встановлення кримінальної відповідальності для власників, користувачів та балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту усіх форм власності за недопуск населення”. Тобто, на думку керівництва столиці, осіб, які відповідальні за утримання укриттів, потрібно судити, якщо люди не можуть в них потрапити. Що стосується вищезгаданої ТКК Київради, то цей орган повинен буде займатися перевіркої стану захисних споруд цивільного захисту та перевіркою виконання столичними РДА делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Мова йде про те, що дана комісія, серед іншого, буде аналізувати, як районна влада справляється зі своїми функціями у сфері забезпечення функціонування укриттів. Очолив дану ТКК депутат Леонід Ємець (фракція "Європейська солідарність"). Крім нього, до складу цієї комісії увійшли ще семеро народних обранців – Марина Порошенко (також "Європейська солідарність"), Ганна Свириденко (“ВО “Батьківщина”), Дмитро Білоцерковець (фракція "УДАР"), Вадим Васильчук (фракція "Голос"), Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу"), Ярослав Федоренко (фракція "Єдність") і секретар міськради Володимир Бондаренко. Згідно з рішенням про утворення ТКК, протягом найближчих півроку вона повинна надати на розгляд Київради звіт про свою роботу і свої пропозиції щодо покращення ситуації зі станом захисних споруд цивільного захисту в місті.  У свою чергу, в рамках коригування бюджету Києва на 2023 рік міська влада, серед іншого, передбачила додаткові 750 млн гривень на ремонт і облаштування укриттів. Це було зроблено за клопотанням депутата Київради Андрія Страннікова (фракція “УДАР”), який “з голосу” запропонував відповідну правку до проєкту рішення. Більшість цих коштів – 500 млн гривень – будуть виділені усім 10 столичним РДА на виконання ремонтних робіт у таких об'єктах. Ще 200 млн гривень столична влада вирішила витратити на ремонт укриттів у комунальних лікарнях, а 50 млн гривень – на капітальні ремонти та обслуговування підвальних приміщень житлових будинків, які служать, як прості укриття. Щодо інших змін до бюджету, погоджених депутатами, КВ підготує окремий матеріал. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Трохи статистики Керівництво КМДА і Київради при обговоренні цих питань не приховувало, що і скликання пленарного засідання, і прийняття міськрадою вищезгаданих рішень сталося саме на фоні нещодавньої трагедії в Деснянському районі столиці. Нагадаємо, в результаті ракетного обстрілу 1 червня там загинуло троє осіб, які не змогли потрапити до укриття на території місцевої поліклініки на вул. Ореста Левицького. В рамках слідства щодо цього інциденту правоохоронці вже зацікавились діями першого заступника Деснянської РДА, директора медзакладу, його заступницю та охоронця установи. Читайте: У справі про загибель людей біля укриття в Києві суд відправив трьох посадовців під домашній арешт, охоронець під вартою При цьому, відразу ж після такої події на рівні державної та місцевої влади було ініційовано проведення перевірок стану і доступності об'єктів цивільного захисту, до якого були залучені співробітники різних структурних підрозділів столичної мерії, ДСНС тощо. І вже під час ухвалення питань щодо функціонування укриттів у сесійній залі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв доповів депутатам щодо проміжних результатів вищезгаданої ревізії.  Так, чиновник повідомив, що міська влада перевірила 3,8 тис. столичних укриттів, що становить близько 80% від їхньої загальної кількості (усього – 4,6 тис.). У ході цих перевірок було встановлено, що 68% таких об'єктів – більше 2,5 тис. – є придатними  для використання, а решта 32% наразі є непридатними для цього. Такі укриття, у свою чергу, поділені на ті, що можуть виконувати функції за умови належного облаштування (554 об'єкти або 14% від перевіреної кількості укриттів), і на ті, що не можуть бути укриттями, адже не відповідають технічним вимогам (683 об'єкти або 18% від перевіреної кількості). При цьому, Пантелеєв уточнив, що 95% непридатних укриттів знаходяться в житлових будинках – фактично чиновник натякнув, мовляв, зі спорудами цивільного захисту на території різних установ і організацій ситуація значно краща.  За словами заступника голови КМДА, під час перевірки було встановлено, що 71% придатних до використання укриттів мають вільний доступ, 25% – доступ протягом 5 хвилин, а решта 4% були закриті. Також Петро Пантелеєв оприлюднив інфографіку стосовно стану укриттів в розрізі різних районів. Згідно з цими даними, найбільший відсоток непридатних укриттів було виявлено Подільському (57%), Солом'янському (52%) та Голосіївському (47%) районах. Найкраща ситуація була зафіксована в Оболонському районі, де лише 9% перевірених укриттів не можуть використовуватися. Ситуація з укриттями в районах Крім того, чиновник зазначив, що 2,8 млн з 2,9 млн мешканців Києва забезпечені укриттями, що становить 98% від потреби. Проте, за словами Пантелеєва, такий показник було досягнуто не в останню чергу завдяки станціям метро, які можуть приймати велику кількість громадян. При цьому, він вказав на те, що столиці не вистачає укриттів у безпосередній близькості до будинків. “Перевірка наразі на завершальній стадії. Наразі достатньо маніпуляцій [стосовно стану укриттів]. Тому кінцеві результати будуть опубліковані офіційно. Із 3 червня в [мобільному застосунку] “Київ Цифровий” працює зворотній зв'язок щодо теми укриттів, і ми вже отримали велику кількість звернень. На наш погляд, ця комунікація є найбільш ефективним інструментом для оцінки та подальших дій. І ці подальші дії вже розпочаті – спільно з усіма, хто має відношення до питання укриттів”, – підкреслив Петро Пантелеєв. Втім, дещо інші дані стосовно стану укриттів депутатському корпусу озвучив начальник головного управління ДСНС у Києві Сергій Кривошликов. За його інформацією, лише 553 столичних укриття придатні до використання, 2 тис. – обмежено придатні, ще 1,2 тис. – непридатні для використання. Таку різницю в цифрах у КМДА пояснили просто – мовляв, критерії оцінки таких об'єктів постійно змінюються.  Також головний “рятувальник” столиці уточнив, що основними причинами непридатності захисних споруд у Києві є невідповідність таких приміщень технічним вимогам, незадовільний санітарний стан або аварійний стан, підтоплення, відсутність освітлення тощо. При цьому, Кривошликов підтвердив інформацію Пантелеєва, що більшість “негативних” звернень громадян стосуються укриттів у житлових будинках. Претензії депутатів  Під час обговорення цих питань низка депутатів Київради висловила претензії стосовно того, як у столиці функціонує сфера цивільного захисту. Зокрема, народні обранці з фракції “Слуга народу” звинуватили керівництво міста у тому, що воно намагається “перекинути” відповідальність стосовно неналежного стану укриттів на районну владу. Разом з тим, на думку народних обранців, усі гілки влади міста – і КМДА, і Київрада, і столичні РДА – повинні відповідати за свій “пласт роботи”. Одним із механізмів, на думку представників фракції “Слуга народу”, повинне стати комплексне відпрацювання усіх проблем системи цивільного захисту Києва, наслідком якого має стати розробка спеціальної міської програми. Адже, мовляв, безпека киян під час війни – це не лише укриття і бомбосховища. Зазначимо, таким чином депутати з президентської партії згадали про публічний скандал між мером Києва Віталієм Кличком та головами РДА, який мав місце після вищезгаданої трагедії на вул. Левицького. Тоді, нагадаємо, очільник міста попросив уряд звільнити голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, а його колеги, у свою чергу, закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА. Крім того, народні обранці зі “Слуги народу” дорікнули КМДА в тому, що вона освоює на облаштуванні укриттів колосальні кошти, але проблеми, буцімто, нікуди не поділися. Мова йшла про те, що протягом 2022-2023 років на такі витрати в бюджеті Києва було передбачено 1,2 млрд гривень (без урахування останніх коригувань. – KВ).  Нагадаємо, з цього приводу Нацполіція вже розслідує кримінальне провадження щодо можливих розтрати і заволодіння бюджетними коштами – попередньо вже встановлені факти невиконання відповідних робіт в повному обсязі, незадовільного їх виконання, використання неякісних легкозаймистих, пожежонебезпечних матеріалів тощо. У свою чергу, депутати з фракції “УДАР” звернули увагу КМДА на те, що документація стосовно ремонту укриттів у комунальних закладах розробляється дуже довго, що затягує процеси їхнього облаштування. А тому, на думку народних обранців, міській владі потрібно звернути увагу на те, щоб вирішити питання пришвидшення таких процесів. Крім того, депутати зі вказаної політсили звернулися до столичної міськдержадміністрації стосовно того, щоб чиновники відпрацювали можливість закупівлі та встановлення в Києві т.зв. “модульних укриттів” – спеціальних бетонних споруд, які розміщується в людних громадських місцях (біля зупинок, на площах тощо). Перед народними обранцями переважно “віддувався” перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, якому за традицією доручають відповідати на найбільш скандальні і злободенні питання.  Чиновник визнав, що це питання на рівні міської влади, цитуємо, раніше не було “системним і масштабним”, але тепер, мовляв, керівництво столиці повинно зробити все, щоб вирішити всі проблеми. Також Микола Поворозник повідомив, що за вищезгадані 1,2 млрд гривень було виконано і планується виконати низку важливих заходів. Наприклад, за інформацією посадовця, в минулому році на ці кошти було облаштовано укриття в 318 столичних школах, близько 170 дитсадках та 50 будинках, а в поточному році, в рамках освоєння 900 млн гривень (без урахування останніх коригувань. – КВ), міська влада, зокрема, планує виконати відповідні роботи у 232 школах, 160 дитсадках і 259 будинках. Крім того, Микола Поворозник зазначив, що питання стосовно встановлення модульних укриттів у сесійній залі обговорюється не вперше, але поки що столична влада не має чіткого рішення стосовно цього. Таку ситуацію перший заступник голови КМДА пояснив тим, що на рівні держави досі не встановлені чіткі вимоги щодо технічного стану таких споруд, а тому, цитуємо, “брати на себе відповідальність, аби поставити “щось”, не є правильним”. Врешті-решт, незважаючи на незгоду окремих депутатів, запропоновані до затвердження проєкти рішень були прийняті. Втім, можливо, вже найближчого четверга Київрада знову буде обговорювати питання цієї сфери, адже у пленарному засіданні була оголошена перерва до 15.06.2023 року. Як неодноразово повідомляла КВ, столичній владі нерідко “дістається” за нанележну роботу з облаштування укриттів зокрема і функціонування системи цивільного захисту взагалі. Зокрема, раніше окремі столичні депутати і фахівці з архітектури розкритикували рішення Київради №4746/4787 від 23 червня 2022 року “Про вжиття заходів щодо створення умов для укриття здобувачів освіти та педагогічних колективів в умовах дії особливих правових режимів”. Зокрема, вони звертали увагу на те, що в існуючих підвальних приміщеннях, в яких столична влада облаштовує укриття для дітей, здебільшого неможливо створити додаткові входи/виходи, що дуже важливо. Крім того, діючі Державні будівельні норми зовсім не розраховані на захист населення від бомбардувань, тому спершу вони потрібно працювати над їхнім редагуванням, а вже потім – приймати якісь рішення “на місцях”. Читайте: Столична влада планує облаштувати в Києві “міжшкільні” укриття для дітей і батьків При цьому, влада Києва нерідко маніпулює на темі цивільного захисту в своїх інтересах та інтересах належних осіб. Наприклад, столичні підприємці вже більше року добиваються скасування рішення Ради оборони Києва щодо демонтажу тимчасових споруд (ТС, кіоски), які розташовані біля станцій метро та в інших публічних місцях та які начебто заважають громадянам “добиратися” до укриттів.  Читайте: Громадська рада при КМДА вимагає від Кличка і Попка відзвітуватися про виконання “антидемонтажної Резолюції” У свою чергу мешканці Оболоні наразі вимагають не допустити будівництво міською владою паркінгу на вул. Прирічній (фактично на березі Дніпра), необхідність якого керівництво столиці пояснює в тому числі тим, що він буде використовуватися в якості укриття, яких в цьому районі, мовляв, не вистачає. Втім, на думку громадських активістів, для такого об'єкта можна знайти й інше місце, адже обрана владою локацією може підтоплюватися, і на ній краще буде облаштувати парк. Читайте: Активісти розкритикували Кличка за відповідь на петицію проти будівництва “аква-паркінгу” на Оболоні Департамент муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КГГА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Діяльність цієї структури з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, екскерівник Головного управління Нацполіції Києва (2015-2020 роки) Андрій Крищенко. Сергій Кривошликов керує Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року. Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов'язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”). Фото: колаж КВ КиївВлада

Директору департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександру Никоряку наказали написати заяву про звільнення після поширених у ЗМІ повідомлень про порушення ним комендантської години.  Про це, як передає KВ, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. Підписуйтесь на “КиївВладу”   За словами очільника Києва, за порушення комендантської години є адміністративна відповідальність для всіх громадян, а чиновник, будь-якого рангу, несе ще й політичну відповідальність.  "Директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк, якого вночі, в глибоку комендантську годину, помітили на виході з ресторану, буде звільнений. Сказав йому писати заяву", – повідомив Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Відомо, що видання “Українська правда” опублікувало метеріал, в якому показало, як Олександр Никоряк святкує день народження дружини в комендантську годину, під час повітряної тривоги, в ресторані в центрі Києва. Никоряк був призначений на посаду директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА у вересні 2018 року. Також київський міський голова звернувся до правоохоронних органів щодо контролю і притягнення до відповідальності розважальних та закладів харчування за їх роботу в комендантську годину. Раніше KВ повідомила, що в ніч з 3 на 4 травня голова Дарницького територіального центра комплектування (ТЦК) Києва полковник Руслан Тригуб був помічений напідпитку під час комендантської години в Золочівській громаді (Бориспільський район Київщини). Полковник прибув на чужу територію задля проведення дозвілля. Читайте: Голова Дарницького ТЦК влаштував дебош напідпитку на території Золочівської громади, — ЗМІ Фото: Вечірній Київ  КиївВлада

У Києві поховали та відспівали Владислава Трубіцина, як українського політика та депутата Київради. Втім, знаючі люди впевнені, що як людина, він, слава Богу, живий, здоровий, веселий, трохи п'яний, а світ великий, і в нього із собою величезна купа грошей. В такому разі він вже видихнув та починає життя з чистого аркуша. Втім, його натура залишиться тією ж: спраглою пригод та влади. Тому він нудьгуватиме за Києвом, а поки що єдине місце у світі, де зараз майже так само гаряче і цікаво, як у нас – це Ізраїль. Тому, підозрюю, що він вже репатріант єврейської держави. Зараз багато хто гадає, чому Влад втік, згадують, як він не з'явився на суд по звинуваченню у хабарі, припускаючи, що саме це стало підставою для від'їзду. А хтось дуже сподівається, що оболонський громадський протест замикався на Трубіцина, і тепер, коли він повторно дискредитував себе, то і протест заткнеться. Думаю, мені варто розвінчати ці міфи. Почну з останнього. Коротко. Це не так. Віталію Кличку та його друзям не варто розслаблятися. Оболонь ще та. Підписуйтесь на “КиївВладу”Щодо втечі, я впевнена, що Трубіцин втік (якщо він таки зник добровільно) зовсім не через цей судовий розгляд. На мій величезний жаль, кримінальне законодавство у нас не працює, коли йдеться про політичні постаті: самих політиків або наближених до них осіб. Тобто опера та слідчі працюють нормально, але потім у справу вступає прокуратура, а є ще суд. А головне – є наше суспільство, яке дуже толерантно ставиться до корупції та хабарів. І я, і ви, певна, можемо легко перерахувати купу політиків, чиновників різного масштабу, яких спіймали, але зараз вони в повному ажурі (про шоколад викреслила). Взяти хоча б нардепа Олександра Юрченка чи першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника, або заступника директора Департаменту культури КМДА Володимира Моцюка. Усіх взяли на гарячому – і що? Усі далі працюють, відбілюються чи просто клали на ту громадську думку. Ніхто не втік. Невже ж вважаєте, що на них доказів менше? Тому проблема не в неминучій кримінальній відповідальності, а в тому, що Трубіцин у наїздах на Кличка перейшов межу, що, швидше за все, коштувало йому політичної підтримки впливових осіб. Коли ж у тебе немає політичного прикриття, але є таргани і тарганища, то вони цілком можуть перетворитися на драконів, які зжеруть свого господаря. Тоді вже і люди відвертаються, і перспектива сісти стає очевидною. Більш того, тебе можуть просто прибрати і вдати, що так і було. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Я анітрохи не жартую. Безвідносно історії з Владом Трубіциним цілком вірю в подібний розвиток подій для тих, хто становить загрозу безпосередньо Віталію Кличко. Останнім часом я цікавилася минулим нашого мера, розмовляла із різними людьми, які розповідали вельми цікаві речі з подробицями які, як пишуть в коментарях, “весь Київ знає і що?”. Наприклад, про стрілянину в ресторані “Корона” на Рогнідинській, 4, де у 90-ті роки минулого століття безпосередньо брав участь наш високий та спортивний, і в якій загинула людина. Або про трьох замовників, причетних до того, що у 2005 році біля Міністерства культури на Івана Франка, 19, було розстріляно невисоку літню людину, кров’ю якого було забризкано чистий костюм, який він ніс на плічках з хімчистки. Це був кримінальний авторитет Рибка, його фотографію разом із усією його братвою я нещодавно публікувала. На фото обидва брати Клички, майже всіх інших фігурантів мені вже перерахували. Вбивство Рибки – це знаковий момент, тому що замовники порушили навіть кримінальні поняття, підняли руку на того, хто витяг їх “у князі”. Якою може бути після цього розмова про дотримання чинного законодавства чи повагу до позиції громади? Ага, ви ще петиції згадайте, щоб поплакати та посміятися. Колишньому бандиту, який отримав велику владу і отруївся нею, дати фору міг лише геніальний аферист, який добре розуміє бандита, бо вийшов з тієї ж вулиці, а тому бачить його слабкості. Кличко із Трубіциним, до речі, гарно товаришували – до того, як стали ворогами. Ефект Трубіцина в тому, що він пішов ва-банк і почав звинувачувати у корупції та гнилі не розмиту “систему”, не других чи третіх осіб міста, а безпосередньо голову цієї риби – мера Віталія Кличка. Трубіцин був одним з небагатьох осіб у місті, хто це робить. І хоч би чим закінчилася його особиста історія – це абсолютно вірний тренд. Майже десять років ми живемо у місті, яке керується вручну, а системна корупція у всіх сферах покривається зверху. Минулого року я, як приклад, взяла сферу культури і написала купу розслідувань по парках, театрах, кінотеатрах, які підвідомчі Департаменту культури КМДА. В результаті, зараз розслідується кілька десятків кримінальних справ: з'ясувалося, що парк Муромець незаконно забудований капітальними будинками під виглядом створення спортивного X-Park; директора парку Партизанської слави взяли на хабарі за відкриття ґенделя під виглядом пункту незламності; у Центропарку директор звалив за кордон, залишивши дружину з дитиною без аліментів, і вона здала банківські картки на “мертвих душ”, які він використав для обналу кешу; кінотеатр “Краків” наремонтували на 200 млн гривень, змінили параметри будівлі, але забули взяти дозвіл на будівництво та відремонтувати дах. Кілька років з бюджету фінансували його безпритульне комунальне підприємство, а потім вирішили кінотеатр відкрити, але КП позбутися; новий керівник Театру на Лівому березі у березні минулого року втік за кордон, але отримував зарплату, використовував ручний ФОП для гастролей, знущався із старої трупи. Департамент провів аудит, сховавши більшість порушень, а акторів, які поскаржилися на свавілля, звільнили; нового керівника Театру на Липках, який відпочивав місяцями в Ізраїлі і кошмарив стару трупу, зняли по суду, але він просунув на своє місце заступника без театральної освіти, а акторів, які поскаржилися на свавілля, звільнили; у Театрі оперети після орківської навали відправили на простий (без грошей) працюючих пенсіонерів, але продовжили фінансувати керівника, який поїхав за кордон, а також його дружину, яка в театрі взагалі-то не працює. При цьому Департамент провів аудит і написав в ньому для журналістів (юристи на таке не поведуться): “Мертвих душ не виявлено”. Було ще створення системи незаконного перетину кордону у складі театральних труп та музичних колективів та всякі махінації із культурними цінностями; як апогей, у Департаменті пройшов обшук у зв'язку з тим, що його колишня співробітниця брала хабарі за вивезення за кордон картин різних митців, а частину передавала керівництву Департаменту. Я все це перерахувала до того, щоб розповісти, що керівництво Департаменту культури КМДА і зараз на місцях. І я не певна, що воно піде навіть після винесення підозри правоохоронними органами. Водночас усі хоробрі люди, які намагалися боротися з несправедливістю зсередини системи – вже звільнені чи близькі до цього. І справа не лише в керівництві цього Департаменту чи профільному по культурі заступнику Кличка (був Валентин Мондриївський – стала Ганна Старостенко), а в тому, що свавілля – норма життя в столиці України. В Києві сам мер порушує закон і мораль публічно. І ніхто нічого не може із цим зробити, поки говорив про нього тільки Влад Трубіцин чи ще максимум троє.Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР Почайна" Джерело публікаціїКиївВлада

ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”, власником якого є бізнесмен Офер Керцнер (на колажі в центрі), остаточно виграло свій півторарічний судовий спір проти Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Суд зобов'язав чиновників мерії видати вказаному ТОВ містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування будівництва висотного торговельно-побутового комплексу на просп. Броварському біля станції метро “Чернігівська”. Таким чином, реалізація цього проєкту тепер фактично залежить лише від результатів іншого судового спору, в рамках якого прокуратура (вже програла дві судові інстанції) намагається “відібрати” у цієї компанії дві з трьох орендованих нею земельних ділянок, на яких вона збирається зводити цей комерційний об'єкт. Що цікаво, ще в 2015-2016 роках питання щодо “вигнання” “ПБФ “Будівельні інвестиції” з цієї землі попередньо розглядалося у Київраді. Тоді низка депутатів пропонували створити на даній території парк або сквер, як того вимагала громада Деснянського району, але ніякого практичного втілення такі ідеї не мали. Як стало відомо KВ, найближчим часом ТОВ “Проектно-будівельна фірма (ПБФ) “Будівельні інвестиції” може розпочати проєктування будівництва торговельно-побутового комплексу на проспекті Броварському біля станції метро “Чернігівська” в Деснянському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Справа в тому, що 16 травня 2023 року вказана компанія остаточно виграла судовий спір проти Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), зобов'язавши чиновників видати їй відповідні МУО.  При цьому, реалізація цього проєкту напряму залежить від результатів іншої судової справи, в рамках якої Деснянська окружна прокуратура Києва намагається “відібрати” у ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” дві з трьох орендованих ним ділянок площею 0,22 га (загальна площа землі – 2,09 га) та повернути їх до комунальної власності. На даний момент це провадження знаходиться на розгляді Касаційного господарського суду, який може винести остаточне рішення вже 16 червня 2023 року. Читайте: Строительство скандального ТРЦ на “Лесной”: ГАСИ благословила, Киевсовет подсобил KВ вирішила проаналізувати цю історію та встановити, чому ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” довелося судитися зі столичною мерією та з яких причин було ініційовано судовий спір за позовом прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Протистояння  10 липня 2003 року Київрада рішенням №638/798 погодила передачу трьох земельних ділянок на Броварському проспекті біля станції метро “Чернігівська” загальною площею 2,09 га в оренду ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-побутового комплексу. Так, ділянку площею 1,87 га було передано в оренду на 25 років (кадастровий номер – 8000000000:62:160:0005), а дві ділянки по 0,11 га кожна, що розташовані в межах червоних ліній – на 5 років (кадастрові номери – 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007). Зазначимо, на той час частина найбільшої з трьох ділянок (площа цієї частини – 1,14 га), знаходилася в постійному користуванні КО “Київзеленбуд”. Причина – ще в 60-х роках минулого століття міська влада вирішила створити на ній парк-сквер. Відповідно до рішення про передачу цієї землі ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”, Київрада припинила “Київзеленбуду” право користування даною землею та зарахувала її до земель запасу житлової та громадської забудови. Земля під потенційною забудовою на карті (дві “менші” ділянки “опоясують” ділянку площею 1,87 га на півночі) 19 грудня 2003 року між Київрадою і вказаною компанією було укладено договір оренди вказаних ділянок. Надалі, протягом 2006-2014 років, ТОВ "ПБФ "Будівельні інвестиції" отримало від профільних держорганів технічні умови на проєктування різних об'єктів на цій території – на проєктування каналізування (від ПАТ "АК "Київводоканал"), на проєктування електромереж (від КП "Київміськсвітло"), на проєктування підключення до мережі дощової каналізації (від КК "Київавтодор") тощо. Серед іншого, у цей же період компанія отримала погодження розташування торговельно-побутового комплексу від КП "Київський метрополітен". Втім, до безпосереднього здійснення будівельних робіт орендар землі на Броварському проспекті так і не дійшов. Протягом 2015-2016 років у Київраді неодноразово піднімалося питання щодо “вигнання” ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” з орендованих ділянок на Броварському проспекті. Так, 20 липня 2015 року депутат міськради VII скликання Руслан Андрійко (“ВО “Свобода”) зареєстрував проєкт рішення щодо відмови цій компанії у поновленні договору оренди в частині оренди двох ділянок площею по 0,11 га. А надалі, 3 листопада 2016 року, депутат Київради Іван Картавий (також із фракції “ВО “Свобода”) подав проєкт рішення щодо розірвання договору в частині оренди вищезгаданої ділянки площею 1,87 га.  Свої ініціативи народні обранці пояснювали практично ідентично. Зокрема, депутати вказували на необхідність "зменшити соціальну напругу" – мовляв, компанія планує забудувати цю землю, з чим не погоджується місцева громада, яка виступає за збереження зеленої та рекреаційної зони. Цими ж проєктами Андрійко і Картавий запропонували доручити КП по утриманню зелених насаджень Деснянського району вжити заходів до оформлення права постійного користування на цій землі, а КО "Київзеленбуд" – зайнятися її благоустроєм. Тобто, мова йшла про створення “офіційного” парку або скверу на цій території. Втім, відповідні рішення так і не були прийняті міськрадою.  Натомість, 26 грудня 2017 року тодішній заступник голови КМДА Олександр Спасибко та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в міськраді проєкт рішення щодо поновлення договорів оренди всіх вищезгаданих трьох зазначених ділянок на термін – 5 років.  Цей документ було затверджено лише через три з половиною роки – 11 березня 2021 року Київрада прийняла відповідне рішення №557/598. Надалі, 13 січня 2022 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА відмовив ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” в наданні МУО на проєктування будівництва торговельно-побутового комплексу на просп. Броварському. Причиною цього стала “невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації”. При цьому, про яку саме невідповідність та яку саме містобудівну документацію (Генплан Києва, детальний план території тощо. – KВ) йшла мова, у відмові не уточнювалося. У лютому того ж року компанія звернулася до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК нині ліквідований) із позовом до Департаменту містобудування та архітектури КМДА щодо визнання незаконною вказаної відмови та зобов'язання чиновників надати МУО.  Свою позицію в ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” пояснювали, зокрема, тим, що чиновники не аргументували відмову, про що зазначалося вище. Також компанія-позивач вказувала на те, що насправді ніякої “невідповідності” в даному випадку немає – мовляв, ці ділянки, згідно з Генпланом Києва, мають функціональне призначення “для будівництва та обслуговування будівель торгівлі”.  Врешті-решт 31 травня 2022 року ОАСК частково задовольнив вимоги ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”. При цьому, компанії було відмовлено в тому, щоб в МУО були зазначені вихідні дані стосовно того, що “абсолютна відмітка поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот” має складати 103,5 метрів, а “абсолютна відмітка найвищої точки запланованого об'єкта будівництва в балтійській системі висот” – 173,55 метрів. Втім, у Департаменті містобудування та архітектури КМДА не поспішали виконувати таке рішення суду. Як наслідок – 29 вересня 2022 року чиновники вдруге відмовили ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” в наданні МУО на проєктування забудови на Броварському проспекті.  Таке рішення в профільному департаменті знову пояснювали, серед іншого, “невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Втім, чиновники тут все  уточнили, що ділянка проєктування, відповідно до Генплану Києва, за функціональним призначенням відноситься до території  зелених насаджень загального користування та частково до території вулиць і доріг.  При цьому, у рішенні про відмову повідомлялося, що в 2014 році Департамент містобудування та архітектури КМДА вже надавав МУО на проєктування будівництва торговельно-побутового комплексу  на ділянці площею 1,87 га (цей документ наразі відсутній у відкритому доступі. – КВ). Тобто, можна припустити, що передбачені “старими” МУО вимоги до проєктування забудови цієї території та заявлені компанією нові “апетити” суттєво відрізнялися.  Крім того, чиновники зазначали, що Департамент містобудування та архітектури КМДА станом на той час вже ініціював апеляційне оскарження “програшного” для себе рішення ОАСК у справі за позовом ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції”. 9 листопада 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційну скаргу чиновників. Серед іншого, служителі Феміди визнали більш переконливими аргументи столичної мерії стосовно функціонального призначення землі.  Проте, у ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” з таким вердиктом не погодилися, через що була подана касаційна скарга до Касаційного адмінсуду, яка, як зазначалося вище, принесла компанії успіх. Лише вимоги стосовно внесення до МУО пункту щодо висоти об'єкта, який раніше “забракували” судді, було залишено без задоволення. Паралельно з цим, у травні 2022 року, Деснянська окружна прокуратура Києва звернулася до Господарського суду столиці з позовом щодо визнання незаконним та скасування вищезгаданого рішення Київради щодо поновлення договорів оренди ділянок загальною площею 0,21 га. Крім того, правоохоронці заявили про вимоги щодо визнання недійсною укладеної угоди від 4 жовтня 2021 року про поновлення договору оренди та щодо повернення ділянок до комунальної власності громади Києва. Правоохоронці серед іншого вказали на те, що оренда вказаних ділянок фактично закінчилася ще в 2013 році (як зазначалося вище, вона була розрахована на п'ять років, але сторони погоджували її пролонгацію. – KВ), а ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” подало клопотання щодо її поновлення вже після спливу терміну дії. Крім того, у прокуратурі зазначали, що за майже два десятиліття орендних відносин вищезгадана компанія так і не забудувала цю землю. 6 грудня 2022 року столичний госпсуд відмовив прокуратурі в задоволенні її позову, а 19 квітня 2023 року Північний апеляційний господарський суд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхньої скарги на рішення суду першої інстанції.  Серед іншого, служителі Феміди погоджувалися з аргументами відповідачів – Київради і ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” – стосовно того, що в договорі оренди не були зазначені конкретні терміни, у які компанія має забудувати дані ділянки. Крім того, у “ПБФ “Будівельні інвестиції” вказали на те, що насправді компанія готувалася до забудови, про що, наприклад, свідчить отримання технічних умов. Таких аргументів вистачило суддям першої та апеляційної інстанції. Чи вистачить їх на стадії касаційного оскарження, ініційованого правоохоронцями, покаже час. Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ПБФ “Будівельні інвестиції” було зареєстроване у листопаді 2002 року. Керівником компанії зазначено Ірину Микитин, засновником – АТ “ЗНВКІФ “Бранко”, кінцевим бенефіціаром – громадянина Ізраїля Офера Керцнера (зареєстрований у Києві – KВ). Останній проживає в Україні з 1998 року і є відомий як засновник групи компаній “City Capital Group” (“CCG”, створена в 2007 році). У портфелі цього девелопера низка реалізованих комерційних проєктів на території Києва та Київської області, серед яких – продуктовий ринок "BAZAR на "Лісовій", креативний кластер "Арт-завод "Платформа", бізнес-центр "Platforma Korolenkivska", маркет-молл “Даринок” тощо. Крім того, Офер Керцнер є почесним послом України в Ізраїлі. Також Офер Керцнер ще у 2001 році став співзасновником групи компаній “DeVision”, раніше відомої як “First Ukrainian Development”. Як повідомляла КВ, наразі ключовою особою цієї групи є Дмітрій Буряк – російський бізнесмен з литовським паспортом. Серед іншого, “DeVision” займалася будівництвом багатофункціонального центру “Столичний” (торгова галерея “Атмосфера”, готель “Ramada Encore” та бізнес-центр “Європа”) і бізнес-центру на вул. Іллінській у Києві. Наразі цей девелопер також “на слуху”, адже компанії, що входять до його орбіти, мають наміри побудувати готельний комплекс і адміністративно-діловий центр на Володимирському узвозі (в буферній зони “Софії Київської”), проти чого виступають і гродадські активісти, і керівництво столиці. Читайте: Буряк vs Кличко: чи побудують готель та діловий центр на київських горах в центрі столиці Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі ліворуч). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Фото: колаж КВКиївВлада